Управління ризиками в умовах кризи

Страхування сум вірогідних збитків

Автомобільні аварії

Страхування автомобіля

Ризик знищення або псування вантажу при транспортуванні

Страхування вартості вантажу (морська, авіаційна і інші види транспортної страховки).

Ризик від недбалості робітників фірми

Страхування вартості можливих збитків від недбалості працівників.

Продовження табл.1.6

Ризик від вірогідної невідвертості службовців, що може нанести матеріальний і моральний збиток фірмі

Придбання в страховій компанії бондів «чесності».

Ризик невиконання обов'язків одним з робітників або групи робітників, від чого залежить виконання всього проекту

Придбання бондів «гарантії».

Ризик призупинення ділової активності фірми (різні причини)

Страхування суми можливих втрат за весь період зупинки бізнесу.

Ризик від можливої смерті або захворювання керівника, ведучого робітника фірми, від інтелектуальної або іншої кваліфікованої діяльності яких залежить успіх фірми

Страхування на суму можливих збитків. Це особливо важливо в найбільш відповідальний період.

Ризик у зв'язку з можливим захворюванням, смертю або нещасним випадком з працівником

Страхування в страхових компаніях.

Вивчення літературних джерел виявило, що при обранні конкретного засобу вирішення ризиків підприємство повинно виходити з наступних принципів:

1) не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал;

2) не можна ризикувати багатьом ради малого;

3) слід передбачати наслідки ризиків [31].

Прийом на практиці цих принципів означає, що завжди необхідно розрахувати максимально можливий збиток по даному виду ризику, потім співставити його з обсягом капіталу підприємства, що піддається даному ризику, і нарешті, співставити весь можливий збиток із загальним обсягом власних фінансових ресурсів. І, лише зробивши останній крок, можливо визначити, чи не приведе даний ризик до банкрутства підприємства.

Питання щодо вибору оптимальної політики, спрямованої на зниження ризиків, вирішується в рамках мікроекономічної теорії. Відповідний результат свідчить: оптимальна політика управління ризиком має бути такою, щоб граничні витрати на реалізацію цієї політики відповідали граничній корисності, що надається її використанням [37].

Проте, зважаючи на значні інформаційні вимоги, цей принцип важко реалізовується на практиці. Фактично застосовуються простіші критерії, наприклад, критерій мінімуму витрат, спрямованих на заходи щодо зниження ризиків до допустимого рівня.

У конкретних випадках обрання засобів зниження ризиків залежить від можливостей його передбачення. Наприклад, ризик втрати частини активів підприємства внаслідок розкрадань може бути знижено за рахунок встановлення сигналізації на складах, покращення діючої обліку і контролю за зберіганням і використанням матеріальних цінностей. Ризики, що передбачаються, але погано контрольовані, можуть бути знижені за рахунок диверсифікації виробництва і використання резервної системи постачання ресурсів. Кожен з перерахованих інструментів зниження ризиків має як певні переваги, так і недоліки. Тому зазвичай використовують певні комбінації цих інструментів «придушення» ризиків. Як орієнтир при обранні засобів зниження ризиків використовують спеціальні схеми, подібні нижче наведеній.

Завершальним етапом в аналізі засобів зниження ризиків є формулювання загального плану управління ризиком проекту. Цей план повинен включати: результати ідентифікації всіх областей ризиків проекту, перелік основних ідентифікаторів ризиків в кожній області; результати рейтингової оцінки індикаторів ризиків, які відображують їх значимість для досягнення цілей проекту; результати статистичного аналізу ризиків, аналізу чутливості і глобального аналізу ризиків прийняття проекту; стратегії, що рекомендуються, зниження ризиків в кожній сфері діяльності, пов'язаній з реалізацією проекту; перелік процедур, що забезпечують моніторинг ризиків підприємницького проекту.

Можливі схеми , що використовують для зниження підприємницьких ризиків, представлені в табл. 1.7.

Проаналізувавши теоретичні основи економічної сутності, змісту та причин їх виникнення, можна зробити наступні висновки:

Ризик - це всепроникаючий феномен, властивий всім ринковим суб'єктам. Його основні характеристики зводяться до того, що:

Таблиця 1.7

Схема для вибору засобів зниження ризиків [11]

Можливі втрати прибутку, ресурсів	Вірогідність виникнення кризової ситуації
	висока	середня	низька
1. Порівняні з сумою активів проекту	відкинути проект	відкинути проект	аналіз засобів зниження ризиків
2. Такі, що не перевищують суми розрахункової виручки	превентивні заходи	страхування ризиків	страхування ризиків
3. такі, що не перевищують суми розрахункового прибутку	превентивні заходи	вживання політики резервування, самострахування

1) ризик присутній завжди на всіх етапах діяльності господарюючих суб'єктів незалежно від сфери їх функціонування, при цьому відмінність може полягати тільки в його ступені проникнення;

2) повне усунення ризиків неможливе через цілий ряд причин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру (наприклад, відсутність повної інформації, постійний розвиток як безпосередньо конкретного ринку, так і економіки країни в цілому та ін.)

Сама по собі наявність ризиків, яка супроводжує діяльність підприємства, що працює в ринкових умовах, не є недоліком ринкової економіки. Більш того, відсутність ризиків, тобто небезпеки виникнення непередбачуваних і небажаних для підприємства наслідків його власних дій, як правило, шкодить економіці, оскільки підриває її динамічність і ефективність.

Економічний ризик, основним джерелом якого є внутрішня і зовнішня невизначеність, можливий з наступних основних причин:

1) непередбачені зміни в зовнішньому середовищі, що раптово настали, які відбиваються (або можуть відбитися) на діяльності підприємства (зміни цін, зміни в податковому законодавстві, коливання валютного курсу, зміни в соціально-політичній ситуації і т.ін.);

2) зміни стосунків підприємства з його контрагентами. Ці зміни можуть бути викликані як самим підприємством, так і контрагентами даного підприємства (можливість укласти вигідніший договір, подовження або скорочення терміну договору, привабливіші умови діяльності, зміна орієнтації партнерів, зміна в умовах переміщення товарних, фінансових і трудових ресурсів між підприємствами і т. ін.), що спричинить зміну досягнутих раніше домовленостей або відмови від них;

3) зміни, які сталися всередині самого підприємства, або інші причини внутрішнього походження (невідповідність рівня кваліфікації працівників підприємства запланованим виробничим завданням, раптовий вихід з ладу основних виробничих фондів і т. ін.);

4) зміни, що відбуваються внаслідок науково-технічного прогресу, результатом чого є формування нової системи орієнтації (наприклад, зміна відношення до ручної праці після виникнення машинної).

Основними функціями ризиків є: інноваційна, регулятивна, захисна і аналітична.

Різноманіття ризиків підприємницької діяльності зумовило необхідність їх класифікації. У сучасній економічній теорії їх зазвичай класифікують за наступними ознаками: зв'язок з підприємницькою діяльністю; належність до країни функціонування господарського суб'єкта; рівень виникнення; сфера походження; причини виникнення; міра обґрунтованості прийняття ризиків; міра системності; відповідність припустимим межам; реалізація ризиків; адекватність часу ухвалення рішення реагування на реалізацію ризиків; група, що аналізує ризик і приймає стратегічні рішення в разі його реалізації; масштаб впливу; можливість прогнозування; міра впливу на діяльність. Все це дозволяє розробити оптимальну систему управління ризиком, спрямовану на мінімізацію можливих майбутніх втрат.

Управління ризиками ? це можливість економічної діяльності використовувати всілякі підходи, процеси, заходи, які дозволяють певною мірою прогнозувати настання ризикованої події, ситуації, і за рахунок управлінської взаємодії добиватися зниження його міри впливу. Головними завданнями управління ризиком є: виявлення областей підвищеного ризику; оцінка міри ризику; аналіз прийнятності даного рівня ризику для підприємця; розробка, у разі потреби, заходів попередження або зниження ризику; у разі, коли ризикова подія сталася, вживання заходів до максимально можливого відшкодування заподіяного збитку. Конкретні методи і прийоми, які використовуються при прийнятті і реалізації рішень в умовах ризиків, в значній мірі залежать від специфіки підприємницької діяльності, прийнятої стратегії досягнення поставлених цілей, конкретній ситуації.

Система управління ризиком перш за все передбачає їх оцінку, результати якої дозволяють надалі обрати найбільш оптимальний спосіб зниження ризиків. Основними методами оцінки ризиків є метод експертних оцінок, метод дерева рішень, метод сценаріїв, статистичний, аналітичний метод та багато інших. У підприємницькій діяльності найчастіше використовуються наступні способи зниження ризиків: створення спільних підприємств (СП); придбання фірм, компаній з добре налагодженою системою впровадження нових технологій; залучення зовнішніх конкурентів-експертів з вузькою спеціалізацією; впровадження нововведень; максимальне використання минулого досвіду; диверсифікація; лімітація; страхування; страхування відповідальності; самострахування і перестраховці; резервування засобів. При цьому для практики господарювання України найбільший інтерес представляє створення СП; впровадження нововведень; диверсифікація; страхування відповідальності; перестраховка і т.д. Важливим при цьому є методична і фінансова допомога суб'єктам підприємницької діяльності, чому повинна сприяти держава через систему законодавства, нормативного і інформаційного забезпечення, створення сприятливого клімату господарювання.



2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РІЗНИХ ВИДІВ РИЗИКІВ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Характеристика виробничої діяльності підприємства

Основні відомості про підприємство, його ідентифікаційні реквізити, місцезнаходження та засоби зв'язку підприємства, надано вигляді у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Ідентифікаційні реквізити, місцезнаходження та засоби зв'язку підприємства

Повне найменування	Закрите акціонерне товариство «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 2003»
Скорочене найменування	ЗАТ «САТП 2003»
Організаційно-правова форма	Закрите акціонерне товариство
Код за ЄДРПОУ	22670209
Код території за КОАТУУ	6325157001
Територія (область)	Харківська
Район	Харківський
Поштовий індекс	62490
Населений пункт	с. Комунар
Вулиця, будинок	9-тої п'ятирічки, 49
Міжміський код та телефон	(057) 775-53-10

ЗАТ «САТП 2003» являється юридичною особою, діє на підставі статуту і законодавства України і має у своїй власності відособлене майно, яке відображається на його самостійному балансі.

Метою діяльності ЗАТ «САТП 2003» являється отримання прибутку.

Зареєстрований статутний капітал складає 14244 грн.

Засновники: приватні особи.

Основними видами діяльності, що здійснює підприємство, є:

1) автотранспортні послуги з перевезення вантажів (діяльність автомобільного вантажного транспорту);

2) організація ремонту рухомого складу (технічне обслуговування та ремонт автотранспорту підприємством).

ЗАТ «САТП 2003» є підприємством комплексного типу, оскільки надає стороннім організаціям транспортні послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а також обслуговуванням і ремонтом транспорту. Основними клієнтами є колективні підприємства міста, області та району. Основними конкурентами товариства є приватні підприємці.

ЗАТ «САТП 2003» має таку організаційну структуру:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 ? Організаційна структура ЗАТ «САТП 2003»

Оперативне керівництво діяльності ЗАТ «САТП 2003» здійснює генеральний директор.

Спискова кількість автомобілів - 150 шт. Середньодобовий пробіг - 150 км. Пробіг автомобіля з початку експлуатації в долях нормованого пробігу до капітального ремонту: більше 0,75 до 1,00. Коефіцієнт технічної готовності - 0,91.

Основні фактори, що впливають на діяльність підприємства представлена у табл. 2.2.



Таблиця 2.2

Основні фактори, що впливають на діяльність підприємства

Група факторів	Опис проблем	Ступінь впливу на діяльність емітента	Які зміни, що прогнозуються, мають вплинути на підприємство
		незначний вплив	середній вплив	значний вплив
Фінансово-економічні	ціни на пальне для автотранспорту, автошини та запчастини			X	підвищення тарифів за перевезення вантажів
Виробничо-технологічні	зношений парк автомобілів, ціни на авторезину та запчастини, відсутність замовлень на вантажні автоперевезення.			X	укладення договорів з іншими паливно-енергетичними компаніями на вигідних для підприємства умовах

Тип і кількість рухомого складу:

1) вантажні бортові машини загального призначення:

ГАЗ 3308 - 20 шт. (580523222400);

ГАЗ 33027 - 20 шт. (548020662120);

ГАЗ 331043 - 20 шт. (639523802190);

МАЗ 5336А3-321 - 20 шт. (863025004000);

МАЗ 5336А3-320 - 20 шт. (850025003100);

2) сідельні тягачі і напівпричепи:

КамАЗ 54115 і МАЗ 5245 - 15 шт. (611525003110 +

816525002355);

КамАЗ 65116 і ОдАЗ 9385 - 15 шт. (615025002975 +

816525002355);

3) автомобілі самоскиди:



КрАЗ 6510 - 10 шт. (830025002830);

КрАЗ 65055 - 10 шт. (835025002870).

До основних фондів автомобільного підприємства належать:

1) транспортні засоби, будівлі та споруди, передавальні засоби (електричної, теплової, механічної енергії; водовідведення і каналізаційна мережа; газова мережа);

2) машини й обладнання (силові машини, робочі машини й обладнання, вимірювальні прилади, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка);

3) інструменти, виробничий інвентар (розмножувальні машини, копіювальні апарати, друкарські машинки, столи, шафи).

Специфіка роботи транспорту в порівнянні з іншими галузями виробництва визначає деяку особливість у використанні і розподілі фондів АТП. Структура їх визначається процентним співвідношенням між окремими складовими.

Характерною особливістю основних виробничих фондів АТП є менша питома вага будівель і споруд в їх загальному обсязі, а також більша питома вага активної частини основних фондів ? транспортних засобів. Це притаманне і ЗАТ «САТП 2003». Дані наведені у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Склад і структура основних фондів ЗАТ «САТП 2003»

Найменування основних засобів	Основні засоби, всього, грн.	В %
	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Виробничого призначення:	24961	28604	24810	100%	100%	100%
1.1 будівлі та споруди	5544,62	5516,88	6698,67	22,21%	22,21%	27,00%
1.2 машини та обладнання	8540	7100	6111	34,21%	28,59%	24,63%
1.3 транспортні засоби	10876	15987	12000	43,57%	64,37%	48,37%
1.4 інші	0	0	0	0%	0%	0%
2. Невиробничого призначення:	0	0	0	0%	0%	0%
2.1 будівлі та споруди	0	0	0	0%	0%	0%
2.2 машини та обладнання	0	0	0	0%	0%	0%
2.3 транспортні засоби	0	0	0	0%	0%	0%
2.4 інші	0	0	0	0%	0%	0%
Усього	24961	24836	24810	100%	100,00%	100%

Структура основних засобів ЗАТ «САТП 2003»по роках представлена на рис. 2.2:

Рисунок 2.2 ? Структура основних засобів ЗАТ «САТП 2003»

Чисельність робочого персоналу ЗАТ «САТП 2003» на 01.01.09 р. складає 270 людей. Інформація про чисельність працівників та оплату їх праці представлена у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Інформація про чисельність працівників та оплату їх праці

№	Показник	Код рядка	За періоди
			2006 рік	2007 рік	2008 рік
1.	Середньооблікова кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості, осіб	1010	279	273	270
2.	Фонд оплати праці усіх працівників, грн.	1020	397300	404900	348300
3.	Сума податку з доходів фізичних осіб, що відрахована з фонду оплати праці усіх працівників, грн.	1030	51649	52637	45279
4.	Середньооблікова кількість штатних працівників, чол..	1040	278	272	269
5.	Фонд робочого часу, за який нарахована з/п працівникам (крім тимчасової непрацездатності) всього, людино-годин	1050	545827	544200	542580
	з нього відпрацьовано	1060	518460	516840	489480
6.	Середньомісячна зарплата всіх робітників, тис. грн.		331,08	337,42	290,25

ЗАТ «САТП 2003» має у власності відособлене майно, а також самостійний баланс, може від свого імені здобувати й здійснювати майнові й немайнові права, укладати всі види цивільно-правових договорів з іншими господарюючими суб'єктами, мати обов'язки, розпоряджатися майном.

Відповідно до основних видів своєї діяльності підприємство здійснює взаємини з юридичними й фізичними особами на основі договорів п наданню послуг, виконання робіт; самостійно планує й здійснює господарську діяльність, виходячи з реального попиту й у межах напрямку діяльності.

Підприємство здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів діяльності, надає державним органам інформацію, необхідну для оподатковування й ведення загальнодержавної системи збору й обробки економічної інформації.

Об'єктом дослідження роботи є виробнича діяльність підприємства «САТП 2003», предметом - управління підприємством при загрозі проявлення ризику.

2.2 Оцінка впливу фінансового ризику на діяльність підприємства

Оцінка ризиків є найважливішою складовою загальної системи управління ризиками. Вона являє собою процес визначення кількісним або якісним способом величини (міри) ризиків.

Кількісна оцінка ризиків дозволяє отримати найбільш точні рішення. Проте здійснення кількісної оцінки стинається з найбільшими труднощами, пов'язаними з тим, що для кількісної оцінки ризиків потрібна відповідна вихідна інформація, якої в Україні явно недостатньо.

Через ці труднощі, пов'язані з недоліком інформації, часу, а інколи і з неможливістю проведення певних розрахунків, через відсутність необхідних даних оцінка ризиків на основі аналізу фінансового стану підприємства представляє сьогодні особливий інтерес. Це один з найдоступніших методів оцінки ризиків як для підприємця-власника фірми, так і для його партнерів.

Оцінку фінансового положення підприємства слід здійснювати, ґрунтуючись на головних документах фінансової звітності, таких, як бухгалтерський баланс і рахунок прибутків і збитків.

Оцінку ризику на основі аналізу фінансового стану фірми проводитимемо на прикладі ЗАТ «САТП 2003». Всі дані, представлені в аналізі, є результатом функціонування даного підприємства протягом трьох останніх років.

Аналіз результативних критеріїв діяльності підприємства. Результативні критерії - це основні підсумкові показники діяльності фірми, такі, як оборот або об'єм продажів, сума активів і ліквідність.

Активи підприємницької фірми зручніше аналізувати на основі балансового звіту фірми. Проаналізуємо наявність, склад і розміщення активів і пасивів підприємства. Вихідною базою є бухгалтерський баланс підприємства (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Аналіз майна підприємства

Види активів (майна)	2006 рік	2007 рік	2008 рік
	суми, грн.	у % до підсумку	сума, грн	у % до підсумку	сума, грн	у % до підсумку
Майно - всього	27265	100	26068	100	26393	100
1. Необоротні активи	8785	32,2	8604	33	8794	33,3
1.1 Основні засоби	8567	31,4	8117	31,1	7765	29,4
2 Оборотні активи	18474	67,8	17454	67	17584	66,6
2.1 Оборотні виробничі фонди	6605	24,2	5464	21	7010	26,6
2.1.1. Виробничі запаси	4176	15,3	4499	17,3	5789	21,9
2.2. Фонди обігу	11869	43,5	11990	46	10574	40,1
2.2.1. Готова продукція і товари	6131	22,5	5693	21,8	7352	27,9
2.2.2. Поточна деб. заборгованість	4919	18	4954	19	1914	7,3
2.2.3. Грошові кошти і поточні фін. інвестиції	8	0	593	2,3	418	1,6
2.2.4. Інші оборотні активи	811	3	750	2,9	890	3,4
3. Витрати майбутніх періодів	6	0,02	10	0,04	15	0,057

Таблиця 2.6

Аналіз капіталу підприємства

Види пасивів (капіталу)	2006 рік	2007 рік	2008 рік
	сума, грн	у % до підсумку	сума, грн	у % до підсумку	сума, грн	у % до підсумку
Капітал - всього	27265	100	26068	100	26393	100
1. Власний капітал	23592	86,53	23758	91,1	23847	90,4
1.1 Статутний капітал	14244	52,24	14244	54,6	14244	54
2.Зобов'язання	3673	13,47	2310	8,9	2546	9,6
2.1 Забезпечення наступних витрат і платежів	0	0	0	0	0	0
2.2 Довгострокові зобов'язання	0	0	0	0	0	0
2.3 Поточні зобов'язання	3673	13,47	2310	8,9	2546	9,6
2.3.1 Кред. заборгованість	2685	9,85	1430	5,5	2471	9,4
3. Доходи майбутніх періодів	0	0	0	0	0	0

За даними таблиць можна зробити висновок про те, що протягом розглянутого періоду сума оборотних активів більша необоротних, що означає те, що підприємство намагається отримати позитивний фінансовий результат у короткостроковий період за рахунок руху оборотних активів. Із табл. 2.5 видно, що збільшення оборотних активів здійснюється за рахунок запасів. При аналізі пасиву балансу спостерігається збільшення власного капіталу, чим забезпечується його платоспроможність і фінансова стійкість, що бачимо із табл. 2.6. Це позитивна тенденція розвитку підприємства, що свідчить про фінансову незалежність ЗАТ «САТП 2003».

Далі проаналізуємо такий результативний критерій, як об'єм продаж. Для цього представимо дані про фінансові результати підприємства в табл. 2.7.



Таблиця 2.7

Аналіз динаміки рівня прибутку

Назва показника, грн.	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Звітний період в % до попереднього
1. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) без ПДВ й акцизів	21962	23450	14349	163,43
2. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)	6763	7930	667	1188,91
3. Результат від іншої реалізації	0	284	281	101,07
4. Балансовий прибуток	249	347	273	127,11
5. Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства	147	166	152	109,21

За даними табл. 2.7 тенденції зміни чистої виручки і чистого прибутку визначають, відповідно, суму коштів, отриману від основної діяльності підприємства, та суму, що залишилася на підприємстві після списання витрат та здійснення податкових платежів. У результаті діагностики побудували схему динаміки фінансових показників (рис. 2.3 ? Динаміка фінансових показників ЗАТ «САТП 2003»):

Рисунок 2.3 ? Динаміка фінансових показників ЗАТ «САТП 2003»

Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що в період з 2006 по 2007 роки виручка зростає і супроводжується зростанням прибутку. Така тенденція є позитивною у розвитку підприємства і свідчить про те, що підприємство отримує досить стабільний прибуток. А в період з 2007 по 2008 роки спостерігається зменшення чистої виручки та чистого прибутку. Ця тенденція є негативною, оскільки зменшення збуту (зменшення чистої виручки) супроводжується зменшенням фінансового результату.

Ліквідність підприємства - це здатність господарського суб'єкта погашати свою заборгованість. З огляду на це в роботі здійснено діагностику коефіцієнтів і показників ліквідності.

Коефіцієнти і показники ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства сплачувати за своїми короткостроковими зобов'язаннями протягом звітного періоду.

Порядок розрахунку показників ліквідності наведено у табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Аналіз коефіцієнтів і показників ліквідності

Назва показника	Нормат. знач.	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Абсолютної ліквідності	0,25	0,04	0,96	0,21
2. Термінової ліквідності	0,8	2,04	2,01	1,96
3. Загальної ліквідності	2	4,64	6,01	7,22
4. Власні оборотні кошти		13850	14972,5	15091
5. Поточні фінансові потреби		13693	12106	14585,5

За даними можна зробити наступний висновок:

1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину заборгованості підприємство може погасити за рахунок наявних коштів. Нормоване значення коефіцієнта повинне бути >25%. Тобто за рахунок наявних грошових коштів підприємство в 2006 році може погасити лише 4%, в 2007 ? 96%, в 2008 ? 21%.

2) Коефіцієнт термінової ліквідності відображає платіжні можливості підприємства за умови своєчасних платежів з боку дебіторів. Нормоване значення коефіцієнта термінової ліквідності складає 0,8. У 2006-2008 ці показники більші норми, що означає, що підприємство може сплатити за своїми зобов'язаннями в короткі терміни. З кожним роком спостерігається зменшення коефіцієнта термінової ліквідності.

3) Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт платоспроможності; коефіцієнт ліквідності оборотного капіталу) вказує на платіжні можливості підприємства за умови не лише своєчасних розрахунків і сприятливої реалізації готової продукції, але і продажу в разі потреби частини матеріалізованих оборотних коштів (запасів товарно-матеріальних цінностей, готової продукції). За весь період даний показник більше норми, спостерігається збільшення даного показника в динаміці.

4) Чистий оборотний капітал - величина оборотних коштів підприємства, які воно може направити на виробничі потреби без загрози невиконання фінансових зобов'язань. ЗАТ «САТП 2003» здатне погасити свою кредиторську заборгованість, оскільки спостерігається збільшення даного показника з кожним роком.

5) Поточні фінансові потреби показують, який обсяг коштів додатково необхідно залучити в формі короткострокового кредиту для фінансування оборотного капіталу підприємства. Чим більше значення поточних фінансових потреб, тим більше коштів необхідно додатково залучати підприємству. Від'ємні значення поточних фінансових потреб також небажані для підприємства. Вони свідчать про надлишок незадіяних у виробництві оборотних коштів підприємства, в результаті чого знижується його рентабельність. Для досягнення максимального ефекту підприємство повинне прагнути до зведення поточних фінансових потреб до обсягу чистого оборотного капіталу. Це означає, що необхідно привертати засоби у формі короткострокового кредиту для фінансування оборотного капіталу підприємства.

Рентабельність - це здатність отримувати прибуток від будь-яких видів діяльності або від активів підприємства.

Діагностика рентабельності підприємства проводиться за допомогою наступних коефіцієнтів: коефіцієнт рентабельності продажів, коефіцієнт рентабельності всього капіталу підприємства, коефіцієнт рентабельності основних коштів й інших необоротних активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу.

Дані показники розраховані і наведені у табл. 2.9:

Таблиця 2.9

Показники фінансових результатів ЗАТ «САТП 2003»

Назва	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Коефіцієнт рентабельності продажів	0,31	0,34	0,19
2. Коефіцієнт рентабельності всього капіталу підприємства	0,25	0,3	0,1
3. Коефіцієнт рентабельності основних коштів й інших необоротних активів	0,7	0,91	0,31
4. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,29	0,33	0,11
5. Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу	0,38	0,44	0,15

За даними табл. 2.9 побудовано гістограму даних коефіцієнтів:

Рисунок 2.4 ? Динаміка фінансових результатів ЗАТ «САТП 2003»

Виходячи з даних табл. 2.9 і рис. 2.4, можна зробити наступні висновки:

1) Коефіцієнт рентабельності продажів показує, скільки прибутку припадає на одиницю продукції. Спостерігається зменшення рентабельності продажу з 2006 по 2008 рр., що свідчить про зменшення попиту на послуги ЗАТ «САТП 2003»;

2) Коефіцієнт рентабельності всього капіталу підприємства показує ефективність використання всього майна підприємства. Одночасне зменшення коефіцієнтів рентабельності продажів і рентабельності всього капіталу підприємства свідчить про зменшення попиту, ця тенденція має місце у 2006 і 2007 роках;

3) Коефіцієнт рентабельності основних коштів й інших необоротних активів свідчить про ефективність використання основних коштів й інших необоротних активів. З 2006 по 2007 роки спостерігається підвищення коефіцієнта рентабельності основних коштів й інших необоротних активів, що свідчить про інтенсивний шлях розвитку підприємства. Тенденція до зменшення даного коефіцієнта у 2008 році ілюструє екстенсивний шлях розвитку підприємства;

4) Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу. З 2006 по 2007 роки спостерігається збільшення даного показника, що свідчить про збільшення ефективності використання власного капіталу. У 2008 році цей показник зменшився, що свідчить про зменшення ефективності використання власного капіталу;

5) Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу показує ефективність використання оборотних коштів підприємства. З 2006 по 2007 роки спостерігається збільшення даного показника, що свідчить про збільшення ефективності використання оборотних коштів. У 2008 році цей показник зменшився, що свідчить про зменшення ефективності використання оборотних коштів.

Показники структури капіталу характеризують співвідношення власних і позикових засобів на підприємстві. Тобто фактично вони показують ступінь захищеності інтересів кредиторів і інвесторів, які мають вкладення в компанію. Тому дані коефіцієнти називають ще коефіцієнтами платоспроможності підприємства. До них належать коефіцієнти автономії, фінансової залежності та забезпеченості власними джерелами.

Порядок розрахунку вищевказаних показників наведено у табл. 2.10:

Таблиця 2.10

Показники структури капіталів

Назва коефіцієнтів	Норм. знач.	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Автономії	0,5	0,86	0,89	0,91
2. Співвідношення позикових і власних коштів	1	0,16	0,13	0,1
3. Забезпеченості запасів і витрат власними джерелами	1	1,40	1,25	1,18

Слід зробити наступний висновок:

1) Коефіцієнт автономії показує, яку частину коштів підприємства складають власні кошти. У 2006 році цей показник склав 0,86, в 2007 році ? 0,89, у 2008 ? 0,91. Збільшення даного коефіцієнта свідчить про фінансову незалежність підприємства;

2) Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів характеризує залежність підприємства від зовнішніх позикових засобів. За розглянутий період даний показник у межах норми, і це означає, що позикових засобів менше, а отже, і менша ступінь ризику, який може привести до банкрутства;

3) Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами дозволяє визначити частину власних коштів, які підприємство спрямувало на придбання оборотних активів. Спостерігається значення показників вище норми, що означає, що власних засобів вистачає для придбання основних засобів і нематеріальних активів.

Для оцінки оборотності використовують два показника: коефіцієнт оборотності та період обороту капіталу.

Оборотність капіталу - це його здатність повертатися в процесі кругообігу в грошову форму. При цьому існує об'єктивна закономірність: оборотний капітал має коротший термін обігу в порівнянні з необоротним капіталом.

Коефіцієнт оборотності показує, яке число повних оборотів здійснює за розглянутий період окремий елемент капіталу або весь капітал.

Період обороту визначає кількість днів, за які весь капітал або окремий його елемент перетвориться в грошову форму.

Показники, що характеризують період обороту капіталу, наведені в табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Показники оборотності капіталу

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Загальна оборотність капіталу	0,8	0,88	0,55
2.Оборотність оборотних коштів	1,24	1,31	0,82
3. Коеф. оборотності матеріальних оборотних коштів	2,22	1,96	1,12
4. Коеф. оборотності готової продукції	4,62	4,01	2,22
5. Коеф. оборотності дебіторської заборгованості	3,25	4,75	4,18
6. Оборотність дебіторської заборгованості	112,21	76,84	87,35
7. Коефіцієнт оборотності кредит. заборгованості	5,96	8,18	5,91
8. Оборотність кредит. заборгованості	61,2	44,62	61,76
9. Оборотність осн. коштів й ін. необоротних активів	2,27	2,70	1,65
10. Оборотність власного капіталу	0,93	0,99	0,6

Виходячи з розрахунків табл. 2.11, можна зробити наступні висновки:

1) спостерігається явне зниження швидкості обороту всього капіталу підприємства. Зниження означає зменшення кругообігу коштів підприємства;

2) зменшення швидкості обороту всіх оборотних коштів відбувається кожним наступним роком;

3) спостерігається зменшення швидкості обороту готової продукції, що означає зменшення попиту на неї;

4) зростає заборгованість інших підприємств перед ЗАТ «САТП 2003», що видно з таблиці - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості має тенденцію до збільшення у період з 2006 по 2007 роки, у 2008 році спостерігається деяке зниження даного показника;

5) відбувається зменшення заборгованості нашого підприємства перед кредиторами у 2008 році, з 2006 по 2007 роки має місце збільшення даного показника;

6) незначне зниження оборотності власного капіталу відображує в нашому випадку тенденцію до бездіяльності частини власних коштів.

Показники, що характеризують число повних оборотів, наведені у табл. 2.12:

Таблиця 2.12

Період обороту оборотних коштів

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Період обороту всіх оборотних коштів, дні	293,6	259,1	446
Період обороту запасів, дні	52,8	62,5	117,9
Період обороту тварин на відгодівлі, дні	0	0	0
Період обороту незавершеного виробництва, дні	24,2	24,5	25,1
Період обороту витрат майбутніх періодів, дні	0,1	0,1	0,3
Період обороту готової продукції, дні	72,3	84,4	148,4
Період обороту товарів, дні	1,1	0,8	1,1
Період обороту дебіторської заборгованості, дні	112,2	76,8	87,4
Період обороту короткострокових фінансових вкладень, дні	0	0	0
Період обігу коштів, дні	2,4	4,3	11,6
Період обороту інших оборотних коштів, дні	12,9	11,3	18,8

За даною таблицею побудовано графік періодів обороту оборотних коштів (рис. 2.5 ):

Рисунок 2.5 ? Період обороту оборотних коштів ЗАТ «САТП 2003»

З рис. 2.5 видно, що загальний період обороту всіх оборотних коштів з кожним подальшим роком збільшується. Також можна зробити висновок про те, що найбільші періоди обороту оборотних коштів наступні: період обороту дебіторської заборгованості, що свідчить про неплатоспроможність покупців. Це проблеми у області маркетингу. Також найбільший період обороту оборотних коштів спостерігається в періоді обороту готової продукції, що говорить про те, що попит на продукцію зменшується. Спостерігається також збільшення періоду обороту запасів, що свідчить про проблеми підприємства в області виробництва продукції.

Сутність фінансової стійкості підприємства визначається ефективним формуванням, розподіленням та використанням фінансових ресурсів. Фінансова стійкість ? це критерій надійності партнера. Фінансову стійкість підприємства характеризує, перш за все, співвідношення між власним капіталом і зобов'язаннями. Чим більша питома вага в структурі пасивів займає позиковий капітал, тим вищий ризик кредиторів і нижча вірогідність повернення боргів у випадку банкротства підприємства-боржника. Але співвідношення між власним капіталом і зобов'язаннями дозволяє дати лише загальну оцінку фінансовій стійкості підприємства.

Фінансова стійкість розрахована і представлена у вигляді табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Визначення і аналіз фінансової стійкості підприємства

№	Найменування показника, грн.	2006 рік	2007 рік	2008 рік
		на поч. пер.	на кін. пер.	на поч. пер.	на кін. пер.	на поч. пер.	на кін. пер.
1	Запаси й витрати	7058	12736	12736	11157	11157	14362
2	Власний обор. кап.	12899	14801	14801	15144	15144	15038
3	Короткострокові кредити банку	0	250	0	0	0	250
4	Сума ряд.2,3	12899	15051	15051	15144	15144	15038
5	Тимчасово вільні джерела коштів	31022	31316	31316	31648	31648	31826
6	Сума ряд. 4,5	43921	46367	46367	46792	46792	46864
7	Фінансовий стан	АСП
8	Запаси сировини	2779	4176	4176	4499	4499	5789
9	Готова продукція	3454	6060	6060	5647	5647	7300
10	Сума ряд.8,9	6233	10236	10236	10146	10146	13089
11	Позикові коштиПозикові кошти	3942	3673	3673	2110	2310	2546
12	Незавершене виробництво	752	2429	2429	965	965	1221
13	Витрати майб. періодів	7	6	6	10	10	15
14	Сума ряд.12,13	759	2435	2435	975	975	1236
15	Вид фін. нестійкості	АСП

Виходячи з даних табл. 2.13, можна зробити висновок, що підприємство ЗАТ «САТП 2003» за 3 роки відноситься до типу «абсолютна стійкість» підприємства, тобто воно своєчасно виконує всі розрахунки, водночас у підприємства залишаються кошти для закупівлі необхідних ресурсів і початку наступного виробничого циклу. При цьому виробничі запаси (3ап) менші суми чистого оборотного капіталу (ЧОК) і короткострокових кредитів банку (КК):

3ап < ЧОК + КК.

Найбільш поширеною у світовій практиці є методика визначення банкрутства за п'ятифакторною моделлю Альтмана, яка визначає імовірність банкрутства за певний період часу (як правило, місяць, квартал, рік). Показник імовірності банкрутства базується на фінансовій складовій діяльності підприємства. П'ятифакторна модель Альтмана відстежує імовірність настання банкрутства за допомогою показників, що характеризують як фінансову, так і виробничо-господарську діяльність підприємства. Імовірність настання банкрутства за цією моделлю обчислюється за формулою:

Z = 1,21*Х₁ + 1,4*Х₂ + 3,3*Х₃ + 0,6*Х₄ + 0,999*Х₅, (2.1)

де: х₁ - визначає питому вагу чистого оборотного капіталу у

підсумку балансу підприємства;

х₂ - відстежує результати всієї діяльності підприємства (виробничої і фінансової), зокрема, визначається частка нерозподіленого прибутку в загальній сумі прибутку до оподаткування;

х₃ - визначає частку балансового прибутку в підсумку балансу підприємства. Він свідчить про темпи приросту підсумку балансу підприємства;

х₄ - відстежує результати фінансової діяльності підприємства й оцінює співвідношення коштів, отриманих від залучення власного капіталу шляхом акціонування і довгострокового і короткострокового позикового капіталу (як правило, банківських кредитів і короткострокової кредиторської заборгованості);

х₅ - характеризує ринкові можливості підприємства, стабільність попиту на його продукцію або послуги.

Імовірність настання банкрутства за п'ятифакторною моделлю є високою, якщо показник Z < 1,8. Якщо 1,8 < Z < 2,7 - імовірність настання банкрутства середня, якщо 2,7 < Z < 2,99 - імовірність настання банкрутства невисока, якщо Z > 2,99 - імовірність настання банкрутства низька. Розрахунок факторів наведено в табл. 2.14.

Таблиця 2.14

Вірогідність настання банкрутства за п'ятифакторною моделлю Альтмана

Показник	Формула	2006 рік	2007 рік	2008 рік
x1	x1=(A2ср.+A ср.-Пср.)/Пбср.	0,51	0,56	0,58
Середня величина поточних активів	(А2 ср. + А3 ср.)	17657,5	17964	17519
Середня величина поточних пасивів	П4 ср.	3807,5	2991,5	2428
Середній підсумок балансу	Пб ср.	27326	26666,5	26230,5
x2	х2 = НП/ПО	14,27	10,72	13,95
Нерозподілений прибуток (НП)	Ф1 Ряд. 350	3553	3719	3808
Прибуток до оподаткування (ПО)	Ф2 Ряд. 170	249	347	273
x3	x3 = ПП / Пб ср.	0,009	0,013	0,01
x4	x4 = Ка /(П3 ср. + П4 ср.)	0	0	0
Курсова вартість акцій (Ка)	Ф2 Ряд. 330 * Ряд. 310	0	0	0
Середня величина позикових коштів	П3 ср. + П4 ср.	3807,5	2991,5	2428
x5	x5=Вч / Пб ср.	0,8	0,88	0,55
Чиста виручка від реалізації	Ф2 Ряд. 035	21962	23450	14349
Z	Z=1,21*x1+1,4*x2+3,3*x3+ +0,6*x4+0,999*x5	21,42	16,61	20,81

За результатами діагностики вірогідності настання банкрутства в п'ятифакторній моделі Альтмана можна побудувати схему (рис. 2.6):

Рисунок 2.6 ? Вірогідність настання банкрутства за п'ятифакторною моделлю Альтмана ЗАТ «САТП 2003»

Виходячи з цього, висновок наступний: за три роки по ЗАТ «САТП 2003» Z > 2,99, що означає, що імовірність настання банкрутства низька.

Аналіз доцільності витрат пов'язаний зі встановленням потенційних областей, викликаних зміною параметрів чинників під впливом знов виникаючих ситуацій. Пропонуються три показники фінансової стійкості фірми.

Такими показниками є:

1) надлишок (+) або недолік (-) власних засобів (±Ес);

2) надлишок (+) або недолік (-) власних, середньострокових і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (±Ет);

3) надлишок (+) або недолік (-) основних джерел для формування запасів і витрат (±Ен).

Приведемо формули розрахунку цих показників:

±Ес = Іс - F(2.2)

±Ет = (Ес + Кт) - Z(2.3)

±Ен = (Ес + Кт + Кt) - Z,(2.4)

де F - основні засоби і вкладення;

Z - запаси і витрати;

Іс - джерело власних засобів;

Кт - середньострокові, довгострокові кредити і позикові засоби;

Кt - короткострокові (до 1 року) кредити, позики, не погашені в строк;

За 2006 рік:

±Ес = Іс - F = 23518,5 - 9662 = 13856,5 грн.

±Ет = (Ес + Кт) - Z = 13856,5 - 17657,5 = -3801 грн.

±Ен = (Ес + Кт + Кt) - Z = (13856,5 + 3807,5) - 17657,5 = 6,5 грн.

За 2007 рік:

±Ес = Іс - F = 23675 - 8694,5 = 14980,5 грн.

±Ет = (Ес + Кт) - Z = 14980,5 - 17964 = -2983,5 грн.

±Ен = (Ес + Кт + Кt) - Z = (14980,5 + 2991,5) - 17964 = 8 грн.

За 2008 рік:



±Ес = Іс - F = 23802,5 - 8699 = 15103,5 грн.

±Ет = (Ес + Кт) - Z = 15103,5 - 17519 = -2415,5 грн.

±Ен = (Ес + Кт + Кt) - Z = (15103,5 + 2428) - 17519 = 12,5 грн.

Розрахувавши показники фінансової стійкості, видно, що по всім трьом рокам виконується функція:

±Ес >= 0;

±Ет< 0; S = (1, 0, 1)

±Ен ? 0;

Приведемо наглядний приклад на рис. 2.7 кривої ризику і фінансового стану підприємства «ЗАТ САТП 2003» залежно від можливих втрат і міри стійкості фінансів за 2008 рік (по всім рокам однаковий).

Виходячи із розрахунків, рисунку і функції фінансового стану, можна зробити висновок, що протягом розглянутого періоду часу підприємство ЗАТ «САТП 2003» знаходиться у області нормальної стійкості, що відповідає області мінімального ризику, коли присутня нормальна величина запасів і витрат (див. табл. 1.2).

Для ухвалення правильних рішень потрібні реальні кількісні характеристики надійності і ризиків, а не їх імітація. Вони обов'язково повинні мати зрозумілий зміст. Такими характеристиками можуть бути лише ймовірності.

При ухваленні рішень можуть бути використані як об'єктивна, так і суб'єктивна ймовірності. Першу можна розрахувати на основі показників бухгалтерської і статистичної звітності. З безлічі різних показників для даної мети краще всього підходить коефіцієнт поточної ліквідності (КПЛ), який призначений для характеристики платоспроможності підприємства. КПЛ представляє собою відношення ліквідних активів партнера до його боргів.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.7 ? Побудова кривої ризику і фінансового стану ЗАТ «САТП 2003» залежно від можливих втрат і міри стійкості фінансів

Коефіцієнт поточної ліквідності розраховується за формулою:



, (2.5)

де: О_а - оборотні активи;

К_к - короткострокові кредити банків.

Коефіцієнт поточної ліквідності розрахуємо для кожного року окремо по кварталам, щоб оцінити ризик за допомогою леми Маркова і нерівності Чебишева. Розрахунки КПЛ за 2006 рік наведені у табл. 2.15.

Таблиця 2.15

Показник ліквідності за 2006 рік

На дату	Норма	1.01.06	1.04.06	1.07.06	1.10.06	1.01.07
Коефіцієнт поточної ліквідності	Не менше 2	5,6	5,4	5,1	4,8	4,6

Спостерігаємо, що в 2006 році даний показник вищий норми, що позитивно впливає на діяльність підприємства, але, аналіз значення КПЛ по кварталах показує деяке зниження цього показника.

Середнє значення КПЛ дорівнює величині 5,1. Розрахуємо, за допомогою леми Маркова, вірогідність погашення боргу ЗАТ «САТП 2003».

Лема Маркова показує наступну вірогідність погашення боргу підприємством в 2006 році:

Р (Х > 2) < 5,1 / 2 = 2,55, тобто підприємство може повністю розрахуватися зі своїми боргами.

Нерівність Чебишева дає значення ймовірності відмінне від значення, отримане в результаті вирішення за допомогою леми Маркова. Це пояснюється тим, що нерівність Чебишева, окрім середнього рівня КПЛ, враховує ще і його коливання.

Нерівність Чебишева у 2006 році має наступний вигляд:

уІ = [(5,6-5,1)І + (5,4-5,1)І + (5,1-5,1)І + (4,8-5,1)І + (4,6-5,1)І]/5 = 0,136.

Нам необхідно визначити вірогідність відхилення КПЛ лише в одну - в більшу сторону від нинішнього його положення. Ця вірогідність у 2006 році складе: 0,136:2 = 0,068.

Таким чином, ймовірність неповернення боргу в ЗАТ «САТП 2003» в 2006 році буде як мінімум: 100-0,068 = 99,932.

Розрахунки КПЛ за 2007 рік наведені у табл. 2.16.

Таблиця 2.16

Динаміка показнику ліквідності за 2007 рік

Дата	Норма	1.01.07	1.04.07	1.07.07	1.10.07	1.01.08
Коефіцієнт поточної ліквідності	Не менше 2	4,6	5,2	5,4	5,7	6

Спостерігаємо, що в 2007 році даний показник вищий за норму, що позитивно пливає на діяльність підприємства, оскільки значення КПЛ по кварталам збільшується.

Середнє значення КПЛ дорівнює 5,38, що вище ніж за 2006 рік. Розрахуємо за допомогою леми Маркова вірогідність погашення боргу ЗАТ «САТП 2003».

Лема Маркова показує наступну вірогідність погашення боргу підприємством у 2007 році:

Р (Х > 2) < 5,38 / 2 = 2,69,

тобто підприємство може повністю розрахуватися із своїми боргами.

Нерівність Чебишева у 2007 році має наступний вигляд:

уІ = [(4,6-5,38)І + (5,2-5,38)І + (5,4-5,38)І + (5,7-5,38)І + (6-5,38)І]/5 =

1,128

Нам необхідно визначити вірогідність відхилення КПЛ в більшу сторону,від нинішнього його положення. Ця вірогідність у 2007 році складе: 1,128:2 = 0,564. Таким чином, ймовірність неповернення боргу в ЗАТ «САТП 2003» в 2007 році буде як мінімум 100-0,564 = 99,436.

Розрахунки КПЛ за 2008 рік наведені у табл. 2.17.

Таблиця 2.17

Динаміка показнику ліквідності у 2008 році

Дата	Норма	1.01.08	1.04.08	1.07.08	1.10.08	1.01.09
Коефіцієнт поточної ліквідності	Не менше 2	6	6,4	6,8	7	7,2

Спостерігаємо, що у 2008 році даний показник вищий за норму, що позитивно впливає на діяльність підприємства, по кварталам спостерігається збільшення цього показника. Середнє значення КПЛ дорівнює 6,68, і це значення вище за 2006 і 2007 роки. Розрахуємо за допомогою леми Маркова вірогідність погашення боргу ЗАТ «САТП 2003».

Лема Маркова показує наступну вірогідність погашення боргу підприємством в 2007 році:

Р (Х > 2) < 6,68 / 2 = 3,34,

тобто підприємство може повністю розрахуватися зі своїми боргами.

Нерівність Чебишева у 2008 році має наступний вигляд:

уІ = [(6-6,68)І + (6,4-6,68)І + (6,8-6,68)І + (7-6,68)І + (7,2-6,68)І]/5 =

0,1856

Нам необхідно визначити вірогідність відхилення КПЛ в більшу сторону від нинішнього його положення. Ця вірогідність у 2008 році складе: 0,1856:2 = 0,0928. Таким чином, ймовірність неповернення боргу в ЗАТ «САТП 2003» в 2008 році буде як мінімум 100-0,0928 = 99,9072.

Лема Маркова і нерівність Чебишева придатні для вживання при будь-якій кількості спостережень і будь-якому законі розподілу вірогідності. Платою за відсутність жорстких обмежень є деяка невизначеність оцінок рівня ймовірності, причому при використанні леми Маркова вона значно більша, ніж при вживанні нерівності Чебишева.

У підприємства ліквідних активів більше, ніж боргів.

2.3 Виявлення впливу маркетингового ризику в умовах кризи

Глобальна фінансова криза спричинила істотні зміни у фінансовій галузі. З урахуванням масштабів і глибини проблем більшість компаній вимушені сьогодні переглянути свої методи ведення бізнесу. Грошові фонди скорочуються, а об'єм неоплачених боргів зростає. Згідно рейтингу десяти ключових ризиків, що складається щороку, організації всього світу починають усвідомлювати важливість комплексного і ефективного управління саме маркетинговими ризиками.

Немає нічого дивного в тому, що учасники дослідження, включаючи 100 провідних аналітиків, представляючих різні сектори глобальної економіки, назвали маркетинговий ризик серед числа найбільш впливових і важливих бізнес-ризиків 2009 року.

B ході роботи було здійснено кількісну оцінку ризиків експертним методом оцінки виявлення впливу ризиків на діяльність підприємства, відбулося опитування експертів, яким було роздано анкети щодо впливу різних видів ризиків на діяльність підприємства в нинішніх кризових умовах.

Анкета для проведення опитування:

Запитання: «Який ризик, на вашу думку, впливає в більшій мірі на діяльність підприємств в умовах кризи?»

Варіанти відповідей:

а) Регіональний;

б) Природний;

в) Політичний;

г) Законодавчий;

ґ) Транспортний;

д) Організаційний;

е) Майновий;

є) Особовий;

ж) Маркетинговий;

з) Виробничий;

и) Розрахунковий;

і) Інвестиційний;

ї) Валютний;

й) Кредитний;

к) Фінансовий.

В результаті проведеного опитування отримані наступні результати:

1) 46% вважають, що найбільш впливає на діяльність підприємств маркетинговий ризик;

2) 24% - фінансовий ризик;

3) 13% - виробничий ризик;

4) 8% - транспортний ризик;

5) 4% - організаційний ризик;

6) 3% - політичний ризик;

7) 2% - законодавчий ризик.

Як видно з анкетування, більшість вважає, що в умовах кризи найбільш впливає на діяльність підприємства саме маркетинговий ризик.

Також в роботі для виявлення найбільш вагомого впливу використано підхід, в основу якого покладена їдея методу аналізу ієрархій (МАІ), запропонованого Томасом Сааті - американським спеціалістом в області дослідження операцій. Експерти в процесі ранжування багатьох об'єктів (у нашому випадку різних видів ризиків) використовують процедуру попарного зрівняння об'єктів, а для полегшення суджень експертів про вагомість об'єктів використовується 9-бальна шкала відносної вагомості двох порівнюваних об'єктів (табл. 2.18).

Таблиця 2.18

Шкала відносної вагомості

Інтенсивність відносної важливості	Визначення	Пояснення
1	Рівна важливість	Рівний вклад двох порівнюваних задач в ціль
3	Помірна перевага	Легка перевага однієї задачі над іншою
5	Сильна перевага	Сильна перевага однієї задачі над іншою
7	Значна перевага	Одній задачі надається настільки сильна перевага, що вона стає практично значною
9	Дуже сильна перевага	Очевидність переваги однієї задачі над іншою підтверджується найбільш сильно
2, 4, 6, 8	Проміжні рішення між двома сусідніми	Застосовуються в компромісних випадках

Оцінка вагомості критеріїв по методу аналізу ієрархій здійснюється шляхом їх попарних порівнянь. При порівнянні двох критеріїв використовується шкала відносної вагомості. Результати порівнянь критеріїв заносяться в табл. 2.19 - матрицю парних порівнянь.

Матриця парних порівнянь для порівняння задач має такий вигляд (табл. 2.19).

Таблиця 2.19

Матриця попарних порівнянь

Назва задач	Задачі та їх парні оцінки (W1)
	1	2	3	j	m
1. Задача 1	1.0	X12=W1/W2	X13=W1/W3	X1j=W1/Wj	X1m=W1/Wm
2. Задача 2	X21=W2/W1	1.0	X23=W2/W3	X2j=W2/Wj	X2m=W2/Wm
3. Задача 3	X31=W3/W1	X32=W3/W2	1.0	X3j=W3/Wj	X3m=W3/Wm
і	Xi1=Wi/W1	Xi2=Wi/W2	Xi3=Wi/W3	1.0	Xim=Wi/Wm
m Задача m	Xv1=Wm/W1	Xm2=Wm/W2	Xmj=Wm/Wj	Xmj=Wm/Wj	1.0

Заповнення матриці відбувається по рядках, зрівнюючи елемент, розміщений на рядках, з елементом, розміщеним у стобчику. При проведенні попарних порівнянь двох елементів матриці (двох задач) ставились наступні запитання: