Аналіз стану управління грошовими потоками на прикладі ВАТ "Сумиобленерго"

· оцінка абсолютної величини руху грошових коштів в результаті практичної реалізації таких операцій;

· проведення узгодження грошових потоків та оцінка їх основних (базових) параметрів;

· кількісна оцінка сальдо руху грошових коштів (сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання) у плановому періоді;

· визначення очікуваного резерву ліквідності суб'єкта господарювання на кінець планового періоду та порівняння його із рівнем цільового показника;

· визначення переліку напрямків мобілізації

· грошових коштів (вхідних грошових потоків) для

· підтримання цільового рівня ліквідності суб'єкта господарювання.

Поряд із визначенням цілей та конкретизацією завдань прогнозування та планування грошових потоків суб'єкта господарювання, останній має відповідати певним критеріям, дотримання яких має забезпечити адекватність та ефективність моделі управління грошовими потоками, до функціонально-організаційних особливостей прогнозування та планування грошових потоків, формалізація фінансово-математичної реалізації яких забезпечується шляхом висунення та дотримання сукупності критеріїв, застосування яких забезпечується наступними правилами:

· прогнозування та планування руху грошових коштів у плановому періоді здійснюється на основі системи цільових фінансових показників та коефіцієнтів відповідно до системи цілей та завдань моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання;

· вхідна первинна інформація щодо руху грошових коштів від фінансової, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, що використовується моделлю управління грошовими потоками, має бути повною та достовірною;

· цільові показники прогнозування та планування руху грошових коштів (як і вхідна первина інформація) повинні бути приведені до співставних одиниць виміру, що забезпечує можливість їх адекватної математичної та аналітичної обробки, а також формування тренду їх зміни;

· кожен із сукупності фінансових показників та коефіцієнтів, які використовується моделлю прогнозування та планування грошових потоків з метою фінансово-математичного моделювання цільових параметрів грошових потоків, має бути максимально інформативним;

· обґрунтування вибору методів статистичного, математичного та аналітичного моделювання з метою адекватної консолідації вхідних первинних інформаційних ресурсів та подальшої ідентифікації на їх основі цільового параметрів модель управління грошовими потоками суб'єкта господарювання;

· формування якісних та кількісних параметрів грошових потоків суб'єкта господарювання у плановому періоді на основі визначення сукупності цільових фінансових показників як результуючих по відношенню до усталеної сукупності відособлених фінансових показників, які характеризують окремі сторони руху грошових коштів підприємства, що генеруються в результаті здійснення останнім операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

· забезпечення здатності системи цільових параметрів руху грошових коштів підприємства у плановому періоді до проведення моніторингу, контролю з метою ідентифікації рівня виконання плану, відхилень планових показників та проведення корегування кількісних та якісних параметрів грошових потоків;

· забезпечення приведеності цільових параметрів грошових потоків у плановому періоді для можливості їх подальшого використання моделлю управління грошовими потоками суб'єкта господарювання.

2.4 Механізми прогнозування та планування грошових потоків

Загалом, модель управління грошовими потоками суб'єкта господарювання у частині їх прогнозування та планування передбачає, окрім визначення та обґрунтування цілей та завдань управління, використання ряду фінансово-математичних методів, які, наряду із критеріями прогнозування та планування руху грошових коштів, забезпечують методологічну основу такої моделі управління. Загалом, механізми (моделі) прогнозування та планування руху грошових коштів суб'єкта у плановому періоді можна визначити наступним чином: - метод прогнозування (планування) грошових потоків - сукупність конкретних методик, способів та прийомів визначення якісних характеристик та проведення кількісної оцінки основних параметрів руху грошових коштів суб'єкта господарювання у плановому періоді.

Так, у сучасній фінансовій літературі до основних методів, які можуть використовуватися при прогнозуванні та плануванні грошовими потоками підприємства належать наступні:

1) нормативний метод;

2) розрахунково-аналітичний метод;

3) метод оптимізації фінансових рішень;

4) фінансово-математичне моделювання.

Розглянемо кожен із наведених вище методів більш детально.

В основі нормативного методу лежить система фінансових норм та техніко-економічних нормативів, що описують процедуру формування грошових потоків суб'єкта господарювання, а також характеризують джерела їх формування та фінансового забезпечення. Слід зазначити, що згадані норми та нормативи можуть бути розділені за категоріями джерел формування грошових потоків, видів господарських операцій, що генерують рух грошових коштів, строків виникнення та формування грошових потоків тощо.

Прогнозування та планування грошових потоків підприємства на основі нормативного методу є досить простим, даний метод не потребує також значних затрат трудових ресурсів і може бути застосований на підприємствах незалежно від їх організаційно - правової форми, розмірів та сфери діяльності.

Але, все ж таки, спектр його використання обмежений через методологічні його особливості та обмеження. Так, застосування нормативного методу оцінки прогнозних та планових величин руху грошових коштів підприємства можливе лише у випадку можливості встановлення абсолютних та відносних нормативів для організації окремих видів грошових потоків, які можуть бути виражений у кількісній формі.

Сутність розрахунково-аналітичного методу для оцінки прогнозних та планових величин руху грошових коштів підприємства полягає у тому, що на основі фінансово-економічних характеристик грошових потоків за попередні періоди, які приймаються за базові, та індексів його зміни у плановому періоді відповідно до зміни інших показників операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб'єкта господарювання розрахунків розраховується цільова (прогнозна або планова) величина руху грошових коштів підприємства.

Розрахунково-аналітичний метод застосовується у якості доповнення до нормативного і дозволяє формулювати цільові показника та орієнтири при формуванні стратегії управління грошовими потоками суб'єкта господарювання. Слід відзначити, що використання розрахунково-аналітичного супроводжується певним суб'єктивізмом, адже аналіз і прийняття управлінських фінансових рішень базується на проведенні експертної оцінки базових параметрів рух грошових коштів в результаті здійснення сукупності тих чи інших господарських операцій, основу якої, звичайно, складає особиста думка експертів.

Сутність методу оптимізації фінансових рішень щодо управління грошовими потоками полягає у розробці кількох сценарії з метою вибору найбільш оптимального варіанту за визначених та фіксованих інших умовах. У межах методу оптимізації фінансових рішень при визначені окремих параметрів руху грошових потоків логічним та доцільним бачиться широке використання інших методів та прийомів фінансового менеджменту. Розробка стратегії та тактики, а також обґрунтування окремих параметрів руху грошових потоків суб'єкта господарювання у плановому періоді може здійснюватися, базуючись на різних критеріях здійснення оптимізації параметрів та показників моделі грошових розрахунків на підприємстві, так, враховуючи специфіку фінансово-господарської діяльності в умовах ринкової економіки, при прогнозуванні та плануванні грошових потоків суб'єкта господарювання, а також визначенні та обґрунтуванні розрахункових операцій на основі використання методу оптимізації планових рішень доцільно, на нашу думку, використання наступних критеріїв оптимізації фінансових рішень та реалізації моделі управління грошовими потоками:

- максимізація вартості капіталу підприємства; мінімізації накладних витрат;

- скорочення строку іммобілізації фінансових ресурсів у сферу обігу;

- максимізація використання ефекту фінансового лівериджу;

- максимізація абсолютної суми прибутку підприємства та максимізація прибутку на одиницю вкладеного капіталу;

- максимізація рентабельності власного капіталу;

- мінімізація тривалості обороту капіталу, тобто прискорення оборотності капіталу;

- мінімізація податкових зобов'язань тощо.

З іншого боку, широке розповсюдження кількісних методів математики, статистики та економетрії в теорії та практиці управління фінансами відбулося в останні десятиріччя, а також колосальний ривок у інформаційній сфері та розповсюдженість персональних комп'ютерів дозволив задіяти кількісні прийоми, що до того використовувалися тільки у фізиці, паралельно адаптувавши методологічний апарат кількісного аналізу до потреб та специфіки фінансове - економічних процесів та моделей.

Що ж стосується фінансово-математичного моделювання як метода управління грошовими потоками у частині їх прогнозування та планування, то його сутність полягає у тому, що даний метод дозволяє здійснити кількісну оцінку взаємозв'язків між окремими фінансовими показниками та факторами, що впливають на них. цей взаємозв'язок виражається через фінансово-математичну модель, що являє собою максимально наближену до реального життя математичну інтерпретацію фінансових процесів (у нашому випадку - руху грошових коштів суб'єкта господарювання в результаті здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності), тобто опис факторів, що характеризують структуру та основні закономірності формування грошових потоків через математичні символи та прийоми - рівняння, нерівності, функції, таблиці, графіки і т.п. До основних методів проведення кількісного аналізу у процесі моделювання прогнозних та планових параметрів грошових потоків суб'єкта господарювання можна віднести наступні:

- теорія проценту та часова вартість грошей - дозволяє здійснювати порівняння вартості відділених у часі грошових потоків на підприємстві, використовуючи значення теперішньої чи майбутньої вартості грошей, визначеної на основі дисконтування чи компаудинування;

- диференційне та інтегральне числення - дозволяє, з одного боку, визначити швидкість зміни одного фактора моделі відповідно до зміни другого фактора, а з іншого боку, провести оптимізацію цільової функції через пошук її екстремумів - максимуму та мінімуму;

- теорія ймовірності та статистичні висновки - дозволяє оцінити величину ймовірності настання певної події, на основі оцінювання чи перевірки гіпотези визначити достовірність побудованого на основі минулих періодів тренду зміни величини параметра;

- регресивний аналіз - дозволяє оцінити взаємозв'язок між залежним параметром і одним із незалежних змінних (фактором);

- аналіз часових рядів - дозволяє побудувати та оцінити однофакторний стохастичний процес, тобто стохастичний процес, члени якого знаходяться у функціональній залежності від однієї змінного, що досліджується;

- метод Монте-Карло - є одним із варіантів чисельних методів і являє собою процес знаходження рішень через імітацію випадкових процесів (модель являє собою середнє значення, знайдене на основі здійснення багатократних розрахунків математичної моделі);

- оптимізація рішень на основі математичного програмування;

- багатовимірний аналіз: аналіз головних компонент та факторний аналіз; дозволяє провести аналіз багатофакторних моделей шляхом оцінки взаємозв'язку між внутрішніми параметрами моделі - мінливість багато-факторної структури та кореляцію чи коллініарність параметрів.

Оскільки більшість показників важко спрогнозувати з достатнім рівнем імовірності, то прогнозування грошового потоку зводять до побудови бюджетів грошових коштів в періоді, що планується, враховуючи лише основні компоненти потоку: обсяг реалізації, частку виручки за готівку, прогноз кредиторської заборгованості тощо. Прогноз здійснюється на певний період в розрізі підперіодів: рік по кварталах, квартал по місяцях тощо.

В будь-якому випадку процедури методики прогнозування виконуються в наступній послідовності:

прогнозування грошових надходжень за підперіодами;

прогнозування грошових витрачань за підперіодами;

розрахунок чистого грошового потоку (надлишок/нестача) за підперіодами;

визначення сукупної потреби в короткостроковому фінансуванні в розрізі підперіодів.

Найпоширенішими прогнозними фінансовими документами надходження та витрачання грошових коштів на підприємствах виступають:

касовий бюджет - план надходження і витрачання грошових коштів, що є однією з основних форм поточного фінансового плану управління грошовими потоками, розробляється на фінансовий рік з помісячною сегментацією;

платіжний календар - форма поточного фінансового плану управління грошовими потоками, розробляється на короткостроковий період з щоденною сегментацією.

Згадані види фінансових планових документів мають надзвичайно багатоваріантний характер, зумовлений як різноманітною специфікою діяльності кожного окремого підприємства, так і спектром його зв'язків із суб'єктами макросередовища. Враховуючи, що ряд початкових передумов розробки даних планів носять слабкий прогнозний характер, в економічній літературі рекомендується їх складання у трьох варіантах: “оптимістичному”, “реалістичному” і “песимістичному”.

Платіжний календар представляє собою план грошових надходжень та витрат за визначений період із залишком (сальдо) на поточному рахунку підприємства. Його інформаційною основою є різноманітні плани та баланси, що складаються на підприємстві: план реалізації продукції, кошторис витрат на виробництво, кошторис використання фонду оплати праці, кошторис державного соціального страхування, кошторис витрат на технічне переозброєння та реконструкцію тощо.

План реалізації продукції (виконання робіт) є основним при визначенні очікуваних надходжень. В умовах ринкової економіки він повинен максимально враховувати рекомендації служби маркетингу підприємства, бути точним та обґрунтованим.

До кошторису виробничих витрат потрібно включати інформацію про суму та час здійснення витрат, необхідних для виконання плану реалізації продукції. В плануванні витрат, зокрема, при визначенні суми витрат на закупку обладнання, матеріалів та напівфабрикатів, беруть участь виробничі служби, в першу чергу - служби підготовки виробництва, постачання, комплектації.

Платіжний календар відображає очікувані грошові доходи та витрати у плановому періоді і призначений для планування змін обсягу грошових коштів та майбутніх фінансових потреб. Він є засобом “ранньої діагностики” фінансового стану підприємства. Якщо планується позитивне сальдо, то можна розраховувати на отримання додаткового доходу. Якщо ж на стадії проекту виявлено нестачу фінансових коштів, то у керівника є час для прийняття необхідних заходів.

Найважливішим показником ефективності використання обігових коштів є швидкість їхнього обороту (коефіцієнт оборотності) і тривалість одного обороту в днях.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів показує кількість оборотів, які ці кошти здійснюють за плановий період.

Даний коефіцієнт визначається за формулою:

К_об = Р / О _об.с.з.(2.38)

де Р - обсяг реалізованої в плановому періоді продукції в діючих оптових цінах за рік, грн.;

О _об.с.з. - середній залишок обігових коштів, тобто грошове обчислення суми обігових коштів, що перебувають одночасно на підприємстві у всіх шести формах, грн.

Тривалість одного обороту обігових коштів показує, протягом якого періоду обігові кошти здійснюють один оборот. Значення цього показника в днях може бути визначене:

Т_об = Д / К_об (2.39)

де Д - кількість днів у плановому періоді.

У процесі аналізу досить важливим є виявлення обсягів вхідного потоку (надходжень грошових коштів), вихідного грошового (витрачання грошових коштів) та загального обороту грошей.

Зазначимо, що вхідний грошовий потік визначається як сума надходжень грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, а вихідний потік -- як сума витрачання грошових коштів в ході проведення кожного виду діяльності.

Можливості аналізу грошових коштів значно розширюються за рахунок використання “Звіту про рух грошових коштів”. Цей документ фінансової звітності відображає надходження, витрачання та зміну залишків грошових коштів підприємства за результатами господарської, інвестиційної, фінансової діяльності за певний проміжок часу. Його введення до стандартів бухгалтерської звітності обумовлюється тим, що звіт про фінансові результати, в основі складання якого лежить принцип нарахування, не відображає фактичного надходження та наявності грошових коштів та не дає інвесторам, кредиторам, акціонерам інформації про грошові потоки та платоспроможність підприємства.

Для керівництва підприємства важливо знати не лише фінансовий результат діяльності, але й мати можливість аналізувати рух грошових коштів за звітний період, визначати зміни основних джерел надходження грошових коштів та напрямків їх використання. Розбіжності, показників прибутку та грошового потоку обумовлені тим, що деякі статті бухгалтерського обліку відображаються не в момент надходження або сплати грошей, а в момент здійснення операції. Тому орієнтація при оцінці фінансового стану тільки на дані про прибуток є в деякій мірі умовною і може привести до підвищення фінансового ризику.

Розрізняють два методи розрахунку показників грошового потоку: прямий і непрямий.

Прямий метод полягає у групуванні та аналізі даних бухгалтерського обліку, які відображають рух грошових коштів у розрізі видів діяльності. Перевагою прямого способу є те, що він дозволяє отримати більш повну уяву про обсяг та склад грошових потоків підприємства, виявити ті статті, які формують найбільші надходження і витрачання грошових коштів у розрізі трьох видів діяльності. При його використанні грошовий потік розраховують як різницю між надходженням грошових коштів та витратами, які пов'язані з їх виплатами. Узагальнений алгоритм розрахунку чистого грошового потоку від операційної діяльності прямим методом має вигляд:

ЧГП_од = В + ІН - СВ - ПВ - ПЗ - ПДП - ІВ, (2.40)

де ЧГП_од - чистий грошовий потік від операційної діяльності;

В - виручка від реалізації продукції;

ІН - інші надходження грошових коштів у процесі операційної діяльності;

СЗ - собівартість реалізованої продукції;

ПВ - сума поточних витрат, пов'язаних з реалізацією продукції;

ПЗ - сума грошових коштів, які спрямовано на погашення зобов'язань підприємства;

ПДП - сума податкових платежів підприємства;

ІВ - сума інших виплат грошових коштів у процесі операційної діяльності.

З інвестиційної діяльності сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою реалізації окремих видів необоротних активів, фінансових інвестицій і сумою їх придбання у звітному періоді. Розрахункова формула цього показника наступна:

ЧГП _ІД = В_НА + В_ДФІ - В_АК + Д - П_НА - ДНБ - П_АК- О_АК (2.41)

де ЧГП _ІД -- чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності;

В_НА -- виручка від реалізації необоротних активів;

В_ДФІ -- сума від реалізації довгострокових фінансових інвестицій;

В_АК -- сума від реалізації раніше викуплених власних акцій;

Д-- сума дивідендів по придбаних акціях або боргових зобов'язаннях;

П_НА -- сума придбання основних засобів та нематеріальних активів;

ДНБ -- зміна обсягу незавершеного будівництва;

П_АК - сума від придбання довгострокових фінансових інвестицій.

О_АК - сума від викупу власних акцій підприємства.

З фінансової діяльності сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, які залучені із зовні, та сумою основного боргу, а також виплачених дивідендів (процентів). Обчислення проводять за формулою:

ЧГП_фд =К_вк + ДК + КК + Ц_бф- П_дк - П_кк -Д(2.42)

де ЧГП_фд -- чистий грошовий потік від фінансової діяльності;

К_вк -- сума додатково залученого власного акціонерного або пайового капіталу із зовні;

ДК-- сума додатково залучених довгострокових кредитів і позик;

КК-- сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик;

Ц_бф -- сума коштів, які надійшли у порядку безповоротного цільового фінансування;

П_дк -- сума погашення боргу за довгостроковими кредитами і позиками;

П_кк -- сума погашення боргу за короткостроковими кредитами і позиками;

Д--сума дивідендів (процентів), які виплачені власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї облігації).

Загальна сума чистого грошового потоку підприємства за звітний період визначається шляхом сумування чистого грошового потоку від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.

3. Аналіз стану управління грошовими потоками на прикладі ВАТ

«Сумиобленерго»

3.1 Аналіз обсягу і структури грошових потоків

Об'єктом дослідження в даній роботі виступає ВАТ „Сумиобленерго”. В таблиці 3.1 наведена інформація про обсяг та динаміку грошових потоків підприємства в 2008-2009 рр.

Таблиця 3.1 - Інформація про сучасний стан грошових потоків підприємства в 2008-2009 рр.

Найменування показника	2008 р.	2009 р.	Приріст в 2009 році
			абс. тис.грн.	у %
1	2	3	4	5
I. Рух коштів у результаті операційної діяльності
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	-5369	2353	7722	143,8
Коригування на:
амортизацію необоротних активів	30556	29238	-1318	-4,3
збільшення (зменшення) забезпечень	249	192	-57	-22,9
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць	0	0	-	-
збиток (прибуток) від неопераційної діяльності	6842	105	-6737	-98,5
Витрати на сплату відсотків	5146	4562	-584	-11,3
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах	37424	36450	-974	-2,6
Зменшення (збільшення):
оборотних активів	16967	13133	-3834	-22,6
витрат майбутніх періодів	4402	67	-4335	-98,5
Збільшення (зменшення):
поточних зобов'язань	-22733	-9849	12884	56,7
доходів майбутніх періодів	0	0	-	-
Грошові кошти від операційної діяльності	36060	39801	3741	10,4
Сплачені:
відсотки	-6169	-4214	1955	31,7
податки на прибуток	-5559	-4426	1133	20,4
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	24332	31161	6829	28,1
Рух коштів від операційних подій	0	0	-	-
Чистий рух коштів від операційної діяльності	24332	31161	6829	28,1
II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Реалізація:
фінансових інвестицій	0	0	-	-
необоротних активів	51	746	695	1362,7
майнових комплексів	0	0	-	-
Отримані:
відсотки	0	0	-	-
дивіденди	0	0	-	-
Інші надходження	0	0	-	-
Придбання:
фінансових інвестицій	-400	-190	210	52,5
необоротних активів	-19187	-30832	-11645	-60,7
майнових комплексів	0	0	-	-
Інші платежі	0	0	-	-
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	-19536	-30276	-11645	-55
Рух коштів від надзвичайних подій	0	0	-	-
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	-19536	-30276	-11645	-55
III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності
Надходження власного капіталу	0	0	-	-
Отримані позики	36666	22580	-14086	-38,4
Інші надходження	571	328	-243	-42,6
Погашення позик	-41687	-23850	17837	42,8
Сплачені дивіденди	0	0	-	-
Інші платежі	-175	-227	-52	-29,7
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	-4625	-1169	3456	74,7
Рух коштів від надзвичайних подій	0	0	-	-
Продовження табл. 3.1
Чистий рух коштів від фінансової діяльності	-4625	-1169	3456	74,7
Чистий рух коштів за звітний період	171	-284	-455	-266,1
Залишок коштів на початок року	3515	3686	171	4,9
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів	0	0	-	-
Залишок коштів на кінець року	3686	3402	-284	-7,7

З наведеної таблиці видно, що в 2008 р. чистий рух грошових коштів дорівнював їх надходженню в сумі 171 тис. грн. Це відбулося за рахунок надходження коштів від операційної діяльності на суму 24332 тис. грн., не дивлячись на відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності на суму -19536 тис. грн. і від фінансової діяльності на суму 4625 тис. грн. У 2009 р. чистий рух грошових коштів дорівнює їх видатку в сумі 284 тис. грн., та зменшився проти попереднього року на 455 тис. грн., або 266,1%.

Такий чистий рух грошових коштів відбувся за рахунок надходження грошових коштів від операційної діяльності в сумі 31161 тис. грн., що більше ніж у попередньому році на 6289 тис. грн., або 28,1% та відпливу грошових коштів від інвестиційної діяльності в сумі 30276 тис. грн. при видатках від руху коштів від фінансової діяльності у розмірі 1169 тис. грн..

У 2008 р. чистий рух грошових коштів від інвестиційної діяльності дорівнював їхньому відпливу в сумі 19536 тис. грн. Це відбулося за рахунок перевищення відпливу грошових коштів у вигляді надходження від реалізації необоротних активів на суму 51 тис. грн.

У 2009 р. ситуація погіршилася. Чистий рух грошових коштів від інвестиційної діяльності дорівнює відпливу в сумі 30832 тис. грн., що менше проти 2008 р. на 11645 тис. грн., або 55%. На це вплинули надходження від реалізації необоротних активів у сумі 746 тис. грн., які значно менші за відтік коштів, що відбувся внаслідок придбання фінансових інвестицій (190 тис. грн.), необоротних активів (30832 тис. грн.).

У 2008 р. спостерігались відтоки грошових коштів від фінансової діяльності на суму 4625 тис. грн. у вигляді отриманих позик на суму 41687 тис. грн. та інших платежів на суму 175 тис. грн.. Надходження коштів забезпечили отримані позики у розмірі 36666 тис. грн. та інші надходження на суму 571 тис. грн.

В 2009 р. чистий рух коштів від фінансової діяльності збільшився на 3456 тис. грн., або 74,7%. Надходження коштів забезпечили: отримані позики (22580 тис. грн..), інші надходження (328 тис. грн.), відтік коштів відбувся внаслідок погашення позик (23850 тис. грн.) та інших платежів (227 тис. грн.).

Динаміку найважливіших показників діяльності ВАТ «Сумиобленерго» за 2008-2009 рр. відобразимо на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Динаміка руху грошових коштів за видами діяльності у 2008-2009 рр.

В таблиці 3.2 наведена структура грошових потоків підприємства за останні 2 роки.

Таблиця 3.2 - Аналіз існуючої структури грошових потоків, тис. грн.

Вид діяльності	2008	2009	Приріст в 2005 році
			абс. тис. грн.	%
Операційна	24332	31161	6829	28
Інвестиційна	19536 (-)	30276 (-)	-10740	-55
Фінансова	-4625	-1169	3456	74.7
Чистий рух коштів	171	-284	-455	-266.1
Загальна оцінка якості управління	Добрий стан	Поганий стан	х	х

Як бачимо, в 2008 році якість управління підприємством можна охарактеризувати як добру, оскільки чистий рух грошових коштів є позитивним, однак у 2009 році він негативний, що свідчить про погіршення якості управління. Основний рух грошових коштів підприємства генерує операційна діяльність. На підприємстві значну увагу приділяють здійсненням інвестицій, це можна оцінити позитивно, оскільки інвестиції принесуть ефект в майбутньому. На негативно оцінку заслуговує від'ємне значення грошових потоків від фінансової діяльності, що свідчить про те, що в зазначеному періоді фінансова діяльність не генерувала грошових потоків, а навпаки - поглинала.

3.2 Аналіз рівномірності, синхронності та збалансованості грошових

потоків підприємства

Виходячи з інформації про рух грошових коштів в 2009 році (див. табл. 3.5), проаналізуємо рівень збалансованості та ліквідності грошових потоків підприємства у звітному періоді.

Таблиця 3.5 - Інформація про рух грошових коштів підприємства, тис. грн.

Показники	2008 рік	2009 рік
Залишок грошових коштів на початок періоду	3515	3686
Рух грошових коштів від операційної діяльності
Надходження грошових коштів
1. Виручка від реалізації продукції звітного періоду	395968	440979
2. Погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги	1711	5724
Всього надходження грошових коштів від операційної діяльності	401194	450389
Витрачання грошових коштів
1. Оплата сировини та матеріалів	242675	258531
2. Заробітна плата	33314	42278
3. Сплата податків та зборів	11936	14513
4. Орендна плата	2917	2917
5. Оплата інших поточних витрат	21774	26336
Всього витрачання грошових коштів від операційної діяльності	312616	344575
Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності
Надходження грошових коштів
1. Надходження грошових коштів від продажу основних засобів	51	746
Всього надходження грошових коштів від інвестиційної діяльності	51	746
Витрачання грошових коштів
1. Видатки грошових коштів на придбання патенту	-	-
2. Видатки грошових коштів на купівлю устаткування	19187	30832
Всього витрачання грошових коштів від інвестиційної діяльності	19187	30832
Рух грошових коштів від фінансової діяльності
Надходження грошових коштів
1. Надходження грошових коштів від продажу власних акцій	-	-
2. Надходження довгострокового кредиту банку	36666	22580
Всього надходження грошових коштів від фінансової діяльності	36666	22580
Витрачання грошових коштів
1. Сплата дивідендів	-	-
2. Погашення короткострокового кредиту банку	41687	23850
Всього витрачання грошових коштів від фінансової діяльності	41687	23850
Додаткова інформація про фінансово-господарський стан підприємства (тис. грн)
Показники	2008 рік	2009 рік
1. Обсяг чистого прибутку	-10619	435
2. Амортизація	30556	29238
3. Обсяг прострочених зобов'язань	803	611
4. Обсяг дефіциту грошових коштів	161	122

Для більш наочного вигляду зобразимо інформацію про фінансово-господарський стан підприємства на рис. 3.2 та 3.3:



Рисунок 3.2 - Інформацію про фінансово-господарський стан підприємства у 2008 р.

Рисунок 3.3 - Інформацію про фінансово-господарський стан підприємства у 2009 р.

Таким чином, в таблиці 3.5. ми бачимо динаміку зміни показників діяльності за 2008 та 2009 роки. Дані наведені в таблиці використаємо для розрахунків.

Розраховуємо обсяг чистого грошового потоку за формулою 2.14:

ЧГП₁ = (401194+51+36666) -(312616+19187+41687) = 64421 (тис. грн);

ЧГП₂ = (450389+746+22580) - (344575+30832+22850) = 74458 (тис. грн).

Розраховуємо коефіцієнт якості чистого грошового потоку за формулою 2.15:

,

.

Розраховуємо середньоденний дефіцит грошових коштів за формулою 2.17:

,

.

Розраховуємо коефіцієнт достатності грошових коштів за формулою 2.21:

,

.

Розраховуємо ступінь покриття прострочених зобов'язань чистим грошовим потоком за формулою 2.28:

Розраховуємо коефіцієнт ліквідності грошового потоку за формулою 2.27:

,

.

Результати розрахунків заносимо в табл., 3.6 та обчислюємо абсолютне відхилення показників за період.

Таблиця 3.6 - Аналіз рівня збалансованості грошових потоків та ефективності управління ними

Показники	2008 рік	2009 рік	Абсолютне відхилення
1. Обсяг чистого грошового потоку, тис. грн	64421	74458	10037
2. Коефіцієнт якості чистого грошового потоку	0,31	0,4	0,09
3. Середньоденний дефіцит грошових коштів	0,447	0,339	-0,108
4. Коефіцієнт достатності грошових коштів	1,18	1,18	0
Продовження табл. 3.6
5.Ступінь покриття прострочених зобов'язань чистим грошовим потоком, %	8022,54	12186,25	4163,71
6. Коефіцієнт ліквідності грошових потоків	1,17	1,19	0,02

Аналізуючи таблицю 3.6, можна побачити, що в цілому значення обчислених показників свідчать про збалансованість та ліквідність грошових потоків підприємства. Але є і деякі недоліки в їх організації. На це вказує наявність дефіциту грошових коштів (відкладеного витрачання). Зважаючи на позитивне значення чистого грошового потоку та перевищення коефіцієнтом достатності грошових коштів "1", перенесення платежів пов'язане або з недостатнім рівнем синхронності грошових потоків, або свідчить про недостатній рівень платіжної дисципліни (наслідком чого можуть бути і прострочені зобов'язання). Також слід відзначити недостатній коефіцієнт якості чистого грошового потоку: лише 31% та 40% від суми чистого прибутку та амортизації підприємство отримує в грошовій формі. В зв'язку з цим доцільно запровадити заходи щодо прискорення надходження грошових коштів та синхронізації грошових потоків.

В таблиці 3.7 наведена інформація про рух грошових коштів від операційної діяльності у звітному місяці. Проаналізуємо рівень рівномірності грошових потоків та ефективності управління ними на підприємстві у звітному місяці.

Таблиця 3.7 - Інформація про рух грошових коштів від операційної діяльності у звітному році (тис. грн)

Показники	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	ІV квартал
1. Виручка від реалізації продукції	123474	66146	88195	163164
2. Оплата сировини та матеріалів	64632	38779	51706	103414
3. Заробітна плата	8455	7610	7187	19026
4. Сплата податків та зборів	4353	3628	2176	4356
5. Орендна плата	583	1166	875	293
6. Оплата інших поточних витрат	5267	6584	7900	6585
Всього витрачання грошових коштів	83290	57767	69844	133674

Із аналізу даних таблиці 3.7. ми бачимо про досить неоднорідну динаміку руху грошових коштів від операційної діяльності у звітному місяці. Розрахуємо на підставі цих окремі коефіцієнти наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 - Аналіз рівня рівномірності, синхронності грошових потоків підприємства та ефективності управління ними

Показники	Алгоритм розрахунку	Значення
1. Середньоквадратичне (стандартне) відхилення позитивного грошового потоку	, де - середній за період обсяг грошового потоку; Nt - обсяг позитивного грошового потоку за період	36763,95
2. Середньоквадратичне (стандартне) відхилення від'ємного грошового потоку	, де - середній обсяг вихідного грошового потоку; Vt - обсяг вихідного грошового потоку за період	28888,54
3. Коефіцієнт варіації позитивного грошового потоку	36763,95 / 110244,75	0,33
4. Коефіцієнт варіації від'ємного грошового потоку	28888,54 / 86143,75	0,34
5. Коефіцієнт рівномірності позитивного грошового потоку	1-0,33	0,67
6. Коефіцієнт рівномірності від'ємного грошового потоку	1-0,34	0,66
7. Коефіцієнт ефективності грошових потоків	96404 / 344575	0,28

Середнє значення позитивного грошового потоку за квартал:

Середнє значення від'ємного грошового потоку за квартал:

Чистий грошовий потік за досліджуваний рік:

ЧГП = () - () = =96404 (тис. грн).

Результати розрахунків свідчать про недостатню рівномірність позитивного грошового потоку, витрачання грошових коштів та недостатній рівень ефективності грошових потоків (одна гривня витрачання грошових коштів генерує 66 копійок приросту грошових коштів). Підприємству необхідно впроваджувати заходи щодо вирівнювання та оптимізації вихідного грошового потоку та зростання обсягу чистого грошового потоку.

3.3 Аналіз ефективності управління грошовими потоками підприємства

Аналіз джерел утворення і напрямів витрачання грошових коштів здійснюється на основі балансу підприємства, динаміка статей якого інтерпретується як формування джерел або як витрата коштів.

Зменшення активів та зростання власного і позикового капіталу призводять до формування джерел коштів. Ефективність використання коштів оцінюється за його наслідками - збільшенням активів та зменшенням заборгованості підприємства.

За даними балансу ВАТ «Сумиобленерго» здійснено оцінку утворених у звітному періоді джерел коштів і обсягів їх витрачання за напрямами використання (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 - Визначення і оцінка джерел утворення та напрямів витрачання коштів підприємства в 2009 р.

Найменування показника	На початок періоду, тис. грн.	На кінець періоду, тис. грн.	Інтерпретоване відхилення, тис. грн.
			як джерело коштів	як витрата коштів
1	2	3	4	5
Актив
1. Необоротні активи	355741	358949		3208
1.1. Нематеріальні активи	2265	163		-2102
1.2. Основні засоби	329549	327706		-1843
1.3. Інші необоротні активи	0	0		0
2. Оборотні активи	61825	48191		-13634
2.1. Запаси	10746	10438		-308
2.2. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	22259	16535		-5724
2.3.Дебіторська заборгованість за розрахунками	8	8		0
2.4.Грошові кошти та їх еквіваленти	3686	3402		-284
2.5. Інші оборотні активи	320	818		498
Продовження табл. 3.9
3. Витрати майбутніх періодів	67	0		-67
Підсумок	417633	407140		-10493
Пасив
1. Власний капітал	341045	341877	832
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	611	803	192
3. Довгострокові зобов'язання	8396	8497	101
4. Поточні зобов'язання	67581	55963	-11618
4.1. Кредиторська заборгованість за товари	29190	19842	-9348
4.2. Поточні зобов'язання за розрахунками	14524	15342	818
4.3. Інші поточні зобов'язання	2437	619	-1818
5. Доходи майбутніх періодів	0	0	0
Підсумок	417633	407140	-10493

Аналіз даних, наведених у табл. 3.9, дозволяє загалом негативно оцінити зрушення в активах і пасивах підприємства, що призвели до зменшення джерел утворення та обсягів витрачання коштів підприємства. У звітному періоді активи підприємства зменшуються переважно за рахунок зменшення оборотних активів та обсягів позикового капіталу.

Дослідження структури джерел утворення та напрямів витрачання коштів дозволяє визначити статті балансу підприємства, що увібрали в себе основну суму витрачених коштів, та статті, за якими ці кошти було утворено (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 - Структура джерел утворення та напрямів витрачання коштів підприємства

Найменування показника	Сума, тис. грн.	%до підсумку	Ранг згідно з питомою вагою
Джерела утворення коштів
Збільшення власного капіталу	832	0,2
Збільшення забезпечень майбутніх витрат і платежів	192	0,05
Збільшення довгострокових зобов'язань	101	-0,02
Збільшення кредиторської заборгованості за товари	-9348	-2,3	2
Збільшення поточних зобов'язань за розрахунками	-11618	-2,85	1
Продовження табл. 3.10
Збільшення інших поточних зобов'язань	-1818	-0,45
Збільшення доходів майбутніх періодів	0	0
Разом джерел утворення коштів	407140	100,00	*
Напрями розміщення і використання коштів
Збільшення нематеріальних активів	-2102	-0,51	2
Збільшення основних засобів	-1843	-0,45	3
Збільшення інших необоротних активів	0	0
Збільшення запасів	-308	-0,08
Збільшення дебіторської заборгованості за товари	-5724	-1,41	1
Збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками	0	0
Збільшення грошових коштів та їх еквівалентів	-284	-0,07
Збільшення інших оборотних активів	498	0,12
Збільшення витрат майбутніх періодів	-67	-0,02
Разом напрямів розміщення і використання коштів	407140	100,00	*

За даними, наведеними у табл. 3.10, основними джерелами які вплинули на зменшення коштів підприємства у звітному періоді є зменшення довгострокових зобов'язань (1 ранг за значущістю у формуванні джерел), та зменшення кредиторської заборгованості за товари (2 ранг).

Питома вага інших джерел утворення коштів була несуттєвою, отже, можна стверджувати, що вони не відігравали суттєвої ролі у загальному зменшенні джерел фінансування підприємства. Така структура джерел утворення коштів не відповідає стратегічним цілям розвитку підприємства і заслуговує на негативну оцінку: власний капітал не спрямовується на розширення і удосконалення парку устаткування, впровадження прогресивних виробничих та інформаційних технологій; через зменшення кредиторської заборгованості за товари і поточних зобов'язань за розрахунками додаткові джерела фінансування оборотних активів не створюються.

Структура напрямів витрачання коштів підприємства загалом відповідає структурі джерел їх утворення і, отже, також має бути оцінена негативно.

Отже, необхідно вжити заходів, спрямованих на розвиток джерел фінансування і розміщення додатково утворених коштів в активах для того, щоб це відповідало загальній стратегії підприємства щодо збільшення обсягів і підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності на основі зростання техніко-технологічного рівня виробництва.

Оскільки найбільший грошовий потік підприємства генерує фінансова діяльність, то проаналізуємо основні показники, які характеризують фінансову діяльність ВАТ «Сумиобленерго» які наведені в таблицях 3.11-3.12 та рис. 3.4.

Таблиця 3.11 - Основні показники динаміки, які характеризують результати фінансової діяльності підприємства в 2006-2009 рр.

Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Доход від участі в капіталі	0	113	0	0
Інші фінансові доходи	41	42	0	0
Інші доходи	412	700	778	1456
Фінансові витрати	6223	5100	3146	4562
Втрати від участі в капіталі	18	32	0	0
Інші витрати	4841	7213	7620	1561

Із аналізу таблиці 3.11 випливає, що на негативну оцінку заслуговують втрати від участі в капіталі, які підприємство понесло в 2006-2007-рр. Також негативним являється відсутність доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів у 2008-2009 роках. Позитивним можна назвати поступове збільшення інших доходів та зменшення фінансових витрат у 2006-2009 роках.

Рисунок 3.4 - Динаміка основних показників, які характеризують результати фінансової діяльності підприємства в 2001-2005 рр. (тис. грн.)

Таблиця 3.12 - Динаміка основних показників, які характеризують результати фінансової діяльності підприємства в 2006-2009 рр.

Показник	2007/2006	2008/2007	2009/2008	2009/2006
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%
Доход від участі в капіталі	113	100	-113	-100	0	0	0	0
Інші фінансові доходи	1	2,4	-42	-100	0	0	-41	-100
Інші доходи	288	69,9	78	11,1	678	87,1	1044	253,4
Фінансові витрати	-1123	-18	46	0,9	-584	-11,3	-1661	-26,7
Втрати від участі в капіталі	14	77,8	-32	-100	0	0	-18	-100
Інші витрати	2372	49	407	5,6	-6059	-79,5	-3280	-67,8

На позитивну оцінку заслуговує:

- збільшення інших доходів на 1044 тис. грн.(253,4%) за 2006-2009 рр.

- постійне зменшення фінансових витрат, починаючи з 2008 року;

- зменшення інших витрат на 3280 тис. грн. (67,8%).

Занепокоєння викликає:

- зменшення доходів від участі в капіталі у 2008 р. на 113 тис. грн. (100%);

- зменшення інших фінансових доходів у 2008 р. на 42 тис. грн. (100%).

3.4 Шляхи покращення стану грошових потоків підприємства

Як вже було відзначено в попередніх розділах, на підприємстві виділяють три види діяльності: основна, пов'язана з виробництвом; інвестиційна, пов'язана з придбанням і продажем довгострокових активів і фінансова діяльність (операції з цінними паперами, погашення заборгованостей і т.д.). Кожний з цих видів діяльності генерує як припливи, так і відтоки коштів. Таким чином, при складанні планових припливів і відтоків коштів необхідно враховувати їхній рух за всіма видами діяльності підприємства.

Основну частину надходжень коштів, як правило, генерує основна діяльність підприємства.

Першим кроком є прогноз збуту. Це може бути поквартальний, помісячний, потижневий, навіть щоденний прогнози. Але, як правило, важко спланувати продажі на настільки короткий період із прийнятним ступенем точності.

Підприємство ВАТ «Сумиобленерго» може здійснювати якісні квартальні прогнози, в цьому випадку планування припливів коштів здійснюється з розбивкою по кварталах і виглядає у виді формату, представленого в табл. 3.13. Надходження від споживачів - це основний приплив засобів, але не єдиний. Компанія планує в третьому кварталі 2010 року продати частину послуг по договірній вартості 125 тис. грн.

Відтоки коштів умовно згрупуємо в такий спосіб:

1. Оплата рахунків постачальників. Прогноз виходить із припущення про те, що всі рахунки постачальників оплачуються вчасно. Відстрочка або затягування оплати, як правило, загрожує втратою знижок за швидку оплату.

2. Оплата праці, управлінські й інші витрати. До цієї категорії входять всі інші поточні витрати компанії.

3. Витрати на капіталовкладення. ВАТ «Сумиобленерго» планує великі капіталовкладення в першому кварталі.

4. Податок на прибуток, виплати відсотків.

Таблиця 3.13 - Прогноз надходжень коштів і дебіторської заборгованості ВАТ «Сумиобленерго» (тис. грн.) в 2010-му році

	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.
Дебіторська заборгованість (початок періоду)	300	325	307	382
Обсяг реалізації	875	785	1160	1310
Грошові надходження в т.ч.:	850	803	1085	1280
- за продукцію даного періоду (80%)	700	628	928	1048
- за продукцію попереднього періоду (20%)	150	175	157	232
Дебіторська заборгованість (кінець періоду)	325	307	382	412

Із аналізу таблиці 3.13 ми бачимо, що прогнозується суттєве збільшення по всім показникам до 40%.

Прогнозний чистий грошовий потік компанії показаний у табл. 3.14.

Таблиця 3.14 - Бюджет коштів ВАТ «Сумиобленерго» на 2010 рік (у тис. грн.)

	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.
Джерела коштів
Надходження по дебіторській заборгованості	850	803	1085	1280
Інші	51		125
Разом джерел	901	803	1210	1280
Використання коштів
Оплата рахунків постачальників	650	600	550	500
Оплата праці, управлінські й інші витрати	300	300	300	300
Капіталовкладення	325	13	55	80
Податки, відсотки і дивіденди	40	40	45	50
Разом використання	1315	953	950	930
Чистий грошовий потік	(414)	(150)	260	350

Відзначимо, що дефіцит засобів у першому і в другому кварталі, обумовлений низькими продажами і високими капіталовкладеннями. У третьому і четвертому кварталах обсяги продажів збільшуються.

Ситуацію можна інтерпретувати в такий спосіб: існує зростаючий попит на продукцію та послуги, проте ВАТ «Сумиобленерго» не в змозі виконувати всі замовлення вчасно.

У першому кварталі 2010 року планується замінити використовуване устаткування, щоб мати можливість збільшити обсяги виробництва. Під ці цілі виділяється 325 тис. грн. Старе устаткування після встановлення нового планується продати за 125 тис. грн. Такі заходи дозволяють вирішити проблеми компанії і задовольнити зростаючий попит.

Наступний крок - це розрахунок потреби в додаткових джерелах фінансування (табл. 3.15).

Таблиця 3.15 - Потреба у фінансуванні ВАТ «Сумиобленерго» на 2010 рік (тис. грн.)

	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.
Грошові кошти (початок періоду)	50	(364)	(514)	(254)
Зміни в залишках коштів	(414)	(150)	+260	+350
Грошові кошти (кінець періоду)	(364)	(514)	(254)	+96
Мінімальний поточний залишок коштів	50	50	50	50
Потреба у фінансуванні	414	564	304	(46)

Із аналізу таблиці 3.15 ми бачимо, що потреба у фінансуванні розраховується з урахуванням мінімально необхідного залишку коштів на розрахунковому рахунку (у даному випадку 50 тис. грн.).

Наступний крок - ухвалення рішення про джерела фінансування і напрямки використання тимчасово вільних коштів (якщо такі існують).

Серед можливих джерел фінансування виділяють:

- короткострокова банківська позика;

- комерційні папери;

- комерційний кредит;

- давальницька сировина;

- прострочена заборгованість постачальникам;

- факторинг (продаж дебіторської заборгованості);

- короткострокова оренда.

Кожне з джерел має свої переваги та недоліки. Оптимальне рішення приймається з урахуванням положення підприємства, ситуації на ринку кредитних ресурсів тощо.

В нашому випадку у ВАТ «Сумиобленерго» укладений договір з банком, за яким вона може отримати кредит максимум на суму 410 тис. гривень під 11.5 відсотків на рік або 2.875 відсотка на квартал. За договором компанія може брати кредит у будь-який момент, коли їй це необхідно, поки не досягне встановленого ліміту. Від підприємства не потрібно спеціальної застави у вигляді якихось активів для забезпечення повернення кредиту.

Подібного типу договори називають кредитною лінією. Коли підприємство одержує кредит за такими угодами, вона, як правило, зобов'язане утримувати компенсаційний залишок коштів на депозиті в банку.

В якості альтернативного варіанту можна запропонувати використання змішаного кредитування, коли частина необхідних грошових коштів надходить у вигляді банківського кредиту, а інша частина за рахунок тимчасово вільних коштів підприємства.

План фінансування, що формується за умови використання лише кредитної лінії, приведений у табл. 3.16. З наведених даних видно, що використання лише кредитної лінії не задовольнить потребу підприємства в коштах. Альтернативний варіант: спочатку потрібно використовувати можливості кредитної лінії, при необхідності на повну потужність, до вичерпання встановленого ліміту кредитування. Але якщо потреби в коштах все-таки перевищать можливості кредитної лінії, то треба прибігати до прострочених платежів.

Таблиця 3.16 - План фінансування ВАТ «Сумиобленерго» на 2010 рік (тис. грн.)

НАДХОДЖЕННЯ	1к.	2 к.	3 к.	4 к.
Нові позики:
-- кредитна лінія	410
Разом позик	410
Кошти від поточної діяльності (табл.. 3.2)			260	350
Зниження засобів для компенсаційного залишку			10	22
Приплив коштів	410	0	270	372
ПОТРЕБА	1к.	2 к.	3 к.	4 к.
Продовження табл. 3.16
Виплати:
-- по кредитній лінії			48	362
Разом виплат	0		48	362
Виплата відсотків
-- по кредитній лінії		12	12	10
Разом відсотків	0	12	12	10
Кошти для поточної діяльності (табл. 3.2)	414	150
Кошти для поповнення компенсаційного залишку	32
Потреба в коштах	446	162	60	372

Аналізуючи таблицю 3.16, ми бачимо, що ВАТ «Сумиобленерго» зобов'язана підтримувати залишок у розмірі 20% від суми позики. Інакше кажучи, якщо компанії необхідні 100 гривень, вона повинна насправді одержати кредит в розмірі 125 гривень, тому що 25 гривень (20% від 125 гривень) повинні зберігатися в якості внеску у банку.

План фінансування, що формується з цих умов, наведений у табл. 3.17.

Таблиця 3.17 - План фінансування ВАТ «Сумиобленерго» на 2010 рік (тис. грн.)

НАДХОДЖЕННЯ	1к.	2 к.	3 к.	4 к.
Нові позики:
-- кредитна лінія	410
-- відстрочені платежі	36	200
Разом позик	446	200
Кошти від поточної діяльності (табл.. 3.2)			260	350
Зниження коштів для компенсаційного залишку			10	22
Приплив коштів	446	200	270	372
ПОТРЕБА	1 к.	2 к.	3 к.	4 к.
Виплати:
-- по кредитній лінії			48	362
-- по відстрочених платежах		36	200
Разом виплат		36	248	362
Виплата відсотків
-- по кредитній лінії		12	12	10
-- по відстрочених платежах		2	10
Разом відсотків		14	22	10
Кошти для поточної діяльності (табл.. 3.2)	414	150
Кошти для поповнення компенсаційного залишку	32
Потреба в коштах	446	200	270	372

Таким чином, із таблиці слідує, що у першому кварталі план передбачає одержання позики в рамках кредитної лінії на всю необхідну суму (410 тис. гривень) і прострочену заборгованість на суму 36 тис. грн. Отже, за даним планом компанія одержить 446 тисяч гривень у першому кварталі.

Чому будуть отримані 446 тисяч гривень відповідно до даного плану, хоча потреба в коштах складає всього 414 тис. гривень? Головна причина полягає в тому, що одержання кредиту на суму 410 тис. гривень по кредитній лінії зажадає підтримувати залишок коштів у розмірі 20% від 410 тисяч гривень, або 82 тисячі. Компанія може частину цього компенсаційного залишку забезпечити за рахунок 50 тисяч встановленого нею мінімального поточного залишку на рахунку коштів, але все рівно ще 32 тисячі гривень повинні бути додатково отримані.

Безумовно, якщо величина грошових активів зростає, ліквідність підприємства підвищується, і це є позитивною тенденцію. Однак разом зі збільшенням залишків грошових коштів підприємство втрачає можливість вигідного розміщення тимчасово вільної їх частини та отримання додаткового доходу. Відповідно ефективність діяльності підприємства знижується. Для того щоб підвищити ефективність використання надлишку грошових коштів, підприємство, як правило, здійснює його вкладення в цінні папери або строкові контракти, що, у свою чергу, приводить до загострення проблем, пов'язаних з ліквідністю.

Отже, велика дохідність будь-якої форми вкладення грошових коштів завжди оплачується зниженням ліквідності, а збільшення шансів на прибуток означає зростання ризику втрати ліквідності.

Виходячи із викладеного, можна зробити висновок, що політика управління грошовими коштами має забезпечити пошук компромісу між ефективністю діяльності та ліквідністю підприємства, яка полягає в оптимізації залишків грошових коштів.

Для оптимізації коштів починаючи з 50-х років дослідники фінансів запропонували математичні моделі, в основу яких закладено такі ідеї, як і в методи оптимізації виробничих запасів.

Одна з таких моделей належить В. Баумолю. Вона ґрунтується на положенні, що управління коштами, як і товарними запасами, передбачає сукупні витрати, пов'язані з підтриманням певного їх рівня на рахунку, які умовно можна поділити на дві групи. Перша - це оплата банківських послуг при залученні кредиту або комісійні платежі за конвертацію цінних паперів у кошти. Позначимо цей вид витрат В_к. Ці витрати при збільшенні залишку коштів знижуються, оскільки зменшується кількість операцій по конвертації. Друга група -- це витрати, пов'язані зі зберіганням коштів (ВЗ). До них можна віднести втрати підприємства через відмову від інвестування грошового залишку в короткострокові фінансові вкладення. У даному разі сума витрат прямо пропорційна до залишку грошових коштів. Отже, існує деяка оптимальна величина коштів, що забезпечує рівновагу процесу зниження однієї групи витрат і зростання другої. Вона мінімізує сукупні витрати, пов'язані з даною групою грошових коштів. В. Баумоль виразив величину їх оптимального залишку через відомі параметри діяльності фірми і зовнішнього середовища, поклавши в основу систему суворих вихідних передумов: