Загальна характеристика роботи ВАТ "Бердичівський пивоварний завод"

Організаційно-виробнича характеристика ВАТ "Бердичівський пивоварний завод". Історія створення підприємства. Технологія виробництва продукції. Ефективність використання ресурсів. Розрахунок ціни й собівартості продукції. Фінансова діяльність підприємства.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 26.03.2013
Размер файла 233,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Організаційно-виробнича характеристика підприємства
  • 1.1 Місце знаходження та історія створення підприємства
  • 1.2 Організаційні основи підприємства
  • 1.3 Характеристика продукції підприємства
  • 1.4 Нормативні документи, які регламентують діяльність підприємства
  • 2. Економічна характеристика
  • 2.1 Технологія виробництва продукції
  • 2.2 Організація управління виробництвом
  • 2.3 Організація роботи планово-економічної служби
  • 2.4 Маркетингова діяльність підприємства
  • 2.5 Реклама
  • 2.6 Характеристика конкурентного середовища
  • 2.7 Облік основних засобів
  • 3. Виробнича характеристика підприємства
  • 3.1 Матеріальні ресурси підприємства, їх ефективність і використання
  • 3.2 Трудові ресурси підприємства та їх використання
  • 3.3 Планування чисельності працівників і фонду заробітної плати
  • 3.4 Аналіз якості продукції
  • 3.5 Розрахунок ціни та собівартості продукції, калькулювання собівартості, загальні поняття ціноутворення
  • 3.6 Облік касових операцій
  • 4. Взаємовідносини підприємства з банками
  • 4.1 Взаємовідносини підприємства з комерційними банками
  • 4.2 Порядок оформлення документів для відкриття розрахункового рахунку
  • 4.3 Види і порядок оформлення розрахункових документів
  • 4.4 Порядок оформлення, видачі та погашення кредиту
  • 5. Фінансова діяльність підприємства
  • 5.1 Статистична звітність на підприємстві
  • 5.2 Зміст фінансового планування
  • 5.3 Податки
  • 5.4 Характеристика іменних цінних паперів
  • 5.5 Характеристика емісії цінних паперів
  • 6. Індивідуальне завдання
  • Висновок
  • Додатки

Вступ

Я,, проходив виробничу практику на ВАТ "Бердичівському пивоварному заводу”.

Мета мого стажування: написання звіту з практики та курсової роботи, поглиблення та закріплення теоретичних знань, набуття навичок розв'язання реальних завдань, набуття практичних навичок для професійної роботи в майбутньому. Метою даної роботи є висвітлення загальної характеристики роботи ВАТ "Бердичівського пивоварного заводу”, її організаційно-виробничої структури.

Метою моєї практики є закріплення теоретичних знань, які я здобув в коледжі з таких предметів: фінанси підприємств, гроші та кредит, бухгалтерський облік, економіка підприємства, маркетинг, менеджмент.

1. Організаційно-виробнича характеристика підприємства

1.1 Місце знаходження та історія створення підприємства

(Додаток №1)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський пивоварний завод".

Місцезнаходження товариства визначається за місцем державної реєстрації: 13300, Україна, м. Бердичів, Житомирська область, вул. К. Лібкнехта, 114.

Пиво займає особливе і значне місце в культурі харчування і споживання багатьох народів. А хто перший варив пиво - ми не дізнаємося ніколи. Воно настільки древнє, що встановити його першотворців просто неможливо. Кажуть, що Ной перевозив пиво у своєму ковчезі…

В Україні, як і в цілому світі, пиво варили з незапам'ятних часів. А в 19 ст. найбільше пивоварень було у Волинській губернії - до початку 20 ст. - 28%. Причина в тому, шо саме тут інтенсивно розвивалася сировинна база пивоварної промисловості.

Ще в 1798р. Бердичів, який входив до складу названої губернії і нараховував всього 4820 жителів, мав свою пивоварню.

На 1849р. в місті була одна пивоварня, а в Бердичівському повіті в 1845р. діяло сім пивоварних заводів. Число відер виробленого пива за 1845р. складало 35380. У 1845р. в Бердичівському повіті функціонувало 934 питейні заклади. Влада міста з 1839 по 1848 рр. одержала прибуток від пивоваріння та продажу дріжджів 82649 рублів 38 коп.

Згодом, в 1861р., чеський колоніст Станіслав Емануїлович Чеп купив в Бердичеві ділянку землі і на вулиці Білопільській будує пивзавод. До цього в місті, що інтенсивно розвивалося, вже були три невеликих пивзаводи. Чеп не лише будує цехи заводу, але й артезіанську свердловину, проби води якої дали величезні результати, обіцяли якісне пиво. Було побудовано багато допоміжних приміщень, квартири для службовців. Поблизу заводу підприємець заклав хмільник, на якому вирощувався хміль для потреб заводу, за хмільником - маєток для себе - гарний двоповерховий будинок з великим фруктовим садом.

У першій чверті 20 ст. справи на заводі йдуть не зовсім гладко, власники часто змінюються. За десять років змінилася ціла когорта персон по утриманню заводу. Колишній власник Чеп і його послідовники, не довго тримаючись на заводі, розорювались і ставали абсолютно банкрутами. Цьому частково сприяла конкуренція привозного пива з одного боку, але головним чином давалося взнаки відсутність необхідної кількості лагерних діжок та бродильних чанів, що не давало можливості у необхідному для обігу масштабі.

23 липня пивзавод бере в оренду на два роки Давид Козловський. В акті передачі відзначалося, що на серпень 1927р. завод мав:

лагерних діжок місткістю на 2600 відер;

бродильних чанів на 750 відер.

Місткість лагерного посуду в довоєнний час (до 1914р.) складала 8000 відер. У 1928р. в порядку обмеження приватного капіталу в промисловості постає питання про одержавлення Бердичівського пивоварного заводу. У 1925р. (21 червня) вийшов перший номер міської газети "Радянський шлях”. В ньому рекламувалися такі сорти бердичівського пива: "Пльзенське”, "Березневе”, "Мюнхенське столове”, "Чеський Лежок”, "Баврське”.

Під час Великої Вітчизняної війни завод уцілів, але був пошкоджений дах, деякі будівлі, устаткування заводу теж мало плачевний вигляд. На початку 1944р. завод відновив роботу. Очолював його директор Пилипенко, а через деякий час - Старчеус Лазар Павлович. Люди працювали по 10-15 годин на добу: варили пиво, виготовляли безалкогольні напої, ремонтували, відбудовували завод. Палили вугіллям, дровами. Майже всі виробничі процеси в той час виконували вручну. Вручну мили діжки, "йоршами" - пляшки. Але пиво випускали відмінної якості.

У 1962р. на основі досліджень Харківського філіалу ВНДЧПП на заводі був побудований перший і єдиний протягом тривалого часу цех хмелевих екстрактів потужністю 160-180 т екстракту в рік.

Реконструкція заводу здійснювалась поступово, розширювалися всі виробничі дільниці, або ж будувалися нові. У 70-их роках була побудована нова варниця з сучасним обладнанням постійно займається ремонтами і вдосконаленням існуючих приміщень. Дбає про поліпшення житлових умов працівників.

Леон Романович Ліпецький і донині є директор ТОВ "Бердичівський пивоварний завод”. Під його керівництвом Бердичівський пивзавод став економічно міцним підприємством, в якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім - ціни і прибутки. Найважливішим кроком до високих показників став компетентний підхід до формування робочого колективу підприємства: професійне навчання, матеріальне і моральне стимулювання. Це дало можливість сформувати висококваліфікований колектив.

1.2 Організаційні основи підприємства

(Додаток №1)

Загальні положення

Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський пивоварний завод" /надалі Товариство/ створене на базі орендного підприємства "Бердичівський пивоварний завод" в процесі приватизації, згідно наказу № 1-3П від 9 грудня 1994 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

Засновниками Товариства є:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Житомирській області;

Організація орендарів ОП "Бердичівський пивоварний завод".

Повна назва товариства: Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський пивоварний завод".

Скорочена назва: ВАТ "Бердичівський пивоварний завод".

13306, Україна, Житомирська обл., м. Бердичів, В.К. Лібкнехта, 114

Р/р2600801524481 в Житомирському відділенні "Укрексімбанку",

МФО 311067.

код ЄДРПОУ - 05418342

Телефон (04143) 2-12-96,2-21-21

Юридичний статус та відповідальність Товариства.

Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрацiї.

Товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою дiяльнiсть відповідно до цього Cтатуту та закону. Товариство може бути відповідачем та позивачем у суді. Товариство є правонаступником орендного пiдприємства "Бердичівський пивоварний завод". Товариство має самостiйний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

Майно Товариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Товариство є власником:

майна, переданного йому засновниками та акціонерами у власність, як вклад до статутного капіталу;

продукції виробленої Товариством у результатi господарської дiяльностi;

одержаних доходів;

iншого майна, набутого на пiдставах, не заборонених законодавством.

Товариство має право продавати, передавати безоплатно, обмiнювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та iншi матерiальнi цiнностi, використовувати та вiдчужувати їх iншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.

Товариство має право випускати акції, облігації та інші цінні папери. Умови випуску та порядок розміщення акцій та облігацій визначаються у рішенні про їх випуск.

Товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями Товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. Акціонери, які не повністю оплатили акції, відповідають за зобов'язаннями Товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Виробнича і організаційна структура підприємства.

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємств. До функціональних підрозділів відносяться такі:

планово-виробничий відділ,

відділ заробітної плати,

відділ кадрів,

відділ збуту і постачання,

бухгалтерія,

відділи головного механіка і головного пивовара.

Всі підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому. Організаційна структура управління заводу є лінійною.

фінансовий собівартість продукція ресурс

Загальна структура ВАТ,, БЕРДИЧІВСЬКИИ ПИВЗАВОД”

Спеціалізація, мета і предмет діяльності

Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів Товариства.

Предметом діяльності Товариства є:

виробництво пива, екстракту хмелю, солоду пивоварного;

видобування та розлив природної столової води;

виробництво алкогольних напоїв;

оптова, роздрібна і фірмова торгівля продукцією власного виробництва та товарами народного споживання інших виробників;

торгівельно-закупівельна, комерційно-посередницька діяльність;

надання транспортних, експедиторських та складських послуг;

організація та експлуатація об'єктів громадського харчування (їдалень, кав'ярень, барів, ресторанів);

надання послуг з питань маркетингу, менеджменту, консалтингу;

ведення реєстру власників цінних паперів товариства;

Окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, Товариство може здійснювати після одержання ним спеціального дозволу (ліцензії).

Товариство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов'язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

1.3 Характеристика продукції підприємства

Основним видом продукції, що випускає ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" є пиво різних сортів.

Пиво - це слабоалкогольний, ячмінно-солодовий напій, наповнений приємною гіркотою, ароматом хмелю, має здатність спінюватись при наповненні і тривалий час втримувати на поверхні прошарок компактної піни.

На кожен сорт пива спеціалісти заводу розробляють технологічні умови. Технологічні умови придатні для досягнення мети обов'язкової сертифікації за вимогами Державної системи сертифікації.

Технологічні вимоги передбачають, що пиво повинне бути виготовлене у відповідності з вимогами діючих умов по технологічним інструкціям і рецептурам з дотриманням стандартних норм і правил, затверджених у встановленому порядку. Для виготовлення пива повинні бути застосовані сировина та матеріали, дозволені Міністерством здоров'я України, фільтруючі матеріали по ГОСТ.

Пиво повинно відповідати таким вимогам і нормам:

Зовнішній вигляд. (Прозора рідина без сторонніх включень і осаду. Пиво налите з висоти 25 мм. в чистий циліндричний скляний посуд висотою 105-110 мл з зовнішнім діаметром 70-75 мм при температурі 12є повинно мати компактну піну, виділити бульбашки діоксиду вуглецю.)

Смак і аромат. М'який солодовий присмак з приємною хмелевою гіркотою. Пиво повинно відповідати по фізико-хімічним показникам.

По санітарно-біологічним показникам пиво повинно відповідати нормам:

бактерії групи кишкових паличок не допускаються в 10 смі;

патогенні мікроорганізми в тому числі сальмонели не допускаються 25 смі.

Вміст токсичних елементів в пиві не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених "медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів" №5061-89 (свинцю, кадмію, миш'яку, ртуті, міді, цинку, заліза, нітроза міни).

Упакування і маркування повинно проводитись по ГОСТ з вказаним номером даних технологічних умов і датою розливу, назвою пива, масою сухих речовин в початковому суслі, назвою підприємства-виробника, енергетичною цінністю, переліком сировини, товарним знаком, терміном зберігання, адресою.

При виробництві пива керуються вимогами безпеки, встановленими "Правилами по техніці безпеки і виробничої санітарії в пивоварній і безалкогольній промисловості" затвердженими 3.05.1981 р.

Кожну партію виготовленого пива перевіряють на відповідність встановленим нормам і вимогам. Приймання проводиться і супроводжується якісним посвідченням, в якому вказується: номер технологічних умов, назва пива, масова доля спирту, сухі речовини в початковому суслі, кислотність, колір, смак і аромат, масова доля діоксиду вуглецю, висота піни і піностійкість, вміст радіонуклідів. Методи випробувань проводяться по ГОСТам.

При зберіганні пива необхідно додержуватися необхідних вимог: пиво розлите в пляшки необхідно зберігати в затемненому приміщенні при температурі не нижче +2єС і не вище +12єС.

Гарантійний термін від дня виготовлення:

не пастеризованого пива - 7 діб;

без застосування стабілізаторів - 30 діб.

При виробництві пива дотримуються вимог по санітарії і гігієні у відповідності з "Санітарними правилами для підприємства пивоварної і безалкогольної промисловості". Також проводиться контроль технологічного процесу, сировини і готової продукції.

Пиво в залежності від концентрації початкового сусла і степені його зброджування містить 86-91% води, 3-10% незбродженого сусла, 1.5% спирту, 0.4%СО2.

Сумлінне ставлення до своїх обов'язків спеціалістів дало можливість Бердичівському пивзаводу бути в ряду найкращих виробників пива. Потрібно зважати на те, що ступінь задоволення потреб ринку характеризує насамперед обсяг товарів певної номенклатури і асортименту як у натуральному так і у вартісному виразі.

Бердичівський пивзавод має досить гарний асортимент пива. Кожен сорт має свої відмінні властивості, що задовільняють певну потребу. Зараз Бердичівський пивзавод виготовляє пиво в такому асортименті: Бердичівське хмільне, Гетьманське, Бердичівське оригінальне, Бердичівське темне, Старий Бердичів, Кармеліт.

1.4 Нормативні документи, які регламентують діяльність підприємства

(Додаток №1)

До нормативних документів, які регламентують діяльність підприємства відноситься статут ВАТ "Бердичівського пивоварного заводу”, зареєстрований Бердичівським міськвиконкомом 01.03.95, ідентифікаційний код 05418342 та Господарський кодекс України.

2. Економічна характеристика

2.1 Технологія виробництва продукції

Виробництво солоду.

Для приготування солоду використовують ячмінь спеціальних пивоварних сортів, який очищається, сортується, дезинфікується і замочується на декілька днів до вологості 68 відсотків. Проникнення води в ячмінь при замочці виникає по законам дифузії і осмосу. Білки при набуханні вбирають в себе до 180%, крохмаль до 70%, клітковина до 30% води. Чим вища температура води тим швидше проходить термін замочки ячміня. Термін замочки ячміня на солодовні підприємства складає 48 годин при температурі 16 градусів. Замочка ячміня проводиться в конусоподібних чанах місткістю 2000 кілограм зерна. Перед загрузкою чана ячмінем, чан миють, потім дезінфікують 2% розчином хлорного вапна (200 грам на 10 літрів води).

При диханні ячменя, при замочуванні виділяється енергія необхідна для росту і розвитку організму. Джерелом енергії являються вуглеводи.

С6Н12О6 + О2 6Н2О +6СО2 + 686 ккал.

При недостачі кисню при замочці зерна утворюється не вода і вуглекислий газ, як при нормальному диханні, а спирт, альдегіди і кислоти, ефіри, які наносять шкоду біологічному процесу. Без кисню зерно задихається, порушується обмін речовин.

С 6Н 12О6 2С 2Н 5ОН +2СО 2 +24 ккал,

тобто процес по суті переходить в спиртове бродіння.

Після замочки зерно стає менше твердим і перетворюється в зелений солод, зерна якого можливо розтерти пальцями на долонях.

Надалі зливається з чана вода, яка потрапляє в каналізацію, і візком зелений солод розвозиться по місцю призначення на тік. На підприємстві впроваджена токова солодовня. Висота насипного солоду складає 40 сантиметрів. Площа, на якій знаходиться насипний солод рівняється 50 квадратних метрів і називається постіль. Далі проходить процес пророщування. Вміщені в особливі умови зерна проростають, в них накопичуються необхідні ферменти, крохмаль, білки, вітаміни, які потім зможуть перейти в розчинний стан.

Пророслі зерна сушаться, очищаються від паростків - виходить солод, який повинен не менше місяця відлежатися, зріти. У цей час протікають складні біохімічні процеси.

Для збереження ферментативної активності солод сушать при поступовому збільшенні температури. На підприємстві впроваджена у виробництво двохярусна сушилка солоду. Тепло одержують від спалювання газу. Перша фізіологічна фаза сушки проходить на верхньому ярусі сушилки. Сушка на цій фазі продовжується до температури солоду 40 градусів. Кінцева вологість солоду повинна скласти 30%. Першу фазу сушки замінює друга фаза сушки, на якій фізіологічні процеси припиняються, але ферменти продовжують проявляти активність, яка поступово затухає і припиняється при температурі 70 градусів і вологості 10%.

Після сушки солоду ростки відокремлюються на ростковідбивній машині. Солод повинен не менше місяця відлежатися, зріти. Необхідну еластичність солод буде мати при вологості 5%.

Отримання пивного сусла.

Для отримання пивного сусла солод полірують, дроблять, затирають (змішують) з водою. Вода для виробництва пива повинна бути м'якою. Де вона відповідає вимогам, там пиво виходить кращим. Хороша вода на Україні, в Прибалтиці. Дуже м'яка вода в Петербурзі. Жорстка вода вимагає додаткової її обробки. За кордоном деякі марки пива виробляються тільки на воді певного складу. Жорсткість води обумовлюють солі кальція і магнія. Тимчасова жорсткість води залежить від наявності бікарбонатів кальція і магнія, які при кип'ятінні переходять в карбонати:

Са (НСО 3) 2+ нкал СаСО3 +СО2 +Н 2О

Мq (НСО 3) 2 + нкал МqСО3+СО2 +Н 2О

Утворенні карбонати при кип'ятінні не розчиняються у воді і випадають в осадок, що шкодить смаковим якостям пива. Жорсткою водою також не потрібно користуватися при митті пляшок та кегів. Вода проходить на підприємстві спеціальну обробку. Карбонати відбираються на спеціальному обладнанні.

Перший процес, який проводиться у варочному відділенні - затирання. Це змішування змолотого солоду з водою та обробка одержаної суміші. Цей процес проходить в 1,5 тонному заторному чані.

Далі проходить фільтрація затора, яка являється чисто фізичним процесом. Цим процесом необхідно відділити пивну дробіну від затора. Затор поступає у фільтраційний чан під тиском.

На підприємстві сусло після фільтраційного чану подається у варочний чан. При цьому підтримують температуру 75 - 78 градусів. Сусло кипить з хмелем 2 години. Зварене сусло видержується у відстойному чані 2 години. Спочатку повільно охолоджують до 60 градусів. Далі подають на теплообмінний холодильник, де швидко доводять температуру до 7 - 8 градусів. Сусло після теплообмінного холодильника направляється в ретельно вимиті, підготовлені чани головного бродіння.

Зброджування сусла пивними дріжджами.

В пивоварінні одним із основних процесів являється спиртове бродіння. На підприємстві існує бродильне відділення, в якому для цього процесу є 21 чан загальною місткістю 3524 гектолітрів. Охолоджене сусло до 8 градусів по Цельсію подається самоливом з відстойного чана через теплообмінник в чан бродильного відділення. Після заповнення чана суслом додаються дріжджі. Дріжджі подають з розрахунку 0,5 літра на 1 гектолітр сусла.

Процес головного бродіння продовжується 7 - 8 діб з часу подачі дріжджів для сортів з початковою густиною сусла 11 - 13%, і 9 - 11 діб для сортів з більшою густиною сусла.

При зброджуванні пива у відкритих бродильних чанах додатковим процесом контролю являється зовнішній вигляд пива. В кінці бродіння на поверхні пива утворюється дека - темно-коричнева піниста поверхня з включенням дріжджів, білків, хмільних смол. На цій стадії дріжджі осідають на дно чана, настає освітлення пива, звільнений від деки ділянка пива не покривається знову піною.

Перед перекачкою пива в танки знімають деку. Зразу після звільнення бродильних чанів внутрішню поверхню чистять, промивають водою і дезінфікують.

Сахара, які знаходяться в суслі перетворюються в спирт та діоксид вуглецю. Цей процес проходить за допомогою дріжджів. Процес перетворення цукру в спирт проходить за формулою:

С 6Н 12 О 6 2С 2Н 5ОН +2СО 2

Але в чистому виді цей процес ніколи не протікає. Паралельно утворюються інші продукти: гліцерин, янтарна кислота, альдегіди.

Готове зелене пиво мутне від дріжджів та завислих частин.

Доброджування (дозрівання), фільтрація пива.

Надалі зелене пиво перекачується в танки (спеціальна посуду для доброжуванняя пива). Підвал, в якому знаходяться танки для дозрівання пива називається лагерним. Кількість танків в підвалі 55 штук загальною місткістю 6228 гектолітрів. Термін дозрівання пива коливається від 21 - 42 доби. На підприємстві тривалість витримки пива повинна бути не меншою:

Сорти пива

Гетьманське

30 діб

Бердичівське оригінальне

42 доби

Бердичівське хмільне

21 доба

Бердичівське

18 діб

Старий Бердичів

36 діб

Кармеліт

32 доби

Чим більше довготривала видержка пива, тим більше утворюється сивушних масел, кислоти, ефірів, амінокислот. Температура дозрівання пива складає 0 - 2 градуса по Цельсію. Доброджування пива проводиться в закритих посудинах під тиском вуглекислоти 0,3 - 0,7 кг/см 2. При доброджуванні пива муть від дріжджів та від інших завислих частин осідає на дно танка. При дозріванні пива проходять наступні процеси: насичення пива вуглекислотою, збільшення місткості спирту. Грубий негармонійний смак і запах зеленого пива перетворюється в благородний, тонкий, приємний закінчений смак і аромат зрілого пива.

Гіркота пива повинна бути ясно виразною, утворюючою приємне відчуття

і швидко проходити. При невиконанні санітарних умов роботи пиво стає неприємним на смак. Виникає підвальний смак. Не якісна сировина, наприклад старий хміль дає пиву неприємну гіркоту, яка довго залишається на язиці і не змивається наступним споживанням пива. Після використання хлорного вапна, не досконало промитий посуд, може дати хлорний або фенольний смак і запах. Під дією сонячних променів і сірчастих сполук пива, якщо пиво зберігається у світлих пляшках, виникає дуже неприємний смак меркаптана. Цей смак пива називається сонячним.

Через це пиво необхідно розливати в темні пляшки, скло якого не пропускає сонячні промені.

Пиво в пляшці або кеги зберігається під тиском і газ знаходиться в пересиченому стані. При відкриванні пляшки або кеги пиво втрачає тиск і газ намагається вийти, затримуючись білковими речовинами, речовинами хмелю створює піну. Насичення пива діоксидом вуглецю проводиться також штучно. Карбонізацію пива необхідно проводити тільки при охолодженому пиві.

Пиво повинно бути прозорим. Це досягається фільтрацією пива. На підприємстві встановлений кизельгуровий фільтр. Перед фільтрацією пиво охолоджують до 0 - 1 градуса, встановленим перед фільтром охолоджувачем. Фільтрація пива необхідна для того, щоб видалити залишкову муть, яка є в пиві.

Після фільтрації пиво перекачується в фарфаси. Їх на підприємстві 8 штук. Загальна місткість фарфасів 911 гектолітрів. З цього моменту пиво готове для розливу.

Пиво, яке виготовляється на заводі, приймається лабораторією по результатам хімічних аналізів та органолептичної оцінки. Лабораторією відбираються проби пляшкового та ємкісного пива для визначення показників (алкоголь, екстракт, кислотність, колір, вміст вуглекислоти) по стандартним методам. Процедура розробки гарантує високу якість. На зовнішній вигляд пиво повинно бути прозорим, без сторонніх домішків та осаду. Смак і аромат пива повинен бути характерним для кожного сорту.

Розлив пива

На підприємстві пиво розливають в пляшки, лінією розливу пива в пляшки МРУ - 6, ще придбаною в часи Радянського Союзу. Потужність лінії розливу пива в пляшки - 6 тис пляшок на годину. 2002 році на лінії розливу була проведена реконструкція. Був демонтований етикетировочний апарат та впроваджений у виробництво німецький етикетировочний апарат, застосування якого дало змогу покращити зовнішню привабливість пляшки. Почала застосовуватись трьохпозиційна етикетка яка наклеюється на пляшку. Кожний рік на лінії розливу пива в пляшки проводиться капітальний ремонт.

В 2001 - 2002 роках були придбані дві лінії розливу пива в кеги: KEG - BOY 2. Це дало змогу за рахунок якісної дезінфекції підвищити стійкість пива. Потужність кожної лінії розливу пива в кеги складає 300 кег за 8 годин.

Впровадження сучасного обладнання дало змогу збільшити річну потужність підприємства по виробництву пива від 800 тис. дал. до 1500 тис. дал.

2.2 Організація управління виробництвом

(Додаток 1)

Організацію управління виробництвом опишемо за допомогою виробничої структури.

Виробнича структура ВАТ "Бердичівський пивзавод”

Існуюча виробнича структура на ВАТ "Бердичівський пивзавод” являє собою змішану виробничу структуру, за якою частина дільниць спеціалізована технологічно, а решта предметно. Технологічно це означає, що дільниці спеціалізуються на виконанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу. Так виготовлення пива проходить декілька етапів: отримання солоду відбувається в солодовій дільниці; приготування сусла - у варочному відділі; зброжування і видержку пива проводять у бродильно-лагерному відділі; оброблюють пиво у фільтрувальній дільниці; розливають в цехах розливу пива. Ознакою предметної структури є те, що виготовляється тільки пиво в малому асортименті.

Крім основних на підприємстві існують допоміжні дільниці, які призначені для обслуговування, ремонту основних фондів, забезпечення запчастинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, лабораторія призначена для постійного аналізу якості продукції і вирощування дріжджів як основного компонента у виготовленні пива. Також існують обслуговуючі господарства, що виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних і допоміжних процесів. Для зберігання матеріальних цінностей на заводі є складські приміщення: зерносклад, склад готової продукції також транспортна і тарна дільниця.

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства. Управлінські підрозділи є також і функціональними, що виконують окрему функцію управління. До функціональних підрозділів відносяться: планово-виробничий відділ, відділ заробітної плати, відділ кадрів, відділ збуту і постачання, бухгалтерія, відділи головного механіка і головного пивовара. Всі організаційні підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому.

2.3 Організація роботи планово-економічної служби

(Додаток 1)

Положення про економічний відділ.

Економічний відділ на ВАТ "Бердичівський пивзавод” здійснює роботу щодо економічного планування на підприємстві. Організовує розробку планових техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових затрат, проектів цін на продукції. Забезпечує проведення робіт з підвищення економічного аналізу всіх видів діяльності підприємства, своєчасну розробку мір по ефективному використанню матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, прискоренню темпів росту продуктивності праці, зменшенню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва, усуненню втрат і нераціональних витрат. Організовує контроль за виконанням плану виробництва і реалізації продукції, правильністю застосування цін, удосконаленням ціноутворення. Забезпечує розробку проектів кошторисів, використання прибутку, що залишився в розпорядженні колективу. Організовує контроль за додержанням підрозділами планової дисципліни, ходом виконання планових завдань, а також статистичний звіт по всіх показниках підприємства.

Розробляє проекти перспективних і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у (виконанні) визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, підготовлює пропозиції щодо їх удосконалення.

Розробляє положення щодо преміювання робітників, умов матеріального стимулювання за сумісництво професій і посад. Розробляє заходи щодо посилення трудової дисципліни. Бере участь у складанні штатного розкладу працюючих пивзаводу, їх заробітної плати на підставі діючого законодавства по заробітній платі, колективного договору.

Здійснює контроль за дотриманням витрат по фонду заробітної плати, за правильністю найменування професій, посад, застосування тарифних ставок, розцінок, посадових окладів, доплат, за дотриманням режиму праці і відпочинку з трудового законодавства.

Посадові обов'язки начальника планово-економічного відділу Здійснює роботу щодо економічного планування на підприємстві. Організовує розробку планових техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових затрат, проектів цін на продукції. Забезпечує проведення робіт з підвищення економічного аналізу всіх видів діяльності підприємства, своєчасну розробку мір по ефективному використанню матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, прискоренню темпів росту продуктивності праці, зменшенню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва, усуненню втрат і нераціональних витрат. Організовує контроль за виконанням плану виробництва і реалізації продукції, правильністю застосування цін, удосконаленням ціноутворення. Забезпечує розробку проектів кошторисів, використання прибутку, що залишився в розпорядженні колективу. Організовує контроль за додержанням підрозділами планової дисципліни, ходом виконання планових завдань, а також статистичний звіт по всіх показниках підприємства. Повинен знати: постанови, розпорядження, накази вищестоящих органів, методичні, нормативні матеріали з економічного планування, методи обліку та аналізу господарської діяльності підприємства, організацію статистичної звітності, методи економічного аналізу, планово-облікову документацію, строки і порядок складання звітності, розробку нормативних документів по матеріальних і трудових витратах, складання калькуляцій і ціни на виробляєму продукцію, основи трудового законодавства, правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту. Повинен мати вищу освіту і стаж роботи не менше 3-х років.

Посадові обов`язки економіста по праці. Розробляє проекти перспективних і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у (виконанні) визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, підготовлює пропозиції щодо їх удосконалення. Розробляє положення щодо преміювання робітників, умов матеріального стимулювання за сумісництво професій і посад. Розробляє заходи щодо посилення трудової дисципліни. Бере участь у складанні штатного розкладу працюючих пивзаводу, їх заробітної плати на підставі діючого законодавства по заробітній платі, колективного договору. Здійснює контроль за дотриманням витрат по фонду заробітної плати, за правильністю найменування професій, посад, застосування тарифних ставок, розцінок, посадових окладів, доплат, за дотриманням режиму праці і відпочинку з трудового законодавства. Приймає участь у підготовці проекту колективного договору і контролює виконання прийнятих обов'язків. Повинен знати: постанови, розпорядження, накази вищестоящих органів і адміністрації, методичні, нормативні матеріали з організації праці і заробітній платі, трудове законодавство, економіку праці, економіку і організацію виробництва, рядову організацію праці, форми і системи заробітної плати і матеріального стимулювання, методи визначення чисельності працюючих, порядок тарифікації робіт і робочих і встановлення посадових окладів, доплат, преміальних, основи технології виробництва, правила і норми охорони праці, ТБ, виробничої санітарії, протипожежної безпеки. Повинен мати середню спеціальну або вищу освіту та стаж роботи не менше 3-х років.

2.4 Маркетингова діяльність підприємства

(Додаток 1)

Маркетинг - це комплексна система організації виробництва і збуту продукції, побудована на основі попереднього дослідження потреб покупців. Іншими словами, це соціальний процес, завдяки якому прогнозується, поширюється та задовольняється попит на товари та послуги шляхом розробки, їх просування та реалізації.

Сьогодні маркетинг розглядається перш за все як система управління виробництвом та реалізацією товару, що зорієнтована на ринок. Це значить, що в основі прийнятих рішень і їх оцінки лежить інформація про ринок де безпосередньо реалізується товар.

Товарна політика займає одне з ключових місць в системі маркетингової діяльності і вивчає методи по підвищенню конкурентоспроможності продукції, яку виготовляє підприємство, насамперед її якісних характеристик, які відповідають вимогам кінцевих споживачів; створенню нових товарів, оптимізації їх асортименту; розробці стратегії упаковки та товарних марок; подовження життєвого циклу товарів.

Споживчі оцінки мають стратегічне значення на всіх етапах розробки та удосконалення товару: від створення концепції нового товару та перевірки цього замислу до його позиціювання, конструювання, виробництва, встановлення рівня ціни, рекламування, збуту, фінансування та технічного обслуговування. Тому товарна політика включає в себе проведення систематичних досліджень на всіх перелічених етапах, при цьому об'єктом дослідження являється не сам товар, а споживач з його вимогами по відношенню до даного товару, його відповідні реакції на різноманітні маркетингові заходи на кожному етапі просування товару від виробника до споживача.

Підприємство або фірма, які здійснюють товарну політику, повинні виробляти такі товари, які в найбільшій мірі можуть задовольнити споживача і яким він надасть перевагу в порівнянні з усіма іншими аналогічними товарами, тобто товари, які стануть пріоритетними при виборі споживачем продукції на ринку і будуть мати високу конкурентоспроможність та високу якість.

Важливі функції при визначенні товарної політики виконує упаковка, так як вона полегшує транспортування виготовленої продукції, її зберігання та використання як для споживача, так і для каналів збуту. Крім того упаковка має суттєве комунікаційне, рекламне та стимулююче збут значення. Зміна тільки однієї упаковки може в значній мірі збільшити об'єм продажу конкретного товару.

Важливе завдання при оптимізації товарних груп та стратегічних зон вирішує асортиментна політика, яка з одного боку, забезпечує економію за рахунок внутрішнього зв'язку та можливості використання загальної системи збуту, науково-технічної бази та іншого, а з іншого боку, захищаючи за рахунок значної диверсифікації товарних позицій від можливих різких та негативних кон'юнктурних змін умов ринкового розвитку.

Отже, товарна політика займає основне місце в системі комплексу заходів маркетингового впливу на ринок, оскільки саме товар, його якість, асортимент, особливості життєвого циклу, упаковка та товарна марка насамперед визначають конкурентні позиції підприємства та успіх його діяльності в ринкових умовах.

Найбільш достойним і головним конкурентом ВАТ "Бердичівський пивзавод” є пиво безалкогольне об'єднання ЗАТ "Оболонь”, яке по праву є вітчизняним лідером у виробництві пива та слабоалкогольних напоїв, одним з найбільших виробників безалкогольних напоїв та мінеральних вод.

Пиво "Оболонь" конкурує з бердичівським в питанні терміну зберігання, так бердичівське зберігається 7-9 діб, а "Оболонь" - біля місяця; в питанні упакування (ПЕТ-пляшки, жерстяна тара, скляні пляшки місткістю 0,33 л). На кращому рівні в ЗАТ "Оболонь" організовано рекламу, сервісне обслуговування, але ціни на пиво "Оболонь" в 1,5 - 2 рази вищі ніж на бердичівське пиво.

Збутовою діяльністю на ВАТ "Бердичівський пивзавод” займається заступник голови правління по збуту і постачанню. Завод у своїй збутовій політиці застосовує два основні методи збуту:

збут продукції через посередників

збут продукції через власну збутову мережу.

ВАТ "Бердичівський пивзавод” має чотири фірмових магазини, які розташовані у різних районах міста: фірмовий магазин №1 - на центральній вулиці міста - вулиці К. Лібкнехта; фірмовий магазин №2 - у районі червоної Гори; фірмовий магазин №3 - розташований біля самого підприємства та фірмовий магазин №4 - район Загребелля.

Якщо говорити про географію "розливу" тобто збут, то як ми бачимо бердичівське пиво збувається не тільки в Житомирській обл. Найбільше збувається в місті Бердичеві. Також пиво вивозиться в Хмельницьку та Вінницьку області.

По області пиво поставляють в такі міста: Житомир, Черняхів, Ружин, Любар, Чуднів, Баранівку, Овруч, Малин та інші.

Брати участь у виставках та ярмарках не лише престижно, але й корисно. Адже це дає можливість показати й оцінити свою продукцію, отримати інформацію про нові досягнення, ознайомитися з тенденціями розвитку, розширити ділові контакти. ВАТ "Бердичівський пивзавод” щороку представляє свою продукцію на престижних вітчизняних та закордонних виставках та ярмарках. І скрізь продукція заводу відзначається високою оцінкою, займає призові місця, нагороджується медалями. Численні призи та медалі є красномовним свідченням високої якості продукції, що виготовляється підприємством. Ці успіхи - результат самовідданої праці спеціалістів заводу.

Дослідивши господарську практику роботи одного з передових підприємств галузі пивоваріння в Житомирській області - ВАТ "Бердичівський пивзавод” та узагальнюючи вітчизняний та світовий досвід формування, розробки та управління товарної політики підприємства підведемо наступні підсумки:

ВАТ "Бердичівський пивзавод” - сучасне підприємство з виробничою потужністю 910 тис. дал. За попередні три роки на заводі спостерігалась тенденція підвищення обсягу виробництва пива, а саме:

2008 - 482 тис. дал.

2009 - 565 тис. дал.

2010 - 733 тис. дал.

Це свідчить, що з кожним роком підприємство нарощує обсяги виробництва пива, але при цьому існує можливість використання повної виробничої потужності.

В 1998 році у виробництво була впроваджена нова технологія розливу пива в КЕГи, що призвело до збільшення виробництва пива, а отже і до збільшення прибутку підприємства.

Здійснення товарної політики на ВАТ "Бердичівський пивзавод” представляє собою серію конкретних заходів, які реалізуються та націлені на підвищення конкурентних позицій підприємства, а саме формування оптимального асортименту, підтримка якості продукції на певному рівні, маркування та упакування товарів.

Проаналізувавши організацію товарної політики ВАТ "Бердичівський пивзавод” можна зробити наступні висновки:

за останні роки асортимент продукції повністю оновлено; випускається п'ять сортів пляшкового пива, ємкісне пиво та в КЕГах, що дозволяє різнобічно задовольнити потребу споживачів.

пиво, що випускається заводом, виготовляється за оригінальними рецептами із натуральної високоякісної екологічно чистої сировини, та за спеціальною технологією, що включає передові досягнення науки і традиції старих пивоварів, про що і свідчать численні нагороди за високу якість пива.

подання товару у вигляді марочного помітно підвищує його ціннісну значущість та посилює увагу споживачів, а також дає їм змогу ідентифікувати продукцію даного підприємства.

участь підприємства у виставках та ярмарках сприяє розширенню ринків збуту продукції ВАТ "Бердичівський пивзавод”, підвищенню іміджу як виробника високоякісної продукції та дає можливість обміну досвідом з вітчизняними та зарубіжними виробниками пива.

Проаналізувавши діяльність ВАТ "Бердичівський пивзавод” можна сказати, що головною метою при організації товарної політики є розширення ринків продажу, збільшення прибутків та найповніше задоволення споживачів, які мають бути впевнені в якості та прекрасних смакових властивостях продукції. Але поряд з позитивними сторонами в організації товарної політики виявлено і слабкі сторони. Тому для ВАТ "Бердичівський пивзавод” запропоновано заходи щодо покращення організації товарної політики на підприємстві. Серед них: заміна застарілого устаткування новим в варильному відділенні заводу, покращення якості продукції засобами управлінського контролю та формування споживацьких смаків населення.

Для виробництва конкурентоспроможної продукції та для того щоб успішно конкурувати на ринку пива і не відставати від лідерів пивоварного виробництва ВАТ "Бердичівський пивзавод” має

використовувати сучасне високоефективне обладнання.

поєднувати технологічне оновлення та максимальне задоволення попиту (можна здійснити за допомогою розробки нової упаковки для пива, а саме випуску пива в ПЕТ-пляшках.)

задіяти виробничої потужності більше на 118,68 тис. дал, що призведе до повного використання виробничої потужності підприємства;

підвищити імідж підприємства та конкурентоспроможності продукції;

досягти конкурентних переваг порівняно з іншими пивоварними підприємствами;

завоювати новий сегмент ринку збуту продукції.

Схема структури відділу маркетингу

2.5 Реклама

ВАТ "Бердичівський пивзавод” організує рекламну діяльність в наступних напрямках:

ь друкована реклама (каталоги, проспекти, буклети), сувеніри

ь реклама поштою ("директ-мейл”), особисто передані рекламні матеріали, інформаційні листи;

ь реклама через пресу - у щотижневиках "Інфо-сервіс”, "Земля Бердичівська”, "Бердичів-реклама”, "Житомирщина”, "Народний лікар України”;

Нещодавно ВАТ "Бердичівський пивзавод” почав розповсюджувати плакати з рекламою пива. Також використовується сувенірна упаковка на дві пляшки бердичівського пива. А під час проведення заходу "Свято пива - 2000”, розповсюджувались футболки та кепки з рекламою бердичівського пива;

реклама на транспорті: написи на транспорті можна помітити не тільки в місті Бердичеві, а й на транспортних засобах міста Житомира;

зовнішня реклама, а саме: розміщення по місту великогабаритних плакатів із написом - "Живи красиво - пий бердичівське пиво”, "Вживайте розумно, вживайте красиво, найкраще у світі - бердичівське пиво”. Ці та багато інших закликів розміщенні як у самому місті, так і при в'їзді в місто;

реклама на місці продажу - це і гарно оформлені вітрини фірмових магазинів, і використання характерного для підприємства зеленого кольору, і великогабаритні вивіски.

Велику роль у рекламній діяльності грає участь у виставках, здобуття золотих і срібних медалей. Широкомасштабної реклами Бердичівського пива не потрібно, адже самі споживачі рекламують його один одному.

2.6 Характеристика конкурентного середовища

Конкурентоспроможність підприємства залежить від його становища на ринку, тобто від його взаємозв'язків з постачальниками, покупцями, стосунків з конкурентами.

Бердичівський пивзавод не має постійних постачальників. Кожен раз шукає інших, щоб на більш вигідних умовах укласти договір на поставку тієї чи іншої сировини. З одного боку це вигідно для підприємства, оскільки щоразу можна знаходити нових кращих постачальників з кращою сировиною або дешевшою ціною на продукцію їхнього виробництва, але з іншого боку відсутність постійного постачальника може негативно вплинути на підприємство в умовах нестачі сировини, коли постачальник повинен буде спершу виконувати контракти, які були укладені раніше. Головним постачальником є КСП, в яких пивзавод закупає ячмінь для виробництва власного солоду. Солоду власного виготовлення не достатньо для виробництва потрібної кількості пива, тому решту готового солоду завод закуповує на Славутському солодовому заводі. Інший важливий компонент для виготовлення пива - хміль - Бердичівський пивзавод також закуповує у КСП, деколи в Укрхміль.

На стадіях поза межами безпосереднього виробництва важливим суб'єктом мікросередовища слугують посередники, тобто ті фірми або окремі особи, котрі допомагають підприємству в реалізації його товару на відповідних ринках. До них відносяться насамперед торгові посередники, фірми спеціалісти з організації товарообігу Бердичівський пивзавод старається закуповувати сировину в більшості з самими виробниками хмелю та ячменю. Що стосується продажу пива кінцевим споживачам, то тут ситуація протилежна. Завод має дуже малу роздрібну мережу продажу пива, тільки декілька магазинів, які розташовані тільки в м. Бердичеві. За межами міста як кажуть: "руки не дійшли". На споживчий ринок пиво поступає через торгових посередників, які закуповують пиво партіями на самому заводі. Найменша партія ємкісного пива 1 КЕГа - 50 літрів, найбільша - 120КЕГ.

Усі товаровиробники завжди мають дуже ретельно і постійно вивчати своїх клієнтів (споживачів продукції) аби вистежувати кон'юнктури ринку та оперативно реагувати на її зміни, що повсякчас відбуваються на ньому. Головним показником ринку для продавця є попит на його продукції, тобто потреба в ній, яка забезпечує купівельну спроможність. Протягом року попит змінюється, він є нерегулярним під впливом фактору сезонності. Влітку на пиво дуже великий попит в порівнянні з зимовим періодом. Нерегулярність попиту на протязі більш короткого терміну, наприклад місяця, залежить від кількості святкових днів. Якщо проаналізувати споживачів, то найбільше пива вживають чоловіки середнього віку, хоча пиво полюбляють і споживають всі версти населення, включаючи і жінок.

Як вже зазначалось Бердичівський пивзавод не має власної розгалуженої збутової мережі. Пиво доходить до споживача через посередників: оптові бази, мережу магазинів.

Комерційного успіху на внутрішньому і зовнішньому ринках досягає той господарський суб'єкт, котрий всебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію. Витримування конкуренції є чи не найскладнішим завданням, яке належить розв'язати усім суб'єктам, які намагаються як найдовше утриматися на відповідному ринку. Причому вирішальне значення має розробка і дотримання певної ринкової стратегії і тактичної поведінки з урахуванням багатьох чинників, які впливають на рівень і сутність жорсткості конкуренції.

На бердичівському ринку пива продається крім бердичівського багато інших підприємств. Найбільш достойним і головним конкурентом є "Оболонь". Пиво "Оболонь" конкурує з бердичівським в питанні терміну зберігання. Бердичівське пиво зберігається 7-9 діб, а "Оболонь" - біля місяця. Але за смаковими якостями і вмістом консервантів і стабілізаторів "Оболонь" - гірше пиво.

В м. Бердичеві Бердичівський пивзавод є монополістом, якому тут ніщо не загрожує.

По ціні бердичівське пиво найдешевше, що надає конкурентних переваг з іншими пивзаводами.

Дотримання певної ринкової стратегії і тактики поведінки є результатом стратегічного планування на підприємстві. На основі розроблених стратегій підприємство розробляє план маркетингу. Планування маркетингової діяльності здійснюється по всьому комплексу маркетингу (продукція, ціна, реклама, канали збуту і його стимулювання).

Дії підприємства в усіх сферах ринку однакові, один комплекс маркетингу. Ця стратегія економічна, бо потребує відносно невеликих витрат на вивчення ринку, рекламу, канал збуту. Проте за умови конкурентної боротьби вони не завжди можуть бути ефективними.


Подобные документы

  • Загальна характеристика підприємства ТОВ "Бердичівський пивоварний завод", оцінка його інвестиційно-інноваційної діяльності та системи комунікацій. Реалізація функцій управління на заводі. Аналіз ринку пива та особливостей подальшого розвитку галузі.

    отчет по практике [2,1 M], добавлен 21.01.2014

  • Мета, завдання, функції інвестиційного менеджменту. Організаційне і інформаційне забезпечення управління цією діяльністю. Аналітичне дослідження діяльності ТОВ "Бердичівський пивоварний завод". Шляхи удосконалення управління інвестиціями на підприємстві.

    дипломная работа [457,2 K], добавлен 22.03.2013

  • Стисла характеристика підприємства, його організаційна структура та основний вид зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз виробництва та реалізації продукції, оцінка фінансового стану. Система оподаткування заводу. Характеристика трудових ресурсів.

    курсовая работа [125,6 K], добавлен 25.05.2009

  • Історія розвитку підприємства. Організаційна структура управління. Виробництво продукції ВАТ "Стахановский завод феросплавов". Організація роботи з покупцями та замовниками. Плановані показники та їх розрахунок. Фінансова діяльність підприємства.

    отчет по практике [111,5 K], добавлен 13.06.2013

  • Фактори, що впливають на рентабельність продукції підприємства. Оцінка стану, руху та ефективності використання основних засобів, оборотних коштів та трудових ресурсів підприємства. Розрахунок витрат, собівартості продукції та фінансових результатів.

    курсовая работа [318,6 K], добавлен 19.09.2014

  • Виробнича потужність та програма підприємства. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві, їх вплив на показники діяльності підприємства.

    курсовая работа [80,3 K], добавлен 16.11.2008

  • Суть цін та їх система в аграрному виробництві, методика визначення рентабельності. Використання основних ресурсів підприємства. Динаміка виробництва валової продукції, грошових надходжень і прибутку. Напрямки удосконалення цін та зниження собівартості.

    курсовая работа [94,2 K], добавлен 16.11.2014

  • Характеристика ВАТ НЗФ, основні документи, що регулюють діяльність підприємства. Аналіз використання трудових ресурсів. Огляд фінансово-господарської діяльності підприємства. Облік коштів та їх розрахунків, необоротних активів та готової продукції.

    отчет по практике [135,5 K], добавлен 10.11.2010

  • Ефективність використання ресурсів підприємства. Господарська діяльність підприємства, використання окремих видів ресурсів. Показники підвищення ефективності підприємства. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства.

    курсовая работа [112,3 K], добавлен 16.11.2008

  • Загальна характеристика підприємства та організація його діяльності. Правові основи створення та забезпечення діяльності підприємства. Структура управління та організація виробництва. Ринкові умови та фактори, що впливають на діяльність підприємства.

    курсовая работа [157,5 K], добавлен 09.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.