Аналіз впливу іноземного інвестування на ефективність діяльності ВАТ "Шосткінський міськмолкомбінат"

Таблиця 8. - Графік повернення грошей по кредиту

Позичальник: ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат”

Правовий статус : Відкрите акціонерне товариство

Дата реєстрації - 05 січня 1996 року м. Шостка, Сумська область.

Орган, що зареєстрував : Шосткінська міська Рада.

Юридична адреса: 41103 Україна, м. Шостка, Сумська обл., вул. П.Комуни, 27А;

Фактичне місцезнаходження: 41103 м. Шостка, Сумська обл.,вул. П. Комуни 27-А;

Статутний фонд : - 10533995,6 грн. (десять мільйонів п'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 60 копійок.)

Основні види діяльності: 18221-маслоробна, сироробна й молочна промисловість (крім виробництва молочних консервів); 71130 - оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; 71250 - роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; 71500 - посередницькі послуги при купівлі - продажу товарів народного споживання. Вид діяльності, що має відношення до проекту, - виробництво твердих сирів - не підлягає ліцензуванню.

Структура збуту продукції. Найбільша питома вага в структурі збуту підприємства становлять тверді сири - до 70%. Основними споживачами твердого сиру є жителі міст України (Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Суми, Луганськ та ін.) і Росії(Москва, Ленінград)

Рис. 7. - Частка ринку продажу твердих сирів

Наявність власного транспортного господарства дозволяє доставляти молочну продукцію безпосередньо покупцям, але за бажанням покупця товари реалізуються на умовах самовивозу з компенсацією транспортних витрат.

Аналіз конкуренції показує, що завдяки: збереженню колективної власності; організації надійного висококваліфікованого колективу; напрямку, за рішенням загальних акціонерних зборів, більшої частини прибутку на розвиток виробництва; стабільній роботі з поліпшення якості, удосконалюванню впакування, розширенню асортименту підприємство займає надійне положення на ринку і є одним із кращих молокопереробних підприємств України. Проблем зі збутом продукції протягом трьох останніх років господарство не мало.

Основні кошти:

Таблиця 9. - Розшифровка вартості основних коштів на 01.04.2007 р.

Після виробництва твердих сирів залишається велика кількість рідкої сироватки, яка є великим забруднювачем екології. Тому нами пропонуються розрахунки економічної ефективності введення установки нанофільтрації солодкої сироватки по ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат”, яка буде придбана за рахунок інвестиційних джерел ЄБРР.

Установка нанофільтрації сироватки буде встановлена на дільниці виробництва сухих молочних продуктів. Вартість установки з доставкою, монтажем, пусконаладочних робіт та НДС на момент поставки складає 8 838 075 грн.

Порядок оплати:

1. Перша оплата - на протязі 5 днів з моменту підписання контракту - 2651423 грн. в т.ч. НДС 20% - 441900 грн

2. Друга оплата - на протязі 5 днів після введення в експлуатацію - 3093326 грн. в т.ч. НДС 20% 515554 грн

3. Третя (остання) оплата - до 15 грудня 2008 року - 3093326 грн в т.ч. НДС 20% - 515554 грн

В теперішніх умовах за добу переробляється 90 тон солодкої сироватки (все, що мається в наявності). При переробці 90 тон солодкої сироватки вигонди по згущенню сироватки (2 виг. вироблять 4000 л/ч) - працюють з 16-00 до 8-00 тобто 16 годин. Сушка працює з 22-00 до 12-00 дня - 14 годин. На мийку і чистку сушильної башні необхідно 1,5 години. Звідси сушильна башня може за добу висушити: 5 т/14*22=7,8 т сухої сироватки. За місяць вироблення сухої сироватки складе 7,8*30=234 т. За рік 234*12=2800 т. Лінія виробнича потужність якої складає 25 тис. л/год достатньо для підзгущення 360 т сирої сироватки, яку ми отримаємо від виробництва 45 т твердих сирів за добу.

При направленні на вигонди підзгущеної до 20,34% сухих засобів сироватки, виробництво їх збільшиться в 3 рази, тобто за 21 годину на вигондах можна буде згустити 90/16*3*21=354 т із розрахунку жидкої сироватки, тобто практично всю сироватку можна буде згустити. На сушильній башні, яка є в наявності підприємства, ми можемо просушити 90/14*22,5=145 т із розрахунку вогкої сироватки. Вся інша згущена сироватка в кількості 54 т, що складається з 20,34% сухих засобів або 27 т, що складаються з 35% можна продати. Сироватку, яка містить 20,34% сухих засобів, можна продати за ціною 500 грн. з НДС за 1 т. Повна собівартість її складає 189,36 грн. Відповідно прибуток на 1 т складе 500/1,2-189,36=227,3 грн. З розрахунку на 1 т вогкої сироватки прибуток становитиме 57 грн.

Як бачимо прибуток з розрахунку на 1 т жидкої сироватки, яку підприємство не може висушити із-за відсутності виробничих потужностей, отримаємо прибуток (360-145)*57=12255*365=4473,1 тис. грн. в рік.

При наявності виробничих потужностей по сушці сироватки, при собівартості 1993,72 грн. і середній ціні продажу без НДС 3583 грн. прибуток склав би: (3583-2194)*(360-145)/18*365=6055,6 тис. грн. в рік. За рахунок повної загрузки виробничих потужностей сушильної башні підприємство отримає (3583-2194)*2,8*365=1420 тис. грн. в рік.

Всього на виробничих потужностях, які є в наявності після встановлення лінії нанофільтрації сироватки додатковий чистий прибуток складе: (4473+1420)*0,75=4420 тис. грн.

Економічна ефективність проекту розрахована за умови 100% сироватки від виробництва твердих сирів буде солодка сироватка.

При одержанні кредиту під 10% річних, строк окупності лінії становитиме 25 місяців.

При розрахунку терміна окупності з метою більшої гарантії використовувався чистий прибуток (після податкообкладання) без урахування амортизації обладнання, щоб виключити всі можливі форс-мажорні обставини по зниженню розміру прибутку з 1 т продукту (зниження маржинального доходу в умовах перевиробництва та ін.). Наприклад на нове обладнання норма амортизації 24% в рік, в нашому випадку при вартості лінії 8838075/1,2 грн. амортизація за 2 роки складе 3535 тис. грн., що в свою чергу відповідно зменшить валовий прибуток, а податок на прибуток зменшиться на 0,884 млн. грн. Крім того, в теперішніх умовах підприємство вивозить рідку сироватку на поля фільтрації, оскільки вона дуже перевищує дозволені показники по каналізаційним стокам. В відповідний момент екологи можуть заборонити забруднювати навколишнє середовища, навіть до зупинки підприємства.

Таблиця 17. - Розрахунок окупності впровадження лінії нанофільтрації солодкої сироватки

3.1 3.2 Вдосконалення менеджменту як фактору інвестиційної привабливості підприємства. Розвиток договірних відносин

На ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” з приводу кадрового забезпечення було сплановано такі заходи: забезпечення прийому менеджерів по реалізації морозива по конкурсу; підбір спеціаліста по обліку щоденних витрат на виробництво; комплектування відділу сировини на конкурсній основі; підбір випускників шкіл для направлення на навчання у Звенигородську школу сироробів; забезпечення дільниць працівниками на сезон на конкурсній основі згідно з їх заявками; стажування головних спеціалістів та їх замісників на провідних підприємства України; проведення семінарів, навчання спеціалістів на базі сироробного цеху із залученням спеціалістів з Польщі; участь спеціалістів у семінарах, виставках, виїзд для навчання на інші підприємства молочної галузі.

На комбінаті виділяють три складові фінансового менеджменту: операційний - управління поточною діяльністю (управління витратами, цільове планування прибутку, бюджетне планування, оцінка фінансового стану); інвестиційний - управління підготовкою, розробленням, оцінкою і реалізацією інвестиційних проектів (затрати і вигоди, критерії оцінок, вибір альтернатив, цінність підприємства та ризики); фінансовий - управління джерелами фінансування (структура капіталу, вартість капіталу, цінні папери, дивідендна політика).

На сучасному етапі ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” плідно співпрацює та експортує свою продукцію в такі країни, як Росія, Казахстан, Молдова, Афганістан, США, Ізраїль, Грузія, Марокко.

Відвантаження продукції здійснюється по замовленню покупця, після попередньої оплати. На кожну партію продукції на експорт оформлюється спеціальний пакет документів. Підприємство також експортує продукцію по договору з акредитивною формою платежу. При акредитивній формі платежу більш активну участь у здійсненні розрахунків приймають банки.

Акредитив гарантує продавцю від імені банку, який відкрив акредитив, своєчасну виплату погодженої вартості поставленого товару. Контракт купівлі-продажу готується на двох мовах - англійській та російській.

Порядок розрахунків здійснюється за допомогою оплати протягом 30 днів з моменту отримання товару в ЄВРО. Процес переміщення товару від продавця до покупця здійснюється за допомогою транспорту. Товариство експортує продукцію власним автомобільним або найомним транспортом (автомобільним чи залізничним зі сторони).

До переваг залізничного транспорту належить низька вартість перевезення. Наприклад, вартість доставки вагону сухої сироватки до м. Алмати республіки Казахстан складає всього 1615 грн. 14 коп. До недоліків необхідно віднести недостатню надійність. Це насамперед актуально для нашої країни, з огляду на зношені залізничні колії та рухомий склад.

Перевезення автомобільним транспортом надзвичайно гнучке щодо маршрутів та графіків руху. Хоча перевезення даним видом транспорту значно дорожче, ніж перевезення залізничним транспортом. Для перевезення вантажів переважно використовуються великовантажні автомобілі з кузовом-фургоном, обладнаним холодильними установками.

Договір перевезення оформляється автодорожньою накладною „Міжнародна автотранспортна накладна”, відома під назвою „накладна ЦМР”.

Вона включає : 1) договір перевезення; 2) товаросупровідний документ; 3) розписку перевізника. Автодорожня накладна оформляється в трьох екземплярах. У ній вказуються: дата відвантаження, назва вантажу, що підлягає перевезенню, ім'я й адреса перевізника, назва одержувача, строк доставки і розмір штрафу за затримку при доставці, вартість перевезення.

Автомобілі в основному оформлені під TІRом - тобто у відповідності з вимогами Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів.

Контрактна вартість товару встановлюється за погоджуванням сторін. Вона включає витрати підприємства на виробництво та витрати пов'язані з експортним оформленням. Додаткові витрати при відвантаженні продукції на експорт включають: оплату доставки товару, митні збори, вартість сертифікації продукції. ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” не брало на себе обов'язки застрахувати товар ні при експорті, ні при імпорті.

У процесі зовнішньоекономічної діяльності підприємство в останні роки не одержувало рекламацій. Прострочених контрактів, неповної реалізації угод і порушень термінів поставок молочної продукції не було зареєстровано.

3.3 Обґрунтування економічної ефективності виходу підприємства на ринок Італії з твердим сиром

Для кожного підприємства, що розвивається рано чи пізно настає момент, коли виникає питання його виходу на зовнішній ринок. В Україні існують підприємства, продукція та послуги яких є конкурентоздатними не тільки на вітчизняному ринку, їх потенціал виробництва перевищує внутрішні потреби країни. Саме тому вони шукають нові ринки збуту.

З метою збільшення обсягу продажу продукції та більш ефективного використання виробничих потужностей ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” нами було запропоновано поступово освоїти ринок твердих сирів такої країни, як Італія.

Метою дослідження являється опис і аналіз ринку твердих сирів та їх адаптація на рику Італії.

Методи збору даних: моніторинг матеріалів друкованих та електронних, ділових та спеціалізованих видань, аналітичних обзорів ринку, Інтернет.

У процесі нашого дослідження ми дізналися, що Італія - це туристична країна, багата на мальовничі краєвиди, місця відпочинку, величезні лани виноградників, чудових сортів вин та відомим на увесь світ за найкращою якістю взуттям. Італія відома як світова „жива галерея мистецтв”, яка являється захисницею великої кількості культурних цінностей. Також ця країна славиться чудовою, традиційною кухнею, яка є смачною, корисною та неповторною. Всі ми знаємо про незабутній смак італійської піци, спагеті, різотто, брускетто. Говорячи про італійську кухню не можна не згадати про чудові макарони з равіолі. Основою всіх цих страв є твердий сир. Сири в Італії - неодмінний елемент італійської трапези. Його використовують не тільки як для гарніру, але й як приправу. Він є важливим інгредієнтом для піци Саме тому для виходу на зовнішній ринок (ринок Італії) ми пропонуємо експортувати сир.

В Італії виробляється близько 400 сортів сиру, великою популярністю користуються - моцарела та пармезан. Тож для завоювання часточки ринку твердих сирів в Італії, підприємству необхідно створити таку рецептуру нових видів сирів, яка відповідала б смаковим якостям італійського населення. Тобто необхідно врахувати особливості технології виробництва твердих сирів. Це буде першим кроком до адаптації сиру „Шостка” в Італії.

Важливим кроком для підприємства до адаптації даної продукції буде реклама в телевізійній та зовнішній пресі. За допомогою реклами на телебаченні можна досягти гарних результатів, які в подальшому виразяться у збільшенні обсягів продажу та у підвищенні впізнання торгової марки. Крім прямої рекламної підтримки виробництва можна використати також різноманітну фасовку та упаковку, направлену на залучення споживачів. Це відноситься до сирів в маленькій штучній упаковці. Коштує такий товар недорого і надає можливість познайомитися споживачам з новим продуктом.

До способів завоювання споживачів можна віднести спеціальні заходи безпосередньо в роздрібній мережі, а саме - дегустації. При цьому необхідно забезпечити виділення продукції підприємства серед загальних пропозицій товарів даної категорії (наприклад за допомогою спеціальних стендів, ярликів). Також можна використати інструменти мерчандайзингу. Необхідно приділити увагу структурі розміщення продукції на полицях як у відділі, де продаються фасовані сири, так і в тому відділі, де їх можна нарізати за бажанням покупця. При цьому сам сир всередині цього пространства необхідно представити, як у вигляді в якому він поступає в роздріб, так і в фасованому вигляді.

Важливим фактором являється дизайн та вид упаковки. Тут можна запропонувати замінити стандартну поліетиленову плівку на бокси різних розмірів з розміщенням на них назви підприємства, марки пропонованих сирів і т.п. Вигода ВАТ „Шосткінського міськмолкомбінату” очевидна. Це вплине на підвищення впізнання своєї продукції, збільшення долі лояльних покупців.

Дослідимо ринок твердих сирів в Італії. Сегментація по типу основної сировини. По типу основної сировини виділяють дві великі групи сирів:

Ш Натуральні. Ці сири виготовляються із коров'ячого, буйволиного молока.

Ш Плавлені. Для них основною сировиною слугують натуральні сири.

Рис. 10. - Структура італійського ринка сиру

Отже, найбільшу частку ринка Італії займають тверді сири (71%), друге місце займають плавлені сири (19%). І тільки 10% приходиться на м'які та кисломолочні сири.

Таблиця 18. - Об'єм ринку в натуральному виразі, тис. тон

Найбільш вигідно сегментувати сири в залежності від обсягу продажу:

1. Основна група (базовий асортимент). В дану групу входять тверді та плавлені сири, які користуються найбільшою популярністю та доступні за ціною. Відповідно ці сорти найбільш часто купляються споживачами. Марки, які входять в дану групу, можна охарактеризувати високим оборотом і найбільшою торговою націнкою. На дані сорти попит завжди високий по всій території Італії.

2. Елітна група. Дана група включає в себе дорогі сорти, котрі купляються невеликими обсягами. До елітних можна віднести м'які сири та сири з плісенню. Тобто це сири, які купляють час від часу. Основний попит на ці сорти приходиться на великі міста.

3. Доповнююча група. Сири, що знаходяться в даній групі, за обсягом продажу займають проміжне місце між елітною та основною групою. Можна віднести сири до елітних, тільки вони значно дешевші. Відповідно сири цієї групи купляють частіше елітних, але менше ніж сорти базового асортименту.

Структура виробника продукції за видами та брендами. Часто, в середньому 1-2 рази в тиждень, жителі Італії купляють тверді сири (41%). Близько третини населення (28%) менше (2-4 рази в місяць) купляють плавлені сири. Менш за все споживачі купляють сири з плісенню (9%)

Рис. 11. - Структура споживання різних типів сирів

Найбільшим попитом на ринку користуються традиційні сорти сирів: Пармезан, Моцарелла, Рікотта. Можна говорити про, те що жителі Італії надають перевагу традиційним для країни сортам.

Свою продукцію на італійському ринку представляють такі великі компанії, як німецька Kasereі Champіgnon/Hofmeіster, Bayernland, Hochland, Zott, MZO/Oldenburger, Kraft Jacobs Suchard, французькі Bongraіn, Bel та Besnіer, фінські Valіo, Іngman, голандські Frіesland Daіry Foods, Vonk та деякі інші. Основним виробником твердих сирів в Італії є Parmalat.

Оцінюючи рівень цін, можна говорити, що кардинальних змін не відбулося. Гарною тенденцією можна назвати те, що в Італії відбувається збільшення попиту на сири. Об'єм споживання сиру сьогодні в Італії складає близько 23 кг на душу населення, дивлячись на те, що у Франції ця цифра складає 26 кг, можна говорити про перспективність італійського сиру.

Розрахуємо економічну ефективність реалізації продукції (твердого сиру) ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” на зовнішньому ринку (Італія). Поставка до Італії здійснюватиметься на умовах FAS (Free Alongsіde Shіp) - зобов'язання продавця по постачанню вважається виконаним, коли товар розміщений у зазначеному порту відвантаження.

Виробнича собівартість складає - 1554 грн. Розмір партії поставки - 100 тон. Вид транспортування - автотранспорт. Вартість транспортування до кордону - 5300 грн. Вартість роботи митника, оформлення митних формальностей та послуги митного брокера (митне оформлення)- 118$ США. Вартість транспортування від кордону до офісу покупця - 600 $ США. Поточний курс 1$ США:5,0 грн. Вартість сертифікації - 60 грн. Ціна реалізації продукції на ринках 1 т твердого сиру: на внутрішньому ринку - 2204 грн; на зовнішньому ринку 3221 грн.

Розрахунок:

1. Визначимо виробничу собівартість продукції: 1554*100=155400 грн

2. Визначимо доход, який можемо отримати від реалізації продукції на внутрішньому ринку: 100*2204=220400 грн.

3. Прибуток від реалізації на внутрішньому ринку становить: 220400-155400=65000 грн.

4. Витрати на реалізацію продукції на зовнішньому ринку = вартість транспортування + митне оформлення + плата за сертифікацію = 5300 грн. + 118 $ * 5,0 грн. + 60 грн. = 5950 грн.

5. Визначимо витрати на виробництво і реалізацію продукції на зовнішньому ринку: Повна собівартість = 155400 грн + 2975 грн = 158375 грн

6. Розрахуємо доход від реалізації на зовнішньому ринку: 100*3221=322100 грн

7. Розрахуємо прибуток, що отримає підприємство від реалізації продукції на зовнішньому ринку (Італії) становить: 322100-158375=163725 грн

8. Визначимо додатковий прибуток від реалізації на зовнішньому ринку: 163725-65000=98725 грн

Таким чином, порівнюючи отримані результати, можемо зробити висновок, про те, що реалізація продукції ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” на зовнішньому ринку (Італія) є ефективною та прибутковою. Адаптація є цілком можливою та реальною.

4. Впровадження інформаційних технологій на підприємстві

Особливістю бізнесу в умовах ринкової економіки є те, що інформація стала важливим виробничим ресурсом [10]. В умовах швидкого впровадження сучасних технологічних досягнень наукового прогресу великого значення набувають методи оброблення та використання інформації, а також технічні засоби, за допомогою яких стало можливо перетворювати інформацію у виробничий ресурс.

Процеси ринкової трансформації в Україні та підвищення конкуренції викликають необхідність швидкого та гнучкого реагування підприємств на зміни у ринковому середовищі, якому властивий високий динамізм. Ефективне управління підприємством залежить від правильного вибору необхідної інформаційної технології, що підвищує обґрунтованість прийняття управлінських рішень і контроль за своєчасним їх виконанням, сприяє зменшенню обсягу рутинного навантаження та підвищенню оперативності й достовірності отриманих результатів[11]. На сучасному етапі удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання засобів комп'ютерної техніки для обліку, аналізу господарської діяльності та планування виробництва [10]. Кількість користувачів такої техніки постійно зростає. Ефективність управління підприємством значно підвищується за умови використання інформаційних технологій. Під інформаційними технологіями розуміють сукупність засобів і методів збирання, реєстрації, оброблення, накопичення і доведення до користувача необхідних даних в системі організаційного управління на основі застосування засобів обчислювальної техніки [11].

Використання комп'ютерних технологій сьогодні дає можливість робити вибірки відповідно до потреб керівника.

Інколи немає можливості здійснити реальну оцінку взаємовідносин з партнерами та доцільність окремих угод. Проте за допомогою комп'ютера можна прослідкувати тривалий ланцюг продажу та закупівлі кожного товару в розрізі постачальників та покупців.

Важливу роль в автоматизації розрахунків відіграє світова мережа Internet [11]. Популярність Глобальної мережі з упевненістю можна назвати феноменальною. Успіх мережі Інтернет пояснюється великим обсягом можливостей і послуг. Інформаційний ресурс мережі Інтернет сьогодні величезний - біля 10 млрд. веб-сторінок різного змісту [6].

За допомогою Інтернету підприємство може як отримати необхідні дані про рівень ризику і рентабельності, вивчивши розміщену на сайті контрагента звітну інформацію, так і безпосередньо проводити розрахунки з контрагентом, використовуючи електронні документи та засоби електронної пошти [10].

Сучасний ринок програмного забезпечення розвивається інтенсивними темпами.

На нашу думку, на ринку не існує програмного продукту, що зміг би автоматизувати усі управлінські функції. Отже, при виборі програми, яка б задовольняла потреби користувачів, необхідно відштовхуватися від реальних потреб окремих користувачів і можливостей підприємства.

Користування програмними продуктами прискорює оброблення відповідної облікової інформації, полегшує отримання вихідних даних.

Ми вважаємо, необхідно вибирати такий програмний продукт, який би міг відповідати особливостям діяльності підприємства та прискорював обробіток даних відповідно від розмірів документопотоків.

Всього на підприємстві установлено 93 комп'ютери із них 13 задіяні на виробництві. На всіх комп'ютерах встановлена ліцензійна операційна система Mіcrosoft Wіndows.

В мережі є три сервера: Перший сервер на базі Іntel Xeon з встановленим програмним продуктом управління базою даних Oracle, який забезпечує роботу бухгалтерської інформаційної системи „БІС” а також слугує файл-сервером для обміну документів всередині мережі. Другий сервер виконує роль сервера для програми Ліга-Закон. Третій сервер з встановленою операційною системою Lіnux забезпечує роботу Інтернету на підприємстві, здійснює безпеку мережі від несанкціонованого доступу із Інтернету.

Підприємство підключене до Інтернету за виділеною лінією зі швидкістю 512 kb/s.61 комп'ютер підключений до локальної мережі для доступу до бази даних програм та Інтернету. На комп'ютерах працюючих в мережі встановлено антивірусне програмне забезпечення.

В Києві у Інтернет провайдера „Колокол” розміщено WEB та поштовий сервер, який підключений до високошвидкісного каналу Інтернету.

Для інформаційного забезпечення даними Київського офісу кожний день автоматично по електронній пошті відправляються звіти за кожний день про оплату та відвантаження продукції.

На підприємстві встановлені слідуючи програми:

Дві бухгалтерські програми: Бухгалтерська інформаційна система „БІС” (мережева програма); 1С підприємство (бухгалтерський облік ЗАТ „Шосткінський міськмолкомбінат”); „Ліга-Закон” довідкова система по Українському законодавству. ЇЇ використовують як юристи, так і бухгалтера; Програмний комплекс „АВК” (будівельний кошторис). Даною програмою користується інженер з будівництва.

Програми для оформлення митних документів: MD Offіce (комплекс програм по митному законодавству України і оформленню митних декларацій); Програма для оформлення митних документів (мережева програма); Програми для виписки якісних посвідчень. Дану програму використовує лабораторія; Програма для штрих-кодування в цеху упаковки сиру та в цеху фасування.

На підприємстві також використовується програма обліку допоміжних матеріалів та програми Mіcrosoft Offіce, з якою працюють фахівці в економічному відділі. Інформаційну систему ВАТ „Шосткінського міськмолкомбінату” підтримує відділ, в якому працюють дві людини.

На нашу думку, для покращення інформаційної системи комбінату необхідно звернути увагу на такі пропозиції:

- придбати новий більш потужніший сервер для управління базою даних.

- виділити приміщення для розміщення серверів, в якому буде забезпечуватися необхідний мікроклімат, оснащений охоронною та попарною сигналізацією, а також оснащений системою безперебійного живлення. Приміщення необхідне для забезпечення збереження та безпеки даних, що зберігаються на серверах.

- здійснити монтаж структурованої комп'ютерної системи у приміщеннях ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат”.

- придбати ліцензійне програмне забезпечення необхідне для роботи підприємства.

- здійснити обновлення застарілих комп'ютерів та оргтехніки.

Обчислимо загальну суму витрат, яка буде необхідна для здійснення монтажу структурованої комп'ютерної системи у приміщеннях молочного комбінату.

Розглянемо технічну структуру інформаційної системи (рис. 13) та локальної обчислювальної мережі (рис. 14) у ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат”. Відповідно до цих структур можна простежити плани розміщення робочих місць і ліній зв'язку на підприємстві.

Виходячи з кошторису на виконання робіт з монтажу структурованої комп'ютерної системи у приміщеннях ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” можна сказати, що розрахункові витрати інформаційної системи складають 203108,00 грн.

Розрахунок окупності системи: Прибуток складає: 6575,00 тис. грн

Дана система окупить себе за 3 роки. Прибуток ВАТ „Шосткінського міськмолкомбінату” складе 2123964, 00 тис. грн.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що впровадження інформаційної системи на ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” сприятиме формуванню інформаційного середовища, яке необхідне для формування звітності, забезпечення інформацією керівництва і менеджерів, позитивно впливає на результати діяльності підприємства.

Рис. 12. - Технічна структура інформаційної системи ВАТ «Шосткінський міськмолкомбінат»

Рис. 13. - Структура локальної обчислювальної мережі ВАТ «Шосткінський міськмолкомбінат»

5. Економічне обґрунтування ефективності заходів по охороні праці при виробництві та реалізації сиру

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону праці» під поняттям охорона праці слід розуміти „систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, лікувально-гігієнічних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності”.

Згідно з даним законом (ст. 15) служба охорони праці створюється роботодавцем на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їх діяльності для організації правових, організаційно-технічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці [4].

Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва опрацьовує та затверджує Положення про службу охорони праці підприємства керуючись Типовим положенням Держнагляд до охорони праці (ДНАОП 0.00-4.24.-93).

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. В залежності від чисельності працюючих вона може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста [4]. У ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” функціонує відділ охорони праці, як самостійний структурний підрозділ.

Організація роботи з охорони праці покладається на керівника підприємства, який зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівника в галузі охорони праці. Керівник несе персональну відповідальність за забезпечення безпечних та не шкідливих умов праці. Персональна відповідальність за забезпеченість безпеки праці та її порушення також покладається на головних спеціалістів та керівників структурних підрозділів.

Функціонування управління полягає в проектуванні заходів, реалізація яких приводить до досягнення бажаних результатів. Планування робіт з охорони праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним (річним), оперативним (на квартал, місяць, декаду).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону праці» фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм по поліпшенню стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, спрямованих на запобігання нещасних випадків та професійних захворювань передбачається поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах, що відділяються окремим рядком.

Для підприємства незалежно від форми власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від реалізованої продукції. На молочному комбінаті одноразові затрати по охороні праці складають 710920 грн.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначається згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Колективний договір - це найважливіший документ у системі нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцем і працівником з першочергових питань соціального характеру, в тому числі з охорони праці.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про охорону праці” у колективному договорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні не нижчому за передбаченим законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

У відповідності до ст. 23 Закону України „Про охорону праці” Державним Комітетом України по нагляду за охороною праці розроблено та узгоджено з міністерствами статистики праці і охорони здоров'я та затверджено наказом від 31 березня 1994 року №27 „Єдину державну систему показників обліку умов і безпеки праці”. Система показників налічує шість розділів, а саме: 1. Стан умов праці; 2. Стан безпеки праці; 3. Пільги та компенсації в шкідливих умовах праці; 4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці; 5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту; 6. Санітарно-побутове забезпечення.