Напрямки розвитку малого бізнесу в Миколаївській області

- впровадження гнучкої інвестиційної підтримки (головне управління економіки облдержадміністрації, представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Миколаївській області, управління з питань залучення інвестицій облдержадміністрації);

- надання фінансової підтримки новоствореним фермерським господарствам (головне управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств).

ІІІ. Ресурсне та інформаційне забезпечення, подальше формування інфраструктури

- запровадження системи консультаційних послуг для підприємців (управління, відділи та інші структурні підрозділи облдержадміністрації, територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, райдержадміністрації, виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад);

- поширення інформації шляхом підтримки роботи веб-сайту та випуску журналу “Територія бізнесу” (головне управління економіки облдержадміністрації, зацікавлені суб'єкти підприємницької діяльності);

- проведення інформаційних семінарів, тренінгів, конференцій, „круглих столів” з актуальних проблем підприємництва (головне управління економіки облдержадміністрації, представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Миколаївській області, зацікавлені суб'єкти підприємницької діяльності);

- постійне оновлення бази даних нежитлових приміщень, виробничих площ, обладнання, устаткування, об'єктів незавершеного будівництва (головне управління економіки облдержадміністрації, регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, райдержадміністрації, виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад);

- підвищення кваліфікації посадових осіб, які займаються регулюванням підприємницької діяльності (головне управління економіки облдержадміністрації, представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Миколаївській області);

- розвиток туристичної курортної та рекреаційної інфраструктури (управління з питань туризму і курортів облдержадміністрації, виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад, райдержадміністрації);

- проект “Обласний ресурсний центр” (головне управління економіки облдержадміністрації, суб'єкти підприємницької діяльності, громадські організації).

ІV. Інноваційні проекти та пілотні програми

- проведення конкурсу інвестиційних проектів з метою формування видання збірника та просування його потенційним інвесторам (головне управління економіки облдержадміністрації, управління з питань залучення інвестицій облдержадміністрації, суб'єкти підприємницької діяльності, громадські організації);

- розробка (коригування) містобудівної документації районних центрів області (міст обласного значення);

- розробка проекту “Створення Миколаївського обласного бізнес-інкубатора”, залучення гарантованого фінансування (Миколаївський регіональний центр підтримки бізнесу (за узгодженням), зацікавлені суб'єкти підприємницької діяльності (за узгодженням).

1.4 Діючі системи оподаткування для суб'єктів малого бізнесу та організаційні форми здійснення господарської діяльності

Крім перелічених вище законодавчих актів, здійснення господарської діяльності суб'єктами малого бізнесу регулюється, також, нормативно - правовими документами, які відносяться до податкового законодавства, та визначають порядок оподаткування в залежності від організаційної форми, основних видів господарської діяльності та обраної системи оподаткування.

При виборі організаційної форми підприємства увага приділяється найбільш значущим ознакам, що відрізняють їх. Насамперед до таких відносять: джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності, кількість власників використовуваного капіталу та учасників створюваного підприємства, межі майнової відповідальності, спосіб розподілу прибутків і збитків, форму управління суб'єктом господарювання тощо. Крім того, прийняття рішення щодо вибору організаційно-правової форми підприємства залежить від багатьох інших чинників, починаючи від особливостей середовища майбутнього бізнесу і завершуючи особистими якостями та уподобаннями самого підприємця.

Оподаткування суб'єктів малого бізнесу - фізичних осіб та юридичних дещо відрізняється. Тому, системи оподаткування для кожної категорії платників податків розглянемо окремо.

Здійснення господарської діяльності суб'єктів малого бізнесу - фізичних осіб.

Загальна система оподаткування. Загальна система оподаткування найскладніша, але в той же час містить мінімум обмежень.

Доход фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють підприємницьку діяльність і оподаткування доходів, одержуваних від такої діяльності, що вибрали загальну систему, оподатковуються в загальному порядку згідно з положеннями розділу четвертого Декрету Кабінету Міністрів України ”Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 р. №13-92, механізм застосування яких висловлений в розділі четвертому Інструкції №12. Доходом оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, отриманим від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою в грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержаними у відповідному звітному періоді доходом. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків по нормах у відсотках до валового доходу. Для забезпечення правильного визначення доходу оподаткування фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести облік доходів і розходів, безпосередньо пов'язаних з їх отриманням, і подавати до податкового органу в певному порядку податкові декларації. Відповідно до розділу четвертого Декрету КМУ №13-92 (статті 13, 14) податок фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності обчислюється податковими органами на підставі представлених ними в установленому порядку податкових декларацій, в яких вказується очікуваний (оцінний) в поточному році дохід, або фактично одержані в звітному календарному році доходи, матеріалів перевірок, проведених податковими органами, одержаних від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про доходи, що виплатять їм, і утриманий або не утриманий податок (з вказівкою підстави неутримання). Обчислений таким чином податок сплачується протягом календарного року авансовими платежами у встановлені терміни, а в кінці року робиться остаточний розрахунок суми податку з фактично одержаного на протязі календарного року доходу.

Додатково нараховані по остаточних розрахунках суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня отримання податкового повідомлення податкового органу, а зайві сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше за один місяць після проведення остаточного розрахунку шляхом зарахування на його банківський рахунок, відкритий в будь-якому комерційному банку, або прямують поштовим переказом за адресою вказаною в декларації, або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Декларації до податкового органу фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності подають щокварталу наростаючим підсумком з початку року у встановленому законом терміни (на протязі 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто не пізніше: 10 травня - за I квартал, 9 серпня - перше півріччя, 9 листопаду - за 9 місяців, до 1 березня - наступного року - за звітний рік. У декларації вказується загальні суми отриманого доходу, витрат і сплаченого податку наростаючим підсумком за звітний календарний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності. У рішенні питань розвитку економіки, піднятті її на належний рівень держава значною мірою покладається на мале підприємництво. Тому підтримка малого підприємництва є однією з найбільш важливих завдань державної політики.

Одним з основних напрямків державної підтримки малого підприємництва є впровадження спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності, яке передбачає:

1. Заміну сплати встановлених законодавством податків та обов'язкових платежів сплатою єдиного податку.

2. Застосування спрощеної форми звітності - Книги ведіння обліку доходів та витрат ( форми № 10 ).

Метою державної підтримки малого підприємництва є стимулювання його розвитку, формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіття.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Для переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа подає письмову заяву до органу державної податкової служби по місту державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до началу наступного звітного періоду при умові сплати всіх встановлених податків та обов'язкових платежів за минулий податковий період. При обиранні системи оподаткування треба мати на увазі, що не всі суб'єкти малого підприємництва мають право переходу на спрощену систему оподаткування. В особливості згідно ст.7 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” від 28.06.1999 року №746/99 (зі змінами та доповненнями) його дія не поширюється на:

1.Суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються торгівлею лікеро-горілчаними напоями та тютюновими виробами , паливно-мастильними матеріалами.

2.Суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу.

3.Суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів.

Тому при виборі способу оподаткування суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особі слід ураховувати види підприємницької діяльності.

Для того, щоб приватний підприємець мав нагоду перейти на сплату єдиного податку, його діяльність повинна відповідати ряду умов, визначених Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” від 28.06.1999 року №746/99 (зі змінами та доповненнями):

- фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, в трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, повинно бути не більш 10 осіб, і обсяг виручки яких від реалізації продукції за рік, не перевищує 500 тис. грн.

- повинні бути сплачені всі податки і обов'язкові платежі, термін сплати яких на дату подачі заяви наступив.

- необхідно перерахувати суму єдиного податку авансом не менше ніж за один місяць і надати платіжний документ про сплату.

- СПД - фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка диференційована залежно від виду діяльності від 20 до 200 грн. в місяць.

Якщо фізична особа - СПД здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлені різні ставки єдиного податку, їм отримується одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі, коли платник єдиного податку здійснює діяльність із залученням найманої праці або праці членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу. Єдиний податок сплачується щомісячно до 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення держказначейства України. Доходи, одержані від здійснення підприємницької діяльності, не включаються до складу сукупного доходу оподаткування за підсумками року. ??26 СТ15?

Для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій фізичні особи - суб'єкти малого підприємництва, використовуючи спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, ведуть Книгу обліку і звітності форми №10.

Фіксований податок. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 року №13-92 “Про прибутковий податок з громадян”, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що проводить діяльність по продажу товарів і наданню супутніх такому продажу послуг на ринках і є платником ринкового збору відповідно до чинного законодавства, має право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту при дотриманні певних умов. Однією з таких умов є не перевищення валового доходу такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, передуючих місяцю придбання патенту, семи тисяч не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (на справжній момент - 119000 грн.).

а) для отримання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності;

б) перелік осіб, що знаходяться в трудових відносинах з платником податку, і їх ідентифікаційні номери або членів його сім'ї, що беруть участь в здійсненні підприємницької діяльності;

в) інформацію про доходи суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів (стаття 14 Декрету). Окрім поданої заяви, підставою для видачі податковим органом патенту є документ, що засвідчує сплату фіксованого податку не менше ніж за один календарний місяць.

Патент видається на термін від одного до дванадцяти календарних місяців по вибору платника фіксованого податку.

Здійснення господарської діяльності суб'єктами малого бізнесу - юридичними особами.

Загальна система оподаткування для юридичних осіб регулюються Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого визначений доход оподатковується за ставкою 25%.

При досягненні обсягу реалізації товарів, робіт, послуг, вивезення (ввезення, пересилання) товарів понад 300 тисяч грн. згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” у суб'єкта господарювання на загальній системі оподаткування виникає необхідність зареєструватися платником податку на додану вартість. Загальна ставка податку становить 20%.

Спрощена система оподаткування для суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб, здійснюється, також, відповідно до Указу Президента та має дві ставки: 6% від реалізації товарів, робіт (послуг) з реєстрацією платником податку на додану вартість, 10% від реалізації товарів, робіт (послуг) без реєстрації платником податку на додану вартість.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ тА мИКОЛАЇВСЬКій ОБЛАСТІ

2.1 Стан розвитку малого бізнесу в Україні

За звітними даними Держкомстату України, на початок 2006 року в Україні нараховувалося 253791 малих підприємств, це на 8,64% більше, ніж у 2005 році і в 5,39 разів більше за кількість малих підприємств в 1991 році. Частка малих підприємств в загальному обсязі виробленої продукції (робіт, послуг) в цілому по економіці Україні становить лише 7,3%. Зрозуміло, що ці дані незрівнянні із показниками розвинених країн. Але поряд з цим, в умовах перехідної економіки, коли Україна переживала економічний спад, стрімке зростання рівня безробіття, першими суб'єктами господарювання, що почали успішно діяти в нових умовах стали малі підприємства. Вони виявилися найбільш мобільними та змогли знайти своє місце на вітчизняному ринку. В сучасних умовах малий бізнес є єдиним сектором економіки країни, кількість підприємств якого стабільно зростає щороку (див. табл.2.1).

Таблиця 2.1 Основні показники розвитку малих підприємств в Україні

Показник	2006	2007	2008
Кількість суб'єктів малого підприємництва (без селянських (фермерських) господарств), тис. од., у т. ч.:	1421	1708	1945
Кількість малих підприємств, тис. од.	218	233	251
Темп зростання за рік, %	10,7	6,9	6,8
МП на 10 тис. населення, од.	44	48	53
Кількість суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, тис. осіб	1203	1475	1785
Темп зростання за рік, %	13,4	22,6	21,0

Ринкові трансформаційні процеси в економіці України сприяли відповідним змінам у формах власності малих підприємств (див. табл.2.2). За період з 1992 року по 2008 рік частка малих підприємств з державною формою власності скоротилася з 14 до 1,1 %. У структурі недержавної форми власності частка колективної зросла з 50 до 61,4 %, а приватної - залишилася на рівні 34,9 %.

Таблиця 2.2 Структура кількості малих підприємств України за формами власності, %

Форми власності	2006	2007	2008
Всього, у т. ч.:	100,0	100,0	100,0
Державна	1,5	1,3	1,1
Комунальна	2,8	2,2	2,0
Приватна	32,3	34,6	34,9
Колективна	62,8	61,4	61,4
Власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав	0,5	0,5	0,6

Звертає на себе увагу досить повільне зростання частки приватної форми власності, хоча вважається, що в цій сфері вона є найбільш оптимальною. Її частка становить менше третини малих підприємств.

За юридичною формою малі промислові підприємства колективної власності у 2007 році поділялися на: кооперативи - 4,1 %, акціонерні товариства - 10,7 %, колективні підприємства - 13,2 %, товариства з обмеженою відповідальністю - 72,0 %. Аналіз даних про розвиток та розподіл малих підприємств по регіонах України засвідчує, що, незважаючи на зростання їхньої чисельності, диспропорції, які існували у територіальному розподілі малих підприємств, зберігаються.

Досить показовим в контексті усвідомлення особливостей розвитку малих підприємств в Україні є, аналіз їхньої регіональної та галузевої структури та розподілу за кількістю зайнятих. (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Основні показники діяльності суб'єктів малого підприємництва у розрізі регіонів України за 2006 рік

	Суб'єкти малого підприємництва - всього
	середня кількість зайнятих працівників	млн.грн.	у % до загального підсумку
	всього	всього	з неї найманих працівників
	тис. одиниць	у % до загального підсумку	тис. осіб	у % до загального підсумку	тис. осіб	у % до загального підсумку
Україна	2319,1	100	5322,1	100	3218,4	100	212307,0	100
Автономна Республіка Крим	106,5	4,6	245,4	4,6	147,3	4,6	9118,5	4,3
Вінницька	82,5	3,6	170,3	3,2	93,1	2,9	5996,6	2,8
Волинська	48,6	2,1	111,4	2,1	65,6	2,0	3577,4	1,7
Дніпропетровська	168,7	7,3	380,5	7,2	221,1	6,9	17518,2	8,3
Донецька	176,8	7,6	427,1	8,0	273,3	8,5	17294,3	8,1
Житомирська	63,4	2,7	140,5	2,7	82,1	2,5	4605,8	2,2
Закарпатська	60,1	2,6	120,5	2,3	66,2	2,0	4694,3	2,2
Запорізька	108,1	4,7	227,6	4,3	128,3	4,0	9964,8	4,7
Івано-Франківська	59,2	2,6	130,2	2,4	77,0	2,4	4435,6	2,1
Київська	89,6	3,9	202,2	3,8	119,6	3,7	8749,5	4,1
Кіровоградська	49,3	2,1	110,4	2,1	64,7	2,0	3852,3	1,8
Луганська	101,6	4,4	234,8	4,4	140,9	4,4	8517,4	4,0
Львівська	95,3	4,1	259,9	4,9	176,2	5,5	7561,8	3,6
Миколаївська	74,5	3,2	147,0	2,8	78,6	2,4	5697,3	2,7
Одеська	141,5	6,1	294,7	5,5	160,4	5,0	11383,8	5,4
Полтавська	77,3	3,3	180,7	3,4	108,3	3,4	7440,4	3,5
Рівненська	47,6	2,1	115,9	2,2	70,9	2,2	3360,0	1,6
Сумська	50,0	2,1	129,2	2,4	84,0	2,6	4303,4	2,0
Тернопільська	43,9	1,9	106,8	2,0	65,3	2,0	3027,8	1,4
Харківська	162,0	7,0	406,8	7,6	261,9	8,1	15750,1	7,4
Херсонська	66,7	2,9	132,5	2,5	70,2	2,2	4689,9	2,2
Хмельницька	72,5	3,1	156,4	2,9	86,6	2,7	4494,6	2,1
Черкаська	56,8	2,4	133,5	2,5	79,8	2,5	5474,3	2,6
Чернівецька	42,3	1,8	86,1	1,6	46,9	1,5	1986,7	0,9
Чернігівська	42,2	1,8	111,3	2,1	72,6	2,2	3497,5	1,6
м.Київ	207,1	8,9	499,8	9,4	339,9	10,6	33018,9	15,6
м.Севастополь	25,0	1,1	60,6	1,1	37,6	1,2	2295,8	1,1

Показники територіального розподілу малих підприємств передусім засвідчують залежність їхньої кількості від економічного потенціалу регіону. Проте, якщо у період адміністративно-командної економіки його головним критерієм була, насамперед, величина промислового потенціалу, в останні роки - на перше місце вийшли величина та концентрація банківського та фінансового капіталів.

Співставлення регіональних показників дозволяє зробити висновок про переважаюче функціональне призначення малих підприємств в окремих регіонах. Так, переважно соціальний ефект (забезпечення зайнятості) малі підприємства відіграють в Київській, Львівській, Полтавській, Чернігівській, Рівненській та Тернопільській областях. Інституційний ефект (який виявляється завдяки створенню порівняно більшої кількості малих підприємств) спостерігається в АР Крим, Донецькій, Миколаївській, Херсонській областях.

2.2 Соціально - економічна характеристика розвитку малого бізнесу Миколаївської області

Миколаївська область знаходиться на півдні країни, займаючи 4,6% її території. В області проживає 1 млн. 252 тисячі населення, а виробляється 2,6% валового внутрішнього продукту України.

Специфікою області є розвиток таких видів отраслей, як: машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування; харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів; легка промисловість; металургія та обробка металу; виробництво та розподіл електроенергії, газу та води; суднобудування.

Промисловий потенціал області сконцентрований головним чином в п'яти містах обласного підпорядкування, питома вага яких в загальнообласних обсягах промислової продукції досягає майже 95%. Місто Миколаїв є центром машинобудування, в тому числі суднобудування, кольорової металургії, харчової та легкої промисловості області. В м. Южноукраїнськ розташована атомна станція, яка дає понад 20% промислової продукції області. Промислова спеціалізація м. Первомайськ визначається виробництвом дизелів та дизель-генераторів, сільськогосподарського обладнання, цукру, молочних консервів та швейних виробів. Місто Вознесенськ спеціалізується на виробництві шкір, харчової та швейної продукції, а м. Очаків - рибних консервів. Питома вага підприємств міст Первомайськ, Вознесенськ та Очаків в загальнообласних обсягах промислової продукції становить відповідно 1,8; 5,6 та 0,1%.

Сільське господарство - друга за обсягами та перша по зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва області. Площа сільгосподарських угідь області перевершує 2 млн. га , з яких майже 85% становить - рілля (понад 5% України), 13,7 - пасовища та сіножаті і 2% - плодово-ягідні насадження.

На одного мешканця області припадає майже 1,4 га ріллі, або в 2 рази більше ніж в середньому по Україні, а на одного працівника, зайнятого в сільському господарстві приходиться понад 11 га орної землі. Це один з найвищих показників в Україні. У господарствах області налічується до 200 тис. га зрошувальних земель.

Ці особливості Миколаївщини відкривають великі можливості для інвестицій у сільське господарство з метою застосування індустріальних технологій, потужної та високоефективної техніки.

Сільськогосподарське виробництво в області здійснюють колективні сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства. Питома вага області в республіканському виробництві сільськогосподарської продукції досягає 3%.

Виробнича структура сільського господарства є рослинницько-тваринницька. Питома вага продукції рослинництва в загальному обсязі досягає 60%. Основними культурами рослинництва в області є зернові (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза) під якими зайнято більш 40% посівних площ, технічні культури - соняшник та цукрові буряки, овочево-баштанні культури. Розвинуте садівництво та виноградарство.

В середньому за рік область виробляє до 2 млн. тонн зерна, більш як 230 тис. тонн соняшника, до 200 тис. тонн цукрових буряків, понад 200 тис. тонн овочів тощо. Частка області в загальноукраїнському виробництві зерна досягає 5,7%.

Розвинуте рослинництво, в якому значну питому вагу займають кормові культури, є доброю базою для тваринництва, яке має м'ясо-молочний напрямок. До 30% великої рогатої худоби сконцентровано в особистих приватних господарствах населення, а свиней - понад 46%.

В Миколаївській області функціонує потужна транспортна система, до складу якої входить залізничний, морський, річний, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт.

З давніх часів територія регіону була одним із важливих центрів міжнародних економічних і транспортних зв'язків, через який проходять залізничні, автомобільні і трубопровідний міжнародні коридори.

2.3 Аналіз показників розвитку малого бізнесу в Миколаївській області за результатами 2004 - 2008 років

Миколаївська область накопичила цінний досвід розвитку малого підприємництва та посідає перші місця за кількістю малих підприємств. Так, у 2004 році на 10 тис. осіб наявного населення Миколаївщини припадало в середньому 60 малих підприємств - серед регіонів України цей показник є третім після м. Києва (151) та Автономної Республіки Крим (61), у 2008 році цей показник становив вже 64 малих підприємства (див. табл.2.4).

Таблиця 2.4 Основні показники соціально-економічного розвитку Миколаївської області

Показники	2004	2005	2006	2007	2008
Кількість підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності, одиниць	8779	8779	8865	9088	9412
у тому числі малих підприємств, одиниць	7581	7663	7723	7897	8153
кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення	60	62	63	64	67
Загальний обсяг виробленої продукції (робіт, послуг), в діючих цінах, тис. грн.	12059430,4	7385017,3	...1	...1	...1
Загальний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), в діючих цінах, тис. грн.	...	...	20167392,6	26569833,7	31311865,7
Питома вага продукції (робіт, послуг) виробленої малими підприємствами, у %	10,3	10,5	...1	...1	...1
Питома вага продукції (робіт, послуг) реалізованої малими підприємствами, у %	...	...	8,7	7,3	7,0
Кількість наявного населення (на кінець року), тис. осіб	1251,5	1240,4	1229,5	1219,6	1211,9

Примітки:

¹Починаючи з 2004 року показник "Обсяг виробленої продукції" вилучений з державних статистичних спостережень, основним вартісним показником, який характеризує діяльність підприємств, являється "Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг)".

Умовні позначення:

тире (-) - явищ не було;

крапки (...) - відомості відсутні;

На території області в 2004 році функціонували 7581 суб'єкт підприємницької діяльності, визначений відповідно до чинного законодавства як малий, проти 7216, котрі діяли попереднього року. В 2005 році в області зберігалася тенденція до зростання кількості малих підприємств. За даними райдержадміністрацій та міськвиконкомів, станом на 1 січня 2007 року загальна кількість суб'єктів малого підприємництва (малі підприємства та підприємці-фізичні особи) становить 70143 одиниці, 8964 з-поміж яких є малими підприємствами. Найактивніше процес створення малих підприємств розгорнувся в містах Миколаєві, Вознесенську та Очакові, в Братському, Вознесенському, Доманівському, Єланецькому, Миколаївському та Новоодеському районах. Частка підприємств промисловості за 2003 рік зросла до 20,4% проти 19,2% попереднього року.

За формами власності малі підприємства, які функціонували в 2007 році, розподілялися таким чином: переважна більшість (95,8%) належала недержавному сектору економіки, в якому домінували підприємства колективної форми власності (60,4%). У державній власності залишалася незначна кількість підприємств (0,9% від загального числа), в комунальній - лише 3,3%. Найпоширенішими організаційно-правовими формами господарювання для малих підприємств з колективною формою власності були товариства з обмеженою відповідальністю (80,4% від загальної кількості колективних підприємств), а також дочірні підприємства (9%).

Характерною особливістю розвитку малого підприємництва в області, як і загалом по Україні, є його орієнтація на торговельну діяльність та сферу надання послуг. Так, 35% малих підприємств є торговельними, 16,4% - з надання послуг в операціях з нерухомістю, здавання в оренду та надання послуг користувачам, 4,8% - транспортними, 2,9% - з надання колективних, громадських та особистих послуг.

Понад те, окреслилася тенденція до поступової переорієнтації малих підприємств з торговельної діяльності на надання ринкових послуг, зокрема в операціях з нерухомістю. Порівняно з 2004 роком питома вага таких підприємств зросла з 10,9% до 16,4% у 2005 році. Збільшилася за цей час і частка транспортних підприємств (відповідно від 4,2% до 4,8%), підприємств, зайнятих у готельному та ресторанному бізнесі (від 2,8% до 3,7%), фінансових установ (від 0,9% до 1,4%). Водночас частка торговельних малих підприємств скоротилася за останні три роки з 47,3% до 35,0%.

У виробничій сфері було зайнято в 2007 році 33,1% малих підприємств (по Україні - 29,2%) проти 28,8% у 2006 році. Таке збільшення обумовлене зростанням кількості малих підприємств, які займаються сільськогосподарською діяльністю (без урахування фермерських господарств), з 385 до 689.

Середньооблікова чисельність усіх працівників, зайнятих на малих підприємствах області в 2006 році, становила 52,7 тис. осіб, що на 1,8% більше в порівнянні з 2007 роком.

Аналіз групування малих підприємств за кількістю працюючих свідчить, що найбільшою була група підприємств, де працювало до 10 осіб (80% загальної кількості малих підприємств). На них було зайнято 30,4% усіх працюючих у малому бізнесі. Натомість група з чисельністю від 11 до 50 осіб нараховувала 20% підприємств. Тут було зайнято 69,6% працюючих. Проте за обсягами виробленої продукції переважала друга група підприємств, яка забезпечила виробництво двох третин продукції малих підприємств.

За 2005 рік малими підприємствами було вироблено продукції (виконано робіт, послуг) на 664,5 млн. грн. у діючих цінах, що склало 10,1% загального обсягу виробництва підприємницьких формувань області (по Україні - 7,3%).

Якщо за кількістю серед малих підприємств переважали підприємницькі формування в оптовій та роздрібній торгівлі, то за внеском в обсяги виробленої продукції (виконаних робіт, послуг) провідне місце належало підприємствам, які виробляли промислову продукцію (24,4% від загального обсягу в 2005 році). На другому місці були сільськогосподарські підприємства (15,9%), на третьому - будівельні (14,6%).

Найбільше продукції в 2005 році було вироблено на підприємствах колективної власності - 70,7% (у 2004 році - 70,9%). Близько чверті продукції було вироблено приватними підприємствами. Незначним є внесок малих державних підприємств - 1,6% проти 2,5% у 2004 році.

Фінансовий стан підприємств малого бізнесу

За підсумками 2005 року сальдований фінансовий результат суб'єктів малого бізнесу області від звичайної діяльності до оподаткування становив 46,4 млн. грн. збитків (сума прибутку сягала 90,2 млн. грн., збитку - 136,6 млн. грн.). Збитково працювали 35,6% суб'єктів.

Аналізуючи фінансові результати діяльності підприємств за формами власності, треба зазначити, що прибутковий сальдований фінансовий результат отримали тільки приватні підприємства (11,1 млн. грн.), підприємства інших форм власності одержали від'ємний сальдований фінансовий результат: колективні - 54,9 млн. грн., державні - 1,8 млн. грн., комунальні - 0,2 млн. грн., підприємства, які є власністю інших держав, - 0,6 млн.грн.

Після сплати всіх податків чистий фінансовий результат від діяльності підприємств малого бізнесу в 2007 році становив 54,4 млн. грн. збитку, який зріс у порівнянні з 2006 роком майже в 2,5 разу.

Оборотні активи підприємств малого бізнесу за 2002 рік збільшилися на 11,3% і склали 833,4 млн. грн. Протягом 2007 року зберігалася тенденція до зростання обсягів взаємних неплатежів. Так, обсяг дебіторської заборгованості зріс на 13,4%, кредиторської - на 10,4% і на кінець 2002 року вони склали відповідно 507 та 798 млн. грн.

Аналіз підсумків діяльності малих підприємств Миколаївської області в 2006 році свідчить, що за певного збільшення питомої ваги підприємств виробничого спрямування спостерігалася їх переорієнтація з торговельної діяльності на надання послуг. Зростала чисельність працюючих у цьому секторі економіки, покращувалось і їх матеріальне стимулювання. Разом із цим у 2006 році рівень витратності виробництва залишався високим, що призвело до погіршення фінансового стану значної кількості малих підприємств - збитковим було кожне третє підприємство. Така ж тенденція спостерігалася й наступного року.

Станом на 1 січня 2007 року в Миколаївській області ведуть підприємницьку діяльність 56628 підприємців-фізичних осіб, у т. ч. на єдиному податку - 17741, на фіксованому - 13509, на загальній системі оподаткування - 19378. Переважна більшість підприємців-фізичних осіб (95%) займається дрібно-роздрібною торгівлею, посередницькою діяльністю, решта працює у сфері надання послуг (ремонт взуття, прокат весільного вбрання, ксерокопіювальні послуги тощо).

За 2006 рік від вищезазначених суб'єктів підприємництва до бюджетів усіх рівнів надійшов 41 млн. 918 тис. 778,0 грн.

Сприяння розвитку малого підприємництва. З метою реалізації проектів із залучення до малого підприємництва малозахищених верств населення було прийнято розпорядження глави облдержадміністрації від 4 жовтня 2000 року № 721-р "Про затвердження заходів щодо здійснення політики ефективної підтримки самостійно зайнятого населення, сімейного підприємництва, малого та середнього бізнесу, вдосконалення системи надання допомоги безробітним та їх професійно-психологічної реабілітації, збільшення обсягів громадських робіт у Миколаївській області" і рішенням обласної ради від 8 листопада 2007 року № 10 була затверджена обласна програма підтримки молодіжного підприємництва на 2005-2008 роки.

За 2006 рік 1200 безробітним була подана одноразова допомога на суму понад 2 млн. 500 тис. грн. для започаткування власної справи.

Що було зроблено для розвитку малого підприємництва у Миколаївській області?

1. В м. Миколаєві розроблена автоматизована система збирання, накопичення, обробки даних про наявні вільні ресурси міста, що буде формуватися міськими комунальними службами, регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, міською податковою інспекцією, комітетом по банкрутству, виконавчою службою, міським відділенням Державного митного комітету та риєсторськими фірмами. 30 грудня 2006 року в Миколаєві відбулася презентація муніципальної інформаційної системи "Міський інформаційний реєстр", доступ до якої відтепер буде відкритий для всіх суб'єктів господарювання.

16 січня 2007 року було презентовано миколаївський бізнес-портал (www.business.mk.ua), на якому розміщується корисна для підприємців інформація: реєстр об'єктів сфери послуг, реєстр вільних об'єктів (ЦМК міської комунальної власності), які можна взяти в оренду, реєстр об'єктів торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, реєстр об'єктів, що пропонуються до продажу регіональним відділенням Фонду держмайна України по Миколаївській області, реєстр нерухомості та останні новини.

2. У м. Миколаєві переглянуті з метою вдосконалення процедури отримання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, переведення житлових приміщень у нежитловий фонд для розміщення об'єктів торгівлі, побутового обслуговування, громадського харчування та оренди комунального майна.

У вересні 2007 р. на додаток до дозвільного офісу, котрий із 2006 року працює за принципом "єдиного вікна", почав функціонувати єдиний реєстраційний центр, у якому на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 25 липня 2006 р. № 1095 виконуються воднораз реєстраційні та облікові процедури започаткування бізнесу.

3. В частині створення системи захисту прав суб'єктів підприємництва:

- в містах та районах області органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх структурними підрозділами прийнято положення про порядок здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності. В основу цього положення покладена ідеологія підготовленого Держкомпідприємництва законопроекту "Про основні засади здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності";

- в містах та районах області створено апеляційні ради з питань розгляду заяв та скарг суб'єктів підприємницької діяльності на дії посадових осіб райдержадміністрацій та виконавчих органів міських рад;

- склад координаційної ради з питань розвитку підприємництва в м. Миколаєві поповнено представниками підприємницьких структур за галузевими ознаками.

- в м. Миколаєві створена система обліку та моніторингу скарг суб'єктів підприємницької діяльності на дії посадових осіб органів, на яких покладено функції щодо видачі дозволів та погоджень на організацію і ведення підприємницької діяльності, з наступним їх розглядом на засіданнях координаційної ради з питань розвитку підприємництва;

- на базі представництва Держкомпідприємництва створена експрес-група для виїзду на місця в разі виникнення в суб'єктів підприємництва проблем, пов'язаних з протиправними діями та зловживаннями контрольно-наглядових органів, до складу якої залучаються незалежні експерти - представники юридичних фірм, засобів масової інформації та громадських об'єднань підприємців.

4. З метою вдосконалення організаційної структури роботи відділів Миколаївського міськвиконкому та функціональних обов'язків спеціалістів, які регулюють підприємницьку діяльність, у зв'язку з відкриттям в м. Миколаєві єдиного реєстраційного центру затверджено в новій редакції положення про реєстраційну палату, внесено зміни до положення про відділ міжнародного співробітництва, для надання оперативних консультацій створено інформаційно-диспетчерський відділ з прийому суб'єктів підприємництва.

Програми розвитку малого підприємництва. В області розроблені та ефективно діють 1 обласна, 18 районних і 5 міських програм розвитку малого підприємництва. У Миколаєві з бюджету міста виділено 250 тис. грн., у Вознесенську - 40 тис. грн., у Южно-Українську - 15 тис. грн., у Первомайську - 6 тис. грн., в Очакові - 0 грн.

На реалізацію заходів Регіональної програми розвитку малого підприємництва в Миколаївській області передбачено 11570 тис. грн., причому з обласного бюджету виділено 450 тис. грн., з міських бюджетів - 311 тис., із районних - 54,3 тис., або 7% від загальної суми. 93% передбачених на виконання програми коштів надходитимуть за рахунок власних коштів підприємців та підприємств, банківських кредитів, кредитних ліній, коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та фондів підтримки підприємництва.

Співпраця об'єднань підприємців та органів влади. До позитивних моментів реалізації в регіоні перерахованих вище заходів слід віднести побудову засад та започаткування діалогу між органами влади, депутатським корпусом і громадськими організаціями підприємців у ході спільного розгляду та вирішення питань регуляторного характеру.

Слід зазначити, що координаційні ради з питань розвитку підприємництва створені в усіх містах та районах області, за цього паритетне співвідношення між кількістю державних службовців і кількістю представників громадських об'єднань та підприємців дотримане в 20 координаційних радах із діючих 25. На засіданнях координаційних рад розглядаються питання щодо шляхів розв'язання конкретних місцевих проблем, які постають на заваді розвитку підприємництва, а крім того, періодично заслуховуються звіти співвиконавців регіональних програм розвитку малого підприємництва, за висновками яких запроваджуються відповідні заходи для покращення існуючого бізнес-клімату.

Завдяки спільним зусиллям співробітників представництва Держкомпідприємництва України в Миколаївській області, місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій підприємців і ділової спільноти на місцевому рівні розв'язано такі питання:

- представників підприємницьких структур введено до складу конкурсних комісій, комісій з видачі дозволів (узгоджень);

- в регіоні вдосконалено реєстраційні процедури та процедури отримання дозвільних документів на відкриття об'єктів;

- запроваджено в практику проведення публічної атестації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, на яких покладено функції з надання того чи іншого права суб'єктам підприємницької діяльності;

- уніфіковано порядок здійснення органами місцевої державної виконавчої влади та місцевого самоврядування контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва;

- відкрито доступ до реєстрів нерухомості, виробничих площ та обладнання як для внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів;

- створено систему захисту інтересів і прав підприємців, що ведуть господарську діяльність;

- побудовано стратегію ефективної місцевої податкової політики;

- на узбережжі Коблевсько-Рибаківської зони відпочинку відкрито на сезонний період пункт прийому відпочивальників і підприємців фахівцями представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Миколаївській області, обласного управління у справах захисту прав споживачів, територіального відділення Антимонопольного комітету України й управління формування споживчого ринку та підтримки підприємництва головного управління економіки облдержадміністрації;

- протягом двох років в останню п'ятницю кожного місяця главою облдержадміністрації проводяться зустрічі з представниками малого бізнесу, на яких оперативно вирішуються питання, що стосуються їхньої діяльності;

- розширено базу інфраструктури підтримки підприємництва;

- внормовано процес залучення до побудови стратегії розвитку підприємництва в області громадських організацій підприємців та бізнес-структур.

Вищенаведені офіційні дані свідчать про те, що в області дотримується стратегічна лінія, спрямована на розвиток підприємництва загалом, однак існує ще багато адміністративних бар'єрів, що стримують розвиток бізнесу кожного окремого підприємства, підприємця. Сьогодні підприємець доконечно залежить від доброї волі державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, на яких покладено функції щодо надання того чи іншого права суб'єктам підприємницької діяльності, за цілковитої відсутності персональної їх відповідальності за створення перешкод розвитку підприємництва.

Мале підприємництво Миколаївської області у 2007 році.

У 2007 році в області функціонувало 74,5 тис. суб`єктів малого підприємництва, з яких 11,8 тис. суб`єктів (або 15,8%) - малі підприємства (з урахуванням фермерських господарств) та 62,7 тис. суб`єктів (84,2%) - фізичні особи-підприємці.

У порівнянні з 2006 роком кількість суб`єктів малого підприємництва зросла на 2,1%, у тому числі фізичних осіб-підприємців на 3,3%. Тим часом кількість малих підприємств зменшилась на 4,1%.

Основні показники діяльності суб'єктів малого підприємництва Миколаївської області у 2007 році наведені у таблиці 2.5.??32?

У розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення кількість суб`єктів малого підприємництва по області порівняно з 2006 роком зросла на 2,9% і становила 613 суб`єктів. За цим показникам область серед регіонів країни посіла третє місце після м. Києва (766 суб`єктів) та м. Севастополя (659)

Таблиця 2.5 Основні показники діяльності суб'єктів малого підприємництва Миколаївської області у 2007 році

	Кількість суб'єктів	Середня кількість зайнятих працівників, тис. осіб
	тис. одиниць	на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	всього	з неї найманих працівників
Суб'єкти малого підприємництва	74,5	613	147,0	78,6	5697,3
у тому числі
малі підприємства1	11,8	97	51,9	46,3	2350,1
у % до загального показника	15,8	х	35,3	58,9	41,2
фізичні особи-підприємці2	62,7	516	95,1	32,3	3347,2
у % до загального показника	84,2	х	64,7	41,1	58,8

Примітки:

¹ Дані наведено з урахуванням діючих фермерських господарств, обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) приведено без ПДВ та акцизу

² Статистичну інформацію сформовано на підставі даних ДПА України.

У 2006 році в малому бізнесі було зайнято 147 тис. осіб, або 19,8% від кількості населення у працездатному віці, з них 51,9 тис. осіб, або 35,3% працювали на малих підприємствах, решта займалися підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Проти попереднього року кількість зайнятих у сфері малого підприємництва зросла на 1,2%, при цьому зростання забезпечено підвищенням зайнятості у фізичних осіб-підприємців на 3,6%.

У розрахунку на одного суб`єкта малого підприємництва кількість найманих працівників, як і 2005 році, склала 2 особи. При цьому, якщо на одному малому підприємстві працювали 4 найманих особи, то фізичні особи-підприємці уклали трудову угоду в середньому з одним працівником.

За підсумками 2006 року суб`єктами малого підприємництва реалізовано продукції (робіт, послуг) на 5697,3 млн. грн, з них 46,3% малими підприємствами, решта - фізичними особами-підприємцями.

Наприклад, для того, щоб проаналізувати ефективність діяльності підприємств МБ в Миколаївській області в галузевому аспекті, треба змоделювати залежність між кількістю МП та показниками їхньої ефективності (обсягом виробленої продукції) в різних галузях, де представлені МП. Вид та ступінь достовірності отриманої за розрахунками залежності буде свідчити про характер впливу галузі на ефективність МБ на рівні окремої області.

На відміну від обсягу виробленої продукції, особливість іншого показника ефективної діяльності - фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування, заключається в тому, що прибутковість підприємства, на відміну від обсягу виробленої продукції, лише опосередковано залежить від галузевих особливостей, місцезнаходження та інших зовнішніх для цього підприємства ознак. В першу чергу, розмір прибутку залежить від ефективної діяльності самого підприємства, від обсягу виробленої продукції, від доходів та витрат, інших якісних факторів. Тому в даному дослідженні, більш доречно буде встановити залежність фінансового результату МП не від їхньої кількості, а від їхнього обсягу виробленої продукції.

Таким чином, для того, щоб виявити вплив галузі на ефективність діяльності малих підприємств на рівні окремої області будуються наступні моделі залежності (таблиця 2.6)

Для розрахунку розроблених моделей на основі статистичних даних було побудовано графік залежності двох величин за моделлю 1 (між кількістю МП та обсягом їхнього виробництва) :

Таблиця 2.6 Моделі залежності показників діяльності МП

№ моделі	Ознака	Модель залежності
1	За видами економічної діяльності (галузь)	Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) = F [(кількість малих підприємств)Галузь], тобто Y1 = F (XГалузь )
2	За видами економічної діяльності (галузь)	(Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування / кількість МП в галузі) = F [(обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) / кількість МП в галузі)Галузь], тобто Y2 = F (XГалузь )

Проаналізувавши статистичні дані було отримано наступні результати:

1. МП Миколаївської області представлені в декількох видах економічної діяльності (за збільшенням кількості): готелі та ресторани, транспорт, інші види діяльності - разом біля 12% загальної кількості МП області, сільське та лісове господарство - 7%, будівництво - 9%, операції з нерухомістю - 15%, промисловість біля - 17% , оптова та роздрібна торгівля - біля 40% .

2. В середньому кожне мале підприємство Миколаївської області мало в 2001 році обсяг виробленої продукції в розмірі 85920 грн., але це тільки в середньому, в дійсності розподіл загального обсягу виробленої продукції серед малих підприємств є досить нерівномірний.

На основі графіку (рис.2.1) було побудовано лінію тренду поліноміального типу та отримано наступний вид рівняння залежності другого ступеню:

З таблиці 2.7 модель № 1:

Y1= F(X^Галузь )= -0,5393*(X^Галузь )² + 19,894*(X^Галузь ) + 1,7286

Таблиця 2.7 Співвідношення кількості малих підприємств та обсягу виробленої продукції по різних галузях в Миколаївській області

Галузь	Кількість малих підприємств	Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг), млн.грн.
Всього	7216	620
готелі та ресторани	262	23
транспорт	349	52,3
інші види діяльності	486	23,9
сільське та лісове господарство	531	86,3
будівництво	639	102,1
операції з нерухомістю	1074	69
промисловість	1208	154,5
оптова та роздрібна торгівля	2667	108,9

Як видно за рівнянням зв'язок між обсягом виробленої продукції та кількістю МП, що розглядається на рівні області в галузевому аспекті є навіть зворотнім. Це спричинено, наприклад, такими фактами.

Дані відображені на рис.2.1.

Рис.2.1. Співвідношення кількості малих підприємств та обсягу виробленої продукції по різних галузях в Миколаївській області

МП в галузі операцій з нерухомістю, кількість яких налічує 1074 та перевищує приблизно в два рази кількість МП в галузі лісового та сільського господарства - 531, виробляють продукцію в загальному обсязі навіть меншому, ніж МП лісового та сільського господарства. Так, обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) МП в галузі операцій з нерухомістю дорівнює 69 млн.грн., а обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) МП лісового та сільського господарства - 86,3 млн.грн.(таблиця 2.7)

Така ситуація спостерігається в галузі оптової та роздрібної торгівлі. Так, кількість МП в цій галузі становить 2667, а обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) 108,9 млн.грн. В той же час при такому ж обсягу виробленої в галузі будівництва продукції (робіт, послуг) 102,1 млн.грн., кількість МП в якій в 4 рази менша.

Така диспропорція призводить до не прямого, а зворотнього зв'язку між кількістю МП та обсягом виробленої ними продукції. За побудованим рівнянням залежності виходить, що чим більша кількість МП, тим менший обсяг виробленої ними продукції.

3. Від'ємний зв'язок та незначний рівень величини достовірності апроксимації побудованого рівняння (1.1): R² = 0,675 кажуть про наступне: по-перше, про дійсно різне співвідношення між кількістю МП та обсягом їхнього виробництва в різних галузях, про неможливість об'єднання МП різних галузей для дослідження ефективності в одному рівнянні, по-друге, про багатофакторність залежності обсягу виробленої продукції підприємства, що пояснюється різноманітними причинами, основними з яких можна виділити:

- особливість ринкової кон'юнктури, попит на ту чи іншу продукцію в Миколаївській області,

- вихід на ринки поза межі області чи країни,

- державні програми підтримки МП, або МП тої чи іншої пріоритетної галузі,

- державні закупівлі,

- сезонність,

- технологічні особливості та вимоги галузі (капіталоємність виробничої та будівничої галузі порівняно зі сферою торгівлі та сферою послуг, тощо),

- технічні, фінансові можливості самого МП,

- професіоналізм та ефективність діяльності МП.

Особливості створення та організації малого підприємства, а також особливості збуту продукції тієї чи іншої галузі, впливають не тільки на кількість МП в ній, як первинного показника розвитку МБ, але і на результативні показники цього сектору. ?35 ст22?

Зрозуміло, що обсяг виробленої продукції на підприємстві залежить від багатьох внутрішніх, зовнішніх чинників, певна частина з яких є взагалі якісними і не можуть бути розраховані.