Управління конкурентоспроможностю підприємства ресторанного господарства в умовах глобалізації

Друга стратегія - це стратегія диференціації, орієнтуючись на яку підприємство націлюється на широкий ринок, пропонуючи оригінальний товар, що має переваги перед аналогами.

Нарешті, третя стратегія - концентрація на специфічному сегменті ринку за рахунок низьких цін або унікальності запропонованого товару.

Застосування у розробці номенклатури продукції описаних вище методів полегшує визначення СЗГ і формування базової стратегії організації.

Ринкових стратегій може бути декілька, відповідно до видів виготовленої продукції. Зміст базових стратегій залежить від умов освоюваних ринків, номенклатури виробництва, конкурентоздатності продукції, фінансових, технологічних, збутових, кадрових можливостей підприємства, а також інших чинників.

Стратегія обмеженого зростання - стратегія, яку застосовують більшість організацій, які функціонують у «старих галузях», що давно склалися і характеризуються стабільною технологією. При впровадженні стратегії обмеженого зростання цілі розвитку підприємства встановлюються «від досягнутого» і коригуються з урахуванням зміни умов функціонування (темпів інфляції, рівня насиченості ринку, платоспроможного попиту і т.д.). Якщо керівництво в цілому задоволене станом організації, то в перспективі воно буде дотримуватися раніше впровадженої стратегії, оскільки орієнтація на неї залишається найпростішим і найменш ризикованим шляхом подальшого освоєння ринку.

Стратегія скорочення або останнього засобу. Перевага їй надається вкрай рідко, оскільки характерним для неї є встановлення цілей нижче рівня, досягнутого в минулому. На стратегію скорочення орієнтуються у випадках, якщо показники діяльності організації мають стійку тенденцію до погіршення і жодні засоби не допомагають їй протистояти.

Комбінована стратегія - це будь-яке об'єднання розглянутих вище альтернатив - обмеженого зростання, зростання або скорочення. Такої стратегії дотримуються, в основному, значні диверсифіковані підприємства, що активно функціонують у декількох галузях із властивими їм розходженнями в ринковій кон'юнктурі. Так, організація може продати або ліквідувати одне із своїх підприємств і замість нього придбати одне або декілька інших. У цьому випадку і відбудеться об'єднання двох базових альтернативних стратегій - скорочення і зростання.

Таким чином, базові стратегії є варіантами загальної стратегії організації, заснованої на комплексі функціональних стратегій, проектів і програм (однією з таких функціональних стратегій і є стратегія поведінки підприємства на зовнішньому ринку), їхня розробка, об'єднання і узгодження є важливою умовою наповнення загальної стратегії конкретним змістом. Після перевірки базових стратегій на відповідність цілям організації, зіставлення їх зі стадіями життєвих циклів товарів, попиту і технології, загальна стратегія підкріплюється функціональними стратегіями, конкретними проектами і програмами.

Розробка функціональних стратегій містить формування цілей і постановку завдань, що сприяють їхньому досягненню. Після цього встановлюються терміни вирішення завдань, визначаються необхідні ресурси і т.д.

Формування функціональних стратегій, проектів і програм супроводжується їхнім об'єднанням і узгодженням у рамках загальної стратегії. Після цього наступає період завершення формування стратегій. Він передбачає доопрацювання загальної стратегії до рівня відповідності її цілям розвитку організації. Таким чином, стратегічний менеджмент у сфері зовнішньоекономічних зв'язків сприяє стабілізації і зміцненню стратегічних позицій підприємства, забезпеченню його тривалої життєздатності та конкурентоспроможності при зміні зовнішніх умов функціонування.

3.3 Розробка програми підвищення конкурентоспроможності організаційно-обслуговуючої системи ресторану в умовах глобалізації

Стратегічне управління діяльністю ресторану «Вікторія» -- це процес постановки цілей і задач підприємства, організації дій та підтримки взаємовідносин, ще сприятимуть досягненню цілей з урахуванням внутрішніх можливостей ресторану та вимог ззовні.

Основними поняттями стратегічного менеджменту є:

Рис. 3.4. Взаємозв'язок основних понять стратегічного менеджменту

Потенціал ресторану «Вікторія» - це сукупність можливостей підприємства по випуску продукції та наданню послуг. Потенціал ресторану залежить від ресурсів: технічних; технологічних; кадрових; фінансових; інформаційних; організаційних; часових.

На основі проведених вище досліджень можна зробити висновок про те, що потенційні можливості ресторану «Вікторія» використовуються на 40-50%. Добре використовується кадровий потенціал, організаційний потенціал. При виборі стратегії діяльності ресторану потрібно зробити акцент на ефективніше використання технічного та технологічного потенціалу підприємства.

Стратегія розвитку - це модель дій, програма дій по досягненню цілей ресторану. В процесі аналізу діяльності ресторану «Вікторія» за останні три роки виявлено ряд факторів, які негативно вплинули на його конкурентоспроможність. Виходячи з цього, були розроблені цілі діяльності ресторану «Вікторія» для подальшого його функціонування на ринку в умовах конкуренції:

1. Ефективніше використання потенціалу підприємства.

2. Визначення асортименту продукції на основі маркетингових досліджень.

3. Забезпечення виробництва якісною сировиною.

4. Розробка та впровадження нових форм обслуговування у ресторані.

5. Визначення комплексу послуг ресторану на основі вивчення побажань споживачів.

6. Підвищення конкурентоспроможності персоналу.

7. Зменшення рівня витрат ресторану.

8. Залучення до ресторану «Вікторія» клієнтів конкуруючих підприємств через сучасну рекламну кампанію.

9. Зміцнення позицій ресторану «Вікторія» на ринку.

Отже, виходячи з досліджень по матриці «доля ринку - темпи зросту» та по матриці «Привабливість - конкурентоспроможність» для ресторану «Вікторія» необхідно вибрати стратегію посилення позицій на ринку через створення конкурентних переваг.

Конкурентоспроможність - це здатність ресторану «Вікторія» успішно протидіяти своїм конкурентам, вдало оперуючи своїм потенціалом. Для характеристики конкуруючих переваг ресторану «Вікторія» потрібно визначити:

1. Параметри конкурентоспроможності продукції та послуг ресторану.

2. Показники конкурентоспроможності продукції та послуг:

- Корисний ефект;

- Витрати споживача;

- Коефіцієнт конкурентоспроможності.

Сучасна ринкова економіка пред'являє принципово нові вимоги до якості продукції, що випускається. Це пов'язано з тим, що зараз виживання любого підприємства, його стійке положення начинку товарів та послуг визначається рівнем конкурентоспроможності, В свою чергу, конкурентоспроможність пов'язана з дією декількох десятків факторів, серед яких можна виділити два основних - рівень ціни та якість продукції.

Найновіший підхід до стратегії підприємництва заключається в розумінні того, що якість є самим ефективним засобом задоволення потреб споживачів і одночасно з цим - зменшення витрат виробництва. Успішна діяльність ресторану «Вікторія» повинна забезпечуватись виробництвом продукції та послуг, які:

- відповідають чітко визначеним потребам споживачів;

- відповідають стандартам та технічним умовам;

- відповідають діючому законодавству та іншим вимогам суспільства;

- пропонуються споживачам по конкурентоспроможним цінам

- направлені на отримання прибутку.

Виконання цих вимог забезпечується управлінням якістю продукції яке буде здійснюватись у ресторані «Вікторія» системно, тобто на підприємстві буде функціонувати система управління якістю продукції, що являє собою організаційну структуру, чітко розподіляючу відповідальність, процеси, ресурси, необхідні для управління якістю.

Організація системи управління якістю роботи ресторану буде здійснюватися в чотири етапи (рис. 3.5):

Рис. 3.5. Етапи здійснення системи управління якістю у ресторані «Вікторія»

На першому етапі буде створена постійно діюча комісія по якості, яка детально ознайомлена з методичними рекомендаціями, умовами роботи колективу, діючими формами контролю за якістю, формами морального та матеріального стимулювання.

На другому етапі постійно діюча комісія по якості розробить детальний: план організаційних, технічних, економічних, виховних і адміністративних заходів, що забезпечать якісне виконання працівниками ресторану своїх функцій. Керівники підрозділів детально ознайомлять працівників ресторану з основними положеннями комплексної системи управління якістю. Очолить ц роботу на підприємстві і діючу комісію - директор. Відповідну підготовчу роботу будуть проводити всі працівники, що вводять до складу комісії по якості. Цей етап завершиться визначенням мети і завдань в сфері підвищення якості роботи колективу ресторану та прийняттям рішення проведення апробації системи.

На третьому етапі буде відбуватись обговорення і підведення підсумків апробації системи, розробка рекомендацій по її удосконаленню і втіленню.

Четвертим етапом є втілення системи управління якістю продукції та послуг на підприємстві. До складу комісії входять: директор ресторану, завідувачі виробництвом, головний бухгалтер, представник профспілкової організації готельного комплексу «Вікторія», Основними задачами створеної служби управління якості повинні бути:

- захист репутації та іміджу ресторану «Вікторія»

- захист споживачів від неякісної продукції;

- скорочення непродуктивних робіт у ресторані;

- попередження браку продукції і послуг на підприємстві.

В процесі вирішення цих основних задач служба управління якістю у ресторані «Вікторія» повинна виконувати такі функції:

- координувати роботу по досягненню необхідного рівня якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції:

- наукові дослідження, виготовлення, контроль, сервісне обслуговування;

- розраховувати витрати по забезпеченню якості продукції в цехах і у ресторані в цілому;

- визначати витрати, зумовлені впливом різних факторів на необхідного рівня якості з метою скорочення відходів;

- координувати діяльність всіх служб, які співпрацюють в питаннях якості, в розробці конкретних цілей в цій сфері і інформувати їх про досягнуті результати;

- співпрацювати зі службою матеріально-технічного забезпечення;

- організовувати навчання досягнення високих показників якості продукції та послуг своїх працівників;

- приймати активну участь в підготовці кадрів та чинити інші дії з метою стимулювання в роботи щодо підвищення якості продукції, послуг.

Одним з напрямків забезпечення конкурентоспроможності ресторану «Вікторія» є підвищення ефективності рекламної діяльності. В результаті дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища Ресторану «Вікторія», виявлено, що рекламна діяльність підприємства не є достатньо ефективною: послугами підприємства користується обмежений контингент споживачів. Тому, вважається необхідним, на основі визначення основних маркетингових цілей ресторану, розробити проект рекламної компанії ресторану «Вікторія» з метою підвищення його конкурентоспроможності.

Для досягнення встановлених цілей маркетингових комунікацій необхідно: по - перше, провести широку рекламну компанію; по - друге, розробити систему знижок для клієнтів ресторану; по - третє, покращити якість послуг.

Маркетингові комунікації, спрямовані на створення переваг ресторану «Вікторія», у випадку успіху приведуть до усвідомлення споживачами реальних переваг підприємства і суттєвого переважання його послуг над аналогічними, що пропонуються конкурентами.

Необхідно підкреслити, що наявність у споживача бажання ще не означає успіх. Для цього необхідно формування переконаності цільової аудиторії в необхідності скористатись саме послугами ресторану «Вікторія». В цьому випадку важливо переконати потенційних споживачів в правильності їх вибору.

Споживачі, навіть вже ті, що мають переконаність в необхідності звертання до ресторану за послугами, у силу ряду причин можуть так і не наважитись на будь-які дії в цьому напрямку. В цьому випадку приймається ціль комунікації, спрямована на спонукання до придбання послуг. Для цього в ресторану «Вікторія» можливо запропонувати для даної цільової аудиторії систему знижок, або надати будь-які пільги, що зацікавлять споживачів. Так, в ресторані «Вікторія» відсутня будь-яка комп'ютерна реклама.

Взагалі, вся Інтернет - реклама найбільше й оперативніше усіх вирішує одну з головних завдань реклами - дія на цільову аудиторію. Досягнення в програмуванні дозволяють зробити це з мінімальною, практично нульовою похибкою. Зараз Україна починає активно впроваджувати нові технології за зразком західних і розроблює нові способи рекламування (наприклад, текстова рекламна мережа tx3 - перша у світі в цьому класі), з'являються рекламні мережі, що відповідають західним стандартам (RLE). Проте технічна відсталість середньостатистичного користувача гальмує розвиток нових технологій, таких як, наприклад, SWF. Затримка постачання нового програмного забезпечення не дає користувачу можливості відчути всю зручність нового віртуального світу, а низька пропускна здатність і ненадійність комунікаційних каналів ще більш сповільнює це впровадження. Однак зараз чітко просліджується тенденція розвитку ліній зв'язку, і в майбутньому збільшення швидкості зв'язку безсумнівно відіб'ється на якісному рівні реклами. Баннерна реклама є найбільш популярним і ефективним способом нарощування траффіка (залучення відвідувачів) web-сторінки. Крім того доведено, що баннери є могутнім інструментом брендинга - іміджевої реклами. Тому, вважається за доцільне використати баннерну рекламу для рекламування послуг ресторану «Вікторія».

Пропонується заплатити пошуковому серверу за показ баннерів рекламованої сторінки на їхніх сторінках. Завданням ресторану «Вікторія» є не просте залучення відвідувачів на web-сайт, а ще й за допомогою мережі успішно просувати послуги ресторану, збільшити обсяги реалізації продукції та послуг, поліпшити позитивний імідж. Щоб іміджева реклама була ефективна, баннер ресторану «Вікторія» повинен бути виконаний у відповідному ключі: професійний дизайн, добре продуманий рекламний текст і слоган, використання відповідних зображень і т.д. А використання в цьому випадку псевдополос прокручування, псевдокнопок, що інтригують, але зовсім не стосуються змісту фраз і зображень, не є правильним вибором.

Для впровадження Інтернет реклами необхідно провести Інтернет мережу в ресторані «Вікторія», придбати відокремлений власний web - сайт, встановити сервер, розробити дизайн сайту. З метою розширення асортименту додаткових послуг та залучення більшої кількості споживачів, для клієнтів ресторану пропонується створити Інтернет - кімнату. Розрахунок суми витрат на введення Інтернет реклами та створення Інтернет - кімнати в ресторані «Вікторія» наведений в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Кошторис витрат на введення Інтернет реклами та створення Інтернет - кімнати в ресторані «Вікторія»

Статті	Сума, тис.грн
Виділений канал	1,5
Встановлення серверу	8,8
Розробка сайту	4,3
3 комп'ютера для Інтернет кімнати	8,1
Річна оплата за виділений канал	5,7
Роботи по встановленню Інтернет мережі в ресторані «Вікторія»	5,2
Всього	33,6

Таблиця. 3.2 Обсяг витрат на здійснення рекламної компанії ресторану «Вікторія»

Рекламні засоби	Об'єм	К-ть виходів за рік	Сума, тис. грн
Реклама в друкованих періодичних виданнях
Прем'єр	1/4 A3	3 рази	2,6
Афіша	1/2 А4	2 рази	3,4
Кур'єр	1/4 А4	1 раз	1,9
Simon	1/4 А4	1 раз	1,2
Вечірній Харків	1/2 А4	1 раз	2,8
Вісник	1/8 A3	2 рази	2,1
Всього			14
Реклама на радіо
Радіо Европа плюс	30 секунд	20 раз	3,36
	20 секунд	20 раз	2,3
Радіо Хит фм	15 секунд	20 раз	2,7
Всього			8,36
Інша друкована реклама
Буклети	1000 од.	6 разів	10,5
Сувенірні календарі	5000 од.	1 раз	0,7
			11,2
Всього			2,82
Всього по основних рекламних засобах	25,18

Як видно з розрахунку, наведеному в табл. 3.2 на основні засоби реклами необхідно 25,18 тис.грн. Основну частку витрат складають витрати на рекламу в періодичних виданнях. З розрахунків табл. 3.2 видно, що на рекламну компанію ресторану «Вікторія» в 2013 р. необхідно 58,78 тис.грн, ця сума включає в себе розміщення рекламної інформації в масових та спеціалізованих друкованих виданнях, розміщення реклами в Інтернеті.

З метою залучення більшої кількості відвідувачів до ресторану «Вікторія» пропонується створити систему стимулювання, сутність якої полягає у використанні різноманітних знижок. Постійне використання знижок для всіх споживачів може створити у клієнтів думку, що якість послуг ресторану дуже низька, або ціни дуже завищені, тому, з метою поєднання позитивного впливу знижок на підвищення попиту на продукцію та послуги ресторану «Вікторія», пропонується розробити графік стимулювання клієнтів. Графік стимулювання клієнтів ресторану «Вікторія» на 2013 р. представлений в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Графік стимулювання споживачів ресторану «Вікторія» на 2013 р.

Вид знижки	25 грудня - 20 січня	14 лютого	05 березня - 10 березня	23 серпня - 25 серпня
Замовлення столику за допомогою Інтернет	10%	10%	10%	10%
Постійним клієнтам	5%	5%	5%	5%
Молодим парам	-	25%	-	-
Першим 24 клієнтам	-	-	-	5%
Знижка на солодкі страви	-	5%	10%	-
Жінкам	-	5%	15%	-
Проведення банкетів	10%	-	-	-

Внаслідок впровадження запропонованої системи стимулювання споживачів за допомогою використання встановлених знижок планується підвищити зацікавленість до підприємства та збільшити кількість клієнтів.

Таким чином, з метою підвищення конкурентоспроможності ресторану «Вікторія» розроблена широка рекламна компанія. Крім звичайних видів реклами, для ресторану «Вікторія» пропонуються ще додаткові види: реклама в Інтернет мережі (Web - сайт, баннери). Планується, що реклама ресторану в мережі Інтернет буде проводитись постійно, а реклама в друкованих періодичних виданнях, на радіо, реклама буде мати максимальний об'єм у визначені періоди. Саме в ці періоди спостерігається максимальне користування послугами ресторану.

Розрахунок вартості комп'ютерного обладнання для ресторану «Вікторія» наведений в табл. 3.4. Розрахуємо загальну суму витрат на реалізацію стратегії підвищення конкурентоспроможності ресторану «Вікторія».

Таблиця 3.4 Кошторис витрат на реалізацію стратегії підвищення конкурентоспроможності ресторану «Вікторія»

Кошторис витрат	Сума, тис. грн
Виділений канал	1,5
Встановлення серверу	8,8
Розробка сайту	4,3
5 комп'ютерів	8,1
Річна оплата за виділений канал	5,7
Роботи по встановленню Інтернет мережі в ресторані "Вікторія"	5,2
Витрати на рекламу	25,18
Програмне забезпечення ORACLE	10
Всього	68,78

Таким чином, пропонується підвищити конкурентоспроможність ресторану «Вікторія» за допомогою розробки високоефективної рекламної компанії, розробки та впровадження служби кейтерингу та забезпеченні її необхідними інформаційними технологіями. Передбачається, що запропоновані заходи дозволять залучити більшу кількість клієнтів, підвищити популярність послуг ресторану серед споживачів і, таким чином, підняти імідж ресторану.

3.4 Оцінка соціально-економічної ефективності впровадження плану підвищення конкурентоспроможності ресторану в умовах глобалізації

З метою підвищення конкурентоспроможності ресторану «Вікторія» пропонується розробити високоефективну рекламну компанію, розробити та впровадити службу кейтерингу та забезпечити її необхідними інформаційними технологіями, удосконалити організацію виробничого процесу, підвищити культуру та якість обслуговування, розширити асортимент солодких страв з лікувально-профілактичними властивостями, що є надзвичайно актуальним на сьогоднішній день.

Для визначення економічної ефективності запропонованих заходів необхідно розрахувати плановий товарообіг. Механізм економічного обґрунтування обсягу та структури товарообіг підприємства ресторанного господарства включає в себе визначення пріоритетних цілей, забезпечення взаємозв'язку між показниками, врахування факторів та кон'юнктури розвитку ринку, ефективності діючого законодавства.

Розрахуємо плановий товарообіг ресторану «Вікторія» від впровадження послуг кейтерингу. Передбачається, що за тиждень буде проводитись в середньому 2 виїзних обслуговування (КО), кількість людей (КЛ), обслуговуваних на банкеті, складатиме в середньому 20 чоловік, а середня вартість обслуговування однієї людини (ВОЛ) становитиме 39,52 грн. Таким чином, середня вартість одного виїзного обслуговування (ВО) становитиме:

ВО = КЛ*ВОЛ = 39,52*20 = 790,4 грн.

Отже, товарообіг за тиждень (Т/От) складатиме:

Т/От = КО*ВО = 790,4*2 = 1580,8 грн.

Прогнозований товарообіг ресторану «Вікторія» від впровадження послуг кейтерингу (Т/Ор) за 2013 рік становитиме:

Т/Ор=Т/От*КТ;

Де КН - кількість тижнів у році.

Таким чином, Т/Ок = 1580,8*52 = 82,2 грн.

Тепер розрахуємо плановий товарообіг ресторану «Вікторія» внаслідок реалізації запропонованих рекламних заходів, виходячи з того, що впровадження розробленої рекламної програми та підвищення якості обслуговування дозволить залучити у плановому періоді на 10 споживачів на день більше, ніж в попередньому. Внаслідок розширення асортименту солодких страв в меню ресторану «Вікторія» планується збільшення кількості споживачів на 5 чоловік за день.

В результаті аналізу анкетних даних встановлено, що середньозважена вартість покупки одного споживача в ресторані «Вікторія» становить 34,07 грн. Тоді внаслідок проведення рекламної компанії та підвищення якості обслуговування товарообігу ресторану «Вікторія» за день збільшиться на 340,7 грн. (34,07*10), а за рік - на 124355,5 грн. (340,7*364) та розширення асортименту солодких страв товарообіг ресторану «Вікторія» за день збільшиться на 170,35 грн. (34,07*5), а за рік - на 62177 грн. (170,35*364).

Отже, у плановому періоді прогнозується збільшення товарообігу ресторані «Вікторія» на 186,6 грн.

Таким чином, розрахуємо прогнозні показники діяльності ресторану «Вікторія» на 2013 р. після впровадження запропонованої стратегії підвищення його конкурентоспроможності (табл. 3.5).

Аналізуючи дані табл. 3.5 видно, що валовий товарообіг ресторану «Вікторія», що планується перевищить валовий товарообіг 2012 р. на 82,2 тис. грн, або на 20%, і це тільки від запропонованої діяльності кейтерінгу. Також збільшиться дохід ресторану «Вікторія» на 68,59 тис.грн. Собівартість реалізованої продукції збільшилась на 19,25 тис. грн. Проаналізувавши цю таблицю можна зробити висновок, що запропонована стратегія підвищення конкурентоспроможності продукції та послуг ресторану «Вікторія»є досить ефективною.

Таблиця 3.5 Прогноз основних показників фінансово господарської діяльності ресторану «Вікторія»

Показники	2012 р.	2013 р. (прогноз)	Абсолютне відхилення	Темп росту, %	Темп приросту, %
Дохід від реалізації продукції	205,5	287,7	82,2	140	40
ПДВ	34,3	47,95	13,65	139,8	39,8
Чистий дохід від реалізації продукції	171,2	239,75	68,59	140,04	40,04
Собівартість реалізованої продукції	87,5	106,75	19,25	122	22
Валовий: прибуток	83,7	133	49,3	158,9	58,9
Адміністративні витрати	6,7	8,04	1,34	120	20
Затрати на збут	15,9	20,67	4,77	130	30
Інші операційні витрати	30,2	33,22	3,2	110	10
Фінансові результати операційної діяльності: - прибуток	30,9	71,07	40,17	230	130
Інші витрати:	9,6	11,52	1,92	120	20
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: - прибуток	21,3	59,55	38,25	279,5	179,5
Податок на прибуток від звичайної діяльності	6,39	17,9	11,51	280,1	180,1
Фінансові результати від звичайної діяльності	14,91	41,7	26.79	279,6	179,6
Чистий прибуток	14,91	41,7	26,79	279,6	179,6
Рівень рентабельності обороту	7,3	14,4	7,1	197,3	97,3

Для реалізації запропонованої стратегії підвищення конкуренто-спроможності ресторану «Вікторія» потрібні фінансові кошти на придбання комп'ютерного обладнання, на рекламні заходи, пакету комп'ютерного програмного забезпечення та інші. В табл. 3.5 розрахована необхідна сума витрат, яка становить 68,78 тис. грн. Одним з напрямків підвищення конкурентоспроможності ресторану «Вікторія» є проведення активної рекламної компанії. Планується отримати необхідні кошти на реалізацію проекту з фонду виробничого розвитку, оскільки ресторан не має в своєму розпорядженні необхідної суми коштів. Соціальна ефективність від діяльності ресторану «Вікторія» передбачається в тому, що він буде більш повно задовольняти потреби населення. Вона очікується в таких напрямках:

- більш повне задоволення вимог населення в харчуванні та послугах ресторанного господарства;

- зменшення витрат часу населення в зв'язку з приготуванням та вживанням їжі в домашніх умовах;

- зміцнення здоров'я за рахунок пропозиції страв з лікувально-профілактичними властивостями;

- задоволення потреб населення в організації дозвілля.

Таким чином, можна зробити висновок, що реалізація запропонованої стратегії сприятиме більш повному задоволенню потреб споживачів, та як наслідок значно підвищить конкурентоспроможність ресторану «Вікторія». Все це вказує на доцільність та соціально-економічну ефективність впровадження розробленої стратегії підвищення конкурентоспроможності в ресторані «Вікторія».

Висновки до розділу 3

Зараз в умовах економічної нестабільності України одним з актуальних питань залишається вибір стратегічного напрямку розвитку галузі. Одним із пріоритетних секторів економіки є ресторанний бізнес. За даними Асоціації ресторанного бізнесу України темпи росту ринку ресторанних послуг протягом останнього часу коливалися в межах 60-100% у рік. Прибуток від довгострокових інвестицій у підприємства ресторанного господарства складає 15-20%. Середній строк окупності ресторанного проекту варіюється від 2 до 5 років залежно від капіталовкладень.

Стратегічними напрямками розвитку ринку ресторанних послуг є: залучення інвестицій грошових та інтелектуальних, взаємовигідна взаємодія зі суміжними галузями, впровадження інновацій.

Формування конкурентних стратегій один з найсуттєвіших та найскладніших етапів процесу стратегічного планування. Здійснення маркетингових аналізів для подальшої розробки цілей, опрацювання стратегій, приводить до найкращих результатів. Це досить складна річ в умовах постійної зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ, накопичення і розгляд даних усіх результатів про діяльність підприємства, важливо проводити на динамічній основі.

Розробка функціональних стратегій містить формування цілей і постановку завдань, що сприяють їхньому досягненню. Після цього встановлюються терміни вирішення завдань, визначаються необхідні ресурси.

Формування функціональних стратегій, проектів і програм супроводжується їхнім об'єднанням і узгодженням у рамках загальної стратегії.

Розділ 4. Охорона праці на підприємстві

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально- профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Головними об'єктами дослідження охорони праці - є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці на виробництві.

Створення системи охорони праці на підприємстві передбачене Законом України “Про охорону праці”. У загальному, законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до Закону України “Про охорону праці”, під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Крім того, відповідно до вказаного Закону, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Серед чималого переліку обов'язків роботодавця, передбаченого ст. 13 Закону України “Про охорону праці” є пункт про те, що роботодавець - розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці. Відповідно до ст. 27 Закону, нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.

Сучасний ресторан оснащений великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуговуючого персоналу, відбувається постійна зміна відвідувачів. Саме тому питанням охорони праці і техніки безпеки в ресторанах приділяється велика увага. У ресторанах повинні проводиться заходи щодо профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.

Загальне керівництво роботою з охорони й безпеки праці в ресторані здійснює директор (роботодавець). Він зобов'язаний забезпечити виконання вимог законів про працю, правил і норм з охорони праці, державних стандартів, а також виконання зобов'язань, передбачених колективним договором (контрактом). Директор ресторану наказом призначає відповідального за безпеку праці, формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан охорони праці в кожному підрозділі і відповідальних за навчання персоналу ресторану і перевірку знань з охорони праці.

Згідно з положенням до наказу ТОВ«Нестсервіс готельно-ресторанний комплекс «Вікторія» в ресторані розробляється своє положення про організацію роботи з охорони праці і виробничої санітарії. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» служба охорони праці призначена для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на попередження нещасних випадків, аварій в процесі праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо генеральному директору ресторану. Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб, до яких відноситься і ТОВ«Нестсервіс готельно-ресторанний комплекс «Вікторія». Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своїми посадами та заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб та повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, зазначеним у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавчому порядку під час прийому на роботу і періодично раз на три роки. Працівники служби охорони праці підприємства в своїй діяльності керуються законодавством України, нормативно-правовими актами з охорони праці, колективним договором та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.

Крім того, для кожної категорії працівників розробляються інструкції. Працівник готелю зобов'язаний дотримуватися норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідомляти своєму безпосередньому керівникові про будь-який нещасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей. Працівники ресторану допускаються до роботи лише після проходження інструктажу з техніки безпеки. Видами інструктажу є вступний, первинний, повторний, позаплановий, поточний.

Обов'язково проводиться профілактика виробничого травматизму, причини якого можуть бути організаційними і технічними. До організаційних відносяться: недостатній нагляд за дотриманням правил техніки безпеки, відсутність необхідної технічної кваліфікації в персоналу, робота без запобіжних засобів, неправильне розташування людей на робочому місці, недостатній інструктаж, погане освітлення, низька або висока температура, слабка вентиляція тощо.

До технічних причин травматизму відносяться: несправність або недосконалість технологічного обладнання, інструментів, пристроїв і засобів техніки безпеки, незручність або захаращеність робочого місця. Причиною травми може стати також хворобливий стан працюючого, непідготовленість до даної роботи і неуважне відношення до неї, стомлення і стан сп'яніння.

Розслідування й облік нещасних випадків відбувається відповідно до “Положення про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві”. Це положення встановлює єдиний порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві. За результатами розслідування складається висновок, що є обов'язковим для роботодавця і може бути оскаржений в органах державної інспекції праці або в суді.

Виробнича санітарія і гігієна. Гігієна праці розглядає питання, пов'язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я працівників, підвищення працездатності і продуктивності праці. Існують декілька гігієнічних критеріїв оцінки умов праці:

- забруднення повітря;

- температура, вологість і швидкість руху повітря;

- рівень шуму;

- освітленість;

- санітарний стан;

- особиста гігієна співробітників.

Забруднення повітря. Усі приміщення ресторану, де працює персонал, повинні бути просторими, мати досить високі стелі, бути оснащеними природною або примусовою вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і виключає проникнення сторонніх запахів.

Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці параметри мають сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою системи опалення. Температура повітря в приміщеннях повинна бути не нижче 18 °С, вологість повітря в теплий період року 30-60%, у холодний - не більш 70%, швидкість руху повітря в холодний період - до 0,3 м/с, у теплий - до 0,5 м/с.

Рівень шуму. У ресторанах повинні дотримуватися протишумні правила, до яких належать такі. Для зменшення шуму в житлових і громадських приміщеннях використовують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу обробку стін.

Освітленість. При поганій освітленості з'являються зорова втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується продуктивність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освітленість цілодобово при лампах розжарювання - 100 лк (у люменах), при люмінесцентних лампах - 200 лк, у коридорах - природне або штучне освітлення. Кожне робоче місце повинне бути досить освітлене, але освітлення при цьому не повинне справляти сліпучої дії. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освітлення на робочих місцях не допускається. Існує також аварійне освітлення на випадок евакуації.

Санітарний стан. У ресторані повинні дотримуватися санітарно-гігієнічні норми і правила, встановлені органами епідеміологічного нагляду, зокрема з чистоти приміщень, стану сантехнічного обладнання, видалення відходів, ефективного захисту від комах і гризунів, обробки білизни. Усе газове, водопровідне і каналізаційне обладнання повинне бути встановлене й експлуатуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації ресторанів та їхнього обладнання». У приміщеннях необхідно щодня робити вологе прибирання, видаляти пил і павутину, пилососити килими і килимові покриття, протирати вікна, двері. По закінченні роботи приміщення потрібно ретельно прибрати і залишати в повному порядку. Періодично необхідно прибирати приміщення з використанням мильно-лужного розчину, хлорного вапна, проводити генеральні прибирання, дезінфекції й дезінсекції (заходи боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних матеріалів й інвентарю здійснюється покоївками на візках.

У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі, зміни одягу обслуговуючого персоналу забороняється тримати прибиральний інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнуються індивідуальними шафами, обідніми столами, стільцями тощо.

Інструкція з санітарного утримання вимагає від персоналу особливої уваги до постільної білизни проживаючих та їхньої своєчасної заміни. У білизняній повинна бути ідеальна чистота. Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщеннях, окремо одна від одної. Після прийому брудної білизни необхідно вимити руки і змінити халат. Прання білизни проживаючих здійснюється покоївками в спеціально обладнаних приміщеннях. Інструкція з санітарного утримання включає також вимоги до стану території, що прилягає до готелю. Територія повинна бути прибрана, озеленена, облагороджена. Для збору побутових відходів на території двору встановлюються сміттєзбиральники. Вторинна сировина і макулатура має збиратися і складатися окремо.

Усі працівники ресторану не рідше одного разу в рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і подавати на роботі довідки про стан свого здоров'я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не допускаються. Електробезпека в ресторанах. Електричний струм становить велику небезпеку для життя і здоров'я людини. Враження електричним струмом найчастіше відбувається в результаті: випадкового дотику до відкритих струмопровідних частин, що знаходяться під напругою; появи напруги в результаті пошкодження ізоляції на зовнішніх металевих частинах електроустановок; неякісного заземлення або занулення електроустановки; незадовільного огородження струмопровідних частин установки від випадкового дотику; виконання робіт на розподільних пристроях без відключення напруги і без дотримання необхідних заходів безпеки. У результаті дії електричного струму вражаються внутрішні органи людини, що часто приводить до смертельного результату. При дії електричної дуги виникає ураження зовнішніх органів (опіки). Крім того, до наслідків електротравм відносять «знаки» струму і «металізацію» шкіри. Важкість електротравми залежить від сили, частоти, шляху струму в організмі потерпілого, фізіологічного стану його організму, часу впливу й умов зовнішнього середовища. Найбільш небезпечний для людини змінний струм частотою 50-500 Гц. До технічних способів і засобів захисту від ураження струмом відносяться: ізоляція струмопровідних частин; захисне заземлення, занулення; захисне відключення; огороджувальний пристрій; попереджувальна сигналізація, знаки безпеки, засоби захисту та ін. До роботи з електроустановками допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли інструктаж і навчання безпечним прийомам праці, які підтвердили знання правил безпеки стосовно виконуваної роботи й пройшли інструктаж щодо займаної посади.

Слід також зазначити, що у кожному ресторані наказом директора з числа спеціально підготовленого електромеханічного персоналу призначається особа, відповідальна за загальний стан електрогосподарства готелю.

Основними законодавчими актами, що визначають основні положення охорони праці та якими керується ТОВ«Нестсервіс готельно-ресторанний комплекс «Вікторія» в своїй діяльності, є - Конституція України, “Кодекс законів про працю України”, Закон України “Про охорону праці”, Закони: “Про пожежну і безпеку”, “Про дорожній рух”, “Про цивільну оборону”. В них визначаються засади реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, встановлюється єдиний порядок і організації охорони праці на підприємстві, регулюються відносини між роботодавцями та працівниками в сфері охорони праці. Також на підприємстві існують положення про систему управління охороною праці затверджені генеральнім директором.

Також на підприємстві існує положення про систему управління охороною праці. Метою системи управління охороною праці (СУОП) є забезпечення процесів формування здорових і безпечних умов праці. Основними принципами функціонування СУОП є:

- нерозривний зв'язок процесу виробництва із засобами і доходами щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

- дотримання трудової і технологічної дисципліни працівників;

- економічна зацікавленість директора підприємства та працівників у підвищенні безпеки і поліпшення умов праці.

Основна управлінська інформація, яка використовується адміністрацією підприємства, для прийняття рішень з питань охорони праці: Укази Президента України; Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; нормативно-правові акти органів, які здійснюють державний нагляд за охороною праці; Угоди з питань поліпшення умов і безпеки, укладені з уповноваженими трудового колективу.

Матеріали перевірок стану охорони праці державними інспекторами, матеріали відповідального за охорону праці та уповноважених трудового колективу з питань охорони праці, колективного договору та комплексні заходи щодо поліпшення стану охорони праці, накази і розпорядження директора підприємства.

Розрахунок чисельності СОП на підприємстві здійснюється за формулою:

М_І=2+Р_срхК_в/Ф, (4.1)

де М_І - чисельний склад СОП на підприємстві;

Р_ср - середньосписочна чисельність працюючих на підприємстві;

Ф - ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годин;

К_в - коефіцієнт що враховує шкідливість та небезпечність виробництва.

За даною формуло розрахумо чисельний склад СОП у ТОВ«Нестсервіс готельно-ресторанний комплекс «Вікторія»

К_в = 1 + (Р_в+Р_а)/Р_ср, (4.2)

де Р_в - чисельність працюючих з шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Р_а- чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки.

К_в - максимально може дорівнювати 3, у разі коли всі робітники працюють з шкідливими речовинами, тобто Р_в+Р_а = 2 Р_ср.

Стан охорони праці та ефективність роботи служби охорони праці на ТОВ«Нестсервіс готельно-ресторанний комплекс «Вікторія» можна охарактеризувати за допомогою наступних коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт частоти травматизму К_ч - визначає число нещасних випадків, що припадають на 1000 працюючих за певний період:

К_ч = (п/П)х 1000, (4.3)

де п - кількість нещасних випадків за звітний період;

П - середньооблікова кількість працюючих.

Коефіцієнт травматизму на ТОВ «Нестсервіс готельно-ресторанний комплекс «Вікторія» у 2010 - 2012рр. дорівнював 0.

2. Коефіцієнт важкості травматизму К_в характеризує середню тривалість непрацездатності, яка припадає на один нещасний випадок:

К_в=Д/п, (4.4)

де Д - загальна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період;

п - кількість нещасних випадків за звітний період.

Цей показник також за останні роки дорівнює 0.

3. Коефіцієнт частоти випадків захворювань К_з в розрахунку на 100 працюючих:

К_з = (5х100)/П; (4.5)

де 5 - кількість випадків захворювань.

Частота випадків захворювань на ТОВ «Нестсервіс готельно-ресторанний комплекс «Вікторія» у 2010р. дорівнювала - 15; у 2011р. - 20; 2012 р. дорівнювала також 15.

Результати оцінки загального стану охорони праці у ТОВ «Нестсервіс готельно-ресторанний комплекс «Вікторія» наведемо у табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Аналіз стану охорони праці на ТОВ «Нестсервіс готельно-ресторанний комплекс «Вікторія»

№ з/п	Назви коефіцієнтів і їх складових	Роки
		2010	2011	2012
1	Середньооблікова кількість працюючих (П)	80	81	79
2	Кількість нещасних випадків за звітний період (п)	0	0	0
3	Загальна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період (Д)	0	0	0
4	Кількість випадків захворювань (3)	15	10	15
5	Сумарна кількість днів непрацездатності за звітний період (Дз)	0	0	0
6	Коефіцієнт частоти травматизму (Кч)	0	0	0

Усе це свідчить про високий рівень стану охорони праці на підприємстві. Позитивним показником стану охорони праці на підприємстві є те, що на протязі 2010-2012 рр. на підприємстві не сталося жодного нещасного випадку. Про це свідчать коефіцієнти частоти травматизму, важкості травматизму та загального травматизму, які дорівнюють нулю. В той же час коефіцієнти частоти випадків захворювань та важкості захворювань мають певну вагу для підприємства. Тому служба охорони праці повинна ще більше прикладати зусиль для того, щоб на підприємстві захворюваність робітників (особливо взимку) була найнижчою.

Висновки

Як свідчать попередні дослідження, у ресторані існують певні переваги і недоліки в системі стимулювання працівників. Проте, якщо врахувати рівень показників продуктивності праці персоналу, можна прийти до висновку, що стратегія, згідно якої функціонує підприємство, є досить ефективною, але не бездоганною.

Вважаю ведення нових страв , рекламна компанія та кейтерінг зроблять заклад більш відомим що дозволить залучити більший відсоток споживачів.

Отже, перерахувавши всі ці заходи підвищення конкурентоспроможності ресторану "Вікторія", можна вважати, що вони укріплять положення ресторану на споживчому ринку, зможуть залучити більшу кількість клієнтів і надати переваги в конкурентній боротьбі.

Конкурентоспроможність підприємств ресторанного господарства як їх реальна чи потенційна можливість в існуючих умовах реалізувати та надавати товари, продукцію та послуги, які за цінові і неціновими характеристиками більш привабливі для клієнтів, ніж послуги їх конкурентів.

Конкурентоспроможність - це відносна характеристика ПРГ, яка базується на порівняннях різних аспектів господарської діяльності підприємства ресторанного господарства з конкурентами, та проведенні системного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств.

Як відомо, конкуренція між підприємствами являє собою економічне суперництво на ринку. Розвиток конкуренції в сфері ресторанного господарства України зумовлено появою великої кількості нових підприємств різних форм власності, сприяє активізацій їх діяльності, покращенню обслуговування клієнтів та підвищення якості обслуговування тощо.

Конкурентоспроможність підприємств ресторанного господарства поняття досить складне, інтегральне. Конкурентоспроможність це в першу чергу відповідність ПРГ комерційним та іншим вимогам ринку.

Інакше кажучи, під конкурентоспроможністю розуміється комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик послуг, що визначають його успіх на ринку, тобто перевагу саме товарів цього підприємства над іншими конкурентами.

Конкурентоспроможність підприємств ресторанного господарства можливо визначити тільки порівнюючи підприємства між собою. Поняття конкурентоспроможності - відносне, чітко прив'язане до конкретного ринку і часу продажу. І оскільки у кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентоспроможність набуває ще й індивідуального відтінку.

Вивчення конкурентоспроможності продукції та послуг ПРГ повинно вестися безупинно і систематично, у тісній прив'язці до фаз життєвого циклу, щоб вчасно уловлювати момент початку зниження показника конкурентоспроможності і прийняття відповідних рішень у своїй політиці щодо конкретного товару.

Отже, можна зробити висновок, що конкурентоспроможність продукції складне, багатогранне поняття, яке потребує постійного, детального вивчення для успішної діяльності на цивілізованому розвиненому ринку.

Список використаних джерел

1. Алексєєв Д. Ресторан за інтересами // Журнал "Ресторанні відомості", №101, 2006. - С. 12-14.

2. Андреюк Н. В., Минчинська І. В. Планування діяльності підприємства. -- Ірпінь, 2009. -- 162 с.

3. Ареф'єва О. В., Коренков О. В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств. -- К.: Грот, 2008. -- 200 с.

4. Афанасьєв М. В., Плоха О. Б. Економіка підприємства. -- Х.: ВД "Інжек", 2011. -- 320 с.

5. Балабанова Л. В., Мажинський Р. В. Управління маркетинговим потенціалом підприємства. -- Донецьк: ДонДУЕТ, 2009. -- 144 с.

6. Барабаш Н. С. Аналіз господарської діяльності. -- К.: КНТЕУ, 2009.-396с.

7. Барановський В.А. Ресторанний бізнес: Навчальний посібник. - РнД.: Фенікс, 2005. - 220 с.

8. Батенко Л. П., Бєлов М. А., Євдокимова Н. М. Планування діяльності підприємства. -- К.: КНЕУ, 2009. -- 384 с.

9. Бойчик І. М. Економіка підприємства. -- К.: Атіка, 2011. -- 528 c.

10. Бондар Н. М., Воротін В. Є., Гаєвський О. А. Економіка підприємства. -- К.: МАУП, 2010. -- 352 с.

11. Бородіна В.В. Ресторанно-готельний бізнес: Облік, податки, маркетинг, менеджмент. - М.: Книжковий світ, 2003. - 165 с.

12. Буряк П.Ю. Формування і надання інформації про фінансові ресурси підприємства // Фінанси України.- 2010.- № 10.- C.123-129.

13. Варналій З. С. Основи підприємництва. -- К.: Знання-Прес, 2010. -- 352 с.

14. Верхоглядова Н. І. Фінансовий аналіз суб'єктів господарської діяльності промислових підприємств. -- Д.: Наука і освіта, 2007. -- 203 с.

15. Волкова І.В., Миропольський Я.І., Мумрікова Г.М. Ресторанний бізнес. - М: Флінта, 2002. - 184 с.

16. Воротіна Л. І., Воротін В. Є., Мартинюк Л. А., Черняк Т. В. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання. -- К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2008. -- 308 с.

17. Внукова Н. М., Смоляк В. А. Економічна оцінка ризику діяльності підприємств: проблеми теорії та практики. -- Х.: ВД "ІНЖЕК", 2010. -- 181с.

18. Гаєвська Л. М., Фурманюк О. Л., Паєнтко Т. В. Економіка підприємства. -- Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2010. -- 117 с.

19. Особливості функціонування окремих видів підприємства в Україні // Економіка. Фінанси. Право.- 2009.- № 10.- C.21-29.

20. Голубєва Т.С., Колос І.В. Методологічні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємства // Актуальні проблеми економіки.- 2010.- № 5.- C.66-72.

21. Гриньова В. М., Козирєва О. В. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку підприємств. -- Х.: ВД "ІНЖЕК", 2010. -- 192 с.

22. Дацій О. І. Планування і контроль діяльності підприємства. -- Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2009. -- 206 с.

23. Економічний аналіз / Н. П. Штепа (уклад.). -- Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2009. - Ч. 2: Аналіз господарсько-фінансової діяльності. -- 200 с.

24. Жнякін Б. О., Краснова В. В. Економіка підприємства. -- Донецьк: Альфа-пресс, 2009. -- 160 с.