Конкурентоспроможність підприємства

Ринок хлібопродуктів характеризується найбільш тісною взаємодією попиту і пропозиції. Пропозиція хлібних товарів є під впливом таких чинників, як зміна суспільних потреб, попиту населення і прискорення НТП. Крім того, в умовах все більшого насичення ринку різноманітними продовольчими товарами, зростають вимоги споживачів до їхнього асортименту і якості; посилюється об`єктивна необхідність більш повного задоволення попиту не населення взагалі, а конкретних соціально-економічних груп споживачів, має використовуватися маркетинговий принцип сегментації ринку. І тоді пропозиція буде строго орієнтована на відповідність соціально-економічним, національним, віковим, психологічним і іншим характеристикам визначеного контингенту споживачів. Попит визначає об`ємність ринку - це є частина пропозиції, що може бути реалізована в обмін на платіжні засоби при даному рівні і співвідношенні роздрібних цін.

Таким чином, попит - це винесені на ринок конкретні платоспроможні потреби. Платоспроможність є найважливішою рисою й особливою властивістю попиту. Але в той же час попит на хлібопродукти - це і сукупність цілком визначених вимог до конкретних хлібопродуктів із відомими функціонально-споживчими і естетичними властивостями.

Натурально-речовинні характеристики попиту конкретизуються у вигляді споживчих оцінок асортименту і якості хлібопродуктів, що надходять на ринок. Споживчі оцінки асортименту і якості хлібопродуктів - це об'єктивне вираження підбадьорливого, нейтрального або негативного відношення покупців до даного виробу або його окремих функціональних і естетичних властивостей. У споживчих оцінках знаходить вираження ступінь відповідності хлібобулочних виробів, що надходять у продаж, сучасним уявленням різноманітних груп покупців про необхідність, доступності по ціні, смаку і подібним вимогам до складу пропозиції на ці вироби. Споживчі оцінки виявляються як у формі прямої преваги - через акт придбання або, навпаки, відмови від покупки конкретного виробу, так і у формі суджень про переваги того чи іншого виробу перед аналогічними йому по призначенню, або про дефекти, що знижують споживчу цінність, корисність хлібного товару. Вивчення споживчих оцінок є головною частиною маркетингового дослідження споживачів. При вивченні споживчих оцінок хлібобулочних і кондитерських виробів варто враховувати відносність цих оцінок, тому що вони виявляються через порівняння даного продукту з іншими, а їхнє конкретне утримання знаходиться в прямої залежності від Кількісного складу пропозиції хлібопродуктів відповідного виду. Тобто, споживач хлібобулочних виробів, як правило, порівнює лише з вже існуючим товаром, не висловлюючи припущень і побажань у порівнянні, з гіпотетично ідеальним товаром.

У цілому можна відзначити, що у формуванні попиту на хлібобулочні вироби беруть участь чотири елементи: конкретна потреба; платоспроможність споживачів, що залежить від загальної економічної ситуації і рівня прибутку населення; і пропозиція, обсяг, асортимент і якість якого залежить і самого виробника.

Таким чином, маркетингові зусилля безпосередньо впливають на більшість чинників формування попиту на хлібобулочні і кондитерські вироби. А так, як достатній попит лежить в основі ефективності збутової діяльності, а, отже, для організації економічно вигідного збуту варто активізувати маркетингову діяльність.

Основні конкуренти ПАТ «Сарненський хлібозавод»

Основними конкурентами ПАТ «Сарненський хлібозавод» є інші хлібокомбінати і хлібозаводи, які працюють на ринку хлібопродуктів у регіоні.

В наведеній нижче таблиці 2.16 можна побачити дані щодо становища ПАТ «Сарненський хлібозавод».

Таблиця 2.13

	ТП в цінах 2004 року	Товарна продукція в порівн. цінах	Хлібобулочні вироби, тн	Кондитерські вироби,тн
		2008	2010	%	2008	2010	%	2008	2010	%
ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»	15360	16183	15363	94.9	27788	25978	93.5	27	20	74.1
ТОВ “Хлібодар”	93861	24517	23448	95.6	38613	35872	92.8	747	787	105.0
ПАТ «Сарненський хлібзавод»	25002	23071	24162	104.7	14159	14221	100.2	1440	1848	128.0
Завод «Рум'янець»	14561	14472	14576	100.7	29399	28569	97.2		17
ПАТ «Концерн Хлібпром»	20824	18069	20866	115.4	28813	30698	106.5	2077	2831	136.0
Дослідний хлібзавод	19606	17807	19666	110.1	27873	30749	110.3
ДП «Рівнехліб»	18708	13076	18777	143.6	25519	30437	135.2		5
Рокитнівський хлібозавод	25035	21014	24351	12.7	25571	6382	103.2	1084	1388	28.0

З таблиці 2.13 можна зробити висновок, що в цілому по регіону випуск продукції збільшився на 12891 тис. тн. Це збільшення відбулось в основному за рахунок збільшення випуску продукції на ПАТ «Кузнецовський хлібозавод», дослідному хлібзаводі, ДП «Рівнехліб» та ПАТ «Концерн Хлібпром». На Рокитнівському хлібзаводі випуск продукції зменшився на 820 тис.тонн. В цілому по регіону випуск продукції зменшився на 12891 тис. грн.

Аналізуючи дані таблиці робимо висновок, що ПАТ«Сарненьський хлібозавод» займає досить високий рівень у виробництві всіх видів продукції. Він є найбільшим виробником кондитерських виробів, тортів та тістечок. Так у 2010 році питома вага ВАТ «Сарненський хлібозавод» у загальному випуску кондитерських виробів становила 24%; у загальному випуску тортів - 42,9%; у загальному випуску тістечок -57,6%.. ПАТ«Сарненський хлібозавод» небезпечно зменшувати обсяги виробництва по цих видах продукції, оскільки обсяги виробництва ПАТ «Кузнецовський хлібозаводу» майже досягають рівня досліджуваного хлібозаводу. Проте по суті це єдиний конкурент для заводу на ринку кондитерських виробів.

Що стосується обсягів виробництва хлібу та хлібобулочних виробів, то ПАТ«Сарненський хлібозавод» ще не досяг бажаних результатів: так у 2010 році обсяг його виробництва був найменшим серед інших хлібокомбінатів. По випуску булочних та здобних виробів ПАТ«Сарненський хлібозавод»знаходився на другому місці після хлібокомбінату №11 (булочні) та дослідного (здобні) і його питома вага у загальному обсязі виробництва становила по булочних видах - 14,3%, по здобних -7,3%. Найбільший обсяг дієтичних та діабетичних виробів було виготовлено хлібокомбінатом №2 (див. рис.2.1).

2.2 Аналіз формування можливої стратегії підвищення конкурентоспроможності „Сарненського хлібозаводу”

Проведена техніко-економічна характеристика ПАТ «Сарненський хлібозавод» говорить про те, що використання потужності потокових ліній стало більш стабільним але не у повному обсязі.

Рис. 2.1 Обсяги виробництва хлібобулочних виробів підприємствами регіону

Резервами підвищення економічної ефективності використання потокових ліній у бараночному цеху є заміна фізично застарілого обладнання на лінії виготовлення баранок, що допоможе підвищити ефективність роботи, усунути простої обладнання із технічних причин, вести технологічний процес безперервно і максимально використовувати технічну потужність цеху. У вирішенні питання задоволення попиту населення у дрібно фасованій продукції, а також ефективного використання потужності ліній, може стати встановлення пакувально-фасувального апарату.

Основними напрямками поліпшення роботи потокових ліній можуть бути:

зниження простоїв обладнання;

своєчасне подавання сировини і матеріалів;

раціоналізація робочих місць потоку;

поліпшення умов праці на робочих місцях;

синхронізація роботи потоку;

введення багатоверстатного обслуговування і суміщення професій.

Для підвищення конкурентоспроможності ПАТ «Сарненський хлібзавод» пропонуємо такі заходи:

провести модернізацію лінії по виготовленню баранок.

встановити пакувально-фасувальний апарат для пакування бараночних виробів у пакети по 125 гр.

З метою забезпечення безперебійної роботи лінії по виробництву баранок, поліпшення якості продукції пропонується провести модернізацію лінії: встановити ротаційну тістомісильну машину марки А2-ШЛК замість ланцюгової тістомісильної машини, що дозволить підвищити коефіцієнт використання потужності цієї лінії. У результаті заходу збільшиться обсяг виробництва, зросте продуктивність праці, знизиться собівартості продукції, що позитивно вплине на показники роботи підприємства та на конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому.

Таблиця 2.14

Вихідні дані для розрахунку

Показники	Одиниці виміру	Значення до модерніз.	Значення після іиодер.
Кількість днів роботи цеху.	Дні	235	235
Кількість робочих змін в добу.	Змін	1	1
Чисельність обслуговуючого лінію персоналу; (Чоп) І р. ІІ р. ІІІ р. ІV р. V р.	Чол.	16 3 2 8 1 2	14 2 2 7 1 2
Денна тарифна ставка (Тдс) І р. ІІ р. ІІІ р. ІV р. V р.	Грн.	8,56 9,52 10,64 11,36 13,44	8,56 9,52 10,64 11,36 13,44
Вартість обладнання у базовому періоді з урахуванням витрат на транспортування, зберігання, монтаж. (Воб)	Грн.	2250
Кількість років роботи обладнання до заміни. (Рроб)	Роки	15	-
Витрати на демонтаж обладнання.	%	5	-
Вартість обладнання у проектуємому періоді. (Воб)	Грн.	-	15000
Транспортні витрати на обладнання.	%	-	2
Витрати на монтаж.	%	-	8
Заготівельні витрати.	%	-	1
Норми амортизаційних відрахувань. (Ав)	%	-	15
Витрати на ремонт. (Вр)	%	-	5
Страхування майна. (См)	%	-	1
Потужність ел. двигунл.	Ваг	14,8	17,3
Кількість годин роботи ел. двигуна.	Час	7,5	7,5
Тариф на 1 кВт/год	КВт/год	0,11	0,11
Коефіцієнт використання потужності.		0,85	0.85
Соs с		0,8	0,8
Ціна 1 кг металобрухту.	Гри.	0,21	-
Вага застарілого обладнання.	Кг	2600	-
Річний обсяг виробництва баранок. (Робв)	Т	450 (1)	500 (2)
Умовно-постійні витрати на 1т баранок.	Грн.	189,33	-
Оптова ціна 1т баранок (Оц)	Грн.	2000	2000
Собівартість 1 т баранок	Грн.	1596,71	-

1. Розраховуємо капітальні витрати

Кзаг=Кн+Д+3-Л+Об (2.4)

де:

Кзаг - початкова вартість нового обладнання, враховуючи витрати на його закупівлю, транспортування, зберігання, монтаж та заготівельні роботи;

Д -- витрати на демонтаж обладнання, що замінюється;

З - заготівельні витрати;

Л - ліквідаційні витрати;

Об - збільшення або зменшення суми обігових фондів у зв'язку із впровадженням заходів.

Кн - нові капітальні витрати.

1.1 Транспортні витрати:

Тв = 15000*0,02 =300 грн.

1.2 Вартість монтажних робіт:

Вмп =15000*0,08 =1200 грн.

1.3 Заготівельні витрати:

Зв = 15000*0,01 =150 грн.

1.4 Нові капітальні витрати складають:

Кн = Тв + Вмр + Зв +Воб

300 + 1200 + 150 + 15000 = 16650грн.

1.5 Витрати на демонтаж застарілого обладнання:

Д= 2250*0,05 =112,5 грн.

1.6 Ліквідаційні витрати:

Л= 2600*0,21=546 грн.

Загальні капітальні витрати складають:



Кзаг = 16650 + 112,5 - 546 = 16216,5 грн. (див. формулу 2.5.)

2. Розраховуємо змінні поточні виграти

2.1 Витрати по електроенергії:

Ве = (Мд * Тч * Тзм * Стар. * К * Т) / Соs с (2.6)

Де Мд - потужність електродвигунів, кВт;

Тч - кількість годин роботи електродвигунів за зміну;

Тзм.- кількість змін роботи за добу;

Стар. - тариф за 1 кВт/г електроенергії, грн.;

К - коефіцієнт використання потужності;

Т - кількість днів роботи за рік.

До модернізації:

Ве1^:= (14,8 * 1 * 7,5 * 0,11 * 0,85 * 235) / 0,8 = 3048,7грн.

Після модернізації:

Ве2=(17,3 * 1 * 7,5* 0,11 * 0,85* 235) / 0,8 =3563,7 грн.

2.2 Витрати по основній зарплатні:

Воз = ? (Чоп * Тдс) * Тзм * Т (див. табл. 2.10)

До модернізації:

(3*8,56+2*9,52+8* 10,64+1* 11,36+2* 13,44)* 1* 235=39498,8 грн.

Після модернізації:

(2*8,56+2*9,52+7* 10,64+1* 11,36+2* 13,44)* 1* 235 = 34498 грн.

2.3 Нарахування на зарплатню складають 37,5%;

До модернізації:

З уеоб = Воб *Р роб (див. табл. 2.14)

39498,8 * 0,375 = 14812,05 грн.

Після модернізації:

34498 * 0,375 = 12936,75 грн.

2.4 Затрати на утримання і експлуатацію обладнання:

Амортизація:

До модернізації:

2250*0,15 =337,5 грн.

Після модернізації:

16650*0,15 =2497,5 грн.

Ремонт обладнання:

Роб = Воб * Вр (2.7)

До модернізації:

2250*0,05= 112,5 грн.



Після модернізації:

16650*0,05 =832,5 гри.

Страхування майна:

Стр.м = Воб * См (див табл.2.14)

До модернізації:

2250*0,01 =22,5 грн.

Після модернізації:

23310*0,01=233,1 грн.

Змінні поточні витрати наведені у таблиці

Таблиця 2.15

Змінні поточні витрати

Показники	До модернізації	Після модернізації
1. Витрати по електроенергії	3048,7	3563,7
2. Витрати по зарплатні	39498,8	34498
3. Нарахування на зарплатню	14812,05	12936,75
4. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	337,5	2497,5
Всього:	57697	53496

Визначимо зменшення собівартості на одну тону.

З = С2 - С1, де (2.7)



З - зниження собівартості;

С = Пв / Робв (див. табл.2.14, 2.15), (2.8)

Де Пв - поточні витрати;

Робв - річний обсяг виробництва;

С1 - собівартість до модернізації;

С2 - собівартість після модернізації;

С = 128,2-107=21,7 грн.

С₁ = 57697/450 = 128,2 грн.

С₂ = 53496/500 = 107 грн.

На весь випуск

Звв = З * Робв (2)

21,7*500=10850 грн.

2.6 Термін окупності

Ток = Кзаг / Звв

Ток= 16216,5 / 10850 = 1,05 року

В результаті розрахунків запропонованих заходів зменшилась собівартість продукції (по відношенню до всього випуску) на 10850 гривень, що позитивно вплине на показники роботи підприємства та на конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому. Таким чином можна зробити висновки, що заходи по модернізації лінії виробництва баранок є ефективними.

Конкурентоспроможність продукції визначається не лише показниками якості, але й у значній мірі залежить від, зовнішнього вигляду товару. У наш час, коли всі підприємства переходять до ринкових відносин, велике значенім мають не лише якість продукції, але ї зовнішній вигляд і зручна для покупця упаковка. Тому що операція по фасуванню і пакуванню бараночних виробів на ПАТ«Сарненський хлібозавод» не здійснюється, пропонується у бараночному цеху встановити пакувально-фасувальний апарат для пакування виробів в пакети вагою по 125 гр.

Таблиця 2.16

Вихідні дані для розрахунку

Показники	Одиниці виміру	Значення
1.Обсяг виробництва баранок (Ов)	Т	500
2. Кількість днів роботи підприємства	Дні	235
3. Кількість робочих змін за добу	Зм.	1
4. Вартість обладнання	Грн.	3050
5. Транспортні витрати	%	4
б. Витрати на монтаж	%	8
7. Заготівельні витрати	%	1
8. Норми амортизацій-них відрахувань	%	15
9. Витрати на ремонт	%	5
10. Страхування майна	%	1
11. Вартість допоміжних матеріалів на 1 т баранок	Грн.	559,5
12. Вартість плівки на 1 т баранок	Грн.	26,5
13. Витрати електроенергії на 1 т баранок до впровадження міроприємства	Грн.	16,89
14. Потужність встановлюємого електродвигуна	КВт	6,04
15. Ціна 1 т баранок	Грн.	2000
16. Кількість робітників, обслуговуючих лінію.	Чол.	14
17. Часова тарифна ставка: робітника робітника	Грн. Грн.	6,95 8,12

1. Капітальні витрати

Розрахуємо капітальні витрати по встановленню пакувально-фасувального апарату для баранок.

1.1 Транспортні витрати складають:

Тв = 3050*0,04= 122 грн. (див. табл. 2.16)

1.2. Вартість монтажних робіт складає:

Вмр = 3050 * 0,08 = 244 грн. (див. табл. 2.16)

1.3 Заготівельні витрати складають:

Зв = 3050*0,01 =30,5 грн. (див. табл. 2.16)

1.4 Всього нові капітальні витрати складають:

Кн = 3050 + 122 + 244 + 30,5 = 3446,5 грн.

Оскільки ми встановлюємо нове обладнання, то витрати на демонтаж і ліквідацію дорівнюють нулю.

2. Поточні витрати

2.1 Розрахунок незмінних поточних витрат. Незмінні поточні витрати у розрахунку на 1т баранок наведені у таблиці 2.16.

2.2 Розрахунок змінних поточних витрат

2.2.1 Розрахунок вартості допоміжних матеріалів

Вартість допоміжних матеріалів на 1т баранок за даними підприємства складають - 559,5 грн.

Тоді на весь випуск до модернізації:

500* 559,5 = 279750грн.

Таблиця 2.17

Незмінні поточні витрати

Показники	Одиниця виміру	Величина
1. Витрати по сировині	Грн.	806,13
2. Витрати по тарі	Грн.	63,08
3. Вартість пару	Грн.	102,32
4.Вартість води	Грн.	8,1
5. Загальногосподарські витрати	Грн.	39,56

Так як до допоміжних витрат на 1т баранок додаються витрати на поліпропіленову плівку, які складають - 26,5 грн., то витрати по допоміжним матеріалам після встановлення апарату складають:

559,5 + 26,5 == 586 грн.

На весь випуск після модернізації:

586 * 500 = 293000 грн.

2.2.2 Розрахуємо вартість електроенергії

Вартість електроенергії на 1т баранок становить за даними підприємства -16,89 грн.

Тоді на весь випуск до модернізації:

16,89 * 500 = 8445 грн.

Додаткові витрати електроенергії на. весь випуск баранок після встановлення апарату розраховуємо за формулою:

Ве = 6,04* 7,5* 1 * 0,11 * 0,85* 235/0,8 =214,2 грн.



Тоді на весь випуск після модернізації:

8445+214,2 =8659,2 грн.

на 1т баранок:

8659,2/500 =17,3 грн.;

2.2.3 Розрахунок суми витрат по зарплатні виробничих робітників.

Витрати по зарплатні виробничих робітників на 1т баранок складають - 60,32 грн.

На весь випуск до модернізації:

60,32* 500 =30160 грн.

При введенні заходу, по плану, скорочуємо 3-х робітників ІІр, їх фонд заробітної плати складає:

II розряд: 3 * 8 * 235 * 0,95 = 5358 грн. (див. табл. 2.19)

Таким чином фонд заробітної платні на весь випуск баранок після модернізації складає:

30160 - 5358 = 24802 грн.

на 1т баранок:

24802 / 500 = 49,6 грн.



2.2.4 Нарахування на зарплатню становлять -- 37,5%.

Тоді на весь випуск:

До модернізації:

30160 * 0,375 = 11310 грн.

Після модернізації:

24802 * 0,375 = 9300,75 грн.

на 1т баранок:

До модернізації:

11310 / 500 = 22,62 грн.

Після модернізації:

9300,75 / 500 = 18,6 грн.

2.2.5 Витрати на утримання і експлуатацію обладнання на 1т баранок становлять - 19,48 грн.

Тоді на весь випуск до модернізації:

19,48 * 500= 9740 грн.

Збільшення витрат складає:

Амортизація:

А = Кн * Ав (2.9)

Кн = 3446,5

3446,5 * 0,15 =516,98 грн.

Ремонт обладнання:

Роб = Кн * Вр

3446,5 * 0,05 = 172,3 грн.

Страхування майна:

С = Кн * См

3446,5 * 0,01 = 34,5 грн.

Загальне збільшення витрат складає:

Зв = А + Роб + С (2.10)

516,98 + 172,3+34,5 =723,78 грн.

Таким чином витрати на утримання і експлуатацію обладнання після модернізації складають:

9740+723,78= 104663,78 грн.

на 1т баранок:

104663,78 / 500 = 20,93 грн.

Калькуляція бараночних виробів на весь випуск та на 1т наведені у таблиці 2.22



Таблиця 2.22

Калькуляція бараночних виробів

Показники	Одиниці виміру	На 1т баранок	На весь випуск
		До модерн.	Після модерн.	До модерн.	Після модерн.
1. Витрати по сировині	Грн.	806,13	806,13	403065	403065
2. Витрати на допоміжні матеріали	Грн.	559,5	568	279750	293000
3. Витрати по тарі	Грн.	63,08	63,08	31540	31540
4. Витрати пару	Грн.	102,32	102,32	51160	51160
5. Витрати води	Грн.	8,1	8,1	4050	4050
6. Витрати електроенергії	Грн.	16,89	17,3	8445	8659,2
7. Витрати по основній зарплатні	Грн.	60,32	49.6	30160	24802
8. Нарахування на зарплатню	Грн.	22,62	18.6	11310	9300,75
9. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	Грн.	19,48	20,93	9740	10466,3
10. Загаліневиробничі витрати	Грн.	39,56	39,56	19780	19780
11 .Загальногосподарські витрати	Грн.	189,4	189,4	94700	94700
12. Позавиробничі витрати	Грн.	10	10	5000	5000
13. Повна собівартість	Грн.	1897.4	1893.02	948700	946510

Визначимо зниження собівартості:,

З = С2 - С1 = 948700 - 9465 10 = 2190 грн.

На 1 тону баранок. 2190/500=4,38 грн.

3. Розрахунок показників економічної ефективності

3.1. Визначимо прибуток на весь випуск баранок:

П = (Оц - Сп) * Ов

П1 = (2000- 1897,4) * 500 - 51300 грн.

П2 = (2000 - 1893,02) * 500 = 53490 грн.

Визначимо додатковий прибуток.

Пдод = П2 - П1

Пдод = 53490 - 51300 =2190 грн.

Податок на додатковий прибуток складає 30%:

Пдод * 30% = 2190 * 0,3 = 657 грн.

Пдод = 2190-657 = 1533 грн.

Строк окупності капітальних витрат складає:

Ток = Кн / Пдод (2.11)

Ток= 3446,5 / 1533 = 2,2 року

В результаті розрахунку запропонованих заходів нам вдалося знизити собівартість на 4,38 грн. на одну тону баранок і, таким чином, отримати додатковий прибуток у розмірі 1533 грн. (з урахуванням податку на прибуток, що складає 30%). Іншими словами можна зробити висновки, що заходи по модернізації лінії виробництва баранок є ефективними.

2.3 Удосконалення організаційної структури управління на ПАТ «Сарненський хлібозавод»

Принципова схема організаційної структури управління з використанням концепції стратегічного господарського підрозділу мал. 2.2. У основу організаційної структури управління ПАТ ”Сарненський хлібозавод” встановлена концептуальна модель диверсифікованої організації, орієнтованої на стратегічне управління. Цей підхід передбачає децентралізацію управління організацією і дозволяє:

Створити сучасну організаційну структуру управління, адекватно і оперативно реагуючу на зміни у зовнішній середі;

Реалізувати систему стратегічного управління, сприяючу ефективній діяльності організації в довгостроковій перспективі;

Звільнити вищих керівників від повсякденної рутинної роботи, пов'язаної з оперативним управлінням виробництвом;

Підвищити оперативність рішень, що приймаються;

Залучити до підприємницької діяльності широке коло співробітників організації, здатних розширити номенклатуру продукції і послуг, підвищити гнучкість виробництва і, тим самим, підвищити конкурентоздатність фірми.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 2.2 Організаційна структура управління стратегічного госп. підрозділу

Швидке наростання змін у зовнішній середі організації, загострення конкурентної боротьби на внутрішньому і зовнішньому ринках роблять особливо актуальними розробку і впровадження систем стратегічного управління. Рішення цієї задачі потрібно здійснювати поступово, шляхом впровадження в управлінську практику організацій окремих елементів стратегічного управління з подальшою обов'язковою їх ув'язкою в добре структуровану і формалізовану систему.

У діяльності кожного підприємства велику роль відіграє маркетингова служба, її інфраструктура та рівень розвитку. Для підвищення конкурентоспроможності підприємства доцільним буде здійснити реорганізацію маркетингового підрозділу підприємства.

Механічні та органічні структури управління.

Вибір підприємством механічних (жорстких) чи органічних (гнучких) структур управління безпосередньо пов'язано зі ступенем маркетингової орієнтації підприємства. Основна ідея механічної структури полягає у миттєвій реакції на якусь подію, в той час як сутність органічної структури полягає у спробі випередити подію.

Таблиця 2.1, що наведена нижче ілюструє особливості і умови використання органічних, механічних структур.

Таблиця 2.1

Аналіз механічних структур підприємства

Умови навколишнього середовища	Організаційні структури
	Механічна	ОРГАНІЧНА
Клієнти (споживачі)	Пасивні	Сильні, агресивні
Конкуренція	Відсутня	Сильна
Технологія	Стабільна	Мінлива
Розвиток продукції	Немає	Динамічний
Ціни	Поточні ринкові	Залежить від цінової політики підприємства
Система розподілення	Стабільна	Динамічна

Для ПАТ ”Сарненський хлібозавод” найбільш сприйнятлива механічна організаційна структура.

Організаційні структури маркетингових підрозділів.

Маркетинг менеджмент (маркетингове управління) - це процес планування і реалізації політики ціноутворення, просування і розподілу ідей, продуктів і послуг, спрямований на здійснення обмінів, що задовольняють як індивідів, так і організації.

Управління маркетингом спрямоване на вирішення задачі впливу на рівень, часові межі та структуру попиту таким чином, щоб організація досягла визначеної мети. По суті, маркетингове управління являє собою управління попитом.

На рисунку 2.3. представлені основні сили і дійові особи сучасної маркетингової системи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.3 Основні сили і дійові особи сучасної маркетингової системи.

Організація маркетингу на підприємстві має базуватися на відповідних організаційних структурах. Створення таких підрозділів вимагає дотримання певних принципів:

Цілеспрямованість. Організація маркетингу має відповідати сучасним цілям, філософії та політиці підприємства, бути чітко сформульованою, мати кількісні виміри.

Чіткість організаційної структури. Вона має бути розумно спеціалізованою, відповідати напрямкам діяльності підприємства, комплексно вирішувати проблеми виробництва і збуту, забезпечувати єдність керівництва маркетинговою діяльністю.

Структуризація стадій. В організації маркетингу треба поєднати перспективне (стратегічне), тактичне і оперативне управління підприємством.

Гнучкість. Організація маркетингу має оперативно реагувати на зміни в навколишньому середовищі.

Стимулювання активності і творчості працівників.

Координованість та узгодженість дій окремих підрозділів і виконавців.

Створення ефективної організації маркетингової діяльності потребує вирішення трьох основних завдань:

Як згрупувати працівників;

Хто для кого є керівником;

Хто які функції виконує.

Структура служби маркетингу визначається багатьма факторами. Підприємство повинно розробити таку структуру, яка зможе взяти на себе всю маркетингову роботу, включаючи планування.

Рисунок 2.4 Функціональна модель побудови відділу маркетингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.5 Товарна модель побудови відділу маркетингу

Організація управління за ринковим принципом передбачає продаж товарів на різних за своїм характером ринках; її застосовують у тих випадках, коли у різних ринків різні споживчі звички або товарні вимоги. ПАТ ”Сарненський хлібозавод” продає продукцію торгівельним компаніям, підприємствам та кінцевим споживачам; тому модель організації маркетингової діяльності орієнтованої на споживачів та ринки є найбільш прийнятною.

Керівництво маркетинговою діяльністю.

Головне завдання керівництва маркетинговою діяльністю пов`язана із виконанням маркетингових планів і програм. Це дозволяє з позицій керівництва досягти наступних цілей:

Заохочення керівників постійно мислити на перспективу.

Чітка координація дій, що здійснюються підприємством.

Встановлення показників діяльності для наступного контролю.

Більш чітке формулювання організацією своїх завдань.

Підготовка організації до раптових змін.

Наочна демонстрація взаємозв`язків між обов`язками різних осіб.

Основні типи маркетингового контролю.

Контроль за виконанням різних планів - співставлення фахівцями з маркетингу поточних показників з контрольними цифрами річного плану і при необхідності вжиття заходів для виправлення становища.

Контроль прибутковості - визначення фактичної рентабельності різних товарів, територій, сегментів ринку і торговельних каналів.

Стратегічний контроль - регулярна перевірка вищим керівництвом відповідності вихідних стратегічних настанов підприємства з наявними ринковими можливостями.

Висновок

Конкурентоспроможність - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від економічного об`єкту, який розглядається. У багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

конкурентоспроможність персоналу;

конкурентоспроможність підприємства;

конкурентоспроможність продукції (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

В багатогранній роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

Як показало проведене дослідження, нараховується близько 10 різноманітних параметрів, які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління, разом з тим, задаючись параметрами конкурентоспроможності для того або іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забезпечують досягнення потрібних параметрів конкурентоспроможності.

Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою основоположною складовою категорією конкурентоспроможності. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства. Створення всіх необхідних умов для досягнення конкурентоспроможності об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства.

З проведеного фінансово-економічного та технічного аналізу маємо, що підприємство (об'єкт аналізу) в цілому конкурентоспроможне.

При написанні роботи нами були виконані основні сформульовані завдання досліджуваної проблеми.

В результаті вивчення теоретичних аспектів було виявлено, що конкурентоспроможність підприємства в період становлення ринкових відносин є особливо важливим показником, тому що її підвищення забезпечує найбільш високу покупну спроможність виробів харчової промисловості.

Прямуючи до гнучкого використання своїх внутрішніх можливостей підприємство повинно забезпечувати собі технічну та економічну ефективність. Іншими словами, воно повинно знайти спосіб оптимального сполучення технічної та економічної ефективності для забезпечення найкращих умов пропозиції.

В результаті ретельно проведеного аналізу виробничої та фінансової діяльності підприємства можна зробити висновок, що загальне та фінансове положення підприємства є стабільним і стійким, є можливість самофінансування.

Але при цьому був виявлений нереалізований потенціал підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.

По-перше: не в повному обсязі використовуються потужності потокових ліній по виготовленню баранок. У зв`язку з цим було запропоновано замінити фізично застаріле обладнання на лінії виготовлення баранок, що допоможе підвищити ефективність роботи, усунути простої обладнання з технічних причин, вести технічний процес безперервно і максимально використовувати технічну потужність цеху.

По-друге: в процесі аналізу був виявлений незадоволений попит населення у дрібно-фасованій продукції. Вирішенням цього питання може стати встановлення пакувально-фасувального апарату.

Для ефективного використання виявлених резервів, реалізація яких призведе до підвищення рівня конкурентоспроможності БКК, нами були запропоновані такі заходи:

провести модернізацію лінії по виготовленню баранок;

встановити пакувально-фасувальний апарат для бараночних виробів.

В результаті реалізації запропонованих заходів зменшиться собівартість обсягу виготовлюваної за рік продукції на 10850 гривень, буде отриманий додатковий прибуток у розмірі 1533 гривні (з урахуванням податку на прибуток, що складає 30%), також буде вирішено питання незадоволеного попиту населення у дрібно-фасованій продукції.

Впровадження запропонованих заходів в комплексність і надасть можливість підвищити конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому, та зміцнити його становище серед конкурентів на ринку харчової промисловості.



Список використаної літератури

1. Конституція України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-VI (2952-17) від 01.02.2011 р. - 2011.

2. Господарський кодекс. 2003.

3. Азарян О.М. Маркетинг кондитерських товарів в Україні. Донецьк.: 1997.

4. Азоєв Г.Л. Конкуренція: аналіз, стратегія і практика. М.: 1996.

5. Альперин Л. Что нужно для успешной конкуренции с зарубужными фирмами. "Стандарты и качество". №2, 1991 г. с 12-16

6. Белоус О.П., Панченко Е.Г. Менеджмент: конкурентоспособность и эффективность. К., "Знание Украины",1992 г., 40с.

7. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Менеджмент в організації: Навч. посіб, для студ. Екон. Спец. Вузів. - К.»КОНДОР» - 2002.

8. Ганс А и др. Конкурентноспособность глобальных предприятий\\ Проблемы теории и практики управления.- 1995.-№3-с.96-104

9. Герасимчук В.И. Розвиток підприємства. Діагностика, стратегія, ефективність. К., 1995 р., 268 с.

10. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник .- М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 1994. 685 с. : ил.

11. Герхард Шварц "Мягкие составляющие конкурентноспособности". \\ Проблемы теории и практики управления.- 1995.- №4.= с. 96-100

12. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала ( Опыт лучших промышленных фирм США, Японии, стран западной Европы)М., 1993 г.

13. Грузинов В.П. Экономика предприятия. М.: 1998.

14. Дикань В.Л. Управління якістю як фактор конкурентноспособності підприємств\\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48

15. Дикань В.Л. Обеспечение конкурентоспособности предприятия. Х.: Основа, 1995.

16. Економіка підприємств: Підручник .- В 2т. \ За ред. С.Ф. Покропивного, - К.: Вод-во “Хвиля - Прес” , Донецьк : Мале підприємство “Поиск” . Т-во Кноголюбів, 1995 - 400 с.

17. Завадський Й.С. Менеджмент. -Т. 1. - Вид. 2-е.-УФІМіБ, К.:1998.

18. Завьялов П. Конкурентноспособность и маркетинг\\ Рос. экон. журнал.- 1995.- №12. - с. 50-56

19. Істірян Г.П. Конкурентоздатність: методика вимірювання та оцінки \\ Легка промисловість.-1994.- №4.- с. 1214

20. Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз. К.:1999.

21. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность продукции. Теоретико-методологический аспект. Кременчуг.: 1994.

22. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночних отношений. Х.: 1997.

23. Игольников Г., Патрушева Е. Что понимать под конкурентноспособностью, инвестиционной привлекательностью и экономичностью производства\\ Рос. экон. журнал, -1995.- №11.- с.108-112

24. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.П.Половцева. М.: «Инфра-М», 2000 г.

25. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.Г. Панкратов, Т.К. Серегина. М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000 г.

26. Корбанколева И. Решающий фактор - конкурентноспособность предприятия, ж. МТС, 1996 г., №10

27. Кочкин С.М. Что мешает конкурентноспособности отечественных товаров\\ Патенты и лицензии.- 1995.- №4.- с. 3-4

28. Кредісов А. Чи конкурентноспроможні наші товари ? ( Про економіку України) \\ Політика і час.- 1994- №8- с. 37-41

29. Курбатков К.Є. Маркетинг і організаційно-економічні умови розвитку збутової діяльності в ринкових умовах. Х.: 1996.

30. Львов Н.А. Маркетинг - ключ к решению проблемы "Конкурентноспособность"." Стандарты и качество", 1990 г., №9, с 21-25.

31. Маштабет В. и др. Пути повышения конкурентноспособности экспортной продукции. К., "Наукова думка" , 1988

32. Маршалкин Г.А. Производство кондитерских изделий. М.: Колос. 1994.

33. Маштабет В. и др. Пути повышения конкурентноспособности экспортной продукции. К., "Наукова думка" , 1988

34. Молчанов Н.Н. Оценка конкурентноспособности наукоемкой продукции, Вестник Ленинградского у-та, серия 5, Экономика, 1991г., вып. 3. с.43-49

35. Мочерний С.В. та ін. Основи економічної теорії. / За ред. С.В. Мочерного. К.: «Академія», 1997.

36. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій: - К: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002.

37. Питер Вейал. Искуство менеджера. Новые идеи для мира хаотических перемен. "Новости", М., 1993.

38. Поліщук В.М. Управління конкурентоздатністю виробництва в галузях АПК. К.: 1997.

39. Портер М. Стратегія конкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. / А. Олійник. К.: 1996.

40. Портер М. Конкурентная стратегия. Нью-Йорк. 1980 г.

41. Портер М. Международная конкуренция. Конкурентное преимущество стан. М., Международное отношение, 1993

42. Портер М. Конкурентное преимущество. Нью-Йорк, 1985

43. Румянцева З.П. Менеджмент організації: -М.: ІНФРА.- 1995.

44. Сник С. Управление производительностью : планирование, измерение оценка, контроль, повышение. М., "Прогресс", 1989 г.

45. Торговое дело: экономика и организация. Учебник под общ. Ред. Л.А. Брагиной и Т.П. Данько. М.: «Инфра-М», 1997 г.

46. Уотармен Р. Фактор обновления. Как сохраняют конкурентноспособность лучшие компании. М., "Преса", 1988, 368 с.

47. Фитхутдинов Р.А. Менеджмент конкурентоспособности товара. «Бизнес-школа».: 1995.

48. Хрипач В.Я. Экономика предприятия. Минск.: 1997.

49. Чейз Ричард, Акьюлано Николас. Производственный (операционный) менеджмент.Бостон, 1992 г., 1062 с.

50. Швец В.Я. Об управлении конкурентноспособностью продукции на предприятии. Л., 1990 г.

51. Экономическая стратегия повышения конкурентноспособности развития капиталистических стран. ч.1 и ч.2. Реф. сборник обзоров Ан СССР, М, 1988 г.

52. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. М.: 1996.

53. Юданов А.Ю. Фирма и ринок. М.: Знание, 1990.

54. Яковлева С., Денисова Е. Современные факторы повышения капиталистической фирмы. Л. ЛГУ, Серия экономики, 1990 г.

55. Лановой В. Новая программа приватизации на 1998 г. будет представлена Президенту Украины до 10 декабря //Посредник. - 1997. - №48. - с.5.

56. Лузан Ю. АПК - крупнейший реципиент инвестиций //Деловой вестник. - 1998. - №3. - с. 19.

57. Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент: Учебное пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА,200. - 375 с.

58. Менеджмент организации. Учебное пособие. Румянцева З.П., Саломатин Н.А., Акбердин Р.З. и др.- М.: ИНФРА-М, 1991.- 456 с.

59. Мерсер. Д.И. БМ: управление в самой преуспевающей корпорации мира, Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1991.- 456с.

60. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. Пер. с англ.- М.: Дало, 1992.

61. Новая технология и организационные структуры: Сокр. пер. с англ. / Под ред. И. Пиннингса и А. Бьюитандама. - М.: Экономика, 1990.- 269 с.

62. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках еффективного управления (опыт лучших компаний): Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1986.- 418 с.

63. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с анг.: М.: Изд. Прогресс, 1990.

64. Совместные предприятия в практике международных экономических отношений /Е.Г. Бургучева и др. - М.: Внешторгиздат, 1990. - 119 с.

65. Степаненко А.С. Венчурне фінансування інвестицій і перспективи його використання в Україні //Фінанси України. - 1997. - №3. - с.47.

66. Тарнавська Н.П., Пушкар М.Р. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів.-- Тернопіль: Карт-Бланш, 1997.-- 456 с.

67. Теория и практика антикризисного управления / Под ред. С. Х. Беляева, В.И. Кошкина. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1996.

68. Фалмер Р. Энциклопедия современного управления (в пяти томах). Т. 1.- М.: ВИПКЭнерго, 1992. - 168 с.

69. Фатхутдинов Р.А. и Производственный менеджмент: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 447 с.

70. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник-- Под ред. Е. С. Стояновой.-- М.: Перспектива, 1996.

71. Хентце Й. Основные идеи стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления.- 1989.- №2.- с. 34-38.

72. Шевельова С.О. Особливості молокопродуктового підкомплексу України//Вісник аграрної науки. - 2001.- №2. - с. 66-69.

73. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. Посібник. - КНЕУ, 1999. - 384 с.

74. Экономичемкая стратегия фирмы: учебное пособие / Под ред. А.П. Градова.- Санкт-Петербург:Специальная литература, 1995.- 414с.

Размещено на Allbest.ru