Аналіз власного капіталу в СВК "Лиманський" Очаківського району

Ефективність використання капіталу характеризується його доходністю (рентабельністю) - відношенням суми чистого прибутку до суми власного капіталу. Рівень рентабельності власного капіталу фінансовий коефіцієнт, що характеризує ефективність використання власного капіталу. Показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. Максимізація цього показника - головне завдання управління підприємством.

Згідно міжнародних стандартів бізнес-планування застосовується як один з фінансових показників ефективності бізнес-планів

Таблиця 3.3 Ефективність використання власного капіталу в СВК "Лиманський"*

Аналіз даних таблиці 3.3 свідчить про те, що найефективніше використовувався власний капітал в 2009 році - 15,05%, в 2010 - 14,01% і найменше в 2011 році - 8,45%.

Протягом 2011 року власний капітал підприємства збільшився відносно 2010 року на 9,5% за рахунок збільшення пайового та резервного капіталу (табл. 3.3).

Таблиця 3.4 Розмір та структура власного капіталу в СВК "Лиманський"*

Власний капітал СВК "Лиманський" сформовано із наступних джерел: пайовий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. За проведеними розрахунками можна зробити висновок, що у структурі власного капіталу найбільший відсоток займає пайовий капітал - 47,5 % в 2010 році та 49,4 % в 2011 році, тобто прослідковується тенденція до зростання. Частка резервного капіталу зросла на 3,2 в.п. На кінець 2011 року отримали нерозподілені прибутки у сумі 12084 тис.грн або 35,4%. Розглянемо вплив факторів на рівень рентабельності власного капіталу.

Таблиця 3.5 Вихідні дані для визначення впливу факторів на рівень рентабельності власного капіталу в СВК "Лиманський"*

Розрахунок проведемо методом ланцюгових підстановок:

2881 / 31155 * 100 = 9,25%

Загальне відхилення:

8,45 - 14,01 = -5,56%

в тому числі за рахунок:

- суми чистого капіталу: 9,25 - 14,01 = -4,76%

- суми власного капіталу: 8,45 - 9,25 = -0,8%

Перевірка: -4,76 + (-0,8) = 5,56%

Аналізуючи дані можна зробити висновок, що в СВК "Лиманський" в 2011 році, порівняно з 2010 роком спостерігається зменшення рівня рентабельності власного капіталу на 5,56%, в тому числі за рахунок суми чистого капіталу - на 4,76%, суми власного капіталу - на 0,8%.

Таблиця 3.6 Динаміка змін власного капіталу в СВК "Лиманський", тис. грн.*

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що спостерігається тенденція до збільшення власного капіталу, зростають всі його складові пайовий, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

3.3 Основні напрямки зростання суми власного капіталу

Щоб господарство не отримувало збитки від господарської діяльності підприємства, а у нинішніх умовах виживають підприємства, які в основному фінансуються за рахунок власного капіталу, поглиблюючи аналіз для виявлення резервів підвищення власного капіталу сільськогосподарського підприємства доцільно проаналізувати виробництво сільськогосподарських культур.

Нині виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції можливе лише на основі всезростаючої культури землеробства. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агротехнологій та раціонального використання місцевих ґрунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін:

- з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва ні добрива та зрошення, ні пестициди не дають можливості повністю позбавитись від бур'янів, шкідників та хвороб. Більше того, чим краще удобрюються, зрошуються земельні угіддя, тим сприятливіші умови створюються для розвитку бур'янів та хвороб;

- зниження врожаю багатьох сільськогосподарських культур за відсутністю сівозмін є наслідком однобічного використання поживних речовин ґрунту, накопичення в ньому шкідників і збудників хвороб, а також різних токсичних речовин - продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових мікроорганізмів.

Вищенаведене ще раз переконливо підтверджує тезу, що науково-обгрунтована сівозміна є основою землеробства, запорукою його стабільності, оскільки істотно впливає на водний, поживний, біологічний режими ґрунту, швидкість детоксикації шкідливих речовин, які надходять в ґрунт в процесі сільськогосподарського виробництва.

Найкращим попередником ячменю ярого в підзонах нестійкого і недостатнього зволоження є кукурудза на зерно і силос, пшениця озима, картопля, післяжнивні культури.

Кращими попередниками озимого ячменю є зерновобобові культури, картопля, багаторічні бобові трави. Розміщують озимий ячмінь після кукурудзи на зелений корм та силос, зайнятих парів. Можна висівати після озимої і ярої пшениці, вівса. Гіршим попередником є жито.

Кращим попередником соняшнику є озимі зернові, що висіяні по зайнятих і чистих парах або зернобобових. Вони не висушують ґрунт глибше 1 м, звідси засвоює соняшник вологу в другій половині вегетації. У Лісостепу, де умови зволоження сприятливіші, непоганими попередниками є ярі колосові культури. Сіють також після кукурудзи, картоплі.

Визначимо резерви збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок використання кращих попередників (табл.3.7).

Таблиця 3.7 Визначення резервів збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок використання кращих попередників в СВК "Лиманський" в 2011р.*

Аналіз даних свідчить про те, що використовуючи кращі попередники в сівозміні є можливість отримати більше врожаю за рахунок збільшення врожайності культури. Так, наприклад, урожайність ячменю озимого можна збільшити на 5,54 ц/га, ячменю ярого - на 5,69 ц/га, соняшнику - на 4,83 ц/га.

Основними факторами підвищення врожайності культур є, насамперед, підбір кращих районованих сортів, якісна підготовка посівного матеріалу, впровадження і дотримання інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Причому потрібно, щоб зростала не тільки урожайність, але і якість.

Високоякісне насіння - головна умова вирощування високого врожаю сої. При вирощуванні сорти втрачають ефект гетерозису, як наслідок, знижується урожайність та якісні показники насіння в результаті розщеплення, засмічення та зниження стійкості до хвороб і несприятливих умов.

Сівба високоякісним насінням при однаковій технології і затратах праці забезпечує врожайність на 18-25% вищу, ніж при сівбі несортовим насінням.

Слід відмітити, що відставання у сортозаміні не лише стримує повне використання сучасних селекційних досягнень, а й істотно позначається на майбутніх урожаях. Визначимо резерви збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок сортозаміни (табл.3.8).

Таблиця 3.8 Визначення резервів збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок сортозаміни в СВК "Лиманський" в 2011р.*

Аналізуючи дані можна відмітити, що проведення сортозаміни першої репродукції може привести до збільшення урожайності за тих самих умов, а саме: ячменю озимого - на 37,04 ц/га, ячменю ярого - на 34,99 ц/га, соняшнику - на 27,03 ц/га.

Узагальнимо резерви валових зборів культур (табл.3.9).

Таблиця 3.9 Узагальнення резервів валових зборів культури СВК "Лиманський" в 2011р., ц*

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що використовуючи кращого попередника та при заміні сорту можна значно збільшити резерви валових зборів а саме: ячменю озимого - на 5269,68 ц, ячменю озимого - на 1413,44 ц, соняшнику - на 6005,1 ц.

Визначимо розрахункову урожайність у СВК "Лиманський" в 2011 році (табл.3.10).

Таблиця 3.10 Визначення розрахункової урожайності у СВК "Лиманський" в 2011р.*

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що при використанні кращого попередника та при сортозаміні можна значно збільшити урожайність, а саме ячменю озимого - на 37,11 ц/га, ячменю ярого - на 34,47 ц/га, соняшнику - на 28,19 ц/га. Собівартість - особливий показник економічної ефективності с/г виробництва, від якого залежить сума прибутку, фінансовий стан, платоспроможність підприємства. Собівартість - це витрати на виробництво і реалізацію продукції. Розглянемо як впливають на собівартість урожайність і витрати (табл.3.11).

Таблиця 3.11 Визначення впливу урожайності на собівартість 1 ц продукції у СВК "Лиманський" в 2011р.*

Дані таблиці свідчать про те, що при сталих витратах собівартість ячменю та соняшнику можна зменшити за рахунок збільшення врожайності, а саме ячменю - на 72,49 грн, соняшнику - на 136,44 грн. Узагальнимо всі розрахункові дані та розрахуємо відхилення фактичної виручки від реалізації та фактичної собівартості від розрахункової.

Таблиця 3.12 Визначення розрахункових показників з урахуванням визначених*

Аналізуючи дані таблиці 3.12 можна зробити висновок, що використовуючи кращий попередник та сортозаміну можна збільшити фактичну виручку на 269,03 тис. грн, фактичну собівартість - на 328,95 тис.грн. Порівняємо фактичні і показники, які можливо отримати, використовуючи сортозаміну та кращого попередника (табл.3.13).

Таблиця 3.13 Порівняння фактичних і можливих показників ефективності використання власного капіталу у СВК "Лиманський" в 2011р.*

Аналіз даних свідчить про те, що використовуючи кращого попередника та сортозаміну можна не не лише збільшити виручку та зменшити собівартість, а й збільшити суму чистого прибутку на 573,38 тис.грн, а відповідно і рівень рентабельності власного капіталу можна збільшити на 1,68%, що показує збільшення ефективності використання власного капіталу.

Висновки

Власний капітал підприємства - це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов'язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він - основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Основою управління власним капіталом підприємства є управління формуванням його власних фінансових ресурсів. З метою забезпечення ефективності управління даним процесом на підприємстві розробляється спеціальна фінансова політика. Політика формування власних фінансових ресурсів є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.

Важливим чинником, який впливає на величину власного капіталу підприємства, є обсяг чистого прибутку (збитку) та порядок його використання (чи покриття) у звітному періоді. Базова інформація щодо цього міститься у звіті про фінансові результати та в рішенні зборів власників підприємства щодо порядку використання прибутку.

Основним видом діяльності СВК "Лиманський" є виробництво зерна та молока. капітал фінансовий господарський виробничий

За результатами аналізу за даними 2009-2011 рр. визначено СВК "Лиманський" як прибутковий суб'єкт господарювання, динаміка показника прибутку має позитивне значення. Так чистий прибуток підприємства протягом 2010 року збільшився на 334 тис. грн. (або на 8,28%) відносно даних 2009 року і сягнув значення 4366 тис. грн. Такі зміни пояснюється різними темпами збільшення показників виручки реалізації та собівартості продукції, однак в 2011 році чистий прибуток зменшився порівняно з 201о роком на 34%.

Протягом 2011 року власний капітал СВК "Лиманський" збільшився на 2954 тис. грн. або на 27,32% порівняно з 2009 роком.

Станом на кінець 2011 року найбільша питома вага в структурі власного капіталу СВК "Лиманський" належить пайовому капіталу - 49,43%.

Підприємство має позитивні тенденції щодо подальшого розвитку, що підтверджується результатами структурного та динамічного аналізів власного капіталу підприємства 2009-2011 роки.

Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня діяльності є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. Серед механізмів управління формуванням капіталу СВК "Лиманський" найбільш складними є питання мінімізації вартості капіталу і оптимізації його структури, тому потрібно ретельно розглядати ці питання.

Розглянувши два варіанти збільшення урожайності шляхом використання кращого попередника або сортозаміни було визначено, що в даному випадку урожайність ячменю можна збільшити на 31,16 ц/га, соняшнику - на 28,19 ц/га, при цьому собівартість можна зменшити на 72,5 грн та на 138,44 грн відповідно.

Важливе значення при аналізі структури капіталу підприємства має прогнозування ефективності використання власного капіталу. Використовуючи зазначені резерви можна збільшити виручку від реалізації на 269,03 тис.грн та зменшити собівартість на 328,95 тис. грн. При цьому сума чистого прибутку збільшується на 573,38 тис.грн, а рівень рентабельнеості власного капіталу збільшується на 1,68%, що є головним завданням управління підприємством.

Список використаної літератури

1. Господарський Кодекс України // Верховна Рада України від 16.01.2003 №435-IV)

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.97)".

3. Закон України "Про податок на додаткову вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР.

4. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"

5. Закон України "Про господарські товариства"

6. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.01 № 559

7. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290

8. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 13 - Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти", затверджене наказом МФУ від 30.11.2001 р. №559.

9. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджене постановою КМУ від 25.05.98 р. №740.

10. Белялов Т.Е. Управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств/ Т.Е. Белялов, В.Є. Корчинський // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, т. 2. - 2005. - №6 (74). - С 87 - 91 (автору належать пропозиції щодо вдосконалення управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств)

11. Білоус О.С. Аналіз формування і використання фінансових ресурсів підприємства: методичний аспект: Монографія./ В.М. Вовк, Р.В. Федорович // -Тернопіль: Астон, 2005. - 224 с.

12. Бланк И.А. Управление капиталом: Учеб. курс - 2-е изд., перераб. и доп. / И.А. Бланк // - К.: Эльга, 2004. - 655 с.

13. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учеб. курс - 2-е изд., перераб. и доп./ И.А. Бланк // - К.: Эльга, 2004. - 655 с.

14. Герасимчук З.В. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / З.В. Герасимчук, І.М. Вахович // Луцький держ. технічний ун-т. - Луцьк: Надстир'я, 2004. - 515 с.

15. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник / А.Б. Гончаров // Харківський держ. економічний ун-т. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 237 с.

16. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.М. Івахненко // - К.: КНЕУ, 2000. - 263 с.

17. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник./ Л.О. Коваленко, Л. М. Ремньова // - 2-ге вид.-Київ: Знання, 2005. - 456 с.

18. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності / О. Кононенко //- Х.: Фактор, 2002. - 144 с.

19. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. 2-ге вид. /М.Я. Коробов // - К.: ТОВ "Знання", 2001 - 378 с.

20. Королюк Т.М. Облік власного капіталу й аналіз його впливу на інвестиційну привабливість акціонерних товариств. - Автореферат на дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Державна академія статистики, обліку та аудиту. - Київ, 2005.

21. Костенко Т.Д. Економічна діагностика: Практикум. / Т.Д. Костенко, А.А. Герасимов, В.С. Рижиков, О.К. Добикіна, С.В. Касьянюк //- Київ: ЦУЛ, 2007. - 186 с.

22. Краснова В.В. Фінансовий менеджмент підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.В. Краснова, Б.О. Жнякін //- Донецьк: Альфа-прес, 2005. - 208 с.

23. Кузык Б.Н. Прогнозирование и стратегическое планирование социально-экономического развития: Учебник / Б.Н. Кузык, В.И. Кушлин, Ю.В. Яковец //- Москва: Экономика, 2006. - 427 с.

24. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія / Л.А. Лахтіонова //- К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.

25. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник / В.О. Мец // - Київ: Вища школа, 2003. - 278 с.

26. Мних Є.В. Економічний аналіз:Підручник/2-ге вид. /Є.В. Мних // -Київ:ЦУЛ, 2005. - 472 с. 30.

27. Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. / З.Ф. Петряєва // Харківський держ. економічний ун-т. - Х.: ХДЕУ, 2002. - 164 с.

28. Пилипенко О.І. Облік та аналіз власного капіталу: теорія і практика. - Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит. / О.І. Пилипенко //- Національний аграрний університет, Київ, 2005

29. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств:Підручник/Під ред. А.М. Поддерьогіна.-Київ: КНЕУ, 2005. - 546 с.

30. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 268 с.

Размещено на Allbest.ru