Обгрунтування стратегії підвищення результативності діяльності підприємства (на прикладі ВАТ "Нікопольський феросплавний завод")

Для стратегічного контролінгу важливе значення має прийняття рішень щодо інвестування коштів. Ці рішення залежать від факторів двох видів:

1) необхідності капітальних вкладень (можливості виробництва не задовольняють існуючий чи ймовірний попит, застаріле устаткування, необхідність збільшення обсягу виробництва);

2) інвестиційних можливостей (необхідність мати кошти для фінансування; за їх відсутності існує ризик ускладнень у майбутньому через несвоєчасну заміну існуючого устаткування, а в разі отримання позик - потрапити у залежність від кредиторів).

Політика капітальних вкладень має стратегічний характер і включає певний ризик, що зростає через їх необоротність.

Ефективність інвестицій визначається такими показниками:

- період окупності - період, необхідний для того, щоб сума сподіваних доходів зрівнялась із сумою інвестованих коштів, або за скільки років і місяців підприємство може окупити початкові інвестиції);

- чиста теперішня вартість;

- внутрішня ставка рентабельності.

2. Показники використання запасів

Основним завданням управління запасами є оптимізація сукупних матеріальних ресурсів, яка дозволяє обґрунтувати плановий розмір потреб у них, площу складського господарства, кількість вантажно-розвантажувальних механізмів, вартість доставки матеріалів у робочу зону, трудові та фінансові ресурси.

Оптимізація запасів включає регламентацію періодичності надходження матеріалів, розміру партії, отримання матеріалів за графіком, забезпечення мінімуму витрат на доставку та зберігання.

Управління запасами повинно здійснюватись як виробничими, так і фінансовими службами спільно з відділом матеріально-технічного постачання. Виробничі служби визначають перелік матеріалів, що застосовуються, їх кількість, якість, коефіцієнт використання, норми витрат. Фінансові ж служби - максимальний розмір коштів, що необхідні для придбання матеріальних ресурсів, нормативи засобів за кожною групою матеріальних цінностей, визначають величину нормованих оборотних засобів. Відділ матеріально-технічного постачання повинен здійснювати оперативний контроль за наявністю матеріальних ресурсів на будь-яку дату для підтримки запасів у певних межах.

Використання матеріальних ресурсів (матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, води, енергетичних ресурсів, відходів виробництва) повинно перебувати під постійним контролем, що пояснюється їх високою питомою вагою у собівартості продукції (від 60 % до 90 % усіх витрат на виробництво), а тому основним резервом зниження витрат є зниження матеріалоємності.

Контролінг повинен забезпечити для управління систему показників використання матеріальних ресурсів (рис. 1.2).

Рис 1.2. - Основні показники використання матеріальних ресурсів [21]

Значна кількість показників використання матеріальних ресурсів пояснюється різноманітністю об'єктів обліку та необхідністю комплексного аналізу на всіх стадіях їх зберігання та споживання.

Одним із найважливіших завдань контролінгу матеріальних ресурсів є відстеження показників ефективного використання матеріалів. Динаміка зниження спожитих ресурсів на одиницю продукції характеризує успіх чи невдачі в управлінні матеріалоємністю.

3. Показники використання персоналу та витрат на його утримання

Кількість різних показників коливається від 80 до 170 залежно від розміру підприємства. Показниками контролінгу можуть бути:

1) фонд оплати праці (за видами та формами, категоріями персоналу та ін.);

2) відпрацьований час та витрати робочого часу (разом за підприємством, у розрізі структурних одиниць чи за видами продукції);

3) продуктивність праці (на одного працюючого, одного робітника в грошовому виразі і за відпрацьованим часом);

4) система управління та її ефективність;

5) працеємність продукції (відпрацьований час, витрати на оплату праці);

6) кадри та їх склад.

На основі отриманих даних можна розрахувати показники тривалості робочого часу, працеємність продукції, середні показники тривалості та витрати часу, середню заробітну плату та інші, які характеризують трудовий потенціал фірми.

4. Показники формування витрат виробництва

Центральне місце в системі контролінгу належить групуванню та обліку витрат, що пов'язані з випуском і реалізацією продукції.

Контролінг передбачає необхідність планування, обліку всіх витрат на виробництво і збут, доцільність калькулювання повної собівартості робіт та послуг.

Якщо в основу аналізу покласти повну собівартість продукції, то основними показниками є:

1. Загальна собівартість продукції підприємства:

- структура витрат за планом та фактична;

- відхилення від плану в абсолютному та відносному вираженні;

- основні фактори, що обумовили зміну структури витрат.

2. Собівартість продукції за видами.

3. Собівартість продукції за місцем формування.

4. Собівартість основної продукції та її нових видів.

5. Собівартість напівфабрикатів.

6. Виконання кошторису за видами витрат:

- на утримання та експлуатацію машин і устаткування;

- загальновиробничих витрат;

- загальногосподарських витрат;

- витрат на освоєння продукції.

7. Втрати від браку.

8. Відхилення від норм при використанні нормативного методу обліку витрат на виробництво.

9. Зміна норм (у розрізі ініціаторів).

10. Непродуктивні витрати.

Детальний контроль витрат зумовлений тим, що їх зниження є одним з основних шляхів для підвищення рівня рентабельності.

5. Показники збутової діяльності

Збут залежить, насамперед, від зовнішніх факторів та організується на основі маркетингових досліджень, і вся діяльність підприємства підпорядковується цьому процесу.

Поки що не сформована концепція інформаційного забезпечення цього об'єкта контролінгу в деталізованому вигляді, а тому з показників збуту і маркетингової діяльності можна рекомендувати до використання ті, які мають принципове значення для діяльності підприємства - показники обсягу реалізації, виділення сегментів ринку, збір інформації для досьє щодо кожного конкурента, вивчення мотивів покупок.

У перспективі така інформація буде розширюватись з розвитком ринкового середовища і набуттям досвіду в маркетинговій діяльності.

6. Об'єктом контролінгу є також фінансова діяльність фірми.

При цьому проводиться аналіз фінансової звітності фірми і визначається взаємозалежність між різними показниками, які характеризують фінансово-господарську діяльність, визначаються спеціальні коефіцієнти, що характеризують співвідношення між окремими статтями звітності.

Аналіз балансу дає можливість осмислити фінансовий стан фірми та прийняти управлінські рішення на основі отриманої інформації. Наведемо найважливіші показники діяльності підприємства, які визначаються за допомогою балансу та деяких даних про обсяг виробництва.

1. Показники ліквідності:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- проміжний коефіцієнт ліквідності;

- коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань;

- коефіцієнт покриття зобов'язань за рахунок запасів матеріальних цінностей;

- коефіцієнт спроможності підприємства оплатити свої поточні витрати;

- коефіцієнт чистих оборотних коштів.

2. Показники ділової активності:

- коефіцієнт загальної оборотності капіталу;

- коефіцієнт оборотності запасів (швидкість їх реалізації);

- показник оборотності запасів у днях;

- показник числа оборотів для оплати рахунків постачальників;

- показник оборотності матеріальних необоротних активів (фондовіддачі);

- коефіцієнт оборотності власного капіталу.

3. Показники рентабельності:

- рентабельність усього капіталу фірми;

- рентабельність власного капіталу;

- рентабельність продаж;

- рентабельність функціонуючого капіталу;

- рентабельність перманентного капіталу.

4. Показники платоспроможності:

- коефіцієнт власності або автономії;

- коефіцієнт залучення капіталу;

- коефіцієнт залежності від зовнішніх боргів;

- коефіцієнт забезпеченості необоротних активів власним капіталом;

- коефіцієнт забезпеченості необоротних активів перманентним капіталом;

- коефіцієнт захисту кредиторів;

- коефіцієнт середнього процента за залучення коштів;

- коефіцієнт забезпечення акцій.

Отримання інформації, що характеризує діяльність підприємства, а також складові середовища, і координація на цій основі діяльності системи управління з метою досягнення намічених завдань чи цілей, і визначає роль контролінгу.

Функція контролінгу полягає в забезпеченні координації різних систем - планування, контролю, інформаційного забезпечення. Як видно з рис. 1.3, контролінг розглядається як складова частина управління, але він обмежується системою планування, контролю та інформаційного забезпечення щодо діяльності структурних підрозділів і підприємства в цілому та сервісним обслуговуванням системи управління. Отже, для виконання покладених на контролінг складних завдань необхідно організаційно оформити його функціонування у загальній системі управління.

Рис. 1.3. - Контролінг у системі управління [21]

У великих і середніх фірмах доцільно утворювати відділ контролінгу, кількість працівників якого визначається обсягом вхідної і вихідної інформації для управління.

Основними функціями контролера на підприємстві є:

1) планування (координація окремих виробничих і складання загального плану на короткий термін та перспективу; розробка методики складання планів, визначення норм і нормативів;

2) інформаційне забезпечення (реєстрація, збір, узагальнення та подання інформації користувачам; визначення обсягу інформації, місця, збору, методів обробки, форм подання тощо);

3) порівняння планової та фактичної інформації в розрізі об'єктів контролінгу (коментарі відхилень, подання зацікавленим службам, виконавцям і власнику);

4) оцінка і консультування з усіма підрозділами управління, які відповідають за певну ділянку роботи;

5) складання звітності для державних органів (контроль і координація зусиль виконавців);

6) регулювання (подання) своєчасної та доречної інформації, що необхідна для спостереження за плановими показниками і відхиленнями від них; пропозиції щодо дій, спрямованих на попередження негативних наслідків.

Слід зазначити, що контролер сам не приймає управлінських рішень, а тільки забезпечує інформацію та дає оцінку і поради щодо їх ухвалення.

Для зниження працеємності робіт контролер повинен збирати та обробляти інформацію в повному обсязі лише при значних відхиленнях фактичних даних від планових, які мають принципове значення і вимагають втручання управлінців.

Контролінг реагує на слабкі сигнали, що означає отримання завчасної інформації, оперативне втручання у процеси, які загрожують підприємству (фірмі), виявлення і послаблення впливу несприятливих тенденцій.

Слабкі сигнали або індикатори раннього попередження визначаться службою контролінгу. Ними можуть бути:

- кон'юнктура ринку (зміна попиту);

- інновації в галузі техніки, технології, що впроваджуються конкурентами;

- формування портфеля замовлень;

- поведінка споживачів товару;

- цінова політика конкурентів;

- вимоги покупців і постачальників;

- зміни на ринку капіталів;

- фінансовий стан;

- дослідження власних сильних і слабких сторін та конкурентів;

- співвідношення: витрати - випуск, продуктивність - заробітна плата, заготівля матеріалів - транспортні витрати тощо.

Така інформація повинна фіксуватись періодично, і контролер встановлює залежність, робить огляди, письмові висновки і подає їх зацікавленим службам.

Враховуючи важливість інформаційних ресурсів для системи управління, служба контролінгу повинна інтегрувати свою систему з системою бухгалтерського обліку і звітності з тим, щоб в єдиному потоці отримувати дані для фінансового обліку та контролю за діяльність підприємства. Для цього розробляється система внутрішньої звітності з визначенням:

- центрів збору інформації;

- показників, які необхідно зібрати;

- строків подання звіту;

- форми і методики складання звіту;

- мети, з якою збираються дані;

- адресата інформації.

Працівники відділу контролінгу повинні відповідати певним вимогам: знати складові контролінгу, перш за все - бухгалтерський облік, аналіз, аудит, менеджмент, маркетинг, методику планування. Свої функції вони можуть виконувати лише за умов використання обчислювальної техніки та упорядкування інформаційних потоків.

1.3 Підходи до формування стратегії підвищення результативності діяльності підприємства

Рівень економічної і соціальної ефективності виробництва залежить від багатьох чинників, що її визначають. У зв'язку з цим для практичного розв'язання завдань управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання.

Класифікація великої різноманітності чинників зростання ефективності (продуктивності) може здійснюватись за трьома ознаками:

1) видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення);

2) напрямами розвитку та удосконалення виробництва;

3) місцем реалізації у системі управління виробництвом.

Групування чинників за першою ознакою робить можливим досить чітке визначення джерел підвищення ефективності: зростання продуктивності праці (економія витрат живої праці), зниження фондоємності (капіталоємності) і матеріалоємності продукції. Покращання використання зазначених джерел підвищення ефективності виробництва передбачає здійснення комплексу заходів, які за своїм змістом характеризують основні напрями розвитку та удосконалення виробництва (друга ознака групування чинників). Визначальними напрямами є, перш за все, прискорення темпів науково-технічного та організаційного прогресу (створення нових і удосконалення існуючих технологій, конструкційних матеріалів, засобів праці і кінцевої продукції; механізація та автоматизація виробничих процесів; запровадження прогресивних методів і форм організації виробництва і праці; побудова та регулювання ринкового механізму господарюван-ня).

Найбільш важливою у практичному значенні слід вважати класифікацію чинників ефективності за місцем реалізації у системі управління виробництвом (третя ознака групування чинників), особливо відокремлення з них двох катего-рій чинників - внутрішньовиробничих і зовнішніх (народногосподарських), а також поділ сукупності внутрішніх чинників на так звані “тверді” і “м'які” чин-ники.

Класифікаційні ознаки чинників зростання ефективності виробництва зображені на рис. 1.4.



Рис. 1.4. - Класифікаційні ознаки чинників ефективності виробництва

[19]

Поділ внутрішніх чинників на “тверді” і “м'які” є досить умовним і незвичним, але широко відомим і таким, що використовується на підприємствах зарубіжних країн.

“Твердими” чинниками є ті, які можна виміряти і які мають фізичні параметри, а “м'які” - ті, які не можна фізично відчути, проте вони мають неабияке значення для економічного управління виробництвом (наприклад, інформація, знання і кваліфікація кадрів, методи та системи організації різних процесів тощо).

“Тверді” чинники зростання ефективності діяльності:

1. Технологія - технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційні технології, що справляють чи не найбільший вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва.

2. Устаткування - зростанню продуктивності діючого устаткування сприяють належна організація ремонтно-технічного обслуговування, оптимальні строки експлуатації, забезпечення необхідної пропорційності в пропускній спроможності технологічно пов'язаних груп, чітке планування завантаження у часі, підвищення змінності роботи, скорочення внутрішньо змінних витрат робочого часу тощо.

3. Матеріали та енергія - проблема економії і зменшення споживання сировини, матеріалів, енергії повинна знаходитись під постійним контролем відповідних спеціалістів фірми (має позитивно розв'язуватись завдання ресурсозбереження).

4. Вироби - передові підприємства постійно контролюють втілення своєї технічної переваги у конкретних виробах, що користуються великим попитом на ринку. Фірма мусить слідкувати за тим, щоб не виникало навіть найменших організаційних і економічних бар'єрів між виробництвом та окремими стадіями маркетингу.

“М'які” чинники зростання ефективності діяльності:

1. Працівники - основне джерело і визначальний чинник зростання ефективності виробництва. Продуктивність їх праці багато в чому визначається методами, технікою, особистими вміннями, знаннями, ставленням до праці та здібністю виконувати ту чи іншу роботу.

2. Організація і системи - система повинна бути динамічною і гнучкою, періодично неорганізованою відповідно до нових завдань, що постають перед фірмою при зміні ситуації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

3. Методи роботи - більш досконалі методи роботи в умовах переважання працеємних процесів стають достатньо перспективними для зростання продуктивності.

4. Стилі управління - загальна ефективність діяльності фірми залежить від того, коли, де, як і щодо кого застосовується відповідний стиль управління.

Під резервами розуміють невикористані можливості зниження поточних і авансових витрат матеріальних, трудових та фінансових ресурсів при даному рівні розвитку виробничих сил і виробничих відносин.

Резерви у повному обсязі можна виміряти в плані досягнутого рівня використання ресурсів і можливого, виходячи з накопиченого виробництвом, потенціалу фірми.

З позиції фірми розрізняють зовнішні і внутрішні (внутрішньовиробничі) резерви. Під зовнішніми резервами розуміють загальні народногосподарські, а також галузеві і регіональні резерви. Їх використання відображається на рівні економічних показників фірми, але головним джерелом економії, як правило, є внутрішньовиробничі резерви.

Класифікація внутрішніх резервів підвищення ефективності діяльності фірми:

1. За факторами та умовами інтенсифікації і підвищення ефективності господарської діяльності.

1.1. Науково-технічний рівень виробництва продукції:

- підвищення прогресивності і якості продукції та техніки, що застосовується;

- рівень механізації й автоматизації виробництва;

- технічна та енергетична озброєність праці;

- прискорення впровадження нової техніки та заходів науково-технічного розвитку.

1.2. Структура та організація виробництва і праці:

- підвищення рівня концентрації, спеціалізації, кооперування;

- зменшення часу виробничого циклу;

- забезпечення ритмічності та інших принципів наукової організації виробництва;

- скорочення і повна ліквідація виробничого браку;

- забезпечення принципів наукової організації праці;

- підвищення кваліфікації робочої сили та її відповідності технічному рівню виробництва.

1.3. Підвищення рівня управління і методів господарювання:

- удосконалення виробничої структури фірми та структури органів управління;

- підвищення рівня планової та обліково-контрольної роботи;

- впровадження і розвиток господарського обліку в усіх підрозділах (виробничих та управлінських);

- покращання соціальних умов праці і життя трудового колективу;

- раціональне використання природних ресурсів;

- удосконалення зовнішньоекономічних зв'язків фірми.

2. За кінцевими підсумками, на які ці резерви впливають.

2.1. Підвищення обсягу продукції, вдосконалення структури та асортименту виробів.

2.2. Покращання якості.

2.3. Зниження собівартості продукції:

- за елементами витрат;

- за статтями витрат;

- за центрами відповідальності.

2.4. Резерви підвищення прибутковості продукції.

2.5. Резерви зміцнення фінансового стану.

2.6. Резерви підвищення рівня рентабельності.

3.Групування резервів.

3.1. За стадіями процесу відтворення:

- постачання;

- виробництво;

- збут продукції.

3.2. За стадіями створення та експлуатації виробів:

- передвиробнича стадія - конструкторська і технологічна підготовка виробництва;

- виробнича стадія - освоєння нових виробів і нових технологій;

- експлуатаційна стадія - споживання виробів.

4. За строками використання.

4.1. Поточні - реалізуються протягом даного року.

4.2. Перспективні - можна реалізувати в перспективі, наприклад, у 5-річному плані розвитку.

5. За способами виявлення.

5.1. Явні - наприклад, ліквідація чергових втрат і перевитрат.

5.2. Приховані - можуть виявлятися шляхом глибокого економічного аналізу.

Можливі й інші принципи (ознаки) класифікації резервів, їх необхідність виходить з конкретних умов і завдань кожної фірми.

РОЗДІЛ 2 Аналітична оцінка результативності

діяльності ВАТ “НІКОПОЛЬСЬКИЙ ФЕРОСПЛАВНИЙ

ЗАВОД”

2.1 Характеристика господарської діяльності ВАТ «Нікопольський

феросплавний завод»

Повна назва: Відкрите Акціонерне Товариство “Нікопольський завод феросплавів”. Скорочено: ВАТ “НЗФ” (надалі по тексту). Ідентифікаційний код: 00186520 [59].

ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області за № 63/2 від 05.03.1994р.

ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” створений згідно Наказу Міністерства промисловості України від 01.03.94р. № 43 шляхом перетворення державного підприємства Нікопольського заводу феросплавів у Відкрите акціонерне товариство, згідно Наказу Президента України “Про корпоратизацію державних підприємств” від 15.06.93р.

Форма власності: приватна. Підпорядкованість : недержавне підприємство. Чисельність працюючих:

- cтаном на 01.01.2006р. загальна чисельність працюючих складала 7900 осіб, працівників за сумісництвом 1 особа.

- cтаном на 31.12.2006р. загальна чисельність працюючих складає 7839 осіб, працівників за сумісництвом 3 особи.

Будiвництво заводу було почато у листопадi 1962 року. Виробничий майданчик ВАТ НЗФ розташований на правому березi Каховського водосховища на вiдстанi 5 км на пiвнiч вiд м. Нiкополь. Загальна площа дiлянки пiдприємства складає 523 га, в т.ч.: пiд промисловими об'єктами - 496 га, пiд об'єктами соцкультпобуту - 27 га. Площа промислових будiвель та споруд складає - 146 га. Географiчно пiдприємство розташоване поблизу вiд родовища марганцевих руд, що визначило основну направленнiсть виробництва пiдприємства. Виробничi цехи ВАТ НЗФ подiляються на:

-Основнi: цех виробництва феросплавiв, який об'єднує колишнiй плавильний цех № 1 (введений в дiю в 1975 роцi) i плавильний цех № 2 (введений в дiю в 1968 роцi) та плавильний цех № 9 (введений в дiю в 1967 роцi);

-Пiдсобнi: агломерацiйний цех (введений в дiю в 1978 роцi) створений в результатi об'єднання цеху шихтопiдготовки i аглофабрики, цех електродної маси (введений в дiю в 1968 роцi);

-Допомiжнi: ремонтно-механiчний цех, ремонтно-будiвельнi цехи, автотранспортний та залiзничний цехи, центральна заводська лабораторiя, енергетичнi цехи.

Рис.2.1. - Структура ВАТ “НЗФ” [65]

Таблиця 2.1

Основні види діяльності ВАТ “НФЗ” [68]

Код за ЗКГНГ	Вид діяльності
12150	ВИРОБНИЦТВО ЭЛЕКТРОФЕРРОСПЛАВIВ
17151	ВИРОБНИЦТВО ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБIВ (КРIМ ВИРОБНИЦТВА НА ЗАМОВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ)
61110	ЗАГАЛЬНОБУДIВЕЛЬНI ОРГАНIЗАЦIЇ
Код за КВЕД	Вид діяльності
27.35.0	Виробництво феросплавiв та iншої продукцiї, не вiднесеної до iнших угруповань
17.71.0	Виробництво панчiшних виробiв з трикотажної тканини
45.21.1	Загальне будiвництво будiвель (новi роботи, роботи з замiни, реконструкцiї та вiдновлення)

Статутний фонд на момент створення підприємства відповідно до установчих документів склав 75 884 495 грн., станом на 31.12.2006 р. - 75 884 495 грн., (у редакції Статуту зареєстрованого від 30.03.06). Загальна кількість акцій - 303 537 980, номінальною вартістю 0,25 грн. План розміщення акцій ВАТ НЗФ виконаний, акції сплачені у повному обсязі. Статутний фонд сформований в повному обсязі.

Продаж акцій ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” розпочався у 1997 році. В ході виконання плану розміщення акцій ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”, затвердженого Наказом ФДМУ від 19.03.1997р. № 321, в результаті пільгового продажу працівникам підприємства, колишнім працівникам та керівництву підприємства продано 17,95 % статутного фонду підприємства. На сертифікатному аукціоні за ПМС громадянам України та фінансовим посередникам продано 1,45 % статутного фонду.

В результаті проведення конкурсу, передбаченого уточненим планом розміщення акцій, затвердженого наказом ФДМУ від 29.12.02р. № 2304, пакет акцій розміром 25,0% статутного фонду ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” придбав Промислово - фінансовий консорціум „Придніпров'я”. Він же став власником пакета акцій 25,0% статутного фонду + 1 акція, раніше закріпленого у державній власності, відповідно до пункту 59 (підпункт 6) Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки та наказу ФДМУ від 29.07.03р. № 1324.

В табл. 2.2 наведений стан акціонерів ВАТ “НЗФ” станом на 01.08.2007 року.

Таблиця 2.2

Перелік акціонерів ВАТ “НЗФ” станом на 01.08.2007 року [65]

№ з/п	Код ЄДРПОУ, ідентифікаційний номер	Найменування суб'єкта господарювання, П.І.Б. фізичних осіб	Сума внеску, грн.	Форма внеску	Частина в статутному фонді (%)
1	32192822	Промислово - фінансовий консорціум „Придніпров'я”	37 942 247	Акції - 151 768 991 шт.	50% + 1 акція
2	14328566	Українсько-американське ТОВ з іноземними інвестиціями „Байп Ко. ЛТД”	19 729 969	Акції - 78 919 876 шт.	26%
3	Х	Керівництво та працівники підприємства (6140 чоловік)	13 621 267	Акції - 54 485 068 шт.	17,95%
4	20006660	Українсько - Кіпрське АТЗТ „Приват Інтертрейдинг”	1 752 932	Акції - 7 011 728 шт.	2,31%
5	14352406	АБ „Кредит - Дніпро”	1 737 755	Акції - 6 951 020 шт.	2,29%
6	Х	Громадяни України	1 100 325	Акції - 4 401 301 шт.	1,45%

Основною продукцiєю ВАТ НЗФ є феросплави: феросилiкомарганець та феромарганець (високо- та середньовуглецевий). Крiм основної продукцiї завод виробляє близько 50 марок рiзноманiтних флюсiв, агломерат, марганцевi лiга-тури, граншлак та щебiнь рiзних фракцiй, електродну масу для внутрiшнiх пот-реб виробництва. У 2006 роцi впровадження нових технологiй виробництва та освоєння нових видiв продукцiї не було. ВАТ НЗФ надає промисловi послуги з виготовлення металопродукцiї, збiрного залiзобетону, нестандартного облад-нання, постачання електричної та теплової енергiї. Цех виробництва трикотажу випускає панчiшно-шкарпетковi вироби та бiлизну. Уся продукцiя ВАТ НЗФ вiдповiдає дiючим державним стандартам України. Пiдприємство має лiцензiї на здiйснення мiжнародних i внутрiшнiх перевезень пасажирiв i вантажiв авто-мобiльним транспортом, на виконання робiт iз проектування i будiвництва, на торгівельну діяльність, підготовку, перепідготовку i підвищення квалiфiкацiї працiвникiв, на здiйснення митної, брокерської дiяльностi та iнше. Продукцiї, що пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї, на пiдприємствi немає. Виготовлення продукцiї i надання послуг пiдприємством здiйснюється вiдповiдно до видiв дiяльностi, визначеними статутом ВАТ НЗФ.

Основна частка марганцевої сировини (до 94%) використовується в мета-лургiї, що визначає тiсну кореляцiю динамiки показникiв ринкiв феросплавiв i сталi. Слiд зауважити, що в останнiй час у свiтi зростає попит на металургiйну продукцiю. В 2006 роцi, по iнформацiї аналiтикiв Мiжнародного iнституту чу-гуна та сталi IISI, вiн ще бiльше зрiс та склав 8,9%. Свiтовий ринок марганце-вих сплавiв можна охарактеризувати як стабiльний, порiвняно з 2005 роком, так як в 2006 роцi спостерiгався стiйкий попит на марганцевi сплави в загалi, та на виробленi в Українi, зокрема. На свiтовому ринку в 2006 роцi можна було спос-терiгати зростання попиту на марганцевi сплави зi сторони виробникiв сталi, та пропозицiї, зi сторони виробникiв сплавiв. У зв'язку iз зростанням виробництва високоякiсних марок сталi зi сторони кiнцевих споживачiв, виробникам марган-цевих сплавiв доводиться переходити на виробництво бiльш високоякiсної си-ровини, а саме, на марганцеву руду з високими характеристиками. На дiяль-нiсть пiдприємств феросплавної галузi суттєво впливають цiни на сировину, енергоносiї та iнше. При цьому необхiдно вiдмiтити зрiст вартостi електроенер-гiї та залiзничних тарифiв на перевозку, що вплило на собiвартiсть продукцiї при виробництвi марганцевих сплавiв. Середнiй рiвень цiн на сировину, по витратам за 2006 рiк (без ПДВ):

-марганцева руда - 485 грн./сух.т

-кокс - 660 грн./сух.т

-кварцит - 52 грн./т

-окатишi - 335 грн./т

Таблиця 2.3 Обсяги виробництва по основним видам продукції, виробляємої ВАТ НЗФ

Види виробляємої продукції	Од. вим.	Виробництво в натуральному виразі
		2005 рік	2006 рік	% (приросту, або зниження)
- Феромарганець	баз. т	237995	260639	9,5
- Сілікомарганець	Баз. т	564175	628007	11,3
- Феросиліцій	баз. т	11706	4285	-63,4
- Електрофлюси	Тон	10875	12535	15,3
- Шлак гранульований	Тон	122488	207767	69,6
- Щебінь	тис. т	681,9	691	1,3
- Електродна маса	Тон	9813	9846	0,3
- Вироби панчішно-шкарпеткові	тис. пар	2101	1579,1	-24,8
- Трикотажні вироби	тис. шт.	40,4	115,5	185,9

Наведені дані свідчать, що збільшення загального обсягу виробництва по ВАТ НЗФ в натуральному виразі (9,7%) відбулося внаслідок збільшення виробництва: сілікомарганцю - на 11,3%; феромарганцю - на 9,5%; електрофлюсів - на 15,3%.

У 2004р. підприємство почало виробляти феросиліцій (5 830 баз. тон), у 2005 році його виробництво виросло більш ніж вдвічі, а в 2006 році - зменшилось на 63,4%. ВАТ НЗФ в аналізуємому періоді також займалося виробництвом товарів народного споживання, а саме :

Таблиця 2.4 Виробництво товарів народного споживання на НЗФ

Наймену-вання	Од. вим	2005 рік	2006 рік
		Кіль-кість	Сума , тис. грн.	Кількість	Сума , тис. грн.
Колготи жіночі	тис. пар	1911	7799	1286	4483
Шкарпетки	тис. пар	109	128	119	142
Інші	тис. пар	81	102	174	164
Трикотажні вироби	тис. пар	41	517	116	854
Всього	тис. грн.	-	8546	-	5643

Наведені дані свідчать про зменшення виробництва товарів народного споживання у 2006 році.

У 2006 році ВАТ НЗФ не займалося виробництвом феросплавів з давальницької сировини.

Згідно з даними табл.2.5, на ВАТ НЗФ у 2006 році відбулося збільшення виробництва товарної продукції у вартісному виразі на 250 995,0 тис. грн.. Збільшення відбулося по основних видах виробляємої продукції:

феромарганцю - на 27 859,0 тис. грн. (3,5%);

сілікомарганцю - на 200 043,0 тис. грн. (13,5 %) .

Однак, зменшилось виробництво інших феросплавів (на 24 496,0 тис. грн., або 64,3%) та панчішно-шкарпеткових виробів на 3 240,3 тис. грн., або 40,4%.

В натуральному виразі обсяги виробництва на підприємстві виросли на 9,7%.

Таблиця 2.5 Динаміка основних техніко-економічних показників фінансово-господарської діяльності ВАТ НЗФ (тис. грн.) [65]

Показники	Од. вим.	2005 р.	2006 р.	Відхиле ння(+;-)	% росту (зниж.)
1.Товарна продукція: - в діючих цінах;	тис. грн.	2371817,0	2622812,0	250995,0	110,6
- в натуральному виразі (феросплавів)	баз. тон	813876,0	892930,0	79054,0	109,7
2.Випуск основних видів продукції (в діючих цінах)
Електроферосплави : в т.ч.	тис. грн.	2286199,0	2514101,0	227902,0	110,0
- феромарганець	тис. грн.	800590,0	828449,0	27859,0	103,5
-сілікомарганець	тис. грн.	1485609,0	1685652,0	200043,0	113,5
Інші феросплави	тис. грн.	38107,0	13611,0	-24496,0	-64,3
Панчішно-шкарпеткові вироби	тис. грн.	8028,8	4788,5	-3240,3	-40,4
3.В тому числі виготовлено з даваль-ницької сировини,	баз. тон	188536,5	0	-188536,5	-
Питома вага	%	23,2	0	-23,2	-
4.Чистий обсяг реалізо-ваної продукції	тис. грн.	2466807,0	2651184,0	184377,0	107,5
5.Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	2286033,0	2499179,0	213146,0	109,3
6.Фонд оплати праці	-- “ --	147616,9	188320,0	40703,1	127,6
7.Середньооблікова чисельність працівників	чол.	7900	7839	-61	-0,8
8.Середньомісячна заробітна плата	грн.	1546	1991	445	128,8
9.Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	грн.	0,93	0,94	0,01	101,1
10.Чистий: - прибуток - збиток	тис. грн.	-19113,0	1152,0	20265,0	-
11. Валові доходи	тис. грн.	2788445,5	3163506,7	375061,2	113,5
12. Валові витрати	тис. грн.	2619514,5	3112098,9	492584,4	118,8

За 2006 рік на підприємстві досягнуте збільшення обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 184 377,0 тис. грн., або на 7,5%. Відповідно відбулося збільшення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 213 146,0 тис. грн. або 9,3%. Слід зазначити, що темпи збільшення обсягів собівартості продукції випереджають темпи збільшення обсягів реалізації на 1,8%.

Таке співвідношення основних техніко-економічних показників господарської діяльності підприємства впливає на зменшення валового прибутку, так прибуток отриманий за 2006 рік на 28769,0 тис. грн. (152 005 тис. грн. - 180 774 тис. грн.), або на 18,9% менше відносно минулого року.

З даних наведених у табл.2.5 видно, що на ВАТ НЗФ в періоді, що аналізується поліпшилися показники з оплати праці, а саме, збільшився на 40 703,1 тис. грн. загальний фонд оплати праці, або на 27,6%. Середньооблікова чисельність працівників на підприємстві навпаки зменшується протягом року на 61 чол. На підприємстві збільшилася середньомісячна заробітна плата на 28,8% або на 445,0 грн.

Таблиця 2.6 Аналіз структури реалізації ВАТ НЗФ у 2006 році (тис.грн.)

	Обсяг реалізації (з ПДВ)	Питома вага, %
	2005	2006	2005	2006
Експорт всього : - готова продукція( рах.3621)	1 382 361,2	1 442 351,3	51,5	49,6
По Україні :	1 301 108,6	1 465 015,5	48,5	50,4
- готова продукція (рах.3611, 3612)	1 265 769,1	1 448 345,2	47,2	49,8
запаси, товари (рах.3613) КГТ (рах. 3615)	22,3 4 122,4	7 249,6 4 054,6	- 0,2	0,2 0,2
- ітого послуги (3612, 3617, 3618)	31194,8	5366,1	1,1	0,2
В с ь о г о	2 683 469,8	2 907 366,8	100,0	100,0

Наведені дані свідчать про те, що в структурі реалізації протягом аналізуємого періоду відбулися незначні зміни, збільшилась питома вага реалізації продукції власного виробництва на території України на 1,9% (50,4% - 48,5%) в загальному обсязі реалізації, експорт продукції відповідно зменшився.

Таблиця 2.7 Доход від реалізації з податком на додану вартість по ВАТ НЗФ у 2006 р. складався з:

Отримано доходів , в тому числі:	2 0 0 6 р і к
	тис. грн.	Пито-ма вага, %
від реалізація (рах. 70) : - готової продукції (рах.701) - товарів(рах.702) - робіт, послуг(рах.703)	2 893 585,9 2 868 162,8 4 079,3 21 343,9	85,5
Інші операційні доходи (рах. 71) : - доход від реалізації іноземної валюти (рах.7110) - доход від реал. інших оборотних активів (рах.7120) - доход від операційної оренди активів (рах.7130) - доход від операційної курсової різниці (рах.7140) - одержані штрафи, пені, неустойки (рах.7150) - відшкодування раніше списаних активів (рах.7170) - одержані гранди та субсидії (дооцінка о.з.) (рах.7180) - інші доходи від опер. діяльності (рах.7190 та рах.7197)	464 876,0 410 599,1 6 916,9 367,9 4 734,5 105,6 44,9 36 707,1 5 400,0	13,7
Відсотки отримані (рах. 73)	37,6	-
Інші доходи від звичайної діяльності (рах.74) - доход від реалізації необоротних активів (рах.742) - доход від безоплатно одержаних активів (рах.745) - інші дох. від звич. діяльн. (дооцінка активів) (рах.746)	26 331,0 26,8 10,5 26 293,7	0,8
Всього	3 384 830,5	100,0

Найбільш питому вагу 85,5% за 2006р. займає реалізація готової продукції, тобто результатів основної діяльності підприємства. Також, значні суми складають інші операційні доходи (13,7%), у тому числі:

доходи від реалізації іноземної валюти на суму - 410 599,1 тис. грн.;

дооцінка активів - 36 707,1 тис. грн.(основні засоби) та 25853,3 тис. грн. (ТМЦ).

2.2 Діагностика результативності господарювання ВАТ

«Нікопольський феросплавний завод»

2.2.1 Аналіз динаміки складу і структури активів та пасивів

балансу

Для виконання аналітичних досліджень динаміки складу і структури активів та пасивів балансу підприємства проводять відповідне группування статей балансу та їх структурний аналіз. Мета структурного аналізу - вивчення структури й динаміки коштів підприємства та джерел їх формування для ознайомлення із загальною картиною фінансового стану [30].

Схеми порівняльного аналізу охоплюють велику кількість показників, які характеризують статику й динаміку фінансового стану. При проведенні горизонтального аналізу визначаються абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за певний період. При вертикальному аналізі обчислюється питома вага кожної з окремих груп статей у валюті балансу.

Аналіз динаміки і структури майна (активів) підприємства дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства або його видів. Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерел його утворення, а також причини зміни складу майна та джерел його утворення.

В табл. 2.7 та на графіках рис.2.2 - 2.4 наведені результати горизонтального та вертикального аналізу складу і структури майна підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках.

Як показує спільний аналіз даних табл.2.7 та графіків рис.2.2 - 2.4 склад та структура майна ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках характеризується наступними показниками:

- абсолютна валюта баланса підприємства зросла з рівня 830,4 млн.грн. у 2002 році до рівня 1 158,3 млн.грн. у 2006 році, тобто на +39,5%, але динаміка її росту є хвилеподібною:

а) негативний ланцюговий приріст -1,77% у 2003 році;

б) значний позитивний ланцюговий приріст +14,04% у 2004 році;

в) незначний позитивний ланцюговий приріст +1,29% у 2005 році;

г) дуже значний позитивний ланцюговий приріст +22,9% у 2006 році;

- приріст валюти балансу з 2002 по 2006 рік на суму +327,9 млн.грн. забезпечений зростанням необоротних коштів на суму + 43,7 млн.грн. (питома вага 14,9%) та зростанням оборотних коштів на суму +279,1% (питома вага 85,1%), що веде до підвищення оборотності всієї сукупності активів і створює більш сприятливі умови для діяльності підприємства.

- питома вага необоротних коштів в валюті активів балансу зменшилась з рівня 52,5% у 2002 році до рівня 41,4% у 2006 році, відповідно питома вага оборотних коштів зросла з рівня 47,5% у 2002 році до рівня 58,6% у 2006 році;

- зростання питомої ваги оборотних коштів відбулося, в основному, за рахунок зростання питомої ваги дебіторської заборгованості з рівня 25,7% у 2002 році до рівня 40,0% у 2006 році та падіння питомої ваги запасів з рівня 21,5% у 2002 році до рівня 15,4% у 2006 році;

- падіння питомої ваги необоротних коштів відбулося, в основному, за рахунок падіння питомої ваги основних засобів з рівня 47,8% у 2002 році до рівня 37,5% у 2006 році;

Важливим етапом аналізу фінансового стану підприємства є зіставлення темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів - виторгу або прибутку від реалізації продукції (див.табл.2.8).

Так система стійкого розвитку підприємства (у світовій практиці “золоте правило економіки підприємства”) оцінюється співвідношенням темпів росту абсолютних рівнів балансового прибутку (Т^РБ), обсягу реалізації продукції (Т^N) та суми активів балансу (Т^В) [29]:

Т^РБ>T^N>T^B>100% (2.1)

Таблиця 2.7 Аналіз складу і структури майна підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Рис.2.2. - Динаміка абсолютних змін основних статей активів та пасивів балансу ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Рис.2.3. Динаміка змін структури основних статей активів балансу ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Рис.2.4. Динаміка ланцюгового приросту основних статей активів балансу ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Таблиця 2.8 Порівняльний аналіз дінамики активів і фінансових результатів ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

На аналізованому підприємстві ВАТ “НЗФ” співвідношення “золотого правила” становлять (табл.2.8):

а) 2003 рік

86,5% > 105,8% > 98,2% > 100% - не виконуються 2 умови

а) 2004 рік

101,7% > 143,6% > 114,0% > 100% - не виконується 1 умова

а) 2005 рік

74,7% > 111,8% > 101,3% > 100% - не виконується 1 умова

а) 2006 рік

84,1% > 107,5% > 122,9% > 100% - не виконуються 2 умови

Тобто, умови “золотого правила економіки підприємства” на ВАТ “НЗФ” не виконуються. Так, темпи приросту обсягу реалізації продукції у 2002 -2005 роках значно більші за темпи приросту активів, що свідчить про ефективне використання активів підприємства, у 2006 році спостерігається зростання темпів активів значно вище, ніж зростання темпів росту обсягу реалізації, що свідчить про зниження ресурсовіддачі активів. Одночасно, за виключенням 2004 року, спостерігається постіне відносне падіння прибутку від реалізації, що свідчить про значне зростання собівартості продукції та розміру операційних витрат на підприємстві.

Матеріально-технічна основа процесу виробництва на підприємстві - це основні виробничі фонди. Основними характеристиками стану основних засобів на підприємстві є:

коефіцієнт зносу основних засобів;

коефіцієнт придатності основних засобів;

коефіцієнт оновлення основних засобів;

коефіцієнт вибуття основних засобів.

У табл. 2.9 - 2.10 наведений аналіз стану основних засобів на ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках та структурний аналіз питомої ваги основних засобів в структурі необоротних коштів підприємства.

Таблиця 2.9 Характеристика стану основних засобів ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Як показує аналіз результатів, наведних в табл.2.9, на підприємстві ВАТ “НЗФ” на протязі 2002 -2006 років підтримується коефіцієнт придатності основних засобів на рівні 41,6 - 43,3 % за рахунок своєчасного оновлення основних засобів замість вибувших з експлуатації. При цьому коефіцієнт оновлення у 2005 -2006 роках зріс в 1,5 рази відносно рівня 2003 -2004 років.

Аналіз даних, наведених в табл.2.10, показує, що динаміка структури необоротних коштів в ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках характеризується:

- стабільністю питомої ваги основних засобів, що становить 91% у 2002 році та 90,6% у 2006 році;

- зменшенням питомої ваги незавершеного будівництва з рівня 7,34% у 2002 році до рівня 3,95% у 2006 році;

- зростанням питомої ваги відстрочених податкових активів (відшкодування податку на додану вартість за експортні поставки продукції) з рівня 1,24% у 2002 році до рівня 4,8% у 2006 році.

Таблиця 2.10 Аналіз структури необоротних активів підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Таблиця 2.11 Аналіз структури оборотних активів підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Таблиця 2.12 Аналіз структури запасів та витрат підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Таблиця 2.13 Склад дебіторської заборгованості підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Для виробництва продукції підприємству необхідні оборотні виробничі фонди, які включають виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, тара та інше), залишки незавершеного виробництва та видатки майбутніх періодів. Спожиті у процесі виробництва оборотні фонди вступають у сферу обігу вже в товарній формі ( у вигляді готової продукції на складі та при відвантаженні), яка потім по мірі реалізації готової продукції переходить у грошову (грошові кошти при розрахунках, грошові кошти в касі підприємства та на його рахунках в банку) [30].

Поєднання оборотних фондів і фондів обігу в одному понятті “оборотні кошти підприємства” ґрунтується на економічній сутності оборотних коштів, покликаних забезпечити неперервність усього відтворювального процесу.

Особливу увагу при вивченні стану і структури оборотних активів підприємства приділяють аналізові стану запасів і витрат, аналізові розрахунків з дебіторами та аналізові руху грошових коштів.

В табл. 2.11 - 2.13 наведені результати:

- аналізу структури оборотних активів підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках;

- аналізу структури запасів та витрат підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках;

- складу дебіторської заборгованості підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках.

Згідно з результатами проведеного аналізу структури та динаміки змін в оборотних коштах ВАТ “НЗФ” можна зробити наступні висновки:

- питома вага запасів в оборотних коштах знизилась з рівня 45,2% у 2002 році до рівня 26,5% у 2006 році, при цьому абсолютна величина вартості запасів знизилась у 2003 -2005 роках, але знов зросла у 2006 році до рівня 2002 року;

- питома вага дебіторської заборгованості в оборотних коштах зросла з рівня 54,2% у 2002 році до рівня 68,7% у 2006 році, при цьому абсолютна величина суми дебіторської заборгованості зросла з рівня 213,7 млн.грн. у 2002 році до рівня 462, 9 млн.грн. у 2006 році, тобто майже в 2,2 раза;

- питома вага грошових коштів в оборотних коштах незначна та не пере-вищує 1%;

Аналіз структури запасів показує, що в періоді 2002 -2006 роки ВАТ “НЗФ” пройшов кризову точку у 2004 році:

- виробничі запаси з рівня 151,7 млн.грн. у 2002 році (питома вага 85,0%) знизились майже в 1,9 рази до рівня 81,8 млн.грн. у 2004 році (питома вага 65,4 млн.грн.) та знов зросли до рівня 153,0 млн.грн. у 2006 році (питома вага 83,3%);

- одночасно з “провалом” у виробничих запасах питома вага незавер-шеного виробництва з рівня 3,9% у 2002 році зросла до 12,0% у 2004 році та знизилась до 10,3% у 2006 році;

- питома вага готової продукції з рівня 10,8% у 2002 році різко зросла до рівня 20,5% у 2004 році та знизилась до мінімального рівня у 3,4% у 2006 році.

Пояснення причин викладеного лежить не в економічній, а в політичній площині, коли приватизований мажоритарним акціонером - концерном “При-дніпров'є” ВАТ “НЗФ” став об'єктом “рейдерського” захвату з боку міноритар-ного акціонера - групи “Приват” у другій половині 2004 року на хвилях “пома-ранчевої революції”. Менеджмент ВАТ “НЗФ” постав перед проблемою можливої зміни ке-рівництва та реприватизації заводу, що привело до різкого зниження кредито-спроможності заводу по політичним мотивам, різкого зниження кредитування заводу банками у 2005 році (табл.2.14) та, відповідно, відсутністю оборотних коштів на придбання стабільного розміру виробничих запасів. Тільки у 2006 році, після кількох судових процесів, які вирішили долю ВАТ “НЗФ” в бік мажоритарного акціонера та документально підтвердили відсутність процесу реприватизації заводу, різко (майже в 10 разів) зросле короткострокове кредитування заводу банками та відновлення стабільних обсягів виробничих запасів.

Таблиця 2.14 Склад і структура джерел коштів підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Рис.2.5. - Динаміка змін структури основних статей пасивів балансу ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Рис.2.6. - Динаміка ланцюгового приросту основних статей пасивів балансу ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Таблиця 2.15 Склад і структура позикових коштів підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

Таблиця 2.16 Склад і структура кредиторської заборгованості підприємства ВАТ “НЗФ” у 2002 -2006 роках

2.2.2 Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства

У першу чергу фінансовий стан підприємства оцінюється його фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами та зобов'язаннями за конкретний період часу. Умови достатності дотримуються тоді, коли підприємство платоспроможне у часі, тобто має стійку здатність відповідати за своїми боргами у будь-який момент часу.

Під фінансовою стійкістю слід розуміти його платоспроможність у часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та позиковими коштами. Фінансова рівновага являє собою таке співвідношення власних і позикових коштів, коли за рахунок власних коштів повністю погашаються колишні і нові борги. Фінансова рівновага у часі забезпечується ліквідністю балансу, яка визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкові погашення зобов'язань.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок (нестача) джерел засобів для формування запасів. Як джерела для формування запасів розглядаються: власний капітал і резерви; довгострокові зобов'язання; короткострокові кредити.

Для характеристики джерел запасів визначають показники, що відображають різний ступінь їхнього охоплення [29].

1) Наявність власних оборотних коштів:

Е^В = Д^В- F, (2.2)

де Е^В -- наявність власних оборотних коштів;

Д^В - власний капітал і резерви;

F - необоротні активи.

2) Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат:

Е^Т = (Д^В + К^Т) - F, (2.3)

де E^T -- наявність власних оборотних і довгострокових позикових джерел засобів;

К^Т - довгострокові кредити.

3) Наявність загальної величини джерел для формування запасів:

Е = (Д^В + К^Т + K^t) - F, (2.4)

де Е^S - наявність загальної величини джерел для формування запасів;

K^t -- короткострокові кредити.

У балансі підприємства показники наявності джерел коштів для формування запасів і витрат відповідають показникам їх забезпеченості:

а) Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів для формування запасів:

Е^В= Д^В - F - Z; (2.5)

де Z - величина запасів

б) Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних і довгострокових позикових засобів:

Е^Т = (Д^В + К^Т) - F - Z; (2.6)

в) Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини засобів для формування запасів:

Е = (Д^В + К^Т + K^t) - F - Z; (2.7)

Обчислення трьох показників забезпеченості запасів джерелами їхній формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації по ступеню їхньої стійкості. Можна виділити чотири типи фінансових ситуацій:

Размещено на http://www.allbest.ru/

де S - трикомпонентний показник типу фінансової стійкості підприємства;

S(x) -компоненти показника, обумовлені значеням показників наявності джерел засобів для формування запасів;

Х - показники наявності джерел засобів для формування запасів

Виділення чотирьох типів фінансової стійкості підприємства:

1.Абсолютна стійкість фінансового стану:

Размещено на http://www.allbest.ru/

2.Нормальна стійкість фінансового стану підприємства:

Размещено на http://www.allbest.ru/

3.Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності. Але зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштіві збільшення власних оборотних активів: