Необхідність збільшення виробництва продуктів харчування за рахунок повнішого використання сільськогосподарської сировини

Тому, як правило, збільшення врожайності і продуктивності пов'язане із ростом витрат на 1 га посіву та 1 гол. худоби, а при комплексному використанні ресурсів вихід продукції зростає більшою мірою і її собівартість знижується. Тому всі фактори інтенсифікації є й шляхом підвищення ефективності виробництва. [12]

Найважливішим заходом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є поліпшення використання землі на основі підвищення її родючості та продуктивності (врожайності сільськогосподарських культур). Такі завдання успішно вирішуються при вирощуванні культур за інтенсивними технологіями. Однак практика інтенсифікації земле рабства в Україні свідчить, що цей процес часто призводи до негативних результатів і загострення екологічної ситуації, хоча науково - технічний прогрес має в своєму розпорядженні ефективні засоби надійного захисту ґрунтів в руйнування, підвищення їх родючості та збереження довкілля. [10]

Важливим напрямом підвищення економічної ефективності сільського господарства є впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва й переведений його на індустріальну основу. Індустріалізація сільського господарства означає насичення галузі засобами виробництва, що надійшли від промисловості, особливо машинами та обладнанням. Необхідно розрізняти поняття «індустріальна основа» і «промислова основа». Переведення сільського господарства на промислову основу означає, що воно дедалі більше набуває деяких важливих рис, притаманних промисловості, що між ними зникають певні суттєві відмінності.

У процесі комплексної механізації та автоматизації відбувається заміна ручної праці машинами, що сприяє підвищенню продуктивності останньої і зниженню собівартості продукції. [8]

Рівень ефективності сільськогосподарського виробництва підвищується при поглибленні спеціалізації та посиленні концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції. Спеціалізовані підприємства порівняно з неспеціалізованими мають змогу зосередити ресурси на виробництві основного продукту і таким чином підвищити продуктивність праці й знизити собівартість продукції. Агропромислова інтеграція дозволяє вчасно і без втрат переробити сільськогосподарську продукцію, що і також зумовлює зниження її собівартості.

Позитивно впливає на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва підвищення рівня забезпеченості підприємств основними і оборотними фондами. Тому важливо раціонально використовувати машинно - тракторний парк, автомобілі, виробничі приміщення та їх обладнання, паливно-мастильні матеріали, корми, мінеральні добрива та інші засоби виробництва. Рівень ефективності виробництва в сільському господарстві значною мірою залежить і від складу виробничих фондів, співвідношення основних та оборотних фондів, частки технічних засобів в основних виробничих фондах. Велике значення має збільшення інвестицій у сільське господарство, в тому числі і іноземних, створення спільних підприємств та інші форми залучення іноземного капіталу. [12]

Одним з перспективних засобів підвищення забезпечення виробництва машинами та обладнанням є лізинг. Він являє собою форму фінансування капіталовкладень, яка має схожість з орендою. За використання машини орендар сплачує її власнику спожиту вартість та процент за кредит. Для користувача лізинг вирішує одночасно проблему придбання техніки і фінансування покупки. Поряд із фінансовим лізингом важливу роль відіграє оперативний (прокат засобів виробництва). Особливо це вигідно підприємствам із невеликим обсягом сільськогосподарських робіт у напружені періоди (сівба, збирання тощо).

Важливим напрямом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є встановлення взаємовигідних економічних відносин із галузями, що виробляють засоби виробництва для сільського господарства, і тими, що переробляють та реалізують сільськогосподарську продукцію.

У ринкових умовах кожний виробник намагається продати свою продукцію, і тому кінцева виробнича ефективність формується у сфері її реалізації. З огляду на це виробнича ефективність сільськогосподарського виробництва можна підвищувати шляхом пошуку і освоєння нових ринків збуту виробленої продукції. Тому, що більшість виробників у сільському господарстві не вміють реалізовувати свою продукцію. [8]

Отже, необхідно створювати маркетингові служби, які б могли вивчати ситуацію на ринку й просувати сільськогосподарську продукцію до споживачів. Багатьом підприємствам утримання таких служб не вигідне, оскільки вони виробляють невеликий обсяг товарної продукції. Тут допоможе створення цих служб на міжгосподарській основі.

На підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції поряд із кваліфікацією працівників виробничої сфері значно впливає рівень кваліфікації управлінського апарату, особливо керівників підприємств, які повинні бути не просто висококваліфікованими менеджерами, а мати підприємницькі здібності. В зарубіжній економічній літературі підприємницький талант зараховують до групи виробничих ресурсів як один із них.

В основу ринкового механізму незалежно від галузі покладено економічний інтерес і підприємницький ризик. Це визначає єдині підходи до державного впливу на економіку і всіх галузей народного господарства. Однак сільське господарство забезпечує населення країни продуктами харчування, а промисловість - сировиною і від його результатів значною мірою залежить життєвий рівень людей. Державі, яка турбується про добробут свого населення, не байдужий стан сільськогосподарського виробництва. Вона повинна створювати сприятливі економічні та соціальні передумови для розвитку галузі, що давали б змогу виробляти достатню кількість товарів за доступними цінами. Проте вирішити це завдання нелегко. Складність полягає в нестабільності сільськогосподарського виробництва внаслідок значної залежності його від природно-кліматичних умов, що ускладнює можливість збалансування в часі та просторі обсягів виробництва продуктів харчування з потребами ринку, призводить до нестабільності його фінансового стану.

Для забезпечення необхідного рівня доходів та гарантування стабільності виробництва й постачання населенню продовольства держава обирає особливу форму взаємовідносин із сільським господарством, якому вона надає повну самостійність. Конкуренція на ринку змушує підприємства збільшувати виробництво продукції і тим самим забезпечувати ринок. Функції держави полягають у створенні умов для її збуту з гарантією, що зниження цін на сільськогосподарському ринку не буде нижчим від того рівня, який дозволяє працювати на принципах самофінансування.

Отже, в умовах ринку держава гарантує успішний розвиток сільського господарства, створюючи йому пріоритетні умови порівняно з іншими галузями народного господарства. Цьому сприятиме дотримання Закону «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України».

Розвиток підприємства залежить від кількості і якості виробленої продукції, а також витрат на її виробництво, збереження і реалізації. Шляхами підвищення рівня рентабельності є зниження її собівартості та підвищення реалізаційних цін. Останнє можливе за умови поліпшення якості товарної продукції, а. по деяких її видах (овочі, фрукти тощо) - й за рахунок строків продажу. Підвищенню цін сприяє й організація підприємством роздрібної торгівлі, оскільки оптові ціни завжди нижчі від роздрібних. Важливе значення для підвищення ціни реалізації має пошук, вигідних ринків збуту. [9]

Головними результативними показниками роботи цехів є прибуток, рівень рентабельності і норма прибутку. Прибуток перебуває в безпосередньому зв'язку з обсягом реалізованої продукції, її якістю та асортиментом, рівнем витрат на її виробництво, каналами та умовами реалізації. Планування та аналіз прибутку і рентабельності має практичне значення для виявлення впливу змін у асортименті продукції на зміну середнього рівня рентабельності всієї продукції, для планування асортименту виробів, визначення цін на конкретну продукцію.

Одним з головних шляхів підвищення ефективності промислових виробництв є вдосконалення форм і методів управління ними.

Підвищенню трудової активності їх працівників, раціональному використанню трудових, матеріальних і фінансових ресурсів сприяє організація роботи цих підрозділів на основі комерційного розрахунку. Суть його в тому, що колективу підрозділу надається висока самостійність у його виробничо-фінансовій діяльності (близька до рівня самостійності юридичної особи). Разом з тим, слід чітко передбачити неможливість відокремлення колективу підрозділу без згоди загальних зборів підприємства. Як показує досвід, якщо цього не передбачити, то підприємства втрачають високорентабельні виробництва.

Висновки

В наслідок проведеного аналізу діяльності СК «Світанок» можна зробити такі висновки, що дане підприємство має всі умови, які сприяють подальшому економічному покращення господарської діяльності.

Господарство СК «Світанок» має сприятливе місце розташування, що добре впливає на реалізацію вирощеної продукції. Ґрунтово-кліматичні умови сприяють отриманню непоганих врожаїв сільськогосподарських культур.

В галузі рослинництва впроваджувати стійкі та високопродуктивні сорти сільськогосподарських культур. Чітко дотримуватися технології вирощування культур. Окрім цього доцільно було б проводити заходи, по мірі можливості, по мінімалізації обробітку ґрунту. Застосовувати ефективний захист культур від комплексу хвороб, шкідників та бур'янів. Для підняття галузі кормовиробництва необхідно:

• збільшувати площі під кормові культури;

• повертати в структурі посівних площ кормові сівозміни;

• проводити будівництво сучасних сховищ для заготівлі кормових культур;

• використовувати сучасну кормозбиральну техніку, яка дозволила б проводити заготівлю кормових культур у визначені терміни.

В перспективі для підвищення ефективності галузі рослинництва потрібно для кожної культури проектувати інтегровану систему захисту рослин.

Використовувати сучасну техніку при догляді за культурами. Технологія зберігання і переробки продукції важлива складова отримання кондиційного зерна та насіння. При проведені комплексу заходів спрямованих на післязбиральну обробку зернових мас чітко дотримуватися режимів сушіння та охолодження. Використовувати сучасні зерносховища, що є менш енергозатратними.

Проаналізувавши дані сільськогосподарського підприємства СК «Світанок» ми дізналися на скільки є результативною діяльність підприємства, про що свідчать такі дані:

• Проведений аналіз розміру сільськогосподарського підприємства та забезпеченість виробничими ресурсами свідчить, що земельна площа з 2008 по 2009 рік зменшилась на 269,93 га тому, що відбувається вихід власників земельного паю з підприємства. Вартість валової продукції збільшується на протязі останніх трьох років. У 2009 році ці показники перевищували майже в п'ять разів ніж у 2007 році і становили 340 тис. грн. Середньорічна чисельність працівників зменшилась у 2009 році на 34 чоловіка ніж у 2007-2008 році. Енергетична потужність у 2009 році збільшилась на 10,18 к.с., це свідчить про те, що оновлення технічних засобів йде повільно.

• Для СК «Світанок» найбільш ефективною продукцією є зерно. Від його реалізації підприємство отримало у 2008 році прибуток в розмірі 46 тис. грн., але у 2009 році ці показники знизились на 0,615 тис. грн. в результаті несприятливих кліматичних умов.

• Рентабельність підприємства у 2009 році становила 3,5% - це є негативним показником для розширеного ведення господарства і само фінансування. Рентабельність має бути більше 30% для збільшення рентабельності необхідно підвищувати врожайність і продуктивність тварин, знижувати собівартість, підвищувати якість продукції, ціни і прибутку

• Валова продукція зерновиробництва з 2007 року по 2008 рік збільшилась на 1641 тис. грн., а з 2008 по 2009 рік збільшилась лише на 340 тис. грн., як наслідок цього збільшилось і виробництво товарної продукції в динаміці років. Відповідно цих даних ми можемо побачити, що також відбулось збільшення витрат, що не дуже добре для ефективного виробництва СК «Світанок»

В період з 2008 року, відбувається зменшення фондовіддачі в порівнянні з 2009 роком на 43,9 тис, грн., це свідчить про те, що в господарстві основні виробничі фонди не використовуються на повну потужність, в результаті забезпеченість основних виробничих фондів знижується, що є негативним показником. Розрахувавши фондозабезпеченість та фондоозброєність праці можна зробити такі висновки, що в період з 2008 року по 2009 рік відбувається збільшення фондоозброєності на 2458,33 тис. грн., це свідчить про те, що в господарстві СК «Світанок» змінюється рівень механізації, але дуже повільно відбувається впровадження прогресивних технологій у 2009 році відбулося збільшення фондозабезпеченості у порівнянні з 2008 на 218,6 тис. грн.

6. Для діяльності СК «Світанок» збитковим є виробництво продукції в галузі тваринництво. В цілому по господарстві збиток від реалізації продукції склав в 2007 році - 118 тис. грн., у 2008 році - -13 тис. грн., проте у 2009 році господарство вже мало прибуток в сумі 239,7 тис. грн.

Найкращі фінансові результати мають господарства, які самостійно виробляють, зберігають, переробляють і реалізують продукцію. Для виконання цих умов у господарстві повинні бути зерносховища, холодильники, переробне виробництво, тара і свої фірмові магазини.

Найбільш популярні способи зберігання і переробки вибирають за технічними і економічними показниками. До економічних показників відносять капітальні витрати на будівництво і витрати на експлуатацію.

Список літератури

1. Батіг А.І., Бензелюк О.С. «Планування та організація діяльності аграрного підприємства». Посібник / За ред. A.I. Батіг - K.: Аграрна освіта, 2003 р. - 425 с. 284, 361, 368, 371.

2. Гетьмана А.П., В.З. Ярчука Порадник керівникові сільськогосподарського підприємства: Навч. і наук.-практ. посіб. / Кол. авт.; За ред. А.П. Гетьмана, В.З. Янчука - K.: Юрінков Інтер, 2005 р. - 624 с. 326

3. Зрібняк Л.Я., М.Г. Полозенко. «Організація і планування виробництва сільськогосподарських підприємствах». За ред. Л.Я Зрібняк - K.: Урожай, 2008 р. - 352 с. 328, 329,330

4. Михайлов С.І., В.В. Ярова, Г.В. Заєць «Економіка аграрного підприємства». За ред. - К.: Укр. Центер. духов, культури 2004 р. с. З, 295

5. Руснак П.П., В.В. Жебна, М.М. Рудий «Економіка сільського господарства»; За ред., П.П Руснака - K.: Урожай 2000 р. - 320 с. 3,226

6. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. «Організація виробництва»: Практикум. - Київ:, Львів: «Магнолія плюс», 2005 р. - 400 с., 49, 51

7. Шваб Л.І. «Економіка підприємства» Навчальний посібник. - K.: Каравела, 2008. - 584 с. 320, 321

8. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. - Львів: «Новий світ-2000», 2003. - 268 с. с. 210

9.www. readbookz.com/book/124/3379.html

10.www, posibnvkv.vstu.vinnica.ua/ekonomika/143.htm

Размещено на Allbest.ru