Аналіз стану управління грошовими потоками на прикладі ВАТ "Сумиобленерго"

Размещено на http://www.allbest.ru/

зміст

Вступ

1. Теоретичні основи управління грошовими потоками

1.1 Поняття грошового потоку як категорії фінансового менеджменту

1.2 Структурування та класифікація грошових потоків підприємства

1.3 Фактори, що визначать обсяг та структуру грошових потоків підприємства

2. Організація та методика управління грошовими потоками підприємства

2.1 Методологічні підходи до аналізу управління грошовими потоків підприємства

2.2 Методика аналізу структури та динаміки вхідних грошових потоків

2.3 Особливості прогнозування та планування грошових потоків підприємства

2.4 Механізм планування грошових потоків

3. Аналіз стану управління грошовими потоками на прикладі ВАТ «Сумиобленерго»

3.1 Аналіз обсягу і структури грошових потоків

3.2 Аналіз рівномірності, синхронності та збалансованості грошових потоків підприємства

3.3 Аналіз ефективності управління грошовими потоками підприємства

3.4 Шляхи покращення стану грошових потоків підприємства

4. Розділ охорони праці

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Вступ

Мінливість ринкового середовища, існуюча в Україні, веде до зниження ефективності фінансово-господарської діяльності промислових підприємств, серед яких значна частина станом на кінець 2010 року є збитковими, що свідчить про відсутність джерел відтворення власного капіталу. Це зумовлює необхідність зміни підходів до фінансового управління, провідною ланкою якого є управління грошовими потоками. Існуючий механізм фінансового управління не виконує в достатній мірі покладених на нього завдань щодо оцінки результативності руху грошових потоків та подоланню конфлікту інформаційної асиметрії користувачів фінансової інформації. У зв'язку з цим виникає потреба постійного моніторингу управління грошовими потоками.

Функціонування підприємства - це складний динамічний процес, що є результатом неперервного циклічного руху грошових коштів. Однією із проблем, що виникають перед підприємствами в сучасних умовах, є відновлення і збереження динаміки циклів операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, що є запорукою необхідної ліквідної позиції підприємства і реалізації його попиту на кошти. Вирішення цієї проблеми неможливе без глибоких досліджень економічних механізмів, що визначають грошові потоки кожного окремого суб'єкта господарювання. Таким чином, існує нагальна потреба в розробці методики обліку, контролю і аналізу грошових потоків, підвищенні наукової обґрунтованості прийняття фінансових рішень в умовах нестабільності та ризику, розробці системи аналітичних і модельних засобів управління коштами. Необхідність в організації обліку, контролю та економічного аналізу грошових потоків на підприємствах обумовлена існуванням практичних потреб фінансового управління, що стоять на рівні проблеми виживання окремих підприємств, галузей і виходу із кризового стану економічної системи в цілому.

В сучасних умовах господарства багато підприємств поставлені в умови самостійного вибору стратегії та тактики свого розвитку. Самофінансування підприємством своєї діяльності стало першим завданням кожного підприємства. В умовах ринкової економіки, конкуренції і нестабільного зовнішнього середовища необхідно оперативно реагувати на незначні відхилення від нормальної діяльності підприємства. Управління грошовими потоками являється тим інструментом, за допомогою якого можна досягти бажаного результату діяльності - отримання прибутку. Тому виникає об'єктивна необхідність змістовного визначення моніторингу в системі управління грошовими потоками, розробки пріоритетних напрямів та концепції його здійснення, яка включає такі складові: методологічну, методичну та організаційну. Значущість цього науково-практичного завдання визначає актуальність теми, мету та завдання дипломної роботи.

Мета роботи - дослідження стану управління грошовими потоками на підприємстві, інструментарію та організаційного механізму його реалізації, спрямованих на підвищення платоспроможності та відтворення капіталу за результатами управління грошовими потоками підприємства.

Для досягнення поставленої мети дослідження в роботі вирішені наступні завдання:

- визначено проблеми управління грошовими потоками, уточнено сутнісну характеристику поняття "грошовий потік" та класифікацію грошових потоків підприємства;

- визначено сутність, пріоритетні напрями, завдання, функції та принципи моніторингу в управлінні грошовими потоками підприємства;

- розроблено аналітичний інструментарій моніторингу та механізм його використання для оцінки управління грошовими потоками підприємства;

- обґрунтовано методи регулювання управління грошовими потоками підприємства;

- проведено аналіз грошових потоків підприємства;

- визначено рівень збалансованості та ефективності грошових потоків.

Об'єкт дослідження - методика фінансового менеджменту якості управління грошовими потоками підприємства, що генеруються під час його фінансово-господарської діяльності.

Предмет дослідження - потоки грошових коштів підприємства, що генеруються під його фінансово-господарської діяльності.

У процесі дослідження використано: загальнонаукові методи логічного й наукового аналізу - при визначенні сутності й ролі моніторингу управління грошовими потоками, дослідженні сутності й характеристик грошових потоків; наукової абстракції - при обґрунтуванні напрямів моніторингу управління грошовими потоками підприємства; комплексний підхід - при формуванні моделі моніторингу управління грошовими потоками; методи статистичного аналізу й узагальнення даних - при дослідженні тенденцій, проблем і формуванні інформаційного базису моніторингу управління грошовими потоками підприємств; методи кількісного (коефіцієнтного й порівняльного) та якісного аналізу - при аналізі управління грошовими потоками підприємств; методи математичної статистики - при побудові моделей прогнозування грошових потоків підприємства; методи економіко-математичного моделювання - при розробці рекомендацій з регулювання руху грошових потоків підприємства.

Основна частина роботи складається з трьох розділів. В першому розділі наводиться загальна характеристика грошових потоків, також наводяться показники, що використовуються для аналізу структури та динаміки грошових потоків.

У другому розділі досліджено методику визначення якості та ефективності управління грошовими потоками підприємства, наведено шляхи покращення управління грошовими потоками.

У третьому розділі проведено аналіз рівномірності, синхронності та збалансованості грошових потоків підприємства; аналіз рівня збалансованості грошових; аналіз рівномірності, синхронності грошових потоків підприємства; аналіз ефективності управління грошовими потоками підприємства. Визначено відповідні показники, на основі яких зроблені висновки щодо стану управління грошовими потоками даного підприємства.

Фактологічну основу роботи становлять загальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань економіки підприємства, фінансового менеджменту, фінансового аналізу, моніторингу, прогнозування, бухгалтерського й управлінського обліку. Інформаційною базою дисертаційної роботи є законодавчі та нормативні акти України, дані бухгалтерського обліку та фінансова звітність.

грошовий поток моніторинг підприємство

1. Теоретичні основи управління грошовими потоками

1.1 Поняття грошового потоку як категорії фінансового менеджменту

Сучасна теорія корпоративних фінансів розглядає грошовий потік як стійку сукупність розподілених у часі фактів надходження або вибуття грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються суб'єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, таким чином, грошовий потік можна представити як сукупність послідовних подій, які пов'язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів з приводу виконання договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, іншими економічними агентами (державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). З іншого боку, грошові потоки, генеровані суб'єктом господарювання протягом певного періоду, що аналізується, формують також грошовий потік, який надалі ми будемо називати сукупним грошовим потоком підприємства.

Відповідно, виникнення та формування грошового потоку при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом цілеспрямованого прояву сукупності фінансово-економічних відносин та має певні ознаки, основними серед яких необхідно вважати наступні:

1) рух грошових коштів відбувається в результаті виконання певної угоди між двома суб'єктами господарювання, оформленої належним чином;

2) грошові потоки, що генеруються суб'єктом господарювання, мають виключно фінансовий характер, адже їх результатом є формування, розподіл, перерозподіл чи споживання фондів грошових коштів (у нашому випадку, фондів грошових коштів суб'єкта господарювання);

3) грошові потоки визначають порядок та особливості реалізації інших фінансових відносин, що формують фінанси підприємства, у тому числі, формування фінансових результатів, забезпечення ліквідності та платоспроможності і ін. Коротко зупинимося на дослідженні основних (базових) функціонально - організаційних характеристик грошових потоків, які генеруються суб'єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Так, грошовий потік представляється як комплексна категорія із власною структурною характеристикою, яка включає в себе сукупність окремих складових елементів. Серед таких складових грошового потоку можна розглядати такі елементи як:

1) причина формування грошового потоку - визначає як джерело формування грошового потоку (господарська операція суб'єкта господарювання або їх сукупність, виконання якої пов'язано із відповідним формуванням руху грошових коштів), так і фактори формування грошового потоку;

2) форма узгодження грошового потоку - фінансове-математична процедура ідентифікації та структурування грошового потоку, забезпечення його співставності, а також групування та зведення грошових потоків з метою формування інформаційної бази для аналізу руху грошових коштів, наприклад розрахунку Cash Flow від основної діяльності, Free Cash Flow тощо;

3) напрямок руху грошових коштів-форма впливу грошового потоку на фінансове положення суб'єкта господарювання та основні фінансові показники його діяльності, зокрема, зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів у розпорядженні, або ж їх збільшення;

4) кількісна оцінка грошового потоку передбачає ідентифікацію абсолютної величини руху грошових коштів в рамках як одного грошового потоку, так і сукупності грошових потоків, зокрема, шляхом кількісної оцінки абсолютної величини сальдо руху грошових коштів.

Базовою формою структурування грошових потоків є виділення вхідних (CashInflows) та вихідних (CashOutflows) грошових потоків. Необхідність виокремлення як вхідного, так вихідного грошових потоків як окремого виду пояснюється, окрім функціонально-організаційних його особливостей, ще й методологічними потребами інформаційного забезпечення фінансового аналізу та управління грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Вхідний грошовий потік являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності. при цьому, грошовий потік класифікується як вхідний за умови, коли рух коштів в рамках такого грошового потоку призводить до збільшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, що знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу. У якості прикладу вхідних грошових потоків підприємства можна згадати такі:

1) надходження виручки від реалізації товарів, робіт та послуг;

2) отримання банківського кредиту;

3) отримання безповоротної фінансової допомоги;

4) надходження від емісії корпоративних облігацій та інші. Крім того, необхідно відмітити, що вхідний грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій, у тому числі: формування фінансових ресурсів суб'єкта господарювання - грошових коштів, збільшення ліквідності та платоспроможності підприємства; фінансове забезпечення вихідних грошових потоків; виконання зобов'язань між суб'єктами господарювання в рамках господарських договорів тощо.

У свою чергу, вихідний грошовий потік також являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності, грошовий потік класифікується як вихідний за такою ознакою - рух коштів в рамках даного грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, які знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу. У якості прикладу вихідних грошових потоків підприємства можна згадати такі:

1) оплата рахунків постачальників;

2) погашення банківського кредиту;

3) виплати дивідендів власникам корпоративних прав;

4) викуп корпоративних облігацій;

5) фінансування придбання основних засобів та інші. Крім того, необхідно відмітити, що вихідний грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій, у тому числі:

· фінансування потреби підприємства у капіталі на основі грошових коштів, сформованих у рамках вхідних грошових потоків;

· забезпечення виконання поточних зобов'язань підприємства;

· виконання зобов'язань між суб'єктами господарювання в рамках господарських договорів тощо.

Належна структурування сукупності грошових потоків, які генерує підприємство у результаті основної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також ефективний аналіз та управління останніми не можливе без проведення кількісної оцінки таких грошових потоків. При цьому ключовою кількісною характеристикою грошового потоку як об'єкта фінансового менеджменту є оцінка його абсолютної величини з метою інформаційного та методологічного забезпечення фінансового аналізу та управління грошовими потоками суб'єкта господарювання. Можна розрізнити ряд напрямків кількісної оцінки грошового потоку:

1) оцінка грошового потоку як одиничного факту руху грошових коштів;

2) узагальнююча оцінка грошових потоків - руху грошових коштів, об'єднаних спільною функціонально-організаційною характеристикою.

Абсолютна величина грошового потоку як одиничного факту руху грошових коштів має незначне практичне застосування, однак і особливих складнощів щодо її кількісної оцінки не виникає - достатньо проаналізувати первинний документ, який засвідчує проведення фінансово-господарської операції та, відповідно, містить усю необхідну інформацію. Основне її призначення - це інформаційне забезпечення управлінського фінансового обліку, а також формування основи розрахунку часткових та узагальнюючих показників руху грошових коштів з метою їх послідуючого аналізу.

Значно більше інформаційне навантаження несуть узагальнюючі показники руху грошових коштів суб'єкта господарювання шляхом формування зведених показників грошових потоків (наприклад, грошовий потік від основної діяльності, Free Cash Flow та інші), кількісна оцінка таких показників реалізується як аналіз структури сукупності грошових потоків підприємства за наступним алгоритмом:

· узгодження грошових потоків суб'єкта господарювання, що передбачає проведення, перш за все, вибірки необхідних для подальшої оцінки грошових потоків за обраним критерієм групування;

· визначення абсолютної величини окремих грошових потоків, про що згадувалося вище;

· ідентифікація форми впливу грошового потоку на фінансове положення суб'єкта господарювання, перш за все, класифікація грошового потоку як вхідного або вихідного;

· математичний розрахунок кількісної оцінки абсолютної величини грошового потоку.

Із використанням поданого вище алгоритму здійснюється розрахунок більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються для аналізу, планування та управління, а також оцінки ефективності моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання, які генеруються в результаті здійснення ним основної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Грошовий оборот - це процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.

Суб'єкти грошового обороту:

- фірми сукупність суб'єктів, які забезпечують створення та реалізацію валового національного продукту;

- сімейні господарства сукупність суб'єктів, які забезпечують виробництво національного продукту основними факторами /робочою силою, засобами виробництва, які знаходяться в приватній власності, тощо/ та є кінцевими його споживачами;

- державні структури сукупність суб'єктів, які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного національного доходу та національного продукту, здійснюючи вплив на реалізацію та споживання останнього;

- фінансові посередники сукупність суб'єктів грошового ринку, які, виступаючи в ролі посередників, можуть діяти на ринку від свого імені і за свій рахунок.

Грошовий обіг - це рух грошей як грошей, на відміну руху їх як капіталу (рис. 1.1)

Рисунок 1.1 - Види грошового обороту.

Модель грошового обороту представимо на рисунку 1.2:



Рисунок 1.2 - Модель сукупного грошового обороту

Потік № 1 - сукупність платежів /витрат/ фірм, пов'язаних з купівлею виробничих ресурсів, перш за все робочої сили, земельних ділянок, споруд, інших засобів виробництва

Потік № 2 - враховані такі види доходів сімейних господарств: заробітна плата, гонорари, виручка від продажу матеріальних цінностей /сільськогосподарської продукції, земельних ділянок, будівель тощо/, рента, доходи по акціях, паях та ін. В сукупності вони складають національний доход країни.

Потік № 3 - витрати сімейних господарств на покупки продуктів на внутрішньому ринку продуктів.

Потік №10 - витрати сімейних господарств на покупки продуктів на світовому ринку. Потік № 4 - сплата сімейними господарствами податків.

Потік № 5 - заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок.

Потік № 6 - кредити, одержані фірмами у фінансових посередників, доходи від емісії цінних паперів /акцій та облігацій/.

Потік № 7 - інвестиційні витрати фірм на розширення виробництва - покупку необхідних матеріальних цінностей /будівельних матеріалів, обладнання, пристроїв тощо/.

Потік № 8 - Мобілізація урядом коштів на грошовому ринку .

Потік № 9 - витрачання мобілізованих урядом коштів на грошовому ринку для держзамовлення ( державні закупки урядових структур)

Потік № 12 - доходи фірм від реалізації національного продукту.

Потік № 11 - оплата іноземними покупцями експортних поставок фірм(надходження по експорту)

Потік № 13 - залученням грошових коштів у внутрішній оборот з світового ринку.

Потік № 14 - відплив грошового капіталу за кордон.

Потік № 15 - поновлення обороту додатковою масою грошей шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків.

Потік № 16 - вилучення надлишку грошових коштів шляхом валютної інтервенції.

1.2 Структурування грошових потоків суб'єкта господарювання

Структурування грошових потоків відповідно до обраного критерію чи їх групи є об'єктивною необхідністю організації аналізу грошових потоків та забезпечення ефективності моделі управління останніми. Таке структурування дозволяє досягти наступних ефектів:

1) нівелювання впливу функціонально організаційних особливостей окремого грошового потоку за рахунок формування цільової вибірки із сукупності грошових потоків;

2) спрощення та зменшення обсягів інформаційної бази за рахунок використання зведених показників (як загальних, так і часткових).

Основним критерієм, відповідно до якого здійснюється структурування грошових потоків суб'єкта господарювання, є джерело формування таких грошових потоків, в основу даного критерію покладений принцип ідентифікації сукупності господарських операцій відповідно до їх функціонально-організаційного навантаження. Зважаючи, що джерело формування грошового потоку є ключовим у сукупності критеріїв, що використовуються при організації управління грошовими потоками, розглянемо його більш докладно.

Для потреб управління фінансами прийнято виділяти окремі види діяльності суб'єкта господарювання які формуються як класифікаційні сукупності господарських операцій із аналогічними функціонально - організаційними характеристиками, відповідно до П(С)БО, що враховує світову практику, господарську діяльність підприємств для потреб організації обліку, а також формування та представлення публічної фінансової звітності прийнято поділяти на три види:

· основна діяльність Operating activity інвестиційна діяльність

· фінансова діяльність financing activity.

Слід відмітити, що приведене вище групування господарських операцій по видам діяльності є основним (і обов'язковим для формування публічної фінансової звітності), однак не єдино можливим.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку ідентифікують операційну діяльність Operating activit) суб'єкта господарювання як основну діяльність, а також будь-які інші види діяльності, які не можуть бути віднесені до інвестиційної або фінансової діяльності. У зв'язку з цим, у фінансовій літературі на позначення операційної діяльності досить часто вживають основна діяльність. Не зважаючи на присутність явної неточності, такий підхід є досить раціональним і з ним можна погодитися. Загалом, операційну, або ж основну, діяльність суб'єкта господарювання необхідно представляти як сукупність господарських операцій, реалізація яких безпосередньо пов'язана із здійсненням тих видів підприємницької діяльності, що передбачені положеннями статутних документів такого суб'єкта. Типовими прикладами даних операцій можуть бути:

1) закупівля сировини та матеріалів;

2) виплата заробітної плати працівникам;

3) сплата податків та інших обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

4) реалізація виробленої продукції і т.д.

Важливою кількісною характеристикою господарської діяльності суб'єкта господарювання є розрахунок, який генерується в рамках операційної діяльності (Operating Cash Flow). При цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. Величини операційного грошового потоку є основою для розрахунку як сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання, так і більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками.

Слід наголосити, що грошовий потік від операційної діяльності суб'єкта господарювання має розглядатися як основне джерело фінансового забезпечення його господарської діяльності у наступні періоди, тому, однією із ключових характеристик ефективно функціонуючого підприємства є наявність протягом тривалого періоду часу позитивного операційного грошового потоку (Operating Cash Flow) із відносно стабільною абсолютною величиною, при цьому високий рівень абсолютної величини операційного Cash Flow має розглядатися як позитивне явище.

У свою чергу, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку ідентифікують інвестиційну діяльність investing activity суб'єкта господарювання як сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Іншими словами, операції в межах здійснення інвестиційної діяльності суб'єкта господарювання призводять до зміни, як правило, абсолютної величини або ж структури першого розділу активу балансу підприємства - необоротних активів. Типовими прикладами таких операцій можуть бути:

1) придбання та введення в експлуатацію виробничого обладнання;

2) придбання ринкових цінних паперів і, відповідно, отримання пасивного чи активного доходу;

3) придбання нематеріальних активів;

4) реалізація об'єктів основних фондів і т.д.

Розрахунок та оцінка абсолютної величини грошового потоку, який генерується в рамках здійснення інвестиційної діяльності, також є важливою кількісною характеристикою господарської діяльності суб'єкта господарювання, при цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. величини інвестиційного грошового потоку є складовою моделі розрахунку як сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання, так і ряду фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками суб'єкта господарювання.

На відміну від операційної діяльності, інвестиційна діяльність суб'єкта господарювання не є основним джерелом формування його фінансових ресурсів і, відповідно, розглядається як обслуговуюча по відношенню до передбаченої статутними документами діяльності, тому абсолютна величина інвестиційного грошового потоку (Investing Cashflow), як правило, незначна. У випадку ж реалізації підприємством певного проекту (наприклад, модернізації обладнання) формується значний негативний інвестиційний Cash Flow.

Фінансову ж діяльність financing activity суб'єктів господарювання національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку класифікують як сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу. Іншими словами, фінансова діяльність спрямована на кількісну та/або якісну зміну його пасивів. Типовими прикладами таких господарських операцій суб'єктів господарювання, які включаються до фінансової діяльності, можуть бути:

1) емісія корпоративних прав (акції);

2) виплата дивідендів;

3) отримання банківського кредиту та його погашення;

4) лізингове фінансування придбання основних засобів;

5) отримання безповоротної фінансової допомоги і т.д.

Важливою кількісною характеристикою господарської діяльності суб'єкта господарювання є розрахунок та оцінка абсолютної величини грошового потоку, який генерується в рамках фінансової діяльності, при цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. Величини фінансового грошового потоку (finance Cash Flow) є основою для розрахунку як сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання, так і більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Слід відмітити, що грошовий потік від фінансової діяльності суб'єкта господарювання має розглядатися як корегуючий механізм формування фінансового забезпечення потреби підприємства у капіталі для фінансування операційної та інвестиційної діяльності, при цьому, у якості сигналу щодо формування передумов потенційної фінансової кризи на підприємстві можна розглядати наявність значного за абсолютною величиною позитивного фінансового Cash Flow протягом відносно тривалого періоду часу - загроза втрати платоспроможності суб'єкта господарювання. так, перманентність формування позитивного фінансового Cash Flow свідчить про значну частку зовнішнього (перш за все, позикового) фінансування, що ставить питання про спроможність підприємства забезпечити формування у майбутньому необхідної абсолютної величини операційного грошового потоку -забезпечити джерело погашення таких фінансових зобов'язань.

Важливим показником структурування грошових потоків суб'єкта господарювання є чистий сукупний грошовий потік (Cash Flow) суб'єкта господарювання, що представляє собою зміну абсолютної величини грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні підприємства, за певний період часу, така зміна грошової позиції суб'єкта господарювання еквівалентна арифметичній сумі грошових потоків від його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, кількісна оцінка абсолютної величини яких і є основною для розрахунку чистого сукупного грошового потоку підприємства. Розрахунок величини грошового потоку може здійснюватися за одним із двох представлених нижче алгоритмів.

По-перше - прямий метод розрахунку операційного (інвестиційного чи фінансового) грошового потоку, який передбачає аналіз кожної окремої господарської операції, ідентифікацію грошового потоку, який генерується в межах такої операції, та визначання напрямку руху грошових коштів (вхідний грошовий потік або ж вихідний грошовий поті к).

По-друге - непрямий метод розрахунку грошового потоку, перш за все, операційного, так, операційний грошовий потік суб'єкта господарювання відповідно до непрямого методу визначається як арифметична сума чистого прибутку підприємства, нарахованої протягом періоду амортизації та приросту абсолютної величини забезпечень.

Сукупність грошових потоків підприємства можна класифікувати наступним чином:

Залежно від масштабів обслуговування господарського процесу

- грошовий потік по підприємству в цілому характеризує загальний обсяг грошових операцій даного підприємства і акумулює в собі всі види грошових потоків, що супроводжують та обслуговують процес його функціонування;

- грошові потоки окремих структурних підрозділів характеризують обсяги грошових операцій кожного з них і дозволяють оцінювати ефективність їх діяльності, участь кожного з них у господарському процесі підприємства;

- грошовий потік від окремого виду чи напряму господарської діяльності характеризує масштаби та обсяг операцій з даного виду діяльності підприємства;

- грошовий потік за окремою господарською операцією характеризує рух грошових коштів за даною угодою, що дає змогу оцінити її ефективність та вплив на сукупний грошовий потік підприємства.

Залежно від напрямку руху потоків розглядають:

- вхідний (позитивний) грошовий потік характеризує обсяг надходження грошових коштів від усіх видів діяльності;

- вихідний (від`ємний) грошовий потік характеризує обсяг їх витрачання.

Залежно від виду господарської діяльності виділяють :

- грошовий потік від операційної діяльності ;

- грошовий потік від інвестиційної діяльності ;

- грошовий потік від фінансової діяльності.

За вартісним складом грошових потоків виділяють:

- валовий грошовий потік використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства, пов'язаних з рухом грошових коштів поза залежністю від напряму руху коштів;

- чистий грошовий потік представляє собою зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду або надходженням та витрачанням грошових коштів за період, що аналізується. Таким чином, він характеризує сальдовий потік без відображення обсягу грошових операцій.

Залежно від регулярності здійснення грошові потоки підприємства поділяють на :

- регулярні грошові потоки -це потоки платежів, усі члени якого позитивні величини, а часові інтервали між платежами однакові .У підприємстві такі потоки є, як правило, результатом господарсько-фінансової діяльності підприємства. Їх обсяг сталий в часі або має певну тенденцію до зміни. Надходження та витрачання грошей здійснюється систематично, з певною періодичністю. Це обумовлює можливість їх регулювання та планування;

- Нерегулярні грошові потоки представляють різні за обсягом та проміжками часу між їх здійсненням платежі, пов'язані, як правило, з проведенням окремих господарських операцій. Вони виникають спонтанно, не мають сталого обсягу та періодичності. Планування утворення та здійснення цих потоків може проводитися лише методом прямих розрахунків, відповідно до часу та обсягів операцій, що їх породжує.

Залежно від пріоритетності здійснення платежів грошові потоки поділяються на:

- пріоритетний грошовий потік представляє систему грошових видатків, які найбільшим чином забезпечують реалізацію стратегії підприємства.

- обов'язковий грошовий потік - це обов'язкові грошові виплати, які підприємство повинне здійснити в першочерговому порядку для запобігання фінансових ускладнень та продовження нормального функціонування. До нього належать проценти, податкові виплати, погашення сум боргів, строк сплати яких настав, інші виплати, що є обов'язковими. Склад останніх визначається самим підприємством залежно від умов господарювання.

- другорядні грошові потоки представляють видатки грошових коштів, які можуть бути відкладені з точки зору стратегічних потреб або у разі неспроможності здійснення без прямих витрат для підприємства у вигляді штрафів, неустойки, пені та ін.

По відношенню до певного інвестиційного проекту можна відокремити:

- додатковий грошовий потік це потік від реалізації певного інвестиційного проекту, потік, що стосується виключно даного проекту;

- ретроспективний грошовий потік це всі інші грошові потоки, які не враховуються під час прийняття управлінських рішень щодо даного проекту;

Залежно від вартісної оцінки в часі:

- нинішній грошовий потік це єдина спів стана теперішня вартість грошових потоків підприємства , отримана шляхом дисконтування, яка враховує фактор часу, інфляції та ризику;

- майбутній грошовий потік, оцінений майбутньою вартістю.

За достатністю обсягу розрізняють:

- дефіцитний грошовий потік це коли недостатнє надходження грошових коштів для здійснення усіх планових видатків;

- надлишковий грошовий потік це перевищення позитивного грошового потоку над потребою підприємства у витрачанні.

За можливістю регулювання грошових потоків, їх поділяють на:

1. Грошові потоки, що піддаються регулюванню (зміні в часі),

представляють собою такі види витрачання грошових коштів, строки яких можна змінювати за домовленістю сторін (наприклад, лізингові платежі, розрахунки з постачальниками).

2. Грошові потоки, що не піддаються регулюванню (зміні в часі), -- це такі види витрачання грошових коштів, строки яких неможливо змінювати (наприклад, податкові платежі).

Поділ грошових потоків за можливістю регулювання має індивідуальний характер і обумовлюється специфікою діяльності конкретного підприємства.

За рівнем передбачуваності:

- повністю передбачувані грошові потоки це обсяги запланованих і включених у відповідний план надходжень та видатків грошових коштів.

3. Недостатньо (або абсолютно) непередбачувані грошові потоки - це сукупність надходжень та витрат грошових коштів, які виникли в результаті настання ризикових подій, непередбачуваних подій і, відповідно, не включені до планів надходження і витрачання грошових коштів.

За рівнем збалансованості:

1. Збалансований грошовий потік характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому забезпечується збалансованість позитивного та від'ємного грошових потоків.

2. Незбалансований грошовий потік характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому не забезпечується збалансованість позитивного і від'ємного грошових потоків.

Критерієм збалансованості є показник варіації між позитивним та від'ємним грошовим потоком. У першому випадку він спрямовується до одиниці, в другому - до нуля.

За періодом часу:

- Короткостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення не перевищує одного року.

- Довгостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення перевищує один рік.

За формами грошових коштів, що використовуються:

- Готівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується готівкою. Готівкові грошові потоки підприємств знаходяться під щільнішим регулюванням з боку державних органів влади та Національного банку України.

- Безготівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується безготівковими розрахунками.

За видом валюти, що використовується:

- Грошовий потік у національній валюті характеризує таку частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується національною валютою.

- Грошовий потік в іноземній валюті характеризує таку частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується іноземною валютою. Використання валюти як засобу платежу на території України має суттєві законодавчі обмеження, що повинні враховуватися при здійсненні відповідних грошових операцій.

За можливістю забезпечення платоспроможності:

- Ліквідний грошовий потік характеризує такий вид грошових потоків, по яких надходження грошових коштів перевищує або дорівнює витрачанню грошових коштів, тобто чистий грошовий потік є такий вид грошового потоку, в якому спрямованість змінюється більше одного разу.

- Неліквідний грошовий потік характеризує такий від грошових потоків, по яких находження грошових коштів менше або дорівнює обсягу витрачення грошових коштів.

За характером грошового потоку по відношенню до підприємства:

- Внутрішній грошовий потік характеризує сукупність надходжень та видатків грошових коштів у межах підприємства (грошові розрахунки з персоналом, засновниками, структурними підрозділами).

- Зовнішній грошовий потік характеризує надходження та видатки грошових коштів, що обслуговують грошові стосунки підприємства з іншими контрагентами (постачальниками, покупцями, банками, страховими компаніями тощо).

1.3 Фактори, що визначають обсяг і структуру грошових потоків

підприємства

На обсяг та структуру грошових потоків впливає значна кількість факторів, які можна класифікувати за наступними ознаками.

За джерелами походження :

Фактори зовнішнього характеру - це система умов зовнішнього середовища, які впливають на обсяг й структуру находження та витрачання грошових коштів.

Фактори внутрішнього характеру, що формуються в середні підприємства і впливають на обсяг та структуру грошових потоків підприємства.

За видами діяльності підприємства:

Фактори, що генеруються операційною діяльністю - це система параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначають умови ведення операційної діяльності і, відповідно, впливають на стан і структуру грошових потоків цього виду.

Фактори, що генеруються інвестиційною діяльністю - це система параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначають умови здійснення інвестиційної діяльності і, відповідно, впливають на стан і структуру грошових потоків цього виду.

Фактори, що генеруються фінансовою діяльністю - це система параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначають умови здійснення фінансової діяльності і, відповідно, впливають на стан і структуру грошових потоків цього виду.

За напрямом руху грошових коштів.

Фактори, що визначають обсяг та структуру позитивного грошового потоку - сукупність умов формування надходження грошових коштів.

Фактори, що визначають обсяг та структуру від`ємного грошового потоку - сукупність умов формування витрачання грошових коштів.

Формування грошових потоків підприємства відбувається під впливом сумісної та одночасної дії різних за своїм походженням і характером факторів:

Фактори, що визначають стан та структуру позитивного грошового потоку - можливості формування позитивного грошового потоку є результатом сукупного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього характеру, які формуються в сфері операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Фактори зовнішнього характеру визначають загальні умови функціонування підприємства. До числа цих факторів належать загальна макроекономічна ситуація, стан та спрямованість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, стан платіжної дисципліни в державі, кон`юнктура ринка збуту, кон`юнктура фінансового ринку тощо. Ці фактори не залежать від діяльності окремого підприємства, але обумовлюють його потенційні можливості по формуванню грошових коштів. Чим сприятливіша макроекономічна ситуація, ліберальніше до підприємця господарське право та господарство, чим вищий попит на споживчому ринку, тим краща пропозиція на фінансовому ринку, тим кращі можливості підприємства по формуванню грошових коштів.

Фактори внутрішнього характеру залежать від характеру та специфіки діяльності самого підприємства. На рівні підприємства можливості формування позитивного грошового потоку визначається наступними факторами:

В сфері операційної діяльності:

- організація маркетингової діяльності: вивчення споживачів, прогнозування їх потреб, визначення форм, методів збуту продукції, проведення рекламної діяльності.

- організація закупівельної діяльності: виробу постачальників оцінки та селективного відбору комерційних пропозицій по закупівлі сировини, організація товаропостачання;

- організація виробничого процесу, залучання необхідних матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, визначення способів їх найбільш ефективного використання;

- обсяг виручки від реалізації продукції підприємства, рівень цін на продукцію;

- кредитна політика підприємства, стан дебіторської заборгованості.

Логіка впливу перелічених факторів на обсяги формування грошових коштів може бути визначена наступним чином: джерелом утворення грошей є факт реалізації товарів, здійснення акту купівлі-продажу. На досягнення цього результату і повинна бути спрямована діяльність по управлінню факторами для максимізації находження грошових коштів.

В сфері інвестиційної діяльності:

- вибір інвестиційної програми підприємства, тобто переліку реальних інвестиційних проектів , що визначаються доцільними до реалізації;

- склад інвестиційного портфеля: рівень доходності та ліквідності окремих фінансових інструментів;

- можливість виходу з проектів у разі їх недостатньої ефективності та формами, що використовуються для цього;

- можливість продажу частини основних засобів і нематеріальних активів, їх стан та можлива ціна реалізації.

В сфері фінансової діяльності:

- інвестиційна привабливість підприємства для зовнішніх інвесторів, що визначає можливість ефективного розміщення додаткової емісії акції;

- кредитоспроможність підприємства по обслугованою зовнішніх боргів, що визначає можливість підприємства залучити банківські кредити;

- наявна структура капіталу, обсяг кредитів та позик, терміни їх повернення;

- імідж та ділова репутація підприємства.

Фактори, що визначають обсяг та структуру від`ємного грошового потоку підприємства - потреба у використанні грошових коштів підприємства також залежить від факторів зовнішнього та внутрішнього характеру, проте їх перелік та напрям впливу має істотні особливості.

До найважливіших факторів зовнішнього характеру належить:

- кон`юнктура ринків товарних, трудових та матеріальних ресурсів, яка визначає ціни їх закупівлі податкове та митне законодавство, яке обумовлює розміри витрачання грошових коштів на сплату податків, митних зборів, інших обов'язкових платежів;

- інвестиційний клімат країни, який обумовлює доцільність та обсяги інвестиційних вкладень підприємства;

- кон'юнктура фінансового ринку, під впливом якої формуються процентні ставки за банківські кредити, необхідний рівень сплати дивідендів по акціям підприємства тощо.

Значно більшим чином потреба у використанні грошових коштів визначається впливом внутрішніх факторів, до складу яких належать:

В сфері операційної діяльності:

- обсяг постійних витрат та їх частка в загальному обсязі витрат підприємства;

- рівень змінних грошових витрат;

- ефективність закупівельної діяльності, проявом якої є рівень цін закупівлі сировини (товарів) порівняно із середньо ринковим рівнем, система розрахунків з постачальниками;

- чисельність персоналу підприємства, ефективність управління залученням, використанням та стимулюванням персоналу;

- обсяги та склад основних засобів підприємства, їх вік, ремонтна політика підприємства;

- довжина операційного циклу та його окремих складових.

В сфері інвестиційної діяльності:

- стратегічні цілі підприємства щодо темпів та напрямів розвитку;

- стан основних засобів та нематеріальних активів і необхідність їх оновлення;

- інвестиційна програма підприємства, її загальний обсяг, терміни і графік її освоєння;

- інвестиційний портфель підприємства.

В сфері фінансової діяльності:

- обсяг зовнішнього фінансування, терміни надання позик, необхідність їх фактичного погашення в певний період часу;

- склад співвласників (акціонерів) підприємства, їх стратегічні цілі та економічні інтереси;

- дивідендна політика підприємства, рівень та періодичність виплати дивідендів;

- доцільність викупу власних акцій та обмеження кількості акціонерів підприємства, ризик зниження вартості акціонерного капіталу в результаті їх продажу на вторинному ринку тощо.

Потреба у використанні грошових коштів формується під впливом багатьох факторів, які не завжди є керованими з боку підприємства. Грошові потоки, пов'язані з використанням грошових коштів, за розмірами та ритмічністю, як правило, не співпадають з процесами формування грошових коштів, оскільки це обумовлюється впливом факторів різної сукупності. Розбалансування грошового обороту, неплатоспроможність підприємства має суттєве, навіть катастрофічне значення для підприємства, створює загрозу виникнення ситуації банкрутства. Саме тому необхідне детальне вивчення факторів, що обумовлюють формування позитивного і від'ємного грошових потоків та їх аналіз при розробці політики управління грошовими потоками підприємства.

Оцінка ефективності моделі управління грошовими потоками, незалежно від того, чи це кількісна оцінка, чи якісна, передбачає співвідношення фактичного рівня цільових фінансових показників, що сформувалися в результаті реалізації визначених моделлю механізмів та технологій управління грошовими потоками підприємства, із плановими або прогнозними величинами, крім того, просте математичне порівняння фактичних та планових величини цільових показників руху грошових коштів має співвідноситися із відповідною системою обґрунтованих критеріїв оцінки ефективності моделі, відповідно до яких і визначається рівень ефективності моделі, при цьому, у якості таких критеріїв можуть використовуватися як кількісні орієнтири (абсолютні та/або відносні величини), так і якісні характеристики.

Загалом, практика функціонування моделей управління грошовими потоками на тому чи іншому підприємства визначає специфічну сукупність критеріїв оцінки її ефективності, оскільки умови та особливості фінансове -господарської діяльності таких суб'єктів господарювання суттєво відрізняються. Однак, можна говорити про існування певної кількості узагальнених критеріїв, перш за все, якісних характеристик, до таких критеріїв відносяться, зокрема, наступні:

- стабільність грошових потоків суб'єкта господарювання, перш за все, операційного грошового потоку;

- формування чіткої та стабільної тенденції протягом тривалого періоду часу зростання абсолютної величини Free Cash Flow;

- узгодженість та значний рівень кореляції між формування інвестиційного Cash Flow та фінансового Cash Flow;

- підтримання за рахунок формування достатньої абсолютної величини операційного Cash Flow прийнятного рівня коефіцієнта забезпечення

- боргу (debt cover ratio) як одного із показників кредитоспроможності підприємства;

- обґрунтованість цільових фінансових показників, що визначаються у фінансовому плані;

- та інші критерії, доцільність та обґрунтованість застосування яких випливає із положень фінансової та корпоративної стратегії суб'єкта господарювання.

Важливою складовою моделі управління грошовими потоками являються форми виконання тих чи інших управлінських фінансових рішень щодо грошових потоків суб'єкта господарювання, що генеруються в результаті здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. під такими формами необхідно розуміти методи, механізми та технології прогнозування, планування, формування, перенаправлення та оцінки грошових потоків суб'єкта господарювання, при цьому, зважаючи на той факт, що грошові потоки суб'єкта формуються в результаті виконання договірних зобов'язань між підприємством та його дебіторами і кредиторами, можна виділити сукупність напрямків використання форм управління грошовими потоками, що характеризуються спільними особливостями реалізації:

- управління грошовими розрахунками суб'єкта господарювання, що передбачає формування такої моделі грошових розрахунків на підприємстві, за якої виконання грошових зобов'язань між сторонами договірних відносин реалізується із використанням найбільш зручних форм безготівкових платежів з позицій компромісу комерційних інтересів учасників таких відносин;

- управління дебіторською заборгованість підприємства, що передбачає забезпечення розумного та обґрунтованого компромісу між швидкістю надходження виручки від реалізації продукції (а також своєчасністю інкасації дебіторської заборгованості) та стимулювання платоспроможного попиту на продукції підприємства шляхом надання відстрочки оплати рахунків;

- управління кредиторською заборгованістю суб'єкта господарювання, що передбачає дотримання компромісу між обґрунтованою потребою суб'єкта господарювання в отриманні відстрочки оплати рахунків постачальників (інших кредиторів) та своєчасністю та повнотою використання своїх грошових зобов'язань.

Виокремлення функціонально організаційного блоку управління грошовими розрахунками суб'єкта господарювання в цілісній системі моделі управління грошовими потоками пов'язано із сукупність причин, серед яких можна виділити наступні моменти, зокрема:

- грошові розрахунки є об'єктивною необхідністю функціонування суб'єктів господарювання в умовах ринкової економіки;

- грошові розрахунки є складовою фінансів підприємства та безпосередньо пов'язані із провадженням його фінансовогосподарської діяльності, а отже є об'єктом управління з боку фінансового менеджменту;

- грошові розрахунки опосередковують виконання договірних та недоговірних зобов'язань між економічними агентами, формуючи при цьому ті чи інші види грошові потоки та визначаючи рівень поточної ліквідності;

- наявність сукупності різних форм та видів грошових розрахунків формує поле для оптимізації здійснення грошових розрахунків у часі та просторі з метою управління грошовими потоками суб'єкта господарювання;

- реалізація певної моделі управління грошовими розрахунками суб'єкта господарювання визначає особливості формування дебіторської та кредиторської заборгованості суб'єкта господарювання і, відповідно, безпосередньо пов'язана із управління такою заборгованістю тощо.

Виходячи з цього можна говорити про існування певних принципів організації грошових розрахунків. Визначаючи основні принципи організації моделі грошових розрахунків можна виділити наступні напрямки їх впливу, так, ряд принципів та правил організації та управління фінансовими відносин на підприємстві мають специфічний характер, однак значна їх чистина випливає із принципів організації фінансів підприємств взагалі, так, серед принципів фінансів підприємств, яки визначають критичні характеристики моделі управління грошовими розрахунками, прийнято вділяти наступні їх види:

- господарський розрахунок - прийняття управлінських фінансових рішень виходячи із їх економічної доцільності для функціонування суб'єкта господарювання;

- окупність - покриття витрат підприємства за рахунок його доходів;

- мінімізація оподаткування - визначення та використання законодавче дозволених напрямків та методів зменшення витрат підприємства на сплату податків та абсолютної величини податку на прибуток суб'єкта господарювання;