Аналіз використання трудових ресурсів і фонду оплати праці

Структура продукції, %

Зміни середньої ціни, грн

t₀

t₁

+, -

А

5000

35,95

30,66

-5,28

-264,0

В

6000

34,95

33,72

-1,23

-73,8

с

7000

17,12

19,27

+2,15

+150,5

Б

7500

11,98

16,35

+4,36

+327,3

Усього

--

100,00

100,00

--

+140,0

Потім, помноживши отриманий результат на загальний фактичний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному вираженні, отримаємо зміни обсягу товарної продукції у вартісному вираженні:

Розрахунок впливу структурного фактора на зміну випуску продукції у вартісному вираженні можна здійснити і за допомогою середньозважених цін (якщо продукція однорідна). Для цього спершу визначають середньозважену ціну при фактичній структурі продукції, а потім при базовій, і різницю між ними множать на фактичний загальний обсяг виробництва продукції звітного періоду в умовно-натуральному вираженні:

ВП = 140*16 400 = +2 300 тис.грн.

Аналогічно визначають вплив структури реалізованої про-дукції на суму виручки (табл.7 ).

Таблиця 7. Розрахунок впливу структури реалізованої продукції на суму виручки

Виріб	Оптова ціна 1 туб, тис. грн	Обсяг реалізації продукції, туб	Виручка за цінами базового періоду, тис. грн	Зміна виручки за рахунок структури продукції, тис. грн
		t0	t1	t0	фактично при базовій структурі	t1
А В С D	5,0 6,0 7,0 7,5	5700 5 600 2 700 1 900	4850 5300 3050 2560	28 500 33 600 18 900 14 250	28 250 33 305 18 735 14 125	24 250 31 800 21 350 19 200	-4 000 -1 505 +2 615 +5 075
Усього	--	15 900	15 760	95 250	94 415	96 600	+2 185

Наведені дані показують, що за рахунок зміни структури продукції виручка від її реалізації збільшилася на 2185 тис. грн. Це викликано збільшенням частки дорожчих виробів С і D у загальному обсязі продажів.

4. Аналіз якості виробленої продукції

Завдання аналізу. Способи узагальненого оцінювання виконання плану з якості продукції: бальний метод, середній коефіцієнт сортності, середньозважені ціни у зіставних умовах. Методика розрахунку впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства. Причини зниження якості продукції.

Важливим показником діяльності промислових підприємств є якість продукції. Підвищення його -- одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін.

Якість продукції -- це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції.

Узагальнюючі показники характеризують якість усієї виробленої продукції незалежно від її виду і призначення:

а)частка нової продукції в загальному її випуску;

б)частка продукції вищої категорії якості;

в)середньозважений бал продукції;

г)cсередній коефіцієнт сортності;

д)частка атестованої і неатестованої продукції;

є) частка сертифікованої продукції;

є) частка продукції, що відповідає світовим стандартам;

ж) частка продукції, що експортується, у тому числі у високо-розвинуті промислові країни.

Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції характеризують одну із її властивостей:

а) корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, вміст білка в продуктах харчування);

б) надійність (довговічність, безвідмовність у роботі);

в) технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергомісткість);

г)естетичність виробів.

Непрямі показники -- це штрафи за неякісну продукцію, за обсяг і частку забракованої продукції, за частку продукції, на яку надійшли рекламації від покупців, за втрати від браку і т. ін.

Перше завдання аналізу -- вивчити динаміку перелічених показників, виконання плану їх рівня, причини зміни їх і дати оцінку роботи підприємства за рівнем якості продукції.

За продукцією, якість якої характеризується сортом визначають частку продукції в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну виробу у зіставних цінах.

Середній коефіцієнт сортності можна визначити за відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною І сорту.

Таблиця 8. Аналіз якості продукції

Сорт продукції	Ціна за 1 туб, грн	Випуск продукції, туб	Вартість випуску, тис. грн
		t0	t1	t0	t1	За ціною І сорту
						t0	t1
І II III	6 000 5 000 2 500	2 880 1 728 1 152	3 528 1 008 504	17 280 8 640 2 880	21 168 5 040 1 260	17 280 10 368 6 912	21 168 6 048 3 024
Усього	5 000	5 760	5 040	28 800	27 468	34 560	30 240

Звідси коефіцієнт сортності:

у базисному періоді -- 0,833 (28 800 : 34 560);

у звітному періоді -- 0,908 (27 468 : 30 240).

Індекс зростання якості продукції -- 1,09 (0,908 : 0,833).

Друге завдання аналізу -- визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: на випуск товарної продукції (ТП), на виручку від реалізації продукції (В) і при-буток ( П). Розрахунок виконують так:

ТП = (Ц₁-Ц₀) VВП₁;

В = (Ц₁-Ц₀)- VРП₁; П = (Ц₁ - Ц₀) *VРП₁ - (С₁ - С₀) *VРП₁

де Ц₀ і Ці -- відповідно ціна виробу до і після зміни якості;

С₀ і Сі -- відповідно рівень собівартості виробу до і після зміни якості;

VВП₁ -- кількість виробленої продукції підвищеної якості;

VРП₁ -- обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спершу необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмами визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, на виручку і прибуток від її реалізації.

Як видно із табл. 9, у зв'язку із підвищенням якості продукції (збільшення частки продукції І сорту і зменшення відповідно частки продукції II і III сорту) середня ціна реалізації виробу А вища від планової на 450 грн, а вартість усього фактичного випуску -- на 2268 тис. грн (450 грн *5040 туб).

Таблиця 9. Вплив сортового складу продукції на обсяг випуску виробу А у вартісному вираженні

Сорт продукції	Оптова ціна 1 туб, грн	Структура продукції, %	Зміна середньої ціни за рахунок структури, грн
		t0	t1	+, -
І II III	6000 5000 2500	50 30 20	70 20 10	+20 -10 -10	+1200 -500 250
Усього	5000	100	100	--	+450

Аналогічно визначають зміну середнього рівня собівартості виробу за рахунок зміни сортового складу .

Після цього можна визначити вплив зміни сортового складу на суму прибутку:

Непрямим показником якості продукції є брак. Він поділяється на виправний і невиправний, на внутрішній (виявлений на підприємств) і на зовнішній (який виявили покупці). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, до зниження прибутку і рентабельності.

У процесі аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою і часткою у загальному випуску товарної продукції; ви-значають втрати від браку:

тис. грн..

Собівартість забракованої продукції 500

Витрати на усунення браку 80

Вартість браку за ціною можливого використання 150

Сума вирахувань з винуватих осіб 10

Втрати від браку (п. 1 + п. 2 - п. З - п. 4) 420

Для визначення втрат товарної продукції необхідно знати фактичний рівень рентабельності. У нашому прикладі вартість товарної продукції в діючих цінах становить 104 300 тис. грн, а її собівартість -- 84 168 тис. грн. Звідси фактичний рівень рентабельності дорівнює +23,9 % ((104 300 - 84 168) : 84 168 *100). Це означає, що фактичний рівень ціни вищий від собівартості продукції в 1,239 раза. Втрати ж товарної продукції дорівнюють 520,4 тис. грн (420 *1,239), або 0,5 % від вартості фактичного випуску.

Потім вивчають причини зниження якості і допущеного браку продукції за місцями виникнення та центрами відповідальності і розробляють заходи для усунення їх. Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології, організації виробництва і кваліфікації робітників, аритмічність виробництва тощо.

5.Аналіз ритмічності роботи підприємства

Поняття і значення ритмічної роботи підприємства. Порядок розрахунку коефіцієнтів ритмічності, аритмічності, варіацій. Визначення упущених резервів збільшення випуску продукції у зв'язку з аритмічною роботою. Причини аритмічності виробництва.

Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва і відвантаження продукції. Ритмічність -- це рівномірний випуск продукції за графіком в обсязі та асортименті, передбачених планом.

Ритмічна робота є основною умовою вчасного випуску і реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники: знижується якість продукції; збільшуються обсяг незавершеного виробництва і надпланові залишки готової продукції на складах і, як наслідок, уповільнюється оборотність капіталу; не виконуються поставки за договорами і підприємство платить штрафи за невчасне відвантаження продукції; невчасно надходить виручка; перевитрачається фонд заробітної плати у зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а в кінці -- за надурочні роботи. Усе це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Один із найпоширеніших показників -- коефіцієнт ритмічності. Його величину визначають як суму фактичної частки випуску за кожний період, але не більше від її планового рівня. У нашому прикладі (табл. 10) він дорівнює:

К_ритм=30+33,33+33,34=96,67%

Таблиця 10. Ритмічність випуску продукції за декадами

Декада	Випуск продукції за рік, тис. грн	Частка продукції, %	Виконання плану, коефіцієнт	Частка продукції, зарахована у виконання плану з ритмічності, %
	план	факт	план	факт
Перша	32 000	30 240	33,3	30	0,945	30,00
Друга	32 000	34 272	33,3	34	1,071	33,33
Третя	32 000	36 288	33,4	36	1,134	33,34
Усього	96 000	100 800	100,0	100	1,050	96,67

Для оцінювання ритмічності виробництва на підприємстві розраховують також показник аритмічності як суму додатних і від'ємних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду)ю Чим аритмічніше працює підприємство, тим вищий показник аритмічності.

К _аритм = 0,055+ 0,071+0,134 = 0,26

Якщо відомі причини недовиконання (перевиконання) плану випуску продукції за декадами (добами), можна розрахувати їхній вплив на показник аритмічності. Для цього відносні зміни обсягу виробництва продукції з цієї причини необхідно віднести до загаль-ного показника аритмічності й помножити на 100. Наприклад, за першу декаду план випуску недовиконано на 960 тис. грн, або на 3 % , через невчасну поставку сировини і на 800 тис. грн, або на 2,5 %, через несправність обладнання. Звідси частка першого фактора у зміні загального показника аритмічності становить 11,5 % (0,03 : 026 *100), а другого -- 9,6 % (0,025 : 0,26 * 100).

Внутрішні причини аритмічності -- тяжкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології і мате-ріально-технічного забезпечення виробництва, а також плануван-ня і контролю, зовнішні -- невчасна поставка сировини і матері-алів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприєм-ства тощо.

У процесі аналізу необхідно підрахувати упущені можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною робо-тою. Це різниця між фактичним і можливим випуском продукції, обчисленим із найбільшого середньодобового (середньодекадного) обсягу виробництва (100 800 - 36 288 * 3 = 8064 тис. грн).

Аналогічно аналізують ритмічність відвантаження і реалізації продукції.

На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи для усу-нення причин неритмічної роботи.

6. Аналіз факторів та резервів збільшення випуску і реалізації продукції

Вивчивши динаміку і виконання плану з реалізації продукції та виконання договорів поставки, необхідно визначити фактори зміни її обсягу (рис. 1).

Можливі два варіанти методики факторного аналізу реалі-зації продукції.

Якщо виручку на підприємстві визначають за відвантажен-ням продукції, то баланс продукції буде таким:

ГП_П + ВП =РП + ГП_К

Звідси

РП =ГП_П + ВП-ГП_К.

Якщо виручку визначають після оплати відвантаженої продукції, то товарний баланс можна записати так:

ГП_П + ВП + ЗВП_П =РП + ЗВП_К + ГП_К.

Звідси

РП =ГП_П + ВП + ЗВП_П - ЗВП_К - ГП_К,

де ГП_П, ГП_К --залишки готової продукції на складах відповідно на початок і кінець періоду;

ВП -- вартість випуску продукції;

РП -- обсяг реалізації продукції за звітний період;

ЗВП_П, ЗВП_К -- залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду.

Розрахунок впливу цих факторів на обсяг реалізації продукції здійснюють порівнюванням фактичних рівнів факторних показників з базовими та обчисленням абсолютних і відносних приростів кожного з них. Для вивчення впливу цих факторів аналізують баланс продукції.

Таблиця11. Аналіз факторів зміни обсягу реалізації продукції

Показник	Вартість продукції в базових цінах, тис. грн
	t0	t1	+,-
1. Залишок готової продукції на початок року 2. Випуск продукції 3. Залишок готової продукції на кінець року 4. Відвантаження продукції за рік (п. 1 + + п. 2 - п. 3) 5. Залишок товарів, відвантажених покупцям: 5.1. На початок року 5.2. На кінець року 6. Реалізація продукції (п. 4 + п. 5.1 - - п. 5.2)	2 000 96 000 2 200 95 800 4450 5000 95 250	2200 100 800 3345 99 255 5 000 7 655 96 600	+200 +4 800 +1 145 +3 455 +550 +2 655 +13 510

Із таблиці видно, що обсяг реалізації зріс за рахунок збільшення її випуску і надпланових залишків товарів, відвантажених покупцям на початок року. Негативний вплив на обсяг продажів справили такі фактори: збільшення залишків готової продукції на складах підприємства, а також зростання залишків відвантажених товарів на кінець року, оплата за які ще не надійшла на розрахунковий рахунок підприємства.

Рівень оплати відвантаженої продукції характеризує стан розрахунків з покупцями.

К_опл = Продукція, яку оплатили покупці за період/ Продукція відвантажена покупцям за період

Якщо К_опл < 1, то це свідчить про зростання дебіторської заборгованості.

З огляду на це в процесі аналізу необхідно з'ясувати причини утворення надпланових залишків на складах, невчасної оплати продукції покупцями і розробити конкретні заходи для прискорення реалізації продукції й одержання виручки.

Особливу увагу приділяють вивченню впливу факторів, що визначають обсяг виробництва продукції. їх можна об'єднати в три групи:

1) забезпеченість підприємства трудовими ресурсами та інтенсивність використання їх:

ВП = ЧП *РВ;

РП =Ч_РП* ЧП* РВ,

де ЧП -- середньооблікова чисельність працівників підприємства;

РВ -- середньорічний виробіток продукції на одного працівника;

Ч_РП -- частка реалізованої продукції в обсязі випущеної продукції звітного періоду;

2) забезпеченість підприємства основними засобами виробництва та інтенсивність використання їх:

ВП =ОЗВ * Фв;

РП =Ч_РП *ОЗВ*Ф_В,

де ОЗВ -- середньорічна сума основних засобів виробництва підприємства;

Ф_В -- фондовіддача основних засобів;

3) забезпеченість виробництва сировиною і матеріалами та ефективність використання їх:

ВП = МВ*М_В

П = Ч_РП* МВ*М_В

На закінчення аналізу узагальнюють виявлені резерви збільшення виробництва і реалізації продукції (табл. 11).

Таблиця 12. Резерви збільшення випуску продукції, тис. грн.

Джерело резервів	Резерви збільшення випуску продукції за рахунок
	трудових ресурсів	засобів праці	предметів праці
Збільшення кількості споживаних ресурсів Повніше використання робочого часу Підвищення продуктивності праці Скорочення надпланових відходів сировини і матеріалів Зниження норм витрати сировини і матеріалів	5268 505	8345	3215 323 1912
Усього	5773	8345	5450

Резерви збільшення випуску продукції має бути збалансовано в усіх трьох групах ресурсів. Максимальний резерв, встановлений для однієї з груп, не може бути освоєним до того часу, доки не буде виявлено резервів такого самого розміру і в інших групах ресурсів.

На цьому підприємстві резерви збільшення випуску продукції обмежені матеріальними ресурсами і становлять 5450 тис. грн. Максимальний резерв випуску продукції за рахунок збільшення використання збільшення устаткування може бути освоєно, якщо підприємство ще знайде у трудових ресурсах резерви на суму 2572 тис. грн (8345 - 5773) і матеріальні ресурси -- на суму 2895 тис. грн (8345 - 5450).

Для визначення можливостей збільшення обсягу продажів необхідно, крім цих резервів, врахувати наднормативні залишки готової продукції на складах підприємства. При цьому слід враховувати попит на той чи інший вид продукції і реальну можливість її реалізації, а також ризик від незатребуваності продукції.

Джерела резервів збільшення обсягу і реалізації продукції