Система обліку, контролю і аналізу ефективності використання необоротних активів підприємства

Порядок відображення операцій по надходженню основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку залежить від способу надходження об'єкту на підприємство. Яким би чином не надійшов об'єкт необоротних активів на базове підприємство, цей процес повинен бути документально оформлений відповідними документами. Документація є обов'язковою умовою відображення кожної господарської операції з необоротними активами та є джерелом всієї інформації бухгалтерського обліку. Документ - це одночасно і письмове розпорядження на здійснення господарської операції, і доказ витрачання чи надходження цінностей на підприємство тобто підстава для відображення її на рахунках обліку.

Базою для ведення обліку необоротних активів ТОВ «Агроград В» виступають нормативно-правові акти: в Україні, а саме ПБО в Україні та МСФЗ в європейському Союзі (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Порівняння нормативної бази на рівні підприємства з питань бухгалтерського обліку необоротних активів за ПБО та МСФЗ

Необоротні активи у Балансі підприємств України	Національні стандарти	Міжнародні стандарти
Нематеріальні активи	П(С)БО 8	МСБО 38
Незавершене будівництво	П(С)БО 18, П(С)БО 28	МСБО 11, МСБО 36
Основні засоби	П(С)БО 27, П(С)БО 33, П(С)БО 7, П(С)БО 14, П(С)БО 28	МСФЗ 5, МСФЗ 6, МСБО 16, МСБО 17, МСБО 36
Довгострокові біологічні активи	П(С)БО 30, П(С)БО 28	МСБО 41, МСБО 36
Довгострокові фінансові інвестиції	П(С)БО 12, П(С)БО 13 П(С)БО 28	МСФЗ 7, МСБО 28, МСБО 32, МСБО 36, МСБО 39
Довгострокова дебіторська заборгованість	П(С)БО 10	МСБО 18
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	П(С)БО 32, П(С)БО 28	МСБО 40 МСБО 36
Первісна вартість інвестиційної нерухомості
Знос інвестиційної нерухомості
Відстрочені податкові активи	П(С)БО 17, П(С)БО 28	МСБО 12, МСБО 36
Гудвіл	П(С)БО 19	МСБО 22
Інші необоротні активи	П(С)БО 7	--
Гудвіл при консолідації	П(С)БО 19	МСБО 22

Фінансова звітність є одним із основних інформаційних джерел, що використовується для прийняття управлінськихрішень. У залежності від того, за якою вартістю необоротні активи будуть відображені,буде залежати рівень корисності інформації, представленої в ній її користувачам (фінансовим директорам, управляючим активами і багатьом іншим суб'єктам економічних відносин). Рівень корисності цнформації, що надана у фінансовій звітності, у свою чергу, має значний вплив на правильність економічних рішень, що приймаються, а отже, і на ефективність функціонування господарюючого субєкту. Управління та оцінка тісно пов'язані між собою, причому управління відіграє визначальну роль, а оцінка - досить підпорядковану . У залежності від того, за яким методом оцінки розраховані вартості активів, залежать рішення, що приймаються по відношенню до них. Таким чином, оцінку активів доцільно проводити, підкоряючи її конкретним управлінським цілям.

Для того, щоб оцінити об'єкт для початку відповідно міжнародній практиці його треба визначити (рис. 2.7.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.7 Дії бухгалтера відповідно оцінки необоротних активів відповідно Міжнародним стандартам фінансової звітності

Згідно з МСФЗ, при первісній оцінці необоротний актив слід оцінювати за його собівартістю, тобто за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів, або ж справедливою вартістю іншої форми компенсації, що була надана для отримання необоротного активу на час його придбання (створення) або, якщо прийнято, за сумою, яку розподіляють на цей актив при первісному визнанні згідно з конкретними вимогами інших МСФЗ. Така оцінка виступає основою для формування валової балансової вартості необоротного активу в балансі. Відповідно до П(С)БО 7 «первісна вартість -- це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедлива вартість інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів».

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.8 Цілі оцінки необоротних активів після їх визнання

Історична (фактична) вартість складається з витрат, понесених підприємством у зв'язку з надходженням об'єкту, що повинно бути зафіксовано у первинних документах. Згідно з МСБО 16, після визнання суб'єкт господарювання має обрати одну з концепцій подальшої оцінки необоротного активу:

А) або модель собівартості;

Б) або модель переоцінки.

Обрану модель затверджують у наказі про облікову політику і її слід застосовувати до всього класу основних засобів. В той же час об'єкти необоротних активів можуть оцінюватися також і після дати балансу.

Згідно з моделлю собівартості, необоротний актив можуть обліковувати за його собівартістю за вирахуванням суми накопиченої амортизації та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності.

А іншою моделлю, об'єкт необоротних активів, справедливу вартість якого можна достовірно оцінити, слід обліковувати вже за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації. Переоцінку слід проводити з достатньою регулярністю, так щоб балансова вартість суттєво не відрізнялася від тієї, що була б визначена із застосуванням справедливої вартості на дату складання балансу. І це дуже важливо, тому що відповідає вимогам усіх користувачів, які бажають отримувати достовірну та своєчасну інформацію.

Існують питання, на які бухгалтери повинні самостійно дати відповіді, наприклад, з якою регулярністю треба проводити переоцінку основних засобів у сьогоднішніх ринкових умовах господарювання? На нашу думку, це питання необхідно розглядати за групами необоротних активів, зокрема основних засобів, та поділяти їх на:

1-групу: основні засоби, справедлива вартість яких значно відрізняється від балансової на протязі року -- проводити переоцінку при складанні фінансової звітності щокварталу;

2-групу: основні засоби, справедлива вартість яких значно відрізняється від балансової на кінець року -- проводити переоцінку при складанні фінансової звітності щороку;

3-групу: справедлива вартість яких незначною мірою відрізняється від балансової за рік -- проводити переоцінку раз у 2-3 роки.

Виникає також питання якими методами оцінки слід користуватися в операціях розрахунку вартісних різниць при переоцінці основних засобів? Міжнародний досвід введення обліку пропонує два методи переоцінки накопиченої суми амортизаційних відрахувань, які:

1. перераховують пропорційно до зміни балансової вартості активу так, що балансова вартість необоротного активу після переоцінки дорівнює переоціненій сумі. Цей метод часто застосовують, коли актив переоцінюється за допомогою індексу до його амортизованої відновлюваної собівартості (1 метод переоцінки накопиченої амортизації основних засобів);

2. виключають з балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу (2метод переоцінки накопиченої амортизації основних засобів -- будівель).

Окремим питанням є оцінка строку корисної експлуатації необоротного активу, тому що вона прямо впливає на суму амортизаційних відрахувань таких активів та формування суми оподаткованого прибутку й достовірності фінансової звітності.

Згідно з МСБО 16, оцінка строку корисної експлуатації активу має опиратися на судження, яке ґрунтується на досвіді використання суб'єктом господарювання ринкових структур подібних необоротних активів при врахуванні факторів, запропонованих у п. 56 цього стандарту, але це не виключає наявність помилок. Одним із рішень цієї проблеми мимбачимо в залученні професійної оцінки експерта.

На відміну від міжнародних вимог обліку, у ПБО7 наведено лише один метод переоцінки основних засобів: «...якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу». Також слід підкреслити, що переоцінці належать як нарахована сума зносу так і первісна вартість необоротного об'єкту. При цьому застосовують індекс переоцінки, який визначають діленням справедливої вартості об'єкта на його залишкову вартість за формулами 2.1, 2.2 та 2.3.

Переоцінена первісна вартість	=	Первісна (переоцінена) вартість	Ч	Індекс переоцінки
Переоцінена сума зносу	=	Сума (переоцінена сума) зносу	Ч	Індекс переоцінки
Індекс переоцінки	=	Справедлива вартість об'єкта	Ч	Залишкова (переоцінена залишкова) вартість

Припинення визнання настає після вибуття необоротного об'єкту або коли не очікують майбутніх економічних вигід від його використання (вибуття). У цьому разі у міжнародних стандартах визнають прибуток чи збиток як різницю між чистими надходженнями від вибуття (у разі їх наявності) та балансовою вартістю об'єкта (рис. 2.9).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.9 Цілі оцінки необоротних активів при припиненні їх визнання

Таким чином, у процесі дослідження ми дійшли висновку, що оцінка -- процес грошового вимірювання об'єктів обліку, у тому числі необоротних. Її застосовують як під час визнання необоротних активів (після визначення та класифікації); після визнання; при припиненні визнання. На кожному зазначеному етапі згідно з метою застосовують певні види та методи оцінки, що формує вартісні показники оцінки статей необоротних активів у балансі підприємства.

Важливими напрямками розвитку українського законодавства є вирішення питань застосування окремого методу переоцінки будівель, розробка рекомендацій щодо регулярності переоцінки необоротних активів в обліку та порядку оцінки необоротних активів за сумою очікуваного відшкодування.



2.3 Аналітичний та синтетичний облік необоротних активів

Необоротні активи, як це було зазначено у п.п. 2.2 дипломної роботи можуть надходити на ТОВ «Агроград В» шляхом їхнього придбання за кошти, створення власними силами, як безоплатно отримані або внесені в статутний фонд підприємства. Класифікація необоротних активів у бухгалтерському обліку на відміну від податкової класифікації не пов'язана з нарахуванням амортизації, так як до кожної групи може бути застосовано будь-який з методів її нарахування.

Аналітичний облік необоротних активів здійснюється за кожним інвентарним об'єктом. Формування первісної вартості необоротних активів нами також в процесі дослідження розкрито, тому зупинимося на методиці відображення операцій з необоротними активами в обліку. Як свідчить аналіз форми фінансової звітності ТОВ «Агроград В», на підприємстві обліковуються нематеріальні активи у розмірі 2тис.грн, а саме комп'ютерне забезпечення апарату бухгалтерії 1С:Піілприємство 7.7. Протягом 2011р. змін за даним рядком не спостерігається, а отже наведемо типову кореспонденцію обліку нематеріальних активів.

Таблиця 2.4Типова кореспонденція з обліку нематеріальних активів

№	Зміст операцій	Дт	Кт
Придбання нематеріального активу
1	Відображено придбання нематеріальних активів за сумою договору	154	631
2	На суму ПДВ	641	631
3	На суму ПДВ на умовах авансової оплати	644	631
4	Відображено понесені витрати на створення нематеріального активу	154	20,22,685
5	Зарахування придбаного об'єкта до складу нематеріальних активів	12	154
Реалізація нематеріального активу
1	На суму доходу (виручки) від реалізації нематеріальних активів	377	742
2	На суму ПДВ	742	641
№	Зміст операцій	Дт	Кт
3	На суму нарахованого зносу за час використання об'єкта нематеріальних активів	133	12
4	Списання залишкової вартості реалізованого об'єкта нематеріальних активів	286 972	10 286
Ліквідація нематеріального активу
1	На суму зносу, нараховану за час використання об'єкта нематеріальних активів	133	12
2	На суму залишкової вартості ліквідованого об'єкта нематеріальних активів	976	12

Синтетичний облік основних засобів в ТОВ «Агроград В» здійснюють на активному балансовому рахунку 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Цей рахунок є основним та інвентарним. За дебетом на підприємстві обліковують наявність основних засобів на початок звітного періоду і надходження за звітний період, а по кредиту - їх вибуття. Також на даному рахунку відображають суми індексації (переоцінки) необоротних активів. Під час зарахування об'єкту до складу придбаних, збудованих (самостійно виготовлених) на підприємстві основних засобів в бухгалтерії роблять запис:

Дт 10 «Основні засоби»

Кт 15 «Капітальні інвестиції».

Кореспонденція рахунків по відображенню операцій, пов'язаних із рехом основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ТОВ «Агроград В» представлена у табл. 2.5.

У процесі використання, усі об'єкти необоротних активів втрачають економічні вигоди, втілені в них, що споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації. Об'єктом нарахування амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об'єкту необоротних актива, що встановлюється підприємством самостійно при визнанні цього об'єкта активом тобто під час зарахування на баланс, і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Таблиця 2.5 Кореспонденція рахунків з обліку руху основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ТОВ «Агроград В» у 2012р.

Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн. (додаток)
	дебет	кредит
1. Придбання основних засобів за плату
Відображення суми за договором постачання	15	63
Відображення суми податку на додану вартість	641	63
Відображення сум за посередницькі, реєстраційні, транспортні послуги та інші витрати, пов'язані з придбанням основного засобу	15	685
Відображення ПДВ	641	685
Зарахування об'єктів до складу основних засобів	10	15
2. Витрати на поліпшення та утримання основних засобів
Відображення затрат з реконструкції, модернізації, модифікації, добудови, дообладнання об'єктів основних засобів	15	63
Відображення ПДВ.	641	63
Зарахування затрат після завершення реконструкції на збільшення первісної вартості основного засобу	10	15
Витрати на обслуговування та ремонт, які здійснені для забезпечення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання: А) ОЗ виробничого призначення; Б) ОЗ, що забезпечують збут продукції; В) ОЗ адміністративного призначення; Г) Відображення ПДВ.	23 93 92 641	63 63 63 63
3. Переоцінка ОЗ
Відображення результатів дооцінки основних засобів	10 423	423 131
Відображення результатів уцінки основних засобів	131 975	10 10
Відображення результатів уцінки основних засобів, раніше дооцінених	131 423 975	10 10 10
Відображення результатів дооцінки основних засобів раніше уцінених	10 10 423	746 423 131

Якщо за якимись причинами необоротний актив не відповідає критеріям активу, то приймається рішення про його ліквідацію/списання. Основний засіб перестає відповідати визначення активу, якщо об'єкт повністю втрачає свої первісні якості в наслідок подій, що відбулися, або морального зношування, і відновлення характеристик якого не представляється можливим або доцільним.

Різниця між первісною вартістю й нарахованою раніше амортизацією списується на витрати звітного періоду, у якому відбулося прийняття такого рішення.

Списання з балансу основних засобів за первинною вартістю у господарстві оформляють бухгалтерською проводкою:

Дт 976 «Списання необоротних активів»

Кт 10 «Основні засоби»

а на суму зносу

Дт 131 «Знос основних засобів»

Кт 10 «Основні засоби»

Товарно-матеріальні цінності, що оприбутковано в результаті ліквідації об'єкту основних засобів обліковують на рахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». За дебетом рахунку 97 відображають понесені витрати, які виникають при списанні, реалізації і передачі іншим підприємствам основних засобів. По кредиту рахунка 97 обліковують вартість матеріальних цінностей, одержаних під час ліквідації основних засобів.

Для відображення операцій по обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів застосовується журнал - ордер № 13, який ведуть по кредиту рахунків 10,11, 131,132.



Таблиця 2.6 Кореспонденція рахунків при передачі необоротних активів до статутного капіталу ТОВ «Агроград В» у 2012р.

Зміст господарської операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку	Сума, грн.
1. Списання зносу основного засобу (іншого необоротного активу), переданого в статутний капітал іншого підприємства	131 «Зношування необоротних засобів»	104 «Машини й устаткування»	2000
2. Списання залишкової вартості основного засобу (іншого необоротного активу), переданого в статутний капітал іншого підприємства	14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами» 104 «Машини й устаткування»	1000
3. Відбиття різниці між залишковою вартістю переданого основного засобу (іншого необоротного активу) й справедливою вартістю інвестиції	14 «Довгострокові фінансові інвестиції»	746 «Інший дохід від звичайної діяльності»	600
4. Формування фінансового результату	746 «Інший дохід від звичайної діяльності»	793 «Результат іншої звичайної діяльності»	500
5. Коректування податкового кредиту по ПДВ (методом «червоне сторно»)	641 «Розрахунки по податках»	644 «Податковий кредит»	100
6. Списання суми коректування	977 «Інші витрати звичайної діяльності»	644 «Податковий кредит»	100
7. Списання витрат на фінансовий результат	793 «Результат іншої звичайної діяльності»	977 «Інші витрати звичайної діяльності»	100

Джерелом заповнення журналу є ордер № 13 - по кредиту рахунку 10 «Основні засоби» є акти на вибуття основних засобів (03-3,03-4). Крім операцій, пов'язаних із вибуттям в журналі - ордері відображаються операції по оприбуткуванню основних засобів в розділі «Обороти по кредиту рахунків 20, 21, 22 та ін.» в кореспонденції з дебетом рахунку 10 на основі актів приймання - передачі основних засобів (03-1).

Журнал - ордер відкривають відповідно рекомендаціям на місяць. В кінці кожного місяця підраховують «Всього», а кредитовий оборот переносять в Головну книгу.

Для вдосконалення аналітичного обліку основних засобів, на наш погляд, доцільно уніфікувати деякі документи.

На підставі детального аналізу стану організації первинного і аналітичного звіту основних засобів в ТОВ «Агроград В» ми прийшли до висновку, що він потребує удосконалення. Наприклад, вважаємо, що всю інформацію про основні засоби можна представити в видозміненій інвентарній карточці не на шкоду аналітичному обліку. В ній будуть знаходитись нові показники, доповнюючи інформацію про основні засоби (включаючи інформацію про результати від списання основних засобів). Вся інформація про рух/списання об'єкту основних засобів повинна бути завірена підписами членів комісії, на чолі з головним бухгалтером.

В інвентарній карточці, на підставі вже існуючих в інвентарній книзі реквізитів, слід передбачити наступне:

1. інформацію про висновки приймальної комісії і підписи її членів;

2. підписи комісії про ведення основних засобів після ремонту, реконструкції та модернізації, а також графу для відображення змін, після таких операцій зі вказівкою розмірів витрат;

3. підписи членів комісії по знищенню основних засобів, де також відобразити окремою рискою наслідки ліквідації об'єкту;

4. у розділі «внутрішнє переміщення об'єкту» доцільно передбачити реквізити «підписи матеріально-відповідальної особи», за якою закріплено об'єкт.

Наявність зазначених реквізитів при ручній обробці даних надає можливість не оформлювати окремі документи для відображення основних засобів, а тільки проставляти дату, прізвище та ім'я по-батькові матеріально-відповідальної особи, також при наявності цього реквізиту значно підвищується функції системи внутрішнього контролю. Також слід ввести додаткову стрічку «Метод і дата переоцінки» та «Вартість об'єкту після переоцінки» - це дає можливість мати постійну інформацію про вартість об'єкта основних засобів.

Таким чином, використання зазначених реквізитів надає можливість зробити документ більш наочним для обліку і контролю за необоротними активами, дає можливість одноразово вести облік стану цих об'єктів та документувати їх постійний рух починаючи з ведення до складу основних засобів і завершуючи списанням їх з балансу підприємства тобто ліквідацією. В той же час це значно знизить затрати ручних робіт і документообіг, що дозволить скоротити час на обробку первинної інформації і аналітичного обліку основних засобів[14]

В обліку під час відображення процесу надходження необоротних активів не має відмінності між безкоштовно отриманими засобами і придбаними за рахунок власних засобів (не орендованими). На нашу думку, для обліку цих відмінностей необхідно в інвентарній картці ввести додатковий реквізит «Вид надходження». Тут слід вказувати види надходжень: безкоштовно, за рахунок власних засобів, оренда. Аналогічні зміни повинні бути внесені також і до оборотної відомості руху необоротних активів. В формі «Звіт про наявність основних засобів і амортизаційний фонд» в розділі 2 «Склад основних засобів» наявність на кінець року доцільно показувати в розрізі представлених видів надходжень об'єктів.

Запропонований порядок обліку дозволить більш повніше відображати в аналітичному обліку необоротні активи за джерелами їх надходження та за призначенням, що в свою чергу, розширить економічну інформацію для фінансового аналізу. Крім цього облік за видами таких надходжень буде сприяти прийняттю більш обґрунтованих методик нарахування амортизації.

Після отримання необоротних активів ТОВ «Агроград В»несе витрати, пов'язані з їх утриманням та експлуатацією. Відображення таких витрат в обліку залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди.

Витрати на утримання та експлуатацію необоротних активів можуть бути спрямовані на: поліпшення стану об'єкту для продовження строку корисної експлуатації / підвищення продуктивності нормативних показників його функціонування, підтримання об'єкта в робочому стані для збереження або відновлення майбутніх економічних вигод, що очікуються.

Прикладом витрат з покращання стану об'єкту є витрати на модифікацію, удосконалення машин і обладнання, а також впровадження нових виробничих процесів, які забезпечують значне скорочення операційних витрат (підвищення продуктивності основних засобів).

Ремонт об'єктів основних засобів виконують:

господарським способом (роботи виконуються власниками силами і на нього витрачаються будівельні матеріали ТОВ «Агроград В», тобто підприємство не користується послугами сторонніх організацій для виконання ремонту своїх об'єктів основних засобів;

підрядним способом, коли ремонтні роботи виконують сторонні організації або підрозділи;

внутрішньопідрядним способом, коли ремонтні роботи виконує спеціалізований структурний підрозділ ТОВ «Агроград В».

При підрядному і внутрішньопідрядному способі виконання ремонту основних засобів підставою для виконання робіт є договір, в якому зазначають наступні обов'язкові реквізити:

ь найменування об'єкту, який підлягає ремонту;

ь строки виконання робіт;

ь умови і порядок розрахунків за виконаний ремонт.

Завершення ремонту оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Важливим аспектом правильного налагодження обліку необоротних активів виступає визначення строку їх корисного використання. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

ѕ очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

ѕ очікуваний фізичний і моральний знос;

ѕ правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори, наприклад, закінчення терміну оренди цього активу.

Так, наприклад ТОВ «Агроград В» у 2012р придбало верстат подачі буряків в лоток гідротранспортера типу ПТС-77 первісною вартістю 30000 грн. і розраховує використовувати його протягом 8 років, після чого розібрати його на запасні частини, сума яких, за попередньою оцінкою, може скласти 2 000 грн., а витрати, пов'язані з розбиранням, можуть скласти 500 грн. У цьому випадку сума, що амортизується, буде дорівнювати

30 000 - (2 000 - 500) = 28 500 грн.

На практиці при надходженні необоротного активу буває важко або неможливо визначити ліквідаційну вартість. У такому випадку або, коли ліквідаційна вартість об'єкту становить несуттєву суму, зазвичай вважають, що ліквідаційна вартість об'єкта дорівнює нулю.

Метод амортизації об'єкту необоротних активів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання, і обов'язково має бути зафіксованим в наказі про облікову політику ТОВ «Агроград В». Амортизація необоротних активів у податковому обліку нараховується з використанням тих самих методів, які застосовуються до об'єктів у бухгалтерському обліку та які при цьому застережені в наказі про облікову політику підприємства з метою складання фінансової звітності (пп. 145.1.5, 145.1.9 ПКУ). Причому податкова амортизація, як і бухоблікова, нараховується щомісячно (починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію), а квартальна сума податкової амортизації (за кожним об'єктом) -- визначається як сума нарахованих амортвідрахувань за об'єктом за 3 місяці розрахункового кварталу.

Згідно з п.п. 145.1.5 ПКУ нарахування амортизації основних засобів здійснюється із застосуванням таких методів:

1. прямолінійний;

2. зменшення залишкової вартості;

3. прискореного зменшення залишкової вартості;

4. кумулятивний;

5. виробничий.

Із набуттям чинності розділом III ПКУ платникам податків потрібно перевести об'єкти основних фондів, що в них значаться, із існуючих 4 груп до майбутніх «податкових» 16 груп основних засобів із веденням пооб'єктного обліку (див. п. 146.1 ПКУ), а також установленням для кожної групи мінімально допустимого строку корисного використання (амортизації) об'єктів (залежно від групи основних засобів -- від 2 до 20 років). Такий строк визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення об'єктів основних засобів в експлуатацію.

Результат від ліквідації необоротних активів відбивають у звіті про фінансових результатах у розділі доходів і витрат звичайної діяльності. Однак якщо причиною списання необоротного активу була надзвичайна ситуація (аварія, пожежа й ін.), що відповідає суму прибутку або збитку відбивають як фінансовий результат від надзвичайних подій.

Оскільки базове підприємство має все ж таки сезонне виробництво вважаємо за доцільне порекомендувати йому використовувати виробничий метод нарахування амортизації.

ТОВ «Агроград В» придбало виробниче устаткування початковою вартістю 330000 грн. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством у розмірі 1600000 од. Ліквідаційна вартість устаткування після його експлуатації за попередньою оцінкою може скласти 10000 грн. Очікуваний термін корисного використання складає 4 роки.

За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів (формула 2.1, та 2.2):

(2.1)

(2.2)



Де, Ав - амортизаційні відрахування:

Обсяг ф - фактичний обсяг продукції (робіт, послуг);

ВС ам - виробнича ставка амортизації;

Перв в - первісна вартість об'єкту;

Лік від в - ліквідаційна вартість об'єкту необоротних активів.

Виробнича ставка амортизації = (330 000 - 10 000)/1 600 000 = 0,2 грн./од.

Розрахунок амортизаційних відрахувань за рік наведено у табл. 2.7. Для розрахунку суми амортизаційних відрахувань за місяць використовують дані про фактичний обсяг продукції (робіт, послуг) за місяць.

Таблиця 2.7 Нарахування амортизації виробничим методом станку «Верстат подачі буряків в лоток гідротранспортера типу ПТС-77» ТОВ «Агроград В»

Рік	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація	Залишкова вартість
			330 000
1	80000	80 000	250 000
2	80000	160 000	170 000
3	80000	240 000	90 000
4	80000	320 000	10 000

Виробничий метод нарахування амортизації доцільно використовувати для необоротних активів, знос яких в основному залежить від інтенсивності їх використання (сезонності), або для необоротних активів, які можуть самостійно виконувати визначений обсяг робіт (вантажні автомобілі тощо).

Отже, відповідно до вимог ПБО 6 зміна методу амортизації в обліку відображається як зміна в обліковій оцінці, яка не потребує коригувань за попередні періоди та повністю розкривається в примітках до фінансової звітності. В той же час суми амортизаційних відрахувань за поточний та майбутні періоди повинні бути відкориговані шляхом зміни норми амортизації відповідно до нового методу амортизації, що обраний підприємством.

2.4 Організація обліку необоротних активів у середовищі комп'ютерних інформаційних систем

У сучасних умовах, за наявності на підприємствах тисяч об'єктів необоротних активів, важко говорити про ефективне розв'язання задач їх обліку, аналізу та контролю за ручного способу обробки економічної інформації. ТОВ «Агроград В» постає перед актуальним питанням автоматизації обліку необоротних активів для виконання системних обліково-контрольних операцій.

Автоматизація управління ТОВ «Агроград В» на основі економіко- математичних методів, засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій є невід'ємною частиною процесу удосконалення діяльності практично всіх структур ринкового господарювання в сучасних умовах. Останнім часом намітився якісно новий етап, який характеризується прагненням до створення інтегрованих автоматизованих комп'ютерних систем, що поєднують усі завдання системи управління. Досягненню цього сприяють розподілені обчислювальні системи та технології й мережі, засоби ведення баз даних, засоби проектування й впровадження функціональних підсистем загальної системи управління.

Впровадження інтегрованої автоматизованої системи для будь-якого підприємства є однією з найбільш трудомістких та вартісних програм розвитку. У цих умовах надзвичайно велика роль керівника ТОВ «Агроград В», якщо він прийме рішення стратегічного характеру в сфері комп'ютеризації. Облікового процесу

Головним за таких умов виступає вироблення ефективної стратегії розвитку автоматизації системи управління, яка гарантувала б досягнення намічених цілей ТОВ «Агроград В». Ця стратегія повинна базуватися на досягнутому рівні автоматизації системи управління, практичному досвіді розроблювачів, особливостях організації технології виробництва та реалвізації, фінансових і кадрових можливостях самого підприємства, світових тенденціях. Найбільш важливою складовою такої стратегії виступає в низці випадків обґрунтування й прийняття управлінських рішень з вибору системи автоматизації, що наявна на українському ринку. Це буде сприяти вирішенню питання автоматизації бухгалтерського обліку необоротних активів. Для вирішення проблем автоматизації певних ділянок обліку можна використовувати поняття «визначена задача», яке означає алгоритм перетворення вхідних даних за допомогою процедур обробки даних у вихідні економічні показники, що мають певне функціональне призначення для фінансового обліку та управління ТОВ «Агроград В».

Можна виділити наступні задачі автоматизації обліку необоротних активів (рис. 2.10).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.10. Основні завдання автоматизації обліку необоротних активів ТОВ «Агроград В»



Автоматизоване вирішення завдань з обліку необоротних активів на автоматизованому робочому місці бухгалтера ґрунтується на створенні і веденні інформаційної бази даних про наявність основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, яка сформована на підставі інвентарної картотеки господарюючого суб'єкту.

Призначення автоматизованого робочого місця з обліку необоротних активів полягає у виконанні наступних системних обліково-контрольних та аналітичних операцій:

ѕ автоматизації документування первинної інформації;

ѕ оперативного управління, контролю за наявністю і рухом основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів та інших необоротних активів;

ѕ нарахування амортизації та видачі необхідної інформації на принтер чи екран дисплея на запит користувача.

Для оперативної обробки інформації з обліку необоротних активів доцільно створювати дво- або трирівневу систему автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМ бухгалтера є засобом автоматизації праці зайнятого обліком, контролем та аналізом персоналу та являє собою функціональну спеціалізовану людино-машинну систему, що включає програмно-технічний комплекс, інформаційне, додаткове інструктивно-методичне та організаційно-технологічне забезпечення. Така система призначена для автоматизованого виконання операцій конкретної стадії облікового, контрольного та аналітичного процесів. І хоча при цьому зберігається поділ обов'язків між персоналом бухгалтерії за функціональною ознакою, завдяки застосуванню ресурсів АРМБ істотно підвищується продуктивність праці облікових працівників. АРМБ є структурною одиницею автоматизованих систем управління, персональним засобом облікового працівника для планування, управління, обробки даних, підготовки для прийняття управлінських рішень. Це елемент системи автоматизації бухгалтерського обліку, усі підсистеми якої мають бути погоджені між собою.

Створення АРМ бухгалтера ТОВ «Агроград В» має ґрунтуватися на принципах персоніфікації обчислень і самоосвіти облікових працівників, автоматизації професійних знань, нових функцій, безпаперової технології, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої і централізованої обробки облікової інформації, а також з урахуванням модульності, системності та ергономічності. Безпаперова технологія функціонування систем дає змогу використовувати АРМ бухгалтера для вирішення оперативних питань у реальному масштабі часу. Принцип модульності припускає поєднання АРМ бухгалтера з іншими елементами інформаційної системи управління підприємства або діючими системами з мінімальними витратами і без переривання функціонування. Принцип ергономічності потребує створення АРМ бухгалтера, які забезпечують комфортні умови праці.

Інформаційні системи обліку, контролю та аналізу ТОВ «Агроград В» розробляють відповідно до основних функцій облікових працівників на підприємствах, тобто впроваджують три категорії АРМ (АРМ бухгалтера категорій І -- III), які використовують різні персональні комп'ютери (ПК) з відповідними технічними характеристиками. У разі автоматизованого вирішення облікових завдань управлінський персонал здебільшого виконує роботи, безпосередньо пов'язані зі здійсненням облікових, контрольних і аналітичних функцій, складанням у встановленому порядку бухгалтерської звітності, а також зі збором, реєстрацією, підготовкою на машинному носії первинної інформації з використанням персонального комп'ютера, передаванням підготовленої інформації системі обробки даних.

При цьому управлінські служби ТОВ «Агроград В» несуть пряму відповідальність за підготовку й передавання відповідної економічної інформації, оформленої у вигляді документів або виконаного економічного розрахунку на місці виникнення облікових даних, а бухгалтерія, крім того, несе загальну відповідальність за організацію і ведення бухгалтерського обліку на ТОВ «Агроград В».

У процесі автоматизованого вирішення облікових, контрольних, аналітичних завдань встановлюється розглянута взаємодія між бухгалтерією, цехами, відділами та діючою системою обробки облікових даних. Працівники обліку і особи, котрі беруть участь в автоматизованому розв'язуванні задач обліку, формують на персональному комп'ютері первинні документи, дані за якими заносяться за певним ланцюжком в облікові регістри. Водночас із формуванням первинних облікових документів інформація дублюється на машинному носії у персональному комп'ютері. У разі потреби здійснюється розрахунок економічних показників й формується управлінське рішення на місці виникнення такої інформації.

Загалом для працівників бухгалтерського апарату весь комплекс робіт, що пов'язаний з обліком, контролем та аналізом, тоді як для інших осіб, які пов'язані з обліком, ці функції не є основними, і на них припадає лише частина їхнього робочого часу. Отже, організація АРМ бухгалтера для цієї категорії працівників доцільна лише тоді, коли ці АРМ використовуватимуться і для виконання їх основних функцій. Автоматизація робочих місць працівників структурних підрозділів, що здійснюють поточне документування господарських операцій, доцільна лише за умов комплексної автоматизації всіх облікових, контрольних та аналітичних функцій суб'єкту господарювання.

Отже, комплексний підхід до обліку, контролю, аналізу, аудиту й управління необоротними активами дозволяє оперативно одержувати всі необхідні дані за визначений період й істотно підвищує рівень управління фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Агроград В».

Бухгалтерський облік операцій з необоротними активами ТОВ «Агроград В» здійснюється по окремих об'єктах із застосуванням спеціальних розрахунків бухгалтерії (розрахунок нарахування амортизації). В системі "1С: Бухгалтерія 7.7" кожен етап обліку необоротних активів супроводжується створенням окремого електронного документу, який є засобом внесення первинної облікової інформації в автоматизовану програму та автоматичного формування бухгалтерської кореспонденції відповідно до господарської операції, що здійснилася.

Кожен з електронних документів обліку операцій з основними засобами в програмі відповідає певній типовій формі первинного бухгалтерського обліку (табл. 2.11).

Рис. 2.11 Інтерфейс користувача щодо обліку нарахування амортизації необоротних активів ТОВ «Агроград В»

Отже, заповнення одного з електронних документів програми "1С: Бухгалтерія 7.7" надає можливість одночасно здійснювати роздільне ведення бухгалтерського й податкового обліку необоротних активів. В той же час, доцільно пам'ятати, що досягнення такого результату неможливе без правильного й повного заповнення довідника в базі даних «Необоротні активи», в якому доцільно організувати багаторівневий і аналітичний облік, що дозволить ефективніше використовувати можливості програми. На першому рівні довідника пропонується створити три групи:

Ш основні засоби;

Ш інші необоротні матеріальні активи;

Ш нематеріальні активи.

Відповідність електронних документів обліку операцій з необоротними активами програми "1С: Бухгалтерія 7.7" типовим формам первинного бухгалтерського обліку має повну тотожність.

В діалогове вікно закладки «основні» вносяться головні реквізити об'єкту, які будуть використовуватись для його подальшої ідентифікації та ведення первинного бухгалтерського обліку (повна назва об'єкту, його інвентарний номер та код, первісна вартість тощо).

Діалогове вікно закладки «додаткові» містить опцію «Виробниче обладнання», включення якої передбачає, що первісна (залишкова) вартість об'єкту буде віднесена на збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів у податковому обліку, яка вибирається на закладці «Податковий облік».

Введення в експлуатацію об'єктів виконується в програмі за допомогою документа "Введення в експлуатацію", куди вносяться дані про місце його експлуатації, матеріально відповідальну особу тощо.

На підставі такого документа є можливість створити типовий документ 03-1 "Акт приймання-передачі основних засобів".

В подальшому необоротний актив потрібно ввести в експлуатацію, бо тільки тоді вони будуть зараховані на баланс. Документ "Введення в експлуатацію" (рис.2.12) призначений саме для цього.



Рис.2.12. Інтерфейс користувача при створенні документу «Введення в експлуатацію» в автоматизованому продукті 1С:Бухгалтерія 7.7 ТОВ «Агроград В»

Діалогову форму документу «Введення в експлуатацію» доцільно заповнювати від заголовної частини; передусім увімкнувши можливість «Введення в експлуатацію необігових активів», що знаходиться в групі реквізитів.

У задачі обліку витрат на ремонт та модернізацію основних засобів та контролю за раціональним використанням коштів, виділених з цією метою, є такі рішення:

ѕ облік ремонту необоротних активів;

ѕ облік модернізації необоротних активів;

ѕ контроль за раціональним використанням коштів, виділених на ремонт і модернізацію необоротних активів.

Такий розподіл задачі обліку витрат на ремонт і модернізацію основних засобів та контролю за раціональним використанням коштів, виділених з цією метою, пов'язаний насамперед із тим, що витрати на ремонт і витрати на модернізацію є абсолютно різними витратами за характером їх впливу на балансову вартість об'єкта основних засобів.

Витрати на ремонт не збільшують балансової вартості об'єкта основних засобів і списуються на витрати звітного періоду. Витрати на модернізацію пов'язані з поліпшенням функціональних можливостей об'єкта, збільшують його балансову вартість, а на витрати списуються поступово через механізм амортизації.Для відображення в обліку операцій з ремонту і модернізації основних засобів у програмі створюється документ «Модернізація необоротних активів» (рис. 2.13).

Рис.2.13 Інтерфейс користувача при створенні документу «Модернізація необоротних активів» в автоматизованому продукті 1С:Бухгалтерія 7.7 ТОВ «Агроград В»

Створений документ дозволяє оформити на паперовому носії типовий документ 03-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів».

Задача виявлення зайвих і морально застарілих необоротних активів призначена для відстеження необоротних активів, що з тих чи інших причин простоюють чи працюють з недовикористанням діючих виробничих потужностей, а також із завершеним строком корисної експлуатації.

Доцільно розділити цю задачу на такі рішення:

ѕ визначення рівня спрацювання необоротних активів;

ѕ визначення рівня використання виробничих потужностей;

ѕ визначення і контроль за рівнем забезпеченості необоротними активами.

Інформація про списання і реалізацію основних засобів вноситься в програму за допомогою документа «Ліквідація необоротних активів». При створенні цього документу потрібно в першу чергу вказати причину вибуття об'єкта, а саме чи це списання, чи реалізація (рис. 2.14).

Рис.2.14. Інтерфейс користувача при створенні документу «Ліквідація необоротних активів» в автоматизованому продукті 1С:Бухгалтерія 7.7 ТОВ «Агроград В»

На підставі первинних даних й нормативно-довідкової інформації здійснюється відображення інформації про рух необоротних активів. Тобто за допомогою інформаційної комп'ютерної системи обліку бухгалтер отримує вичерпну інформацію про стан обліку необоротних активів для прийняття ефективних управлінських рішень.



РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ НАЯВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

3.1 Система аналітичних показників, інформаційна база та основні методи економічного аналізу необоротних активів

У процесі виробничої і фінансової діяльності керівники підприємства ТОВ «Агроград В» зацікавлені в збереженні й ефективному використанні необоротних активів. Для оцінки та аналізу цих процесів використовують систему показників, яка включає в свій склад:

­ показники забезпечення підприємства основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами, нематеріальним активами;

­ показники стану необоротних активів;

­ показники ефективності використання.

Мета економічного аналізу використання необоротних активів ТОВ «Агроград В» полягає у визначенні забезпечення підприємства необоротними активами за умови інтенсивного їх використання та пошук резервів підвищення ефективності їх використання за рівнем фондовіддачі.

Завдання аналізу вирішуються за такими напрямками дослідження:

­ визначення забезпечення підприємства і його структурних підрозділів необоротними активами й оцінка рівня їх використання за узагальненими і часовими показниками та встановлення причин їх зміни;

­ розрахунок впливу факторів, які впливають на рівень використання необоротних активів, і, відповідно, на обсяг виробництва продукції;

­ оцінка ступеня використання виробничої потужності підприємства, площ та обладнання;

­ виявлення резервів підвищення ефективності використання необоротних активів та впливу зміни рівня їх віддачі на виробничо-господарські результати.

У процесі дослідження використовують такі джерела інформації: бізнес-плани базового підприємства та додатки до них, форму 11-ОФ «Звіт про наявність та рух основних засобів», примітки до річної фінансової звітності, форму 1-П «Підприємництво», дані аналітичного обліку ТОВ «Агроград В», «Розрахунок амортизації і зносу основних засобів», первинні дані обліку: («Акт (накладна) приймання -- передачі основних засобів», «Акт (накладна) відремонтованих, реконструйованих, модернізованих об'єктів», «Акт на списання основних засобів», «Інвентарна картка обліку основних засобів», «Картка обліку руху основних засобів», інвентарний список основних засобів підприємства за місцем їх знаходження та експлуатації, проектно-кошторисна документація) тощо.

Основні напрями аналізу використання необоротних активів та модель його проведення показано на рис. 3.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1 Модель аналізу наявності та руху необоротних активів ТОВ «Агроград В»



З метою глибшого аналізу ефективності використання необоротних активів показник фондовіддачі визначається за всіма основними засобами, виробничого призначення, активної їх частини (машини і обладнання).

При розрахунку показників фондовіддачі вихідні дані на ТОВ «Агроград В» приводять у порівняльний вигляд. Так, обсяг продукції необхідно скоректувати на зміну оптових цін структурних зрушень, а вартість основних засобів -- на їх переоцінку/індексацію. На зміну рівня фондовіддачі впливає низка факторів, які можна згрупувати наступним чином (рис. 3.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2 Схема факторної моделі аналізу віддачі основних засобів ТОВ «Агроград В»

Рівень забезпечення підприємства необоротними активами характеризується:

а) показником фондомісткості виробництва продукції (робіт, послуг), який розраховують як відношення середньої балансової вартості основних засобів до обсягу виготовленої за цей же період (рік, квартал) продукції;

б) показником фондоозброєності праці, що визначають як відношення вартості основних засобів до чисельності працівників ТОВ «Агроград В»;

в) коефіцієнтом реальної вартості основних виробничих засобів у вартості майна ТОВ «Агроград В», який обчислюють як відношення балансової (залишкової) вартості основних виробничих засобів до вартості всього майна підприємства.

Для оцінки стану необоротних активів ТОВ «Агроград В» використовують такі показники:

а) коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку вартості засобів, що перенесена на новостворений продукт. Обчислюють як відношення суми нарахованої зношеності основних засобів до їх початкової вартості;

б) коефіцієнт придатності основних засобів, який визначають діленням залишкової вартості основних засобів на їх початкову вартість;

в) коефіцієнт оновлення основних засобів, який розраховують як частку від ділення вартості придбаних у звітному періоді основних засобів до вартості основних засобів на кінець звітного періоду;

г) коефіцієнт вибуття основних засобів -- обчислюють діленням вартості вибулих у звітному періоді основних засобів на вартість основних засобів на початок звітного періоду.

д) коефіцієнт приросту основних засобів визначає частку фондів, що надійшли і вибули за аналізований період до їх вартості на початок періоду.

Показники використання основних виробничих активів переважно поділяються на дві великі групи - натуральні та вартісні. Іноді додатково виокремлюють ще одну групу показників -- умовно-натуральні. До натуральних показників належить продуктивність на одиницю часу роботи устаткування, машини чи механізму. Така продуктивність називається технологічною і вимірюється в натуральних одиницях (шт./рік; км/рік; т/рік). Вона заноситься в технічний паспорт основного фонду.

Натуральні показники використання основних виробничих фондів є найбільш вірогідними, але вони не дають змоги реально оцінити ступінь використання основних фондів різних видів. Так, неможливо порівняти продуктивність доменної печі та металорізального верстата. З метою усунення таких незручностей на деяких підприємствах застосовують умовно-натуральні показники. Їх сутність полягає в тому, що продуктивність устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову. На її основі спочатку розраховують індекси зведення, а потім, з урахуванням цих індексів -- продуктивність іншого устаткування. У результаті отримують продуктивність в умовно-натуральних одиницях.

Натуральні та умовно-натуральні показники використання необоротних активів застосовують для активної їх частини. Проте визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд тощо практично неможливо. З огляду на вказане для визначення ефективності використання всіх необоротних активів застосовують вартісні показники.

Оцінку ефективності використання основних засобів здійснюють за такими основними показниками:

а) фондовіддача основних засобів, яку розраховують як відношення обсягу виготовленої продукції за звітний період до середньої вартості основних засобів за цей же період;

б) рентабельність основних засобів, що обчислюється (у відсотках) діленням прибутку підприємства за звітний період на середню вартість основних засобів за цей же період.

Ефективність функціонування підприємства забезпечується при високому рівні оновлення основних засобів, підвищенні коефіцієнта їх придатності, зростанні показників фондовіддачі та рентабельності основних засобів і зниженні показника фондомісткості виробництва.

Характеризуючи якісний стан необоротних активів, визначають також показниками фондозабезпеченості, фондоозброєності та механізації праці. Так, для вивчення динаміки кількісного і якісного стану основних засобів ТОВ «Агроград В» використовують абсолютні показники первісної та залишкової вартості основних засобів, зносу, надходження та вибуття основних засобів, а також коефіцієнти здатності, зносу, оновлення, вибуття та приросту основних засобів, фондозабез-печеності, фондоозброєності та механізації праці працівників підприємства.

Важливою складовою аналізу якісного стану необоротних активів виступає оцінка їх технічного стану. Для характеристики вікової структури всього парку устаткування проводиться групування машин і устаткування за терміном експлуатації. Технічний стан у непрямій формі визначається його віковим складом, який характеризує питому вагу вікової групи у загальній кількості одиниць даного виду устаткування.

Підвищення частки прогресивного устаткування, в свою чергу, сприяє впровадженню сучасних прогресивних технологій. Оцінюючи технічний рівень необоротних активів, доцільно розглянути організацію ремонту, модернізації засобів праці і виконання ремонтних робіт, звертаючи увагу на виконання ремонтних робіт у строк, високу якість ремонту, його економність. Для аналізу ступеня задоволення технічних потреб за основу розрахунку беруть величину виробничої потужності, яка визначається за продуктивністю активної частини основних засобів господарюючого субєкту. При цьому, здійснюючи економічний аналіз, необхідно враховувати виділення технологічної, виробничої та загальногосподарської системи засобів ТОВ «Агроград В».