Управління розвитком регіону

Оцінювання науково-технічного потенціалу здійснюється за показниками наявності науково-дослідних, дослідно-експериментальних, інформаційних, проектних організацій, вищих навчальних закладів, їхньої спеціалізації, чисельності та якісної характеристики наукових кадрів, кількість запатентованих і впроваджених інноваційних ідей.

Інформаційний потенціал визначається розвиненістю інформаційних комунікацій: кількістю й рівнем розвитку засобів масової інформації та користувачів інтернету; технічною оснащеністю органів управління та бюджетних організацій, установ; ступенем упровадження в управлінський процес новітніх інформаційних технологій тощо.

Економічний розвиток оцінюється обсягами, структурою, рівнем використання, ступенем зношеності основних фондів, розгалуженістю виробничої бази, часткою наукомістких інвестиційно-спроможних галузей і підприємств, здатних до реалізації інноваційної моделі економічного зростання, ступенем кваліфікації трудових ресурсів, потужністю. Основні показники економічної статистики доцільно подавати за формами власності й основними галузями економіки, відокремивши приватизацію та розвиток підприємництва: кількість об'єктів за формами власності, за видами економічної діяльності та за організаційно-правовими формами господарювання, зокрема й створених і ліквідованих; кількість підприємств та обсяг промислової продукції за формами власності; кількість об'єктів, які змінили форму власності, за видами економічної діяльності (сільське господарство, промисловість, будівництво, готелі та ресторани, транспорт і зв'язок, державне управління, освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога тощо); кількість малих підприємств, зокрема й за видами економічної діяльності та формами власності; частка продукції малих підприємств у загальних обсягах виробництва продукції на території тощо.

Можливості торгово-комерційного сектору економіки залежать передусім від загального стану промисловості регіону, а також характеру товарного обігу. Тому необхідно проаналізувати обсяги продажу споживчих товарів за всіма каналами реалізації (обсяг роздрібного товарообігу, обіг організованих ринків) та неформальних ринків (роздрібний товарообіг юридичних осіб, що здійснюють роздрібну торгівлю та громадське харчування, товари, які ввезені в регіон у великих або незначних кількостях).

Стан соціального розвитку регіону залежить від багатьох чинників, тому оцінити його можна за окремими напрямками: основні показники охорони здоров'я, співвідношення заробітної плати, пенсії та встановлених соціальних нормативів, соціальні гарантії, введення в експлуатацію об'єктів соціальної сфери, видатки державного та місцевого бюджетів на охорону здоров'я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, соціальне забезпечення.

Політичний розвиток характеризується активністю політичних партій і громадських організацій, органів самоорганізації населення, зареєстрованих на територій; ефективністю діяльності місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Здійснюється аналіз геополітичного розташування території.

Крок 2. SWOT-аналіз регіону. Наступний крок у рамках підготування стратегії - проведення аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на розвиток регіону. Такий аналіз дає змогу виявити основні проблеми та перешкоди, що ускладнюють надходження до регіону інвестицій, позиції регіону в тих галузях, де він конкурентний тощо.

Назва „SWОТ-аналіз" походить від перших літер англійських слів.

Strengths - сильні сторони -- це внутрішні особливості регіону, які мають потужну основу для його розвитку.

Weaknesses - слабкі сторони -- це внутрішні особливості регіону, які ускладнюють його розвиток.

Opportunities - можливості -- наявні або можливі в майбутньому, зовнішні для регіону умови, сприятливі для його розвитку.

Threats - загрози -- наявні або можливі в майбутньому, зовнішні для регіону умови, несприятливі чи навіть небезпечні для його розвитку.

Мета здійснення SWОТ-аналізу [89, с. 53]:

пошук можливостей для того, щоб скористатись сильними сторонами та подолати слабкі;

пошук шляхів для того, щоб скористатись можливостями й навчитись ураховувати та протистояти загрозам або, ще краще, перетворити їх на можливості.

Етап 4. Формування пріоритетів, цілей і дій

За наслідками SWOT-аналізу на основі отриманих рейтингів та шляхом подальших консультацій здійснюють стратегічний вибір, тобто визначають стратегічні пріоритети та операційні цілі, далі розробляють механізми їх реалізації.

Крок 1. Визначення стратегічних пріоритетів розвитку регіону. Результатом проведення SWOT-аналізу є перелік напрямків, реалізація яких сприятиме розвиткові регіону. Проте такий перелік може бути занадто довгим, що спричинюватиме розпорошення обмежених ресурсів. Як правило, на практиці визначають від трьох до п'яти стратегічних пріоритетів розвитку території. Вони мають бути конкретними, вимірними, орієнтовними в часі та досяжними. Формулювання пріоритетів розвитку пов'язане з аналізом перспектив і розробленням механізмів їх досягнення, що гарантує відсіювання недосяжних і нездійсненних цілей.

Крок 2. Визначення операційних цілей та дій. До кожного з визначених пріоритетних напрямків розвитку області чи району треба складати операційний план (програму) дій. Під операційними діями розуміють проекти та окремі заходи тощо. Можливі два варіанти змісту цього плану.

Перший - операційний план, в якому зазначають операційні цілі, перелік операційних дій, необхідних для досягнення операційних цілей, вказують рекомендовані інструменти й процедури, терміни та головних учасників реалізації, встановлюють систему індикаторів (критеріїв) досягнення цілей.

Другий - варіант, за якого в доповнення до зазначеного вище операційний план містить також орієнтовний розрахунок загальної їх вартості та можливі джерела фінансування з розподілом за роками.

Етап 5. Схвалення та впровадження стратегії

Наступний етап стратегічного планування розвитку регіону полягає в легітимізації стратегічних документів та впровадженні стратегії, операційних заходів та проектів тощо.

Крок 1. Схвалення (легітимізація) стратегії. По завершенні робочою групою остаточного варіанту стратегії проект стратегічного документа передають для розгляду й затвердження обласною чи районною радами. В рішенні ради встановлюється порядок і терміни виконання завдань стратегії тощо. Рішення доводять до відома громади області.

Крок 2. Впровадження стратегії. Реалізація стратегічного плану передбачає опрацювання регіональною робочою групою, в рамках підготовки стратегії чи після її легітимізації, та подання обласній раді на затвердження пропозицій щодо механізмів впровадження стратегії.

Для розроблення механізмів досягнення кожного з визначених стратегічних пріоритетів можуть створювати окрему підгрупу з-поміж учасників робочих груп та залучених осіб, експертів у цій сфері. Формуючи підгрупу, слід проаналізувати зацікавлених сторін. Кожна підгрупа звітує перед регіональною робочою групою, а остання, своєю чергою, заслуховує результати діяльності підгруп, координує їхню роботу, здійснює загальне керування процесом.

Етап 6. Моніторинг та оцінювання реалізації стратегії

Кінцевий, етап передбачає здійснення моніторингу й оцінювання впровадження, а також перегляд стратегічного плану.

Крок 1. Моніторинг реалізації стратегії. Моніторинг реалізації стратегії здійснюють з метою забезпечення секретаріату та регіональної робочої групи, зацікавлених сторін даними, що підтверджують чи спростовують наявність поступу в досягненні цілей та реалізації завдань стратегії. Іншими словами, це процес регулярного збору та фіксації даних про ключові елементи реалізації стратегії протягом періоду її впровадження задля визначення проміжних та остаточних результатів, своєчасного виявлення проблем та відхилень від намічених результатів і здійснення необхідних коригувань, забезпечення ефективного використання ресурсів, тощо [53, с. 76].

Крок 2. Оцінювання та перегляд стратегічного плану. Моніторинг стосується процесу виконання стратегічного плану. Оцінювання забезпечує перегляд ефективності процесу реалізації стратегії та успішності результатів. Оцінювання пов'язане з припущеннями, на яких ґрунтувався стратегічний план та умовами успіху його впровадження.

Розроблення стратегії розвитку регіону має велике значення. По-перше, стратегія становить основу для подальшого розроблення інших програмних і проектних документів щодо розвитку області чи району. По-друге, вона містить обґрунтування для укладання угоди між центром і регіоном на спільне фінансування протягом кількох років тих завдань, які відображають сферу інтересів як держави, так і регіону і підлягають першочерговому виконанню. По-третє, розроблення стратегії сприяє формуванню нових відносин між учасниками регіонального розвитку. Відносини мають бути партнерськими - протягом реалізації угоди держава та регіон співпрацюватимуть, об'єднуючи зусилля та ресурси для просування регіонального розвитку шляхом упровадження спільних заходів, координації дій та розподілу відповідальності. При цьому не лише регіон матиме зобов'язання перед державою, а й держава нестиме (і виконуватиме) чіткі зобов'язання перед регіоном.

Висновки до розділу 1

Інтерес до проблем регіонального розвитку сьогодні є закономірним, тому що регіон виступає як повноправний учасник політичних процесів, заявляючи про свою самобутність в умовах глобалізації. Підвищення актуальності розвитку регіонів впливає на необхідність встановлення термінологічної однозначності щодо визначення регіону як категорії.

Існує багато поглядів на визначення сутності регіону. На нашу думку, під регіоном слід розуміти відтворювальну, самодостатню підсистему природного соціально-економічного простору держави з її природними і людськими ресурсами, структурою і спеціалізацією господарства та місцем у національному і міжнародному поділі праці.

Здійснюючи аналіз нормативно-правової бази забезпечення регіонального розвитку можна стверджувати, що в Україні існує правове поле для ефективного розвитку регіонів та місцевого самоврядування, однак воно не достатнє. Основним завданням нормативно-правового забезпечення регіонального розвитку є створення сприятливих умов для розвитку регіонів, встановлення необхідного балансу між ними та зміцненням демократичних основ розвитку держави. Успішна регіональна політика забезпечить оперативне вирішення проблем кожного регіону та сприятиме подальшому їх розвитку, а, відтак, і держави в цілому.

Головним інструментом управління розвитком регіону є стратегія регіонального розвитку, яка дає можливість забезпечити умови для підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх сталого розвитку на сучасній технологічній основі, високої продуктивності виробництва та зайнятості населення.

Розділ 2. Аналіз можливостей розвитку Золочівського району при побудові стратегії соціально-економічного розвитку

2.1 Характеристика соціально-економічного стану Золочівського району

Золочівський район розташований в східній частині Львівської області і межує з Бродівським, Буським, Пустомитівським, Перемишлянським районами Львівської області, на сході із Тернопільською областю.

Площа району - 1097 км², що складає 5% території області. Станом на 01.01.2014 р. в районі проживало 69 799 осіб, з яких дві третини (66,3%) - це мешканці сільської місцевості. За національним складом переважають українці, з національних меншин - росіяни, білоруси, поляки. В середньому на 1 км² припадає 63,8 осіб. За щільністю населення район посідає 22 місце серед районів і міст області. Територія району поділена на 2 міські, 1 селищну, 32 сільські ради. Районний центр - м. Золочів, з населенням 24074 чол.

Оцінка тенденцій розвитку економіки Золочівщини дає підставу стверджувати, що вона відновлюється. Потенціал усіх сфер економіки району був спрямований на досягнення зростання макроекономічних показників, утримання рівнів інвестиційної активності, подальшого підвищення рівня життя населення.

Прийнята Урядом Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр. переакцентувала політику модернізації на більш рішучі структурні зрушення. Визначальне значення має не цифра зростання, а якість, формування нової ідеології економічних відносин.

Золочівський район має потенційні можливості стати сильнішим, більш конкурентоспроможним за умови прискореного розвитку пріоритетних галузей та позитивних структурних зрушень в економіці.

Впродовж 2013 р. головна увага в галузі промисловості зверталась на покращення фінансового стану промислових підприємств району, розширення існуючих підприємств, відкриття нових технологічних ліній, виконання заходів інноваційного розвитку, створення нових робочих місць, утримання інвестиційної привабливості промислового комплексу району.

Обсяг реалізованої промислової продукції у 2013 р. в районі складає 200,2 млн. грн., коли за 2012 р. обсяг реалізації склав 176,5 млн. грн. Динаміка реалізованої промислової продукції у Золочівському районі зображена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Обсяг реалізованої промислової продукції у Золочівському районі, млн. грн

Отже, за 5 р. обсяг реалізованої промислової продукції зріс на 31,5%. В порівнянні з попереднім роком обсяг реалізованої промислової продукції зріс на 24 млн. грн. Структура обсягу реалізованої продукції підприємствами промисловості України у 2012 р. за видами діяльності зображена на рисунку 2.2.

Отже, найбільша питома вага у структурі реалізації промислової продукції району займають підприємства харчової промисловості і складає 32,8%. Серед найбільших представників даної галузі ТзОВ „Карпатські мінеральні води", яке випускає мінеральні води під торговою маркою „Карпатська джерельна" і „Соковинка", ТзОВ „Золочівагро" (цукровий завод)



Рис. 2.2. Структура обсягу реалізованої промислової продукції Золочівського району у 2012 р. за видами діяльності, у % до підсумку

та Державне підприємства „Укрспирт" Струтинський МПД.

Продукція переробної промисловості займає у всьому обсязі близько 69%. У переробній промисловості найбільшими виробниками продукції, від яких залежить загальнорайонний обсяг виробництва та темпи росту є філія ТзОВ „Карпатські мінеральні води" (питома вага - 41,4%), Струтинське МПД ДП „Укрспирт" (30,8%) та ТзОВ „Графіка" (8,4%), які в цілому виробляють 80,6% промислової продукції переробної галузі.

У 2013 р. розвиток промисловості району був спрямований на підвищення конкурентоспроможності промислової продукції, нарощування обсягів її виробництва та реалізації. Позитивний вплив на розвиток промисловості району мають підприємства, які нещодавно розпочали діяльність на території району та включені в облікове коло статистичної звітності. Зокрема, ТзОВ „Д-Мікс", яке займається виробництвом і торгівлею готових гранульованих та концентрованих кормів вищої якості для птиці, свиней, кролів та великої рогатої худоби. Підприємство працює за новітніми технологіями та європейськими стандартами з повністю автоматизованими процесами.

Агропромисловий комплекс є важливим стратегічним сектором економіки, який формує основну частину валового регіонального продукту району. Серед районів області Золочівщина займає провідні місця з виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції.

У 2013 р. збережені позитивні тенденції нарощення обсягів виробництва продукції сільського господарства. Сільськогосподарську галузь району представляють 72 підприємства та 13674 особистих підсобних господарств населення. За попередніми даними виробництво валової сільськогосподарської продукції за 2013 р. складає 583,0 млн. грн., що на 9,9% більше ніж у 2012 р. Структура виробництва продукції рослинництва і тваринництва у 2010-2012рр. у Львівській обл. зображена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Структура виробництва продукції рослинництва і тваринництва у 2010-2012рр. у Львівській обл.

Отже, частка Золочівщини у валовому обсязі сільськогосподарської продукції області у 2010-2012 рр. сягає приблизно 6,0%. Продукція рослинництва, що вироблена у Золочівському районі складає 7,0%, а тваринництва - 4,7% у загальному обсязі Львівщини.

В сфері сільськогосподарського виробництва у 2013 р. посівні площі сільськогосподарських культур становили 45491га та збільшилися на 113,4% порівняно з 2012 р. Валове виробництво зернових культур у 2013 р. становить 148,7 тис. т, що на 35,6 тис. т більше, ніж у 2012 р. У 2013 р. всіма категоріями господарств зібрано 26,3 тис. т зернових та зернобобових культур, урожайність 58,6 ц/га, що на 24,2 % більше до рівня 2012 р.

Тваринництвом у районі в основному займається приватний сектор економіки. Сільськогосподарськими підприємствами у 2013 р. вироблено 4,5 тис. т м'яса, що становить 101% до 2012 р. Виробництво молока - 780 т, а це на рівні попереднього року.

На 2014 р. виробництво зерна прогнозується в обсязі 148,7 тис. т, цукрових буряків - 46 тис. т, картоплі - 80 тис. т, олійних культур - 28,4 тис. т, плодів і ягід - 9,2 тис. т, м'яса - 8,1 тис. т, молока - 28,1 тис. т, яєць - 29,3 млн. шт.

З метою виконання поставлених завдань на 2014 р. в галузі сільськогосподарського виробництва необхідна підтримка з бюджету, зокрема дотація за посів зернових і цукрових буряків, компенсація затрат на будівництво ферм та придбання обладнання.

Головною метою розвитку агропромислового комплексу на 2014 р. є формування інноваційної моделі розвитку сільського господарства, спроможної забезпечити його стійке прискорене зростання, конкурентоспроможність та надійну економічну основу соціально-економічного розвитку українського села.

Будівельна галузь є однією із важливих галузей економіки району, від якої залежить ефективність функціонування системи господарювання. Основним завданням будівельної галузі є підвищення рівня соціального розвитку території, зменшення обсягів незавершеного будівництва та оновлення основних фондів.

За попередніми даними обсяг будівельних робіт за 2013 р. складе 10,3 млн. грн. Впродовж 2013 р. в районі введено в експлуатацію 69 індивідуальних житлових будинків загальною площею 12720 м². Все введене в експлуатацію житло належить виключно індивідуальним забудовникам.

У 2014 р. крім індивідуального житлового будівництва планується ввести в експлуатацію 5-ти поверховий 55 квартирний житловий будинок у м. Золочеві загальною площею 2632,0 м² (замовник - ПП „Будмонтаж-1").

В 2013 р. на ремонт доріг комунальної власності за рахунок коштів субвенції з державного бюджету було передбачено 3630 тис. грн., проте освоєно 878 тис. грн (за рахунок коштів субвенції з державного бюджету для обласного бюджету 406,97 тис. грн., за рахунок коштів субвенції з державного бюджету безпосередньо місцевим бюджетам - 471,1 тис. грн.).

За результатами обласного конкурсу мікропроектів у 2013 р. реалізовувалися наступні проекти:

- капітальний ремонт турнікетів та пішохідного переходу через річку Млинівка поряд території музею-заповідника „Золочівський замок";

- капітальний ремонт нежитлового приміщення бюджетної установи „Спорт для всіх" у м. Золочеві;

- розчищення природної водойми по вул. Гайдамацькій у м. Золочеві;

- капітальний ремонт моста на вул. Тернопільській в м. Золочеві через річку Млинівка з влаштуванням безпечної зони переходу для пішоходів;

- проведення поточного ремонту та заміна віконних та дверних блоків на енергозберігаючі в Великовільшаницькій ЗОШ І-ІІІ ступеня.

На їх реалізацію з обласного бюджету освоєно 116,02 тис. грн., з місцевого бюджету - 139,6 тис. грн.

Очікується, що підприємства та організації Золочівщини за 2013 р. освоїли 48 млн. грн. капітальних інвестицій. На кожного мешканця Золочівського району в середньому припало 686 грн. капітальних інвестицій.

Переважну частку капітальних інвестицій становитимуть інвестиції у матеріальні активи (93%), з них у житлові будівлі спрямовано 39% усіх інвестицій, у нежитлові будівлі - 10%, у інженерні споруди - 8%, на придбання машин, обладнання, інвентарю та транспортних засобів використано 10% усіх вкладень.

Основним джерелом фінансування капітальних інвестицій і надалі залишаються власні кошти підприємств та організацій - 49% від загального обсягу інвестицій, 37% - кошти населення на індивідуальне житлове будівництво, 8% - кошти державного бюджету.

Основною дієвою силою, що визначає темпи економічного зростання району і сприяє підвищенню добробуту його жителів, є мале та середнє підприємництво. Саме розвиток підприємництва створює умови для підвищення рівня зайнятості населення, наповнення місцевих бюджетів, залучення інвестицій, тому що цей сектор економіки зорієнтований на задоволення попиту саме регіонального ринку.

На даний час у Золочівському районі працює приблизно 290 малих підприємств та 2454 фізичних осіб-підприємців. В розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення по району нараховується 41 мале підприємство.

Головними критеріями оцінки роботи підприємств є якісні характеристики їх функціонування, тобто фінансові результати. За попередніми даними, більше 80% малих та середніх підприємств району завершили рік з прибутками. Очікується, що обсяг реалізованої ними продукції склав 467 млн. грн. та збільшився у порівнянні з 2012 р. на 20%.

Мале підприємництво має велике значення у вирішенні питання зайнятості. Його розвиток сприяє створенню нових робочих місць. Так, на малих підприємствах району зайнято близько 1,8 тисяч працівників. Впродовж 2013 р. суб'єктами малого та середнього бізнесу створено 882 нових робочих місця, що на 18 місць більше до рівня 2012 р. та зареєстровано 176 фізичних осіб-підприємців, що на 20 осіб більше від рівня 2012 р. Найбільше найманих працівників працює на промислових підприємствах - 21%, такий же відсоток працюючих у сфері торгівлі і побуту та 17% - у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві.

Впродовж останніх років активізована робота зі створення сприятливих умов для започаткування та ефективного провадження підприємницької діяльності, спрощення процедури видачі документів дозвільного характеру суб'єктам підприємництва, а також спрощення процедури та полегшення надання адміністративних послуг.

З метою створення єдиного місця спілкування влади і громадян, де можна одержати будь-яку інформацію, консультацію чи послугу з відповідними побутовими умовами, компетентним персоналом, на виконання Закону України „Про адміністративні послуги" відкрито Центр надання адміністративних послуг Золочівської райдержадміністрації. У ньому суб'єкти господарювання за принципом „єдиного вікна" можуть отримати близько 40 адміністративних послуг, а також послуг Дозвільного офісу.

Серед підприємств малого бізнесу левову частку займають підприємства сфери торгівлі та ресторанного господарства. Їх питома вага в загальній кількості малих підприємств складає близько 40,0%. Діяльність підприємств даної сфери відіграє значну роль у формуванні загального економічного потенціалу району та визначає соціальний клімат в суспільстві.

Впродовж останніх років спостерігається позитивна тенденція щодо зростання обсягів роздрібного товарообігу підприємств роздрібної торгівлі. Так, за попередніми даними обсяг роздрібного товарообороту підприємств усіх форм власності за 2013 р. склав 178 млн. грн., що на 2,6% більше від аналогічного періоду торік. 98,5% загального обсягу товарообороту становить товарооборот роздрібної мережі (175,3 млн. грн.). Товарооборот в розрахунку на одну особу за цей же період становив 2544 грн.

Розвиток торгівельної мережі району спрямований на збереження та закріплення позитивних тенденцій у забезпеченні населення товарами, здорової конкуренції, стабільності цін, контрольованості та прогнозованості цінової ситуації на ринку основних груп продовольчих товарів району.

Зростання обсягів товарообороту роздрібної торгівлі - це реальний крок до відновлення позитивної динаміки росту внутрішнього ринку.

Аналіз показників діяльності підприємництва дозволяє зробити висновок, що розвиток малого та середнього підприємництва набирає стабільних темпів зростання та підвищується його роль у вирішенні завдань соціально-економічного розвитку району.

Одним з найбільш важливих соціальних питань в районі є вирішення питання зайнятості населення. За оперативними даними у 2013 р. середньооблікова кількість штатних працівників складе 7,6 тис. осіб. Частка зайнятого населення у промисловості складає 11,8%, у сільському господарстві - 13,2%, у будівництві - 1,3%, у сфері освіти - 30%, в сфері охорони здоров'я та соціальній допомозі - 21,1%.

Обсяг середньої заробітної плати у Золочівському районі і її динаміка протягом 2010-2012 рр. зображені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Регіональні особливості динаміки середньої заробітної плати 2010-2012 рр., грн

Рік	Україна	Львівська обл.	Буський р-он	Золочівський р-он
2010	2239,00	1941,48	1609,33	1531,70
2011	2633,00	2243,64	1851,70	1923,37
2012	3026,00	2577,81	2045,75	2157,91

Отже, у Золочівському районі в 2012 р. середня заробітна плата була на 19,5% нижчою, ніж середні показники у Львівській обл. і на 40,2% ніж в середньому по Україні. Проте, на 5,5% середня зарплата на Золочівщині вища, ніж у сусідньому, Буському районі.

Вирішення проблем зайнятості населення, соціального захисту незайнятих громадян проводитимуться відповідно до завдань Програми зайнятості населення Золочівського району.

Станом на 01.01.2013 р. в районному центрі зайнятості перебували на обліку 1448 громадян із статусом безробітного, що на 16,1% менше до відповідного періоду минулого року. Питома вага молодіжного безробіття в загальній чисельності незайнятих громадян складає 46,8%.

З метою підвищення конкурентоспроможності на ринку праці осіб старше 45 р. впродовж минулого року видано 22 ваучери для здобуття другої освіти, з них 19 ваучерів - безробітним. Популярними серед обраних професій були: обслуговування програмних систем і комплексів, комп'ютерні системи та мережі, організація і технологія ведення фермерського господарства.

Для стабілізації ситуації в сфері зайнятості необхідно забезпечити сприяння продуктивній та вільно обраній зайнятості, створення економічних та правових умов для збільшення доходів, підвищення економічної активності населення, що дасть змогу громадянам самим поліпшити свій добробут.

Забезпечити сталий економічний розвиток в сучасних умовах можливо лише за рахунок новітніх технологій з використанням кваліфікованої робочої сили. Діяльність в галузі освіти, оздоровленні та вихованні дітей. Діяльність галузі освіти району спрямована на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних цінностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.

Для задоволення освітніх потреб населення у районі функціонують 53 загальноосвітні навчальні заклади, у яких здобувають освіту 6697 учнів, що на 115 осіб менше, ніж у попередньому навчальному році.

Роботою з виявлення та підтримки талановитої молоді займаються позашкільні навчальні заклади - Станція юних техніків, Центр дитячої та юнацької творчості, Мала академія наук та Дитячо-юнацька спортивна школа. Всього позашкільною освітою охоплено 2136 дітей, що становить 32% (у 2012 р. даний показник становив 29%). Проводиться робота із збільшення охоплення позашкільною освітою дітей сільської місцевості. Так, на базі сільських загальноосвітніх шкіл району працює 31 гурток, якими охоплено 502 учнів (у 2012 р. було охоплено 446 дітей).

На виконання районної Програми розвитку освіти Золочівщини впродовж 2013 р. тривала модернізація методичної роботи з педагогічними кадрами із використанням інноваційних та новаторських форм. Методична робота району спрямована на розвиток професійної компетентності педагогічних працівників в умовах безперервної освіти.

Демографічний чинник є одним із визначальних факторів для забезпечення стабільного розвитку території. Поряд з іншими соціально-економічними факторами він впливає на рівень трудової активності населення. Соціально-демографічна ситуація формується залежно від розвитку процесів відтворення населення та міграційних процесів.

Демографічна ситуація, що склалася у районі впродовж 2013 р., характеризується стабільністю, проте спостерігається незначне зменшення кількості наявного населення. Незмінним залишається співвідношення міського та сільського населення. В районі проживає 69790 осіб, з них - 41% у містах, 59% - у сільській місцевості.

На покращення демографічної ситуації в районі впливає розвиток галузі охорони здоров'я. Діяльність галузі охорони здоров'я спрямована на забезпечення рівного доступу населення району до необхідних медичних послуг та покращення якості медичного обслуговування.

В районі функціонує 77 установ охорони здоров'я. Мережа системи охорони здоров'я включає 3 лікарняні заклади на 470 лікарняних ліжок, 62 фельдшерсько-акушерських пункти, 10 амбулаторно-поліклінічних закладів, що забезпечують 845 відвідувань на зміну та 1 дільниця сімейного лікаря в Золочівській районній поліклініці. На засадах сімейної медицини обслуговується 40,9% населення району. В районі працює 247 лікарів та 558 осіб середнього медичного персоналу.

Останнім часом особливо важливого значення набуває розвиток туризму. Найбільш туристично-привабливими є Золочівський замок, історичний центр міста Золочева, сакральні споруди міста і району, музей - садиба Маркіяна Шашкевича у с.Підлисся, витоки ріки Західний Буг, с. Гавареччина як центр виробництва чорно-лощеної, димленої кераміки.

Отже, аналіз соціально-економічного стану Золочівського району показав, що район має потенціал для стабільного економічного, соціального, культурного зростання. Основне, правильно дослідити усі можливості, загрози, визначити сильні і слабкі сторони краю, щоб побудувати і реалізувати оптимальну стратегію соціально-економічного розвитку.

2.2 Стратегічний аналіз можливостей розвитку Золочівського району

Розвиток регіону означає такий режим функціонування регіональної системи, який забезпечує позитивну динаміку параметрів рівня та якості життя населення, що проживає на даній території. Такий розвиток не повинен і не може вичерпуватися виключно механічним зростанням елементів його структури, в тому числі економічних. Сучасна парадигма розвитку регіону полягає в тому, що він повинен базуватися переважно на внутрішньому потенціалі регіону - регіональній економіці та перевагах міжсекторного співробітництва з делегуванням частини владних повноважень від загальнодержавних до регіональних органів. Водночас напрями й темпи розвитку регіонів безпосередньо залежать від урахування значної кількості факторів, які поділяють на ендогенні (внутрішні) та екзогенні (зовнішні).

Для розвитку регіонів важливе значення має науково-обґрунтоване формулювання та ранжирування цілей розвитку. Узгодження цілей регіонального розвитку й ресурсів, необхідних для їх досягнення, дозволяє визначити альтернативні варіанти регіонального розвитку, а прив'язка на кожному наступному етапі певного варіанту розвитку регіону до часових параметрів досягнення мети дозволяє розробити той чи інший сценарій розвитку регіону. На рисунку 2.3, зображена принципова схема здійснення SWOT-аналізу. За цією схемою ми будемо аналізувати сучасний стан регіону, виявляти потенційні можливості і загрози, які впливають на діяльність регіону. І на основі цих даних розробимо оптимальну для даного регіону стратегію соціально-економічного розвитку.



Рис. 2.3. Принципова схема здійснення SWOT-аналізу [31, с.13]

Аналіз тенденцій минулих років проаналізований у попередньому розділі. Наведемо позитивні і негативні тенденції попереднього року. У 2012 році під впливом чинників загальнодержавної економічної кризи загальмувалась позитивна динаміка розвитку галузей економіки району.

Так, зокрема, проявились такі негативні тенденції :

- обсяг виробництва промислової продукції скоротився на 17,0 % ;

- всього спад обсягів випуску продукції допустили 9 підприємств, наростили обсяги виробництва - 5 підприємств;

- у сільському господарстві у всіх категоріях господарств на 8,4 % скоротилось виробництво молока;

- поголів'я ВРХ та корів скоротилось відповідно на 9,3% та на 8,1 % ;

- на 27,3% зменшилися обсяги будівельно-монтажних робіт;

- експорт товарів зменшився у січні-листопаді 2012 року на 55,5 %, імпорт - 87,7%;

Але завдяки заходам, спрямованим на подолання наслідків економічної кризи, забезпечено позитивну динаміку соціально-економічного розвитку в окремих галузях економіки.

Можна виділити такі позитивні тенденції у 2012 році:

- всіма категоріями господарств вироблено валової cільськогосподарської продукції на 5,9 % більше, ніж у 2011 році;

- сільськогосподарські підприємства на 16,0% наростили обсяги виробництва валової сільськогосподарської продукції. Їх питома вага у загальних обсягах виробництва валової сільськогосподарської продукції зросла з 43,0% до 41,7 %;

- у галузі тваринництва у всіх категоріях господарств забезпечено приріст виробництва м'яса на 8,2 % та яєць на 8,7 %;

- збільшено на 1 січня 2013 року поголів'я свиней на 0,8 %;

- створено 633 нових робочих місць, що становить 105,5% річного завдання (річне завдання - 600 од.);

- чисельність безробітних становила 1448 громадян, що на 16,1% менше до відповідного періоду минулого року;

- середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника, зайнятого в економіці району, становила 2157,91 грн., що більше, порівняно з 2011 роком на 10,9 %;

- загальний обсяг іноземних інвестицій, вкладених в економіку району, зріс в 1, 2 рази або на 12,9 млн. дол. США;

- досягнуто позитивне сальдо зовнішньо - торгівельного обороту;

- забезпечено зростання та своєчасне проведення соціальних виплат.

Після аналізу тенденцій минулого року, згідно рисунку 2.3, наступним етапом є аналіз сучасного стану регіону, за допомогою SWOT-аналізу.

Внутрішні для району чинники оцінюють з погляду їх сили і слабкості (наприклад, це певні наявні на момент здійснення аналізу чинники, що їх спільнота отримала природно чи історично: кліматичні умови, географічне розташування, стан економіки, інфраструктура та природне середовище, склад населення, громадська думка, а також наявні передумови для якихось позитивних чи негативних процесів). Зокрема, сильними сторонами будь-якої території є її ресурси, а слабкими - перешкоди на шляху розвитку території. Для більшості регіонів України, можна виділити такі перешкоди як неврегульованість міжбюджетних відносин, неадекватна соціальна інфраструктура, проблеми у функціонуванні житлово-комунального господарства, фінансуванні освітньо-виховного комплексу району та закладів охорони здоров'я тощо.

Зовнішні для району чинники оцінюються з позиції можливостей і загроз. Під можливостями слід розуміти ті сприятливі умови, які створює зовнішнє середовище (наприклад, ухвалення законів про спеціальні економічні зони та спеціальні режими інвестування на певних територіях, що активізує інвестиційну діяльність, створення робочих місць, пожвавлює економічну діяльність, призводить до збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів; динаміка національної та світової економіки, наприклад, позитивна для регіону світова кон'юнктура цін та продукцію, що виробляється в районі; глобальні технологічні зміни; національне та міжнародне законодавство; національні й міжнародні події, тощо) [89, с. 54]. На жаль, зовнішнє середовище також багате чинниками, що негативно впливають на розвиток будь-якої території й тому визначаються як загрози, бо здатні призвести до втрат або зниження темпів зростання її соціально-економічного розвитку (наприклад, демографічні зміни в країні та світі загалом як сучасна мегатенденція; глобальні кліматичні зміни та екологічна загроза; георегіональні політичні та економічні тенденції тощо).

Від повноти та глибини виявлення й опису тенденцій, реальних і потенційних можливостей та небезпек, а також окремих надзвичайних ситуацій, соціальних, політичних, економічних, міжнародних та інших зовнішніх чинників залежатиме якість SWOT-аналізу. А від цього, своєю чергою, залежатиме дієвість стратегії, а отже, й ефективність використання коштів, спрямованих на її реалізацію. SWOT-аналіз Золочівськогоо району представлений у табличній формі в додатку Б.

Отже, проведемо SWOT-аналіз Золочівського району за чотирма основними факторами впливу.

Й Демографічні і соціальні риси

Сильні сторони:

1. Проєвропейська орієнтація населення Золочівського району.

2. Патріотичні цінності і сильні релігійні традиції.

3. Висока політична активність населення.

4. Розвинута мережа засобів масової інформації (Золочівське районне радіомовлення, газета „Народне слово", а також інформаційний інтернет-портал „Золочів.нет").

Слабкі сторони:

1. Складна демографічна ситуація.

2. Високий рівень сільського, жіночого і молодіжного безробіття.

3. Неефективна національна система соціального забезпечення та медичного обслуговування.

4. Збільшення міграційної активності у населення.

Потенційні можливості:

1. Зміни в свідомості мешканців щодо необхідності відповідати за власну долю і покладатися на власні сили.

2. Розвиток громадянського суспільства шляхом збільшення кількості та потенціалу громадських організацій та асоціацій.

3. Розвиток партнерства, ефективного діалогу між громадянами, організаціями та органами влади.

Можливі загрози:

1. Посилення демографічної кризи.

2. Посилення централізації органів державної влади.

3. Порушення діалогу між органами влади і суспільством.

ЙЙ Міжнародна та внутрішньообласна позиція Золочівського району

Сильні сторони:

1. Історичні зв'язки з Австрією та Польщею.

2. Розташування на території планованих та існуючих трансконтинентальних транспортних коридорів (дороги та залізниці).

3. Дешева та відносно добре кваліфікована робоча сила, приваблива для іноземних інвесторів.

4. Значні грошові надходження від працюючих за кордоном мешканців району.

Слабкі сторони:

1. Невідповідна транспортна і прикордонна інфраструктура

2. Негативний міжнародний імідж України.

3. Неповністю використані можливості міжнародної співпраці району.

4. Слабкий Єврорегіон, який не використовує в повній мірі можливостей міжнародної співпраці.

Потенційні можливості:

1. Традиційна співпраця з Польщею.

2. Розвиток транспортної інфраструктури.

3. Поліпшення іміджу України у Європі.

4. Розвиток міжнародної (економічної, культурної, туристичної) співпраці України з країнами-членами Європейського Союзу.

5. Ефективне використання програм, фінансованих ЄС, для інституційного зміцнення та розвитку інфраструктури

6. Виникнення нових економічних можливостей завдяки тіснішим взаємозв'язкам з Європейськими країнами

7. Ефективна кооперація з іншими районами області.

Можливі загрози:

1. Неефективні процеси реформування, занепад України на фоні Європи.

2. Відтік активних та кваліфікованих кадрів за кордон.

3. Негативні економічні результати екологічних заходів, які вимагає ЄС.

4. Погіршення міжнародного обміну, особливо з Польщею, у зв'язку з розширенням кордонів ЄС .

ЙЙЙ Економічний розвиток, підприємницький потенціал

Сильні сторони:

1. Деякі галузі промисловості порівняно сучасні та добре розвинуті (наприклад, харчова промисловість - ТзОВ „Карпатські мінеральні води", яке випускає мінеральні води під торговою маркою „Карпатська джерельна" і „Соковинка",).

2. Великі можливості транспортного сполучення, залізничні мережі, автостради.

3. Існують ознаки нафтоносності біля м. Золочів, а також є поклади піску, глини, торфу і родовища мінеральних вод.

4. Функціонують „громадські приймальні" та „гаряча лінія" для підприємців.

5. Район посів перше місце серед районів Львівської області по залученню іноземних інвестицій.

6. З метою створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності на сесії Золочівської районної ради затверджено Регіональну програму розвитку малого та середнього підприємництва на 2013-2015 рр. Упродовж 2012 р. на виконання заходів програми розвитку підприємництва використано 509,9 тис. грн.

Слабкі сторони:

1. Високий рівень сільського безробіття

2. Несприятлива економічна структура та її повільні зміни, зношення основних фондів, застарілі технології.

3. Недостатня кількість кваліфікованих, сучасно мислячих керівників.

4. Труднощі з реалізацією продукції, брак ринків збуту.

Потенційні можливості:

1. Україна стане членом ЄС.

2. Зростання кількості високотехнологічних підприємств, які будуть використовувати місцевий інноваційний потенціал та робочу силу.

3. Швидкий розвиток малого і середнього підприємництва.

4. Позитивне ставлення районних і місцевих органів влади до бізнес-спільноти.

5. Зростання обсягів іноземних інвестицій.

6. Розширення можливостей інформаційного забезпечення підприємців.

7. Формування ефективної інфраструктури підтримки малого бізнесу, яка забезпечуватиме інформаційні, консультативні та навчальні послуги для суб'єктів підприємництва.

Можливі загрози:

1. Нестабільна економічна ситуація в Україні.

2. Нестабільна політична ситуація в Україні.

3. Повільний розвиток міжнародних контактів України, послаблення економічних та політичних контактів України з ЄС.

4. Відсутність структурних змін, слабка децентралізація органів влади.

5. Розростання корупції.

6. Надто сильна конкуренція зі сторони національних та міжнародних економічних центрів: ЄС, Польща (у харчовій галузі).

7. Зростання тіньового сектору економіки

ЙV Культурний та туристичний потенціал

Сильні сторони:

1. Наявність природних та рекреаційних ресурсів (мінеральні води).

2. В Золочівському районі знаходиться перлина області - Золочівський замок (17 ст.), який користується великою популярністю серед туристів і входить до найвідомішого туристичного маршруту „Золота підкова Львівщини".

3. Також в районі знаходяться Воскресенська церква (1624-1627), Миколаївська церква (кінець 16 ст., перебудова 1765 р.), костел (1730 р.). Найстарішою іконою в церквах Золочева є копія чудотворної ікони Голубицької матері 1724 р., роботи Золочівського маляра Федора Бурковського.

4. У Золочівському районі знаходиться музей-криївка воїнів УПА біля с. Гавареччина.

5. Золочівщина також: віддавна славилася гончарством. Нині давні традиції чорної кераміки продовжують майстри у селах Гавареччині та Шпиколосах. Гавареччина належить до тих небагатьох населених пунктів, де споконвіку, від покоління до покоління, передавали таємниці ремесла, де гончарний круг був невід'ємним атрибутом хатнього інтер'єру.

6. У селі Підлиссі, яке розкинулося біля підніжжя Білої гори, на давньому дворищі створено музей-садибу уродженця села, українського поета і громадського діяча Маркіяна Шашкевича (1811-1843). А на Маркіяновій Білій горі до сотої річниці від дня народження, було встановлено великий залізний хрест, який у гарну погоду видно за десятки кілометрів.

7. Потенціал для сентиментального, релігійного та інших видів туризму.

8. Впровадження програми „Бібліоміст", що сприяє впровадженню інформаційних технологій в бібліотеках району.

Слабкі сторони:

1. Недостатня туристична промоція регіону.

2. Відсутність місцевої туристичної агенції, яка б організовувала екскурсії по туристично-привабливих місцях району.

3. Недостатньо розвинута інфраструктура охорони природи.

4. Недостатнє фінансування культурних, освітніх, мистецьких закладів та організацій.

Потенційні можливості:

1. Розвиток „сентиментального" туризму для українців, поляків, євреїв.

2. Результативна промоція країни, Львівщини і її районів

3. Поліпшення міжнародного іміджу України та регіону.

4. Розвиток різних елементів туристичної та відпочинкової інфраструктури.

Можливі загрози:

1. Занепад архітектурних пам'яток.

2. Недостатньо ефективна промоція регіону на міжнародному рівні.

3. Стійкий негативний міжнародний імідж України і Львівської області.

4. Недостатнє вдосконалення туристичної інфраструктури, розрахованої на різні цільові групи.

5. Складна екологічна ситуація, внаслідок активної експлуатації транспортних коридорів.

6. Зменшення інвестицій в екологію та охорону навколишнього середовища.

Після оцінки минулого і потенційного майбутнього (аналізу соціально-економічного розвитку та SWOT-аналізу) можна розробити стратегічне бачення, місію, цілі і завдання, формулювання положень про майбутній результат. Стратегічне бачення розвитку району презентує уявлення громадян і спеціалістів щодо його майбутнього у перспективі, визначає місце у народно господарському комплексі області, соціальні цінності та орієнтири, що формуються з урахуванням специфічних особливостей та конкурентних переваг району. Згідно з „Методичними рекомендаціями щодо формування регіональних стратегій розвитку" стратегія будується на баченні, що визначає шлях розвитку міста чи району [62].

Бачення району майбутнього, можна сформулювати так:

Золочівщина - туристичний край, зі сталим економічним зростанням, екологічно чистий, з високодохідним малим та середнім бізнесом, із збереженням та примноженням самобутньої культури, історико-архітектурною спадщиною, з високою освіченістю та духовністю громадян. Край, в якому забезпечуються рівні можливості для всіх мешканців, безпека їх життєдіяльності в усіх сферах, міжнаціональна злагода. Район, де розвивається активність громади. Створюються привабливі умови для розвитку особистості, дружніх зв'язків з іншими районами України та сусідніми країнами.

Це бачення є основою для розробки місії міста, формулювання стратегічних цілей і планів дій. Щоб побудувати місію Золочівського району, необхідно проаналізувати і врахувати місію Львівської області. Головна мета Львівщини: підвищення добробуту теперішнього і майбутнього поколінь мешканців області шляхом [15, с. 26]:

* створення сприятливих умов для плідної реалізації професійних, освітніх і культурних потреб і запитів;

* створення ефективної системи соціальних послуг і охорони здоров'я, розвиненої житлової та муніципальної інфраструктури;

* збереження чистого та сприятливого природного середовища.

Місію району можна сформулювати як, забезпечення комфортного проживання всіх мешканців, збереження культурно-історичних особливостей, сталого економічного зростання на основі раціонального використання усіх видів ресурсів, охорони довкілля, використання вигідного розташування для розвитку зовнішньоекономічних і культурних зв'язків в інтересах кожного члена громади.

Для реалізації визначеної місії є різні сценарії, стратегічні та операційні цілі. Вихідним пунктом у виборі варіантів сценарію розвитку є дослідження співвідношення сильних та слабких сторін розвитку регіону. Оцінка основних нематеріальних елементів SWOT-аналізу може здійснюватися експертним методом із застосуванням квазіекономічного чи математичного апарату. Кожен елемент оцінюється за п'ятибальною шкалою, взалежності від сили його впливу на соціально-економічний розвиток району. Для сильних сторін і потенційних можливостей усі бали носять додатні значення, бо їх вплив є позитивний. Якщо деякий фактор отримує 5 балів, то його вплив на розвиток і життєздатність району є значний, а якщо 1 бал, то вплив є невагомий. Для слабких сторін і загроз усі значення є від'ємні, бо вони негативно впливають на розвиток району. Якщо елемент оцінюють в - 5 балів, то він здійснює досить великий вплив, а якщо - 1, то вплив можна оцінити як незначний.

Результати оцінок для зручності можуть заноситися в таблицю співвідношення потенціалу регіону із зовнішнім середовищем.

Проаналізувавши дану таблицю співвідношення потенціалу регіону, можна побудувати три стратегії реалізації сформульованої нами місії. Сценарій стратегії розвитку регіону ґрунтується на припущеннях, що стосуються формування комбінацій сильних та слабких сторін, можливостей та загроз.

Стратегія №1 - сценарій шансів, що базується на максимальному використанні сильних сторін та можливостей (за одночасної мінімізації слабких сторін, загроз, певною мірою аспект бажаного переважає аспект реального). З таблиці видно, що максимальний бал 10 має поєднання такої сильної сторони як „Потенціал для сентиментального, релігійного та інших видів туризму" і двох можливостей „Зростання обсягів іноземних інвестицій" „Розвиток міжнародної співпраці". На основі цих даних, стратегію №1 можна сформулювати так: стабільне зростання ринкової економіки району забезпечуватиметься за рахунок пріоритетного розвитку туризму, сфери торгівлі та послуг. Це вимагає зростання об'єму іноземних інвестицій в район і активізації міжнародної співпраці (особливо з Польщею) як в економічній, так і в туристичній сферах.

Стратегія №2 - базується на такому варіанті співвідношення як максимальне використання можливостей за слабких сторін. За даними таблиці видно, що максимальну оцінку 3 мають чотири варіанта поєднання, одним з них є: можливості „Зростання обсягів іноземних інвестицій" і слабкої сторони „Труднощі з реалізацією продукції і брак ринків збуту". Відповідно до цього, можна розробити стратегію №2, яка б передбачала стабільне зростання ринкової економіки району, що забезпечуватиметься за рахунок пріоритетного розвитку харчової промисловості, збільшення виробництва промислової і сільськогосподарської продукції. Ці заходи також вимагають значних інвестицій для модернізації основних фондів провідних підприємств району, підвищення конкурентоздатності їх продукції і виходу на нові ринки збуту.

Стратегія №3. Дана стратегія полягає в поєднанні різного ступеня використання можливостей та сильних сторін, а також неповного впливу слабких сторін та загроз. Її можна сформулювати, як:

Життєздатний розвиток забезпечуватиметься за рахунок поєднання економічних, соціальних та екологічних пріоритетів з активізацією розвитку туризму та зовнішньоекономічних зв'язків, створенням безпечного і комфортного середовища.

Реалізація даної стратегії дозволить району суттєво збільшити обсяг виробництва для покращення життя мешканців, надання їм належного рівня соціальних послуг.

Кожна із цих стратегій повинна бути оцінена з метою вибору варіанту, який пізніше буде реалізований. Згідно з „Методичними рекомендаціями щодо формування регіональних стратегій розвитку" дану оцінку рекомендують проводити в табличній формі. Усі фактори SWOT-аналізу як нематеріальні активи оцінюються за 5 бальною шкалою. Дана оцінка виставляється, залежно від ступеня впливу фактора на реалізацію тої чи іншої стратегії: 1 - незначний вплив, 5 - великий вплив. Після чого, усі оцінки підсумовуються за кожною стратегією. Визначаються загальна привабливість і загальна загроза. Різниця цих двох оцінок визначає сумарну оцінку можливостей та загроз реалізації сценаріїв стратегії розвитку регіону. Та стратегія, яка набрала найбільшу кількість балів вважається основною, а інші альтернативними.