До основних методів управління фінансами домашніх господарств з позиції мікрорівня, серед найважливішими є фінансовий облік, фінансове планування, фінансовий аналіз та контроль членів домашнього господарства за поточними доходами і витратами, а також формуванням заощаджень.

Кожен з перелічених методів реалізується на практиці за допомогою конкретних інструментів. Скажімо, інструментом фінансового обліку може бути розроблення і ведення плану рахунків доходів, витрат, майна, інвестицій, кредитів, відсоткових платежів тощо (потрібно пам'ятати, що чим деталізованішими будуть плани рахунків, тим точнішу інформацію можна отримати для аналізу).

Фінансове планування у сфері фінансів домогосподарств доцільно здійснювати передусім за допомогою таких інструментів, як план-прогноз реалізації фінансових цілей і бюджет домашнього господарства.

Основними інструментами фінансового аналізу у сфері фінансів домашніх господарств можуть бути: визначення коефіцієнта заборгованості та коефіцієнта ліквідності, розрахунок споживчого індексу домогосподарства та його зіставлення з індексом споживчих цін, а також порівняння альтернативних форм отримання кредитів та укладання договорів страхування, зіставлення найоптимальніших та найприбутковіших варіантів вкладення тимчасово вільних коштів тощо.

Вважаємо, що процес управління фінансами домогосподарств доцільно починати з розроблення та ведення плану рахунків доходів, витрат, майна та інвестицій. Основними обліковими статтями у цій сфері можуть бути поточні доходи (за окремими підстаттями: заробітна плата, доходи від особистого підсобного господарства, доходи від здавання майна в оренду, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості, доходи від цінних паперів, вкладів у банківських установах тощо) і поточні витрати (за окремими підстаттями: харчування, оплата житлово-комунальних послуг, придбання одягу та взуття, транспортні витрати, сплата страхових внесків тощо), а також кошти на рахунках у кредитних установах, вкладення у цінні папери, нерухомість, страхові поліси, отримані кредити тощо. Для раціонального ведення домашнього господарства, на нашу думку, потрібно також обов'язково здійснювати облік наявного рухомого і нерухомого майна.

Центральне місце в управлінні фінансами домашніх господарств посідають планування, складання і виконання сімейного бюджету, а також постійний контроль за його виконанням.

У сучасних економічних реаліях планування сімейного бюджету надзвичайно необхідне, особливо для тих домогосподарств, котрі бажають не просто “плисти за течією”, а свідомо впливати на численні фактори, що визначають якість їхнього життя. В економічно розвинутих країнах світу особисте фінансове планування стало невід'ємним атрибутом сучасного буття (над плануванням бюджету і управлінням власними грошима у цих країнах регулярно замислюються 60-70 % громадян). У цивілізованому суспільстві прийнято замислюватися над оптимізацією доходів і витрат, обговорювати можливості заощаджень та інвестицій, обмінюватися досвідом раціоналізації споживчих витрат [63].

У країнах, що розвиваються, ситуація суттєво різниться. Скажімо, в Росії "третина громадян взагалі не планує сімейний бюджет, ще 37 % якщо й планують, то на місяць і менше. Тобто більше двох третин населення взагалі не замислюються над плануванням особистого бюджету. Лише 20 % думають на кілька місяців уперед. А кількість людей, які задумуються над управлінням особистими грошима в межах півріччя (8 %), року (4 %) і більше року (3 %) наближається до статистичної похибки" [84].

Емпіричні спостереження доводять, що в Україні важливість фінансового планування усвідомлює також доволі незначна частина населення, хоч у недалекому майбутньому ситуація, вважаємо, буде кардинально змінюватися на краще. Для того, аби приступити до складання бюджету домашнього господарства, на нашу думку, доцільно спершу розробити план-прогноз реалізації фінансових цілей як інструмент середньострокового планування у сфері фінансів домашніх господарств (табл.3.1). Головним призначенням плану-прогнозу є розподіл у часі значних фінансових витрат, що дасть можливість забезпечувати ефективне використання власних ресурсів і оптимізувати залучення зовнішніх джерел [56].

Таблиця 3.1

План-прогноз реалізації фінансових цілей домашнього господарства на трирічний період [56]

Цілі	Рік
	перший	другий	третій
Погашення раніше отриманого банківського кредиту на купівлю меблів	X
Відпочинок	X
Купівля автомобіля		X
Облаштування дачного будинку		X
Оплата навчання дітей у вищих навчальних закладах			X
Ремонт квартири			X

Проте найважливішим етапом управління фінансами вважаємо складання бюджету домашнього господарства на плановий період у формі таблиці, в якій члени домогосподарства групують і розподіляють свої доходи і витрати та виводять різницю (залишок) (табл.3.2) [63]. Вести її можна у звичайному зошиті або на комп'ютері; вона може мати довільний, але насамперед зручний для розробника вигляд.

Головною метою складання бюджету є деталізація доходів і витрат домашнього господарства для забезпечення контролю за надходженням коштів та їх ефективним витрачанням. Це дасть можливість уникати тимчасової нестачі коштів внаслідок великих витрат і затримки дохідних надходжень. Причому, як не парадоксально, але чим меншою сумою коштів володіє домогосподарство, тим важливішим для нього є складання деталізованого бюджету.

У бюджеті домогосподарства акумулюються індивідуальні надходження працюючих членів сім'ї, а також інші доходи, за рахунок яких покриваються як загальні потреби домогосподарства, так і особисті потреби всіх його членів. Іншими словами, всередині бюджету домашнього господарства відбувається перерозподіл доходів між усіма членами сім'ї, незалежно від того, хто є основним постачальником грошових коштів. Тому, на нашу думку, розглядаючи бюджет домашнього господарства, коректніше говорити про систему бюджетів у межах єдиного сімейного бюджету, оскільки кожен із членів домогосподарства може вести індивідуальний облік своїх доходів і витрат незалежно від того, яка модель управління фінансами характерна для цього домашнього господарства.

Таблиця 3.2

Бюджет домашнього господарства

Доходи	Витрати
Оплата праці; доходи від підприємницької діяльності; доходи від самозайнятості; доходи від продажу сільськогосподарської продукції; доходи від продажу особистого і домашнього майна; доходи від продажу нерухомості; доходи від здавання внайми нерухомості; пенсії; стипендії; соціальні допомоги та компенсаційні виплати; відсотки за вкладами; дивіденди на акції; доходи від інших цінних паперів; доходи від продажу цінних паперів; допомога від родичів; інші доходи	Відносно постійні: витрати на харчування; оплата житлово-комунальних послуг; оплата послуг зв'язку; оплата проїзду на транспорті; сплата страхових внесків; сплата відсотків за кредит; утримання і експлуатація автомобіля. Змінні: придбання одягу, взуття, інших товарів; медичне обслуговування; витрати на відпочинок; купівля подарунків; особисті витрати; допомога родичам. Інвестиційні: придбання акцій і облігацій; купівля нерухомості; вклади до банків інші витрати
Профіцит/Дефіцит

Дослідники сімейних фінансів загалом виокремлюють три найбільш поширені інструменти управління фінансами в домашньому господарстві: загальний сімейний бюджет, особисті бюджети подружжя і три бюджети (загальний сімейний та два особисті бюджети подружжя).

Так, Р. Бламберг і М. Колеман, зробивши висновок про те, що в процесі управління фінансами основним фактором розподілу економічних ролей у домашньому господарстві є величина отримуваних його членами доходів, виокремлюють [63]:

- домінуючі доходи чоловіка;

- співвідношення доходів подружжя;

- незалежні один від одного бюджети.

Ж. Пал і К. Воглер, досліджуючи механізм здійснення контролю над грошовими ресурсами у домашньому господарстві та вплив грошей на поділ влади всередині домогосподарства, виокремлюють п'ять основних способів контролю над грошовими ресурсами сім'ї [56]:

головним розпорядником коштів є дружина;

головним розпорядником коштів є чоловік;

усі гроші перебувають у спільному розпорядженні подружжя;

частина грошей вноситься в сімейний бюджет, а рештою кожен із подружжя розпоряджається самостійно;

подружжя має повністю відокремлені бюджети.

В.В. Глухов наголошує на тому, що формування і розвиток родинної економіки загалом варто розглядати не як спільний внесок усіх членів домогосподарства, а як сукупність їхніх особистих фінансів (при цьому головну роль будуть відігравати особисті фінанси того члена сім'ї, який є основним годувальником). Домогосподарство не розглядається як однорідна структура, об'єднана спільними інтересами. В умовах ринку, на думку автора, передумовою домінування економічних інтересів усередині домашнього господарства є особиста фінансова залежність його членів: у вигляді залежності кожної людини не лише від іншої, а й від фінансів, внесених іншими членами в сім'ю [30].

Залежно від мети управління та масштабів майна члени домашнього господарства можуть складати місячні, квартальні та річні бюджети. Під час складання бюджету домашнього господарства до розділу "Доходи" зараховують усі надходження, які члени домогосподарства очікують отримати у плановому періоді (заробітну плату, премії, відсотки за вкладами, доходи від здавання рухомого чи нерухомого майна в оренду, пенсії, стипендії тощо). Якщо доходи є непостійними і непередбачуваними (наприклад, періодичні гонорари), то доцільно обрахувати частоту таких надходжень за останні місяці і вивести середнє значення.

Розділ "Витрати" варто розбити на декілька груп, причому для кожного виду витрат створити окрему комірку в таблиці. Скажімо, до першої групи ("Невідкладні витрати") можна віднести витрати на харчування, придбання засобів гігієни, побутової хімії, оплату житлово-комунальних послуг, квартплату, плату за навчання, відвідування дитячого садка, сплату відсотків за кредит тощо. До другої групи ("Витрати, які можна відкласти") доцільно зараховувати витрати на придбання одягу, взуття, шкіргалантереї тощо. Третя група ("Витрати, які формують стиль життя") передбачатиме витрати на оплату послуг стільникового зв'язку, Інтернету, утримання автомобіля, харчування поза домом, відвідування салонів тощо. Можна також виділяти окремим рядком групу витрат "Відпочинок і розваги", до якої зарахувати витрати на організацію свят і дозвілля у вихідні дні, на походи в кіно, театр, на придбання книг, дисків улюблених виконавців тощо.

Важливим, на нашу думку, є виокремлення у бюджеті домашнього господарства своєрідного резервного фонду, з якого можна фінансувати видатки, що вимагають попередніх накопичень (скажімо, здійснення ремонту, проведення відпустки поза домом, купівля меблів, побутової техніки, організація сімейних свят тощо). Оптимальна величина резервного фонду може коливатися у межах тримісячного обсягу витрат домашнього господарства. Створювані домогосподарством резерви передусім повинні бути високоліквідними, тобто мати здатність якомога швидше перетворюватися на реальні гроші.

Зрозуміло, що найбільш ліквідним резервом є готівкові гроші, які можуть зберігатися вдома або у банківському сейфі. Свої резерви корисно розподіляти за різними валютами (скажімо, гривні 40 %, долари - 30 і євро - 30 %), що сприятиме зменшенню ризику втрат у разі різких коливань курсів.

До високоліквідних активів можна зарахувати і гроші на кредитних картках (звичайно, у надійному банку). Головне, щоб на картці завжди був мінімальний залишок, який у будь-який момент можна використати, знявши готівку через банкомат або розплатившись безпосередньо карткою.

Наступний за ліквідністю резерв - банківські депозити (бажано короткострокові) у максимально надійному банку, які також доцільно розподіляти за різними валютами. Певною мірою до резервів можна зарахувати і невеликі вироби дорогоцінних металів, які за необхідності можуть бути реалізовані і перетворені на готівку (проте потрібно пам'ятати, що на ціну і ліквідність ювелірних виробів суттєво впливає такий фактор, як мода). Більш серйозним резервом вважають золото у зливках.

Загалом склад та структура статей доходів і витрат бюджетів домашніх господарств залежать від віку та чисельності членів домогосподарств. Скажімо, у доходах домогосподарств, які складаються, в основному, з осіб молодого віку, як правило, основною дохідною статтею є заробітна плата, а у сукупних витратах велику частку мають витрати на навчання та розваги. У доходах домогосподарств, які складаються переважно з осіб середнього і похилого віку, значну частку становлять доходи від власності у вигляді дивідендів, відсотків за банківськими вкладами чи плати за здане в оренду майно, а у витратній частині бюджету суттєвими є витрати на рекреаційні цілі. З віком збільшується також частка коштів, спрямовуваних членами домашнього господарства на заощадження (у тому числі на випадок непередбачуваних обставин).

Під час складання бюджету пропонуємо витрати домашнього господарства поділяти на постійні і змінні, що забезпечуватиме точний облік таких витрат і полегшуватиме пошук резервів для їх можливої економії та раціоналізації.

З обліковою метою необхідним вважаємо ведення спеціальної господарської книги (як у рукописному, так і в комп'ютерному варіанті), за допомогою якої можна здійснювати щомісячний ретельний аналіз бюджету домогосподарства, оцінку доцільності здійснення конкретних покупок і платежів та пошук можливостей для скорочення непродуктивних витрат.

З метою систематичного обліку витрат домогосподарства доцільним є ведення щоденного обліку зроблених покупок із зазначенням кількості та вартості придбаних товарів, а також інших витрат. Якщо врахувати, що одна сім'я із чотирьох осіб у середньому здійснює три покупки в день, і в одній покупці може бути кілька товарів (як правило, продуктів), то, на нашу думку, загальна кількість записів, які потрібно буде зробити в зошиті для обліку витрат, не перевищуватиме в середньому 8-10, на що витрачатиметься від п'яти до десяти хвилин щоденно. Дрібні регулярні витрати (скажімо, квитки на проїзд у міському транспорті) доцільно обліковувати наприкінці тижня.

Для більш ґрунтовного аналізу витрат можна наприкінці тижня або місяця підсумовувати всі витрати за окремими статтями (наприклад, харчування, одяг і взуття, товари тривалого користування, культурно-освітні послуги, транспортні послуги, житлово-комунальні послуги, послуги побутового обслуговування, інші витрати). Якщо витрати на харчування чи будь-які інші витрати мають значну частку у сімейному бюджеті, роблячи його доволі напруженим, то таку статтю витрат доцільно розшифровувати детальніше (скажімо, у витратах на харчування виокремлювати м'ясні та молочні продукти, хлібобулочні вироби, крупи, овочі і фрукти, кондитерські вироби та ін.), що дасть змогу скоротити ті чи інші надлишкові витрати (за умови, що таке скорочення, звичайно, буде можливим і доцільним).

Принагідно зазначимо, що навіть якщо члени домогосподарства будуть обліковувати й аналізувати свої витрати не систематично, а лише впродовж обмеженого періоду часу (наприклад, одного чи кількох місяців), то і тоді це буде надзвичайно корисно, адже такий облік дасть можливість виявити багато резервів для скорочення витрат, на які раніше не звертали уваги, а отримана інформація допоможе більш раціонально здійснювати витрати навіть тоді, коли облік вестися не буде.

Під час розрахунку витрат у домашніх господарств можуть виникати певні труднощі, пов'язані зі зміною індексу споживчих цін, який визначається статистичними органами для певних груп товарів масового споживання. Однак структура споживання конкретного домогосподарства має характерні особливості, тому з метою розрахунку достовірної і більш точної оцінки впливу інфляції на витрати домашнього господарства доцільно визначати індивідуальний споживчий індекс для кожного з його членів.

Для розрахунку індивідуального споживчого індексу необхідно [56]:

- скласти перелік традиційно споживаних продуктів харчування, товарів повсякденної необхідності, одягу, взуття, транспортних витрат;

- визначити ціни на ці товари і послуги у базовому періоді;

- виявити поточні ціни за кожною товарною групою і розрахувати загальну величину поточних витрат.

Різниця від ділення цієї суми витрат в поточному періоді і суми витрат у базовому періоді дає величину індивідуального споживчого індексу (він є показником індивідуальної вартості життя). Зіставлення індивідуального споживчого індексу з офіційно опублікованим індексом споживчих цін дає змогу виявити вплив інфляції на індивідуальні витрати.

Виявлення розбіжностей між індивідуальним споживчим індексом та індексом споживчих цін дає можливість здійснювати моніторинг витрат і визначати відмінності між запланованими та фактичними витратами домашнього господарства. Потрібно пам'ятати, що посилення інфляції призводить до звуження горизонту планування бюджету домашнього господарства, а тому вимагає прийняття оперативних рішень щодо коригування його відповідних витрат.

Для контролю за поточними витратами доцільно із загальної суми грошових доходів домашнього господарства за попередній місяць або очікуваних доходів у поточному місяці вирахувати суму обов'язкових платежів і витрат (оплата житлово-комунальних послуг, перебування дитини у дитячому садку, проїзних квитків тощо), а також суму запланованих заощаджень і великих покупок. Отриманий залишок, поділений на кількість днів у місяці, буде лімітною величиною, з якою слід порівнювати свої щоденні витрати. Звичайно, уникнути відхилення від цієї величини неможливо, але загалом потрібно стежити, щоб звичний рівень не перевищував цієї межі.

Якщо у бюджеті домогосподарства виникає профіцит, то він може бути використаний членами домашнього господарства на збільшення заощаджень, котрі в майбутньому можуть трансформуватися в інвестиції за допомогою різноманітних фінансових інструментів. А джерелами покриття дефіциту бюджету можуть стати: скорочення поточних витрат; зниження обсягу інвестицій; залучення кредитних ресурсів (принагідно зазначимо, що залучення кредитних ресурсів доцільне лише у випадку їх ефективного використання, здатного збільшувати доходи домогосподарства або сприяти отриманню іншого бажаного ефекту).

У згаданому контексті зазначимо, що у країнах з розвинутою системою банківського і споживчого кредитування населення досить важливим питанням є особисте банкрутство, тобто оголошення конкретних фізичних осіб неплатоспроможними (фінансова криза, яка розпочалася наприкінці 2008 р., загострила актуальність цієї проблеми і в Україні).

У більшості розвинутих країн світу діють закони, які регулюють процедуру особистого банкрутства. Наприклад, відповідно до статті 7 Кодексу про банкрутство США, особа, проти якої кредиторами подані позови про визнання її неплатоспроможною, повинна подати в суд декларацію про свої активи і зобов'язання. Рішення про продаж особистих активів і погашення за їхній рахунок боргів приймаються безпосередньо судом [43].

Інший варіант банкрутства передбачений статтею 13 Кодексу про банкрутство США, якою встановлено, що боржник, котрий має постійне джерело доходу, повинен надати до суду план погашення боргу за рахунок майбутніх доходів і реалізації активів упродовж визначеного періоду часу. За такого варіанта банкрутства боржника не позбавляють власності, проте він зобов'язується здійснювати регулярні платежі на користь кредиторів. Максимальний строк, установлений законодавством для сплати боргу, становить п'ять років. Дані про персональне банкрутство вносять до кредитної історії боржника, що суттєво ускладнює отримання ним нових кредитів [63].

Завершальним етапом бюджетного процесу на рівні домогосподарства є контроль надходження запланованих доходів та здійснення запланованих витрат. Важливий елемент такого контролю управління наявною готівкою, яке включає регулювання потоків грошових коштів, що перебувають на банківських рахунках і на рахунках в інших кредитних установах, а також у вигляді грошових залишків (кишенькові гроші). Внутрішні та зовнішні грошові потоки характеризують ступінь фінансової стійкості домогосподарства та його фінансовий потенціал. Брак мінімально необхідного запасу грошових коштів є індикатором фінансових негараздів домогосподарства, а їх надмірний надлишок може бути свідченням втраченої можливості ефективного вкладення коштів. Тому важливою складовою управління фінансами домашніх господарств вважаємо також управління наявними готівковими коштами, головними завданнями якого є [56]:

- підтримання мінімально необхідного запасу наявних грошей, які не приносять відсоткового доходу;

- забезпечення високої ліквідності тієї частини грошових коштів, яка може знадобитися для здійснення витрат на непередбачені цілі;

- розміщення вільних грошових коштів на умовах оптимізації співвідношення "ризик - дохідність".

Зазначимо, що без детального розпису бюджету домогосподарства та його ретельного аналізу обійтися, звичайно, можна. Проте без чіткої картини власного фінансового стану дуже важко вишукати резерви для економії, яка стала надзвичайно актуальною для багатьох вітчизняних домогосподарств в умовах сучасної фінансової кризи. І хоча, на перший погляд, ці резерви не такі вже й суттєві, проте постійне їх використання дасть змогу зекономити значні кошти для сімейного бюджету.

А резерви для економії і справді є (скажімо, можна замінити в квартирі звичайні лампочки на економні, поставити лічильники гарячої та холодної води, замінити стоканальний пакет кабельного телебачення на менший і дешевший, перейти на безлімітний пакет мобільного зв'язку, відмовитися від купівлі сурогатів їжі та напівфабрикатів, купувати одяг і взуття під час зимових і літніх розпродажів, не робити спонтанних покупок, книги брати у бібліотеці, дисками обмінюватися, під час відпустки познайомитися з мальовничими пейзажами та історичними місцями власної країни тощо).

По суті, людині для життя потрібно не так уже й багато. Інша справа, що хочеться значно більшого. І це, мабуть, правильно і навіть дуже добре. Врешті-решт, людські бажання рухають прогрес. Проте доволі часто ми купуємо не їжу, одяг, засіб зв'язку чи пристрій, що полегшує наш побут, а атрибут красивого життя.

Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що управління фінансами домашніх господарств є надзвичайно важливим і водночас доволі складним та громіздким процесом, який вимагає від членів домогосподарства неабиякої компетенції, скрупульозності й значною мірою креативного підходу до вирішення основних господарських завдань.

Важливим моментом здійснення ефективного управління особистими фінансами, є те що цим самим закладаєте міцний фундамент добробуту для ваших нащадків.

В Україні, на жаль, практично не сформувалися будь-які досвід чи традиції навчання громадян управлінню особистими фінансами. У сім'ях як первинних осередках, де діти вперше пізнають науку життя, мало хто з батьків (котрі виховувалися, в основному, за часів суцільного соціалістичного дефіциту) має успішний досвід управління власними фінансами.

Звичайно, уміння ефективно управляти особистими фінансами не є вродженим, його треба постійно вивчати та удосконалювати упродовж усього життя.

Оскільки сучасна фінансова криза в Україні актуалізувала необхідність ефективного управління особистими фінансами, спробуємо виокремити кілька основних рекомендацій (базових правил) стосовно фінансової поведінки домашніх господарств в умовах економічної нестабільності, сподіваючись, що вони стануть у пригоді кожному, хто піклується про свій добробут і фінансову самодостатність.

В умовах економічної кризи потрібно не панікувати та не шукати винуватців, а сприйняти ситуацію, що склалася, за нову "точку відліку". Варто відокремити емоції від дій і пам'ятати, що люди лякаються не стільки самої кризи, скільки її ймовірних наслідків. Проте, яким будуть ці наслідки, багато в чому залежить і від наших зусиль.

Отримавши будь-яку інформацію про ті чи інші фінансові події, потрібно якомога детальніше її аналізувати і, по можливості, виявляти, в чому полягає зацікавленість (інтерес) джерела такої інформації.

Оптимізувати споживання, зменшивши витрати на товари не першої необхідності. Метою таких заходів має бути бездефіцитний бюджет, щоб не виникло потреби "проїдати" накопичені раніше заощадження.

Створити власний "стабілізаційний" фонд для непередбачених витрат (скажімо, обсягом від трьох до п'яти розмірів середньомісячних витрат).

По можливості диверсифікувати джерела доходів. Навіть маючи постійне місце роботи, недоцільно відмовлятися від суміжних заробітків.

Потурбуватися про ліквідність домогосподарства. Під час кризи з метою мінімізації ризиків краще відмовитися від великих покупок (скажімо, купівлі нерухомості, дорогоцінностей тощо), максимально акумулювавши заощадження.

Диверсифікувати вкладення, розподіливши заощадження між різними "кошиками" (наприклад, вклад у банківській установі, кредитні картки, акції, готівкова валюта). Посилити (або хоча б зберегти) стійкість фінансового стану в умовах кризи зможуть лише гроші, отримані від "роботи" ваших грошей.

Пам'ятаймо, що особисті фінанси вимагають управління завжди, а в нестабільних умовах - особливо. Потрібно лише не лінуватися дбати про власний добробут і покращання свого фінансового становища, адже наш фінансовий добробут залежить передусім від нас самих і, не в останню чергу, від нашого уміння ефективно управляти особистими фінансами.

3.2 Напрямки підвищення ефективності статистичного спостереження доходів і видатків домашніх господарств

У сучасних умовах одним із найважливіших факторів стабільного розвитку країни, зокрема сектору домашніх господарств, виступає якісне, ревалентне, надійне та своєчасне статистичне забезпечення управління на всіх рівнях. Для ефективності статистичного спостереження доходів і видатків домашніх господарств необхідно переглянути систему забезпечення їх вибіркового обстеження.

Відзначаючи позитиви в розбудові статистичної бази розвитку домогосподарств, зазначимо, що вітчизняна практика має низку нерозв'язаних проблем. До них необхідно віднести: проблему якості статистичної продукції та інформації; проблему адекватності інформаційно-комунікаційних технологій сучасним вимогам управління; проблему типології об'єктів вибіркових обстежень та ін. Статистичні результати дослідження домогосподарств не завжди задовольняють потреби користувачів, зокрема пов'язані із розробкою та прийняттям управлінських рішень щодо розвитку сектору домогосподарств. Процес збереження й поширення даних є не завжди ефективним і потребує модифікації та вдосконалення.

Прийняття управлінських рішень, що стосуються домогосподарств ґрунтуються на джерелах отриманої інформації, які повинні базуватися на застосуванні прогресивних методів збирання і обробки даних. Тому основним напрямком в підвищенні ефективності статистичного спостереження доходів і видатків домашніх господарств є забезпечення якісної обробки інформації.

Проблемам забезпечення якості статистичної інформації останнім часом приділяється все більше уваги як в Україні, так і в інших країнах світу. Проте гарантувати якість статистичної інформації можливо лише у тому випадку, коли процеси виробництва (обробки) статистичної інформації виконуються якісно, особливо це стосується статистичного спостереження за доходами і витратами домогосподарств.

У Кодексі норм європейської статистики визначені чотири основні принципи забезпечення якості процесів виробництва (обробки) статистичної інформації [68]:

ґрунтовність методології;

відповідність статистичних процедур;

зниження звітного навантаження на респондентів;

ефективність витрат.

Аналогічні принципи викладені в українському аналогові цього документу, а саме в Принципах діяльності органів державної статистики України [83].

Згідно з визначенням "ґрунтовність статистичної методології - це ступінь, з яким методологія, використана для виробництва статистичних даних, відповідає міжнародним стандартам, включаючи принципи діяльності офіційної статистики". Для виробництва статистичної інформації високої якості вкрай необхідно забезпечити виробничі процеси ґрунтовною статистичною методологією. У сьомому пункті кодексу зазначено, що якість статистики забезпечується обґрунтованою методологією. Для цього необхідними є відповідні засоби, процедури та досвід [68].

У Принципах діяльності органів державної статистики України є відповідний десятий принцип, згідно з яким "Ґрунтовність статистичної методології - сучасна і науково-обґрунтована статистична методологія, що базується на міжнародних стандартах та рекомендаціях, є основою складання якісної статистичної інформації. Це вимагає відповідних засобів, процедур, правил, методів і досвіду" [83].

На думку О. В Гончана, визначення, надане у Принципах діяльності органів державної статистики України, найбільш точно відображає суть поняття "ґрунтовність статистичної методології", оскільки наголос робиться на тому, що методологія має бути сучасною, тобто теоретично обґрунтованих принципах. Окрім того, це визначення є більш конкретизованим [72].

Ознаки того, що органи державної статистики при виробництві статистичної інформації забезпечують виконання принципу ґрунтовності статистичної методології, на нашу думку, наступні:

підходи, концепції, визначення, класифікації відповідають міжнародним стандартам;

процеси виробництва статистичної інформації є добре задокументованими та проводиться регулярний моніторинг, метою якого є оцінювання їх результативності та ефективності;

розроблені процедури постійного перегляду методології спостережень та використання адміністративних джерел інформації з метою гарантування високої якості статистичної інформації. Розроблені методи оцінювання ефективності впроваджених методик;

фахівці, задіяні у процесах виробництва статистичної інформації, мають достатню кваліфікацію. Існують програми для підвищення їх кваліфікації, особливо з питань методології, а також існує можливість прийняття участі в науково-практичних конференціях та обміні досвідом з вітчизняними та зарубіжними фахівцями, що працюють в аналогічних сферах;

налагоджене співробітництво між науковцями та фахівцями органів державної статистики, як підтверджує досвід розвинених країн, має суттєвий вплив для вдосконалення статистичної методології;

існують стимули для використання покращених методів та засобів.

Крім того, актуалізація даного питання зростає в Україні із її поступовим наближенням до статистичних стандартів Європейського Союзу. Розуміючи, що в основі будь-якого соціально-економічного розвитку є своєчасність отримання статистичної інформації було розроблено довгострокові програми державної статистики. Дані програми розв'язали ряд ключових завдань:

- покращення взаємодії виробників статистичної інформації з користувачами;

- більш ретельніше вивчення потреб респондентів і, як наслідок, підвищення рівня роботи з ними;

- впровадження в практику роботи сучасних форматів поширення статистичної інформації.

В третій довгострокові стратегії розвитку державної статистики "Стратегія розвитку державної статистики на період до 2008 року", розробка якої була обумовлена Планом дій "Україна - Європейський Союз" та проектом довгострокової програми Євростату "Community Statistical Programme 2008 to 2012", було передбачено удосконалення різних напрямів розвитку статистичної роботи, і зокрема виділяли покращення методики дослідження вибіркового статистичного обстеження домогосподарств.

Так, було передбачено на законодавчому рівні затвердити впровадження методів статистико-математичного моделювання, які передбачалися використовувати для оцінювання:

- показників зайнятості та безробіття для оцінки ринку праці на субрегіональному рівні;

- показників бідності для регіонального рівня;

- надійності та якості даних вибіркового обстеження домашніх господарств у сільській місцевості з питань сільськогосподарської діяльності.

Використання трансверсального та лонгітюдного підходів в методичних рекомендаціях щодо умов інтеграції панельного обстеження, яке здійснюється в країнах ЄС з питань доходу, бідності та соціальних включень.

Зазначимо, що сьогодні інформація отримана в ході вибіркового статистичного обстеження доходів і витрат домогосподарств використовується різними користувачами на різних рівнях. Таке поширення інформації дає підстави, для того щоб удосконалювати різні методи обстеження та робити їх більш надійними.

Основні користувачі інформації на центральному рівні: Комітети Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, міністерства, відомства, інші органи центральної виконавчої влади, профспілки, громадські організації, наукові установи, навчальні заклади, бібліотеки, міжнародні організації та ін. Результати та аналітичні матеріали обстеження використовуються також у засобах масової інформації, підприємцями та громадськістю (табл.3.3).

Таблиця 3.3

Класифікація основних користувачів даними вибіркового обстеження доходів і витрат домогосподарств

Органи центральної законодавчої та виконавчої влади	Верховна Рада України, Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші органи виконавчої влади, Рахункові Палата України, Радай національної безпеки і оборони
Інші державні організації	Національний банк України, посольства, консульства, представництва та місії України за кордоном
Органи місцевого самоврядування та територіальні підрозділи органів виконавчої влади	Органи місцевого самоврядування, місцеві органи та територіальні підрозділи, представництва та філії центральних органів виконавчої влади України та Автономної Республіки Крим
Користувачі нерезиденти України (іноземці)	Посольства, представництва та місії іноземних держав в Україні, представництва міжнародних організації в Україні, міжнародні статистичні організації та статистичні служби інших держав, іноземні установи, організації, політичні парти, ЗМІ
Наукові та навчальні заклади	Науково-дослідні організації та установи, Національні та галузеві академії наук України, навчальні заклади
Інші організації	Вітчизняні підприємства, організації, установи, бібліотеки, ЗМІ, профспілки
Громадські організації та інші користувачі	Громадські організації та об'єднання, політичні партії, громадяни України

Примітка. Складено самостійно

А якість залежатиме від обґрунтованості статистичної методології, яка має розпочинатись ще на стадії планування статистичного спостереження, зокрема:

- Важливе значення має усвідомлення того, що між компонентами якості статистичної інформації завжди існують протиріччя. Тому ще на етапі планування статистичного спостереження необхідно детально описати компроміс між точністю, вартістю спостереження, своєчасністю результатів та навантаженням на респондентів, якого необхідно досягти у спостереженні;

- необхідно вивчити можливі альтернативні джерела даних, зокрема адміністративні, та ступінь їх відповідності цілям статистики. Зокрема, необхідно отримати відповіді на запитання, чи виконуються вимоги, висунуті до статистичних даних, для альтернативних джерел, чи є прийнятними використані поняття та класифікації, чи достатньою є повнота та актуальність цих джерел;

- форми державних статистичних спостережень мають підлягати тестуванню з метою гарантування того, що сукупність запитань є достатньою для досягнення цілей статистичного спостереження, а також є зрозумілою респондентам;

- обрана основа спостереження (наприклад, статистичний реєстр) забезпечує адекватне охоплення цільової сукупності;

- особливої уваги необхідно приділити вибірковим обстеженням, які все частіше застосовуються у національній статистичній практиці, і для яких має забезпечуватись відповідне математико-статистичне обґрунтування.

На стадії проведення статистичного спостереження, на нашу думку, необхідно:

- використовувати адекватні інструменти, зокрема оперативні перевірки, та матеріально-технічні ресурси;

- впроваджувати результативні заходи зі стимулювання точних відповідей та зниження рівня відсутніх або неповних відповідей;

- використовувати адекватні методи контролю якості даних, зокрема їх точності, повноти та своєчасності;

- впроваджувати результативні заходи щодо внутрішньої та зовнішньої узгодженості даних, відповідно до стратегій коригування та узгодження;

- збирати інформацію щодо вартості та результативності операцій, що може бути використана для забезпечення прийняття рішень щодо вдосконалення методології у майбутньому;

- оцінювати та аналізувати рівень відповідей, причини відсутніх відповідей, результати редагування та оброблення первинних даних тощо.

На етапі оцінювання та аналізу результатів спостереження необхідно провести порівняння досягнутих від застосування певних методик результатів із очікуваними на етапі планування спостереження з метою виявлення сильних та слабких сторін цих методик та вдосконалення їх при плануванні спостережень у майбутньому. Окрім того, варто переглянути використані у статистичному спостереженні методики на предмет забезпечення ними результатів, що повністю задовольняють потреби зовнішніх та внутрішніх користувачів статистичної інформації.

У контексті удосконалення статистичної методології дослідження розвитку домогосподарств актуальною постає проблема проведення адаптації національних методологічних засад дослідження життєдіяльності домогосподарств органами державної статистики до вимог міжнародних та європейських стандартів. Необхідно зазначити, що статистичні обстеження доходів та видатків домогосподарств повинні наближатися у своїй методиці до загальноєвропейських.

У цьому напрямі уже вдалося досягти певних успіхів. Так в рамках проекту "Реформування офіційної статистики в Україні" експертами була проведена глобальна оцінка відповідності національної статистики загальноприйнятим європейським стандартам. Було отримано доволі високі оцінки. Зазначимо, що дві третини галузей статистики визнано такими, що практично повністю відповідають вимогам ЄС, а решта перебуває на стадії активного реформування. Водночас у контексті вдосконалення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень щодо розвитку домогосподарств України гострим залишається питання подальшого реформування національного законодавства з питань статистики та його адаптація до Принципів офіційної статистики ООН та вимог Європейського союзу. Важливим є розроблення та гармонізація національних статистичних класифікацій з міжнародними на базі нових версій стандартних міжнародних та інших статистичних класифікацій, запровадження нової редакції Класифікації індивідуального споживання товарів та послуг за цілями і класифікацій, що використовуються у статистиці охорони навколишнього середовища з урахуванням відповідних класифікацій Євростату та країн-членів ЄС.

Одним із напрямів ефективності статистичних обстежень домогосподарств, щодо їх доходів і витрат є впровадження нових тематичних напрямів опитувань домогосподарств. У рамках програми обстеження умов життєдіяльності домогосподарств необхідно впровадити кілька нових модулів опитування населення, призначених поглибити дослідження якості життя населення України та факторів, які найчастіше сприймаються домогосподарствами як ознаки бідності, злиденності та соціальної ізольованості за існуючих у суспільстві стандартів.

У напрямку наближення до сучасної міжнародної практики та вимог статистики країн-членів Євросоюзу щодо статистичного дослідження життєдіяльності домогосподарств та управління їх розвитком, результативним може стати впровадження нових тематичних напрямів опитувань домогосподарств. У рамках програми обстеження умов життєдіяльності домогосподарств необхідно впровадити кілька нових модулів опитування населення, призначених поглибити дослідження якості життя населення України та факторів, які найчастіше сприймаються домогосподарствами як ознаки бідності, злиденності та соціальної ізольованості за існуючих у суспільстві стандартів.

Проекти програм нових модулів можна підготувати на основі застосування міжнародного досвіду: з питань позбавлень (деривації) домогосподарств Великої Британії; матеріалів семінару з питань статистики умов життя населення та оцінки бідності, зокрема програми опитувань щодо депривації та умов життя домогосподарств, які проводили на одноразовій (або періодичній) основі статистичні та наукові організації Франції, Польщі та Росії; з бази даних Євростату (в частині доступу домогосподарств до Інтернету). Технологія досліджень питань депривацій має специфічні особливості.

Впровадження нових модулів до опитування домогосподарств надасть можливість аналізувати показники розвитку домогосподарств у динаміці, досліджувати вплив змін в економічній та соціальній політиці на ступінь депривації домогосподарств щодо окремих груп товарів та послуг, визначати найвагоміші фактори впливу на соціальне "самопочуття" населення для відповідного коригування векторів та пріоритетів у прийнятті управлінських рішень щодо розвитку сектору домашніх господарств та соціально-економічній політиці держави.

Очевидно, що для ефективного статистичного забезпечення дослідження домогосподарств та прийняття ефективних управлінських рішень щодо їх розвитку, потрібно здійснити наступні розробки: комплексу методологічного забезпечення з побудови, актуалізації та експлуатації основи вибірки для проведення обстежень домогосподарств та системи моніторингу її якості; методологічних підходів до оптимізації дизайну вибірки домогосподарств, які беруть участь в обстеженнях умов їх життя, з метою забезпечення можливостей для підвищення надійності оцінювання показників бідності на регіональному рівні; методологічного забезпечення для підвищення ефективності методів та процедур обробки та аналізу даних вибіркового обстеження умов життя домогосподарств; методичних рекомендацій щодо умов інтеграції панельного обстеження, яке здійснюється в країнах ЄС з питань доходу, бідності та соціальних виключень до програми обстеження умов життя домогосподарств із забезпеченням можливостей розробки даних із використанням різних підходів; методики комплексної оцінки ефективності контролю якості роботи статистиків із проведення вибіркових обстежень домогосподарств; розробки та проведення пілотного модульного опитування домогосподарств, які беруть участь в обстеженні умов їх життя, щодо ефективності програм соціальної допомоги; розроблення та впровадження стандартного модульного опитування домогосподарств, які беруть участь в обстеженні умов їх життя, щодо ефективності програм соціальної допомоги.

На нашу думку, потребують удосконалення процеси передачі статистичної інформації. З метою прискорення обробки інформації отриманої у процесі статистичного спостереження доходів і видатків домогосподарств, необхідно впровадити он-лайн обстеження, згідно якого домогосподарства, які обстежуються заносять дані у програму комп'ютера і одразу передають на сервери територіальних органів статистики. Таке нововведення буде більш точне, і при цьому заощаджувати кошти на формування бланків і оплати інтерв'юєра.

Якщо домогосподарство не бажає щоб до неї приходили працівники статистики і опитували їх дома, то за згодою сторін пропонуємо у такому випадку надавати інформацію, щодо формування доходів і видатків домогосподарства у електронних носіях.

Для забезпечення точнішої інформації отриманої в процесі статистичного дослідження домогосподарств щодо формування їх доходів та видатків, пропонуємо інтегрувати інформаційні системи в одне ціле, тобто об'єднати або надати доступ до банківських, комунальних, соціальних систем. Тобто наприклад, якщо досліджуємо домогосподарство, і необхідно перевірити чи дійсно вказана сума оплати за комунальні послуги збігається із сумою, яка відображена у звіті "Квартальний запитальник" розділі 3. таблиця 3.3, то можемо зайти у базу даних комунальних платежів і здійснити перевірку.

На сьогодні програма обробки інформації отриманої при статистичному спостереженні доходів і видатків SPSS потребує удосконалення, а саме,

- розширити найменування товарів у таблиці розділі 5 таблиця 5.1 "Фармацевтичні послуги", таблиця 5.6 "Доступ до Інтернету";

- контроль якості роботи з даними, при вивантаженні даних програми SPSS необхідно показувати чотири квартали, щоб можна було підвести баланс, сьогодні нам лише доступна інформація по одному кварталу.

Висновок до розділу 3

Вміння управляти формуванням доходами та напрямками здійснення витрат домогосподарств в кризових умовах є актуальним. Зазначимо, що науковці під фінансами домогосподарств розуміють їх доходи і видатки.

Сутність фінансів домогосподарств реалізується через дію таких функцій, як розподільча, регулююча, інвестиційна, контрольна.

Основним завданням, яке стоїть перед членами домогосподарств в непростих економічних умовах господарювання в Україні - це як навчитися ефективно управляти ними.

В Україні не сформовано основних принципів управління фінансами домогосподарств, тому необхідно на нашу думку, популяризувати ідею управління доходами і витратами домогосподарства. Так, його можна здійснювати у вигляді відповідних курсів, або виданням ілюстрованих посібників, які б наглядно відображали основні засади управління фінансами домогосподарств.

Необхідно також здійснити заходи, щодо підвищення ефективності статистичного спостереження доходів і видатків. Особливої уваги при статистичному спостереженні доходів і видатків домогосподарств заслуговує перевірка надійності інформації отриманої при цьому.

Забезпечить ефективність статистичного спостереження та надійність отриманої інформації використання методу композиційних оцінок.

Необхідно пам'ятати, що головною метою управління надійністю результатів статистичних обстежень є забезпечення максимальної їх корисності для користувачів.

В результаті цього органам державної статистики України доцільно виділити дослідження і практичні роботи з питань забезпечення якості результатів статистичних досліджень обстежень населення і, зокрема, їх надійності в окремий напрямок робіт. Це дозволить більш ефективно опрацьовувати, удосконалювати та впроваджувати існуючі методологічні та методичні розробки.

Необхідно передбачити забезпечення інституційних можливостей щодо контролю за надійністю результатів статистичного обстеження домогосподарства, доступністю їх для користувачів та ефективністю використання. З цією метою доцільно передбачити створення підрозділу з питань якості статистичної інформації і, зокрема, результатів статистичного спостереження домогосподарств.

Доцільно створити умови для зовнішнього контролю за якістю результатів статистичного спостереження головним чином з боку користувачів та експертів.

Висновки

В ході проведеного дослідження на тему "Статистичне спостереження доходів і видатків домогосподарств" ми зробили наступні висновки:

1. Огляд основних теоретичних концепцій тлумачення домогосподарств дозволяє зробити такі узагальнення:

виникнення різних концепцій і підходів до дослідження домогосподарств пов'язане з багатогранністю досліджуваного явища. При цьому кожна з концепцій виходить з певних цілей та завдань дослідження, які визначають основні методологічні підходи та аспекти даної проблеми;

відсутність єдиного методологічного підходу до дослідження домогосподарств здебільшого пояснюється характером специфічних цілей та завдань, які формулюються в дослідженнях окремих авторів, а також специфікою направленості робіт, присвячених аналізу деяких аспектів проблеми.

наявність різних, нетотожних точок зору та дискусій з питань домогосподарств відображає інтенсивний процес дослідження цієї категорії, при цьому кожна концепція характеризується специфічністю підходів до вивчення домогосподарств, що в свою чергу пов'язано з відзначеними вище аспектами дослідження, а також з головними функціями домогосподарств в процесі суспільного відтворення;

категорія "домогосподарство" посідає важливе місце в соціально-економічних дослідженнях представників різноманітних шкіл та течій, хоча ними і не ставилося завдання всебічного вивчення цієї категорії;

генезис наукових поглядів на домогосподарство та структуру його виробничих властивостей, їх роль в економіці й суспільстві характеризується різноманіттям здебільшого суперечливих та незавершених підходів і концепцій, які водночас представляють єдину чітку тенденцію, в межах якої можна помітити взаємообумовленість та спадкоємність ідей.

2. Враховуючи різні підходи до визначення домогосподарства, ми його узагальнили і дали наступне визначення, яке на нашу думку, повніше розкриватиме суть цього поняття: домогосподарство - це одна або кілька осіб, які проживають окремо в одному приміщенні, спільно введуть побут та спільно споживають продукти власного виробництва, приймають економічно обґрунтовані рішення для ведення домашнього господарства.

3. Обстеження умов розвитку домогосподарства досить новий напрямок роботи Державної служби статистики України, його проведення почалося із 1999 року, однак він є досить важливим. Оскільки дає інформацію про рівень життя населення, формує прогнозні показники соціальної сфери країни та дозволяє якісно та швидко реагувати на зміни в доходах та витратах населення через державні механізми регулювання. Статистичне спостереження доходів і видатків домогосподарств дозволяє прослідкувати основні зміни в структурі доходів і видатків домогосподарств, а також їх характер та глибину, необхідно відзначити що поведінка домогосподарств впливає на формування валового внутрішнього продукту.

4. На фінансову поведінку домашніх господарств справляють вплив дві основні групи чинників: економічного характеру (макроекономічна ситуація в державі загалом та рівень реальних доходів членів домогосподарства зокрема) і соціального характеру (сформовані у домашньому господарстві традиції споживання та заощадження, соціальний статус членів домогосподарства, специфіка взаємовідносин між суб'єктами фінансової поведінки, рівень довіри до органів державної влади та інституцій фінансового ринку тощо).

5. Виділяють наступні моделі фінансової поведінки домогосподарств:

- споживчу;

- заощаджу вальну;

- інвестиційну.

Кожна з цих моделей характеризується певним набором стратегій, рівнем їх диверсифікації, ступенем концентрації активних і пасивних стратегій, ліквідністю результатів, цільовим спрямуванням коштів.