Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

„Планування та організація виробничої діяльності підприємства”

Зміст

ВСТУП

I. Прогнозування попиту на продукцію підприємства

II. Оптимізація виробничої програми

III. Вартість і амортизація основних засобів виробничих підрозділів (цехів і дільниць)

IV. Планування чисельності персоналу підприємства

V. Планування заробітної плати підприємства та прямих витрат на основні матеріали

VI. Планування собівартості продукції

VII. Планування потреб в оборотних коштах

VIII. Зведені показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Висновок

Використана література

ВСТУП

Прогнозний попит визначається за функцією тренду реалізації продукції (A, B, C). Найпростішою функцією, яка досить об'єктивно відображає життєвий цикл продукції, є рівняння параболи другого порядку, тобто:

,

де Nt - кількість продукції, яка реалізована або буде реалізована в t-ому періоді (кварталі), шт./кв.; a, b, c - статистичні параметри функції тренду, які можуть визначатися методом найменших квадратів.

Для зменшення обсягів розрахунків можна визначити параметр а наближено - графічно, способом згладжування ломаної лінії.

Оплата праці основних робітників, які безпосередньо зайняті технологічними операціями, здійснюється за відрядною системою оплати праці. Відтак для планування річного фонду оплати праці (ФОП) робітників-відрядників виникає об'єктивна необхідність у визначенні їх основної і додаткової зарплати у розрахунку на одиницю і-го виду продукції

Собівартість - це сукупність витрат на виробництво і реалізацію продукції у грошовому виражені.

За методами планових розрахунків складових собівартості продукції, усі витрати прийнято поділяти на прямі, які можна визначити „прямим” рахунком для кожної одиниці продукції незалежно від обсягів виробництва (зарплата основних робітників, вартість основних матеріалів, технологічної енергії тощо), і непрямі, які можна визначити сумарно на весь обсяг продукції (наприклад, амортизація будівель), а потім розподілити між виробами відповідно до заданих критеріїв (пропорційно прямим витратам, трудомісткості продукції та ін.).

I. Прогнозування попиту на продукцію підприємства

При відомому значенні цього параметра, решта (b і c) визначається із системи двох рівнянь - першого і другого.

Безмашинні розрахунки складових першого і другого рівнянь краще виконувати в такій табличній формі:

Таблиця 1.1

T			t2	t3
0	3,44	0	0	0
1	3,91	3,91	1	1
2	4,29	8,58	4	8
3	4,62	13,86	9	27
4	4,9	19,6	16	64
5	5,08	25,4	25	125
6	5,23	31,38	36	216
7	5,28	36,96	49	343
8	5,28	42,28	64	512
Сума 36	42,03	181,97	204	1296



Наше рівняння регресії має вигляд:

Перевіримо правильність наших розрахунків за допомогою ПК.

Матимемо таку функцію тренду попиту на продукцію А:

На основі отриманих функцій тренду визначається прогнозний попит на кожний вид продукції у кварталах наступного року (таблиця 1.2.) та загальний річний обсяг попиту на продукцію підприємства.

Продукція виду А:

Таблиця 1.2

Період	Прогнозний обсяг попиту на продукцію ()
	А	В	С
t = 9	5,2225	6,99	1,5739
t = 10	5,0925	6,90	0,1648
t = 11	4,8967	6,67	0,1649
t = 12	4,6357	6,32	-1,5387
Сума	19,8474	26,88	1,7388

Висновок: Проаналізувавши попит на продукцію А, В, С у перших дев'яти кварталах та здійснивши прогноз на наступні 4 квартали можна сказати, що динаміка реалізації продукції В є найбільш високою, оскільки попит з кожним кварталом зростає, проте у наступних прогнозованих 4-х кварталах спостерігаються незначні зниження реалізації. Ясно, що реалізація продукції С повільно набирає оберти у реалізації продукції і в наступних кварталах взагалі стає збитковою. Тому на мою думку краще реалізувати продукцію А та В, але щоб мати точні уявлення про всі витрати, які підприємство чекає у майбутньому слід здійснити прогнозування, що ми будемо робити у наступних розділах курсового проекту.

II. Оптимізація виробничої програми

амортизація персонал заробітний оборотний

Оптимальна програма визначається на основі формування задачі лінійного програмування і її розв'язку симплексним методом. Математична модель задачі складається з трьох частин:

1) системи ресурсних обмежень - ;

2) системи обмежень, зумовлених попитом (хі ?) і договорами поставок (хі ?);

3) цільової функції Рі хі > max,

де - фактична машиномісткість і-го виду продукції за j-ою групою устаткування, м-год./шт.; хi - шукана кількість продукції i-го виду (A, B і C), шт./рік; Fq - ефективний (корисний) фонд часу одиниці устаткування, год./рік; qj - кількість устаткування j-го виду; - прогнозний попит на продукцію i-го виду (A, B, C), шт./рік; - обов'язкові поставки продукції i-го виду за укладеними договорами, шт./рік; Pi - прибуток від реалізації одиниці продукції, грн./шт.

Прибуток на одиницю продукції (Рj) визначається умовно на основі вихідних даних завдання за формулою:

;



де Pi - прибуток з розрахунку на 1 м-год. машиномісткості продукції i-го виду (див. завдання), грн./м-год; - сумарна машиномісткість одиниці продукції.

Прогнозний попит на продукцію A, B і C () визначається за відповідними функціями тренду - як сума значень Nt в наступних чотирьох кварталах:

А =19,8474тис. шт.

В = 26,88тис. шт.

С = 1,7388тис. шт.

Оскільки нова продукція (Сн) є покращеним аналогом (за призначенням) продукції С, то можна вважати, що загальний попит на продукцію С і Сн не перевищить найвищі досягнення (максимальні значення) реалізації продукції С в минулі квартали, тобто:

Щоб оптимізувати виробничу програму ми скористувались програмою Excel і її надбудовою „Пошук рішення” і отримали наступні дані:

Вихідні дані для автоматизованої оптимізації виробничої програми

	Вид продукції
	А	В	С	Сн
Машиномісткість одиниці продукції за видами робіт:
Преси	0	1,7	1,1	1
Зварювальні апарати	1,9	2	1,9	2,3
Токарні	1,4	2,8	2,4	1,7
Свердлильно-розточні	1,1	1,5	1,8	1,4
Фрезерні та ін.	0	1,8	2,2	2,4
Гальванічні ванни	1,2	2,1	1,5	1,6
Фарбувально-сушильні камери	2,1	2,7	1,8	1,2
Верстати для складально-монтажних робіт	2,1	2	2,2	2,3
Обсяги постачання продукції за договорами поставок	5	2	0	0
Прогнозний попит на продукцію підприємства	19,8474	26,88	1,7388	-
Загальний прогнозний обсяг попиту на продукцію С і Сн	-	-	-	16,35
Прибуток на одиницю продукції, грн./шт.	41,16	104,58	65,56	36,14
Наявна кількість ресурсів та їх потреба для виконання договорів поставок
	Кількість одиниць устаткування, шт.	Фонд часу од. устаткування, тис. год.	Ресурс, маш.год.
			наявний	потрібний
Преси	14	4	56	34,61
Зварювальні апарати	17		68	50,21
Токарні	16		64	64,00
Свердлильно-розточні	11		44	36,04
Фрезерні та ін.	17		68	36,64
Гальванічні ванни	15		60	48,75
Фарбувально-сушильні камери	29		116	65,46
Верстати для складально-монтажних робіт	28		112	51,21

Отримані обсяги виробництва за видами продукції
А (Х1)	В (Х2)	С (Х3)	Сн (Х4)
5,00	20,36	0,00	0,00	0,00
Максимальний прибуток за отриманими обсягами виробництва	2334,75
Перевірка виконання заданих обмежень по ресурсах
Види ресурсів	Потрібний ресурс	Співвідношення	Наявний ресурс	Коефіцієнт завантаження, %
Преси	34,6	<=	56,0	61,8
Зварювальні апарати	50,2	<=	68,0	73,8
Токарні	64,0	=	64,0	100,0
Свердлильно-розточні	36,0	<=	44,0	81,9
Фрезерні та ін.	36,6	<=	68,0	53,9
Гальванічні ванни	48,8	<=	60,0	81,3
Фарбувально-сушильні камери	65,5	<=	116,0	56,4
Верстати для складально-монтажних робіт	51,2	<=	112,0	45,7
Перевірка виконання заданих обмежень по попиту
Вид продукції	Отримані обсяги виробництва	Співвідношення	Прогнозні обсяги попиту
А (Х1)	5,0	<=	19,85
В (Х2)	20,4	<=	26,88
С (Х3)	0,0	<=	1,74
Сн (Х4)+С(Х3)	0,0	<=	16,35
Перевірка виконання заданих обмежень по договорах поставок
Вид продукції	Отримані обсяги виробництва	Співвідношення	Обсяги поставок за договорами
А (Х1)	5,0	=	5
В (Х2)	20,4	>=	2
С (Х3)	0,0	>=	0
Сн (Х4)+С(Х3)	0,0	>=	0

Висновок: Підставивши отримані обсяги виробництва у систему заданих обмежень, можна перевірити їх виконання Як бачимо, задані обмежені всі виконуються. З урахуванням обов'язкових поставок продукції за договорами, для виробництва якої були вилучені необхідні ресурси, загальний випуск продукції з максимальним прибутком становитиме: на продукцію А - 5,0 тис.шт/рік, В - 20,36 тис.шт/рік, С - 0 тис.шт/рік, Сн - 0 тис.шт/рік. При цьому максимальний прибуток буде становити 2334,75 тис.грн. Випуск продукції С та Сн є недоцільним.

Крім того, за результатами оптимізації ми визначили важливі для аналізу і планування показники - очікувані прибутки і коефіцієнт завантаження технологічного устаткування. Сума очікуваних прибутків, як видно з цільової функції, складає 2334,75 тис. грн. Коефіцієнт завантаження технологічного устаткування дорівнює 0,66, що означає, що значна частина устаткування простоює, тобто процес виробництва організований не раціонально. Аналіз відповідного коефіцієнта дозволив виявити так зване «вузьке місце», тобто та група устаткування, яка має найменшу пропускну спроможність. Даним устаткуванням є токарні верстати. Можливо потрібно установити додаткове устаткування або удосконалити технологічний режим та обслуговування на даних етапах технологічного процесу.

III. Вартість і амортизація основних засобів виробничих підрозділів (цехів і дільниць)

В структурі основних виробничих засобів (ОВЗ) основне місце посідають: робочі машини і устаткування (40...45%), будівлі і споруди (>40%). Вартість робочих машин і устаткування основного виробництва визначається у табличній формі (табл. 3.1.).

У підрозділах допоміжного виробництва кількість металорізальних верстатів для виготовлення та відновлення інструментів і начиння становить 5...8%, а слюсарних верстаків - 1...2% загальної кількості машин і устаткування основного виробництва.

Таблиця 3.1

№ з/п	Призначення і назва	Модель-представник	К-ть	Вартість, тис.грн.	Середній розряд робіт	Потужність, кВт	Коефіцієнт багатоверстатного обслуговування
				Од.	Всього		Од.	Всього
А. Основне виробництво
1	Преси	Н1232	14	50,0	700		18,5	259	1,0
2	Зварювальні апарати	АПШ-1	17	3,0	51	3,25	20,0	340	1,0
3	Токарні	1-К62	16	10,0	160	3,0	10,0	160	1,0
4	Свердлильно-розточні	2150М	11	12	132	3,5	8,1	89,1	1,0
5	Фрезерні та ін.	6Н81	17	14,0	238	4,0	4,5	76,5	1,0
6	Гальванічні ванни	АЛГ-403	15	8.0	120	3,5	26,3	394,5	0,5
7	Фарбувально-сушильні камери	КФ-2	29	3,0	87	3,0	2,5	72,5	0,75
8	Верстати для складально-монтажних робіт		28	1,0	27	2,5	0,5	14	1,0
Сума		147		1516			1405,6
В. Інструментальне виробництво
1	Верстати		7
	- для заточки різців	3628	3	4,5	13,5	3,5	2,9	8,7	1,0
	- для заточки свердл	3659М	1	8,0	8,0		2,8	2,8	1,0
	- для заточки різців і фрез	3690	2	12,0	24,0		0,8	1,6	1,0
	- стругальні	1620	2	70,0	140,0		40,0	80,0	1,0
2	Слюсарні верстаки		2	1,0	2,0		0,5	1,0	1,0
Сума		9		187,5			94,1
Всього п. А+В		156		1703,5			1499,7
С. Ремонт устаткування
1	Верстати металорізальні		4
	- фрезерні	3690	1	12,0	12,0	3,0	0,8	0,8	1,0
	- стругальні	1620	1	70,0	70,0		40	40	1,0
	- свердлильні	3659М	2	8,0	16,0		8,5	17	1,0
2	Слюсарні верстаки та інше		1	1,0	1		0,5	0,5	1,0
Сума		5		99			65,5
Загалом		161		1802,5			1565,2

Кількість устаткування, необхідного для ремонтно-механічних робіт, становить 2-3% від кількості машин і устаткування основного виробництва.

Вартість інших складових ОВЗ можна визначити наближено - у відсотках вартості названих груп ОВЗ (див. табл. 3.2.).

Вартість будівель виробничих підрозділів розраховується за формулою.

де, в - орієнтована вартість 1 м3 будівлі виробничого призначення, в= 4000 грн./м3; S - виробнича площа, м2; s - площа з розрахунку на одиницю устаткування, s=10 м2; q - загальна кількість робочих місць (устаткування) у виробничих підрозділах; Кs - коефіцієнт додаткової площі (службових і підсобних приміщень), Кs=1,2.

Таблиця 3.2.

Вартість і амортизація основних засобів виробничого призначення

№ з/п	Групи основних засобів	Вартість, тис. грн.	Обґрунтування	Річна норма амортизації, %	Амортизація, тис. грн.	Групи основних засобів
1	Будівлі	7728	формула 3.1	5	386,4	ІІІ
2	Споруди	618,24	8%(п.1)	6,7	41,42	ІІІ
3	Робочі машини і устаткування	1802,5	Табл. 3.1	20	360,5	IV
4	Силові машини і обладнання	180,25	10%(п.3)	20	36,05	IV
5	Транспортні засоби	72,1	4%(п.3)	20	14,42	V
6	Передавальні пристрої	162,2	9%(п.3)	10	16,22	ІІІ
7	Оргтехніка	36,65	2%(п.3)	50	18,03	IV
8	Інвентар та інструмент тривалого користування	72,1	4%(п.3)	25	18,04	VІ
Всього	10672,04			891,08

Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи ОВЗ за нормами чинного законодавства:

І група (будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої) - 1...2 %;

ІІ група (автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, устаткування та прилади до них) - 2...10 %;

ІІІ група (будь-які інші основні засоби, не включені до групи 1, 2, 4) - 3...6 %;

IV група (електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів) - 4...15 %.

Висновок: провівши розрахунки, визначили, що необхідна кількість устаткування становить: на основному виробництві - 147 шт., на виробництві і відновленні інструментів та начиння - 9 шт., та обладнання необхідного для ремонту - 5 шт.. Отже, потрібна кількість всього устаткування складатиме 161 одиницю. Вартість всього устаткування дорівнює 1802,5 тис.грн.

Вартість будівель і споруд складає - 7728 тис.грн, що становить 72% вартості основних виробничих засобів.

Сума вартості усіх основних виробничих засобів дорівнює 10672,04 тис.грн.

Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи основних виробничих засобів за нормами чинного законодавства:

ІІІ група - 444,04 тис.грн.;

IV група - 414,58 тис.грн.;

V група -14,32 тис.грн.;

VI група -16,03 тис.грн.

Сума всіх амортизаційних відрахувань складає 891,08 тис.грн.

Розподіл амортизаційних відрахувань за групами відображено на рисунку 3.1.

IV. Планування чисельності персоналу підприємства

Спискова (облікова) чисельність основних робітників кожної (j-ої) професії ( табл. 4.2.) визначається за формулою:

,

де - трудомісткість річного випуску продукції, м-год.; Fl - річний корисний фонд часу робітника (за балансом робочого часу - табл. 4.1.), год./люд.; - фактична машиномісткість і-го виду продукції за j-ою групою устаткування, м-год. / шт.; - коефіцієнт обслуговування j-го устаткування (табл. 3.1).

Таблиця 4.1.

Плановий бюджет робочого часу працівника (2011р.)

№ з/п	Види робочого часу в плановому році	В днях	В годинах (гр.2Ч8,0)	% до номінального фонду часу
1	Календарна кількість днів	366		146,3
2	Неробочі дні: а) вихідні б) святкові			42 4
		105
		10
3	Робочий час (п.1-п.2)	251	2008
4	Скорочення робочого часу у передсвяткові дні (1 год.Ч п.2б)		7
5	Номінальний (режимний) фонд часу (п.3-п.4)		2001	100
6	Невиходи на роботу, цілоденні простої, в т.ч.: а) чергові відпустки		160,08	7,8...8,2
	б) відпустки в зв'язку з вагітністю і пологами			1,2...0,8
			20,01
	в) в зв'язку з хворобою та ін.		20,01	1,1...0,7
7	Явочний робочий час (п.5-п.6)		1800,9
8	Внутрізмінні втрати часу робітника, в т.ч. а) перерви для годування дітей		-	0,0...0,05
	б) скорочення робочого дня для підлітків і робітників в шкідливих умовах праці		40,02	1,0….2,0
9	Ефективний (корисний) фонд часу робітника (п.7-п.8), Fl, год./рік		1760,88	88

Таблиця 4.2.

Спискова чисельність персоналу

№ з/п	Види робіт і основні професії	Чисельність, люд.
		за видами продукції	Всього
		А	В	С	Сн
А. Основне виробництво
1	Основні робітники
1.1	Штампувальники	0	20	0	0	20
1.2	Зварювальники	5	23	0	0	28
1.3	Токарі	4	32	0	0	36
1.4	Свердлильники-розточники	3	17	0	0	20
1.5	Фрезерувальники	0	21	0	0	21
1.6	Гальваніки	2	12	0	0	14
1.7	Фарбувальники	5	23	0	0	28
1.8	Слюсарі-монтажники	6	23	0	0	29
Всього	25	111	0	0	196
2	Допоміжні робітники		98
2.1	Наладники		30
2.2	Коректувальники		30
2.3	Чергові слюсарі-ремонтники		5
2.4	Слюсарі-сантехники		1
2.5	Слюсарі-електрики		3
2.6	Комірники		10
2.7	Маневрові робітники		5
2.8	Робітники-контролери		10
2.9	Прибиральники приміщень		4
Всього		294
Б. Допоміжне виробництво (ремонтно-інструментальне)
3	Ремонтне виробництво		6
3.1	Верстатники		5
3.2	Слюсарі		1
4	Інструментальне виробництво		10
4.1	Верстатники		8
4.2	Слюсарі		2
Всього робітників (п.3+п.4)		16
5	Адміністративно-управлінський персонал - 7…10% (п.А+п.Б)		31
6	Інженерно-технічні працівники (ІТП) - (6...12)% (п.А+п.Б)		37
№ з/п	Види робіт і основні професії	Чисельність, люд.
		за видами продукції	Всього
7	Молодший обслуговуючий персонал - 1…2% (п.А+п.Б)		6
Всього		74
Загалом (пп. 1- 7)		384

Спискова чисельність допоміжних робітників основного виробництва (наладників, коректувальників, прибиральників тощо) визначається на основі норм обслуговування (табл. 4.3) за формулою:



(осіб)

де, V - кількість виробничих об'єктів, які потребують обслуговування; S - кількість змін роботи підприємства; - норма обслуговування (кількість виробничих об'єктів, які обслуговує один робітників за одну зміну).

Таблиця 4.3.

Планова чисельність допоміжних робітників основного виробництва

№ з/п	Професії допоміжних робітників основного виробництва	Норма обслуговування в одну зміну, РМ/люд.	Планова чисельність на 2 зміни, люд.
1	Наладники	8...10	30
2	Коректувальники	8…10	30
3	Чергові слюсарі-ремонтники	50...60	5
4	Слюсарі-сантехники	200...250	1
5	Слюсарі-електрики	80...100	3
6	Комірники	30	10
7	Маневрові робітники (транспортування)	60	5
8	Робітники-контролери	25...30	10
9	Прибиральники приміщень	2000 м2 площі будівлі	4

Спискова чисельність робітників ремонтного (Lp) та інструментального виробництва (Liн) визначається залежно від кількості відповідних робочих місць (див. табл. 3.1.), тобто:

,



де, - корисний фонд часу 1-го робочого місця при однозмінній роботі, ? 2000 год./рік; - корисний фонд часу робітника, год./рік.

Висновок: Визначивши плановий бюджет робочого часу працівника та провівши відповідні розрахунки, визначили:

- ефективний фонд часу робітника (1761 год/рік);

- а також спискову чисельність робітників основного виробництва, що становить 196 чоловік, в розрізі по видах продукції А, В, С, Сн відповідно -25, 171, 0, 0 чол;

- спискову чисельність допоміжних робітників основного виробництва - 98 чоловік, що разом з основними складуть, 294 чоловік зайнятих на основному виробництві;

- необхідну чисельність робітників на допоміжному виробництві, яка становить 16 людини, що включає 6 чоловік, зайнятих на ремонтному виробництві та 10 - на інструментальному;

- чисельність адміністративно-управлінського персоналу - 74 чоловік, ІТП - 37, АУП - 31 та МОП - 6 чоловік.

- загалом спискова чисельність працівників підприємства становить 384 чоловік.

Розподіл чисельності персоналу підприємства за категоріями зображено на рисунку 4.1.



V. Планування зарплати персоналу підприємства і прямих витрат на основні матеріали

Оплата праці основних робітників, які безпосередньо зайняті технологічними операціями, здійснюється за відрядною системою оплати праці. Відтак для планування річного фонду оплати праці (ФОП) робітників-відрядників виникає об'єктивна необхідність у визначенні їх основної і додаткової зарплати у розрахунку на одиницю і-го виду продукції (одиничної розцінки) за формулою:

,

де - годинна тарифна ставка за відрядною оплатою розряду f при виконанні j-го виду робіт , грн./год.; - машиномісткість одиниці продукції і-го виду при виконанні j-тої роботи, м-год./шт.; - коефіцієнт доплати до тарифної зарплати, = 1,15...1,25.; - коефіцієнт обслуговування j-го устаткування. Відповідно:

Значення визначається як добуток тарифної ставки для робіт першого розряду (С0) і тарифного коефіцієнта для відповідного розряду (). В курсовій роботі С0 визначається наближено:

,

де - мінімальна місячна зарплата за чинним законодавством, грн./міс.;

- номінальний фонд робочого часу працівника, (табл. 4.1), год./рік;

- коефіцієнт підвищення тарифних ставок, передбачений трудовими угодами, =1,05...1,15; - коефіцієнт підвищення тарифних ставок для робітників-відрядників, =1,05...1,08.

Відповідно:

Оскільки оздоблювальні роботи відносяться до шкідливих, то відповідні тарифні ставки необхідно збільшити на 15...18%.

Тарифні коефіцієнти визначаються залежно від розряду робіт:

Розряд робіт	1	2	3	4	5	6
Тарифний коефіцієнт	1,0	1,15	1,30	1,50	1,75	2,0

Якщо середній розряд робіт є дробовим числом, то тарифний коефіцієнт визначається шляхом інтерполяції суміжних значень. Наприклад, при середньому розряді 3,25: =1,30+(1,50-1,30)0,25=1,35

Тому:

1. Штампувальні та зварювальні роботи- розряд 3,25

Відтак, Тст для даного виду робіт становить 7,09*1,35=9,57 грн/год.

2. Токарні, фарбувально-сушильні (розряд 3,0)

3. Фрезерні (розряд 4,0)

4. Свердлильно-розточувальні, гальванічні ванни (розряд 3,5)

5. Складально-монтажні (розряд 2,5)

Результати планових розрахунків ФОП основних робітників подаються в табличній формі (табл.5.1.)

Таблиця 5.1.

Річний фонд оплати праці основних робітників

Показники	Трудомісткість виробу []		, грн./год	Зарплата на 1 виріб, грн./шт.	Всього
	А	В	С	Сн			А	В	С	Сн
Заготівельно-підготовочні	0	1,7	1,1	1.0	1,35	9,57	0	18,7	12,1	11
	1,9	2,0	1,9	2,3		9,57	20,91	22	20,91	25,31
Механічна обробка	1,4	2,8	2,4	1,7	1,3	9,2	14,81	29,62	25,39	17,99
	1,1	1,5	1,8	1,4	1,4	9,93	12,56	17,13	20,56	15,99
	0	1,8	2,2	2,4	1,5	10,64	0	22,02	26,92	29,37
Оздоблювальні	0,6	1,05	0,8	0,8	1,4	9,93	6,85	11,99	9,24	9,14
	1,6	2,0	1,4	0,9	1,3	9,2	16,93	21,16	14,81	9,52
Складально-монтажні	2,1	2,0	2,2	2,3	1,23	8,72	21,06	20,06	22,06	23,06
Всього	8,7	14,85	13,8	12,8			93,12	162,68	151,68	141,38
Виробнича програма (N), тис.шт./рік		5,00	20,36	0,00	0,00
Річний фонд зарплати основних робітників - тис.грн.		465,6	3312,2	0	0	3777,8
- %		12,3	87,7	0	0	100

Річний фонд зарплати (основної і додаткової) допоміжних робітників, оплата праці яких здійснюється за погодинною системою оплати праці, визначається за формулою:

,

Де f = - розряд робітника; - годинна тарифна ставка погодинної оплати праці, грн./год.; L - чисельність робітників, осіб; - коефіцієнт доплат до тарифного фонду зарплати (=1,15...1,25). Для робітників з почасовою оплатою праці можна визначити за формулою:

,

У такій же послідовності виконуємо обрахунки для наступних робітників і записуємо у табл. 5.2

В планових розрахунках можна прийняти для основних категорій допоміжних робітників такі середні розряди:

1) наладники, коректувальники, слюсарі-ремонтники, слюсарі-електрики - 4,25;

2) слюсарі-сантехніки, робітники-контролери, комірники - 3,0;

3) маневрові робітники і прибиральники приміщень - 1,0;

Результати планових розрахунків ФОП допоміжних робітників доцільно звести у таблицю 5.2.

Таблиця 5.2.

Річний фонд зарплати (основної і додаткової) допоміжних робітників

Категорії допоміжних робітників		, грн./год	, осіб	Річний ФОП відповідної категорії допоміжних робітників, тис. грн.
Основне виробництво
Наладники	1,56	10,55	30	640,96
Коректувальники	1,56	10,55	30	640,96
Слюсарі-ремонтники	1,56	10,55	5	106,83
Слюсарі-сантехники	1,3	8,72	1	17,66
Слюсарі-електрики	1,56	10,55	3	64,1
Комірники	1,3	8,72	10	178,01
Транспортувальники	1,0	6,76	5	68,45
Контролери	1,3	8,72	10	178,01
Прибиральники	1,0	6,76	4	54,76
Всього	1949,74
Інструментальне виробництво
Верстатники	1,4	9,46	8	153,26
Слюсарі	1,4	9,46	2	38,32
Ремонтне виробництво
Верстатники	1,3	8,72	5	89,01
Слюсарі	1,3	8,72	1	17,8
Загалом	298,39

Фонд зарплати інженерно-технічних працівників, управлінського і молодшого обслуговуючого персоналу визначається відповідно до його чисельності (табл. 4.2.) за формулою:

,

де f = - категорія працівників.

В планових розрахунках приймаються такі значення :

1) управлінський персонал (керівники) - =2,4;

2) ІТП - =2,2;

3) молодший обслуговуючий персонал (МОП) - =1,2.

Результати планування ФОП для ІТП, МОП та АУП (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Фонд зарплати інженерно-технічних працівників, управлінського і молодшого обслуговуючого персоналу

Категорії працівників	Тарифний коефіцієнт	Чисельність відповідної категорії	ФЗП відповідної категорії працівників, тис. грн.
Управлінський персонал	2,4	31	843,02
Інженерно-технічні працівники	2,2	37	922,33
Молодший обслуговуючий персонал	1,2	6	81,58
Всього	1846,93

Висновок: провівши обчислення, можна узагальнити наступне:

- тарифна ставка першого розряду становить 7,09 грн./год;

- визначивши відповідні тарифні коефіцієнти, тарифні ставки по кожному виду професій та заробітну плату на 1 виріб по кожному виду продукції, знайшли ФЗП основних робітників, що становить 3777,8 тис.грн., в розрізі по видах продукції А, В, С, Сн відповідно - 465,6 тис.грн., 3312,2 тис.грн., 0 тис.грн.,0 тис.грн.

- річний фонд заробітної плати допоміжних робітників на основному виробництві - 1949,74 тис.грн., на допоміжному - 298,39 тис.грн, що загалом становить 2239,13тис.грн.

- фонд зарплати інженерно-технічних працівників, управлінського і молодшого обслуговуючого персоналу складає 1846,93 тис.грн.

Розподіл річного фонду заробітної плати персоналу підприємства зображена на рисунку 5.1.

VI. Планування собівартості продукції

Собівартість - це сукупність витрат на виробництво і реалізацію продукції у грошовому виражені.

За методами планових розрахунків складових собівартості продукції, усі витрати прийнято поділяти на прямі, які можна визначити „прямим” рахунком для кожної одиниці продукції незалежно від обсягів виробництва (зарплата основних робітників, вартість основних матеріалів, технологічної енергії тощо), і непрямі, які можна визначити сумарно на весь обсяг продукції (наприклад, амортизація будівель), а потім розподілити між виробами відповідно до заданих критеріїв (пропорційно прямим витратам, трудомісткості продукції та ін.).

Загальна схема планування собівартості продукції за основними статтями витрат відображена на рис. 6.1.

Непрямі загальновиробничі витрати на весь обсяг виробництва визначатимуться на основі планових кошторисів: 1) на утримання і експлуатацію устаткування (табл. 6.1); 2) загальноцехових витрат (табл. 6.2).

Витрати за статтями кошторису 1 і 2 (табл.6.1) визначені в попередніх розділах. Вартість допоміжних матеріалів (ганчір'я, мастил, емульсії тощо) визначається в межах вартості устаткування ( = 0,6..0,8%) з урахуван-ням коефіцієнта його завантаження:

,

де - вартість устаткування (табл. 3.1); Кз - коефіцієнт завантаження технологічного устаткування (за результатами оптимізації виробничої програми).

Таблиця 6.1.

Плановий кошторис витрат на утримання і експлуатацію устаткування

№ з/п	Статті витрат	Сума, тис. грн.	Обґрунтування величини
1	Амортизація основних засобів виробничого призначення (II і III група)	463,25	табл. 3.2
2	Зарплата основна і додаткова допоміжних робітників	2239,13	табл.5.2
3	Відрахування на соціальне страхування від зарплати допоміжних робітників	8957	? 40% п.2
4	Допоміжні матеріали	10,1	формула 6.1
5	Енергія для виробничих потреб (силова)	1105,2	формула 6.2
6	Витрати на ремонт устаткування інструментів і пристосувань	72,1	розділ 6
7	Малоцінні і швидкозношувані інструменти та пристрої	270,4	розділ 6
	Всього	5055,88

Вартість енергії для виробничих потреб складається з витрат на силову електроенергію, стиснене повітря, воду і пару. Поміж цих витрат основну частину (90%) складає вартість споживаної енергії для приводу електродвигунів, яка визначається за формулою:

,

тис. грн

де Цw - тарифна плата за одиницю споживаної електроенергії, Цw=,036 грн./кВт-год.; Рw - сумарна потужність установлених електродвигунів (див. 892,1); Кw - коефіцієнт використання потужності двигунів і втрат електроенергії(4000), Кw= 0,8...0,9.Кз=0,6

До витрат на ремонт устаткування в даному випадку відноситься вартість запасних части і матеріалів, оскільки решта витрат (зарплата ремонтників, електроенергія тощо) враховані в інших статтях кошторису. Ці витрати складають 3...4 % вартості устаткування.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних інструментів і пристроїв складає 10...15 % вартості устаткування.

Плановий кошторис загальноцехових витрат складається в табличній формі (табл. 6.2) за результатами попередніх розрахунків. При цьому до складу відповідних витрат відноситиметься заробітна плата лише АУП, МОП та ІТП цехів (за виключенням оплати праці персоналу заводоуправління - відноситься до складу невиробничих витрат). Частка заробітної плати АУП, МОП та ІТП цехів складає 30% фонду оплати праці основних робітників.

Таблиця 6.2.

Плановий кошторис загальноцехових витрат

№	Статті витрат	Сума, тис. грн.	Обґрунтування
1	Утримання АУП, ІТП, МОП цехів
	- зарплата (основна і додаткова)	554,08	30% п. 5.3
	- відрахування соцстраху	221,6	? 40%
2	Амортизація цехових будівель і споруд (І група)	377,5	табл 3.2
3	Утримання і ремонт будівель виробничого призначення (цехових)	1391,04	розділ 6
4	Інноваційні витрати	481,4	розділ 6
5	Охорона праці	421,2	розділ 6
6	Інше	180,5	розділ 6
	Всього, тис. грн.	3627,32

Планування інших витрат кошторису варто здійснювати за відповідними нормативами, а саме:

а) витрати на утримання (опалення, освітлення) та ремонт цехових будівель - 80 грн. на м2 виробничої площі, тобто

б) витрати на інноваційну діяльність - 8 %, на охорону праці - 4..5 % та інші 3...4 % фонду зарплати робітників.

Планова собівартість продукції визначається на основі складання загального кошторису витрат на річний обсяг виробництва та калькуляції собівартості кожного виробу (табл.6.3.)

При калькулюванні собівартості виробу витрати на утримання і експлуатацію устаткування (табл.6.1) розподіляються пропорційно машиномісткості продукції , а загальноцехові витрати - пропорційно фонду зарплати основних робітників за видами продукції . Інші витрати (загальновиробничі і позавиробничі) - за плановими нормативами у % до суми решти витрат (див.табл.6.3.).

Таблиця 6.3

Зведений кошторис собівартості продукції підприємства

№ з/п	Статті витрат	Витрати на річну програму	Обґрунту- вання	Витрати на виріб, грн./шт.
		тис.грн.	% до повної собі- вартості		А	В	С	Сн
I. ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ
1. Прямі:
1.1.	Основна і додаткова зарплата основних робітників	3777,8	19,2	табл. 5.1	93,12	162,68	151,89	141,38
1.2.	Нарахування за соціальним страхуванням на ФОП основних робітників	1510,86	7,7	? 40% п.1.1.	37,2	65,07	60,76	56,55
1.3.	Основні матеріали, сировина, куповані напівфабрикати та вироби комплектації	2850,33	14,5	див. завдання	99,75	115,5	126	89,25
1.4.	Енергія на технологічні потреби	-		Незначні і враховані в 6.1.	-	-	-	-
Всього прямих виробничих витрат	8138,92	41,3		230,07	343,25	338,65	287,18
2. Загальновиробничі:
2.1.	Утримання і експлуатація устаткування	5055,82	25,7	табл. 6.1	131,45	216,04	-	-
2.1.	Загальноцехові	3219,99	16,3	табл. 6.2	89,23	136,24	-	-
Всього загальновиробничих витрат	8275,81	42		220,6	352,28	-	-
Виробнича собівартість	16414,73	83,3		450,7	695,53	-	-
II.НЕВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ
Всього невиробничих витрат	3282,83	16,7	20% виробни-чої собі вартсті	90,15	139,1	-	-
Повна собівартість продукції	19697,56	100		540,9	834,63	-	-
Ціна оптова	22028,54	-	-	582,06	939,01	-	-

Висновки: здійснивши розрахунки, визначили:

- плановий кошторис витрат на утримання і експлуатацію устаткування, за яким вся сума витрат складатиме 5055,88 тис.грн.

- плановий кошторис загальноцехових витрат, сума яких становить 3627.32 тис.грн.

- cума непрямих витрат визначається на основі планового кошторису витрат на утримання і експлуатацію устаткування та планового кошторису загально цехових витрат. Загальна сума непрямих витрат становить 8275,81 тис.грн. Прямі витрати складають 8138,92 тис.грн. Повна собівартість склала 19697,56 тис.грн.

VII. Планування потреби в оборотних коштах

Планування потреби в оборотних коштах за основними елементами варто здійснювати на основі наступної табличної форми:

Таблиця 7.1.

Планування оборотних коштах

№ з/п	Елемент оборотних засобів	Річна потреба (випуск), тис.грн.	Норма запасу, днів	Сума, тис.грн.
1	Виробничі запаси
1.1	Основні матеріали і комплектуючі вироби	2850,33	15	118,76
1.2	Допоміжні матеріали та інші матеріальні цінності	10,1	10	0,28
1.3	Малоцінні і швидкозношувані предмети, інвентар та інше [80%(п.1+п.2)]	-		95,23
	Всього			214,27
2	Незавершене виробництво			721
3	Готова продукція на складі	22130,34	3	184,42
	Всього оборотних засобів			1119,69

Оборотні засоби визначаються за їх складовими (окрім „незавершеного виробництва”) на основі орієнтовних норм запасу в днях наступним чином:

,

де - річна потреба у відповідних матеріальних цінностях, тис.грн(див. кошторис); - норматив запасу в днях.

Оборотні засоби у незавершеному виробництві визначаються за формулою:

,

де С - повна собівартість річного випуску продукції, тис.грн.; М - вартість основних і допоміжних матеріалів на річний випуск продукції, тис.грн.; Тц - тривалість виробничого циклу, Тц=25...30 днів.

Висновок: здійснивши розрахунки, визначили обсяг оборотних засобів у сумі 1119,69 тис.грн., з яких 214,27 тис.грн. становлять виробничі запаси, 721 тис.грн. - незавершене виробництво, 184.42 тис.грн. - готова продукція на складі.

VIII. Зведені показники виробничо-господарської діяльності підприємства

За результатами попередніх розрахунків визначаються основні планові показники діяльності підприємства (табл. 8.1.) та короткий коментар (висновки) стосовно ефективності виробництва.

Таблиця. 8.1

Планові економічні показники підприємства

№ з/п	Показники	Одиниця вимірювання	Значення
	А. Кількісні показники
1	Виробничі засоби, в т.ч.:	тис. грн.	11531,89
	а) основні		10412,2
	б) оборотні		1119,69
2	Спискова чисельність виробничого персоналу, в т.ч.	люд.	384
	- робітників		310
3	Річний обсяг продукції в планових цінах підприємства	тис. грн.	22082,54
4	Повна собівартість річного випуску продукції	тис. грн.	19697,56
5	Прибуток від реалізації продукції	тис. грн.	2334,75
	Б. Якісні показники
1	Капіталовіддача (п.3/п.1а)	грн./грн.	2.12
2	Продуктивність праці - виробіток:	тис.грн./люд.
	а) умовно-чистої продукції на 1 працівника		37,07
	б)чистої продукції на 1 працівника		34,75
	в)чистої продукції у розрахунку на 1 грн. оплати праці
			1,7
3	Витрати на одиницю товарної продукції (п.4/п.3)	грн./грн.	0,89
4	Рентабельність виробництва (виробничих ресурсів) - (п.5/п.1)*100	%	20,21
5	Рентабельність продукції - (п.5/п.4)*100, в.т.ч.:	%	11,85
	А		7,6
	В		12,5
	С		0
	Сн		0

Висновки

Планування виробництва базується на визначенні виробничої програми, оскільки вона задає напрямки планування інших показників господарської діяльності. Важливим етапом при визначенні виробничої програми є встановлення прогнозних обсягів попиту на продукцію. Прогнозування здійснюється за функцією тренду реалізації продукції. Прогнозні обсяги попиту на продукцію становлять: А=19,8474 тис.шт., В=26,88 тис.шт., С=1,7388 тис.шт.

Встановивши прогнозний попит, здійснили оптимізацію виробничої програми, при цьому переслідували такі цілі:

- затрати ресурсу на виробництво шуканого обсягу не повинні перевищувати наявний ресурс;

- оптимальні обсяги виробництва не повинні перевищувати спрогнозовані обсяги попиту на відповідний вид продукції, але бути рівними або більшими ніж обсяги постачання за наперед укладеними договорами;

- знайдені обсяги виробництва повинні приносити максимальний прибуток.

Застосувавши метод встановили, що оптимальна виробнича програма становить: NА=5,0 тис.шт/рік, NВ=20,36 тис.шт/рік, NС=0 тис.шт/рік, NСн=0 тис.шт/рік.

Далі здійснюється планування основних засобів виробництва та нарахування їх амортизації. Вихідним пунктом у системі проектування менеджменту праці є визначення кількості і типів обладнання, необхідного для виконання заданої виробничої програми. Найбільшу питому вагу становлять будівлі та споруди. Загалом вартість основних засобів становить 10672,04 тис.грн. Амортизаційні відрахування визначаються відповідно до амортизаційних груп. Сума всіх амортизаційних відрахувань складає 891,08 тис.грн.

Планування чисельності персоналу здійснюється у розрізі таких груп: основні робітники, допоміжні робітники основного виробництва, допоміжні робітники допоміжного виробництва, адміністративно-управлінський персонал, молодший обслуговуючий персонал та інженерно-технічний персонал. Чисельність основних робітників за окремими професіями визначається, виходячи з нормованої трудомісткості на окремі види робіт, скорегованої на ефективний фонд робочого часу одного робітника і запланований рівень виконання норм. Чисельність допоміжних робітників розраховується на основі співвідношення кількості об'єктів, що обслуговуються до норм обслуговування. Основою для розрахунків чисельності керівників та спеціалістів служить організаційна структура управління. Загальна чисельність робітників складає 310 чол., всього персоналу - 384 чол.

На основі визначеної чисельності категорій персоналу здійснюється планування фонду оплати праці. Основні робітники перебувають на відрядній системі оплати праці, тому при визначенні їх ФЗП керуємося трудомісткістю виробничої програми. ФЗП основних робітників становить 3777,8 тис.грн. Нарахування заробітної плати допоміжних робітників здійснюється на основі погодинної оплати праці з врахуванням відпрацьованого часу і встановленої тарифної ставки. ФЗП допоміжних робітників становить 2239,13 тис.грн. При розрахунку фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців слід мати на увазі, що організація оплати їх праці має деякі відмінності від оплати праці основних та допоміжних робітників. Це пов'язано з особливостями праці даної категорії працівників, їх місцем та значенням в менеджменті організації. Вони безпосередньо не беруть участі у виготовленні продукції, але в їх обов'язки входить забезпечення злагодженої та ефективної діяльності виробництва. Саме тому ефективність праці керівників, спеціалістів і службовців оцінюється за результатами діяльності виробничого підрозділу в цілому. Регулювання рівня оплати праці керівників, АУП, ІТП, МОП здійснюється за допомогою схем посадових окладів, що відповідно до кваліфікацій працівників з врахуванням основних факторів, які визначають диференціацію заробітної плати, регламентують розмір оплати праці. ФЗП управлінського персоналу становить 1846,93 тис.грн.

Узагальнивши отримані показники здійснюємо калькулювання собівартості продукції. Сума непрямих витрат визначається на основі планового кошторису витрат на утримання і експлуатацію устаткування та планового кошторису загально цехових витрат. Загальна сума непрямих витрат становить 8275,81 тис.грн. Прямі витрати складають 8138,92 тис.грн. Повна собівартість склала 19697,56 тис.грн. Для зменшення собівартості продукції потрібно удосконалити трудовий процес шляхом впровадження передових методів праці, що включають в себе оптимальну сукупність трудових дій, рухів, прийомів і враховують найбільш раціональну послідовність їх виконання, забезпечують максимально повне використання робочого часу, найвищу продуктивність праці у виробничих умовах даного підприємства. Планування потреби в оборотних коштах здійснюється з врахуванням норми запасу в днях. Загальна сума оборотних засобів - 1119,69 тис.грн. Далі за результатами попередніх розрахунків визначаються основні планові показники діяльності підприємства: капіталовіддача - 2,12 грн./грн. Це означає, що із використанням кожної гривні вартості основних фондів створено 2,12 грн. товарної продукції.

Для підвищення продуктивності та скорочення собівартості потрібно укріпити дисципліну на підприємстві як фінансово-економічну, що пов`язана з дотриманням норм витрат матеріалів, електроенергії, зниженням трудомісткості праці, так і трудової, яка потребує встановленого розпорядку робочого дня.

Витрати на одиницю товарної продукції - 0,89 грн./грн. Цей показник вважається об'єктивним при оцінці рівня витрат в динаміці для конкретного підприємства, а також для порівняння його з іншими підприємствами галузі. Він повинен бути меншим одиниці. Означає, що на одну гривню товарної продукції витрачаємо 89 коп.

Література

1. Вітлінський В.В. Моделювання економіки : Навч. посіб.- К.:Вид-во КНЕУ, 2009

2. В.Я. Гуменюк, Г.М. Юрчик. Планування та організація виробничої діяльності підприємства. Навч. посібник. Рівне: НУВГП, 2009. 145с.

3. Глівенко С.В. Економічне прогнозування: Навч. посібник.- Суми: Університетська книга, 2011

4. Методичні рекомендації з дисципліни «Планування та організації виробничої діяльності підприємства» №102-99

5. Конспект лекцій з дисципліни «Планування та організації виробничої діяльності підприємства».

Размещено на Allbest.ru