Вдосконалення та ремонт матеріально-технічної бази підприємства та забезпечення випуску нової продукції на базі ВАТ "Бердичівська фабрика одежі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вдосконалення та ремонт матеріально-технічної бази підприємства та забезпечення випуску нової продукції на базі ВАТ "Бердичівська фабрика одежі"

фабрика одежа матеріальний технічний

Вступ

Велика роль в підвищенні темпів зростання всіх галузей легкої промисловості, у тому числі швейної, належить технічному переозброєнню і реконструкції підприємств, переходу на найпрогресивнішу технологію, що забезпечує зниження матеріальних і трудових витрат на випуск продукції при забезпеченні її високої якості.

Актуальність даної теми полягає в тому, що проведення ремонтів та до оснащення підприємства новими, сучасними машинами, обладнаням має велике значення для розвитку підприємства та робить його більш конкурентоспроможним на ринку.

Основними задачами та метою, що стоять перед швейною промисловістю, є значне поліпшення якості виробів, розширення їх асортименту, збільшення випуску виробів, що користуються підвищеним попитом населення, підвищення ефективності виробництва на основі здійснення науково-технічного прогресу.

1.Фінансово-економічний аналіз господарської діяльності підприємства

1.1 Загальна характеристика підприємства та оцінка його фінансового стану за рівнем безпеки підприємницької діяльності

Бердичівська швейна фабрика була створена в 1920 році на базі швейних майстерень, які в свою чергу створилися на основі спілки «Швейпром», або бюро кравців у 1901 році. В подальшому вона називалася Перша Держмайстерня. У 1925 році її перейменували на фабрику колективу безробітних кравців «Бердичів-швея» Комборбезу. Фабрика виконувала масові замовлення окружної міліції, дитячих будинків. 1927 рік - рішенням міської ради фабрику переведено на перший поверх другого пристосованого приміщення на Соборній площі (там знаходиться і тепер). В 1934 році на фабриці працювало 444 робітники, встановлено промислові машини, петельні, ґудзикове устаткування. Асортимент продукції ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» на той час був різноманітним: пальта, сорочки, кальсони, штани, піджаки, тілогрійки. До початку 40-х років фабрика працювала у 2 зміни, кількість працівників - 450 чоловік.

Поступово виробництво на фабриці розширювалось, ручна праця замінювалась механізованою, впроваджувалась нова техніка і сучасні технології. В 1967 році було закінчено будівництво і реконструкцію головного підприємства. В 1972 році на правах філії до фабрики приєднано Бердичівську фабрику № 2, після чого чисельність працюючих збільшилась до 2,3 тис. чоловік.

Нелегкі часи переживала швейна фабрика на так званому зламі епох у 1990 - 1991 роках. Наче велетенська, але вже добряче зіпсована машина, здригався у передчутті свого швидкого розвалу весь Радянський Союз.

У січні 1991 року швейга фабрика простояла 4 дні* на 20 відсотків зменшився випуск продукції» Зникли костюми, пальта й напівпальта.

Складною була ситуація на фабриці і на початку 1992 року, весь січень і половину лютого колектив не працював через відсутність сировини і лише практично з червня перейшов на нормальний робочий день. Доводилося брати кредити в банку під шалені відсотки, В окремі місяці борг фабрики сягав 150 мільйонів карбованців, У свою чергу і швейникам були винні споживачі продукції - понад 70 мільйонів.

Однак найважчі місяці року колектив прожив майже не втративши працівників. Він як виробляв, так ї виробляє наприкінці 1992 р. чоловічі костюми, брюки, жіночі куртки, пальта и інше - усього більше 20 найменувань, а з урахуванням різних моделей - понад 60.

Щорічно поновлювалося до 70 відсотків моделей.

Все більшого застосування надавало таке поняття як «бартер». Певну частину продукції було обміняне на два «КамАЗи». Фабрика почала сама доставляти товар до замовника, уникаючи посередників.

У 1995 році фабрика накопичила дуже багато боргів* Ще тоді вона закупила нове обладнання, сировину, пошила одяг, а реалізувати не змогла. Частина його лежала на складах аж до 1998 ... Борги збільшувалися за використання газу, електроенергії.. Де 30 тисяч гривень фабрика була винна шкір об'єднанню за гуртожиток. А загалом її борги складали 97300 гривень.

Десь у середині 1997 року їх прийняв новий голова правління ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» (так почала називатися швейна фабрика) Григорій Васильович Таран. Керівником цього підприємства він став на конкурсній основі. А до того працював тут заступником директора з комерційних питань, до обрання головою правління мав добру роботу в Києві.

Намітилися нові контракти і стосунки - з німецькою фірмою «Штайльманн», наприклад. Це структура, яка має понад ЗО філій у Німеччині. Бердичівська фабрика одежі почала шити цій фірмі літній одяг. Вона вчасно поставляла сировину, вчасно розраховувалася за пошиті вироби.

Сьогодні пошитий фабрикою одяг з марками кращих фірм світу носять в Європі та Америці. І лише низький поки що купівельний попит в Україні не дозволяє фабриці працювати на внутрішній ринок. Але всі ми прекрасно розуміємо - це наше майбутнє. І все ж голова правління з самого початку мріяв проте, щоб хоча б 20 відсотків своїх товарів продавати в Україні...

На початку 90-х ситуація була складною. Економічні негаразди, які переживає незалежна Україна, змусили керівництво фабрики шукати шляхи нової організації праці. ! вони були знайдені. Та все ж головним критерієм залишилося «Через застосування нового високопродуктивного устаткування - до високої якості». Саме він дозволяє підприємству працювати і залишатися потрібним на ринку праці.

З 1998 року розпочалася реконструкція, модернізація і технічне переоснащення підприємства:

- 1998рік - встановлено спеціалізований поток по виробництву чоловічих піджаків на 2 поверсі головного підприємства, та анологічний спеціалізований поток по виробництву брюк чоловічих на філіалі;

- 2002 рік - впроваджено інвестиційний проект на суму 302,1 тис.дол. США;

- введення в експлуатацію нової лінії з пошиву чоловічих брюк на філіалі, що дало можливість створити 162 робочих місця;

- 2003рік - проведена реконструкція та технічне переоснащення пошивного потоку на № поверсі головного підприємства;

- 2005 рік - реорганізація, реконструкція та модернізація розкрійного виробництва;

- 2006 рік - обладнано складське приміщення на філіалі для одночасного зберігання 20 тис.одиниць швейних виробів

- 2010 рік - реконструкція котельні, заміна котлів для виробництва технологічного пару, що значно покращує якість ВТО.

В даний час загальна площа підприємства 1,3 га. Виробничі площі пошивочних потоків - 4070 м². Загальна чисельність працюючих - 1486 чоловік.

Працівники та спеціалісти підприємства мають достатній кваліфікаційний та професійний рівень для виробництва високоякісної швейної продукції.

Статутний фонд становить 1585028,5 грн. Він поділений на 6340114 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн.

Підприємство як відкрита система своє існування і розвиток засновує на взаємодії з зовнішнім середовищем. При цьому умовою існування системи певна відповідність між середовищем та системою.

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» має лінійно-функціональну організаційну структуру управління, це організаційна структура яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі. Вона дає змогу організувати управління за лінійною схемою, а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійний керівників не підпорядковано керівникам функціональних відділів апарату управління.

Така структура управління завдяки своїй ієрархічності забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективності роботи функціональних служб, уможливлює необхідний маневр ресурсами.

Кожний функціональний блок виконує свої обов'язки. Так, наприклад, головний економіст відповідає здійснення економічної мети підприємства. Йому підпорядкований плановий відділ, який реалізує виконання внутрішньозаводського планування.

Заступник з питань маркетингу та відділ маркетингу займаються дослідженням ринків, виявлення небезпечних конкурентів та ін.

За виконання виробничої та науково-технічної цілі відповідає головний технолог. Він розробляє технічну політику підприємства та стратегічні напрямки, які торкаються інновації. Йому підпорядковані основні виробничі цехи. Головний інженер відповідає за забезпечення виробництва допоміжними підрозділами. До складу допоміжних підрозділів входять: транспортний відділ, котельня та ремонтний цех. Головному інженерові підпорядковані головний механік, головний енергетик, керівник ремонтного цеху.

Основу діяльності ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» становлять виробничі процеси, які виконуються у відповідних підрозділах. Склад цих підрозділів і характеризує виробничу структуру підприємства. В залежності від підрозділу, на закладі якого будується структура, розрізняють цехову, без цехову, корпусну та комбінатську виробничі структури.

У структурі підприємства існують експериментальні (дослідні) цехи, які займаються підготовкою та випробуванням нових виробів, розробкою нових технологій, проведенням різноманітних експериментальних робіт.

За формою спеціалізації основних цехів розрізняють технологічну, предметну та змішану виробничі структури.

В залежності від наявності основних та допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурою виробництва. Підприємства з комплексною структурою мають всю сукупність основних та допоміжних цехів, а з спеціалізованою - лише їх частину.

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» використовує змішану виробничу структуру, за якої деяка частина цехів спеціалізована технологічно, а решта - предметно.

Формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох факторів. Головними з них є: виробничий профіль підприємства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місцезнаходження підприємства.

Виробничий профіль підприємства, тобто характер та особливості продукції, що виробляється, безпосередньо обумовлюють хід виробничого процесу та склад відповідних підрозділів.

Кількість виробничих підрозділів та їх розміри залежать також і від обсягів виробництва продукції. Якщо вони незначні, то увесь виробничий процес можна здійснювати в межах одного чи невеликої кількості підрозділів зі спрощеною системою зв'язків.

Суттєво впливає на виробничу структуру рівень спеціалізації. З розвитком та поглибленням спеціалізації зменшується кількість виробничих підрозділів підприємства, спрощується його структура. Навпаки, чим більш універсальним є підприємство, тим складніша його структура .ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» має свою структуру управління.

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» є підприємство з повним циклом виробництва. На підприємстві використовується дрібно середній спосіб виробництва. Чотири бригади працюють в однозмінному режимі, ще чотири бригади, підготовча та розкрійна дільниці - в двозмінному. На протязі трьох останніх років основними замовниками підприємства є фірма «Клаус Штальманн» (Німеччина), «Центр Парк 2000 КФТ» (Угорщина), Корпорація «СМТ» (Великобританія).

Одним із структурних підрозділів фабрики є планово-економічний відділ. Він розробляє і затверджує план виробництва для цехів і підприємства взагалі. Оскільки фабрика працює на давальницькі сировині , а кількість замовлень на виготовлення продукції встановлюється власником , то планово-економічний відділ розраховує час та число необхідних робітників для виконання даного завдання.

Обсяг виробництва та реалізації продукції на ринку України становить 10 %. На підприємстві використовується стандартна технологія швейного виробництва. Для виготовлення виробів використовується обладнання, що виконує окремі операції технологічного процесу.

Парк технологічного обладнання включає обладнання відомих іноземних виробників: «Дюркопп», «Римольді», «Ротонді» (Італія), «Джукі», «Ям ото», «Блейзер» (Японія), «Бризкай», (Німеччина) «Файт» (Австрія), «Пфаф-Беллоу» (Великобританія), Для дублювання швейних виробів використовується дві установки «Каннегссер» (Німеччина).Технологічні можливості підприємства дозволяють виготовляти швейні вироби асортименту «важкого і середнього» жіночого та чоловічого одягу із бавовняних, шерстяних, синтетичних тканин.

Ціни на пошиття готових виробів залежить від складності роботи, строків її виконання та існуючого рівня попиту на ринку. Останній фактор в більшості випадків визначається умовами замовника.

Фабрика в основному працювала на давальницькі сировині інофірм: «Канада» Німеччина , «Бервін», «Станкфорт» Англія, а також давальницькі сировині вітчизняних замовників ПП «Брядовий» м. Миколаїв, ПП «Ваше стік» м. Одеса.

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» заснована юридичними та фізичними особами (див. табл. 1)

Таблиця 1. Характеристика засновників підприємства за статутним капіталом

Засновники підприємства	Статутний капітал
	сума, тис. грн.	питома вага, %
1. Юридичні особи	1320	83,28
2. Фізичні особи	265	16,72
Разом	1585,0	100,0

ВАТ "Бердичiвська фабрика одежi" спецiалiзується на випуску верхнього чоловiчого одягу: костюми, пiджаки, брюки. Випуск пiджакiв та брюк чоловiчих не залежить вiд сезонних змiн. 94,6% товарної продукцiї випускається з матерiалiв замовника, який також займається i збутом продукцiї. Основними замовниками продукцiї товариства - iноземнi фiрми такi як: "Канда" - Нiмеччина, "Бервiн" - Англiя., "МЕХХ" - Голандiя, "Ньюман", "Олiган" - Францiя. Вiтчизнянi замовники: ПП Брядовий О. - м. Миколаїв; ПП Вешестiк В.в. - м. Одеса.

Випуск фабричної продукцiї складає 10%, яка реалiзується на територiї України. Технологiя i якiсть випущеної продукцiї вiдповiдiє Європейським стандартам. Основними конкурентами щодо отримання замовлень є: фабрика "Трембiта" м. Чернiвцi, фабрика "Козак" м. Фастiв, фабрика iм. Володарського м. Вiнниця.

Таблиця 2. Характеристика покупців підприємства

Покупці	Роки	Відхилення
	2010	2011	+/-	%	пунктів в структурі
	обсяг господарських відносин, тис. грн.	%	обсяг господарських відносин, тис. грн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8
"Канда" - Нiмеччина	2830,89	11,57	4142,11	12,4	+1311,22	146,3	0,83
"Бервiн" - Англiя	8098,74	33,1	3456,8	10,35	-4641,94	42,68	-22,75
"МЕХХ" - Голандiя	5678,91	23,21	8560,1	25,63	+2881,19	150,7	2,42
"Ньюман"- Франція	5348,6	21,86	5678,8	17,00	+330,2	106,17	-4,86
"Олiган" - Францiя	1010,5	4,13	8020,3	24,01	+7009,8	793,7	19,88
ПП Брядовий О. - м. Миколаїв	521,15	2,13	1714,09	5,13	+1192,94	328,9	3,0
ПП Вешестiк В.в. - м. Одеса.	978,71	4,0	1625,7	5,48	+646,29	166,11	1,48
Разом	24467,5	100,0	33397,9	100,0	+8930,4	136,49	0

У 2011 році ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» продовжила співпрацю з тими ж фірмами-покупцями, що й в 2010 році, при цьому загальний об'єм господарських відносин зріс на 36,49%, що становить збільшення на 8930,4 тис.грн. Також слід зазначити, що значно зросли об'єми співпраці з вітчизняними ринками (підприємствами): у 2011 році в порівнянні з 2010 роком об'єм товарної продукції зріс нп на 4,48 %, що становить збільшення на 495,01 тис.грн.

В таблиці №3 зазначена вартість об'єктів господарської діяльності підприємства в залежності від підприємств, які входять до складу компанії.

Таблиця 3. Характеристика об'єктів господарської діяльності підприємства

Види об'єктів діяльності	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011 від 2009
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	+ / -	пунктів стр.
Чоловічий костюм	7650,00	37,76	8000,00	37,47	7000,00	40,23	-650,00	+2,47
Чоловічий пiджак	6563,00	31,53	6600,00	30,91	5400,00	31,03	-1163,00	-0,5
Чоловічі брюки	6600,00	31,71	6750,00	31,62	6882,00	39,54	+282,00	7,83
Разом	20813,00	100	21350,00	100	17402,00	100	-3411

Аналіз структури продукції ВАТ "Бердичiвська фабрика одежi" свідчить, що протягом 2008 - 2010 років відбулися незначні структурні зрушення. У 2011 році порівняно з 2009 роком значно зросло виробництво чоловічих костюмів з 37,76% до 40,23% та виробництво чоловічих брюк з 31.71% до 39,54% про те знизилося виробництво чоловічих піджаків.

1.2 Аналіз фінансово-економічного стану підприємства

Щоб оцінити економічний потенціал ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» необхідно здійснити горизонтальний і вертикальний аналіз активів та пасивів підприємства.

Під економічним потенціалом розуміють здатність підприємства забезпечувати своє довгострокове функціонування і досягнення стратегічних цілей на основі використання системи наявних ресурсів.

Діяльність кожного підприємства забезпечує особисте майно підприємства, яке відображається в активі балансу підприємства.

Актив - це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, від якого очікується надходження майбутніх економічних вигід підприємству.

Підприємство, як правило, використовують свої активи для виробництва товарів або надання послуг, які здатні задовольняти бажання чи потреби споживачів,оскільки ці товари або послуги можуть задовольнити бажання або потреби, споживачі готові платити за них і, отже, сприяти надходженню грошових коштів до підприємства.

Проаналізуємо активи та пасиви даного підприємства в таблицях 4 та 5

Таблиця 4. Характеристика майна підприємства за балансом

Показники	На 31.12.2009р.	На 31.12.2011р.	Відхилення
	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	Пит. вага, %	+, -	%	пунктів струк.
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Необоротні активи	16803	0,43	23133	0,4	+6330	+37,7	+0,01
1.1. Незавершене будівництво	34	0,0009	43	0,0008	+9	+26,5	-0,0001
1.2. Основні засоби	16769	0,43	23090	0,4	+6321	+1,4	+0,01
2. Оборотні активи	2673	0,07	3359	0,06	+686	+25,7	-0,006
2.1. Виробничі запаси	890	0,2	726	0,01	-164	-18,4	-0,008
2.2. Незавершене виробництво	3	0,00008	14	0,0003	+11	+366,7	+0,0002
2.3. Готова продукція	791	0,02	1467	0,03	+676	+85,5	+0,007
2.4. Товари	0	0	0	0	0	0	0
2.5. Дебіторська заборгованість за тов., роботи, пос.	792	0,02	438	0,008	-354	-44,7	-0,01
2.6. Дебіторська заборгованість за розрах.з бюд.	40	0,001	6	0,0001	-34	-85	-0,0009
2.7. Інша поточна дебіторська заборгованість	143	0,004	241	0,005	+98	+68,5	+0,001
2.8. Грошові кошти та їх еквів. в національній вал.	14	0,0004	467	0,009	+453	+3235,7	+0,009
2.9. Інші оборотні активи	0	0	0	0	0	0	0
3. Витрати майбутніх періодів	0	0	0	0	0	0	0
Разом	38952,00	100,00	52984,00	100,00	+14032,00	+36,02	х

У 2011 році порівняно з 2009 роком відбулися зміни у показниках, що характеризують майно підприємства. Зокрема, незавершене будівництво збільшилося на 9 тис.грн., що становить збільшення на 26,47%; основні засоби збільшилися на 6321 тис.грн., що становить збільшення на 1,38%; Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги зменшилася на 44,69%. Загалом можна сказати, що загальна вартість майна підприємства збільшилася на 14032 тис.грн., що становить збільшення на 36,02%.

Таблиця 5 являє собою пасив балансу і містить в собі інформацію про джерела формування активів.

До джерел формування майна підприємства належать: власний капітал (статутний капітал,інший додатковий капіл, нерозподілений прибуток); Довгострокові збовязання, що включають інші довгострокові зобвязання; поточні зобов'язання,до складу яких входять: короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість підприємства за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання підприємства за розрахунками з одержаних авансів, поточні зобов'язання підприємства за розрахунками з бюджетом, поточні зобов'язання підприємства за розрахунками зі страхування, поточні зобов'язання підприємства за розрахунками з оплати праці та інші поточні зобов'язання.

Таблиця 5. Характеристика джерел формування майна підприємства за балансом

Показники	На 31.12.2009р.	На 31.12.2011р.	Відхилення
	тис. грн	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	+, -	%	Пунктів структури
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Власний капітал	1933	0,05	12092	0,27	+10159	+525,6	+0,22
1.1. Статутний капітал	1585	0,04	1585	0,04	0	0	0
1.2. Інший додатковий капітал	2550	0,07	10464	0,23	+7914	+310,4	+0,16
1.3. Нерозподілений прибуток	-2202	0,06	43	0,0009	+2245	-101,95	-0,06
2. Довгострокові зобов'язання	12553	0,35	10488	0,23	-2065	-16,5	-0,12
2.1. Інші довгострокові зобов'язання	9471	0,26	2629	0,06	-6842	-72,2	-0,2
3. Поточні зобов'язання	4968	0,1	3772	0,08	-1196	-24,1	-0,02
3.1. Короткострокові кредити банків	2500	0,07	0	0	-2500	0	-0,07
3.2. Кредиторська заборгованість підприємства за товари, роб., послуги	1175	0,03	2389	0,05	+1214	+103,3	+0,02
3.3. Поточні зобов'язання підприємства за розрахунками з од. авансів	0	0	0	0	0	0	0
3.4 Поточні зобов'язання підприємства за розрахунками з бюджетом	119	0,003	157	0,004	+38	+31,9	+0,001
3.5. Поточні зобов'язання підприємства за розрахунками зі страхув.	321	0,009	358	0,008	+37	+11,5	-0,001
3.6. Поточні зобов'язання підприємства за розрахунками з оп. праці	827	0,02	841	0,02	+14	+1,7	-0,001
3.7. Інші поточні зобов'язання	0	0	0	0	0	0	0
Разом	35800	100,00	44818	100,00	+9018	+25,2	Х

Найбільш питому вагу у формуванні майна підприємства займає нерозподілений прибуток: у 2009 році питома вага становила 0,06%, а у 2011 році - 0,0009%. Як бачимо відбулося зменшення даної величини на 0,06 пунктів (зменшення на 101,95%). Разом з тим значний відсоток займає довгострокові зобовязання: у 2008 році - 0,35, у 2009 - 0,23, тобто зменшила на 0,12 пунктів (зменшення на 16,45%)

Метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. У таблиці 5 проведено аналіз рівня показників фінансових результатів діяльності підприємства.

Таблиця 6. Аналіз рівня показників фінансових результатів діяльності підприємства, тис. грн.

Показник	Роки	Відхилення 2010р. до 2008р.
	2009	2010	2011	+,-	%
1	2	3	4	5	6
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	23152	23887	23686	+534	+2,31
Податок на додану вартість	(586)	(971)	(754)	+168	+29
Акцизний збір	0	0	0	0	0
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	22566	22916	22932	+366	+2
Собівартість реалізованої продукції (тов, роб, послуг)	(17234)	(16895)	(16640)	-594	-3
Валовий прибуток	5332	6021	6292	+960	+18
Інші операційні доходи	267	431	255	-12	-4
Адміністративні витрати	(4761)	(4972)	(5891)	+1130	+24
Витрати на збут	(748)	(693)	(531)	-217	-30
Інші операційні витрати	(75)	(459)	(20)	-55	-73
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	15	328	105	+90	+600
Інші доходи	0	0	0	0	0
Фінансові витрати	(0)	(0)	(0)	0	0
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	15	328	105	+90	+600
Податок на прибуток	0	(76)	(62)	+62	0
Чистий прибуток (збиток)	15	252	43	+28	+187

Аналіз даної таблиці фінансових результатів показує, що дохід від реалізації продукції у 2010 році є значно більшим порівняно з 2011 та 2009 роках. Чистий дохід у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшився на 366 тис.грн. або на 2 %. Відповідно збільшився і валовий прибуток та прибуток від операційної діяльності. Протягом 2009 та 2010 роках підприємство зазнавало збитків, лише у 2011 році отримано прибуток від операційної діяльності в розмірі 90 тис.грн. Чистий прибуток у 2011 році становить 43 тис.грн., що на 187 % більший порівняно з 2009 роком.

До складу операційних витрат відносять: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.

Таблиця 7. Характеристика операційних витрат підприємства за елементами

Елеменит витрат	2009 р.	2011 р.	Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	+, -	%	пунктів структури
1. Матеріальні витрати	2591,00	0,1	2581,00	0,1	-10,00	-0,4	0
2. Витрати на оплату праці	10628,00	0,5	11892,00	0,5	+1264,0	+11,9	0
3. Відрахування на соціальні заходи	3946,00	0,2	4400,00	0,2	+454,00	+11,5	0
1	2	3	4	5	6	7	8
4. Амортизація	2078,00	0,1	1807,00	0,1	-271,00	-13,04	0
5. Інші операційні витрати	3920,00	0,2	3998,00	0,2	+8,00	+1,99	0
Разом	23163,00	100,0	24678,00	100,0	+1515,0	+6,5	х

Загалом операційні витрати збільшилися на 1515 тис.грн., що становить збільшення на 6,5%, що є негативною тенденцією. Зокрема матеріальні витрати зменшилися на 10 тис.грн., тобто зменшилися на 0,4%. Витрати на оплату праці зросли на 1264 тис.грн або на 11,9%, при зростанні оплати праці відповідно зростають відрахування на соціальні заходи на 454 тис.грн або 11,5%.

Проведемо аналіз основних економічних показників господарської діяльності ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» на протязі періоду 2009 - 2011 років.

Таблиця 8. Основні економічні показники господарської діяльності підприємства

Показники	Роки	Відхилення 2011р. до 2009р.
	2009	2010	2011	+, -	%
1	2	3	4	5	6
1.Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн. 1	23152,00 2	23887,00 3	23686,00 4	+534 5	+2,31 6
2. Чистий дохід (виручка), тис. грн.	22566,00	22916,00	22932,00	+366	+1,63
3. Валовий прибуток, тис. грн.	5332,00	6021,00	6292,00	+960	+18,01
4. Чистий прибуток, тис. грн.	15,00	252,00	43,00	+28	+186,67
5. Середньооблікова чисельність працівників, чол.	1305,00	1224,00	1290,00	-15	-1,15
6. Середньорічна вартість, тис. грн.: - необоротних активів - оборотних активів - основні засоби	17294,5 2978,00 17246,00	17839,00 3191,00 17805,00	21004,00 3534,00 20965,5	+3709,50 +556 +3719,50	+21,45 +18,67 +21,57
7. Фондовіддача, коеф.	1,35	1,22	1,00	-0,35	-25,93
8. Коефіцієнт оборотності оборотних активів, коеф.	8,45	6,18	6,83	-1,62	-19,18
9. Продуктивність праці, тис. грн./чол.	17,74	19,52	18,15	+0,41	+2,32
10. Рентабельність господарської діяльності, %	0,07	1,10	0,19	+0,12	х

Фондовіддача у 2011 році порівняно з 2009 роком знижується за рахунок старіння основних засобів для покращення умов праці.

Чистий прибуток підприємства у 2011 році в порівнянні з 2009 роком зріс на 28 тис.грн.; продуктивність праці збільшилася на 0,41грн./чол.., тобто на 2,32%, рентабельність господарської діяльності збільшилася на 0,12%. Середньорічна вартість необоротних активів збільшилася на 21,45%, оборотних активів на 18,67%, основних засобів на 21,57%.

Оцінка фінансового потенціалу підприємства

Ліквідність - це показник фінансового стану підприємства, який показує, який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і пвернути брги у міру настання строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розрахуватися за допомогою наявного на балансі майна (активів) по своїх зобов'язаннях (пасивах). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства.

Проведемо аналіз показників оцінки ліквідності ВАТ «Бердичівська фабрика одежі»:

Таблиця 9. Показники оцінки ліквідності підприємства

№ з/п	Показники	Розрахунок (дані Ф1 «Баланс»)	Нормативне значення	Роки	Від. 2011р. від 2009р.
				2009	2010	2011	+,-	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності)	?(Р 260 - Р 270) / Р 620	> 1	0,54	0,64	0,89	+0.35	+64,81
2.	Коефіцієнт швидкої ліквідності	?(Р 150 - Р 250) / Р 620	> 0,5	0,4	0,39	0,42	+0,02	+5
3.	Коеф. абсолютної ліквідності	(Р 220 + Р 230 + Р 240) / Р 620	> 0,2	0,003	0,003	0,12	+0,117	+4000
4.	Частка обор. засобів в активах	Р 260 / Р 280	за планом	0,14	0,16	0,13	-0.01	-7,14
5.	Частка виробничих запасів в оборотних активах	?(Р 100 -Р 120) / Р 260	>0,5	0,34	0,23	0,22	-0.12	-112
6.	Робочий капітал, тис грн.	(Р 260 + Р 270) - (Р 620+Р 630)	середньо-гал.	2295,00	-2049,00	-34361,00	-32066	-1597,21

Загальний коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань. За даним таблиці коефіцієнт покриття у 2009 році свідчить про те, що підприємство не могло своєчасно ліквідувати свої борги. Проте в період 2010-2011 років спостерігається тенденція до збільшення даного показника, що свідчить про те, що підприємство мало ліквідний баланс. Аналогічно спостерігається збільшення коефіцієнта швидкої ліквідності на 5%. Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,5-1,0.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився на 4000%. Частка виробничих запасів в оборотних активах у 2009 році зменшилась на 112%. Наявність виробничих запасів характеризує його можливість продовжувати господарську діяльність.

Найбільших змін зазнав робочий капітал, який зменшився на 1597,21%.

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов'язань підприємства і характеризує співвідношення власного і залученого капіталу.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси вкладені у підприємницьку діяльність, повинні повністю окупитися за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечує самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).

Фінансова стійкість - це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних активів спроможне забезпечити запаси, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Таблиця 10. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

№ з/п	Показники	Розрахунок (дані Ф1 «Баланс»)	Нормативне значення	Роки	Відх. 2011р. від 2009р.
				2009	2010	2011	+,-	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Коефіцієнт автономії	Р 380 / Р 640	>0,5	0,1	0,49	0,46	+0,36	+360
2.	Коефіцієнт фінансової залежності	Р 640 / Р 380	<2,0	10,08	2,02	2,19	-7,89	-78,27
3.	Коефіцієнт фінансової стабільності	Р 380 / Р 480 + Р 620	>1	0,11	0,98	0,85	+0,74	+672,73
4.	Коефіцієнт забезпеченості власними засоб.	(Р 380 - Р 080) / Р 260	>0,1	-5,56	2,08	3,29	+2,27	-40,83
5.	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	(Р 260 - Р 620) / Р 380	>0,5	-1,19	0,18	0,03	+1,16	-97,48
6.	Коефіцієнт співвід. Залуч. і власного кап.	(Р 480 + Р 620) / Р 380	<0,5	9,06	1,02	1,18	-7,88	-86,98
7.	Коефіцієнт стійкості фінансування	(Р 380 + Р 430 + Р 480) / Р 280	0,8-0,9	0,74	0,75	0,86	+0,12	+16,22
8.	Коефіцієнт концентрації залученого кап.	(Р 480 + Р 620) / Р 640	<0,5	0,90	0,51	0,54	-0,36	-40
9.	Коефіцієнт поточних зобов'язань	Р 620 / (Р 480 + Р 620)	>0,5	0,28	0,50	0,26	-0,02	-7,14

Обчисливши показники оцінки фінансової стійкості підприємства можна зробити наступні висновки: обраховані показники мають значні відхилення від своїх нормативних значень, що є позитивною тенденцією.

Коефіцієнт автономії в 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшився на 360%, що є позитивним явищем, яке говорить про те, що підприємство не є значною мірою залежне від зовнішніх джерел. Загалом підприємство було фінансово залежним у 2009 році, в період 2010-2011 років підприємство зменшило частку залученого капіталу, тим самим покращило свій фінансовий стан, зменшило залежність від зовнішніх джерел.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу показує скільки позичених коштів залучило підприємство на одну гривню вкладених у активи власних коштів. У 2011 році цей коефіцієнт зменшився до7,88, це означає, залежність підприємства від залучених коштів зменшилась.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу характеризує ступінь залежності від кредиторів, також зменшився на 0,36 пунктів і становить40%, таким чином, підприємство залучило в свій оборот менше майна інших підприємств.

Коефіцієнт поточних зобов'язань показує на скільки підприємство залежить від поточних зобовязань, зменшився на 7,14%.

Ділова активність підприємства характеризується абсолютними та відносними показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності.

Ділова активність підприємства базується на його можливості здійснювати капітальні вкладення на принципах самофінансування, тобто за рахунок власних коштів.

Дослідимо ділову активність ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» протягом 2009 - 2011 років.

Таблиця 11. Показники оцінки ділової активності підприємства

№ з/п	Показники	Розрахунок	Роки	Відхилення 2010р. від 2008р.
			2009	2010	2011	+,-	%
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Коефіцієнт оборотності активів	Ф2 Р 035 / (Ф1 Р 280 Гр.3 + Ф1 Р 280 Гр.4 ) х 0,5	2.31	4.96	2.76	+0.45	+19.48
2.	Тривалість обороту активів(дні)	365 / коефіцієнт оборотності активів	158.00	73.59	132.25	-25.75	-16.00
3.	Коефіцієнт оборотності оборотних активів	Ф2 Р 035 / (Ф1 Р 260 Гр.3 + Ф1 Р 260 Гр.4 ) х 0,5	4.42	11.80	5.93	+1.51	+34.17
4.	Тривалість обороту оборотних активів (дні)	365 / коефіцієнт оборотності оборотних активів	82.58	30.93	61.55	-21.03	-25.47
5.	Коефіцієнт оборотності запасів	Ф2 Р 035 / ((Ф1 ?(Р 100 - Р 140 Гр.3) + Ф1 ?	207.2	373.35	25.74	181.46	-87.00
6.	Тривалість обороту запасів (дні)	365 / коефіцієнт оборотності запасів	1.76	0.98	14.18	+12.42	+706.00
7.	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф2 Р 035 / (Ф1 Р 380 Гр.3 + Ф1 Р 380 Гр.4 ) х 0,5	4.27	10.12	7.48	+3.21	+76.00
8.	Тривалість обороту власного капіталу (дні)	365 / коефіцієнт оборотності власного капіталу	85.48	36.07	48.80	-36.68	-42.91
9.	Коефіцієнт завантаженості активів	(Ф1 Р 280 Гр.3 + Ф1 Р 280 Гр.4) х 0,5 / Ф2 Р 035	0.43	0.20	0.36	-0.07	-16.28
10.	Коефіцієнт завантаженості активів в обороті	(Ф1 Р 260 Гр.3 + Ф1 Р 260 Гр.4) х 0,5 / Ф2 Р 035	0.23	0.08	0.17	-0.06	-26.09
11.	Коефіцієнт завантаженості власного кап.	(Ф1 Р 380 Гр.3 + Ф1 Р 380 Гр.4) х 0,5 / Ф2 Р 035	0.23	0.1	0.13	-0.1	-43.48
12	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборг.	Ф2 Р 035 / ( Ф1 ?( Р 150 - Р 210) Гр.3 + Ф1 ?	3.06	9.46	5.82	+2.76	+91.00
13	Тривалість обороту дебіторської заборгов.	365 / коефіцієнт оборотності дебіторської заборг.	119.28	38.58	62.71	-56.57	-47.43
14	Частка дебіт. заб. в заг. обсязі об. активів, %	( Ф1 ?( Р 150 - Р 210) / Ф1 Р 260) х 100%	1.33	1.16	0.95	-0.38	-28.00
15	Коефіцієнт оборотності кред. заборгованості	Ф2 Р 035 / ( Ф1 Р 530 Гр.3 + Ф1 Р 530 Гр.4 ) х 0,5	8.50	16.92	7.51	-0.99	-11.65
16	Тривалість обороту кред. заборгованості	365 / коефіцієнт оборотності кред. заборгованості	42.94	21.57	48.60	+5.66	+14.00
17	Частка кред. Заб. в заг. обсязі джерел ак., %	( Ф1 Р 530 / Ф1 Р 620) х 100%	56.61	32.2	0.60	-56.01	-98.94

Провівши обрахунки показників ділової активності слід зазначити, що коефіцієнт оборотності активів у 2011 році в порівнянні з 2009 роком зменшився на 16,22%, що є негативною тенденцією, яка свідчить про неефективне використання активів на підприємстві. Гальмування оборотності не сприяє економії та вивільненню коштів з обороту. Збільшення тривалості обороту у 2011 році в порівнянні з 2009 роком на 19,35% також свідчить про те що майно підприємства неефективно використовується в процесі господарської діяльності.

1.3 Шляхи покращення ефективності господарської діяльності

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» має велику плинність кадрів на підприємстві, що свідчить про зниження продуктивності праці на підприємстві. Тому, на мою думку підприємству слід покращити системе планування і контролю продуктивності праці.

Будь-який організований процес, у тому числі й виробництво, здійснюються і регулюються людьми. Його ефективність значною мірою залежить від того, як працівники ставляться до виконання своїх функцій і реалізація мети, задля якої цей процес здійснюється, а отже на продуктивність праці.

Мотивація - це процес спонукування кожного співробітника і всіх членів його колективу до активної діяльності для задоволення своїх потреб і для досягнення цілей організації.

Основні задачі мотивації:

1. Формування в кожного співробітника розуміння сутності і значення мотивації в процесі праці;

2. Навчання персоналу і керівного складу психологічним основам внутрифірменного спілкування;

3. Формування в кожного керівника демократичних підходів до керування персоналом із використанням сучасних методів мотивації;

4. Однак, для рішення цих задач необхідний аналіз слідуючих явищ:

- процесу мотивації в організаціях;

- індивідуальної і групової мотивації, якщо така є в залежності між ними;

- змін, що відбуваються в мотивації діяльності людини при переході до ринкових відносин.

Для рішення зазначених задач застосовуються різні методи мотивації, сутність яких розглянемо нижче.

З підвищенням ролі людського чинника з'явилися психологічні методи мотивації. У основі цих методів лежить твердження, що основним чинником, що модифікує, є не тільки матеріальні стимули, але і нематеріальні мотиви, такі, як самоповага, визнання з боку навколишніх членів колективу, моральне задоволення роботою і гордість своєю фірмою. Такі методи мотивації базуються на вивченні потреб людини, тобто усвідомленого відчуття нестачі в чим-небудь. Відчуття нестачі в чим-небудь має цілком визначену ціль, що і служить засобом задоволення потреб.

Схема.

Стимулююча система винагородження покликана встановити зв'язок між винагородою і перевищенням встановленої норми продуктивності праці. Хоча заробітна плата також може успішно виконувати цю функцію, вона найчастіше має свої обмеження: або тимчасові (затримка зарплати), або матеріальні (обмежена розрядом). Тому така нагорода часто не співвідноситься одержувачем із виконаною роботою. Система стимулюючого винагородження використовується як засіб мотивації, на додаток до заробітної плати. Системи стимулюючого винагородження можуть бути класифіковані за декількома основами:

за рівнем - індивідуальна, групова або організаційна;

за типом праці - управлінська, фахова.

Для того, щоб система стимулюючого винагородження була ефективною, необхідно виконання двох основних вимог: проведення періодичної оцінки робіт, справедлива оцінка (службовці повинні відчувати, що їхня робота оцінюється так само справедливо, як і робота їхніх колег).

Ключове питання при розробці системи стимулюючого винагородження - система оцінки праці. Безумовно, що результати праці на деяких робочих місцях складніше оцінити, ніж на інших, ( наприклад, праця менеджера і праця продавця).

Ключове питання у вимірюванні виконаної роботи - ступінь довіри до адміністрації, що проводить цю оцінку. Службовці повинні відчувати пряму залежність між виконаною роботою і винагородою. Ця вимога особливо важлива при груповій роботі. Члени групи повинні відчувати, що результат групової роботи складається з індивідуальних внесків кожного.

Перевага індивідуальних систем стимулювання полягає в тому, що службовці можуть бачити безпосередні результати своєї праці. Це вносить елемент змагання в роботу персоналу. Проте загалом цей позитивний факт може мати негативні наслідки - погіршення стосунків у колективі, замкнутість, заздрість.

Система винагородження може бути прямою (кожна одиниця продукції, зроблена понад норму, має ту саму фіксовану ціну), диференційованою (вища оплата виробів, зроблених понад норму; вища оплата всієї партії товару, якщо норма була перевиконана). Нині використовуються такі форми оплати, як відрядна, відрядно-преміальна.

Перераховані форми стимулювання стосуються переважно «синіх комірців». Для стимулювання управлінської праці і праці, не пов'язаної безпосередньо з виробництвом, застосовуються інші форми стимулювання. Один із найбільш поширених видів стимулювання заснований на комісійних (відсотках). Не менш часто використовується така форма винагороди, як бонус або премія. Премія видається одноразово за відмінну роботу - при цьому вона може видаватися за рекордну кількість зробленої продукції, або за відмінну якість продукції чи праці в цілому (для управлінців, наприклад). Премія не обов'язково обчислюється у грошовій формі - це можуть бути призи, путівки. Небажано, щоб премія була гарантованою. У цьому випадку вона втрачає своє мотивуюче значення і розглядається службовцями як частина заробітної плати. Додаткова винагорода виплачується службовцям не тільки за зроблену продукцію або інтенсивну працю. Стимулюватися можуть раціоналізаторські пропозиції, спрямовані на економію яких-небудь ресурсів, зменшення витрат, оптимізацію роботи з клієнтом - тобто всі ті пропозиції, що у підсумку збільшують прибуток. Для оцінки цих пропозицій використовуються спеціальні комісії і комітети.

Віднедавна у деяких компаніях стала практикуватися виплата премій, пов'язаних із довгостроковим результатом, що наступає через 3-5 років. Винагорода може здійснюватися через участь у прибутках і акціонуванні компанії. Ці форми «преміювання» звичайно використовуються для управлінського персоналу. Така форма, безумовно, вигідна насамперед для самої компанії, тому що змушує менеджерів працювати ефективніше на благо компанії - їхній прибуток безпосередньо пов'язаний із прибутком компанії.

Компаніями використовується також така форма преміювання, як запас акцій, т.зв. «фантом» - звичайно якийсь запас акцій, отриманих працівником, відкладається і зберігається аж до виходу у відставку. При виході у відставку працівник може одержати або свої акції, або гроші, еквівалентні котуванню акцій. Цінність таких заощаджень полягає в тому, що працівник не вкладає «живі «гроші, а якщо акції знеціняться, то працівник не зазнає збитків.

Оплата праці, як відомо, виконує дві основні функції: відтворювальну і стимулюючу. Тобто вона повинна забезпечити відтворення здатності до праці та якість життя на нормальному рівні й водночас спонукати працівника до оптимальних дій у межах своєї компетенції. Ці функції тісно поєднані й реалізуються одночасно. Проте природно, з позиції роботодавця (підприємства) стимулююча функція сприймається як основна, оскільки вона безпосередньо сприяє досягненню його мети.

Стимулююча сила заробітної плати обумовлена ступенем залежності її величини від результатів праці в конкретних умовах діяльності. Вимога такої залежності є принциповою, загальною. На практиці вона не завжди може бути реалізованою сповна. Тому досить часто платять не за результати, а за кількість праці певної складності, вважаючи, що між ними є прямий зв'язок. Відповідно існують дві форми оплати праці - відрядна і почасова, які мають певні різновиди, що називаються системами оплати праці. Кожне підприємство повинне намагатися забезпечити цілковите виконання стимулюючої функції заробітної плати.

2. Опис проекту «випуск нової лінії одягу на ВАТ «Бердичівська фабрика одежі»

2.1 Резюме проекту

Назва проекту: Ремонт та вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства, дооснащення сучасним обладнанням, запуск в дію та забезпечення випуску нової продукції на базі ВАТ «Бердичівська фабрика одежі».

Виконавець проекту - резидент України, ВАТ «Бердичівська фабрика одежі».

Мета даного проекту полягає в забезпеченні потреб населення області, Українита країн ближнього зарубіжжя у дитячому одязі.

Реалізація цього проекту полягає у проведенні ремонтних робіт виробничих приміщень та вдосконаленні цеху, дооснащенні його сучасним обладнанням та забезпеченні ефективної роботи з виготовлення нових видів продукції, відмінних від уже існуючих, а саме дитячого одягу.

Реалізація даного проекту з використанням найновіших європейських технологій та сучасного поліграфічного обладнання дозволить забезпечити високоякісною продукцією жителів обасті, україни та світу.

2.2 Опис проекту

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі планує реалізувати інвестиційний проект за рахунок капіталовкладень здійснити оновлення обладнання цеху №3, тобто придбати нове високоавтоматизоване устаткування з комп'ютерним управлінням і випускати на ньому конкурентноспроможну продукцію, яка б мала попит на ринку : машина ЕЗДМ-4 для розкрою настилу синтетичних матеріалів, машина ЕЗМ-3 з вертикальним ножем призначена для розкрою настилу матеріалу висотою до 100мм , а саме, дитячий одяг: комбінезони, повзуни, костюми.

Обсяги капіталовкладень, що необхідні для реалізації проекту:

- вартість всього устаткування, необхідного для реалізації інвестиційного проекту складає 3 300 тис. грн.;

- для встановлення, доставки та монтажу цього обладнання необхідно ще 100 тис. грн.;

- сума коштів, необхідна для закупівлі сировини на початковий виробничий цикл складає 200 тис. грн.

Згідно наведених вище даних, загальний обсяг необхідних для реалізації інвестиційного проекту капіталовкладень становить 3 600 000 грн. З них власних -2 900 000 грн., запозичених - 700 000 грн. Позичені кошти є кредитом на 4 роки під 20% річних. Кредит береться з 01.01 2011 року. Відсотки за користування кредитом за поточний рік виплачуються наприкінці поточного року щорічно за формулою простих відсотків. Сума кредиту повертається в останній рік сплати відсотків.

2.3 Опис продукції (послуг)

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» спеціалізується на виробництві чоловічих костюмів, а саме;

Ш Англійський чоловічий костюм

Англійський костюм підходить чоловікам практично з будь-якою фігурою , і повненьким у тому числі.

Відмінні риси класичного англійського чоловічого костюма:

· приталений силует наслідує природні лінії фігури;

· невеликі подплечники або повна відсутність таких;

· брюки високо на стегнах, без закотів, неширокі, прямі;

· традиційно брюки супроводжуються підтяжками або корсажною стрічкою, яка регулюється за допомогою пряжок або гумки;

· обов'язкові два бічні розрізи, які дають можливість із зручністю тримати руки в кишенях;

· кишені з клапанами, трохи скошені;

· буває з жилетом і без неї;

· у традиційному варіанті над бічною кишенею, обов'язково є присутньою маленька кишеня для дрібниці.

Розрізняють декілька видів класичних англійських костюмів:

· англійський костюм з однобортним піджаком. Включає піджак з трьома гудзиками-нижня з яких, як правило, не застібається, невеликі відрізні лацкани і на рукавах по чотири гудзики, що розстібаються;

· англійський костюм з двобортним піджаком. Піджак класичного строгого силуету з чотирма або шістьма гудзиками в два паралельні ряди;

· спортивний варіант англійського костюма-має однобортну модель піджака з шкіряними або замшевими налокітниками і коміром, накладними кишенями, а також шкіряними обтяжними гудзиками і навісною петелькою на лацкані. Для пошиття піджака використовується важка тканина, така як твід або букле.

Ш Німецький чоловічий костюм

Відмінні риси німецького чоловічого костюма:

· легка мішкувата і досить об'ємний крій, особливо порівняно з англійською або італійською моделлю;

· комфортність за рахунок вільного крою;

· глибока пройма рукавів;

· сам рукав просторий і широкий;

· шиється виключно з дорогих вовняних тканин, з великою перевагою ручної роботи, тому зберігає свою форму навіть якщо лежав згорнутим пару тижнів;

· використання сучасних технологій дозволяють так скручувати і витягати нитку при прядінні, що тканина відмінно "пам'ятає форму" і служить роками;

· рукави оснащені гудзиками, що розстібаються, петлі для яких прорізаються і обметуються в ручну відповідно до бажання клієнта.

Ш Американський чоловічий костюм

Американський тип чоловічого костюма виник у кінці XIX-початку XX століття. Чоловік, одягнений в такий костюм, швидше ставно, чим вишукано, а його фігура набуває деяку геометричность. Американський костюм відмінно виглядатиме на чоловіках з квадратною або повною фігурою, забезпечуючи свободу рухів і комфорт. Але годиться він швидше для неформальної обстановки, ніж для ділових переговорів.

Відмінні риси американського чоловічого костюма:

· піджак однобортний з розширеною і закругленою формою плеча;

· відсутність подплечников;

· вузькі лацкани піджака;

· невимушений полуприталенный силует піджака з приляганням по лінії стегон і об'ємом в ділянці грудей;

· довжина піджака набагато коротша за усі європейські аналоги;

· пройма піджака глибока і вільна;

· м'якість і плавність ліній досягається у тому числі і за рахунок закруглених лацканів, невеликої ширини;

· піджак застібається на дві або три гудзики, має центральну шліцу і кишені з клапанами;

· що стосується двобортних піджаків, то такі теж мають місце бути в американській моделі чоловічого костюма. Такий піджак має глибокі лацкани, обробний гудзик під лінією талії і широкі проміжки між гудзиками.

Ш Італійський чоловічий костюм

Дозволяє красти багато недоліків чоловічої фігури . Добре виглядає навіть на повних чоловіках.

Відмінні риси класичного італійського костюма:

· моделюється точно по фігурі, тому силует його украй складний;

· шиється з легенів, м'яких костюмних тканин ;

· ідеальний в усьому-в крої, в кольорі і малюнку, в обробці;

· піджак найчастіше однобортний, з трьома гудзиками і однією шлицей. Двобортний піджак також зустрічається в італійських костюмах, при цьому він прилеглого силуету, з вузькими плечима, високим розташуванням гудзиків і невеликим об'ємом по лінії грудей;

· плечі злегка розширені і підведені;

· лацкани найчастіше гострі, а кишені прорізають в рамку;

· брюки прямі.

Ш Французький чоловічий костюм

Французький чоловічий костюм призначений, в першу чергу для чоловіків невисокого росту, оскільки візуально подовжує фігуру.

Відмінні риси французького чоловічого костюма:

· піджак укорочений, із завуженою лінією стегон і помірним приляганням;

· крій костюма витончений, класичний;

· по пропорціях французький костюм трохи коротше італійського і англійського;

· якщо піджак однобортний, то обов'язково короткий із закругленою лінією плеча, об'ємний по лінії грудей і завужений по лінії стегон;

· двобортний піджак супроводжується широкими лацканами і обробним гудзиком під лінією талії.

Ш Європейський чоловічий костюм

Цей тип костюма асоціюється із стилем 80-х років XX століття, коли модельєри, переважно німецькі і італійські, вирішили видозмінити класичний костюм. Європейський тип чоловічого костюма добре виглядає лише на високих, струнких чоловіках.

Відмінні риси європейського чоловічого костюма:

· піджак однобортний або двобортний, але без розрізів;

· широкі лацкани;

· довжина піджака на 5-7 см нижча лінії сідниць;

· двобортний піджак застібається зазвичай або на дві, або на шість гудзиків, в другому випадку застібка розташовується "віялом". Знаходиться вона досить низько, що подовжує верхню частину тіла. Такий піджак застібається посередині, а нижній гудзик залишається розстебнутим, підкреслюючи талію.

· однобортний піджак трапецивидной форми з низькою застібкою на двох гудзиках;

· на рукавах по три гудзики;

· кишені без лацканів, розташовані горизонтально.

Підприємство планує випуск дитячого одягу, а саме:

v Напівкомбінезон ясельний на короткий рукав, з натуральної тканини, із зручними кнопками-застібками знизу, допоможе батькам пришвидшити процес зміни підгузників. Ви можете чути іншу назву цього напівкомбінезону - "пісочник". В ньому ваш малюк буде виглядати дуже симпатично і комфортно.

v Напівкомбінезон однотонний з аплікацією, на зав'язку. Надасть Вашому малюку стильного вигляду, виховуйте його смак з пелюшок. Зав'язки дозволять зручно регулювати довжину штанців, тому не треба турбуватися, що Ваш малюк швидко з нього виросте. Виконаний з натурального 100% бавовняного трикотажу, ідеально підходить для немовлят.

v Комплект дитячий для дівчаток, літній. Складається з топа на тонкі бретельки та шортів. Виконане зі стрейч трикотажного полотна, яке вигідно обтягне гарненьку фігурку маленької модниці. Весела гамма кольорів комплекту підніме настрій Вашій донечці.

3. Аналіз проекту запуску нової лінії