а) горизонтальний аналіз - у процесі аналізу визначаються абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період;

б) вертикальний аналіз - розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу і пасиву на звітну дату;

в) коефіцієнтний аналіз - за його допомогою вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розраховуються як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників, що їх можна одержати на основі звітності; надалі ці коефіцієнти порівнюються з базовими даними;

г) факторний аналіз - застосування для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показник, що аналізуються.

Інформаційною базою для аналізу та оцінки прибутку та рентабельності виробництва є "Звіт про фінансові результати" (форма №2). Цей документ передбачає звітність про фінансові результати основної (операційної) та звичайної (загальної) діяльності господарюючого суб'єкта. [13, c. 193]

Аналіз прибутку передбачає розглядання динаміки і структури прибутку, для чого складається наступна табл. 2.10.

Виходячи із даних, представлених у таблиці, можна зробити висновок про негативну динаміку зміни виручки від реалізації продукції. У 2009 році вона зросла на 211,53 %, у порівнянні з 2008 роком, у 2010 році вона знизилася на 61,0%. Протилежна ситуація склалась з показником - фінансовий результат від операційної діяльності у 2007 - 2008 роках він був збитковий, в 2009 р.- прибутковий, а у 2010 році знову впав. Фінансовий результат від звичайної діяльності у 2008 році був збитковим, у 2007 і 2009 році прибутковий і прибуток склав 3927,0 і 114019 тис.грн., а в 2010 році - збитки склали 92518,0 тис.грн.

Таблиця 2.10. - Аналіз прибутку по підприємству, тис.грн

Показник	2007	2008	2009	2010	Відхилення, +,-
					2008/2007	2009/2008	2010/2009
1.Виручка від реалізації	494440	437854	926259	554661	-56586	488405	-371598
2.Податок на додану вартість	82407	72976	154376	94110	-9431	81400	-60266
5.Чистий дохід від реалізації продукції	412033	364878	771883	470551	-47155	407005	-301332
6.Собівартість реалізованої продукції	413693	401424	655853	569686	-12269	254429	-86167
7.Валовий прибуток збиток	-166-	-36546	116030	-99135	-34886	152576	-215165
8.Інші операційні доходи	118107	276949	505741	307362	158837	228792	-198379
9.Адміністративні витрати	11288	12250	18061	14676	962	5810	-3385
10.Витрати на сбут	337	415	2601	383	78	2186	-2218
11.Інші операційні витрати	116180	254751	505972	295667	138571	51221	-210305
12.Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток збитки	-11358	-27018	95137	102499	-15660	149173	-197636
14.Інші фінансові доходи	-	53	-	724	53	-53	724
15.Інші доходи	15381	4917	24238	9294	-10464	19321	-14944
18.Інші витрати	96	490	5356	37	394	4866	-5319
19.Фінансові результати від звичайної діяльностдо оподаткуванняі: прибуток збиток	3927	-22538	114019	92518	18617	136557	206537
20.Податок на прибуток від звичайної діяльності	3512	1706	37573	10290	-1806	35867	-27283
21.Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток збиток	415	-24244	76446	102808	-24659	-100690	-179254
22.Чистий : прибуток, збиток	415	-24244	76446	102808	-24659	-100690	-179254

Чистий прибуток шахта мала у 2007 році у розмірі 415,0 тис.грн.і в 2009 році - 76446,тис.грн. А в 2008 і 2010 роках шахта мала збитки.

Аналіз прибутковості показав, що шахта погіршила своє фінансове становище, і цього недостатньо, щоб підприємство було спроможне здійснювати свою виробничу діяльність ефективно.

Проведений факторний аналіз валового прибутку показав, що на розмір його впливають:

Обсяг видобутку вугілля, в 2009 році позитивно вплинув на формування прибутку (+84301,0 тис.грн), але у 2010 році він мав вже негативний вплив (-138414,6 тис.грн);

Ціна на продукцію, в 2009 році підвищення ціни сприяло позитивно (+123383,0 тис.грн), в 2010 році - (-162917,4 тис.грн).

Собівартість продукції, в 2009 році - (-55108,0 тис.грн), в 2010 році (+ 86167,0 тис.грн).

В 2010 році собівартість продукції знизилася і позитивно в цілому сприяла збільшенню валового прибутку. Але як в 2009 році так і 2010 році негативно спряло на формування прибутку: ціна на матеріали та обладнання, збільшення заробітної плати. Розрахунки зведені в табл..2.11.

Таблиця 2.11.- Факторний аналіз валового прибутку підприємства за 2009-2010рр

Показник	Зміна прибутку,	Вплив факторів на зміну прибутку, тис.грн/%
		Обсяг видобутку	Ціна готової продукції	Собівартість реалізованої продукції	В тому числі
					Ціни на матеріали	Заробітна плата
Валовий прибуток
2009/2008 рік
тис.грн	152576	84301	123383	-55108	-45600	-35670
%	100,0	55,25	80,87	--36,12	-29,88	-23,38
2010/2009 рік
тис.грн	-215165,0	-138414,6	-162917,4	86167	-76200	-78200
%	100	-64,33	-75,72	40,05	-35,4	-36,34



Наступним етапом аналізу фінансових результатів є аналіз рентабельності підприємства. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів й ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних позицій у співвідношенні з інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну. Крім того показники рентабельності - важливі характеристики факторного середовища формування прибутку підприємства. Саме тому вони є обов'язковими елементами аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. Ці показники розраховуються за звітний і попередній рік на підставі форми 2 - “Звіт про фінансові результати”. Най -поширеними серед них є наступні:

1. Рентабельність продукції за прибутком від реалізації:

, (2.1)

де Пр - прибуток від реалізації, тис. грн.

ЧД - чистий дохід, тис. грн.;

2. Рентабельність продукції за операційним прибутком :

, (2.2)

де Поп - операційний прибуток, тис. грн.;

3. Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком:

, (2.3)

де Пч - чистий прибуток, тис. грн.;

4. Рентабельність активів за прибутком від реалізації (прибуток від звичайної діяльності):

, (2.4)

де Пзв. - прибуток від звичайної діяльності, тис. грн.;

5 . Рентабельність активів за чистим прибутком:

; (2.5)

6. Рентабельність власного капіталу :

, (2.6)

де ВК - середньорічна величина власного капіталу , тис. грн..

Розраховані показники рентабельності зводяться у табл. 2.12.

Таблиця 2.12 -

Показники рентабельності підприємства, %

Показники	2007	2008	2009	2010
R1			15,0
R2			12,3
R3	0,1		9,9
R4	1,0		18,5
R5	0,01		12,4
R6	0,2		26,2



Аналіз показав, що рентабельність за усіма показниками у 2009 році склалася низькою, але спостерігається позитивна тенденція. В 2008 і 2010 роках фінансова діяльність підприємства була збитковою.

Таким чином, можна зробити висновки, що шахта за останній рік значно погіршила своє фінансове становище. В 2010 році діяльність її була збитковою.

2.4 Аналіз собівартості продукції

Собівартість продукції - це основний якісний показник роботи підприємства. її рівень відбиває досягнення та недоліки роботи як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу. Систематичне зниження собівартості продукції має важливе господарське значення, бо дає змогу за стабільних ринкових цін збільшувати прибуток на кожну гривню витрат. Об'єктами аналізу собівартості продукції виступають показники:

- загальна сума витрат на виробництво продукції;

- витрати на 1 гри. товарної продукції;

- собівартість товарної продукції;

- собівартість окремих видів продукції;

- окремі елементи витрат і статті калькуляції.

Джерела інформації: форма №2 "Звіт про фінансові результати" та пояснювальна записка до річного звіту.

При аналізі загальної суми витрат застосовується методика горизонтального і вертикального порівняльного аналізу та складається наступна таблиця 2.13.

Отже, у 2009 році в порівняні з 2008 роком витрати зросли на 265279,2 тис.грн., найбільше зростанне спостерігається по елементу «Матеріали», це зростання склало 151099,7 тис.грн., також зросли витрати на оплату праці на 46988,6тис.грн, відрахування на соціальні заходи зросли на 19221,5 тис.грн., амортизації - на 29090 тис.грн., інші витрати - на 10951,41тис.грн.

Протилежно у 2010 році спостерігається зниження витрат в цілому на 93601,0 тис.грн.. Збільшення витрат спостерігалося тільки по елементу «Витрати на оплату праці». І це збільшення склало 5993,0 тис.грн., а також по елементу «Відрахування на соціальні заходи» на суму 5296,0 тис.грн.

Факторний аналіз операційних затрат проводиться згідно з наступною моделлю:

З=М+ФОП+ВСЗ+А+ІОВ (2.7.)

32009 =130996,3+133584,4+65585,5+45459,9+25585,6=401211,7 тис.грн.;

З2010 = 282096+180573+84807+74550+36537=658563 тис.грн.

Ця модель - адитивного типу і розрахунок типу факторів виконується одним із способів, які використовуються для адитивних моделей.

Якщо система планування і обліку затрат на підприємстві передбачає їх розподіл на зміні та постійні, то факторна модель буде мати такий вигляд:

(2.8.)

де Рзмі =зміні витрати в собівартості і-го виду продукції, грн.;

Nі - кількість продукції і-го виду, од;

Рпост - загальна сума постійних витрат, грн..

З 2009 = 139,6 * 1092,0+248751,2=401211,7 тис.грн.;

З 2010 =238,7 * 1062,0+405016,2=658563,0тис.грн

Продовжимо аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції

Показник витрат на 1 грн. товарної продукції є важливим узагальнюючим показником собівартості продукції, тому що він наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком.

Він розраховується відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості виготовленої товарної продукції і діючих цінах. Розрахунок витрат на 1 грн. товарної продукції приводиться у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14.-

Фактичні витрати на 1 грн. товарної продукції

Елементи витрат	Витрати на 1 грн. ТП	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
	2009р.	2010р.
1.Матеріальні витрати	265,63	224,24	-41,39	84,5
2.Витрати на оплату праці	170,03	191,43	21,13	112,6
3.Відрахування на соціальні заходи	79,86	92,45	12,59	115,8
4.Амортизація	70,2	56,72	-13,48	80,8
5.Інші витрати	34,4	20,62	-13,78	59,9
Виробнича собівартість	620,12	585,46	-34,66	94,4

Аналізуючи витрати на 1 грн. товарної продукції можемо сказати, що вони знизилися за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком.. Матеріальні затрати в 2010 році знизилися у порівняні з 2009 роком на 41,39.грн., витрати на оплату праці збільшилися на 21,13грн, відрахування на соціальні заходи також збільшилися на 12,59.грн., а амортизація знизилася на 13,48.грн. Зменшення витрат по усім елементам, зокрема заробітної плати, відбулося за рахунок підвищення організації виробництва.

Підприємство має суттєву можливість впливати на рівень собівартості продукції, що виготовляється. Резервами зниження собівартості продукції є збільшення обсягів виробництва та економія всіх видів ресурсів, які використовуються у виробництві, що частково було досягнуто у 2010 році.

Для реалізації перелічених резервів необхідно знизити трудомісткість продукції, підвищити продуктивність праці, за можливістю знизити чисельність адміністративно-обслуговуючого персоналу.

Зниження трудомісткості продукції та зростання продуктивності праці можна досягти різними способами. Важливим з них є механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. Водночас з цими заходами потрібно поліпшувати організацію виробництва і праці.

Матеріальні затрати близько 40% у структурі затрат на виробництво. Тому раціональне використання матеріальних ресурсів має велике значення для зниження собівартості продукції. Для зниження матеріальних затрат необхідно застосувати технологічні процеси з ресурсозбереження, організувати перевірку якості сировини та матеріалів, які надходять від постачальників, зменшити величину виробничого браку.

Накладні витрати, як правило, займають значну питому вагу в структурі витрат за калькуляційними статтями. Особливу увагу заслуговують витрати на утримання та експлуатацію обладнання. За цією статтею бажано не допускати перевитрат. З метою підвищення використання машин та обладнання необхідно визначити причини їх простоїв, не допускати перевитрат палива та мастильних матеріалів, забезпечити раціональне використання інструменту та інвентарю.

Проаналізувавши цехові та загальногосподарські витрати за кожним елементом, можна зробити висновок, що резервами зниження цих витрат може бути упорядкування структури управління, раціональне використання грошових коштів на оплату послуг зв'язку, та оплату процентів за кредитами та ін.. освоєння резервів збільшення обсягів виробництва призведе до додаткових витрат, які потрібно розрахувати за кожним видом продукції. Це передусім заробітна плата виробничих робочих, витрати сировини, матеріалів та інші зміні витрати, які збільшують пропорційно обсягам виробництва.

В 2010 році собівартість 1 тн вугільної продукції становила 600,9 грн. В таблиці 2.15. наведено аналіз складу собівартості продукції та виконання плану із собівартості в 2010 році.

Таблиця 2.15.-

Собівартість 1 тн вугільної продукції в 2010 році

Статті калькуляції	План	Факт	Відхилення
			+, -	%
1. Матеріали	183,9	224,24	40,34	121,9
В тому числі: - паливо	2,73	1,20	-1,53	43,9
- електроенергія	45,10	47,37	2,27	105,0
- послуги промислового характеру	54,14	118,71	64,57	219,2
2. Амортизація	67,58	56,72	-10,86	83,9
3. Витрати на оплату праці	257,86	191,43	-66,43	74,2
4Відрахування на соціальні заходи	124,63	92,45	-32,18	74,2
5. Інші витрати	27,92	20,62	-7,3	73,8
6. Адміністративні витрати	22,38	15,06	-7,32	67,3
7.Витрати на збут	0,89	0,39	-0,5	43,8
Разом повна собівартість	685,16	600,91	-84,69	87,7

Аналіз показує, що в 2010 р собівартість 1 тн вугілля знизилася проти плану на 12,3%. Перевищення плану спостерігається за статтями «Матеріали», в основному по елементу «Послуги промислового характеру». По останнім витратам спостерігається зниження: «Амортизація», «Витрати на оплату праці», « Відрахування на соціальні заходи»,«Адміністративні витрати» та «Витрати на збут». За іншими калькуляційними статтями відбулася умовна економія (у порівнянні з плановим завданням).

Найбільшу частку в структурі собівартості (41,5%) складають матеріальні витрати. Тому економія матеріальних витрат є важливішим резервом зниження собівартості вугілля і збільшення прибутку. Значну питому вагу в структурі собівартості мають також заробітна плата з нарахуваннями (21%+7%=26,6%), а також амортизація (11,0%).

Проведемо факторний аналіз зміни витрат у січні 2010 році проти плану.

Вплив на собівартість продукції зміни обсягу видобутку готової вугільної продукції за аналізований місяць визначено за формулою:

, (2.9)

де _п - питома вага умовно-постійних витрат;

С_ф - фактична собівартість вугілля, грн.

ґПb_(юbіна обсягу готової вугільної продукції; тис. т.

V_ф - фактичний обсяг готової вугільної продукції тис. т.

(грн).

Як видно в результаті зміни обсягу готової вугільної продукції за аналізований місяць, витрати на 1 тонну готової вугільної продукції знизилися на -10,75 грн. за рахунок умовно-постійних витрат.

Подальший аналіз буде зведено до детального аналізу причин перевитрат по виявлених елементах витрат, маючи на увазі, що їх ліквідація є важливим резервом зниження собівартості. Однак при виявленні резервів зниження собівартості будуть докладно аналізуватися і ті елементи, по яких перевитрат не виявлено, тому що підприємство може мати у своєму розпорядженні реальні можливості зменшення витрат і по цих елементах також.

Детальний аналіз собівартості продукції, що випускається, по економічних елементах витрат

Сформований зміст елементів собівартості вказує на те, що вони мають складні структури, що підкоряються своїм закономірностям зміни, а тому і виявляються по-різному. У цьому зв'язку аналіз собівартості будемо проводити по кожному елементу окремо.

Вивчення причинно-наслідкових зв'язків, що складаються в процесі формування даного показника, свідчить також про те, що на нього впливає велика кількість різноманітних за своїм характером причин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Причому в загальній їхній кількості переважають суб'єктивні причини, що залежать в основному від компетентності тих чи інших служб і раціональності прийнятих ними рішень. Разом з тим слід зазначити, що ряд причин носить загальний характер і впливає на всі елементи собівартості одночасно.

Детальний аналіз собівартості продукції, що випускається, по елементах витрат дасть можливість виявити вплив по шахті в цілому таких факторів, як рівень виконання плану виробництва; випереджальний ріст продуктивності праці над ростом заробітної плати; відхилення рівня норм витрат матеріалів, палива, електроенергії; вартість одиниці робіт чи ціни за одиницю матеріалів палива, електроенергії й ін.

Ці фактори будуть досліджені в аналізі собівартості продукції по елементах поряд з іншими .

Аналіз витрат на матеріали:

Витрати на матеріали складають значну питому вагу в собівартості вугілля, тому їх детальний аналіз допоможе при вишукуванні шляхів зниження матеріальних витрат.

Витрати на матеріали змінювалися як по своїй структурі, так і за розмірами (таблиця 2.16).

Як видно з таблиці.2.16 фактичні витрати менше планових за аналізований місяць на 10,63 грн./т.

Найбільша питома вага в структурі витрат по елементу «Матеріали» займають лісові матеріали (5,17%) та інші матеріали (90,52%). Перевитрати в січні 2010р. спостерігаються по СВ (засобах взривання) та зносу малоцінних предметів.



Таблиця 2.16.-Витрати на 1 т вугілля за елементом «Матеріали» за січень 2010 р.

Показники	Витрати на 1 т вугілля, грн.	Структура витрат, %
	план	факт	« + - «	план	факт	«+ - «
Ліс	0,99	1,88	+0,19	3,99	5,17	+1,18
ВВ	0,74	0,58	-0,16	0,37	0,51	+0,14
СВ	0,15	0,17	0,02	0,09	0,51	+0,42
Запасні частини	17,62	16,33	1,29	23,80	0,25	-23,55
Знос малоцінних пр.	1,09	1,02	-0,07	-	3,04	+3,04
Інші матеріали	53,37	46,09	-7,28	71,75	90,52	+18,77
Усього	75,68	65,05	10,63	100	100	0

Лісові матеріали. Зміну матеріальних витрат по лісових матеріалах будемо розглядати по двох напрямках: під впливом зміни кількісних норм витрат і цін на них (таблиця 2.17).

Таблиця 2.17 -

Аналіз витрат лісових матеріалів за січень 2010 року

Показники	Одиниці виміру	Витрати матеріалів
		план	факт	«+,-»
Ліс	м3	2520,5	2646,5	+126,0
Витрати на 1000 т готової продукції	м3	9,9	14,8	+4,9
Ціна 1 м3 лісу	грн.	100	79,5	-20,5
Витрати - всього	тис. грн.	112,0	210,3	+98,3
Собівартість 1 т готової продукції по лісу	грн.	0,99	1,18	+0,19

Як видно з таблиці 2.17, має місце перевитрат по фактичним витратам лісу в порівнянні з плановими на -126 м³. Собівартість 1т готової продукції по лісу збільшилася в порівнянні з планом на - 0,19 грн., що привело до перевитратам по лісовим матеріалам на суму - 98,3 тис. грн. за місяць.

Вплив зміни норм витрат лісу на 1000 т вугілля на собівартість продукції, що випускається, представлено формулою:



(2.10)

де Н_ср, Н_пл - норма факт, план витрат лісу на 1000 т готової продукції, м³;

Ц _пл - ціні 1 м³ лісу за планом, грн.

Відбулося збільшення витрат на -0,66 м³ грн./т чи на -93,6 тис. грн.:

( -0,61 х 153,937 = -93,6 ) на всю продукцію за місяць.

Вплив зміни ціни на лісові матеріали представлено формулою:

(2.11)

де Ц_ф, Ц_пл - ціна 1 м³ лісу по факту, плану, грн.;

N_ф - витрати лісу на 1000 т вугілля, м³.

За рахунок зменшення відпускних цін на ліс в аналізованому місяці відбулося зменшення собівартості 1 т вугілля на +0,03 грн. чи на +4,62 тис. грн. на всю продукцію.+0,03 · 153,937 = +4,62

В результаті впливу зазначених двох факторів зниження собівартості 1 т готової продукції склало:

+0,33 - 0,03 = -+0,3 грн./т

+93,6 -4,62 = +98,3 тис. грн./ на всю продукцію

Вибухові матеріали. До них відносяться вибухові речовини (ВР) і засоби взривання (ЗВ). Оскільки названі матеріали мають різні одиниці виміру, то й аналіз по них виробляється обособлено. При цьому зміну витрат по них, як і по лісових матеріалах, буде розглянуто в двох напрямках: під впливом зміни норм витрат вибухових матеріалів і цін на них. Вихідні дані для аналізу наведені в табл. 2.18.

Як видно з таблиці 2.18, має місце фактичне зниження норм витрат вибухових речовин у порівнянні з планом, а також збільшення відпускних цін на ці матеріали.

Таблиця 2.18.-

Аналіз витрат вибухових матеріалів за січень 2010 року

Показники	Од. Вим.	Витрати матеріалів
		план	факт	« + - «
Всього ВР ЗВ	кг шт.	2400 2880	2900 4300	+500 +1420
На 1000 т готової продукції ВР ЗВ	кг шт.	21,15 25,37	16,23 24,06	-4,92 -1,3
Ціна 1 кг ВР	грн.	3,5	5,45	+1,95
Ціна 1 кг ЗВ	грн.	1,0	1,3	+0,3
Затрати - всього ВР ЗВ	тис. грн..	8,4 2,9	15,8 5,6	+7,4 2,7
Собівартість 1 т готової продукції: ВР ЗВ	грн. грн.	0,07 0,03	0,09 0,03	+0,02 -

Фактична собівартість 1 т готової продукції по ЗВ за аналізований місяць установилася на рівні планової - 0,03 грн./т, а по ВВ - має місце перевищення фактичної собівартості над плановою на +0,02 грн./т.

Зниження норм витрат цих матеріалів може бути обумовлене зміною обсягу проведення підготовчих вироблень, поліпшенням підготовленості фронту підривних робіт та інші.

Вплив зміни питомої витрати ВР і ЗВ на собівартість продукції визначено по формулі:

(2.12)



де - збільшення або зниження витрат на 1 т вугілля по вибухових матеріалах за рахунок зміни норм витрат, грн.;

Н_ф, Н_пл - норма факт, план ВР, ЗВ на 1000 т готової продукції, кг, шт.;

Ц_пл- планова ціна ВР,ЗВ, грн..

ВР

ЗВ

За рахунок зниження питомої витрати ВР і ЗВ отримана економія на 1 т вугілля в розмірі -0,02 грн. чи на -0,02 · 153,937 = -3,57 тис. грн. на всю продукцію за місяць.

Вплив зміни ціни на собівартість 1т вугілля визначено по формулі:

(2.13)

де - збільшення чи зниження витрат на 1 т вугілля по вибухових матеріалах за рахунок зміни цін на них, грн..

Ц_ф, Ц_пл - ціна ВР, ЗВ по факті , плану, грн..;

N_ср - фактичні витрати ВР, ЗВ на 1000 т готової продукції, кг, шт.

ВР=грн.

ЗВ=

У результаті впливу зазначених двох факторів подорожчання собівартості 1 т вугілля склало:

ВР=(-0,02 + 0,04) = +0,02 грн.

ЗВ=(-0,00 + 0,00) = 0,00 грн.

Таким чином, у результаті впливу зазначених факторів сумарна перевитрата по вибухових матеріалах буде складати +0,02 · 153,937= +3,57 тис. грн. за місяць.

Зведені дані про вплив розглянутих вище факторів на розмір витрат за матеріалами за аналізований місяць наведені в таблиці 2.19

З даних таблиці 2.19 видно, що в результаті впливу перерахованих вище факторів на розмір витрат за матеріалами виявлено перевитрати в розмірі 0,62грн./т чи -97,17 тис.грн. на всю вироблену за місяць продукцію

Таблиця 2.19.-

Зведені дані про вплив факторів на розмір витрат за матеріалами

Фактори	Економія (-), перевитрата (+)
	Лісні матеріали	ВВ	Всього
	на 1т, грн.	на всю продукцію,тис. грн.	на 1т грн.	на всю продукцію, тис. грн.	на 1 т грн.	на всю продукцію, тис. грн.
Зміна норм витрат на 1000 т готової продукції	0,64	98,3	-0,02	-3,57	-0,35	94,7
Зміна відпускних цін на матеріали	-0,03	-4,62	+0,04	+7,11	+0,01	+2,49
Всього	0,60	+93.6	+0,02	+3,57	0,62	97,17

Аналіз собівартості за елементом «Послуги виробничого характеру»

Всі витрати на послуги виробничого характеру можуть бути розбиті на дві групи - змінні й умовно-постійні. До першої групи можуть бути віднесені витрати, зв'язані з оплатою автотранспорту за вивезену породу. До другої групи відносяться витрати на послуги ремонтних цехів монтажно-налагоджувальних управлінь тощо.

В таблиці 2.20 наведено розшифровку за елементом «Послуги виробничого характеру».

Як видно з даних таблиці 2.20 за елементом «Послуги виробничого характеру» за аналізований місяць шахтою отримана економія на суму -7,08·153,937 = - 1265,24 тис. грн. Собівартість 1 т готової продукції знизилася з 12,70 грн. до 5,62 грн., тобто на -7,08 грн. По послугах автотранспорту по вивезенню породи шахта одержало економію в розмірі -0,04·153,937 = -7,15 тис. грн. за місяць. Значна економія в аналізованому місяці отримана за рахунок скорочення витрат на послуги монтажно-налагоджувальних управлінь.

Таким чином, основним резервом зниження собівартості за елементом «Послуги виробничого характеру» є поліпшення технологічної дисципліни поліпшення догляду за устаткуванням, скорочення середньої відстані відкочування породи автотранспортом, скорочення середнього виходу породи стосовно тонни вугілля, що добувається, зниження собівартості 1 т/км перевезення породи тощо.

Таблиця 2.20.- Витрати за елементом «Послуги виробничого характеру»

Показники	Економія (-), перевитрати (+)
	план	факт	«+,-»
	всього	на 1 т	всього	на 1 т	всього	на 1 т
Послуги автотранспорту	50	0,44	77,5	0,43	+27,5	-0,01
у т. ч. вивіз породи	15	0,13	15,4	0,09	+0,4	-0,04
Ремонтних підрозділів	1,5	0,01	2,0	0,01	+0,5	0,00
Монтажно- налагод-жувальних управлінь	100	0,88	-1335,5	-7,47	-1235,5	-6,59
Утримання очисних споруджень	2,5	0,02	3,9	0,02	+1,4	0,00
За користування надрами	3,0	0,03	3,8	0,02	+0,8	-0,01
Умов. орг., що не входять в систему МУП	15,5	0,14	108,9	0,61	+93,4	+0,47
Послуги по збагаченню	12,68	11,17	2127,2	11,90	+859,2	+0,73
Всього по елементу	1442	12,70	1005,6	5,62	-436,4	-7,08

Як видно з даних таблиці 2.20 за елементом «Послуги виробничого характеру» за аналізований місяць шахтою отримана економія на суму -7,08·153,937 = - 1265,24 тис. грн. Собівартість 1 т готової продукції знизилася з 12,70 грн. до 5,62 грн., тобто на -7,08 грн. По послугах автотранспорту по вивезенню породи шахта одержало економію в розмірі -0,04·153,937 = -7,15 тис. грн. за місяць. Значна економія в аналізованому місяці отримана за рахунок скорочення витрат на послуги монтажно-налагоджувальних управлінь.

Таким чином, основним резервом зниження собівартості за елементом «Послуги виробничого характеру» є поліпшення технологічної дисципліни, поліпшення догляду за устаткуванням, скорочення середньої відстані відкочування породи автотранспортом, скорочення середнього виходу породи стосовно тонни вугілля, що добувається, зниження собівартості 1 т/км перевезення породи тощо.

Аналіз собівартості за елементом «Паливо»

Для виявлення резервів зниження витрат на 1 т готової продукції становить інтерес досліджувати динаміку і рівень собівартості палива, а також виявити фактори, що впливають на собівартість вугілля по елементу «Паливо».

Дані, необхідні для виявлення впливу найважливіших факторів на відносну зміну витрат за елементом «Паливо» наведені в таблиці 2.21

Таблиця 2.21.-

Вихідні дані для аналізу використання палива за січень 2010 року

Показники	Значення показників	Відхилення от плану «+-»
	по плану	фактично
Готова вугільна продукція	128,1	153,937	+25,837
Розхід вугілля, тис. т	2,2	1,618	-0,582
Ціна 1 т вугілля, грн..	280,91	292,09	+11,18
Собівартість 1 т вугілля за елементом «Паливо»	1,39	0,97	-0,42

Як видно з таблиці 2.21 , план видобутку готової продукції по шахті виконаний на 125,8%. Фактична собівартість готової вугільної продукції за елементом «Паливо» нижче планової на - 0,42грн./т.

Відхилення собівартості 1 т готової вугільної продукції від плану відбулося за рахунок:

- зниження витрати вугілля на виробничо-технічні потреби (ВТП) з 2,2 до 1,618 тис. ;

- зміни ціни за 1т вугілля, що витрачається на власні потреби;

- перевиконання плану видобутку готової вугільної продукції на 20,17%.

Зміну собівартості 1т готової вугільної продукції за рахунок зниження витрати вугілля на ВТП визначено за формулою:

, (2.14)

де Ц_ф - фактична ціна 1 т вугілля, грн.

(грн.)

Збільшення ціни на вугілля, використовуване на власні потреби з 280,91 до 292,09 грн./т привело до збільшення собівартості 1 т готової продукції на +0,12грн., що складає: +0,12 х153,937= +18,47 тис. грн. на усю випущену за місяць продукцію.

Зміна собівартості 1 т готової вугільної продукції в результаті перевиконання плану готової вугільної продукції визначено за формулою:

(2.15)

де С_пл - собівартість 1 т готової вугільної продукції по елементу «Паливо», грн.;

К_ф- коефіцієнт виконання плану готової вугільної продукції.

(грн).

За рахунок перевиконання плану готової вугільної продукції собівартість 1 т готової вугільної продукції знизилася на -0,23 грн., що складає: -0,23 · 153,937 = -35,41 тис. грн. на усю випущену протягом аналізованого місяця продукцію.

У результаті спільної дії розглянутих факторів собівартість 1 т готової вугільної продукції по елементу «Паливо» знизилася на (-0,14+0,12-0,23)= -0,25 грн./т на -0,25·153,937= -38,48 тис. грн. на усю випущену за аналізований місяць продукцію.Результати розрахунків зведемо в таблицю 2.22.

Таблиця 2.22-

Вплив факторів на економію чи перевитрату за елементом «Паливо» за січень 2010 року

Фактори	Економія (-), перевитрата (+)
	На 1 т, грн.	На всю продукцію, тис. грн.
Зниження витрат вугілля на ПТП	-0,14	-21,55
Зміна відпускних цін на вугілля, що витрачається на власні потреби	+0,12	+18,47
Перевиконання плану готової вугільної продукції	-0,23	-35,40
Всього	-0,25	-38,48

Як видно з таблиці 2.22, за елементом «Паливо» має місце економія на суму -38,48тис. грн., що складає -0,25 грн./т і обумовлено впливом перерахованих вище факторів.

Незважаючи на незначну питому вагу в загальній собівартості упорядкування витрат по елементу «Паливо» має істотне значення для зниження собівартості продукції, що випускається.

Проведення технічних заходів, спрямованих на поліпшення стану теплофікаційного господарства шахти, буде сприяти економії палива і зниженню собівартості вугілля.

Значним резервом зниження витрат по елементу «Паливо» є також поліпшення нормування витрат вугілля на виробничо-технічні потреби.

Аналіз собівартості за елементом «Електроенергія»

Споживання електроенергії на шахті в зв'язку із зростанням механізації й автоматизації процесів видобутку, перехід на більш глибокі горизонти збільшується. Тому питання ефективного використання електроенергії є для шахти актуальним .

Розрахунки за електроенергію на шахті обчислюють по двоставочному тарифу. Витрати складаються з оплати за встановлену потужність і за спожиту електроенергію. Велику частину витрат складають витрати на оплату встановленої потужності електроустановок .

Дані, необхідні для аналізу, приведені в таблиці 2.23

Таблиця 2.23 -

Вихідні дані для аналізу собівартості по елементу «Електроенергія»

Показники	Одиниці виміру	Значення показників	Відхилення до плану, +,-
		план	факт
Готова вугільна продукція	тис. т	128,1	153,937	+25,837
Витрата електроенергії	кВт·ч	5600	10168,3	+4568,3
Ціна 1 кВТ·ч	грн.	0,32	0,342	+0,022
Реактивна потужність	квар	3630	7884,7	+4254,7
Тариф за 1квар	грн.	0,005	0,004	-0,001
Собівартість 1 т готової вугільної продукції по елементу «Електроенергія»	грн.	26,08	28,41	+2,33

Як видно з даних табл. 2.23 по елементу «Електроенергія» має місце перевитрата в розмірі +2,33 · 153,937 = 416,38 тис. грн. на усю випущену протягом аналізованого місяця продукцію. Дана перевитрата була отримана за рахунок:

- зміни питомих витрат електроенергії;

- зміни реактивної потужності;

- зміни видобутку вугілля;

- зміни тарифів за 1 кВт · година енергії і 1 квар реактивної потужності.

Зміна собівартості 1 т готової продукції в аналізованому місяці за рахунок зміни питомих витрат електроенергії визначено по формулі:

(2.16)

де Е_ф, Е_пл - питома витрата електроенергії, кВт ·ч

в_пл - плановий тариф за 1 кВт · ч енергії, грн.

Збільшення витрат електроенергії в аналізованому місяці привело до збільшення собівартості 1 т готової вугільної продукції на +1,15 грн., що складає -1,15 · 153,937 = +205,51 тис. грн. на всю продукцію.

Зміна собівартості 1 т готової вугільної продукції за рахунок зміни реактивної потужності визначено по формулі:

(2.17)

де N_ф, N_пл - реактивна потужність по факту і плану, квар;

а_пл - тариф за 1 квар реактивної потужності, грн.

За рахунок зміни заявленої потужності відбулося збільшення собівартості 1 т готової вугільної продукції на +0,12 · 153,937 = +21,4 тис. грн. на усю випущену в аналізованому місяці продукцію.

Зміна собівартості 1 т готової вугільної продукції за рахунок зміни видобутку вугілля визначено по формулі:



(2.18)

де С_ПЛе - планова собівартість 1 т готової вугільної продукції по елементу «Електроенергія», грн.;

- питома вага постійних витрат у загальних витратах на електроенергію.

Збільшення обсягу видобутку привело до зниження собівартості 1 т готової вугільної продукції на -0,11 грн., що складає -0,15* 153,937 = -26,8 тис. грн. на усю випущену в аналізованому місяці продукцію.

У зв'язку зі зміною в аналізованому місяці тарифів на електроенергію, визначений вплив на собівартість вугілля визначається по формулі:

(2.19)

де в_ф, в_пл - тариф за тариф за 1 кВт · ч енергії фактично і за планом, грн.

Збільшення ціни за 1 кВт · ч привело до збільшення собівартості 1 т готової продукції на +1,25 грн., що на всю продукцію складає +1,25 *153,937 = +223,38 тис. грн.

Вплив зміни тарифів за 1 квар реактивної потужності на собівартість 1 т готової вугільної продукції визначено по формулі:



(2.20)

де а_ф, а_пл - тариф за 1 квар реактивної потужності фактично і за планом, грн.

Зниження тарифу на реактивну потужність в аналізованому місяці привело до зниження собівартості 1 т готової вугільної продукції на -0,04 грн., що на усю випущену протягом аналізованого місяця продукцію складає -0,04 · 153,937 = -7,15 тис. грн.

У результаті спільної дії розглянутих факторів собівартість 1 т готової вугільної продукції по елементу «Електроенергія» збільшилася на ± ДС_е ± ДС_н ± ДC_D ± ДC_ев ± ДС_ев= +1,15 + 0,12 - 0,15 + 1,25 - 0,04 = = +2,33 грн./т, що на всю продукцію складає +2,33 · 153,937 = +416,38 тис. грн.

Результати розрахунків зведемо в таблиці 2.24

Таблиця 2.24.-

Вплив факторів на економію чи перевитрати по елементу «Електроенергія»

Фактори	Економія (-), на 1 т, грн.	Перевитрата (+) на всю продукцію, тис. грн.
Зміна питомої ваги витрат:
електроенергії	+1,15	+205,51
реактивної потужності	+0,12	+21,44
Зміна видобутку вугілля	-0,15	-26,80
Зміна тарифів
за 1кВт·ч енергії	+1,25	+223,38
за 1 квар потужності	-0,04	-7,15
Всього	+2,33	+416,38

Як видно з табл. має місце перевитрата по елементу «Електроенергія» на суму +423,53 тис. грн., що складає 2,37 грн./т і обумовлене впливом перерахованих вище факторів. На шахті маються великі резерви для зниження витрат по електроенергії за рахунок поліпшення стану шахтної вентиляції, догляду за устаткуванням, правильної організації його планово-попереджувального ремонту, контролю за правильним режимом роботи устаткування, усунення розкиданості гірничих робіт, а також за рахунок спрощення схеми транспортування вантажів.

Проаналізувавши другий розділ можна зробити висновки, що фінансовий аналіз підприємства показав:

Оцінка складу і структури джерел фінансових ресурсів, проведена в роботі виявила тенденцію збільшення частки залучених фінансових ресурсів при неістотному збільшенні власних джерел. Висока частка залучених фінансових ресурсів при одночасному скороченні випуску продукції говорить про низьку рентабельність і фінансову стійкість підприємства. Сума самих фінансових ресурсів значно перевершує витрати на відтворення. Це так само не можна визнати однозначно позитивною тенденцією так як це пов'язано зі скороченням обсягів виробництва, а отже і витрат на виробництво продукції. Фінансові ресурси трансформуються в активи підприємства.

Господарська діяльності підприємства характеризується такими показниками:

- починаючі з 2006 року спостерігається тенденція до зниження видобутку вугілля і в 2010 році цей показник склав 1640,0тис. т, при плані 1400,0 тис. т, за п'ять років видобуток на підприємстві знизився;

- збільшилась кількість діючих очисних вибоїв, в 2010 році їх було 4,0, навантаження на вибій склало 1130т, в середньому на шахті завжди діяло десь 4 вибою і навантаження за попередні роки в середньому за п'ять років склало 1200т. Тобто ефективність процесу виробництва знизилась не значно, але з іншого боку цей момент характеризується зростанням інтенсивності праці;

- якість продукції характеризується зольністю вугілля, величина зольності видобутого вугілля за п'ять років значно знизилася і склала 37,0% в 2010 році зниження склало 3,0% (в 2006 р. -40,0%), за п'ять років середні темпи зниження зольності вугілля склали 99,8%. Якість вугілля збільшилася за рахунок зниження зольності видобутого вугілля. Але ціна вугілля має стабільну тенденцію на збільшення і за п'ять років ціна в середньому зросла на 127,69%.Значно ціна зросла в 2009 році, зросла на 400,73грн у порівнянні з 2008 роком, але в 2010 році оптова ціна знизилася до 484,06 грн.

Рівень ділової активності досить високий в силу специфіки роботи підприємства

Аналізуючи витрати на 1 грн. товарної продукції можемо сказати, що вони постійно зростають. Але в 2010 році спостерігається зниження її у порівнянні з 2009 роком на 38,66 грн/т, а проти плану на 84,25 грн/т. Матеріальні затрати в 2010 році зросли у порівняні з 2008 роком на 145,67.грн., витрати на оплату праці - на 47,8грн, відрахування на соціальні заходи - на 19,8.грн., а амортизація на 28,57.грн. Збільшення витрат по усім елементам відбулося за рахунок збільшення цін на матеріали, підвищення середньої заробітної плати робітників.

Аналіз показує, що в 2009 р собівартість 1 т. вугілля підвищилась проти плану на 4,3%. Перевищення плану спостерігається за статтями «Матеріали», в основному по елементу «Послуги промислового характеру», «Амортизація»,«Адміністративні витрати» та «Витрати на збут». За іншими калькуляційними статтями відбулася умовна економія (у порівнянні з плановим завданням).

Значно збільшилася собівартість продукції, вона перевищує оптову ціну, тому шахта не мала прибутку до 2007 і 2010 роках У 2009 році собівартість продукції нижче оптової ціни, шахта має прибуток у розмірі 95326,0тис.грн.

Витрати на 1 грн. товарної продукції знизилися за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком.. Матеріальні затрати в 2010 році знизилися у порівняні з 2009 роком на 41,39.грн., витрати на оплату праці збільшилися на 21,13грн, відрахування на соціальні заходи також збільшилися на 12,59.грн., а амортизація знизилася на 13,48.грн. Зменшення витрат по усім елементам, зокрема заробітної плати, відбулося за рахунок підвищення організації виробництва.

Підприємство має суттєву можливість впливати на рівень собівартості продукції, що виготовляється. Резервами зниження собівартості продукції є збільшення обсягів виробництва та економія всіх видів ресурсів, які використовуються у виробництві, що частково було досягнуто у 2010 році.

Для реалізації перелічених резервів необхідно знизити трудомісткість продукції, підвищити продуктивність праці, за можливістю знизити чисельність адміністративно-обслуговуючого персоналу.

Аналіз фінансової звітності (Додатки А,Б) встановив значне погіршення у 2010 році, у порівнянні з 2007 роком, ділової активності за усіма показниками.

Виручка від реалізації продукції має позитивну тенденцію. У 2009 році вона зросла на 211,53 %, у порівнянні з 2008 роком. Протилежна ситуація склалась з показником - фінансовий результат від операційної діяльності у 2008, 2010 роках вона була збитковою, в 2009р.- прибуткова.Чистий прибуток шахта мала у 2007 році у розмірі 415,0 тис.грн., і в 2008 році - 76446,тис.грн

Аналіз прибутковості показав, що шахта погіршила своє фінансове становище, і цього недостатньо, щоб підприємство було спроможне здійснювати свою виробничу діяльність ефективно.

Проведений факторний аналіз валового прибутку показав, що на розмір його впливають:

Обсяг видобутку вугілля, в 2009 році позитивно вплинув на формування прибутку (+84301,0 тис.грн), але у 2010 році він мав вже негативний вплив (-138414,6 тис.грн);

Ціна на продукцію, в 2009 році підвищення ціни сприяло позитивно (+123383,0 тис.грн), в 2010 році - (-162917,4 тис.грн).

Собівартість продукції, в 2009 році - (-55108,0 тис.грн), в 2010 році (+ 86167,0 тис.грн).

В 2010 році собівартість продукції знизилася і позитивно в цілому сприяла збільшенню валового прибутку. Але як в 2009 році так і 2010 році негативно спряло на формування прибутку: ціна на матеріали та обладнання, збільшення заробітної плати.

Рентабельність за усіма показниками у 2009 році склалася низькою, але спостерігається позитивна тенденція. В 2008 і 2010 роках фінансова діяльність підприємства була збитковою.

Враховуючи те що шахта не є монополістом з видобутку вугілля даної марки, вона не може ефективно підвищувати ціну на свою продукцію з збереженням споживачів. Тому основними факторами збільшення прибутку є збільшення обсягу виробництва за рахунок впровадження новітнього устаткування та технології без людської виїмки вугілля що є більш продуктивною ніж нинішня, а також зниження витрат на виробництво продукції.



РОЗДІЛ 3. ПОЛІТИКА ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ

3.1 Загальні напрямки щодо покращення управління фінансовими ресурсами

Політика керування фінансовими ресурсами повинна забезпечувати пошук компромісу між ризиком утрати ліквідності й ефективністю роботи. Це зводиться до вирішення двох важливих завдань.

1. Забезпечення платоспроможності. Така умова відсутня, якщо підприємство не в змозі оплачувати рахунки, виконувати зобов'язання і, можливо, оголосить про банкрутство. Підприємство, що не має достатнього рівня оборотного капіталу, має високий рівень ризику неплатоспроможності.

2. Забезпечення прийнятого обсягу, структури і рентабельності активів. Відповідно, що рівні відповідних поточних активів по-різному впливають на прибуток.

Кожне рішення, пов'язане з визначенням рівня коштів, дебіторської заборгованості і виробничих запасів може буде розглянуте як з позиції рентабельності активів, так і з позиції оптимальної структури оборотних активів.

Розглянемо питання зниження витрат на матеріальні ресурси, які передбачають такі заходи:

1. Повторне використання матеріалів;

2. Визначення оптимальних розмірів партій постачання ;

3. Заходи щодо зниження металоємкості процесу кріплення гірничих виробок.

4. Розрахунок економії фінансових коштів у зв'язку з вибором інших постачальників матеріальних ресурсів

1. Економія при повторному використанні матеріалів.

Провівши аналіз собівартості продукції виявилось що найбільша частина витрат припадає на матеріальні витрати тому що виробництво є досить матеріалоємним, а це свідчить що одним із найбільш актуальних питань сьогодення є питання повторного використання матеріалів. Кожній видобувній дільниці доводиться завдання на виймання матеріалів відповідно просуванню очисних вибоїв для ремонту та повторного використання цією ж дільницею при підготовки нової лави.

Виймання матеріалів при погашенні гірничих виробок має здійснюватися з метою їх раціонального використання у процесі виробництва. Вийняті арочне кріплення та металовироби слід передавати на дільницю з ремонту монорейкових доріг, канатна продукція - на прохідницькі дільниці, конвеєрна стрічка, деталі конвеєрів - на склад гірничошахтного обладнання, контрольні прилади - у матеріальний склад, високовольтний кабель - на дільницю з ремонту електрообладнання або на склад, засоби пожежогасіння - на дільницю вентиляції та техніки безпеки.

2. Визначення оптимальних розмірі партій постачання

Запасів не повинно бути ні занадто багато, ні занадто мало. В першому випадку виникає необхідність невиправданих витрат на зберігання, на амортизацію товару. В другому випадку може статися таке, що на складі не буде потрібного товару. Окрім того, мала кількість запасів має на увазі їх часте поповнення, що також потребує витрат.

Задача управління запасами полягає в тому, щоб уникнути обох крайнощів і зробити загальні витрати якомога меншими при одночасному безперебійному забезпеченні процесу виробництва цими запасами.

Ми розглянемо одну основну найпростішу детерміновану модель управління запасами, за допомогою якої ми й будемо намагатися знизити, а точніше звести до мінімуму, витрати на транспортування та зберігання запасів тобто зекономити фінансові ресурси.

3. Заходи щодо зниження металоємкості процесу кріплення гірничих виробок.

Під час проходження підготовчих виробок використовується різний крок кріплення: від 0,67 м до 1,0 м. Економія комплектів кріплення відбувається у тому випадку, якщо є можливість проходити виробку з кроком кріплення більш 0,67 м. Різниця у вартості кріплення по виробці, пройденої з шагом 0,67 та шагом 0,8, 0,95, і 1,0 м є економією грошових коштів. Даний захід можливо впроваджувати за нормальних гірничо-геологічних умов.

4. Розрахунок економії фінансових коштів у зв'язку з вибором інших постачальників матеріальних ресурсів.

Вибір постачальників підприємством дає можливість зекономити фінансові ресурси за рахунок цін на продукцію. Аналіз використання матеріалів показав, що шахта на 95% закуповує їх в ВАТ “ДИС”. Але проведені маркетингові дослідження ринку постачальників довели, що на деяких підприємствах-виробниках матеріалів, що функціонують в даному регіоні, рівень цін на деякі матеріальні ресурси дещо нижчий ніж на ВАТ “ДИС”. Тому зміна постачальника дасть змогу скоротити витрати на матеріали.

Запропонуємо конкретні заходи щодо управління раціональним використанням ресурсів.

3.2 Впровадження заходів раціонального використання матеріальних ресурсів

Для розрахунку економічного ефекту від повторного використання матеріалів розглянемо окрему дільницю 3. Фактично повторно використати можна 30-50% матеріалів, які вже використовувались. При розрахунках припустимо, що можна використати 40% матеріалів.

Економічний ефект за 1 місяць від повторного використання певного матеріалу, що підлягає витягненню при погашенні гірничих виробок розраховується за формулою 3.1:



Е ^{1 міс} = К _і * Ц _і , (3.1)

де Е ^{1 міс} - економія за рахунок повторного використання і-го матеріалу за місяць, грн.;

К _і - кількість матеріалів і-го виду, що підлягає вийманню за 1 місяць при погашенні гірничої виробки, шт.;

Ц _і - ціна використовуваного матеріалу і-го виду, грн.

Кількість матеріалів і-го виду, що підлягає вийманню при погашенні гірничої виробки розраховується за формулою 3.4:

К _і = * д * 0,4, (3.2)

де К ^З - загальна кількість матеріалів, що підлягає вийманню за рік, шт.;

Д - просування лінії очисного вибою за рік, м;

д - просування лінії очисного вибою за місяць, м.

Очікуваний економічний ефект за рік від повторного використання певного матеріалу, що підлягає витягненню при погашенні гірничих виробок розраховується за формулою 3.5:

Е = Е ^{1 міс} * 12. ( 3.3)

Відомі таки показники: просування лави за рік - Д = 958 м; просування лави за місяць - д = 80 м.

Наведемо приклад розрахунку економії витрат на матеріали за рахунок повторного використання.

У другій південній лаві блоку 2 сьомої дільниці використовується 1096 верхняків арочного кріплення, які планується повторно використати; за 1 місяць планується вийняти 91 верхняк; ціна одного верхняка, який був у використанні - 134,82 грн. Тоді економія за місяць становить:

Е ^{1 міс.} = * 80 * 134,82 * 0,4 = 4925,6 грн.

Е = 12314 * 12 = 59107,2 грн.

Таким чином, економічний ефект за місяць складає 4925,6 грн, а за рік - 59107,2 грн.

Результати розрахунків економії за рахунок повторного використання інших матеріалів наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 - Результати розрахунків економії від повторного використання

Найменування матеріалів, що підлягають вийманню при погашенні гірничих виробок	Загальна сума, тис.грн.	Повторно витрачені матеріали, %
	місяць	рік
	кіл-сть	тис.грн	кіл-сть	тис.грн
Дільниця по видобутку вугілля		4,9		59,1
Дільниця по перекріпленню виробок
Верхняк арочний, шт	73	10,9	872	130,8	80
Стійки, шт	146	14,9	1753	178,9	80
Скоби, шт	383	2,1	4603	25,8	60
Планки, шт	274	0,68	3288	8,2	60
Гайки, шт	1,3	2,3	15344	27,6	90
Скоби, шт	274	1,27	3288	15,3	80
Металеві труби, п.м.	307	7,9	3688	94,8	55
Гумове ущілення	96	0,77	1150	9,2	55
З'єднання	96	2,5	1150	30,4	55
Клин з'єднання	96	0,14	1150	1,7	55
Вентиляційні труби, м	80	4,2	958	50,6	70
Балки, шт.	29	4,6	354	55,2	80
Траверси, шт.	30	0,94	365	11,3	80
Блок роликів, шт.	4	1,26	50	15,1	80
Болти, шт.	65	0,1	780	1,2	90
Канат, м	83	0,33	1000	3,9	40
Конвеєрна стрічка, м	167	3,34	2010	40,1	40
Ролько-опори, шт.	85	1,71	1020	20,5	40
Клін трубчатий, шт.	110	0,13	1320	1,58	40
Оцинкований провід	85	0,1	1020	1,22	45
Кабель високовольтний, п.м.	167	5,44	2010	65,3	45
Кабель сигналізації, п.м.	242	7,15	2900	85,8	45
Інші матеріали		0,09		1,1	90
Всього по дільниці		77.75		934,7
Витрати, щодо організації повтору використання матеріалів		19,43		233,67
Економічний ефект		58,3		701,03

Таким чином, за рахунок повторного використання можна отримати економію 934,7тис. грн. Повторне використання матеріалів є дуже вигідним для шахти, оскільки не потребує додаткових грошових вкладів, економляться грошові кошти на придбання нових матеріалів. Для того щоб забезпечити таку економію, необхідно матеріально зацікавити робітників дільниці. Якщо встановити розмір премії 25,0% від суми зберігання. Тоді ефективність складе

934,7- 934,7 *0,25 = 701,03 тис.грн.

Розрахуємо економічний ефект від заходів зі зниження металоємкості процесу кріплення гірничих виробок.

Під час проходження підготовчих виробок використовується різний крок кріплення: від 0,67 м до 1,0 м. Економія комплектів кріплення відбувається у тому випадку, якщо є можливість проходити виробку з кроком кріплення більш 0,67 м. Різниця у вартості кріплення по виробці, пройденої з шагом 0,67 та шагом 0,8, 0,95, і 1,0 м є економією грошових коштів. Даний захід можливо впроваджувати за нормальних гірничо-геологічних умов.

Наведемо приклад розрахунку.

При проходженні транспортного штреку другої південної лави проведемо розрахунок витрат при застосуванні кроку кріплення 0,67м і 0,8 м. Розрахунки проведемо за формулами:



В _0,1 = * Ц, (3.4)

де В - витрати на кріплення;

Д - довжина за завданням на рік, м;

К_0,1 - крок кріплення відповідно той, що застосовується та пропонується до застосування, м;

Ц - ціна одного комплекту кріплення з ПДВ, грн.

Зробимо розрахунки:

В₀ = 1500/0,67 * 652,44 = 1460686,52 грн.

В ₁ = 1500/0,8 * 652,44 = 1223325,0 грн.

Тож, економія становить:

Е_і = 1460686,52 - 1223325,0 = 237361,52 грн.

3.3 Розрахунок економії фінансових коштів у зв'язку з впровадженням оптимальних розмірів партій постачання матеріальних ресурсів

Як вже зазначали в розділі 2 найдоцільнішим є управління такими групами матеріалів: металеве аркове кріплення на проведення підготовчих виробок, стрічка транспортерна для нарощування на конвеєрах, металеве АП на перекріплення підготовчих виробок, матеріали на проходження гірничих виробок (рейки, вентиляційнні труби тощо) та лісоматеріали.

Отже, почнемо застосовувати Модель EOQ до цих матеріалів згідно з переліченим порядком.[42]

Металеве аркове кріплення на проведення підготовчих виробок площею поперечного перетину 13,8 м².

Річна потреба в металевому АП на проведення підготовчих виробок (13,8 м²) з урахуванням повторного використання матеріалів, що визначає обсяг його закупівлі, складає 3360 комплектів. Середня вартість розміщення одного замовлення складає 205 грн., а середня вартість зберігання одного комплекту АП - 33,62 грн. на рік. Ціна 1компл. АП - 652,50грн.

Визначимо оптимальний розмір партії в припущенні, що система підкоряється Моделі EOQ.