Аналіз якості питної води міста Херсон

Група свердловин, що зосереджена на території напірних станцій №3 (Шуменський мікрорайон), №4 (Таврійські мікрорайони) за даними спостережень має також високі значення мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів. В деяких свердловинах зафіксовано високий вміст аміачного азоту та нітратів.

Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах центра міста - площа Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня. Тут загальна мінералізація становить 0,2 - 0,8 г/л, вміст хлоридів - 0,04 - 0,09 г/л, сульфатів - 0,01 -0,08 г/л. Вони мають гарні кондиції щодо вмісту важких металів та нітратів. Певну проблему на перспективу для забезпечення жителів Карантинного острова може скласти поява в воді сірководню, який зараз ще знаходиться в межах ГДК. Слід також мати на увазі, що приведені дані щодо якості води в свердловинах відрізняються від якості води, що отримують жителі міста безпосередньо в домівках. Враховуючи стан водопровідної мережі міста, питна вода при транспортуванні від місця добування до місця споживання дуже погіршує свої якісні показники. Періодичність в подачі води в оселі, що практикується в останні роки, тільки стимулює корозійні процеси, приводить до нищення труб і сильно погіршує і без того низьку якість вод. Зокрема, в воді, що циркулює в водопровідній мережі міста, зростає вміст металів, бактеріальне забруднення тощо. Отже мабуть справедливі приблизні розрахунки фахівців, які показують, що із 400 тис. загальної чисельності населення Херсона з передмістями неякісною водою користуються приблизно 270 тис. чоловік, тобто практично 68%.

Як першочерговий етап по стабілізації водно-екологічного становища і санітарно-гігієнічних параметрів системи господарсько-питного водопостачання в місті, на думку фахівців, треба збільшити водовідбір на Верхньо-Антоновському водозаборі. Експлуатаційні запаси підземних вод тут складають 38,1 тис. м 3 /добу і є резерв порядку 50%. Певним резервом якісної питної води може бути освоєння ділянок в заплаві Дніпра. Це дозволить, при одночасній модернізації водонасосної станції № 1 міста, значно поліпшити стан господарсько-питного водопостачання в першу чергу в Суворовському районі, який споживає в даний час питну воду зниженої якості. Іншим чинником стабілізації водопостачання є організація повного контролю за обсягами добування питних вод, її транспортування та вживання. Існує нагальна проблема в розробці нових режимів експлуатації свердловин, реконструкції водопровідної мережі міста, встановлення лічильників питної та технічної води у споживачів.

Але слід відзначити, що корінним чином вирішити проблему забезпечення м. Херсона екологічно чистою питною водою на перспективу можна лише за рахунок освоєння нових джерел, зокрема, використання водозаборів на лівобережжі області.

Питна вода у більшості районів Херсону має підвищену мінералізацію, твердість, погіршені смакові якості. Це хибно впливає на стан здоров'я херсонців, адже за даними Всесвітньої організації здоров'я (ВООЗ) 80% захворювань виникають через низьку якість води [18].

4.2 Характеристика стану систем водопостачання та водовідведення

Послуги водопостачання та водовідведення надає міське комунальне підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона». Джерелом водопостачання в місті Херсоні є підземний сарматський водоносний горизонт. Водозабір ведеться з 152 артезіанських свердловин глибиною від 60 до 100 м. З них 60% подають воду, яка не відповідає вимогам держстандарту по загальній жорсткості, сухому залишку, вмісту хлоридів, сульфатів (табл. 4.2). Згідно таблиці, можна впевнено говорити про різницю якості постачання питної води до споживачів міста, а саме НСВ-4 та НСВ-5.6 за показниками отримують задовільну оцінку, особливо, де їх загальна жорсткість складає 5.3 та 6.2, що в свою чергу не перевищує норму, яка повинна складати не більше 7 ммоль/дмі. Що ж про незадовільний стан якісного водопостачання питної води насосних станцій водопроводу, то це стосується НСВ-1, НСВ-2, НСВ-3, де в першу чергу значно перевищують показники загальної жорсткості: 12.2, 10.4, 12.5. та сухий залишок: 1434, 1282, 2005, де норма становить не більше 1000 мг/дмі. Через подачу некондиційних вод або незадовільний санітарно-технічний стан, підлягають тампонуванню близько 20% свердловин. У 2007 році проведено тампонаж 9 артсвердловин (60,8 тис. грн. - з Фонду).

Таблиця 4.2 - Інформація стосовно результатів досліджень забруднення питної води насосних станцій водопроводу (НСВ) за 2010 рік міста Херсон

Для поліпшення технічних характеристик свердловин та якості питної води в 2007 році проведено чистку 8 свердловин (60,6 тис грн. - з Фонду).

Мережі водопроводу складають 813,6 км. Насосних станцій водопроводу 6 одиниць, 26 асосних агрегатів. Пропускна спроможність каналізаційної системи - 250 тис.м3 на добу. Мережі каналізації - 284 км. Стан водопровідно-каналізаційного господарства характеризується дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для належної експлуатації та обслуговування систем водопостачання та водовідведення, енергоємністю та зношеністю обладнання внаслідок тривалої експлуатації. Головним споживачем послуг водопостачання і водовідведення є населення міста (91,7%та 7,9% відповідно)

Вода з розташованих на територіях насосних станцій водопроводу артезіанських свердловин надходить до РЧВ звідки насосами НС II підйому (НСВ) подається до розподільчої мережі. Автономні артезіанські свердловини у місті подають воду безпосередньо у мережу.

НСВ-1 здійснює водопостачання, в основному, центральної частини міста і мікрорайону Житлоселище. На території НСВ-1 розташовані артезіанські свердловини, які працюють на РЧВ.

НСВ-2 забезпечує водопостачання Дніпровського району і Таврійських мікрорайонів. На території НСВ-2 та частково за її межами, знаходяться інші артезіанські свердловини, які працюють на РЧВ.

НСВ-2 по сталевому водогону Ду 700 мм. Подає воду до РЧВ НСВ-4, в ці ж РЧВ поступає вода з артезіанських свердловин, розташованих на території НС, звідки надходить до мережі Таврійських мікрорайонів і селища Текстильників.

Також, НСВ-2 забезпечує водопостачання району ХБК по трьом водогонам Ду 300 мм, 350 мм, 800 мм.

НСВ-3 забезпечує водопостачання Шуменського мікрорайону. На території НСВ-3 розташовано артезіанські свердловини, вда з яких поступає до РЧВ.

Водопостачання району «Корабел» (Острів) забезпечує НСВ-5 та НСВ-6. В РЧВ НСВ-5 надходить вода з артезіанських свердловин, розташованих за межами НС. На НСВ-6 також вода надходить до РЧВ з артезіанських свердловин, розташованих за межами території НС. З РЧВ НСВ-5 та НСВ-6 вода подається до мережі острова.

Знезараження води здійснюється: на НСВ №1,2,4 рідким хлором, НСВ №3 - гіпохлоритом натрію, на НСВ № 5,6 - за допомогою бактерицидних пристроїв. Протягом 2012-2013 років знезараження води на НСВ № 1, 2,4 буде переведено на гіпохлорит натрію.

У системі водопостачання м. Херсона для подачі води на верхні поверхи багатоповерхових будинків експлуатуються підвищувальні насосні станції.

Щодо водопровідної мережі, то вода у розподільчу мережу поступає з РЧВ насосних станцій водопроводу та з автономно розташованих артезіанських свердловин.

На водогонах, що подають воду від НСВ № 1,2,3,4 установлені ультразвукові витратоміри, які здійснюють облік поданої у водопровідну мережу води.

Загальна довжина водопровідних мереж понад - 800.0 км., у тому числі: магістральні водогони та магістральні водопровідні мережі.

4.3 Якість питної води Херсонської області

Херсонською обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснюється контроль за мікробіологічним забрудненням питної води на 1085 водопроводах.

У 2009 році Держсанепідслужбою проведено дослідження майже 19,5 тис. проб питної води на мікробіологічні показники. Питома вага проб, які не відповідають вимогам держстандарту та санітарних норм, в середньому по області становить 1,1% (у 2008 році -1,7%).

У Високопільскому районі цей показник перевищує середньообласний у 2 рази, Іванівському та Чаплинському - 2,3 рази, Горностаївському - у 6 разів, а безпосередньо в смт. Горностаївка - у 17 разів.

У містах Гола Пристань, Скадовськ, смт.Чаплинка, Верхній Рогачик, Нова Воронцовка питома вага проб води з комунальних водопроводів, які не відповідають вимогам держстандарту за мікробіологічними показниками, перевищує середньообласний показник від 2 до 14 разів.

Проте, найгірші показники якості питної води на сільських водопроводах.

Наприклад, у селах Скадовка, Преображенка Чаплинського, Запорізьке, Козачі Лагері, Заводівка Горностаївського, Новосеменівка, Захарівка, Шотівка Іванівського, Константинівка Великолепетиського районів та багатьох інших бактеріальна забрудненість питної води становить від 10 до 50%.

Згідно даних таблиць, які наведені нижче (табл. 4.3-4.5). легше відмітити ті райони, показники яких є задовільними та не перевищують нормативи для питної води, а саме: Каховський, В. Рогачиський, Голопристанський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський, м. Н. Каховка.

Проведений аналіз свідчить, що до бактеріального забруднення питної води призводять незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних мереж і споруд, систематичне відключення водопроводів від електроенергії та подача води за графіками, затвердженими органами місцевого самоврядування.

При здійсненні держсанепіднагляду за станом господарсько-питного водопостачання до відповідальних осіб були вжиті заходи адміністративного впливу. Так, впродовж 2009 року було накладено 286 штрафів та призупинялась робота 28 об'єктів водопостачання.

Стан бактеріального забруднення води постійно створює напружену епідемічну ситуацію в населених пунктах області.

Таблиця 4.3 - Дані по джерелам централізованого водопостачання, комунальні водопроводи

Таблиця 4.4 Інформація стосовно результатів досліджень забруднення питної води за 2010 рік

Дані по джерелам централізованого водопостачання, відомчі та сільські

Таблиця 4.5 Інформація стосовно результатів досліджень забруднення питної води за 2010 рік

Дані по джерелам децентралізованого водопостачання

Джерело водопостачання міста Херсона - верхньосарматський водоносний горизонт. Водозабір здійснюється зі 135 артезіанських свердловин глибиною від 60 м до 100 м, з них 103 (76%) експлуатуються з перевищенням нормативного терміну (24 роки). Знезараження води проводиться на шести насосних станціях водопроводу міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (МКП «ВУВКГ міста Херсона»), у т.ч. на 4-х - хлором, на 2-х бактерицидними установками.

Вода, що подається свердловинами МКП «ВУВКГ міста Херсона», не однорідна за своїм складом та відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая» за органолептичними, мікробіологічними та радіологічними показниками. Однак 30% свердловин, розташованих на майданчику НСВ-1 (Шуменський мікрорайон та с. Комишани), подають воду з відхиленням від державних стандартів за солевмістом. Держстандарт та Міністерство охорони здоров'я, враховуючи існуючі гідрогеологічні умови, дефіцит питної води та відсутність альтернативних водозаборів з водою питної якості, надали спеціальний дозвіл на експлуатацію таких свердловин.

Для поліпшення якості питної води, згідно з рекомендаціями спеціалізованих організацій, розроблені заходи, які окремим розділом включені до «Програми поліпшення стану справ з наданням населенню м. Херсона послуг з водопостачання та водовідведення». З метою недопущення забруднення водоносного горизонту за рахунок коштів (1089,8 тис. грн.) МКП «ВУВКГ міста Херсона» були виконані роботи із заміни та ремонту мереж 2,505 км (з урахуванням ремонту колодязів та арматури), реконструкція свердловини Комишани-2 (встановлення частотного перетворювача з автоматичним регулюванням тиску), заміна водопідйомних колон 4-х свердловин на склопластикові, капітальний ремонт і каротаж 2-х свердловин. За рахунок міського бюджету (212,5 тис. грн.) проведено тампонування 4-х свердловин з неякісною водою, декольматація (чищення) 9-х свердловин. З метою поліпшення якості води за мікробіологічними показниками МКП «ВУВКГ міста Херсона» щорічно проводиться планова чистку та дезінфекція резервуарів чистої води загальним об'ємом 41,9тис.м3, а також міської розподільчої водопровідної мережі.

ВИСНОВКИ

В результаті проведення роботи можна зробити такі висновки.

1. Збільшується мінералізації питних вод, відбувається нераціональна експлуатація свердловин та інтенсивне зрошення грунтів Херсонської області.

2. Найбільш чисті підземні води розповсюджені на обмеженій території Цюрупинського, Голопристанського, а також на більшості територій Скадовського та Каланчацького районів, в місті Нова Каховка.

3. Незадовільне становище з водопостачанням склалось у Бериславському, Високопільському, Горностаївському, Генічеському районах, де забруднена бактеріями кожна 5-10 проба води. Стабільне погіршення якості води відмічається на території Іванівського, Генічеського (території, що примикають до Запорізької області), східної частини Каховського, Горностаївського і Білозерського районів.

4. Питна вода у більшості районів Херсону має підвищену мінералізацію, твердість, погіршені смакові якості. Найбільш непридатна для вживання вода, що добувається в селищі Комишани. По 6 свердловинам мінералізація води коливалась в межах 3,8 - 4,2 г/л, що в 4 рази більше ГДК.

5. У воді більшості свердловин міста спостерігалися високі концентрації нітратів. Аналогічна ситуація в деяких свердловинах селища Степанівка. Група свердловин, що зосереджена на території напірних станцій №3 (Шуменський мікрорайон), №4 (Таврійські мікрорайони) має також високі значення мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів.

6. Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах центра міста - площа Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня. Тут загальна мінералізація становить 0,2-0,8 г/л, вміст хлоридів - 0,04-0,09 г/л, сульфатів - 0,01-0,08 г/л.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 18 листопада 2004 року N2196-IV, від 27 квітня 2007 року N 997-V.

2. ДержСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (Приказ Министерства охраны здоровья Украины от 12.05.2010, №400).

3. статті 58-60 Водного кодексу України. Кодекс введено в дію з дня опублікування - 13 червня 1995 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року N 214/95-ВР).

4. Насонкина Н.Г. Повышение экологической безопасности систем питьевого водоснабжения. - Макеевка: ДонНАСА, 2005. - 181с.

5. Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2011 році.

6. Офіційний сайт Міністерства з питань житлово-комунального господарства: http://www.minjkg.gov.ua/.

7. Закон України «Про Загальнодержавну цільову програму «Питна вода України» на 2011-2020 роки. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 жовтня 2011 року N 3933-VI (Законом України від 20 жовтня 2011 року N 3933-VI цей Закон викладено у новій редакції).

8. Засипка Л.Г., Кільдишева А.М., Валова О.В., Кліментьєв І.М. Актуальні питання санітарногігієнічної регламентації у водопостачанні // Вода і водоочисні технології: Науково-практичний журнал. - Київ, 2008. - № 4. - С. 28-31.

9. Капранов С.В., Маркитан Ю.С., Емельянов В.А., Кривуца Г.Г. Прогнозирование качества питьевой воды централизованного водоснабжения в процессе осуществления социально- гигиенического мониторинга (СГМ) // Вода і водоочисні технології: науково-практичний журнал. - Київ, 2008. - № 5. -С. 32-40.

10. Бережнов С. Питна вода як фактор національної безпеки // СЕС профілактична медицина: науково-виробниче видання. - К., 2006. - № 4. - С. 8-13.

11. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Херсонській області у 2010 році. - Херсон: Державне управління охорони навколишнього середовища у Херсонській області, 2011. - 215 с.

12. http://www.water.ks.ua/ Херсон водоканал.

13. Фомин Г.С. Вода. Контроль химической, бактериальной и радиационной безопасности по международным стандартам: Энциклопедический справочник. М.: Издательство НПО Альтернатива, 1995. 618 с.

14. Накорчевська В.Ф., Аргатенко Т.В. Хімія води і мікробіологія. Вправи і методичні вказівки до їх виконання. К.: КНУБА, 2000. 31 с.

15.Накорчевська В.Ф. Хімія води: Конспект лекцій. К.: КНУБА, 1998. 65 с.

16. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. - М.: Химия, 1984. - 447 с.

17. Семенов А.Д. Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши. - Л.: Гидрометеоиздат, 1977. - 540 с.

18. Справочник по свойствам, методам анализа и очистке воды: В 2 ч. - К.: Наукова думка, 1980. - 1206 с.

19. Государственный контроль качества воды. М.: ИПК Издательство стандартов, 2001. 688 с.

20. Гіроль М.М., Ковальський Д., Хомко В.Є., Гіроль А.М. Проблеми якості води в водопровідних мережах. Водопостачання та водовідведення. Виробничо-практичний журнал. - К. - №2. - 2008. - 21 с.

21. Національна стратегія розвитку водного сектора України та План дій. Данське екологічне співробітництво з країнами Східної Європи (DANCEE). Міністерство екології Данії, Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства. Звіт про стратегічні питання. 2002. - 197 с.

22. Гвоздяк П.І., Глоба Л.І. Наукове обґрунтування, розробка і впровадження в практику нових біотехнологій очищення води. - Хімія і технологія води. - 1998. - т.20 №1 - с.61 - 67.

23. Гігієнічна оцінка шкідливих речовин у воді, під ред. Г.Н. Красовського, М., 1987;

24. Руденко Ф.А. Гідрогеологія України. - Київ.: Вища школа. 1972.

25. Сучасні гідроекологічні проблеми [Текст] / В. Хільчевський // Географія та основи економіки в школі. - 2002. - № 6. - С. 34-38. - Бібліогр.: 11 назв.

26. Яцик А.В. Водогосподарська екологія: у 4 т., 7 кн. - К.: Генеза, 2004. - Т.4, кн. 6-7. -680с.

27. Водні ресурси України: екологічний та соціальний виміри: Матеріали круглого столу, проведеного Центром Соціального Прогнозування. - К.: ВіРА «Інсайт», 2003. - 126 с.

Размещено на Allbest.ru