Організація, планування і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва кукурудзи на зерно на площі 320 га в умовах східного регіонального управління ПРАТ "Райз-максимко"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

РОЗДІЛ 2. ФАКТИЧНИЙ СТАН ВИРОБНИЦТВА І ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗА ОСТАННІ 3 РОКИ

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

3.1 Організація основних виробничих процесів

3.2 Організація зберігання продукції

РОЗДІЛ 4. ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

4.1 Планування виробництва продукції

4.2 Планування матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції

4.3 Визначення планової собівартості продукції

РОЗДІЛ 5.ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБУТУ ТА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

ВИРОБНИЦТВА КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

РОЗДІЛ 6. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

ВИСНОКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

ВСТУП

Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування - перша умова життя безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит на сільськогосподарську продукцію постійно зростає, оскільки збільшується кількість населення, особливо міського. У сільському господарстві як і в інших галузях суспільного виробництва, відбувається постійний розвиток і вдосконалення продуктивних сил і на цій основі зростає ефективність сільськогосподарської праці, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більше виробництва.

У сільському господарстві велике значення має фактор часу, зокрема своєчасне й якісне виконання польових робіт. Для отримання високого врожаю, виконати весь агрономічний комплекс робіт у короткі строки. Це вимагає повного забезпечення відповідним набором, комплексом різної сільськогосподарської техніки. Щоб вона не простаювала міжсезонний період, то має бути універсальною.

Іншою особливістю землеробства є нерегулярний характер виробництва. Тут має місце розрив між робочим періодом і кінцевим результатом. Праця витрачається з перервами, пов'язаними із зростанням і визріванням рослин, протягом року.

В сільськомугосподарстві існує велика залежність результатів виробництва від погодніх умов, зокрема у південній частині України часті посушливі роки - врожай зменшується. Ця обставина має історичне значення для умов формування соціально-орендованої ринкової економіки, оскільки створює кращі можливості для конкуренції різних форм власності, а тим самим для зростання ефективності виробництва. Одним із видів сільськогосподарських культур є кукурудза.

Кукурудза - одна з найцінніших кормових культур. За врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури. Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і на фуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, ячмінь, жито. Кілограм його містить 1,34 кормової одиниці, 78 г перетравного протеїну. Протеїн представлений неповноцінним зеїном і глютеліном, тому згодовувати зерно слід з високопротеїновими кормами. У зерні кукурудзи 65-70% вуглеводів, 9-12% білка, 4-8% рослинної олії (у зародку до 40%) і лише близько 2% клітковини. Містяться вітаміни А, В1 В2, В6, Е, С, незамінні амінокислоти, мінеральні солі і мікроелементи. Вміст білка невисокий, він дефіцитний за деякими незамінними амінокислотами, особливо лізину.

Велика енергоємність зерна (361 ккал у 100 г) робить його важливим компонентом комбікормів. Кукурудза - основна силосна культура. Силос кукурудзи має добру перетравність і дієтичні властивості, багатий на каротин.

В 1 ц кукурудзяної соломи міститься 37 к.о., а в 1 ц розмелених стрижнів - 35 к.о.

Недоліком кормів з кукурудзи є недостатній вміст перетравного протеїну. У силосі є 60-65 г протеїну, в зерні 75-78 г на 1 кормову одиницю, при нормі 100-110 г на 1 к.о. Це призводить до перевитрати кормів в 1,3-1,4 рази. Тому для збалансування раціону протеїном, тваринам згодовують кукурудзу разом з бобовими культурами.

Зерно кукурудзи використовується на продовольчі цілі. З нього виготовляють понад 150 харчових і технічних продуктів: борошно, крупу, пластівці, крохмаль, сироп, глюкозу, спирт. Із зародків зерна добувають цінну харчову олію, яка має лікувальні властивості (зменшує вміст холестерину в крові і запобігає захворюванню на атеросклероз). Із стрижнів качанів виготовляють фурфурол, лігнін, ксилозу, одержують целюлозу і папір.

3 1ц зерна можна одержати 56 кг крохмалю (або 60 кг фруктози чи 38 л спирту), 22,4 кг корму з вмістом протешу 21%, 5,2 кг глютенового борошна і 2,7 кг кукурудзяної олії.

Кукурудза, як просапна культура має важливе агротехнічне значення. При дотриманні вимог агротехніки вона залишає поле чистим від бур'янів з розпушеним ґрунтом. Повертається значна частина органіки у вигляді коренів і стеблових решток. Кукурудза добрий попередник для зернобобових, ярих зернових культур. Гірший для озимих зернових, оскільки після неї трудніше якісно підготувати ґрунт до сівби.

Тривалий час вважали родоначальником кукурудзи однорічну багатостеблу рослину теосинте, доки не було встановлено, що само теосинте походить від кукурудзи.

Кукурудза одна з найстаріших культур, походить з Центральної і Південної Америки. Тут її культивували 5-10 тис. років тому. В Європі кукурудза стала відома лише в кінці XV століття. В 1500 році Х.Колумб привіз насіння в Севілью (Іспанія). Звідси вона потрапила в Португалію, Італію, а в XVI столітті - в Китай, Індію та інші країни.

В Україну кукурудза потрапила через Крим в XVII столітті і тривалий час була мало поширена. За іншою версією кукурудза прийшла з Молдавії, поширилась в Одеській області, поступово завойовуючи Південь України.

Метою курсового проекту є вивчення сучасного стану виробництва кукурудзи, організації виробництва та здійснення планування в умовах Східног РУ ПрАТ "Райз - Максимко"

Розділ 1. Природно-економічна характеристика господарства

Засноване Східне регіональне управління приватного акціонерного товариства “Райз - Максимко” у 2001 році. Директором СРУ на даний час є Щербак Юрій Петрович. Розташоване підприємство в районному центрі м. Лохвиця , найближча залізнична станція Сула 15 км від центральної садиби , 180 км від обласного центру. Господврство розташоване в центральному агрокліматичному районі. На території господарства переважають чорноземи.

До складу Східного регіонального управління входить 4 філії (Лохвицька, Лубенська, Роменська, Чорнухинська. Підприємство має такі виробничі підрозділи : автогосподарство та механізований загін. Автогосподарство розташоване на відстані 15 км від господарства, механізований загін знаходиться на території центральної садиби.

Основними культурами, які вирощуються на полях «Райз - Максимко» є: цукровий буряк, кукурудза, озима пшениця, а також підприємство займається тваринництвом (молочне скотарство та відгодівля ВРХ). У господарстві виробляється великий асортимент продукції як рослинництва, а саме: пшениця, жито, кукурудза на зерно, ячмінь ярий, соняшник, соя; так і продукція тваринництва: вирощування ВРХ, свиней, молоко, мед. Загальна площа землі господарства у 2010 році становила - 28478га; у 2011 році - 38742га; у 2012 році - 61022 га.

Тваринницьке господарство складає 2760 тис.голів великої рогатої худоби, з них 2,3 тис. дійних корів, а також вирощуються вівці, коні. Валовий надій за 6 місяців по регіону склав 5 612,6 т. молока

На підприємстві ведеться наукова робота, є експериментальні поля, де випробовують сорти, агротехнології, засоби захисту, добрива та робляться відповідні висновки, йде широке впровадження наукових розробок у практичне використання. Підприємство націлене на розвиток, розширення, на покращення результатів своєї діяльності.

Сільськогосподарські угіддя -- земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції і включають у себе ріллю, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.

Земля - це головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний чинник будь-якої діяльності людини. Характеризуючи значення землі в суспільному виробництві, слід зазначити, що праця - це не єдине джерело вироблюваних продуктів і речового багатства.

У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарськоговиробництва.

Таблиця 1

Склад і структура земельних угідь

Різновиди земельних угідь	Роки	Відхилення 2009 від 2007
	2010	2011	2012
	га	%	Га	%	га	%	+/- %
Всього земельних угідь	28478	100	38742	100	61022	100	32544	214,2
з них сільськогосподарських	27729	97,4	37900	97,8	60115	98,5	33660	216,7
в т.ч рілля	26455	92,9	36381	93,9	58380	95,7	31925	220,6
Сінокоси	318	1,1	406	1,0	492	0,8	174	154,7
Пасовища	956	3,4	1113	2,9	1243	2,0	287	129
Інше	749	2,6	842	2,2	907	1,5	158	121
багаторічні насадження	-	-	-	-	-	-	-	-

Проаналізувавши дані складу і структури земельних угідь Східного РУ ПрАТ "Райз - Максимко"» можна сказати, що загальна земельна площа господарства у 2012 році збільшилась у порівнянні з двома минулими роками на 32544 га.

Збільшення земельних площ відбулося за рахунок взяння земель в оренду

Слідуючим об'єктом для характеристики господарства є аналіз посівних площ, урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур.

Для виявлення резервів збільшення урожайності важливу роль відіграють аналіз та кількісна оцінка впливу визначених факторів на її рівень. Фактори, що впливають на урожайність, можна розділити на природні та економічні (господарські). Природні фактори характеризуються якістю ґрунту і показниками кліматичних і метеорологічних умов. Показники метеорологічних умов слід аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.

Економічні фактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показниками інтенсивного землеробства. До них відносяться наявність, структура та степінь використання виробничих ресурсів.

На урожайність сільськогосподарських культур впливає також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою прийоми вирощування сільськогосподарських культур для отримання високих та стабільних урожаїв.

Валовий збір сільськогосподарських культур -- показник, що характеризує загальний обсяг продукції землеробства з усієї посівної площі у межах об'єкта обліку країни, регіону, господарства, в господарствах, не охоплених звітністю власних підсобних господарствах.

Валовий збір окремої культури піддається впливу двох факторів: посівній площі і урожайності.

Посівна площа - площа, яка була зайнята під посівами сільськогосподарських культур і з якої передбачалося одержати врожай звітного року. До її складу входять озимі посіви минулого року, що збереглися до закінчення весняної сівби звітного року; посіви ярих культур звітного року на самостійній площі, включаючи пересів загиблих озимих, площі багаторічних технічних культур (лікарських, ефіроолійних); безпокривні багаторічні трави посіву звітного року; багаторічні трави посіву минулих років на площі, що збиралася у звітному році; посіви у міжряддях садів; посіви попередніх культур на розораних луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення. Посівну площу показано з урахуванням фактичного господарського використання посівів (на зерно, сіно, зелений корм та ін.) та їх загибелі.

Аналізуючи додаток 1 ми побачимо, що валовий збір пшениці за три минулих роки збільшився на 369462 ц. Це зумовлено в основному підвищенням урожайності на 12,95 ц/га. Валовий збір жита у 2012 році у порівнянні з 2010 роком також збільшився за рахунок посівних площ. Валовий збір ячменю за 3 роки зменшився на 14614 ц. це сталося в основному через низьку урожайність. Валовий збір сої у 2012 році зменшився порівняно з 2010 роком на 1120 ц. Так само за цей період зменшилася площа і урожайність сої. Валовий збір сояшнику зменшився на 344 ц. На цю зміну вплинуло зменшення посівної площі на 4,36%, але урожайність сояшнику збільшилась на 13,45 ц/га. Валовий збір кукурудзи на зерно у 2012 році збільшився на 657425 ц. порівняно з минулими роками. На цю зміну вплинуло підвищення урожайності на 11,57 ц/га. та посівної площі на 27,81%.

Наступним кроком для аналізу діяльності господарства є аналіз поголів'я худоби, продуктивності і валового виходу продукції тваринництва, які подані в додатку 2.

Аналіз динаіки виробництва продукції рослинництва у господарстві

Культура	Посівна площа і її структура	Урожайність, ц/га	Валові збори, ц	Відхилення 2010р. до 2008р.
	2010р.	2011р.	2012р.	2010р.	2011р.	2012р.	2010р.	2011р.	2012р.	Стру- ктури	Уро- жай- ності	Валові збори
	Га	%	Га	%	Га	%
Пшениця озима	322	10,56	1416	22,73	7319	34,9	39,25	32,19	52,20	12640	45591	382102	+24,34	+12,95	+369462
Жито	75	2,46	110	1,76	592	2,82	42,44	35,25	30,86	3183	3878	18272	+0,36	-11,58	+15082
Ячмінь ярий	490	16,07	21.09	33,85	200	0,95	40,76	28,30	26,80	19975	59705	5361	-15,12	-13,96	-14614
Соя	1000	32,80	100	1,60	499	2,38	10,92	2,18	19,63	10920	218	9800	-30,42	+8,71	-1120
Соняшник	140	4,59	-	-	50	0,23	11,29	-	24,74	1581	-	1237	-4,36	+13,45	-344
Горох	156	5,11	-	-	-	-	19,80	-	-	3089	-	-	-	-	-
Гречка	33	1,08	19,54	31,36	45	0,21	10,21	5,84	15,75	337	11415	709	-0,87	+5,54	+372
Овес	-	-	42	0,67	-	-	-	19,73	-	--	829	-	-	-	-
Ріпак	-	-	218	3,50	700	3,34	-	14,03	14,56	-	3060	1-196	-	-	-
Кукурудза на зерно	832	27,29	280	4,49	11546	55,10	48,89	40,97	60,46	40681	11473	698106	+27,87	+11,57	+657425
Всього:	3048	100	6229	100	20951	100	223,56	158,76	245	92406	136169	1125783	-,003	+21,44	1033377

Аналіз поголів'я худоби, продуктивності і валового виходу продукції тваринництва в “Райз-максимко”

Вид худоби	Поголів'я, гол	Продуктивність, кг	Валовий вихід продукції, ц	Відхилення 2012р. від 2010 р.
	2010 р	2011р	2012р.	2010р	2011р	2012р	2010р	2011р.	2012р.	Поголів'я, гол	Продуктивність, кг	Валовий вихід продукції, ц
ВРХ всього	1409	2922	3567							2158
Корови молочного стада	760	1431	1377	7,14	8,78	11,35	19820	45849	57066	617	+4,21	37246
ВРХ на відгодівлі	649	1492	2190	0,359	0,695	0,458	851	3789	3664	1541	+0,099	2813
Свині	857	887	75	0,118	0,027	0,248	370	88	68	-782	+0,13	-302

Аналізуючи динаміку поголів'я худоби у господарстві, можна сказати, що за останні три роки кількість поголів'я ВРХ збільшилася на 2158 голів, у тому числі корів на 617 голів. Помітно зростає продуктивність худоби, що позитивно впливає на валовий вихід продукції.

Слідуючим етапом в аналізі господарства є аналіз грошових надходжень які показано в таблиці таблиці 2.

Грошові надходження підприємств відіграють важливу роль у процесі кругообігу коштів. Грошові надходження підприємства повинні забезпечувати відшкодування витрат, своєчасне виконання фінансових зобов'язань, формування доходів і прибуток.

Продаж продукції (товарів) - це господарські операції підприємства, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від термінів її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Грошові надходження - це сукупність надходжень коштів за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги, а також виконання інших господарських операцій у процесі операційної, фінансової й інвестиційної діяльності підприємства. Сума грошових надходжень не завжди дорівнює сумі доходу підприємства за реалізовану продукцію. Дохід - це збільшення економічних вигод підприємства у вигляді надходження активів (коштів, інших матеріальних або нематеріальних активів), або зменшення зобов 'язань підприємства перед його діловими партнерами, що забезпечують зростання власного капіталу підприємства.

З даної таблиці ми бачимо , що за останні три роки грошові надходження від реалізації рослинництва збільшились на 28856, тис. грн. це зумовлено в основному за рахунок збільшення грошових надходжень від реалізації пшениці на 33360 тис.грн. та гречки на 1218,2 тис. грн. А зменшення грошових надходжень по таким культурам : жита, кукурудзи, ячменю, сої.

Найбільшу питому вагу у структурі товарної продукції у рослинництві займає виробництво пшениці (74,3%), а у тваринництві - виробництво молока (21,6%). Це говорить, що господарство має зерново-молочний напрям господарювання.

Таблиця 2

Грошові надходження від реалізації товарної продукції

Вид продукції	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 від 2010 р.
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
Озима пшениця	292,3	3,3	3170,9	24,8	33652,3	74,3	33360
Жито	27,8	0,3	360,3	2,8	23,9	0,05	-3,9
Гречка	33,7	0,3	14,5	0,1	1251,9	2,7	1218,2
Кукурудза на зерно	3868,6	44,5	303,8	2,38	214,4	0,5	-3754,2
Ячмінь ярий	788,8	9,0	302,1	2,3	47,3	0,1	-741,5
Горох	212,2	2,4	121,8	0,9
Соняшник	32,8	0,3
Соя	940,6	10,8	20,7	0,1	112,9	0,2	-827,7
Овес					20,7	0,04
Ріпак	157,5	1,8	598,6	4,6
Всього по рослинництву	6354,3	7,3	4892,7	38,3	35210,5	77,7	28856,2
М'ясо ВРХ	427,9	4,9	2276,9	17,8	2177,4	4,8	1749,5
М'ясо свиней	153,5	1,7	346,9	2,7	254,4	0,5	100,9
Молоко	1748,5	20,1	5234,0	41,0	9822,0	21,6	8073,5
Всього по тваринництву	2329,9	26,8	7857,8	61,6	10076,4	27,0	9923,9
Всього по господарству	8684,2	99,9	12750,5	99,9	45286,9	104,7	+36602,7

Розділ 2. Фактичний стан виробництва і економічної ефективності кукурудзи на зерно за останні три роки

Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту.

Кукурудза - є однією з найбільш високопродуктивних злакових культур, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використання. Вона все ширше використовується у харчовій промисловості, насичуючи ринок сучасною корисною і високоякісною продукцією. Посівна площа зернової кукурудзи у всіх категоріях господарства України на 2011рік становить близько 2.3 млн. гектарів. Найбільші площі кукурудзи висіяні у Полтавській, Дніпропетровській, Черкаській і Вінницькій областях.

Кукурудза на зерно за середньої врожайності 60 ц/га разом з побічною продукцією(стеблами, листками) забезпечує вихід з 1га понад 6.5 тис. корм. од. і до 400 кг. Перетравного протеїну. Найбільш цінний корм - зерно кукурудзи, яке містить 9-12% білків, 65-70% вуглеводів, 4-8% олії, 1.5% мінеральних речовин. У 100кг.його міститься 134 корм. од., до 8%кг. перетравного протеїну Для згодовування тваринам придатні також подрібнена маса сухих стебел, листків та обгорток качанів. Підраховано, що з кукурудзи виготовляють понад 300 різних виробів, значна частина яких , у свою чергу є сировиною для вироблення іншої продукції. Основні посіви кукурудзи на зерно в нашій країні розміщені в Степу й Лісостепу, на силос і зелений корм - в усіх зонах.

У нашій країні кукурудза є найбільшою кормовою культурою. В 2009 році середня урожайність кукурудзи на зерно становила 5,02 т/га, в 2010 році зібрали в середньому 4,6 т/га. В той же час районовані гібриди мають потенціальну продуктивність 10-15 т/га.

За оперативними даними в Полтавській області намолочено 5,1 млн. тонн зерна ( на 2,2 млн. тонн більше минулого року), при урожайності 52,1 ц/га, що на 20,7 га більше до звітного періоду минулого року. В тому числі кукурудза на зерно 3,5 млн. тонн у порівнянні з минулим роком. Валовий збір зернових збільшився на 75,2% в тому числі кукурудза на зерно в 2 рази.

Проаналізувавши фактичний стан виробництва кукурудзи на зерно за останні три роки, можна сказати, що площа у 2012 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 10714га. По валовому зборі спостерігаємо значне збільшення у звітному 2012 році в порівнянні з минулим 2010 роком на 657425 ц.

Таблиця 3

Фактичний стан виробництва кукурудзи на зерно у господарстві

Показники	2010р	2011р	2012р	Відхилення 2012р до 2010р
Площа га	832	280	11546	+10714
Валовий збір ц	40681	11473	698106	+657425
Урожайність,ц	48,89	40,97	60,46	+11,57
Собівартість, грн	2028354,6	579615,96	45453681,0	+43425327
Собівартість 1ц, грн	49,86	50,52	65,11	+15,25
Ціна 1 ц, грн	87,6	99,35	147,02	+59,42
Прибуток на 1ц, грн	37,74	48,83	81,91	+44,17
Рентабельність, %	75,69	96,65	125,8	+50,11

Аналізуючи таблицю 3 можна сказати, що з кожним роком у господарстві спостерігається покращення виробництва кукурудзи на зерно. При зростанні собівартості, зроста ціна реалізації. З кожним роком виробництво кукурудзи є прибутковішим, про що говорить рівень рентабельності.

Таблиця 4

Валовий збір кукурудзи на зерно по Україні

Україна	Сільськогосподарські підприємства
	2011р.	2010р.	2011р. у % до 2010р.
	Автономна Республіка Крим	13913,3	10251,2	135,7
	Вінницька	30664,4	25143,2	122,0
	Волинська	3826,9	2630,6	145,5
	Дніпропетровська	22394,5	18944,4	118,2
	Донецька	15157,4	12849,9	118,0
	Житомирська	8195,1	8335,7	98,3
	Закарпатська	426,1	290,6	146,6
	Запорізька	17263,1	14966,1	115,3
	Івано-Франківська	2417,0	1336,2	180,9
	Київська	17056,7	16836,4	101,3
	Кіровоградська	25458,5	18907,6	134,6
	Луганська	10705,6	7350,4	145,6
	Львівська	5010,9	3150,1	159,1
	Миколаївська	16692,1	14557,7	114,7
	Одеська	23120,8	21770,5	106,2
	Полтавська	31139,0	22473,9	138,6
	Рівненська	4226,8	3402,3	124,2
	Сумська	16496,8	12071,8	136,7
	Тернопільська	13223,7	8842,9	149,5
	Харківська	25780,2	9866,9	261,3
	Херсонська	14149,8	9577,6	147,7
	Хмельницька	17163,0	12594,6	136,3
	Черкаська	24670,3	21348,3	115,6
	Чернівецька	2160,7	1561,6	138,4
	Чернігівська	15923,0	13208,2	120,6
Всього	377235,7	292268,7	129,1

Розглянувши таблицю 4 «Валовий збір кукурудзи на зерно по Україні», можна сказати, що у сільськогосподарських підприємствах по всій Україні валовий збір у 2011 році порівняно з 2010 роком перевиконав план збору кукурудзи. Але лише в Житомирській області можна спостерігати недовиконання плану на 2,7%. Взагалі по Україні було зібрано у 2010 році 292268,7 ц кукурудзи, а в 2011 році 377235,7 ц кукурудзи. При цьому спостерігаємо перевиконання плану на 29,1%.

Розділ 3. Організація виробництва продукції

3.1 Організація основних виробничих процесів

Основний обробіток ґрунту. Після збирання попередника проводять одне або два лущення на 6-8 см важкими дисковими боронами БДТ-7, або лущильниками ЛДГ-10, на глибину 10-12 см. Основний обробіток ґрунту включає глибоку зяблеву оранку. На чорноземах звичайних і південних оранку проводять плугами з передплужниками ПЛН-5-35, на глибину 27-30 см, каштанових грунтах - 25-27 см. Також з осені для знищення бур?янів через 2-3 тижні після оранки проводять суцільну культивацію культиваторами КПС-4 на 10-12 см.

Передпосівний обробіток грунту. Рано навесні, як тільки настає фізична стиглість ґрунту, вирівнюють поверхню ріллі зубовими боронами БЗТС - 1,0, спрямовуючи агрегати під кутом 45° до напрямку оранки.

Для знищення бур?янів до сівби проводять дві культивації: перший раз під час сівби колосових культур на глибину 10-12 см, другий - безпосередньо перед сівбою кукурудзи на глибину 8-10 см.

Під час весняної підготовки ґрунту застосовують основні (базові) гербіциди проти однорічних злакових і двосім'ядольних бур'янів ерадикан в дозі 4,5-8 л/га, прімекстра (4-5 кг/га), харнес (1,5-2 кг/га) та ін. Вносять їх машинами ОПШ-15-01 при настанні оптимальних строків сівби кукурудзи і не пізніше як через 15-20 хв заробляють у ґрунт дисковими боронами БДТ-7, або зубовими боронами БЗСС-1.

Органічні добрива. Оптимальною нормою органічних добрив для зони Степу вважають 20-30 т/га. Приріст урожаю зерна складає 3,3-5,4 ц/га. Рідкий гній вносять з розрахунку 80-100 т/га і негайно заробляють у ґрунт. Органічні добрива вносять під зяблевий обробіток з осені.

Мінеральні добрива. Значно збільшується врожай кукурудзи при внесенні під її посіви повного мінерального добрива у дозі N90P60K60. Кукурудза неоднаково реагує на різні форми азотних і калійних добрив. Кращими з азотних добрив є аміачні, з калійних - сірчанокислі. Фосфорні, калійні і частково азотні добрива вносять восени під основний обробіток ґрунту, або локальним способом весною на глибину 10-12 см. При посіві вносять фосфорні добрива у дозі 10 кг/га.

Насіння кукурудзи готують до сівби на спеціалізованих калібрувальних заводах, де його доводять до високих посівних кондицій: висушують до вологості 13-11%, калібрують (за товщиною, шириною та довжиною) на фракції, інкрустують, протруюють вітаваксом 200 (2 кг/т), максимом 025 (1 кг/т) та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум 98%, схожість не менше 92%, чистоту не менше 98%, насіння сортів не менше 87% та чистоту не менше 98%. Особливо високої якості мас бути насіння при сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки.

Норми висіву насіння встановлюють з урахуванням рекомендованої густоти рослин (шт./га), маси 1000 зерен (г), посівної придатності (%). Для отримання рекомендованої густоти рослин на час збирання норму висіву насіння збільшують: у районах Степу на 30%, Лісостепу 30 - 40%, Полісся на 40 - 50%.

Норму посіву насіння розраховують агрономи в залежності від маси 1000 насінин, господарської придатності, оптимальної густоти стояння рослин на 1 га. Оптимальною густотою стояння кукурудзи у південних посушливих районах Степу 25-30 тис. рослин на 1 га.

Строки сівби кукурудзи залежать від біологічних особливостей гібриду або сорту, ґрунтово-кліматичних і погодних умов. Кукурудзу на зерно висівають, коли ґрунт прогріється на глибині 10 см до 10-12°С, а холодостійкі гібриди і сорти - до 7-9°С (3 д. квітня - 1 д. травня), використовуючи сівалки СПЧ-6М, СУПН-8. Основний спосіб сівби пунктирний з міжряддям 70 см. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину від 6 - 8 до 10 см.

Головне завдання догляду за посівами кукурудзи полягає в тому, щоб протягом всього періоду вегетації грунт утримувати в чистому від бур'янів і розпушеному стані боротьба з бур'янами, шкідниками та хворобами.

Після посіву проводять коткування кольчасто-шпоровими котками ККШ-6. Послідуючий обробіток заключається у двохразовому боронуванні: за 4-5 днів до сходів і по сходах у фазі 2-3 листків у кукурудзи.

Проводять два міжрядних обробітки КРН - 4,2. Перший міжрядний обробіток проводять з прополювальними борінками на глибину 6-8 см, другий - 4-6 см, останній - з лапами-відвальчиками для знищення бур'янів у рядках на глибину 4-6 см.

Боротьба з бур'янами. При засміченості поля одно- і двосім'ядольними багаторічними бур'янами посіви у фазі 3-5 листків обприскують амінною сіллю 2,4 - Д у дозі 0,7-1,2 кг/га, базаграном (2-4 кг/га).

Боротьба з шкідниками і хворобами. Одним з найважливіших заходів боротьби є протруювання насіння 80-% ТМТД, 2 кг/т. Проти летючої сажки застосовують вітавакс 200 (2 кг/т).

При чисельності в грунті понад 8-10 личинок на 1 м2 разом з протруюванням насіння доцільно вносити під час сівби інсектициди: 10-% розчин базудину, 5-% волатон по 50 кг/га. У період вегетації кукурудзи проводять хімічні обробки децис форте, нормою 0,05-0,08 кг/га проти шкідників: стеблового кукурудзяного метелика, лучного метелика, совки.

У виробництві кукурудзу на зерно збирають у качанах без їх обмолочування і з обмолочуванням. У качанах з їх одночасним доочищенням або з доочищенням на стаціонарі (ПП-10) кукурудзу починають збирати при вологості зерна не більше 35 - 40% кукурудзозбиральними комбайнами КСКУ-6А, КСКУ-6, без качанів - при вологості зерна 30% зерновими комбайнами СК-5, «Нива» з пристосуванням ППК-4 або зернозбиральними комбайнами «ДОН-1500» з пристосуванням КМД-6.

3.2 Організація зберігання продукції

Стійкість зберігання качанів кукурудзи залежить від співвідношення маси зерна і стрижнів, зародка і решти частини зернівки, гігроскопічних властивостей стрижнів, обгорток, квіткових оболонок, а також від шпаруватості і теплопровідності насипу кукурудзи.За однакових вологості і температури зерно кукурудзи дихає енергійніше, ніж зерно інших злаків. Це пояснюється його підвищеною гігроскопічністю через сильно розвинений зародок, маса якого становить 8 -- 15 % маси зернини або 1/9 її об'єму. Тому при вологості більше 16 % на качанах швидко розвиваються плісеневі гриби, особливо на качанах, не звільнених від обгорток. При вологості нижче 14 -- 15 % в умовах, коли волога розподілена рівномірно, розвиток мікроорганізмів призупиняється. Зниження температури до 0 °С також сприяє сповільненню розвитку плісені.Розміщують і зберігають зерно з урахуванням його типу, стану і категорії якості (вологості і засміченості). Висота насипу сухого зерна кукурудзи у сховищі не обмежується, але для зерна середньої сухості в теплу пору року (температура вище 10 °С) вона має становити не більше 2 -- 2,5 м. В елеваторах можна розміщувати на тривале зберігання зерно кукурудзи вологістю не вище 14 %. Перед закладанням на тривале зберігання зерно обов'язково охолоджують до температури навколишнього середовища.Кукурудза різних типів через особливості будови зерна і неоднакову гігроскопічність роговидної та борошнистої частин зберігається по-різному. Наприклад, кукурудза кремениста більш стійка проти дії зовнішнього середовища і грибних захворювань, а зубовидна, особливо борошниста, менш стійка.

Гібридне й сортове насіння кукурудзи в качанах розмішують з урахуванням наявності в одній партії качанів різної стиглості та вологості, підвищеної здатності насипу качанів кукурудзи до вирівнювання температури з навколишнім повітрям і вологообміну з ним.

Для збереження насінних якостей кукурудзи в качанах до сушіння їх слід розміщувати у сховищах і під навісами, що обладнані установками для активного вентилювання. Сховища й накриття влаштовують з решітчастим настилом, щоб запобігти псуванню нижнього шару качанів. По периметру навісів встановлюють бокові огороджувальні щити, а верх завішують брезентом для захисту зерна від атмосферних опадів. Посередині складу або навісу залишають прохід завширшки 1,5 м по всій довжині сховища.

Качани з вологістю зерна до 16 % розміщують у звичайних зернових сховищах; з вологістю від 16 до 20 % -- на складах з установками для активного вентилювання, допускаючи, як виняток, короткочасне зберігання до сушіння під навісами; з вологістю понад 20 % -- тільки у сховищах і під навісами з установками для вентилювання. Качани кукурудзи продовольчого призначення зберігають у сапетках .

Для пом'якшення удару при скиданні качанів з конвеєрів застосовують фартухи з м'яких матеріалів (брезенту, конвеєрної стрічки тощо), зменшують швидкість руху стрічки конвеєра до 1,5 -- 1,7, а швидкість скребкової гілки самоподавача -- до 0,6 - 0,8 м/с.

Залежно від вологості зерна допускається різна висота насипу качанів при ширині насипу не більше 4,5 м.

Розділ 4. ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

4.1 Планування виробництва продукції

Важливість планування врожайності сільськогосподарських культур випливає з того, що з нею пов'язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарств: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, продуктивність праці, рентабельність, собівартість.

Прогнозуючи врожайність а також аналізуючи її тенденції користуються методом екстраполяції: знаходження наступних рівнів динамічного ряду за відомих попередніх. Недоліком цього методу є те, що він зовсім не враховує вплив окремих факторів на врожайність. Під час планування та факторного аналізу врожайності враховують різний вплив факторів на врожай та неоднакову залежність їх від людини. Збільшення внесення мінеральних добрив в оптимальних співвідношеннях при вдосконаленні технології позитивно впливає на врожай, а збільшення тривалості збирання сільськогосподарських культур, як правило, негативно; упровадження нових сортів, внесення добрив, застосування пестицидів - це керовані фактори, а погодні умови, склад грунту - некеровані; тип грунту, рельєф, світло, тепло, повітря - постійні фактори, оскільки їх вплив на врожай у конкретних умах практично не змінюється, а опади, добрива, пестициди, сорти, матеріальна зацікавленість, технічне озброєння - динамічні.

Поточне планування врожайності практично зводиться до визначення можливого приросту врожаю внаслідок зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньорічної врожайності на величину обчисленого приросту. Обчислюють приріст урожаю за рахунок: добрив, що вноситимуться додатково понад використовувану в базовому періоді кількість; поліпшення попередників у наслідок освоєння сівозмін; упровадження продуктивних сортів; розширення площ культур, що вирощуються за інтенсивними технологіями; збільшення площ посівів на зрошуваних і осушуваних землях та на землях, де проведено вапнування та фосфоритування кислих і гіпсування солонцюватих грунтів; розширення площ обробки гербіцидами. Крім того визначають збільшення валових зборів завдяки зменшенню втрат урожаю під час вирощування та збирання, зумовленому розширенням площ обробки фунгіцидами та інсектицидами, скороченням строків збирання та використанням нових комбайнів, які забезпечують менші втрати продукції .У кожному господарстві обчислюють приріст урожаю лише за рахунок тих факторів, зміна яких передбачена в плановому періоді.

Тому в господарстві найчастіше застосовують метод планування врожайності за середніми даними на підприємстві, у передових господарствах зони. При цьому використовують показник середньозваженої за посівними площами врожайності.

Таблиця 5

Визначення нормативної урожайності кукурудзи на зерно у “Райз-Максимко”

Культура	Середньозважена урожайність, ц/га	Приріст урожайності, ц/га	Нормативна урожайність, ц/га
Кукурудза на зерно	50,11	3%	1,50	51,60

Середньозважену урожайність знайшли шляхом відношення валового збору за три роки до посівних площ за три роки по підприємству і становить 50,11 ц.

Виходячи з цього розрахуємо нормативну урожайність додавши середньозважену урожайність до приросту урожайності, яка складе 51,6 ц.

При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур на підприємстві виходять з:

- Потреби в конкретних видах продукції рослинництва;

- Конкурентоспроможності окремих культур;

- Обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсах.

Обчислюючи планову потребу в продукції рослинництва ураховують:

ь Попит на продукцію певного виду, асортименту та якості на ринку. Основними напрямами реалізації продукції рослинництва можуть бути:

ь Реалізація продукції за договорами з переробними, сільськогосподарськими, заготівельними, торгівельними та іншими організаціями. При цьому особливу увагу приділяють виконанню державних і регіональних замовлень (за їх наявності) на продукцію;

ь Поставки за міжгосподарською кооперацією;

ь Експорт продукції;

ь Поставки відповідно до бартерних договорів;

ь Реалізація та міський ринок, у власних магазинах, населенню.

ь Внутрішньогосподарські потреби в продукції рослинництва:

ь Створення основних і страхових насіннєвих і фуражних фондів, а також задоволення потреби в кормах і насінні особистих господарств населення;

Рівень конкурентоспроможності визначають окремо щодо товарних і кормових культур. Рівень конкурентоспроможності кормових культур характеризують такі показники: вихід кормових одиниць з 1га посіву, якість кормів за виходом протеїну з 1га і вміст його в одній кормовій одиниці, собівартість 1ц кормових одиниць.

Посівні площі зернових культур доцільно планувати окремо з виробництва продовольчого і фуражного зерна. У трьох грунтово-економічних зонах України в структурі зерна переважає продовольче, значну частину якого згодовують худобі.

На особливу увага серед зернофуражних культур заслуговують кукурудза і соя. З розрахунку на 1 голову ВРХ в Україні припадає 0,26 га кукурудзи. Українські фермери збирають кукурудза на зерно 30%, а на силос - 70%.

Таблиця 6

Планування виробництва кукурудзи на зерно у «Райз-Максимко»

Культура	Валовий збір	Нормативна урожайність, ц/га	Посівна площа, га
Кукурудза на зерно	16512	51,6	320

Вз = S * У (1)

де: Вз - валовий збір;

S - площа під культурою, га;

У - урожайність культури, ц/га.

Отже, при плановій урожайності 51,6 ц/га на за плановій площі 320 га господарство зможе отримати 16512 ц валового збору.

4.2 Планування матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції

Формами планової документації сільськогосподарських підприємств передбачено розрахунок потреби й вартості зерна. Проте процес планування не зводиться тільки до цього. Важливо охопити весь комплекс питань, пов'язаних із сортооновленням, сортозаміною та виробництвом власного насіннєвого матеріалу

Потребу в насінні планують, виходячи з посівних площ і вагових норм його висіву. Якщо при складанні річного плану господарства можна користуватися усередненими для культур нормами висіву зерна, то в планах госпрозрахункових підрозділів, робочих планах з проведення посіву застосовують індивідуальні норми. Ці норми враховують кількість зерен на 1 га, які забезпечують оптимальну густоту рослин, що залежить від сорту, строків і способу посіву, якості насіння, грунту, попередників, забезпеченості поживними речовинами. Умови можуть відрізнятись не лише у виробничих підрозділах, а й на окремих ділянках земель, що зумовлює відповідне визначення норм висіву насіння.

Норма висіву зерен на 1 га визначають на підставі досвіду господарства за попередні роки й рекомендацій наукових закладів з урахуванням господарської придатності насіння.

Проведемо розрахунки потреби і вартості зерна “Райз - максимко” на основі технологічної карти.

Таблиця 7

Розрахунок потреби і вартості зерна кукурудзи в умовах “Райз - максимко” Лохвицького району Полтавської області

Норма висіву на 1 га, кг	Потреба насіння на всю площу, т	Ціна 1 т насіння, грн.	Вартість насіння, грн.
20	6,4	9500	60800,00

Отже, потреба зерна кукурудзи на площу 320га становить 6,4 т, вартість насіння при цьому становить 60800,0 грн.

У процесі планування потреби в добривах сільськогосподарські підприємства застосовують розроблені науково-дослідними установами зональні, диференційовані за типами грунтів нормативи (норми внесення гною, азотних, фосфорних і калійних добрив на 1 га посівів для одержання врожаю в певних інтервалах, норми витрат добрив на одиницю продукції для культур, норми виносу азоту, фосфору і калію з урожаєм сільськогосподарських культур). Ці норми мають задовольняти потребу рослин у поживних речовин, високу окупність використання добрив, забезпечити виробництво доброякісної продукції розширене відтворення родючості грунту, запобігати шкідливій дії добрив на довкілля і якість продукції.

На особливу увагу заслуговує планування використання мінеральних добрив. За існуючої структури посівних площ, агротехніки й урожайності надходження органічних речовин з кореневими і пожнивними рештками, а також органічними добривами не компенсують втрати гумусу під час його мінералізації.

Проведемо розрахунок потреби і вартості добрив на основі технологічної карти у таблиці 8.

Таблиця 8

Розрахунок потреби і вартості добрив в умовах “Райз - Максимко» Лохвицького району Полтавської області

Добрива	Потреба	Вартість
Х	на 1 га, кг	Всього, т	ціна 1 т грн.	всього, грн.
Мінеральні:
В т.ч азотні	30	9,6	3400	32640,0
фосфорні	30	9,6	6200	59520,0
калійні	30	9,6	4900	47040,0
Всього	Х	Х	Х	139200,0

Отже, вартість мінеральних добрив становить 139200,00 грн.

План підприємства щодо захисту сільськогосподарських культур розробляється на основі прийнятої в країні науково-обгрунтованої системи захисту рослин, яка включає в себе виконання агротехнічних та інших профілактичних заходів щодо запобігання масовому розвиткові бур'янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах, хімічних препаратах.

Проведемо розрахунки потреби і вартості засобів захисту “Райз - Максимко” на основі технологічної карти у таблиці 9.

Таблиця 9

Розрахунок потреби і вартості засобів захисту рослин в умовах “Райз - Максимко” Лохвицького району Полтавської області

Засоби захисту рослин	Потреба на всю площу, т	Норма внесення, кг/га	Ціна 1 т, грн	Вартість, грн
Харнес	0,8	2,5	123000,0	98400,0
Всього	Х		Х	98400,0

Протягом всього періоду функціонування колективних сільськогосподарських підприємств оплата праці вдосконалювалась і в наш час склалися певні її види та показники, застосування яких доцільне і за умов ринкових відносин. Оплату праці поділяють на такі види:

Основна оплата за:

1)кількість виробленої продукції;

2) обсяг виконаних робіт;

3) відпрацьовані людино-години;

Додаткова оплата за:

1) якість виконаних робіт і строки їх виконання;

2) надбавки за роботу із захисту рослин і на різних видах техніки;

3) підвищена оплата на збиранні врожаю;

4) доплата за стаж роботи в даному господарстві і кваліфікацію виконавця

Преміювання за:

1) досягнення високих врожаїв і прибутків;

2) економію енергоресурсів та інших прямих витрат;

3) збереження і ефективне використання техніки та подовження строків служби техніки.

Наведені категорії взаємопов'язані між собою і взаємозалежні одна від одної. Чим вища основна оплата праці, тим більша і додаткова, оскільки остання нараховується за відповідними відсотками до основної. Дещо інша система преміювання, яка встановлюється за визначеними показниками від суми економії витрат та встановлення розмірів за збереження техніки, подовження строків її служби, навчання молодих працівників. Преміювання за результати діяльності від прибутку встановлюється у відсотковому розмірі за рішенням трудового колективу. Наприклад, візьмемо операцію “Збирання кукурудзи”. Обсяг робіт становить320 га, норма виробітку - 11,2. Визначаємо кількість нормо-змін, яка розраховується діленням обсягу робіт у фізичних одиницях на норму виробітку (320 : 11,2 = 28,57). Розраховуємо затрати праці в люд.-год. Для чого необхідно кількість нормо-змін помножити на чисельність персоналу, що обслуговує агрегат і на 7 годин окремо по механізаторах і працівниках ручних робіт(28,57•1•7 = 62,51). Підвищена оплата праці розраховується у розмірі 15% від оплати праці по тарифу .Доплата за класність розраховується у розмірі 14,5% від оплати праці по тарифу . Доплата за стаж визначається: сума оплати по тарифу + підвищена оплата праці + доплата за класність і помножити на 11,5%. Розраховуємо нарахування на оплату праці: сума оплати по тарифу + підвищена оплата праці + доплата за класність + доплата за стаж і помножити на 36,4% . Розраховуємо всього оплати праці, що включає в себе оплату праці по тарифу + підвищена оплата праці + доплата за класність + доплата за стаж + нарахування на оплату праці з кожної категорії працівників відповідно на механізованих і ручних роботах. Аналогічно розраховуємо всі операції у технологічній карті (Додаток В).

Таблиця 10

Розрахунок оплати праці з нарахуваннями в умовах “Райз - Максимко” Лохвицького району Полтавської області

Категорія працівників	Оплата праці по тарифу	Підвищена оплата праці (15%)	Доплата за класність (14,5%)	Доплата за стаж (11,5%)	Нарахування на оплату праці (36,4%)	Всього оплати праці
Трактористи-машиністи	27593,03	4138,96	4000,99	4109,29	14502,59	54344,86

Отже, оплата праці з нарахуваннями складе 54344,86 грн.

Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне і раціональне використання наявних сільськогосподарських угідь, основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів відповідно до вимог землеробства і тваринництва та охорони навколишнього середовища. Обґрунтоване планування витрат на утримання основних засобів - необхідна передумова організації роботи виробничих одиниць на принципах комерційного чи господарського розрахунку. Тому планування витрат на утримання основних засобів є одним з найважливіших розділів кожного господарства.

Витрати на виробництво планують одночасно і в безпосередньому зв'язку з розрахунками врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, агрохімічних і зоотехнічних заходів, що забезпечують запрограмований вихід продукції. При цьому виробничі витрати узгоджують із наявними ресурсами, включаючи і надходження з матеріально-технічного постачання, а також ураховують їх ефективність і кількісний вплив на величину врожайності культур і продуктивності тварин. Тому процес планування витрат на виробництво продукції рослинництва охоплює такі стадії: аналіз величини і структури витрат у попередньому періоді; уточнення норм і нормативів матеріальних і трудових затрат та їх узгодження з нормативними показниками розвитку тваринництва і рослинництва,продуктивності й оплати праці з планами капітальних вкладень і матеріально-технічного постачання; обчислення розміру витрат на виробництво продукції планового року та її собівартості.

До витрат на утримання основних засобів належать:

- амортизація;

- затрати на ремонт;

- пальне.

У статті “Амортизація” обчислюють суму амортизаційних відрахувань на трактори і сільськогосподарські машини. Крім цих відрахувань також включають амортизацію інших основних засобів: виробничих приміщень, гаражів, споруд.

У статті “Затрати на ремонт” визначають суми витрат на поточний ремонт сільськогосподарської техніки, гаражів.

Розрахуємо затрати на амортизацію і ремонт “Райз - Максимко” на основі технологічної карти у таблиці 11.

Таблиця 11

Розрахунок затрат на амортизацію і ремонт в умовах“Райз - Максимко” Лохвицького району Полтавської області

Вид затрат	Обсяг робіт в ум.ет.га	Норматив затрат на 1 ум. ет. га	Всього затрат, га
Амортизація	858,88	12,50	10736,00
Ремонт	858,88	9,50	8159,36
Всього	х	Х	18895,36

Затрати на амортизацію і ремонт становлять 18895,36 грн.

У статті “Пальне” розраховують витрати множенням обсягу робіт у фізичних одиницях на одиницю роботи. Витрати на весь обсяг робіт розраховують множенням вартості пального на весь обсяг робіт.

Проведемо розрахунок затрат на пальне “Райз - Максимко” на основі технологічної карти у таблиці 12.

Таблиця 12

Розрахунок затрат на пальне в умовах “Райз - Максимко” Лохвицького району Полтавської області

Вид затрат	Норматив затрат на весь обсяг робіт	Ціна 1кг,грн	Вартість,грн
Пальне	26935,4	12	323224,8

Отже, затрати на пальне становлять 323224,8 грн.

Загальногосподарські витрати становлять 12% фонду оплати праці, що складатимуть 54544,86*12/100=6521,38 грн, а загальновиробничі витрати становлять 20% фонду оплати праці, що складуть 54344,86*20/100=10868,97 грн.

4.3 Визначення планової собівартості одиниці продукції

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та наданням послуг (далі - собівартість продукції). Собівартість продукції є узагальненим показником, який характеризує всі сторони виробничої діяльності господарства.

Відповідно до стандарту 16 «Витрати» виділяють такі елементи операційних витрат:

- матеріальні затрати (сировина і матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, електро- та теплоенергія),

- затрати на оплату праці,

- відрахування на соціальні потреби,

- амортизація основних засобів,

- інші затрати (спрацювання нематеріальних активів, орендна плата, обов'язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, що включаються до собівартості продукції, відрахування до позабюджетних фондів та інше).

Важливим узагальнюючим показником собівартості продукції- витрати на одну гривню товарної продукції, який вигідний тим, що, по - перше, дуже універсальний: може розраховуватися в кожній галузі промисловості, і, по - друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком.Для більш глибокого вивчення причин зміни собівартості продукції аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень затрат на одиницю продукції з плановим і даними попередніх років в цілому і по статтях затрат. Собівартість центнера соняшника визначається діленням витрат (без вартості побічної продукції) на фізичну масу основної продукції. Побічною продукцією вважається бадилля і продукція, яка не реалізована, згодована худобі.

Таблиця 13

Визначення собівартості продукції кукурудзи на зерно в умовах “Райз - Максимко” Лохвицького району Полтавської області

Стаття витрат	Сума, грн	Структура , %
Оплата праці	54344,86	7,63
Вартість насіння	608000	8,54
Вартість добрив	139200,00	19,54
Вартість засобів захисту рослин	98400,00	13,82
Витрати на амортизацію	10736,00	1,51
Витрати на ремонт	8159,36	1,14
Витрати на паливо	323224,8	45,38
Загальновиробничі затрати	6521,38	0,92
Загальногосподарські витрати	10868,97	1,53
Всього прямих затрат	712255,37	100

Загальна сума витрат може змінюватись із-за об'єму випуску продукції, її структури, рівня змінних затрат на одиницю продукції і суми постійних витрат.

Отже, загальна сума витрат на вирощування соняшнику складе

712255,37 грн.

Важливим узагальнюючим показником собівартості продукції- витрати на одну гривню товарної продукції, який вигідний тим, що, по - перше, дуже універсальний: може розраховуватися в кожній галузі промисловості, і, по - друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком. Для більш глибокого вивчення причин зміни собівартості продукції аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень затрат на одиницю продукції з плановим і даними попередніх років в цілому і по статтях затрат. Собівартість центнера кукурудзи визначається діленням витрат (без вартості побічної продукції) на фізичну масу основної продукції. Побічною продукцією вважається бадилля і продукція, яка не реалізована, згодована худобі.

Проаналізувавши структуру собівартості кукурудзи на зерно на плановий рік, користуючись даними технологічної карти та попередніми розрахунками, бачимо, що найвища питома вага по витратах на майбутній рік припала на витрати пального 45,38%.

Собівартість 1 ц кукурудзи на зерно при цьому складе: 712255,37/16512=43,14 грн/ц, а собівартість 1 га - 712255,37/320=2225,8 грн

Розділ 5. Організація збуту та фінансові результати виробництва кукурудзи на зерно

Аналіз фінансового стану підприємства є одним з найважливіших для розуміння вихідної точки змін та прорахунку можливих варіантів дій, спрямованих на покращення ефективності функціонування підприємства. Адже фінансова система є чимось на зразок кровоносної системи організму для підприємства. Будь-який недолік в прорахунках та недостача засобів в одній сфері діяльності підприємства може порушити ефективність всієї системи діяльності підприємства та не тільки призвести до недоотримання прибутку, а й до збитковості діяльності організації.

Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності, її доходність і є вирішальними для підприємства. Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів. У ринковій економіці метою будь-якого підприємства є отримання прибутку. На підставі розміру отриманих доходів визначається економічна стратегія підприємства з питань управління матеріальними трудовими та фінансовими ресурсами, а також із питань, пов'язаних із інвестуванням у розвиток підприємства.

Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх затрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.