Напрямки розвитку малого бізнесу в Миколаївській області

= 100 лк. Напруга мережі 220 В.

Відстань від стелі до робочої поверхні

= Н - 8 - 1,5 = 6,5 м.

Відстань від стелі до світильників

= 0,2 = 0,2 * 6,5 = 1,3 м.

Висота підвішування світильника над освітлювальною поверхнею

= - = 6,5 - 1,3 = 5,2 м.

Висота підвищування світильника над підлогою

= + = 5,2 + 1,5 = 6,7 м.

(величина, що знаходить в межах норм). Для досягнення найбільшої рівномірності освітлення приймаємо відношення

L / h = 1,5/

Тоді відстань між центром світильників

L = 1,5 = 1,5 * 5,2 = 7,8 м.

Приймаємо 28 світильників (чотири ряди по 7 світильників).

Індекс приміщення.

За таблицею при і = 3,9; = 70 %, = 50 %, = 10 % для світильника типу ПВЛМ коефіцієнт використання світлового потоку 0,68.

Світловий потік однієї лампи

лм.

де коефіцієнт запасу = 1,4; Z = 1,1 для люмінесцентних ламп.

За знайденим світловим потоком, вибираємо лампу потужністю 1000 Вт, що має світловий потік 14600 лм, найбільш близький до розрахункового.

При цьому фактична освітленість:

лк.

Загальна потужність освітлювальної установки

= N = 1000 * 28 = 28000 Вт. = 28 кВт

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Гігієнічна характеристика забруднювачів, та їх вплив на навколишнє середовище

Набір речовин, забруднюючих повітря, дуже широкий, це: газоподібні неорганічні речовини (SO2, H2S, NO2, Cl2, CO, SiF4); мінеральні кислоти (Hcl, HF, H2SO4, HNO3); радіонукліди (стронцій -90, цезій - 137, йод - 19, плутоній - 240, радій - 226, америцій - 241); прості органічні речовини (альдегіди, ефіри, вуглеводні, кетони, феноли, крезоли тощо ); речовини з сильним запахом (наприклад, аміни і меркантани); полі циклічні вуглеводні (наприклад, 3,4-бенз(а)пірне і 1,12-бензперілен); пилоподібні речовини і суміші речовин (сажа, летюча зола, вуглевий пил, цементний пил, збагачений оксидами металів, свинцем, миш'яком).

Для числа найбільш важливих для контролю забруднюючих атмосферне повітря речовин в Україні віднесено: пил, SO2, NO2, CO, свинець, формальдегід, бенз(а)пірне, озон. Під час проведення контролю атмосферного повітря в обов'язковому порядку визначається наявність атмосферному повітрі загальнопоширених забруднюючих речовин, показників та інгредієнтів атмосферних опадів, зазначених в табл.

В Україні розроблено нормативи для майже 600 хімічних речовин, які забруднюють атмосферне повітря, тому важливо порівняти нормативи лише тих речовин, які контролюються у більшості країн: пил, диоксид сірки, диоксид азоту, оксид вуглецю, бенз(а)пірне, формальдегід, свинець. Вказані речовини, які характеризують якість атмосферного повітря в Україні, співпадають з основними речовинами, прийнятими в інших країнах, однак перелік основних забруднюючих речовин в Україні дещо ширший.

Таблиця 5.1. Загальнопоширені забруднюючі речовини в атмосферному повітрі наявність яких визначається під час проведення контролю.

Для усіх зазначених сполук є методи контролю і розроблені нормативи для двох періодів усереднення: середньодобові за 24 години і 20 хвилин (табл..5. 2). У більшості країн використовується середньорічна концентрація, яка регламентується стандартами міжнародних організацій, але в Україні саме цього нормативу немає, тому для співставлення отриманих даних щодо забруднення повітря, стандарти України бажано доповнити середньорічним нормам.

Розглянемо механічний цех 250. Виробництво по механічній обробці поверхонь представляє собою механічну підготовку поверхонь деталей гідро абразивного пливу.

Обладнанням для механічної обробки являються: тупикова камера дробеметної обробки та камери ДК - 104М для чистки великогабаритних відливок від літієвих останків, барабани до беструйної обробки для очистки деталей від літієвої окалини, камери пескоструйної обробки пневматичного або гідравлічного метода подачі робочої суміші (для зачистки поверхонь під гальванообробку або напилення ЛКМ) з використанням річного або електрокорундового піску.

Таблиця 5.2 Нормативи забруднення атмосфери для двох періодів усереднення

В наслідок виконання технологічних операцій на протязі року використовується 236,0 т дроби металевої; 62,0 т електрокорунда; 4,8 т абразина; 1,8 т піску річного; 3,2 т піску кварцового; 31,8 т піску металевого; 2,5 т масла мінерального; 0,02 т окису хрому; 0,5 т фрита скла.

В процесі виконання технологічної операції виділяється пил неорганічний, який містить кремнію двоокис більш 70%, 70-20%, менш 20%, взвешені речовини, масло мінеральне, натрію гідроокис, пил вуглеводу, хром трьохвалентний, пил металевий.

5.2 Заходи, щодо усунення впливу забруднюючих речовин на навколишнє середовище.

Контроль за забрудненням повітря має такі основні складові: спостереження як віддале6них так і короткочасних тенденцій; оцінка відповідності стандартам якості повітря; оцінка здоров'я населення і негативного впливу на довкілля; планування; затвердження моделей дисперсії, які використовують математичні підходи моделювання, з метою прогнозування рівнів забруднення повітря; ефективність заходів управління.

В Україні чинний керівний документ РД 52.04.186-86 „Руководство по забрудненню атмосфери”, який регламентує організацію і проведення спостережень у містах, на регіональному та фоновому рівнях на території країни, методики хімічного аналізу концентрацій шкідливих речовин в атмосфері, методи збору, обробки та статистичного аналізу результатів спостережень. Керівництво обов'язкове для використання для всіх організацій, які здійснюють спостереження за станом забруднення атмосфери, аналіз проб повітря, атмосферних опадів і снігового покриву для визначення вмісту в них шкідливих речовин.

Всі джерела вибросів організовані, оснащені системами вентиляції, одне джерело - загалообмінною вентиляцією.

У якості пилоочисних установок використовуються циклони типа ЦОК, ЛТЗ, ЦН-15, СИОТ, ЛИОТ, скрубери ЦС-15, камери пилоосадочні лабіринтного типа, камери пилоосадочні - фільтри, фільтри рукавні GH-400. Середньо експлуатаційна ступінь очистки по пилу складає від 61,4% до 96,4%.

5.3 Розрахунок плати підприємства за забруднення навколишнього середовища

I. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту на табл.. 5.1

Таблиця 5.1

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського зниження населеного пункту показано на таблиці 5.2

Таблиця 5.2

Економічний ущерб, який причиняється вибросами забруднюючих речовин в атмосферу, розраховується згідно „Методике определения размеров платы и взымания платежей за загрязнение окружающей среды Украины”. Розрахунок економічного збитку від діяльності механічного цеха показано в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 Розрахунок економічного збитку від негативного впливу викидів забруднюючих речовин від діяльності механічного цеха.

Згідно постановою від 28 березня 2003року «Про внесення змін у додаток до порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору.» та користуючись новими нормативами розрахуємо скільки сплатить підприємство за викидами в атмосферу показано в таблиці 5.4

Таблиця 5.4 Розрахунок збору забруднення навколишнього атмосферного середовища за 2003рік.

ВИСНОВКИ

Проведені при виконанні дипломної роботи дослідження дають змогу зробити наступні висновки.

Мале підприємництво є невід'ємною складовою частиною будь-якої економічної системи. Малі підприємства заповнюють ті сфери, де великий бізнес неефективний, а мале виробництво - найдоцільніше з економічного погляду.

Становлення малого бізнесу є життєво необхідною умовою реформування української економіки. Мале підприємництво здатне забезпечити структурну перебудову економіки, створити нові робочі місця, сприяти процесам приватизації та демократизації. Розвиток МП є гарантом невідворотності вітчизняних ринкових перетворень.

Сьогодні становище вітчизняного малого бізнесу є вкрай складним і вимагає негайного вирішення. Малі підприємства змушені діяти в реаліях кризової економіки: вони потерпають від надмірного оподаткування, нестачі кредитних джерел, адміністративних утисків, та інших негативних явищ, які супроводжують процеси реформування в країні. Мале підприємництво, як най вразливіший сектор економіки, не отримує належного захисту та підтримки держави. Результатом цих труднощів є масовий відхід МП у тіньовий сектор, посилення кримінальних тенденцій у бізнесі, тощо.

Сектор малого бізнесу в Україні ще недостатньо розвинутий. Спостерігається підвищена концентрація малого бізнесу у торгівлі, матеріально-технічному постачанні та громадському харчуванні, тобто галузях зі швидкою окупністю капіталу. Існує тенденція до зменшення кількості малих підприємств у промисловості. В регіональному розрізі малі підприємства розташовані надзвичайно нерівномірно.

Негайних змін потребує податкова ситуація. Необхідно реформувати податкову систему для усіх підприємств: зменшити податковий тиск шляхом зниження податків на заробітну плату, ПДВ, митних зборів на імпортовану продукцію, зменшити кількість податків та різноманітних платежів; перетворити податкову систему на стимулюючий фактор розвитку малого бізнесу. Дію Указу Президента щодо пільгового оподаткування мікропідприємств потрібно поширити на усі малі підприємства. Право на єдиний пільговий податок повинні мати не лише мікропідприємства, але й інші суб'єкти малого бізнесу. Проте, це право доцільно залишити для мікропідприємств на необмежений час, а для малих підприємств лімітувати його дію до перших двох-трьох років діяльності.

Підприємства малого бізнесу перебувають у складній фінансовій ситуації. Проблема отримання фінансування для бізнесу є суттєвим фактором, що стримує появу нових господарських одиниць та розширення вже існуючого бізнесу.

Проте в умовах хронічної нестачі державних коштів та економічної нестабільності говорити про фінансову підтримку малого бізнесу ще зарано. Такі заходи державної підтримки малого підприємництва, як створення фондів фінансування, виділення пільгових державних кредитів, гарантування позик для малого бізнесу, не матимуть успіху в сучасній економічній ситуації. В Україні ще не склалися оптимальні передумови для ефективного використання пільгових кредитів. Ці заходи фінансової допомоги можуть "запрацювати" тільки в економіці, яка досягла певної стабільності.

Тому сьогодні увагу держави доцільно сконцентрувати на забезпеченні сприятливих умов для розвитку підприємництва: проведенні комплексних економічних реформ, запровадженні пільгового оподаткування суб'єктів малого бізнесу, дерегулюванні підприємницької діяльності.

На сьогодні ефективної системи державної підтримки малого підприємництва в Україні не існує. Істотним недоліком усіх невдалих спроб становлення дієвої системи державної підтримки малих підприємств є повільне здійснення радикальних економічних перетворень. Першочерговою метою підтримки повинно бути не вирішення конкретних проблем малих підприємств, а забезпечення сприятливих загальних умов для розвитку підприємництва. Саме така політика може бути найефективнішим стимулятором становлення малого бізнесу в Україні.

Необхідні розробка та реалізація загальнодержавної та регіональної політики підтримки малого підприємництва в приоритетних напрямках на основі конкретних інвестиційних проектів за рахунок державних та місцевих джерел фінансування; подальший розвиток та вдосконалення ринкової інфраструктури, яка б забезпечувала підтримку та функціонування в першу чергу малого та середнього бізнесу; створення необхідних умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій.

Потрібне чітке визначення статусу та функцій системи центральних та регіональних органів державного управління, які проводять державну політику підтримки та координації розвитку підприємництва, і в першу чергу малого та середнього підприємництва; забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, які займаються формуванням та реалізацією державної та регіональної політики розвитку підприємництва, використанням міжнародної фінансової та технічної допомоги з урахуванням зацікавленості підприємницьких структур.

В загальному вигляді інфраструктура малого бізнесу є сукупністю підприємств, установ, організацій та інституцій, які безпосередньо забезпечують умови життєдіяльності, відтворення та існування малого бізнесу в цілому. Комплексна підтримка малого бізнесу повинна мати у складі: інформаційне забезпечення, в тому числі рекламу; підготовку кадрів (загальну та професійну); профорієнтацію; відбір та просування бізнес-проектів; консалтинг (економічне, управлінське, технічне забезпечення); маркетингове забезпечення (збут); лізинг; інжиніринг; пошук інвесторів; отримання кредитів; страхування; гарантії та здійснення контролю для інвесторів; отримання державних контрактів та субпідрядів; запуск системи малих підрядів.

Динамізм, розвиток і диверсифікація форм малого бізнесу дають основи передбачати, що в обозримому майбутньому цей сектор господарювання в країнах Заходу буде розвиватися. Хотілося б сподіватися, що найближчим часом і наша країна, враховуючи обширний зарубіжний досвід, піде по шляху адаптації підприємств малого бізнесу до сьогоднішніх економічних умов господарювання в Росії. Тим більше, що має глибоке коріння в економічній історії нашої країни малий і середній бізнес не використовується в повній мірі як в збільшенні обсягів виробництва, так і в підвищенні його ефективності і сбалансованності. Мале підприємництво веде до оздоровлення економіки загалом, що наочно видно з даної роботи. Отже кращим виходом з тієї, що створилася в Росії кризовій ситуації була б державна політика уряду, направлена на розширення і розвиток підприємств малого підприємництва в нашій країні.

Хотілося б помітити, що безперечна перспективність сектора малого і середнього підприємництва в сучасній економіці і, отже, великий інтерес до нього не треба розглядати лише як чергову компанію в системі антикризових заходів, але і як довготривалий напрям структурної політики, природним чином, що забезпечує органічну змичку виробничих і ринкових процесів в російському господарстві, реалізацію сучасної стратегії економічного зростання протягом довготривалого переходу. Бо, саме малі підприємства, особливо у разі задовільної розробки нової державної політики в області малого підприємництва, можуть стати основою ринкових структур у багатьох галузях, забезпечити перелив інвестицій в сфери найбільш ефективного додатку ресурсів і тим самим з'єднати процеси структурної політики і формування ринку.

Економічне зростання в інформаційному суспільстві докорінним чином відрізняється від зростання в індустріальному суспільстві, орієнтованому на масове споживання. Останньому притаманні великі форми організації серійного виробництва, що сьогодні спостерігається в Україні. Зародження постіндустріального суспільства викликало нові форми організації ведення бізнесу: венчурні фірми, які залучали кошти дрібних інвесторів для розвитку високих технологій; технопарки; аутсорсинг тощо. Розвинені країни приділяють велику увагу розвитку таких форм, забезпечуючи вагому державну підтримку малого та середнього бізнесу за цими напрямами. Адже середні та малі компанії не володіють необхідними ресурсами для перебудови своєї діяльності відповідно до вимог постіндустріальної економіки.

Особливо цікавою для нашої країни є форма аутсорсингу, яка дозволяє залучати економічні суб'єкти до вирішення завдань непрофільного характеру. Вона застосовується у відносинах як між великими та середніми і малими підприємствами, так і між державою та приватними компаніями. Аутсорсинг стає основним принципом корпоративного управління "новою економікою", його поширення та ефективність використання забезпечуються розвитком інформаційних мереж, зокрема "Інтернету". Політика аутсорсингу дозволяє суттєво розширити сферу діяльності малого та середнього бізнесу, створити умови розвитку економічної бази для формування середнього класу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р.;

Господарський кодекс України

Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва”// Офіц. вісн. України. - 2000. - № 46. - С. 22 - 26.

Закон України ”Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. №889-IV;

Указ Президента України “Про іпотеку”

Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 746/99 від 28.06.1999р.;

Декрет Кабінету Міністрів України, “Про прибутковий податок з громадян”№ 13-92 (розділ IV) від 26.12.92р;

Білоус Г. Розвиток малого підприємництва в Україні//Економіка України. 2000 - №2 - с. 34-46.

Берднікова Наталія, голова Миколаївської обласної профспілкової організації підприємців Всеукраїнської профспілки працівників кооперації та інших форм підприємництва. "Пріоритети" №. 5(11)/2003

Гнатовський О.П. Ефективність запровадження та розвитку малого підприємництва в Україні // Фінансист № 5, 2006 с.17-19

Гнатцов О. Г. Малий бізнес в Україні: від стратегії зростання до стратегії розвитку // Збірник матеріалів конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні”, УПСК, 2006 с.61-65

Донців В.Я. Проблеми законодавчого забезпечення малого підприємництва // Економіка підприємства №1, 2005 с.5-9

Дубравський В., Погорська О. та ін. Iнвестиції та підприємництво // Мале підприємництво України: процес розвитку. К., 2001.

Зарембо Ю.Г. Державне регулювання економіки (Огляд Законів України) - Рівне, 2001. - 140 с.

Заїкіна О. О. Проблеми розвитку малого бізнесу на сучасному етапі трансформації економіки України // Збірник матеріалів конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні”, УПСК, 2006 с. 47-51

Колот В. М., Щербина О.В. Підприємництво: Навч. посібник. для самост. вивч. дис. - К.: КНЕУ, 2003. - 198 с.

Конєва Т.А., Ефективність діяльності підприємств малого бізнесу як передумова формування диференційних програм їхньої підтримки, Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили

Косова Т.Д., Лук'янченко В.О. Механізм фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва. // Фінанси України. - 2002. - № 12.

Кузнецова І.С. Фінансова підтримка малого підприємництва. // Фінанси України. - 2001. - № 6.

Мазур О.Є. Напрями фінансової підтримки малого бізнесу. // Фінанси України. - 2001. - № 4.

Михасюк І., Мельник А., Крупка А., Золога З. Державне регулювання економіки: Підруч. / За ред. І.Р. Михасюка. - 2-ге вид. - К.: Ельга-Н, 2002. - 592 с.

Подсолонко В.А., Процай А.Ф., Миронова Т.Л., Василенко В.О. Підприємництво. - К.: Центр навч. літ-ри, 2003. - 616 с.

Попельнюхов Р. В., студент Академії муніципального управління (м. Київ), Шляхи забезпечення позитивного розвитку малого та середнього підприємництва в Україні.

Реверчук С.К., Кубай Н.Є. Програми підтримки МП: суттєвий внесок у розвиток // Діло. - 1995. - №43. - С. 14.

Сизоненко В.О., Колесник Н.Ф. Методологічні аспекти фінансової діяльності суб'єктів малого підприємництва // Фінанси України. - 2000. - №12

Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - Тернопіль:ТАНГ, 2000. - 315 с.

Тюнік А. С. , Донбаський державний технічний університет, Проблеми розвитку малого бізнесу в ринковій економіці, «Экономические науки» - № 10.

Узунов В.М. Фінансові аспекти розвитку підприємництва в Україні. // Фінанси України. - 2001. - № 8.

Швець В.Я. Малий бізнес: інвестиційні важелі розвитку, проблеми та перспективи // Вісник Економічних наук України, 2003, №1(3).

Шемшученко О. Ю. Деякі аспекти економічної політики і правового регулювання у сфері малого бізнесу // Збірник матеріалів конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні”, УПСК, 2006 с.74-78

Яворівський Г.Й. Малий і середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в Україні // Збірник матеріалів конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні”, УПСК, 2006 с. 52-54

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - К.: КНЕУ, 2004. - 528 с.

Iнформація про роботу Всеукраїнської наради з питань малого та середнього бізнесу // Пріоритети. 2002. №1.

Малий і середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в Україні: Зб. Наук. статей / за ред. Я.А. Жаліло-К.: Альтпрес, 2002.-118 с.

Матеріали до засідання фокус-групи "Очікування підприємців щодо програми розвитку малого підприємництва".

Матеріали конференції “Вступ України до СОТ: перспективи та виклики для малого та середнього бізнесу”, 3 лютого 2006 р, м. Київ

Пофакторний аналіз фінансового стану малого підприємства в регіоні // Фінанси України. - 2006. - №10. - С. 129-131.

Регуляторна політика. Як оцінити наслідки регуляторних актів. За ред. Д.Ляпіна і С. Береславського.- Київ.: Інститут Конкурентного Суспільства.

Статистичні щорічники Миколаївської області за 2004-2008роки;

Размещено на Allbest.ru