Екологічний стан курортних та рекреаційних зон Херсонської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Фізико-географічна характеристика Херсонської області

1.1 Клімат, погодні умови Херсонщини

1.2 Стан атмосферного повітря області

1.3 Якість водних ресурсів Херсонщини

1.4 Особливості землекористування на Херсонщині та стан ґрунтів м. Херсона

2. Історія екологічних досліджень Херсонщини

2.1 Історія створення та дослідження природних заповідників Херсонщини

2.2 Рекреаційні та курортні зони в екомережі Херсонщини. (Скадовська санітарно-медична зона)

3. Методи проведення дослідження

3.2 Спеціальні методи спостережень за рівнем забруднення природного середовища

4. Характеристика сучасного екологічного стану рекреаційних та курортних зон Херсонщини

4.1 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Херсонщини

4.2 Заходи щодо покращення екологічного стану та підвищення курортно-рекреаційного потенціалу Херсонської області

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Актуальність. В останні десятиріччя під дією антропогенних факторів в Херсонській області різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Екологічний стан області можна охарактеризувати як напружений. В галузях охорони довкілля і здоров'я не забезпечується стійкий, з екологічного погляду, розвиток. Органами державної і місцевої влади, як і окремими громадянами, з різних причин, не виконуються в повному обсязі природоохоронні закони.

Курортні міста та рекреаційні зони відпочинку Херсонської області в основному розташовані на морських узбережжях, берегах Дніпра та його приток, лісних масивах, заповідниках. Оздоровленню в таких місцях сприяють - чудові кліматичні умови регіону. Глибина акваторії в багатьох місцях морського узбережжя найбільше пристосована для відпочинку дітей.

На жаль цілий ряд показників вказують на екологічне забруднення Херсонщини, як і в усьому світі, як наслідок взаємодії суспільства і природи.

На сьогоднішній день в Херсонській області є такі проблеми: якість води, забруднення атмосферного повітря. переробка відходів, підтоплення тощо. Проблеми екології Херсонщини вивчалися і вивчаються видатними вченими та дослідниками, такими як Бойко М.Ф., Лиховид О.М., Чорний С.Г. та ін. [6, 30, 17, 37]

Тому питання екології рекреаційних та курортних зон в Херсонській області є цікавим для вивчення і актуальним на сьогоднішній день.

Мета дослідження: Проаналізувати екологічний стан рекреаційних та курортних зон Херсонської області та дослідити заходи намічені місцевою владою для покращення вказаної екосистеми.

Виходячи з поставленої мети, нами були поставлені такі завдання:

1. Вивчити та проаналізувати літературні джерела щодо екології зон відпочинку та відновлення здоров'я в природних та штучних урбосоціогеосистемах, зокрема курортних міст і селищ Херсонщини .

2. Зібрати інформацію, провести спостереження щодо екологічного стану рекреаційних і курортних зон Херсонської області.

3. Проаналізувати отримані дані та запропонувати заходи для покращення екосистеми зон відпочинку на Херсонщині.

Об'єкт дослідження: Рекреаційні та курортні зони Херсонської області. Предмет дослідження: Екологічний стан рекреаційних і курортних зони та дотримання природоохоронних вимог щодо їх збереження.

Практичне значення роботи. Матеріали випускної роботи можуть бути використанні при вивченні предметів екологічного циклу: екологія, заповідна справа, екологічний моніторинг, моніторинг довкілля, урбоекологія тощо.

1. Фізико-географічна характеристика Херсонської області

1.1 Клімат, погодні умови Херсонщини

Херсонська область утворена 30 березня 1944 р. Площа становить 28,5 тис.км², що складає 4,7% території України. За адміністративно-територіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Центр Ї м. Херсон. [37]

Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Найбільші ріки області: Дніпро довжиною по території області 178 км, Інгулець довжиною 180 км, 24 малі річки загальною довжиною 547,7 км. Кількість озер в області Ї 693 загальною площею водного дзеркала 170,22 тис.га. Водними об'єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньо-український показник (4,8%). В області виділяється безстічний район Ї 9,9 тис. км² (34,7% загальної площі). Із заходу на схід територія області простягається на 258 км , з півдня на північ 180 км. Площа області 28,5 тисяч квадратних кілометрів. (Восьме місце серед областей України).

Область межує на сході із Запорізькою, на північному заході Ї з Миколаївською, на півночі Ї з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку Ї з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, у тому числі по морях: Чорному Ї 350 км, Азовському Ї 108 км. [35]

Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців -1о -3оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22о +23оС, максимальні - більше 40о С). Середньорічна температура дорівнює 9,3о - 9,8о і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Найбільш вологі райони північно-західні -450-470 мм, найменш - південні, 300 мм. Херсонська область найбільш суха область України. Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив, взимку сніговий покрив нестійкий, існує кілька десятків днів, а в прибережній частині області ще менше - близько 15 днів. В останні роки у зв'язку із зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній. Клімату Херсонщини притаманні літні суховії - потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25о). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур. [6]

1.2 Стан атмосферного повітря області

Загальновідомо, що атмосфера - це газова оболонка, що оточує Землю. Наявність атмосфери - одна з найголовніших умов життя на планеті. Без їжі людина може обходитися місяць, без води - тиждень, а без повітря не проживе й кількох хвилин. [4]

Херсонська область є однією з областей з найбільш чистим повітрям в Україні, що пов'язано зі специфічною спеціалізацією господарства - розвиток мають переважно аграрний сектор економіки разом з харчовою промисловістю. Основний вклад у викиди забруднювальних речовин вносять підприємства Херсона. Від стаціонарних джерел, що є в області припадає більше половини всіх викидів. На «Херсоннафтопереробку» припадало більше половини, іншим значним джерелом забруднення атмосфери області є Херсонська ТЕЦ . [9]

Станом на 01.01.2011 року в області налічувалось 236 підприємств, які здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферу, що на 3,7% менше, ніж у минулому році.

На жаль, немає постійних спостережень за якістю повітряного басейну в північних прикордонних районах, що межують з великими промисловими центрами в Запорізькій та Дніпропетровській областях. Безумовний вплив на екологічний стан цього регіону робить найбільший в Європі енергетичний комплекс - Запорізька ДРЕС та АЕС розташований північніше Верхньорогачицького району. Північні та північно-східні вітри, які переважають в цьому регіоні області, забруднюють повітря окисами сірки, сполученнями свинцю, кадмію тощо.[34] Іншим «не херсонським» джерелом забруднення є і прикордонні аміачні виробництва в Криму в Армянську та Красноперекопську, а також Миколаївський глиноземний завод.

1.3 Якість водних ресурсів Херсонщини

Головне джерело води в Україні - річка Дніпро. Стан води й повноводність Дніпра, як і інших річок, залежить від стану їх приток - малих річок, яких в Україні налічується близько 63 тис. [3]

Підземні води України мають не менше значення для забезпечення водою населення: близько 70% жителів сіл і селищ міського типу задовольняють свої потреби в питній воді за рахунок ґрунтових вод чи глибших водоносних горизонтів (свердловини). Стан підземних вод в Україні в цілому кращий, ніж поверхневого стоку, хоча місцями вони забруднюються стоками промислових підприємств, тваринницьких комплексів тощо.[32]

Забезпечення населення Херсонщини водою питної якості здійснюється через водозабірні споруди та водопровідні мережі які наднормативно зношені. На них втрачається до 40% води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишилися безгосподарними 800 свердловин.

Більшість сільських водозаборів працюють на родовищах з незатвердженими запасами прісних підземних вод, які потребують геологічного вивчення з метою затвердження запасів прісних підземних вод. Зазначені роботи потребують значних фінансових витрат. [13]

Привізною водою постійно користуються 5,62 тис. мешканців 16 населених пунктів, ще у 8 населених пунктах воду для 1,95 тис. осіб привозять при необхідності.

По м. Херсону 30% свердловин подають воду, яка має відхилення від ГОСТ за хімічним складом, а саме хлоридам, сульфатам, сухому залишку і загальній жорсткості. Вода, що подається різними свердловинами, неоднорідна за складом, але схема водопостачання побудована так, що вода із джерел, які мають відхилення від ГОСТ, змішується з якісною водою, що дозволяє покращити її якість в розподільчій мережі. [32]

Протягом 2011 року відбирались проби води р. Дніпро у 9 створах: 5 км нижче Каховської ГЕС, 500 м вище скиду КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, 500 м нижче скиду КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, с. Іванівка, вихід р. Інгулець, 500 м нижче впадіння р. Інгулець, м. Херсон, 500 м нижче впадіння р. Кошової, с. Кизимис. Крім того, періодично відбирались проби в фоновому і контрольному створах МКП «Миколаївводоканал», с. Микільське. За результатами проведених досліджень у 2011 році вміст хлоридів складав 37,11 мг/дм³ (мінімальна концентрація -27,65 мг/дм³, максимальна - 51,11 мг/дм³), сульфатів 48,58 мг/дм³ (мінімальна концентрація -31,28 мг/дм³, максимальна -96,31 мг/дм³). Середні та максимальні значення цих показників знаходяться в межах, значно нижчих гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм. Вміст розчинених солей становив 360 мг/дм³ з коливаннями від 254 мг/дм³ до 632 мг/дм³, що відповідає середнім багаторічним даним. [6]

Дослідженнями Херсонської гідробіологічної станції Національної Академії Наук України встановлено, що в русловій мережі нижнього Дніпра за основними структурно-функціональними показниками фітопланктону виділяються найменш порушені ділянки: русло Дніпра від м. Нова Каховка до м. Херсон, рукав Конка. Якість води в цих водотоках відповідає в-мезосапробній зоні («забруднені води» за категорією якості «задовільна») з тенденцією переходу до осапробної зони («чисті води» за категорією якості «дуже добрі»).

За показниками зоопланктону відмічена тенденція до поліпшення якості води на ділянці нижнього Дніпра від греблі Каховської ГЕС до м. Херсона від класу «задовільної чистоти» до класу «чиста». В основних рукавах (Рвач, Бакай, Конка) якість води залишилась на рівні 80-х років і віднесена до в'- мезосапробної зони, до класу вод «задовільної чистоти».

Високий ступінь забруднення відмічений в р. Вірьовчина. Найбрудніша за мікробіологічними показниками вода зареєстрована в гирлі р. Інгулець і в рукаві Кошова в місці, де рукав кількома протоками з'єднується з вище розташованими озерами - Біле, Безмен, Виноградне. За вмістом сапрофітних бактерій вода відповідала класу якості «брудна» і навіть «дуже брудна».[6]

Прогресивне погіршення питної води в Херсоні за останні кілька десятиріч є результатом порушення режиму підземних вод, який утворився внаслідок довготривалої, поза терміном амортизації, експлуатації артезіанських свердловин.

Але слід відзначити, що корінним чином вирішити проблему забезпечення міста Херсона екологічно чистою питною водою на перспективу можна лише за рахунок освоєння нових джерел, зокрема, використання водозаборів на лівобережжі області.

1.4 Особливості землекористування на Херсонщині та стан ґрунтів м. Херсона

Ґрунти - органо-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Це природні утворення, які характеризуються родючістю - здатністю забезпечити рослини речовинами, необхідними для їхньої життєдіяльності.[3]

Ґрунти становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування; крім того:

- вони беруть участь в очищенні природних і стічних вод, які фільтруються крізь них;

- грунтово-рослинний покрив планети - це регулятор водного балансу суші, оскільки він поглинає, втримує і перерозподіляє велику кількість атмосферної вологи;

- це й універсальний біологічний фактор, і нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень.[10]

Інтенсивне використання земель Херсонщини в тваринництві та землеробстві почалося більш як 200 років тому. Дуже скоро ця частина України стала районом інтенсивного зернового господарства та вівчарства. Протягом ХІХ століття безперервно збільшувалася розораність сільськогосподарських угідь, що пов'язано із зростанням цін на зерно на світових ринках. На початку ХХ століття Південь України стає житницею Європи. Пшениця почала вирощуватись навіть на найменш родючих солонцевих ґрунтах приморської зони.

Радянська епоха в землекористуванні Херсонщини має певні протиріччя. З одного боку, саме в 40-50 роки ХХ століття було проведено повне закріплення Олешківських пісків штучними лісами, розгорнуто будівництво лісосмуг, створені перші експериментальні ділянки з контурно-меліоративною організацією території. З іншого, інтенсивність землекористування безперервно зростала - збільшувалась частка ріллі, особливо найбільш інтенсивної - зрошувальної, зменшувалися площі пасовищ та сіножаті, розорювалися водоохоронні зони тощо. Перманентна економічна криза в 90-і роки зруйнувала існуючу до цього часу систему землеробства, привела до порубки лісів та лісосмуг та до безладу на зрошуваних масивах. Це тільки підсилило, існуючі все ХХ століття тенденції щодо ґрунтової родючості в області. [34]

Але все ж сучасне землекористування на Херсонщині характеризується великою часткою ріллі, причому при середній розораності сільськогосподарських угідь 87%, деякі райони області, наприклад, Іванівський, Каланчацький, Нижньосірогозький мають розораність більше 90%, що суперечить здоровому глузду.[9]

Ґрунти міста Херсона, як і інших міст, інтенсивно забруднюються. Причиною цього є велике скупчення автомобільного транспорту, виробництв, а також специфічний вітровий режим території міста, який сприяє осадженню забруднювачів із повітря на поверхню ґрунту. Іншим джерелом хімічного забруднення є витоки каналізаційних вод та ґрунтові води. Специфічною особливістю ґрунтів міста є наявність не тільки хімічного забруднення, а й забруднення будівельним сміттям (бетон, цегла, скло, кераміка тощо). Ґрунти районів новобудов Херсона (зокрема, на Таврійських житлових масивах) характеризуються інтенсивним забрудненням залишками будівельних матеріалів. Частка залишків будівельних матеріалів в ґрунтах досягає 50%.[37]

Але найбільш небезпечним є хімічне забруднення ґрунтів, тому що вони є джерелом вторинного забруднення повітря, поверхневих вод, рослин. Ґрунтові забруднювачі легко вимиваються та розчиняються дощовими водами, при снігорозтаванні, поливах та змиваються в зливову каналізацію, яка практично без попередньої очистки попадає в водойми, що оточують Херсон - Дніпро, Кошову, Вірьовчину. З цими водами, крім важких металів, нафтопродуктів, окисів сірки, азоту, фосфору, можуть бути скинуті розчини кухонної солі, яка інколи використовується комунальними службами як засіб боротьби з ожеледдю.[6]

Дуже небезпечним є попадання забруднювачів, особливо важких металів, з ґрунту в рослини та тварини, а потім, з продуктами живлення, в організм людини.[11]

Слід відзначити, що, в зв'язку з високим рівнем ґрунтових вод на значній території міста, в ґрунтах йдуть досить інтенсивні процеси засолення. Отже штучні техноземи міста Херсона слід віднести до помірно забруднених ґрунтів, за винятком окремих ділянок, де забруднення є помітним фактором сучасного грунтотворення. А саме, дуже забрудненими є звалища, в т.ч. міське, та узбіччя доріг.

херсонський атмосферний забруднення природний

2. Історія екологічних досліджень Херсонщини

2.1 Історія створення та дослідження природних заповідників Херсонщини

В середині січня декілька років поспіль в багатьох державах, і, звичайно, в Україні відмічався День заповідників і національних парків. Заповідники та національні парки створюються для того, щоб зберегти типові чи рідкісні ділянки природи зі своїми видами рослин та тварин, які їх населяють. Заповідники, - це перш за все, наукові лабораторії в природі. Тут вчені досліджують складні закони природи, що не змінювалася людиною.[18]

На території України є 21 заповідник, з яких на Херсонщині знаходиться зразу декілька - біосферний заповідник Асканія - Нова, Азовсько-Сивашський національний природний парк, Чорноморський біосферний заповідник, Джерелгатський природний парк і Олешківські піски. Першість за всіма параметрами (рік створення, площа, кількість класі, видів і підвидів тваринного світу різноманітність рослинності) належить «Першому чуду України» - Асканії-Новій - цьому унікальному куточку природи.

Тут, на відстані 140 кілометрів від Херсона - центру області, розташований єдиний в Європі степ, трави якого не знають покосів, і ось вже більше 90 років (офіційна дата відкриття заповідника - 1921 рік) залишається таким, яким його створила природа.[35]

Інша, більш підходяща назва для Асканії-Нової - музей під відкритим небом. Тут збереглися древні кургани, кам'яні скіфські баби, створені скульпторами тих далеких часів. Тут на площі в 11 тисяч гектарів, існує велика кількість тварин і птахів. Весною і влітку ці степи розквітають тюльпанами, ірисами, гіацинтами, польовими гвоздиками, ромашками. Срібна димка ковилу вкриває весь степ.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

На території області знаходиться 77 об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальною площею 245740,74 га (близько 8,63 % від площі області), що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони - 10 %.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук - природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО про включення до міжнародної мережі біосферних резерватів від 15.02.85р.).

У 1874 р. в Асканії-Новій будують перші вольєри з ініціативи та при фінансовій підтримці Фрідріха Єдуардовича Фальц-Фейна, де утримуються місцеві дикі птахи та тварини, яких тут же в степу ловили селянські хлопчаки. Через 10 років тут вже був невеликий зоопарк. А в 1885 році тут вже утримувалось біля 50 видів птахів і 4 види тварин, Прийнято вважати 1889 рік роком закладки основ знаменитого надалі асканійського зоопарку. В період з 1911 по 1915 рр в Асканії-Нова утримувалось 52 види тварин і 208 видів птахів. 8 лютого 1921 року Декретом Совнаркому УРСР Асканія-Нова була оголошена Державним степовим заповідником УРСР.

Заповідний степ «Асканія-Нова» репрезентує типчаково-ковилову підзону. За давністю заповідання асканійський степ є одним з найстаріших на Землі.

Рис. 2.1. Типчаково-ковилова підзона Асканії-Нова.

Колекція тварин зоологічного парку «Асканія-Нова» внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 472). Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу.

У асканійському дендропарку налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. [35]

Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 «Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів» В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 року. Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 «Про біосферні заповідники в Україні» існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 2.2. Чорноморський біосферний заповідник

Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25 лютого 1993 року № 62/93 на базі Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства.. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971р.) Рамсар. Іран.

З метою збереження унікальних природних комплексів північно-західного Приазовя та Сивашу створено Азово-Сиваський національний природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає 100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України.

Стан більшості обєктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ.

Щорічно на території водно-болотних угідь, з метою поліпшення їх стану, проводяться біотехнічні заходи серед яких: підготовка островів до гніздування колоніальних птахів, підтримка стану колоніальних поселень птахів, спеціальна охорона рідкісних видів птахів. Ведеться контроль за станом адвентивних видів рослин та приймаються заходи щодо втримання осередків цих видів. Виконуються заходи по знищенню адвентивних видів рослин на території заповідника.[9]

Джарилгацький природний парк та Олешківські піски створено 11 грудня 2009 року згідно з указом президента України, з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів північного Причорномор'я. Для збереження унікальності ландшафтів піщаних арен і охорони мігруючих видів диких тварин було створено національні природні парки "Джарилгацький" та "Олешківські піски" у Скадовському і Цюрупинському районах Херсонської області.

Загальна площа обох парків - 29 тисяч га: "Джарилгацький" - 10 тисяч га, "Олешківські піски" - 19 тисяч га. [35]

2.2 Рекреаційні та курортні зони в екомережі Херсонщини (Скадовський курортний район)

Під лікувально-оздоровчою місцевістю (зоною) розуміють природну територію, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму. Таким чином, природним ресурсам рекреаційних зон притаманні певні якості (унікальність, наявність відновно-оздоровчих властивостей, естетична привабливість), які справляють благотворний вплив на організм людини, відновлюючи її життєві, психофізіологічні, духовні сили і працездатність. Відповідно до цього рекреаційні території використовуються виключно з метою відпочинку, оздоровлення, туризму та задоволення естетично-культурних потреб людини.[21]

Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам'ятки культури, культові об'єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентоспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі.

Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об'єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що таке поєднання функцій, з першого погляду - суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону.[40]

· Голопристанський район - м. Гола Пристань, с. Залізний Порт,

· Скадовський район - м. Скадовськ, смт Лазурне, с. Красне;

· Каланчацький район - с. Хорли, с. Приморське;

· Генічеський район - м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове.[32]

На території Херсонської області нараховується 1400 га земель, віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких будувалася у 70-80 -ті роки, а саме: санаторії - 8; пансіонати з лікуванням - 2; будинки відпочинку - 3; пансіонати - 37; дитячі оздоровчі заклади - 69; бази та інші заклади відпочинку - 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та туристів поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на соціально-економічний розвиток регіону.[35]

В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань)

Суттєве значення для розвитку курортного комплексу також мають унікальні соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район).

Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської Стрілки, розробленої Київським інститутом “Дніпромісто”, передбачено будівництво Міжнародного медичного центру.

У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4 лікувальних пляжів по 400 м кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу , а також дві пляжні зони протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій.

На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьом родовищам: води бромно-хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м3/добу) та в с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м3/добу), води йодно-бромної, хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на території с. Генгірка Генічеського району (33,6 тис.м3/добу).[13]

Сьогодні Скадовськ - місто районного підпорядкування, центр району, розташоване на півдні Херсонської області, в 105 кілометрах від обласного центру м. Херсона і в 52 км від найближчої залізничної станції Каланчак. Місто-курорт і поєднання місто-порт, це про Скадовськ. Скадовський торгівельний морський порт розташований на північному березі Джарилгацької затоки Чорного моря.

Сприятливі кліматичні умови узбережжя Чорного моря дають великі можливості для розвитку курортної зони. Біля курорту «Скадовськ» зосереджені найкращі пляжні ресурси північного берега Джарилгацької затоки, а глибина акваторії затоки найбільше пристосована для організації відпочинку дітей. Довжина берегової смуги з природними пляжами шириною 10-12 метрів складає 12,9 км. На території міста розташовано 31 оздоровчий заклад, із них 14 дитячих оздоровчих таборів, 11 пансіонатів, 2 бази відпочинку, 2 пансіонати з лікуванням. 2 оздоровчих комплекси. Оздоровчі заклади можуть обслуговувати в одну зміну більше 25 тисяч відпочиваючих. Щорічно в закладах Скадовської оздоровчої зони відпочиває 80 тис чоловік. [30]

В пансіонатах та санаторіях використовують кліматолікування сонцем, морською водою, піском, південними фруктами та овочами. Збагачене киснем, солями брому, хлору та йоду, морське повітря на узбережжі є цілющим для організму людини. Сприятливо на здоров'я впливають бризові явища, шум моря та хвиля прибою. Купання в морській воді має унікальні властивості. Морська вода містить велику кількість йодистих і бромистих солей, котрі мають більшу концентрацію в затоці, ніж у відкритому морі і сягають близько 2%. Псаммотерапія (пісок) має не менш важливий лікувальний ефект. Нагрітий пісок діє на тіло людини комплексно, передає тепло тканинам організму, діючи через рефлекторний механізм, подразнюючи теплові рецептори шкіри, суглобів та внутрішніх органів, що викликає посилення теплового руху молекул. Лікування сонцем, або геліолікування, давно використовується при лікуванні багатьох хвороб. Велике значення має емоційно-психічна дія купання. Краса моря, надзвичайний краєвид, задоволення від морських купань - все це підвищує настрій та загальний стан здоров'я людини. Ландшафтотерапія - метод курортного лікування розглядається як складова частина кліматотерапії. Крім природного ландшафту, в курортній зоні важливого значення набуває парковий ландшафт, який сприяє відпочинку та лікуванню, викликає позитивні емоції. Всім цим багатий курорт Скадовськ. [26]

У східному курортно-рекреаційному районі міста передбачається розмістити курортний культурно-розважальний центр, яхт-клуб, аквапарк з атракціонами та розробити паркову зону в крайній східній частині міста.

На жаль цілий ряд факторів вказують на екологічне забруднення Скадовська, як і в усьому світі як наслідок взаємодії суспільства і природи.

Природні умови, водно-меліоративні заходи та руйнування дренажних систем визначили в Скадовську широкий розвиток процесу підтоплення. За останні десятиріччя процес підтоплення активно розвивається і в цьому році досяг критичного стану. [26]

Генеральним планом смт Лазурне передбачається розвиток курортно-рекреаційної зони з будівництвом близько 50 нових оздоровчих закладів загальною ємністю до 20 тис. місць. Крім цього передбачається будівництво яхт-клубів, берегоукріплюючих споруд, набережної вздовж узбережжя моря.[31]

З метою забезпечення оптимальних умов для розвитку туристично-рекреаційного комплексу в Каланчацькому районі розроблена програма розвитку курортних зон, яка передбачає цілеспрямоване використання природних ресурсів та оздоровчих факторів. Загальна протяжність берегової лінії в районі складає 121,3 км, рекреаційний потенціал складає понад 660 га.

У Каланчацькому районі існує можливість будівництва лікувальних закладів для організації цілорічного відпочинку та лікування. Запаси лікувальної грязі на площі 45 га, з товщиною пласту 10-16 метрів майже не розроблялись.

Завершується розробка генерального плану с. Хорли, яким передбачається розвиток курортно-рекреаційної зони з будівництвом 18 нових оздоровчих закладів.

Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської Стрілки на території Херсонської області передбачаються зміни структури оздоровчих закладів з доведенням їх місткості до 130 тис. місць, із них 50 тис. чол. - в діючих закладах відпочинку; 40 тис. чол. - в нових закладах відпочинку; близько 30 тис. чол. - неорганізовані відпочиваючі.[35]

Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в Скадовській курортній зоні. Дослідною станцією рису разом з іншими науковими центрами і лабораторіями України розроблена нова технологія вирощування рису.

Основними технологічними особливостями, які забезпечують екологічну рівновагу, є наступні:

- застосування пестицидів тільки нового покоління;

- недопущення проточності води з рисових чеків після обробки посівів пестицидами.[31

3. Методи проведення дослідження

Нами було вивчено та проаналізовано більше сорока науково-літературних джерел з питання екології рекреаційних та курортних зон в Херсонській області. В основу випускної роботи лягли матеріали таких авторів як Бойко М.Ф., Білявський Г.О., Лиховид О.М., Злобін Ю.А. та ін.[6, 30, 31, 32, 3, 4, 21]. Для проведення дослідження були використані частково матеріали Державного управління охорони навколишнього середовища в Херсонській області це регіональна доповідь «Про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2010 році.» [35]. Із доповіді були використані матеріали, що стосуються екосистеми Херсонщини. В роботі також використані статистичні дані Херсонської санітарної охорони навколишнього середовища.

Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних:

В нашому дослідженні бали розглянуті питання водо забезпечення, підтоплення, структура утворення та накопичення відходів, стан атмосферного повітря в рекреаційних та курортних зонах Херсонської області. З наукових джерел ми довідались, у відповідності до обраної теми, про стан водних об'єктів, відходів, атмосферного повітря, підтоплення та стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Херсонщини.

У 1995-2002 рр фахівцями в Україні було підготовлено комплекс екологічних карт , на яких представлено інформацію про сучасний стан забруднення атмосфери, гідросфери і літосфери, а також показано демографічну ситуацію, пов'язану зі станом довкілля. Здійснено еколого - економічне зонування території з урахуванням техногенного навантаження на довкілля, стійкості природного середовища і його екологічного потенціалу за регіонами України. Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України слід починати насамперед з тих регіонів, у яких ситуація напруженіша, які мають найбільше соціально-екологічне значення для нашої країни. Поряд з іншими регіонами таким регіоном визнано і Чорноморський до якого відноситься і курортні міст та сіл області - Скадовська, Генічеська, Залізного Порту, Лазурного тощо. [9]

Нами проаналізовано ряд літературних джерел відносно екосистеми міст, (Д.М.Гродзинський 2000, Л.Н.Горєв. 1992 ) і можемо стверджувати, що місто - це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд та населення, яке знаходиться на його території. Майже всі великі міста світу забруднені. [14,11]

Серйозна ситуація склалася у великих і малих містах України. Несприятливе середовище для життя й у приморських містах України. На пляжах у прибережній смузі води зареєстроване мікробіологічне забруднення, що викликане неякісною очисткою стічних вод та постійними аваріями на очисних спорудах. Усі міста з їх високою концентрацією населення відрізняються утворенням великої кількості промислових та побутових відходів. Це ще одна з глобальних проблем сьогодення. [7]

Як приклад можна привести місто-курорт Скадовськ, яке розташоване на березі Джарилгацької затока входить до курортної зони, чому сприяють - чудові кліматичні умови, а глибина акваторії затоки найбільше пристосована для відпочинку дітей. [31]

На жаль цілий ряд факторів вказують на екологічне забруднення Скадовська, як і в усьому світі як наслідок взаємодії суспільства і природи.

На сьогоднішній день найглобальнішими проблемами Скадовська є проблема якості води, переробка відходів та підтоплення.

Природні умови, водно-меліоративні заходи та руйнування дренажних систем визначили в Скадовську широкий розвиток процесу підтоплення. За останні десятиріччя процес підтоплення активно розвивається і в цьому році досяг критичного стану. [30]

Достовірність інформації про стан і рівень забруднення об'єктів навколишнього середовища залежить від добору методів аналізу даних. Як правило, для певних ситуацій необхідно добирати методи спостереження і дослідження, які допомагають отримати різнобічну і якомога точнішу інформацію. Для цього можливостей одного методу часто виявляється недостатньо, тому для підтвердження, перевірки, розширення спектру даних використовують різноманітні методи, які дають змогу побачити об'єкт дослідження під різними кутами зору і в різних вимірах.[3]

Хімічні методи кількісного аналізу концентрації хімічних елементів у довкіллі ґрунтується на виявленні певних речовин за допомогою хімічних реакцій. До хімічних методів відносяться титрометричний і гравіметричний методи.[4] Фізико-хімічний метод кількісного аналізу концентрації хімічних елементів у довкіллі ґрунтується на хімічних реакціях, однак за їх допомогою визначають фізичну характеристику (оптичну густину, електропровідність, окисно-відновний потенціал), що залежить від вмісту аналізованої речовини. До цієї групи належать фотометричний та хроматографічний аналізи. Електрохімічні методи аналізу. Їх сутність полягає в дослідженні електрохімічних властивостей проб. До них відносять потенціометрію, вольтамперометрію та кондуктометрію. Фізичні (інструментальні) методи аналізу концентрації хімічних елементів у довкіллі. Це кількісні аналітичні методи, для виконання яких необхідна електрохімічна, оптична, радіохімічна та інші апаратура, а також методи, що ґрунтуються на емісії чи абсорбції випромінювання: фотометрія, спектральний аналіз, атомно-абсорбційний спектральний аналіз, мас-спектрометрія, метод ядерного магнітного резонансу.

Біологічні та біохімічні методи аналізу кількості хімічних речовин у довкіллі. Їх основою є дослідження реакції рослин, тварин та мікроорганізмів на дію певного чинника. Зміни в організмах можуть стосуватись активності ферментів, проникності мембран, зміни інших органел клітини, окремих органів, систем, організму загалом, популяції, екосистеми. Біологічні методи використовуються при дослідженні стану довкілля (біоіндикація).[3]