Теоретико-методологічні засади дослідження економічних систем Європейського Союзу

Інститути у класичному розумінні - це формальні правила, стандартні оперативні процедури та урядові структури. З цього погляду, як зазначають П. Холл і С. Тейлор [140], дослідження європеїзації спрямували всю свою увагу власне на „нові інституціоналістські підходи” - історичний, раціонального вибору і соціологічний.

Головна увага в історичному підході приділяється аналізу послідовності внутрішньої адаптації у зв'язку з еволюцією європейського політичного дискурсу, стратегії, інститутів і політики. Внутрішні політичні зміни (значні чи незначні), пояснюють за допомогою використання таких понять, як „залежність від шляху”, „зростаюча віддача”, „позитивний зворотний зв'язок”. Політичні зміни відбуваються головно тоді, коли внутрішньополітичні актори раціонально використовують європейські ресурси, спрямовані на підтримку попередньо визначених орієнтирів.

Соціологічний інституціоналізм використовуються разом з аналізом „когнітивної” європеїзації, тобто у процесі аналізу змін психологічної поведінки внутрішньополітичних акторів.

ЄС перебуває у постійному стані переговорів у різних сферах політики: від рибальства до зовнішньої політики та імміграції. Постає запитання, яке ж відношення має європеїзація до переговорного процесу й управління загалом. Відповідь на це запитання є очевидною. Як слушно зазначають С. Булмер та К. Раделлі [100], європейська політика не виникає з повітря, а твориться у переговорному процесі. Національні моделі політики включаються у переговорний процес на рівні ЄС і у більшості випадків творять синтез. Дуже рідко, але трапляється, що одна держава може бути особливо впливовою. Потенціал для європеїзації національної політики є найбільшим, якщо члени урядів дійшли згоди в тих питаннях, де їхні інтереси збігаються.

Внутрішня адаптація у широкому сенсі і може охоплювати, наприклад, адміністративну адаптацію виконавчої влади до „безперервної системи пере- говорів” у межах ЄС, адаптацію груп інтересів і соціальних рухів до нових інституційних структур, а також нормативні наслідки щодо важливих політичних питань.

Легше координуються державами ті сфери, у яких національні уряди відіграють ключову роль. Така ситуація наявна тоді, коли питання, що вирішуються, не є суб'єктами європейського права; де рішення є винятково прерогативою урядів, або в яких ЄС є просто ареною для обміну ідеями. На практиці ці обставини застосовують у таких галузях, як зовнішня політика, співпраця поліції і у всьому спектрі інших сфер політики, що підлягають впливу так званого методу відкритої координації (МВК).

МВК визнає, що соціальна політика залишається на відповідальності країн-членів (відповідно до принципу субсидіарності). Це означає, що країни-члени визначають загальні цілі і вчаться один у одного, як найкраще досягти цих цілей. На саміті у Ніцці 2000 року було вирішено, що країни-члени повинні впроваджувати плани дій у боротьбі з бідністю та соціальною ізоляцією і визначати загальні цілі за допомогою соціальних показників. Показники охоплюють фінансову бідність, нерівність доходів, тривале безробіття, регіональні відмінності в зайнятості, тривалості життя та поганому здоров'ї [104, с. 533].

Зважаючи на необов'язковий характер, вплив цього нового методу управління в питаннях національної політики широко висвітлюється у літературі. Замість європеїзації, яка базується на основі інституційної відповідності, структурні зв'язки між європейським та національним рівнями завдяки методу відкритої координації опираються на інші механізми. По-перше, МВК може мати нормативний вплив на національну політику, оскільки цілі є нормативно сформульовані, а мета - визначеною. Крім того, основні принципи містять конкретні норми, на яких країни-члени повинні зосередити свою політику. Для дотримання цих керівних принципів країни-члени отримують щорічно зауваження та рекомендації від Європейської Комісії щодо прогресу у веденні своєї політики відповідно до принципів і цілей [104, с. 534].

Другим механізмом європеїзації, на який вплинув МВК, є взаємне навчання. Воно відбувається завдяки обміну досвідом представників від країн з їхніми міжнародними колегами. І та політика, яку вважають найкращою практикою, буде так званою політикою наслідування чи імітації.

З МВК європейські країни домоглися певного прогресу на шляху конвергенції, який не слід недооцінювати. Навіть прихильники координованої ринкової економіки визнають, що її застосування не буде достатньо для забезпечення переходу на вищий етап ВМК у галузі зайнятості та економічного зростання.

Питання європеїзації набуло такого розголосу серед учених-економістів, на нашу думку, а ще й тому, що вона більше сконцентрована та внутрішньополітичних змінах, ніж на політичному розвитку ЄС. Європеїзацію часто використовують як аналітичний підхід до розуміння внутрішніх змін. Деякі вчені зазначають, що інколи національним економікам буває досить важко поглинути політику ЄС на національному рівні для отримання певних внутрішньополітичних наслідків. Якщо політика країни добре вписується у політику ЄС, то й не буде ніякого впливу: все відбуватиметься так, як і раніше. Водночас, країні, чия політика повністю відрізняється від політики ЄС, було б майже неможливо адаптуватися до вимог Європи. Зважаючи на це, Дж. Капорасо, Т. Різ та М. Коулс стверджують, що вплив європеїзації буде найбільш помітним за наявності помірної конвергенції („ступені згоди”) [110, с. 1-20].

„Ступінь згоди” передбачає чіткий, вертикальний ланцюжок команд, у яких політика ЄС опускається від Брюсселя до країн-членів. Внутрішні інститути в такому випадку є основними механізмами, через які здійснюється європейський вплив. Проте є випадки, коли політика ЄС була абсолютно інноваційною для внутрішніх інститутів. Це, наприклад, стосується запровадження механізму регулювання політики навколишнього середовища в Іспанії чи трансформації політики конкуренції у деякі країни ЄС.

„Ступінь згоди” добре працює у тих випадках, коли політика ЄС передбачає певну модель або шаблон того, як країна повинна вводити політику на практиці. Проте є й один недолік „ступеню згоди”, який пояснюються тим, що він сформульований у „вертикальному” (вертикальний ланцюжок команд) виді європеїзації. Отже, це найбільше відповідає моделі ієрархічного управління й моделі позитивної інтеграції.

На початку 1990-х років наукові дискусії, пов'язані з процесом європеїзації, постійно розширювалися. В останній стадії цієї дискусії додавалися різні методи опрацювання або аналітичні моделі. Більшість учених (Різ, Коул та Капорасо [110]), які досліджували європеїзацію, використовували базову модель, що розглядає невідповідності між державним рівнем аналізу та рівнем аналізу ЄС, що є основним параметром внутрішніх перетворень (рис. 1.2).

(1) Процес європеїзації

(2) Невідповідність між внутрішньою структурою та структурою ЄС =

=> тиск адаптації

(3а) Посередницькі інституції

(3б) Практика країн

(4) Внутрішні зміни

Рис. 1.2 Базова модель європеїзації. Джерело: [94]

Вищенаведена модель ще має назву „низхідної” моделі, її основний аргумент полягає у тому, що чим більша невідповідність, тим більший тиск на внутрішні трансформації, без якого внутрішні політичні актори не зможуть провести реформи. Низхідна модель концептуалізує внутрішні реалії як залежні змінні, характеристики яких пов'язана з процесами на європейському рівні. Невідповідності трактують як каталізатор для внутрішніх перетворень, проте можливість систематичного розгляду на національному рівні передбачена тільки в кінці процесу європеїзації.

Отже, ця модель недостатньо відповідає на запитання, яким чином вплив на рівні ЄС визначає внутрішні перетворення. Внутрішні перетворення не можуть бути лише результатом впливу європеїзації на них, а радше результатом внутрішніх чи глобальних процесів, які відображаються у трансформаційній моделі. З цієї причини розвиток політичної системи визначається насамперед внутрішнім політичним процесом. Водночас, зовнішні процеси мають свій вплив на різні компоненти внутрішнього політичного процесу в різних системи (рис. 1.3).

Рис. 1.3 Трансформаційна модель європеїзації. Джерело: [94]

Коли політичні процеси починаються і закінчуються на рівні внутрішніх акторів, поділ між верхньою і нижньою межею є досить нечітким. Згідно з цією концепцією внутрішні процеси переміщуються до центру за умови зовнішнього європейського та світового впливу. Цю модель не раз доповнювали і удосконалювали, передусім зважаючи на достить близькі поняття європеїзації та глобалізації (Д. Вердір, С. Брін [210]), де часто європеїзацію розглядають як певний вид глобалізації, з погляду не лише економіки, а й культури [212]. По-друге, регіональний компонент стає щораз актуальнішим в європейській політиці. Виходячи за межі ієрархічного суверенітету, процеси європеїзації змінювалися відповідно до реакції субнаціональних акторів та їхніх владних відносин (Т. Концельман, М. Кнодт [108], А. Бенц [95]). Окрім європейських та глобальних масштабів, регіональний аспект також впливає на внутрішні політичні процеси. Зважаючи на це, удосконалену трансформаційну модель європеїзації можна зобразити так (рис. 1.4).

Враховуючи у цій моделі норми, ідеї, політичних акторів та інституції, політичний процес розглядають як складну систему взаємодії, яка спрямована на досягнення конкретних політичних результатів.

Проте обидві моделі нехтують впливом, який мають країни на ЄС. Припущення про чіткий вектор впливу можна знайти у третій моделі. У цій моделі європеїзацію розглянуто не як лінійний адаптаційний процес, а як переплетення зворотних ефектів. Ця модель базується на теорії соціального конструктивізму, яка розглядає взаємозв'язок між цінностями і нормами, що зумовлюють формування соціальної реальності.

Рис. 1.4 Розширена трансформаційна модель. Джерело: [94]

Отже, поняття європеїзації має охоплювати такі елементи: а) формування, б) дифузія, в) інституціоналізація (формальних і неформальних) інститутів, цінностей та норм. І хоча імпульс європеїзації ще формально виходить від ЄС, у цій моделі вже немає чіткої ієрархії між двома рівнями.

Рис. 1.5 Європеїзація як мікропроцес. Джерело: [94]



Графічно це відношення може бути зображено у вигляді трьох кіл, які відображають національні, європейські та глобальні політичні процеси. Там, де круги перетинаються, процеси впливають один на одного і можуть ініціювати певні динамічні події. На рис. 1.5 зображено варіанти європеїзації з погляду впливу усунення кордонів у внутрішній політиці. Де внутрішні та європейська політики перетинаються, виникає феномен європеїзації.

Отже, модель демонструє, що нова основа для внутрішньої політики виникає в країнах-членах ЄС від попередніх процесів на рівні ЄС. Політичні сили і суспільства, які їх легітимізували, перебувають, відповідно до цієї концепції, на фазі соціального навчання (завдяки процесам європейської інтеграції). Водночас, на рівні ЄС формується повнота політичного процесу. З цього погляду, європеїзація є макрофеноменом, який впливає на всі функціональні сфери політичного циклу. Не тільки актори й установи відповідають рівню ЄС завдяки соціальному навчанню, але й суспільства і його індивіди, їхні норми та цінності. Саме ця концепція найбільше відповідає постулатам ордолібералів про значення цінностей у суспільному порядку.

Проте у реальному вимірі моделі європеїзації не існують окремо одна від одної. Вони взаємодіють між собою. Позитивна або низхідна інтеграція вимагає введення активної наднаціональної політики. Зазвичай, виконавчі органи ЄС у переговорному процесі створюють шаблон політики, її завдання полягає в тому, щоб ввести цей шаблон в експлуатацію у країнах-членах. У галузях економічної політики позитивна інтеграція часто тягне за собою корекцію правил ринку. Тобто політика спрямована на обмеження шкідливого впливу ринкових процесів: через боротьбу із забрудненням навколишнього середовища, соціальну політику, регіональну політику, ветеринарну політику, яка супроводжує спільну сільськогосподарську політику тощо. У таких вищезазначених сферах ЄС часто повинен пройти через важкий процес переговорів з метою узгодження правил ведення політики. Однак основний інтерес у тому, щоб узгодити шаблон політики та правильно імплементувати її на рівні країн-членів.

На відміну від позитивної інтеграції, негативна або горизонтальна інтеграція належить до області, де усунення національних бар'єрів є достатнім для створення загальної політики. Часто навіть не потрібно вносити зміни до національного законодавства, оскільки ці правила містяться у договорах між державами-членами.

Зацікавлені угрупування на внутрішньодержавному рівні можуть намагатися збільшити (розширити) такі стратегії. Захищаючи важливість національної арени та акцентуючи на вирішальній ролі національних груп інтересів, можна зробити висновок, що вплив низхідної європеїзації протистоїть політичній позиції акторів на національному рівні. Припустимі преференції та організаційна сила коаліції національних акторів мають важливе значення на шляху європеїзації. Узагальнена модель європеїзації зображена на рис. 1.6.

Рис. 1.6 Узагальнена модель європеїзації. Джерело: складено автором за [208; 215]

Отже, можна виділити два рівні європеїзації і, відповідно, утворення європейської економічної системи - це наднаціональний та внутрішньодержавний. Наднаціональний рівень концентрується на ефектах зовнішнього тиску, який чинить опір з боку ЄС на країн-членів, а внутрішньодержавний рівень ґрунтується на створенні та розвитку на європейському рівні окремих адміністративних структур [215, с. 11]. На внутрішньодержавному рівні відбуваються ті зміни структури, процесів, правил, стандартів, які здійснюються під впливом європейської інтеграції.

Сьогодні ЄС працює одночасно у двох напрямах - зміцнення та субсидіювання процесів прийняття національних рішень, а також забезпечення дотримання загальноєвропейських стандартів. З часу заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі ЄС невпинно наближається до повного політичного союзу. Ця тенденція свідчить про виникнення дедалі більшої кількості галузей політики, які належать до компетенції ЄС, що передбачає й функціонування європейської економічної системи.

Отже, ЄС охоплює різні аспекти співпраці:

- автономне прийняття рішень: країни-члени ЄС надали Європейській комісії право приймати рішення у певних сферах, таких як конкурентне право, контроль за державною допомогою та лібералізацією;

- гармонізація: державні закони були гармонізовані відповідно до законодавчого процесу ЄС. Унаслідок цього право ЄС є наявним у системах країн-членів;

- співпраця: на засіданні Ради ЄС країни-члени погодилися співпрацювати і координувати свою внутрішню політику.

Можемо підсумувати, що європеїзація поступово охоплює всі ланки життя спільноти. Проте важливим залишається питання впливу країн-членів на формування загальних для ЄС правил та норм функціонування системи. Дві європейські наймогутніші держави (Франція та Німеччина) поряд з потужною третьою (Великобританією), вважали й досі вважають себе батьками Європи. Німеччина, яку вважали „гаманцем” Європи завдяки її надійному центральному банку і сильній валюті, завжди вважалася „патріархом”, незважаючи на її „кримінальну” історію у 30-40-х роках ХХ століття. Франції, як і Великобританії, не дають спокій їхні колоніальні зв'язки, проте й вони заслуговують на провідну роль у процесі європеїзації. Отже, ми бачимо, що у процесі європеїзації домінують дві моделі капіталістичної економічної системи - ліберальна ринкова система (яку представляє Великобританія) та координована ринкова система (яку представляють Німеччина та Франція).

Для того, щоб з'ясувати, де перебуває європейська економічна система у системі координат між ліберальною та координованою ринковими економіками, Ф. Шарпф пропонує спрощену двовимірну модель, де „європеїзація” і „національна автономія” описують вертикальну вісь європейської інтеграції, а соціально-економічні відмінності між „соціальним регулюванням” і „лібералізацією” позначаються на горизонтальній осі (рис. 1.7).

Рис. 1.7 Вплив європеїзації на соціальну ринкову економіку (СРЕ), ліберальну ринкову економіку (ЛРЕ) та європейську ринкову економіку (ЄРЕ). Джерело: [198, с. 238]

З рис. 1.7 видно, що соціально-ринковим економікам доведеться більше поступитися, аніж ліберальним. Інтеграція та дерегулювання не матимуть великий вплив на інститути і політику країн з ліберальною ринкової економікою, де є відносно низький рівень соціального регулювання і мінімального добробуту. Конкурентні можливості для ліберально-ринкової економіки будуть збільшуватися внаслідок поширення негативної інтеграції та дерегуляції раніше захищених ринків соціально-ринкової економіки. Наявні економічні інститути малих і середніх підприємств, навпаки, будуть систематично послаблюватися дерегулювальними ефектами негативної інтеграції та конкуренцією, а їхні державні установи будуть зв'язані європейським законом про конкуренцію, права мобільності людини і недискримінаційним законом. Отже, існуючі соціально-економічні режими

Негативна інтеграція передбачає заборони, що накладаються на країн-членів, дискримінаційну поведінку та інші обмежувальні практики. Позитивна інтеграції полягає у зближенні законів та стандартів. Особливо важливим (і спірним) у цьому відношенні є прийняття гармонізації законодавства.

Малий та середній бізнес будуть змушені зміститися вправо до більш „ліберальної” конфігурації [198, с. 238].

На підставі вищезазначеного можемо підсумувати, що „європейська ринкова економіка” (ЄРЕ) через позитивну інтеграцію буде більше нагадувати соціально-економічні режими країн з ліберальною ринковою економікою, аніж створить соціальну ринкову економіку на європейському рівні. Структурна конструкція європейської інтеграції закрила доступ до верхнього лівого квадрата на рис. 1.7, в який би так хотіли переміститися проєвропейські християнські демократи і соціал-демократи [198, с. 239]. Зважаючи на це, лібералізація може коливатися між ліберальним низхідним імпульсом та національними висхідними регуляторними стратегіями.

ВИСНОВКИ

Одним з важливих напрямів вивчення економічних систем є аналіз закономірностей, тенденцій їх розвитку. Особливістю цього процесу є його суперечливість - на різних часових проміжках одні тенденції змінюються прямо протилежними (наприклад, на зміну уніфікації економічних систем та їх елементів приходить їх індивідуалізація, набуття ними нових рис). Глибокий аналіз поняття та типів економічних систем дав можливість сформулювати своє узагальнене визначення: економічна система - це сукупність економічних компонентів та елементів національного господарства, які базуються на національних цінностях, соціальному становищі та навколишньому середовищі.

Економічні системи з моменту свого виникнення і до наших днів пройшли значний еволюційний шлях розвитку. Налічується безліч різних їхніх видів і типів, що відрізняються способами суспільного розподілу праці й організацією, формами власності, видами координації елементів системи та іншими ознаками. В економічній теорії класифікація економічних систем здійснюється на підставі критеріїв - визначальних ознак, що дають змогу розмежувати системи. Серед сучасних економічних систем найбільш

поширеною є система ринкової економіки, яка у різних країнах набула різних форм та особливостей (ліберальна ринкова економіка та координована ринкова економіка).

Найяскравішою формою координованої ринкової економіки є соціальна ринкова економіка, концепція якої розроблена німецькими економістами, представниками фрайбурзької економічної школи (В. Рьопке, А. Рюстовом, В. Ойкеном, А. Мюллер-Армаком). Концепція соціального ринкового господарства - це спроба синтезувати гарантовану державою економічну свободу в ринковій економіці з ідеалами соціальної держави, пов'язаними з соціальною захищеністю і соціальною справедливістю.

Отже, характеризуючи певну країну чи групу країни, ми розглядаємо їхні економічні системи. Оскільки об'єктом нашого дослідження є економічна система ЄС, то найбільшу увагу приділятимемо ліберальній та координованій ринковим економікам, які під впливом процесів європеїзації постійно зближуються.

Європеїзація означає вплив європейської інтеграції на держави, особливо на їхні структури, процеси та функції. Цей процес є поетапним і призводить до того, що механізми ЄС стають частиною національної системи держави. Метою таких процесів є досягнення спільної користі для всього інтеграційного угрупування і тривалого розвитку охорони навколишнього середовища, високого рівня зайнятості й соціального забезпечення, а також поліпшення якості життя.

Незаперечним є також факт впливу країн-членів Співтовариства на формування європейської економічної системи. Такий вплив залежить від багатьох чинників, і є не до кінця дослідженим ученими. Для досягнення компромісу у веденні єдиної політики країнам-членам довелося йти на деякі поступки або ж, навпаки, відстоювати власні інтереси на рівні ЄС. Той факт, що ЄС прямує до повної економічної і політичної інтеграції, а також завершені етапи цієї інтеграції свідчать про здатність держав до компромісу та наближення їхніх систем до єдиної європейської економічної моделі.

З метою дослідження впливу країн-членів ЄС на формування економічної системи Співтовариства розглянуто одну з держав-засновниць ЄС - Федеративну Республіку Німеччини. Ця країна має значний авторитет на політичній арені світу і своєю соціальною ринковою економікою показує приклад не лише країнам ЄС, а й іншим країнам світу, зокрема Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналітичний звіт про стан і перспективи розвитку малого та середнього підприємництва в Україні [Електронний ресурс]: Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства

2. Андреюк Н.В. Проблеми та перспективи інноваційної діяльності малих підприємств [Електронний ресурс] / Н.В. Андреюк, Л.А. Мартинюк

3. Бласко Г. Економічне диво чи економічна загадка? Соціальне ринкове господарство та його застосування / Г. Бласко. - К.: Світовид, 1992. - 57 с.

4. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. - М.: Дело ЛТД, 1994. - 676 с.

5. Внаслідок економічної кризи частка середнього класу в Україні зменшилася [Електронний ресурс]

6. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: До ефективніших суспільств. Доповідь Римському клубові / Б. Гаврилишин. - К.: Основи, 2009. - 238 с.

7. Галерея экономистов. Вальтер Ойкен [Электронный ресурс]

8. Грабинський І. Еколого-економічна система України: порівняльний аналіз / І. Грабинський. - Львів: НТШ, 1997. - 240 с.

9. Грабинський І.М. Теоретико-методологічні проблеми оцінки сталості еколого-економічного розвитку в країнах Західної Європи / І.М. Грабинський, Р.В. Міхель // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. - 2011. - №28. - С. 150-158.

10. Грищенко А. Інтеграційний вектор реалізації національних економічних інтересів України: теоретичні та практичні аспекти А. Грищенко // Міжнародна економічна політика. - 2011. - №14-15. - С. 208-236.

11. Дзюбик С. Основи економічної теорії / С. Дзюбик, О. Ривак. - К.:

Основи, 1994. - 333 с.

12. Економічна історія: [лекції] / Н.О. Тимочко, О.А. Пучко, Л.М. Рудомьоткіна та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 268 с.

13. Економічна та соціальна політика // Національна безпека і оборона. - 2011. - №3 - С. 22-44.

14. Економічна теорія. Політекономія: [підручник] / В.Д. Базилевич [та ін.]; за ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2008. - 719 с.

15. Економічні системи: монографія. Т. 1 / [за ред. Г.І. Башнянина]. - Львів: ЛКА, 2006. - 484 с.

16. Звіт Антимонопольного комітету України за 2011 рік. - Офіц. вид. - [Електронний ресурс]

17. Злупко С. Економічна думка України / С. Злупко. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. - 496 с.

18. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: навч. посіб.: [пер. з англ.] / Волтер Кернз; за заг. кер. В. С. Ісакович. - К.: Знання, 2002. - 381 с.

19. Кизим М.О. Аналіз теоретичних передумов нерівномірності розвитку регіональних утворень у рамках концепції конвергенції [Електронний ресурс] / М.О. Кизим, О.А. Гейман

20. Ковальчук В.М. Економічна думка минулого і сьогодення: навч. посіб. /

В.М. Ковальчук, М.І. Сарай. - Тернопіль: ТАНГ - Астон, 2000. - 325 с.

21. Козловски П. Социальное рыночное хозяйство: социальное уравновешивание капитализма и всеобщность экономического порядка (о концепции Альфреда Мюллера-Армака) // Социальное рыночное хозяйство. Теория и этика экономического порядка в России и Германии [Электронный ресурс] / П. Козловски. - СПб.: Экономическая школа, 1999

22. Колганов А.И. Экономическая компаративистика: Сравнительный анализ экономических систем: [ученик] / А.И. Колганов, А.В. Бузгалин.

- М.: ИНФРА-М, 2009. - 746 с.

23. Конвергенція економічних моделей Польщі та України: монографія / [Д. Лук'яненко, В. Чужиков, Г. Вожняк та ін.]; за наук. ред. Д. Лук'яненка, В. Чужикова, М. Вожняка. - К.: КНЕУ, 2010. - 719 с.

24. Конституція України. - К.: Велес, 2008. - 48 с.

25. Кораблев Н.М. Кластеризация данных методом k-means с использованием искусственных иммунных систем / Н.М. Кораблев, А.А. Фомичев // Бионика интеллекта. - 2011. - №3 (77). - С. 102-106.

26. Кульчицький Б. Економічні системи суспільства: теорія, методологія, типологізація / Б. Кульчицький. - Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. - 352 с.

27. Куць Г.М. Неолібералізм: основні ідеї та інтерпретації / Г.М. Куць // Вiсн. Харкiв. нац. ун-ту iм. В.Н. Каразiна. Сер. Питання політології. - 2010. - Вип. 17. - С. 174-183.

28. Леоненко П.М. Сучасні економічні системи: навч. посіб. / П.М. Леоненко, О.І. Черепніна. - К.: Знання, 2006. - 429 с.

29. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці XX сторіччя) / І.І. Лукінов. - К.: Ін-т економіки НАН України, 1997. - 456 с.

30. Методичні засади соціально орієнтованої ринкової економіки / [О.Г. Головніна]. - К.: НТУ, 2005. - 459 с.

31. Міхель Р.В. Вплив східних та західних векторів на розвиток економічної системи України / Р.В. Міхель // Зб. матеріалів ІІІ міжнар. великої акад.

конф. з політології [„Східна Європа у системі координат (Північ, Південь, Захід, Схід)”], (Львів, 25-26 жовт. 2012 р.). - Львів, 2012. - С. 110-112.

32. Міхель Р.В. Застосування соціально-ринкової концепції у монетарній політиці України / Р.В. Міхель // Зб. тез доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [„Сучасні тенденції міжнародних відносин: сучасна теорія і практика”], (Львів, 11-12 квіт. 2013 р.). - Львів, 2013. - С. 140-144.

33. Міхель Р.В. Механізми конвергенції перехідних економік до сучасних моделей капіталізму / Р.В. Міхель // Зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф. [„Соціально-економічна конвергенція в Європі: фокусування на Україні”], (Сімферополь, 16-18 квіт. 2013 р.). - Сімферополь, 2013. - С. 109-112.

34. Міхель Р.В. Соціально-ринкові аспекти конкурентної політики України / Р.В. Міхель // Зб. тез доп. VIII Наук.-практ. конф. молодих вчен. [„Актуальні проблеми світового господарства і міжнародних економічних відносин”], (Харків, 5 квіт. 2013 р.). - Х., 2013. - С. 179-182.

35. Міхель Р.В. Сучасні погляди на типологізацію капіталістичної системи / Р.В. Міхель // Зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [„Актуальні проблеми міжнародних відносин: політичні, правові та економічні аспекти”], (Львів, 22 верес. 2011 р.). - Львів, 2011. - С. 27-30.

36.Міхель Р. Вплив монетарної політики Німеччини на монетарну політику ЄС / Р. Міхель // Аналітично-інфомаційний журнал «Схід». - 2012. - №5 (119). - С. 28-34.

37.Міхель Р. Вплив світової фінансової кризи на трансформацію структури зовнішньої торгівлі ФРН / Р. Міхель // Зб. тез доп. Наук. конф. ф-ту міжнар. відносин, присвяч. 350-річчю Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка (Львів, 8-9 лют. 2011 р.). - Львів, 2011. - С. 135-137.

38.Міхель Р. Вплив Федеративної Республіки Німеччини на формування конкурентної політики ЄС / Р. Міхель // Економіка і держава. - 2012. -

№5. - С. 86-89.

39. Міхель Р. Глобалізація капіталістичної системи / Р. Міхель // Зб. тез доп. наук.-практ. конф. [„Интеграционные приоритеты Украины в современном геоэкономическом пространстве”], (Сімферополь, 30 верес.-1 жовт. 2011 р.). - Сімферополь, 2011. - С. 47-50.

40. Міхель Р. Диспропорції у торгівлі між Україною та ФРН / Р. Міхель // Зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [«Економіка України в умовах посилення глобалізацій них процесів: виклики і перспективи»], (Львів, 15-16 трав. 2009 р.). - Львів, 2009. - С. 277 - 278.

41. Міхель Р. Євроінтеграційний вектор трансформації Польщі: приклад для України / Р. Міхель // Вісн. соц.-екон. досліджень ОДЕУ. - 2014. - №2 (53). - С. 98-106.

42. Міхель Р. Європеїзація економічних систем країн-членів ЄС / Р. Міхель

// Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №1. - С. 64-78.

43. Міхель Р. Залежність між складовими сталого розвитку в соціально- орієн-тованій економіці ФРН / Р. Міхель // Зб. тез доп. Міжнар. наук. студ.-асп. конф. [„Актуальні проблеми розвитку національної економіки України”], (Львів, 13-14 трав. 2011 р.). - Львів, 2011. - С. 318-319.

44. Міхель Р. Значення європейської ради працівників у соціальній політиці ЄС / Р. Міхель // Зб. тез доп. Дев'ятої міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчен. [„Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”], (Тернопіль, 23-24 лют. 2012 р.). - Тернопіль, 2012. - С. 42-43.

45. Міхель Р. Значення програми пом'якшення відповідальності у конкурентній політиці ЄС / Р. Міхель // Зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [„Сучасні тенденції міжнародних відносин: сучасна теорія і практика”], (Львів, 5 квіт. 2012 р.). - Львів, 2012. - С. 215-218.

46. Міхель Р. Концепція нової соціальної ринкової економіки в умовах глобалізації / Р. Міхель // Зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [„Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”], (Тернопіль, 24-25 лют. 2011 р.). - Тернопіль, 2011. - С. 71-72.

47. Міхель Р. Принципи державного регулювання в соціально-ринковій економіці / Р. Міхель // Зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [„Міжнародні відносини в умовах ХХІ ст.: сучасна теорія і практика”], (Львів, 17-18 листоп. 2011 р.). -Львів, 2011. - С. 151-155.

48. Міхель Р. Процеси конвергенції між країнами-членами ЄС / Р. Міхель // Економіст. - 2013. - №2. - C. 25-29.

49. Міхель Р. Спільні риси у конкурентній політиці ЄС та Німеччини / Р. Міхель // Вісн. Черкас. держ. техн. ун-ту. Сер. екон. науки. 2014. - Вип. 36, Ч.І. Т. 2. - С. 58 63

50. Міхель Р. Становлення конкурентної політики Німеччини: зразок для України / Р. Міхель // Зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. [„Формування конкурентоспроможної економіки: Теоретичні, методичні та практичні засади”], (Тернопіль, 26-27 квіт. 2012 р.). - Тернопіль, 2012. - С. 83-85.

51.Міхель Р. Теоретичні засади функціонування конкурентної політики ЄС у сфері концентрації / Р. Міхель // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. - 2013. №33. - С. 266-273.

52. Мочерний С.В. Економічна теорія: навч. посіб. / С.В. Мочерний. - [4-те вид., стереотип.]. - К.: ВЦ „Академія”, 2009. - 640 с.

53. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження / С.В. Мочерний. - Львів: Світ, 2001. - 415 с.

54. Можливі наслідки від імплементації положень майбутньої Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС та поглибленої зони вільної торгівлі як її головного компоненту. - К.: Представництво Європейської комісії в Україні, 2009. - 89 с.

55. Мюллер-Армак А. Принципы соціального рыночного хазяйства / Социальное рыночное хозяйство. Теория и этика экономического порядка в России и Германии/А. Мюллер-Армак. - СПб.: Экономическая школа, 1999. - 368 с.

56. Національне бюро статистики ФРН [Електронний ресурс]

57. Новицький В.Є. Інформаційні технології в глобально-конкурентному та соціальному контекстах / В.Є. Новицький, Л.П. Гальперіна // Перспективи розвитку українського експортного потенціалу у контексті співробітництва з країнами Середземномор'я та Центрально-Східної Європи: зб. наук. пр.; №6 НДІ міжнародних відносин НАУ / голов. ред. д-р. екон. наук В.Є. Новицький. - К.:[б.в.], 2007. - 137 с.

58. Нуреев Р.М. Очерки по истории иституционализма / Р.М. Нуреев. - Ростов н/Д: „Содействие - XXI век”; Гуманитарные перспективы, 2010. - 415 с.

59. Огляд ОЕСР. Конкурентне право та політика в Україні [Електронний ресурс]. - 2008

60. Основи економічної теорії: підруч. для підготовки мол. спеціалістів / [А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін]. - К.: Вища шк., 1995. - 471 с.

61. Основний Закон ФРН від 23 травня 1949 року [Електронний ресурс]

62. Офіційний сайт Deutsche Bank [Електронний ресурс]

63. Офіційний сайт статистики Світового Банку [Електронний ресурс]

64. Оцінка витрат та вигод від укладання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС / [І. Бураковський, К. Куценко, А. Кобилянська та ін.]. - К.: К.І.С., 2010. - 96 с.

65. Перехідна економіка: підручник / [В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.]; за ред. В.М. Гейця. - К.: Вища шк., 2003. - 591 с.

66. Полякова Ю. Інноваційна активність малого та середнього підприємництва: теоретико-методологічні та прикладні аспекти / Ю. Полякова // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. - 2011. - Вип. 124/125. - С. 60-62.

67. Полякова Ю. Впровадження європейських принципів інноваційної діяльності: досвід для України / Ю. Полякова // Вісн. ЛКА. Сер. екон. - 2011.- Вип. 34. - С. 217-223.

68.Полякова Ю., Півторак М. Сучасний стан зовнішньоекономічного співробітництва України з ФРН / Ю. Полякова, М. Півторак // Зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [„Strategiczne pytania њwiatowej nauki”], (Przemyњl, 07-15 лют. 2012 р.). - Przemyњl, 2012.

69. Поручник А.М. Національний економічний інтерес України: економічна самодостатність у глобальному вимірі: монографія / А.М. Поручник . - К.: КНЕУ, 2008. - С. 29.

70. Порядок денний асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію [Електронний ресурс].

71. Світогосподарські пріоритети України: зб. наук. пр. / НАН України, Об'єд. ін-т економіки; відп. ред. А.С. Філіпенко. - К.: Об'єд. ін-т економіки, 2005. - 124 с.

72. Сіденко С.В. Неекономічні чинники світового економічного розвитку / С.В. Сіденко. - К.: Аврора-Прінт, 2011. - 234 с.

73. Сіденко С.В. Перспективи співпраці України з Європейським Союзом: соціальний аспект / С.В. Сіденко, Д.Г. Лук'яненко, В. І. Чужиков // Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперчностей. - К.: Ін-т сучасного підручника, 2007. - С.104-112.

74. Сіденко С.В. Перспективи співпраці України з Європейським Союзом в контексті його розширення // На Схід та Південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного простору: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 5-7 жовт. 2006 р.). - К.: КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2006. - С. 93-109.

75. Сіденко С.В. Розвиток систем соціального захисту в умовах глобалізації економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.05.01 „Світове господарство та міжнародні економічні відносини” / С.В. Сіденко; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. - К., 1999. - 30 с.

76. Скорадамалья В. Конкурентне право ЄС: навч. посіб. / В. Скорадамалья, Н. Саніахметова, С. Мельник. - К.: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2004. - 231 с.

77. Скороход І.С. Інституційний механізм монетарної політики Європейського Союзу / І.С. Скороход, В.В. Бойко // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2009. - №3. - С. 287-292.

78. Соціальна ринкова економіка: основні орієнтири для України / [під ред. проф. Р. Клапгама]. - К: Представництво Фонду ім. Конрада Аденауера, 2006. - 64 с.

79. Стратегія економічного та соціального розвитку України (2004-2015 роки) „Шляхом Європейської інтеграції” / [Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, та ін.]. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с.

80. Татаренко Н. Стратегія розвитку українського суспільства у контексті світових тенденцій / Н. Татаренко // Розбудова держави. - 1999. - №7-12.

- С. 56-64.

81. Туган-Барановский М.И. Социализм как положительное учение / М.И. Туган-Барановский. - CПб.: Право,1918.

82. Удовиченко В.П. Пошук оптимальної моделі соціально-економічного розвитку України / В.П. Удовиченко // Регіональна економіка. - 1999. - №1 (11). - С. 35-42.

83. Філіпенко А.С. Модель народної економіки для України: основні риси / А.С. Філіпенко // Економічний часопис - ХХІ. - 2010. - №3-4. - С. 3-6.

84. Франко І. Що таке поступ? / І. Франко. - Коломия: [б.в.], 1903. - №72173. - 163 с.

85. Шніцер М. Порівняння економічних систем / М. Шніцер. - К.: Основи, 1997. - 519 с.

86. Экономика / [под ред. д-ра экон. наук, проф. А.С. Булатова]. - М.: ЮРИСТЬ, 2002. - 734 c.

87. Эрхард Л. Полвека размышлений: речи и статьи / Л. Эрхард [пер. с нем.]. - М.: Наука; ТОО „Ордынка”, 1996. - 606 c.

88. Юхименко П.І. Економічна історія: підручник / П.І. Юхименко, П.М. Леоненко. - К.: Знання-Прес, 2008. - 878 c.

89. Ястребов Г. А. Вальтер Ойкен о либерализме и социальной политике // Материали интернет-конференции [„Социальное рыночное хозяйство: концепция, практический опыт и перспективы в России”], (с 20.02.06 по 30.04.06) [Электронный ресурс] / Г.А. Ястребов

90. Adnett N. The European social model: modernisation or evolution? / N. Adnett, S. Hardy. - Cheltenham: Elgar, 2005. - 244 р.

91. Aldenderfer M.S. Cluster Analysis (6th printing) / M.S. Aldenderfer, R.K. Blashfield. - Beverly Hills, 1989. - 88 p.

92. Balcerowicz L. Poland's Transformation / L. Balcerowicz // Finance&Development. - 2000. - Vol. 37. - №3. - Р. 8-9.

93. Baumol W.J. Good Capitalism, Bad Capitalism, and the Economics of Growth and Prosperity / W.J. Baumol, R.E. Litan, C.J. Schramm. - Yale: Yale University Press, 2007. - 321 p.

94. Beichel T. Dimensions of Europeanization [Electronic resource] / T. Beichel.

– Accessmode

95. Benz A. Mehrebenenverflechtung in der Europдischen Union // Markus Jachtenfuchs / Beate Kohler-Koch (Hrsg.) / А. Benz // Europдische Integration. Opladen. - 2003. - S. 317-352.

96. Bіaszczyk B. The Progress of Privatization in Poland / В. Bіaszczyk // MOCT-MOST. - 1994. - №4. - S. 187-211.

97. Boersch-Supan A. The German Public Pension System: How it Was, How it Will Be. [Electronic resource] / А. Boersch-Supan, С. Wilke

98. Borrmann A. Social market economy: experiences in the Federal Republic of Germany and considerations on its transferability to development countries / А. Borrmann. - Hamburg: Verl. Weltarchiv, 1990. - 185 p.

99. Bouget D. Trends of Social Welfare Systems: from Convergence to Attractiveness. An Explanatory Approach [Electronic resource] / D. Bouget // Working Papers on the Reconciliation of Work and Welfare in Europe. - 2009. - REC-WP 13

100. Bulmer S.J. The Europeanisation of National Policy? [Electronic resource] / S.J. Bulmer, C.M. Radaelli // Queen's Papers on Europeanisation.

– 2004. - №1

101. Centeno A.M. Global Capitalism / A.M. Centeno, J.N. Cohen. - Polity Press, 2010. - 180 p.

102. Central banks as economic institutions / [ed. by J.P. Touffut]. - Cheltenham: Elgar, 2008. - 215 p.

103. CiniМ.Competition policy in the European Union / М. Cini, L. McGowan. -Basingstoke: Macmillan, 1998. - 250 p.

104. Cominada K. Patterns of Welfare State Indicators in the EU: Is there Convergence? / K. Cominada, K. Goudswaard, O. Vliet // Journal of Common Market Studies. - 2010. - Vol. 48. - №3. - P. 529-556.

105. Competition policies in Europe / [ed. by Stephen Martin]. - Amsterdam: Elsevier, 1998. - 432 p.

106. Complexity and co-evolution: continuity and change in socio-economic systems / [ed. by E. Garnsey and J. McGlade]. - Cheltenham: Edward Elgar Publishing Limited, 2006. - 219 p.

107. Consolidated Reader-Friendly Edition of the Treaty on European Union (TEU) and the Treaty on the Functioning of the European Union (TFEU) as amended by the Treaty of Lisbon (2007). - Foundation for EU Democracy, 2008. - 403 p.

108. ConzelmannT.Regionales Europa - Europдisierte Regionen / T. Conzelmann, M. Knodt. - Frankfurt: Campus, 2002. - 317 p.

109. Council Regulation (EEC) No 4064/89 of 21 December 1989 on the control of concentrations between undertakings [Electronic resource]

110. Cowles M.G. Transforming Europe. Europeanization and Domestic Change / M.G. Cowles, J. Caporaso, T. Risse. - Ithaca; London: Cornell University Press, 2001. - 272 p.

111. Dallogo B. The Organisational Effect of the Economic System / В. Dallogo // Journal of Economic Issues. - 2002. - Vol. 36. - №4. - Р. 953-979.

112. Davison Leigh M. EC Competition Policy: Is the Role of the Substantial Part of the Common Market in Determining Jurisdictional Subsidiarity Redundant? / М. Davison Leigh, D. Johnson // Liverpool Law Review. - 2010. - Vol. 31. - P. 273-288.

113. Dobronogov A.V. Systems Analysis of Social Security in a Transition Economy: The Ukrainian Case / A.V. Dobronogov. - Laxenburg: International Institute for Applied Systems Analysis, 1998. - 43 p.

114. Doing Business 2013. Smartet Regulations for Small and Medium-Size Enterprises. - Washington: The World Bank and the International Finance Corporation, 2013. - 282 p.

115. DysonK.The Politics of the Euro-Zone: Stability or Breakdown?/ K. Dyson. - Oxford: Oxford University Press, 2000. - 322 p.

116. Economic policy in EMU: a study by the European Commission services / [ed. by M. Buti]. - Oxford: Clarendon Press, 1998. - 256 p.

117. Economic systems of foraging, agricultural, and industrial societies / Frederic L. Pryor. - Cambridge: Cambridge University Press, 2005. - 316 p.

118. EEC Council: Regulation No 17: First Regulation implementing Articles 85 and 86 of the Treaty [Electronic resource]

119. Eekhoff J. Competition policy in Europe / J. Eekhoff. - Berlin: Springer, 2004. - 429 p.

120. Einfьhrung in die Theorie der Wirtschaftssysteme / [von H.R. Peters]. - Mьnchen: Oldenbourg, 1993. - 259 p.

121. Erhard L. Wohlstand fur alle / L. Erhard. - Dusseldorf: Econ- Verl., 1957. - 382 s.

122. Ethics and economics: catholic thinkers in the 20th century / [ed. by Gaburro G]. - Heidelberg: Physica-Verl., 1997. - 179 p.

123. Eucken W. Die Grundlagen der Nationaloekonomie / W. Eucken. - Berlin: Springer, 1989. - 279 s.

124. Eucken W. Grundsдtze der Wirtschaftspolitik / W. Eucken [ed. by Eucken K., Hensel P]. - Tьbingen, 2004. - 398 p.

125. European Commission Eurostat [Electronic resource]

126. European States and the Euro: Europeanization, Variation, and Convergence / [ed. by K. Dyson]. - Oxford: Oxford University Press, 2002. - 430 p.

127. Eyre S. National tunes and a European melody? Competition law reform in the UK and Germany / S. Eyre, M. Lodge // Journal of European Public Policy. - 2000. - №7:1. - P. 63-79.

128. Feldmann H. How social is European social policy / H. Feldmann // International Journal of Social Economics. - 2002. - №7. - Р. 547-574.

129. Foreing direct investments statistics [Electronic resource]

130. Fukuyama F. The End of History and the Last Man / F. Fukuyama. - N. Y.: Basic Books, 1991. - 418 p.

131. General Report of the Activities of the European Communities 1992. - Brussels-Luxembourg, 1993. - 537 p.

132. The German Retirement and Pension System [Electronic resource]. - Access mode: http://www.howtogermany.com/pages/german-retirement. html

133. Ghosh S. Economic Integration in Europe and Income Divergence over EU Regions (1995-2006) / S. Ghosh, G. Faber // Tjalling C. Koopmans Research Institute. - 2010. - Discussion paper N. 10-19. - [Electronic resource]

134. Glossner C.L. 60 Years of Social Market Economy: Formation, Development and Perspectives of a Peacemaking Formula / C. L. Glossner, D. Gregosz.- Berlin: Konrad Adenauer Stifftung, 2010. - 272 p.

135. Glossner C.L. The formation and implementation of the social market economy by Alfred Mьller-Armack and Ludwig Erhard / C. L. Glossner, D. Gregosz . - Berlin: Konrad-Adenauer-Stiftung, 2011. - 52 p.

136. Goetz K. Europeanised Politics? European Integration and National Political Systems / K. Goetz, S. Hix. - L.: Frank Cass, 2000. - 248 p.

137. Goodman J.B. Monetary sovereignty: the politics of central banking in Western Europe. - 1. publ / J.B. Goodman. - Ithaca: Cornell Univ. Press, 1992. - 239 p.

138. Government finance statistics [Electronic resource]

G. Grossman G.M. Handbookof International Economics / M. Grossman, K. Rogoff . - Amsterdam, 1995. - Vol. 3. - 452 p.

139. Hall P.A. Political Science and the Three New Institutionalisms / P.A. Hall, R. C.R. Taylor // Political Studies. - 1996. - №44/5. - Р. 936-957.

140. Harcourt A.J. European Institutions and the Media Industry: European Regulatory Politics between Pressure and Pluralism: Ph.D. Dissertation / Alison Harcourt. - Manchester: Department of Government, University of Manchester, 2000.

H. Heidenhain M. German antitrust law: an introduction to the German antitrust law with German text and synoptic English translation of the Act against Restraints of Competition. - [4. rev. and enlarged ed.] / M. Heidenhain, Schneider. - Frankfurt am Main: Knapp, 1991. - 416 p.

141. Heisenberg D. The Mark of the Bundesbank: Germany's role in European monetary cooperation / D. Heisenberg. - Boulder: Rienner, 1999. - 214 p.

142. Hйritier A. Differential Europe. The European Union Impact on national Policymaking / А. Hйritier. - Lanham, MD: Rowman&Littlefield, 2001. - 368 p.

143. Heritier A. Differential Responses to European Policies: A Comparison [Electronic resource] / A. Heritier, C. Knill // Max-Planck Project Group Preprint. - 2000. - №7

– Hildebrand D. The role of economic analysis in the EC competition rules. - [2. ed.] / D. Hildebrand. - The Hague: Kluwer Law Internat., 2002. - 472 p. Hoffmann L. Ukraine on the Road to Europe / L. Hoffmann, F. Mollers. Berlin; Heidelberg: Springer-Verlag - 323 s.

144. Hubrich K. Cointegration analysis in a German monetary system: with 30 tables / K. Hubrich. - Heidelberg; New York: Physica-Verl., 2001. - 176 p.

145. Human Development Index trends, 1980-2013 [Electronic resource]

146. Inside the Bundesbank / [ed. by S.F. Frowen]. - Basingstoke: Macmillan, 1998 - 188 p.

147. International trade in goods [Electronic resource]

148. International trade in services [Electronic resource]

149. Joint Harmonised European Union Programme of Business and Consumer Surveys. - Luxembourg, 2006. - 128 p.

150. Judgment of the Court of 13 February 1969. - Walt Wilhelm and others v Bundeskartellamt. - Reference for a preliminary ruling: Kammergericht Berlin - Germany. - Case 14-68. [Electronic resource]

151. Kokkoris I. Merger control in Europe: the gap in the ECMR and national merger legislations / I. Kokkoris. - L.: Routledge, 2011. - 293 p.

152. Kцnig J. Homogeneous groups within a heterogeneous community evidence from an index measuring european economic integration. [Electronic resource] / Kцnig J., Ohr R. // Centre for European, Governance and Economic Develelopment Reserch. Discussion paper. - 2012. - №138

153. Konwergencja modeli ekonomicznych: Polska i Ukraina / red. nauk. Michaі Gabriel Woџniak et al.; [tі. z jкz. ukr.: L.M. Bondarczuk; tі. z jкz. ang.: Ј. Jabіoсski]. - Krakуw: Fundacja Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie, 2009. - 716 s.

154. Koszel B. Polska I Niemcy w Unii Europejskiej / B. Koszel. - Poznaс: Instytut Zachodni. - 284 s.

155. Koszel B. Rola i miejsce Polski w integracji Europy w XX wieku, [w:] Polska na tle procesуw rozwojowych Europy w XX wieku. Opracowanie zbiorowe pod red. Stanisіawa Sierpowskiego / B. Koszel. - Poznaс: Instytut Historii UAM, 2002. - 492 s.

156. Koszel B. Umowa stowarzyszeniowa Polska-Wspуlnoty Europejskie. Geneza, struktura, bilans / B. Koszel // Forum Naukowe, Instytut Historii Politycznej, WySsza Szkoіa Zarz№dzania i Bankowoњci w Poznaniu. - 2001. - N 1. - S. 13-156.

157. Kuitto K. Convergence, divergence or persistence of welfare policy institutions in the enlarged European Union? / K. Kuitto, D. Jahn, N. Dьpont // Greifswald Comparative Politics. - 2012. - WP 1. - P. 1-23.

158. Labour Cost Index [Electronic resource]

159. Ladrech R. Europeanization of Domestic Politics and Institutions: The Case of France / R. Ladrech // Journal of Common Market Studies. - 1994. - №32/1. - Р. 69-88.

160. Ladrech R. Europeanization and National Politics / R. Ladrech. - Basingstoke: Palgrave Macmillan., 2010. - 387 p.

161. LaneE. State and Market: the politics of the public and the private/ E. Lane. - L.: Sage Publ., 1986. - 304 p.

162. Langbein J. The EU-Ukraine: Plus or minus? / J. Langbein // European Focus. - November 2009.

163. ЈaSniewska E. Konwergencja regionalna / E. ЈaSniewska, T. Gуrecki,

R. Chmielewski. - Poznaс: Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu, 2011. - 217 s.

164. Lisbon Review 2008. Towards a more competitive Europe? - World Economic Forum, 2008. - 26 р.

165. Lisbon Review 2010. Towards a more competitive Europe? -World Economic Forum, 2010. - 32 р.

166. Loedel P.H. Deutsche mark politics: Germany in the European monetary system / P.H. Loedel. - Boulder: Rienner, 1999. - 261 p.

167. Lьtz S. Governance in der politischen Цkonomie: Struktur und Wandel des modernen Kapitalismus / S. Lьtz. - Wiesbaden: VS, Verl. fьr Sozialwiss., 2006. - 284 p.

168. Mapa pomocy Unii Europejskiej udzielonej Polsce w ramach programu Phare 1990 - 2003, ISPA 2000 - 2003 oraz SAPARD / Urz№d Komitetu Integracji Europejskiej. - Warszawa: Urz№d Komitetu Integracji Europejskiej, 2004. - 60 s.

169. Mastenbroek E. Europeanization beyond the Goodness of Fit: Domestic Politics in the Forefront / Е. Mastenbroek, М. Kaeding // Comparative European Politics. - 2006. - Vol. 4. - Р. 331-354.

170. Menkhoff L. Monetary policy instruments for European Monetary Union: with 16 tables / L. Menkhoff . - Berlin: Springer, 1997. - 152 p.

171. Menz G. Varieties of Capitalism and Europeanization: National Response Strategies to the Single European Market / G.Menz.- Oxford: Oxford Univ. Press, 2008. - 280 p.

172. Mikhel R. German Influence on the Competition Policy of the EU from the Historical Perspective / R. Mikhel // The International Conference on Economics and Administration, Faculty of Business and Administration, University of Bucharest (Romania, 8-9th June 2012). - Romania, 2012. - P. 495-503.

173. Mikhel R. German influence on the EU monetary policy / R. Mikhel // Jaunшjш mokslininkш darbai = Jounar of young scientists. - 2012. - №4 (37). - Р. 101-107.

174. Mikhel R. Sustainable problems in the Ukrainian pension system / R . Mikhel // Materials of the Second International Scientific Conference [“Ecological and Economic Problems of International Trade and Investments”], (Lviv October 22-23, 2013). - Lviv, 2013. - P. 28-29.