За аналізований період його виробництво збільшилося на 21531 тону і у звітному році становило близько 84 тис. тонн. Близько 8,9 тис. тонн у 2009 році було вироблено олії соняшникової рафінованої та 28481 тону маргаринової продукції серед якої майже 30 % займає виробництво маргарину м'якого, 24 % - жир кондитерський для шоколадних виробів, цукерок та харчових концентратів, близько 9,0 % - жири кондитерські для вафельних та прохолоджуючих напоїв, та шоколадної глазурі, 9,6 % - жир кулінарний «Фритюрний».

Вцілому за аналізований період обсяг виробництва продукції в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат збільшився, що позитивно відображається на результатах господарювання.

ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» є досить потужним господарством, середньорічна вартість основних засобів підприємства у 2009 році становила 232539 тис. грн, що на 22,5 % менше ніж у 2007 році. Обсяги товарної продукції за аналізований період збільшилися майже в два рази, що позитивно відобразилася на сумі одержаного прибутку (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Основні показники розміру ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

Так у 2007 році фінансовий результат господарювання становив збиток у розмірі 11243,3 тис. грн., а у 2009 році підприємством було одержано прибутку на суму 2299 тис. грн.

За аналізований період зросла також вартість оборотних активів на 16 % і у звітному році становила 23320 тис. грн. майже на 68 % збільшилась сума власного капіталу.

Облікова чисельність штатних працівників у 2009 році становила 1001 особу, що на 110 осіб більша базисного року, але середньорічна чисельність працюючих зменшилась і у звітному році становила 895 осіб.

В результаті зростання чистого доходу від реалізації продукції у два рази, продуктивність праці одного працюючого також підвищилась (на 89 %) і становила 124283 грн.

Для здійснення аналізу використання трудових ресурсів необхідно на підприємстві вивчити критерій, за якими вони класифікуються. Одним з найважливіших таких критерій, є правовий статус підприємства. Цей критерій тісно пов'язаний з критерієм умов їх найму на роботу. За цим критерієм виділяють такі категорії працівників як сезонні, постійні, і тимчасові.

Кожне підприємство функціонує за певної чисельності персоналу - сукупності працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навички для управління виробництвом, якісного і своєчасного виконання передбачених технологією робіт у сфері агропромислового виробництва. Тобто для підприємства важливим є забезпеченість трудовими ресурсами. Так, ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» чисельність працюючих збільшилась на 111 осіб і в 2009 році становила 1001 особу (таблиця 2.4). Вцілому спостерігається підвищення ефективності використання трудового потенціалу. Так продуктивність праці одного працюючого за аналізований період зросла на 88 % і у звітному році сягала 124283 грн. позитивним є зростання і продуктивності 1 людино-години на підприємстві. У 2009 р. розмір зростання становив 34,4 грн. суттєве зростання продуктивності праці працівників сприяло збільшення обсягів виробленої та реалізованої продукції.

Таблиця 2.4 Показники інтенсивності та ефективності використання трудових ресурсів в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

Підвищення показників продуктивності позитивно вплинуло на рівень оплати праці працюючих таким чином, за аналізований період розмір середньомісячної оплати праці зріс майже на 39 % і становив 1728 грн у звітному році.

Розглядаючи показники інтенсивності використання та руху трудових ресурсів, слід зазначити, що дані показники у 2009 році дещо знизились, зокрема: коефіцієнт використання робочої сили знизився на 13 % і сягав рівня 90 % у звітному році, показник трудової активності становив 1964,7 год,що перевищує встановлені норми, але на 320 год. менше 2007 року.

Позитивним є зростання рівня надходження робочої сили на 10 % та зменшення коефіцієнта вибуття - на 35 %. Постійний рух трудових ресурсів свідчить про безперервний процес оновлення та надходження нових кадрів, залучення молоді та підвищення показників якості та оновлення.

Порівнявши продуктивність, оплату праці та ступінь залучення трудових ресурсів на підприємстві з районними значеннями, можна сказати, що вище зазначені показники в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» є вищими, що і сприяє підвищення матеріального стимулювання та мотивації працюючих.

Відкрите акціонерне товариство з трьох відділків та центральної садиби. В кожний відділок здійснює замкнутий цикл по виробництву певного виду продукції: олії та маргарин продукції.

В період між загальними зборами керівництво господарства проводить обране на зборах правління на чолі з головою правління. Згідно затвердженого на загальних зборах положення про правління, йому надано право управляти майном господарства та проводити без згоди загальних зборів операції на суму 500 тис. грн. За роботою правління проводить нагляд та контроль Спостережна рада, яка також була обрана на загальних зборах. Про свої спостереження пропозиції Спостережна рада відповідає перед членами кооперативу даного підприємства на чергових зборах. Також на зборах обирається і ревізійна комісія, діяльність якої затверджується положенням про ревізійну службу.

Другу ступінь управління господарства утворюють головні спеціалісти та спеціалісти відділків. Вони підпорядковуються правлінню та голові правління, а також звітують про виконану роботу перед акціонерами господарства.

Кожен відділ являє собою підрозділ, що здійснює виробничу діяльність. Так взяти для прикладу, економічний відділ на чолі якого стоїть головний економіст і до складу якого входять: економіст по оплаті праці, економіст по впровадженню проти затратного механізму, та нормувальники. В функцію даного відділу входить надання та встановлення оплати праці визначення та доведення до виробничих підрозділів норм виробітку та витрати паливо мастильних матеріалів, та контроль.

Третю ступінь керівництва утворюють відділки на чолі з керуючим відділком. Тут здійснюється безпосередня виробнича діяльність. Підпорядковується третя ланка безпосередньо керівнику свого підрозділу та головному спеціалісту певного відділку.

Далі розглянемо основні показники ефективності управлінської праці. Результати обрахунків занесені у таблицю 2.5.

Таблиця 2.5 Економічна ефективність управлінської праці

Як бачимо з таблиці, в 2009 році збільшились витрати на утримання управлінських працівників на 1370,2 тис. грн, що безперечно спонукало зростанню загальної суми витрат по підприємству. Питома вага оплати праці керівників у загальному фонді оплати праці є невеликою і становить 10-11 %.

Оцінюючи ефективність вдосконалення управління є необхідність аналізу різних елементів системи управління (таблиці 2.6). Порівнюючи два останні роки бачимо, що апарат управління в господарстві не змінився, рівень керованості складає 90 %. Значно зросла частка автоматизованої праці, що вплинуло на підвищення рівня ефективності праці на 19 тис. грн.

Таблиця 2.6 Показники різних елементів системи управління в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

Але вцілому система управління в загальному працює добре, елементи системи управління досить злагоджені, хоча апарат управління потребує деякого вдосконалення. Необхідно внести деякі корективи у посадові інструкції спеціалістів щоб запобігти дублюванню функції, що підвищить ефективність праці управлінського персоналу та знизить коефіцієнт дублювання до 50 %.

Таблиця 2.7 Основні показники забезпечення та ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства

Аналіз ефективності використання основних виробничих та оборотних засобів підприємства відображає спроможність підприємства, ступінь забезпеченості виробничими запасами та засобами виробництва, рівень кредиторської та дебіторської заборгованості (таблиця 2.7).

Як бачимо з таблиці, забезпеченість товариства активами підприємства знизилась, зокрема озброєність праці основними засобами - на 55,2 тис. грн.. ефективність використання ресурсного потенціалу в аналізованому підприємстві підвищилась. Так середньорічна продуктивність праці збільшилась майже в два рази і сягала 124283 грн в розрахунку на одного працюючого. Позитивним є підвищення коефіцієнта оборотності оборотних фондів на 2,4 грн, фондовіддачі основних засобів - на 0,33 грн. Таким чином у звітному році підприємством було одержано в розрахунку на 1 грн оборотних засобів 2,4 грн товарної продукції, на 1 грн основних засобів - 33 коп товарної продукції. Із зростанням оборотності оборотних засобів, тривалість оборотних фондів зменшилась і становила 69 днів у звітному році, що на 57 днів менше базисного. При зростанні фондовіддачі, фондомісткість основних засобів також має тенденції до зниження і становить у 2009 році 1,9 грн, а це означає, що в 1 грн вартості товарної продукції міститься 1,9 грн основних засобів. Матеріаловіддача залишається майже незмінною, що відповідно впливає на матеріаломісткість продукції.

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань.

В ВАТ «Вінниький олійножировий комбінат» надходження грошових коштів у результаті операційної діяльності дещо зменшилися, що спонукає керівників підприємства до залучення інвестицій (таблиця 2.8). Протягом 2007-2009 аналізованих років підприємством було придбано за рахунок інвестиційних коштів необоротних активів на суму 69515 тис. грн. чистий рух коштів від інвестиційної діяльності у звітному році становив 11377 тис. грн., що на 2962 тис. грн. більше базисного року.

Таблиця 2.8 Склад і структура грошових потоків у результаті інвестиційної діяльності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

Найбільші інвестиційні вкладення були у 2008 році,де чистий рух інвестиційних коштів становив близько 4936 тис. грн.

Фінансова діяльність в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» здійснювалась на належному рівні протягом аналізованого періоду (таблиця 2.9.)

Таблиця 2.9 Склад і структуру грошових потоків у результаті фінансової діяльності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

Розмір надходжень у звітному році становив 16545 тис. грн., що на 14875 тис. грн. більше базисного року. Значна частина коштів була направлена на погашення позик. Таким чином, на кінець 2009 р. сума надходжень дорівнювала 27 тис. грн. слід зазначити, що найбільші надходження в результаті фінансової діяльності були у 2008 році. Надходження власного капіталу становили 30001 тис. грн., а сума інших надходжень - 144443 тис. грн., що є позитивним вкладенням в розвиток фінансово-господарської діяльності підприємства.

2.2 Аналіз фінансово-економічного стану підприємства

Фінансовий стан підприємства - це складна інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. Фінансовий стан підприємства являє собою комплексне поняття, яке є результатом всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів. На фінансовий стан підприємства впливають усі види діяльності підприємства. Передусім на фінансовому стані підприємства позитивно позначається безпосередній випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізація продукції, робіт та послуг, і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення системного надходження і ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Метою аналізу фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ними зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими установами.

Проаналізуємо показники фінансової стійкості, платоспроможності та структури капіталу ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (таблиця 2.10) .

Таблиця 2.10 Показники фінансової стійкості та платоспроможності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. На підприємстві ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» значення коефіцієнту у 2007 році було 57, у 2008 році - 0,54, у 2009 році - 0,60, тобто підприємство на 60 % є самостійним та незалежним.

Коефіцієнт фінансової залежності - це показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума заборгованості підприємства припадає на 1 грн. валюти балансу. Тобто на 1 грн. балансу припадає 43 коп заборгованості - у 2007 році, у 2008 році - 46 коп, у 2009 році - 40 коп. позитивним є щорічне зменшення позикових коштів в валюті балансу підприємства та зростання суми власного капіталу.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує ступінь мобільності власних коштів підприємства. У 2007 році маневреність власного капіталу становила -0,37, у 2008 році - -052, у 2009 році - -0,32. від'ємне значення показники свідчить про перевищення суми поточних зобов'язань (кредиторської заборгованості за товари, зобов'язання за розрахунками з бюджетом, оплати праці тощо) над наявними оборотними активами. За аналізований період маневреність власного капіталу дещо знизилась, але ще не досягла позитивних результатів.

Негативні показники маневреності порушують рівень стабільності структури оборотних коштів. Враховуючи негативні тенденції перевищення поточних зобов'язань над вартістю оборотних активів, зазначимо, що у звітному році стабільність структури оборотних коштів становить -2,16

Коефіцієнт фінансової стійкості на ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» є досить високим, що говорить про велику частку власного капіталу у загальній структурі капіталу підприємства. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу розраховується як відношення всієї суми зобов'язань по залучених коштах та суми власних коштів. В аналізованому підприємстві цей показник зростає і у 2009 році становить близько 0,2.

Рівень іммобілізації на підприємстві також має тенденцію до зростання і характеризує частку основних засобів в загальній величині балансу підприємства. Таким чином у звітному році частка основного капіталу становить 84 %, що на 11 % вище базисного року.

Майже 60 % становила модернізація основного капіталу. Протягом аналізованого періоду цей показники знижується і у 2009 році становить лише 4 %.

Таким чином, ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» є досить потужним підприємством, рівень незалежності зростає, підвищується і ступінь маневреності та іммобілізації. Досі негативним залишається зростання поточних зобов'язань, тож підприємству слід провести розрахунки по всім видам заборгованості, що дасть змогу підвищити ступінь маневреності власного капіталу.

У ринкові економці, коли можлива ліквідація підприємства внаслідок банкрутства, одним із важливіших показників фінансового стану є ліквідність. Ліквідність характеризує здатність підприємства перетворити свої активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, проаналізуємо достатність поточних активів для погашення поточних зобов'язань - короткострокової кредиторської заборгованості.

Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді визначається його можливостями покрити свої короткострокові зобов'язання. Під ліквідністю підприємства розуміється його здатність розрахуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями за рахунок наявних активів, які можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами.

Таблиця 2.11

Показники ліквідності в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

До них належать ті елементи оборотних засобів, які можна порівняно швидко і легко реалізувати, а також залишки готової продукції на складах, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), цінні папери, кошти на розрахунковому рахунку і на інших банківських рахунках, у тому числі на депозитних рахунках, касова готівка (таблиця 2.11).

Групування оборотних засобів за ступенем ризику вкладень капіталу важливе. Управляти ліквідністю - означає не допускати збільшення частки активів з високим і середнім рівнем ризику.

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) визначає співвідношення усіх поточних активів до короткострокових зобов'язань, характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів (його нормативне значення >2 ). Значення даного показника на підприємстві відхиляється від нормативу. Так у 2009 році коефіцієнт покриття сягав рівня 0,32, що на 0,04 нижче базисного року.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує яка частина зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, а і за рахунок очікуваних фінансових надходжень (його нормативне значення >1 ). В ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» цей показник не перевищує нормативне значення, тобто у 2007 році підприємство може погасити за рахунок грошових коштів і за рахунок очікуваних фінансових надходжень 24 % зобов'язань, у 2008 - 11 %, у 2009 - 10 %. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на підприємстві на рівні 5-7 %, що говорить про те, що підприємство буде не в змозі при необхідності, негайно погасити короткострокову заборгованість.

Ступінь проміжного коефіцієнту ліквідності має тенденцію до зростання. Але він включає суму дебіторської заборгованості, розмір якої на підприємстві зростає. Таким чином підвищити рівень абсолютної ліквідності можливо шляхом зменшення суми дебіторської заборгованості.

Кроком аналізу є розрахунок групи показників ділової активності підприємства. Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, на скільки ефективно підприємство використовує свої ресурси.

В умовах обмеженості ресурсів підприємству доводиться обирати оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів і обсягами виробництва . Передумовою такого вибору повинно бути проведення аналізу ділової активності [25].

Аналіз ділової активності є важливим етапом оцінки фінансового стану підприємства, адже це та основа, на якій ґрунтуються раціональні й розумні рішення про виявлення факторів і причин досягнутого стану; підготовки і обґрунтування майбутніх рішень; викриття і мобілізації резервів підвищення ефективності господарської діяльності. Важливість та актуальність даного питання знаходить своє відображення у численних джерелах інформації, де пропонуються методики аналізу ділової активності суб'єкта господарювання.

Ряд провідних вчених та спеціалістів пропонують здійснити аналіз ділової активності підприємства шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта обіговості активів; коефіцієнта обіговості дебіторської заборгованості; коефіцієнта обіговості кредиторської заборгованості; тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей; коефіцієнта обіговості матеріальних запасів; коефіцієнта обіговості основних засобів (фондовіддачі); коефіцієнта обіговості власного капіталу.

Визначимо та проаналізуємо основні показники ділової активності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (таблиця 2.12). Коефіцієнт оборотності основних засобів, який характеризує ефективність використання підприємством наявних у його розпорядженні основних засобів.

Чим вище значення коефіцієнта, тим більш ефективно підприємство використовує основні засоби. Низький рівень цього коефіцієнту свідчить про недостатній обсяг продажів або про занадто високий рівень капітальних вкладень. Проте, значення даного коефіцієнта сильно відрізняються один від одного в різноманітних галузях. Також значення даного коефіцієнта сильно залежить від нарахування амортизації і практики оцінки вартості активів. Як бачимо з таблиці, за період з 2007 по 2009 роки на підприємстві сталися такі зміни: оборотність основних засобів зросла, що вплинуло на зниження рівня фондомісткості виробленої продукції та підвищення ефективності їх використання.

Таблиця 2.12 Ефективність використання активів в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

Оборотність активів також має тенденцію до зростання і в 2009 році становила 5,3 грн, з тривалістю одного обороту 190 дні.

Позитивним є зростання оборотності товарно-матеріальних запасів на 15,2 рази. Ступінь оборотності дебіторської заборгованості знизилась, що відповідно збільшила термін тривалості одного обороту.

Коефіцієнт кредиторської заборгованості протягом аналізованого періоду знизився на 5 % і в звітному році становив 21 %. На 1 % знизився рівень прогнозу банкрутства підприємства, хоча ймовірність залишається високою.

Вцілому ефективність використання активів в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» має низький рівень, але за аналізований період її рівень дещо підвищився. Так ступінь ділової активності у звітному 2009 році сягала рівня 47 %, що на 12 відсоткових пунктів вище 2007 року.

Ефективність діяльності підприємства визначається рівнем її прибутковості. Прибуток підприємства формується в результаті операційної, фінансової, звичайної та надзвичайної діяльності (таблиця 2.13). Прибуток - найважливіша фінансова категорія, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і в кінцевому рахунку свідчить про обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.

Таблиця 2.13 Формування чистого прибутку ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат», в 2007-2009 роки, тис. грн

Одночасно прибуток впливає на зміцнення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності. Він є не лише джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємств, а й джерелом формування бюджетних ресурсів держави.

За період з 2007 по 20098 рік сума валового прибутку збільшилась на 9639 тис. грн., чистий прибуток зріс на 13543 тис. грн. до 2009 року підприємство в результаті господарювання мало збитки, оскільки сума витрат по всіх видах діяльності перевищувала одержані доходи.

В результаті діяльності валовий прибуток у звітному році становив 11233 тис. грн., що на 9639 тис. грн. більше базисного періоду. Значну суму витрати понесло підприємство в процесі операційної діяльності та звичайної. Значну частину витрат було покрито підприємство в результаті одержаного доходу з податку на прибуток від звичайної діяльності.

Беручи до уваги останній рік, слід зазначити, що ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» має можливості щодо покращення результатів господарювання та здійснення розширеного відтворення,

2.3 Основні показники рентабельності аграрного виробництва

Для визначення ефективності вкладення коштів у підприємство та раціональності їх використання здійснимо аналіз рентабельності.

Рентабельність - це співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами. У найширшому, найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг).

Швидкість і інтенсивність явищ значно варіюють, для оцінювання динаміки явищ використовують низку показників: абсолютний приріст, темп росту і темп приросту.

Для підприємства виробництво кисню та здійснення торгівельної діяльності є найбільш рентабельним, у звітному, 2009 році рентабельність кисню сягнула 54,2 %. Дослідивши абсолютний розмір збільшення рівня рентабельності кисню протягом 2000- 2009 років, можна сказати, що воно з кожним роком зростає, що позитивно має відображатися на результатах господарювання.

Як бачимо з таблиці, на кінець звітного року результати господарської діяльності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат знизились (таблиця 2.14).

Таблиця 2.14 Динаміка рівня рентабельності основних видів продукції, за 2000 - 2009 рр

Динаміка рентабельності основних видів продукції в господарстві є неоднорідною. Найбільш прибутковими для підприємства є виробництво т реалізація олії неочищеної, виробництва кисню та здійснення торгівельної діяльності.

Рівень рентабельності кисневої продукції у звітному році становить 54,2 %, що означає що на 1 затрачена гривня підприємство має 54 коп. прибутку. Протягом аналізованого періоду виробництво та реалізація кисні приносить підприємству прибутку в межах 54-60 %.

Рис.2.1 Рентабельність окремих видів продукції в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

Близько 32 % рентабельності має олія неочищена, з кожним роком рівень її прибутковості зростає, що відповідно збільшує загальний прибуток по підприємству.

Збитковими галузями для підприємства є виробництво та реалізація очищеної олії, фасованої олії та м'якого маргарину. Рівень збитковості виробництва м'якого маргарину у звітному році становить 26 %, що на 21,7 відсоткових пункти вище 2007 року. Реалізація фасованої олії протягом майже всього аналізованого періоду приносить підприємству збиток. Рівень збитковості у звітному періоді сягає рівня 21 %. Близько 11 % є рівень збитковості очищеної олії. Виробництво зазначених видів продукції є нерентабельним для підприємства. Таким чином, керівництву слід знаходити можливості зниження витрат при виробництві продукції, пошук нових альтернативних можливостей щодо реалізації продукції з ринковими цінами.

Важливими показниками, що характеризують рентабельність господарювання є рівень рентабельності, рентабельність активів, продажу та власного капіталу.

Характеризуючи їх зміну за останні роки бачимо, що за весь аналізований період господарська діяльність підприємства є прибутковою за виключенням 2008 року (таблиця 2.15). У звітному році рентабельність виробництва продукції вцілому по підприємству становила майже 10 %, що на 7,1 відсоткових пункти вище 2007 року. Даний результат свідчить, що на 1 затрачену гривню підприємство мало близько 10 коп. прибутку.

Таблиця 2.15 Показники рентабельності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат», (розраховано за валовим прибутком)

Рентабельність продажу характеризує розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від реалізації продукції, розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції та суми реалізації продукції. Майже на 6,5 відсоткових пункти збільшилась рентабельність продажу продукції і у звітному році даний показник становив 9 %. Таке значення дає право підприємству варіювати ціною на реалізовану продукцію в межах 9 % не зазнаючи при цьому збитку. Позитивну тенденцію зростання мають і показники прибутковості власного капіталу та активів.

Таблиця 2.16 Склад та структура витрат на основні види продукції в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат», тис. грн. / %

За аналізований період результати цих показників зросли відповідно на 5,4 і 3,8 в.п. і у звітному році сягали рівня 7 та 4,3 %.

Важливим фактором, що впливає на зміну прибутковості в аграрних підприємствах є собівартість. Враховуючи специфіку виробництва, продукції в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» значні витрати направлені на виробництво продукції та просування її до споживача (Реклама, стимулювання збуту, розширення сегментів ринку, пошук нових каналів реалізації тощо). За аналізований період на підприємстві сума витрат на виробництво певного виду продукції є неоднорідною (таблиця 2.16).

Так у звітному 2009 році близько 4 % від загальної суми витрат виділялось на збутову діяльність, але це на 5 відсоткових пункти менше 2008 року. Близько 3,2 % направлено на збутову діяльність виробленого майонезу та маргарину. У 2008 році у структурі загальних витрат при виробництві очищеної та неочищеної олії зовсім на було передбачено витрат пов'язаних із збутом продукції. Як наслідок реалізації даної продукції має низькі показники продуктивності.

Найбільшу частку займають операційні витрати, які включають всі види витрат пов'язаних із придбанням сировини та виробництва певного виду продукції.

Важливу роль в господарській діяльності підприємства відіграє і регулювання структури загальних операційних витрат по підприємству, складовими яких є матеріальні витрати, витрати на оплату праці, амортизаційні відрахування та інші витрати (таблиця 2.17).

Як бачимо з таблиці,в структурі операційних витрат найбільшу частку займають матеріальні затрати близько 61 % у звітному році, їх питома вага за аналізований період зросла на 9 в.п. Майже 18 % займають витрати на оплату праці. Доцільно зазначити, що протягом аналізованого періоду витрати на оплату праці значно підвищились, що є позитивним результатом і у 2009 році становили 21298 тис. грн.

Таблиця 2.17 Структура операційних витрат в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

Сума амортизаційних відрахувань протягом 2007-2009 року також зросла і у звітному році становила 11675 тис. грн.. підвищилась також і частка амортизаційних відрахувань в загальних витратах. Збільшення амортизаційного фонду дасть змогу підприємству розширити витрати на ремонт та догляд за машинами, обладнанням та транспортними засобами.

В цілому операційні витрати збільшились на 56913 тис. грн. і у звітному році дорівнювали 119046 тис. грн.

Аналізуючи ефективність господарювання ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» по окремих видах продукції (таблиця 2.18), можна зробити деякі висновки. Господарська діяльність підприємства за аналізований період має негативні наслідки. Так в 2009 році порівняно з 2007 р. збільшилась собівартість реалізованої очищеної та неочищеної олії майже у два рази і у звітному році дорівнювала відповідно 44282 та 55888 тис. грн.

Збільшення витрат сприяло зменшенню рівня прибутковості даного виду продукції. Таким чином у звітному році збиток по реалізації очищеної олії становив 5050 тис. грн., а рівень збитковості сягав 11,4 %, що на 3,5 в.п. більше 2007 року.

Таблиця 2.18

Показники рентабельності виробництва основних видів продукції в ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат», за 2007-2009 рр.

Зростання витрат при виробництві неочищеної олії не вплинуло на зменшення доходності підприємства. Отже, у 2009 році підприємством було одержано 17919 тис. грн. прибутку, що на 10963,3 тис. грн. більше базисного року. Рівень рентабельності також підвищився і становив близько 32 %.

Найбільш прибутковим для підприємства є виробництво та реалізація кисню. Так за аналізований період, витрати на його виробництво зросли на 3,3 %, дохід від реалізації - на 11 %, відповідно прибуток - на 28 %. Рівень рентабельності виробництва кисню у звітному році становить 54,2 %, а це означає, що на одну затрачену гривню підприємство має 54 коп прибутку. Негативним в господарській діяльності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» є високий показник рівня збитковості основних видів продукції. Так виробництво м'яких маргаринів (в т. ч. майонезу) принесло підприємству у звітному році 1648 тис. грн. збитку, фасованої олії - 443 тис. грн. Ян наслідок, рівень збитковості по цим видам продукції у 2009 році становить відповідно 26,1 та 20,7 %.

Але, значні доходи від реалізації кисню, неочищеної олій, здійснення торгівельної діяльності дають змогу покрити збитки по виробництву інших

видів продукції. Таким чином, вцілому по підприємству прибуток становить 11233 тис. грн., що у 7 разів більше 2007 року. Рівень рентабельності зріс на 7,1 в.п. і у звітному році становив майже 10 %.

Зрозуміло, що в аналізованому підприємстві можна підвищити рівень ефективності господарювання за рахунок удосконалення виробництва збиткових видів продукції.

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ЗБІЛЬШЕННЯ ПРИБУТКУ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

3.1 Обґрунтування стратегії зростання прибутку підприємства

Аналіз літературних джерел зі стратегічного управління показує, що не існує єдиної думки авторів щодо процесів формування і реалізації стратегії підприємства.

Зіставляючи різні підходи до визначення процесу формування стратегії, можна констатувати, що в основному вчені розглядають методологію формування економічної стратегії підприємства, як такої, що складається з двох взаємодоповнюючих підсистем:

1) управління стратегічними можливостями або «запланована» стратегія, що включає аналіз і вибір стратегічної позиції;

2) оперативне управління проблемами в реальному масштабі часу або стратегія, що «реалізовується», що дозволяє підприємствам реагувати на несподівані зміни.

Стратегія повинна встановлювати напрям діяльності підприємства, в які конкретно товари і ринки підприємство спрямовує грошові й трудові ресурси, а також як саме це буде зроблено, тобто яким чином буде організована робота з формування споживчих переваг у даній галузі.

Формування стратегії повинне враховувати всі особливості підприємства, пов'язані з його галузевою приналежністю, рівнем техніки й організації виробництва. Крім того, на формування стратегії впливає вид і ніша ринку, які підприємство намагається зайняти або утримати.

Разом з тим, необхідно зазначити, що ми не можемо сформувати стратегію раз і назавжди. Завжди мають місце чинники, які раніше не могли бути враховані. Це і зміна конкурентної позиції, зміни в системі оподаткування, поява нових можливостей підприємства чи ж зовнішній погроз його розвитку, зміна керівництва підприємством - все це робить необхідним коректування стратегії.

Стратегія дає можливість припустити потенційні зміни й розробити заходи, які дозволять підприємству нормально функціонувати і здійснювати свою фінансово-господарську діяльність з урахуванням цих змін.