Організація діяльністі підприємства по виробництву склопакетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Загальні відомості про підприємство

Розділ 2. Характеристика асортименту продукції, що випускається на підприємстві

Розділ 3. Фактори, що формують споживні властивості продукції

3.1 Опис технологій виробництва склопакетів

3.2 Умови маркування та зберігання готової продукції

Розділ 4. Організація контролю якості на підприємстві

Розділ 5. Організація робіт з охорони навколишнього природного середовища на підприємстві

Розділ 6. Організаційні засади охорони праці на підприємстві

Висновки

Пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

Кожен у своєму житті зіткався зі склом, склопакетами та дзеркалами. Склопакет одне із геніальних винаходів, яке успішно прийшов на заміну звичайного скла і дозволяє виготовляти вікна максимально захищають від тепловтрат. Оскільки склопакети відіграють важливу роль в житті людей, великого значення набуває оцінка його якості, тому мета моєї практики полягає у вивченні роботи підприємства «Склоплюс», яке виробляє скло, склопакети , а також набуття професійних, дослідницьких і організаційних навичок для повноцінної практичної діяльності.

Завданнями практики є:

- вивчення сировинної бази виробничого підприємства, його господарчих взаємозв'язків з постачальниками сировини;

- ознайомлення із асортиментом, організацією, формами та методами контролю якості сировини і готової продукції;

- вивчення технологічних процесів виробництва;

- ознайомлення з організацією збуту готової продукції торговельним підприємствам;

- ознайомлення з організацією робіт з охорони навколишнього природного середовища на підприємстві;

- розвиток ділової активності та набуття практичних навичок.

Об'єктом проходження практики є підприємство з обмеженою відповідальністю «Склоплюс» в м. Чернігові.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО

Товариство з обмеженою відповідальністю, виробничо-комерційна фірма «Склоплюс» створене у 2001 р. За ці роки підприємство значно розвинулося і сьогодні тут працює понад 150 осіб. До ТОВ ВКФ «Склоплюс» входить чотири цехи, які виготовляють продукцію для побутового користування, виробничого призначення.

У 2002р. було встановлено повний комплекс обладнання для виготовлення металопластикових виробів, включаючи лінію склопакетів. Для виробництва вікон та дверей "Склоплюс" використовує тільки сертифіковані в Україні матеріали - профіль німецької фірми і фурнітуру австрійської фірми ". За бажанням замовника встановлюється одно чи двокамерний герметичний склопакет, термо-звуко-ізоляційне скло, захисні плівки. Дизайн виробів забезпечує їх органічне поєднання з інтер'єрами сучасних модерних будівель і реконструйованих класичних пам'яток архітектури.

Підприємство здійснює, заміри, індивідуальне проектування, виготовлення у стислі терміни, транспортування і монтаж виробів, надає на свої вироби гарантію та забезпечує післягарантійне і сервісне обслуговування.

Продукція нині користується значним попитом. Для ефективного функціонування виробничо-технологічного процесу на підприємстві діє шихтовочний, машинно-ванний, ремонтно-механічний цехи, хімічна лабораторія, відділ технічного контролю.

Основні напрями вдосконалення діяльності заводу - промислове серійне виробництво скляних виробів побутового та промислового призначення, розробка кар'єру для видобутку силікатного піску, покращення умов праці.

Керівництво заводу представлено в таблиці 1

Таблиця 1- Керівництво заводу

Основними виробничими відділеннями підприємства для випуску молочної продукції є:

- приймальне відділення;

- апаратний цех;

- цех виробництва дзеркал;

- цех виробництва склопакетів;

Допоміжні:

-компресорний цех;

-електроцех.

При допоміжному виробництві на підприємстві проводяться електродугова зварка і газова різка металу.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ ПРОДУКЦІЇ, ЩО ВИПУСКАЄТЬСЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

«Склоплюс» випускає якісну продукцію з натуральної сировини. Підприємство має широкий асортимент товару, продукція випускається без шкідливих речовин. Асортимент продукції, що випускається відповідає наявним умовам. Асортимент включає в себе дзеркала, склопакети, скло візерункове, скло тоноване, скло енергозберігаюче.

Дзеркала

Слід сказати, що дзеркало в інтер'єрі вже давно перестало виконувати лише утилітарні функції й стало елементом оформлення, що несе основну декоративне навантаження. Воно вносить у проект завершеність, підкреслить індивідуальність і стиль приміщення. При правильному рішенні дзеркало дає можливість збільшити візуальні розміри приміщення, згладити гострі кути, «розсунути» стіни, додати інтер'єру глибину і об'ємність. «Склоплюс» пропонує клієнтам серійні дзеркала з пескосруйним малюнком. Крім того, сучасне обладнання з обробки скла та дзеркал дозволяє виготовляти дзеркала за індивідуальними розмірами і наносити різні зображення. Дзеркала діляться на безбарвні (традиційні), кольорові і матові (сатин).

Безбарвні дзеркала бувають двох видів: виготовлені на основі алюмінію або срібла. Популярні нині дзеркала з срібним покриттям не бояться вологи, дають ідеальне глибоке відображення без спотворень і відрізняються великим терміном експлуатації. Великою популярністю сьогодні користуються дзеркала, декоративний ефект яких досягається шляхом використання різних технік гравіювання, шовкографії і матування полірованої поверхні за допомогою піскоструминного обробки. Екологічно дзеркала нового покоління мають такі відмітні здібності:

- Металеве покриття, яке не містить міді;

- Захисний ґрунт, який не містить свинцю;

- Рівень якості, що перевершує вимоги всіх застосовуваних стандартів;

- Здатність протистояти хімічних пошкоджень.

Візерункове скло

Візерункове скло це скло, на одній з поверхонь якого впресовано рельєф. Воно застосовується для скління вікон і дверей з небажаною або приглушеною прозорістю, при цьому світлопроникна здатність залишається оптимальною. Візерункове скло має цікаві декоративні можливості для створення самих різних дизайнерських композицій. Асортимент який представляє ТОВ «СКЛОПЛЮС» на ринку Україні налічує понад 100 видів візерункового скла виробників Польщі, Туреччини, Чехії, Китаю, Бельгії, України. У нашій компанії деякі види прокатного візерункового скла, такі як: Дельта, Бамбук, Ніагара, Флутс підлягають матування на власному обладнанні МДМ 23/2250 з утворенням матового (піскоструминного) візерункового скла.

Тоноване скло

Тоноване скло (у масі) являє собою прозоре плавлення кольорового скла, виготовлене по флоат-технології. Колір підбирається додаванням окислів металу в скломасу в процесі плавки. Скло цього типу володіє високою здатністю світлопроникності, а його відображають властивості менше, ніж у звичайного прозорого скла. Для скла, тонованого в масі, характерний приємний м'який світло як зовні, так і всередині будівлі, при цьому відображення світла - слабке, а захист від сонячного випромінювання відбувається в результаті адсорбції сонячної енергії. Основні кольори тонування - бронзовий, сірий, зелений, синій і їх відтінки. Необхідно звернути увагу, на те, що колір тонованого в масі скла залежить від його товщини. Застосування тонованого скла - засклення вітрин, вікон і дверей, виробництво склопакетів, суцільноскляні фасади і розділові міжкімнатні перегородки, меблі зі скла, стільниці, полички та двері. Можлива товщина 4-12 мм. Тоноване скло по поверхні являє собою, прозоре або тоноване в масі скло з нанесеним на поверхню шаром металів або їх оксидів.

Скло енергозберігаюче

Енергозберігаюче скло - пов'язано з нанесенням на його поверхню низькоемісійних оптичних покриттів, а саме скло з таким покриттям одержало назву низькоемісійного. Ці покриття забезпечують проходження в приміщення короткохвильового, сонячного випромінювання, але перешкоджає виходу з приміщення довгохвильового теплового випромінювання, наприклад, від опалювального приладу (тому низькоемісійне скла ще називають селективними). На сьогоднішній день, коли проблема енергозбереження стає все більш актуальною провідні виробники склопакетів рекомендують використовувати енергозберігаюче скло в склопакетах. Широко поширена думка, що найбільш оптимальним є використання двокамерних склопакетів.

Склопакети

Склопакети - це ціла складна віконна конструкція яка складається із профілів ( рам) і скла. Кілька шарів скла можуть бути герметично з'єднані між собою, чим більше таких шарів, тим більше буде теплозбереження вікна.

Основними функціями склопакета, є світлопроникнення, теплозбереження, шумоізоляція. Те, наскільки буде добре проникати світло в приміщення, також залежить від виду скла склопакетів, які можуть бути тонованими, дзеркальними, світловідбиваючими і т.д. Те ж стосується й теплозбереження. У кожному разі, встановивши склопакети ПВХ, можна бути впевненими, що в приміщенні стане тепло й затишно, але все ж тепло буде зберігатися тим більше, чим більше шарів у профілю.

Що стосується шумоізоляції, то на неї також, вплинуть шари склопакету, чим більше його тиша, тим менше додаткових небажаних звуків зможуть проникнути до вас у приміщення.

Загартоване скло

Загартоване скло - скло піддається додатковій термообробці, що покращує його механічну і термічну міцність, при цьому ззовні воно схоже на звичайне. При встановленні даного скла, потрібно звернути увагу на те, що загартоване скло не можна піддавати подальшій обробці і розрізанню, інакше воно буде руйнуватись. При руйнуванні скло розпадається на закруглені уламки без гострих кінців і не приносить шкоди оточуючим.

Триплекс або ламіноване скло

Триплекс або ламіноване скло - це скло, що має внутрішній шар полімерної плівки і шар спеціальної смоли. При руйнуванні скла під дією механічного впливу, уламки залишаються скріпленими між собою, не шкодячи оточуючим. Також таке скло характеризується покращеними звукоізоляційними властивостями.

Рефлекторне

Рефлекторне - скло, що має спеціальне покриття з оксиду металу, яке відбиває сонячні промені. Воно призначене для додаткового захисту від ультрафіолетового випромінювання у вигляді дзеркальної поверхні.

РОЗДІЛ 3. ФАКТОРИ, ЩО ФОРМУЮТЬ СПОЖИВНІ ВЛАСИВОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Відповідно до вимог нормативних документів, повинні застосовуватися двокамерні склопакети або однокамерні склопакети з енергозберігаючим склом. За своїми споживчими властивостями, однокамерні склопакети з енергозберігаючим склом і двокамерні склопакети не дуже відрізняються.

Основні моменти, на які необхідно звернути увагу при виборі кількості скла в склопакеті, це розміри стулок і рівень шуму за Вашим вікном. Однокамерний склопакет легший за двокамерний, тому максимально допустимі розміри стулок при використанні однокамерного склопакета можуть бути дещо більше, ніж при використанні двокамерного склопакета. Якщо за Вашим вікном досить шумно (наприклад, розташована автомагістраль або проходить трамвайна лінія), рекомендується встановлювати двокамерний склопакет. Економія енергії на опалення завдяки використання одно- та двокамерних склопакетів є очевидною. Ця економія становить:

* 23% для спеціального теплоізоляційного склопакета;

* 30% - для тришарового ізоляційного склопакета;

* 50% - для ізоляційного пакета.

Ширина герметизуючого шару для однокамерного склопакета не більше 14 мм , для двокамерного склопакета не більше 16 мм . Краплина роси всередині склопакета може з'явитися при температурі не нижче ніж мінус 40°С, а для вищого ґатунку - мінус 50°С.

Випускають склопакети з тонованим або дзеркальним склом, з використанням скла триплекс, з встановленням всередині пакета декоративних накладок різноманітних типів та розмірів. Співвідношення між розміром скла, шириною декоративних накладок та технікою їх виконання є визначним фактором для художнього оформлення вікна. За допомогою різних видів поперечин можна поділити вікно на малоформатні частини: “дійсні” поперечини ділять склопакет; декоративні - накладаються на скло; поперечини можуть встановлюватися між шибками; можлива комбінація двох видів: декоративні та поперечини, що встановлюються між шибками.

Розміри металопластикових вікон відіграють важливу роль при формуванні якості, оскільки розміри обмежуються максимальними 3500 x 3500 см та мінімальними 40x40 см границями. Ці границі зумовлені механічними властивостями профілю, а також умовами транспортування обладнання автотранспортом. Між цими границями всі розміри та конфігурація залежать від бажання споживача.

До факторів, що забезпечують якість, відносять маркування виробу за ГОСТ 14192, яке наноситься водотривкою фарбою на бирку, що кріпиться до виробу. На ній вказані найменування та товарний знак підприємства-виробника, марка виробу, дата виготовлення, відмітка технічного контролю та маса виробу.

Показники зовнішнього вигляду виробів: колір, глянець, якість лицьових поверхонь повинні відповідати кольору, глянцю і якості лицьових поверхонь зразка-еталона, узгодженого за встановленим порядком. Колір лицьових поверхонь виробів повинен бути однотонним, без колірних плям і включень. Дефекти поверхні (риски, усадні раковини, здутини, подряпини, бульбочки і таке інше) та різнотонність кольору, які розрізняються неозброєним оком з відстані 1 м при природному освітленні не менше 300 Лк, не допускаються. На не лицьових поверхнях виробів допускаються незначні дефекти екструзії: смуги, риски та інші. Лицьові поверхні профілів повинні бути покритими захисною плівкою, яка запобігає їх пошкодженню під час транспортування, а також під час виготовлення і монтажу виробів.

Гарантований термін служби такого склопакета не менше 15 років. Склопакети мають різну товщину: 24мм, 28мм, 30мм, 32мм, 42мм. Вираз «формула однокамерного склопакета в 24мм: 4-16-4» означає, що в «бутерброд» сполучено два стекла завтовшки 4мм з відстанню між ними в 16мм. Склопакет виконує дві основні функції: збереження тепла і звукоізоляція. Для нашої кліматичної зони оптимальні двокамерні склопакети з енергозберігаючим склом (k - стекло або i - стекло). Для зменшення теплових втрат можна також заповнити простір між стеклами інертними газами або збільшити відстань між стеклами. Для Москви та інших гучних міст краще використовувати склопакет з різнотовщинності скла, який покращує звукоізоляцію (хвилі, відбиваючись від стекол різної товщини, мають різні довжини і гасять один одного при взаємодії).

Гумові ущільнювачі розташовуються в місцях таких елементів, як рама і стулка, штапик і склопакет. Служать для того, щоб забезпечити щільне з'єднання цих елементів і уникнути продування й проникнення води. Штапик конструктивний елемент вікна, виконаний з пластика, призначений для того, щоб закріпити склопакет в стулці. Залежно від товщини скла, склопакета або сандвіча штапик може мати різну ширину. Усередині склопакета можуть поміщатися елементи декоративної розкладки, що додають вікну певну архітектурну своєрідність.

Для випуску вікон і дверей використовуються наступні матеріали:

- профіль полівінілхлоридний

- профіль сталевий профілі

- склопакети згідно ДСТУ Б В.2.7-107,

- ущільнювачі прокладки - постачальник

- прилади для закріплення та закривання

- кутники;

- кріпильні деталі.

Показники призначення усіх збірних та комплектуючих деталей гарантуються фірмою-постачальником угодою на постачання.

Технічні вимоги до полівінілхлоридних профілів - по ГОСТ 19111, до посилюючих профілів по ГОСТ 14918 та ДСТУ Б В. 2.6.-3.

Технічні вимоги до ущільнюючих прокладок - по ТУУ24936090.001

Технічні вимоги до приладів - по ДСТУ Б В.2.6-13

Підкладки під склопакети повинні виготовлятись з поліетилену низького тиску за ГОСТ 16338.

Кріпильні деталі для кріплення приладів і посилюючих профілів повинні відповідати ГОСТ 10610 і ГОСТ 10620.

Склопакети повинні відповідати технічним вимогам ДСТУ Б В.2.7-107.

Питомі витрати сировини.

Вікно 1,5м х 1,5м (половина - глухе, половина - поворотно-відкидне)

3.1 Опис технологій виробництва склопакетів

Технічні вимоги до продукції

Вікна та двері повинні відповідати вимогам ДСТУБВ.2.6-15-99 та робочій документації. Граничні відхилення від номінальних розмірів виробів та їх деталей не повинні перевищувати наведених в Таблиці 1.

Таблиця 2.

Граничні відхилення від номінальних розмірів зазорів в притулах без ущільнюючих прокладок не повинні перевищувати наведених в таблиці 3.

Таблиця 3

.

Вироби та їх складальні одиниці і деталі повинні мати правильну геометричну форму.

Кривизна деталей не повинна перевищувати величин граничних відхилень від номінальних розмірів деталей за вільними розмірами, наведених у таблиці 1.

Відхилення, площинності виробів та їх складальних одиниць не повинне перевищувати 2 мм на 1м по висоті, ширині та діагоналі.

Відхилення від перпендикулярності сторін виробів та їх складальних одиниць не повинна перевищувати 2 мм на 1 м.

Кутові з'єднання коробок стулок і полотен, кріплення комплектуючих деталей, розміщення отворів для відводу конденсату повинні виконуватись згідно робочої документації.

Шорсткість лицьової поверхні стулок, полотен коробок виробів не повинна перевищувати 3,2 мкм, в місцях зварних швів - 20 мкм. Шорсткість нелицьової поверхні коробок не нормується.

Колір виробів повинен відповідати зразкам - еталонам, затвердженим в установленому порядку.

Устаткування для виробництва склопакетів

ТОВ «СКЛОПЛЮС» представляє лінію для складання склопакетів виробництва фірми «SIMEC» Італія.

Обладнання для виробництва склопакетів італійської компанії "SIMEC" - це об'єднання новітніх технологій, надійності та якості.

Склопакетна лінія є одним з основних елементів, які впливають на якість виробленої продукції. Адже саме тут здійснюються основні процеси виготовлення склопакетів - мийка і сушка скла, складання та пресування склопакетів. Тому компанія SIMEC приділяє особливу увагу кожному елементу склопакетних лінії.

Продуктивність лінії - 600 .. 800 пакетів у зміну.

Технологія виробництва склопакетів



Виробництво сучасних склопакетів, що мають конструкцію, показану на рис. 3.13, здійснюється у два етапи. На I етапі на дистанційну рамку шаром товщиною приблизно 4 мм, методом екструзії при температурі 120-140 ° С наноситься термопластичний однокомпонентний бутиловий герметик (поліізобутилен) або вручну з котушок наклеюється бутилова стрічка (шнур). На цьому ж етапі дистанційна рамка заповнюється осушувачем (так званим молекулярним ситом - речовиною, близьким за властивостями до відомого в побуті силікагель), що поглинає вологу з повітря, що заповнює повітряний прошарок. До попередньо обробленої рамки з двох сторін приклеюються скла. На II етапі на автоматичному обладнанні або вручну наноситься зовнішній герметик. Застосовувані зовнішні герметики можна умовно розділити на два основні класи - еластичні двокомпонентні полісульфідні герметики (бутил + тіокол), тверднення яких здійснюється за рахунок хімічної реакції між складовими і однокомпонентні герметики на основі синтетичного каучуку, розплавлення і затвердіння яких є фізичними процесами (технологія хот-мелт). За рахунок використання осушувача повітря, що знаходиться усередині склопакета, практично повністю зневоднюється, і таким чином усувається можливість випадання конденсату між склом. Поява конденсату в просторі між листами скла склопакета в процесі експлуатації свідчить про грубі порушення, допущені при її виробництві - неповної герметизації або відсутності осушувача. Заповнення проміжку між стеклами газом здійснюється через спеціальні отвори в дистанційній рамці в двох протилежних кутках, які потім герметизуються. Слід зазначити, що протягом усього розрахункового періоду експлуатації склопакета відбувається поступова природна витік газу з внутрішньої камери і, назад - дифузія водяної пари, через мікротріщини в герметиці, викликані напругами в крайовій зоні (по контуру примикання стекол до дистанційної рамки) під дією перепаду тисків і температур. Для компенсації напруг в крайовій зоні необхідний герметик з високим модулем пружності, добре сприймає розтягуючі зусилля. У зв'язку з цим можна також відзначити, що властивості застосовуваного герметика визначають стабільність геометричних властивостей пакета. У цьому відношенні суттєвим недоліком герметиків системи хот-мелт слід вважати розм'якшення при високих температурах, які можуть бути викликані впливом сонячної радіації. Отже, можна говорити про те, що застосування склопакетів з такими герметиками неприпустимо в заповненні свегопрозорих покрівель - де склопакет, встановлений під нахилом, піддається перегріву від сонця. У цьому випадку можливе сповзання верхнього скла і, відповідно, його руйнування. У табл. 3.7 наведені порівняльні характеристики газо-і волого проникності найбільш поширених герметиків, що застосовуються в даний час для виробництва склопакетів. У список не включені спеціальні герметики, що застосовуються в склопакетах для структурного скління і світлопрозорих покрівель зимових садів, крайова зона яких піддається підвищеному впливу ультрафіолетового випромінювання.

якість продукція асортимент маркування



Герметизація силіконом є найбільш старою технологією виготовлення склопакетів. В даний час в незначних масштабах застосовується дрібними виробниками вікон. У залежності від теплотехнічних, звукоізоляційних та інших вимог, в конструкції склопакета можуть бути використані два скла, три скла або два скла і тонка полімерна плівка замість третього й т.п. Міжскляний простір може заповнюватися газами - аргоном, неоном, криптоном, гексафторидом сірки. У склопакеті в самих різних комбінаціях можуть бути встановлені спеціальні скла, як показано на рис. 3.14. Склопакети класифікуються за кількістю повітряних камер на однокамерні (два скла) та двокамерні (три скла).У вітчизняній літературі по вікнах, в модифікованому вигляді можна зустріти застарілий термін, що застосовувався до двошарового і тришарове скління віконних блоків одинарними стеклами; відповідно - двошаровий склопакет стосовно однокамерний і тришаровий склопакет стосовно двокамерним.

Естетичні якості вікна відповідно до вимог архітектора можуть бути враховані за рахунок установки усередині склопакета декоративних розкладок, як правило, білого або золотистого кольору. Крім того, зовні можуть бути наклеєні декоративні планки, як показано на рис. 3.15.

У маркуванні склопакетів вказуються товщина і тип стекол, ширина дистанційної рамки, кількість повітряних прошарків, а також тип газу, використовуваного для їх заповнення. Для стекол зазвичай застосовується така основна маркування:

Приклади; 4F-12-4F-однокамерний склопакет з двома однаковими флоат-склом по 4 мм і дистанційною рамкою 12 мм. Міжскляний простір заповнений висушеним повітрям. 6F - 10 - 4F -10 - 6F - двокамерний склопакет з двома дистанційними рамками по 10 мм, два зовнішніх флоат-скла мають товщину 6 мм, внутрішнє - 4 мм. 4F - 12Аг - 4К - однокамерний склопакет з дистанційною рамкою 12 мм, міжскляний простір заповнений аргоном, внутрішнє флоат-скло, товщиною 4 мм, має тверде низькоемісійне покриття.

3.2 Умови маркування та зберігання готової продукції

Під час транспортування та зберігання повинно бути забезпечено збереження якісних показників продукції. Контейнери або ящики зі склопакетами транспортують будь-яким видом транспорту у відповідності з Правилами перевезення вантажів, арозміщення і кріплення у транспортних засобах -- у відповідності з Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів, які діють на даному виді транспорту.

Універсальні та спеціалізовані контейнери зі склопакетами перевозять на залізничних платформах або у напіввагонах з урахуванням найбільш раціонального використання вантажопідйомності та місткості рухомого складу. Ящики зі склопакетами перевозять у критих транспортних засобах або напіввагонах за умови забезпечення захисту від атмосферних опадів.

При транспортуванні, навантажуванні та розвантажуванні склопакетів повинні виконуватись вимоги ГОСТ 22235.

При транспортуванні авіатранспортом склопакети перевозять у герметизованих відсіках при нормальному тиску навколишнього повітря.

При тривалому транспортуванні (в тому числі при від'ємних температурах) умови транспортування установлюють у договорі на поставку виробів.

При транспортуванні спеціалізовані контейнери або ящики зі склопакетами повинні бути встановлені вертикально, торцями у напрямку руху транспорту і закріплені так, щоб виключити можливість їх переміщення та коливання у процесі транспортування.

Склопакети повинні зберігатися у виробника і споживача у закритих сухих приміщеннях, які опалюються, у розпакованому вигляді.

При зберіганні склопакети повинні бути встановлені торцем на стелажі або піраміди перпендикулярно до їх основи. Основа стелажа або піраміди повинна бути обклеєна повстю або гумою і мати нахил від 5° до 15° до горизонталі.

Між скопакетами повинні бути встановлені прокладки з пробки або еластичних полімерних матеріалів.

На стелажі або піраміді рекомендується зберігати склопакети однакових розмірів і одного виду. Допускається зберігати склопакети у ящиках за умови, якщо тара і прокладочні матеріали не піддавались зволоженню у процесі транспортування та зберігання.

Маркування наноситься водостійкою фарбою на нелицьову поверхню кожного виробу або на бирку, прикріплену до виробу і включає:

- Найменування та товарний знак підприємства-виробника;

- Умовне позначення виробу;

- Дата виготовлення;

- Відмітка ВТК;

- Маса (нетто);

- Знак відповідності за ДСТУ 2296;

- Позначення нормативного документа.

Маркування вантажних місць виконують у відповідності з ГОСТ 14192.

Пакування виробів здійснюється в тару, яка забезпечує їх цілість при транспортуванні, вантажно-розвантажувальних роботах і зберіганні.

Рухомі елементи виробів перед пакуванням повинні бути закриті і зафіксовані.

При транспортуванні виробів спеціально обладнаним автотранспортом пакування не обов'язкове.

Невстановлені комплектуючі вироби або їх частини повинні пакуватися в поліетиленову плівку за ГОСТ 10354, або в два шари паперу за ГОСТ 8828.

Допускається застосування інших видів пакувальних матеріалів, які не поступаються за якістю вищенаведеним.

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

З метою забезпечення безпеки продукції, що випускається, на підприємстві повинен бути встановлений порядок і періодичність контролю по показниках безпеки відповідно до методичних вказівок.

Вікна з ПВХ - це нові технології. Тому тільки високопрофесійні фірми і бригади можуть грамотно скласти і встановити їх. Матеріал полівінілхлорид є основою виробу, адже з матеріалу сумнівної якості неможливо зібрати хороше вікно. Тому необхідно орієнтуватися на якісного виробника ПВХ профілю, який може гарантувати незмінність властивостей свого продукту.

Профіль підсилення випускається з легованої оцинкованої сталі та дозволяє значною мірою підвищити міцність конструкції завдяки встановленню у великі головні камери. Профіль підсилення підлягає обов'язковій сертифікації.

Для ущільнювачів використовується подвійна система з АПТК наповнювачами (синтетичний каучук). Для них важливими є показники морозостійкості, стійкості до світла та дії озону, які повинні бути відображенні у сертифікатах.

Підприємсво використовує високотехнологічні металопластикові та алюмінієві профілі різних систем, якісні комплектуючі. Гарантією якості профілів для спеціалістів та споживачів служить використання потенціалу західноєвропейських фірм. Однак, надійна експлуатація тільки на 40% залежить від профіля та комплектуючих. Основні ж показники - це обладнання, на якому продукція була зроблена та правильний розрахунок конструкції. Підприємство має налагоджену систему контролю якості. Всі ці складові забезпечують конструкції необхідним ступенем пилозахисту та вологостійкості, тепло- та звукоізоляції.

Головними задачами відділу контролю якості є:

1. при виготовленні продукції, на відповідність діючим стандартам, технічним умовам.

2. Перевірка та контроль якості сировини, матеріалів, які надходять у виробництво та використовуються. Контроль технологічного процесу виробництва та якості готової продукції на відповідність їх нормативній документації.

3. Перевірка якості тари, упаковки, правильності маркування.

4. Перевірка стану контрольно-вимірювальних засобів та організація своєчасного надання їх для державної перевірки.

5. Контроль умов виробництва, якості та строків зберігання, матеріалів, готової продукції в складських приміщеннях.

6. Розгляд претензій на продукцію, встановлення причин випуску неякісної продукції та виявлення винних.

7. Участь у розробці та здійсненні заходів щодо підвищення якості продукції, запобігання та усунення причин виробництва та випуску неякісної продукції.

8. Контроль режимів та якості миття і дезінфекції обладнання та інвентарю.

9. Видача заключень про призначення матеріалів та готової продукції.

10. Складання посвідчень якості, сертифікатів та інших документів, які засвідчують якість продукції.

РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПІДПРИЄМСТВІ

У відповідності з класифікацією раціональне розміщення та локалізація джерел забруднення відноситься до організаційно - технічних методів захисту навколишнього природного середовища.

При розміщенні нових та реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів необхідно забезпечувати дотримання нормативів шкідливих впливів на атмосферне повітря, а при плануванні розміщення та розвитку міст та інших населених пунктів повинні враховуватися стан, прогноз зміни та завдання по охороні атмосферного повітря від шкідливих впливів.

При розробці технічних заходів по попередженню та зменшенню забруднення промисловими викидами необхідно приймати до уваги фон забруднення, який створюють сусідні підприємства, природно-кліматичні та атмосферні умови, рельєф місцевості та умови провітрювання, які пов'язані з плануванням та забудовою площадки.

Ступінь забруднення повітря біля земної поверхні викидами промислових підприємств обумовлюється не тільки кількістю шкідливих речовин, які викидаються, але і їх розподіленням в просторі та часі, а також параметрами виходу пилогазоповітряної суміші.

Для того щоб концентрація шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери не перевищувала гранично допустиму максимальну разову концентрацію, пилогазові викиди піддаються розсіюванню в атмосфері через високі труби. При досить високій димовій трубі забруднення досягають приземного шару атмосфери на значній відстані від труби, коли вони вже встигають розсіятися в атмосферному повітрі до допустимих концентрацій.

Слід відмітити, що це не самий кращий спосіб захисту повітряного басейну від промислових забруднень, так як він розрахований на самоочищуваність біосфери. В цьому випадку знижується рівень забруднення повітряного басейну біля підприємства, тобто в локальному, а не в глобальному масштабі, оскільки шкідливі речовини, які накопичуються в атмосфері рано чи пізно опускаються в приземний шар атмосфери і попадають на земну поверхню.

Ступінь розбавлення викиду атмосферним повітрям знаходиться в прямій залежності від відстані, яку цей викид пройшов до даної точки. Шкідливі речовини, які присутні в викиді, розповсюджуються в напрямку вітру в межах сектора, який обмежений досить малим кутом розкриття факела біля виходу із труби. На відстані від 4 до 20 висот труби (Н) факел доторкується землі і деформується, при цьому максимальна концентрація шкідливих речовин в приземному шарі спостерігається на відстані (10 .40) Н. Таким чином, можна виділити три зони забруднення приземного шару атмосфери:

1) зона перекиду факела викиду, яка характеризується відносно невисоким вмістом шкідливих речовин в приземному шарі;

2) зона максимального забруднення приземного шару;

3) зона поступового зниження рівня забруднення.

Максимальна концентрація шкідливих речовин пропорційна масі шкідливих речовин, які викидаються за одиницю часу, і протилежна квадрату підвищення точки викиду над земною поверхнею.

Ступінь шкідливості забруднення приземного шару атмосферного повітря викидами шкідливих речовин, визначаються по максимальній розрахованій величині приземної концентрації шкідливих речовин (мг/м3), яка може встановлюватись на деякій відстані від місця викиду, і яка відповідає найбільш несприятливим метеорологічним умовам. При одночасній присутності в атмосферному повітрі декількох шкідливих речовин, які мають властивість сумації дії, повинні виконуватись конкретні умови для кожної точки місцевості.

Рельєф місцевості відіграє велику роль при розсіюванні шкідливих викидів. Навіть при наявності на місцевості порівняно невисоких підвищень вони суттєво міняють мікроклімат та характер розсіювання забруднюючих речовин. На пересічній місцевості розповсюдження шкідливих домішок носить нерівномірний характер і в понижених місцях утворюються зони, які погано провітрюються, в них значно вища концентрація шкідливих речовин. Напрямок та сила вітрових потоків в приземному шарі атмосфери на горбистій місцевості може значно відрізнятись від вітрових потоків у вільній атмосфері над підвищеннями.

При будівництві промислових об'єктів в районах із складним рельєфом місцевості необхідно проводити обстеження мікрокліматичних умов в районі де планується будівництво. Якщо промисловий об'єкт потрібно будувати в долині, то його не можна розміщувати на одній лінії з населеним пунктом (по направленню вітрів, найбільш характерних напрямків). Жила забудова не повинна бути вище промислової площадки підприємства, в іншому разі переваги високих труб для розсіювання промислових викидів практично зводяться до нуля. При порівняно спокійному рельєфі місцевості промислові підприємства розміщують на рівному підвищеному місці, яке добре продувається вітрами.

По можливості їх слід розміщувати в спеціально відведеній для цього промисловій зоні, за межею населених пунктів.

Технологія виробництва продукції, що використовується на підприємстві, відповідає вітчизняному технологічному рівню в області виробництва .

Пилеочисне обладнання, що використовується при правильній експлуатації забезпечує дотримання нормативів допустимих викидів.

До основних забруднюючих речовин, що утворюються в процесі виробництва відносять: оксид вуглецю,двоокис азоту, аміак, азотна кислота, гідроксид натрію, синтетичний миючий засіб, оксиди заліза, оксиди хрому, аерозоль лакофарбового матеріалу.

Загальний збиток підприємства за плату за забруднення становить 1085,57 гривень на рік.

ТОВ «Склоплюс» розташовано на рівній місцевосі, висотних будівель поблизу не має.

Підприємство відноситься до ІІІ категорії небезпеки ширина санітарної зони якого становить 300 м. Небезпеки для оточуючого середовища та для здоров'я людини немає.

РОЗДІЛ 6. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Важливість створення системи управління охороною праці встановлюється міжнародними актами і договорами. Вона розглядається як необхідна гарантія забезпечення трудових прав працівників у сфері охорони праці. «Конвенція №155 МОП про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище» (1981 р.) визначила систему організації охорони праці на національному та виробничому рівні. На роботодавців покладається обов'язок надавати робочі місця, механізми та обладнання, організовувати виробничі процеси, які відповідають встановленим нормативам і не загрожують здоров'ю працюючих, вживати заходів щодо створення відповідних служб, на які покладаються комплексні функції управління охороною праці; співпрацювати з представниками працівників шляхом надання необхідної інформації, проведення консультацій з охорони праці; попереджувати виникнення виробничого травматизму та проводити розслідування й облік нещасних випадків і професійних захворювань; проводити навчання працівників з питань охорони праці та ін.

Законодавство України відображає значну частину міжнародних стандартів з організації управління охороною праці на різних рівнях. Закон України «Про охорону праці» містить окремий розділ про організацію охорони праці, її управління на підприємствах, в установах, організаціях. Система управління охороною праці передбачає:

- створення роботодавцем відповідних служб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

- досягнення встановлених нормативів з охорони праці шляхом впровадження прогресивних технологій, додержання вимог при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва;

- проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці та надання пільг і компенсацій за результатами їх проведення;

- проведення обов'язкових медичних оглядів певних категорій працівників, навчання з питань охорони праці з метою попередження виробничого травматизму;

- усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, здійснення їх розслідування й обліку та ін.

На виробництві можуть впроваджуватися й інші заходи з організації охорони праці. Ці заходи на підприємстві, в установі та організації закріплені в спеціальних нормах, закріплених в КЗпП, Законі України «Про охорону праці» та в інших нормативно правових актах держави. Ці норми, об'єднані терміном «охорона праці», включають в собі норми і правила з техніки безпеки. Норми з техніки безпеки визначається предметом, на регулювання якого спрямовані ті чи інші норми.

Норми з техніки безпеки містять обов'язкові вимоги, яким повинно відповідати підприємство в цілому, виробничі приміщення, усі види обладнання і технологічні процеси з точки зору безпеки праці, попередження травматизму. Цими нормами передбачається встановлення різних огороджень, захисних пристроїв, проведення профілактичних випробувань, дистанційне управління, видача спеціальних індивідуальних засобів захисту, наприклад поясів, окулярів, екранів тощо.

У своїй сукупності нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Їх прийнято поділяти на державні міжгалузеві і галузеві норми. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. №135 «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці» відповідним центральним органам державного управління доручено розробляти і затверджувати конкретні документи щодо організації нормотворчого процесу, планування і фінансування робіт, визначення базових організацій, які повинні займатися нормотворчою діяльністю з питань охорони праці.

З метою забезпечення функціонування системи управління охороною праці, ТОВ «Склоплюс» створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій; розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань; організовує проведення атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення негативних чинників; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства; здійснює постійний контроль за додержанням працівниками правил з техніки безпеки.

У колективному договорі ТОВ «Склоплюс» передбачено забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці, а також комплексні заходи щодо досягнень встановлених нормативів безпеки, виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму і професійних захворювань.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я чинників, що визначають умови праці, власник зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці. За згодою працівників, яких це стосується, власник може звернутися до органу по охороні праці з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання програм щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

У колективному договорі (угоді, трудовому договорі) сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому, ніж передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аваріям.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, у стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.

Забороняється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично допустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсиологічної експертизи.

Додержання правил техніки безпеки залежить не тільки від виконання власником або уповноваженим ним органом своїх обов'язків, а й від того, наскільки кожний працівник знає і виконує їх під час роботи. Законом України «Про охорону праці» на працівника покладається обов'язок знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці; особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-яких виробничих ситуацій, які створюють загрозу для працюючих.

Тому усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки при виникненні аварій згідно з Типовим положенням, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 4 квітня 1994 р. №ЗО із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 23 квітня 1997 р. №109.

Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і провадиться з усіма працівниками в процесі їх трудової діяльності.

Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких керівником підприємства покладені ці обов'язки.

Організація проведення інструктажів з питань охорони праці:

1. Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

2. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

ВИСНОВКИ

В даному звіті було представлено в першому розділі загальні відомості про підприємство.

В другому розділі звіту була описана характеристика асортименту на підприємстві ТОВ «Склоплюс». За останній час асортимент поповнився такими виробами: візерункове, скло тоноване, скло енергозберігаюче .

В третьому розділі розглянуто вимоги до сировини, що використовуються, описуються загальна операція виробництва склопакетів, описуються технології виробництва, маркування, пакування та зберігання готової продукції.

У четвертому розділі даної роботи розглянуто організацію контролю якості продукції. Вся продукція повинна бути безпечною, і відповідати стандартам.

В п'ятому розділі описується організація роботи з охорони довкілля.

Загальний збиток підприємства за плату за забруднення становить 1085,57 гривень на рік.

Підприємство відноситься до ІІІ категорії небезпеки ширина санітарної зони якого становить 300 м. Небезпеки для оточуючого середовища та для здоров'я людини немає.

В шостому розділі розглянута робота по організації охорони праці. На ТОВ «Склоплюс» проводиться робота по організації охорони праці згідно з Законом України «Про охорону праці» м. Київ, 14 жовтня 1992 року N 2694-XII. Працівники регулярно проходять інструктаж по охороні праці згідно з інструкціями.

Головною причиною зменшення обсягів виробництва є підвищення вартості ресурсів і кредитних ставок, збільшення податків, а також раптове відкриття внутрішнього ринку для конкуренції з іноземними товаровиробниками.

Продукція підприємства реалізується не тільки у Чернігівській обл., а й в інших регіонах України.

ПРОПОЗИЦІЇ

На мій погляд, основною і найпершою проблемою підприємства є застаріле обладнання, на якому і випускається весь асортимент підприємства. Я пропоную її модернізувати для того, щоб виробництво стало більш ефективним, давало більший прибуток і продукція була на рівні світових стандартів. Для модернізації підприємства необхідні великі кошти. Для цього потрібні інвестиції. Було б добре якби ТОВ «Склоплюс» залучив інвесторів.

На мою думку підприємство повинно більше рекламувати свою продукцію по радіо і телебаченню, пояснювати населенню переваги продукції ТОВ «Склоплюс», щоб споживачі більш охоче купували продукцію цього підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.ДСТУ-Н Б А.1.1-83:2008 Система стандартизації та нормування в будівництві.

Настанова Керівний документ В щодо визначення контролю виробництва на підприємстві в технічних умовах на будівельні вироби.

2. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації .

3. ДСТУ Б А.3.1-6-96 Управління, організація і технологія. Матеріали і вироби будівельні. Порядок розроблення і постановки на виробництво.

4. ДСТУ Б В.2.6-19-2000 (ГОСТ 26602.3-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні і дверні. Метод визначення опору звукоізоляції .

5. ДСТУ Б В.2.6-23-2001 (ГОСТ 23166-99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні. Загальні технічні умови.

6. ДСТУ Б В.2.6-26-2004 (ГОСТ 30779-2001) Будівельні матеріали. Склопакети будівельного призначення. Метод визначення опору атмосферним впливам і оцінки довговічності .

7. ДСТУ Б В.2.7-13-95 (ГОСТ 26302-93) Будівельні матеріали. Скло. Методи визначення коефіцієнтів направленого пропускання і відбиття світла

8.ДСТУ Б В.2.7-110-2001 (ГОСТ 30698-2000) Скло загартоване будівельне. Технічні умови .

9. ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) Будівельні матеріали. Скло з низько емісійним твердим покриттям. Технічні умови .

10. ДСТУ Б В.2.7-122-2003 (ГОСТ 111-2001) Будівельні матеріали. Скло листове. Технічні умови .

11.ДСТУБВ.2.7-123-2004 (ГОСТ 30826-2001) Будівельні матеріали. Скло багатошарове будівельного призначення. Технічні умови .

12. ДСТУ Б В.2.7-148-2007 Будівельні матеріали. Скло листове армоване. Технічні умови .

13. (EN 572:2001, MOD).

14.ДСТУ ISO 9001-2001 Система управління якістю. Вимоги (ISO 9001-2000, IDT) .

15. ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень .

16. ДСП-201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами) .

17. ГОСТ 12.1.003-83 ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки.

18. ГОСТ 12.1.005-88 ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони.

19. ГОСТ 12.1.007-76 ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки.

20.ГОСТ 17.2.3.01-86 Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості повітря населених пунктів)

21. ГОСТ 17.2.3.02-78 Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами.

22. ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів.

23. ГОСТ 15102-75 Контейнер універсальний металевий

Закритий номінальною масою брутто 5,0 т.

24. ГОСТ 22235-76 Вагони вантажні магістральних залізниць колії 1520

мм. Загальні вимоги щодо забезпечення збереження при проведенні вантажно- розвантажувальних та маневрових робіт.

25. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. №135 «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці».

26. Гогиташвили Г.Г. Система управления охраной труда: Рекомендации по разработке и внедрению. - Л.: Облсовпроф, 1982. - 132 с.

27. Либера К. Л.: . Екологія міста, Навчальний посібник. 2000. - 464 с.

28. http://www.okna-new.ru

Размещено на Allbest.ru