Аналіз впливу іноземного інвестування на ефективність діяльності ВАТ "Шосткінський міськмолкомбінат"

Відділ охорони праці ВАТ „Шосткінського міськмолкомбінату” забезпечує працівників Товариства засобами індивідуального та колективного захисту; організовує безпеку виробничих процесів, устаткування, будівель, споруд.

Тобто, відділ охорони праці відіграє одну з головних ролей по забезпеченню здорових та безпечних умов на молочному комбінаті.

За колективним договором підприємства, профспілковий комітет зобов'язується відповідно до ст. 48 Закону України „Про охорону праці” та ст. 30 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” здійснювати контроль за додержанням власником законодавства та їх нормативних актів про охорону праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці, незалежного виробничого побуту для працівників та забезпечення їх засобами захисту; аналізувати причини виробничого травматизму та профзахворювань, готувати роботодавцю пропозиції щодо вжиття ефективних заходів підвищення рівня безпеки праці; брати участь у роботі комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві, контролювати своєчасне та в повному обсязі оформлення власником необхідних документів у разі настання страхового випадку для передачі їх Фонду соціального страхування від нещасних випадків; не допускати безпідставного зменшення одноразової допомоги, якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці; не допускати фактів безпідставного звинувачення потерпілих, необґрунтованої відмови у складанні акта за ф.Н-1 або внесення до його змісту необхідних змін; систематично перевіряти виконання керівниками структурних підрозділів пропозицій суспільних інспекторів, комісії з ОП (охорони праці) у цехах, ділянках, домагатися притягнення до відповідальності посадових осіб, що не реагують на пропозиції суспільних інспекторів; перевіряти хід виконання розділу колективного договору й угод при обстеженні стану охорони праці в цехах загальнозаводськими комісіями, проведення днів ОП і культури виробництва.

Робітники під час прийняття на роботу та в процесі роботи, а також учні під час трудового професійного навчання проходять на комбінаті за рахунок роботодавця інструктаж, навчання і перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги постраждалим від нещасних випадків, а також дотримання правил поведінки у випадках виникнення аварій.

В „Шосткінському міськмолкомбінаті” розробляються і затверджуються відповідні положення про навчання з питань охорони праці; формуються плани-графіки проведення навчання та перевірка знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники підприємства.

З питань охорони праці на підприємстві проводяться лекції, семінари, консультації. Згідно пункту 5.7 Колективного договору ВАТ «Шосткінський міськмолкомбінату»: спецодяг, спецвзуття й інші засоби індивідуального захисту видаються робітникам своєчасно і за рахунок роботодавця. При відсутності спецодягу робітникам виплачується компенсація в розмірі вартості спецодягу, про що в картці урахування спецодягу робиться помітка про видачу спецодягу.

Згідно до звітності по формі 1-УБ забезпеченість засобами індивідуального захисту та санітарно-побутовими приміщеннями на ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” складає 100%.

Згідно даних Звіту про стан умов та безпеки праці за 2007 рік на молочному комбінаті всі працівники пройшли перевірку знань з охорони праці і фактично всі вони повністю забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Незважаючи на те, що на підприємстві постійно проводиться робота з питань охорони праці, трапляються і нещасні випадки. Проаналізуємо дані таблиці 19.

Таблиця 19. - Показники стану охорони праці в молочному комбінаті

за 2003-2007 роки

Назва показників	Одиниця виміру	По рокам
		2003	2004	2005	2006	2007
Середньо облікова кількість працюючих	люд.	980	1044	1093	1096	1129
Кількість нещасних випадків	випад.	х	х	2	х	х
в т.ч. з летальними наслідками (тсм)	випад.	х	х	1	х	х
Кількість людино-днів непрацездатності (дн)	днів	х	х	43	х	х
Матеріальні збитки від травм	грн.	х	х	4370	х	х
Коефіцієнт частоти травматизму (Кч)		х	х	1,8	х	х
Коефіцієнт важкості (Кт)		х	х	43	х	х
Коефіцієнт втрат робочого часу (Кп)		х	х	39,44	х	х
Асигновано коштів на охорону праці	грн.	209951	314097	605213	710920	649065
Витрачено	грн.	209951	314097	605213	710920	649065
Кількість пожеж	випад.	х	х	х	х	х

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що асигнування коштів на охорону праці за останні два роки зменшилося на 9,5% або 61855 грн.

Виробничий травматизм та захворювання наносять не тільки моральний, але й матеріальний збиток.

Наприклад:

Відповідно до акту №4 Н-1 від 24 листопада 2005 року при виконанні штукатурно-мулярних робіт 7 листопада 2005 року внаслідок порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, сталось падіння муляра-лицювальника з висоти більш 2-х метрів, при цьому вона отримала перелом XІ грудного позвонку І-ІІ ступеню, закритий дволодижечний перелом правої голені зі зміщенням відламків.

Зм = 500 грн., потерпіла хворіла - 43 дні, вина потерпілої m - 19%.

Економічний збиток від травматизму та захворювань можна розрахувати по наступній формулі:

См = С1+С2+С3+С4+С5+С6,

де С1 - розмір одноразової допомоги у зв'язку з пошкодженням здоров'я.

Даний показник розраховується за формулою:

С1= КЗм (1- m/100) = 1,5*500 (1-19/100) = 607,5 грн.

де К - коефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого, в даному випадку К=1,5;

Зм - оплата праці в місяць, грн.; m - вина потерпілого,%.

С2 - виплата по листам непрацездатності

Цей показник розраховується за формулою:

С2 = Зд*Дн = 21,7*43=933 грн

де Зд - середня денна плата потерпілого від нещасного випадку, грн.; Дн - кількість днів непрацездатності від нещасних випадків, дні

С3 - витрати на надання долікарської допомоги згідно до даних бухгалтерії:

С3 =Зг1tг1+ Зг2tг2+…..+ ЗгNtгN, С3 = 30 грн.,

де Зг1tг1, Зг2tг2, ЗгNtгN - оплата праці за год. кожної особи, яка надавала допомогу. С4 - витрати на розслідування нещасного випадку. Даний показник розраховується за формулою:

С4= Зд1Т1+ Зд2 Т2+ Зд3 Т3+ Зд4 Т4+ М, грн.

де, Зд1... Зд4 - середня заробітна плата осіб, що приймають участь у розслідуванні нещасного випадку, грн.; Т1...Т4 - кількість повних днів, витрачених на розслідування нещасного випадку; М - інші витрати, пов'язані з розслідуванням нещасного випадку.

За даними бухгалтерії С4=1750 грн.

Розрахуємо показник С5, знайдемо його за формулою:

С5 = 18,5ДС+2,625ДА,

де ДС - кількість днів проведених на стаціонарному лікуванні;

ДА - кількість днів на амбулаторному лікуванні;

18,5 та 2,625 - коефіцієнти, які враховують середні витрати медичних закладів 1 дня перебування на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, грн.

Отже, С5 = 18,25*28+2,625*15=557,75

С6 - вартість недоотриманої продукції:

С6 = ВПД* ДН,

де ВПД - вартість валового продукту виробленого 1 робітником за 1 день,

ВПД = ВП/РСР*До

де, ВП - загальний обсяг реалізованої продукції за рік, грн.; РСР - середньооблікова кількість працюючих за рік; До - кількість днів відпрацьованих одним працюючим в рік; ДН - кількість днів непрацездатності.

ВПД = 227301,7/1093*256=0,812 тис. грн.

С6 =812*43=34916 грн.

Таким чином, загальна кількість витрат буде дорівнювати:

См =607,5+933+30+1750+557,75 + 34916= 38794,25 грн.

На прикладі виробництва твердих сирів на підприємстві розробимо заходи по охороні праці у ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат”. Для покращення умов праці пропонуємо провести такі заходи:

1. Оновити кутки техніки безпеки.

2. Вдосконалити систему навчання працюючих підрозділів.

3. Захистити огородженням обертові деталі напівавтоматичної лінії по виробництву твердих сирів.

4. Перепланувати розташування виробничого обладнання на ділянці по виробництву продукції з незбираного молока.

5. Переобладнати вентиляційну систему на ділянці по виробництву сирів плавлених.

6. Впровадити систему оперативного контролю і нагляду за станом охорони праці.

7. Своєчасно проводити контроль за проведенням інструктажів.

8. Підвищити на 5% забезпеченість працюючих спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту.

На запропоновані заходи пропонується виділити 65 000 тис. грн.

Основним показником економічної ефективності заходів по покращенню умов з охорони праці є приріст продуктивності праці.

Розрахуємо його за формулою:

^ П = Еу*100/Рср-Еу=0,19*100/1129-0,19=0,017%

Еу=Б1-Б2/100-Б2*Ч=0,017-0/100-0*1129=0,19л

Б1=Д1*100/1093*Д0=43*100/1093*225=0,017%; Б2=0%

Згідно даних цього показника бачимо, приріст продуктивності праці склав 1,7%.

Розрахунок економічної ефективності:

1. Збільшення об'єму виробництва, по підприємству,%

^ВП= ^ВП2 - ^ВП1/^ВП1*100=319481,5-211624,7/211624,7=0,51%

2. Економія по підприємству на умовно-постійних витратах, тис. грн.:

ЕУП=ЕУП*^ВП2-^ВП1/^ВП1=630*319481,5-211624,7/211624,7=321,1 тис. грн.

3. Економія від використання технологічного обладнання, тис. грн.:

ЕТО=ен *ЕТО*^ВП/100=0,15*97828*0,51/100=74,8

4. Річний економічний ефект, тис. грн

Ер= ЕУП+ЕТО=321,1+78,4=399,5 грн

5. Термін окупності витрат складає, років:

Т=Зод/Ер=65000/399,5=0,16

Таким чином, впровадження запропонованих заходів по охороні праці дали можливість підвищити продуктивність праці на 1,7%, отримати річний економічний ефект в сумі 399,5 грн., з терміном окупності 0,16 року.

6. Обґрунтування доцільності врахування екологічних параметрів якості продукції харчової промисловості

Останнім часом, в умовах поступового погіршення якості навколишнього середовища, обумовленого нераціональною структурою народного господарства, для України є досить актуальними такі питання, як виробництво та споживання екологічно чистої продукції.

Саме тому використання екологічно чистої продукції означає не тільки екологізацію процесів споживання, але й екологізацію виробничих процесів, так як виготовлення такої продукції сприяє збереженню або навіть покращенню якості довкілля. Таким чином, сприяючи сталому економічному розвитку можна суттєво зменшити негативний техногенний вплив на навколишнє середовище. Це можливо завдяки переходу до виробництва й споживання екологічно чистої продукції на основі ресурсозберігаючих технологій.

Однією із глобальних проблем сьогодення є забезпечення людства збалансованим, високоякісним, фізично та економічно доступним продовольством - гарантування продовольчої безпеки.

В умовах сучасної ринкової економіки вимоги до якості продукції стають жорсткішими. Спостерігається тенденція росту вимог споживачів щодо основних характеристик продукції. Ринок приймає багаточисельні та різновидні товари і приваблює споживачів підвищеною їх якістю. В зв'язку з цим, перед кожним підприємством-виробником постає проблема у виборі політики, що стосується цін та якості товару.

Сьогодні в умовах ринкової трансформації суспільства в Україні, значно чіткіше окреслюється соціальне замовлення на екологічно чисту продукцію як вітчизняних, так і зарубіжних споживачів. Про це свідчить попит, який зріс на внутрішньому ринку на продукцію, яка вирощена чи вироблена в традиційних системах з використанням органічних добрив чи натуральних кормів, а також замовлень з боку зарубіжних трейдерів на продаж такої продукції.

Конкурентоздатність продукції складається з великої кількості параметрів, що характеризують даний товар. Це наступні показники: технічні, економічні, ергономічні, естетичні, експлуатаційні та екологічні.

Науково доведено, що рівень екологічності продукції впливає на такі економічні параметри виробництва, як: собівартість реалізованої продукції, ціна, величина валового і чистого доходу. Провідна роль у процесі екологізації належить державі, так як вона створює інституціональне забезпечення екологізації, визначає умови функціонування ринкових інструментів в екологічній сфері, формує та реалізує екологічну політику.

Екологічну політику необхідно розглядати не тільки як стратегічний елемент довгострокового планування, а в першу чергу завчасно передбачити вплив переоцінки суспільних цінностей на ринок і власну конкурентоспроможність та відповідно скорегувати виробничу стратегію.

Одним з основних факторів формування і збереження здоров'я населення є раціональне, збалансоване і повноцінне харчування. Харчування є обов'язковою й необхідною передумовою життєдіяльності людини, а здоров'я прямо залежить від якості харчових продуктів [12].

Екологічна продукція - це продукція, виробництво і споживання якої не приводить до деструктивного впливу на споживача й оточення (чи мінімально впливає), сприяє збереженню природного середовища, відповідає принципам екологічно збалансованого стійкого розвитку [46].

З метою покращання захисту безпеки споживачів, узгодження національного законодавства щодо безпеки продовольчих товарів з законами ЄС та нормами СОТ 24 жовтня 2002 року Верховною радою було ухвалено Закон „Про внесення змін до Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” [1].

Даний закон має ряд позитивних рис. Перш за все це введення нових необхідних термінів („небезпечна продукція”, „фальсифікована продукція” та ін.). Також із закону видалено поняття „послуга громадського харчування”. Натомість використовується лише термін „харчовий продукт”, що усуває необхідність подвійної перевірки показників якості харчової продукції та санітарних норм у закладах громадського харчування. Крім того, Законом встановлено нові вимоги щодо маркування продукції харчування, яке відтепер має обов'язково містити інформацію про харчову та енергетичну цінність, кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання, наявність у продукції компонентів з генетично модифікованої сировини, застереження щодо вживання продукту певним категоріям людей. Замість державного реєстру всіх харчових продуктів, продовольчої сировини та матеріалів, запроваджено реєстр спеціальних та нових харчових продуктів.

Закон певною мірою підвищив витрати підприємств на пристосування до нових правил, оскільки в ньому передбачається збільшення переліку документів, які необхідні для підтвердження відповідності. До переліку включено гігієнічний сертифікат та різні ветеринарні документи, які будуть необхідними залежно від території, на якій підприємство буде здійснювати реалізацію продукції тваринного походження. Незважаючи на сукупний ефект від ухвалення вказаного Закону загалом є позитивним, оскільки він узгоджує заходи з контролю якості та безпеки харчової продукції з законодавством ЄС та покращує рівень захисту споживачів від неякісних продуктів харчування [43]. Проте незважаючи на певне поліпшення законодавчого забезпечення якості та безпеки харчової продукції існує ряд питань, які залишаються відкритими. Насамперед це необхідність охоплення споживачів системою інформування і просвіти щодо безпеки продуктів харчування; гарантування відшкодування збитків, завданих здоров'ю споживачів неякісними товарами; подальша адаптація національних стандартів, процедур сертифікації товарів до правил і практики Європейського Союзу [44].

Послідовна «екологізація» виробничого процесу й екологічна оптимізація життєвого циклу продукції (сировина, напівфабрикати, виробництво, розподіл, збут, утилізація відходів) є запорукою врахування екологічного фактора в забезпеченні конкурентоспроможності товару і товаровиробника [7].

Для контролю за якістю продуктів харчування встановлюється ГДК (залишкова кількість) шкідливої речовини, яка при щоденному вживанні продуктів харчування не викликає захворювань або відхилень у стані здоров'я у людини. Санітарно-гігієнічні норми вмісту шкідливих речовин у продуктах харчування стосуються перш за все пестицидів та залишків агрохімікатів, а також важких металів [49].

Питання визначення якості продуктів харчування на сьогодні є досить дискусійним через відсутність комплексної системи оцінки та загальної методології розрахунків показників якості. На законодавчому рівні якість харчового продукту визначено як сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність забезпечувати потреби організму людини в енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, стабільність складу і споживчих властивостей протягом терміну придатності [43].

На нашу думку, якісний харчовий продукт повинен як задовольняти потреби споживачів, так і не завдавати шкоди організму людини, сприяти його відтворенню та не руйнувати навколишнє середовище чи підривати здоров'я виробників.

Останнім часом у законодавчій, політичній, екологічній та іншій діяльності набуває пріоритетності екологічна безпека [45].

Під екологічною безпекою промислових виробництв слід розуміти стан, за якого функціонування промислових підприємств прямо або опосередковано не призводить до погіршення якості навколишнього середовища, нанесення прямих або опосередкованих збитків населенню та/або державі, підприємницьким структурам. Екологічна безпека є невід'ємною характеристикою промислового підприємства, стан якої зумовлює рівень конкурентоспроможності підприємства та його економічну ефективність [46].

Виробництво продукції повинне відповідати вимогам екологічної безпеки як з організаційно-технологічної, так і з правової точки зору. Саме тому виробництво екологічно чистої продукції в сучасних умовах техногенного забруднення є не простим процесом. Воно потребує застосування комплексних інновацій в організаційні форми виробництва, нагромадження і використання добрив, стандартизацію виробничих процесів, технологію відтворення родючості ґрунтів, маркетинг екологічно чистої продукції та систему сертифікації [43]. До найбільш реальних підходів до розв'язання проблеми забезпечення екологічної безпеки відносять виробництво і просування на ринку екологічних товарів - екологічно безпечних у виробництві і споживанні [45].

Важливу роль у захисті інтересів українського споживача відіграє сертифікація [43]. В Україні існують об'єктивні засади формування механізму екологічної сертифікації [45]. Вона зазвичай базується на проведенні випробувань її зразків та (або) оцінюванні умов її виробництва і подальшому нагляді (інспекційному контролі) за продукцією та (або) її виробництвом і оцінюється третьою стороною умов виробництва продукції, призначеної для сертифікації, перед наданням сертифіката. Сертифікація систем якості, у тому числі для сертифікації продукції, спирається на стандарт ІSO серії 9000. ЇЇ проводять за рішенням органу із сертифікації, якщо це передбачено схемою сертифікації продукції, або за ініціативою підприємства-виробника [49].

Становлення національної стандартизації в Україні розпочалось у 1992 р. Стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального й багаторазового користування стосовно розв'язання наявних чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов. Державну політику у сфері стандартизації визначають закони України та інші нормативно-правові акти.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що для стабільної переваги над конкурентами керівництву підприємства необхідно опиратися не тільки на ринкову ефективність, але й на екологічну.

З метою випуску екологічно чистої продукції підприємству необхідно здійснити наступні заходи: адаптувати продукцію, що випускається, сучасним екологічним вимогам; забезпечити зменшення викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище; скоротити відходи - знизити їх кількість, забезпечити переробку і повторне їх використання; зменшити ступінь екологічного ризику; виробляти екологічно безпечні продукти, що з точки зору викидів і відходів, мають низьку частку ризику (зниження ризику).

Без врахування вказаних заходів по екологічної відповідальності підприємств для зниження екологічних навантажень і ризиків у всіх сферах діяльності і на всіх стадіях життєвого циклу продукту неможливо говорити про глобальну ефективність в області ринкової діяльності. Випуск екологічно чистої продукції є передумовою зростання конкурентоспроможності підприємства в екосоціальній ринковій економіці, що відображається й у макроекономічних моделях її розвитку.

Якість продукції завжди була і залишається головним пріоритетом „Шосткінського міськмолкомбінату”. Це не тільки оснащені лабораторії, закупка сучасного устаткування, контроль кожного етапу технологічного процесу, але й інвестиції у розвиток сировинної зони.

Для всіх без виключення молокоперероблюючих підприємств України проблема забезпечення сировиною - одна з найактуальніших. Не є винятком і ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат”.

Вирішується дана проблема на комбінаті в рамках цільової програми „Сировина”. ЇЇ реалізацією на підприємстві займаються (і дуже серйозно) на протязі останніх п'яти років на основі довгострокових договорів про співпрацю з крупнотоварними та середніми фермерськими господарствами. Іншу частину комбінат закуповує у населення.

Ситуація з сировиною, що склалася в Україні, коли об'єм молока, отриманого від населення, в 2,5 рази перевищує об'єм молока, придбаного у сільськогосподарських виробників, практично однакова для всіх молочних підприємств нашої країни. Результатом виявилося рішення Держдепартаменту ветеринарної медицини України заборонити приймання молока від населення в містах, де не встановлені молокоприймальні пункти. Шосткінському міськмолкомбінату таке рішення не стало несподіванкою, так як уже на протязі більше трьох років товариство веде роз'яснювальну роботу серед населення, встановлює приймальні пункти з охолоджувачами, забезпечені пристроями для визначення якісних показників молока.

Величезні зусилля підприємство прикладає для розширення власної сировинної зони. Для підвищення якості та збільшення кількості сировини, що поставляється, на кошти заводу закуповується племінна худоба, сільгоспвиробникам на вигідних умовах виділяються цільові позики; пункти прийому молока обладнуються холодильним устаткуванням. Товариство авансує проведення весняно-польових робіт, здійснює придбання імпортних доїльних установок.

Сільськогосподарські підприємства забезпечуються кормами та сучасними системами утримання молочного стада, наприклад, постачальникам молока надано кормозбиральні комбайни та профінансовано закупки сучасних доїльних залів. Комбінат щороку вкладає в свою сировинну зону до 5 млн. гривень, які витрачаються на наведені вище потреби.

Дуже необхідними виявилися і загальноосвітні програми, до участі в яких комбінат залучав представників підприємств. Одним із прикладів такого роду є: разом зі шведською компанією Де Лаваль комбінат провів семінар по гігієні виробництва молока та його зберігання. Це дуже важлива проблема, яка напряму пов'язана з забезпеченням якості та екологічно чистої кінцевої продукції. З цією ж метою (але не в теорії, а на практиці) в містах приймання відкрили два великих і 40 невеличких пунктів, оснащених установками для охолодження молока.

Завдяки новому власнику контрольного пакету акцій - американському фонду прямого інвестування стало можливим тільки в 2005 році використати на реалізацію програми „Сировина” близько півтора мільйони євро. Така ж сума з цією метою була виділена і в 2006 році. Як результат - комбінат повністю вирішив проблему дефіциту молока.

В ВАТ «Шосткінському міськмолкомбінаті» впроваджена і діє система управління якістю продукції, що відповідає вимогам стандарту EN ІSO 9001:2000. В 2002 році комбінат першим серед підприємств, які працюють у даній галузі отримав цей сертифікат (EN ІSO 9001:2000).

Введення в дію EN ІSO 9001:2000 дозволяє товариству приєднатися до європейських вимог по якості, глибше вивчити й удосконалити діючі процеси, оптимізувати зв'язок між ними, підсилити свої позиції вітчизняного виробника на внутрішньому ринку, підняти базовий рівень своєї продукції з перспективою виходу на міжнародний ринок і зниження її собівартості за рахунок упровадження нових технологій.

Продукція ВАТ „Шосткінського міськмолкомбінату” сертифікована на відповідальність вимогам стандартів якості Російської Федерації. Також на комбінаті впроваджений міжнародний стандарт EN ІSO 22000:2005, який включає сертифікацію виробництва на відповідальність НАССР. Дана продукція відповідає вимогам ДСТУ, ТУ, по сортам не підрозділяється.

Дієвість системи управління якістю продукції підтверджують численні нагороди, якими нагороджене підприємство і продукція на міжнародних і внутрішньодержавних виставках-дегустаціях - це золоті та срібні медалі, дипломи, відгуки покупців.

Для виробництва своєї продукції комбінат використовує саму високоякісну сировину, якою забезпечують його надійні партнери.

Найбільшої популярності при переробці молочної продукції ВАТ «Шосткінський міськмолкомбінат» досягло при виробництві сирів, які відповідають високій якості та міжнародним стандартам.

Для переробки молока на сир використовується лише сиропридатне молоко, що відповідає вимогам ДСТУ 366-97 і технологічним інструкціям з виробництва твердих сичужних сирів.

Фахівці підприємства постійно працюють над розширенням асортименту продукції, що виробляється та поліпшенням її якості з урахуванням попиту споживчого ринку. Професійність та майстерність трудового колективу, гарне обладнання, повна санітарія на виробництві, і звісно якісне молоко - основні складові, завдяки яким „Шосткінський міськмолкомбінат” отримує смачний сир.

Щодня випуск продукції суворо контролюється лабораторним комплексом комбінату, який є надійним гарантом якості продукції комбінату та дозволяє стабільно виробляти молочну продукцію високої якості - якій Шосткінський міськмолкомбінат приділяє особливу увагу - і в широкому асортименті. Для визначення якості молочної сировини, наповнювачів, допоміжних матеріалів, тари та готової продукції на підприємстві обладнано кілька атестаційних лабораторій - дві лабораторії по контролю якості сировини та дві хімічні лабораторії по контролю якості готової продукції. Також діють радіологічна та мікробіологічна лабораторії. Лабораторіями комбінату ретельно проводиться контроль як сировини так і матеріалів.

Таким чином, в результаті проведених досліджень можна зробити висновок про те, що якість та безпека харчових продуктів відіграють важливу роль і є одним з головних параметрів, що характеризують стан продовольчої безпеки держави. Тобто, в наш час екологічно чиста продукція в ринкових умовах буде привабливішою та престижнішою.

Сьогодні „Шосткінський міськмолкомбінат” - загальновизнаний лідер вітчизняного сироваріння. Продукція Товариства визнана гідною численних почесних титулів. Усі перемоги комбінату доводять статус лідерства ВАТ «ШММК» та високий стандарт якості продукції ТМ „Шостка”. Підприємство вбачає свою місію в тому, щоб забезпечити людей якісними сирами/молочними продуктами: смачними та корисними, продуктами, що дарують задоволення і радість життя. Завдяки поєднанню українських традицій сироваріння, світовому досвіду і сучасним технологіям комбінат забезпечує стабільно високу якість знайомих сирів та займається створенням нових, унікальних.

В якості першочергових рекомендацій може бути запропонованим наступне: орієнтація на міжнародні стандарти; постановка та обґрунтування реальних екологічних цілей і принципів їх досягнення; доступність екологічної інформації підприємства для широкої громадськості.

Висновки і пропозиції

В результаті виконання магістерської роботи було досліджено питання щодо теоретичного обґрунтування здійснення інвестиційної діяльності підприємством, вивчено її сутність і значення, цілі, що постають перед підприємством, яке її здійснює, визначено особливості здійснення зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності.

Дослідження дозволяє зробити висновок, що єдиного трактування поняття „інвестицій” як українськими, так і зарубіжними дослідниками не існує. Найбільш узагальненим, таким до якого звертається більшість вчених, є визначення, надане в Законі України „Про інвестиційну діяльність”, що є основним нормативно-правовим актом, який регулює даний вид діяльності.

Інвестиційна діяльність держави є одним з вагомих інструментів її економічної політики. Усунути недоліки, які виникли в інвестиційній діяльності Сумської області, можливо за рахунок розробки механізму, який сприятиме раціональному залученню та використанню інвестиційних ресурсів. Можна виділити наступні напрями щодо залучення іноземного капіталу, а саме: розробка стратегічних планів; створення інвестиційних проектів та бізнес-планів; організовування інформаційно-презентаційних матеріалів; проведення виставково-презентаційних заходів.

Важливим результатом ринкових економічних перетворень є створення правових та інституційних умов для активізації інвестиційної діяльності. Так, як тільки завдяки великим інвестиційним ресурсам можна досягти структурних змін в економічному потенціалі країни, зайнятості та національному продукті.

Дослідження та визначення наявного стану діяльності ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” виявило, що в цілому підприємство ефективно функціонує, є прибутковим, а виробництво продукції є рентабельним.

ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” має потужні виробничі лінії, що дозволяють виготовляти конкурентоспроможну продукцію. Підтвердженням цього факту є впроваджена система управління якістю продукції, що відповідає вимогам стандарту EN ІSO 9001:2000 та міжнародний стандарт EN ІSO 22000:2005, який включає сертифікацію виробництва на відповідальність НАССР. Дана продукція відповідає вимогам ДСТУ, ТУ. Дієвість системи управління якістю продукції підтверджують численні нагороди, якими нагороджене підприємство і продукція на міжнародних і внутрішньодержавних виставках-дегустаціях - це золоті та срібні медалі, дипломи, відгуки покупців. Усі перемоги комбінату доводять статус лідерства ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” та високий стандарт якості продукції ТМ „Шостка”. Серед цієї продукції можна особливо відзначити тверді сири, плавлені сири, масло тваринне, морозиво, сухі молочні продукти та різноманітний асортимент продукції з незбираного молока.

ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” має великий досвід у зовнішньоекономічній діяльності. Вона є важливою і невід'ємною сферою господарської діяльності, яка при ефективному використанні всього комплексу сучасних форм і методів міжнародного бізнесу здатна позитивно впливати на ефективність виробництва, його технічний рівень, якість продукції, що виробляється. Саме вона складає основну статтю його доходу, тому їй приділяється найбільша увага.

ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” одне з найсучасніших підприємств галузі, якому належить більше 10% національного ринку молочної продукції. На експорт спрямовуються - сири тверді, сири плавлені, сухе молоко, масло тваринне. У структурі експорту підприємства домінують тверді сири (більше 40%). Сьогодні Шосткінський молочний комбінат експортує свою продукцію в Ізраїль, США, Молдову, Казахстан, Грузію, Марокко, Афганістан. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізації продукції займає продукція, що реалізується на ринку та на ринку Казахстану та російському ринку - 53% та 35% відповідно.

Імпортує товариство в основному обладнання та запасні частини до нього. Підприємство веде співпрацю з такими країнами, як Польща, Німеччина, Росія, Швейцарія, Нідерланди, Данія.

ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” - одне з кращих підприємств з виробництва твердих сирів по якості продукції. Для покращення виробничо-господарської діяльності молочного комбінату м. Шостки було запропоновано: покращити сировинну базу; розширити та сегментування ринків збуту; підвищити якість та конкурентоспроможність продукції; вдосконалити технологічне та виробниче забезпечення; вдосконалити заходи щодо кадрового забезпечення; технічне та будівельне забезпечення; звернути увагу на покращення торгового забезпечення; провести заходи по орієнтації підприємства на споживача; пропозиції по ціноутворенню; покращити асортимент продукції; заходи по рекламі та зв'язки з громадськістю.

Найбільш вагомими та такими, що вимагають значних інвестиційних коштів, заходами є такі: монтаж та введення у дію устаткування нової лінії виробництва твердих елітних сирів; виготовлення, монтаж та запуск лінії посолу сиру у потоці;реконструкція відділення приготування заквасок з установкою нової лінії; реконструкція та запуск сушильного устаткування на дільниці виробництва сухих молочних виробів; будівництво та розширення відділення наводки розсолу; розширення дільниці соління твердих сирів, введення у експлуатацію нових басейнів, камер дозрівання та збереження твердих сирів; реконструкція камери під сир „Радомер”; будівництво лабораторії приймання молока; автоматизація дозування закваски на дільниці варки твердих сирів за допомогою електронного витратоміра; розробка, виготовлення та встановлення електронного пристрою на автоматичному блоці потрапляння води у сирну масу при відкачці сироватки на лінії виробництва елітних сирів тощо; заміна холодильного обладнання на менш енергоємне.

Отже, наведені, а також інші заходи, що також передбачаються на впровадження, дозволять покращити загальний стан підприємства, підвищити якість продукції, що виробляється,знизити витрати праці під час виробництва та дають можливість значно розширити асортимент продукції, що пропонується споживачам.

Товариство підтримує свої відносини з іноземними партнерами, налагоджує довгострокові зв'язки, здійснює пошук нових покупців. Цьому сприяють інвестори Товариства: надають допомогу, консультації, забезпечують участь у міжнародних виставках, семінарах.

Загальні цілі та напрямки у праці колективу та Інвестора забезпечують стабільну роботу підприємства, його розквіт та подальший розвиток.

Підприємство на сучасному етапі займає одне з перших міст по виробництву сирів та якості продукції, що виробляється, а також має стабільні фінансові результати.

Для підвищення ефективності роботи ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат” та за рахунок вдосконалення технології, яка може збільшити потужності переробки молока було запропоновано проект введення нової лінії з виробництва твердих сирів, а також проект введення лінії нанофільтрації солодкої сироватки, які дадуть можливість розширити асортимент продукції, збільшити обсяги виробництва продукції, що користується підвищеним попитом у покупців, збільшити прибутковість підприємства. Установка обладнання нанофільтрації сироватки, дозволить скоротити час та витрати паливно-енергетичних ресурсів на згущення сироватки та дозволить збільшити виробництво сухої сироватки, тобто покращити використання сировинних ресурсів. Нами були внесені пропозиції, щодо покращання асортименту - освоєння виробництва м'яких сирів з плісенню та опанування технології сирів, що ще не виробляються на Україні.

У подальшому підприємство планує спрямувати роботу на поліпшення якості продукції, виробництво нових видів елітних сирів і модернізацію технологічного та іншого обладнання, в першу чергу це придбання нового устаткування для виробництва сухих молочних продуктів та заміну обладнання для виробництва холоду на менш енергоємне.

Спеціалістами групи „Bell” була розроблена стратегія розвитку підприємства на 2008-2010 рр. На розширення потужностей комбінату планується залучити $29 млн., в найближчі 3 року - $10 млн. Для цих цілей французька група „Bell” залучає недорогі кредитні ресурси Європейського банку реконструкції та розвитку. Іноземні інвестиції будуть вкладені в головні стратегічні напрямки. Буде розширено виробництво сиру твердого, потужності підвищаться на 30%, виробництво плавленого сиру, фасованих сирів, сухих молочних продуктів збільшиться в 2 рази. Частина засобів буде вкладена в маркетинг, в просування продукції, в рекламу, в дистрибуцію. Інвестиції будуть вкладені в розвиток сировинної зони, покращення якості молока.

Размещено на Allbest.ru