Статистичне спостереження доходів і видатків домогосподарств

Домогосподарство як інституційна складова економічної системи. Значення статистичного спостереження доходів і видатків домогосподарств, їх сутність і місце в економіці країни. Методика здійснення статистичного спостереження за формуванням доходів, витрат.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 31.05.2012
Размер файла 502,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Якщо аналізувати заощадження домогосподарств України, то вони у 2011 році, як було зазначено вище зменшилися, у структурі заощаджень населення також відбулися значні зміни. Так, з даних табл.2.6 бачимо, що нагромадження не фінансових активів значно зменшились у порівнянні із 2010 роком. Зазначимо, що цей показник досягнув свого максимуму у 2010 році, а саме він становив 142289 млн. грн. Такі, цифри свідчать, про те, що кризові явища в економіці ще неподолані, і на нашу думку, вони дедалі поглиблюються.

Таблиця 2.6

Динаміка витрат і заощаджень домогосподарств України у 2006-2011 році [38], (млн. грн.)

Рік

Витрати та заощадження населення,

Всього

Придбання товарів та послуг

Доходи від власності, сплачені

Поточні податки на доходи, майно та інш. сплачені поточні трансферти

Нагромадження нефінансових активів

Приріст фінансових активів

Заощадження

Витрати

2006

472061

385681

8374

33803

37044

7159

44203

427858

2007

623289

509533

16924

49053

37840

9939

47779

575510

2008

845641

695618

30406

67606

22496

29515

52011

793630

2009

894286

709025

37831

67053

69884

10493

80377

813909

2010

1101175

838213

28844

72251

142289

19578

161867

939308

2011

1251005

1024249

29053

83778

83069

30856

113925

1137080

Здійснимо аналіз витрат домогосподарств, використовуючи інформацію, із статистичного збірника "Витрати і ресурси домогосподарств України", адже саме це видання подає розгорнуту картину про величину витрат.

Споживчі витрати - це грошові витрати домогосподарства на купівлю продуктів харчування, алкогольних і тютюнових виробів, непродовольчих товарів, а також на оплату особистих послуг. Включаються всі витрати домогосподарств на цілі незалежно від місця їх здійснення (у торговельній мережі, зі складу підприємства, організації, на ринку чи у окремих громадян) [15].

Обсяг і частку споживчих витрат домогосподарств України за період 2008-2010 року подано у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Обсяг і частка споживчих витрат домогосподарств України у 2009-2011 рр.

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

грн.

% до сукупних витрат

грн.

% до сукупних витрат

грн.

% до сукупних витрат

Усі домогосподарства

2233,33

86,2

2417,14

87,8

2765,73

90,0

З них

У міських поселеннях

2401,64

87,3

2564,33

88,0

2921,12

91,0

У сільських поселеннях

1858,95

83,2

2086,55

87,1

2417,65

87,4

Примітка. Складено автором самостійно.

Як бачимо із табл.2.7 сукупні споживчі витрати домогосподарств протягом 2008-2010 року зросли в 1,2 рази. Необхідно зазначити, що їх частка в структурі сукупних витрат протягом двох останніх років (2009-2010 р) мала тенденцію до зростання, хоча наприклад у 2007 та 2008 році, вони навпаки знижувалися. У міських домогосподарствах частка споживчих витрат є дещо більшою ніж у сільських (у 2010 році 91% та 87,4%), що пов'язано передусім з більшою часткою комунальних платежів та витрат на зв'язок, освіту, відпочинок і культуру порівняно із сільськими домогосподарствами. Привертає увагу і той факт, що частка витрат на освіту, відпочинок, культуру, а також ресторани та готелі є більше як у два рази меншою у сільських домогосподарствах, ніж у міських, що свідчить про обмеженість доступу сільського населення до здобуття належної освіти, а також про не можливість масового відвідування культурно-відпочинкових заходів жителями сільської місцевості.

Аналіз структури споживчих витрат домашніх господарств у динаміці свідчить про те, що частка витрат на харчування зросла у 2010 році на 0,4%, збільшення відбулося як для міських домогосподарств так і для сільських, відповідно на 2,1% та 0,1%. У структурі споживчих витрат у 2010 році у порівняні із 2009 роком зменшились витрати на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,3%, на охорону здоров'я на 0,1%, на витрати на транспорт - 0,3%, витрати на освіту - 0,1, витрати на ресторани готелі - 0,2% Витрати на придбання непродовольчих товарів та оплату послуг коливаються - залежно від соціально-економічної ситуації в країні та стану платоспроможного попиту населення. Структура споживчих витрат подана у табл.2.8.

Таблиця 2.8

Структура споживчих витрат домогосподарств України у 2010 р. (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство)

Показники

Сукупні витрати

Усі домогосподарства

У тому числі які проживають

У міських поселеннях

У сільській місцевості

2009

2010

2009

2010

2009

2010

1

2

3

4

5

6

7

Усього витрат, грн.

2754,08

3072,72

1393,40

1601,57

1341,94

1551,43

Споживчі витрати, %

87,8

90,0

88,0

91,0

87,1

87,4

У тому числі:

продукти харчування та безалкогольні напої

57,0

57,4

47,8

49,9

56,0

56,1

Алкогольні напої

1,7

1,7

1,6

1,7

1,3

1,1

Тютюнові вироби

2,0

2,1

1,7

1,9

1,6

1,8

Одяг і взуття

6,3

6,7

5,5

6,0

5,9

6,2

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види

палива

10,6

10,3

10,1

10,0

7,4

7,4

Предмети домашнього вжитку, побутова

техніка та поточне утримання житла

2,6

2,6

2,3

2,3

2,2

2,4

Охорона здоров'я

3,6

3,5

3,1

3,2

3,1

3,0

Транспорт

4,4

4,1

4,1

4,0

3,1

2,9

Зв'язок

2,9

3,0

2,8

3,0

1,7

1,8

Відпочинок і культура

2,0

2,0

2,1

2,2

0,8

0,8

Освіта

1,5

1,4

1,5

1,5

0,8

0,9

Ресторани та готелі

2,8

2,6

2,9

2,8

1,3

1,2

Різні товари та послуги

2,6

2,6

2,5

2,5

1,9

1,8

Примітка. Складено автором самостійно.

Зазначимо, що тенденція до збільшення витрат домогосподарств на харчування є досить небезпечною для нашої країни. Так, згідно класифікацією ООН, якщо 60% витрат сімейного бюджету іде на харчування, то це означає що члени домогосподарства проживають у злиденності. У 2010 році цей показник становив 57,4%. Для порівняння у США цей показник становить близько 20%, у країнах Західної Європи - у середньому 25%, а в країнах,що розвиваються - біля 60% [56].

У сільських домогосподарствах витрати на харчування є більшою ніж у міських, однак як бачимо із таблиці у 2010 році вони майже дорівнювали один одному (56,0% та 56,1%). Це можна пояснити зарахуванням до сукупних витрат вартості спожитих домашніми господарствами продовольчих товарів, отриманих з особистих підсобних господарств та у порядку самозаготівель, які звичайно більші у сільській місцевості ніж у міській. До того ж частка інших видів споживчих витрат у сільських домогосподарствах значно мені у порівнянні зі споживчими витратами міських домогосподарств.

Цікавим є і те, що у домогосподарствах, де основним джерелом доходу є оплата праці або соціальні трансферти, споживчі витрати становлять близько 87 % усіх сукупних витрат, а в домогосподарствах, де основним джерелом доходу є доходи від підприємницької діяльності, - лише 68,5 % усіх витрат.

Частка споживчих витрат домогосподарств у розрізі регіонів України також суттєво коливається: у 2010 р. від 84,8 % у Хмельницькій області до 94,9 % - в Львівській області (табл.2.9.).

Таблиця 2.9

Обсяг і частка споживчих витрат домогосподарств України у 2009-2010 рр. (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство)

Регіон

2009 р.

2010 р

грн.

% до сукупних витрат

грн.

% до сукупних витрат

1

2

3

4

5

Усі домогосподарства

2233,33

86,2

2765,73

90,0

Автономна Республіка Крим

2200,49

91,1

2660, 16

91,5

Вінницька обл.

2181,03

81,3

2564,91

89,6

Волинська обл.

2021,30

88,8

2733,50

93,5

Дніпропетровська обл.

2079,46

82,5

2530,08

90,5

Донецька обл.

2281,52

89,7

2731,94

89,9

Житомирська обл.

2024,31

81,4

2523,99

90,4

Закарпатська обл.

2633,37

83,1

3147,07

90,6

Запорізька обл.

2057,34

85,4

2642,98

87,3

Івано-Франківська обл.

2483,51

80,8

2993,83

92,8

Київська обл.

2343,96

84,3

2762,12

89,7

Кіровоградська обл.

1593,63

83,8

2067,93

88,8

Луганська обл.

1957,93

84,2

2557,32

88,4

Львівська обл.

2355,75

89,3

2991,22

94,9

Миколаївська обл.

2324,52

80,1

2957,79

89,8

Одеська обл.

2186,42

93,5

2927,94

90,9

Полтавська обл.

1927,24

88,8

2434,45

88,3

Рівненська обл.

2192,87

90,5_

2746,13

92,0

Сумська обл.

1915,30

83,4

2482,13

87,1

Тернопільська обл.

2164,46

90,6

2610,30

90,9

Харківська обл.

2268,86

89,3

2689,70

93,0

Херсонська обл.

1940,22

86,4

2397,91

91,8

Хмельницька обл.

1983,05

82,1

2518,74

84,8

Черкаська обл.

2164,00

83,1

2957,61

88,9

Чернівецька обл.

2091,80

82,9

2713,64

87,5

Чернігівська обл.

1919,17

82,1

2534,89

85,3

м. Київ

3486,62

88,0

3983,90

88,7

м. Севастополь

2930,09

93,2

3699,12

94,7

Примітка. Складено автором самостійно.

Найбільше споживчих витрат у розрахунку на одне домогосподарство у 2010 р. здійснили домогосподарства м. Києва (3983,90 грн на місяць), найменше - домогосподарства Херсонської області (2397,91грн, що у 1,3 рази менше порівняно зі споживчими витратами столичних домогосподарств). Загалом обсяг споживчих витрат у розрахунку на одне домогосподарство зріс у 2010 р. порівняно із з попереднім роком на 532,4 грн. на місяць (або на 23,8 %).

Серед восьми економічних районів України найбільшу частку споживчі витрати мають у домогосподарствах Карпатського економічного району (92,4%), а найменшу - у домогосподарствах Подільського (88,3 %). Якщо ж аналізувати по статтях споживчих витрат економічних районів України, то із даних табл.2.10 бачимо, що споживчі витрати найбільше мали місце у у Центральному економічному районі 1776,39 грн. та Карпатському районі 1721,46 грн. в середньому на місяць. Бачимо, що споживчі витрати різняться по окремих статтях досить таки різняться між економічними районами. Наприклад, у структурі споживчих витрат оплата комунальних послухів коливається від 224,67 грн. у Поліському районі до 355,17 грн. у Центральному районі. Як бачимо із даних табл.2.10. витрати на охорону та здоров'я витрачають мешканці Центрального району, а найменше - Східного району (84,5 грн.). на освіту найменше також витрачають населення, яке проживає у Східному економічному районі.

Таблиця 2.10

Структура споживчих витрат домогосподарств України у 2010 р. за економічними районами (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство) [15]

Показники

Всі домогосподарства

У тому числі за економічними районами

Східний

Донецький

Придніпровський

Причорноморський

Подільський

Центральний

Карпатський

Поліський

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Продукти харчування та безалкогольні напої

1586,09

1474,88

1559,80

1357,09

1610,70

1552,83

1776,39

1721,46

1683,57

Алкогольні напої

46,16

40,74

49,09

42,92

46,08

33,69

57,50

54,65

39,64

Тютюнові вироби

58,06

53,58

72, 19

70,60

62,40

43,76

53, 20

59,77

33,90

Одяг і взуття

186,12

178,42

151,61

152,59

180,82

189,92

219,73

250,22

184,56

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види

палива

283,57

277,22

295,81

297,35

294,43

227,21

355,17

254,49

224,67

Охорона здоров'я

96,68

84,5

90,33

90,76

79,46

95,80

145,47

97,60

92,38

Предмети домашнього вжитку, побутова

техніка та поточне утримання житла

72,49

76,62

63,59

60,87

87,00

66,54

81,21

79,70

61,37

Транспорт

114,58

104,85

98,57

111,81

118,38

88,11

186,22

121,53

70,65

Зв'язок

82,15

76,04

76, 19

79,15

87,37

69,38

118,94

80,83

59,70

Відпочинок і культура

55,65

52,06

54,98

51,38

56, 20

40,74

98,23

45,46

35,24

Освіта

39,83

23,48

28,71

30,71

47,64

39,23

73,38

46,04

27,89

Ресторани та готелі

73,02

67,59

57,64

72,44

64,37

53,01

129,18

86,47

45,88

Різні товари та послуги

71,33

61,05

71,84

63,03

77,72

60,42

92,00

78,42

59,88

Споживчі витрати

2765,73

2570,68

2670,35

2480,70

2812,57

2560,64

3386,62

2976,64

2619,33

Крім споживчих витрат, домашні господарства здійснюють також витрати неспоживчого характеру, які поділяються на інвестиційні витрати (придбання цінних паперів, валюти, вклади до банківських установ тощо) та інші неспоживчі витрати (грошова допомога родичам. Витрати на купівлю будівництва та капітальний ремонт житла, введення особистого підсобного господарства, повернення взятих боргів).

Державний комітет статистики до неспоживчих сукупних витрат домогосподарств зараховує витрати пов'язані з введенням особистого підсобного господарства (купівля реманенту, насіння, палива), витрати на купівлю нерухомості, допомогу родичам, будівництво та капітальний ремонт житла, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, приріст на вклади у банківських установах, сплата аліментів, податків та інших обов'язкових платежів, а також суми використаних заощаджень, позик та повернення домогосподарствам боргів.

Структуру неспоживчих сукупних витрат у 2009-2010 році подано у табл.2.11.

Таблиця 2.11

Обсяг і частка неспоживчих витрат у структурі сукупних витрат домогосподарства України у 2009-2010 роках (у середньому за місяць).

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

грн.

% до сукупних витрат

грн.

% до сукупних витрат

грн.

% до сукупних витрат

Усі домогосподарства

357,1

13,8

336,94

12,2

306,99

10,0

З них

У міських поселеннях

349,03

12,7

348,95

12,0

288,70

9,0

У сільських поселеннях

375,12

16,8

309,94

12,9

347,98

12,6

Примітка. Складено автором самостійно.

Відповідно до даних табл.2.11. можемо зробити висновок, що з 2008 року знано зменшились неспоживчі витрати домогосподарств у середньому за місяць, так якщо у 2010 році їх обсяг становив 357,1 грн., то у 2009 році 336,94 грн., і відповідно у 2010 306,99 грн. зменшення даних витрат відбулося як для міських домогосподарств так і для сільських, однак, у міських домогосподарствах поступово відбулося зниження із 349,03 грн. в середньому на місяць у 2008 році до 288,7 грн. у 2010 році. То для сільських домогосподарств у 2009 році неспоживчі витрати у середньому за місяць знизились на 65,18 грн. у порівняні із 2008 роком, у 2010 році вони знизилися у порівняні із 2008 роком на 27,14 грн., а у порівняні із 2009 роком зросли на 38,04 грн. зазначимо, що зменшення неспоживчих витрат може свідчити про зменшення реальних доходів домогосподарств та зниження їхнього добробуту. Серед неспоживчих сукупних витрат домогосподарства у 2010 році збільшили допомогу родичам із 97,95 грн. до 114,32 грн. у середньому на місяць, збільшили витрати на купівлю цінних паперів, будівництва у середньому на місяць на 20,37 грн., інші витрати зменшились на 66,69 грн. у середньому на місяць (з 126,27 до 59,58).

Необхідно зазначити, що сукупні витрати домогосподарств у 2010 році збільшились на 318,64 грн. у середньому на місяць, однак їх структура по регіонах досить глибоко коливається. Статистичне спостереження за формуванням витрат домогосподарств дає можливість проаналізувати матеріальний стан населення і виробити напрямки забезпечення зростання його доходів.

2.3 Оцінка ефективності та проблеми здійснення статистичного спостереження за доходами і видатками домогосподарств

Ефективність здійснення статистичного спостереження за доходами і видатками домогосподарств перш за все залежить від якості забезпечення даного процесу. Основним в організація статистичного спостереження за доходами і витратами домогосподарств є програма його проведення, а також підготовка людей, які займатимуться спостереженням та обробкою інформації отриманою в його ході.

При обстеженні умов життя домогосподарств України та відповідно за формуванням їх доходів і витрат необхідно дотримуватись вимог міжнародних стандартів, а саме:

- принцип формування вибірки домогосподарств для обстеження як імовірнісної, стратифікованої, багатоступеневої, територіальної;

- добровільна згода домогосподарства на участь в обстеженні;

- періодична зміна (ротація) респондентів (домогосподарств);

- повна відмова від методу балансу доходів і витрат сімейних бюджетів;

- мінімальне навантаження на домогосподарство;

- вивчення споживання домогосподарства протягом короткого часу;

- можливість отримання науково обґрунтованих оцінок якості інформації, зокрема, точності;

- екстраполяція (поширення) даних вибіркового обстеження на генеральну сукупність - усе населення країни;

- супровід публікацій результатів обстеження методологічними коментарями для користувачів даними.

Статистичне спостереження за доходами та витратами домогосподарства проводяться вибірковим чином та передбачає три складові частини із застосуванням різних інструментів обстеження для одержання інформації. Зазначимо, що від професійності проведення кожного етапу, а потім і від обробки інформації залежатиме, ефективність дослідження.

Перший етап полягає у зборі даних щодо загальної характеристики домогосподарства - основне (базове) інтерв'ю. Опитування домогосподарства проводиться на початку обстеження за програмою відповідного запитальника стосовно загальних характеристик домогосподарства: його складу, житлових умов, наявності та використання земельних ділянок, худоби і птиці та характеристики його членів: антропометричних даних, рівнів освіти, статусів зайнятості тощо. Крім того, під час опитування фахівець з інтерв'ювання заповнює контрольну картку складу домогосподарства, в якій протягом усього періоду обстеження спостерігаються зміни в його складі.

Другий етап полягає у спостереженні за витратами і доходами домогосподарств протягом кварталу.

Даний етап здійснюється за допомогою двох інструментів обстеження:

- тижневого щоденника поточних витрат, який заповнюється безпосередньо домогосподарством двічі на квартал. У ньому респонденти (домогосподарства) щоденно записують усі витрати та надають їх детальний опис (наприклад, по куплених продуктах харчування - назва продукту, його вага та вартість, місце покупки). Крім того, в щоденнику домогосподарство вказує інформацію про щоденне споживання продуктів, вироблених у особистому підсобному господарстві або отриманих у подарунок.

Домогосподарства рівномірно розподіляються на ротаційні групи, які заповнюють щоденники в різні тижні кожного кварталу. Виходячи з припущення, що ці два тижні ведення щоденників є характерними для всього кварталу, отримання єдиного часового періоду обробки даних (кварталу) здійснюється шляхом множення відомостей з цих щоденників на коефіцієнт 6,5 (число тижнів у кварталі (13), поділене на кількість тижнів ведення щоденників (2)). Урахування продуктів харчування для споживання протягом тривалого періоду проводиться на підставі даних квартальних інтерв'ю.

- квартального запитальника, за допомогою якого проводиться щоквартальне опитування домогосподарства в перший місяць після звітного кварталу. На цьому етапі здійснюється збір даних щодо значних та нерегулярних витрат, зокрема, пов'язаних із купівлею продуктів харчування для споживання протягом тривалого періоду часу (мішків та ін.), а також щодо доходів домогосподарства. Оскільки домогосподарствам складно пригадати всі витрати та доходи за квартал, вони записують їх протягом кварталу в "Журналі квартальних витрат".

Головними напрямками, за якими ведеться щоквартальне спостереження, є вивчення:

- структури споживчих грошових витрат домогосподарств на придбання товарів та послуг;

- структури інших витрат (матеріальної допомоги іншим домогосподарствам, витрат, пов'язаних із веденням особистого підсобного господарства, з придбанням нерухомості, будівництвом та капітальним ремонтом житла та господарських будівель, формуванням заощаджень тощо);

- значення особистого підсобного господарства для формування рівня матеріального добробуту домогосподарства (надходження та використання продукції особистого підсобного господарства для власного споживання, отримання грошових коштів від її продажу тощо);

- структури доходів та інших джерел надходжень у домогосподарство. При цьому окремо вивчаються доходи, які отримує кожен член домогосподарства (оплата праці, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю тощо), а також ті види доходів, які надходять у домогосподарство в цілому (допомоги на дітей, допомоги від родичів та інших осіб, доходи від продажу нерухомості та майна, субсидії на оплату житла, комунальних продуктів та послуг, використання заощаджень тощо).

Третій етап полягає в одноразовому тематичному опитуванні. Даний етап здійснюються за допомогою анкет під час проведення квартального опитування. Так, у 2010р. тематичні опитування проводилися з питань:

- витрат домогосподарств на будівництво та ремонт житла і господарських будівель;

- наявності в домогосподарствах товарів тривалого користування;

- оцінки членами домогосподарств стану свого здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги;

- самооцінки домогосподарствами рівня достатності своїх доходів;

- доступу домогосподарств до Інтернету.

В обстеженні умов життя домогосподарств (УЖД) не спостерігаються витрати і доходи домогосподарств, пов'язані зі здійсненням ними підприємницької, фермерської та самостійної трудової діяльності (за виключенням частини прибутків, які домогосподарства направляють на власне споживання, тобто певного еквіваленту заробітної плати).

Опитування відібраних для обстеження домогосподарств здійснюють фахівці з інтерв'ювання, які є штатними працівниками регіональних управлінь статистики. У великому місті кожний фахівець з інтерв'ювання проводить обстеження умов життя в середньому 26-32, у малому - 16-22, у сільській місцевості - 5-8 домогосподарств. Преш за все якість отриманої інформації та ефективність проведення статистичного спостереження ґрунтується на фаховій підготовці особи-інтерв'ювання.

Обробка матеріалів обстеження здійснюється централізовано в департаменті обстежень домогосподарств Держстату України разом із відділом обстеження умов життя домогосподарств Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві.

Ефективність проведення статистичного спостереження ґрунтується на правильності формування статистичної вибірки для проведення обстеження та екстраполяції (поширення) вибіркового спостереження на всю генеральну сукупність. Дамо оцінку даного процесу. Починаючи з 2004р. в органах державної статистики була впроваджена нова система організації проведення вибіркових обстежень населення (домогосподарств). В рамках цієї системи діє єдина уніфікована мережа фахівців з інтерв'ювання, які проводять одночасно три вибіркових обстеження населення (домогосподарств) умов життя домогосподарств, економічної активності населення та сільськогосподарської діяльності господарств населення у сільській місцевості. У зв'язку із закінченням терміну дії попередньої територіальної вибірки, впроваджена нова загальнодержавна територіальна імовірнісна вибірка для проведення трьох вибіркових обстежень населення (домогосподарств) у 2009-2013рр. [75].

Обстеження умов життя домогосподарств здійснюється на окремій мережі респондентів (не інституційних домогосподарств). Обсяг щорічної вибірки домогосподарств для обстеження умов їх життя зріс з 12977 у 2004-2008рр. до 13023 у 2009-2013рр.

Екстраполяція результатів вибіркового обстеження на всі домогосподарства України здійснюється методом статистичного зважування.

Отже, спочатку здійснюють процедуру формування вибірки. Вона здійснюється на основі процедури стратифікованого багатоступеневого відбору. Загальна схема формування вибіркової сукупності домогосподарств наведена на рис.2.4 Формування вибірки здійснюється у такій послідовності:

1) виключення територій, що не можуть бути обстежені;

2) виключення населення, яке не підлягає обстеженню;

3) стратифікація генеральної сукупності;

4) відбір територіальних одиниць;

5) відбір домогосподарств.

У міських поселеннях процедура формування вибірки складається з трьох, у сільській місцевості - з двох ступенів.

Здійснимо аналіз етапів формування вибірки.

Отже перший етап полягає у виключення територій, що не можуть бути обстежені. При формуванні територіальної вибірки були виключені населені пункти, розташовані у зоні відчуження (І зона) та зоні безумовного (обов'язкового) відселення (ІІ зона) на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно, чисельність населення, яка проживає на цих територіях, також була виключена із чисельності населення України і відповідних областей.

Потім, здійснюють виключення населення, яке не підлягає обстеженню При здійсненні розрахунків чисельності населення, яке підлягає обстеженню, з чисельності постійного населення було виключено інституційне населення - військовослужбовці строкової служби; особи, які знаходяться в місцях позбавлення волі; особи, які постійно проживають у будинках-інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо. Крім того, вибіркова сукупність не репрезентує маргінальні прошарки населення (безпритульні тощо).

Наступним етапом є стратифікація генеральної сукупності. Стратифікація генеральної сукупності здійснюється з метою адекватного відображення у вибірці основних особливостей адміністративно-територіального поділу України (27 регіонів: 24 області, Автономна Республіка Крим та міста Київ і Севастополь), а також для забезпечення відбору з більш однорідних за основними характеристиками груп домогосподарств.

Генеральною сукупністю для обстеження УЖД є сукупність не інституційних домогосподарств України у міських поселеннях та сільській місцевості. У відповідності із зазначеною метою, при формуванні вибірки, генеральна сукупність розподіляється на страти, які в межах кожного регіону відповідають містам та міськрадам з чисельністю населення 100 тис. осіб і більше (далі страта "великі міста" регіону), містам, селищам міського типу, міським та селищним радам із чисельністю населення менше 100 тис. осіб (далі страта "малі міста" регіону) та районам (крім внутрішньоміських), тобто адміністративним районам сільської місцевості (далі "райони" регіону). Таким чином, по Україні сформовано 52 страти по великих містах, 179 страт по малих містах та 490 страт по сільській місцевості (відповідно до кількості сільських районів).

Обсяг вибірки розподілявся між стратами з урахуванням чисельності не інституційного постійного населення та рівня надійності оцінювання основних показників у попередньому циклі обстежень таким чином, щоб забезпечити більш однорідну якість результатів обстеження за регіонами.

Відбір первинних територіальних одиниць вибірки наступний етап проведення статистичного спостереження. На цьому етапі побудови вибірки здійснюється відбір адміністративно-територіальних одиниць: міст, селищ міського типу, міських та селищних рад серед усіх таких одиниць регіону; у сільській місцевості - сільських рад або їх груп. Відібрані територіальні одиниці є первинними територіальними одиницями вибірки (ПТОВ). Термін дії вибірки ПТОВ - 5 років (2009-2013рр.).

Рис.2.4 - Схема формування вибірки територій та домогосподарств для державних вибіркових обстежень населення (домогосподарств) України у 2009?2013рр., у т. ч. - для обстеження умов життя домогосподарств [75].

Формування основи вибірки та відбір ПТОВ для проведення обстеження здійснювалися в межах кожної страти "великі міста" та "малі міста" кожного регіону окремо. При цьому в якості територіальних одиниць для відбору приймалися міста, селища міського типу, міські та селищні ради.

Так у відбір ПТОВ у страті "великі міста" попадають усі міста та міськради з чисельністю населення 100 тис. осіб і більше включені до вибірки без відбору з імовірністю, рівною одиниці, у страті "малі міста" - усі міста, селища міського типу, міські та селищні ради з чисельністю населення не меншою, ніж поріг саморепрезентативності, який розраховувався окремо для кожного регіону, включалися до вибірки з імовірністю, рівною одиниці, а серед міст, селищ міського типу, міських та селищних рад з чисельністю населення меншою за поріг саморепрезентативності у страті "малі міста" була реалізована процедура відбору. Відбір здійснювався в межах кожного регіону окремо із застосуванням методу систематичного відбору з імовірністю, пропорційною розміру (чисельності населення). В межах кожної страти складався перелік міст, селищ міського типу, міських та селищних рад у порядку зменшення чисельності їх населення. Кількість міст, селищ міського типу, міських та селищних рад з чисельністю населення меншою за поріг саморепрезентативності, яку необхідно було відібрати у кожній страті, визначалася шляхом віднімання від загальної кількості ПТОВ, яку необхідно відібрати у цій страті, кількості визначених міст, селищ міського типу, міських та селищних рад з чисельністю населення не меншою, ніж поріг саморепрезентативності.

У сільській місцевості первинними територіальними одиницями вибірки є сільські ради або їх групи. Відбір ПТОВ здійснювався в межах кожного району із застосуванням методу систематичного відбору з імовірністю, пропорційною розміру (кількості домогосподарств). Упорядкування ПТОВ для відбору здійснювалося за принципом "географічного серпантину", що задовольняло вимозі рівномірного розміщення одиниць вибірки по території району. Крім того, такий підхід забезпечує краще охоплення території району, а також дозволяє врахувати природнокліматичні особливості різних частин району. Кількість ПТОВ, яку необхідно відібрати у кожному районі для обстеження умов життя домогосподарств, визначалася виходячи з умови обстеження одним фахівцем з інтерв'ювання однієї ПТОВ. Мінімальний розмір ПТОВ, який становить 300 домогосподарств, був визначений з урахуванням необхідного потенціалу респондентів (домогосподарств) для забезпечення проведення обстеження на цій території протягом терміну дії територіальної вибірки.

При вторинному відборі територіальних одиниць вибірки у стратах "великі міста" та "малі міста" формується вибірка територіальних одиниць другого ступеня - вторинних територіальних одиниць вибірки (ВТОВ). Термін дії вибірки ВТОВ - 5 років (2009 - 2013рр.).

Інформаційною базою для формування ВТОВ у стратах "великі міста" та "малі міста" є інформаційно-аналітичні таблиці щодо розміщення та характеристики виборчих дільниць у окремих містах, селищах міського типу, міських та селищних радах за матеріалами Позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007р., надані Центральною виборчою комісією України. Відбір ВТОВ здійснювався в межах кожної відібраної ПТОВ із застосуванням методу систематичного відбору з імовірністю, пропорційною розміру (чисельності виборців). Для здійснення відбору ВТОВ упорядковувалися за принципом "географічного серпантину". Мінімальний розмір ВТОВ (виборчої дільниці або їх сукупності), який становить 600 осіб, було визначено із урахуванням необхідного потенціалу респондентів (домогосподарств) для забезпечення проведення обстеження на цій території протягом терміну дії територіальної вибірки.

Наступним етапом проведення статистичного спостереження є формування вибірки домогосподарства. Для цього по кожній ВТОВ у стратах "великі міста" та "малі міста" та кожній ПТОВ у сільській місцевості складалися списки адрес усіх домогосподарств. Інформаційною базою для складання цих списків у стратах "великі міста" та "малі міста" є інформаційно-аналітичні матеріали щодо кількісних характеристик складу населення відібраних виборчих дільниць, розроблені централізовано в департаменті обстежень домогосподарств на основі даних, підготовлених Центральною виборчою комісією України за матеріалами Позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007р., а в сільській місцевості - дані форми № 1 "Господарська книга" господарського обліку. Відбір адрес домогосподарств здійснюється з використанням процедури систематичного відбору.

Перед початком відбору щорічно здійснюється актуалізація складених списків адрес з метою унеможливлення або мінімізації негативного впливу змін, які відбулися з часу складання списків або останньої їх актуалізації. В обстеженні умов життя домогосподарств застосовується щорічна ротація домогосподарств (термін дії вибірки домогосподарств - 1 рік).

Основними відмінностями побудови вибірки для обстежень 2009-2013рр. порівняно з вибіркою, діючою у 2004-2008рр., є наступне:

розподіл обсягу вибірки за стратами здійснювався з урахуванням чисельності неінституційного постійного населення та рівня надійності оцінювання основних показників таким чином, щоб забезпечити більш однорідну якість результатів обстеження за регіонами;

у страті "малі міста" поріг саморепрезентативності було визначено окремо для кожного регіону, тоді як для побудови вибірки 2004-2008рр. - один поріг саморепрезентативності, який становив 80 тис. осіб;

в якості основи вибірки для відбору ВТОВ у міських ПТОВ була використана нова інформаційна база - інформаційно-аналітичні дані Центральної виборчої комісії за матеріалами Позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007р.;

змінилася кількість фахівців з інтерв'ювання: у страті "великі міста" зі 181 до 207, у страті "малі міста" - відповідно зі 171 до 179, у сільській місцевості - з 614 до 584 осіб;

змінилося навантаження на одного фахівця з інтерв'ювання: у страті "великі міста" з 28 на 26-32 домогосподарства, у страті "малі міста" - відповідно з 21 на 16-22, у сільській місцевості - з 6-7 на 5-8 домогосподарств.

Отже, для підвищення результативності проведення статистичного обстеження доходів і витрат домогосподарства необхідно якісно обґрунтувати вибірку. Зазначимо, що у 2010 році в обстеженні взяли участь 10428 домогосподарств (81,4% відібраних адрес за виключенням нежилих помешкань). Рівень участі в обстеженні сільських домогосподарств (95,7%) перевищував відповідний показник по міських - (75,9%). Найвищий рівень участі домогосподарств в обстеженні за 2010р. був у Чернівецькій (98,3%), Рівненській (95,3%), Сумській (94,7%) областях, Автономній Республіці Крим (93,8%) та Чернігівській (93%) області, найнижчий - у містах Києві (52%) та Севастополі (60,5%), в Одеській (64,9%) області. У більшості областей цей показник становив від 71,1% до 91,5%.

Отже, ефективність статистичного спостереження за доходами і витратами домогосподарства залежить перш за все від обґрунтування вибірки обстеження.

Однак є досить багато проблем в організації статистичного дослідження доходів і витрат домогосподарства, які потребують вирішення. До них необхідно віднести проблему якості статистичної інформації проблему адекватності інформаційно-комунікаційних технологій сучасним вимогам управління; проблема типології об'єктів дослідження.

Висновок до розділу 2

При проведенні аналізу статистичного спостереження за формуванням доходів і видатків домогосподарства, нами було зроблено наступні висновки:

- аналіз доходів та видатків домогосподарств України показав їх нерівномірність формування по окремих регіонах країни. В структурі доходів домогосподарств найбільшу питому вагу займає заробітна плата та соціальні трансферти, які мають тенденцію до зростання. Споживчі витрати займають вагому частку у видатках домогосподарств України;

- у 2010 році сукупні ресурси за місяць на одне домогосподарство збільшились у порівнянні із 2009 роком;

- сукупні споживчі витрати домогосподарств протягом 2008-2010 року зросли в 1,2 рази. Привертає увагу і той факт, що частка витрат на освіту, відпочинок, культуру, а також ресторани та готелі є більше як у два рази меншою у сільських домогосподарствах, ніж у міських, що свідчить про обмеженість доступу сільського населення до здобуття належної освіти, а також про не можливість масового відвідування культурно-відпочинкових заходів жителями сільської місцевості.

- структури споживчих витрат домашніх господарств у динаміці свідчить про те, що частка витрат на харчування зросла у 2010 році на 0,4%, збільшення відбулося як для міських домогосподарств так і для сільських, відповідно на 2,1% та 0,1%;

- з 2008 року знано зменшились неспоживчі витрати домогосподарств у середньому за місяць.

Ефективність статистичного спостереження доходів і витрат домогосподарств залежить від правильності формування вибірки домогосподарств, та пізніше її інтерпретації.

Розділ 3. Удосконалення статистичного спостереження процесів управління доходами і витратами домашніх господарств

3.1 Удосконалення процесів управління доходами та витратами домашніх господарств

В ринковій економіці важливу роль відіграє управління витратами та доходами домогосподарств оскільки це дає можливість систематизувати найважливіші аспекти домогосподарства.

У найзагальнішому вигляді "управляти" означає "спрямовувати хід, перебіг якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь" [11]. Енциклопедичні видання термін "управління" трактують як "свідомий цілеспрямований вплив суб'єктів (економічних, соціальних, політичних та ін. відносин) на окремих людей, трудові колективи та більш широкі спільноти, а також на економічні об'єкти з метою досягнення цими суб'єктами цілей і надання стабільності та динамічності розвитку керованим об'єктам" [42]. Управління фінансами - це "процес управління формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських об'єднань і громадян, якщо вони здійснюють фінансові операції, за допомогою специфічних прийомів і методів" [88].

Під управлінням фінансами домогосподарств Кізима Т.В. розуміє діяльність членів домашнього господарства щодо регулювання його вхідних і вихідних грошових потоків з метою підвищення загального добробуту членів домогосподарства, а також діяльність органів державної влади та управління, пов'язану з впливом на процес формування доходів і витрат домогосподарства з метою оптимізації та раціоналізації фінансових відносин у державі. Іншими словами, можна стверджувати, що управління фінансами домогосподарств є сукупністю процесів мотивації, планування, організації, контролю та реалізації фінансових відносин як безпосередньо всередині самого домогосподарства, так і з іншими суб'єктами економічної діяльності (державними фінансовими органами, інституціями фінансового ринку тощо) [56].

Об'єктами управління фінансами домашніх господарств є сукупні доходи (іноді сукупне багатство) та сукупні витрати (видатки) домогосподарств. Принагідно зазначимо, що необхідно чітко розділяти терміни "дохід" і "багатство". І перше, і друге поняття визначають купівельну спроможність домашнього господарства. Однак, якщо дохід показує, наскільки зросла купівельна спроможність домашнього господарства за визначений період часу, то багатство визначає обсяг купівельної спроможності на певний фіксований момент. Тобто в термінах "запаси - потоки" багатство є запасом, а дохід - потоком. Сукупне багатство домашнього господарства може набувати трьох основних форм: фізичне багатство (до якого належать земля, будинок, квартира, машина, меблі, твори мистецтва, коштовності та інші споживчі блага); фінансове багатство (яке набуває матеріального втілення в акціях, облігаціях, коштах на рахунках у банківських установах, наявних готівкових грошах тощо); людський капітал (тобто багатство, "уречевлене" в самій людині у результаті її виховання, освіти і досвіду (так зване набуте благо), а також благо, отримане від природи (талант, пам'ять, реакція, фізична сила тощо)). Кожен із перелічених видів багатства є для власника джерелом певного доходу, причому впродовж життєвого циклу індивіда частки фізичних і фінансових активів та людського капіталу в сукупному багатстві мають різну динаміку.

Суб'єктами управління є члени домашнього господарства, які здійснюють загальне управління його фінансами, а також держава в особі відповідних фінансових органів, які опосередковано впливають на процеси формування доходів і здійснення витрат домашніми господарствами (Державна податкова служба, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг тощо).

До основних завдань з управління фінансами домашнього господарства відносять [56]:

- реалізації та поступове підвищенні фінансового потенціалу домогосподарства;

- , забезпеченні максимізації дохідності його активів;

- раціональне здійснення поточних витрат;

- ефективне формування заощаджень та подальша їх трансформація в інвестиції;

- забезпечення мінімізації фінансових ризиків.

Досягнення мети та завдань домогосподарств у сфері управління доходами і видатками допоможе вироблення стратегії. Фінансова стратегія передбачає "формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності. і вибір найефективніших шляхів їх досягнення" [99]. Стратегічне управління передбачає прогнозування напрямів фінансової діяльності та моделювання параметрів фінансового розвитку домогосподарства на перспективу з урахуванням змін факторів зовнішнього середовища та кон'юнктури фінансового ринку. Для формування стратегічних цілей домогосподарству необхідно узгодити можливості досягнення та окреслити умови реалізації поставленої мети (визначити обсяг, оптимальну структуру та ефективне використання наявних активів та оцінити допустимий рівень фінансових ризиків).

Забезпечення стратегічних цілей в управлінні доходами і витратами домогосподарства повинна забезпечувати тактичне управління або вироблення тактичних цілей. Під фінансова тактикою розуміють застосування конкретних фінансових прийомів і методів, спрямованих на вирішення стратегічних завдань [99]. Основним тактичним завданням є вибір найбільш оптимального фінансового рішення та найбільш доцільних у конкретній ситуації інструментів управління фінансами домашнього господарства. Тактичне управління, як правило, охоплює оперативне управління наявною готівкою, спрямоване на забезпечення і підтримання постійної платоспроможності домашнього господарства та ефективне використання грошових коштів.

Розроблення відповідної стратегії та тактики в управління доходами і витратами домогосподарства вимагає від з'ясування основних їх особливостей. Отже, управлінню фінансами домашніх господарств притаманні такі особливості.

На конкретних етапах життєвого циклу індивіда є специфіка управління його особистими фінансами, що, безумовно, впливатиме на процес управління фінансами домашнього господарства загалом. Скажімо, на першому етапі життєвого циклу формується людський капітал конкретної особи завдяки здобуттю освіти і початкових професійних навичок, тому основним завданням управління фінансами на цьому етапі є мобілізація фінансових ресурсів, як правило, для оплати послуг освіти. Управління фінансами на другому етапі життєвого циклу, пов'язаного з трудовою діяльністю, полягає у максимізації дохідності фінансового капіталу, формуванні заощаджень і ефективному управлінні інвестиційним портфелем. Управління фінансами на третьому етапі життєвого циклу полягає в максимізації дохідності за умов реалізації раніше накопичених активів з метою підтримання поточного споживання у передпенсійний та пенсійний період.

На формування фінансів домогосподарств суттєвий вплив справляють особисті, майнові, інвестиційні та соціальні ризики, тому одним із важливих напрямів управління фінансами вважаємо управління ризиками, яких зазнають члени домашнього господарства (зокрема, ризиком втрати доходу, майна, фінансовими ризиками тощо). Основними стратегіями мінімізації ризиків, пов'язаних з управлінням фінансами домогосподарств, є самострахування, добровільне і обов'язкове страхування. Зазначимо, що до одного і того самого ризику можуть застосовуватися одразу кілька стратегій мінімізації (скажімо, ризик тимчасової втрати здоров'я і пов'язані з ним витрати можуть бути застраховані через самострахування шляхом створення фонду грошових коштів на непередбачені витрати; одночасно людина може купити страховий поліс у межах добровільного страхування). Частина ризиків, які називають соціальними (ризик втрати заробітку від трудової діяльності внаслідок тимчасової непрацездатності, професійного захворювання, безробіття, втрати доходу у зв'язку з похилим віком), страхується згідно з чинним законодавством і належить до сфери обов'язкового соціального страхування. Важливим в управлінні фінансами домогосподарств є ризик-менеджмент інвестицій, який головним завданням ставить досягнення оптимального співвідношення фінансових ризиків та дохідності тих чи інших фінансових активів.

Домашні господарства у процесі управління своїми фінансами доволі часто змушені знаходити оптимальне вирішення інколи кардинально протилежних завдань. Скажімо, більшість домашніх господарств постійно стикаються з проблемою пошуку прийнятного для усіх членів співвідношення між поточним споживанням і бажанням заощаджувати. Адже зрозуміло, що збільшення поточних споживчих витрат домогосподарства призводить до зменшення заощаджень і знижує його довгострокову фінансову стійкість; і навпаки, збільшення заощаджень провокує скорочення поточного споживання. Водночас унаслідок залучення кредитів поточне споживання може збільшитися, проте воно знижуватиметься у майбутньому за рахунок виплати відсотків за кредитами.

Характерною особливістю ринкового середовища, в якому формуються фінанси домашніх господарств, є асиметричність ринкової інформації. Якість і доступність інформації, якою володіє домашнє господарство, суттєво впливає на процес управління фінансами і, як наслідок, на прийняття ефективних фінансових рішень, особливо під час формування інвестиційного портфеля домашнього господарства.

Поряд з асиметричністю ринкової інформації на формування фінансів домашніх господарств суттєвий вплив чинить також довгострокова державна фінансова політика, яка зумовлює розподіл податкового навантаження між поколіннями. Відомо, що значні внутрішні та зовнішні запозичення, покращуючи матеріальні умови життя сучасного покоління, водночас призводять до посилення податкового навантаження на наступні покоління.

Зазначену проблему окремі автори пропонують розглядати в межах концепції "бухгалтерії поколінь", що є системою оцінки податкового навантаження, яке сучасне покоління перекладає на майбутні покоління. Якщо розрахунки на основі бухгалтерії поколінь показують на зростання податкового навантаження на майбутні покоління, це означає зниження їхньої здатності до заощаджень і відповідне зменшення інвестиційного потенціалу економіки [63].

Як показало дослідження Л. Котлікоффа і Б. Рафельхашена, незбалансованість податкового навантаження між поколіннями спостерігається в більшості країн світу. Винятками є Велика Британія і Канада, де така збалансованість має місце, а також Ірландія і Нова Зеландія, в яких з урахуванням перспектив економічного розвитку податкове навантаження на сучасне покоління навіть більше, ніж на майбутнє [56].

Бухгалтерія поколінь формує зовсім іншу картину фіскальної політики, ніж ту, яку дає показник дефіциту бюджету. Скажімо, коли на початку 1980-х років уряд США знизив податки, більшість фахівців стверджували, що від такої фіскальної політики вигоду отримали старші покоління людей за рахунок молодших, оскільки останні успадкували збільшений державний борг. А Л. Котлікофф стверджує, що американський уряд за допомогою знарядь фіскальної політики переклав на молодші покоління ще більший економічний тягар, підвищивши у ці роки виплати з фондів соціального страхування особам старшого віку. Така фіскальна політика, збільшуючи оподаткування працездатного населення, перерозподіляла доходи від молодших поколінь до старших (хоча вона й не впливала на дефіцит бюджету). Проте подальші реформи системи соціального страхування змінили цю тенденцію на протилежну, переміщуючи вигоди до молодших поколінь [56].

Загалом аналіз на основі бухгалтерії поколінь показує: чим більше витрачає і менше сплачує сучасне покоління, тим більше повинно платити наступне покоління. Відповідно, заходи поточної фінансової політики неминуче вплинуть на формування фінансів домашніх господарств у майбутньому. Крім того, надлишкове податкове навантаження зумовлює загальну невизначеність фінансової політики, скорочує горизонт планування і тим самим створює значні труднощі для управління фінансами домашніх господарств.

Здійснюючи управління фінансами, члени домогосподарств також повинні пам'ятати про те, що в сучасних умовах фінанси домашніх господарств формуються під впливом довго- і середньострокових циклів економічної кон'юнктури. Циклічним розвитком сучасної економіки визначаються не лише суттєві коливання основних показників фінансів домогосподарств, а й загальна нестійкість процесу їх формування і використання.

Цілком зрозуміло, що окремому домашньому господарству (та й конкретній людині зокрема) надто складно спрогнозувати, як найважливіші події (скажімо, одруження, народження дітей, вихід на пенсію) збігатимуться з фазами довгої хвилі економічної кон'юнктури. У тривалій перспективі зробити такий прогноз з необхідною точністю, на нашу думку, неможливо, хоч у середньостроковому плані таке прогнозування співвідношення двох циклів є цілком реальним.


Подобные документы

  • Мета та завдання статистичного спостереження, його інструментарій та розробка програми. Форми, види та способи спостереження. Одиниці об’єкту спостереження, складання їх списку. Статистичний формуляр, організаційні питання статистичного спостереження.

    контрольная работа [34,3 K], добавлен 31.08.2009

  • Предмет, метод та завдання статистики. Статистичне спостереження як етап статистичного дослідження. Зведення і групування. Інформаційне забезпечення статистичного спостереження. Аналізи та прогнози за статистичними даними. Описовий і кількісний аналіз.

    контрольная работа [109,6 K], добавлен 15.01.2011

  • Місце доходів населення у національній економіці. Аналіз структури доходів домогосподарств, їх розподіл. Вплив світової кризи на формування доходів. Державна політика сприяння підвищення рівня доходів населення та напрями її вдосконалення в Україні.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 14.09.2016

  • Сутність доходів та витрат населення України. Системи узагальнюючих показників для статистичного вивчення. Динаміка доходів та витрат населення України. Розпроділ населення за рівнем середньодушових витрат. Середньорічне споживання продуктів харчування.

    курсовая работа [141,4 K], добавлен 15.01.2011

  • Сутність, економічні основи розвитку та джерела доходів домогосподарств. Можливості вибору домогосподарства та його переваги в мікроекономічному аналізі. Фінанси, мотиви та чинники формування заощаджень домогосподарств, оптимальний план споживання.

    курсовая работа [286,4 K], добавлен 21.12.2010

  • Сутність та зміст статистичного спостереження, його призначення, особливості реалізації. Організаційні форми статистичних спостережень, специфіка їх апарату в органах внутрішніх справ. Перевірка вірогідності даних за допомогою арифметичного контролю.

    контрольная работа [25,5 K], добавлен 09.03.2011

  • Алгоритми статистичного спостереження фінансового стану підприємства. Баланс ВАТ "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна" за 2004–2005 роки та горизонтальний аналіз динаміки його статей. Результати статистичного аналізу доходів.

    курсовая работа [337,5 K], добавлен 10.07.2010

  • Сутність та джерела формування доходів та витрат населення. Оцінка впливу інфляції на рівень життя населення. Статистична оцінка споживання населенням матеріальних благ. Кореляційно-регресійний та кластерний аналіз регіонів України за рівнем доходів.

    дипломная работа [4,2 M], добавлен 15.12.2011

  • Теоретичні основи економіки домогосподарства, сутність та поняття, основні фактори. Стан соціально-економічного становища домогосподарств в Україні, порівняльна характеристика. Вплив розвитку сільських територій на доходи та витрати домогосподарств.

    курсовая работа [193,4 K], добавлен 04.10.2009

  • Основні поняття та категорії прикладної статистики. Організаційні форми статистичного спостереження. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти, види і завдання статистичних групувань. Правила побудови статистичних графіків.

    реферат [39,8 K], добавлен 24.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.