Аналіз стану управління грошовими потоками на прикладі ВАТ "Сумиобленерго"

- самостійність прийняття управлінських рішень тощо.

Суттєвим фактором моделі грошових розрахунків є рівень її впливу на формування абсолютної величини та напрямку грошових потоків, а, отже, необхідність узгодження основних параметрів грошових розрахунків їх потребами моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання. Серед основних напрямків такого узгодження можна виділити наступні: (1) розподіл у часі абсолютної величини грошового потоку; (2) взаємоузгодження абсолютних величин вхідних та вихідних грошових потоків суб'єкта господарювання з позицій максимального покриття потреби підприємства у капіталі за рахунок внутрішніх джерел фінансових ресурсів (перш за все, вхідних грошових потоків від операційної діяльності); (3) забезпечення своєчасності та повноти формування грошового потоку (як з позицій інкасації виручки від реалізації та дебіторської заборгованості, так і фінансування грошових та фінансових зобов'язань підприємства) тощо.

Асиміляція впливу визначених факторів моделі грошових розрахунків забезпечується виконанням фінансово-математичної процедури, яка включає у себе наступну сукупність послідовних ітерації:

- визначенням кількісного впливу управлінських рішень щодо грошових розрахунків на формування грошового потоку суб'єкта господарювання;

- порівняння отриманої величини із її цільовим значенням (прогнозними або плановими характеристиками) грошового потоку;

- визначення порядку приведення впливу форми грошових розрахунків до прийнятного результату шляхом корегування параметрів грошових розрахунків по конкретному випадку;

- виконання грошових розрахунків та контролінг формування грошового потоку суб'єкта господарювання;

- формування на основі ретроспективного аналізу грошових розрахунків (наслідків впливу форми грошових розрахунків на грошові потоки) інформаційної бази фінансового менеджменту, у тому числі, і для потреб управління грошовими розрахунками як функціонально-організаційного блоку моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Оптимізація грошових розрахунків як напрямок управління грошовими потоками суб'єкта господарювання тісно переплітається із формування, обігом та погашенням дебіторської та кредиторської заборгованості. Так, дебіторська заборгованість являється наслідком (продуктом) реалізації моделі грошових розрахунків в системі управління грошовими потоками, однак управління такою заборгованістю характеризується дещо іншими принципами та технологіями здійснення, що дозволяє виокремити управління дебіторською заборгованістю як окремий функціонально-організаційний блок управління грошовими потоками суб'єкта господарювання, загалом, модель управління дебіторською заборгованістю суб'єкта господарювання включає використання сукупності фінансово-математичних методів, які виступають методологічним базисом процесу управління, відповідно, метод управління дебіторською заборгованістю можна визначити як сукупність конкретних методик, технологій, способів та прийомів обґрунтування управлінських фінансових рішень щодо зміни абсолютної величини або оптимізації структури дебіторської заборгованості, а також форм їх виконання.

Модель управління дебіторською заборгованістю включає наступні складові елементи:

1) статичний аналіз фінансової інформації щодо дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, інтерпретація значень основних фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються для такого аналізу;

2) динамічний (трендовий) аналіз та оцінка тенденцій розвитку ситуації із погашенням контрагентами дебіторської заборгованості;

3) обґрунтування оптимального терміну надання відстрочки оплати рахунків покупцями;

4) рефінансування дебіторської заборгованості підприємства (використання обліку векселів, факторингу та форфейтингу боргових вимог підприємства до третіх осіб для покриття поточної потреби у капіталі);

5) контроль простроченої дебіторської заборгованості та попередження формування безнадійної заборгованості тощо.

У свою чергу, кредиторська заборгованість також являється продуктом грошових розрахунків суб'єкта господарювання із його контрагентами, і управління нею базується на специфічних принципах та методологічних засадах, що дозволяє виокремити ще функціональне організаційний блок управління грошовими потоками суб'єкта господарювання - управління кредиторською заборгованістю підприємства. Загалом, модель управління дебіторською заборгованістю суб'єкта господарювання формується як сукупність окремих фінансово-математичних методів, які виступають методологічним базисом процесу управління, - сукупність конкретних методик, технологій, способів та прийомів обґрунтування управлінських фінансових рішень щодо зміни абсолютної величини або оптимізації структури кредиторської заборгованості, а також форм їх виконання, відповідно, модель управління кредиторською заборгованістю включає наступні складові елементи:

1) статичний та динамічний аналіз формування та погашення кредиторської заборгованості суб'єкта господарювання та її впливу на величину його грошових потоків;

2) обґрунтування доцільності отримання відстрочки оплати рахунків постачальників, а також оптимального терміну такої відстрочки;

3) попередження формування прострочена кредиторської заборгованості та забезпечення, за необхідності, пролонгації кредиторської заборгованості тощо.

2. Організація та методика управління грошовими потоками

підприємства

2.1 Методичні підходи до аналізу грошових потоків підприємства

Аналіз руху грошових коштів є необхідною умовою ефективного управління грошовими потоками, які забезпечують фінансово-господарську діяльність підприємства.

Метою аналізу грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а також забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових потоків є засобом формалізації аналітичного процесу, її приблизну структуру наведено у табл. 2.1. Реалізація елементів наведеної у табл. 2.1 організаційно-інформаційної моделі аналізу грошових потоків підприємства забезпечує досягнення поставленої мети.

У таблиці 2.1 на першому класифікаційному рівні економічну інформацію згруповано за ознакою середовища, у якому вона утворюється, тобто розподілено на зовнішню та внутрішню. Важливим джерелом нормативної інформації щодо руху грошових коштів є затверджені наказом Міністерства фінансів План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, зокрема, П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів", П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", П(С)БО 11 "Зобов'язання" та деякі інші документи.

Планова інформація стосовно грошових потоків формується безпосередньо на підприємстві, виходячи зі стратегічних напрямів його розвитку, вимог чинного законодавства та відповідних нормативних документів, і міститься у фінансових планах, бізнес-планах, інвестиційних проектах, кошторисах. Основними джерелами фактографічної інформації щодо грошових потоків є бухгалтерський облік. За напрямами використання інформація стосовно руху грошових коштів розподіляється на зовнішню (яка використовується для оцінки та контролю дотримання чинного законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та інших нормативних документів), планову (яка є базою порівняння для аналізу і контролю виконання планових показників), фактографічну (яка характеризує залишки, обороти з надходження і витрачання грошових коштів підприємства і використовується в аналізі, контролі та прогнозуванні).

Таблиця 2.1 - Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових потоків підприємства

1. Мета і завдання аналізу грошових потоків
1.1. Мета	1.2. Завдання
- Метою аналізу грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а також забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства	- Аналіз джерел утворення грошових коштів - Аналіз напрямів витрачання грошових коштів - Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності підприємства - Аналіз взаємозв'язку прибутку і змін грошових коштів - Аналіз взаємозв'язку зростання обсягів фінансово-господарської діяльності і потреб у грошових коштах
2. Об'єкти і суб'єкти аналізу грошових потоків
2.1. Об'єкти	2.2. Суб'єкти
- Залишки грошових коштів та їх еквівалентів на певну дату - Надходження грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства	- Вищі посадові особи підприємства - Економічні служби підприємства - Керівники функціональних та структурних підрозділів підприємства
- Витрачання грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства * Чинники, що спричинили зміну грошових активів	- Власники та акціонери. - Зовнішні користувачі інформації
3. Система економічних показників аналізу грошових потоків
3.1. Абсолютні вартісні показники, джерелом яких є облік	3.2. Відносні показники, які є наслідком аналітичної обробки облікової інформації
- Залишки та обороти з надходження і витрачання грошових коштів та їх еквівалентів - Фінансові результати діяльності підприємства - Активи підприємства - Власний капітал і зобов'язання - Абсолютні показники динаміки	- Відносні показники структури активів, власного капіталу та зобов'язань - Відносні показники динаміки - Відносні показники інтенсивності процесів: коефіцієнти обороту з надходження і витрачання грошових коштів; коефіцієнт достатності чистого операційного грошового потоку; коефіцієнт ліквідності грошового потоку; коефіцієнт ефективності грошового потоку
4. Інформаційне забезпечення аналізу грошових потоків
4.1. Зовнішня інформація	4.2. Внутрішня інформація
- Правова - Нормативна - Довідкова	- Планова - Фактографічна
5. Методичні прийоми обробки первинної (вхідної) інформації
5.1. Економіко-логічні методи	5.2. Економіко-математичні методи
- Групування - Порівняння - Розрахунок відносних показників - Розрахунок середніх показників - Деталізація - Елімінування	- Методи обробки динамічних рядів - Методи регресійно-кореляційного аналізу - Методи моделювання
6. Узагальнення і реалізація результатів аналізу фінансового стану
6.1. Узагальнення результатів	6.2. Реалізація результатів
- Систематизація інформації. - Кількісна оцінка втрачених можливостей збільшення абсолютної величини грошових коштів та прискорення їх оборотності - Кількісна оцінка потенційного збільшення абсолютної величини грошових коштів та прискорення їх оборотності - Оцінка вірогідності прогнозованих показників - Розробка багатоваріантних заходів щодо збільшення абсолютної величини грошових коштів та прискорення їх оборотності у майбутньому періоді - Оформлення результатів аналізу і передача їх в управлінські структури для реалізації запропонованих заходів	- Оцінка заходів щодо збільшення абсолютної величини грошових коштів та прискорення їх оборотності - Вибір оптимального варіанту заходів - Прийняття рішення щодо реалізації обраного варіанту заходів - Доведення прийнятого рішення до виконавців - Забезпечення контролю за виконанням прийнятих рішень

Методичні прийоми, які включено до моделі, дозволяють здійснити загальний аналіз грошових потоків, аналіз руху грошових коштів, а також аналіз фінансових коефіцієнтів, що визначають достатність чистого грошового потоку, ліквідність грошового потоку, ефективність грошового потоку підприємства.

В процесі аналізу грошових потоків використовується досить широкий спектр напрямів аналітичних процедур та методичних підходів щодо аналізу. Всю сукупність аналітичних процедур за формами здійснення на думку Г.В. Ситник можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Форми аналізу грошових потоків підприємства

Класифікаційні ознаки	Форми аналізу
Спрямованість аналізу	- Аналіз обсягу грошових потоків - Аналіз динаміки грошових потоків - Аналіз структури грошових потоків - Аналіз рівномірності грошових потоків - Аналіз синхронності грошових потоків - Аналіз збалансованості грошових потоків - Аналіз ліквідності грошових потоків - Кількісна оцінка факторів, що визначають стан грошових потоків - Аналіз ефективності грошових потоків
Період проведення	- Ретроспективний аналіз - Поточний аналіз - Перспективний аналіз
Глибина аналітичної процедури	- Експрес-аналіз грошових потоків - Поглиблений аналіз грошових потоків
Інструменти аналізу	- Аналіз грошових потоків з використанням ПЕОМ - Аналіз грошових потоків без використання ПЕОМ
Суб'єкти аналізу	- Внутрішній аналіз грошових потоків - Зовнішній аналіз грошових потоків
Ступінь охоплення об'єкта аналізу	- Суцільний аналіз грошових потоків - Вибірковий аналіз грошових потоків
Зміст програми аналізу	- Комплексний аналіз грошових потоків - Тематичний аналіз грошових потоків

На думку фахівців, методологія аналізу грошових потоків знаходиться в стадії свого формування. Найбільш послідовний та аналітично цілісний методичний підхід представлено в роботах українського дослідника професора І.О. Бланка [13]. Згідно з викладеною концепцією, аналіз грошових потоків підприємства доцільно проводити за такими етапами роботи, як: вивчення динаміки обсягу формування позитивного грошового потоку, оцінка обсягу формування від'ємного грошового потоку, дослідження збалансованості грошових потоків, вивчення синхронності грошових потоків та оцінка ефективності грошових потоків. Дана методика забезпечує комплексне вивчення характеристик грошових потоків у процесі аналізу, логічність побудови аналітичної процедури, передбачає широкий спектр розрахункових показників, що пропонуються до використання.

Л.О. Лігоненко та Г.В.Ситник розвиваючи та доповнюючи існуючі методичні підходи, стверджують, що аналіз грошових потоків передбачає проведення наступних етапів дослідження[36,с.105]:

1-й етап. Аналіз обсягу та динаміки грошових потоків, метою проведення якого є визначення загальних обсягів грошових потоків, основних тенденцій та пропорцій їх розвитку.

2-й етап. Анапи джерел формування грошових коштів, що передбачає вивчення структури позитивного грошового потоку за видами діяльності, ранжирування джерел надходження грошових коштів, визначення місця (вагомості) кожного з них у грошовому забезпеченні функціонування підприємства.

3-й етап. Аналіз напрямів використання грошових коштів, об'єктом якого є вихідний грошовий потік підприємства. Оцінка структури вихідного грошового потоку за видами діяльності та ранжирування окремих напрямів використання дозволяє визначити найбільш "грошомісткі" з них та, відповідно, зосередити увагу на процесі їх формування, можливих резервах скорочення, ефективного розподілу в часі. Так, на підприємстві доцільно проаналізувати вихідний грошовий потік від операційної діяльності за видами виплат, що його формують. Результати такого аналізу надають цінну інформацію для прийняття оперативних рішень та прогнозування перспективного стану вихідного грошового потоку.

4-й етап. Аналіз рівномірності грошових потоків, метою якого є ідентифікація та оцінка основних видів грошових потоків за ступенем регулярності здійснення, виявлення факторів коливань грошових потоків, наявності та причин затримок у надходженні грошових коштів та відкладенні запланованих видатків.

Показники рівномірності грошових потоків, що розраховуються в межах цього етапу аналізу, характеризують рівномірність надходження та витрачання грошових коштів протягом періоду, що дозволяє оцінити їх розподіл в часі. Розрахунок даних показників базується на класифікації грошових потоків з точки зору регулярності.

Для аналізу рівня рівномірності грошових потоків застосовують наступні показники:

Середньоквадратичне відхилення надходження грошових коштів :

(2.1)

де -- середній за період обсяг позитивного грошового потоку;

- обсяг позитивного грошового потоку за період.

Даний показник характеризує діапазон коливань позитивного грошового потоку, тобто визначає, наскільки рівномірно надходять грошові кошти протягом періоду, що досліджується.

Середньоквадратичне відхилення витрачання грошових коштів , яке характеризує діапазон коливання вихідного грошового потоку:

 (2.2)

де -- середній обсяг вихідного грошового потоку;

-- обсяг вихідного грошового потоку за період.

Коефіцієнт варіації надходження грошових коштів :

(2.3)

де - середньоквадратичне відхилення надходження грошових коштів, що показує ступінь нерівномірності позитивного грошового потоку;

-- середній за період обсяг позитивного грошового потоку.

Коефіцієнт варіації вихідного грошового потоку , який визначає ступінь нерівномірності витрачання грошових коштів:

(2.4)

де -- середній обсяг вихідного грошового потоку;

- середньоквадратичне відхилення витрачання грошових коштів.

Коефіцієнт рівномірності надходження грошових коштів (K_pN), який характеризує ступінь рівномірності надходження грошових коштів:

K_pN =100 -V_n (2.5)

де -- обсяг вихідного грошового потоку за період.

Коефіцієнт рівномірності витрачання грошових коштів (K_pV), що вказує на ступінь рівномірності та ритмічності вихідного грошового потоку:

K_pV=100-V_v (2.6)

де V_v - коефіцієнт варіації вихідного грошового потоку.

Ступінь регулярності позитивного грошового потоку (С_рн):

(2.7)

де ПГП_р - обсяг регулярного позитивного грошового потоку;

ПГП - обсяг позитивного грошового потоку.

Ступінь регулярності надходження грошових коштів показує частку грошових надходжень, які є регулярними, тобто дозволяє визначити стабільні позитивні потоки та джерела їх надходження. На регулярність позитивного грошового потоку вказує значення показника, що прямує до одиниці. Зростання регулярності є свідченням стабільності операційної діяльності й полегшує процес планування грошових потоків, підтримку належного рівня ліквідності.

Відносна частота негативних відхилень у рівномірності позитивного грошового потоку від операційної діяльності (К_н):

(2.8)

де N_н - кількість періодів, протягом яких спостерігались негативні відхилення варіативного компоненту позитивного грошового потоку від операційної діяльності;

n - кількість періодів, що досліджувались.

Даний показник характеризує частоту зменшення обсягу позитивного грошового потоку від операційної діяльності протягом періоду, що демонструє ступінь ризику даного виду операційної діяльності щодо можливостей генерування позитивного грошового потоку та дозволяє аналітику виявляти причини негативних коливань в надходженні грошових коштів, розробляти заходи стабілізації позитивного грошового потоку та підвищувати обґрунтованість касових планів. Високе значення показника вказує на високий ступінь ризику падіння позитивного грошового потоку, що потребує створення резервного запасу грошових коштів для забезпечення платоспроможності.

Рівень дефіцитності позитивного грошового потоку від операційної діяльності (Р_дгпо):

(2.9)

де ЗНК_сер - середньоденний обсяг затримки позитивного грошового потоку від операційної діяльності (середньоденна затримка погашення дебіторської заборгованості);

ПГП_сер -- середньоденний обсяг позитивного грошового потоку від операційної діяльності.

Рівень дефіцитності позитивного грошового потоку характеризується часткою середньоденного обсягу затриманих грошових надходжень у середньоденному позитивному грошовому потоці та демонструє те, наскільки вчасно і в якому обсязі надходять грошові кошти. Високий рівень показника вказує на високу вірогідність виникнення дефіциту грошових коштів для обслуговування господарської діяльності.

Середній період затримки позитивного грошового потоку від операційної діяльності (Т_деф):

(2.10)

де N - період надходження затриманих платежів;

n - кількість днів у періоді, що досліджувався.

Він характеризує середній термін, протягом якого відбувається затримка надходження грошових коштів, виходячи з чого аналітик має можливість прогнозувати ускладнення ліквідного характеру та здійснювати пошук резервів їх уникнення шляхом створення резервного запасу грошових коштів, пошуку зовнішніх джерел залучення грошових ресурсів тощо.

Частота виникнення затримок у надходженні грошових коштів від операційної діяльності (Ч_знгк):

(2.11)

де k - кількість випадків затримки надходження грошових коштів.

Частота виникнення затримок в надходженні грошових коштів характеризує ступінь ризику настання таких затримок, що дозволяє оцінювати можливі збої в розвитку грошових потоків та розробляти заходи щодо уникнення дефіциту грошових коштів.

Частота перевитрачання грошових коштів у процесі операційної діяльності (К_п):

(2.12)

де N_н - кількість періодів, протягом яких спостерігалось перевитрачання грошових коштів.

Частота перевитрачання грошових коштів характеризує ймовірність виникнення додаткових видатків грошових коштів і ситуацій, коли обсяги витрачання грошових коштів перевищують їх середні обсяги, що дозволяє виявляти причини таких ситуацій та розробляти інструментарій їх регулювання й уникнення ускладнень ліквідного характеру.

5-й етап. Аналіз збалансованості грошових потоків, метою проведення якого є дослідження узгодженості обсягів надходження та витрачання грошових коштів, що визначає ступінь динамічної платоспроможності підприємства, його фінансову рівновагу й можливості забезпечення стійкого економічного зростання. Для дослідження рівня збалансованості грошових потоків застосовують наступні показники.

Балансове рівняння грошових коштів:

ГА_п+ПГП= ВГП+ГА_к (2.13)

де ГА_п (ГА_к) - запас грошових коштів на початок (кінець) періоду;

ПГП -- позитивний грошовий потік;

ВГП - від'ємний грошовий потік.

Індикатором незбалансованості окремих видів грошових потоків виступає зменшення запасу грошових коштів на кінець досліджуваного періоду в порівнянні з початком.

Чистий грошовий потік (ЧГП):

ЧГП=ПГП-ВГП (2.14)

де ПГП - позитивний грошовий потік;

ВГП - від'ємний грошовий потік.

Чистий грошовий потік характеризує грошовий результат діяльності підприємства, обсяг його власних фінансових ресурсів, що перебувають у грошовій формі. Він характеризує приріст ринкової вартості підприємства за досліджуваний період.

Коефіцієнт "якості" чистого грошового потоку (К_я):

(2.15)

де ЧП - обсяг чистого прибутку;

А_м - обсяг амортизаційних відрахувань;

ЧГП - обсяг чистого грошового потоку.

Коефіцієнт "якості" чистого грошового потоку надає узагальнюючу характеристику структури джерел формування чистого грошового потоку. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням частки чистого прибутку в його формуванні за рахунок зростання обсягів операційної діяльності.

Коефіцієнт достатності грошових потоків від операційної діяльності (КД_чгп):

(2.16)

де ОБ - сума виплат основного боргу по кредитам та позикам;

- сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей в складі обігових активів;

Д - сума дивідендів, що сплачуються.

Даний коефіцієнт характеризує ступінь достатності грошових коштів від операційної діяльності для покриття витрат на відшкодування капіталу, чистих інвестицій в операційні запаси та готівкові дивіденди. Значення показника на рівні одиниці свідчить про достатність власних грошових коштів для покриття потреб у них. Щоб уникнути впливу економічних циклів, рекомендується здійснювати розрахунок даного показника за підсумками діяльності підприємства за п'ять років.

Середньоденний дефіцит грошових коштів , який розраховується наступним чином:

(2.17)

де ДГК_i - дефіцит грошових коштів, що виникає в певний день періоду.

Даний показник характеризує обсяг середньоденного дефіциту грошових коштів, що виникає в процесі господарської діяльності підприємства. Його розрахунок дозволяє оцінити можливу нестачу грошових коштів, виявити її причину та вжити заходів щодо уникнення проблем з ліквідністю.

Рівень дефіцитності грошових коштів (Р_деф):

(2.18)

де - середньоденний позитивний грошовий потік від операційної діяльності.

Значення цього показника вказує на те, яку частку від середньоденного позитивного грошового потоку від операційної діяльності становить величина середньоденного дефіциту грошових коштів, що дозволяє визначити обсяги додаткових надходжень, які має забезпечити підприємство для покриття такого дефіциту. Розрахунок рівня дефіцитності грошових коштів є важливим інструментом обґрунтування обсягу резервного запасу грошових коштів.

Середній період дефіцитності грошових коштів (Т_деф) - характеризує, протягом якого періоду підприємство відчуває нестачу грошових коштів і потребує мобілізації додаткових резервів залучення грошових коштів або зменшення витратної частини платіжного календаря:

(2.19)

де N - період погашення відкладених платежів;

k - кількість випадків відкладення платежів.

Частота виникнення дефіциту грошових коштів (Ч_деф), яка характеризує появу ускладнень ліквідного характеру в процесі господарської діяльності підприємства і розраховується як:

(2.20)

де N - період погашення відкладених платежів.

Коефіцієнт достатності грошових потоків (К_дгк) - дає узагальнюючу характеристику збалансованості грошових потоків і розраховується наступним чином:

(2.21)

де ЗГК - запас грошових коштів на момент оцінки;

ВГ_ф - фактичне витрачання грошових коштів за період оцінки;

ВГ_в - відкладене витрачання грошових коштів за період оцінки.

Інтерпретація результатів оцінки коефіцієнта достатності грошових коштів представлена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Матриця діагностики збалансованості грошових потоків на основі оцінки коефіцієнта достатності грошових коштів

Значення показника	Характеристика ситуації
Кдгк > 1 при ВГв =0	Достатньо грошових коштів для виконання всіх необхідних платежів, що дозволяє уникнути дефіциту грошових коштів. Необхідно підтримувати досягнутий рівень збалансованості грошових потоків
Значення показника	Характеристика ситуації
Кдгк > 1 при ВГв>0	Коефіцієнт достатності свідчить про можливість підприємства виконувати необхідні платежі, але при цьому наявне відкладене витрачання грошових коштів. Це може бути свідченням або халатності відповідальної особи за здійснення витрачання грошових коштів, що негативно відображається на іміджі та кредитному рейтингу підприємства, або так званого відкладання витрачання грошових коштів у зв'язку з очікуванням більш пріоритетного витрачання, яке потребує мобілізації певного обсягу грошових коштів і є важливим для підприємства. Прикладом такої ситуації може бути відкладення видатків з погашення кредиторської заборгованості з метою мобілізації коштів на сплату податків, або основної суми боргу банківській установі. Такі явища "очікування" в Україні досить поширені. Подібну ситуацію, на нашу думку, можна вважати ознакою розбалансованості грошових потоків
Кдгк < 1 при ВГв >0	У підприємства періодично не вистачає грошових коштів для забезпечення необхідних видатків у процесі діяльності. Така ситуація потребує синхронізації потоків, пошуку джерел скорочення витратної частини та збільшення доходної частини бюджету грошових коштів

де К_дгк - коефіцієнт достатності грошових коштів;

В_в - обсяги відкладених платежів (обсяг дефіциту грошових коштів).

Ступінь покриття стабільного вихідного грошового потоку від операційної діяльності гарантованим позитивним грошовим потоком від операційної діяльності (С_п):

(2.22)

де ГППО - гарантований мінімальний грошовий потік від операційної діяльності;

СВПО - стабільний вихідний грошовий потік від операційної діяльності.

Даний показник дозволяє оцінити можливість підприємства забезпечувати збалансованість грошових потоків при несприятливих умовах господарювання, коли надходження грошових коштів мінімальні, що дозволяє зробити висновки про спроможність підприємства зберігати відносно стійке фінансове становище при сприятливій кон'юнктурі ринку.

Довжина фінансового циклу (період обороту грошових коштів) підприємства (ДФЦ):

ДФЦ = П_з + П_дз - П_кз (2.23)

де П_з - період обороту запасів;

П_дз - період обороту дебіторської заборгованості;

П_кз - період обороту кредиторської заборгованості.

Довжина фінансового циклу характеризує період обороту грошових коштів, що обслуговують операційну діяльність, та загальний період обороту грошових коштів. Інтерпретація результатів аналізу довжини фінансового циклу підприємства представлена в табл. 2.4.

6-й етап. Аналіз синхронності грошових потоків, метою якого є оцінка ступеню узгодженості грошових потоків у часі, що значним чином визначає стан фінансової рівноваги підприємства. З цією метою застосовують коефіцієнт кореляції вхідного та вихідного грошових потоків (КК):

(2.24)

де Р - частота виникнення відхилень позитивного та від'ємного грошових потоків у досліджуваному періоді;

ПГП (ВГП) - позитивний (від'ємний) грошовий потік в одному інтервалі досліджуваного періоду;

- середній обсяг позитивного (від'ємного) грошового потоку в одному інтервалі досліджуваного періоду;

- середньоквадратичне відхилення позитивного (від'ємного) грошового потоку в досліджуваному періоді;

n - загальна кількість інтервалів у досліджуваному періоді.

Таблиця 2.4 - Інтерпретація результатів аналізу довжини фінансового циклу підприємства

Значення показника	Характеристика ситуації	Рекомендовані заходи
ДФС =0 при відсутності простроченої кредиторської заборгованості	Підприємство має рівноважний фінансовий цикл: періоди надходження коштів від реалізації запасів та погашення дебіторської заборгованості співпадають з періодами погашення кредиторської заборгованості, що свідчить про збалансованість і синхронність грошових потоків з операційної діяльності	Підтримання ситуації
ДФС=0 при наявності простроченої кредиторської заборгованості	Ситуація свідчить про наявність ознак порушення збалансованості й синхронності грошових потоків. Підприємство відчуває дефіцит грошових коштів, який намагається компенсувати шляхом використання позикових коштів, термін погашення яких минув. Наявність простроченої дебіторської заборгованості вказує на ознаки технічної неплатоспроможності підприємства	Ситуація вимагає пошуку резервів прискорення надходження грошових коштів та можливості перегляду умов надання відстрочки платежу в сторону його збільшення
ДФЦО при відсутності простроченої кредиторської заборгованості	Підприємство характеризується надлишковим фінансовим циклом: надходження грошових коштів від продажу запасів та погашення дебіторської заборгованості відбувається в коротші терміни, ніж настає період погашення кредиторської заборгованості, тобто надходження грошових коштів з операційної діяльності перевищує витрачання грошових коштів	Пошук напрямів ефективного інвестування вільних грошових коштів підприємства
ДОЦ.<0 при наявності простроченої кредиторської заборгованості	Ситуація характеризується розбалансованістю грошових потоків, наявністю дефіциту грошових коштів, що призводить до суттєвого погіршення фінансового стану підприємства	Необхідна розробка заходів, спрямованих і на пошук резервів і зростання позитивного грошового потоку, прискорення надходження грошових коштів, підвищення платіжної дисципліни підприємства
ДФЦ>0	Грошові потоки підприємства характеризуються розбалансованістю, що негативно відображається на фінансовому стані підприємства: строк погашення кредиторської заборгованості настає швидше, ніж надходять кошти від продажу запасів та інкасації дебіторської заборгованості	Ситуація потребує реалізації комплексу заходів щодо підвищення ефективності управління оборотними активами, позиковими коштами, пошуку резервів зростання обсягів діяльності, тобто програми оздоровлення фінансового стану підприємства

7-й етап. Аналіз ліквідності грошових потоків, метою якого є дослідження можливостей підприємства по здійсненню необхідних платежів і особливо по погашенню зобов'язань. З цією метою розраховуються наступні показники:

Коефіцієнт перспективної ліквідності грошового потоку (KL), розрахований як:

(2.25)

де ГА_п(к) - обсяг грошових активів на початок (кінець) планового періоду;

ПГП - обсяг планового позитивного грошового потоку;

ВГП -- обсяг планового вихідного грошового потоку.

Даний показник розраховується на основі прогнозного бюджету руху грошових коштів, тобто є показником оцінки перспективного стану грошових потоків. Протягом періоду, що досліджується, значення показника повинне максимально наближатися до одиниці. Якщо даний коефіцієнт значно перевищує одиницю, це свідчить про неефективне управління грошовими потоками з точки зору забезпечення доходності. Значення показника значно менше одиниці свідчить про підвищений ризик втрати ліквідності.

Відносний індекс ліквідності, що розраховується за наступною формулою:

(2.26)

де ЧГП - обсяг чистого грошового потоку;

- середньоквадратичне відхилення чистого грошового потоку від середньої величини, що очікується.

Даний показник вказує на можливість покриття наявними грошовими коштами можливі флуктуації грошових потоків підприємства. Низьке значення відносного індексу ліквідності відповідає високій вірогідності технічної неплатоспроможності. Інтерпретація результатів оцінки цього показника представлена в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Матриця діагностики відносного індексу ліквідності

Значення показника	Характеристика ситуації	Необхідні заходи
IL<1	Підприємство не спроможне покривати очікувані флуктуації грошових потоків наявними запасами грошових коштів та приростом грошових коштів у результаті проведення господарських операцій	Пошук резервів зростання обсягу чистого грошового потоку та зменшення ступеню коливання грошових потоків. 3 цією метою має бути задіяний механізм пошуку резервів підвищення доходності торговельної діяльності, що дозволить підвищити обсяги надходжень та забезпечити їх регулярність, здійснювати жорсткий контроль погашення дебіторської заборгованості. Для зменшення рівня коливання грошових потоків необхідно підвищувати точність прогнозування руху грошових коштів, його обґрунтований розподіл в часі, налагодження контролю за виплатами
IL=1	Наявний запас грошових коштів та їх приріст в результаті проведення господарської діяльності дозволяє покривати можливі флуктуації грошових потоків	Комплекс заходів щодо утримання ситуації та пошук резервів зростання чистого грошового потоку для можливості його реінвестування
ІL>1	Наявний запас грошових коштів та їх приріст у результаті господарської діяльності дозволяє покривати можливі флуктуації грошових потоків, забезпечуючи при цьому резерв грошових коштів, який може бути вигідно реінвестований	Комплекс заходів щодо утримання ситуації та пошук ефективних напрямів інвестування грошових коштів для підвищення ефективності діяльності підприємства

Коефіцієнт ліквідності грошових потоків (КЛ), який характеризує здатність підприємства покривати необхідні витрати грошових коштів позитивним грошовим потоком у звітному періоді:

(2.27)

де ПГП - позитивний грошовий потік;

ВГП -- від'ємний грошовий потік.

Ступінь покриття прострочених зобов'язань чистим грошовим потоком (С_ппз):

С_ппз=ЧГП/ПЗ*100 (2.28)

де ПЗ -- обсяг прострочених зобов'язань.

Він показує можливість підприємства покривати прострочені зобов'язання без "ушкоджень" для поточної діяльності підприємства. Значення коефіцієнта вище одиниці свідчить про спроможність підприємства сплатити прострочені зобов'язання без відволікання грошових коштів з поточної діяльності, не провокуючи відкладення платежів поточного характеру внаслідок погашення зобов'язань минулих періодів. Значення показника менше одиниці свідчить про "дефіцитність" грошових потоків підприємства, їх низький рівень ліквідності, що призводить до неможливості погашення прострочених зобов'язань без ускладнень в поточному періоді, тобто їх виконання потягне за собою появу нових неплатежів.

Коефіцієнт перспективного виконання зобов'язань (К_пвбз):

(2.29)

де ПГП_о (ПГП_і, ПГП_ф) - плановий позитивний грошовий потік від операційної (інвестиційної, фінансової) діяльності;

ТБЗ - термінові боргові зобов'язання в плановому періоді.

Даний показник є аналогом коефіцієнта загального покриття, але носить динамічний характер, так як оперує не статичними величинами (запасами), а динамічними - потоками. Це дозволяє оцінювати більш об'єктивно прогнозний рівень платоспроможності підприємства. Точність розрахунку даного показника забезпечується якісним складанням плану руху грошових коштів.

Інтерпретація результатів оцінки коефіцієнта перспективного виконання боргових зобов'язань представлена в табл. 2.6.

8-й етап. Аналіз факторів, що визначають стан грошових потоків. Метою цього етапу є проведення кількісної оцінки основних чинників, що визначають стан грошових потоків підприємства. Для проведення такої оцінки застосовуються методи детермінованого та стохастичного факторного аналізу. Прикладами проведення такого аналізу є:

8.1 Дослідження методом ланцюгових підстановок впливу позитивного та від'ємного грошових потоків, вхідного грошового сальдо на зміну запасів грошових коштів на кінець періоду. Для цього застосовують модель, яка формується виходячи з балансового рівняння грошових коштів.

8.2 Дослідження методом ланцюгових підстановок впливу швидкості обороту запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості на довжину фінансового циклу підприємства. З цією метою застосовують модель розрахунку довжини фінансового циклу.

Таблиця 2.6 - Діагностика показника перспективного виконання боргових зобов'язань

Значення показника	Характеристика ситуації	Необхідні заходи
Кпвбз <1 при	Підприємство не спроможне виконати в наступному місяці усі боргові зобов'язання навіть за умови повного забезпечення витрачення грошових коштів на інші цілі, висока імовірність виникнення ситуації банкрутства	Ранжирування боргових зобов'язань по часу виконання, проведення переговорів з кредиторами на перенесення термінів платежів, пошук резервів зростання грошових надходжень
Кпвбз = 1	Підприємство може виконати в наступному місяці усі боргові зобов'язання, але тільки за умови скорочення витрачання грошових коштів на поточні потреби (часткового фінансування операційних витрат)	Ранжирування поточних потреб за ступенем пріоритетності, визначення можливостей перенесення термінів поточних операційних платежів, пошук резервів зростання грошових надходжень та скорочення операційних витрат; при неможливості урегулювання ситуації - визначення можливості перенесення термінів сплати боргових зобов'язань
Кпвбз > 1	Підприємство має можливість без ускладнення для поточного фінансування діяльності виконати усі термінові боргові зобов'язання. Необхідно враховувати, наскільки коефіцієнт перевищує одиницю, розглянувши додатково прогнозовані грошові потоки за ступенем їх пріоритетності, якщо це перевищення незначне для забезпечення достатності грошових коштів для підтримання процесу господарювання, необхідно здійснювати пошук резервів зростання грошових надходжень	Контроль за терміном сплати, недопущення накладання санкцій

8.3 Дослідження методом ланцюгових підстановок впливу зміни середнього позитивного грошового потоку та рівня дефіцитності грошових коштів на середній обсяг дефіциту грошових коштів. Для цього застосовується наступна модель:

(2.30)

де - середній дефіцит грошових коштів;

- середній позитивний грошовий потік,

- рівень дефіцитності грошових коштів підприємства.

9-й етап. Аналіз ефективності управління грошовими потоками є завершальним етапом аналітичної роботи, мета якого - визначити результативність управлінських рішень щодо грошових потоків підприємства та їх вплив на стан фінансової рівноваги і забезпечення сталого економічного зростання. Для аналізу ефективності управління грошовими потоками використовують наступні показники. Коефіцієнт ефективності грошових потоків:

(2.31)

де ЧГП - обсяг чистого грошового потоку;

ВГП -- обсяг вихідного грошового потоку.

Коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку від операційної діяльності:

(2.32)

де ЧГП_од - чистий грошовий потік від операційної діяльності;

Д - сума сплачених дивідендів;

-- сума приросту реальних інвестицій;

- сума приросту довгострокових фінансових інвестицій.

Даний коефіцієнт показує частку грошових інвестицій, спрямованих на заміну активів зростання виробництва, і вважається достатнім на рівні 8-10%. Інтерпретація результатів аналізу коефіцієнта реінвестування чистого грошового потоку представлена в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 - Матриця діагностики рівня реінвестування чистого грошового потоку від операційної діяльності

Значення показника	Характеристика ситуації	Необхідні заходи
8% < КРчгп < 10%	Необхідний приріст активів підприємство фінансує частково (на 8-10%) за рахунок приросту власних грошових ресурсів від проведення операційної діяльності, а частково (90-92%) за рахунок позикового капіталу, що є достатнім для ефективного функціонування підприємства і є свідченням ефективного управління грошовими потоками за умови, що приріст активів відповідає потребам підприємства	Комплекс заходів з підтримки ситуації, вибір ефективних джерел залучення позикового капіталу
КРчгп < 8%	Необхідний приріст активів фінансується переважно за рахунок грошових коштів із зовнішніх джерел фінансування, оскільки операційна діяльність генерує недостатній обсяг чистого грошового потоку, що свідчить про незадовільний рівень ефективності управління грошовими потоками	Заходи, спрямовані на зростання обсягу чистого грошового потоку та доведення його до розміру, що забезпечить стале економічне зростання підприємства
КРчгг > 10%	Фінансування необхідного приросту активів більш ніж на 10% підприємство здійснює за рахунок приросту власних грошових коштів від проведення операційної діяльності, що свідчить про ефективне управління грошовими потоками, збалансованість внутрішнього механізму їх формування, низький ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування	Підприємству необхідно здійснювати пошук оптимальної композиції власних та зовнішніх джерел залучення грошових коштів з метою підвищення рівня рентабельності власного капіталу, контролювати рівень ефективності інвестування чистого грошового потоку

де КР_чгп - коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку від операційної діяльності.

Викладена послідовність аналізу грошових потоків та система аналітичних показників, що формує зміст кожного з етапів роботи, дозволяє забезпечити комплексне дослідження грошових потоків, надає всебічну та повну інформацію про стан і тенденції розвитку грошових потоків, розкриває причинно-наслідкові зв'язки цих тенденцій, що створює підстави для формування коректних висновків та прийняття ефективних управлінських рішень у сфері управління грошовими потоками.

2.2 Методика аналізу структури та динаміки вхідних грошових потоків

Для проведення аналізу грошових потоків підприємства застосовують такий підхід як ретроспективний аналіз - оцінку об'єкта в минулих періодах, його структури та динаміки. Метою проведення ретроспективного аналізу грошових потоків на підприємстві є оцінка інформації про рух коштів у минулих періодах, результати якої дають змогу розробити заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання грошових ресурсів, виявлення резервів внутрішніх джерел фінансування діяльності підприємства, поліпшення структури балансу з позиції ліквідності та фінансової стійкості.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

- оцінку спроможності підприємства генерувати грошовий потік від операційної діяльності;

- оцінку потреби підприємства у споживанні одержаних коштів;

- визначення спроможності підприємства відповідати за зобов'язаннями та здійснювати інвестиційну діяльність власними грошовими ресурсами [2].

Для аналізу вхідних грошових потоків використовують таку річну звітність як звіт про рух грошових коштів, за допомогою якого можна встановити рівень фінансування діяльності підприємства за рахунок власних джерел, його залежність від зовнішніх суб'єктів, здійснювану дивідендну політику, реальний фінансовий стан і платоспроможність. Для цього необхідно оцінити динаміку і структуру вхідних грошових потоків, їх достатність для покриття витрат підприємства, ефективність їх розподілу [9,165].

Важливим є також аналіз структурних зрушень в грошових надходженнях, що вказують на наявні в діяльності підприємства тенденції в розвитку, також на негативні наслідки, до яких вони можуть приводити і які необхідно враховувати при розробці стратегії і тактики управління грошовими надходженнями підприємства.

Аналізуючи грошові потоки, їх абсолютні значення, визначають такі показники:

- Надходження

- Витрати та платежі

- Чистий грошовий потік

- Структура грошових потоків за видами діяльності

- Наявність коштів на рахунках

Однією з найважливіших умов стабільного функціонування підприємства є грошові надходження, які представлені грошовими потоками від усіх видів діяльності, які мають забезпечувати мінімально необхідний розмір грошових коштів в засобах обігу і оборотному капіталі, поєднуючись при цьому з ціллю найбільш ефективного використання коштів, тобто підтримання оптимального розміру коштів, тобто ефективного управління надлишковими і дефіцитними грошовими потоками. Для цього можна використовувати як відносні, так і абсолютні показники, що виражають взаємне співвідношення вхідних і вихідних грошових потоків [8,103].

Важливим є такий показник як чистий грошовий потік. Що розраховується як:

ЧГП=ГП_вх - ГП_вих, (2.33)

де ГП_вх -вхідний грошовий потік;

ГП_вих - вихідний грошовий потік.

Доцільно проводити аналіз ефективності грошових потоків за допомогою таких показників, які характеризують порівняну ефективність користування і управління грошовими потоками на підприємстві:

1) коефіцієнт ефективності грошових потоків;

2) коефіцієнт інвестування грошових потоків;

3) коефіцієнт рентабельності активів на основі грошових потоків;

4) коефіцієнт ефективності грошових потоків від операційної діяльності;

5) коефіцієнт ефективності грошових потоків від фінансової діяльності.

Важливим доповненням аналітичної роботи є також аналіз достатності грошових потоків, який здійснюється на базі таких показників:

1) коефіцієнт Бівера:

(2.34)

де ЧП - чистий прибуток;

2) коефіцієнт ліквідності грошових потоків:

(2.35)

де ГП_вх -вхідний грошовий потік;

ГП_вих - вихідний грошовий потік;

3) коефіцієнт достатності чистого грошового потоку:

(2.36)

де ЧГП - чистий грошовий потік;

4) коефіцієнт покриття відсотків за кредитами:

(2.37)

де ЧГП - чистий грошовий потік;

Отже, згідно наведеної в цьому підрозділі методики здійснюється аналіз структури та динаміки вхідних грошових потоків з метою виявлення недоліків в роботі підприємства і, на основі отриманих даних, розробки рекомендацій щодо заходів, які необхідно провести для покращення ситуації.

2.3 Особливості прогнозування та планування грошових потоків

підприємства

Прогнозування та планування є ключовим елементом фінансового менеджменту, забезпечуючи адекватність моделі управління фінансами суб'єкта господарювання потребам мінливого ринкового середовища та її ефективність. Таке твердження абсолютно справедливе і для моделі управління грошовими потоками підприємства, що дає нам право виділити окреме питання для розгляду базових положень організації прогнозування та планування грошових потоків суб'єкта господарювання в результаті його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Даний напрямок фінансового менеджменту (а саме, планування та прогнозування грошових потоків)включає наступні проблемні питання, зокрема:

1) визначення та обґрунтування основних цілей та завдань планування та прогнозування грошових потоків суб'єкта господарювання;

2) визначення критеріїв прийняття управлінських фінансових рішень щодо прогнозування та планування грошових потоків, які генеруються суб'єктом господарювання у рамках здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

3) аналіз основних складових елементів моделі планування та прогнозування руху грошових коштів в результаті здійснення господарських операцій суб'єктом господарювання;

4) визначення поняття та особливостей використання бюджетування для планування та прогнозування грошових потоків;

5) дослідження процедури формування та аналіз основної фінансової інформації Звіту про рух грошових коштів (Cash Flow Statement), у тому числі - аналіз первинної фінансової інформації формування Звіту та зміст основних його статей.

Так, основуючись на сукупності функціонально-організаційних особливостей та базових характеристик грошових потоків, можна визначити сукупність взаємопов'язаних цілей управління останніми в частині планування та прогнозування. Зокрема, до таких основних цілей планування та прогнозування руху грошових коштів можна віднести наступні:

· своєчасність та достовірність інформаційного забезпечення управління фінансами суб'єкта господарювання, у тому числі, зведення, обробка та узагальнення первинної фінансової інформації щодо руху грошових коштів;

· забезпечення ефективності використання грошових коштів суб'єкта господарювання через оптимальний їх розподіл у часі та просторі;

· підтримання прийнятного рівня ліквідності та платоспроможності суб'єкта господарювання, а також попередження формування чи розвитку фінансової кризи;

· забезпечення своєчасності та повноти покриття потреби підприємства у капіталі для фінансування поточних грошових зобов'язань в рамках операційної, інвестиційної чи фінансової діяльності;

· підтримання адекватного балансу між формування резерву ліквідності (вільних грошових коштів та їх еквівалентів) та втраченими альтернативними можливостями тощо.

Визначена вище сукупність цілей прогнозування та планування грошових потоків конкретизуються у відповідності із індивідуальними потребами суб'єкта господарювання та управління його фінансами. Загалом, адекватна ідентифікація та обґрунтування цілей і завдань планування та прогнозування грошових потоків є вихідним етапом формування самої моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Досягнення визначених індивідуальними потребами підприємства цілей управління грошовими потоками забезпечується їх конкретизацією та визначенням проміжних (поточних) завдань, наприклад, сукупність таких завдань може мати наступний вигляд:

· визначення початкового резерву ліквідності;

· визначення та ідентифікація господарських операцій, виконання яких передбачено у плановому періоді;