Збереження якості питної води джерел децентралізованого водопостачання м. Житомира

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ ДЖЕРЕЛ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ М. ЖИТОМИРА

Черниш Н.В.,

студентка ОКР « Бакалавр»

Бордюг Н.С., к.с.-г.н.,

доцент кафедри екологічної безпеки

Постановка проблеми. Якісна прісна вода стає одним з найбільш дефіцитних ресурсів, а забезпечення її якості - однією з глобальних проблем суспільства. Вона є базовою складовою внутрішнього і зовнішнього середовища людини. Тому забезпечення населення якісною питною водою виступає стратегічним національним інтересом будь-якої держави, у тому числі і України, що і обумовлює актуальність та важливість проблеми, яка досліджується.

Аналіз останніх досліджень. У минулому люди звертали увагу на шкідливі домішки у питній воді лише в зв'язку із забрудненням поверхневих вод. Проте більшість жителів України одержують питну воду із підземних джерел, тобто у вигляді ґрунтових вод, що нагромаджуються під землею у пустотах, тріщинах або просторах між частинками ґрунту. Таку воду звичайно вважали досить чистою і вільною від ряду шкідливих домішок. Ґрунтові води, неглибоко залягаючи і справді досить чисті, оскільки ґрунт і ґрунтові мікроби фільтрують або руйнують багато домішок, таких як хвороботворні бактерії або матеріали, створюючи муть. Проте, як зазначалося вище, ґрунт в результаті значного забруднення вже не справляється зі сорбційною функцією. Крім того, після фільтрування у верхніх шарах, ґрунтові води проникають у більш глибокі шари, де очищення від забруднень вже не відбувається. Будучи одного разу забруднені, водоносні горизонти можуть залишатися в такому стані сотнями і навіть тисячами літ [7 ст.м].

Результатом техногенного забруднення ґрунтових вод є підвищення вмісту в них біогенних сполук (нітратів, фосфору тощо) та бактеріологічного забруднення [10 ст.м]. На якість артезіанських вод також здійснюють впливи гербіциди, пестициди та інші хімічні добрива, які масово застосовуються у сільському господарстві. У деяких випадках такі характеристики як твердість і мінералізація цих вод у десятки разів вище за норму. Причому лише мала частина артезіанських водопроводів обладнана очисними спорудами для кондиціонування води [1 ст.м].

Слід відмітити, що якість води децентралізованих джерел водопостачання залежить від багатьох умов. Однак, серед них провідну роль відіграють: склад водовмісних порід, якість ґрунту, крізь який здійснюється інфільтраційне живлення джерела водопостачання, погодні умови, характер господарської діяльності природно-територіальних комплексів, санітарний стан утримання територій тощо. Фізико-хімічні властивості ґрунтів та водомістких порід Житомирщини характеризуються значним вмістом заліза загального, що є однією з причин незадовільної якості питної води.

Отже, перед нами постала задача проаналізувати якість ґрунтових вод у з метою надання рекомендацій стосовно своєчасного прийняття рішень, щодо поліпшення якості питної води децентралізованого водопостачання. Проблема задоволення потреб населення парцелярних господарств м. Житомира у питній воді високої якості є надзвичайно гострою.

Метою роботи є проаналізувати стан якості питної води джерел децентралізованого водопостачання м. Житомира.

Виклад основного матеріалу. Однак, однією з найпоширеніших причин забруднення питної води варто вважати недбале ставлення самих власників шахтних колодязів. Адже при будівництві та облаштуванні джерел водопостачання практично не виконуються санітарно-технічні вимоги та відстані санітарних розривів від потенційних джерел забруднення. Наприклад, відповідно до вимог влаштування шахтних колодязів, згідно державних санітарних норм, наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.

Останніми роками, в результаті інтенсивного антропогенного впливу, помітно змінився хімічний склад підземних вод. У 2015 році на якість підземних і ґрунтових вод - джерел децентралізованого водопостачання, значно вплинули спекотливі посушливі погодні умови. Більшість джерел водопостачання характеризуються інфільтраційним типом живлення. Тому внаслідок посухи помітно спостерігається обміління криниць, виснаження дебіту свердловин; на тлі підвищеної температури повітря - формується сприятливе середовище для розвитку і розмноження мікроорганізмів у воді.

За результатами досліджень Держсанепідемслужби, вода децентралізованих джерел водопостачання свідчать, що за перше півріччя 2015 р. 35,8 % досліджених проб не відповідали гігієнічним вимогам за санітарно-хімічними показниками, що відповідає минулорічному показникові. Найвищі показники невідповідності якості води за санітарно-хімічними показниками, здебільшого за вмістом нітратів, заліза загального, каламутності та забарвленості, відмічалися в м. Житомирі (58,5%). За мікробіологічними показниками середньообласний показник відхилень від гігієнічних нормативів якості питної води з децентралізованих джерел водопостачання в 2014 році становив 19,3 %, в І півріччі поточного року - 18,6%, тобто залишається високим.

Таким чином, значна населення області споживає забруднену воду без будь-якого очищення. Така ситуація може бути причиною подальшого ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації та призвести до збільшення захворюваності на гострі кишкові інфекції та отруєнь.

На контролі фахівців Держсанепідслужби Житомирської області знаходиться 3116 джерел децентралізованого водопостачання (громадські колодязі, каптажі, тощо), але необхідно контролювати якість води приватних криниць. Дослідження якості води індивідуальних колодязів здійснюється на договірній основі згідно тарифів, затверджених Постановою КМУ № 662 від 11.05.2006 р., оскільки вони не належать до об'єктів санепіднагляду.

Варто наголосити, що профілактичне очищення шахтних колодязів, утримання в задовільному санітарному стані прибудинкової території, захищеність водоносних горизонтів від потенційних джерел забруднення (вигрібних і компостних ям, гноєсховищ тощо) дозволяє суттєво знизити рівень забруднення питної води. Також необхідно шахтні та трубчасті колодязі закладати з урахуванням напрямів руху ґрунтових вод та розташування джерел забруднення (приміщень для худоби, вбиралень, смітників).

Для вчасного вжиття заходів з поліпшення якості питної води децентралізованого водопостачання необхідно проводити контроль з боку санітарно-епідеміологічних служб за джерелами децентралізованого водопостачання двічі на рік, особливо навесні та восени. У ДержСанПіН рекомендують проводити такі дослідження 1 раз на рік у найнесприятливіший період. Що стосується органів місцевого самоврядування, то вони повинні інформувати населення парцелярних господарств про засоби та способи дезінфекції криниць. Для очищення та оновлення криниць дезінфекцію слід проводити у найнесприятливішу пору року - навесні.

Висновок

Оскільки, за даними ВООЗ щороку біля 25 % населення піддається ризику виникнення різноманітних захворювань внаслідок споживання неякісної питної води, тому безпека децентралізованого водопостачання має стати пріоритетом агропромислової та промислової політики держави і ґрунтуватися на принципах самозабезпечення, доступності, якості. Ці якісні характеристики слід враховувати при формуванні державної політики відносно питної води і дієтичного харчування.

питний вода якість санітарний

Список літератури

1. Національна доповідь “Щодо якості питної води та стану питного водопостачання в Україні у 2003 році” / Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства. - К., 2004. - 142 с.

2. Прокопов В.О., Кузьмінець О.М., Соболь В.А. Гігієнічна оцінка централізованого господарсько-питного водопостачання України // Довкілля та здоров'я. - 2008. - №4 (47). - С. 14 - 18.

3. Яцик А.В. Водний фактор у збалансованому екобезпечному розвитку України. - К.: «Полімед», 2007. - 71 с.

4. Третьячекно В.В. Проблеми питного водопостачання та водовідведення у сільських районах / Третьячекно В.В., Блажкевич Л.Й. // Довкілля та здоров'я. - 2006. - № 3 (46). - С. 80.

5. Екосередовище і сучасність / Дорогунцов С.І., Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. - К.: Кондор, 2006. - Т.3. Економічна оцінка природного середовища. - 426 с.

6. Підземні води як стратегічний ресурс / Шестопалов В., Лялько В., Гудзенко В. та ін. // Вісник НАН України. - 2005. - №5. - С. 32 - 39.

7. Прокопов В.О., Кузьмінець О.М., Соболь В.А. Гігієнічна оцінка централізованого господарсько-питного водопостачання України // Довкілля та здоров'я. - 2008. - №4 (47). - С. 14 - 18.

8. Водний фонд Житомирської області / [Галич М.А., Невмержицький В.Я., Сіренький С.П. та ін.]. - Ж.: Житомирське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, 2003. - 120 с.

9. Зекцер И.С. Подземные воды как компонент окружающей среды / И.С. Зекцер. - М.: Научный мир, 2001. - 328 с.

Размещено на Allbest.ru