Главная База знаний "Allbest" Экономика и экономическая теория Управління ризиками в умовах кризи

Управління ризиками в умовах кризи

Сутність ризику, причини виникнення, методи оцінки. Аналіз впливу ризиків на діяльність підприємства ЗАТ "САТП-2003"; розробка програми цільових заходів зниження дії фінансових і маркетингових ризиків; вдосконалення технології антикризового управління.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2011
Размер файла 340,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

1 Які з окреслених видів ризиків, на Вашу думку, мають найбільший вплив на діяльність підприємств?

2 Які переваги одного виду ризику над іншим з позиції запропонованої шкали оцінок?

Важливість першого виду ризику W1 логічно “зважували” (зрівнювали) з важливістю іншого виду задачі W1 і, керуючись шкалою зрівнюючих оцінок, записували результат зважування Х12 в матрицю. Якщо задачі рівні по важливості, то Х12=1. Якщо перший вид важливіший від другого, то ступінь його переваги Х12 виразилось цілим числом (від 2 до 9). Якщо перший ривид ризику поступився по важливості другому, то Х12 виразилось дробом (від 1/2 до 1/9). При цьому значення Х21 приймалось протилежним значенню Х12. Так, якщо Х12=3, то Х21=1/3, якщо Х12=1/4, то Х21=4. Аналогічно порівнювались перший вид ризику з третім, четвертим і т.д. В результаті були заповнені перший рядок і перший стовпчик. Після цього попарно порівнювались інші задачі, розміщені в другому, третьому і т.д. рядках. Далі здійснювалась обробка матриць парних порівнянь задач.

Для кожного рядка матриці парних порівнянь задач вираховувалось

значення власного вектора за формулою:

, (2.6)

i = 1,2, 3, ..., m

де ai - власний вектор i-ї задачі;

n - кількість задач, показаних в матриці по рядках та стовпчиках;

i,j - порядкові номера рядків і стовпчиків в матриці парних порівнянь.

Далі вирахувались для кожної матриці суму оцінок власних векторів оцінок задач:

(2.7)

Нормалізація оцінок власних векторів для кожного рядка матриці:

,(2.8)

i = 1,2, 3, ..., m

Сукупність значень di представляє собою вектор пріоритетів задач:

D = [d1, d2, d3, ... , di, ... ,dm] (2.9)

Одержані значення di повинні задовольняти умові .

В матриці парних порівнянь вираховано результати по стобчиках:

S = [S1, S2, S3, ..., Sj, ..., Sm], (2.10)

де

, j = 1,2,3, ..., m.

Далі помножили суми результатів S матриці парних порівнянь на вектор пріоритетів D.

(2.11)

Вирахували найбільше власне значення матриці суджень як:

max = ; i = j(2.12)

Для зворотньосиметричної матриці завжди .

Визначається індекс узгодженості:

,(2.13)

де - найбільше власне значення матриці суджень;

m - число зрівнюваних задач.

Визначили відношення узгодженості (ВУ) як відношення індексу

узгодженості (ІУ) на середнє значення випадкової узгодженості матриці такого ж порядку (ВУп), яке вибирається згідно табл. 2.20 для матриці:

(2.14)

Таблиця 2.20

Випадкова узгодженість для матриць суджень різної розмірності п

п

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

ВУп

0

0

0,58

0,90

1,12

1,24

1,32

1,41

1,45

1,49

Узгодженість вважається високою, коли ВУ<10%, і прийнятною, коли ВУ < 20%.

Коефіціент конкардації розрахуємо за формулою:

, (2.15)

де S - дисперсія відхилень фактичної суми оцінок від середньої суми оцінок і-того об'єкту.

,(2.16)

де - середнє значення суми оцінок.

Розрахуємо матрицю попарних попарних порівнянь для ризиків, що мають місце у виробничій діяльності ЗАТ «САТП 2003» (табл. 2.21):

Таблиця 2.21

Матриця попарних порівнянь для ризиків, що мають місце у виробничій діяльності ЗАТ «САТП 2003»

Ризики

Оцінка

Сума оцінок

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1) Регіон.

-

2

1/9

1/8

1/5

1/7

1/3

1/3

1/9

1/7

1/5

1/9

1/8

1/8

1/9

4

2) Прир.

1/2

-

1/9

1/5

1/5

1/7

1/4

1/6

1/9

1/5

1/4

1/9

1/7

1/7

1/9

3

3) Політ.

9

9

-

1

1

1

9

7

1

1

5

1

2

1

1

49

4) Законод.

8

5

1

-

1

1

7

7

1

1

7

1

1

1

1

43

5) Трансп.

5

5

1

1

-

1/2

5

5

1/9

1/7

2

1

1

1

1/9

28

6) Організац

7

7

2

1

2

-

5

1

1/9

1

1

1

2

5

1/9

35

7) Майновий

3

4

1/9

1/7

1/5

1/5

-

1

1/9

1/7

1

1/9

1/5

5

1/9

15

8) Особовий

3

6

1/7

1/7

1/5

1

1

-

1/9

1/7

1

1/9

1/7

1/7

1/9

13

9) Маркет.

9

9

1

1

9

9

9

9

-

9

9

9

9

9

1

102

10) Виробн.

7

5

1

1

7

1

7

7

1/9

-

7

1

1

1

1/9

46

11) Розрах.

5

4

1/5

1/7

1/2

1

1

1

1/9

1/7

-

1/7

1

1

1

16

12) Інвестиц.

9

9

1

1

1

1

9

9

1/9

1

7

-

1

1

1/9

50

13) Валютн.

8

7

1/2

1

1

1/2

5

7

1/9

1

1

1

-

1

1/9

34

14) Кредитн.

8

7

1

1

1

1/5

1/5

7

1/9

1

1

1

1

-

1/9

30

15) Фінанс.

9

9

1

1

9

9

9

9

1

9

1

9

9

9

-

94

За данною матрицею можна зробити висновок, що маркетинговий ризик займає перше місце у виробничій діяльності для підприємства ЗАТ «САТП 2003».

Далі розрахуємо вищевказані формули, щоб оцінити рівень узгодженостей експертів, тобто значення: власного вектора, суму оцінок власних векторів, вектор пріоритетів, вирахували найбільше власне значення матриці суджень, визначилия індекс узгодженості, визначили відношення узгодженості і занесли дані у табл. 2.22:

Таблиця 2.22

Розрахунки коефіцієнта конкордації

а1

0,21

d1

0,0093

Sd1

0,04

а2

0,19

d2

0,0087

Sd2

0,02

а3

1,97

d3

0,0889

Sd3

4,31

а4

1,89

d4

0,0853

Sd4

3,67

а5

1,01

d5

0,0455

Sd5

1,27

а6

1,01

d6

0,0455

Sd6

1,60

а7

0,41

d7

0,0185

Sd7

0,28

а8

0,37

d8

0,0166

Sd8

0,22

а9

5,01

d9

0,2264

Sd9

23,09

а10

1,59

d10

0,0718

Sd10

3,32

а11

0,61

d11

0,0277

Sd11

0,45

а12

1,53

d12

0,069

Sd12

3,46

а13

1,13

d13

0,0509

Sd13

1,74

а14

0,90

d14

0,0405

Sd14

1,20

а15

4,33

d15

0,1955

Sd15

18,38

А

22,13

D

1

ІУ

0,578

W

0,14

-

-

ВУ

19,26

Як видно із табл. 2.22 було отримано узгодженість у 19,26%, що вважається прийнятною, коли ВУ < 20% за таблицею випадкових узгодженостей для матриць суджень різної розмірності п.

Далі виставляємо за рангами 5 ризиків, що мають найбільші показники. Дані наведено у табл. 2.23:

Таблиця 2.23

Рангування ризиків

Ризики

Оцінка ризику за 3х бальною шкалою, присвоєна експертами

Сума оцінок

Середній ранг

Порядковий номер експертів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1) Маркетинговий

3

3

3

3

3

3

2

3

2

3

28

2,8

2) Фінансовий

2

2

2

2

2

2

3

3

3

3

24

2,4

3) Інвестиційний

1

3

2

2

1

3

2

3

3

2

22

2,2

4) Політичний

1

1

1

1

1

1

1

1

1

3

12

1,2

5) Виробничий

2

2

2

2

2

2

2

1

2

3

20

2

Розрахуємо значення критерію «хі-квадрат» за формулою:

(2.17)

Знайдемо дане значення в табл. 2.24:

Таблиця 2.24

Значення критерію «хі-квадрату» для вірогідності 95% і 99%

Число ступенів свободи

Рівень значущості

0,95

0,99

1

0,0039

0,00016

2

0,103

0,02

3

0,352

0,115

4

0,711

0,297

5

1,15

0,554

6

1,64

0,872

7

2,17

1,24

8

2,73

1,65

9

3,33

2,09

10

3,94

2,56

11

4,57

3,05

12

5,23

3,57

13

5,89

4,11

14

6,57

4,66

15

7,26

5,23

Для числа ступенів свободи k = 15-1=14 з вірогідністю 95% можна стверджувати, що думки експертів узгоджені та їх можна вважати групою експертів.

Отже, проведений опит експертів та метод аналізу ієрархій показали, що в умовах кризи найбільш вагомим є маркетинговий ризик. Отже, зупинимось на цьому виду ризику детальніше.

З приводу визначення поняття «маркетинговий ризик» існує велика різноманітність думок. Маркетингові ризики можна охарактеризувати як ризики недоотримання прибутку в результаті зниження об'єму реалізації або ціни.

Маркетинговий (комерційний) ризик - це такий вид ризиків, який пов'язаний з вірогідністю виникнення втрат під час збуту продукції (послуг), а також в процесі взаємодії з контрагентами і партнерами з метою організації продаж. Маркетинговий ризик зазвичай виявляється в комерційній діяльності, під якою розуміється процес купівлі товарів за однією ціною для перепродажу за іншою ціною з метою здобуття прибутку. Підприємець виступає в ролі комерсанта (торговця), продаючи готові товари, придбані ним в інших осіб, споживачеві. При такому підприємництві прибуток утворюється шляхом продажу товару за ціною, що перевищує ціну придбання. Як правило, процес покупки товарів і їх подальший перепродаж відбуваються не відразу, а має розрив в часі. Але оскільки ситуація на ринку товарів змінюється, то звідси витікає основна причина маркетингового ризику ? товар, куплений раніше для продажу, пізніше не знаходить попиту за встановленою ціною. Продавець може не отримати той прибуток, на який розраховував при покупці товару.

Причини такого явища можуть бути найрізноманітнішими ? від сезонних коливань попиту і пропозиції і зміни купівельного потенціалу населення до стихійних лих і багато чого іншого. Прогнозувати стан споживчого попиту вельми складно, оскільки врахувати всі причини його зміни практично неможливо. Така розмірність прогнозованих ситуацій приводить до принципово неусувної невизначеності.

Маркетинговий ризик конкурентної стратегії розвитку фірми може бути виражений також у втраті частки ринку, в зниженні об'єму продажів і розміру прибутку.

Маркетингові ризики виникають з наступних причин:

1) неправильний вибір ринків збуту продукції, невірне визначення стратегії операцій на ринку, неточний розрахунок ємкості ринку, неправильне визначення потужності виробництва;

2) відсутність збутової мережі на передбачуваних ринках збуту;

3) затримка у виході на ринок.

Вони можуть привести до відсутності необхідних доходів, достатніх для погашення кредитів, неможливості реалізувати (збути) продукцію в потрібному вартісному вираженні і в намічені терміни. Результатом їх проявів є:

1) невихід на проектну потужність;

2) робота не на повну потужність;

3) випуск продукції низької якості.

Маркетингові (комерційні) ризики пов'язані з вірогідними втратами під час збуту продукції, а також в процесі взаємодії з контрагентами і партнерами в цілях організації продажів.

Процес виявлення маркетингового ризику нашого підприємства розглянуто у табл. 2.25:

Таблиця 2.25

Виявлення маркетингових ризиків на ЗАТ «САТП 2003»

Зовнішні ризики

Внутрішні ризики

Ризики надання послуг

Несприятливі тенденції на ринку ЗАТ «САТП 2003»:

Неефективна маркетингова політика ЗАТ «САТП 2003»:

падіння рентабельності продаж за 2008 рік

проблеми з просуванням послуг

зміцнення позицій конкурентів

необхідність розширення своєї діяльності

несприятливі сучасні умови (криза)

Необхідність нового обладнання для збільшення конкурентноздатності

Ризики закупівель

Негативні тенденції у зв'язку з сучасними умовами на ринках матеріальних ресурсів і послуг, що купуються:

Неефективна закупівельна політика ЗАТ «САТП 2003»:

зростання цін, що випереджує інфляцію

відсутність практики диверсифікації

скорочення пропозиції

недостатністю коштів для більш якісних матеріалів

погіршення якості постачань

Маркетингові ризики виникають в процесі реалізації товарів, з багатьох причин, обумовленим ситуацією на ринку, станом справ усередині фірми, а також помилками в маркетинговому плануванні, в організації і реалізації маркетингових заходів.

Отже для нашого підприємства доцільно розглянути наступні види маркетингових ризиків:

1) Безпосередньо збутові ризики, які виникають на етапі збуту продукції (послуг), вироблених підприємством. А саме:

1.1 ризики помилкового вибору цільового сегменту ринку;

1.2 ризики помилкового вибору стратегії продажу продукту;

1.3 ризик неправильної організації і отримання неадекватних результатів маркетингових досліджень.

2) Ризики непередбаченої конкуренції, виникнення якої можливі через свободу підприємницької діяльності:

2.1 ризики входу на продуктовий ринок фірми багатопрофільних фірм з інших галузей;

2.2 ризики зародження нових фірм-конкурентів.

Роздивимось детальніше види маркетингових ризиків.

1) Безпосередньо збутові ризики:

1.1 Ризики помилкового вибору цільового сегменту ринку мають декілька джерел походження, основними з яких являються такі:

група потенційних покупців даного продукту не має достатньої кількості засобів для того, щоб купувати таку кількість, при якій виробництво стає ефективним. Таким чином, дане джерело ризику помилкового вибору цільового сегменту ринку є наслідком або низького рівня купівельної здатності, або його зниження через цілий ряд причин (наприклад, інфляція);

продукт призначений для реалізації на тих сегментах ринку, на яких, унаслідок зростання інфляції або високого інфляційного чекання, потенційні покупці даного товару змінюють свої переваги. Зміна переваг може виразитися в переорієнтації покупців на об'єкти, майнові права, покупка яких, з точки зору споживачів, більшою мірою в порівнянні зі запропонованим продуктом захищає їх кошти від інфляції. Таким чином, дане джерело ризику є наслідком зміни пріоритетів в купівельному попиті унаслідок нестабільної макроекономічної ситуації;

1.2 Ризики помилкового вибору стратегії продажу продукту є наслідком невизначеності при прийнятті управлінських рішень, яке може виразитися в допущенні помилок (як в силу суб'єктивних, так і об'єктивних причин) при визначенні стратегії діяльності підприємства з продажу ним продукції, що воно виробляє.

Ризики помилкового вибору стратегії продажу продукту відображаються не лише на подальшій збутовій діяльності фірми, а і на її поточному положенні.

1.3 Ризик неправильної організації маркетингових досліджень. Однією з частин маркетингового дослідження є дослідження збуту, яке є аналізом ефективності кожного каналу збуту товару, визначення витрат по реалізації товару, вивчення проблем, пов'язаних з рекламою пропонованого до реалізації товару і формуванням попиту на нього. Важливість якісного і усестороннього маркетингового аналізу складається в тому, що на його підставі може бути побудована ефективна збутова стратегія фірми.

2) Ризики непередбаченої конкуренції:

2.1 Ризик входу на товарний ринок фірми багатопрофільних (диверсифікованих) фірм з інших галузей. Ризики непередбаченої конкуренції мають основним джерелом свого походження невизначеність, яка існує на ринку відносно визначення стратегії поведінки ринкових суб'єктів.

2.2 Ризик зародження нових фірм-конкурентів. Основним джерелом виникнення даного ризику є зародження місцевих молодих фірм-конкурентів, що може являтися наслідком: впровадження у виробничу практику досягнень науково-технічного прогресу, в результаті якого з'являються нові технології виробництва базового колишнього продукту, які значно покращують його споживчі властивості.

фінансовий маркетинговий ризик антикризовий

3. РОЗРОБКА ПРОГРАМИ ЦІЛЬОВИХ ЗАХОДІВ ЗНИЖЕННЯ ДІЇ МАРКЕТИНГОВИХ РИЗИКІВ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Вибір засобів зниження впливу ризику

Діяльність підприємства, так або інакше, пов'язана з ризиком, і завданням керівництва підприємства є зниження ризиків.

Для даного підприємства характерна схильність до наступних видів втрат:

1) Спостерігається зменшення чистої виручки і чистого прибутку. Ця тенденція є негативною, оскільки зменшення збуту (зменшення чистої виручки) супроводжується зменшенням фінансового результату.

2) Одночасне зменшення коефіцієнтів рентабельності продажів і рентабельності всього капіталу свідчить про зниження попиту на послуги і ЗАТ «САТП 2003».

3) Найбільший період обороту оборотних коштів спостерігається в періоді обороту готової продукції, яка говорить про те, що попит на продукцію зменшується.

4) Спостерігається також збільшення періоду обороту запасів, який свідчить про проблеми підприємства в області виробництва продукції.

Результати аналізу ризиків підприємства показали, що підприємство стабільне, ліквідних активів більше ніж боргів, воно знаходиться в області нормальної стійкості, що відповідає області нормального ризику, коли є нормальна величина запасів і витрат. За даними кількісної оцінки ризиків експертним методом і методом ранжирування спостерігається комерційний (маркетинговий) ризик, тобто відбувається зниження об'єму реалізації в результаті падіння попиту, потреби на послуги.

Аналіз ситуації, що склалася, показав який великий вплив чинника маркетингових ризиків на роботу ЗАТ «САТП 2003», при практично повній відсутності якої-небудь цілісної системи управління ризиком або системи ефективних антиризикових заходів, не кажучи вже про управління маркетинговими ризиками.

Сутність можливих засобів зменшення наслідків деяких видів маркетингових ризиків для ЗАТ «САТП 2003» запропоновано у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Засоби зменшення негативних наслідків деяких видів маркетингових ризиків

Види маркетингових ризиків

Засоби зменшення негативних наслідків

1) Низькі об'єми реалізації товарів

Ретельніша аналітична робота з вибору цільових ринків методом ранжирування. Відповідальніша робота по сегментації споживачів.

2) Неефективна робота збутової мережі

Ретельний підбір комерційних посередників. Використання франчайзингу для підвищення ефективності роботи оптових і роздрібних посередників.

3) Незадовільне виконання контрагентом умов договору

Ретельніший вибір партнерів шляхом їх глибокого вивчення, отримання банківських і аудиторських довідок про ділову порядність контрагентів, іншої інформації, що характеризує фірми-контрагенти.

4) Протидії конкурентів

Передбачення можливої реакції конкурентів на ділову активність підприємства. Планування контрзаходів в програмі маркетингу підприємства.

5) Циклічні зміни в економіці, падіння попиту на послуги

Прогнозування циклічних коливань кон'юнктури, їх облік в інвестиційних і виробничих планах, вживання інших антикризових заходів на рівні підприємства: підвищення рівня ліквідності за рахунок прискорень реалізації виробленої продукції, скорочення товарних запасів, закупівель сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

Підводячи підсумок, слід зазначити актуальність і необхідність наявності на цьому підприємстві ефективної системи управління маркетинговим ризиком. Ця система дозволить, управляючи маркетинговими ризиками і знижуючи їх вплив до мінімального рівня, підтримувати достатній рівень розвитку підприємства.

Вплив маркетингових ризиків позначається на всіх аспектах роботи підприємства, погіршуючи його фінансове положення, виробничі, збутові можливості, здатність відповідати по своїх зобов'язаннях і інші аспекти.

Таким чином, в цілях стабілізації положення і зниження кризовості необхідне комплексне управління маркетинговими ризиками, що включає значні організаційні зусилля, витрати часу і інших ресурсів.

Найдоцільніше здійснювати цю функцію за допомогою виділення в системі маркетингового відділу окремої посади ризик-менеджера, а також слід впровадити такі методи зниження ступеня маркетингових ризиків, як методи диверсифікації, страхування, математичне моделювання за допомогою методів теорії статистичних ігор та імітування.

Управління маркетинговим ризиком являє собою процес підготовки і реалізації заходів, що зменшують небезпеку ухвалення помилкового рішення. В умовах виробничого підприємства управління маркетинговим ризиком ґрунтується на концепції прийнятного ризику, що постулювала можливість раціональної дії на рівень ризику і доведення його до прийнятного значення.

Таким чином, вибір засобів зниження впливу маркетингових ризиків на ЗАТ «САТП 2003» передбачає для найбільш ефективної реалізації даної функції виділення в системі маркетингового відділу окремої посади ризик-менеджера. Він повинен, в обов'язковому порядку, прийняти на озброєння спеціальну програму цільових заходів (ПЦЗ) щодо управління маркетинговим ризиком. Розробка такої програми на рівні фірми повинна забезпечувати таке управління маркетинговими ризиками, при якому основним елементам структури і діяльності фірми гарантується висока стійкість і захищеність від цих ризиків.

3.2 Вдосконалення технології управління маркетинговим ризиком

Ризики впливають на різні сторони роботи підприємства і, як правило, носять негативний характер. Роботу по стабілізації положення необхідно починати з управління ризиками, тобто розробляти і упроваджувати економічно доцільні для підприємства рекомендації і заходи, направлені на зменшення фінансових втрат, пов'язаних з ризиком.

Будь-яке підприємство, зацікавлене в зниженні можливих втрат, пов'язаних з економічним ризиком, повинне вирішити для себе декілька проблем:

1) оцінити можливі збитки, пов'язані з економічними ризиками;

2) ухвалити рішення про те, чи залишає вона у себе певні ризики, тобто чи несе всю відповідальність по ним сама, відмовляється від них або передає частину або всю відповідальність іншим суб'єктам;

3) по тим ризикам або тій частині ризиків, які вона залишає у себе, фірма повинна розробити програму управління ними, основною метою якої є зниження можливих втрат.

Комерційна діяльність відрізняється від фінансових вкладень тим, що інформація по зміні ринкової кон'юнктури не завжди доступна і достовірна.

В таких умовах підприємці не вдаються до наукових засобів моделювання ризикових ситуацій, а більше сподіваються на партнерство і гарантії виконання умов договору. Тому кількісна сторона оцінки ступеня ризику використовується рідше, ніж якісна.

Вимоги до прийняття на роботу на посаду ризик-менеджера:

1) вища економічна освіта (бажано маркетинг);

2) досвід роботи в сфері маркетингу;

3) вільне володіння ПК-програмами, особливо Excel, Access;

4) досвід управління ризиками;

5) досвід роботи не менше 4 років;

6) Здібність до обробки великих масивів інформації;

7) комунікативні навики, клієнтоорієнтованість, самоорганізованість, активна життєва позиція, уміння самостійно ухвалювати рішення, націленість на результат;

8) ч/ж до 40 років.

Графік роботи: з 9 до 18, п'ятиденка.

Зарплата: 4000 грн. + бонуси і премії.

Основні зобов'язання:

1) Надання консультаційних послуг по оптимізації роботи відділу маркетингу;

2) Побудова звітності якості антиризикових заходів управління підприємством;

3) Участь в проектах, що стосуються управлінням ризиками

4) Оцінка ризиків по нових товарних продуктах і нових товарних групах

5) Визначення процесів і робочих прийомів, пов'язаних з управлінням маркетинговими ризиками.

Випробний термін складає 5 місяців із зарплатою в 1800 грн.

Він повинен, в обов'язковому порядку, прийняти на озброєння спеціальну програму цільових заходів (ПЦЗ) щодо управління маркетинговим ризиком. Розробка такої програми на рівні фірми повинна забезпечувати таке управління маркетинговими ризиками, при якому основним елементам структури і діяльності фірми гарантується висока стійкість і захищеність від цих ризиків. Розробка подібної програми на рівні підприємства повинна забезпечувати таке управління маркетинговими ризиками, при якому основним елементам структури і діяльності фірми гарантуються висока стійкість і захищеність від них.

Метою розробки будь-яких ПЦЗ є забезпечення успішного функціонування підприємства в умовах ризиків. Ця мета може бути досягнута за рахунок вирішення наступних основних завдань:

1) виявлення можливих економічних ризиків;

2) зниження фінансових втрат, пов'язаних з економічними ризиками.

Ця головна мета і основні завдання можуть бути конкретизовані з будь-яким ступенем глибини рішення задачі розробки ПЦЗ. Так, рішення задачі зниження фінансових втрат, пов'язаних з економічним ризиком, може здійснюватися, наприклад, таким чином: усуненням існуючого ризику, запобіганням можливих ризиків, безпосереднім запобіганням можливому збитку, опосередкованим запобіганням можливому збитку, компенсацією вже виниклого збитку.

Стадії розробки ПЦЗ представлені в табл. 3.2:

Таблиця 3.2

Стадії розробки ПЦЗ

Стадії розробки ПЦЗ

Зміст

1) Попередня

Антиризиковий менеджер повинен знайомитися з тією довідковою і поточною конкретною інформацією, яка дозволить йому ухвалити рішення, передуючі основній стадії розробки ПЦЗ, і приступити до безпосередньої розробки програми. Іншими словами, мета цієї стадії - вивчення всієї необхідної для складання ПЦЗ інформації

2) Основна

Основна стадія уявляє із себе розробку програми управління маркетинговими ризиками, впровадження і реалізація якої сприятимуть зменшенню можливого збитку для підприємства

Реалізація поставлених цілей і завдань управління ризиками вимагає від антиризикового менеджера уточнення і вибору тих основних принципів управління ризиками фірми, які враховуватимуться їм при розробці ПЦЗ.

Принципи, якими керується менеджер при розробці і впровадженні ПЦЗ, в першу чергу, визначаються стратегією підприємства. Так, підприємство ЗАТ «САТП 2003» орієнтується на забезпечення своєї фінансової стійкості, відповідні принципи, якими повинен керуватися розробник програми, диктуватимуть вибір методів управління маркетинговими ризиками, що забезпечують цю фінансову стійкість. Таким конкретним принципом, може бути принцип орієнтації ЗАТ «САТП 2003» на передачу всіх маркетингових ризиків в зовнішнє середовище.

Розроблені принципи управління маркетинговими ризиками обов'язково повинні бути схвалені керівництвом фірми.

Для ефективного розвитку фірми обов'язкове дотримання наступного принципу управління маркетинговими ризиками: узгодження роботи фірми з вимогами зовнішнього середовища, зокрема з вимогами зовнішнього для даної фірми ризик-менеджменту. Вимоги зовнішнього середовища можуть бути представлені законодавчими і нормативними актами, що відображають методи, як макро -, так і мікроекономічного регулювання.

Окрім зобов'язань по вертикалі, пов'язаних із зовнішнім ризик-менеджментом на основі макро- і мікроекономічного регулювання, необхідно пам'ятати про виконання зобов'язань фірми, що виникають по вертикалі і горизонталі перед будь-якими іншими суб'єктами, з якими дана фірма стикається в процесі свого функціонування. Це можуть бути партнери по бізнесу, працівники фірми, клієнти.

Враховуючи важливість кожної з складових цього загального принципу узгодження діяльності фірми з вимогами зовнішнього середовища, його можна розглядати не як єдиний і цілісний, а як цілу групу самостійних принципів:

1) дотримання вимог зовнішнього ризик-менеджмента - вимог макроекономічного і мікроекономічного регулювання діяльності фірми;

2) дотримання зобов'язань, що є у фірми перед іншими суб'єктами;

3) облік зобов'язань, що є у інших суб'єктів перед даною фірмою.

Зважаючи на зовнішнє середовище, що постійно змінюється, і внутрішні умови діяльності фірми, ПЦЗ повинна постійно уточнюватися, тому при перегляді програми управління маркетинговими ризиками перелік принципів управління ризиками і їх зміст також повинні переглядатися наново.

Маркетингові ризики, з якими стикається менеджер різноманітні. Існують різні види ризиків і критерії, що дозволяють їх класифікувати.

Перш за все, необхідно говорити про комерційні ризики, що виникають в будь-якій комерційній, виробничо-господарській діяльності. Критерій виділення даної групи ризиків - первинна причина їх виникнення (виробничо-господарська діяльність фірми). Під комерційним ризиком зазвичай розуміється ризик економічних втрат, пов'язаних з реалізацією комерційної, виробничо-господарської діяльності.

Окрім уточнення переліку і змісту принципів управління, які можуть враховуватися при розробці ПЦЗ, антиризиковому менеджерові важливо розробити принципи розробки самої ПЦЗ.

Після того, як менеджер закінчив попередню стадію розробки програми управління, він повинен перейти безпосередньо до розробки самої програми. Першим кроком розробки ПЦЗ повинен бути етап попереднього відбору ризиків, з якими менеджер працюватиме далі при складанні ПЦЗ.

Другим кроком розробки програми повинен бути етап відбору можливих заходів і формування на їх основі плану. Проведення таких заходів направлене на зниження вірогідності реалізації ризиків, тобто вірогідність появи збитку, а також на зменшення розміру можливого збитку. Впровадження плану заходів сприятиме зниженню можливого збитку, і тому підприємство зацікавлене в розробці такого плану.

Таким чином, розглянемо наступні аспекти реалізації основної стадії розробки ПЦЗ: попередній відбір маркетингових ризиків, відбір заходів і формування плану заходів, аналіз маркетингових ризиків після формування плану заходів, остаточне формування програми управління маркетинговими ризиками і оцінка ефективності програми управління маркетинговими ризиками.

До того як почнеться безпосередня процедура відбору заходів, антиризиковий менеджер вже може провести деякий попередній аналіз маркетингових ризиків, наявних у фірмі.

Маркетингові ризики, відібрані менеджером на цьому етапі, братимуть участь далі в розробці ПЦЗ. При цьому, після того, як фірма «відсіче» частину маркетингових ризиків за рахунок застосування процедури відмови від даних ризиків, антиризиковий менеджер має право переглянути рішення по маркетингових ризиках, прийнятих на себе. Частину з них він надалі може так і залишити на власному утриманні, частину може утримати на основі самострахування і ще одну частину - передати іншим суб'єктам на основі застосування таких методів управління, як страхування або інші методи передачі ризиків.

Результатом даного етапу основної стадії розробки або перегляду ПЦЗ є уточнений перелік маркетингових ризиків, використовуваний далі для розробки ПЦЗ, зокрема для формування плану заходів, а також уточнені значення максимально можливого, найбільш вірогідного і очікуваного збитків.

Складання плану проведення заходів є наступним етапом реалізації основної процедури розробки ПЦЗ. Заходи, що проводяться фірмою, вирішують наступні основні завдання:

1) знижують вірогідність реалізації маркетингових ризиків, тобто вірогідність появи збитку;

2) зменшують розмір можливого збитку.

Метою аналізу маркетингових ризиків є аналіз всіх ризиків після того, як був сформований план заходів, для того, щоб визначити можливості застосування до них тих або інших методів управління маркетинговими ризиками.

Після того, як менеджер по управлінню маркетинговими ризиками вже зформував план заходів, він повинен проаналізувати всі маркетингові ризики фірми наново, тобто маркетингові ризики, що залишилися, які не підпали під заходи, і ті, з якими фірма матиме справу після проведення заходів, - в деякому розумінні нові для неї, оскільки значення їх критерійних характеристик стали іншими.

Подивимося, які методи управління маркетинговими ризиками можуть бути застосовані залежно від значень основних характеристик маркетингових ризиків.

При високій вірогідності реалізації маркетингових ризиків, великих розмірах можливого збитку, незалежно від того, є маркетингові ризики однорідними або неоднорідними, одиничними або масовими, для фірми доцільна відмова від них, тобто використання методу уникнення ризиків.

Якщо ж вірогідність настання збитку мала і розмір можливого збитку також невеликий, то для одиничних однорідних і неоднорідних маркетингових ризиків виправданим є метод прийняття ризиків на себе, коли фірма може покривати виниклий збиток за рахунок власних засобів.

Застосування цього методу є доцільним і в тому випадку, якщо вірогідність настання збитку висока, розмір можливого збитку невеликий, ризики однорідні або неоднорідні, але - одиничні.

Якщо ж маркетингові ризики з малою вірогідністю реалізації збитку і невеликим можливим збитком є однорідними і масовими (їх багато), фірма може або передати відповідальність ним іншому суб'єктові (страховій компанії), тобто може використовувати страхування, або залишити ці ризики у себе, створюючи при цьому спеціальний страховий фонд, тобто, здійснюючи самострахування.

Результатом даного етапу управління маркетинговими ризиками є виділення груп маркетингових ризиків, до яких можуть бути застосовані ті або інші методи управління.

Фактично програма цільових заходів щодо управління маркетинговими ризиками (ПЦЗ) сформувалася в результаті реалізації наступних основних процедур:

1) попередній відбір маркетингових ризиків, що залишаються на рівні фірми, з урахуванням вибраної стратегії фірми і вимог процедур управління ними;

2) формування плану заходів;

3) вибір методів управління маркетинговими ризиками.

Реалізація плану заходів і використання методів управління маркетинговими ризиками в загальному випадку приводять до зміни вірогідності настання збитку і його можливого розміру.

Результатом етапу остаточного формування програми цільових заходів щодо управління маркетинговими ризиками є розроблена програма управління маркетинговими ризиками, що включає план заходів як обов'язковий блок програми.

Програма повинна містити: план проведення заходів, перелік маркетингових ризиків, що підпадають під план заходів, перелік маркетингових ризиків, що не підпадають під план заходів, конкретні методи управління по всіх маркетингових ризиках, по всіх маркетингових ризиках значення наступних характеристик: вірогідність настання збитку і його можливий розмір, однорідність і кількість аналогічних маркетингових ризиків, перераховані з урахуванням впровадження програмі управління ризиками значення максимально можливого, найбільш вірогідного і очікуваного збитків.

Витрати на введення посаді ризик-менеджера будуть у вигляді зарплати (див. табл. 3.3):

Таблиця 3.3

Витрати на зарплату ризик-менеджеру за місяць

Посада

Оклад

Витрати на зарплату

зарплата по тарифу, грн.

премія, %

премія, грн.

Всього доплат, грн.

Всього, грн.

Ризик-менеджер

3000

3000

20

600

167,40

3767,4

Отже всього за рік на зарплату ризик-менеджеру виходить:

3767,4* 12 = 45208,8 грн.

Для ухвалення рішень по розробці ПЦЗ антиризиковий менеджер повинен мати можливість ознайомитися з відповідною інформацією. Відобразимо, в таблицях, найбільш важливу інформацію використовувану менеджером при розробці ПЦЗ, на попередній і основній стадіях розробки ПЦЗ.

Таблиця 3.4

Види комерційних ризиків, які можуть враховуватися при розробці ПЦЗ на рівні підприємства ЗАТ «САТП 2003»

Комерційні ризики

Пов'язані з власне господарською діяльністю

Пов'язані з проведенням фінансових операцій

Чисті - пов'язані з господарською діяльністю

Чисті - пов'язані з фінансовими операціями
Спекулятивні - ризики, пов'язані з

фінансовими операціями

У табл. 3.5 відобразимо основні складові виробничо-господарської діяльності підприємства і групи ризиків, пов'язані з ними.

Таблиця 3.5

Групи ризиків, пов'язані з основними складовими виробничо-господарської діяльності ЗАТ «САТП 2003»

Групи ризиків

виробничо-господарської

діяльностіфірми

Із засобами виробництва фірми

З предметами праці

З персоналом

З процесом виробництва продукції або послуг

З маркетингом

Із зовнішнім середовищем фірми

Принципи, якими керується антиризиковий менеджер при перегляді ПЦЗ, в першу чергу визначаються стратегією підприємства. Тому необхідно привести, в табл. 3.6, варіанти принципів управління ризиками, обумовлені вибором тієї або іншої стратегії управління, які враховуються менеджером при розробці ПЦЗ, і використовуються ним.

Як видно з приведеної табл. 3.6, одна і та ж стратегія може бути реалізована за допомогою різних варіантів. Тому схвалення керівництва необхідне хоч би для того, щоб зробити остаточний вибір з альтернативних принципів.

У табл. 3.7 міститься довідкова інформація, необхідна менеджерові, по принципах, що враховуються при розробці ПЦЗ.

Таблиця 3.6

Варіанти принципів управління, обумовлені стратегією ЗАТ «САТП 2003», які слід враховувати при розробці ПЦЗ

Варіант стратегії

Принципи управління ризиками, обумовлені вибраним варіантом стратегії управління фірми

Освоєння нової ринковою ніші

Готовність до самостійного покриття великих збитків

Передача частини ризиків, обумовлених освоєнням ринкової ніші

Передача всіх ризиків, обумовлених освоєнням ринкової ніші

Відмова від освоєння нової ринкової ніші при певному розмірі збитків

Збереження на ринку стійкого фінансового положення фірми

Передача частині ризиків, які можуть негативно вплинути на фінансову стійкість фірми

Передача всіх ризиків, які можуть негативно вплинути на фінансову стійкість фірми

Відмова від видів діяльності фірми, які можуть негативно вплинути на фінансову стійкість фірми

Таблиця 3.7

Принципи, що враховуються антиризиковим менеджером при розробці ПЦЗ

Принципи розробки ПЦЗ

Примітки

Принцип обліку в ПЦЗ ризиків визначеного виду

При складанні конкретної програми цей принцип повинен бути узгоджений з керівництвом фірми і, в першу чергу, з її фінансовим керівництвом

Принцип узгодження з керівниками фірми рішень, що приймаються антиризиковим менеджером

1. Рішення, що вимагають узгодження з керівництвом фірми, повинні бути виділені

2. Деякі рішення повинні також узгоджуватися з фахівцями

Принцип періодичного або моніторингового перегляду ПЦЗ

Необхідно переглядати ПЦЗ через визначений час
3.3 Страхування маркетингових ризиків
Одним із способів зниження маркетингових ризиків ЗАТ «САТП 2003» є використання страхових інструментів. Прикладом страхування такого роду ризиків є укладення договорів страхування на випадок неможливості поставити товар по раніше укладених контрактах, а також відмови покупця від прийому послуги. У цих випадках страхувальникові відшкодовують збитки, пов'язані з необхідністю пошуку нових покупців, здійсненням повернення товарів.
Ризики входження в договірні відносини з неплатоспроможними партнерами також виражаються в ув'язненні договорів на закупівлю ресурсів з постачальниками, які не в змозі виконати свої зобов'язання через свій фінансовий стан. Дані ризики також включають надання послуг неплатоспроможним покупцям. В цьому випадку виникає ризик того, що понесені витрати або окупляться несвоєчасно, або підприємству потрібно буде переглядати терміни реалізації вже виготовленої продукції і йти на інші додаткові витрати. Крім того, може змінитися і об'єм наданих послуг.

До найбільш відомих видів страхування від комерційних ризиків відноситься страхування ризиків неплатежу. Його об'єктом є майнові інтереси постачальників товарів (послуг), пов'язані з можливим непогашенням дебіторами заборгованості унаслідок неплатоспроможності або інших передбачених в договорі страхування причин. Даний вид страхування надає страховий захист страхувальникам на випадок непогашення їх короткострокової або середньострокової дебіторської заборгованості, що утворилася за рахунок несплати замовником наданих послуг. За договором такого страхування страхова організація бере на себе погашення наданого кредиту при неплатежі боржника.

Розмір тарифних ставок встановлюється окремо за кожним договором з урахуванням всієї сукупності обставин, що впливають на ступінь страхових ризиків. Тарифи можуть значно розрізнятися за кожним конкретним договором - 0,25 до 10% від страхової суми. Щоб уникнути подібних витрат, підприємству ЗАТ «САТП 2003» необхідно перевіряти платоспроможність постачальників сировини, матеріалів і покупців, яким надаються послуги.

Крім того, страхування може використовуватися для зниження ризиків виникнення непередбачених витрат. Існує цілий ряд видів страхування на випадок перерви в господарській діяльності. Підприємство ЗАТ «САТП 2003» може укласти договір страхування на випадок перерв в своїй діяльності у зв'язку з поломками устаткування. Таке страхування проводиться на додаток до страхування устаткування і інших установок через дії води, вогкості, зловмисних дій третіх осіб і інших непередбачених обставин.

Окремо підприємство ЗАТ «САТП 2003» може застрахувати свій тимчасовий прибуток і застрахуватися від втрати доходу в результаті зміни кон'юнктури ринку. По таких договорах страхова компанія несе відповідальність у разі виникнення у страхувальника збитків, якщо ЗАТ «САТП 2003» не зможе через страховий випадок забезпечити надання послуг в той період, коли попит на них був максимальним. Втрата прибутку може відбутися в результаті заміни на підприємстві застарілого устаткування, впровадження нової техніки, виплати штрафних санкцій і арбітражних судових витрат.

Страхування збитків від перерви в комерційній діяльності здійснюється виключно як додаткове покриття до страхування майна від вогню і супутніх ризиків і забезпечує захист майнових інтересів підприємств на період зупинки (припинення) його діяльності через пошкодження або знищення застрахованого майна.

Об'єктами страхування ЗАТ «САТП 2003» можуть бути:

1) заробітна плата працівників (включаючи соціальні відрахування);

2) сума амортизації основних засобів;

3) сума відсотків по банківських кредитах;

4) сума орендної плати по договорах оренди (землі, приміщень);

5) суми інших умовно-постійних витрат, не залежних від обороту організації;

6) сума чистого прибутку (до оподаткування);

7) сума надходжень рентних платежів (від здачі в оренду майна, приміщень, землі).

Відшкодування вказаних сум проводиться за весь період зупинки (припинення) діяльності підприємства, починаючи з дати настання події, яка викликала таку зупинку, і до дати усунення пошкодження майна, але не більш так званого «Періоду відшкодування», узгодженого із страхувальником при укладенні договору.

Страхові суми визначаються з балансових річних показників по вище перелічених статтях пропорційно вибраному періоду відшкодування.

Ризики, що покриваються:

Полісом страхування покриваються збитки, викликані неотриманням (недоотриманням) прибутку або необхідністю нести витрати, незалежні від обороту (постійні витрати), при одночасному зниженні отримуваних доходів або неотриманні (недоотриманні) сум рентних надходжень в результаті повної або часткової зупинки виробничої (комерційної) діяльності. За умови, що така зупинка (припинення) діяльності була викликана повною або частковою неможливістю використання майна, застрахованого по полісу, через його пошкодження або знищення унаслідок непередбаченої події, вказаної в полісі (у секції страхування майна від вогню і супутніх ризиків).

Збитки, неотримання (недоотримання) рентних платежів, що наступили в результаті, відшкодовуються тільки в тому випадку, якщо дія договорів оренди була припинена або тимчасово припинена через неможливість використання приміщень, що орендувалися, унаслідок їх пошкодження при настанні події, передбаченої полісом. Страхове відшкодування розраховується виходячи з фактично втраченої орендної плати по конкретних договорах оренди або орендної плати, яку страхувальник міг би отримати по розірваних договорах, але у будь-якому випадку, не зверху страхової суми, вказаної в полісі.

Тарифи:

Оскільки цей вид покриття є доповненням до поліса страхування майна від вогню і супутніх ризиків, визначення вартості страхування проводиться з урахуванням тих же чинників, що і при страхуванні майна.

Страхування ризиків відноситься до заходів компенсаційного характеру. Воно компенсує збиток (або його частина) в грошовій формі, але не відшкодовує втрачених товарно-матеріальних цінностей, і тим самим не може повністю усунути хід процесу відтворення.

Самострахування - ще один із страхувальних інструментів, тобто страхування ризиків на основі створення власного страхового фонду, виправдане в тих випадках, коли ризиків багато і в той же час вони мають наступні характеристики:

1) вірогідність настання збитку мала, розмір можливого збитку великий, ризики однорідні або неоднорідні, але їх багато;

2) вірогідність настання збитку висока, розмір можливого збитку невеликий, ризики однорідні або неоднорідні, але їх багато.

Основне завдання самострахування полягає в оперативному подоланні тимчасових труднощів фінансово-комерційної діяльності. В процесі самострахування створюються різні резервні і страхові фонди. Ці фонди залежно від мети призначення можуть створюватися в натуральній або грошовій формі.

Резервні грошові фонди створюються перш за все на випадок покриття непередбачених витрат, кредиторської заборгованості, витрат по ліквідації господарюючого суб'єкта. Створення їх є обов'язковим для акціонерних товариств.

Крім методу страхування від маркетингових ризиків до заходів компенсаційного характеру також відносяться самострахування і кредити банку. Кожен з трьох методів має свої достоїнства і недоліки. Тому ЗАТ «САТП 2003» використовує їх в сукупності або в певній комбінації. Комбінуючи методи страхування і самострахування, в самих різних поєднаннях, можна досягти також оптимальної співвідносності між рівнем досягнутого зниження маркетингового ризику і необхідними для цього додатковими витратами.

Види страхувань, якими може скористуватися ЗАТ «САТП 2003», і їх ефективність.

1) При страхуванні за дійсною вартістю майна сума страхового відшкодування визначається як фактична вартість майна на день укладення договору. Страхове відшкодування рівне величині збитку. Тут страхується повний інтерес.

Вартість об'єкту страхування КамАЗ 54115 - 220000 грн.. В результаті автокатастрофи автомобіль вже не придатний до користування, тобто збиток страхувальника склав 220000 грн. Величина страхового відшкодування також складе 220000 грн.

2) Страхування за системою пропорційної відповідальності означає неповне страхування вартості об'єкту. Величина страхового відшкодування по цій системі визначається по формулі:

СВ = СС*У/З, (3.1)

де СВ - величина страхового відшкодування, грн.;

СС - страхова сума за договором, грн.;

У - фактична сума збитку, грн.;

З - вартісна оцінка об'єкту страхування, грн.

Вартість об'єкту страхування КамАЗ 65116 - 245500 грн., страхова сума - 245500 грн. Збиток страхувальника в результаті пошкодження об'єкту - 145500 грн. Величина страхового відшкодування складе:

СВ=245500*145500/200000 = 178 601 грн.

При страхуванні за системою пропорційної відповідальності виявляється участь страхувальника у відшкодуванні збитку, тобто страхувальник приймає частину ризиків на себе. Чим більше відшкодування збитку на ризику страхувальника, тим менше ступінь страхового відшкодування. Інакше кажучи, тут страхується частковий інтерес.

3) Страхування за системою першого ризику передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах страхової суми. По цій системі весь збиток в межах страхової суми (перший ризик) компенсується повністю. Збиток понад страхову суму (другий ризик) не відшкодовується.

Автомобіль КрАЗ 6510 застрахований за системою першого ризику на суму 195000 грн. Збиток, нанесений автомобілю в результаті аварії, склав 175000 грн. Страхове відшкодування виплачується в сумі 175000 грн.

4) При страхуванні за системою дробової частини встановлюються дві страхові суми:

- страхова сума;

- показна вартість.

За показною вартістю страхувальник зазвичай отримує покриття ризику, виражене натуральним дробом або у відсотках. Відповідальність страховика обмежена розмірами дробової частини, тому страхова сума буде менше показної її вартості. Страхове відшкодування рівне збитку, але не може бути вище за страхову суму.

У разі, коли показна вартість рівна дійсній вартості об'єкту, страхування за системою дробової частини відповідає страхуванню першому ризику.

Якщо показна вартість менше дійсної вартості, страхове відшкодування розраховується по формулі:

СВ=П*У/З, (3.2)

де СВ - страхове відшкодування, грн.;

П - показна вартість, грн.;

У - фактична сума збитку, грн.;

З - вартісна оцінка об'єкту страхування, грн.

Вартість застрахованого автомобіля МАЗ 5336А3-321 - 300000 грн., дійсна вартість - 300000 грн. В результаті крадіжки збиток склав 200000 грн. Страхове відшкодування виплачується в сумі:

Страница:


Подобные документы

  • Ризик підприємницької діяльності

    Поняття та класифікація ризиків. В ринковій економіці ризик є невід'ємним атрибутом господарювання. Причини виникнення ризиків. Способи зниження ризиків при здійсненні підприємницької діяльності. Управління ризиком — це процес реагування на події.

    реферат [26,4 K], добавлен 14.02.2009

  • Оцінювання політичних ризиків у системі управління суспільним розвитком глобалізації

    Аналіз сучасного стану державного сектора української економіки. Сутність і класифікація політичних ризиків, методи їх оцінки та вплив на національну економіку різних країн. Дослідження проблем України, що призводять до зростання загального рівня ризиків.

    научная работа [40,4 K], добавлен 13.03.2013

  • Фактори ризику лізингової угоди в умовах трансформаційної економіки

    Поняття та зміст підприємницького ризику. Класифікація ризиків суб'єктів лізингових відносин. Методи і прийоми моделювання ситуацій для оцінки ступеня ризику. Способи мінімізації ризиків та види гарантій позичальника. Сумарне поручительство лізингодавця.

    реферат [33,9 K], добавлен 21.04.2011

  • Управління ризиками операційної діяльності підприємства

    Якісний аналіз ризиків експлуатаційної фази життєвого циклу інвестиційного проекту. Визначення впливу ризику на вхідні параметри. Розрахунки можливих значень критерію ефективності проекту - чистої сучасної вартості. Чутливість критеріїв ефективності.

    курсовая работа [344,7 K], добавлен 31.10.2014

  • Економічна ефективність підприємства

    Сутність інвестиційної привабливості підприємства, підходи до оцінки, використовувані методи, система показників та критеріїв, принципи управління. Аналіз економічної ефективної діяльності підприємства, перспективи розвитку та вдосконалення діяльності.

    курсовая работа [97,8 K], добавлен 04.11.2014

  • Криза в умовах ринкової економіки та основні чинники її виникнення

    Характеристика стадій кризового процесу з погляду потенціалу подолання кризи й раннього оповіщення. Підстави класифікації кризи. Етапи попередження та подолання кризової ситуації, їх відмінності. Сутність, підходи та завдання антикризового управління.

    реферат [16,2 K], добавлен 13.05.2009

  • Методи оцінки та розробка заходів з підвищення інвестиційної привабливості підприємства як цілісного майнового комплексу

    Процес управління інвестиційною привабливістю підприємства, методи оцінки, розробка заходів з її підвищення на прикладі структурного підрозділу ВАТ "ДХК Донбасшахтобуд". Характеристика нормативної бази, що регулює інвестиційну привабливість підприємства.

    дипломная работа [167,8 K], добавлен 17.01.2011

  • Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП "Втп "ВОДА")

    Кризовий стан підприємства та його ознаки. Аналіз виконання виробничої програми та показників ефективності використання основних фондів КП "Втп "ВОДА", оцінка експлуатаційних витрат. Зниження собівартості продукції за рахунок санації трубопроводів.

    дипломная работа [575,1 K], добавлен 09.11.2010

  • Сутність керування ризиками

    Сутність керування ризиками. Якісний аналіз ризиків, як метод їх подолання. Аналіз ризику методами імітаційного моделювання. Алгоритм проведення імітаційного моделювання, генерація випадкових сценаріїв (чинників). Наслідки кількісного аналізу ризику.

    реферат [22,2 K], добавлен 14.02.2010

  • Методи оцінки економічної ефективності організації управління підприємством

    Критерії і показники ефективності управління підприємством в умовах ринкової економіки. Оцінка якості управління. Методика оцінки економічної ефективності впровадження заходів з удосконалення системи управління. Концепція стратегічного управління.

    контрольная работа [41,0 K], добавлен 11.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены