Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища

Забруднене повітря віддаляється від термопластавтомата вентиляційної установкою У-23 і через вентиляційну трубу діаметром 0,5 м і висотою 13м викидається в атмосферу (джерело викиду № 23).

Перевезення СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» здійснює власним автотранспортом. Викид вихлопних газів від працюючих двигунів автомобілів при внутрітерріторіальних роз'їздах представляє собою неорганізований викид забруднюючих речовин в атмосферу (джерело викиду № 22).

3.4 Характеристика існуючих газоочисних установок і її технічний стан

Для зниження викидів в атмосферне повітря пилу, що утворюється при роботі технологічного обладнання, на підприємстві встановлено наступне пилогазоочисного обладнання:

- пилеосадочная камера, очищає запилений повітря від абразивно - металевого пилу, що утворюється при роботі заточувальних верстатів, що використовуються для заточування інструменту.

3.5 Характеристика заводу як об'єкта водовикористання

Водопостачання підприємства здійснюється від мережі міського водопроводу, є один водопровідний ввід від мереж ВАТ «ХДСК-1» діаметром 100 мм і водомірними вузлом ВСКМ 16/40.

Водопровідна вода використовується на господарсько-побутові та виробничі потреби підприємства.

Розрахунок витрат води на господарсько-побутові потреби виконаний відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід і каналізація будинків" і включає витрати води на господарські потреби робітників і службовців, душові, мийку підлог адміністративно-виробничих і санітарно-побутових приміщень, полив газонів і квітників.

До виробничих потреб відноситься витрати води на приготування МОР на механічній ділянці 0,02 м³/добу., Компенсація витрат води в оборотній системі водопостачання - 0,19 м³/добу.

Загальна кількість води становить 16,14 м³/добу. , 5003,4 м³ / рік.

Система водовідведення підприємства полураздільна. На проммайданчику є каналізаційна мережа для відведення господарсько-побутових стічних вод на фекальну насосну станцію. На насосну станцію поступають також стічні води ВАТ заводу «Потенціал».

Кількість стічних вод, що надходять на насосну станцію від СП ЗАТ «ХЕМЗ-IРЕС» становить 5003,4 м³/рік(16,14 м³/добу) що не перевищує обсягу обумовленого договором, який становить 5006,5 м3/рік(16,15 м³/добу), безповоротні втрати - 0,21 м3/сут (1,28% від водоспоживання) - це втрати в оборотній системі водопостачання і при приготуванні МОР. Характеристика сточних вод наведена в таблиці 3.3

Проммайданчик підприємства обладнана мережами зливової каналізації. Зливові води надходять у зливову каналізацію ВАТ заводу «Потенціал» та відводяться в балку спільно з частиною зливових вод ДП заводу «Електроважмаш» та ВАТ «ХДСК».

Локально-очисні споруди для очищення води стічних вод відсутні.

Таблиця 3.3 Характеристика сточних вод

Найменування речовини	Концентрація, мг / л
Зважені речовини	380,0
БПК5	400,0
Нафта і нафтопродукти	6,5
Сульфаты	360,0
Хлориди	420,0
СПАВ	0,15
Жири	4,3
Залізо	0,0
Мідь	0,0
Ефірорастворімі речовини	10,0
Цинк	0,0
Азот аммонийний	28,0
Нітрити	1,9
Нітрати	17,0
Нікель	0,0

3.6 Відходи, які утворюються на підприємстві та методи їх утилізації

На підприємстві є спеціально відведені місця для тимчасового зберігання відходів до передачі на утилізацію чи переробку спеціалізованим підприємством, яке має ліцензію:

- Відпрацьовані АКБ у зборі зберігаються в спеціальному металевому контейнері об'ємом 0,75 куб.м.;

- Шлами відпрацьованої емульсії на олійній основі зберігаються у металевій ємності об'ємом 1 куб.м.;

- Масла індустріальні, масла моторні зберігаються в металевих бочках об'ємом 200 л.;

- Відпрацьовані люмінесцентні лампи, лампи дугоразрядние зберігаються в металевому герметичному контейнері обсягом 0,3 куб.м.;

- Відпрацьовані шини, гальмівні накладки, фільтри масляні, фільтри повітряні зберігаються в металевих контейнерах об'ємом 22,5 куб.м.;

- Лакотканини фторопластова, плівка поліімідная, склотекстоліт електротехнічний, ганчір'я замаслених, відходи лаків, емалей, фарб, тара з-під лакофарбових матеріалів зберігаються в металевих контейнерах об'ємом 1 куб.м.;

- Фторопласт зберігається в металевому контейнері об'ємом 0,5 куб.м.;

- Круги абразивні зберігаються в металевому контейнері об'ємом 0,5 куб.м.;

- Пил абразивно-металева зберігається в металевому контейнері обсягом 0,3 куб.м.

Відходи передаються відповідно до Договорів ТОВ НВП «Екосфера» № 01-2008-10 від 20.08.10г. і ГСАП ПОГ № 0317/01 від 17.03.04г., ТОВ НВП «Новінтех» договір № 0211/01 від 11.02.09г. та іншими підприємствами, які мають необхідну ліцензію на проведення робіт з утилізації.

- Кошторисів з території, лампи розжарювання зберігаються в металевих контейнерах об'ємом 0,75 куб.м. ;

- Брухт чорних металів зберігається в металевих контейнерах об'ємом 1 куб.м.;

- Брухт кольорових металів зберігається в металевих контейнерах об'ємом 0,5 куб.м.

Передаються відповідно до договорів з АЗОТ «Вторсплав» № 20 від 01.01.10г., ТОВ «Темп-2004» № 21 від 01.02.10г., ТОВ «Альт-метал» № 22 від 16.09.10г. Реєстр на передачу відходів іншим власникам за 2010 рік наведений в таблиці 3.6.1

Відходи одержані в процессі очищення вулиць, місць загального використання, інші (сміття з терріторії) передаються КП «Комплекс з вивозу побутових відходів». Розміщення відходів відбувається на терріторії полігону ТВП, який розташований в адміністративних межах смт Дергачи.

Відходи зберігаються до накопичення транспортної партії. Вивозяться з терріторії підприємства не рідше ніж 1 раз на квартал.

Рух відходів здійснюється за наступними напрямками: накопичення на підприємстві, передача на утилізацію іншим підприємствам за договорами.

На території підприємства полігони для переробки і захоронення промислових і твердих побутових відходів відсутні.

Реєстр на передачу відходів іншим власникам за 2010 рік

забруднення водний повітряний грунт підприємство



Таблиця 3.6.1

№ п/п	Назва відходу	Клас небезп еки	Обсяги токсичних відходів,т	Ліміт на зберігання,т	Обсяги відходів виробництва,т	Організація, якій передано відходи
1	Відходи одержані в процессі очищення вулиць, місць загального використання, інші (сміття з терріторії)	4	3,360	3,360	3,360	КП «Комплекс з вивозу побутових відходів»
2	Брухт металевий (Брухт чорних металів)	3	34,156	34,156	34,156	АОЗТ «Вторсплав»
3	Стружка стальна	3	17,515	17,515	17,515	АОЗТ «Вторсплав»
						ТОВ «Темп-2004»
4	Лампилюмінісцентні та відходи, що містять ртуть та інші зіпсовані, або відпрацьовані (Лампи люмінісцентні	1	54 шт.	54 шт	54 шт.	ДСАППНВ
5	Матеріали волокнисті (волокна синтетичні тощо) зіпсовані, забруднені або неіндентифіковані, їх залишки, які не можуть бути використані за призначенням (Склотекстолит електротехнічний)	4	0,005	0,005	0,005
6	Матеріали обтиральні, зіпсовані, забруднені (Ганчіря замасляне)	3	0,010	0,010	0,010	ДСАППНВ
7	Матеріали абразивні та вироби з них зіпсовані, забруднені або не ідентифіковані, які можуть бути використані за призначенням (Кола абразивні)	4	0,048	0,048	0,048
8	Матеріали електроізоляційні та вироби ізолювальні, забруднені або не ідентифіковані, які не можуть бути використані за призначенням (Відпрацьовані електроізоляційні матеріали)	3	0,004	0,004	0,004
9	Матеріали електроізоляційні та вироби ізолювальні,забруднені або не ідентифіковані, які не можуть бути використані за призначенням (Склолакотканина)	3	0,0165	0,0165	0,0165
10	Шини, зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час експлуатації (Шини з металокордом)	4	0,200	0,200	0,200
11	Шини, зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час експлуатації (Шини без металокорду)	4	0,100	0,100	0,100	ДСАППНВ
12	Батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані (Відпрацьовані АКБ у зборі)	1	0,050	0,050	0,050
13	Брухт міді і сплавів на мідній основі, що утворюється у процессі виробництва провідників струму (Брухт міді)	3	1,573	1,573	1,573	ТОВ «Террамет»
14	Шлам, що утворюється під час машинного оброблення у процессі формування металу (Шлами відпрацьовані емульсії на мастильній основі)	3	2,000	2,000	2,000	ТОВ НПП «Новінтех»
15	Масла гідравлічні й інші зіпсовані або відпрацьовані (Відпрацьовані масла індустріальні)	2	0,100	0,100	0,100	ДСАППНВ



4. Оцінка дії підприємства на компоненти навколишнього природного середовища

4.1 Оцінка впливу на атмосферне повітря по результатам математичного моделювання забруднення повiтря

Оцінка впливу на атмосферне повітря виконана по результатам розрахунку приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від 4 джерел викидів проммайданчика СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС»

Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері виконані по програмі «ЕОЛ-ПЛЮС», версія 5.23. Програма «ЕОЛ-ПЛЮС» дозволяє кількісно оцінити вплив викидів забруднюючих речовин від проектованих та діючих підприємств на забруднення приземного шару атмосфери.

Розрахункові модулі програми реалізують «Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться в викидах підприємств, ОНД-86» [11].

Методика ОНД - 86 заснована на Гаусовій моделі. Результатом моделювання є розрахунок полів максимальних концентрацій. Для спрощення процесу моделювання приймаються такі спрощення:

- механічне перенесення домішок у горизонтальному напрямку під дією вітру значно перевищує перенесення в результаті дифузії;

- процес виділення домішок в атмосферу приймається квазістаціонарний;

- швидкість вітру з плином часу незмінна;

- коефіцієнти турбулентної дифузії постійні.

Максимальна концентрація забруднюючої речовини в приземному шарі атмосфери визначається по формулі:

Де А - коефіцієнт температурної стратифікації атмосфери;

М - масовий викид забруднюючої речовини, г/с;

F - безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання забруднюючих речовин в атмосфері;

m, n - безрозмірні коефіцієнти, які враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду;

Ю - безрозмірний коефіцієнт, який враховує рельєф місцевості;

Н - висота джерела викиду над рівнем землі, м;

V₁ - об'ємна витрата газоповітряної суміші, м³/с;

ДТ - різниця між температурою газоповітряної суміші, яка викидається з джерела, і температурою атмосферного повітря, ⁰С.

Залежність концентрації в приземному шарі в будь-якій точці віддаленій від джерела на відстань Х визначається за формулою

Де S₁ і S₂ - функції координат контрольних точок ( Х і Y );

Х - координати точки на осі факела викиду;

Y - координати точки по перпендикуляру осі факела викиду.

Дані про характеристики джерел викидів наведені в табл. 2.2.

Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері району, наведені в таблиці 4.1.



Таблиця 4.1 Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Найменування характеристик	Величина
Коефіцієнт, який залежить від стратифікації атмосфери, А	180
Коефіцієнт рельєфу міста	1,0
Середня максимальна температура зовнішнього повітря найжаркішого місяця, Тл, 0С	26,1
Середня температура зовнішнього повітря найхолоднішого місяця, Тз, 0С	-7,3
Середньорічна роза вітрів, % Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ	10 11 20 12 10 12 15 11
Швидкість вітру (по середнім даним), повторюваність перевищення якої складає 5 %, м/с	8

Розрахунки виконані для 9 речовин: заліза окис, марганець та його сполуки, азоту двоокис, вуглецю окис, ксилол, толуол, гас, сольвент нафта, уайт-спірит. В розрахунках враховані 4 джерела проммайданчика. Сумарний викид від цих джерел складає 11,30906 т/рік або 100 % від загального викиду по підприємству.

Вихідні данні для розрахунку, які стосуються якісної та кількісної характеристик речовин, що викидаються, геометричних параметрів в розрахунку джерел викидів наведені в Додатку до розділа 4.

Розрахунки проводились при середньозважених швидкостях вітру 0,5 м/с, 1 м/с, 0,5 U_оп, 1 U_оп, 1,5 U_оп. Перебір напрямів вітру здійснювався з шагом. Рівним 10 градусам.

Поля максимальної концентрації розраховувались для майданчика, представленого у вигляді розрахункового прямокутника 500х500 м, з шагом 25 м вздовж вісей Х та У, координати центру Х=0, У=100.

Виконані розрахунки для окремих точок:

точки № 1, 2,3 - межа нормативно санітарно-захисної зони;

точки №4 - найближче житло на південному сході від проммайданчика.

4.1.1 Аналіз результатів розрахунку

В результаті розрахунку забруднення атмосферного повітря викидами від основних джерел забруднення атмосфери проммайданчика отримані найбільші концентрації для речовин, що розглядаються, на розрахунковому майданчику (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Точки найбільших концентрацій на розрахунковому майданчику

Коорд.X, м	Коорд.Y, м	Конц. в точке, долей ПДК	Напр. ветра, град.	Скор. ветра, м/c	Кодистка	Вклад, %	Кодистка	Вклад %
-75	125	0.00052	1	0.50	6	100	0	0
50	75	0.00052	223.27	0.50	6	100	0	0
-75	100	0.00052	341.35	0.50	6	100	0	0
50	175	0.00052	138.73	0.50	6	100	0	0
-75	150	0.00052	20.65	0.50	6	100	0	0
-75	125	0.0012	1	0.50	6	100	0	0
50	75	0.0012	223.27	0.50	6	100	0	0
-75	100	0.0012	341.35	0.50	6	100	0	0
50	175	0.0012	138.73	0.50	6	100	0	0
-75	150	0.0012	20.65	0.50	6	100	0	0
-75	125	1.02	1	0.50	6	100	0	0
50	75	1.02	223.27	0.50	6	100	0	0
-75	100	1.02	341.35	0.50	6	100	0	0
50	175	1.02	138.73	0.50	6	100	0	0
-75	150	1,02	20.65	0.50	6	100	0	0
-75	125	1.47	8.5304E-11	0.50	6	100	0	0
50	75	1.47	222.27	0.50	6	100	0	0
-75	100	1.47	340.35	0.50	6	100	0	0
50	175	1.47	137.73	0.50	6	100	0	0
-75	150	1.47	19.65	0.50	6	100	0	0
-75	125	0.016	1	0.50	6	100	0	0
50	75	0.016	223.27	0.50	6	100	0	0
-75	100	0.016	341.35	0.50	6	100	0	0
50	175	0.016	138.73	0.50	6	100	0	0
-75	150	0.016	20.65	0.50	6	100	0	0
-75	125	1.64	8.5304E-11	0.50	6	100	0	0
50	75	1.64	222.27	0.50	6	100	0	0
-75	100	1.64	340.35	0.50	6	100	0	0
50	175	1.64	137.73	0.50	6	100	0	0
-75	150	1.64	19.65	0.50	6	100	0	0
25	-25	0.17	269.07	0.50	17	91.22	11	8.78
50	-25	0.17	247.30	0.50	17	93.27	11	6.73
0	-25	0.17	291.01	0.50	17	93.43	11	6.57
25	-50	0.16	269.41	0.50	17	91.74	11	8.26
75	-25	0.16	236.59	0.50	17	93.95	11	6.05
25	-25	0.062	300.50	0.51	11	100	0	0
50	-25	0.062	198.59	0.51	11	100	0	0
0	-25	0.062	60.84	0.51	11	100	0	0
25	-50	0.062	164.69	0.51	11	100	0	0
75	-25	0.062	324.13	0.51	11	100	0	0
25	-25	0.013	165.05	0.50	15	100	0	0
50	-25	0.013	193.65	0.50	15	100	0	0
0	-25	0.013	348.83	0.50	15	100	0	0
25	-50	0.013	57.31	0.50	15	100	0	0
75	-25	0.013	122.61	0.50	15	100	0	0
25	-25	0.044	113.43	0.50	17	100	0	0
50	-25	0.044	351.79	0.50	17	100	0	0
0	-25	0.044	70.15	0.50	17	100	0	0
25	-50	0.044	248.25	0.50	17	100	0	0
75	-25	0.044	10.96	0.50	17	100	0	0
25	-25	0.10	51.57	0.50	15	85.53	17	14.47
50	-25	0.097	21.24	0.50	15	89.42	17	10.58
0	-25	0.097	41.98	0.50	15	86.19	17	13.81
25	-50	0.093	69.25	0.50	15	89.23	17	10.77
75	-25	0.090	347.55	0.50	15	99.47	17	0.53

Максимальні концентрації забруднюючих речовин в заданих точках - точки № 1, 2,3 - межа нормативно санітарно-захисної зони; точки № 4,5,6 - найближче житло на північному заході та південному сході від проммайданчика - наведені в таблиці 4.3, яка складена по результатам розрахунку.

Таблиця 4.3

Речовина	Номер точки
	1	2	3	4	5
	СЗЗ	Житло
	Концентрація, частки ГДК
Заліза окис	0,00052	0,00052	0,00052	0,00052	0,00052
Марганець та його сполуки	0,002	0,002	0,002	0,002	0,002
Азоту двоокис без фону	1,02	1,02	1,02	1,02	1,02
Азоту двоокис з фоном 0,4765	1,47	1,47	1,47	1,47	1,47
Вуглецю окис без фону	0,016	0,016	0,016	0,016	0,016
Вуглецю окис з фоном 1,2557	1,64	1,64	1,64	1,64	1,64
Ксилол	1,17	1,17	1,17	1,16	1,16
Толуол	0,062	0,062	0,062	0,062	0,062
Гас	0,013	0,013	0,013	0,013	0,013
Сольвент-нафта	0,044	0,044	0,044	0,044	0,044
Уайт-спірит	0,1	0,097	0,097	0,093	0,09

З таблиці 4.3 виходить, що максимальна концентрація в санітарно захисній зоні (точка № 1) характерна для вуглецю окису - 1,64ГДК. На межі житлової забудови максимальна концентрація характерна також для азоту двоокису - 1,64ГДК.

Мінімальні концентрації виявляє заліза окис - в точках, що розглядаються №№ 1-4, його концентрації складають 0,00052.

Отримані в результаті розрахунків карти ізоліній концентрацій розсіювання для п'яти речовин наведені в Додатку до розділу 4. Отримані наступні максимальні концентрації для замкнутих ізоліній на розрахунковому майданчику:

для заліза окису - 0,00049ГДК

для марганцю та його сполук - 0,0012ГДК;

для азоту двоокису - 0,96ГДК;

для вуглецю окису - 0,015ГДК

для гасу - 0,013ГДК

для ксилолу - 0,16ГДК

для толуолу - 0,059ГДК

для сольвент нафта - 0,042ГДК

для уайт-спіриту - 0,096ГДК

З розрахунків виходить, що замкнуті лінії в 1 ГДК на території розрахункового майданчика не наявні.

Таким чином, розрахунки концентрацій забруднюючих речовин від 4 джерел викидів підприємства показують невисокий рівень забруднення в найближчому житлі та на межі СЗЗ для всіх речовин. При цьому значний внесок в забруднення атмосфери 99,9% вносить фонова концентрація для азоту двоокису та вуглецю окису.

4.1.2 Санітарно-захисна зона

Розмір СЗЗ встановлюється згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом № 173 від 19.06.96 р., та перевіряються розрахунками згідно з ОНД-86, враховуючи реальну санітарну ситуацію (фонове забруднення, особливості рельєфу, метеоумови, розу вітрів тощо).

СЗЗ встановлюється в цілях зниження рівня забруднення атмосферного повітря до встановлених нормативних значень. За межами СЗЗ не повинно виявлятися забруднення атмосферного повітря вище гранично допустимих концентрацій.

Згідно з додатком 4 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом № 173 від 19.06.96 р. підприємство відноситься до 4 класу підприємств з розміром санітарно-захисної зони 100 м. розмір нормативної СЗЗ, визначеної по санітарній класифікації, повинен бути перевірений розрахунками згідно з ОНД-86 (п. 8.6). визначення розрахованої СЗЗ полягає у визначенні положення її зовнішніх меж на основі отриманих величин концентрацій і графічному вимірі її розмірів. Отримані по розрахунку розміри СЗЗ, уточнюються окремо для різних напрямів вітру.

Розрахунок забрудненості повітряного басейну викидами в атмосферу, виконаний на підприємстві, показав, що не спостерігається перевищення ГДК на межі СЗЗ та в житловій зоні.

4.2 Оцінка впливу підприємства на гідросферу

Оцінка впливу підприємства на гідросферу проводиться шляхом розрахунку якості поверхневого стоку з території проммайданчика.

Витрати поверхневого стоку визначаються за формулою:

Q = Q_д + Q_т +Q_пм, м³/рік

Де Q_д - витрати дощового поверхневого стоку, м³/рік;

Q_т - витрати талого поверхневого стоку, м³/рік.

Q_пм - витрати поливо-мийного поверхневого стоку, м³/рік.

В зв'язку з тим, що сніг з території підприємства вивозиться, а мийка вдосконаленого покриття не відбувається, то витрати поверхневого стоку складатимуться тільки з дощового.

Витрата дощового стоку визначається за формулою:

Q_д = 10 · _д · H · F, м³/рік

Де _д - коефіцієнт дощового стоку;

Коэффициент стока рассчитывается как средневзвешенная величина по формуле

Де - вісові коефіцієнти

Fi - площа підприємства, яку займає кожен вид території, га;

- коефіцієнт стоку для i - го виду території, приймається згідно .4.2 (згідно даним наведеним в Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.).

Таблиця 4.2 Значення коефіцієнта стоку

Характеристика территории	Площа території	Коэффициент стока
Вдосконалені покриття	0,5551 га	0,95
Забудована територія	1,8844 га	0,95
Зелені насадження	0,5318 га	0,1
Всього	2,9713 га

Склад і концентрації дощових стічних вод наведені в табл. 4.3 (згідно даним наведеним в Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.).

Таблиця 4.3 Характеристика дощових стічних вод

Найменування речовини	Од.вим.	Концентрація
Завислі речовини	мг/л	1500,0
Нафтопродукти	мг/л	12,5
Мінералізація	мг/л	300,0
ХСК	мгО/л	500,0
БСК5	мгО2/л	75,0

Навантаження від дощового стоку розраховується для кожної речовини за формулою

G = Q · C_i,

Де Ci - концентрація i - ої речовини в дощовому стоці, мг/л.

G_{завислі речовини} =9175,37· 1500 = 13763055,0 г/рік = 13,76 т/рік;

G_{нафтопродукти} =9175,37· 12,5 = 114692,125 г/рік = 0,11 т/рік;

G_{мінералізація} =9175,37 · 300 = 2752611,0 г/рік = 2,75 т/рік;

G_ХСК =9175,37 · 500 = 4587685,0 г/рік = 4,59 т/рік;

G_БСК =9175,37 · 75 = 688152,75 г/рік = 0,69 т/рік;

4.3 Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємства

Допустимі концентрації ( ДК ) забруднюючих речовин у стічних водах підприємства визначають, виходячи з таких умов:

1. ДК забруднюючої речовини в каналізаційній мережі ( на випуску підприємства);

2. ДК забруднюючої речовини в спорудах біологічної очистки ( на вході в ці споруди );

3. Величини лімітів на скид забруднюючих речовин у водойму, які встановлені Водоканалом органами Мінекоресурсів України у дозволі на спецводокористування;

4. Допустимого вмісту важких металів в опадах стічних вод, які будуть використовуватися як органічні добрива.

З цих чотирьох величин найменша встановлюється як ДК.

Дані про концентраціях забруднюючих речовин на випуску підприємства наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 Характеристика сточних вод

Найменування речовини	Концентрація, мг / л
Зважені речовини	380,0
БПК5	400,0
Нафта і нафтопродукти	6,5
Сульфати	360,0
Хлориди	420,0
СПАР	0,15
Жири	4,3
Залізо	0,0
Мідь	0,0
Ефірорастворімі речовини	10,0
Цинк	0,0
Азот аммонийний	28,0
Нітрити	1,9
Нітрати	17,0
Нікель	0,0

При визначенні ДК₁ забруднюючої речовини у стічних водах за ДК в каналізаційній мережі ДК приймають за даними додатка 1 до Правил. ДК₁ для перерахованих вище речовин наведені в табл. 4.3.

При визначенні ДК₂ забруднюючої речовини у стічних водах за ДК в спорудах біологічної очистки розрахунок виконується за формулою

, г/м³

Де С_і - ДК забруднюючої речовини в аеротенку, г/м³ (приймається за даними додатка 2 до Правил або за проектом міських очисних споруд ), наведені в табл. 4.3;

Q - середньодобова витрата стічних вод на вході на очисні споруди, м3/сут. ( 250000 м³/добу );

УQп - середньодобова витрата стічних вод підприємств, які можуть містити це забруднення, м³/добу. ( для заліза, міді, нафтопродуктів, нітритів, нітратів, цинку, хлоридів, сульфатів становить 100000 м3/сут, для нікелю становить 500000 м³/добу );

C_{і х-б} - концентрація забруднюючої речовини в господарсько - побутових стічних водах, г/м³. Приймається за фактичними даними експлуатаційних служб Водоканалу, наведено в табл. 4.3.



г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

г/м³;

ДК₃ конкретного забруднення за величиною загального ліміту на його скид у водойму ( Лзаг. т / рік ) розраховують за формулою

, г/м³

Де , т/рік - частина ліміту, яка припадає на господарсько - побутової сток населеного пункту;

356 - кількість діб у році;

Q_х-б - середньодобова витрата господарсько - побутових стічних вод даного міста ( селища ), м3/добу( 150000 м3/добу );

УQп - середньодобова витрата стічних вод Підприємств, які можуть містити це забруднення, м³/добу;

К_р - коефіцієнт ефективності видалення даного забруднення на міських очисних спорудах. Значення коефіцієнта К_р приймають у відповідності з фактичними даними для конкретних очисних споруд, а за їх відсутності - за додатком 2 до Правил, наведено в табл. 4.3.

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

Якщо на яку-небудь речовину загальний ліміт ( Лзаг. ) органами Мінекоресурсів ще не встановлено, тоді як ліміту беруть масу речовини, що скидається у водойму при його наявності в суміші стічних вод на рівні ГДКвод, встановленої для водойми відповідного призначення.

, т/рік

Где ГДКвод - ГДК забруднюючої речовини у водоймі господарсько - питного та культурно - побутового водокористування, г/м³, (приймають за табл. 1 СанПиН № 4630-88 ) або ГДК ( ОБРВ ), забруднюючих речовин рибогосподарських водойм, г/м³, (приймають за Узагальненому переліку ГДК і ОБРВ шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм або за додатком 2 до Правил ).

м³/рік;

м³/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

т/рік;

Розраховуемо ДК₃ по кажній речовині

г/м³;

приймаемо ДК₃=5,0

г/м³; приймаемо ДК₃=2,0

приймаемо ДК₃=20,0

Результати розрахунків наведено в таблиці 4.3.

Таблица 4.3

Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах

№ п/п	наименование	Сст	ДК1	Сi	С iх/б	ДК2	ПДК	ЛПВ	КО	Кр	ДК3	ДКmin	ДВП, мг/л
1	Завислі речовини	380,0	500,0	-	150,0	-	15,0*	-	-	0,95	681,882	500,0	400,0
2	Нафтопродукти	6,5	20,0	1,0	0,0	25,0	0,3	орг	4	0,85	4,95	4,95	8,0
3	Сульфати	360,0	400,0	500,0	200,0	950,0	500,0	орг	4	0,0	937,5	400,0	400,0
4	Хлориди	420,0	450,0	350,0	150,0	650,0	350,0	орг	4	0,0	641,25	450,0	450,0
5	СПАР	0,15	-	20,0	5,0	42,5	0,5	орг	4	0,8	5,0	5,0	0,2
6	Жири	4,3	50,0	30,0	30,0	80,0	-	-	-	0,7	-	50,0	4,5
7	Залізо заг	0,0	-	2,5	2,0	3,25	0,3	орг	3	0,5	2,0	2,0	3,0
8	Мідь	0,0	-	0,5	0,0	1,25	0,1	орг	3	0,4	0,412	0,412	0,8
9	Цинк	0,0	-	1,0	0,0	2,5	1,0	общ	4	0,3	3,536	2,5	0,5
10	Азот амоніцний	28,0	-	30,0	20,0	45,0	2,0	С-т	3	0,4	20,0	28,0	28,0
11	Нитрити	1,9	-	3,3	0,0	8,25	3,3	С-т	2	0,0	7,425	7,425	2,0
12	Нитрати	17,0	-	45,0	0,0	112,5	45,0	С-т	3	0,0	111,375	111,375	17,0
13	Нікель	0	-	0,5	0,0	2,5	0,1	С-т	3	0,5	0,495	0,495	0,1

Як видно з вищенаведеного розрахунку концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що надходять в каналізаційний колектор, перевищує допустимі величини показників за такими речовини: нафтопродукти, хлориди, азот амонійний. Але у зв'язку з тим, що в згідно з договором з ХКОВ дозволений скидання стічних вод у систему міської каналізації в кількості не перевищує ДВП, заходи щодо усунення перевищення ДК не пропонуються.

4.4 Розрахунок навантаження на ґрунт

Джерелами хімічного забруднення ґрунтів на території промплощадки можуть бути:

випадання шкідливих речовин, що поступили в атмосферу від джерел викидів;

розсип сипких матеріалів;

тимчасове складування твердих відходів.

Оцінка хімічного забруднення ґрунту з атмосферного джерела виробляється шляхом розрахунку навантаження по формулі:

Де Q - маса оцінюваного компоненту у викидах, т/год;

R - радіус впливу джерела забруднення компонентом в зоні впливу джерела викиду, м, приймається розмір нормативної санітарно-захисної зони R=300 м;

- коефіцієнт, що характеризує здатність осадження компоненту;

K₂ - безрозмірний коефіцієнт пропорційності між одиницями вимірювання, К₂=2,76.

Для пилу

Q=0,018 т/рік - річний викид в атмосферу пилу, згідно даним наведеним в «Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел»

кг/км²·доба=0,03 т/км²·рік

Фонове навантаження по пилу для м. Харкова складає 20 кг/км²добу (7,3 т/км²·рік). Тобто навантаження по пилу, створюване викидами підприємства, не перевищує фонове.

Розрахунок навантаження по азоту і проводять по формулі:

Де Р - питоме навантаження по сірці або азоту, кг/км²·добу;

C^S - сумарна концентрація у викидах підприємства по сірці, мг/м³, розрахована виходячи з частки цих елементів (по масі) в з'єднаннях;

V_t - швидкість випадання - 0,125 м/с;

К - коефіцієнт пропорційності, рівний 864.

СІРКА: С _NO2=0,18 мг/м³ - концентрація азоту на межі санітарно-захисної зони, розрахована в розділі 4.1.

мг/м³

кг/км²·добу

Критичне значення навантаження по сірці складає 1 т/км²·год (2,74 кг/км²добу).

З приведеного розрахунку видно, що спостерігається перевищення критичного навантаження по азоту.

Це можна пояснити великим скупченням підприємств в районі дослідження. Їх сумарний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, створює таку концентрацію, яка сприяє перевищенню критичного навантаження на грунти.

Для вирішення цієї проблеми є єдиний вихід - зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від всіх підприємств району.

4.5 Оцінка впливу об'єкту на біотичні компоненти

Оцінка стану зелених насаджень проводиться за допомогою шкали класів стану дерев (по Маслову), в якому виділяють 6 класів стану:

1 клас - здорові дерева

2 клас - ослаблені дерева (усихання до трьох головних гілок)

3 клас - суховершинні дерева (усихання 1/3 крони)

4 клас - сухокронні дерева (усихання 1/3 - 2/3 крони, з'являються збудники гнилизни )

5 клас - усихаючі дерева (усихання більше 2/3 крони, ознаки зараження стовбурів шкідниками)

6 клас - сухостій.

Для оцінки стану дерев необхідно :

1. Виділити характерні види;

2. В межах виду підрахувати кількість дерев, що належать до одного класу стану;

3. Розрахувати середній клас стану для кожного вигляду

4. Розрахувати загальний клас стану по ділянці:

И_с=[k₁(n_a+_nb+…+n_i)+k₂(n_a+n_b+…+n_i)+…+k_j(n_a+n_b+…+n_i)]/N

Де k₁, k₂, до j- категорія стану від 1до 6

n_a, n_b, n_i - число дерев різних порід однієї категорії стану;

N-загальна кількість дерев на досліджуваному майданчику.

Оцінка дії досліджуваного об'єкту на рослинні ресурси проведена шляхом визначення індексу стану зелених насаджень на території довкола підприємства. Розміри майданчиків 20х20 м. Види і категорії стану дерев представлені в табл. 4.4

Таблиця 4.4 Категорії стану дерев на пробному майданчику

№п/п	Вид	Кількість по квадрату у біотопі	Категорія стану по квадратубіотопу
		1	2	3	1	2	3
1	Каштан кінський	2	3	3	2	2	3
2	Липа серцеподібна	3	1	1	2	2	2
3	Горобина звичайна	1		1	3		3
4	Береза бородавчаста	1			1
5	Абрикос звичайний	2	3		1	2
6	Акація біла	4			1
7	Клен гостролистий	3	2	2	1	2	3
8	Бузок звичайний	4			3

И_с=[2·2+3·2+1·3+1·1+2·1+4·1+3·1+4·3]/20=1,75

И_с=[3·2+1·2+3·2+2·2]/9=2

И_с=[3·3+1·2+1·3+2·3]/7=2,4

Тоді згідно шкалі оцінки стану біотичних компонентів древостій на території житлової забудови можна віднести до здорового, древостій на території промислово-господарської забудови та лінійно-дорожного ландшафту до ослабленого - пошкоджено або відсутній до 1/3 листя.



Розділ 5. Заходи з охорони та відновленню навколишнього середовища

Оцінка впливу СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС» показала, що експлуатація підприємства не надає якої-небудь значної дії на компоненти навколишнього середовища.

Розрахунок забрудненості повітряного басейну викидами в атмосферу, виконаний на підприємстві, показав, що не спостерігається перевищення ГДК на межі СЗЗ та в житловій зоні

З метою зменшення техногенної дії діяльності підприємства на навколишнє середовище пропонуються можливі заходи

Охорона атмосферного повітря:

- проводити контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу згідно з плану-графіку проведення контролю;

- проводити регулярне очищення, газоходів у відповідності з графіком;

- забезпечити безперебійну роботу і підтримку у робочому стані газоочисного обладнання;

- забезпечети щомісячно 100 % перевірки автомобільних двигунів згідно з ГОСТ 21393-75 і ГОСТ 17.22.03-77;

- озеленити територію санітарно-захисної зони пилогазостійкими видами дерев, що мають найбільший показник поглинання пилу за 1 вегетаційний період. До таких зелених насаджень можна віднести наступні: верба біла, клен ясенелистий, тополя канадська, ясен звичайний, шовковиця біла, туя західна, горобина; чагарники - акація жовта, жимолость татарська; трави - мятлик луговий, овсяница.

Заходи щодо охорони водних ресурсів:

- щомісячно проводити лабораторні аналізи стічних вод;

Заходи щодо охорони ґрунтів:

-проводити своєчасний ремонт твердого покриття на території підприємства;

Поводження з відходами:

- строго стежити за дотриманням правил зберігання відходів;

-проводити своєчасний ремонт твердого покриття на території підприємства;

- не допускати несанкціонованого накопичення відходів на території підприємства;

- можливі шляхи утилізації відходів, що утворюються при виробництві наведені в табл. 5.1.

Табл.5.1

№ п/п	Назва відходу	Клас небезп еки	Обсяги токсичних відходів,т	Ліміт на зберігання,т	Організація, якій передано відходи
1	Відходи одержані в процессі очищення вулиць, місць загального використання, інші (сміття з терріторії)	4	3,360	3,360	КП «Комплекс з вивозу побутових відходів»
2	Брухт металевий (Брухт чорних металів)	3	34,156	34,156	АОЗТ «Вторсплав»
3	Стружка стальна	3	17,515	17,515	АОЗТ «Вторсплав»
					ТОВ «Темп-2004»
4	Лампилюмінісцентні та відходи, що містять ртуть та інші зіпсовані, або відпрацьовані (Лампи люмінісцентні	1	54 шт.	54 шт	ДСАППНВ
5	Матеріали волокнисті (волокна синтетичні тощо) зіпсовані, забруднені або неіндентифіковані, їх залишки, які не можуть бути використані за призначенням (Склотекстолит електротехнічний)	4	0,005	0,005
6	Матеріали обтиральні, зіпсовані, забруднені (Ганчіря замасляне)	3	0,010	0,010	ДСАППНВ
7	Матеріали абразивні та вироби з них зіпсовані, забруднені або не ідентифіковані, які можуть бути використані за призначенням (Кола абразивні)	4	0,048	0,048
8	Матеріали електроізоляційні та вироби ізолювальні, забруднені або не ідентифіковані, які не можуть бути використані за призначенням (Відпрацьовані електроізоляційні матеріали)	3	0,004	0,004
9	Матеріали електроізоляційні та вироби ізолювальні,забруднені або не ідентифіковані, які не можуть бути використані за призначенням (Склолакотканина)	3	0,0165	0,0165
10	Шини, зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час експлуатації (Шини з металокордом)	4	0,200	0,200
11	Шини, зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час експлуатації (Шини без металокорду)	4	0,100	0,100	ДСАППНВ
12	Батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані (Відпрацьовані АКБ у зборі)	1	0,050	0,050
13	Брухт міді і сплавів на мідній основі, що утворюється у процессі виробництва провідників струму (Брухт міді)	3	1,573	1,573	ТОВ «Террамет»
14	Шлам, що утворюється під час машинного оброблення у процессі формування металу (Шлами відпрацьовані емульсії на мастильній основі)	3	2,000	2,000	ТОВ НПП «Новінтех»
15	Масла гідравлічні й інші зіпсовані або відпрацьовані (Відпрацьовані масла індустріальні)	2	0,100	0,100	ДСАППНВ



Розділ 6. Соціально-економічна оцінка використання природних ресурсів

6.1 Розрахунок суми збору за забруднення навколишнього середовища викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

Сума збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховується на основі «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України № 162/379 від 19.07.99 р (з подальшими змінами) (далі - Наказ); «Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 р (з подальшими змінами) (далі - Постанова) з використанням наступної формули

Де M_i - фактичний об'єм викиду i-ої забруднюючої речовини в тоннах. Приймається за даними «Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС», наведених в розділі 3.2 (табл. 3.1) даної дипломної роботи;

Н_бі - норматив збору за тонну i-го забруднюючої речовини, в гривнях; Нормативи збору за забруднення навколишнього середовища встановлюються, як фіксовані суми в гривнах за одиницю основних забруднюючих речовин і розміщених відходів приведені в табл. 1.1 додатку 1 до Постанови.

Норматив збору розраховують як добуток базового нормативу збору, коригую чого коефіцієнту 2,373 та індексів споживчих цін за попередні роки, починаючи з 2006 р (якщо він перевищує 100 %). Тобто

Де 1,116 - індекс споживчих цін за 2006 р.;

1,166 - індекс споживчих цін за 2007 р.;

1,223 - індекс споживчих цін за 2008 р.;

1,123 - індекс споживчих цін за 2009 р.

За викиди забруднюючих речовин, які не ввійшли в табл. 1.1 додатку 1 до Постанови слід застосовувати нормативи збору залежно від встановленого класу небезпеки даної забруднюючої речовини, згідно з табл. 1.2 додатку 1 до Постанови; за викиди, на які не встановлені класи небезпеки (табл. 1.2 додатку 1 до Постанови), слід застосовувати нормативи збору залежно від встановлених орієнтовно безпечних рівнів дії, згідно табл. 1.3 додатку 1 до Постанови; за викиди, на які не встановлені класи небезпеки (табл. 1.2 додатку 1 до Постанови) і орієнтовно безпечних рівнів дії (табл. 1.3 додатку 1 до Постанови), слід застосовувати нормативи збору як за викиди забруднюючої речовини 1 класу небезпеки згідно з табл. 1.2 додатку 1 до Постанови.

К_нас - корегуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту; (відповідно до табл. 2.1 додатку 2 до Постанови), кількість населення в м. Харків складає більше 1 млн. чоловік, а тому К_нас = 1,8.

К_ф - корегуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту. (приведений в табл. 2.2 додатку 2 до Постанови), К_ф = 1,25, оскільки м. Харків є багатофункціональним центром з переважанням промислових і транспортних функцій (обласний центр).

Таблица 6.1 Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища викидами від стаціонарних джерел

Забруднююча речовина	Фактичний викид Мі, т/рік	Базовий норматив визначається на основі	Базовий норматив Ні, грн./т	Проіндексований базовий норматив Нбі, грн./т	Мі·Нбі, грн/рік
		Табл. 1.1	КН	ОБРВ
Оксиди азоту	0,002	+			80,0	339,27	0,67
Оксид вуглецю	0,004	+			3,0	12,72	0,05
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок	0,012	+			3,0	12,72	0,15
Залізо та його сполуки	0,009		3		19,5	82,69	0,74
Ксилол	0,522		3		19,5	82,69	43,16
Толуол	1,679		3		19,5	82,69	138,83
Масло мінеральне	0,069			0,05	80,0	339,27	23,40
Уайт спірит	1,049			1,0	3,0	12,72	13,34

П_вс=0,67·1,8·1,25 + 0,05·1,8·1,25 + 0,15·1,8·1,25 + 0,74·1,8·1,25 + 43,16·1,8·1,25 +138,83·1,8·1,25 + 23,4·1,8·1,25 +13,34·1,8·1,25 = 495,90 грн/рік

6.2 Розрахунок суми збору за забруднення навколишнього середовища викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами

Сума збору, який здійснюється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюється згідно Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України № 162/379 від 19.07.99 р (з подальшими змінами) (далі - Наказ); «Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 1.03.1999 р (з подальшими змінами) (далі - Постанова) по формулі:

Де М_i - кількість палива i-того виду, що використовується, т, приймається за даними підприємства, приведеним в «Звіті про інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин СП ЗАТ «ХЭМЗ-IРЕС»» і наведеним в розділі 3.1;

М_безнин=30,0 т

М_{дизпаливо}=6,0 т

Н_бі - норматив збору за тонну i-го забруднюючої речовини, в гривнях; Нормативи збору за забруднення навколишнього середовища встановлюються, як фіксовані суми в гривнах за одиницю основних забруднюючих речовин і розміщених відходів приведені в табл. 1.4 додатку 1 до Постанови.

Норматив збору розраховують як добуток базового нормативу збору, коригую чого коефіцієнту 2,373 та індексів споживчих цін за попередні роки, починаючи з 2006 р (якщо він перевищує 100 %). Тобто

Де 1,116 - індекс споживчих цін за 2006 р.;

1,166 - індекс споживчих цін за 2007 р.;

1,223 - індекс споживчих цін за 2008 р.;

1,123 - індекс споживчих цін за 2009 р.

Н_б ^бензин=4,5 грн/т

Н_б ^{дизпаливо}=4,5 грн/т

К_нас - корегуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту; (відповідно до табл. 2.1 додатку 2 до Постанови), кількість населення в м. Харків складає більше 1 млн. чоловік, а тому К_нас = 1,8.

К_ф - корегуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту. (приведений в табл. 2.2 додатку 2 до Постанови), К_ф = 1,25, оскільки м. Харків є багатофункціональним центром з переважанням промислових і транспортних функцій (обласний центр).

Таблица 6.2 Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища викидами від пересувних джерел

Вид палива	Фактична кількість Мі, т/рік	Базовий норматив Ні, грн./т	Проіндексований базовий норматив Нбі, грн./т	Мі·Нбі, грн/рік
Бензин	30,0	4,5	19,08	572,4
Дизпаливо	6,0	4,5	19,08	114,48

П_вп=572,4·1,8·1,25 + 114,48·1,8·1,25 = 686,88 грн/рік

6.3 Розрахунок суми збору за розміщення відходів

Згідно наказу міністерства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України, державної податкової адміністрації України № 162/379 від 19.07.1999 р. «Про затвердження Інструкції про порядок розрахунку і оплати збору за забруднення навколишнього середовища» розраховується сума збору, який здійснюється за розміщення відходів П_ро на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних об'ємів розміщення відходів, нормативів збору і коефіцієнтів коректувань, по формулі:



Де М_лі - об'єм відходів і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволом на розміщення), т. Дані про фактичні об'єми відходів прийняті відповідно до даних підприємства, наведеним в «Паспорті промислових відходів» (табл. 3.6.1).

М_пі - об'єм понадлімітного розміщення відходів (різниця між об'ємом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-го виду, т. Згідно даним, наведеним в «Паспорті промислових відходів» і «Ліміті на розміщення відходів на території підприємства» кількість відходів, розміщуваних на території підприємстві, не перевищує кількість, встановлену «Лімітом …».

Н_бі - норматив збору за тонну відходів і-го вигляду в межах ліміту, т.

Нормативи збору за забруднення навколишнього середовища встановлюються, як фіксовані суми в гривнах за одиницю основних забруднюючих речовин і розміщених відходів приведені в табл. 1.9 додатку 1 до постанови.

Норматив збору розраховують як добуток базового нормативу збору, коригую чого коефіцієнту 2,373 та індексів споживчих цін за попередні роки, починаючи з 2006 р (якщо він перевищує 100 %). Тобто

К_т - коефіцієнт коректування, який враховує розташування місця розміщення відходів, приведені в табл. 2.4 додатку 2 до постанови. К_т= 3, оскільки розміщення відходів відбувається на території полігону ТПВ, який розташоване на відстані менше 3 км від населеного пункту.

К_о - коефіцієнт коректування, який враховує характер устаткування місця розміщення відходів, приведені в табл. 2.5 додатку 2 до постанови. К_о= 1, оскільки відходи розміщені в спеціально створених місцях складування.

К_п - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, К_п=10.

Відходи вивозяться з території підприємства не рідше ніж 1 раз на квартал.

Збір за розміщення відходів нараховується за ті відходи, які передаються на полігон ТПВ.

Таблиця 6.3 Розрахунок збору за розміщення відходів

Вид відходу	Ліміт на зберігання	Кількість	Базовий норматив Ні, грн./т	Проіндексований базовий норматив Нбі, грн./т	Мі·Нбі, грн/рік
Відходи одержані в процессі очищення вулиць, місць загального використання, інші (сміття з терріторії)	3,36	3,36	0,3	1,27	4,2

6.4 Розрахунок суми збору за забруднення навколишнього природного середовища

Розрахунок суми збору за забруднення навколишнього природного середовища проводиться по формулі:

Де П_вс - сума збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення, грн;

П_вс - сума збору за викиди пересувними джерелами забруднення, грн;

П=497,65+114,48+12,6=624,73 грн/рік



6.5 Розрахунок плати за скидання в каналізацію

Розрахунок платні за скидання стічних вод в систему міської каналізації здійснюється відповідно до Інструкції про встановлення і збір платні за скидання промислових і інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів і Правил прийому стічних вод підприємств в комунальні і відомчі системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р.

Де V_дог·- об'єм скинутих підприємством стічних вод в межах, встановлених договором, м³. Підприємство гідно Паспорту водного господарства скидає в каналізацію 5003,4 м³/рік стоків що не перевищує ліміту (5006,5 м³/рік) (розділ 3.5 даної дипломної роботи).

T - тариф, встановлений за надання послуг водовідведення підприємствам, віднесеним до певної категорії абонентів, грн/м³ Тариф за скидання складає 5,89 грн/м³.

V_пдог·- об'єм скинутих стічних вод понад встановлених лімітів, м³.

К_к·- коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих стічних вод для технологічних процесів очищення стічних вод і екологічного стану водних об'єктів;

Н_п - встановлений норматив платні за скидання наднормативних забруднень в систему каналізації,грн/ м³.

Скидання наднормативних забруднень в систему каналізації не відбувається (розділ 3.5).

Тоді сума плати за скид стічних вод в систему каналізації складатиме:

грн/рік



7. Охорона праці

7.1. Завдання в галузі охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних способів і засобів, націлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

- приоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

- повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- комплексне вирішення завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

- соціальна захищеність працівників, повне відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності та видів їх діяльності;

- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і шкідливих умов праці;

- здійснення навчання населення, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності державних органів, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни і безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками і працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державних рівнях ;

- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації і роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

7.2 Загальний аналіз стану охорони праці на СП ЗАТ «ХЭМЗ-IPЕС»

Служба охорони праці входить до структури підприємства як одна з основних виробничо-технічних служб. Вона підпорядковується генеральному директору СП ЗАТ «ХЭМЗ-IPЕС» . У своїй діяльності служба охорони праці підприємства керується законом україни «Про охорону праці», законодавством про працю, міжгалузевими нормативними актами про охорону праці, а також «положенням про службу охорони праці», затвердженим керівником підприємства.

Служба охорони праці підприємства вирішує завдання:

- забезпечення безпечних умов праці працівників;

-забезпечення безпеки виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

- професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;

- вибору оптимальних режимів праці та відпочинку працюючих;

- професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

7.3. Аналіз умов праці з виявленням небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В умовах виробництва на людину в основному діють техногенні, тобто пов'язані з технікою, небезпеки, які прийнято називати небезпечними і шкідливими виробничими чинниками.

Небезпечним виробничим чинником називається такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.

Шкідливим виробничим чинником називається такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності.

Усі небезпечні та шкідливі виробничі фактори відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 * поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться: рухомі машини і механізми (дільниця штампування); підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони (дільниця мехоброботки); підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів (термічна ділянка) ; підвищена або знижена температура повітря робочої зони(термічна ділянка); підвищені рівні шуму, вібрації (дільниця штампування), підвищена або знижена вологість (дільниця мийки деталей); відсутність або нестача природного світла (дільниця мехобработки); недостатня освітленість робочої зони (дільниця фарбування електродвигунів); гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні заготовок, інструментів та обладнання (дільниця мехоброботки).

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером впливу на організм людини поділяються на токсичні, дратівливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію. Шляхами проникнення в організм людини вони діляться на проникаючі через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).

До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження (дільниця збірки електродвигунів)).