Главная База знаний "Allbest" Экономика и экономическая теория Розробка програми підвищення показників виробничо-господарської діяльності підприємства

Розробка програми підвищення показників виробничо-господарської діяльності підприємства

Закономірності та принципи фінансового механізму діяльності підприємств. Оцінка конкуруючих економічних процесів ефективності діяльності на вітчизняному хлібному ринку. Оцінка конкурентного ринку хлібної продукції та перспектив завоювання сегментів ринку.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 07.07.2010
Размер файла 2,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

По центрах відповідальності складаються кошториси (планові витрати), обчислюються фактичні витрати, а для виробничих підрозділів визначається собівартість одиниці продукції(послуг). При цьому важливе значення має розподіл витрат щодо кожного центра відповідальності на прямі і непрямі , перемінні і постійні. Перший розподіл має важливе значення для визначення собівартості окремих виробів(калькулювання). Прямі витрати безпосередньо відносяться на продукцію центрів відповідальності(місць витрат), а непрямі - формуються в цих центрах , а потім розподіляються між окремими видами продукції. Поділ витрат на перемінні і постійні щодо центрів відповідальності( місць витрат) важливий для розрахунку так званих гнучких кошторисів і оцінки діяльності.

Собівартість продукції - один з найважливіших економічних показників діяльності промислових підприємств і об'єднань, що виражає в грошовій формі усі витрати підприємства, зв'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Собівартість показує, у що обходиться підприємству продукція, що випускається їм. У собівартість включаються перенесені на продукцію витрати минулої праці (амортизація основних фондів, вартість сировини, матеріалів, палива й інших матеріальних ресурсів) і витрати на оплату праці працівників підприємства (заробітна плата).

Розрізняють три види собівартості продукції. Цехова собівартість включає витрати даного цеху на виробництво продукції. Загальнозаводська (загальнофабрична) собівартість показує усі витрати підприємства на виробництво продукції. Повна собівартість характеризує витрати підприємства не тільки на виробництво, але і на реалізацію продукції. Витрати на виробництво промислової продукції плануються і враховуються по первинних економічних елементах і статтям витрат.

Угруповання по первинних економічних елементах дозволяє розробити кошторис витрат на виробництво, у якому визначаються загальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах, сума амортизації основних фондів, витрати на оплату праці та інші грошові витрати підприємства. Це угруповання використовується також для узгодження плану по собівартості з іншими розділами техпромфінплану, для планування оборотних коштів і контролю за їхнім використанням. У промисловості прийняте наступне угруповання витрат по їхніх економічних елементах:

- сировина й основні матеріали,

- допоміжні матеріали,

- паливо (з боку),

- енергія (з боку),

- амортизація основних фондів,

- заробітна плата,

- відрахування на соціальне страхування,

- інші витрати, не розподілені по елементах.

Співвідношення окремих економічних елементів у загальних витратах визначає структуру витрат на виробництво. У різних галузях промисловості структура витрат на виробництво неоднакова; вона залежить від специфічних умов кожної галузі.

Угруповання витрат по економічних елементах показує матеріальні і грошові витрати підприємства без розподілу їх на окремі види продукції й інші господарські нестатки. По економічних елементах не можна, як правило, визначити собівартість одиниці продукції. Тому поряд з угрупованням витрат по економічних елементах витрати на виробництво плануються і враховуються по статтях витрат (статтям калькуляції).

Угруповання витрат по статтях витрат дає можливість бачити витрати по їх місцеві і призначенню, знати, у що обходиться підприємству виробництво і реалізація окремих видів продукції. Планування й облік собівартості по статтях витрат необхідні для того, щоб визначити, під впливом яких факторів сформувався даний рівень собівартості, у яких напрямках потрібно вести боротьбу за її зниження.

У промисловості застосовується наступна номенклатура основних калькуляційних статей:

1) сировина і матеріали

2) паливо й енергія на технологічні нестатки

3) основна заробітна плата виробничих робітників

4) витрати на утримання і експлуатацію устаткування

5) цехові витрати

6) загальнозаводські (загальнофабричні) витрати

7) втрати від браку

8) невиробничі витрати.

Перші сім статей витрат створюють фабрично-заводську собівартість. Повна собівартість складається з фабрично-заводської собівартості і позавиробничих витрат.

Таблиця 1.1 - Класифікація витрат по економічних елементах і калькуляційних статтях

Угруповання витрат на виробництво по економічних елементах

Угруповання витрат на виробництво по калькуляційних статтях витрат

1. Сировина й основні матеріали (за винятком поворотних відходів)

1. Сировина і матеріали

2. Покупні комплектуючі вироби і матеріали

2. Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати і послуги кооперованих підприємств

3. Допоміжні матеріали

3. Поворотні відходи (віднімаються)

4. Паливо з боку

4. Паливо для технологічних цілей

5. Електроенергія з боку

5. Енергія для технологічних цілей

6. Заробітна плата основна і додаткова

6. Основна заробітна плата виробничих робітників

7. Відрахування на соціальне страхування

7. Додаткова заробітна плата виробничих робітників

8. Амортизація основних фондів

8. Відрахування на соціальне страхування

9. Інші грошові витрати

9. Витрати на підготовку й освоєння виробництва

10. Витрати по змісту й експлуатації устаткування

11. Цехові витрати

12. Загальнозаводські витрати

13. Втрати від браку (тільки виробництва, де втрати дозволені в межах установлених норм)

14. Інші виробничі витрати

15. Разом виробнича собівартість

16. Позавиробничі витрати витрати

17. Разом повна собівартість
1.4 Специфіка державного регулювання та розвитку конкуренції на ринку хліба в Дніпропетровській області у 2003 - 2004 роках
Основними особливостями роботи хлібопекарських підприємств є :
- ненадійність ринку зерна, який залежить від реалізації кліматичних умов та щорічного врожаю зерна не тільки на Україні, але і в зернових зонах світу;- необхідність реалізації основного обсягу виробленої продукції на протязі 24 годин, що потребує оперативного керування територіальними ринками збуту продукції та цінами реалізації; табл. 1.2 наведені основні результати роботи ВАТ “ХЛІБ” та його основних конкурентів у Дніпропетровській області (без врахування конкуренції хлібозаводів
Запорізької області).

На рис.1.1 наведена асортиментна структура реалізації хліба по Україні.

Таблиця 1.2 - Основні конкурентні показники діяльності підприємств -

хлібозаводів на ринку Дніпропетровської області станом на

Як показують дані табл.1.2 конкурентне середовище хлібного ринку виробників у Дніпропетровській області за результатами 2003 року характеризується підвищенням монополізації виробництва великими хлібозаводами та банкрутством районних хлібозаводів, які не витримали підвищення цін на борошно у 2003 році, оскільки виробляли сорти хліба, віднесені до “соціальних”, тобто з регульованою державою ціною.

На рис. 1.2 наведені основні сорти “соціального” хліба - тобто хліба, ціни на який регулюються державою з неврожаю 2003 року.

Державне регулювання цін на “соціальні” сорти хліба впроваджувалося в Україні в 2003 році в стані ажіотажного попиту та підніття цін на хлібному ринку України, що характеризується наступними даними історичного аналізу.

Ажіотаж хлібного ринку України - 2003

За останні два тижні липня 2003 року хліб в Україні подорожчав на 20--30 копійок. Місцями, як-от в Ужгороді, ціни сягали взагалі аж трьох гривень. І рано тішитися, якщо вашу область загальноукраїнська тенденція оминула -- значить, місцеві пекарі тримаються з останніх сил, які ось-ось мають здати. Хвиля подорожчання шириться стихійно і безпосередньо залежить від волі місцевої влади, оскільки центральна (Кабмін) досі воліла за краще відмежуватися від соціально вибухової проблеми. Щоправда, учора в уряді Ониковича під головуванням першого віце-прем'єра Миколи Азарова відбулася нарада з хлібного питання. На якій, однак, не домовилися ні до чого кращого, ніж повернутися до цієї теми пізніше -- після восьмого листопада 2003 року.

Урядова політика адміністративного стримування цін на хліб зазнала остаточного фіаско. У жовтні 2003 року більшість областей якщо не перейшли до вільного ціноутворення, то принаймні визнали, що на збереження «красивої міни» й низьких цін у регіональних «засіках» уже не вистачає ні дешевої пшениці, ні фінансів для покриття пекарських збитків. Сталося те, про що фахівці зернового ринку попереджали ще влітку 2003 року: хліб почав стрімко дорожчати. В деяких регіонах за кілограмову паляницю вже просять три гривні.

У магазинах ціни на «продукт № 1» почали підвищувати ще у вересні 2003 року. Першими, за даними Мінекономіки, наслідки неврожайного року і нефахової урядової політики відчули закарпатці та мешканці Київської області, де кілограмова хлібинка з борошна першого гатунку подорожчала до 1,54 і 1,43 гривні відповідно. У жовтні 2003 цінові стрибки з поодинокого явища переросли в масову лихоманку, яка, за визнанням першого віце-прем'єра Миколи Азарова, зачепила дванадцять областей. Буквально за останні два тижні хліб у більшості регіонів подорожчав на 15--20 відсотків. Пекарі змушено пішли на підвищення через стрибок на продовольчу пшеницю, тонна якої в середньому коштує 1200 гривень замість торішніх 450 чи позаторішніх 600. Зараз «першосортний» хліб, за словами Миколи Яновича, найдорожчий на Вінниччині, де біла паляниця в середньому коштує 1,67 гривні, а щастить найбільше миколаївцям, які за такий самий буханець віддають лише 1 гривню 22 копійки.

Не виробивши єдиних для всіх областей правил боротьби із «хлібною лихоманкою», уряд дозволив регіонам жити за законами «феодальної роздрібленості», де кожен голова-«губернатор» сам вирішує, що і як йому робити. Щоправда, в центрі рекомендували у будь-якому випадку продотувати так звані «соціальні» -- дешеві -- батон і два види паляниць, випікаючи їх у невеликій кількості. Отож області швидко поділилися на тих, де визначилися і відпустили ціни у вільне плавання, щоб урятувати пекарів від збитків, і на тих, де збиралися їх тримати, поки хлібокомбінати геть не збанкрутують...

Сьогодні влада долає кризу за рахунок фактично державного Ужгородського хлібокомбінату, який у кілька разів збільшив виробництво не вельми популярних у місті буханців, які, як твердять ужгородці, хибують на надмірну вологість та недопеченість. Пересічні ціни на хліб на Закарпатті коливаються від 1 гривні 10 копійок (за довгу «палицю», яка нагадує батон) до 1,30--1,60 гривні за паляницю з борошна вищого сорту.

Сусіди закарпатців -- львів'яни та івано-францівці -- пішли іншим, «ринковішим» шляхом. Зазнавши за місяць до 100 тисяч збитків, пекарі переконали голову Львівської облдержадміністрації Івана Стефанишина, що треба піднімати ціни. Хліб у Львові подорожчав на 20 відсотків: батон тут коштує 1,15 гривні, чорний «Український» -- 1,35 гривні, а білий із борошна вищого гатунку -- 1,55 гривні. «Якби влада штучно стримувала ціни ще протягом якогось часу, це призвело б до того, що хлібозаводи не змогли б придбати борошна, бо залишилися без оборотних засобів, а потім -- до великого стрибка ціни на хліб», -- зауважив львівський керівник.

Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк також скасував своє липневе розпорядження про регулювання цін на хліб, натомість запровадивши максимальні ціни на борошно 1-го гатунку. Окрім того, всі франківські пекарні зобов'язані кожну десяту паляницю випікати «соціальною» -- «Формову» (по 1,54 гривні) та «Подову» (по 1,40 гривні).

Так само зробили й тернополяни, де вирішили, що ціни на хліб можна втримати, «загальмувавши» подорожчання борошна. Своїм розпорядженням голова облдержадміністрації Іван Курницький тимчасово -- до 1 січня 2004 року -- встановив максимальну відпускну ціну на пшеничне борошно вищого гатунку, вироблене із зерна регіональних ресурсів, -- 1170 гривень за тонну з урахуванням ПДВ. Звичайно, у магазинах його можна продавати дорожче, ніж за гривню 17 копійок, -- проте лише з урахуванням вартості розфасовки, сказано в документі. Про ціни на хліб в області поки що мовчать.

У Центральній Україні «погоду» на хлібному ринку робив і робить Київ, де батон коштує 90 копійок, чорний «Український» -- 84 копійки, а кіло білого з борошна першого сорту 1 гривню 33 копійки. Дешевизна паляниць -- особлива гордість голови Київської міськдержадміністрації Олександра Омельченка. Проте 15 листопада у столиці хліб подорожчав на 16--18 відсотків. «Український», батон та білий коштуватимуть від 1 гривні 30 до 1 гривні 50 копійок. Перед тим, як прийняти таке непопулярне рішення, Київміськадміністрація розглядала різні варіанти регулювання ринку і дійшла висновку, що запобігти підвищенню цін на хлібобулочні вироби неможливо через високі ціни на продовольче зерно. Зараз столиця закуповує зерно для власних потреб із Росії, Казахстану, Канади і США. Проте головною з причин, які, за словами Омельченка, позбавляють киян дешевих буханців, став факт масового вивезення хліба в інші регіони. Щодня Київ випускає приблизно 900 тонн хліба, з яких у інші регіони вивозиться понад третину -- 300-350 тонн.

Згідно з останнім «хлібним» розпорядженням, підписаним у середині жовтня, у Чернігові встановили, що за буханець (800-грамовий) популярних «Дарницького» чи «Українського» подового необхідно сплатити 1 гривню 6 копійок, а за батон -- 1,24 гривні. Хліба в облцентрі вистачає, бо, окрім своїх пекарень, його завозять навіть із Києва: 150 кілометрів для столичних виробників -- не відстань. А в деяких райцентрах, зокрема у Мені, столичні хліб та батони навіть стали витісняти продукцію місцевих виробників. Тут грає роль більш висока якість і нижчі ціни. Так, ще зовсім недавно буханка «Дарницького» у Мені коштувала гривню. За кілька останніх днів ціна піднялася на чотири копійки. Тепер, треба чекати, ще підніметься -- з 15 листопада, коли подорожчає столичний хліб.

До середньої у цій частині України ціни -- 1 гривні 33 копійок -- підтягнулися і ВАТ «Житомирхліб», де паляниці подорожчали на 10-20 копійок. Чи втримають її після київського підвищення? Навряд чи -- інакше чернігівці і кияни переключаться на житомирський хліб.

У Сумах, щоб не підвищувати і так порівняно високі ціни (білий із борошна першого сорту тут продають по гривні 50), пекарі погіршують якість паляниць. Наприклад, французьку булку тут можна переплутати із сірим хлібом. Влада поки що мовчить і запевняє, що контролюватиме якість.

У Полтаві про неможливість стримувати ціни розказував із тиждень тому голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовиченко. «В область досі не прийшли оператори з хорошими фінансовими ресурсами», -- скаржився він, відтак зерно полтавські пекарі змушені закуповувати дрібними партіями по 1240--1260 гривень за тонну. За таких умов хіба спечеш хлібину по гривні 36? Он сусідня Кіровоградська область уже торгує буханцями по 1 гривні 60 копійок.

На цьому тлі найспокійніше картина виглядає у Сімферополі, де хліб завжди був одним із найдорожчих в Україні, а влада -- схильна до адмінрегулювання. Як і загалом у Криму, там так званого соціального хліба немає, а відтак і ажіотажу, черг, бійок. Натомість постановою Радміну АРК від 13 жовтня 2003 тимчасово, до 3 лютого 2004 року, зафіксовані ціни. Зокрема, документом визначено, що хліб із пшеничного борошна 1-го сорту має коштувати 1,75 гривні за кілограм, хліб із суміші житнього і пшеничного борошна -- 1,50 гривні за кілограм. На решту сортів, знову-таки до лютого, встановлено граничний рівень торговельної надбавки -- 10 відсотків до оптово-відпускної ціни виробника.

Ходові сорти хліба у Сімферополі дещо дорожчі, ніж «зафіксовані»: білий «Південний» вагою 700 грамів коштує 2,10, півкілограмовий батон «Кримський» -- 1,80 гривні, а 600-грамова цеглинка «Курортна» -- 1,55 гривні.

29.12.2003 року Віце-прем'єр України Іван Кириленко заявив, що ціни на хліб в Україні більше не підвищаться. За його словами, до кінця року в Україну буде ввезено 3 млн. тонн продовольчого зерна, пізніше ще 1 млн. тонн. Крім того, з метою недопущення підвищення цін як в поточному році в Україні вперше буде розроблена і реалізована програма вирощування ярової пшениці. «Будемо «підстраховуватися» яровими, - сказав І. Кириленко, - вже навесні почнемо реалізовувати програму».

Також з метою уникнути зростання цін запас продовольчого зерна в наступному році буде збільшено в 3 - 5 разів, а власний урожай, зі слів Киріленко, планують зібрати не менше 15 млн. тонн.

Як повідомлялося, дефіцит зерна в поточному маркетинговому році в Україні за різними оцінками становить 3,5-4,2 млн. тонн. Україна найбільші обсяги зерна імпортує з Казахстану і Російської Федерації. Разом з тим через обмеження, що вводяться цими країнами на експорт зернових з січня 2004 року, Україна може переорієнтуватися на імпорт зерна із США і Канади.

Експерти ринку прогнозують поновлення зростання цін на продовольче зерно з лютого 2004 року через скорочення пропозиції і переорієнтації українського імпорту на більш дороге канадське і американське зерно.

На початку грудня І. Кириленко заявляв, що Україна планує в 2004 році зібрати 13-15 млн. тонн продовольчого зерна.

В жовтні - листопаді 2003 року державне регулювання цін на хліб, борошно, макаронні вироби вищого сорту відмінено. На інший хліб і основні продовольчі товари - залишається, а саме :

- хліб з борошна першого гатунку в роздрібній торгівлі в розмірі 1,48 грн за 1 кг;

- хліб із суміші борошна першого гатунку та житнього в роздрібній торгівлі в розмірі 1,28 грн за 1 кг.

2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ФІНАНСОВОЇ

ТА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “ХЛІБ” В 2001 - 2003

РОКАХ

2.1 Загальна характеристика ВАТ “ХЛІБ”

ВАТ «ХЛІБ» (Хлібозавод №8) є самостійною господарчою одиницею, яка входить в корпорацію «АТБ». Завод розташований у м. Дніпропетровську за адресою вул. Шинна, 18. Територія заводу єдина, підрозділів та філій, розташованих поза територією немає .

Таблиця 2.1 - Основні реєстраційні характеристики ВАТ «Хліб»(0000381545)

Реєстрацiйнi данi

Код ЄДРПОУ:

0000381545

Назва українською мовою:

 ВАТ "ХЛIБ"

Місце основної реєстрації в органах податкової служби:

 402 СДПI ПО РОБОТI З ВПП У М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)

Дата основної реєстрації в ДПА:

11.05.1993

Номер основної реєстрації в ДПА:

№444

Дата реєстрації в держадміністрації:

11.05.1993

Орган державної реєстрації:

(4052092)

Статутний фонд (в грн.):

890660,00

Орган управління:

(6024)АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ВІДКРИТОГО ТИПУ,СТВОРЕНІ НА ОСНОВІ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Організаційно-правова форма:

(231)ВIДКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

Тип підприємств:

(680)ТОВАРИСТВО

Кількість співробітників:

804

Коментар:

ПЕРЕРЕЄСТРАЦIЯ В МIСЬКВИКОНКОМI 12.07.96 N 11697-АТ , 08.05.97 433-Р N12236-АТ

Код виду діяльностi

Назва виду діяльності

Дата видачі ліцензії

Назва органу, що видав ліцензію

Номер ліцензію

Ознака зовнішньоекономічної діяльності

 18113

 ХЛІБОПЕКАРНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

 

 

 

 71130

 ОПТОВА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ

 

 

 

 Займається зовнішньоекономічною діяльністю

 71250

 РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ

 

 

 

Таблиця 2.2 - Основні види діяльності ВАТ „ХЛІБ”

Таблиця 2.3 - Керівництво ВАТ „ХЛІБ

Посада

ПIБ

Iдентифiкацiйний №

 ДИРЕКТОР

 ПЕТРОВСЬКИЙ ПЛАТОН ОЛЕКСАНДРОВ

2765100172

№ телефону

 960668

 ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР

 МАЛКОВА ОЛЬГА ОЛЕКСIЇВНА

2711211065

№ телефону

 960638

Таблиця 2.4 - Засновники ВАТ „ХЛІБ”

Засновник

Код засновника-юридичної особи

Код засновника-фізичної особи

Сума внеску в статутний фонд, грн

Вид валюти

 ТОВ "АГРОТЕХБIЗНЕС"

 20228113

 0

 646 059,0

 ГРИВНЯ

 БУРЧАК ЕДУАРД МИКОЛАЙОВИЧ

 

 2656000398

 34 517,0

ГРИВНЯ

 СУХОВЕРХИЙ АНАТОЛIЙ IВАНОВИЧ

 

 1796710635

 27 383,0

ГРИВНЯ

 ЧЕРНЯВСЬКИЙ ВIКТОР ЮХИМОВИЧ

 

 1390400116

 3 290,0

ГРИВНЯ

Акціонери 2 відкритої емісії

890чел*2 ак-ции(тр.колл)

179 411,0

ГРИВНЯ

Номенклатура продукції, що випускається, ОАО «ХЛІБ» у 2002 і 2003 роках представлена в табл.2.5, 2.6.

Таблиця 2.5 - Номенклатура продукції, що випускається, ОАО в 2002 році

Група продукції

Вага, кг

Ціна, грн.

ХЛІБ ДАРНИЦЬКИЙ

0,800

1,0

Житній подовий, з 12.2003 р. - соціальний

ХЛІБ ТРОЇЦЬКИЙ

0,800

1,2

Пшеничний подовий, в/с і 1с.

БАТОН ДОРОЖНІЙ

0,420

0,95

Пшеничний в/с

ХЛІБ ПШЕНИЧНИЙ 1С.Ф.УП

0,600

0,8

Пшеничний 1с., формовий

ХЛІБ РОСІЙСЬКИЙ Ф.

0,650

0,85

Житньо-пшеничний, 1-2 с., формовий - соціальний

СУХАР ПАНІРУВАЛЬНИЙ

0,500

0,35

Пшеничний в/с

ХЛІБ БАВАРСЬКИЙ

0,650

0,75

Житній подовий овальний

ХЛІБ ГЕТЬМАНСКИЙ УП.

0,400

0,75

Елітний, житній формовий

ХЛІБ ЕКАТЕРИНОСЛАВСЬКИЙ

0,650

0,8

Житньо-пшеничний, 1с., подовий

ХЛІБ СТАХАНОВСЬКИЙ Ф.

0,650

0,8

Житній, із кмином, круглий формовий

ХЛІБ УКРАЇНСЬКИЙ НОВИЙ.Ф

0,650

0,65

Ржано - пшеничний, круглий формовий

*Ф - формовий;

УП - упакований.

Оптові постачання здійснюються в реалізаційну мережу супермаркетів корпорації «АТБ» і офіційним дилерам ОАО «Хліб»:

ЧП Харитонов - м. Дніпропетровськ, м. Кривої Ріг, м. Запорожжя і прилягаючі населені пункти; ЧП Лозовская - м. Дніпропетровськ, м. Кривої Ріг, м. Запорожжя і прилягаючі населені пункти; ЧП Корпач - м. Дніпропетровськ, м. Кривої Ріг, м. Запорожжя, м. Марганець, м. Нікополь і прилягаючі селища.

Середньоденна реалізація дилерів складає:

- корпорація «АТБ» - 22 3000 кг/сут.;

- ЧП Харитонов - 3 700 кг/сут.;

- ЧП Лозовская - 11 500 кг/сут.;

- ЧП Корпач - 15 000 кг/сут.

Таблиця 2.6 - Номенклатура продукції ВАТ”ХЛІБ” в 2003 році

Група продукції

Вага, кг

Ціна, грн.

ХЛІБ ТРОЇЦЬКИЙ

0,75

1,42

ХЛЕБТРОЇЦЬКИЙ УП.

0,75

1,37

ХЛІБ ДАРНИЦЬКИЙ (соціальний)

0,75

1,11

ХЛІБ ДАРНИЦЬКИЙ УП.

0,75

1,16

БАТОН ДОРОЖНІЙ

0,42

1,08

БАТОН ДОРОЖНІЙ УП.

0,42

1,13

ХЛІБ БІЛИЙ 1 С.Ф. (соціальний)

0,55

0,9

ХЛІБ БІЛИЙ 1С.Ф.УП.

0,55

0,95

ХЛІБ ПШЕНИЧНИЙ УП.Ф.

0,55

1,25

ХЛІБ ПШЕНИЧНИЙ Ф.

0,55

1,2

ХЛІБ СТАХАНОВСЬКИЙ Ф.

0,65

1,25

ХЛІБ СТАХАНОВСЬКИЙ Ф.УП.

0,65

1,3

Сухар панірувальний

0,5

0,9

ХЛІБ УКРАЇНСЬКИЙ

0,75

1,2

ХЛІБ ГЕТЬМАН. УП. Ф.

0,4

0,9

ХЛІБ БАВАРСЬКИЙ

0,75

1,08

ХЛІБ БАВАРСЬКИЙ УП.

0,75

1,13

ХЛІБ БОРОДІНСЬКИЙ Ф.УП.

0,4

1

ХЛІБ СОНЯЧНИЙ

0,7

1,32

ХЛІБ СОНЯЧНИЙ УП.

0,7

1,37

ХЛІБ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Ф.УП.

0,6

1,6

ХЛІБ СОЛОДОВИЙ

0,75

1,37

ХЛІБ СОЛОДОВИЙ УП.

0,75

1,42

ХЛІБ ІЗЮМИНКА УП.

0,4

1,37

Підприємство співробітничає з великим числом оптових покупців - приватних підприємців, що мають власну торгову мережу, на умовах договору комісії:

НП Пясковский Ю. Г. - 3 895,13 кг/сут.; НП Шкуро - 3 798,21 кг/сут.;

НП Хорсун В. М. - 3 232,93 кг/сут.; НП Бажанов В. В. - 2 588,11 кг/сут.;

НП Евкевич А. Е. - 2 532,19 кг/сут.; НП Роздорожный Н. И. - 2 519,21 кг/сут.;

НП Шулік Ю.А. - 2 397,57 кг/сут.; НП Губка И.И. - 2 266,05 кг/сут.;

НП Роздорожняя Т.Ю. - 2 193,75 кг/сут.; НП Афанасьєва В. О. - 2 192,85 кг/сут.;

НП Щербаченко В.А. - 2 028,30 кг/сут.; НП Бажанов В. Н. - 2 025,39 кг/сут.;

НП Петрив С. Я. - 2 022,22 кг/сут.; НП Белоусов А. О. - 1 888,42 кг/сут.;

НП Вересів К. И. - 1 778,14 кг/сут.; НП Губка И. И.-2 - 1 708,11 кг/сут.;

НП Дунец В. Н. - 1 425,80 кг/сут.; НП Богданович В. В. - 916,46 кг/сут.;

НП Малыхина Е. В. - 831,08 кг/сут.; НП Шрамко Л. Н. - 479,05 кг/сут.;

НП Агамалиев-3 - 407,51 кг/сут.; НП Капинус П. К. - 406,29 кг/сут.

Умови роботи досить вигідні, оскільки на оптову вибірку більш 400 грн/доба поширюються стандартні умови знижок (див. положення про знижки). У середньому добовий тоннаж заводу складає близько 110 тонн хлібобулочних виробів, велика частина продукції вивозиться самовивозом. Середньоденна сума реалізації складає 247 220 грн.(кінець 2003 г).

Штат підприємства - 840 співробітників, що працюють у 1 - 3 зміни, середньоявочна чисельність зміни - 394 чоловік (коефіцієнт змінності - 2,13).

Підприємство має 3 цеху ( цех № 1 - 6 ліній, цех № 2 - 3 лінії, цех № 3 - 2 лінії), до складу транспортного цеху входить 1 муковоз, 8 хлібних фургонів розвезення продукції, 1 автомобіль -цистерна, 1 самоскид, 1 трактор, 3 легкових автомобілі. Основні постачання вихідних матеріалів виробництва здійснюються залізничним транспортом по системі під'їзних колій.

Підприємство, крім оптових, співробітничає з роздрібними покупцями хлібобулочної продукції (табл.2.7). На рис.2.2 -2.7 наведені результати аналізу структури оптових покупців на фоні основного реалізатора продукції - корпорації засновника “АТБ-МАРКЕТ ”(50% реалізації).

Таблиця 2.7 - Основні рознічні покупці продукції ВАТ «ХЛІБ»

Назва клієнта

Середньодобова реалізація в кг

Назва клієнта

Середньодобова реалізація в кг

ООО Фоззи Ост

1 811,26

ЧП Алексеенко В.В.

39,29

ООО Виват-К

1 778,04

ЧП Белая Е.Н.

38,21

ЧП " СФЕРА "

1 497,94

ООО " СОЮЗ "

37,76

ЗАО Кстрейдинг

1 169,09

ЧП Фенина А.Ф.

36,34

ООО " Омега "

668,18

ЧП Безверхая Т.В.

35,63

ЧП Авки С.Н.

466,92

ЧП Матченко А.А.

34,57

ЧП КАПИНУС П.К.

406,29

ЧП МАЗУРЯНОВА С.В.

30,08

ООО Юность

331,47

ЧП Безбородько Р.А.

29,08

ООО ф-ма Исток

300,68

ЧП Спевакова Т.В.

27,10

СП с ИИООО" Кипарис"

282,60

ЧП Лившиц М.М.

26,73

ЧП Вахидов Э.К.

239,20

ДДД интернат

26,10

ЧП ВОГНИК

235,08

ООО АПК Самара

25,84

ЧП КОСТЕВИЧ В.П.

204,53

ЧП Туренко Е.В.

25,64

ООО " ТК "

204,02

ХОП "Рассвет"

23,74

ЧП Бутенко С.А.

156,10

ЧП Лазаренко В.В.

23,43

ООО Виват

154,78

ЧП Филенко И.П.

23,04

ООО " МИЛМ "

145,71

ООО " МИЛМ "СМ "Солонянский"

22,49

ЮРИДИЧЕСКАЯ АКАДЕМИЯ

143,46

ЧП Булла С.А.

22,43

ЧП Устименко В.Я.

138,12

ЧП Мироненко Р.И.

22,22

ООО 356 Продукты Б

111,52

ЧП Галич Г.П.

21,37

ЧП Коваленко Л.С.

92,88

ООО "Смеричка"

20,74

ЧП КОВАЛЕВА А.Д.

92,15

ЧП Кобцева М.Ф.

20,05

ООО " РУШ-ИНДАСТРИАЛ "

90,88

ЧП Богданов Н.П.

19,50

ЧП Креников А.В.

82,45

ЧП ПИЛЬЧОНОК С.Ф.

19,16

ЧП Корсун Л.В.

71,60

ООО м-т Юбилейный

18,61

ЧП Гусев С.Е.

68,97

ЧП Дригола Г.М.

17,18

ЧП Нагибина В.Н.

59,95

ВПУ-17

16,93

ЧП Дыбченко В.П.

57,32

МЧП "Артур"

16,88

ДП ДОГР Центральний

56,55

СП ПО ЮМЗ "Южный"

15,95

ЧП Гусева В.Ю.

52,48

ЧП Тельних П.А.

15,21

ЧП Кочура Ю. М.

49,59

СПТУ N 65

14,76

ЧП БУНЬЯТОВ Р.С.

46,50

ЧП Скрипник Ю.Б.

14,09

ООО " АЛИКОН-МАРКЕТ"

45,97

ЧП Краселюк О.В.

13,49

ЧП Харитонова И.Ю.

44,30

ООО Александр 2000

11,14

ЧП ШИНКАРЕНКО Г.М.

43,42

ЧП Малюта А.И.

10,09

ЧП Шваб Е.А.

43,07

ЧП Шевченко И.Н.

9,40

ООО Ф-КА БЕРЕЗКА

42,53

ЧП Казаченко Ю.М.

8,91

ООО СаМакс

41,89

ЧСОШ № 3

8,59

ООО МФ " Рейнфорд "

41,75

ЧП Дейнека М.С.

7,67

ЧП Гаевая Е.В.

40,71

ООО "Каскад-сервис"

7,60

Рис.2.2 Структурний розподіл реалізації хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” між ООО „АТБ-Маркет” та іншими оптовими покупцями (до 50 т за місяць) у 2002 році

Рис.2.3 Структурна доля ООО „АТБ - Маркет” у загальному обсягу реалізації хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” у 2002 році

Рис.2.4 Структурний розподіл реалізації хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” між ООО „АТБ-Маркет” та іншими оптовими покупцями (до 80 т за місяць) у 2003 році

Рис.2.5 Структурна доля ООО „АТБ-Маркет” у загальному обсягу реалізації хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” у 2003 році

Рис.2.6 Місячна динаміка структурного розподілу реалізації хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” між ООО „АТБ-Маркет” та іншими оптовими покупцями (до 20 т за місяць) у 2003 році

Рис.2.7 Щоденна структура розподілу реалізації хлібної продукції ВАТ „ХЛІБ” між ООО „АТБ-Маркет” та іншими оптовими покупцями (до 1 т за день)

2.2 Джерела інформації для аналізу та управління фінансами підприємства

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів [6].

Метою фінансових звітів є структурована економічна інформація про фінансовий стан, результати діяльності і зміни у фінансовому стані підприємства, що є корисної для широкого кола користувачів у прийнятті ними економічних рішень.

З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) впроваджені основні форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам, і використовуються при розрахунках фінансового стану підприємства й акціонерного капіталу :

Форма №1 “Баланс” - звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [7].

Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [8].

У табл. 2.1 приведена динаміка статей балансу ВАТ «ХЛІБ» за 2002 - 2003 роки.

У табл.2.2 приведена поквартальна динаміка статей звітів про фінансові результати ВАТ «ХЛІБ » за 2001 -2003 роки.

У табл. 2.3 приведена помісячна динаміка розрахунків сплати податку на додану вартість як різниці отриманого в виручці та сплаченого за сировину, матеріали та послуги при вироблені продукції ПДВ [5] у 2002 та 2003 роках.

Таблиця 2.1 - Балансовий звіт ВАТ “ХЛІБ” за 2002 -2003 роки

59

100

2.3 Структурний аналіз динаміки розвитку ВАТ “ХЛІБ”

2.3.1 Аналіз складу та джерел майна (активів) підприємства

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства проводиться на основі його фінансових звітів [7],[8]:

Форма №1 “Баланс” - звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату .

Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди .

У табл.2.4 представлені результати вертикального і горизонтального ана-лізу балансу підприємства ВАТ «ХЛІБ» за 2002 - 2003 роки , що дозволяють аналізувати як динаміку зміни сум статей балансу підприємства протягом року по кварталах, так і досліджувати зміну внутрішньої структури статей балансу [16].

Основні результати проведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивів балансу підприємства у вертикальному і горизонтально-хронологічному розрізах , дозволяють констатувати наступне :

1. За звітний період (2003 рік) у структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступні зміни:

- при загальному зростанні валюти балансу на +36,81 % (з 6,897 млн.грн. до 9,435 млн.грн.), власний капітал зріс на +15,11 % за рахунок зростання статутного фонду на кошти розподілу заробленого прибутку 2002 року та прибутку 2003 року;

- у звітному періоді підприємство підвищило нерозподілений прибуток на 56,1 % (стратегічний запас стійкості);

- довгострокові кредитні ресурси знизилися на -23,18% , при цьому довгострокові кредити банків вичерпані та не пролонговані;

- якщо у базовому періоді власний капітал становив долю 30,21% в валюті пасивів балансу, то у звітному - тільки 25,41%;

- кредиторська заборгованість незначно впала на -3,00 % та становить долю 21,45% в валюті балансу замість 30,25% в базовому періоді (на початок 2003 року);

- векселі видані, які становили в базовому періоді долю 9,06% в валюті балансу, в звітному періоді різко підвищилися та становлять долю 28,35% в валюті балансу внаслідок зростання з 0,62 млн.грн. до 2,675 млн.грн. (на 328,2 %) ;

- таким чином запозичені поточні зобов'язання зросли у звітному періоді на 67,11% і становлять долю 65,51% замість 53,63% у базовому періоді;

У такий спосіб підприємство ВАТ “ХЛІБ” впроваджує у своїй діяльності механізми виключно комерційних позичок (видані векселі та кредиторська за-боргованість) , мінімізуючи застосування механізмів банківського кредиту-вання.

2. У структурі активів за звітний період (2003 рік) виникли наступні істотні зміни :

- необоротні активи зменшилися на - 6,5% за рахунок введення в основні фонди частини незавершеного будівництва та зносу основних засобів практично на ту ж суму (еквівалентне оновлення основних фондів) ;

- доля необоротних фондів в валюті балансу активів у звітному періоді впала з 60,79 % (базовий період) до 41,55% при падінні фактичної суми необоротних активів з 4,19 млн.грн.(базовий період) до 3,92 млн.грн. (звітний період), що є дуже позитивним фактором розвитку виробництва ;

- загальна доля оборотних активів в валюті балансу зросла з 39,21 %(базовий період) до 58,45% при зростанні суми оборотних активів на + 103,9% ( з 2,7 млн.грн. до 5,52 млн.грн.);

- доля виробничих запасів в валюті балансу активів зменшилася з 24,3%(базовий період) до 22,45% , що підвищує стійкість підприємства;

- доля дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зросла в валюті балансу активів з 11,7%(базовий період) до 12,93% при зростанні суми дебіторської заборгованості на +51,18% (з 0,8 млн.грн. до 1,22 млн.грн.);

- сума отриманих векселів за відпущену продукцію зросла з 0,099 млн.грн.(базовий період) до 1,497 млн.грн. у звітному періоді, займаючи структурну долю 15,87 % у валюті активів проти 1,44% у базовому періоді;

- доля суми грошових коштів в касі у звітному періоді в валюті балансу зросла з 1,98% до 7,72%, що різко підвищило платоспроможність;

Таким чином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить про зміну механізму розрахунків за відпущену продукцію (зростання долі отриманих векселів), що при нерозвинутості ринку продажу векселів в Україні може знизити доходність підприємства.

2.3.2 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

При аналізі фінансових результатів діяльності використані Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати" (Форма 2), що обумовлюють зміст і форму Звіту , а також загальні вимоги до розкриття його статей [8].

Результати вертикально-горизонтального аналізу звіту про фінансові результати 2001 -2003 наведені в табл.2.5.

Результати ретроспективного аналізу результатів фінансової діяльності і структури витрат підприємства , дозволяють констатувати наступне:

- отриманий доход за реалізовану продукцію зріс з рівня 32,3 млн.грн. (2001) та 30,4 млн.грн.(2002) до рівня 59,4 млн.грн.у 2003 році;

- доля собівартості у чистому доході від реалізації продукції зростає та становить від 97,24% (2001 рік) - 98,21%(2002 рік) - 99,84%(2003 рік),

що приводить до знаходження суми прибутку в діапазоні 1-2% від валового доходу;

- зростання собівартості в основному пов'язане з зростанням долі матеріальних витрат з 75,7% до 84,87% за рахунок різкого зростання цін на зерно;

- доля заробітної плати в собівартості знизилась у звітному році(2003) з 11,81%(базовий-2002) до 6,39%, таким чином підвищення цін на продукцію відбулося не за рахунок зростання заробітної плати;

- доходність акцій у звітному періоді зросла до 20,15% від номіналу у зрівнянні з дивідендами 17,01% у базовому(2002 році), при цьому кількість акцій зросла відповідно зростанню статутного фонду з 6072 до 8907 номіналом по 100 грн. ;

Таким чином, фінансові результати свідчать про інвестиційну привабливість підприємства ВАТ “ХЛІБ”, оскільки рівень дивідендів вище за ставку депозитів у комерційних банках.

2.4 Коефіцієнтний аналіз економічних показників діяльності ВАТ “ХЛІБ”

В табл. 2.6 наведені алгоритми розрахунків показників рентабельності діяльності підприємства [14] з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” :

Таблиця 2.6 - Алгоритми розрахунку показників рентабельності

№ п/п

Показник

Умовн

поз-ня

Формула

для розрахунку

Джерела інформації з форм фінзвітності

ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

1

Рентабельність активів за прибутком від

звичайної діяльності

Rзв

Прибуток від звичайної діяльності / Валюта активів

Форма 2(190) / Форма1 (280)

2

Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком

Rа

Чистий Прибуток / Валюта активів

Форма 2(220) / Форма1 (280)

3

Рентабельність власного капіталу

Rвк

Чистий Прибуток / Власний капітал

Форма 2(220) / Форма1 (380)

4

Рентабельність виробничих фондів

Rвф

Чистий Прибуток / Виробничі фонди

Форма 2(220) /Фор-ма1 (030+100+120)

5

Рентабельність реалізо-ваної продукції за прибутком від реалізації

Rq

Прибуток від реалізації / Виручка

Форма 2(050-070-080) /Форма 2 (035)

6

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності

Rqоп

Прибуток від операційної діяльності / Виручка

Форма 2(100) /

Форма 2 (035)

7

Рентабельність реал. продукції за прибутком

Rqч

Чистий прибуток / Виручка

Форма 2(220) /

Форма 2 (035)

.8

Коефіцієнт стійкості економічного зростання

Ксез

Реінвестований прибуток / Власний капітал

Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380)

9

Коефіцієнт реінвестування

Кр

Реінвестований прибуток / Чистий прибуток

Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220)

10

Період окупності капіталу

Тк

Активи/Чистий прибуток

Форма 1(280) /

Форма 2 (220)

11

Період окупності власного капіталу

Твк

Власний капітал / Чистий прибуток

Форма 1(380) /

Форма 2 (220)

В табл. 2.7 наведені алгоритми розрахунків показників ділової активності діяльності підприємства з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [7],[8]:

Таблиця 2.7 - Алгоритми розрахунку показників ділової активності

№ п/п

 

Показник

 

Умовне

позначення

Формула

для розрахунку

Джерела інформації з форм фінзвітності

 

ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ

1

Коефіцієнт трансформації

Кт

Чиста виручка від реалізації / Валюта активів

Форма 2(035) /Форма1 (280)

2

Фондовіддача

Фоф

Чиста виручка від реалізації / Основні виробничі фонди

Форма 2(035) /Форма1 (030)

3

Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти)

Ко

Чиста виручка від реалізації / Обігові кошти

Форма 2(035) /Форма1 (260+270)

4

Період одного обороту обігових коштів (днів)

Чо

365/ Ко

365 / Ко

5

Коефіцієнт оборотності запасів ( обороти)

Коз

Собівартість реалізації / Середні запаси

Форма 2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150)

6

Період одного обороту запасів(днів)

Чз

365 / Коз

365 / Коз

7

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборго-ваності(обороти)

Кдз

Чиста виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість

Форма 2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210)

8

Період погашення дебіторської заборгованості (днів)

Чдз

365 / Кдз

365 / Кдз

9

Коефіцієнт оборотності готової продукції

Кгп

Чиста виручка від реалізації / Готова продукція

Форма 2(035) /Форма1 (130)

10

Період погашення кредиторської заборгованості (днів)

Чкз

Середня кредиторська заборгованість *360/ Собівартість реалізації

Форма 1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040)

11

Період фінансового циклу (днів) - період обороту коштів

Чфц

Чфц= Чоц - Чкз

Чфц= Чоц - Чкз

12

Коефіцієнт оборотності власного капіталу(оборотність)

Квк

Чиста виручка від реалізації / Власний капітал

Форма 2(035) /Форма1 (380+430+630)

В табл. 2.8 наведені алгоритми розрахунків показників майнового стану підприємства з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [7],[8]:

Таблиця 2.8 - Алгоритми розрахунку показників майнового стану

№ п/п

Показник

Умовне

позначення

Формула

для розрахунку

Джерела інформації з форм фін звітності

ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ

1.

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах

Ч овф

Оборотні виробничі фонди/ Оборотні активи

Форма 1 (100+120+270) /Форма1 (260+270)

2

Частка основних засобів в активах

Ч оз

Залишкова вартість основних засобів / Валюта активів

Форма 1(030) / Форма1 (280)

3

Коефіцієнт зносу основних засобів

К зн

Знос основних засобів/ Первісна вартість основних засобів

Форма 1(032) / Форма1 (031)

4

Коефіцієнт оновлення основних засобів

К он

Збільшення за звітний період первісної вар-тості основних засобів/ Первісну вартість основних засобів

Форма 1((031к)-(031п)) / Форма1 (031п)

5

Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах

Ч дф

Довгострокові фінансові інвестиції / валюта активів

Форма 1(040+045) /Форма1 (280)

6

Частка оборотних виробничих активів

Ч ова

Оборотні виробничі фонди/ Валюта активів

Форма 1(100+120+270) /Форма1 (280)

7

Коефіцієнт мобільності активів

К моб

Мобільні активи / Немобільні активи

Форма 1(260+270) /Форма1 (080)

Платоспроможність підприємства - це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов [16]. Її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливість розрахувати у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Платоспроможність підприємства визначається системою показників ліквідності оборотних активів балансу. Знаменник в усіх наведених показників один і той самий - поточні пасиви, тобто термінові невідкладні зобов'язання.

Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кл.заг.) (коефіцієнт покриття) - це відношення поточних активів (Апот) до поточних зобов'язань (Зпот):

, (2.1)

де : - поточні активи балансу (Форма 1 строка 260);

- поточні зобов ' язання балансу ( Форма 1 строка 620);

Цей результат співвідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. При Кл.заг.<2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока існує певний фінансовий ризик. Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесу воно може коливатись від 1,2 до 2,5 [18].

Коефіцієнт термінової ліквідності (Кл.терм.) - це відношення активів високої ліквідності (Алікв) до поточних зобов'язань:

, (2.2)

де : Алікв - активи високої ліквідності = поточні активи - запаси ( Форма 1строки (260-100-110-120-130-140-150);

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл. абс.) характеризується відношенням грошових засобів та коротк. цінних паперів (Г,Цп) до поточних зобов'язань:

, (2.3 )

де : Г,Цп - грошові засоби та короткострокові цінні папери (Форма 1

строки (230+240)) ;

Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2-0,25 [18].

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей - показує наскількі термінові надходження від боржників до підприємства відповідають терміновим вимогам кредиторів до підприємства :

, (2.4)

де : Здеб - короткострокова дебіторська заборгованість (Форма 1 строки (160+170+180+190+200+210));

Зкред - короткострокова кредиторська заборгованість (Форма 1 строки (520+530+540));

Значення цього коефіцієнту є сприятливими , якщо він перевищує 1,25 [18].

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.

В табл.2.9 наведені алгоритми розрахунків показників фінансової стійкості підприємства з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [7],[8]:

Для оперативного розрахунку абсолютних показників фінансової стійкості(коефіцієнту покриття запасів оборотними коштами) вартість запасів (З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування [23]:

- власні оборотні кошти (НВОК);

- власні оборотні кошти і довгострокові кредити та позики (НВОК + Дп);

- власні оборотні кошти, довго- та короткострокові кредити і позики

(НВОК + Дп + ДФЗ).

Відповідно до забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості [18]:

1. Абсолютна стійкість - для забезпечення запасів (З) достатньо власних оборотних коштів; платоспроможність підприємства гарантована: З < НВОК

2. Нормальна стійкість - для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:

З < НВОК+Дп

3. Нестійкий фінансовий стан - для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити:

< НВОК + Дп + ДФЗ

4. Кризовий фінансовий стан - для забезпечення запасів не вистачає “нормальних” джерел фінансування; підприємству загрожує банкрутство:

З > НВОК + Дп + ДФЗ

Забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, її зовнішнім проявом, а наслідком є платоспроможність (ліквідність).

Таблиця 2.9 - Алгоритми розрахунку показників фінансової стійкості

Показник

Умов.

позн.

Формула

для розрахунку

Джерела інформації з форм фінзвітності

ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

1

Власні обігові кошти

(робочий, функціонуючий капітал)

Рк

Оборотні активи - короткострокові

зобов ' язання

Форма 1(260+270-620-630)

2

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами

Кзвк

Власні обігові кошти / оборотні кошти

Форма 1(380+430-080) /Форма1 (260+270)

3

Маневреність робочого капіталу

Мрк

Запаси / Робочий капітал

Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270-620-630)

4

Маневреність власних обігових коштів

Мвок

Грошові Кошти / Власні обігові кошти

Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430-080)

5

Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів

Кзап

Власні обігові кошти / Запаси

Форма 1(380+430-080) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

6

Коефіцієнт покриття запасів

Кпз

"Нормальні" джерела покриття запасів / Запаси

Форма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

7

Коефіцієнт фінансової незалежності

(автономії)

Кавт

Власний капітал / Валюта Пасивів балансу

Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640)

8

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Км

Власні обігові кошти / Власний капітал

Форма 1(380+430+630-080) /Форма1 (380+430+630)

9

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

Кпк

Позиковий капітал/Валюта пасивів

Форма 1(480+620) /Форма1 (640)

10

Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)

Кфс

Власні кошти / позикові кошти

Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620)

12

Коефіцієнт фінансової стійкості

Кфст

Власний капітал + довгострокові зобов ' язання / Валюта пасивів

Форма 1(380+430+480+630) /Форма1 (640)

Результати розрахунків коефіціентів - показників фінансового стану згідно алгоритмів табл.2.6 -2.9, виконані в середовищі “електронних таблиць” EXCEL-2000, наведені в табл. 2.10 -2.13

.

Таблиця 2.10

Таблиця 2.11

Таблиця 2.12

Таблиця 2.13 - Агрегований баланс ВАТ “ХЛІБ”

Таблиця 2.14

Як видно з результатів розрахунків показників ліквідності, платоспроможності та джерел покриття виробничих запасів ВАТ “ХЛІБ” (табл.2.12 - 2.14) :

на звітні дати показники покриття запасів знаходяться в зоні кризового фінансового стану, тобто розмір запасів не відповідає капіталу та залученим довгостроковим коштам підприємства , при цьому у звітному році показники значно покращанні та загальний стан фінансової стійкості перемістився до границі нестійкого фінансового становища з дефіциту -2,03 млн.грн. до -0,059 млн.грн.;

показники платоспроможності та ліквідності відносно нормативів знаходяться в критичній області, тобто підприємство - неліквідне та неплатоспроможне,

Як видно з результатів розрахунків показників рентабельності та фінансової стійкості в ВАТ “ХЛІБ” (табл.2.11) :

рентабельність активів та власного капіталу по чистому доходу , відповідно, у звітному періоді підвищилась відносно базового, з 4,99% до 6,34% та з 16,52% до 24,94%;

навпаки, рентабельність активів по валовому реалізаційному прибутку , відповідно, у звітному періоді знизилась відносно базового, з 7,52% до 0,99% ;

наведений рівень підвищення рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування відповідає зменшенню строку окупності власного капіталу з 6,05 років до 4,01 років, що робить підприємство інвестиційно привабливим;

всі показники фінансової стійкості (фінансування, маневреності, незалежності) , підвищилися у звітному періоді та все одно не відповідають нормативам стійкого фінансового стану підприємства;

Як видно з результатів розрахунків показників майнового стану та ділової активності в ВАТ “ХЛІБ” (табл.2.10) :

коефіцієнт трансформації активів у виручку від реалізації підвищився у звітному періоді на +49,5% (з 4,19 у базовому періоді до 6,10 у звітному періоді) та має дуже високе значення;

фондовіддача основних фондів підвищилася у звітному періоді на +97,8% (з 12,23 у базовому періоді до 23,81 у звітному періоді);

коефіцієнт оборотності обігових коштів дещо зменшився з 10,7 у базовому періоді до 10,44 у звітному періоді, що відповідає зростанню періоду 1-го обороту обігових коштів з 33,65 дня до 34,47 днів;

коефіцієнт оборотності запасів підвищився з 17,42 у базовому періоді до 28,74 у звітному періоді, що відповідає зменшенню періоду 1-го обороту запасів з 20,67 дня до 12,93 дня;

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс з 35,85 у базовому періоді до 47,20 у звітному періоді, що відповідає зниженню періоду 1-го обороту дебіторської заборгованості з 10,04 дня до 7,63 дня;

зниження оборотності кредиторської заборгованості у звітному періоді відповідає підвищенню періоду 1-го обороту (погашенню) кредиторської заборгованості з 25,96 дня до 29,37 дня, тобто різниця оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості дозволяє погасити кредиторську заборгованість, яка поточно в два рази перевищує дебіторську;

мобільність активів зросла з 0,392 (базовий період) до 0,585 (звітний період), що відповідає зростанню долі оборотних коштів в активах , відміченному при аналізі активів та коефіцієнту покриття запасів;

загальний коефіцієнт зносу основних фондів підвищився з 0,527(базовий період) до 0,570(звітний період), тобто темп оновлення основних засобів є недостатнім;

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены