Сучасні системи оцінки фінансової діяльності та можливості їх застосування на підприємствах України

Одним із основних показників, які характеризують стійкість фінансового стану суб'єкта господарювання є забезпеченість запасів і витрат власними джерелами їх формування (До) (п.12, Табл. 2.6). Цей коефіцієнт обчислюється по наступній формулі:

До=(Власні оборотні і довгострокові позикові засоби)/(Вартість запасів і витрат)=(к.380+к.480 - к.080)/(к. 100... 140) (2.5)

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами показує на яку частку власні джерела покривають необхідні розміри запасів і витрат. Інші запаси та витрати покриваються залученими засобами.

Коефіцієнт вартості основних засобів у майні (п.14, Табл. 2.5) характеризує частку основних засобів у вартості майна й обчислюється по формулі:

К_F=(Вартість основних засобів)/(Підсумок балансу)=(к.030)/(к.280) (2.6)

Коефіцієнт автономії джерел формування запасів і витрат (п.16, Табл. 2.6) показує частку власних оборотних коштів у загальній сумі основних джерел формування запасів і витрат. Для його розрахунку застосовується наступна формула:

Каз=( Власні засоби - Позаоборотні активи)/(Власні засоби - Позаоборотні активи + Довгострокові зобов'язання + Короткострокові кредити і позики)=(к.380-до.080)/(к.380-до.080+к.480+к.500...до520)(2.7)

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів (п.17, Табл. 2.6) дозволяє оцінити частку засобів при фінансуванні капітальних вкладень. Формула для його розрахунку є наступною:

Кд=(Довгострокові зобов'язання) / (Власні засоби + Довгострокові зобов'язання) = (к.480)/ (к.380+к.480) (2.8)

Коефіцієнт короткострокової заборгованості (п. 18, Табл. 2.6) визначає частку короткострокових зобов'язань підприємства у загальній сумі зовнішніх зобов'язань. Обчислюється за формулою:

Кк=(Поточні зобов'язання) / (Позикові засоби)=(к.620)/(к.420 + к.480 + к.620 + к.630) (2.9)

Коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших пасивів (п.19. Табл. 2.6) характеризує частку кредиторської заборгованості й інших пасивів у загальній сумі зовнішніх зобов'язань підприємства. Він обчислюється по формулі:

Ккз=(Кредиторська заборгованість та інші пасиви)/(Позикові засоби)=(к.530...610)/(к,420+к.480+к.620+к.630) (2.10)

Коефіцієнт прогнозованого банкрутства (п.20, Табл. 2.6) характеризує питому вагу чистих оборотних коштів у сумі активу балансу. Він обчислюється за наступною формулою:

Кпб=(Оборотні активи - Потокові зобов'язання)/(Вартість усього майна)=(к.260-до.620)/(к.280) (2.11)

Якщо підприємство має фінансові труднощі, то даний коефіцієнт має тенденцію до зниження.

Таблиця 2.6

Аналіз показників фінансової стійкості

№ п/п	Показники	Умовні позначення	Норм-ні обмеж.	на 31.12.2006	на 31.12.2007	на 31.12.2008
1	2	3	4	5	6	7
1.	Майно підприємства (к.280)			4818,90	4071,20	4705,40
2.	Власний капітал (к.380)			-26,40	198,90	301,80
3.	Позикові засоби усього (к.420+к.480+к.620+к.630)			4809,90	3802,80	4378,10
3.1	Довгострокові зобов'язання(к.480)			0,00	0,00	0,00
3.2	Короткострокові кредити і позики (к.510+к.520)			0,00	0,00	0,00
3.3	Кредиторська заборгованість та інші пасиви (к.530…к.610)			4809,90	3802,80	4378,10
4	Необоротні активи (к.080)			94,90	131,50	136,00
4.1	Основні засоби (к.030)			94,00	126,30	129,80
4.2	Незавершене будівництво (к. 020)			0,00	0,00	0,00
5	Запаси і витрати (к. 100…к.140)			2,50	50,30	20,80
5.1	Виробничі запаси (к.100)			2,50	50,30	20,80
5.2	Витрати в незавершеному виробництві (к.12)			0,00	0,00	0,00
6.	Кошти, розрахунки на інші активи (к.150…к.160, к.170…к.250)			4724,00	3939,70	4569,40
7.	Коефіцієнт автономії (п.2:п.1)	Ка	>=0,5	-0,01	0,05	0,06
8.	Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (п.3:п.2)	Кз/с	<=1	-189,19	19,12	14,51
9.	Коефіцієнт співвідношення мобільних і іммобілізованих засобів ((п.6+п.7):п.4)	Км/и	>=п.9	49,81	30,34	33,75
10.	Коефіцієнт маневреності ((п.2+п.3.1-п.4):(п.2+п.3.1))	Км	>=0,5	4,59	0,34	0,55
11.	Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами ((п.2+п.3.1-п.4):п.6)	Ko	>=0,6-0,8	-48,52	1,34	7,97
12.	Коефіцієнт вартості основних засобів у майні (п.4.1:п.1)	KF		0,02	0,03	0,03
13.	Коефіцієнт автономії джерел формування запасів і витрат (п.2-п.4):(п.2-п.4+п.3.1+п.3.2)	Kaз	<=0,6	1,00	1,00	1,00
14.	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів (п.3.1):(п.2+п.3.1)	KД		0,00	0,00	0,00
15.	Коефіцієнт короткострокової заборгованості (п.3.2+п.3.3):п.3	KК		1,00	1,00	1,00
16.	Коефіцієнт кредиторської заборгованості (п.3.3:п.3)	Kкз		1,00	1,00	1,00
17.	Коефіцієнт прогнозованого банкрутства (п.6+п.7-п.3.2-п.3.3):п.1	Kпб		-0,02	0,05	0,05

Співвідношення позикових і власних засобів обмежено значенням відношення вартості мобільних і вартості іммобілізованих засобів (2006 рік - -182,19<=49,81, 2007 рік -19,12<=30,34, 2008 рік - 14,51<=33,75), що говорить о мінімальній фінансовій стійкості підприємства.

Основну частину залучених коштів становить кредиторська заборгованість та отримані аванси за товари, роботи, послуги. Основні засоби становлять невисоку частку активів підприємства, оскільки ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ» є невиробничим підприємством і виробнича база відсутня.

Згідно коефіцієнту маневреності, частка власних засобів підприємства, яка знаходиться в мобільній формі, у 2008 році задовольняла заданому нормативу - 50% (54,94%>50%), що характеризувало б фінансову стабільність підприємства за умови відповідності нормативам інших коефіцієнтів фінансової стійкості.

Розрахований коефіцієнт співвідношення позикового та власного капіталу (-182,19; 19,12; 14,51) показує, що значно переважає перший, що також вказує на нестійкий фінансовий стан підприємства (оптимальне значення показника - менше 1).

Аналіз коефіцієнту автономії показує, частка власних засобів підприємства (від'ємна у 2006 році, 5% - у 2007 році і 6% - у 2008 році) не в змозі покрити всі зобов'язання, тобто підприємство є фінансово залежним. Фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування за період 2006-2007 рр. зменшилась. Значення коефіцієнтів показує, що ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ» має високу фінансову залежність від залученого капіталу.

Таким чином, проведений аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ» засвідчує - підприємство має проблеми і є фінансово нестійким та нестабільним. Головною причиною є невелика частка власного капіталу у майні підприємства і значне залучення позикових коштів для функціонування підприємства.

2.3 Аналіз фінансового стану ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ» на основі даних за 2006-2008 рр.

Проведемо аналіз платоспроможності та ліквідності за системою показників, яку використовує фінансовий відділ підприємства для підготовки звітності про фінансовий стан підприємства для керівників та власників ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ».

Господарювання в ринкових умовах зобов'язує підприємство у будь-який період часу мати можливість в обумовлені найкоротші строки погасити зовнішні зобов'язання (тобто бути платоспроможним) або короткострокові зобов'язання (тобто бути ліквідним).

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують розмір довгострокових та короткострокових зобов'язань. Підприємство характеризується як ліквідне, якщо його поточні активи перевищують розмір короткострокових зобов'язань.

Для визначення платоспроможності підприємства у світовій практиці економістами використовується показник абсолютного перевищення всіх наявних активів суб'єкта господарювання у порівнянні із його зовнішніми зобов'язаннями, тобто різниця між сумою усіх активів підприємства та його довгостроковими і короткостроковими боргами (Табл. 2.7). За умови, якщо суб'єкт господарювання не має можливості виконати зовнішні зобов'язання за рахунок усіх власних активів, воно може бути визнано неплатоспроможним.

Таблиця 2.7

Перевищення активів над зовнішніми зобов'язаннями

на 31.12.2006	на 31.12.2007	на 31.12.2008
Загальна сума активів (к.208)	4818,90	4071,20	4705,40
Мінус: зовнішні зобов'язання (к.430+к.480+к.620+к.630)	4845,30	3872,30	4403.60
Перевищення активів над зовнішніми зобов'язаннями	-26,40	198,90	301,80

Якщо у 2006 році підприємство не могло виконати свої зобов'язання за рахунок загальних активів, тобто було неплатоспроможним, то вже у 2007 році ситуація змінюється і ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ» вже має змогу може погасити свої зовнішні зобов'язання. У 2008 році ситуація покращується - рівень платоспроможності збільшується.

Підвищення чи зниження рівня ліквідності підприємства у світовій практиці визначається за рівнем зміни абсолютного показника чистого оборотного капіталу. Він є різницею між поточними активами (оборотний капітал) і короткостроковими зобов'язаннями. Саме тому чистий оборотний капітал показує величину, що залишилася після погашення всіх короткострокових зобов'язань (Табл. 2.8). Отже, якщо підприємство не володіє чистим оборотним капіталом, воно характеризується як "неліквідне".

Таблиця 2.8

Чистий оборотний капітал

на 31.12.2006	на 31.12.2007	на 31.12.2008
Поточні активи (к.260+к.270*)	4724,00	3939,70	4569,40
Мінус: короткострокові зобов'язання (поточні пасиви) (к.620+к.630**)	4809,90	3802,80	4378,10
Чистий оборотний капітал (working capital)	-85,90	136,90	191,30

*Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, що буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.

**Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, що буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Спостерігаємо ситуацію схожу на ситуацію з платоспроможністю. У 2006 році підприємство характеризується як «неліквідне», у 2007 році підприємство можна визнати ліквідним, а у 2008 році ситуація покращується.

Динаміка чистого обігового капіталу свідчить о позитивній тенденції -підвищення рівня ліквідності підприємства.



Рис. 2.3. Аналітичні діаграми покриття активів пассивами

Аналіз платоспроможності і ліквідності суб'єктів господарювання у вітчизняній практиці здійснюється шляхом порівняння засобів по активу балансу, згрупованих за ступенем їх ліквідності та розташованих у порядку зменшення ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву балансу, згрупованих за термінами їх погашення та розташованими у порядку зростання термінів. Ліквідність суб'єкта господарювання означає ліквідність його балансу.

У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства підрозділяються на наступні групи:

1. Найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі статті, що відображають наявність коштів підприємства та короткострокових фінансових вкладень.

2. Активи, які можуть бути швидко реалізовані - дебіторська заборгованість, векселі отримані та інші оборотні активи.

3. Активи, як можуть бути реалізовано повільно. До них відносяться запаси, відстрочені податкові активи, довгострокова дебіторська заборгованість, довгостро'кові фінансові інвестиції.

4. Активи які складно реалізувати - статті І розділу активу балансу "Необоротні активи", за винятком статей цього розділу, включених у попередню групу,

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості щодо їх оплати:

1. Найбільш термінові зобов'язання. До них відносяться кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги, що витікають із зобов'язань по розрахунках та інших поточних зобов'язань.

2. Короткострокові пасиви - статті розділу "Поточні зобов'язання", за винятком статей цього розділу, включених у попередню групу.

3. Довгострокові пасиви - статті розділу "Довгострокові зобов'язання".

4. Постійні пасиви - статті розділів "Власний капітал" і "Забезпечення наступних витрат і платежів"

Для збереження балансу активу і пасиву підсумок даної групи зменшується на суму, що міститься у статті "Витрати майбутніх періодів".

Для визначення ліквідності балансу проводиться зіставлення підсумків зазначених вище груп по активу та пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце наступні співвідношення;

А₁>=П₁

А₂>=П₂

А₃>=П₃

А₄<=П₄

Аналіз ліквідності балансу для ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ» наведено в Табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Аналіз ліквідності балансу

Актив	на 31.12.2006	на 31.12.2007	на 31.12.2008	Пасив	на 31.12.2006	на 31.12.2007	на 31.12.2008	Платіжний надлишок	В % до величини результату групи балансу
								на 31.12.2006	на 31.12.2007	на 31.12.2008	на 31.12.2006	на 31.12.2007	на 31.12.2008
1.Найбільш ліквідні активи А1	779,40	61,40	1011,40	Найбільш термінові зобов'язання П1	4808,90	3802,80	4378,10	-4030,50	-3741,40	-3366,70	-83,80%	-98,39%	-76,90%
2.Швидко реалізовані активи А2	3942,60	3828,00	3537,20	Корот-костро-кові пасиви П2	0,00	0,00	0,00	3942,60	3828,00	3557,20	-	-	-
3.Повільно реалізовані активи А3	2,50	50,30	20,80	Довгост-рокові пасиви П3	0,00	0,00	0,00	2,50	50,30	3828,00	-	-	-
4.Важко реалізуємі активи А4	94,40	131,50	136,00	Постійні пасиви П4	9,00	268,40	327,30	85,40	-136,90	-191,30	948,89%	-51,01%	-58,45%
5.Баланс (п.1+п.2+п.3+п.4)	4818,90	4071,20	4071,20	Баланс (п.1+п.2+п.3+п.4)	4818,90	4071,20	4705,40	х	х	х	х	х	х

Аналізуючи ліквідність балансу за даними Табл. 2.8. слід зазначити, що наявний платіжний недолік найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань і має місце платіжний недолік важко реалізовуваних активів для покриття постійних пасивів. Хоч нестаток найбільш ліквідних активів для покриття термінових зобов'язань поступово зменшується, все ж залишається значним.

Аналіз даних аналітичної таблиці показує, шо швидко реалізовувані активи перевищують короткострокові пасиви а повільно реалізовувані активи перевищують довгострокові пасиви. Проте, цей сумарний платіжний надлишок активів недостатній для покриття їх платіжного недоліку (п. 1 та 4 Табл. 2.9).

Аналізуючи поточний фінансовий стан підприємства, використовують також і відносні показники платоспроможності і ліквідності.

Платоспроможність визначається за допомогою відповідного коефіцієнта платоспроможності, вираженого у відсотках. Він показує частку засобів (капіталу) у загальних зобов'язаннях.

Як вже зазначалося ступінь перетворення поточних активів у готівку неоднакова. Саме тому світовій практиці обчислюють три відносних показники ліквідності:

- коефіцієнт поточної ліквідності (покриття). Надає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства відповідає одній гривні поточних зобов'язань. Сутність даного показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові показники в основному за рахунок поточних активів: тому, якщо поточні активи перевищують за розміром поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як ефективно функціонуючим. Розмір перевищення і задається коефіцієнтом поточної ліквідності.

Кп=(Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів*)/(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів**) =(к.260+к.270*)/(к.620+к.630**) (2.12)

У економічній теорії достатнім значенням показника вважається значення 2. Такий підхід відповідає сформованій практиці, відповідно до якої при ліквідації активів їх ціна продажу на аукціоні складає біля половини їх ринкової вартості.

- коефіцієнт швидкої ліквідності. За призначенням коефіцієнт швидкої ліквідності аналогічний коефіцієнту поточної ліквідності. Його обчислення проводиться за даними більш вузького кола поточних активів. При цьому з розрахунку виключається найменш ліквідна їх частина - виробничі запаси. Логіка такого виключення складається не лише у значно меншій ліквідності запасів, але, що є особливо важливим, і у тому, що засоби, які можна отримати у випадку вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижче витрат на їх придбання. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, у якій при ліквідації підприємства реально отримують 40% і менше облікової вартості запасів.

Кбл=(Оборотні активи за винятком запасів + Витрати майбутніх періодів*)/(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів**) =(к.260+к.270* -к.100...к.140)/(к.620+к.630**) (2.14)

За апробованими теоретичними викладками його значення визнається достатнім, за умови якщо воно досягає рівня 0,7-0,8.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш обґрунтованим критерієм оцінки ліквідності підприємства і показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути за необхідності їх погашення негайно. Формула розрахунку даного коефіцієнта має наступний вигляд:

Кабл=(Кошти + Поточні фінансові інвестиції)/(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів) =(к.220+к.230+к.240)/(к.620+к.630) (2.15)

Його значення визнається теоретично достатнім, якщо воно досягає рівня 0,2 - 0,25.

Таблиця 2.10

Аналіз відносних показників ліквідності

№ п/п	Статті балансу і коефіцієнти ліквідності	Нормальні обмеження	на 31.12.2006	на 31.12.2007	на 31.12.2008
1.	Оборотні активи (к.260)		4724,50	3939,70	4569,40
2.	Витрати майбутніх періодів (к. 270*)		0,00	0,00	0,00
3.	Запаси (к.100…140)		2,50	50,30	20,80
4.	РАЗОМ оборотні активи за винятком запасів (п.1+п.2-п.3)		4722,00	3889,40	4548,60
5.	Кошти (230+к.240)		779,40	61,40	1011,40
6.	Поточні фінансові інвестиції(к.220)		0,00	0,00	0,00
7.	РАЗОМ коштів і цінних паперів (п.5+п.6)		779,40	61,40	1011,40
8.	Поточні зобов'язання(к.620)		4809,90	3802,80	4378,10
9.	Доходи майбутніх періодів(к.630**)		0,00	0,00	0,00
10.	Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) (п.1+п.2):(п.8+п.9)	>=2	0,98	1,04	1,04
11.	Коефіцієнт швидкої ліквідності (п.4:(п.8+п.9))	>0,7-0,8	0,98	1,02	1,04
12.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (п.7:(п.8+п.9)	>0,2-0,25	0,162	0,016	0,231

Аналіз коефіцієнта поточної ліквідності вказує на те, що на кінець 2008 року на 1 грн. поточних зобов'язань (боргів) підприємство має 1,04 грн. поточних активів. Таке співвідношення свідчить про підприємство може погасити поточні зобов'язання за рахунок поточних активів, при цьому, їх вартість може бути зменшена на 4,19% ((1-(4378,1+0)/(4569,4+0))*100%>), що не зашкодить підприємству повернути борги кредиторам. Це свідчить о задовільному стані ліквідності активів підприємства, незважаючи на те, що перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями - менш ніж в 2 рази (не виконується умова К >=2). Слід звернути увагу, що у 2006 році підприємство було не в змозі погасити поточні зобов'язання за рахунок поточних активів, ситуація змінилася на краще лише у 2007 році, і залишається стабільною у 2008.

Аналіз коефіцієнта швидкої ліквідності вказує на т, що на кінець 2008 року на 1 грн. поточних зобов'язань підприємство має 1,04 грн. ліквідних активів. Таке співвідношення свідчить про підприємство в змозі погасити поточні зобов'язання за цілком за рахунок ліквідних активів, и при цьому, їх вартість може бути зменшена на 32,62% ((1 -(4378,1 +0)*0,7/(4569,4+0-20,8))* 100%), тобто до 70% від вартості поточних зобов'язань (згідно з нормативом К >0,7), що не зашкодить підприємству повернути борги кредиторам. Це свідчить про сприятливий стані ліквідності активів підприємства.

Динаміка зміни коефіцієнта швидкої ліквідності вказує на збільшення швидкої ліквідності активів.

Аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності вказує на те, що на кінець 2008 року, для термінового погашення 1 грн. поточних зобов'язань підприємство має 0,23 грн. грошових коштів і їх еквівалентів. Таке співвідношення свідчить про те, що підприємство в змозі погасити терміново потрібну норму (більше 20%) поточних зобов'язань. При цьому, вартість грошових коштів і їх еквівалентів може бути зменшена на 13,42% ((1 -(4378,1 +0)*0,2/1011,4)* 100%,), тобто до 20% від вартості поточних зобов'язань (згідно з нормативом К > 0,2), що не зашкодить підприємству повернути борги кредиторам. Це свідчить про задовільний стан ліквідності активів підприємства у 2008 році. У 2006 та 2007 роках коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємства був нижчим від норми.

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки зумовлюється у значному ступені його діловою активністю.

Головними якісними і кількісними критеріями ділової активності підприємства є: розмаїтість ринків збуту продукції, включаючи наявність постачань на експорт, ділова репутація підприємства, ступінь виконання плану по основним показникам господарської діяльності, забезпечення запроектованих темпів росту, рівень ефективності використання ресурсів (капіталу), стійкість його економічного зростання.

Оцінюючи динаміку основних показників, проводять зіставлення темпів їх змін. Оптимальним є співвідношення, що базується на взаємозв'язку:

Т^РБ > Т^QP > T^B > 100% (2.16)

де Т^РБ , Т^QP , T^B - відповідно темпи змін збалансового прибутку, обсягу реалізації та розміру активів (капіталу).

Дане співвідношення визначає наступне:

- прибуток збільшується більш високими темпами, у порівнянні з обсягом продаж продукції, що свідчить про відносне зниження витрат виробництва та обігу;

- обсяг продаж зростає більш високими темпами, у порівнянні з активами (капіталом) підприємства, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

- економічний потенціал підприємства у періоді; що аналізується, зростає у порівнянні з попереднім періодом.

Примітка: якщо діяльність підприємства вимагає значного вкладення засобів (капіталу), котрі можуть бути окупними і вигоду від таких вкладень буде отримано лише у далекій перспективі, то можливі та імовірні відхилення від вищезазначеного правила. У такому випадку ці відхилення не розглядаються як негативні.

На підприємстві ТОВ "ЕМ ПІ ДЖІ" відповідно до наявних у наданих матеріалах даних визначено наступні співвідношення (Табл. 2.11):

Таблиця 2.11

Порівняння темпів змін балансового прибутку, обсягу реалізації та розміру активів

за 2006	за 2007	за 2008	Умовне обозн. темпів росту	Тi (кол.3:кол.2)
1	2	3	4	5	6
Балансовий прибуток (к.170-к.175Ф2), тис. грн.	-110,30	225,30	-102,90	ТРБ	1000,0%
Виручка від реалізації (к.010Ф2), тис. грн.	14521,70	53713,80	66628,80	ТQP	458,8%
Активи (к.280), тис. грн.	4818,90	4071,20	4705,40	ТB	97,6%

де Т балансованого прибутку = 1000% - умовний темп зростання, що відображає характер зростання

Аналізуючи динаміку наведених показників за 2008 рік порівняно з 2006 роком бачимо що перші два критерії оптимальності динаміки розвитку вищенаведених показників виконуються, і лише економічний потенціал

підприємства не зростає у порівнянні з попереднім періодом. Темпи змін проілюстровані на Рис. 2.4.

Рис. 2.4. Аналітична діаграма критерію оптимальності економічних показників

Взявши до уваги попередній аналіз можна зробити висновок, що це відбувається в зв'язку з тим, що підприємство є фінансово нестійким, але продовжує залишатися ліквідним, платоспроможним та прибутковим. Економічне зростання відбувається, але є плаваючим і не має однобічної тенденції.

Аналіз інтенсивності використання оборотних коштів (поточних активів) має велике значення у дослідженні фінансового стану підприємства у зв'язку з тим, що саме від швидкості перетворення поточних активів у готівку залежить ліквідність підприємства, а відповідно оцінка ефективності його діяльності.

Критерієм ефективності використання оборотних коштів (ділової активності) визначена відносна мінімізація авансованих оборотних коштів, котра забезпечує отримання максимально високих виробничих (обсяг виробництва, асортимент, якість продукції) і фінансових (прибуток, доход) результатів діяльності підприємства ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ».

Виходячи з зазначеного критерію, ефективність використання оборотних коштів може характеризуватися системою показників:

- коефіцієнтом випередження темпів росту обсягу продукції (робіт, послуг) над темпами зростання залишків оборотних коштів;

- збільшенням реалізації продукції (робіт, послуг) на одну гривню оборотних коштів;

- відносною економією (додатковим збільшенням) оборотних коштів;

- прискоренням оборотності оборотних коштів.

Таблиця 2.12

Показники ефективності використання оборотних коштів

№ п/п	Показники	За 2207 рік	За 2008 рік	Відхилення	Темп росту, %
1	2	3	4	5	6
1.	Обсяг реалізації продукції, тис. грн.	44772	55524	10753	124,02%
2.	Середні залишки оборотних коштів, тис. грн.	4332	4255	-78	98,21%
3.	Коефіцієнт випередження темпів росту обсягу реалізації продукції над темпами зростання залишків матеріальних оборотних коштів (кіл. 6 п.1: кіл. 6 п.2)				1,26%
4.	Обсяг реалізації продукції на 1 грн. оборотних коштів (п.1 : п.2)	10,33	13,05	-2,72	126,28%
5.	Відносна економія, тис. грн. (-) Додаткове залучення оборотних коштів, тис. грн. (+) (100% - кол. 6 п.4):100%*кол. 4 п.2)		-1118

З даних Табл. 2.12 можливо зробити наступний висновок: матеріальні оборотні кошти підприємства використовувалися в звітному періоді в порівнянні з попереднім більш ефективно.

Про це свідчить:

- випередження темпів росту обсягу реалізації продукції від темпів зростання залишків матеріальних оборотних коштів (Коп=1,26 >1);

- збільшення реалізації продукції на 1 грн. оборотних коштів (на 2,72 грн.);

- відносна економія оборотних коштів (1118 тис.грн.).

Для оцінки оборотності оборотних коштів використовуються наступні показники:

1) Тривалість одного обороту в днях. Обчислюється за формулою:

О_Б=СО*Д/Q^P , (2.22)

де О_Б - тривалість одного обороту в днях;

СО - середній залишок оборотних коштів:

Q^P - оборот по реалізації продукції (робіт, послуг);

Д - кількість днів у періоді.

2) Коефіцієнт оборотності. Характеризує число оборотів, які зроблені оборотними коштами за досліджуваний період. Цей показник обчислюється за формулою:

К_ОБ = Q^Р/СО; (2.23)

3) Сума оборотних коштів, що приходиться на одну гривню реалізованої продукції. У економічній практиці цей показник називають коефіцієнтом закріплення (завантаження) оборотних коштів. Він визначається за формулою:

К₃=СО/ Q^Р . (2.24 )

Таблиця 2.13

Розрахунок показників оборотності оборотних коштів

№ п/п	Показники	за 2007 рік	за 2008 рік	Відхилення
				сума	%
1	2	3	4	5	6
1.	Обсяг реалізації продукції, робіт, послуг, тис. грн.	44772	55524	10753	24,02%
2.	Середні залишки всіх оборотних коштів, тис. грн.	4332	4255	-78	-1,79%
	у тому числі:
4.	дебіторської заборгованості	3885	3683	-203	-5,22%
5.	кредиторської заборгованості	4306	4090	-216	-5,01%
6.	Тривалість обороту всіх оборотних коштів, дні (п.2*365 днів : п.1)	35,3	28,0	-7,3	-2081%
	у тому числі:
7.	дебіторської заборгованості (п.4*365 днів : п.1)	31,7	24,2	-7,5	-23,57%
8.	кредиторської заборгованості (п.5*365 днів : п.1)	35,1	26,9	8,2	-23,41%
9.	Коефіцієнт оборотності всіх оборотних коштів, раз (п.1 : п.2)	10,3	13,05	2,72	26,28%
	у тому числі:
10.	дебіторської заборгованості (п.1 : п.4)	11,5	15,1	3,55	30,84%
11.	кредиторської заборгованості (п.1 : п.5)	10,4	13,6	3,18	30,56%

Дані таблиці показують, що оборотність всіх оборотних коштів у днях у 2008 році зменшилась порівняно з попереднім (на 7,3 дн.), це свідчить про прискорення оборотності всіх оборотних коштів, а отже про більш ефективне їх використання.

Таким чином це привело до позитивного економічного результату: вивільненню засобів в сумі 14590 тис. грн. (55524/365*-7,3*13,05).

Оборотність дебіторської заборгованості в днях за звітний період скоротилася на 7,5 дн., що свідчить про прискорення оборотності дебіторської заборгованості, а отже позитивну тенденцію.

Це призвело до позитивного економічного результату: вивільненню коштів в сумі 17125 тис.грн. (55524/365*-7,5* 15,08).

Оборотність кредиторської заборгованості в днях за звітний період скоротилася на 8,2 дн., що свідчить про прискорення оборотності кредиторської заборгованості, а отже негативну тенденцію в використанні залучених коштів.

Це призвело до незадовільного економічного результату: вивільненню залучених обігових коштів в сумі 16969 тис.грн. (55524/365*-8,2* 13,57).

У світовій практиці ділова активність суб'єктів господарювання характеризується ступенем стійкості економічного зростання.

Оцінка стійкості економічного зростання дозволяє зробити висновки стосовно наступного питання: "Чи не загрожує підприємству банкрутство?". Цілком очевидно, що хиткий фінансовий стан діяльності підприємства може припускати доцільність постановки даного питання.

В обліково-аналітичній практиці оцінка можливості підприємства в питанні розширення основної діяльності за рахунок реінвестування власних засобів проводиться за допомогою коефіцієнта стійкості зростання (К_ур), що виражається у відсотках та обчислюється за формулою:

К_УР=(Р^r - Д)* 100%/И_С=Р^РП* 100%/И^С, (2.25)

де Р^r - чистий прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства,

Д - дивіденди, які належать до виплати,

Р^РП - прибуток, спрямований на розвиток вирооництва (реінвестований прибуток),

И^С - власний капітал (капітал і резерв).

Коефіцієнт стійкості економічного зростання показує, якими темпами в середньому збільшується економічний потенціал підприємства.

Розширена факторна модель, котра застосовується для оцінки рівня впливу факторів, які відбражають ефективність фінансово-господарської діяльності та ступінь стійкого розвитку підприємства, визначається за наступними формулами:

К_УР= Р^РП/Р^r * Р^r/Q^P * Q^P/E^C *Е^С/R^a*R^a/R^P*R^P/B*B/И^С (2.26)

чи

К_УР= Р^РП*K^Q*K_ОБ*К_С*К_П*К_К*К^ФЗ (2.27)

K^РП= Р^РП/Р^r - частка прибутку реінвестована у виробництво, обумовлена відношенням прибутку, спрямованої на розвиток підприємства, до суми чистого прибутку;

К^Q= Р^r/Q^P - рентабельність реалізованої продукції (робіт, послуг), яка визначається відношенням розміру чистого прибутку до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

К_ОБ= Q^P/E^C - оборотність власних оборотних коштів, яка визначається відношенням обсягу виручки від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) до суми власних оборотних коштів;

К_С= E^C/R^a - забезпеченість власними оборотними коштами, яка визначається відношенням розміру власних оборотних коштів до суми поточних активів (оборотних коштів);

K_И= R^a/R^P - коефіцієнт поточної ліквідності (покриття), який визначається відношенням розміру поточних активів (оборотних коштів) до суми пасивів (короткострокових зобов'язань);

К_К= R^P/B - частка короткострокових зобов'язань у капіталі підприємства, яка визначається відношенням розміру поточних пасивів (короткострокових зобов'язань) до валюти балансу;

К^ФЗ= B/И^С - коефіцієнт фінансової залежності, який визначається відношенням валюти балансу до розміру власних засобів підприємства.

Таблиця 2.14

Факторний аналіз стійкості економічного зростання

№	Показники	Умовн. позначення	за 2007 рік	за 2008 рік	Зміни (+,-), тис.грн.
					в абс.вел.	в %
1	Чистий прибуток, тис.грн.	Рr	225	103	-122	-54,3%
2	Дивіденди, тис.грн.	Д	0	0	0	-
3	Прибуток, який спрямовано на розвиток підприємства, тис.грн. (п.1 - п.2)	РРП	225	103	-122	-54,3%
4	Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) без ПДВ, тис.грн.	QP	44772	55524	10753	24,0%
5	Середньорічна сума всіх засобів підприємства, тис.грн.	B	4445	4388	-57	-1,3%
6	Середньорічна сума власних засобів, тис.грн.	ИС	86	250	164	190,3%
7	Середньорічна сума оборотних засобів, тис.грн.	Ra	4332	4255	-78	1,8%
8	Середньорічна сума власних оборотних засобів, тис.грн.	EC	26	164	138	10000,0%
9	Середньорічна сума короткострокових зобов'язань, тис.грн.	RP	4306	4090	-216	-5,0%
10	Коефіцієнт, що характеризує частку реінвестованого у виробництво прибутку (п.3:п.1)	KРП	1,000	1,000	0,000	0,0%
11	Рентабельність (прибутковість) реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), % (п.1:п.4*100%)	КQ	0,503%	0,185%	-0,318%	-63,2%
12	Оборотність власних оборотних коштів, раз (п.4:п.8)	КОБ	1738,699	338,355	-1400,344	-80,5%
13	Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами (п.8:п.7)	КС	0,006	0,039	0,.33	548,9%
14	Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) (п.7:п.9)	KИ	1,006	1,040	0,034	3,4%
15	Коефіцієнт, що характеризує частку короткострокових зобов'язань у капіталі підприємства (п.9:п.5)	КК	0,969	0,932	-0,037	-3,8%
16	Коефіцієнт фінансової залежності (п.5:п.6)	КФЗ	51,537	17,529	-34,008	-66,0%
17	Коефіцієнт стійкості економічного зростання, % (п.3:п.6*100%)	КУР	261,22%	41,10%	-220,11%	-84,3%

Факторний аналіз змін величини коефіцієнта стійкості економічного зростання проводиться з використанням даних, наведених у таблиці 4.

Дані таблиці показують, що коефіцієнт стійкості економічного зростання знизився в звітному періоді порівняно з попереднім на 220,11 відсоткових пункти и склав 41,1 %.

Це відбулося в результаті впливу наступних факторів:

1) Незмінність за період, що аналізується частки реінвестованого в виробництво прибутку привело до незмінності величини коефіцієнта стійкості економічного зростання:

? К_{УР =} ? K^РП К^Q₀ К^ОБ₀ К_С0K_И0 К_К0 К^ФЗ₀,

? К_{УР =} 0*0,503*1738,699*0,006*1,006*0,969*51,537=0

2) Зменшення рівня рентабельності реалізованої продукції на 0,318 пункти сприяло зниженню коефіцієнту стійкості економічного зростання на 165,02 пункти:

? К_УР= K^РП₁? К^Q К^ОБ₀ К_С0K_И0К_К0 К^ФЗ_0,

? К_УР =1 *(-0,318)* 1738,699*0,006* 1,006*0,969*51,537 = -165,02.

3) Зменшення кількості оборотів, звершених власними оборотними засобами на 1400,344 пункти, привело до зниження величини коефіцієнту стійкості економічного зростання на 77,48 пункти:

? К_УР= K^РП₁ К^Q₁? К^ОБ К_С0K_И0К_К0 К^ФЗ₀,

? К_УР =1 *0,185*(-1400,344)*0,006* 1,006*0,969*51,537 = -77,48.

4) Збільшення ступеня забезпеченості власними оборотними засобами на 0,033 пункти привело до росту величини коефіцієнту стійкості економічного зростання на 102,76 пункти:

? К_УР= K^РП₁ К^Q₁ К^ОБ₁? К_С K_И0К_К0 К^ФЗ₀,

? К_УР =1 *0,185*338,355*0,033* 1,006*0,969*51,537 = + 102,76.

5) Збільшення ліквідності поточних активів на 0,034 пункти привело до росту величини коефіцієнту стійкості економічного зростання на 4,12 пункти:

? К_УР= K^РП₁ К^Q₁ К^ОБ₁ К_С1? K_ИК_К0 К^ФЗ₀,

? К_УР = 1 *0,185*338,355*0,039*0,034*0,969*51,537 = + 4,12.

6) Зменшення частки короткострокових зобов'язань в капіталі підприємства на 0,037 пункти сприяло зниженню величини коефіцієнту стійкості економічного зростання на 4,75 пункти:

? К_УР = K^РП₁ К^Q₁ К^ОБ₁ К_С1 K_И1?К_К К^ФЗ₀,

? К_УР = 1 *0,185*338,355*0,039* 1,04*(-0,037)*51,537 = -4,75.

7) Зменшення рівня фінансової залежності на 34,008 пункти привело до падінню величини коефіцієнту стійкості економічного зростання на 79,74 пункти:

? К_УР= K^РП₁ К^Q₁ К^ОБ₁ К_С1 K_И1К_К1 ?К^ФЗ₀,

? К_УР =1*0,185*338,355*0,039* 1,04*0,932*(-34,008) = -79,74. .

Загальне зниження величини коефіцієнта стійкості економічного зростання у розрізі факторів впливу складає (в відсоткових пунктах):

0+(-165,02)+(-77,48)+102,76+4,12+(-4,75)+(-79,74) = -220,11

що відповідає загальній зміні величини коефіцієнта стійкості економічного зростання у порівнянні з попереднім, що аналізується періодом: (41,1 - 261,22)

Для прогнозування імовірності банкрутства використовується модель відомого серед вчених-економістів Е.Альтмана. На підставі результатів дослідження фінансового стану збанкрутілих американських фірм у зіставленні з показниками ефективно працюючих підприємств у цих же галузях економіки і аналогічних за обсягами діяльності масштабів дало можливість встановити п'ять основних показників, від значення яких у значній мірі залежить оцінка визначення імовірності банкрутства, атакож встановити основні нормативні коефіцієнти. Модель Е.Альтмана подана у наступному виді:

С=1,2*Х₁+1,4*Х₂+3,3*Х₃+0,6*Х₄+0,999*Х₅

де показники Х₁, Х₂, Х₃, Х₄, Х₅ , розраховуються наступним чином:

Х₁=(Власні оборотні кошти)/(Усього активів);

Х₂=(Нерозподілений прибуток)/(Усього активів);

Х₃=(Балансовий прибуток)/(Усього активів);

Х₄=(Ринкова вартість звичайних і привілейованих акцій - вартість статутного капіталу)/(Сум а позикових засобів по балансі);

Х₅=(Виручка від реалізації)/(Всього активів).

Якщо отриманий результат "С" є меншим, ніж 1,8, це свідчить про наявність високою ступеню імовірності банкрутства;

якщо отриманий результат "С" знаходиться в межах від 1,9 до 2,7 -імовірність банкрутства є середньою:

якщо отриманий результат "С" в межах від 2,8 до 2,9 - імовірність банкрутства є незначною:

якщо отриманий результат "С" вище 3,0 - імовірність банкрутства досить незначна.

Розрахунок показника Альтмана "С"

№	Показники	за 2007 рік	за 2008 рік	Зміна (+,-)
1.	Усього активів	4445	4388	-57
2.	Сума позикових засобів по балансу	4359	4138	-221
3.	Власні оборотні кошти	26	164	138
4.	Виручка від реалізації	53714	66629	12915
5.	Балансовий прибуток	237	136	-101
6.	Нерозподілений прибуток	-56	108	164
7.	Ринкова вартість звичайних і привілейових акцій (розмір статутного капіталу+додатковий капітал)	142	142	0
8.	Х1 (п.2:п.1)	0,006	0,037
9.	Х2 (п.6:п.1)	-0,013	0,025
10.	Х3 (п.5:п.1)	0,053	0,031
11.	Х4 (п.7:п.2)	0,033	0,034
12.	Х5 (п.4:п.1)	12,084	15,183
13.	Показник Альтмана "С"	12,26	15,37	3,11

Аналіз даних, що містяться у таблиці 1 дає підстави зробити висновок, що ймовірність банкрутства є дуже малою. Спостерігається тенденція щодо зменшення ймовірності банкрутства.

Розділ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ»

3.1 Переваги та недоліки системи оцінки фінансової діяльності, застосовуваної на підприємстві

Відносні показники (або їх іще називають „коефіцієнти") - це найбільш відомий та поширений інструмент аналізу, який найчастіше переоцінюється та яким часто зловживають. Коефіцієнти дозволяють оцінити залежність між різними складовими фінансової звітності, наприклад, активами та зобов'язаннями чи витратами та надходженнями, а також їх динаміку. Басовский Л.Е. Теория экономического анализа: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений, обучающихся по экономич. специальностям. - Москва: ИНФРА-М, 2002.-222с. - (Серия «Высшее образование») - ст.153

Нормативні значення фінансових коефіцієнтів залежать від галузевих особливостей підприємства, його розмірів (мається на увазі, величина річного доходу та середньорічна вартість активів), а також загального стану економіки, фази економічного циклу.

Таблиця 3.1

Недоліки та переваги застосування методу фінансових коефіцієнтів

Фінансові коефіцієнти
Недоліки	Переваги
- неповна відповідність нормативів бухгалтерського обліку та звітності вимогам міжнародних стандартів, що призводить до певних труднощів з визначенням окремих показників; - недостатність статистичних даних щодо фінансових показників підприємств по галузях та розмірах діяльності	- дозволяють одержати інформацію, що цікавить усі категорії користувачів; - простота та оперативність; - дозволяють виявити тенденції в зміні фінансового стану підприємства; - надають можливість порівняти фінансове становище досліджуваного підприємства з іншими аналогічними підприємствами; - усувають вплив інфляції

Недоліком застосування аналізу з допомогою коефіцієнтів є складність щодо остаточного висновку про стан підприємства, оскільки загальна картина за показниками часто неоднорідна. Так, якщо за одним параметром підприємство має досить непоганий вигляд, то за іншими може вражати своїми поганими показниками.

Подібне має місце при дослідженні фінансового стану ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ». Розглядаючи аналітичний баланс за 2006-2008 роки можна зробити загальній висновок про сприятливу ситуацію на підприємстві, незважаючи на те, що загальне майно компанії зменшується, але динаміка окремих статей є позитивною.

Показники фінансової стійкості суперечать один одному: якщо трикомпонентний показник типу фінансової стійкості вказує на абсолютну стійкість підприємства в 2007 та 2008 роках, а коефіцієнт маневреності на його стабільність, то коефіцієнти автономії, співвідношення мобільних та іммобілізованих засобів, позикових і власних засобів свідчать про нестійкий фінансовий стан підприємства і високий ступінь його залежності від позикового капіталу (зокрема кредиторської заборгованості).

Така неоднорідність аналізованих показників є своєрідним дестабілізаційним чинником, який лише посилює суб'єктивність думки самого аналітика, тобто його схильність вважати певний параметр головним або брати його до уваги меншою мірою. Даний фактор може бути і позитивним з тієї точки зору, що не кожний аналітик зможе провести якісний аналіз та взяти на себе відповідальність за правильність зроблених висновків, наданих рекомендацій і, як наслідок, зростання ролі та „вартості" професійних наукових працівників фінансових служб підприємств.

Важливо не покладатися виключно на коефіцієнти і відповідно не випускати з поля зору інформацію, що міститься у фінансових звітах, на яких базуються ці коефіцієнти. Деякі статті, відображаються у звітах, можуть бути життєво важливими при оцінці стану підприємства і його ефективності. Наприклад, дані про загальний обсяг реалізації, застосовуваний капітал і величину прибутку можуть бути корисними при оцінці змін абсолютного масштабу, які відбуваються з часом, або різниці масштабів різних компаній.

Коефіцієнти не надають такої інформації. При порівнянні одних показників з іншими коефіцієнти вимірюють відносні параметри і, отже, відображають лише часткову картину. При порівнянні двох компаній корисно оцінювати абсолюти) величину прибутку, а також відносну рентабельність кожного підприємства. Этрил П. Финансовый менеджмент для неспециолистов. 3-е изд./Пер. с англ. под рнд. Е.Н. Бондаревской. - СПб.: Питер, 2006.- 608с.: ил. - (Серия «Классика МВА»).

Перевагами цього аналізу є його методологічна прозорість, тобто обчислення коефіцієнтів не потребує спеціальних математичних знань, і будь-яка особа, що достатньою мірою володіє економічною термінологією, здатна розібратися у значенні показників. Ця простота робить прийом коефіцієнтів "наймасовішим". Котляр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів. - Фінанси України - 2005. - № 1. - С. 113.

Методика розрахунку того чи іншого показника повинна бути пристосована до існуючих форм фінансової звітності або містити посилання на конкретне джерело інформації. Тільки в цьому випадку процес розрахунку коефіцієнтів буде легким, прозорим і забезпечить порівнянність результатів, а керівництво підприємства зможе своєчасно одержувати найоперативнішу інформацію стосовно кожної ділянки його роботи, що дасть змогу виявити слабкі місця ще на ранніх етапах та вчасно вжити всіх потрібних заходів. Бойчак Т.М. Методика розрахунку та застосування відносних показників для оцінки фінансової стійкості підприємства: переваги та недоліки // Інститут менеджменту та економіки «Галицька академія», м. Івано-Франківськ.

У сучасній економічній літературі є різні підходи до обчислення тих чи інших показників. Наприклад, розраховуючи відносні показників та коефіцієнти за допомогою показника прибутку можна використовувати різний прибуток - чистий прибуток, прибуток від реалізації, прибуток до оподаткування. Деякі науковці враховують нематеріальні активи до основних засобів для аналізу, деякі розглядають їх як окремий актив.

Для українських підприємств застосування фінансових коефіцієнтів на початку 90-х років не було чимось зовсім новим. Проте порядок їх розрахунку та розрахунку окремих складових був дещо новим та інколи призводив до непорозумінь щодо доцільності такого аналізу.

Причин тому було кілька. По-перше, багато коефіцієнтів було взято із західної літератури без будь-яких коментарів або мінімальної інтерпретації до специфіки функціонування українських підприємств у дуже нестійкому економічному та політичному середовищі.

По-друге, на відміну від західної практики, якій відомі десятки аналітичних коефіцієнтів, хоч при проведенні реального аналізу їх відбирають, орієнтуючись на певне коло користувачів, вітчизняні аналітики найчастіше пропонують практикам розраховувати усі можливі коефіцієнти "гуртом", що нерідко призводить до множинності розрахунків та відсутності розуміння мети подібних розрахунків.

На використання тих чи інших показників оцінки фінансової стійкості підприємства існують різні погляди.

Бланк І.О. пропонує використовувати наступні сім показників: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт поточної заборгованості, коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності, коефіцієнт маневреності власного капіталу і коефіцієнт маневреності власного та довгострокового позикового капіталу. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1. - Київ: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - 536с. - (Серия «Библиотека финансового менеджера»; Вып.3) - ст. 84

Автор Пястолов С.М. пропонує використовувати вісім показників фінансової стійкості. Проте нелогічним є одночасне використання таких взаємообернених коефіцієнтів, як коефіцієнти фінансової залежності та незалежності, адже якщо ми знаємо, що підприємство є на 60% незалежним від зовнішніх джерел фінансування, то відповідно на 40% воно є залежним від таких джерел. Прайснер А. Сбалансированная система показателей в маркетинге и сбыте / Пер. с нем. - М.: Издательский Дом Гребенникова, 2007. - 304с.

Автор Ковальов В.В. розділяє всі коефіцієнти, за допомогою яких можна оцінити фінансову стійкість підприємства, на дві групи: коефіцієнти капіталізації та коефіцієнти покриття. До першої групи відносяться коефіцієнти концентрації власного капіталу, залученого капіталу, фінансової залежності та незалежності капіталізованих джерел, рівень фінансового левереджу. До другої ж групи належать: коефіцієнт забезпеченості процентів до виплати та коефіцієнт покриття постійних фінансових витрат. Ковалёв В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 560с .: ил. - ст. 325.

На підприємстві ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ» для оцінки фінансового стану та фінансової діяльності підприємства, для подання звітів керівництву та засновникам компанії використовується близько тридцяти різних показників. Більша частина показників та коефіцієнтів розраховується спираючись на західну економічну літературу. Але беручи для аналізу показники, які недоцільно обраховувати саме для цього підприємства (наприклад, як для невиробничого), фінансовий підрозділ непродуктивно використовує працю співробітників і збільшує множину значень для порівняння.

Я вважаю, що для ТОВ «ЕМ ПІ ДЖІ» недоцільно брати до уваги для аналізу такі статті як запаси (оскільки підприємство є невиробничим запаси складають близько 1-2% від усіх активів і не мають істотного впливу на їх структуру і динаміку) або довгострокові кредити та позики (політикою холдингу українським підприємствам, що входять до нього, заборонено використовувати такий спосіб залучення коштів як довгострокове кредитування).

По-третє, аналіз за допомогою коефіцієнтів завжди передбачає їх порівняння. Аналітичні показники та коефіцієнти, які розглядають ізольовано, "беззахисні", а часто й просто безглузді, вони набувають сенсу лише в тому разі, коли є можливість їх порівняння у просторово-часовому аспекті. Котляр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів. - Фінанси України - 2005. - № 1. - С. 113.