Оцінка дозових навантажень мешканців окремих населених пунктів Народицького району Житомирської області

Формування доз внутрішнього опромінення населення за рахунок ¹³⁷Cs на основі результатів проведення ЛВЛ - дозиметрії.

В ході досліджень нами були виділені такі основні категорії сільського населення:

група А. Раціони даної групи населення включають харчові продукти лісового походження;

група Б. Населення групи Б за домовленістю не споживало продукти лісового походження в період проведення дослідів.

Розподіл доз внутрішнього опромінення по групах свідчить, що максимальні дози внутрішнього опромінення населення за рахунок ¹³⁷Cs були характерні для населення групи А - 4,5 мЗв/рік (середнє значення 3,3мЗв/рік.)

Середньорічна доза внутрішнього опромінення населення групи Б становила 0,8 мЗв/рік, а в цілому по населеному пункту складала 1,7 мЗв/рік.

Слід зазначити, що дози опромінення населення групи Б, які не споживали харчових продуктів лісового походження рівномірно розподілялись протягом року, в той же час як у населення групи А в період збільшення в раціоні долі продуктів лісового походження зростали й дози внутрішнього опромінення.

Так, максимальні дози внутрішнього опромінення населення групи А спостерігались в осінній та зимовий періоди (вересень-січень) і становили 3,3 -4,5 мЗв/рік, що, на нашу думку, пов'язано з споживанням досліджуваною групою харчових продуктів лісового походження. У окремих жителів даної групи населення показники внутрішнього опромінення досягали в цей період 32 мЗв/рік.

З метою визначення доз внутрішнього опромінення за рахунок ¹³⁷Cs харчові продукти, що споживаються населенням, розділені нами на три умовні групи: 1) харчові продукти рослинного походження з присадибних ділянок; 2) харчові продукти тваринного походження з власних підсобних господарств; 3) харчові продукти лісового походження та риба з місцевих водойм. Активність по ¹³⁷ Cs визначена у 245 зразках продуктів першої групи, 90 - другої і 241 - третьої груп. Встановлено, що найменша активність першої групи продуктів характерна для капусти та початків кукурудзи і коливається в межах 2-20 Бк/кг, а найбільша для щавлю, активність якого коливається в межах 50-250 Бк/кг, моркви - 11-211 Бк/кг, яблук та груш (сухих) - 21-150Бк/кг. У другій групі продуктів найменш забруднені курячі яйця - 13-20 Бк/кг. У інших харчових продуктів тваринного походження - молока, м'яса великої рогатої худоби та свиней - цей показник знаходиться в межах 4-120Бк/кг, 60-300 Бк/кг та 41-238 Бк/кг відповідно. У третій групі мінімальна активність характерна для риби річкової - 23-900 Бк/кг, а в таких продуктах, як гриби сухі, ягоди чорниці, м'ясо диких тварин, лікарська сировина, ці показники коливаються в межах 50000-940000 Бк/кг, 800-150000, 800-60000, 3000-150000 Бк/кг відповідно.

Аналізуючи активність раціону в розрізі окремих груп населення Народицького району (табл. 4.5), слід зазначити, що максимальною активністю за ¹³⁷Cs характеризувались раціони населення групи А, котрі включають харчові продукти лісового походження. Активність раціонів даної групи населення коливалась в межах від 200 до 3200 Бк/добу і в середньому становила 938 Бк/добу. Використання дозового фактору 14 нЗв на кожний спожитий протягом року бекерель ¹³⁷Cs в складі харчових продуктів (дозовий фактор рекомендований МКРЗ) свідчить про те, що населення групи А протягом року отримує від 2 до 16 мЗв (в середньому 5 мЗв/рік), що є вкрай небезпечним для стану здоров'я жителів.

Таблиця 4.5. Активність раціону та дози внутрішнього опромінення за рахунок
¹³⁷ Сs у жителів Народицького району

Активність раціонів населення групи Б (має власне підсобне господарство і не споживає продукти лісового походження) не перевищувала 110 Бк/добу, що відповідає дозі внутрішнього опромінення 0,56 мЗв/рік. Даний рівень активності міг би бути цілком безпечним для стану здоров'я за умови, що вони не отримають додаткових дозових навантажень за рахунок зовнішнього опромінення та споживання інших радіонуклідів з бета - розпадом, зокрема ⁹⁰Sr.

Надходження ¹³⁷Cs в організм населення групи А на 94% зумовлене вживанням продуктів лісового походження (грибами, лісовими ягодами та м'ясом диких тварин). Інші групи харчових продуктів практично мало впливають на надходження ¹³⁷Cs в організм даної групи населення.

Надходження ¹³⁷Cs в організм населення групи Б зумовлене на 28% вживанням продуктів рослинного походження з власних присадибних ділянок, на 69% - продуктів тваринного походження з власних підсобних господарств та на 3% - риби з місцевих водойм.

Добове споживання риби населенням групи Б складає 0,024 кг/добу, а групи А - 0,048 кг/добу. Отримана доза від споживання забрудненої ¹³⁷Сs риби складає від 0,026 до 0,052 мЗв/рік. Таким чином, при формуванні дози внутрішнього опромінення за рахунок споживання риби населенням групи А і Б частка ¹³⁷Сs сягає 24,5%. Отже, річна доза опромінення населення може перевищувати встановлені норми 1 мЗв/рік, в основному, за рахунок окремих харчових продуктів, особливо продукції лісу.

Зовнішнє опроміненн

я населення встановлювали на основі даних термолюмінісцентної дозиметрії. Індивідуальні термолюмінісцентні дозиметри розподілялися серед жителів населеного пункту (12 чоловік), встановлювались на відкритій місцевості в межах населеного пункту та у приміщеннях. В результаті визначено, що середньорічна експозиційна доза на відкритій місцевості становила 7,7 мЗв/рік, а у приміщені - 1,3 мЗв/рік.

Так, в літній період, при збільшенні часу перебування жителів на відкритій місцевості, спостерігалось збільшення доз їх зовнішнього опромінення до (5,1 мЗв/рік) порівняно із зимовим періодом (1,9 мЗв/рік). Дози зовнішнього опромінення населення в осінній та весняний періоди характеризувались проміжними значеннями 3-4 мЗв/рік.

Сумарні показники опромінення населення за рахунок внутрішнього та зовнішнього опромінення перевищують дози безпечного проживання і в середньому становлять 5,1 мЗв/рік, не враховуючи дозових навантажень за рахунок ⁹⁰Sr. Розподіл сумарної дози опромінення протягом року також визначається нерівномірністю. Більш високі дозові навантаження відмічались протягом літнього та осіннього періодів. Значно нижчі дозові навантаження характерні для зимового та весняного періодів.

Висновки

В ході проведених досліджень вивчені закономірності надходження ¹³⁷Cs в умовах критичних ландшафтів Полісся України. Доведено вплив критичних ландшафтів на формування дози опромінення населення, конкретизовані найбільш значимі джерела опромінення, що дозволяє більш раціонально управляти процесом надходження радіонуклідів в організм людини.

1. Проведеними дослідженнями виявлено значну критичність природних ландшафтів Полісся України, вивчено і подано кількісну оцінку факторів, які визначають критичність окремих продуктів харчування у формуванні дозових навантажень населення. Доведено, що нераціональне використання критичних ландшафтів сільським населенням призводить до високого надходження ¹³⁷Cs в їх організм. Так, дози зовнішнього і внутрішнього опромінення за рахунок ¹³⁷Cs у жителів с. Христинівка (Народицький район), які без обмеження використовують критичні продукти харчування, становлять в середньому 5,1 мЗв/рік, при цьому у окремих жителів вони досягають 32 мЗв/рік (ДР-2006, 1мЗв/рік). Дозові навантаження групи населення, що дотримувались споживання критичних продуктів харчування, знижувались до 0,56мЗв/рік. Це підтверджує можливість безпечного використання критичних ландшафтів за умови виконання рекомендацій.

2. Молоко і м'ясо свійських тварин (активних споживачів травостою природних пасовищ) на 40 та 29% відповідно, зумовлюють внутрішнє опромінення населення, що не споживає продукти лісового походження та на 1 та 2% відповідно внутрішнє опромінення населення, що споживає продукти лісового походження. Це є свідченням важливості надходження та управління міграцією ¹³⁷Cs в даному типі критичного ландшафту. Встановлено, що накопичення ¹³⁷Cs у травостої заплавних пасовищ залежить від місця розташування екологічної підсистеми заплави. Найбільш забруднений ¹³⁷Cs травостій знаходиться у притерасній частині заплави (1014 Бк/кг СР.), найменш забруднений - у центральній частині заплави. Травостій прируслової частини заплави характеризується проміжними значеннями забрудненості ¹³⁷Cs. Накопичення ¹³⁷Cs в травостої визначається вмістом ¹³⁷Cs в корененасиченому шарі ґрунту та його властивостями. На гідроморфних ґрунтах кількість доступного для засвоєння кореневою системою рослин радіонуклідубільша, ніж на автоморфних.

3. Травостій найбільш забрудненої частини заплави (притерасної заплави) може використовуватись без обмежень при вирощуванні ремонтного молодняку ВРХ ранніх етапів відгодівлі. Використання травостою в годівлі молочних корів можливе при щільності забруднення ґрунту ¹³⁷Cs не вище, ніж 28 кБк/м^2, а при заключній відгодівлі ВРХ - 26 кБк/м^2.

4. Встановлено, що середнє значення коефіцієнта переходу ¹³⁷Cs з ґрунту в пасовищну траву центральної заплави для дерново-підзолистих суглинкових ґрунтів становить 0,28 м²/кг10^-3, а для дерново-підзолистих супіщаних - 1,04 м²/кг10^-3. Відповідні значення КП ⁹⁰Sr в 10-50 разів перевищують КП ¹³⁷Cs.

5. Доведено, що питома концентрація ¹³⁷Cs в травостої в значній мірі залежить від строку проведення першого укосу (віку рослин) та інтенсивності використання. Чим пізніше проводиться перший укіс трав, тим меншою є його активність. При більш інтенсивному використанні пасовища спостерігається зростання активності продукції тваринництва.

6. Доведено, що найбільш критичним продуктом лісу для населення (Народницького району Житомирської області) є гриби. Їх споживання зумовлює до 53% внутрішнього опромінення населення ¹³⁷Cs. Встановлені видові відмінності грибів у накопиченні ¹³⁷Cs. Технологічна обробка сприяє значному зменшенню надходження радіонуклідів до організму людини в порівнянні зі споживанням сухих грибів.

7. Лісові ягоди є другим за значенням критичним продуктом харчування (для жителів Народницького району). При річному споживанні ягід чорниці населенням у кількості 3,7 кг річна доза внутрішнього опромінення становить 1,9 мЗв/рік, або 38% від загальної дози внутрішнього опромінення ¹³⁷Cs.

8. Дози внутрішнього опромінення населення за рахунок споживання м'яса косулі не перевищувало 1мЗв/рік. Проте, в цілому, враховуючи високу питому активність ¹³⁷Cs в лісових кормових масивах району досліджень (в середньому за 16 років - 19,4 кБк/кг), навіть при річному споживанні населенням лише 1 кг м'яса косулі, річна доза внутрішнього опромінення людини становитиме 0,27 мЗв/рік, або чверть річної рекомендованої дози ДР-2006. У зв'язку з цим, нами встановлені закономірності щодо сезонних коливань в рівнях забруднення ¹³⁷Cs організму косулі, що дають можливість обмежити дозові навантаження лише окремих жителів населеного пункту - мисливців. Для них бажано не вживати м'ясо косулі в періоди зростання його активності, з липня по жовтень.

9. Доведено, що споживання риби місцевої річки Уж в середньому зумовлює близько 2% внутрішнього опромінення людини. Так, найбільш інтенсивно ¹³⁷Cs накопичується в організмі щуки (570 Бк/кг), далі в порядку зменшення знаходяться окунь (250 Бк/кг), плотва (160 Бк/кг), карась (150 Бк/кг), линь (100 Бк/кг), в'юн (60 Бк/кг). Таким чином, забруднення більшості видів риби річки Уж ¹³⁷Cs не перевищує ДР-2006 (150 Бк/кг). Винятки становлять хижі види риб, такі як щука, і в окремих випадках - окунь. Використання мирних видів риб дозволяє зменшити внутрішнє опромінення людини на 6-10%.

10. Розподіл сумарної дози опромінення протягом року відзначається нерівномірністю. Більш високі дозові навантаження відмічаються упрдовж літнього та осіннього періоду. Це зумовлено тривалим перебуванням населення на відкритій місцевості і споживанням критичних продуктів лісу (грибів, ягід та ін.).

Список використаної літератури

1. Аненков Б.Н. Ведение сельского хазяйства в районах радіоактивного загрязнения (радионуклиды и продукты питания) / Б.Н. Анненков, В.С. Аверин. - Минск: Припилеи, 2003. - 11 с.

2. Балонов М.И., Барковский А.Н., Брук Г.Я. и др. Радиационный мониторинг облучения населения в отдаленный период после аварии на Чернобыльской АЭС. ТС проект RER/9/074, МАГАТЭ, Вена, Австрия, 2007.

3. Бак З. Химическая защита от ионизирующей радиации / З. Бак. - М.: Атомиздат, 1968. - 263 с.

4. Бондаренко О.О. Автоматизовані системи радіаційного контролю - неупереджені дослідники радіоекології. Блоггер, 8 вересня 2010 р. Доступно за адресою: http://urps-notices.blogspot.com/2010/09/blog-post.html

5. Бондаренко О.О. Загальнодозиметрична паспортизація України: веріфікація внутрішнього опромінення населення. Кнол, 17 жовтня 2010 р. Доступно за адресою: http: // knol.google.com/k/oleg-bondarenko /загальнодозиметрична-паспортизація/ 5bcvesrsnaqi/4.

6. Бондаренко О.О. Результати загальнодозиметричної паспортизації України - що далі? Блоггер, 13 липня 2010 р. Доступно за адресою: http://urps-notices.blogspot.com/2010/07/blog-post.html.

7. Бондаренко О.О. Формування зовнішнього опромінення населення у чорнобильській зоні відчуження і на прилеглих територіях. Кнол, 5 жовтня 2010 р. Доступно за адресою: http://knol.google.com/k/oleg-bondarenko/формування-зовнішнього-опромінення/5bcvesrsnaqi/3.

8. Боровой А.А. Форма и характеристики частиц топливного выброса при аварии на ЧАЭС / А.А. Боровой, С.А. Богатов, Ю.В. Дубосаров // Атомная энергия. - 1990. - №69, вып. 1. - С. 36_40.

9. Булдаков Л.А. Радиоактивные вещества и человек / Л.А. Булдаков. - М.: Энергоатомиздат, 1990. - 160 с.

10. Ведення сільськогосподарського виробництва на територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи у віддалений період: метод. реком. / за заг. ред. Б.С. Прістера. - К.: Атіка-Н, 2007. - 196 с.

11. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С. 165-171, 199-215, 312-329.

12. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С. 284-296, 304-308

13. Воробьев А.М. Вклад отдельных групп радионуклидов в суммарное загрязнение на территории УССР и БССР за пределами 30_км зоны ЧАЭС / А.М. Воробьев, А.Н. Лебедев и др. // Ближайшие и отдал. последствия радиац. аварии на ЧАЭС: сб. матер. Всес. симп. - М., 1987. - С. 78_84.

14. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества: Справочник. - Л., 1990. - 465 с.

15. Григор'єва Л.І., Томілін Ю.А. Дозиметрична модель внутрішнього опромінення людини при споживанні зрошуваних сільськогосподарських культур на півдні України // Наукові записки НаУКМА. - 2009. - №1. - С. 24-32.

16. Григор'єва Л.І., Томілін Ю.А. Концептуальна модель формування дози опромінення людини від техногенно-підсилених джерел природного походження для населення півдня України // Вісник проблем біології і медицини. - 2008. - Вип. 4. - С. 70-74.

17. Гусев Н.Г., Беляев В.А. Радиоактивные выбросы в биосфере: Справочник. - М: Энергоатомиздат, 1988. - 224 с.

18. Экологические и радиобиологические последствия Чорнобыльской катострофы для животноводства и пути их преодоления / под ред. Р.Г. Ильязова. - Казань: Фен, 2002. - 330 с.

19. Загальнодозиметрична паспортизація населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після чорнобильської аварії. Узагальнені дані за 2006-2012 рр. // Комплексна дозиметрична паспортизація (Збірка 15). - К., 2013. - 57 с.

20. Закон України від 27 лютого 1991 р. №791a-XII «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». «Ядерне законодавство», Сборник нормативно-правовых актов (состоянием на 1 января 1998 г.), - Киев, 1998.

21. Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В.В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. - С. 135-139, 181-327.

22. Іванов Є.А. Радіоекологічні дослідження: Навч. посібник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004 р.

23. Иванов Е.В. Стратегия и тактика радиационной защиты населения, проживающего на загрязненной территории после Чернобыльской аварии / Е.В. Иванов, П.В. Рамзаев, М.И. Балонов и др. // Проблемы смягчения последствий Черноб. катастрофы: тр. межд. семин. - Брянськ, 1993. - Ч. 1. - С. 40_43.

24. Ильин Л.А. Экологические особенности и медико-биологические последствия аварии на ЧАЭС / Л.А. Ильин, М.И. Балонов, Л.А. Булдаков и др. // Мед. радиология. - 1989. - №11. - С. 59_82.

25. Ионизирующая радиация и питание детей / В.Н. Корзун, Л.В. Курило, Е.И. Степанова, В.Ф. Торбин. - К.: Чорнобиль інтерінформ, 1997. - 124 с.

26. Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. - Ташкент: Медицина, 1978. - С. 318-321, 359-365, 406-418.

27. Картирование территории Николаевской области по суммарной дозовой нагрузке на население: Отчет о НИР (промеж.) / Никол. науч.-исслед. лабор. по проблемам радиационной безопасности населения «Ларани» - №5197/1. - Николаев, 2000. - 158 с.

28. Кашпаров В.А., Перевозников О.Н., Лазарев Н.М., Полищук С.В. Стратегия применения контрмер в критических населенных пунктах Ук-раины спустя 20 лет после аварии на ЧАЭС // Чернобыль 20 лет спустя. Стратегия восстановления и устойчивого развития пострадавших регионов: Материалы Междунар. конф. 19 - 21 апр. 2006 г., Минск: Беларусь, 2006 (448 с.), с. 122 - 131.

29. Ковган Л.М. Еколого-дозиметричні моделі опромінювання населення у разі глобальної радіаційної аварії (за досвідом Чорнобильської катастрофи): дис… д.т.н.: 21.06.01. / Л.М. Ковган; інст-т проблем безпеки атомних електростанцій НАН України. - 2005. - 547 с.

30. Ковган Л., Ліхтарьов І. Чорнобиль-орієнтований комплекс еколого-дозиметричних моделей та узагальнені оцінки доз опромінення населення України в результаті Чорнобильської аварії (1986-2000 рр.) // Ядерная и радиационная безопасность. - 2004. - Т. 7. - Вып. 3. - С. 13-25.

31. Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. - 151 с.

32. Корзун В.Н. Гігієнічна проблема профілактики внутрішнього опромінення організму при хронічному аліментарному надходженні радіонуклідів цезію і стронцію: автореф. дис. / В.Н. Корзун. - К., 1995. - 40 с.

33. Корзун В.Н. Мероприятия по снижению доз облучения населения / В.Н. Корзун, В.И. Сагло // Мед. последствия аварии на Черноб. АЭС. - К., 1991. - С. 268_291.

34. Корзун В.Н. Опыт использования продуктов моря в питании населения, проживающего в районах жесткого радиационного контроля / В.Н. Корзун, В.И. Сагло, Т.В. Беседина и др. // Вопросы питания. - 1993. - №2. - С. 36_38

35. Корзун В.Н. Пища и экология / В.Н. Корзун, Л.Ф. Щелкунов, М.С. Дудкин. - Одесса: Оptimum, 2000. - 516 с.

36. Корзун В.Н. Проблемы питания населения в условиях радиоактивного загрязнения обширных территорий / В.Н. Корзун // Современные проблемы обеспечения радиационной безопасности населения. - С._Петербург, 2006. - С. 155_158.

37. Корзун В.Н. Проблемы питания в условиях крупномасштабной ядерной аварии и ее последствия // Междунар. журн. радиац. медицины. - 1999. - №2. - С. 75_91.

38. Корзун В.Н. Харчування в умовах широкомасштабної аварії та її наслідків / В.Н. Корзун, В.І. Сагло, А.М. Парац // Укр. мед. часопис. - 2002. - №11/12. - С. 99_105.

39. Корзун В.Н. Шляхи мінімізації впливу радіаційних та ендемічних чинників на стан здоров'я населення / В.Н. Корзун, Л.Ф. Щелкунов, М.С. Дудкин // Довкілля та здоров'я. - 2006. - №1 (36). - С. 13_17.

40. Костриця М.Ю. Географія Житомирскої області. - Ж.: «Житомирський вісник», 1993. - С. 198

41. Краснов В.П. Радіоекологія лісів Полісся України.-Житомир: Волинь, 1998. - 112 с.

42. Краснов В.П., Орлов О.О. Обстеження лісів та регламентація ведення лісового господарства в Україні після аварії на Чорнобильській АЕС: сторінки історії // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного(обов'язкового) відселення. - 2005. - №5 - С. 23-28.

43. Кутлахмедов Ю.О., Корогодін В.І., Кольтовер В.К. Основи радіоекології: Навчальний посібник - К.: Вища школа, 2003. - С. 218.

44. Ліхтарьов І. А. Загальнодозиметрична паспорти-зація та результати ЛВЛ-моніторінгу в населених пунктах України, які зазнали радіоактивного за-бруднення після Чорнобильської аварії. Узагаль-нені дані за 2005-2006 рр. (Збірка 11) / І. А. Ліх-тарьов, Л.М. Ковган, З.Н. Бойко та ін. - К.: МНС, 2007. - 63 с.

45. Логачев В.А. Динамика уровней гамма_излучений и формирования доз внешнего облучения / В.А. Логачев, И.П. Лось, В.И. Пархоменко и др. - Мед. аспекты аварии на ЧАЭС: матер. науч. конф. - К., 1988. - С. 118_125.

46. Лось И.П. Радиационная обстановка / И.П. Лось, Н.К. Шандала, Г.М. Гулько и др. // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции: информ. бюллетень ВНЦРМ АМН СССР. - К., 1991. - С. 9_68.

47. Малиновський А.С. Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення: моногр. / А.С. Малиновський. - К.: ННЦ ІАЕ, 2007. - 604 с.

48. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. - К.: УВМА, 2003. - С. 30-36, 78 - 86.

49. Никипелов Б.В. Радиационная авария на Южном Урале в 1957 г. / Б.В. Никипелов, Г.Н. Романов, Л.А. Булдаков и др. // Атом. энерг. - 1989. - Т. 67, вып. 2.

50. Пересічний М.І. Харчування людини і сучасне довкілля: теорія і практика / М.І. Пересічний, В.Н. Корзун, М.Ф. Кравченко, О.М. Григоренко. - К., 2003. - 526 с.

51. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».

52. Постанова Міністерства охорони здоров'я України від 1 грудня 1997 р. «Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)"» // «Нормативні акти України».

53. Пристер Б.С. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер, Н.А. Лощилов, О.Ф. Немец и др. - К.: Урожай, 1991. - 470 с.

54. Радіологічний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення (у розрізі районів). Під редакцією В.І. Холоші, МНС України, Київ, 2008 р.

55. Рамзаев П.В. Будущее Чернобыля / П.В. Рамзаев // Радиационная гигиена: сб. науч. тр. - Л., 1991. - С. 3_11.

56. Растительные пищевые добавки - блокаторы и декорпоранты радионуклидов / В.Н. Корзун, В.І. Сагло, Л.Ф. Щелкунов и др. // Довкілля та здоров'я. - 2002. - №1. - С. 38_41.

57. Реконструкция и прогноз доз облучения населения, проживающего на территориях Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению в результате аварии ЧАЕС. (Инструктивно-методические указания) НЦРМ АМН Украины. Рук. проф., д.ф.-м.н. И.А. Лихтарев. К., 1998.

58. Романенко А.Ю., Ліхтарьов І.А. Радіаційно-дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС, включаючи тиреодозиметричну паспортизацію: Інструктивно-методичні вказівки. - К., 1996.

59. Романенко А.Е. Способ дезактивации молока, загрязненного радионуклидами цезия / А.Е. Романенко, В.Н. Корзун, Л.А. Ильин и др. // Гигиена и санитария. - 1993. - №9. - С. 34_36.

60. Смоляр В.И. Ионизирующая радиация и питание. - К.: Здоровье, 1992. - 173 с.

61. Романов Л.М. Ефективність зниження забруднення продукції тваринництва під впливом природних сорбентів / Л.М. Романов, Д.М. Костюк // Проблемы с/х радиологии: сб. тр. - К., 1996. - Вып. 4. - С. 202_211.

62. Чернобыльская катастрофа. - К.: Наук. думка, 1995 р.

63. Чернобыль: радиоактивное загрязнение природных сред / Под ред. Израэля Ю.А. - Л.: Гидрометеоиздат, 1990. - 296 с.

64. Levi H.W. Chernobyl fallout and its radiological impact in Europe / Levi H.W. // Development of Ecological Perspectives for the ХХІ Century: 5_th Int. Congr. Ecol. - Yokohama. - 1990, Aug. 23_30. - P. 4.

65. Fesenko S.V., Alexakhin R.M., Balonov M.I. et al. An extended critical review of twenty years of coun-termeasures used in agriculture after the Chernobyl accident // Science of the total environment. - 2007. Vol. 383 (1). P. 1 - 24.

66. Fesenko S.V., Alexakhin R.M., Balonov M.I. et al. Twenty years' application of agricultural countermea-sures following the Chernobyl accident: lessons learned // Journal of Radiological Protections. - 2006. Vol. 26. - P. 351 - 359.

67. Jacob P., Fesenko S., Firsakova S. et al. Remediation strategies for rural territories contaminated by the Chernobyl accident // J. Environ. Radioactivity. - 2001. - Vol. 56. - P. 51 - 76.

Размещено на Allbest.ru