Удосконалення системи формування доходів та розподілу видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Події двох світових воєн і депресії 1930-х років стали важким випробуванням для канадців. Проте вони привели до поступового розвитку системи соціального забезпечення, що гарантувала канадцям мінімальний рівень життя. До середини 1960-х років в Канаді були створені основні елементи системи соціального забезпечення, оформлені законодавчо. Були ухвалені наступні закони: Акт про страхування зайнятості (1935 р.), Акт про страхування по безробіттю (1940 р.), Акт про сімейні допомоги (1944 р.), Акт про забезпечення старості (1951 р.) Акт про страхування медичної допомоги і діагностичних послуг (1957 р.), Канадський і Квебекський пенсійні плани (1965 р.), Канадський план допомоги (1966 р.) і Акт про медичну допомогу (1966 г.).

Збираючи прибутковий податок за прогресивною шкалою зі всього працюючого населення, держава надає фінансову допомогу (WELFARE) всім, хто з якої-небудь причини непрацездатний або не може знайти собі роботу. В такий спосіб Канада виключає у своїй державі появу класу людей що знаходяться за межею бідності. За рахунок цього держава дістала можливість контролювати рівень злочинності і запобігати соціальній напруженості, що неминуче виникає в суспільстві, в якому живуть бідні люди, що зневірилися. Така соціальна політика у поєднанні з високим рівнем моральної стійкості і чіткою роботою правоохоронних органів, дозволяє Канаді залишатися однією з найбезпечніших держав в світі, в якій рівень злочинності неймовірно низький, а соціальні конфлікти практично відсутні. Тут людина отримуючи допомогу по безробіттю, усвідомлює, що ця допомога йде до неї з кишені багатого і працюючого сусіда, оскільки саме його податки йдуть на забезпечення безробітним відносно нормального існування.

Допомога по безробіттю виплачується тим, хто працює менше 15 годин на тиждень або заробляє менше 113 канадських доларів в тиждень. Розмір допомоги та час протягом якого вона буде виплачуватись залежить від ряду факторів: від заробітної плати, яку отримує особа, від тривалості роботи та темпів зростання безробіття. Максимальний розмір допомоги по безробіттю - 339 канадських доларів на тиждень. Якщо в особи немає роботи, але вона її наполегливо шукає, то така особа може отримувати допомогу протягом 50-ти тижнів. Допомога по безробіттю обкладається прибутковим податком. Підприємці або пенсіонери (пенсійний вік в Канаді наступає з 65 років) не отримують таку допомогу. Допомога не поширюється також на працівників, що звільнилися з роботи за власним бажанням або які були звільнені за порушення трудової дисципліни.

3. Система соціального захисту населення у Франції [53]

У Франції система соціального захисту населення відноситься до одного з варіантів моделі соціального страхування Бісмарка, яка переважає в Європі. Вона передбачає перерозподіл поточних доходів бюджету соціального забезпечення, формується за рахунок внесків найманих працівників і підприємців на користь пенсіонерів та потребуючих.

Французька система страхування безробіття базується на колективних договорах між організаціями роботодавців та найманих робітників. У Франції існують два великих фонди страхування по безробіттю, які керуються на паритетних засадах представниками працівників та підприємців: Національний союз підтримки зайнятості в промисловості та торгівлі та Союз підтримки зайнятості в промисловості та торгівлі. Перша організація відповідає за фінансові питання і функціонування всієї системи страхування уразі безробіття. Крім того, до її компетенції належать заходи професійної реабілітації безробітних, а також професійне навчання та перекваліфікація. Друга організація керує страховими рахунками, відповідає за надходження внесків, а також за виплату допомоги по безробіттю. Поряд з цими двома установами у французькій системі страхування по безробіттю діє також ще одна організація - Національне агентство зайнятості, до кола завдань якої входить надання допомоги в пошуку роботи, інформування про стан ситуації на ринку праці та надання послуг по професійній орієнтації.

В системі забезпечення по безробіттю у Франції виділяють два основні види допомоги, виплата яких залежить від певних передумов. Перший вид - це допомога, виплата якої пов'язана з такими обставинами як наявність страхового стажу і сплата страхових внесків протягом певного часу. Ця частина системи будується на спільних страхових принципах. Другий вид - так звана допомога солідарності (допомога по безробіттю), призначена для безробітних, що не мають права на страхову допомогу.

Право на допомогу в рамках соціального страхування по безробіттю виникає за наявності певних умов: безробіття не може бути викликане звільненням за власним бажанням; для отримання допомоги безробітний має бути зареєстрований на біржі праці, де він підписує так званий «план сприяння для повернення до занятості», в якому визначаються як права і обов'язки самого безробітного, так і обов'язки служби зайнятості; обов'язковим документом є спеціальний проект персональних дій у якому визначаються дії безробітного з пошуку роботи; передумови працездатності, активного пошуку роботи, а також наявності необхідного страхового стажу в перебіг як мінімум 4 місяці за останніх 18 місяців, які передували закінченню трудового контракту.

Отже французька система соціального страхування допомоги по безробіттю базується на принципі перерозподілу доходів (виплати суб'єктам соціального страхування здійснюються шляхом відрахувань зі сторони економічно активної частини населення). В результаті французьке суспільство залишається одним із найбільш однорідних та найменш несправедливих.

4. Соціальний захист населення в Німеччині [53]

Системно сформований соціальний захист в Німеччині, до якого входять пенсійне страхування, страхування на випадок хвороби, страхування в разі потреби в догляді та на випадок безробіття. Внески на страхування сплачує як працівник, так і роботодавець в однакових розмірах.

Наприкінці п'ятдесятих років тодішній федеральний міністр економіки Людвіґ Ергард запровадив у Німеччині соціальну ринкову економіку, гаслом якої було: «Добробут для всіх і соціальна справедливість». Така система соціального захисту Німеччини стала прикладом для багатьох європейських держав. Одним з основних принципів цього успіху стала широкорозгалужена соціальна система. У Німеччині була створена найрозвиненіша соціальна мережа. Для прикладу тоді як в США у цю галузь інвестуються лише 16,2%, а в країнах - членах ОЕСР - у середньому 20,7%., то в Німеччині на бюджетні соціальні витрати витрачалося 27,6% внутрішнього валового продукту. Широка система страхування на випадок хвороби, пенсійного страхування, страхування від нещасного випадку і в разі потреби догляду, а також по безробіттю захищає від фінансових наслідків життєвих проблем.

5. Швеція і її система соціального захисту [53]

Швеція є зразком соціал-демократичного шляху розвитку в сучасній концепції розвитку Європи. Цій країні вдається дотримуватися прогресивного напрямку, на відміну від інших держав, які йшли схожим шляхом, особливо, коли мова йде про вільний ринок послуг та розвиток малого і середнього бізнесу. Так, відійшли від цих постулатів Норвегія, Данія, Фінляндія.

Скандинавська модель соціального захисту, що діє у Швеції, розуміє соціальний захист, як законне право громадянина та передбачає широке охоплення різних соціальних ризиків і життєвих ситуацій, які вимагають підтримки суспільства. Отримання соціальних послуг і виплат, як правило, гарантується всім жителям країни й не обумовлюється зайнятістю й виплатою страхових внесків. Рівень соціальної захищеності запропонований цією системою доволі високий і важливу роль в цьому відіграє активна перерозподільча політика, що спрямованої на вирівнювання прибутків. Наповнення соціальних фондів відбувається в більшій мірі за рахунок сплати податків, хоча сплата страхових внесків відіграє не останню роль.

Виділеною з загальної системи соціального захисту є система страхування від безробіття, яке є добровільним і здійснюється профспілками. Працівники у Швеції були майже звільнені від сплати страхових внесків і брали участь у системі соціального захисту шляхом сплати податків. Протягом останніх 20 років спостерігається тенденція поступового зростання участі найманих працівників у фінансуванні страхових програм і збільшення страхових відрахувань із заробітної платні незважаючи на те, що видатки держави на соціальний захист помітно скоротилися.

Характеризуючи шведську систему соціального захисту можна виділити такі основні її принципи як: універсальність, система охоплює всі прошарки населення; принцип соціальної солідарності - всі громадяни рівним чином і незалежно від соціального статусу беруть участь у фінансуванні системи соціального захисту, вносячи співмірний своїм прибуткам внесок.

Така система для власного фінансування передбачає високий рівень оподаткування (в Швеції є одним із найвищих у світі). Проте це вповні компенсується високим ступенем соціальної захищеності населення, відсутністю значних контрастів між багатством і бідністю, і, відповідно, високою політичною й соціальною стабільністю.

2. Аналіз виконання бюджету доходів та видатків загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

2.1 Аналіз рівня безробіття в Україні та рівня працевлаштування безробітних у Жовтневому районному центрі зайнятості міста Дніпропетровська

У 2011 році на ринку праці України спостерігались позитивні тенденції щодо зростання занятості населення та скорочення безробіття.

За даними Державної служби статистики, у 2011 році чисельність зайнятого населення віком 15-70 років, порівняно з 2010 роком, збільшилась на 58,2 тис. осіб та становила 20,3 млн осіб [54].

Найбільша кількість зайнятого населення зосереджена, в основному, у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях та м. Києві.

Зростання чисельності зайнятого населення відбулося за рахунок міського населення, а в сільській місцевості чисельність зайнятих зменшилась.

Рівень зайнятості населення зріс з 58,5% у 2010 році до 59,2% у 2011 році.

Зростання цього показника спостерігалося серед міського та сільського населення, як серед чоловіків, так і серед жінок.

Зростання рівня зайнятості відбулося майже в усіх регіонах України.

Чисельність безробітних в Україні в середньому за 2011 рік зменшилася на 52,9 тис. осіб і становила 1,7 млн осіб. Зменшення цього показника відбулося у більшості регіонів України. Зменшення чисельності безробітних відбулося за рахунок міського населення, як серед жінок, так і серед чоловіків.

Рівень безробіття населення віком 15-70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), знизився з 8,1% до 7,9% економічно активного населення.

Шукати роботу в нашій країні можна двома шляхами: через офіційну державну установу - державну службу зайнятості або самостійно.

Та частина людей, які шукають роботу і реєструються в державній службі зайнятості, складає показник «рівень зареєстрованого безробіття». Тобто цей показник свідчить про кількість тих людей, які прийшли до центрів зайнятості та отримали статус безробітного. Цей статус надається у випадку, коли протягом семи днів після звернення людина не була працевлаштована на підходящу для неї роботу.

Збільшення зареєстрованого безробіття означає збільшення кількості звернень по допомогу у працевлаштуванні до служби зайнятості та зростання довіри до її послуг у населення.

Cтаном на 1 квітня 2012 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 547,7 тис. незайнятих громадян, у т.ч. мали статус безробітного 531,0 тис. осіб.

Проте показник щодо рівня зареєстрованого безробіття не дає повного уявлення про загальну ситуацію з безробіттям у країні. Для визначення реальних масштабів зайнятості і безробіття використовується світова практика - дані вибіркових обстежень населення з питань економічної активності, в основу яких покладена методологія Міжнародної організації праці (МОП). Показник рівня безробіття в країні визначається у відсотках як співвідношення чисельності безробітних до економічно активного населення віком 15-70 років. В Україні такі обстеження з 1995 року проводить Державна служба статистики.

За даними Державної служби статистики, рівень безробіття в Україні, визначений за методологією Міжнародної організації праці, знизився з 8,1% економічно активного населення у 2010 році до 7,9% економічно активного населення у 2011 році.

Вищевикладені показники - рівень зареєстрованого безробіття і рівень безробіття, визначений за методологією МОП, розраховуються за різною методологією і тому не суперечать один одному, а відображають різні явища на ринку праці.

Так, «рівень зареєстрованого безробіття» - це питома вага громадян, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні, серед чисельності населення працездатного віку, а «рівень безробіття (за методологією МОП)» - це загальна чисельність безробітних, які перебувають у пошуках роботи, в тому числі за допомогою державної служби зайнятості.

За даними Державної служби зайнятості України ситуація на ринку праці України у січні - березні 2012 року характеризується постійним попитом на кваліфікованих робітників з інструментом: слюсарів, токарів, фрезерувальників, електрогазозварників, малярів, мулярів, штукатурів тощо. Залишається значний попит на водіїв, продавців, кухарів, менеджерів зі збуту, двірників та комірників. Також затребувані медсестри, лікарі, інженери, IT-спеціалісти.

Станом на 1 квітня 2012 року кількість вакансій у базі даних державної служби зайнятості становила 78,1 тис.

На обліку в центрах зайнятості перебувало 547,7 тис. незайнятих громадян. Серед них: 266,4 тис. складали особи, які займали робітничі місця, 181,5 тис. займали посади службовців, 99,8 тис. - особи без професії.

Серед незайнятих осіб половину складає молодь віком до 35 років, а майже кожен п'ятий - особа, не здатна на рівних конкурувати на ринку праці.

Допомогу по безробіттю у січні-березні 2012 року отримували 570,0 тис. осіб. Її середній розмір у березні склав 989 грн.

Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості у січні-березні 2012 року, становила 154,1 тис. осіб. Термін пошуку роботи скоротився до двох місяців. Шукачі роботи здебільшого працевлаштовані в таких сферах економічної діяльності, як торгівля, переробна промисловість, сільське господарство.

Завдяки наданню дотацій роботодавцям у січні-березні 2012 року роботу отримали 7,7 тис. безробітних громадян.

Шляхом виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності працевлаштувалися 2,9 тис. безробітних.

З метою подолання професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці та сприяння у працевлаштуванні соціально незахищених верств населення державна служба зайнятості постійно співпрацює з роботодавцями: здійснює під їхні потреби професійне навчання безробітних, надає їм дотації для створення робочих місць, організовує тимчасову зайнятість на оплачуваних громадських роботах.

Професійне навчання протягом цього періоду проходили 83,7 тис. безробітних.

В оплачуваних громадських роботах взяли участь 80,3 тис. осіб, які працювали на суспільно корисних роботах: благоустрій населених пунктів, догляд за особами похилого віку, участь у ліквідації наслідків повені тощо. Це дало змогу безробітним отримати легальний заробіток у період пошуку роботи, відновити трудові навички, зарекомендувати себе як кваліфікованих працівників та отримати постійну роботу.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз звітних показників діяльності обласного центру ДСЗ в Дніпропетровській області за 1991-2011 рр. наведений на графіках рис. 2.1 - 2.2 [52]:

- динаміка показників зареєстрованого в ДСЗ безробіття та заходів працевлаштування безробітних в Дніпропетровській області у 1991-2011 рр. (за звітними даними [43 - 52]);

- динаміка показників рівня працевлаштування безробітних через ДСЗ та заходів працевлаштування безробітних в Дніпропетровській області у 1991-2011 рр. (за звітними даними [43 - 52]).

Як показує аналіз графіків, наведених на рис. 2.1 - 2.2:

- чисельність зареєстрованих в ДСЗ у Дніпропетровській області безробітних з рівня 220 тис. громадян/рік у 2002 року суттєво знизилась до рівня 120 тис. громадян /рік у 2010-2011 рр.;

- за період 20 років незалежності України зафіксовано з провали (1992, 1999 та 2009 рр.) по рівню працевлаштування безробітних через ДСЗ у Дніпропетровській області, які відповідають кризам в економіці незалежної України, масовому скороченню персоналу підприємств та фактичній відсутності вакантних робочих місць;

- середній рівень відсотку працевлаштування безробітних через ДСЗ у Дніпропетровській області з рівня мінімімуму 18,6% (1999 рік) поступово зріс до рівня 49,6% у 2007 року, що свідчить про ефективність діяльності служби зайнятості;

- світова фінансова криза 2008 року та негативний вплив її наслідків на кризу в економіці України у 2008-2009 рр. привів до падіння рівня працевлаштування через ДСЗ до 25,9% у 2009 році та поступовому зростанню рівня працевлаштування до рівня 40,6% у 2011 році.

В табл. 2.1 наведені основні показники діяльності Державної служби зайнятості в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровську та Жовтневому РЦЗ м. Дніпропетровська у 2010-2012 (1 квартал) рр. за даними джерел [43], [44], [45].

Як показує аналіз даних, наведених в табл. 2.2, в 2010-2012 рр.:

- Питома вага кількості зареєстрованих безробітних в м. Дніпропетровську відносно загальної кількості безробітних у Дніпропетровській області становила від 17,3% у 2010 р. до 14,7% у 1 кварталі 2012 р.;

- Питома вага кількості зареєстрованих безробітних в Жовтневому РЦЗ м. Дніпропетровська відносно загальної кількості безробітних у м. Дніпропетровську становила від 7,6% у 2010 р. до 8,9% у 1 кварталі 2012 р.

На рис. 2.3 -2.4, на основі даних табл. 2.1, побудовані діаграми порівняння відносних показників безробіття та ефективності діяльності ДСЗ в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська та в досліджуємому Жовтневому РЦЗ м. Дніпропетровська.

Як показує аналіз даних:

- в Жовтневому РЦЗ м. Дніпропетровська - найнижчі показники навантаження кількості зареєстрованих безробітних на 1 вакантне робоче місце по м. Дніпропетровську та Дніпропетровській області;

- відповідно, в Жовтневому РЦЗ м. Дніпропетровська - найвищий рівень працевлаштування безробітних в Дніпропетровській області.

Таблиця 2.2. Питома вага обслуговуємих ринків зареєстрованого безробіття та їх показники в Дніпропетровській області у 2010-2012 рр. [55]

Відносні показники діяльності	2010 р.	2011 р.	1 квартал 2012 р.
Навантаження кількості безробітних на 1 вакансію (Дніпропетровська область)	1,69	1,38	1,85
Навантаження кількості безробітних на 1 вакансію (м. Дніпропетровськ)	1,08	0,98	1,26
Навантаження кількості безробітних на 1 вакансію (Жовтневий РЦЗ м. Дніпропетровська)	0,74	0,68	0,83
Річний відсоток працевлаштування безробітних за допомогою ЦЗ (Дніпропетровська область)	37,20	40,60	22,80
Річний відсоток працевлаштування безробітних за допомогою ЦЗ (м. Дніпропетровськ)	41,90	47,90	29,80
Річний відсоток працевлаштування безробітних за допомогою ЦЗ (Жовтневий РЦЗ м. Дніпропетровська)	47,00	53,80	33,90
Питома вага кількості зареєстрованих безробітних в м. Дніпропетровську відносно загальної кількості безробітних у Дніпропетровській області	17,28	17,37	14,73
Питома вага кількості зареєстрованих безробітних в Жовтневому РЦЗ м. Дніпропетровська відносно загальної кількості безробітних у м. Дніпропетровську	7,59	8,15	8,88

2.2 Аналіз виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за доходами та видатками у Жовтневому РЦЗ м. Дніпропетровська

Проведений по даним табл. 2.1 попереднього підрозділу аналіз нерівномірності розподілу зареєстрованих безробітних по районам м. Дніпропетровська показує, що схема бюджету Жовтневого РЦЗ м. Дніпропетровська може аналізуватись тільки у видатковій частині кошторису, оскільки після введення єдиного соціального внеску Фонд безробіття отримує доходи (страхові внески) на свої рахунки за механізмом алгоритму перерозподілу Пенсійним Фондом України сум надходжень єдиного соціального внеску від платників податку на свої рахунки. Фонд безробіття з 2011 року фактично відсторонений від контролю за доходною частиною свого бюджету та не працює з підприємствами - платниками збору.

В табл. 2.6 наведена динаміка показників бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2007-2012 рр. [54]

В табл. 2.7 наведений кошторис видатків Жовтневого РЦЗ на 2011 рік, а на рис. 2.8 - 2.9 наведені структура кошторису видатків Жовтневого РЦЗ м. Дніпропетровська за 2011 рік та структура кошторису видатків Жовтневого РЦЗ м. Дніпропетровська за 2011 рік по статті «Утримання апарату управління РЦЗ та інфраструктури центру зайнятості» [55].

Таблиця 2.6. Бюджет Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2007-2012 рр.

	Статті	2007	2008	2009	2010	2011	2012
		тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
	I. Доходи
1	Залишок коштів на 01.01.	137 400,0	270 800,0	269 074,3	267 348,6	274 488,6	281 628,6
	в тому числі:
	резерв попереднього року	24 000,0					54 004,2
	Надходження протягом року	3 718 100,0	4 763 100,0	5 976 526,2	7 189 952,4	8 058 784,5	8 927 616,6
2	Страхові внески	3 594 800,0	4 717 200,0	5 919 202,2	7 121 204,3	7 971 672,2	8 822 140,0
3	Кошти Державного бюджету	100 200,0	3 300,0	2 424,7	1 549,3	14 672,4	27 795,4
	в тому числі:
3.1	Надання роботодавцям дотацій для забезпечення молоді першим робочим місцем						25 000,0
3.2	Соціальний захист працівників, що вивільняються у зв'язку з виведенням з експлуатації Чорнобильської АЕС						595,4
3.3	Реєстрація державною службою зайнятості трудових договорів, укладених між працівниками та фізичними особами						2 200,0
4	Інші	23 100,0	42 600,0	54 899,4	67 198,8	72 440,0	77 681,2
	Всього доходи (разом із перехідним залишком)	3 855 500,0	5 058 900,0	6 258 100,5	7 457 301,0	8 333 273,1	9 209 245,2
	IІ. Видатки
	Всього видатки (разом з резервом)	3 584 700,0	4 753 900,0	5 805 329,4	6 856 758,7	8 033 002,0	9 209 245,2
	в т. ч. для незастрахованих осіб	103 000,0	142 100,0				446 730,0
1	Матеріальне забезпечення та соціальні послуги	2 474 700,0	3 519 200,0	4 144 673,4	4 770 146,8	6 027 997,6	7 285 848,3
1.1	Допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного	1 868 200,0	2 535 100,0				5 082 841,7
1.2	Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності	100 300,0					117 445,3
1.3	Допомога на поховання	1 020,0					2 081,4
1.4	Комісійна винагорода банкам за здійснення виплат матеріального забезпечення незайнятому населенню	11 450,0					15 652,0
1.5	Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних	121 700,0	230 800,0				687 298,0
1.6	Організація громадських робіт для безробітних	83 000,0	106 700,0				232 905,3
1.7	Працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям	294 400,0	383 500,0				955 203,7
1.8	Інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням та їх забезпечення	100 500,0	254 400,0				128 473,7
1.9	Профорієнтація та її забезпечення	25 460,0					60 947,2
1.10	Профілактика настання страхових випадків	1 500,0					3 000,0
2	Розвиток та супроводження Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості	62 000,0	97 600,0	138 191,8	178 783,5	152 351,3	125 919,0
3	Відшкодування Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію	150 200,0	11 100,0	17 763,7	24 427,3	89 635,1	154 842,9
4	Утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду, її робочих органів, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, управління Фондом	583 500,0	846 600,0	953 965,1	1 061 330,2	1 228 013,8	1 394 697,3
	в тому числі:
4.1	Утримання виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів	574 463,8					1 373 098,8
4.2	Утримання Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості	8 099,6					19 359,8
4.3	Запезпечення поточної діяльності правління Фонду	112,1					268,0
4.4	Підвищення кваліфікації працівників виконавчої дирекції та її робочих органів, членів правління Фонду	301,5					720,7
4.5	НДР, методичні розробки та дослідження	334,7					800,0
4.6	Забезпечення міжнародного співробітництва	188,3					450,0
5	Створення умов прийому, надання соціальних послуг та розвиток матеріальної бази	159 400,0	238 500,0	322 577,2	406 654,4	292 577,2	178 500,0
6	Резерв Фонду	270 800,0	305 000,0	181 259,4	57 518,7	63 478,2	69 437,7

Спільний аналіз даних дослідження, наведених в табл. 2.6-2.7 та на графіках рис. 2.5 - 2.9, показує що бюджет доходів та видатків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2007-2012 рр. та кошторис видатків Жовтневого РЦЗ м. Дніпропетровська за 2011 рік мають наступні важливі характеристики динаміки та структури:

1. Обсяг загальних доходів Фонду зріс з рівня 3,855 млрд. грн. у 2007 році до рівня 9,209 млрд. грн. у 2012 році, при цьому з 2008 року надходження до Фонду з Державного бюджету України практично припинені, в доход Фонду забезпечується страховими внесками з рівня 3,595 млрд. грн. (93,25%) у 2007 році до 8,822 млрд. грн. (95,8%) у 2012 році;

2. В структурі видатків бюджету Фонду динаміка характеризується як:

- питома вага витрат на матеріальну допомогу та соціальні послуги безробітним зросла з рівня 66,9% у 2007 році до рівня 79,1% у 2012 році;

- питома вага витрат на утримання персоналу та інфраструктури відділень ДСЗ дещо зменшилась з рівня 15,8% у 2007 році до рівня 15,1% у 2012 році;

- питома вага страхового резерву Фонду різко зменшилась з рівня 7,3% у 2007 році до рівня 0,75% у 2012 році, тобто практично у Фонда немає страхових резервів на додаткову допомогу безробітним.

3. В структурі видатків кошторису витрат Жовтневого РЦЗ м. Дніпропетровська за 2011 рік структура видатків характеризується як:

- допомога по безробіттю - 55,1%;

- утримання апарату РЦЗ та його інфраструктури - 13,6%;

- відшкодування Пенсійному Фонду за рахунок дострокового виходу працівників на пенсію - 15.2%;

- надання дотацій роботодавцям для працевлаштування безробітних - 8,3%;

- оплата виконання безробітними громадських робіт - 2,3%;

- видатки на професійну перепідготовку безробітних - 1,65%;

- видатки на допомогу для зайняття безробітними підприємницькою діяльністю - 3,1%;

- підтримка інформаційно-довідкової системи - 2,0%.

2.3 Економетричне моделювання впливу рівня середньої заробітної плати в Україні на рівень доходів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Одновимірна (парна) лінійна регресійна модель результативного параметру d_i від факторного параметру p_i, вимірених при статистичному спостереженні, представляється як [35]:

, (2.1)

де - постійна складова (початок відліку);

- коефіцієнт регресії;

- відхилення фактичних значень від розрахункової оцінки

в і-тому вимірі, де:

(2.2)

Існують різні способи оцінювання параметрів регресії. Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменших квадратів [35]. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць між фактичними значеннями результативного параметру та його оцінками є мінімальною, що можна записати як

. (2.3)

Відмітимо, що залишкова варіація (2.3) є функціоналом від параметрів регресійного рівняння:

(2.4)

де - n - кількість точок статистичного спостереження за результативним d_i та факторним p_i параметрами

За методом найменших квадратів параметри регресії і є розв'язком системи двох нормальних рівнянь [35]:

, (2.5)

.

Розв'язок цієї системи має вигляд:

, (2.6)

.

Середньоквадратична помилка парної регресії, знаходиться за формулою

, (2.7)

Для щільності та напрямку лінійного зв'язку використовується лінійний коефіцієнт кореляції (Пірсона):

(2.8)

який набуває значень у межах +-1, тому характеризує не лише щільність, а й напрямок зв'язку. При r>0 зв'язок між показниками прямий, а при r<0 - обернений. Якщо: вважається, що зв'язок між Х та Y практично відсутній; - зв'язок слабкий; - зв'язок середній; - зв'язок сильний; - зв'язок дуже сильний.

Щільність зв'язку оцінюється коефіцієнтом детермінації для даної моделі

(2.9)

При >0,75 - сильний кореляційний зв'зок, 0,36>>0,75 - кореляційний зв'язок середньої щільності; <0,36 - кореляційній зв'язок низької щільності [37].

Для перевірки істотності зв'язку потрібно порівняти фактичне значення статистики Фішера (F-критерій) з його критичним (табличним) значенням, яке потрібно визначити з урахуванням умов аналітичного групування і заданого рівня істотності, скориставшись таблицею [37].

При виконанні процедури перевірки значущості коефіцієнта детермінації висувається нульова гіпотеза H₀ проти альтернативи H₁, котрі заключаються в наступному:

H₀: істотної різниці між вибірковим коефіцієнтом детермінації та коефіцієнтом детермінації генеральної сукупності не існує. Ця гіпотеза рівносильна гіпотезі H₀: b=0, тобто змінні X не впливають суттєво на залежну змінну Y. Для оцінки істотності коефіцієнта детермінації використовується статистика:

(2.10)

що для парної регресії (кількість факторних ознак m=1) має F-розподіл Фішера з f₁=1 та f₂=n-2 ступенями вільності.

Значення статистики порівнюється з критичним значенням цієї статистики, знайденим за таблицею при заданому рівні значущості =0,05 та відповідному числі ступенів вільності. Якщо F>F_1,n-2,, то обчислений коефіцієнт детермінації істотно відрізняється від нуля. Цей висновок забезпечується з ймовірністю 1-. Рівень істотності =0,05. [37]

В табл. 2.8 наведені вихідні дані первинних статистичних спостережень для економетричного моделювання. Первинними статистичними факторами вибрані наступні характеристики діяльності Фонду безробіття за результатами 2007-2011 рр. [32], [33], [54]:

- Страхові внески в Фонд безробіття, млн. грн.;

- Загальний ФОП в річних доходах найманих працівників, млн. грн.;

- Середньомісячна заробітна плата, грн./міс.;

- Фактична ставка внесків ФОП в Фонд безробіття, %

- Прибутки та змішаний доход фізичних осіб, млн. грн.

В табл. 2.9 - 2.10 наведені результати розрахунків в «електронних таблицях» EXCEL-2007 кореляційно-регресійної моделі залежності обсягу страхових внесків в Фонд безробіття як функції середньорічного обсягу середньомісячної заробітної плати в Україні. На рис. 2.10 - 2.11 наведені графоаналітичні результати побудови кореляційно-регресійної моделі залежності обсягу страхових внесків в Фонд безробіття як функції:

- середньорічного обсягу середньомісячної заробітної плати в Україні;

- річного обсягу виплаченої заробітної плати в Україні.

Отримані наступні лінійні моделі:

1) модель №1 (2 варіанти) залежності обсягу страхових внесків в Фонд безробіття як функції середньорічного обсягу середньомісячної заробітної плати в Україні:

а) Y1 (млн. грн.) = -715,8 + 3,3481*Х1 (грн./міс)

R² = 0,9457 (позитивний зв'язок високого ступеня щільності)

б) Y1 (млн. грн.) = 3,0039*Х1 (грн./міс)

R² = 0,9353 (позитивний зв'язок високого ступеня щільності)

2) модель №2 залежності обсягу страхових внесків в Фонд безробіття як функції річного обсягу виплаченої заробітної плати в Україні:

Y2 (млн. грн.) = 0,0149*Х2 (млн. грн.)

R² = 0,926 (позитивний зв'язок високого ступеня щільності)

Модель №2 показує середню ефективну ставку зборів внесків до Фонду безробіття 1,5% від річного ФОП найманих працівників в Україні.

Значення коефіцієнтів моделі, розраховані в табл. 2.9, наступні:

 = 3,3481

= -715,8

Отже, розрахункові значення обсягу страхових внесків в Фонд страхування від безробіття обчислюються за формулою:

-715,8 + 3,3481*х_і

Як бачимо, при збільшенні середньої заробітної плати на 1 грн./міс. загальні страхові внески по Україні в Фонд страхування від безробіття збільшуються на 3,34 млн. грн./рік.

Середньоквадратична помилка регресії:

= 445,3

Відносно середньо вибіркового значення це становить 7,5%

Коефіцієнт детермінації для даної моделі дорівнює

= 0,9457

Перевіримо адекватність лінійної моделі за критерієм Фішера. Для цього за статичними таблицями F-розподілу Фішера для 5%-ого рівня значимості (задаємо довільно) та при степенях вільності відповідно 1 і n-2 знайдемо критичне значення 10,13. Розраховане значення F-критерію Фішера відповідно дорівнює

52,26

Таким чином, розраховане значення F більше ніж критичне. Отже, можна зробити висновок про адекватність моделі за F-критерієм Фішера.

Перевіримо значимість коефіцієнта регресії , який оцінено. Це можна зробити за допомогою аналізу його відношення до свого стандартного відхилення :

0,4631

7,2292

Критичне значення t-статистики знаходимо за статистичними таблицями t-розподілу Стьюдента при рівні значимості (задаємо довільно) та ступенях вільності n-2: 3,182.

Таким чином, обраховане значення більше ніж критичне. Отже ми робимо висновок, що з надійністю 95% відрізняється від нуля та в подальших розрахунках перевіряємо якість моделі при нульовій гіпотезі про те, що (рис. 2.10, табл. 2.10), враховуючи, що з економічної точки зору при «0» зарплаті джерела страхових внесків відсутні.

Для оцінки впливу показників на без урахування одиниць виміру обчислимо коефіцієнти еластичності за формулою:



Еластичність, що обчислена на основі середніх значень змінних, складає

1,1206

Як бачимо, при збільшенні середньої заробітної плати на 1% загальні страхові внески до Фонду страхування від безробіття збільшуються в середньому на 1,12%.

Отримані дані можуть бути використані для прогнозів надходжень страхових внесків в Фонд безробіття:

1. Для досягнення прогнозного рівня надходження страхових внесків згідно бюджету Фонду на 2012 - 8,82 млрд. грн. необхідний рівень середньорічної заробітної плати по Україні повинен становити не менше 2905 грн./міс. (при рівні 1 кварталу 2012 року тільки 2758 грн./міс. [51]);

2. Середній рівень в 1,5% ефективної ставки обсягів збору страхових внесків в Фонд безробіття від сумарного річного фонду заробітної плати найманих працівників в Україні в 2007-2011 рр. є інтегральним орієнтиром для прогнозів надходжень страхових внесків в Фонд в умовах складної шкали нарахування внесків для різних категорій страхувальників та застрахованих.

3. Одночасно, невикористаним резервів для внесків до Фонду є великий обсяг змішаних доходів та прибутків фізичних осіб.

3. Шляхи удосконалення системи формування доходів та системи розподілу видатків Фонду соціального страхування України на випадок безробіття

3.1 Аналіз проблем формування доходів бюджету Фонду соціального страхування України на випадок безробіття та вплив введення єдиного соціального внеску з роботодавців, найманих та самозайнятих осіб в Україні

Проведений в дипломному дослідженні історичний аналіз показує, що в якості основних показників формування доходної частини бюджету Фонду страхування на випадок безробіття слід розглядати страхові тарифи для роботодавців та найманих працівників на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, динаміка яких у 2005-2010 рр. наведена в табл. 3.1 [31]. В якості показників достатності коштів та ефективності використання видаткової частини бюджету Фонду страхування на випадок безробіття можна розглядати, наведені на рис. 3.1 - 3.2 для 2000-2009 рр.:

- рівень мінімального щомісячного розмір виплат у разі настання безробіття;

- співвідношення мінімальної допомоги по безробіттю до прожиткового мінімуму.

Як показує аналіз даних, наведених в табл. 3.1:

- ставка страхових зборів з роботодавців з рівня 1,6% у 2005 році зменшилась до рівня 1,3% у 2006 році, який протримався до 13.01.2009 р. і знов був піднятий до рівня 1,6%, який протримався без змін до введення з 01.01.2011 єдиного соціального внеску;

- ставка страхових зборів з найманих працівників з рівня 0,5% у 2005-2008 рр. була піднята до рівня 0,6%, який протримався без змін до введення з 01.01.2011 єдиного соціального внеску.

Останньою датою змін розмірів збору з ФОП в Фонд страхування від безробіття з 13.01.2009 р. був екстрений Закон України від 25.12.2008 р. №799-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» [14] (за текстом - Закон №799-VI), який було розроблено з метою збереження кадрового потенціалу підприємств, недопущення зростання рівня безробіття та забезпечення соціальних гарантій громадян на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008-2009 рр.

Зокрема, цим Законом передбачено внесення змін до законів України від 01.03.91 р. №803-XII «Про зайнятість населення» [2] (за текстом - Закон №803-XII), від 02.03.2000 р. №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» [1] (за текстом - Закон №1533-III), від 11.01.2001 р. №2213-III «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» [7] (за текстом - Закон №2213-III).

Законом №799-VI був суттєво розширений склад платників збору в Фонд страхування від безробіття та змінено розміри страхових внесків на страхування на випадок безробіття: відтепер роботодавці повинні були нараховувати страхові внески у розмірі 1,6%, а утримувати із заробітної плати своїх працівників - у розмірі 0,6%.

Починаючи з 13.01.2009 р. страхові внески на випадок безробіття нараховують і на суми виплати фізичним особам за виконання робіт (надання послуг), які працюють у юридичних та фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру (ЦПХ). Водночас юридичні та фізичні особи, які працюють за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок), у разі використання праці фізичних осіб за договорами ЦПХ повинні також нараховувати і сплачувати страхові внески в розмірі 1,6% (якщо фізична особа перебуває з ними в трудових відносинах) та 2,2% (якщо фізична особа не перебуває з ними в трудових відносинах).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Закону №799-VI до осіб, які згідно із Законом №1533-III сплачують страхові внески, тобто до страхувальників, тепер, зокрема, стали належати:

- роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами ЦПХ;

- роботодавці - військові частини Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, які виплачують грошове забезпечення, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи внутрішніх справ та податкової міліції, а також воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування), створені згідно із законодавством на постійній основі.

Тобто, до застрахованих осіб на випадок безробіття відтепер стали належати особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, та військовослужбовці.

Крім того, Прикінцевими положеннями Закону №799-VI до 01.01.2011 р. було зупинено дію ст. 5 Закону №1533-III. Це означало, що відтепер страхуванню на випадок безробіття підлягали:

- працюючі особи, які отримують або мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсію за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.

Тобто з 13.01.2009 р. із заробітної плати працюючих пенсіонерів та іноземців потрібно було утримувати страхові внески в розмірі 0,6% (раніше страхові внески нараховувалися тільки на фонд оплати праці роботодавців).

Змінився і розмір страхових внесків для осіб, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, який відтепер становить 2,2% від сум оподатковуваного доходу. При цьому фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ, не належать до осіб, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, оскільки вони підлягають обов'язковому страхуванню.

Суттєвим моментом у Законі №799-VI є строки сплати внесків на страхування на випадок безробіття: нараховані й утримані внески страхувальники зобов'язані повинні були перераховуватись одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), в тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або з виручки від реалізації товарів (послуг). Тобто юридичні та фізичні особи повинні одночасно при отриманні зазначених коштів сплачувати страхові внески на випадок безробіття пропорційно у відповідних розмірах (1,6%, 2,2%).

Прийнятий з 01.01.2011 р. закон України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [4] в частині нарахування та сплати зборів в Фонд страхування від безробіття повністю повторив прийнятий з 13.01.2009 року антикризовий Закон №799-VI, тобто підтвердив відміну ряда пільг (військовослужбовцям, працюючим пенсіонерам) та ввів додатково відміну пільг для підприємств, які використовують працю інвалідів, що розширило перелік платників єдиного внеску, а відповідно і платників збору на державне соціальне страхування на випадок безробіття.

З 01.01.2011 р., згідно Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [4] введена таблиця розподілу (табл. 3.10) загального розміру єдиного внеску (Додатки В, Г) в розрізі Фондів соціального страхування. Як показує аналіз даних, наведених в табл. 3.10, у порівнянні з попереднім Законом [7], ставка внеску для підприємств з 1,6% від ФОП знизилась до 1,5%, ставка утримання з ФОП працівників залишилась на рівні 0,6%. Таким чином, введення з 01.01.2011 р. єдиного соціального внеску знизило рівень наповнення доходної частини бюджету Фонду страхування на випадок безробіття у порівнянні з антикризовим рівнем, введеним з 13.01.2009 р.

Таблиця 3.2. Розподіл загального розміру єдиного внеску в розрізі Фондів соціального страхування

	База нарахування та утримання єдиного внеску	Загальний розмір ЄВ, %	ФСС від нещасних випадків на виробництві	ФСС на випадок безробіття	ФСС тимчасової втрати працездатності	ПФУ
1.	Загальна сума нарахованого ФОП та інших виплат, в межах максимальної величини
1.1	для осіб льотних екіпажів	45,96	1,06	1,5	1,4	42,0
1.2	для роботодавців за класами ризиків	36,76 - 49,7	0,66-13,6	1,5	1,4	33,2
1.3	для бюджетних установ	36,30	0,2	1,5	1,4	33,2
1.4	сум винагород за договорами ЦПХ	34,70		1,5		33,2
1.5	грошового забезпечення військовослужбовців	34,70		1,5		33,2
1.6	фіз-особи-СПД від чистого доходу	34,70		1,5		33,2
1.7	фіз-особи від чистого доходу - (незал. проф. діяльність)	34,70		1,5		33,2
1.8	грошове забезпечення батьків-вихователів, які не працюють	33,20				33,2
1.9	допомога по тимчасовій непрацездатності	33,20				33,2
1.10	для підприємств, працюючим інвалідам	8,41	1,51	1,5	1,4	4,0
1.11	для громадських організацій інвалідів працюючим інвалідам	5,50	0,8		0,7	4,0
1.12	для всеукраїнських організацій інвалідів (УТОГ та УТОС)	5,30	0,8		0,5	4,0
1.13	фізичні особи-підприємці спрощеної системи оподаткування			1,5		33,2
1.13.1	фізичні особи-підприємці (добровільна участь)		1,51	1.5	1,9
2.	Загальна сума нарахованого ФОП та інших виплат, з якого утримується єдиний податок, в межах максимальної величини
2.1	державні сужбовці (окремі Закони)	6,10		0,6	1,0	4,5
2.2	особам, які працюють на умовах трудового договору	3,60		0,6	1,0	2,0
2.3	інвалідам підприємств УТОГ та УТОС	2,85		0,6	0,25	2,0
2.4	грошове забезпечення військовослужбовців	2,60		0,6		2,0
2.5	особам. які виконують роботу за ЦПХ	2,60		0,6		2,0
2.6	допомога по тимч. непрацездатності	2,00				2,0

При підготовці слід врахувати «Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. №1170).

Таким чином, кількість бухгалтерської документації по оформленню виплат в фонди соціального страхування не зменшилась, а стала ще більш складною. Єдиним виграшем введення ЕСП для Фонда безробіття - це розширення кола платників податків за рахунок нових норм по працюючим інвалідам та «спрощенням».

До негативних сторін введення єдиного соціального внеску для Фонда страхування на випадок безробіття є повна передача контролю за збором внесків та проблем з недоїмками на Пенсійний Фонд України, тобто знов виникнув розрив між декларуванням підприємствами нарахування збору та контролем над фактичними грошовими потоками з врахуванням складного механізму перерахування після розподілу ЄСВ правильності нарахування підприємствами збору Фондом страхування на випадок безробіття.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис. 3.1 - 3.2, обсягу коштів доходної частини бюджету Фонду страхування на випадок безробіття катастрофічно недостатньо для виплати допомоги по безробіттю на рівні прожиткового мінімімуму навіть у 2005 та 2009 році при ставці збору в Фонд 1,6% ФОП від роботодавців, тому ефективність зниження ставки збору до 1,5% з 01.01.2011 року (введення ЕСВ) потребує додаткового дослідження за результатами 2010-2012 рр. по видатковій частині бюджету, наведеного в підрозділі 3.2.

3.2 Проблеми формування видаткової частини бюджету Фонду соціального страхування України на випадок безробіття та пропозиції по його удосконалення

Аналіз рівня виконання планових бюджетів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у 2007-2009 рр. виявив наступні проблеми [54]:

а) Виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2007 рік (при ставках зборів 1,3% з роботодавців та 0,5% з найманих працівників).

За даними фінансової звітності доходна частина бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) за 2007 рік з урахуванням залишку на початок року становить 3855,5 млн грн, що на 4% перевищує прогнозні обсяги, затверджені правлінням Фонду.

Загальна сума надходжень у 2007 році сформована з обсягів страхових внесків - 3594,8 млн грн (96,7%), асигнувань Державного бюджету - 100,2 млн грн (2,7%), інших надходжень, передбачених законодавством - 23,1 млн грн (0,6%).

Станом на 01.01.2008 р. на обліку у робочих органах виконавчої дирекції Фонду перебувало 1202,2 тис. підприємств, установ, організацій та фізичних осіб. У порівнянні з даними на 01.01.2007 року база платників внесків збільшилася на 5,6%. Рівень сплати страхових внесків (перерахованих до нарахованих) становить 99,9%. За 2007 рік недоїмка за платниками страхових внесків зменшилася на 27,7 млн. гривень, або на 14,5%.

б) Виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2009 рік (при ставках зборів 1,6% з роботодавців, 0,6% з найманих працівників та введенні збору з військовослужбовців та працюючих пенсіонерів).

Фактичні обсяги надходжень від страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб до Фонду склали у 2009 році 5759148,2 тис. грн., або 87,1% від затверджених бюджетом на рік. Рівень сплати страхових внесків (перерахованих страхових внесків до нарахованих) склав 98 відсотків.

Станом на початок 2010 року недоїмка склала 218 635,3 тис. грн. та збільшилась порівняно з попереднім періодом майже в півтора рази. Крім того, прийняття окремих рішень Уряду щодо підтримки вугільної галузі, призвело до утворення недоїмки за підприємствами вугільної промисловості, яка на початок 2010 року склала 80 215,4 тис. гривень, або 37% від загальної суми недоїмки (протокольні рішення Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 р. №48, від 29.10.2009 р. №70 та від 20.01.2010 №4 стосовно спрямування коштів, що виділяються із державного бюджету та коштів отриманих від реалізації вугілля, державними вугледобувними підприємствами виключно на виплату заробітної плати та відстроченням сплати цими підприємствами нарахованих внесків до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів).

У цілому доходна частина Фонду, з урахуванням перехідного залишку попереднього року (345 848,7 тис. грн.), склала 6 150 233,7 тис. грн. або 88,1% затверджених у бюджеті доходів.

Середньомісячний розмір допомоги по безробіттю склав 630,1 грн., що на 40% більше, ніж у 2008 році.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб протягом 2009 року складав 500 грн. (або 73,4% прожиткового мінімуму для працездатних осіб), для незастрахованих осіб та для незастрахованих - 360 грн. (52,8% прожиткового мінімуму).

в) Бюджет Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010-2012 рр.

Бюджет Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджено 16 грудня 2011 року по доходах і видатках на суму 9,2 млрд. гривень.