Економічна безпека підприємства та шляхи її підвищення (на прикладі TOB "Острійківське")

Проведене групування в табл. 2.16 показує, що зі зростанням матеріаловіддачі у другій групі порівняно з першою прибуток знизився з 2283 грн/га до 772 грн/га - майже в 3 рази. Тоді як з зростанням матеріаловіддачі з другої групи до третьої прибуток дещо виріс - на 12%. Така ситуація засвідчує, що підприємствам необхідно звернути увагу на ефективність використання оборотних фондів.

Таблиця 2.17 Залежність розміру чистого прибутку від рівня зношення основних засобів

Групи господарств за коеф.зношення, коеф.	Кількість підприємств у групі	Середній у групі коефіцієнт зношення, коеф.	Середній чистий прибуток, грн/га
І	ДО 0,4	8	0,27	945,36
II	від 0,4 до 0,6	16	0,48	1249,34
III	більше 0,6	8	0,69	694,19
Всього	32	0,48	1034,55

Зростання коефіцієнту зношення означатиме погіршення забезпечення підприємств основними засобами, а отже і зниження ефективності їх функціонування. Цей висновок частково підтверджує групування (табл. 2.17), оскільки зростання рівня зношення з першої до третьої групи призводить до зниження рівня чистого прибутку майже на 300 грн/га. Тоді ж підприємства другої групи з коефіцієнтом зношення від 40 до 60% - мають найвищий прибуток - 1250 грн/га, це свідчить, що в цих підприємствах відбувається не лише зношення, але і оновлення основних засобів.

Таблиця 2.18 Залежність розміру чистого прибутку від рівня дебіторської заборгованості в авансованому капіталі

Групи підприємств за часткою дебіторської заборгованості у авансованому капіталі, коеф.	Кількість підприємств у групі	Середня у групі частка дебіторської заборгованості у авансованому капіталі, коеф.	Середній у групі чистий прибуток, грн/га
І	до 0,1	20	0,053	874
II	від 0,1 до 0,29	6	0,128	870
III	більше 0,3	6	0,490	1733
	Всього	32	0,149	1035

У більшості підприємств вибірки (першій групі) частка дебіторської заборгованості низька - до 10 % авансованого капіталу. У табл. 2.18 та на рис. 2.3 спостерігається цікава ситуація - зростання частки дебіторської заборгованості в авансованому капіталі призводить до зростання чистого прибутку, так у підприємствах третьої групи з дебіторською заборгованістю понад 30% в авансованому капіталі прибуток на 98% більший ніж в підприємствах першої групи.

Рис 2.3 Залежність розміру чистого прибутку від частки дебіторської заборгованості в авансованому капіталі

Розглянемо вплив рівня коефіцієнту покриття (табл. 2.19), коефіцієнту фінансового левериджу (табл. 2.20) та коефіцієнту автономії (табл. 2.21).

Таблиця 2.19

Залежність розміру чистого прибутку від рівня коефіцієнту покриття

Групи господарств за коефіцієнтом покриття	Кількість підприємств у групі	Середній у групі рівень коефіцієнт покриття	Середній чистий прибуток, грн/га
І	ДО 2,0	14	1,19	567,45
II	від 2,0 до 10,0	12	4,92	1422,70
III	більше 10,0	6	29,34	1348,18
	Всього	32	7,87	1034,55 |

Із таблиці 2.19 видно, що найбільший прибуток отримують господарства другої групи, найменший - першої. Прибуток у підприємствах другої та третьої групи - майже однаковий, тобто можемо казати що зростання коефіцієнту покриття (загальної ліквідності) позитивно впливає на розмір чистого прибутку.

Таблиця 2.20

Залежність розміру чистого прибутку від рівня фінансового лівериджу

Групи підприємств за фінансовим левериджем, коеф.	Кількість підприємств у групі	Середній у групі показник фінансового левериджу, коеф.	Середній чистий прибуток, грн/га
І	До 0	2	-1,22	529,9
II	від 0 до 0,5	19	0,13	1381,0
III	більше 0,5	11	1,28	527,8
Всього32	0,44	1034,6	1034,6

Із таблиці 2.20 видно, що найбільший прибуток отримують підприємства першої групи, найменший - третьої. В другій групі рівень фінансового левериджу - від 0 до 0,5, саме за такого рівня даного показника підприємства мають найвищий чистий прибуток.

Таблиця 2.21

Залежність розміру чистого прибутку від рівня коефіцієнту автономії

Коефіцієнт атономії, коеф	Кількість підприємств у групі	Середній коефіцієнт автономії, коеф	Середній чистий прибуток, грн/га
І	ДО 0,4	8	0,09	839,6
II	від 0,4 до 0,8	13	0,62	962,5
III	більше 0,8	11	0,89	1261,5
Всього32	0,58	1034,6	1034,6

Із таблиці 2.21 видно, що підприємства третьої групи отримують всередньому найбільший прибуток - на 422 грн/га більше ніж середнє підприємство першої групи і на 299 грн/га більше ніж середнє підприємство другої групи.

За результатами групування будуємо графік: до 0,4 від 0,4 до 0,8 більше 0,8

Так підприємства кожної наступної групи отримують вищий прибуток порівняно з підприємствами попередніх груп: підприємства першої групи мають найменший коефіцієнт автономії та отримують найменший прибуток, підприємства третьої групи мають найбільший коефіцієнт автономії та отримують найбільший прибуток. Лінія тренда свідчить про те, що в зі зростанням коефіцієнта автономії буде спричиняти збільшення чистого прибутку, який отримуватимуть підприємства.

Проаналізувавши усі фактори, які впливають на розмір чистого прибутку на 1 га, хотілось б зазначити, що загалом всі фактори по дослідженій сукупності впливають на результативну ознаку.

Для детальнішого вивчення підприємств, перевірки правильності своїх міркувань проведемо кореляційно-регресійний аналіз, який є доповненням до методу аналітичних групувань. Даний аналіз допомагає встановити та оцінити залежність результативного економічного показника (у) від кількох інших незалежних показників (хь х2,..., хп).

У даному випадку залежною змінною виступає розмір чистого прибутку з розрахунку на 1 га, який і є результативним показником. Кореляційно-регресійне рівняння матиме вигляд:

Для побудови кореляційної моделі та знаходження вище згаданих оцінок параметрів скористаємось методом найменших квадратів (МНК), зокрема, пакетом аналізу в MS Excel, функцією "РЕГРЕССИЯ" (Додаток А). Незважаючи на те, що коефіцієнт кореляції 0,74 свідчить про досить тісний зв язок між факторами та результативною ознакою і на те,-1 що перевірка за критерієм Фішера засвідчила достовірність моделі, перевірка достовірності за критерієм Стьюдента виявила, що лише параметри трьох факторів є значущими, отже модель не є достовірною.

Тому нами було прийнято рішення залишити саме ці три фактора і здійснити кореляційно-регресійний аналіз з рівнянням наступного вигляду:

У= а0 + аіхі + а2х2 + а3х3і

де у - чистий прибуток, грн/га

х1 - фондооснащеність, грн/га

х2 - частка дебіторської заборгованості в авансованому капіталі, коеф.

хз - коефіцієнт автономії

Таблиця 2.22 Результати розрахунку кореляційно-регресійного аналізу функції «ЛИНЕЙН» в MS Excel

1364,12	3664,07	0,09	-904,87
620,8	1322,7	0,0	600,0
0,33	1255,3	#н/д	#Н/Д
4,58	28	#НУД	#н/д
21665776	44123460	#Н/Д	#Н/Д

Оцінки параметрів відображені у першому рядку у зворотному порядку: а0 - - 904,87; аі = 0,09; а2 = 3664,07; а3 = 1364,12.

У другому рядку таблиці відображаються стандартні похибки оцінок параметрів моделі: Sao = 600; Sai = 0,0; Sa2 = 1322,7; Sa3 - 620,8.

У третьому рядку відображено коефіцієнт детермінації R = 0,33 та середнє квадратичне відхилення залишків моделі = 1255,3.

Четвертий рядок містить F - критерій = 4,58 та кількість ступенів свободи (п-ш) =28.

У п'ятому рядку містяться сума квадратів регресія: Е(У ~ У)2 = 21665776 та сума квадратів залишків: -- у)2 = 44123460.

Відповідно до отриманих результатів отримаємо наступне кореляційно- регресійне рівняння:

Y = - 904,87+ 0,09*х1 + 3664,07*х? + 1364,12*х3

Маючи розраховані оцінки параметрів та знаючи значення незалежних змінних, можемо виразити економічний зміст параметрів моделі. Він є таким:

· А1 ;який дорівнює 0,09, вказує на те, що збільшення фондооснащеності з розрахунку на 1 га с.-г. угідь на 1 грн/га призведе до збільшення чистого прибутку на 1 га на 9 коп./га;

· а2, що дорівнює 3664,07, показує нам, що зі збільшенням на одиницю частки дебіторської заборгованості у авансованому капіталу, прибуток на 1 га збільшиться на 3664,07 грн/га;

· a3j який дорівнює 1364,12, вказує на те, що збільшення коефіцієнта автономії на одиницю призведе до збільшення прибутку на 1 га на 1364,12 грн.

Будь-яка кореляційно-регресійна модель потребує перевірки на достовірність та адекватність, в тому числі й отримана. Дану перевірку здійснюються за такими показниками:

1. Коефіцієнт детермінації R2;

2. Коефіцієнт кореляції R;

3. Критерій Фішера (F - критерій);

4. Критерій Стьюдента (t - критерій).

Коефіцієнт детермінації (її2) у даній моделі становить 0,33, що свідчить про те, що результативна ознака залежить від варіації факторів, які входять до моделі, на 33% і на 67% - від варіації інших факторів.

Коефіцієнт кореляції (II) визначається як корінь квадратний від коефіцієнту детермінації (К2): який становить Я=0, 57.

Отже варто сказати, що між результативною ознакою і факторами існує середній зв'язок.

Перевірку якості (достовірності) моделі здійснюють за двома показниками: критерієм Фішера та критерієм Стьюдента.

За допомогою першого критерія перевіримо модель на достовірність. Даний критерій зображено у вищезгаданій таблиці, і він дорівнює 58. Отримане значення порівняємо з табличним при відповідних ступенях свободи - п-т=28 та рівні значущості а=0,95. Табличне значення критерію дорівнює 2, 92. Варто зазначити, що РфактиЧие > Рїабличне. Можемо стверджувати, що гіпотеза про істотність зв'язку між факторами в моделі приймається, а отже отримана модель є статистично значущою.

За допомогою другого критерія оцінимо значущість кожного параметра моделі окремо. Таку оцінку будемо здійснювати за формулою:

де a і - оцінка параметрів моделі.

Sа, - стандартна похибка параметра;

t-критерії для даної моделі будуть наступними:

tо = 1,508, Х\ = 2,723, \г = 2,77, % =2,197.

Порівняємо отримані значення з табличним значенням, яке у даному випадку становить 1,701. В даній моделі значення усіх параметрів є таким, що Јфактичле>ї:табличне . Це свідчить що воно є статистично значущими. Для повного аналізу моделі розрахуємо коефіцієнти еластичності за наступною формулою:

X де - середнє значення по сукупності підприємств відповідного і-того фактора;

У - середнє значення по сукупності підприємств результативної ознаки. Для параметра щ дану формулу слід подати у вигляді:

Обчислені коефіцієнти еластичності показують, що якщо фондооснащеність збільшиться на 1 %, то прибуток на 1 га збільшиться на 0, 59 %;якщо частка дебіторської заборгованості в авансованому капіталі збільшить на 1%, то чистий прибуток виросте на 0,53%; якщо коефіцієнт автономії збільшиться на 1%, то прибуток на 1 га збільшиться на 0,76 %.

Оскільки маємо побудовану кореляційно-регресійну модель, на її основі визначимо у (розрахункове), підставивши в модель фактичні значення факторів (X) по усій сукупності підприємств.

Після проведення необхідних розрахунків отримаємо:

у = - 904,87+ 0,09*2506 + 3664,07*0,12 + 1364,12*0,88 = 960,68

Тепер, маючи у-розрахункове, необхідно порівняти його з у (середнім по сукупності),

у = 1034,6.

у - у = 960,68 - 1034,6 = -73,8.

Оскільки різниця між вказаними показниками має від'ємне значення, тобто у-середнє більше за у-розрахункове, це свідчить, що досліджуване підприємство має гірші об'єктивні умови для отримання вищого розміру прибутку з розрахунку на 1 га, ніж в середньому по підприємствах вибірки.

Доцільно також порівняти у-фактичного з у.

У ф= 904,5

уф . у = 904,5 - 960,68 = - 56,3.

У даному випадку різниця між вказаними показниками набуває від'ємне значення. Це свідчить, що дане підприємство гірше використовує вказані фактори моделі, ніж вони використовуються в середньому по всій сукупності підприємств.

На основі отриманих даних визначимо ступінь раціональності використання факторів моделі за такою формулою:

Св.ф. = Уф / у

Св.ф. = 904,5 / 960,68 = 0,94.

Показник ступеня раціональності використання факторів моделі нижчий від одиниці. Це вказує на те, що фактори моделі використовуються недостатньо раціонально. Саме тому підприємство повинне прийняти міри для збільшенням розміру даного показника і раціонального використання факторів моделі.

3. Шляхи підвищення економічної безпеки підприємства

3.1 Фінансовий стан агропромислового підприємства в контексті економічної безпеки

Як зазначалося у першому розділі роботи, задля досягнення економічної безпеки підприємства необхідно, з одного боку, раціонально використовувати його ресурси, з іншого - забезпечити успішну роботу підприємства з мінімальним впливом зовнішнього та внутрішнього середовища, оскільки уникнути цього впливу загалом ніколи не вдасться.

Згадуючи економічну безпеку підприємства варто визначити ті фактори, які впливають на неї. Будь-які фактори можуть впливати як з позитивного аспекту, так і з негативної сторони, але в даному випадку нас цікавить остання група.

Фактори негативного впливу на економічну безпеку можуть бути об'єктивними та суб'єктивними. Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають без участі та мимоволі конкретного підприємства чи його окремих робітників, а суб'єктивні є наслідком неефективної роботи підприємства в цілому чи його робітників (перш за все керівників та функціональних менеджерів).

Пропонуємо розглянути найважливіші фактори, які мають вплив на економічну безпеку підприємства:

ступінь досконалості законодавчої бази,

рівень оподаткування,

доступ на світові ринки збуту,

інвестиційна привабливість регіону, держави. [12]

Розглянемо кожен із них детальніше. В першу чергу, повинна бути створена така законодавча база, яка б могла не лише регулювати правовідносини, а й була підготовлена для реалізації різноманітних бізнес- процесів, змогла забезпечити чесні існування та взаємовідносини різних підприємств на ринку.

Що стосується оподаткування, то виділяють його різні методи, але на мою думку, для аграрних підприємств найоптимальнішим буде пропорційне оподаткування, оскільки за такого методу встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення об'єкта оподаткування.

Підприємства повинні також мати вільний вихід на ринок задля не лише купівлі ресурсів, але й для збуту продукції, створеної з цих ресурсів.

Що стосується останнього з факторів впливу, поняття інвестиційної привабливості важливе в процесах міжрегіонального та міждержавного переміщення капіталу, як одного з основних факторів економічного розвитку. В силу значної територіальної нерівномірності розподілу економічних факторів взагалі та капіталу зокрема, країни, регіони та й самі підприємства виступають конкурентами в боротьбі за вільні ресурси. Проте це може бути позитивним лише в тому випадку, коли на ринку існує «здорова» конкуренція.

Варто зазначити й те, що, насамперед, економічна безпека підприємства залежить від економічної безпеки держави, регіону, адже ґрунтується на їхньому фінансовому, сировинному та виробничому потенціалі, перспективах розвитку. Саме тому наявність багаторівневої концепції економічної безпеки господарюючих суб'єктів усіх рівнів дає можливість забезпечити передбачуваність зовнішніх загроз підприємствам.

У сучасних умовах господарювання надто важливе значення набуває забезпечення економічної безпеки підприємств АПК. Використання системи забезпечення економічної безпеки аграрних підприємств дозволить забезпечити раціональне господарювання підприємств, фірм, господарств, приймати активні управлінські рішення щодо виведення економіки з кризового стану.

Для розробки та реалізації ефективної системи економічної безпеки агропромислових підприємств необхідно визначити фактори, які значно впливають на результативний показник.

В якості критерію рівня впливу або щільності зв'язку пропонується використовувати показник кореляції (г).

Коефіцієнт кореляції є відносною мірою зв'язку між двома ознаками, тому він може набувати значення від -1 до +1. Чим ближче значення г до ±1, тим щільніший зв'язок. Знак "+" вказує на прямий, а знак "-" - на зворотний зв'язок. При г=0 зв'язок відсутній [4].

Таблиця 3.1 Абсолютні показники діяльності досліджуваного підприємства (табл. 3.1)

Фактор впливу	Умовне позначення
1. Необоротні активи, тис. грн	НА
2. Оборотні активи, тис. грн	OA
3. Дебіторська заборгованість, тис. грн	ДЗ
4. Кошти та їхні еквіваленти, тис. грн	к
5. Актив балансу, тис. грн	А
6. Поточні зобов'язання, тис. грн	ПЗ
7. Власний капітал, тис. грн	вк
8. Чистий дохід, тис. грн	чд
9. Чистий прибуток, тис. грн	чп
10. Валовий прибуток, тис. грн	вп
11. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	с
12. Вартість основних засобів підприємств, тис. грн	воз
13. Вартість зношення основних засобів, тис. грн	ВОЗзнос
14. Чисельність робітників за штат, розкладом, осіб	Ч
15. Довгострокові зобов'язання	ДЗ

Для обчислення показників кореляції між абсолютними показниками діяльності підприємств та рівнем його економічної безпеки (ЕБ) пропонується використовувати Пакет аналізу Microsoft Exsel «Аналіз даних - Кореляція», де в якості вхідного інтервалу задаємо масив даних щодо значень абсолютних показників за період 2007 - 2011 pp. (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Фактори впливу на систему економічної безпеки TOB «Острійківське» в період 2007-2011 років.

Фактори впливу	Роки
	2007	2008	2009	2010	2011
Необоротні активи, тис. гри	2822,5	1826	1958	2242,5
Оборотні активи, тис. грн	2101,5	3442,5	4458	5025	5535,5
Дебіторська заборгованість, тис. грн	81,5	13	12,5	11,5	12,5
Кошти та їхні еквіваленти, тис. грн	173,5	329	171	289,5	891
Актив балансу, тис. грн	4924	5268,5	6416	7267,5	15113
Поточні зобов'язання, тис. грн	1650	1433,5	521,5	399	1726
Власний капітал, тис. грн	1791,5	3276	5102,5	6409,5	8586,5
Чистий дохід, тис. грн	2527	5206,5	6994	8473	10541,5
Чистий прибуток, тис. грн	477	1480	1820	1307	1637,5
Валовий прибуток, тис. грн	192	359,5	664,5	1233	2214,5
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	2335	3999	6629,5	7240	8327
Вартість основних засобів підприємств, тис. грн	5172	2890	3209,5	3498,5	10205
Вартість зношення основних засобів, тис. грн.	2435,5	1117	1283,5	1413,5	1666,5
Чисельність робітників за штатним розкладом, осіб	51	52	53	52	57
Довгострокові зобов'язання	1482,5	559	520,5	459	5199,5

Рис. 3.1 Оцінка рівня впливу факторів на економічну безпеку TOB «Острійківське» (за коефіцієнтом кореляції)

За даними рис. 3.1 можна зробити висновок про щільність зв'язку між рівнем економічної безпеки та абсолютними показниками діяльності підприємств. Шкала оцінки тісноти зв'язку за коефіцієнтом кореляції наведена в таблиці 3.3[11]

Таблиця 3.3

Коефіцієнт кореляції (г)	Тіснота зв'язку
1,00	Зв'язок функціональний
0,90-0,99	Дуже сильний
0,70-0,89	Сильний
0,50-0,69	Значний
0,30-0,49	Помірний
0,10-0,29	Слабкий
0,00	Зв'язок відсутній

За даними рис. 3.1 та табл.3.3 визначимо для досліджуваного підприємства найбільш вагомі фактори (г>= 0,5). Сильні чинники на рівень економічної безпеки TOB «Острійківське» відсутні. Проте дані рис. 2.1 свідчать, що значний вплив на рівень економічної безпеки досліджуваного підприємства спричиняють оборотні активи - 0,43; вплив чистого доходу обчислюється на рівні 0,37, чистого прибутку на рівні 0,82; собівартості реалізованої продукції - 0,34.

Варто зазначити, що кожний 1% збільшення дебіторської0 заборгованості підприємства спричинить зменшення показника економічної безпеки на 0,85%; поточних зобов'язань - на 0,24%; вартості зношення основних засобів - на 0,96%.

Отже, отримані результати розрахунків свідчать про тісний зв'язок економічної безпеки із валовим прибутком, чистим прибутком та коштами на рахунках. Зазначені фактори прямо впливають на рівень економічної безпеки, тобто при збільшенні факторної ознаки результативна ознака (економічна безпека) також буде зростати. Зворотна залежність економічної безпеки спостерігається від таких чинників як поточні зобов'язання та дебіторська заборгованість.

3.2 Загрози підприємства та шляхи їх запобігання

Розгядаючи діяльність будь-якого підприємства потрібно сказати, що кожне з них у своїй діяльності проходить кілька економічних циклів: криза - спад - депресія - пожвавлення - піднесення. За весь період своєї діяльності підприємство може зустрічати різноманітні загрози, і якщо їх вчасно не попередити або не ліквідувати наслідки, то це може призвести до появи нової кризи підприємства, а інколи і його збанкрутіння та ліквідації. Для уникнення такої ситуації керівництво кожного підприємства повинне володіти інформацією про можливі його загрози.

Ми повинні визначити спектри можливих загроз (ризиків) та оцінити ймовірність і наслідки їх реалізації. За умов невизначеності існує суперечність між теоретично досконалим і практично можливим підходами. Теоретично досконалий підхід полягає в тому, щоб урахувати всі можливі варіанти сценаріїв руху грошових потоків. Однак практично це здебільшого неможливо зробити, бо доведеться враховувати надто багато альтернатив.

Суть основного завданння полягає в процедурі проведення таких розрахунків, котрі навіть у разі їх неповної адекватності уможливлювали б отримання достатньо надійних результатів, на які можна спиратися за вибору господарської альтернативи.

Крім цього, слід особливо наголосити, що механізм створення економічної безпеки має базуватися па внутрішньосистемних характеристиках підприємства, тобто сама соціально-економічна система має включати "вбудовані" механізми запобігання зовнішнім і внутрішнім загрозам. [22]

За джерелом походження загрози безпеці підприємства можна розподілити па внутрішні та зовнішні. Пропонуємо розглянути їх більш детально.

До зовнішніх загроз економічної безпеки підприємства належать:

робота спеціальних служб іноземних держав щодо здобуття інформації про економічні процеси у сфері підприємництва з метою здійснення антиконкурентних заходів;

робота служб безпеки суб'єктів підприємницької діяльності як вітчизняних так і зарубіжних з метою подавлення конкурентів, заволодіння ринками збуту чи майном конкурентів;

протиправна діяльність організованих злочинних формувань та окремих осіб з метою заволодіння майном суб'єктів підприємницької діяльності.

До внутрішніх загроз протиправні чи інші негативні дії персоналу суб'єкта підприємницької діяльності, що загрожують функціонуванню та розвитку підприємництва;

порушення встановленого режиму захисту інформації з обмеженим доступом для сторонніх осіб;

порушення порядку використання технічних засобів;

інші порушення правил режиму безпеки, діловодства тощо, які створюють передумови для реалізації протиправних цілей злочинних елементів чи інших зацікавлених фігурантів;

низький рівень кадрового, організаційно-правового, інформаційно- аналітичного забезпечення управління потенційними ризиками як у контексті внутрішніх, так і зовнішніх загроз.[З]

Крім вищезазначених загроз, виділяють ще й наступну класифікацію ризиків:

за сферами виявлення:

економічний -- ризик, пов'язаний зі змінами економічних факторів у ході реалізації інвестиційного проекту;

політичний -- ризик виникнення різноманітних адміністративно- законодавчих обмежень інвестиційної діяльності, які пов'язані зі зміною інвестиційної політики держави;

соціальний -- ризик страйків, здійснених під тиском робітників незапланованих соціальних програм та інші аналогічні види ризиків;

екологічний -- ризик виникнення екологічних катастроф і різних стихійних лих (землетруси, лісові пожежі, повені і под.), котрі негативно впливають на інвестиційний проект тощо.

за формами інвестування:

ризики реального інвестування -- ризики, пов'язані з помилковим вибором місцезнаходження об'єкта будівництва, порушення графіків поставок необхідних матеріалів, комплектувальних деталей за проектами, суттєвим зростанням цін на інвестиційні товари, неправильним підбором підрядчиків та з іншими факторами, що знижують ефективність інвестиційного проекту;

ризики фінансового інвестування -- цю групу ризиків пов'язано з непродуманим вибором фінансових інструментів для інвестування, фінансовими труднощами чи банкрутством окремих емітентів, непередбаченими змінами умов інвестування і т. п.

3. за джерелами: системний ризик -- на цей вид ризику наражаються всі учасники інвестиційної діяльності і форм інвестування. Він значною мірою визначається зміною стадій економічного розвитку країни чи кон'юнктурних циклів розвитку інвестиційного ринку та іншими аналогічними факторами, на які інвестор не може вплинути, добираючи об'єкти інвестування;

несистемний ризик -- цей вид ризику притаманний конкретному об'єкту інвестування чи діяльності конкретною інвестора. Він може бути пов'язаний з некваліфікованим менеджментом проекту, посиленням конкуренції на певному сегменті інвестиційного ринку, нераціональною структурою інвестиційних ресурсів та іншими аналогічними факторами, негативним наслідкам, яких значною мірою можна запобігти за допомогою ефективного управління інвестиційним процесом.

Проведемо оцінку передбанкрутного стану досліджуваного підприємства. Для цього використаємо методику Терещенко.

г = 1,5*Х1 + 0,08*Х2 + 10*ХЗ + 5*Х4 + 0,3*Х5 + 0,1*Х6

де XI - відношення грошових надходжень до зобов'язань;

Х2 - відношення валюти балансу до зобов'язань;

ХЗ - відношення чистого прибутку до середньої суми активів;

Х4 - відношення прибутку до виручки;

Х5 - відношення виробничих запасів до виручки;

Х6 - відношення виручки до основного капіталу.

Провівши необхідні обрахунки отримали значення наступне значення показника: (таблиця 3.4)

Таблиця 3.4 Визначення імовірності банкрутства ТОВ «Острійківське» за моделлю Терещенка, тис грн

Показники	2011
1 Сума грошових коштів	10541,5
2Сума зобов'язань	1726
ЗВартість валюти балансу	15113
4Сума чистого прибутку	1637,5
5 Середньорічна сума активів	16385,5
бПрибуток від реалізації	1637,5
7Виручка від реалізації	19541,5
8Виробничі запаси	927,5
9Вартість основних засобів	10205
Коефіцієнти
х1=р1/р2	6Д
х2=рЗ/р2	8,76
хЗ= р4/р5	од
х4=р6/р7	0,83
х5=р8/р7	0,05
х6=р7/р9	1,91
Т	15,2

Розрахунки Z, - показників знаходяться в межах більше 2, а це означає, що за даною моделлю підприємству банкрутство не загрожує.

Загалом, діяльність кожного підприємства є ризиковою, усі вони підлягають загрозам, мають певну ймовірність зазнати ризик і не існує повної впевненості у їх уникненні. Проте кожне з них прагне мати певні гарантії якщо не повного уникнення, то хоча б зниження рівня загроз до мінімального. Підприємства різних галузей мають різний ступінь можливих загроз, але у аграрних підприємств він є вищим середнього, що є досить негативним. [8]

Одним із шляхів запобігання загрозам економічної безпеки підприємства, які є актуальними в наш час, може виступати страхування. Але страхування не завжди є безпечним, саме тому держава повинна проводити ряд заходів, які б зменшили загрози у діяльності підприємства. Такі заходи обов'язково повиннібути закріплені у законодавстві економічної

Висновки

В сучасних ринкових умовах важливе місце посідає безпека підприємства, оскільки на ринку діє велика кількість суб'єктів господарювання, які взаємодіють між собою. Кожен з них бажає отримувати прибуток, вести активну діяльність, зайняти більшу частину усього ринкового середовища. В таких умовах важливу роль відіграє саме економічна безпека підприємства, яка забезпечує його захист та фінансову незалежність.

Загалом економічна безпека підприємства - це такий стан ресурсів і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного науково- технічного та соціального розвитку, запобігання внутрішнім та зовнішнім негативним впливам.

На економічну безпеку підприємства можуть впливати різноманітні фактори негативного впливу. Саме тому її основна ціль - забезпечення стійкого функціонування підприємства в теперішньому часі та в майбутньому.

Важливо зазначити, що система економічної безпеки підприємства - це комплекс різноманітних заходів, спрямованих на кількісну реалізацію захисту інтересів підприємства від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Вивчивши питання економічної безпеки підприємства, варто зазначити, що існує 2 основних підходів до оцінки рівня економічної безпеки підприємства: індикаторний та ресурсно-функціональний.

У роботі розглядається товариство з обмеженою відповідальністю (TOB) „Острійківське", яке має зерно - м'ясо - молочний виробничий напрям з розвинутим виробництвом олійних культур. Це є позитивним, оскільки, свідчить, що підприємство розвивається і має різну спрямованість своєї діяльності. Варто також зазначити, що досліджуване підприємство ефективно використовує свої земельні ресурси базу, широко використовує свої можливості. Загалом робота підприємства оцінюється перспективно, не дивлячись на те, що у його діяльності були як позитивні, так і негативні результати.

Розглянувши і проаналізувавши досягнутий рівень економічної безпеки підприємства, варто наголосити, що усі фактори мають різний ступінь впливу на економічну безпеку підприємства. Говорячи загалом, можна сказати, що отримані результати розрахунків свідчать про тісний зв'язок економічної безпеки із валовим прибутком, чистим прибутком та коштами на рахунках. Зворотна ж залежність економічної безпеки спостерігається від таких чинників як поточні зобов'язання та дебіторська заборгованість.

Що ж стосується отриманої кореляційно-регресійної моделі, можемо зробити наступні висновки: перевірка достовірності за критерієм Стьюдента виявила, що лише параметри трьох факторів є значущими, отже модель не є достовірною; між результативною ознакою і факторами існує середній зв'язок; обчисливши критерії Фішера і з'ясувавши, що модель є статистично значущою, можемо сказати, що дану модель можна використовувати для прогнозування.

Ступінь досконалості законодавчої бази, рівень оподаткування, доступ на світові ринки збуту, інвестиційна привабливість регіону, держави - основні фактори, які мають вирішальний вплив на економічну безпеку підприємства.

В роботі був проаналізований фінансовий стан для оцінки економічної безпеки агропромислових підприємств. Для цього були розраховані коефіцієнти ліквідності, показники фінансової стійкості, показники рентабельності та майнового стану. На основі отриманих результаті можемо зробити висновок, що досліджуване підприємство характеризується як безпечне.

Кожне підприємство може потрапити у так звану зону ризику, в якій на діяльність підприємства можуть мати вплив різні чинники та фактори.

Існують різноманітні загрози діяльності підприємства, але його керівництво, а також держава повинні здійснювати заходи для зменшення їх впливу на підприємство загалом.

Правильно підібрана політика підприємства, а також забезпечення його економічної безпеки - формула його майбутнього успіху, має удосконалену матеріально-технічну.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз прибутків підприємств.//В кн.: Мельник В.М. Основи економічного аналізу./ Мельник Віктор Михайлович - К.: Знання, 2008. - с. 96-104.

2. Бабенко A.A. Обеспечение продовольственной безопасности Украины в условиях аграрной реформи: [монография] / A.A. Бабенко. - Луганск: "Книжковий світ", 2005. - 116 с.

3. Байцим В.Ф. Механізм формування стратегічних цілей програм (проектів) розвитку регіонів та територій / В.Ф. Байцим // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 10 (88). - С.227-237.

4. Бобик О.І., Берегова Г.І., Копитко Б.І. Теорія ймовірностей і математична статистика. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 31 - 40 с.

5. Болюх М.А. Економічний аналіз: Навч.посібник/ М.А.Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.:КНЕУ, 2003. - 556 с.

6. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002 - 385 с.

7. Зубок М.І., Зубок P.M. Безпека підприємницької діяльності: Нормативно-правові документи комерційного підприємства, банку. - К.: Істина, 2004. - 44 - 58 с.

8. Коваленко К.В. Основні загрози економічній безпеці підприємств аграрного сектора регіону / Коваленко К.В. // Економіка аграрних підприємств: проблеми теорії та практики : матеріали Міжнародної науково - практичної конференції, присвяченої 10 - річчю факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії, м. Полтава, 24-25 вересня 2008 року. / під ред. 1.1. Шупик, О.С. Песцової. - Полтава : ЧП Рибалка, 2008. - С. 41- 53.

9. Козаченко A.B. Економічна безпека підприємства. Сутність і механізм забезпечення: монографія/ A.B. Козаченко, В.П. Пономарьов, А.Н Лещенко. - К. Видавництво «Лібра»,2003. - 280с.

10. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. - 2-ге видання, перероблене і доповнене./ Володимир Васильович Кулішов. - Львів: «Магнолія плюс», 2006. - 208 с.її.

11. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу [Текст] : навч. посібник / Г. І. Купало- ва. - К. : Знання, 2008.. - 336 - 345 с.

12. Лоханова Н. Система управління станом економічної безпеки підприємства: проблемні питання, концепція розвитку/ Н. Лоханова// Економіст. - 2005. - №2. - С 52 - 56.

13. Новикова О.Ф. Економічна безпека: концептуальне визначення та механізм забезпечення./ О.Ф. Новикова, P.B. Потоколенко. Інститут економіки промисловості HAH України - Донецк Изддательство «Прима»,2006. - 407с.

14. Оцінка рівня економічної безпеки підприємства. Ткаченко A.M., Резніков О.Л. // Вісник економічної науки України. №1, 2010. С. 101 - 106

15. Оцінка рівня економічної безпеки підприємства: проблемні аспекти. Полозова Т.В., Журавель М.Ю. // Вісник економіки транспорту і промисловості, №29, 2010. С. 355-358

16. Оцінка фінансового стану агропромислових підприємств в контексті економічної безпеки. Іванова Н.С., Череп.В. // Облік і фінанси АПК. -№3,2011. С. 184-190

17. Папехин P.C. Индикаторы финансовой безопасности предприятий./ Р. С. Папехін. - Волгоград: Волгоградское научное издательство, 2007 - 16 с.

18. Партій Г.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб./ Партій Т.О., Загородній А.Г. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 265 с.

19. Петрович Й.М. Економіка підприємства: Підручник/ за загальною редакцією Й.М. Петровича/ Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В та ін- Львів: «Магнолія плюс», видавець В.П. Піча. - 2004. - 446 - 452 с.

20. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник/ Сергій Федорович Покропивний.-Вид.2-ге, перероб.та доп.-К.: КНЕУ.-2001.-528 с

21. С. В. Кавун. Концептуальная модель системы экономической безопасности предприятия.// Науковий журнал "Економіка розвитку". № 3(43). С. 23-26

22. Терехов И.С. Экономическая безопасность предприятия как успешная составляющая современного бизнеса.// http://www.bre.ru/security

23. Фінансова звітність аграрних підприємств Білоцерківського та Кагарлицького районів Київської області за 2005 - 2011 роки.

Размещено на Allbest.ru