Аналіз рентабельності приватного підприємства "Сєвєродонецькспеценергоремонт-1"

Для проведення факторного аналізу рентабельності підприємства можна використовувати різні прийоми елиминированія. Ми використовуємо один з найпростіших -- метод абсолютних різниць.

Для зручності розрахунку впливу факторів на коефіцієнт рентабельності власного капіталу скористаємося допоміжною табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу та факторних показників в динаміки

Загальна зміна рентабельності власного капіталу склала 0,0452 пунктів (значення по рядку 4 графи 4 табл. 2.10).

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника чистої рентабельності продажів визначимо по наступній формулі:

R_ROE(1) = R_NPM x Р⁰_від х k⁰ = 0,0117 х 1,0684 х 1,106 = 0,0138;

В дужках приведений порядковий номер чинника (з табл. 2.10), що впливає на результативний показник (рентабельність власного капіталу). Індекси _"1" і _"0" біля показників тут і далі позначають відповідно рівень показників звітного і попереднього (базисного) років.

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни показника ресурсовіддачи:

R_ROE(2) = R¹_NPM x Р⁰_від х k⁰ = 0,0551 х 0,5996 х 1,106 = 0,0365;

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта фінансової залежності:

R_ROE(3) = R¹_NPM x Р¹_від х k =0,0551 х 1,668 х (-0,056) = - 0,0051.

Склавши значення зміни показника рентабельності власного капіталу за рахунок кожного чинника отримаємо загальну зміну значення коефіцієнта:

R_ROE = R_ROE(1) + R_ROE(2) + R_ROE(3) = 0,0138 + 0,0365 + (-0,0051) =

= 0,0452.

Узагальнимо в табл. 2.11 вплив факторів, що впливають на зміну показника рентабельності власного капіталу.

Таким чином, за рахунок росту коефіцієнта чистої рентабельності продажів показник рентабельності власного капіталу зріс на 0,0138 пункти. Зміну показника ресурсовіддачи і коефіцієнта фінансової залежності привели до зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу. В цих розрахунках черговий раз простежується зворотньопропорційний зв'язок між коефіцієнтом фінансової залежності підприємства і зміною рентабельності власного капіталу: збільшення ступеня фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування приводить до зростання рентабельності власного капіталу.

Таблиця 2.11

Звідна таблиця впливу факторів на рентабельність власного капіталу

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Резерви збільшення суми прибутку і рентабельності пов'язані з напрямками господарювання підприємства, для керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів), важливим є детальне значення масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю підприємства.

Головний внутрішній і зовнішній чинники підвищення ефективності діяльності підприємства.

1.Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють най статичний вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції.

2.Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої діяльності. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технологічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаженні в часі.

3.Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.

4.Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками. Рівень дизайну має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за вироби відповідної якості.

Проте для досягнення високої ефективності господарювання самої тільки користі товару недостатньо.

Пропоновані підприємством для реалізації продукти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною. У зв'язку з цим суб'єкт діяльності має стежити за тим, щоб не виникало будь-яких організаційних та економічних перешкод між виробництвом продукції (наданням послуг) та окремими стадіями маркетингових досліджень.

5.Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники - керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюється діловим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.

6.Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну специфікацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи. При цьому остання для підтримання високої ефективності господарювання має бути динамічною та гнучкою, періодично реформуватися відповідно до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.

7.Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективним для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду.

8.Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства. Від цього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники зростання ефективності діяльності на підприємстві. Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності підприємства.

9.Державна економічна і соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є:

а) практична діяльність владних структур;

б) різноманітні види законодавства;

в) фінансові інструменти (заходи, стимули);

г) економічні правила та нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності);

д) ринкова, виробнича і соціальна інфраструктури;

е) макроекономічні структурні зміни;

є) програми приватизації державних підприємств;

ж) комерціалізація організаційних структур виробничої сфери.

10.Інституціональні механізми. Для безперервного підвищення ефективності діяльності всіх суб'єктів господарювання держава має створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституціональних механізмів - організацій. Їхню діяльність треба зосередити на:

1) розв'язання ключових проблем підвищення ефективності різних виробничо-господарських систем;

2) практичні реалізації стратегії і тактики розвитку національної економіки на всіх рівнях управління.

11.Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності діяльності підприємств є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та виробничогосподасрької інфраструктури. Інші всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків, бірж та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємства справляє належний розвиток виробничої інфраструктури.

12.Структурні зміни в суспільстві також впливають на показники ефективності на різних рінях господарювання. Найважливішими є структурні зміни економічного та соціального характеру. Головні з них відбуваються в таких сферах:

а) склад та технічний рівень основних фондів;

б) масштабів виробництва та діяльності;

в) склад персоналу за ознаками статі, освіченості, кваліфікації.

Лише вміле використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва.

При цьому обов'язковість урахування зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як чинників внутрішніх.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажів є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів може бути використана наступна формула:

(3.1)

де Р^R - резерв росту рентабельності;

R_в - рентабельність можлива;

Rф - рентабельність фактична;

R^П - резерв зростання прибутку від реалізації продукції;

VРП_вi - можливий обсяг реалізації продукції з урахуванням виявлених резервів його росту;

ВИСНОВКИ

Фінансовий стан - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використовування фінансових ресурсів. Проте мета аналізу полягає не тільки і не стільки в тому, щоб встановити і оцінити фінансовий стан підприємства, але ще і в тому, щоб постійно проводити роботу, направлену на його поліпшення. Аналіз фінансового стану показує, по яких конкретних напрямах треба вести цю роботу, дає можливість виявлення найважливіших аспектів і найслабіших позицій у фінансовому стані саме на даному підприємстві. Відповідно до цього результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші способи поліпшення фінансового стану конкретного підприємства в конкретний період його діяльності.

В ході дослідження проводився аналіз ліквідності балансу. Для цього було виконане наступне:

ь проведено угрупування активів по ступеню їх ліквідності і пасивів по термінах їх погашення;

ь виявлена висока ліквідність балансу організації;

ь розраховані фінансові коефіцієнти ліквідності, які виявилися набагато вище нормованих значень, що говорить про фінансову стабільність організації.

В процесі роботи дана оцінка фінансовій стійкості підприємства. Тут було відзначено, що:

ь організація не знаходиться в фінансовій залежності від позикових джерел;

ь для даної фірми характерний стійке фінансове положення;

ь підприємство володіє фінансово - економічною самостійністю;

ь підприємство працює прибутково.

Взявши до уваги виявлені в ході аналізу негативні явища, можна дати деякі рекомендації по поліпшенню і оздоровленню підприємства:

ь слід збільшити об'єм інвестицій в основний капітал і його частку в загальному майні організації;

ь необхідно підвищувати оборотність оборотних коштів підприємства; особливо звернути увагу на приріст швидкореализуємих активів;

ь звернути увагу на організацію виробничого циклу, на рентабельність продукції, її конкурентоспроможність;

ь змінити відношення до управління виробництвом;

ь удосконалити структуру управління;

ь удосконалювати кадрову політику;

ь продумувати і ретельно планувати політику ціноутворення;

ь знаходити резерви по зниженню витрат на виробництво;

ь оновити виробництво, новим обладнанням;

ь проводити постійну роботу по знаходженню шляхів зниження собівартості виробляємої продукції;

ь активно займатися плануванням і прогнозуванням управління фінансів підприємства.

Своєчасно скориставшись пропозиціями і рекомендаціями, провівши необхідні заходи, ПП "Сєвєродонецькспеценергоремонт-1" може збільшити прибуток, поповнити власний оборотний капітал і досягти оптимальної фінансової структури балансу і поліпшити показники рентабельності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. - Відомості

Верховної Ради України. - 1996. -№ ЗО (23.07.96). - С.141.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-ІП // Відомості

Верховної Ради України. -2001. -N37-38 (21.09.2001).-С.189.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ГУ. - Відомості

Верховної Ради України. - 2003. -№ 18 (02.05.2003). - С.144.

Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04.121990 року N 509-ХІІ.

Про Державну програму приватизації: Закон України від 18.05.2000 № 1723-ІП. - Відомості Верховної Ради України. - 2000. -№ 33-34 (25.08.2000).-С.272.

Про заходи щодо недопущення подальшого розвитку фінансової кризи та згортання грошових розрахунків між підприємствами та Державним бюджетом України: Закон України від 03.12.2004 № 2218-ІУ. - Голос України. - 2004. - № 232 (08.12.2004).

Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97): Закон України від 28.12.1998 № 334/94-ВР - Урядовий кур'єр. - 1997. -№ 105-106 (12.06.97).

Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 № 889-ІУ - Відомості Верховної Ради України. - 2003. -№ 37 (12.09.2003).-С.308.

Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 №168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. -1997. -№21. -С.156.

Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991 р. в редакції від 18.02.1997 р./ Податкове Законодавство України. - К.:Парламентське Видавництво, 1998.-184с.

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІП. - Відомості Верховної Ради України. - 2002. -№ 1 (04.01.2002). - С.1.

Александрова М. М., Маслова С. О. Гроші. Фінанси. Кредит. Навчальне - методичний посібник. - 2 - е видання, перероблене і доповнене. - К.: ЦУЛ, 2002.

Бондаренко Н. І., Войчук Г. І. Фінанси підприємств. -- X. : ХНАУ ,їм. В.В.Докучаєва, 2004. -- 62с.

Бланк И.А. Основы финансового менеджмента- К., Эльга Ника-Центр, 2004 - т.1, с. 621

Бланк И.А. Управление прибылью - К.., Эльга Ника-Центр, 2002, 745с.

Воловець Я. В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. -- Л. :ЛБІНБУ, 2004. --199с.

Герасимчук 3. В., Вахович І. М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. -- Луцьк : Надстир'я, 2004. -- 515с.

Гриньова В. М., Коюда В. О. Фінанси підприємств. -- X. : ВД „ІНЖЕК„, 2004. -- 432с.

Данілов О.Д. Податок на додану вартість. Навчальний посібник. - К., Видавничий дім "Комп'ютерпрес", К.: 2003 - 256с.

Данілов О.Д., Серебрянський Д.М. Фінанси в запитаннях і відповідях / За загальн.ред.О.Д. Данілова.-К.:"Видавничий дім"Комп'ютерпрес", 2006. - 444 с.

Крамаренко Г.О. Фінансовий менеджмент: Підручник - К, ЦНЛ, 2006 - 520с.

Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент:Навч. Посібник - К., Знання, 2008 - 483 с.

Кононенко О. Анализ финансовой отчетности - Х., Фактор, 2005 - 156с.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. Посіб. - К., Знання, КОО, 2000- 378 с.

Лайко П. А., Мних М. В. Фінанси підприємств. -- К. : Знання України, 2004. -- 428с.

Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д., Булгакова С. О., Куліш А. П. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Поддєрьогіна А. М. -- 5-те вид., перероб. та доп. -- К. : КНЕУ, 2004. -- 546с.

Слав'юк Р. А. Фінанси підприємств. -- К. : Центр навчальної літератури, 2004. -- 460с.

Сайт Верховної Ради України - http://www.rada.gov.ua/

Сайт Міністерства фінансів України - http://industry.kmu.gov.ua/

ДОДАТОК А

Закінчення Додаток А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

Закінчення ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

Закінчення ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

Закінчення ДОДАТОК Д

ДОДАТОК Ж

Закінчення ДОДАТОК Ж