Економічні результати діяльності сільськогосподарського підприємства

Ефективне використання матеріальних ресурсів - якісна характеристика їх використання на раціональному рівні, який можна було б визначити суспільно необхідним, а саму раціоналізацію використання ресурсів як процес безперервного удосконалення їх споживання, пов'язаний із розвитком виробництва. З раціональним використанням пов'язана ще одна ціль - економія матеріальних ресурсів, що означає підвищення рівня їх корисного використання, який проявляється у зниженні питомих витрат матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів на одиницю споживчих властивостей вироблюваної продукції при підвищенні або збереженні якості та технічного рівня продукції.

В умовах ринкової економіки, коли процес забезпечення підприємства виступає у формі закупівлі, головне завдання використання матеріальних ресурсів зводиться до визначення кількості, якості, структури, цін, термінів поставок окремих видів ресурсів, які забезпечують виготовлення продукції з найменшими витратами. Обсяг витрат матеріальних ресурсів значною мірою визначається характером їх споживання, на який впливають чинники:

Ш тип виробництва (масове, великосерійне, дрібносерійне, індивідуальне);

Ш тривалість виробничого циклу;

Ш номенклатура продукції, що виробляється (широка, вузька);

Ш гнучкість виробництва (здатність виробництва до швидкого переоснащення для випуску нових видів продукції);

Ш рівень готовності виробів; характеристика технологічних процесів з точки зору їх прогресивності, екологічності, безвідходності.

Перераховані вище чинники визначають процес управління матеріальними ресурсами на підприємстві і його потребу у матеріальних ресурсах. При цьому може бути використано два шляхи її забезпечення: екстенсивний (придбання або виготовлення великої кількості матеріалів і енергії) та інтенсивний шляхи (економне використання запасів у процесі виробництва продукції).

Таблиця 3.11 Вплив матеріаломісткості на випуск продукції в ДП «Родниківка»

Продукція	Реалізовано продукції, ц	Ціна, ц/грн	Вироблена продукція, тис. грн	Матеріальні затрати, тис. грн	Матеріаломісткість, коп.
	2010 р.	2011 р.	2010 р.	2011 р.	2010 р.	2011 р.	2010 р.	2011 р.	2010 р.	2011 р.
Пшениця озима	9067,00	10858,00	97,70	125,90	885,85	1367,02	295,00	567,00	0,33	0,41
Ячмінь озимий	1764,00	2032,00	53,85	111,7	79,00	109,00	39,71	83,25	0,50	0,76
Ячмінь ярий	4773,00	3297,00	81,29	108,28	203,00	167,00	75,29	141,75	0,37	0,85
Жито	340,00	928,00	47,10	137,90	16,01	127,97	8,00	18,00	0,50	0,14
Овес	145,00	506,00	75,80	150,20	10,99	76,00	8,00	27,00	0,73	0,36
Кукурудза на зерно	3564,00	2818,00	76,30	65,00	271,93	183,17	303,00	410,00	1,11	2,24
Соняшник	4476,00	2546,00	262,30	324,40	1174,05	825,92	279,00	288,00	0,24	0,35
М'ясо ВРХ	114,00	143,00	508,70	986,00	57,99	141,00	89,00	150,00	1,53	1,06
М'ясо свиней	18,00	85,00	1555,50	823,50	28,00	70,00	108,00	309,00	3,86	4,41
Молоко	3459,00	3361,00	279,80	284,70	967,83	956,88	327,00	336,00	0,34	0,35

Аналізуючи дані таблиці 3.11 треба відзначити, що матеріальні витрати ДП «Родниківка» у 2011 році збільшились на 272 тис. грн, в найбільшій мірі на озиму пшеницю в сумі 272 тис. грн. та кукурудзи на зерно - 107 тис. грн.

Раціональне використання ресурсів великою мірою залежить від технологічного рівня виробництва, тобто сукупності способів і методів, використовуваних для обробки сировини, матеріалів, а також засобів праці. Технічне устаткування і методи виготовлення товарів і послуг постійно вдосконалюються на основі накопичення наукових знань. Таке вдосконалення машин і методів виробництва забезпечує збільшення випуску продукції при незмінних або й менших витратах сировини, енергії, палива та інших ресурсів. Головним напрямом підвищення ефективності виробництва та раціонального використання ресурсів є запровадження маловідходних та безвідходних технологій, що базуються на комп'ютеризації, автоматизації, використанні нових видів енергії та сировини.

Одним з головних факторів, що впливає на величину прибутку, є рівень матеріальних запасів. Виручка від реалізації та прибуток з'являться лише тоді, коли предмети праці, використані в процесі виробництва, перенесуть свою вартість на вартість виготовленого продукту та знайдуть кінцевого споживача. Тому стабільна забезпеченість матеріальними ресурсами та ефективне їх використання є необхідною умовою функціонування та розвитку будь-якого підприємства. Здійснюючи аналіз матеріальних ресурсів, визначають резерви підвищення ефективності їх використання на підприємстві. Основними завданнями аналізу є вивчення забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та оцінка ступеня їх використання у виробництві. Загальними показниками використання матеріальних ресурсів є матеріаловіддача та матеріаломісткість. За їх допомогою аналізується ефективність використання усіх матеріальних ресурсів. Окремі показники матеріаломісткості дають змогу вивчити рівень використання окремих матеріалів.

Виробництво будь-якої продукції, в тому числі і сільськогосподарської, може зростати за рахунок збільшення маси праці, підвищення рівня її продуктивності або завдяки одночасній дії цих двох факторів. Маса праці залежить від кількості працюючих, тривалості робочого дня та інтенсивності праці. Враховуючи, що кількість працюючих у сільському господарстві має стійку тенденцію до зменшення, а робочий день законодавчо регулюється і в історичному плані спостерігається скорочення його тривалості, то стає очевидним, що маса праці в цій галузі також має тенденцію до зменшення. Інтенсивність праці не можна розглядати як компенсуючий фактор, оскільки вона має раціональні межі, встановлені відповідно до фізичних і психічних можливостей людини. Тому зрозуміло, що збільшити виробництво сільськогосподарської продукції можна насамперед завдяки підвищенню продуктивності праці [1].

Під продуктивністю праці розуміють реалізовану здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи.

Таким чином порівняємо показник рівня продуктивності праці за 2011 р. в ДП «Родниківка» з ТОВ „Дубова” в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12 Резерв підвищення продуктивності праці в ДП «Родниківка» до рівня передового господарства

Показники	ДП «Родниківка»	ТОВ „Дубова”	Відхилення, (+,-)
	2011 р.	2011 р.
Валова продукція, тис. грн	3129,7	4794,3	+1664,6
Чисельність працівників, осіб	42	63	+21
Річна продуктивність праці, тис. грн	74,5	76,1	+1,6

В ТОВ „Дубова” на 1664,6 тис. грн більше валової продукції і на 21 особу працівників у 2011 році, тому річна продуктивність праці є більшою ніж в ДП «Родниківка» на 1,6 тис. грн.

Усі фактори, що впливають на рівень продуктивності праці, за характером дії на цей показник можна об'єднати в три групи. До першої групи належать фактори, що сприяють збільшенню виробництва продукції, до другої -- скороченню затрат живої праці, до третьої -- соціальні фактори, що спонукають працівників до ефективнішої праці.

Збільшення виробництва продукції досягається завдяки підвищенню культури землеробства, впровадженню нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, кращих порід і ліній тварин, раціональної хімізації виробництва і меліорації землі, зміцненню кормової бази тощо. Серед другої групи факторів важливе значення мають такі, як впровадження нових технологій і способів обробітку ґрунту, раціональної організації праці і виробничих процесів, досягнення обґрунтованої спеціалізації виробництва й ефективного співвідношення між основними та допоміжними галузями. Але найбільш радикальним фактором, що впливає на скорочення затрат живої праці, є заміна її капіталом. Результатом такої заміни є механізація й автоматизація виробництва, завдяки чому не лише підвищується продуктивність праці, а й зростає прибутковість підприємств. Складність і важливість цього питання вимагають його детальнішого розгляду.

Серед третьої групи факторів підвищення продуктивності праці особливу роль відіграють такі, як підвищення кваліфікації працівників і рівня їх матеріальної заінтересованості, моральне стимулювання кращої праці. Працівники з вищою кваліфікацією швидше та якісніше виконують свої функції. Тому раціональна організація навчання кадрів є важливою умовою зміцнення економіки підприємств. Це тим більш важливо, що заміна живої праці капіталом, перехід до використання більш продуктивних машин і знарядь вимагає для їх експлуатації кваліфікованіших працівників з іншим рівнем матеріального стимулювання: успіх досягається лише тоді, коли кожний працівник буде чітко розуміти, що, коли, чому і як йому потрібно робити, а також яка матеріальна винагорода його очікує.

Важливим соціальним фактором підвищення продуктивності праці є взаємовідносини між управлінським апаратом і виконавцями, роботодавцями і виконавцями. Роботодавець повинен турбуватися про працівників, прислуховуватися до їх порад щодо поліпшення організації виробництва, вдосконалення його технічної бази, об'єктивно оцінювати роботу кожного члена трудового колективу. Етика взаємовідносин між керівниками і підлеглими вимагає взаємоповаги. Все це впливає на рівень продуктивності праці.

3.3 Резерви збільшення прибутковості та рентабельності

Досягнення максимальної величини прибутку і відповідно мінімізація збитку - одна із основних цілей будь-якого підприємства.

Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

2) організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

· за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

· за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

· за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

· за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці [6].

Зобразимо напрями виявлення резервів збільшення прибутку на рис. 3.1.



Рис. 3.1. Основні напрями пошуку резервів збільшення прибутку

Таким чином, розглянемо деякі з напрямків збільшення прибутку за допомогою таблиць 3.13-3.15.

При підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізації використовуються результати аналізу випуску і реалізації продукції.

Таблиця 3.13 Розрахунок збільшення прибутку за рахунок зміни об'єму реалізації у ДП «Родниківка»

Види продукції	Резерв збільшення об'єму виробництва продукції, ц	Фактичний рівень товарності, %	Резерв збільшення об'єму реалізації, ц	Фактична сума прибутку на 1 ц, грн	Резерв збільшення прибутку, тис. грн
Озима пшениця	5644,0	61,1	3448,5	65,5	225,9
Ячмінь	1373,1	75,2	1032,8	50,7	52,4
Молоко	1833,8	59,5	1091,1	155,3	169,4

Таким чином, збільшивши об'єм реалізації продукції ДП «Родниківка» збільшить свій прибуток за рахунок озимої пшениці на 225,9 тис. грн, ячменю на 52,4 тис. грн та молока на 169,4 тис. грн.

Собівартість продукції виступає одним з найважливіших показників ефективності функціонування аграрного підприємства, що відображає рівень господарювання: організацію і технологію виробництва, ефективність використання земельних угідь, трудових ресурсів, основних і оборотних засобів, здійснення режиму економії.

Основними шляхами зниження собівартості одиниці сільськогосподарської продукції є:

- у галузі рослинництва - підвищення урожайності сільськогосподарських культур шляхом впровадження та суворого дотримання індустріальних технологій: науково обґрунтованих сівозмін, прогресивних систем землеробства, використання високоврожайних сортів та гібридів, раціональної хімізації;

- у галузі тваринництва - зростання продуктивності тварин на основі раціональної спеціалізації і індустріалізації галузі, зміцнення кормової бази, збалансованої за всіма елементами годівлі тварин;

- розвиток механізації та автоматизації виробництва, застосування нових машин і обладнання, підвищення ефективності використання основних засобів та зростання на цій основі продуктивності праці;

- зниження матеріаломісткості виробництва продукції шляхом впровадження ресурсо- та енергоощадних технологій;

- суворе дотримання режиму економії на всіх етапах виробничого процесу;

- оптимальна концентрація та спеціалізація аграрних підприємств;

- удосконалення організаційної структури та системи управління виробництвом, запровадження наукової організації праці, належного матеріального стимулювання;

- підвищення якості і скорочення втрат сільськогосподарської продукції.

Далі за допомогою таблиці 3.14 та попередніх розрахунків розрахуємо збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції.

Таблиця 3.14 Розрахунок збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції у ДП «Родниківка»

Види продукції	Сума резерву зниження собівартості продукції, тис. грн	Фактичний рівень товарності, %	Зниження собівартості реалізованої продукції, тис. грн
Озима пшениця	718,0	61,1	438,7
Ячмінь	268,0	78,3	209,9
Молоко	585,0	59,5	348,1

Отже, знизивши собівартість реалізованої продукції підприємство збільшить свій прибуток прибутку від реалізації озимої пшениці на 438,7 тис. грн, ячменю на 209,9 тис. грн. та молока на 348,1 тис. грн.

В таблиці 3.15 узагальнимо виявлені в ДП «Родниківка» резерви збільшення прибутку від реалізації озимої пшениці, ячменю та молока.

Таблиця 3.15 Узагальнення резервів збільшення прибутку в ДП «Родниківка», тис. грн

Вид продукції	Джерела резервів
	збільшення об'ємів реалізації	зниження собівартості реалізованої продукції	всього
Озима пшениця	225,9	438,7	664,6
Ячмінь	52,4	209,9	262,3
Молоко	169,4	348,1	517,5

ДП «Родниківка» використовуючи виявлені резерви збільшення прибутку збільшить свій прибуток на 664,6 тис. грн за рахунок збільшення об'єму реалізації та зниження собівартості озимої пшениці, на 262,3 тис. грн - ячменю, 517,5 тис. грн - молока.

На основі результатів проведеного аналізу з виявлення резервів зростання прибутку органи управління мають розробити систему заходів щодо впровадження їх у виробництво.

Розділ 4. Застосування системи управління охорони праці та її вплив на рівень травматизму в ДП «Родниківка»

Управління охороною праці на підприємстві ? це сукупність дій службових осіб, що здійснюються на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для поліпшення та підтримання його на певному рівні відповідно до законодавчих та нормативних актів [28, с. 108].

Метою управління охороною праці (УОП) - є всебічне сприяння виконанню вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують або знижують до допустимих норм вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють надійні санітарно-гігієнічні та ергономічні умови. УОП передбачає встановлення конкретних кількісних показників діяльності виробничих підрозділів, підтримування котрих в заданих межах забезпечує досягнення основної мети щодо організації безпечних та нешкідливих умов праці [10, с. 20].

Управління охороною праці повинно мати такі основні елементи:

- орган управління; виконавчий орган; об'єкт, яким управляють;

- вхідну та вихідну інформацію, прямий та зворотний зв'язок.

Оперативне управління охороною праці можливе лише за наявності відповідної інформації про стан охорони праці в структурних підрозділах у вигляді кількісних та якісних показників щодо рівня травматизму, його частоти, тяжкості або виявлених виробничих небезпек та шкідливих чинників.

Саме на підставі такої інформації виконавчий орган розробляє оперативні заходи запобігання негативним явищам.

Загальну схему управління охороною праці в межах одного підприємства з функціональними завданнями у справі охорони праці наведено на рис. 4.1.

Рис. 4.1 Схема управління охороною праці на підприємстві

До керівних органів підприємства можна віднести керівника підприємства й службу охорони праці як основного координатора всієї роботи у цій сфері.

Виконавчим органом є головні спеціалісти, керівники структурних підрозділів та окремі виконавці (робітники).

Зобов'язанням керівника є створення в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою власник забезпечує функціонування СУОП, для чого:

* створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

* розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує професійні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці, тощо;

* забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

* організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

* розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативними актами про охорону праці;

* здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці.

У випадку відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків керівник має вжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності аварійно-рятувальні формування. Система цілей УОП - багаторівневий комплекс, який, у свою чергу, визначає цілі для різних рівнів управління охороною праці з врахуванням стадій виробничого циклу.

На рівні галузі встановлюються цілі стратегічного характеру щодо прийняття довготермінових планів наукового, технічного, економічного та соціального розвитку об'єктів на підставі довготривалих прогнозів і програм розвитку.

На рівні виробничих об'єднань та підприємств визначаються цілі тактичного характеру: установлення складу та структури підрозділів, методів взаємодії, аналіз рівня безпеки праці стимулювання. З переходом на госпрозрахунок та самофінансування виробничі об'єднання та підприємства повинні ставити стратегічні цілі.

На рівні цехів і дільниць встановлюються цілі оперативного характеру: послідовність оперативного виконання окремих функцій тощо.

Окремі виконавці, що впливають на умови праці, організаційно та технічно забезпечують їх оптимізацію і цілі безпеки праці.

Основні завдання, вирішення яких забезпечує досягнення цілей УОП на різних рівнях управління і стадіях організаційно-виробничої діяльності, полягають у виконанні комплексу послідовних взаємопов'язаних дій щодо попередження травматизму та виробниче зумовлених захворювань.

Вирішення задач управління охороною праці має бути забезпечене взаємодією усіх структурних підрозділів, служб і фахівців, які визначаються керівником підприємства. Функції структурних підрозділів і служб, посадові обов'язки керівних та інженерно-технічних працівників щодо виконання задач управління охороною праці встановлюються на місцях на всіх рівнях, виходячи з структури, штатів і конкретних умов діяльності підприємства.

Отже, проведемо оцінку роботи СУОП в ДП «Родниківка» на основі показників виробничого травматизму (табл. 4.1-4.2) та стану безпеки праці на підприємстві в цілому (табл. 4.3).

Таблиця 4.1 Показники виробничого травматизму в ДП «Родниківка»

Показники	Роки
	2007	2008	2009	2010	2011
Середньооблікова кількість працюючих, чол.	91	70	61	49	42
Кількість потерпілих з втратою працездатності на один день і більше	4	3	3	2	2
Кількість днів непрацездатності через травматизм, люд. днів	24	18	12	10	8
Показник частоти травматизму	44,0	42,8	49,2	40,8	47,6
Показник важкості травматизму	6	6	4	5	4
Показник втрат від травматизму	263,7	271,4	229,5	204,1	214,3

В досліджуваному підприємстві в 2011 р. в порівнянні з 2007 р. зменшилась кількість днів непрацездатності через травматизм до 9 людино-днів, показник важкості травматизму зменшився з 6 до 4 днів, а показник втрат від травматизму знизився до 214,3 людино-днів. Щодо показника частоти травматизму, то він збільшився до 47,6, що викликане зменшенням чисельності працюючих.

Таблиця 4.2 Причини виробничого травматизму в ДП «Родниківка»

Причини нещасних випадків	Роки
	2007	2008	2009	2010	2011
1. Конструктивні недоліки, недостатня надійність машин і механізмів	1	1	-	-	-
2. Недосконалість технологічного процесу	-	-	1	-	-
3. Порушення умов безпеки	1		2	1	1
4. Незадовільна організація і стан робочого місця	1	1	-	-	-
5. Порушення трудової і виробничої дисципліни	1	-	-	-	1
6. Залучення працюючих до робіт не за спеціальністю	-	1	-	1	-
7. Виробничий стаж потерпілого 1-3 роки понад 3 роки	3 1	3 -	2 1	1 1	1 1
8. Вік потерпілого 18-40 років понад 40 років	2 2	1 2	2 1	1 1	1 1

В ДП «Родниківка» протягом 2007-2011 рр. найбільше число постраждалих припадає на порушення умов безпеки, все інше поодинокі випадки. Як бачимо, має важливе значення виробничий стаж, так як досвід праці знижує ймовірність отримання виробничих травм. Але, незважаючи на все, не потрібно забувати про те, що досвідчений чи не досвідчений працівник не застрахований від можливості отримання травм, тому умови безпеки мають дотримуватися.

Далі закінчимо оцінку роботи системи управління в ДП «Родниківка» та розглянемо динаміку зміни показників її роботи.

Таблиця 4.3 Оцінка роботи системи управління охороною праці в ДП «Родниківка»

№ п/п	Показники роботи СУОП	Роки
		2007	2008	2009	2010	2011
1	Коефіцієнт захворюваності	0,99	0,99	0,99	0,99	0,99
2	Коефіцієнт виконання запланованих заходів з охорони праці	0,71	0,75	0,78	0,85	0,87
3	Коефіцієнт безпеки обладнання	0,61	0,60	0,59	0,65	0,72
4	Коефіцієнт безпеки технологічних процесів	0,69	0,61	0,65	0,67	0,70
5	Загальний коефіцієнт стану безпеки праці	0,75	0,74	0,75	0,79	0,82

В ДП «Родниківка» в цілому робота з охорони праці є задовільною, окрім 2008 р., хоча й загальний показник стану безпеки праці майже дорівнював задовільному значенню. Слід також відзначити, що спостерігається позитивна тенденція до зростання показників за останні роки, так як у 2011 р. робота з охорони праці є доброю, що засвідчує вищенаведена таблиця.

Стимулювання охорони праці - неодмінна умова попередження виробничого травматизму та профілактики профзахворювань. На державному рівні стимулювання охорони праці регулюється законодавчими актами і передусім законом про охорону праці, у якому цьому питанню присвячено IV розділ, та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [16]. Ці закони визначають, що під час розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства за умови досягнення належного стану охорони праці, зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів може бути встановлено знижку. За високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці встановлюється надбавка до розміру страхового внеску.

Правильний підхід до організації охорони праці на підприємстві, грамотне використання різних нематеріальних способів стимулювання працівників дають останнім необхідне почуття надійності, стабільності й зацікавленості керівництва у своїх співробітниках. І таким чином, завдяки налагодженій охороні праці знижується також плинність кадрів, що в свою чергу благотворно впливає на стабільність усього підприємства.

Питання з охорони праці є одним з найважливіших на сучасному етапі життя нашого суспільства, у період коли роботодавці ставлять для себе основним завданням як найшвидше й з мінімальним вкладенням засобів отримати найбільший прибуток, мало уваги приділяється, а часом і взагалі ігноруються вимоги безпеки праці. І нажаль роботодавцям легше сплатити мізерні штрафи за порушення норм з охорони праці нехтуючи здоров'ям працівників.

Висновки та пропозиції

Природно-кліматичні умови, що складаються на території ДП «Родниківка», дозволяють отримувати хороші урожаї сільськогосподарських культур. В підприємстві грамотно була виконана посівна кампанія, в результаті якої були збільшені посіви найбільш урожайних культур. Наприклад, у 2011 р. в порівнянні з 2007 р. зросли показники урожайності всіх культур (окрім сої), що вказує на досягнення позитивного результату підприємством.

Показники прибутку і рентабельності мають особливо важливе значення в сучасних, ринкових умовах, коли керівництво підприємства має постійно приймати ряд неординарних рішень задля забезпечення прибутковості, а, отже, фінансової стійкості підприємства.

Факторів, що впливають на прибуток і рентабельність сільськогосподарського виробництва, багато. Одні з них залежать від діяльності конкретного колективу, інші зв'язані з технологією та організацією виробництва, ефективністю використання виробничих ресурсів та упровадженням досягнень науково-технічного прогресу.

Для покращення результатів діяльності ДП «Родниківка» важливим є:

· поліпшення використання землі;

· підвищення її родючості;

· раціональне використання виробничих фондів;

· впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва;

· підвищення якості і збереження виробленої продукції;

· широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці.

Основні загальноприйняті методики оцінки й аналізу результатів діяльності підприємства базуються лише на аналізі фінансово-економічних показників, основними з яких вважаються показники прибутку. Проте дуже часто підприємства з метою збільшення значення цього показника вдаються до таких заходів, як зниження витрат на навчання персоналу, на маркетинг, на обслуговування клієнтів тощо, що в майбутньому негативно відображається на діяльності самого підприємства.

Чим краще працює підприємство, тим більший воно отримує прибуток, тим міцніший його економічний стан і положення на ринку. Лише маючи достатню суму прибутку, підприємство може своєчасно, з урахуванням вимог ринку переорієнтувати виробництво, реконструювати його, придбати нові, більш продуктивні засоби виробництва, інноваційні технології і завдяки цьому забезпечити істотне зростання обсягу виробництва продукції, значно поліпшити її якість, скоротити витрати і цим досягти високої конкурентної спроможності. Це, в свою чергу, є гарантом того, що підприємство й надалі буде спроможним одержувати високі прибутки без загрози стати банкрутом. Саме тому прибуток розглядається як критерій ефективності діяльності підприємств в умовах ринку.

Підприємство протягом періоду з 2007 по 2011 рр. показало себе як рентабельне, ефективне та продуктивне підприємство. Показники ефективності підтверджують це. Лише в 2011 році було вироблено валової продукції на 3129,7 тис. грн., що більше ніж у 2007 р. на 34 %. В 2011 році було отримано чистого прибутку на суму 78 тис. грн. Рівень рентабельності збільшився на 15,3 %. Зростання також спостерігається і норми прибутку на 0,74 %. Виручка від реалізації в 2011 р. в порівнянні з 2007 р. зросла в 3 рази. Хоч чисельність працівників на підприємстві зменшилась, як бачимо, це не заважає ДП «Родниківка» отримувати солідні результати фінансово-господарської діяльності.

Аналізоване підприємство використовуючи виявлені резерви має передумови до збільшення свого прибутку на 664,6 тис. грн за рахунок збільшення об'єму реалізації та зниження собівартості озимої пшениці, на 262,3 тис. грн. - ячменю, 517,5 тис. грн. - молока.

Для більш ефективної діяльності підприємства ДП «Родниківка» необхідно поліпшити ресурсний потенціал, залучити для цього додаткові кошти, розробити та впровадити стратегію ринкового розвитку підприємства, яка надасть змогу суттєво поліпшити фінансові показники діяльності.

Важливим напрямком зростання ефективності сільськогосподарського виробництва є підвищення рівня забезпеченості господарства основними і оборотними фондами та поліпшення їх використання. Фондозабезпеченість знизилась на 29,1 тис. грн за рахунок суми основних виробничих фондів, що мало також і вплив на фондоємність, сума якої знизилася на 0,97 грн. Щодо фондовіддачі, вплив на яку мало зростання валової продукції за зменшення основних виробничих фондів, то цей показник набрав тенденцію зростання протягом 2007-2010 рр.

Отже, проаналізувавши господарську діяльність підприємства можна зробити висновки, що ДП «Родниківка» досягло високих результатів і позитивних економічних показників. У підприємстві спостерігається тенденція до зростання всіх економічних показників. Проте в підприємстві є необхідність до удосконалювання. Для кращого розвитку сільськогосподарського виробництва треба створити більш сприятливі умови. А насамперед, забезпечення новою сільськогосподарською технікою та обладнанням. За даних умов можна покращити як урожайності всіх культур, що вирощуються на підприємстві так і сприятливі умови для праці робочих.

Додатки

Додаток А

Собівартість 1 ц озимої пшениці по статтях витрат, грн

Статті витрат	2007 р.	2011 р.	2011 р. до 2007 р. (+,-)
Насіння та посадковий матеріал	5,69	3,80	-1,90
Добрива	5,71	8,67	2,96
Нафтопродукти	7,04	10,89	3,85
Оплата робіт та послуг сторонніх організацій	4,41	-	-
Решта матеріальних витрат	2,44	7,40	4,93
Витрати на оплату праці	5,00	8,00	3,01
Амортизація необоротних активів	3,58	7,15	3,57
Відрахування на соціальні заходи	0,81	2,98	2,17
Решта інших прямих та загальновиробничих витрат	2,50	0,97	-1,52
Всього витрат на 1ц	37,12	38,89	1,77

Додаток Б

Собівартість 1 ц ячменю по статтях витрат, грн

Статті витрат	2007 р.	2011 р.	2011 р. до 2007 р. (+,-)
Насіння та посадковий матеріал	4,87	3,81	-1,06
Добрива	3,27	11,86	8,58
Нафтопродукти	8,76	10,44	1,68
Оплата робіт та послуг сторонніх організацій	3,66	-	-
Решта матеріальних витрат	4,19	5,65	1,46
Витрати на оплату праці	4,72	8,33	3,61
Амортизація необоротних активів	3,66	4,52	0,86
Відрахування на соціальні заходи	0,76	3,11	2,34
Решта інших прямих та загальновиробничих витрат	4,04	0,56	-3,47
Всього витрат на 1ц	37,93	37,83	-0,10

Додаток В

Собівартість 1 ц молока по статтях витрат, грн

Статті витрат	2007 р.	2011 р.	2011 р. до 2007 р. (+,-)
Корми	42,47	45,29	2,83
Нафтопродукти	0,83	5,66	4,84
Решта матеріальних витрат	4,08	8,49	4,41
Витрати на оплату праці	22,35	28,84	6,49
Амортизація необоротних активів	0,21	3,72	3,50
Відрахування на соціальні заходи	3,63	10,79	7,16
Решта інших прямих та загальновиробничих витрат	1,20	0,71	-0,49
Всього витрат на 1ц	74,77	103,5	28,73

Додаток Г

Собівартість 1 ц приросту ВРХ по статтях витрат, грн

Статті витрат	2007 р.	2011 р.	2011 р. до 2007 р. (+,-)
Корми	732,73	573,86	-158,86
Нафтопродукти	40,00	119,32	79,32
Решта матеріальних витрат	81,81	159,10	77,27
Витрати на оплату праці	469,10	937,50	468,41
Амортизація необоротних активів	3,64	108,00	104,32
Відрахування на соціальні заходи	76,36	346,60	270,23
Решта інших прямих та загальновиробничих витрат	15,45	17,05	1,59
Всього витрат на 1ц	1419,10	2261,36	842,27

Додаток Д

Собівартість 1 ц приросту свиней по статтях витрат, грн

Статті витрат	2007 р.	2011 р.	2011 р. до 2007 р. (+,-)
Корми	485,71	1630,87	1145,16
Нафтопродукти	114,29	181,21	67,00
Решта матеріальних витрат	100,00	261,74	161,74
Витрати на оплату праці	800,00	234,90	-565,10
Амортизація необоротних активів	14,29	87,25	73,00
Відрахування на соціальні заходи	128,57	87,25	-41,32
Решта інших прямих та загальновиробничих витрат	28,57	-	-
Всього витрат на 1ц	1671,43	2483,22	811,80

Список використаних джерел

1. Андрійчук В. Г. Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероблене. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.

2. Ажнюк М.О. Основи економічної теорії. Навчальний посібник / М.О. Ажнюк, О.С. Передрій. - К.: Знання, 2008. - 368 с.

3. Афанасьєв М.В. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / М.В. Афанасьєв, А.Б. Гончаров; за ред. М.В. Афанасьєва. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. - 410 с.

4. Березін О.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Знання, 2009. - 390 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

5. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2004. - 480 с.

6. Болюх М. А. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. -- Вид. 2-ге, перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 556 с.

7. Буряк П.Ю. Фінансово-економічний аналіз: Підручник / П.Ю. Буряк, М.В. Римар, М.Т. Бець та ін. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 528 с.

8. Вакульчик О.М. Корпоративне управління: економіко-аналітичний аспект - Д.: Пороги, 2003. - 256 с.

9. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2004. - 180 с.

10. Геврик Є.О. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. ? К.: «Ніка-Центр», 2003. ? 280 с.

11. Дєєва Н.М. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник / Н.М. Дєєва, О.І. Дедіков. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 328 с.

12. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 864 с.

13. Жовна О.М. Особливості оцінки економічних результатів діяльності підприємств за наявності штучної економії витрат / О.М.Жовна, Я.В. Нусінова. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/bmnef/2011_1_4/18.pdf

14. Загородній А. Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - 3-тє вид., випр. та доп. - К.: Знання. - 2004. - 587 с.

15. Зайцев Н.Л. Экономика, организация и управление предприятием: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 491 с.

16. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності [Електронний ресурс]. ? Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1105-14

17. Збарський В.К. Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Мацибора В.І., Чалий A.A. та ін.; за ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. - К.: Каравела, 2009. - 264 с.

18. Іванілов О.С. Економіка підприємства: Підручник. 2-е вид. - К.: ЦУЛ, 2011. - 728 с.

19. Кантор Е.Л. Экономика предприятия. - СПб.: Питер, 2002. - 352 с.

20. Кибич Г.П. Класифікація сільськогосподарської продукції та особливості формування ціни на неї [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/2012_8/20KSP.pdf

21. Кіндрацька Г.І. Економічний аналіз: Підручник / Г.І. Кіндрацька, М.С. Білик, А.Г. Загородній; за ред. А.Г. Загороднього. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 487 с.

22. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. / Л.О. Коваленко, Ремньова Л.М. -- 2-ге вид., перероб. і доп. -- К.: Знання, 2005. -- 485 с.

23. Козаченко С.В. Экономика и менеджмент промышленных предприятий, функционирующих в условиях кризиса / Козаченко С.В., Комирной В.А., Вилкул А.Ю. та ін. - Д.: Наука і освіта, 2001. - 332 с.

24. Косова Т. Д. Організація і методика економічного аналізу: Навчальний посібник / Т.Д. Косова, П.М. Сухарев, О.Л. Ващенко та ін. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 528 с.

25. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 639 с.

26. Мельник Л.Г. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Л.Г. Мельника. - Суми: Університетська книга, 2004. - 648 с.

27. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - К.: вища шк., 2003. - 278 с., іл.

28. Москальова В.М. Основи охорони праці: Підручник. ? Київ: ВД «Професіонал», 2005. ? 672 с.

29. Непочатенко О.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 328 с.

30. Нечепурний Н.В. Теоретичні аспекти сутності економічного стану сільськогосподарського підприємства [Текст] // Економіка АПК. - 2009. - №6. - с. 77-83

31. Нусинов В.Я. Прогнозирование и оценка экономических результатов производства в условиях инвестирования и принятия стабилизационных мер в промышленности / В.Я. Нусинов. - Д.: Наука і освіта, 1998. - 223 с.

32. Оцінка фінансового стану підприємства. Фінансовий стан підприємства, фактори впливу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://timebiz.ru/1729

33. Панченко А.І. Узагальнення моделі статистичної оцінки основних показників діяльності підприємства // Фінанси України. - 2005. - №3. - С.133-137.

34. Петрович Й.М. Економіка підприємства: Підручник / Й.М. Петрович, А.Ф. Кіт, О.М, Семенів; за загальною редакцією Й.М. Петровича. - Львів: "Новий Світ-2000", 2004. - 680 с.

35. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 4-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 571 с., іл.

36. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-е, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с., іл.

37. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 365 с.

38. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 630 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

39. Прибуток від фінансової діяльності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kopiyka.org.ua/?p=113

40. Протопова В.О. Економіка підприємств / В.О. Протопова, А.Н. Полянський. - К.: ЦУЛ, 2003. - с. 173

41. Рац О.М. Визначення сутності поняття «Ефективність функціонування підприємства» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2008_15/rac.pdf

42. Рентабельність на підприємстві [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.houseofmcdonnell.com/pributok--rentabelnst/33-rentabelnst-na-pdprimstv.html

43. Русак Н.А. Финансовый анализ субьекта хозяйствования: Справовчное пособие / Н.А. Русак, В.А. Русак - Мн.: Перспектива, 2005.

44. Саблука П.Т. Організаційно-економічна модернізація аграрної сфери : наукова доповідь / За заг. ред. акад. НААН П.Т. Саблука. - К.: ННЦ ІАЕ, 2011. - С. 254-267.

45. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2005. - 662 с.

46. Семенда Д.К. Аграрна економіка: Підручник / Д.К. Семенда, О.І. Здоровцов, П.С. Котик та ін.; За ред. Д.К. Семенди та О.І. Здоровцова. - Умань, 2005 - 318 с.

47. Серединська В.М. Теорія економічного аналізу: Підручник / В.М. Серединська, О.М. Загородна, Р.В. Федорович. - Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. - 368 с.

48. Сіроштан М.А. Стратегічні цілі і моделі ефективної діяльності підприємства: Навч. посібник / М.А. Сіроштан, В.І. Потапов, М.І. Білявцев та ін. - Х.: Око, 1999. - 216 с.

49. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2002. - 460 с.

50. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - 3-тє видання, перероблене. - Львів: „Новий світ - 2000”, 2004. - 344 с.

51. Титов В. И. Экономика предприятия : учебник / В. И. Титов. - М.: Эксмо, 2008. -- 416 с.

52. Трохимчук Л.С. Ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства в умовах кризи / Л.С. Трохимчук, О.І. Синицька. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnayka.com/33_NIO_2009/Economics/56188.doc.htm

53. Турило А.М. Фінансово-економічні аспекти оцінки результатів і ефективності діяльності підприємства [Текст] / А.М. Турило, О.А. Зінченко // Фінанси України. - 2008. - №8. - с. 35-44

54. Федулова Л.І. Менеджмент організацій: Підручник. - К.: Либідь, 2003. - 448 с.

55. Хайне П. Экономический образ мышления: Книга / П.Дж. Боуттке, Д.Л. Причитко; пер. с англ. 10-го изд. -- М.: Вильямс, 2007. -- 544 с.

56. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - 240 с.

57. Шаблиста Л.М. Механізм подолання збитковості підприємств і забезпечення їх фінансової стійкості // Економіка України - 2009 - №6.

58. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Каравела, 2004. - 568 с.

59. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - 435 c.

60. Швиданенко Г.О. Економіка підприємства: Підручник / Г.О. Швиданенко, В.Г. Васильков, Н.П. Гончарова та ін.; за заг. ред. Г. О. Швиданенко. -- К.: КНЕУ, 2009. -- 598 [2] с.

61. Шегда А.В. Економіка підприємства: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 614 с.

62. Юрченко А.Д. Сучасна земельна політика України: монографія / А.Д.Юрченко, Л.Д. Греков, А.В. Кузьмін. - К.: Інтертехнологія, 2009. - 260 с.

63. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа: Учеб. пособие / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулин, Е.В, Негашев анализа. - М.: ИНФРА - М, 2000. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru