Режим випадання атмосферних опадів на території Бережанського району протягом 1980-2012 років

ВИСНОВКИ

1. Територія Бережанського району має помірно континентальний клімат із нежарким літом, мякою зимою і достатнью кількістю опадів.

Оскільки територія рівнинна, без високих гір, то вона у всі пори року перебуває під впливом циклонів, які формуються над Антлантичниим океаном. Взимку сюди проникають відроги Сибірського антициклону. Арктичні повітряні маси втораються протягом року у вигляді ядер високого тиску, що часто проникають у тил циклонів і зумовлюють взимку перехідні періоди з різкими похолоданнями, а влітку сприяють збільшенню тривалості посушливої погоди та, відповідно, зменшенню кількості опадів.

На розподіл кількості атмосферних опадів значною мірою впливає рельєф, оскільки на рівнинах, горбогір'ях, межиріччях і в долинах річок він різний.

Різноманітність ґрунтово-рослинного покриву Бережанського району значною мірою впливає на формування контрастів у розподілі температури, конвективних хмар, а особливо атмосферних опадів.

2. На метеостанції Бережани як і на більшості метеостанцій України опади вимірюють за допомогою опадомірів Третякова. Цей прилад дозволяє виконати точні вимірювання кількості опадів.

Але у розвинутих країнах почали використовувати інноваційні прилади компанії: DeltaOhm, Vaisala, Seba Hydrometrie, KNTR та інші. Це сучасні прилади, з високою точністю, надійністю та простішими у використанні порівняно з вітчизняними приладами. Ці прилади дозволяють виконати точні вимірювання всіх типів опадів, їх кількість, інтенсивність, а також швидкість випадання навіть у суворих умовах.Також вони невеликого розміру, з малою вагою і міцною конструкцією, особливо добре підходять для переносних вимірювань і тимчасової установки.

1. За даний період спостереження чітко виявлено періоди багаторічного коливання середньої річної кількості атмосферних опадів, які характерні для Бережанського району.

У діапазоні дослідження виявлено періоди, у яких кількість атмосферних опадів відхиляється від кліматологічної стандартної норми у 600-660 мм.

Річний хід також стабільний, тобто найбільша кількість атмосферних опадів припадає на літо, де спостерігаються інтенсивні грози і зливи, найменша - взимку.

Середньорічна кількість атмосферних опадів за період з 1980 по 2012 рік становить приблизно 631,6 мм, що є нормальним для даної території.

додатки

Додаток А

Картосхема адміністративно-територіального устрою Тернопільської області

Додаток Д

Таблиця обчислення модульних коефіцієнтів середніх річних даних атмосферних опадів у Бережанському районі

Рік	м. Бережани	с. Потутори	с. Урмань
	К	К-1	? (К-1)	К	К-1	? (К-1)	К	К-1	? (К-1)
1980	1,56	0,56	0,5
1981	1,23	0,23	0,23	1,21	0,21	0,21
1982	0,75	-0,25	-0,02	0,74	-0,26	-0,05
1983	1,17	0,17	0,15	1,15	0,15	0,1
1984	0,95	-0,05	0,1	0,96	-0,04	0,06
1985	1,18	0,18	0,28	1,17	0,17	0,23
1986	0,99	-0,01	0,27	0,98	-0,02	0,2
1987	0,99	-0,01	0,26	1	0	0,2	0,99	-0,01	0,01
1988	1,07	0,07	0,33	1,04	0,04	0,25	1,04	0,04	0,19
1989	1,09	0,09	0,42	1,09	0,09	0,33	1,07	0,07	0,22
1990	0,85	-0,15	0,27	0,85	-0,15	0,18	0,82	-0,18	0,32
1991	1,01	0,01	0,28	1,01	0,01	0,19	1	0	0,24
1992	1,23	0,23	0,51	1,23	0,23	0,42	1,22	0,22	0,16
1993	0,98	-0,02	0,49	1,04	0,04	0,46			0,3
1994	1,21	0,21	0,7
1995	0,94	-0,06	0,64				0,91	-0,09
1996	0,93	-0,07	0,57				0,9	-0,1	0,65
1997	0,91	-0,09	0,48				0,9	-0,1	0,51
1998	1,18	0,18	0,66				1,12	0,12	0,53
1999	0,94	-0,06	0,6				0,91	-0,09	0,64
2000	0,73	-0,27	0,33				0,75	-0,25	0,28
2001	1,23	0,23	0,56
2002	0,7	-0,3	0,26
2003	0,71	-0,29	-0,03
2004	0,73	-0,27	-0,3
2005	0,81	-0,19	-0,49
2006	0,93	-0,07	-0,56
2007	1,01	0,01	-0,55
2008	1,2	0,2	-0,35
2009	0,95	-0,05	-0,4
2010	1,31	0,31	-0,09
2011	0,65	-0,35	-0,44
2012	0,97	-0,03	-0,47

Додаток Е

Гістограми розподілу атмосферних опадів протягом 1980-2012 рр. на території Бережанського району



Додаток Ж

Настанова по визначанню кількості опадів за допомогою опадоміра Третякова

Умови вимірювання

· Кількість опадів вимірюють протягом року чотири рази на добу в такі строки спостережень: 00, 06, 12 та 18 год. за МСЧ.

· Опадомірні відра регулярно (01 та 15 числа кожного місяця) промивають гарячою водою і перевіряють на протікання.

Примітка. Якщо виявлено протікання, відро потрібно відразу замінити на справне чи запаяти. Для перевірки на протікання у відро заливають воду трохи вище рівня впайки зливного носика, потім насухо витирають зовнішню сторону і ставлять на аркуш чистого паперу на 1-2 год. Якщо на папері з'явилась мокра пляма, необхідно визначити місце протікання і запаяти відро, після чого знову перевірити його тим самим способом.

У книжку КМ-1 записують дату і час виявлення та усунення протікання.

· Обидва опадомірні відра потрібно заздалегідь зважити з точністю до 2 г і вагу кожного записати на його зовнішньому боці.

· 3 початком зимового сезону, коли з'являються тверді й змішані опади, лійку, що закриває отвір діафрагми опадоміра, виймають до настання весни і закладають її знову, коли тверді й змішані опади змінюються рідкими.

Примітка. Треба слідкувати, щоб зливний носик опадомірного відра був завжди закритий ковпачком, для зменшення випаровування.

· Протягом зими потрібно постійно наглядати за тим, щоб на планках захисту опадоміра не накопичувався сніг, який може здуватися в опадомірне відро. Необхідно також слідкувати, щоб біля опадоміра не було заметів, які потрібно зрізувати лопатою і виносити за межі майданчика.

Підготовка до вимірювання

· Опадомірні відра замінюють у кожний строк вимірювання опадів незалежно від того, були опади між строками спостережень чи ні.

Примітка. Під час сильних опадів ємність опадомірного відра може бути недостатня, тому відро потрібно замінювати і між строками спостережень, щоб не допустити витікання зібраних опадів (до рівня зливного носика вміщується близько 190 мм опадів).

· Якщо в опадомірному відрі тверді опади, їх розтоплюють. Для цього закрите кришкою відро залишають на деякий час у теплому приміщенні (зливний носик відра теж повинен бути закритий ковпачком). Після того як опади розтануть, їх переливають з відра в опадомірний стакан, вимірюють і результат записують у книжку КМ-1.

Примітка. Якщо між строками спостережень були інтенсивні тверді опади з утворенням ожеледі, відкладена на зовнішній поверхні відра ожеледь може викривити результат зважування опадів. Щоб запобігти цьому, спостерігач може замінити відро за 10-15 хв. до початку строку, щоб до моменту подавання телеграми ожеледна кірка на зовнішній поверхні відра встигла розтанути (лише у випадку, що опади припинились).

Ні в якому разі не можна доливати в опадомірне відро воду або ставити його на нагрівальні прилади, батареї опалення тощо, щоб прискорити танення твердих опадів. За невеликої кількості твердих опадів можна поставити опадомірне відро у посудину з водою кімнатної температури.

· Тверді опади, що не встигли розтанути до подання телеграми, вимірюють зважуванням опадомірного відра разом з опадами з точністю до 2 г. Потім від цього результату віднімають вагу порожнього відра, що записана на його зворотному боці; різниця дорівнюватиме кількості опадів у грамах.

· Взимку, коли опадомірне відро беруть з приміщення на заміну, перевіряють, чи не залишилась у ньому вода за попередній строк вимірювання (після стікання зі стінок чи танення залишків снігу). Якщо у відрі є така вода, її вимірюють і дописують до опадів за попередній строк. У книжці КМ-1 роблять відповідний запис у рядку.

Вимірювання

Перед вимірюванням опадів спостерігач повинен:

· принести до опадоміра закрите кришкою порожнє сухе опадомірне відро;

· зняти відро, що було в опадомірі, й закрити його кришкою з принесеного відра;

· поставити принесене відро в опадомір;

· занести зняте опадомірне відро в приміщення;

· у приміщенні рідкі опади з принесеного відра перелити (через зливний носик) у опадомірний стакан; відро над стаканом тримають, доки перестане капати вода.

Кількість опадів вимірюють у такому порядку:

· опадомірний стакан з водою, вилитою з опадомірного відра, ставлять на горизонтальну поверхню;

· знімають відлік за поділками стакана, що відповідає нижньому краю меніска води у стакані, й записують у книжку КМ-1.

Якщо рівень води (нижній край меніска) в опадомірному стакані нижчий за половину першої поділки -- кількість опадів дорівнюватиме нулю; якщо рівень води перебуває на середині між нульовою і першою поділками -- кількість опадів дорівнюватиме одиниці. Якщо рівень води у стакані на середині між двома поділками, кількість опадів дорівнюватиме значенню більшої з них.

Якщо кількість зібраних опадів перевищує 100 поділок опадомірного стакана, вимірювання виконують у кілька прийомів, наливаючи у стакан воду трохи нижче сотої поділки.

У випадках, коли між строками спостережень були відмічені опади, але під час вимірювання в строк їх у відрі не виявилось (не вилилось жодної краплі), у колонці Примітка, у рядку за цей строк, роблять запис: опади не виявлені.

Щоб виміряти кількість опадів зважуванням, від маси опадомірного відра з опадами віднімають масу порожнього відра і отриману різницю ділять на 20, щоб отримати значення кількості опадів у міліметрах.

Приклад. Маса порожнього відра становить 1158 г, а маса відра зі снігом 1203 г. Отже, кількість опадів дорівнюватиме:

1203-1158 / 20= 2,З мм

Оброблення й записування результатів вимірювання

· Для записування опадів у книжці КМ-1 відведено три колонки, перша з яких розділена похилою рискою. Над рискою записують значення цілих поділок вимірювального стакана, а під нею -- значення кількості опадів у міліметрах. У другій колонці записують поправку на змочування опадомірного відра (у міліметрах), а в третій -- виправлене значення кількості опадів, також у міліметрах.

· Щоб визначити кількість опадів у міліметрах, значення кількості поділок опадомірного стакана ділять на 10.

· До кожного отриманого значення кількості опадів (у міліметрах) додають поправку на змочування опадомірного відра, яка залежить від виду й кількості опадів. Значення відповідних поправок наведені в таблиці 2.1

· До рідких та змішаних опадів: дощ, зливовий дощ, мряка, мокрий сніг, зливовий мокрий сніг; до опадів наземної конденсації: роса, іній, ожеледь, кристалічна паморозь, зерниста паморозь, а також до опадів з туману і град поправку на змочування вводять як до рідких опадів (таблиця 2.1).

До опадів: сніг, зливовий сніг, снігові зерна, снігова крупа, льодяна крупа та льодяний дощ поправку вводять як до твердих опадів.

Примітка. У випадках чергування рідких і твердих, твердих і змішаних або твердих опадів та наявності явищ наземної конденсації на внутрішній поверхні опадомірного відра, поправку на змочування вводять як для рідких опадів.

Таблиця 2.1 Значення поправок на змочування опадомірного відра

Виміряна кількість опадів, мм	Поправка, мм
	рідкі й змішані опади (мокрий сніг)	тверді опади
Опади між строками спостерігали, але під час вимірювання в строк у відрі їх не було (не вилилось жодної краплі)	не вводять	не вводять
Опадів 0,0 мм (менше половини першої поділки стакана, але з відра вилилась хоч одна крапля)	0,1	0,0
Опадів 0,1 мм і більше	0,2	0,1

Приклади:

1. У строк спостережень кількість опадів після дощу становила 10 поділок опадомірного стакана (1,0 мм), поправка на змочування 0,2 мм; отже, виправлене значення дорівнюватиме 1,2 мм.

Запис у рядку Опади книжки КМ-1 буде мати такий вигляд:

10 1.0	0.2	1.2

2. У строк спостережень кількість опадів після дощу становила менше ніж половина першої поділки стакана (0,0 мм), поправка на змочування 0,1 мм. Отже, виправлене значення дорівнюватиме 0,1 мм..

Запис у рядку Опади книжки КМ-1 буде мати такий вигляд:

0 0.0	0.1	0.1

3. У строк спостережень після снігопаду кількість опадів становила половину першої поділки опадомірного стакана (0,1 мм), поправка на змочування 0,1 мм, виправлене значення дорівнюватиме 0,2 мм.

Запис у рядку Опади книжки КМ-1 буде мати такий вигляд:

1 0.1	0.1	0.1

4. Між строками спостережень відмічено опади, але в строк спостережень їх в опадомірному відрі не було.

У колонці Примітка книжки КМ-1 за цей строк записують: Опади не виявлені.

5. Після снігопаду кількість опадів становила менше ніж половина поділки стакана.

Запис у рядку Опади книжки КМ-1 буде мати такий вигляд:

_ _	_	0.0

6. Між строками спостережень випадали снігові зерна:

· була відмічена ожеледь, яка відклалась на внутрішній поверхні опадомірного відра,

· виміряна кількість опадів становила поділки стакана.

Запис у рядку Опади книжки КМ-1 буде мати такий вигляд:

0 0.0	0.0	0.0

Якщо під час поземку або низової хуртовини опадів не було, а в опадомірних відрах виявлені «несправжні опади», у рядок Опади їх не заносять, а у рядок Примітка за цей строк спостережень записують: навіяні хуртовиною тверді опади.

Якщо під час хуртовини були опади у вигляді снігу, їх вимірюють, виправляють поправкою на змочування і записують аналогічно твердим опадам.

Під час вимірювання опадів у кілька прийомів (якщо кількість опадів перевищуе кількість поділок опадомірного стакана) кожний відлік записують окремо під відповідним строком спостережень. Усі відліки, отримані за цей строк, додають і суму записують у ліву колонку рядка Опади; до неї додають поправку на змочування і загальну суму записують у праву колонку рядка.

У кінці місяця підраховують суму поправок на змочування за кожну декаду і за місяць (у міліметрах), яку записують на сторінці 4 книжки КМ-1.

У книжку КМ-1 записують тільки результати вимірювання опадів вимірювальним стаканом; результати зважування використовують лише для складання телеграми.

Якщо під час вимірювання було виявлено протікання відра, кількість виміряних опадів записують зі знаком запитання і словом протікає. У рядку Примітка вказують, коли було виявлено протікання і коли замінили чи запаяли відро.

СПИСОК використаних джерел

1. Афанасьєв А. Коливання гідрометеорологічного режиму на території СРСР. М.: Наука, 1967. - 426 с.

2. Гілецький Й. Р. Економічна і соціально географія: Посібник для абітурієнтів / Й. Р. Гілецький, Р. P. Сливка, М. М. Богович; За редакцією Гілецького Й. Р.-- Львів: ВНТЛ-Класика, 2005.-- 400 с.

3. Городецкий О. А. Метеорология, методы и технические средства наблюдений / Городецкий О. А., Гуральник И. И., Ларин В. В. - Л. : Гидрометеоиздат, 1984. - 327с.

4. Заставецька О.В. Географія Тернопільської області: навчальний посібник для учнів 8-9 класів, 4-те вид., доповнене / Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. - 143 с.

5. Заставецька О.В. Клімат Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник / ред.: Г. Яворський та ін. - Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч", 2004-2010- 706 c.

6. Кліматологія. Терміни та визначення основних понять. - ДСТУ 3992 - 2000. - Київ: Держстандарт України, 2001. - 40 с.

7. Крисоватий Б.В. Географія Тернопільської області: навчальний посібник для учнів 8-9 класів / Крисоватий Б.В., Миколів І.М., Царик Л.П. - Тернопіль: Астон, 2002. - 80 с.

8. Настанова гідрометеорологічним станціям і постам - випуск 3, частина 1: метеорологічні спостереження на станціях. - К. : Державна гідрометеорологічна служба, 2011. - 342 с.

Размещено на Allbest.ur