Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області

Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr із ґрунту в овочеві культури вирощені на присадибних ділянках с. Тарасівка майже однакові, що й у с. Йосипівка і складають ¹³⁷Cs - від 0,01 до 0,09 та ⁹⁰Sr - від 0,01 до 030 (табл. 4.9). Це пояснюється тим, що ґрунти на присадибних ділянках цих населених пунктів складають чорноземи типові легко- й середньосуглинкові з середнім вмістом гумусу (3,2 - 3,6 %), нейтральною реакцією середовища водної витяжки (6,80 - 7,72), щільністю ґрунту 1,18 - 1,25 г/см³, середнім вмістом обмінного калію (82 - 120 мг/кг) та кальцію (15 - 20 мг-екв/100 г).

З таблиці 4.9 видно, що найнижчий коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs у картоплі, цибулі та огірків (0,01). У капусти, кабачків та перцю солодкого коефіцієнт переходу вдвічі вищий (0,02), а у моркви й помідорів втричі вищий (0,03), у буряків - в 5 разів, редьки в 6 і квасолі в 9 разів вищий. Найнижчий коефіцієнт переходу ⁹⁰Sr у цибулі (0,01), у помідорів та огірків він вдвічі вищий (0,02), у перцю в 4 рази вищий (0,04), картоплі й капусти - у 9 разів вищий (0,09), а у буряків столових, моркви, редьки та квасолі у 26 - 30 разів вищий.

Результати досліджень свідчать, що між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у овочевих культурах та щільністю забруднення ґрунту існує пряма пропорційна залежність (рис. 4.3 і 4.4).

Рис. 4.3. Залежність між активністю ¹³⁷Cs та щільністю забруднення ґрунту



Рис. 4.4. Залежність між активністю ⁹⁰Sr та щільністю забруднення ґрунту

Овочева продукція, вирощена на присадибних ділянках села Тарасівка згідно ГН 6.6.1.1-130-2006 «Допустимі рівні вмісту ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді» відповідає критеріям радіаційної безпеки за активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr .

Таким чином дослідження активності радіонуклідів у продукції рослинництва ТОВ «Надія» показало, що активність ¹³⁷Cs у зерні варіює у досить широких межах - від 1,86 до 42,86 Бк/кг. Активність ⁹⁰Sr у зерні складала від 1,67 до 5,24 Бк/кг. Активність ¹³⁷Cs у зерні АФ «Узинська» варіювала у досить широких межах - від 0,17 до 13,94 Бк/кг, активність ⁹⁰Sr у зерні складала від 0,55 до 1,96 Бк/кг.

Найменша активність ¹³⁷Cs була у зерні та вегетативній масі кукурудзи, пшениці озимої, а найвища - гороху, гречки та сої. Активність ¹³⁷Cs у зерні гороху втричі, гречки - у 8 - 10 та сої - у 10 - 18 разів вища ніж пшениці озимої, кукурудзи та ячменю. У вегетативній масі пшениці озимої, ячменю, сої та гречки активність ¹³⁷Cs у двічі, гороху - в 1,6 разів, рапсу - в тричі, кукурудзи на зерно - в 6 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність ¹³⁷Cs у 3 рази вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала конюшина та кукурудза на силос. Активність ¹³⁷Cs в люцерні була в 3 - 5 разів, вико-вівсяні суміші в двічі вища ніж у конюшині.

Найменшу активність ⁹⁰Sr мало зерно кукурудзи, пшениці озимої, а найвищу гороху. У вегетативній масі гречки активність ⁹⁰Sr у двічі, гороху, рапсу - в 3,5 разів, пшениці озимої та сої - в 4 рази, кукурудзи на зерно - в 10 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність ⁹⁰Sr у 2,6 разів вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала вико-вівсяна суміш, а найбільшу - конюшина. Активність ⁹⁰Sr в зеленій масі конюшини була в двічі, а люцерни у 8 разів вища ніж у зеленій масі вико-вівсяної суміші.

Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукцію рослинництва варіюють в досить широких межах. Так коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs у зерно складають від 0,01 до 0,24, а ⁹⁰Sr - від 0,10 до 0,46. Коефіцієнти переходу ⁹⁰Sr у зерно в 10 - 20 разів вищі ніж ¹³⁷Cs. Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs у вегетативну масу зернових культур становлять від 0,02 до 0,46, а ⁹⁰Sr - від 0,30 до 1,60. Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs у продукцію рослинництва різняться між собою в 24, а ⁹⁰Sr - 4,6 разів. Серед зернових культур найменший коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерно пшениці озимої та кукурудзи, а найбільший у зерно сої, гороху та гречки.

Для населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях, вирощені на присадибних ділянках овочеві культури стають основним джерелом надходження в організм радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Результати дослідження активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в овочевих культурах показали, що найнижча активність ¹³⁷Cs була у картоплі, цибулі та огірках. У кабачках та солодкому перці вона була вдвічі, моркві та помідорах майже вчетверо, буряках та редці майже у 8, а квасолі - у 10 разів вищою.

Так, в середньому активність ¹³⁷Cs у картоплі с. Йосипівка складала 2,78 Бк/кг, капусті - 5,55, буряках столових - 13,89, моркві - 8,33, цибулі - 2,82, помідорах - 8,22, огірках - 2,80, кабачках - 5,62, солодкому перці - 5,64, редьці - 16,66 та квасолі - 25,20 Бк/кг.

Активність ⁹⁰Sr у картоплі була 2,40 Бк/кг, капусті - 2,42, столових буряках - 8,0, моркві - 7,53, цибулі - 0,27, помідорах - 0,54, огірках - 0,54, кабачках - 4,56, солодкому перці - 1,07, редьці - 7,10 та квасолі - 7,95 Бк/кг.

В середньому активність ¹³⁷Cs у картоплі с. Тарасівка складала 1,04 Бк/кг, капусті - 2,10, буряках столових - 5,22, моркві - 3,12, цибулі - 1,04, помідорах - 3,22, огірках - 1,02, кабачках - 2,08, солодкому перці - 2,02, редьці - 6,25 та квасолі - 9,38 Бк/кг. Активність ⁹⁰Sr у картоплі була 1,51 Бк/кг, капусті - 1,52, столових буряках - 5,05, моркві - 4,71, цибулі - 0,17, помідорах - 0,35, огірках - 0,34, кабачках - 2,86, солодкому перці - 0,67 та квасолі - 5,04 Бк/кг.

Найнижча активність ¹³⁷Cs була у картоплі, цибулі та огірках, у кабачках та солодкому перці вона була вдвічі, моркві та помідорах майже вчетверо, буряках та редці майже у 8, а квасолі - у 10 разів вищою. Найнижча активність ⁹⁰Sr була у цибулі, вдвічі вищою - помідорах та огірках, вчетверо вищою була у перці солодкому, майже 10 разів вищою - у картоплі й капусті, у 20 разів вищою - кабачках і у 30 разів вищою - у буряках столових, моркві та квасолі.

Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs із ґрунту в овочеві культури вирощені на присадибних ділянках складають від 0,01 до 0,09, а ⁹⁰Sr - від 0,01 до 0,30 Найнижчий коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs у картоплі, цибулі та огірків (0,01). У капусти, кабачків та перцю солодкого коефіцієнт переходу вдвічі вищий (0,02), а у моркви й помідорів втричі вищий (0,03), у буряків - в 5 разів, редьки в 6 і квасолі в 9 разів вищий.

Найнижчий коефіцієнт переходу ⁹⁰Sr у цибулі (0,01), у помідорів та огірків він вдвічі вищий (0,02), у перцю в 4 рази вищий (0,04), картоплі й капусти - у 9 разів вищий (0,09), а у буряків столових, моркви, редьки та квасолі у 26 - 30 разів вищий.

Результати досліджень свідчать, що між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у урожаї сільськогосподарських культур, овочевих культурах та щільністю забруднення ґрунту існує пряма пропорційна залежність. Це дає можливість на основі отриманих нами коефіцієнтів переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерно можливість провести прогнозування вирощування зернових культур на радіоактивно забруднених територіях Лісостепу південної частини Київської області (табл. 4.10, 4.11)

Таблиця 4.10 Прогнозовані рівні активності ¹³⁷Cs у зерні сільськогосподарських культур

Культура	Кп	Щільність забруднення ґрунтів, кБк/м2
		умовно чисті (до 37)	до 185	до 400
Пшениця озима	0,01	0,37	1,85	4,00
Пшениця яра	0,03	1,11	5,55	12,00
Кукурудза	0,01	0,37	1,85	4,00
Жито	0,02	0,74	3,70	8,00
Ячмінь	0,03	1,11	5,55	12,00
Горох	0,12	4,44	22,20	48,00
Соя	0,24	8,88	44,40	96,00
Гречка	0,26	9,62	48,10	104,00

У таблицях 4.10 і 4.11 наведені прогнозовані рівні вмісту ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерновій продукції, що буде вирощуватися на угіддях Білоцерківського району з різною щільністю забруднення.

Згідно з чинними державними гігієнічними нормативами, у продовольчому зерні (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка) вміст ¹³⁷Cs повинен бути не більше 50 Бк/кг та ⁹⁰Sr - 20 Бк/кг, а для зерна бобових культур (горох, соя) вміст ¹³⁷Cs - не більше 50 Бк/кг та ⁹⁰Sr - 30 Бк/кг [4, 9].

Таблиця 4.11 Прогнозовані рівні вмісту ⁹⁰Sr у зерні сільськогосподарських культур

Культура	КП	Щільність забруднення ґрунтів, кБк/м2
		умовно чисті (до 0,74)	до 5,55	до 40,0
Пшениця озима	0,10	0,07	0,55	4,00
Пшениця яра	0,28	0,21	1,55	11,20
Кукурудза	0,11	0,08	0,61	4,40
Жито	0,18	0,03	1,10	7,20
Ячмінь	0,38	0,28	2,11	15,20
Горох	0,46	0,34	2,55	18,40
Соя	0,20	0,15	1,10	8,0
Гречка	0,25	0,18	1,38	10,0

Дані таблиць 4.10 і 4.11 показують, що зерно гороху, сої, гречки вирощене на сільськогосподарських угіддях району із щільністю забруднення 185 і більше кБк/м², матиме високий вміст ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr і буде придатне тільки для використання на корм худобі.

Розділ V. Оцінка накопичення ¹³⁷cs і ⁹⁰sr в молоці та яловичині

На радіоактивно забруднених територіях рослинний корм стає джерелом надходження ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в організм великої рогатої худоби. Організм великої рогатої худоби споживає значну кількість рослинного корму, що сприяє залученню у біогенну міграцію ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, які всмоктуючись у шлунково-кишковому тракті, включаються у метаболічні процеси, накопичуються у тканинах та органах, виділяються з молоком, калом, сечею. При цьому радіонукліди цезію переважно накопичуються у м'язовій, а стронцію у кістковій тканинах [3, 36, 45, 98, 108, 147].

У ТОВ «Надія» та АФ «Узинська» у весняно-літній період великій рогатій худобі згодовували зелену масу люцерни, вико-вівсяної суміші, кукурудзи, гичку цукрових буряків, стебла кукурудзи, дерть пшеничну, ячмінну, а в осінньо-зимовий період - силос кукурудзяний, солому пшеничну, ячмінну, горохову, дерть пшеничну, ячмінну, горохову. Годівля тварин проводиться тричі, корів не випасали. Для оцінки ролі організму великої рогатої худоби у міграції радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr було вивчено їх надходження з кормом, виділення з молоком, накопичення у м'язовій і кістковій тканинах бичків відгодівлі.

5.1 Накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці корів

На молочно-товарній фермі ТОВ «Надія» утримувалося 98 голів, а у АФ «Узинська» відділок с. Тарасівка - 200 голів дійного стада корів. За результатами дослідження активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у кормах розраховано середньодобову активність цих радіонуклідів у раціоні корів у ТОВ «Надія» (табл. 5.1) та АФ «Узинська» відділок с. Тарасівка (табл. 5.2).

Розрахунки показали, що в організм корів у ТОВ «Надія» упродовж весняно-літнього та осінньо-зимового періоду надходило щодоби від 200 до 960 Бк ¹³⁷Cs та від 400 до 1186 Бк ⁹⁰Sr (табл. 5.1), а в організм корів АФ «Узинська» відділок с. Тарасівка 67 до 232 Бк ¹³⁷Cs та від 98 до 265 Бк ⁹⁰Sr (табл. 5.2), залежно їх від активності у кормах.

Таблиця 5.1 Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у добовому раціоні корів ТОВ «Надія»

Місяць	Активність у добовому раціоні, Бк
	137Cs	90Sr
Травень	735,30	1023,10
Червень	752,00	1186,03
Липень	960,36	1096,20
Серпень	347,72	644,62
Вересень	663,36	924,82
Жовтень	200,66	400,15
Листопад	519,06	748,58
Грудень	474,18	845,33
Січень	493,39	698,88
Лютий	506,57	719,31
Березень	427,40	579,60
Квітень	461,18	801,71
Середнє	545,10	805,69

Таблиця 5.2 Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у добовому раціоні корів АФ «Узинська»

Місяць	Вміст у раціоні Бк
	137Cs	90Sr
Травень	128,46	194,91
Червень	232,24	190,38
Липень	182,36	265,68
Серпень	155,71	246,06
Вересень	166,76	259,54
Жовтень	67,66	98,99
Листопад	145,01	226,63
Грудень	100,03	216,79
Січень	103,42	226,05
Лютий	128,88	196,10
Березень	136,43	220,07
Квітень	117,61	208,86
Середнє	138,71	212,51

За даними літературних джерел швидкість надходження радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в шлунково-кишковий канал, органи і тканини значно перевищує швидкість їх виведення з організму тварин. Тому при постійному довготривалому надходженні радіонуклідів відбувається їх накопичення в організмі. З часом кратність накопичення досягає сталої величини, що свідчить про рівновагу в обміні елемента, тобто коли кількість радіонукліду що надійшов в організм дорівнює кількості виведеного з організму [7, 13, 36].

Таким чином з результатів дослідження активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у кормах видно, що організм корів у дослідних господарства знаходиться в умовах постійного тривалого надходження цих радіонуклідів.

У молоці корів ТОВ «Надія» протягом весняно-літнього та осінньо-зимового періодів 2008 - 2009 років, активність ¹³⁷Cs складала від 1,69 до 6,63 Бк/л та ⁹⁰Sr - від 0,72 до 2,2 Бк/л (табл. 5.3). В одному літрі концентрувалося від 0,67 до 0,85 % ¹³⁷Cs та 0,16 - 0,19 % ⁹⁰Sr, а з добовим надоєм виділялося 6,63 - 7,90 % ¹³⁷Cs та 1,47 - 1,9 % ⁹⁰Sr, що надходили з кормами добового раціону годівлі корів.

Таблиця 5.3 Накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці корів ТОВ «Надія»

Місяць (2008 - 2009 рр.)	Середньо-добовий надій, л	Активність, Бк/л	Кк, % в 1л	Кк, % в добовому надої
		137Cs	90Sr	137Cs	90Sr	137Cs	90Sr
травень	10	5,66	1,84	0,77	0,18	7,7	1,8
червень	10,3	5,34	2,02	0,71	0,17	7,31	1,75
липень	10,1	6,63	1,75	0,69	0,16	6,96	1,61
серпень	9,9	2,33	1,1	0,67	0,17	6,63	1,68
вересень	10,5	4,91	1,48	0,74	0,16	7,77	1,68
жовтень	9,5	1,69	0,72	0,84	0,18	7,98	1,71
листопад	9,5	3,84	1,27	0,74	0,17	7,03	1,61
грудень	9,4	3,6	1,35	0,76	0,16	7,14	1,50
січень	9,2	3,9	1,19	0,79	0,17	7,26	1,56
лютий	9,2	4,1	1,15	0,81	0,16	7,45	1,47
березень	9,7	3,38	0,99	0,79	0,17	7,66	1,64
квітень	10	3,46	1,52	0,75	0,19	7,5	1,9
середнє	9,77	4,07	1,37	0,76	0,17	7,36	1,66

У молоці корів АФ «Узинська» упродовж весняно-літнього та осінньо-зимового періодів 2008 - 2009 років, активність ¹³⁷Cs складала від 0,47 до 1,51 Бк/л та ⁹⁰Sr - від 0,16 до 0,32 Бк/л (табл. 5.4). При цьому в одному літрі молока концентрувалося 0,58 - 0,70 % ¹³⁷Cs та 0,13 - 0,17 % ⁹⁰Sr, а з добовим надоєм виділялося 5,74 - 6,70 % ¹³⁷Cs та 1,31 - 1,60 % ⁹⁰Sr, що потрапляли в організм дійних корів з кормами добового раціону. Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці ТОВ «Надія» в середньому в 4,5 рази вища ніж у АФ «Узинська».

Таблиця 5.4 Накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці корів АФ «Узинська»

Місяць (2008 - 2009рр.)	Середньо-добовий  надій, л	Вміст у молоці Бк/л	Кк, % в 1 л	Кк, % в добовому надої
		137Cs	90Sr	137Cs	90Sr	137Cs	90Sr
травень	10	0,86	0,31	0,67	0,16	6,70	1,60
червень	10,3	1,51	0,27	0,65	0,14	6,70	1,44
липень	10,1	1,08	0,35	0,59	0,13	5,96	1,31
серпень	9,9	0,9	0,34	0,58	0,14	5,74	1,39
вересень	10,5	1,0	0,39	0,60	0,15	6,30	1,58
жовтень	9,5	0,47	0,16	0,70	0,16	6,65	1,52
листопад	9,5	0,97	0,34	0,67	0,15	6,37	1,43
грудень	9,4	0,66	0,35	0,66	0,16	6,20	1,50
січень	9,2	0,71	0,38	0,69	0,17	6,35	1,56
лютий	9,2	0,79	0,31	0,61	0,16	5,61	1,47
березень	9,7	0,9	0,33	0,66	0,15	6,40	1,46
квітень	10	0,76	0,33	0,65	0,16	6,50	1,60
середнє	9,5	0,88	0,32	0,64	0,15	6,29	1,49

Отримані нами показники переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr з кормів у молоку співпадають з даними літературних джерел. За літературними джерелами, у корів в період рівноваги з 1 л молока виводиться 0,46 - 1,25 % ¹³⁷Cs та 0,12 - 0,16 % ⁹⁰Sr від добового надходження з кормом. У високопродуктивних тварин коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs з кормів в молоко суттєво нижчі (0,46 - 0,7 %). В середньому, для стійлового утримання корів з надоями 12 - 15 л на добу прийнятий коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs з раціону в молоко 0,7 %, а для пасовищного періоду - 0,9 % [7, 12, 36].

Результати досліджень активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у кормах добового раціону та у добовому надої показали, що між ними існує пряма пропорційна залежність (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Залежність між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у кормах та молоці

Згідно з чинними гігієнічними нормативами, вміст ¹³⁷Cs у молоці не повинен перевищувати 100, а ⁹⁰Sr - 20 Бк/кг [38]. Результати досліджень показують, що отримане у ТОВ «Надія» та АФ «Узинська» відділок с. Тарасівка молоко відповідає критеріям радіаційної безпеки за вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. У молоці корів ТОВ «Іванівське» максимальна активність ¹³⁷Cs складає до 6,6 % та ⁹⁰Sr - до 10 %, а у АФ «Узинська» активність ¹³⁷Cs складає до 1,5 % та ⁹⁰Sr - до 1,6 % від значення чинних гігієнічних нормативів.

5.2 Накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в яловичині

Для оцінки накопичення радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у організмі худоби було вивчено вміст цих радіонуклідів у м'язовій і кістковій тканинах тварин, що періодично забивалися в господарстві на потреби громадського харчування.

Результати дослідження активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у м'язовій та кістковій тканинах бичків, що забивалися на потреби громадського харчування у ТОВ «Надія» наведено у таблиці 5.3. З даних цієї таблиці видно, активність ¹³⁷Cs у м'язовій тканині становив в середньому становила 11,13 Бк/кг, а ⁹⁰Sr - 0,14 Бк/кг. У кістковій тканині вміст ⁹⁰Sr складав 11,66 Бк/кг, а ¹³⁷Cs - менше 0,5 Бк/кг. При цьому розрахунки показали, що в одному кілограмі м'язової тканини концентрується 6,37% ¹³⁷Cs та 0,06 % ⁹⁰Sr, а в кістковій - 6,47 % ⁹⁰Sr від активності їх у кормах добового раціону.

Таблиця 5.3 Накопичення ¹³⁷Cs ⁹⁰Sr у м'язовій та кістковій тканинах бичків у ТОВ “Надія”

Квартал 2008 - 2009 рр.	М'язова тканина	Кісткова тканина	М'язова тканина	Кісткова тканина
	Активність, Бк/кг	Активність, Бк/кг	Кк, % добового раціону	Кк, % добового раціону
	137Cs	90Sr	137Cs	90Sr	137Cs	90Sr	137Cs	90Sr
І	12,34±4,12	0,14±0,04	< 0,50	11,05±3,12	6,13	0,06	-	6,13
ІІ	10,56±2,49	0,13±0,04	< 0,50	12,45±3,23	6,81	0,06	-	6,05
ІІІ	10,12±2,84	0,13±0,03	< 0,50	10,04±2,60	6,53	0,06	-	6,79
ІV	11,48±3,01	0,15±0,03	< 0,50	13,10±1,68	6,01	0,06	-	6,91
Середнє	11,13±2,94	0,14±0,04	< 0,50	11,66±2,45	6,37	0,06	-	6,47

Примітка: - що питома активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr була нижче мінімальної детектованої активності приладу

Вивчення накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у м'язовій та кістковій тканинах бичків на відгодівлі у АФ “Узинська” наведено у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 Накопичення ¹³⁷Cs ⁹⁰Sr в м'язовій та кістковій тканині бичків АФ «Узинська»

Квартал (2008 - 2009 рр.)	М'язова тканина	Кісткова тканина	М'язова тканина	Кісткова тканина
	Активність, Бк/кг	Активність, Бк/кг	Кк, % добового раціону	Кк, % добового раціону
	137Cs	90Sr	137Cs	90Sr	137Cs	90Sr	137Cs	90Sr
І	1,35±0,31	-	-	1,01±0,35	6,57	-	-	6,98
ІІ	1,12±0,35	-	-	0,98±0,25	6,32	-	-	6,54
ІІІ	1,45±0,29	-	-	0,89±0,24	6,87	-	-	6,71
ІV	1,38±0,37	-	-	1,08±0,29	7,37	-	-	6,31

Примітка: - питома активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr була нижче мінімальної детектованої активності приладу

З даних таблиці 5,4 видно, що в середньому у м'язовій тканині активність ¹³⁷Cs становила 1,33 Бк/кг та ⁹⁰Sr - менше 0,01 Бк/кг. У кістковій тканині активність ⁹⁰Sr становила 0,99 Бк/кг. При цьому в одному кілограмі м'язової тканини концентрувалося 6,32 - 7,37 % ¹³⁷Cs та 0,05 - 0,07 % ⁹⁰Sr, а кісткової 6,31 - 6,98 ⁹⁰Sr % від їхнього умісту в добовому раціоні.

Згідно чинних гігієнічних нормативів вміст у м'ясі активність ¹³⁷Cs не повинна перевищувати 200, та ⁹⁰Sr - 20 Бк/кг, а у кістках активність ⁹⁰Sr не повинна перевищувати 200 Бк/кг [38]. Результатами досліджень показали, що яловичина, отримана у ТОВ «Надія» та АФ «Узинська» відділок с. Тарасівка відповідає вимогам гігієнічним нормативів.

Дослідження показали, що між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у кормах добового раціону та у м'язовій і кістковій тканинах бичків на відгодівлі існує пряма пропорційна залежність (рис. 5.2 і 5.3).

Рис. 5.2 Залежність між активністю ¹³⁷Cs у м'язах та кормах



Рис. 5.2. Залежність між активністю ⁹⁰Sr у кістках та кормах

За даними літературних джерел при постійному тривалому надходженні радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в організм великої рогатої худоби, коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs в 1 кг м'язової тканини складає 4 - 9 % та 0,02 - 0,06 % ⁹⁰Sr. Максимальний коефіцієнти переходу ⁹⁰Sr з кормів в 1 кг кісток становить 7,7 % [7, 36]. Отримані нами дані узгоджуються з літературними джерелами.

Розділ VІ. Оцінка річних ефективних доз опромінення населення с. Йосипівка та с. Тарасівка

Населення, яке проживає на постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях, отримує додатково, понад природній рівень дози зовнішнього та внутрішнього опромінення. Додаткове зовнішнє опромінення зумовлене високим вмістом ¹³⁷Cs у ґрунтах, при розпаді якого підвищується потужність гамма випромінювання на місцевості та внутрішнє - спричинене надходженням радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в середину організму при споживанні продовольчої продукції, отриманої на радіоактивно забруднених територіях [9].

Для сільського населення, продовольча продукція, отримана на присадибних ділянках є основним джерелом харчування та надходження в організм радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Для оцінки внеску рослинної і тваринної продукції, вирощеної на присадибних ділянках у дозу опромінення було розраховано обсяги ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr що надходять в організм людини та дози опромінення населення сіл Йосипівка та Тарасівка Білоцерківського району Київської області. Як уже згадувалося вище, постановою Кабінету Міністрів УРСР Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 23 липня 1991 р. N 106, село Йосипівка було віднесено до зони добровільного гарантованого відселення, а село Тарасівка - до зони посиленого радіологічного контролю.

Обсяги споживання жителями сіл Йосипівка та Тарасівка продовольчої продукції вирощеної на присадибних ділянках та власному підсобному господарстві були встановлені опитуванням населення, на присадибних ділянках яких відбиралися зразки продукції для досліджень (табл. 6.1).

Таблиця 6.1 Споживання населенням продукції отриманої на присадибних ділянках

№ п/п	Продукція	с. Йосипівка	с. Тарасівка
		за рік, кг	щоденно, кг	за рік, кг	щоденно, кг
1	картопля	132	0,36	125	0,34
2	капуста	32	0,09	30	0,08
3	буряки столові	9	0,02	8	0,02
4	морква	12	0,03	14	0,04
5	цибуля	12,5	0,03	14	0,04
6	помідори	22	0,06	24	0,07
7	огірки	22	0,06	20	0,05
8	кабачки	6	0,02	5	0,01
9	перець солодкий	8	0,02	7	0,02
10	редька біла	4	0,01	4,5	0,01
11	квасоля	6,5	0,02	5	0,01
12	м'ясо свинини	32,8	0,09	29,2	0,08
13	м'ясо птиці	25,5	0,07	21,9	0,06
14	молоко	154	0,42	132	0,36
15	яйця, кг/шт	21,3/320	0,058	18,7/280	0,051

З даних таблиці 6.1 видно, що основний раціон харчування населення складає картопля, овочі, молоко, м'ясо свинини та птиці вирощені на власній присадибній ділянці, за виключення хліба, круп, олії та риби. В раціоні харчування на картоплю, овочі та молоко в середньому припадає по 28 - 32 %, а на м'ясо - близько 12 %. Результати дослідження активності радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у картоплі та овочах наведено у таблицях 4.8 і 4.9, а у молоці та м'ясі в таблиці 6.2.

Досліджень активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці та м'ясі, отриманому у підсобних господарствах жителів сіл Йосипівка та Тарасівка показало, що в обох населених пунктах найвищою активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr була у м'ясі свинини та молоці корів. При цьому в молоці активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у весняно-літній період була у два - три рази вища, ніж в осінньо-зимовий, що зумовлено випасанням корів на природних пасовищах, де рівень забруднення ґрунтів значно вищий, ніж на орних угіддях. Найнижчою активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr була у м'ясі птиці, яка в основному споживає до 120 грам концентрованого корму чи зерна, тому й обсяги накопичення радіонуклідів низькі, а свиней годували кормами із присадибних ділянок (картопля, кормовий буряк).

Таблиця 6.2 Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці та м'ясі вирощених підсобних господарствах жителів сіл Йосипівка та Тарасівка, Бк/кг, n=5

Продукція	с. Йосипівка	с. Тарасівка
	137Cs	90Sr	137Cs	90Sr
Молоко	6,28±1,86 3,5 - 9,31	2,12±0,6 1,16 - 2,82	2,21±0,67 1,12 - 3,34	0,69±0,10 0,35 - 1,12
М'ясо свинини	9,5±2,4 7,45 - 12,9	< 0,50	3,93±1,18 2,14 - 5,37	< 0,50
М'ясо куряче	1,2±0,17 0,67 - 1,8	-	0,25±0,09 0,12 - 0,32	-
М'ясо гусяче	1,8±0,27 0,82 - 2,6	-	0,46±0,11 0,21 - 0,81	-
Яйця	0,41	-	0,11	-

Примітка: - питома активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr була нижче мінімальної детектованої активності приладу

За обсягами споживання продовольчої продукції та активністю в ній ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr розраховано активність цих радіонуклідів, що надійшли за рік в організм жителів сіл Йосипівка та Тарасівка (табл. 6.1). Дані таблиці 6.1 показують, що в цілому в організм жителів с. Йосипівка за рік надійшло 2689 Бк ¹³⁷Cs та 1042 Бк ⁹⁰Sr, а с. Тарасівка - 891 Бк ¹³⁷Cs та 522 Бк ⁹⁰Sr. Найбільший внесок у надходження ¹³⁷Cs в організм жителів с. Йосипівка припадає на молоко - 35 %, а з картоплю надійшло 13 %, м'ясом свинини - 11,5 %, капустою - 6,5 %, помідорами - 6,6 %, квасолею - 6,4 % ¹³⁷Cs. Найбільше ⁹⁰Sr надійшло із картоплею (30 %) та молоком (31 %), а з капустою - 7,3 %, буряками столовими - 7,1 % та морквою - 8 % ⁹⁰Sr.

В організм жителів с. Тарасівка найбільше ¹³⁷Cs надходило із молоком (30 %), з картоплею надходить 14,6 %, м'ясом - 12,8 %, капустою - 7 %, буряками - 4,7 % та морквою - 4,9 %. Найбільше ⁹⁰Sr надійшло з молоком (36 %) та картоплею (36 %), а з капустою надійшло 8,6 %, буряками - 7,6 %, морквою - 12,6 % ⁹⁰Sr.

Таблиця 6.3 Надходження ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в організм людини за рік, Бк

№ п/п	Продукція	с. Йосипівка	с. Тарасівка
		137Cs	90Sr	137Cs	90Sr
1	картопля	366,96	316,80	130,00	188,75
2	капуста	177,60	77,44	63,00	45,60
3	буряки столові	125,01	72,00	41,76	40,40
4	морква	99,96	90,36	43,68	65,94
5	цибуля	35,25	3,38	14,84	2,38
6	помідори	180,84	11,88	74,88	8,40
7	огірки	61,60	11,88	20,40	6,80
8	кабачки	33,72	27,36	10,40	14,30
9	перець солодкий	45,12	8,56	14,14	4,69
10	редька біла	66,64	28,40	28,13	19,67
11	квасоля	163,80	51,68	46,90	25,20
12	молоко	967,12	326,48	276,25	86,25
13	м'ясо свинини	311,60	16,40	114,76	14,60
14	м'ясо птиці	45,90	-	10,07	-
15	яйця	8,61	-	2,05	-
Всього	2689,73	1042,61	891,25	522,98

Для оцінки річної ефективної еквівалентної дози опромінення населення сіл Йосипівка і Тарасівка за активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у харчових продуктах та річним обсягом їх споживання розраховано дози внутрішнього опромінення (табл. 3.26). Розрахунки показали, що в цілому при споживання харчових продуктів власного виробництва, річна ефективна доза опромінення жителів села Йосипівка складає 0,065 мЗв, а села Тарасівка 0,0283 мЗв. Доза внутрішнього опромінення мешканців села Тарасівка у 2,3 рази нижча ніж села Йосипівка, оскільки середня щільність забруднення території цього населеного пункту ¹³⁷Cs у 2,7, а ⁹⁰Sr вдвічі нижча порівняно з селом Йосипівка. Що свідчить про те що між рівнем забруднення території та дозою внутрішнього опромінення сільського населення, що проживає на цій території існує позитивна кореляційна залежність.

Таблиця 6.4 Ефективна доза внутрішнього опромінення при споживанні населенням продовольчої продукції вирощеній на присадибних ділянках, мЗв/рік

№ п/п	Продукція	с. Йосипівка	с. Тарасівка
1	картопля	0,0154	0,0083
2	капуста	0,0046	0,0023
3	буряки столові	0,0039	0,0019
4	морква	0,0043	0,0029
5	цибуля	0,0005	0,0002
6	помідори	0,0022	0,0011
7	огірки	0,0011	0,0005
8	кабачки	0,0013	0,0006
9	перець солодкий	0,0008	0,0003
10	редька біла	0,0017	0,0010
11	квасоля	0,0035	0,0014
12	молоко	0,0218	0,0060
13	м'ясо свинини	0,0037	0,0017
14	м'ясо птиці	0,0005	0,0001
15	яйця	0,0001	0,00001
	всього	0,0655	0,0283

З даних таблиці 6.4 видно, що найбільший внесок в дозу внутрішнього опромінення вносить споживання молока та картоплі. Так жителі с. Йосипівка з молоком отримують 33,2 % від усіє дози внутрішнього опромінення, картоплею - 23,5 %, м'ясом свинини - 5,65 %, капустою - 7 %, морквою - 6,5 %, буряками столовими - 5,9 %, помідорами - 3,3 %, квасолею - 5,3 %, кабачки - 1,9 %, огірки - 1,7 %, редька біла - 2,6 %, перець солодкий - 1,2 %, цибуля - 0,7 %, м'ясо птиці - 0,7 %, яйця - 0,15 %.

Жителі с. Тарасівка з молоком отримують 21,2 % від усіє дози внутрішнього опромінення, картоплею - 29,3 %, м'ясом свинини - 6 %, капустою - 8,1 %, морквою - 10,2 %, буряками столовими - 6,7 %, помідорами - 3,9 %, квасолею - 4,9 %, кабачки - 2,1 %, огірки - 1,7 %, редька біла - 3,5 %, перець солодкий - 1 %, цибуля - 0,7 %, м'ясо птиці - 0,35 %, яйця - 0,04 %.

Окрім внутрішнього опромінення спричиненого надходженням ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr при споживанні продовольчої продукції вирощеної на присадибних ділянках, населення сіл Йосипівка та Тарасівка зазнає ще й зовнішнього опромінення за рахунок підвищення потужності гамма випромінювання при розпаді ¹³⁷Cs. Розрахунок дози річної ефективної дози зовнішнього показав, що жителі села Йосипівка за рахунок забруднення території населеного пункту ¹³⁷Cs отримують дозу опромінення 0,72 мЗв/рік, а населення села Тарасівка - 0,27 мЗв/рік (табл. 6.5). Це показує, що в основному для жителів цих сіл доза опромінення формується за рахунок зовнішнього опромінення.

Таблиця 6.5 Річна ефективна еквівалентна доза опромінення населення

Показники	с. Йосипівка	с. Тарасівка
Щільність забруднення території, кБк/м2	277,7±56,0 206,4 - 380,7	104,2±23,7 57,5 - 136,5
Доза зовнішнього опромінення, мЗв/рік	0,72	0,27
Доза внутрішнього опромінення, мЗв/рік	0,065	0,028
Ефективна доза опромінення, мЗв/рік	0,785	0,298

В цілому за рахунок зовнішнього та внутрішнього опромінення жителі села Йосипівка отримують ефективну дозу 0,785 мЗв/рік, а жителі села Тарасівка - 0,298 мЗв/рік, що не перевищує встановленої законодавчо ефективної еквівалентної дози опромінення в 1 мЗв/рік.

Висновки

В дисертаційній роботі була зроблена оцінка міграції ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних аграрних підприємств та присадибних ділянок лісостепової зони південної частини Київської області, встановлено та уточнено показники переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr із ґрунту в продукцію рослинництва й тваринництва, оцінка джерел і доз опромінення сільського населення, що проживає в зонах добровільного гарантованого відселення та посиленого радіоекологічного контролю.

1. Рівень забруднення ґрунтів ТОВ «Надія» ¹³⁷Cs складає від 104,2 до 396,5 кБк/м², а в середньому становить 213 ± 105 кБк/м². Рівень забруднення ⁹⁰Sr складає від 9,4 до 36,2 кБк/м², а в середньому ж щільність забруднення ґрунтів становить 19,9 ± 9,2 кБк/м².

2. На орних площах угідь господарств 94,7 % ¹³⁷Cs і 76,7 % ⁹⁰Sr сконцентровано у верхньому 0 - 30-ти см шарі ґрунту, На відміну від ріллі, на узбіччях понад дорогами та біля лісосмуг 90,13 % ¹³⁷Cs і 68,9 % ⁹⁰Sr знаходиться у 0 - 10 см шарі ґрунту. На ріллі ¹³⁷Cs проник на глибину до 60 см, а на узбіччях - до 50 см, а ⁹⁰Sr - на ріллі на глибину до 70 см та на узбіччях до 50 см.

3. Дослідження активності радіонуклідів на присадибних ділянках с. Йосипівка показали, що рівні забруднення присадибних ділянок високі. Щільність забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs складає від 206,4 до 380,7 кБк/м², а ⁹⁰Sr - від 24,2 до 38,2 кБк/м². В середньому рівень забруднення присадибних ділянок ¹³⁷Cs складає 277,7 кБк/м² та ⁹⁰Sr - 31,8 кБк/м².

4. Щільність забруднення полів АФ «Узинська» відділок с. Тарасівки ¹³⁷Cs складає від 18,9 до 84,4 кБк/м² і ⁹⁰Sr - від 2,5 до 7,4 кБк/м². В середньому ж щільність забруднення полів ¹³⁷Cs становить 55,8±18,1 кБк/м² та ⁹⁰Sr - 5,8±1,1 кБк/м².

5. Рівень забруднення ґрунтів присадибних ділянок с. Тарасівка ¹³⁷Cs складає від 57,5 до 136,5 кБк/м² та ⁹⁰Sr - від 10,5 до 19,7 кБк/м². В середньому щільність забруднення присадибних ділянок населеного пункту ¹³⁷Cs становить 104,0±23,7 кБк/м² та ⁹⁰Sr - 16,0±3,4 кБк/м².

6. Забруднення ґрунтів радіонуклідами ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr нерівномірне, відмічаються ділянки у формі плям з високими рівнями забруднення. Основна частка радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, біля 85 % знаходиться у орному шарах ґрунту.

7. Дослідження активності радіонуклідів у продукції рослинництва ТОВ «Надія» показало, що активність ¹³⁷Cs у зерні варіює у досить широких межах - від 1,86 до 42,86 Бк/кг. Активність ⁹⁰Sr у зерні складала від 1,67 до 5,24 Бк/кг. Активність ¹³⁷Cs у зерні Аф «Узинська» варіювала у досить широких межах - від 0,17 до 13,94 Бк/кг, активність ⁹⁰Sr у зерні складала від 0,55 до 1,96 Бк/кг.

8. Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукцію рослинництва варіюють в досить широких межах. Так коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs у зерно складають від 0,01 до 0,24, а ⁹⁰Sr - від 0,10 до 0,46. Дослідження активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукції рослинництва показали, що їх вміст прямо пропорційно залежність від щільності забруднення ґрунтів цими радіонуклідами.

9. Для населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях, вирощені на присадибних ділянках овочеві культури стають основним джерелом надходження в організм радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Так, в середньому активність ¹³⁷Cs у картоплі с. Йосипівка складала 2,78 Бк/кг, капусті - 5,55, буряках столових - 13,89, моркві - 8,33, цибулі - 2,82, помідорах - 8,22, огірках - 2,80, кабачках - 5,62, солодкому перці - 5,64, редьці - 16,66 та квасолі - 25,20 Бк/кг.

Активність ⁹⁰Sr у картоплі була 2,40 Бк/кг, капусті - 2,42, столових буряках - 8,0, моркві - 7,53, цибулі - 0,27, помідорах - 0,54, огірках - 0,54, кабачках - 4,56, солодкому перці - 1,07, редьці - 7,10 та квасолі - 7,95 Бк/кг.

10. В середньому активність ¹³⁷Cs у картоплі с. Тарасівка складала 1,04 Бк/кг, капусті - 2,10, буряках столових - 5,22, моркві - 3,12, цибулі - 1,04, помідорах - 3,22, огірках - 1,02, кабачках - 2,08, солодкому перці - 2,02, редьці - 6,25 та квасолі - 9,38 Бк/кг.

Активність ⁹⁰Sr у картоплі була 1,51 Бк/кг, капусті - 1,52, столових буряках - 5,05, моркві - 4,71, цибулі - 0,17, помідорах - 0,35, огірках - 0,34, кабачках - 2,86, солодкому перці - 0,67 та квасолі - 5,04 Бк/кг. Результати досліджень свідчать, що між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у овочевих культурах та щільністю забруднення ґрунту існує пряма пропорційна залежність.

11. У молоці корів ТОВ «Надія» активність ¹³⁷Cs складала від 1,69 до 6,63 Бк/л та ⁹⁰Sr - від 0,72 до 2,2 Бк/л). В одному літрі концентрувалося від 0,67 до 0,85 % ¹³⁷Cs та 0,16 - 0,19 % ⁹⁰Sr, а з добовим надоєм виділялося 6,63 - 7,90 % ¹³⁷Cs та 1,47 - 1,9 % ⁹⁰Sr, що надходили з кормами добового раціону годівлі корів.

У молоці корів АФ «Узинська» активність ¹³⁷Cs складала від 0,47 до 1,51 Бк/л та ⁹⁰Sr - від 0,16 до 0,32 Бк/л. При цьому в одному літрі молока концентрувалося 0,58 - 0,70 % ¹³⁷Cs та 0,13 - 0,17 % ⁹⁰Sr, а з добовим надоєм виділялося 5,74 - 6,70 % ¹³⁷Cs та 1,31 - 1,60 % ⁹⁰Sr, що потрапляли в організм дійних корів з кормами добового раціону. Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці ТОВ «Надія» в середньому в 4,5 рази вища ніж у АФ «Узинська».

12. Активність ¹³⁷Cs у м'язовій тканині бичків на відгодівлі ТОВ «Надія» становила в середньому 11,13 Бк/кг, а ⁹⁰Sr - 0,14 Бк/кг. У кістковій тканині вміст ⁹⁰Sr складав 11,66 Бк/кг, а ¹³⁷Cs - менше 0,5 Бк/кг. При цьому розрахунки показали, що в одному кілограмі м'язової тканини концентрується 6,37% ¹³⁷Cs та 0,06 % ⁹⁰Sr, а в кістковій - 6,47 % ⁹⁰Sr від активності їх у кормах добового раціону.

У м'язовій тканині бичків АФ «Узинська» активність ¹³⁷Cs становила 1.33 Бк/кг та ⁹⁰Sr - менше 0,01 Бк/кг. У кістковій тканині активність ⁹⁰Sr становила 0,99 Бк/кг. При цьому в одному кілограмі м'язової тканини концентрувалося 6,32 - 7,37 % ¹³⁷Cs та 0,05 - 0,07 % ⁹⁰Sr, а кісткової 6,31 - 6,98 ⁹⁰Sr % від їхнього умісту в добовому раціоні. Дослідження показали, що між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у кормах добового раціону та у молоці, м'язовій і кістковій тканинах бичків на відгодівлі існує пряма пропорційна залежність.

13. Розрахунки показали, що в цілому при споживання харчових продуктів власного виробництва, річна ефективна доза опромінення жителів села Йосипівка складає 0,065 мЗв, а села Тарасівка 0,0283 мЗв. Доза внутрішнього опромінення мешканців села Тарасівка у 2,3 рази нижча ніж села Йосипівка, оскільки середня щільність забруднення території цього населеного пункту ¹³⁷Cs у 2,7, а ⁹⁰Sr вдвічі нижча порівняно з селом Йосипівка.

14. Найбільший внесок в дозу внутрішнього опромінення вносить споживання молока та картоплі. Жителі села Йосипівка за рахунок забруднення території населеного пункту ¹³⁷Cs отримують дозу опромінення 0,72 мЗв/рік, а населення села Тарасівка - 0,27 мЗв/рік.

За рахунок зовнішнього та внутрішнього опромінення жителі села Йосипівка отримують ефективну дозу 0,785 мЗв/рік, а жителі села Тарасівка - 0,298 мЗв/рік, що не перевищує встановленої законодавчо ефективної еквівалентної дози опромінення в 1 мЗв/рік.

Пропозиції виробництву

1. В господарствах ТОВ «Надія» і АФ «Узинська» для отримання рослинної продукції з мінімальним вмістом радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr потрібно підбирати розміщення культур по щільності забруднення ґрунтів згідно коефіцієнтів переходу. Зокрема горох, сою, ріпак та гречку вирощувати при щільності забруднення ґрунтів не більше 92 кБк/м², а пшеницю, жито, ячмінь при щільності забруднення 185 кБк/м². При високих рівнях щільності забруднення можна вирощувати технічні культури, наприклад ріпак на технічну переробку.

Список літератури

1. Абагян А.А. Информация об аварии на Чернобыльской АЭС и ее последствиях, подготовленная для МАГАТЭ / А.А. Абагян, В.Г. Асмолов, А.К. Гуськова [и др.] // Атом, энергия. - 1986. - Вып. 5. - С. 301-320.

2. Агеев В.А. Определение форм нахождения радионуклидов ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr, ^{239 240}Pu, ²⁴¹Am в почвах зоны отчуждения Чернобильской АЭС /В.А. Агеев, Ю.А. Одинцов, А.Д. Саженюк //Агроекологічний журнал. - 2001. - № 2. - С. 68 - 74.

3. Агроекологія: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / [О.Ф. Смаглій, Ф.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін.]. - К.: Вища освіта, 2006. - 671 с.

4. Алексахин P.M. Поведение ¹³⁷Cs в системе почва-растения и влияние внесения удобрений на накопление радионуклида в урожае /P.M. Алексахин, И.Т.Моисеев, Ф.А. Тихомиров //Агрохимия, 1992. - №8. - С. 127-132.

5. Аненков Б.Н. Радиационные аварии и ликвидация их последствий в агросфере /Аненков Б.Н., Егоров А.В., Ильязов Р.Г. - Казань, 2004. - 408 с.

6. Аненков Б.Н. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.Н. Аненков Е.В. Юдинцева. - М.: Агропромиздат, 1991. - 287 с.

7. Біденко В.М. Дослідження балансу ¹³⁷Cs в організмі сухостійних і дійних корів в залежності від рівня кобальту, йоду, міді в раціонах / В.М. Біденко, Т.І. Ковальчук //Вісник Житомирського ДАУ. - 2001. - № 1. С. 229-232.

8. Білявський Г.О. Міграція цезію-137 в ланках трофічного ланцюга в системі ґрунт - рослина на дерново-підзолистих ґрунтах в умовах поліського природного заповідника / Г.О.Білявський, В.О. Кіцно, Н.М. Рідей // Екотрофологія. Сучасні проблеми: І міжнар. наук.-практич. конф., 30 трав. - 1 черв. 2005 р.: тези доп.- Біла Церква, 2005. - С. 111-115.

9. Бондаренко О. Результати загальнодозиметричної паспортизації України /Блоггер, 13 липня 2010 р. (http://urps-notіces.blogspot.com/2010/07/blog-post.html)

10. Бондаренко О. Формування зовнішнього опромінення населення у чорнобильській зоні відчуження і на прилеглих територіях. Кнол. 5 жовтня 2010 р. Доступно за адресою: http://knol.google.com/k/oleg-bondarenko/формування-зовнішнього-опромінення/5bcvesrsnaqі/3

11. Васенков ГЛ. Радіологічні аспекти горизонтальної міграції ¹³⁷Cs при водно-ерозійних процесах / Г.І. Васенков, М.Й. Долгілевич, О.Є. Поліщук //Вісник Житомирського ДАУ. - Житомир, 2001. - Вип. 1. - С. 59-61.

12. Ведення сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного забруднення території України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 1999 - 2002 рр.: Метод. рекомендації. - К.: Ярмарок, 1998. - 103 с.

13. Ведення сільськогосподарського виробництва на територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи у віддалений період/ Методичні рекомендації; За заг. Редакцією академіка УААН Прістера Б.С. - К.: Атіка-Н, 2007. - 196 с.

14. Виробництво сільськогосподарської продукції на радіоактивно забруднених територіях Білоцерківського району Київської області: Методичні рекомендації; - Біла Церква: БДАУ, 2007. - 28 с.

15. Викид та забруднення території радіонуклідами у складі паливних частинок / В.О. Кашпаров, С.М. Лундін, С.І. Зварич [та ін.] // Бюлетень екологічного стану Зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення. - К.: Чорнобильінтерінформ, 2002. - № 2 (20). - С.22-32.

16. Виноградская В.Д. Изучение динамики КП ¹³⁷Cs из разных типов почв в сельскохозяйственные культуры после аварии на ЧАЭС / В.Д. Виноградская // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 4. - С. 102-103.

17. Виноградська В.Д. Характерні особливості залежності між концентраціями ¹³⁷Cs у сільськогосподарських культурах та ґрунті / В.Д. Виноградская // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 4.- С. 99-101.

18. Гайнріх Д., Гергт М. Радіоактивність // Екологія: dtv-Atlas. - К.: Знання-Прес, 2001. - С. 58-59; 202-207.

19. Гаргер Є.К., Лев Т.Д., Патика В.П. Радіоекологічний моніторинг територій сільськогосподарського виробництва Українського Полісся / Є.К. Гаргер, Т.Д. Лев, В.П. Патика // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 9.- С. 62-66.

20. Гамалій І.П. Раціональне природокористування на локальному рівні в агроландшафтах із радіоактивним забрудненням (на прикладі Білоцерківського району Київської області): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. географ. наук: спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / І.П. Гамалій. - К., 2003. - 19 с.

21. Годівля сільськогосподарських тварин: Навч. посібник. Пер. з нім. / За редакцією І.І. Ібатуліна та Г. Штрьобеля. - Київ: Фенікс, 2006. - 384 с.

22. Грицюк Н.Р. Залежність коефіцієнта переходу ¹³⁷Cs з ґрунту в лучні трави від ландшафтної структури території / Н.Р. Грицюк // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 4. - С. 96-98.

23. Григор'єва Л.І. Формування радіаційного навантаження на людину в умовах півдня України: чинники, прогнозування, контрзаходи: Монографія / Л.І. Григор'єва, Ю.А. Томілін. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - 332 с.

24. Григор'єва Л.І.Радіоекологічні та радіобіологічні аспекти зрошуваного землеробствапівдня України: Монографія. / Л.І. Григор'єва, Ю.А. Томілін. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. - 260 с.

25. Гродзинський Д.М. Радіобіологія / Гродзинський Д.М. - К.: Либідь, 2000. - 448 с.

26. Гродзинський Д. М. Радіобіологічні і радіоекологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС / Д. М. Гродзинський // Доп. АН України. - 1993. - № 1. - С. 134-140.

27. Гудков І.М. Контрзаходи в агропромисловому виробництві на забруднених радіонуклідами територіях як основа протирадіаційного захисту населення / І.М.Гудков // Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи у сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС: зб. доп. учасн. п'ятої міжнар. наук. конф. 18 - 20 трав. 2006 р. -Житомир, 2006. -С. 228-231.

28. Гудков И.Н. Современные задачи и проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии / И.Н. Гудков // Агроекологічний журнал. - 2005. - № 3. - С. 22-26.

29. Гудков І.М. Стратегія агропромислового виробництва продукції рослинництва і тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях / І.М. Гудков // Аграрна наука і освіта. - 2000. - № 1 . - С. 25-30.

30. Гудков І.М. Сучасна радіаційна ситуація в аграрній сфері на території України, Росії та Білорусі в зоні впливу аварії на Чорнобильській АЕС / І.М. Гудков // Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС. - Житомир: Вид-во Житомирського ДАУ, 2003. - С. 21-27.

31. Гудков І.М. Сучасна радіаційна ситуація в Україні та деякі проблеми радіологічної освіти в аграрних навчальних закладах / І.М. Гудков //Аграрна наука і освіта. - 2001. - Т. 2, № 3 - 4. - С. 5-13.

32. Гудков І.М. Особливості ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях Лісостепу / І.М. Гудков, М.М. Лазарев // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України. - 2003. -К., Вид-во ТОВ "Алефа". - Т. 1.- С. 747-775.

33. Гукалова І.В. Екологічні і соціальні пріоритети розвитку радіаційно забруднених регіонів України // Регіональні екологічні проблеми: Збірник наукових праць. - К.: Обрії, 2002. - С. 274-277.

34. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє. Національна доповідь України. -К.: Атіка, 2006. - 224 с.

35. Динаміка накопичення ¹³⁷Cs у сільськогосподарських культурах / Б.С. Прістер, Л.В. Перепелятнікова, В.Д. Виноградська [та ін.] // Науковий вісник нац. аграр. ун-ту. - 2001. К.: НАУ. - С. 51-56.

36. Динамика накопления и выведения радионуклидов из организма сельскохозяйственных животных /Н.П. Асташева, Л.М. Романов, Д.М. Костюк [та ін.] // Проблемы сельскохозяйственной радиологии: сб. науч. трудов. - К., УкрНИИСХР, 1991. - Вып. 1. - С. 160-170.

37. Динамика перераспределения радионуклидов в профиле почв іnsіtu / Ю.А. Иванов, В.А. Кашпаров, С.Е. Левчук [та ін.] // Проблемы сельскохозяйственной радиологии: сб. науч. трудов. - К., УкрНИИСХР, 1996. - Вып4. - С. 18-29.

38. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Csта ⁹⁰Srу продуктах харчування та питній воді: Державні гігієнічні нормативи, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 3 трав. 2006 р. № 256, зареєстровані в Мінюсті України 17 липня 2006 р. за № 845/12719. -К., 2006. - 10с. (Нормативний документ Мінохорониздоров'я України)

39. Досвід подолання Чорнобильської катастрофи / [П.П. Надточій, А.С. Малиновський, А.О. Можар та ін.]. -К., 2003. - 371 с.

40. Доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2002 році. - К.: Державний комітет ядерного регулювання України, 2003. - 82с.

41. Еколого-агрохімічні паспорти полів ТОВ “Надія” Білоцерківського району Київської області, VІІІтур обстеження. - 2005. К., Київоблдержродючість. - 30 с.

42. Еколого-агрохімічні паспорти полів АФ “Узинська” Білоцерківського району Київської області, VІІІтур обстеження. - 2005. К., Київоблдержродючість. - 25 с.

43. Экспериментальное моделирование вертикального переноса радионуклидов в профиле почвы /Ю.А. Иванов, В.А. Кашпаров, С.Е. Левчук [та ін.]. //Проблемы сельскохозяйственной радиологии: сб. науч. трудов. - К., УкрНИИСХР, 1996. - Вып 4. - С. 29-36.

44. Жебровська К.І. Визначення необхідної кількості проб для оцінки середніх величин забруднення молока радіонуклідами / K.І. Жебровська // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 5. - С. 71-72.

45. Журавлев В.Ф. Токсокология радиоактивных веществ. - М.: Энергоатомиздат, 1990. - 336 с.

46. Загальнодозиметрична паспортизація населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії: Узагальнені дані за 2001 - 2004 pp. /1. А. Ліхтарьов, Л. М. Ковган [та ін.] - К., 2005. - 57с.

47. Загрязнение ⁹⁰Sr территории ближней зоны аварии на ЧАЭС / В.А. Кашпаров, С.М. Лундин, Ю.В.Хомутинин [и др.] // Радиохимия. - 2000. - Т. 42, № 6. - С. 550-559.

48. Задача оптимального пробоотбора на загрязненных радиоактивными веществами сельхозугодиях и пути ее решения / С.М. Лундин, В.А. Кашпаров, Ю.В. Хомутинин, A.M. Кадыгроб // Проблемы сельскохозяйственной радиологии: сб. науч. трудов. - К., УкрНИИСХР, 1993. - Вып.З. - С. 17-30.

49. Запольський А.К. Основи екології: підруч. [для студентів вищ. навч. закл.]; за ред. К.М. Ситника / А.К. Запольський, А.І. Салюк. - К.: Вища школа, 2001. -С. 66-100.

50. Закон України від 27 лютого 1991 року № 791а-XІІ "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" //Чорнобильська катастрофа та подолання її наслідків: Нормативні документи. -К.: КНТ, 2007. - С. 5-16.

51. Зубець М.В. Проблемы Чернобыльской катастрофы в деятельности УААН / М.В. Зубець, Б.С. Пристер, Г.А. Богданов // Вісник аграрної науки. - 2001. - №4. - С. 5-10.

52. Іванов Ю.О. Аналіз факторів, що зумовлюють динаміку радіологічної значущості радіонуклідів викиду ЧАЕС / Ю.О. Іванов // Вісник аграрної науки. - 2001. - №4. - С. 19-22.

53. Іванов Є.А. Радіоекологічні дослідження: Навч. посібник. - Львів: Видавничийцентр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. - 149 с.

54. Инструктивно-методические указания: Реконструкция и прогноз доз облучения населения, проживающего на территориях Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению в результате аварии ЧАЭС: Методика-97/ МЗ Украины, АМН Украины, МНС Украины, НЦРМ АМН Украины, НИИ РЗ АТН Украины - К., 1998. - 76 с.