Побудова моделей дослідження попиту на нерухомість

Поняття ринку нерухомості та його основні риси. Визначення попиту та пропозиції на ринку нерухомості та чинників, що на нього впливають. Аналіз основних моделей дослідження попиту. Авторегресійні моделі та й моделі експоненціального згладжування.

Рубрика Экономико-математическое моделирование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2013
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Позитивні значення параметрів а і b логістичною кривою (2.19), якщо значення асимптоти відомо, визначаються шляхом попереднього перетворення і логарифмування, після чого на основі методу найменших квадратів складається і розв'язується система нормальних рівнянь щодо логарифмів параметрів, а потім знаходяться і самі параметри.

Якщо значення величини до (максимум випуску) невідомо, то для знаходження параметрів до а і b кривій застосовують наближені методи: метод трьох крапок, метод трьох сум і ін. Початкові дані для проведення вказаних вище розрахунків формуються на основі статистичних спостережень за процесом виробництва і реалізації товарної продукції, здійснюваних службами маркетингу.

Як вже наголошувалося, в загальному випадку попит на окремий товар за інших рівних умов залежить від рівня цін всіх товарів. Відносна зміна об'єму попиту при зміні ціни даного товару або цін інших пов'язаних з ним товарів характеризує коефіцієнт еластичності попиту від цін. Цей коефіцієнт еластичності зручно трактувати як величину зміни попиту у відсотках при зміні ціни на один відсоток.

Для попиту на i-й товар щодо його власної ціни р коефіцієнт еластичності обчислюється по формулі

(2.25)

Значення коефіцієнтів еластичності попиту від цін практично завжди негативні. Проте по абсолютних значеннях цих коефіцієнтів товари можуть істотно відрізнятися один від одного. Їх можна розділити на три групи:

- товари з нееластичним попитом відносно ціни ();

- товари з середньою еластичністю попиту від ціни (близько к-1);

- товари з високою еластичністю попиту ().

В товарах еластичного попиту підвищення ціни на один відсоток приводить до зниження попиту більш ніж на один відсоток, і навпаки, пониження ціни на один відсоток приводить до зростання покупок більш ніж на один відсоток. Якщо підвищення ціни на один відсоток спричиняє за собою пониження попиту менш ніж на один відсоток, то говорять, що це товар нееластичного попиту.

Розглянемо, як впливає на попит на який-небудь товар зміна цін на інші товари. Коефіцієнт, що показує, на скільки відсотків зміниться попит на даний товар при зміні на один відсоток ціни на інший товар за умови, що інші ціни і доходи покупців залишаються колишніми, називається перехресним коефіцієнтом еластичності. Для попиту (на i-й товар щодо ціни р; на j-й товар перехресний коефіцієнт еластичності розраховується по формулі

(2.26)

По знаку перехресних коефіцієнтів еластичності товари можна розділити на взаємозамінні і взаємодоповнювані. Якщо це означає, що i-й товар замінює в споживанні товар j, тобто на товар і перемикається попит при збільшенні ціни на товар у. Прикладом взаємозамінних товарів можуть служити продукти харчування.

Якщо , це служить ознакою того, що i-й товар в процесі споживання доповнює товар j, тобто збільшення ціни на товар j приводить до зменшення попиту на товар i. Як приклад можна привести такі взаємодоповнювані товари, як автомобілі і бензин.

Таким чином, використовування описаних вище моделей дозволяє прогнозувати споживацький попит на різні товари.

2.2 Авторегресійні моделі і моделі експоненціального згладжування

Для сучасного підприємства, в умовах жорсткої конкуренції дуже важливо продумувати і прораховувати кожний свій крок, оскільки щонайменша помилка може привести до великих втрат. В цілях уникнення подібних помилок підприємства і підприємці стараються доступними методами спрогнозувати майбутні події.

Прогнозування повинне базуватися на достовірній первинній інформації, яка: не повинна містити методологічних помилок; повинна бути сопоставима в часі і просторі; повинна мати чіткі кількісні цензи.

На достовірність прогнозу величезний вплив надають:

якість інструментарію;

коректність формулювання питань;

вибір одиниці спостереження;

кваліфікація реєстраторів;

інтуїція дослідників.

Відрізок часу від моменту, для якого є останні статичні дані про досліджуваний об'єкт, до моменту прогнозування є період прогнозування. В економіці розрізняють довгострокові (від 6 літ і більш), середньострокові (більше 1 року і до 3-5 літ) і короткострокові прогнози (від декількох днів до 1 року). Чим стабільніше об'єкт прогнозування, тим сильніше дальні межі. Ціль дослідження і особливості об'єкту зумовлюють допустимий розмір погрішності, тобто наперед відомого відхилення.

Задача прогнозування попиту включає наступний перелік попередніх робіт: синтез інформації про ринки збуту і конкуренції, про об'єми продажів, аналіз отриманої інформації, формалізація даних, складання прогнозу попиту на майбутні періоди. В результаті прогнозування попиту, підприємство або організація виробляє стратегію поведінки на ринку, політику планування запасів і т.д.

Як відомо, прогнозування - це наукова (заснована на системі фактів і доказів, встановлених причинно-слідчих зв'язків виявлення вірогідних шляхів і результатів розвитку, що передбачається, явищ і процесів) оцінка показників, які характеризують ці явища і процеси для майбутнього [3]. Кожна альтернатива розвитку є пов'язаний з наявністю комплексу зовнішніх і внутрішніх відносин досліджуваної системи. Якщо результат процесу однозначний, то його прогнозування не має сенсу. Але якщо існують декілька альтернатив розвитку явища, то прогноз дає додаткову інформацію, яка може бути використаний для ухвалення рішення.

Якщо прогноз складається для конкретного товару, або ринкового продукту, то в задачі прогнозування входить:

а) аналіз попиту з метою виготовлення політики в області управління запасами;

б) аналіз продажів з метою приведення в порядок торгових потоків і операцій.

Якщо досліджувані процеси мають достатньо тривалу історію і накопичений матеріал дозволяє встановити закономірності і тенденції в їх розвитку і взаємозв'язках з іншими явищами, а самі процеси мають велику інерційність, то гіпотеза про майбутній розвиток цих процесів значною мірою може базуватися на аналізі минулого. При цьому природним є застосування статичних підходів до прогнозування (ARIMA (Autoregressive Integrated Moving Average), ARMA ARIMA (Autoregressive Moving Average; Autoregressive Integrated Moving Average)), а також статичних методів в об'єднанні з іншими методами прогнозування [4].

Система методів прогнозування у вигляді схеми, дозволяє наочно розглянути класи прогнозування, і визначити, до якого відноситься вибраний прогноз.

Схема функціональних задач посередницького підприємства «Тормет» є відображена в додатку Б. Схема методів прогнозування є відображена в додатку В.

Велика кількість випадкових фактів, які впливають на економічні процеси в Україні, дозволяє зробити висновок про те, що довгострокові і середньострокові прогнози не можуть бути застосовані в повному об'ємі, найбільш доцільно будувати короткострокові прогнози для досліджуваного процесу. Тобто, короткострокові прогнози оцінюють вплив тих чинників, які і приводять до відхилень від довгострокових тенденцій.

В умовах ринкової економіки значно росте роль короткострокового прогнозування, яке проводять, ураховуючи кон'юнктуру ринку.

Ціль короткострокових прогнозів - попередження виникнення можливих диспропорцій між попитом і пропозицією на ринку товарів.

Важливою умовою успіху кон'юнктурних спостережень, підвищення ефективності використовування прогнозних даних є отримання комерційними службами за короткий термін об'єктивної і достатньо повної інформації про характер, причини і розмах тих або інших коливань співвідношення попиту і пропозиції на всіх регіональних ринках країни, області, району.

Короткострокове прогнозування показників, які характеризують кон'юнктуру, повинне мати комплексний характер, що передбачає:

використовування комплексу моделей і методів;

об'єднання математичних методів прогнозування з методами експертної оцінки, яку виконують фахівці торгівлі і промисловості;

раціональне і якнайповніше використовування різних джерел інформації.

Методи короткострокового прогнозування застосовуються в тих випадках коли:

частота даних за період, що розглядається, не більше року (тижневі, місячні, квартальні і т. п.);

прогноз робиться для конкретного об'єкту окремо і послідовно, але на кожний наступний момент часу;

прогнози будуються для великого числа об'єктів;

якщо прогноз складається для конкретного товару або ринкового продукту, в задачу прогнозування також входить:

а) аналіз попиту з метою вироблення політики в області управління запасами і виробництвом відповідного товару,

б) аналіз продажів з метою впорядкування торгових по струмів і торгових операцій.

Короткострокове прогнозування ділитися на: прогнозування стаціонарних показників і прогнозування нестаціонарних показників.

Під стаціонарним розуміють такий показник, індивідуальні значення якого, міняючись з часом, не змінюють середнього на достатньо тривалому відрізку часу [4]. Типова картина для стаціонарного показника: окремі значення коливаються вгору і вниз, тоді як середнє значення показника достатньо стійко.

Нестаціонарний показник - це коли середнє не залишається постійним, а змінюється з часом.

Перш за все, слід з'ясувати, що, оскільки такі прогнози грунтуються на інформації про поведінку об'єкту у минулому, вони завжди матимуть помилку. Оскільки більшість прогностичних схем і алгоритмів будується на ідеї мінімізації таких помилок, причому як позитивних, так і негативних (прогнозоване значення може бути як менше, так і більше реального значення показника).

Після того, як було зроблено допущення про нормальність помилок прогнозу, необхідна міра розкиду або розсіяння помилок навкруги середнього.

Звичайною мірою розкиду служить добре відоме стандартне відхилення, що позначається, як правило, грецькою буквою а.

Стандартне відхилення обчислюється як квадратний корінь з дисперсії, яка у свою чергу визначається як «середнє квадратів помилок» [5].

Головна причина залежності міри розкиду від квадратів помилок, а, наприклад, не просто від суми помилок в тому, що зведення в квадрат робить результат позитивним незалежно від того, чи була первинна помилка негативною або позитивною. Для більшості прогнозів сума помилок прагнути нуля, тобто позитивні і негативні помилки компенсують одну іншу. От чому сума помилок не може служити задовільною мірою розкиду. Класичні методи обчислення значень дисперсії і стандартного відхилення дуже складні і малопридатні для побудови прогнозів. В цій ситуації звичайно беруться інші оцінки стандартного відхилення.

Існує інший спосіб зробити їх ненегативними незалежно від того, чи були помилки спочатку негативними або позитивними. Узявши абсолютне значення помилки (модуль) і розглянемо наступну процедуру оцінювання стандартного відхилення.

Помилка прогнозу (et) - різниця між фактичним значенням і прогнозом [6]:

(2.27)

де dt - фактичне значення показника;

ft - прогноз.

Очевидно, у такому разі середнє абсолютне значення завжди ненегативно, оскільки |et| ненегативно (і коли et негативно, тобто ft більше dt).

Після отримання формули для середнього абсолютного відхилення (MADt) необхідно знайти її зв'язок із стандартним відхиленням (ot). Виявляється, що для досить великого класу статистичних розподілів значення стандартного відхилення дещо більше за значення середнього стандартного відхилення і строго пропорційно йому. Константа пропорційності для різних розподілів коливається між 1,2 і 1,3 (для нормального розподілу це значення рівне vр/2=1,2533). Як компроміс експерти беруть 1,25 тому [6]:

(2.28)

Таким чином, процедура оцінки стандартної помилки прогнозу полягає в наступному:

а) обчислимо помилку прогнозу як різниця між фактичним значенням і його прогнозом;

б) обчислимо нове значення середнього абсолютного відхилення MADt;

в) для отримання оцінки стандартного відхилення помножимо значення середнього абсолютного відхилення на 1,25.

Стандартне відхилення - основний показник вимірювання точності прогнозу. При відносно малому горизонті прогнозування майбутні значення прогнозованого показника потрапить в інтервал плюс або мінус два стандартні відхилення від прогнозованого значення.

Не можна строго затверджувати, що кожний прогноз повинен характеризуватися стандартним відхиленням. Якщо прогноз попиту рівний 1000 одиниць, а стандартне відхилення 100, то інтервал від 800 до 1200 буде достатньо інформативний. Але якщо при тому ж самому прогнозі стандартне відхилення рівне 400, то відповідний інтервал виявиться практично даремним, оскільки по суті це означає лише, що в наступному місяці що - небудь буде продано [7].

Середньоабсолютна процентна помилка (МАРІ - Mean Absolute Percentage Error), як випливає з назви, є середнє абсолютних значень помилок прогнозу, у відсотках щодо фактичних значень показника. Таким чином:

(2.29)

де n - кількість періодів [8].

Показник МАРІ, як правило, використовується при порівнянні точності прогнозів різнорідних об'єктів прогнозування, оскільки цей показник характеризує відносну точність прогнозу. Типові значення МАРІ і їх інтерпретація є показаний в табл. 2.1

Таблиця 2.1 - Інтерпретація типових значень МАРІ

МАРІ%

Інтерпретація

<10 10-20 20-50 >50

Висока точність

Хороша точність

Задовільна точність

Незадовільна точність

Середня процентна помилка (МРЕ) і середня помилка (МЕ) - показники смещенности прогнозу. За умови, що втрати при прогнозуванні, пов'язані із завищенням фактичного майбутнього значення, врівноважуються заниженням, ідеальний прогноз повинен бути незміщеним, і обидва заходи повинні прагне нуля. З погляду практики бажано, звичайно, щоб ці показники були достатньо малі [8]. Найпопулярніший відносний показник зсуву МРЕ визначається як:

(2.30)

На думку експертів, він не повинен перевищувати 5% (як і показник МАРІ, він не визначений для нульових даних).

Середня помилка вже не є відносним показником, а характеризує ступінь зсуву прогнозу і розраховується по формулі [8]:

(2.31)

Оскільки задача, вирішувана в цій дипломній роботі, полягає в прогнозуванні нестаціонарних показників, то і методи прогнозування розглядатимуться відповідні.

При прогнозуванні нестаціонарних показників дуже критерієм є тренд. Трендом називається середнє, що змінюється. Залежно від характеру і типу тренда вибирається метод і модель прогнозування.

Характер тренда [9]:

а) Лінійний тренд: називають такий закон зміни середньої, при якому середнє зростає або убуває з часом по лінійній залежності.

б) Сезонний тренд: якщо середнє змінюється циклічно відповідно до деякого тимчасового циклу. В більшості випадків на практиці цей часовий цикл не змінюється в перебігу року, причому середнє за кожний місяць в порівнянні з середнім за весь рік може і падати, і підійматися.

в) змішаний сезонно - лінійний тренд: цей тип тренда є комбінацією двох вже розглянутих.

Типи трендів:

а) адитивні тренди: в них фактичні значення відхиляються від середнього в позитивну або негативну сторону приблизно на однакову величину.

3. Побудова моделей дослідження попиту на нерухомість

3.1 Алгоритм побудови моделей дослідження попиту на нерухомість

В моделюванні динаміки ринку ми використали деякі положення методології розрахунку індексу вартості житлової нерухомості (загальноміського рівня цін на житло).

В основі цієї методології лежать загальновідомі положення, а саме:

1. Оскільки ринок нерухомості є інертною системою, то йому не притаманні різкі коливання цін зі змінною тенденцією від місяця до місяця. Термін інерційності - два-три місяці. І тому підхід прямого розрахунку зміни середньої ціни по місяцях і навіть по тижнях, що досить часто практикується, може призвести до об'єктивно хибних висновків, якщо статистичний «шум» приймається як коливання цін.

2. Найбільш адекватним показником загально ринкових тенденцій є вторинний ринок, оскільки він характеризується конкурентною здатністю і великою кількістю незалежних продавців. Новобудови (чинник пропозиції), хоча і суттєво впливають на ринок нерухомості, проте не є характерними для виявлення загально ринкових тенденцій. Ціна на новобудови є скоріше функцією обсягів продажів, який, у свою чергу, визначається маркетинговою політикою забудовника.

3. Оскільки на ринок виставляється нерухомість, що відноситься до різних цінових діапазонів (житло: «соціалка», «економ-варіант», «преміум», «люкс-клас»), то криві вартості для різних типів нерухомості хоча і мають свої особливості, проте в першому наближенні змінюються синхронно.

4. Однією з гіпотез формування цін на ринку нерухомості є уявлення щодо існування гладкої кривої, яка виражає зміни загального рівня цін на ринку. За логікою, індекс вартості нерухомості власне і є функцією, яка характеризує загальний рівень цін на житло у даному місті. Індекс вартості - загально ринковий показник, що за своєю структурою характеризує загальні тенденції ринку щодо збільшення або зменшення цін. В межах одного міста ціни на всі типи нерухомості або зростають, або зменшуються, або є у межах якогось певного стабільного рівня. Причому подібні зміни відбуваються приблизно пропорційно одне до одного. Висновком щодо цього є можливість поділу усіх чинників, що впливають на ціну, на дві основні групи.

Перша група - локальні чинники. Вони призводять до того, що ціни на нерухомість відрізняються між собою. Локальні чинники, впливаючи на ціноутворення, не залежать від часу. Вони більш суттєво впливають на вартість, коли загальний рівень цін залишається приблизно постійним, але майже зникають на тлі сильного зростання чи зниження цін.

Друга група чинників, що впливають на ціноутворення, - це глобальні причини. Вони пов'язані з макроекономічними параметрами, якими є рівень розвитку економіки та бізнесу в країні, регіоні, місті. Це дозволяє говорити про порівнянність загального рівня цін в одному регіоні, місті з рівнем цін в іншому, й стверджувати, що співвідношення цін на аналогічну нерухомість у різних містах буде приблизно пропорційним співвідношенню загальному рівню цін у цих містах. Загальний рівень цін є постійною складовою в ціні кожного об'єкта нерухомого майна, не залежно від його характеристик та параметрів.

Загальний рівень цін (індекс вартості) є відображенням впливу зміни макроекономічних чинників у часі і не залежить від локальних чинників. З цього випливає, що загальний рівень цін є тільки функцією часу. Це твердження особливо актуальне в умовах фінансово-економічної кризи.

На рисунку 3.1 наведено алгоритм прогнозування попиту на ринку житлової нерухомості, який дасть змогу більш детально ознайомитися з процесом моделювання попиту.

Блок 1. Аналіз вхідних даних.

У першому блоці здійснюється детальний факторний аналіз чинників, які впли - вають на ринок житлової нерухомості України. Серед них: макроекономічні і мікроеко - номічні чинники, фактори, пов'язані з феноменом масової свідомості, фактори психо - логічного характеру, фізичні фактори, фактори, що впливають на ціну й швидкість продажу квартир. Це такі чинники як:

- ВВП;

- Індекс інфляції

- курс гривні

- дефіцит платіжного балансу

- платоспроможний попит

Загальна схема нейромережевого прогнозування складається з наступних етапів:

1. Формування вхідного простору. Ключовим моментом є вибір ефективного кодування вхідної інформації. Це є особливо важливим для складно передбачуваних фінансових часових рядів, таких як макроекономічні показники. Можуть бути застосовані всі відомі стандартні рекомендації з попередньої обробки даних. В якості вхідних змінних нами вибиралися статистично незалежні величини, наприклад зміни макроекономічних показників  або логарифм їх відносного приросту . При цьому вирішувалося питання застосування різних одиниць виміру, які у даному випадку будуть мати однаковий масштаб, не зважаючи на інфляційні зміни одиниці виміру. Тобто, необхідно знайти таке представлення динаміки ряду, яке б мало селективну точність. Тут мається на увазі наступне: чим глибше в минуле, тим менше деталей. Також необхідно, щоб загальний вигляд кривої зберігався незмінним. Після проведення підготовки вхідних даних відбувається процедура їх введення (заглиблення) в нейромережу.

2. Наступним етапом є процедура «навчання» нейромережі. Ті приклади, що є в розпорядженні дослідника, розбиваються на три вибірки, а саме: навчаюча, валідаційна, тестова. Перша вибірка використовується власне для «навчання» мережі, друга - для вибору оптимальної архітектури нейромережі, а також для визначення моменту припинення «навчання». І, наостанок, третя вибірка - та, що не використовувалася в процесі «навчання», а призначена для контролю якості прогнозу вже «навченої» нейромережі.

При виконанні цих процедур може виникнути проблема дефіциту прикладів для «навчання» мережі. Фінансовий ринок України не є стаціонарним. З'являються фінансові інструменти, для яких ще не має «історії». Або, як у нашому випадку, ми оперуємо рядом, що має коротку «історію» (з 2007 року). У цьому випадку застосовується така властивість як інваріантність динаміки часового ряду. Тобто, спираючись на інваріантність динаміки ряду індексу вартості нерухомості, проводимо генерацію штучних прикладів. В існуючому прикладі шляхом розтяжки часового ряду індексів вартості по осі індексів створюється новий генерований приклад. При цьому ми керувалися міркуваннями, що учасники ринку звертають увагу на форму кривої цін, яка зберігалася незмінною, а не на конкретні значення по осях. Таким чином, можна збільшити кількість прикладів для «навчання» нейромережі. Цією процедурою не тільки збільшується кількість прикладів, а й обмежується клас функцій, поміж яких шукається рішення.

З теорії нейромереж відомо, що по кожному сигналу (синапс) нейрон формує передаточну функцію, надаючи кожному синапсу певний ваговий коефіцієнт. Виходячи з випадковості вибору початкових синаптичних ваг, передбачення мереж, «навчених» на тій самій вибірці, можуть відрізнятися одне від іншого. Цього недоліку (елемент невизначеності) можна запобігти, якщо для прогнозування застосувати декілька варіантів нейромереж. Тобто, кожна побудована нейромережа виконує функції експерта. Відомо, що середньоквадратична похибка L-експертів в разів менша, ніж помилка одного експерта.

Після отримання загального вигляду нейромережної моделі здійснюється вибір прогнозних сценаріїв та безпосередньо отримання прогнозу.

Блок 3. Побудова моделі залежності попиту від ціни.

В даному блоці будується економетрична модель залежності попиту від ціни на підставі якої здійснюється прогнозування попиту на нерухомість.

3.2 Побудова моделі залежності ціни від нерухомості

Здійснимо реалізацію алгоритму представленого на рис. 3.1

Блок 1. Аналіз вхідних даних.

Для моделювання динаміки індексу вартості житлової нерухомості використовувалися бази даних щодо цін пропозицій вторинного ринку м. Донецька за період 2007 - І кв. 2011 рр., наданих нам фірмою «ОЛІМП», м. Київ. При розрахунку індикатора середньої ціни з динаміки даного показника вилучався так званий «статистичний шум», який є наслідком сезонності й варіативності кінцевої вибірки, а також з вибірки вилучалися елітні і нетипові квартири. Динаміка зміни індексу вартості пропозицій з 2007 року по першу половину 2010 року характеризувалася постійним зростанням у часі: в 2003 р. ціни підвищились у середньому на 55%, в 2006 р. - на 32%, в 2007 р. зріст становив 53,9%, 2008 р. - 19,4%, 2009 р. - 42,5%, за три квартали 2010 р. - 24,0%. Темп цінового зростання (індекс вартості) в першій половині 2010 року почав сповільнюватися, а з жовтня 2010 року спостерігається спочатку стагнація ринку з наступним падінням цін, яке на кінець І кв. 2011 р. перевищило прогнози аналітиків і сягнуло 40%. Ситуація на ринку вторинної житлової нерухомості характеризується зростаючим від`ємним трендом індексу цінового очікування через практично відсутній платоспроможний попит.

Подібні темпи зростання цін можуть бути пояснені не стільки фундаментальними чинниками зростання економіки України, скільки ефектом «цінового пузиря», обумовленого спекулятивною складовою у вартості житла. Спекулятивна складова підживлювалася не тільки гравцями на ринку нерухомості, а і тим фактом, що співвідношення «ціни нерухомості/доходи населення» в Україні зростало темпами, порівнянними з темпами США та країн ЄС, у тому числі й за рахунок «необмеженого» іпотечного кредитування («життя в борг»). І взагалі, «життя не по кишені» було характерне як для домогосподарств, так і для банків й Уряду.

Глобальні чинники - макроекономічні показники і динаміка зміни індексу вартості - представляють собою ринкові фінансові ряди, які змінюються в часі. Для вирішення задачі прогнозування фінансових часових рядів, у світовій практиці широко використовуються технології нейромереж.

Блок 2. Побудова нейромережної моделі

Блок 2.1. Загальний вигляд моделі

Відомим є той факт, що 99% всіх угод на ринку, в тому числі у сфері нерухомості, мають спекулятивний характер, тобто укладаються з метою отримання прибутку. Скільки учасників ринкових угод, стільки й передбачень зміни вартості. Згідно з теорією «ефективного ринку», інвестор може сподіватися тільки на середню дохідність ринку, яка оцінюється за допомогою різноманітних індексів (у нашому випадку індекс зміни вартості нерухомості).

Відповідно до теорії динамічного хаосу, яка побудована на протиставленні хаотичності та стохастичності (випадковості), кожний хаотичний ряд як детермінований динамічний процес, допускає можливість короткотермінового прогнозування в часі, яке визначається «горизонтом прогнозування». І той учасник ринку, що володіє кращими математичними методами виявлення закономірностей в «зашумлених» хаотичних рядах, може сподіватися на отримання гарантованого прибутку.

Цінова крива, згідно з твердженням відомого спеціаліста з технічного аналізу ринку А. Елдера, фіксує на собі колективну свідомість ринку і обґрунтовує застосування теорії динамічного хаосу для передбачення поведінки гравців. Для коректного прогнозування необхідно вибрати модель, апробовану на минулій поведінці часового ряду, і чітко дотримуватися цієї моделі, не зважаючи ні на які, нічим не підтверджені прогнози, а особливо прогнози гравців на ринку нерухомості.

Інакше кажучи, передбачення повинні ґрунтуватися на чіткому програмному алгоритмі (стратегії), розробленої для ЕОМ. За дослідником залишається створення цього алгоритму. Постає питання, чому б не використати комп'ютер і на етапі розробки стратегії, метою якої є виявлення з багатьох задіяних індикаторів власне оптимальних, з подальшим визначенням оптимальної стратегії. Успіх у вирішенні задач подібної складності може забезпечити залучення технологій нейромереж, які, починаючи з 90-х років минулого століття, широко втілюються у практику. Технології нейромереж використовують інституціональні інвестори, світові рейтингові агенції, для яких особливо важливі кореляції між ринками в різних країнах.

Які ж переваги мають технології нейромереж порівняно з іншими технологіями? По перше, нейромережевий аналіз, на відміну від технічного (статистична обробка даних), не накладає ніяких обмежень на вхідну інформацію. Це можуть бути одночасно не тільки індикатори часового ряду вартості нерухомості, а й часовий ряд зміни макроекономічних показників, інших фінансових інструментів.

По друге, на відміну від технічного аналізу, нейромережі здатні знаходити оптимальні для вибраного інструмента індикатори і будувати оптимальну для даного ряду стратегію прогнозування. Більш того, ці стратегії можуть бути адаптованими і змінюватися разом з ринком, що особливо важливо для ринку України в умовах фінансово-економічної кризи.

По третє, нейромережеве моделювання базується тільки на фактичних даних, без будь-яких апріорних умов і обмежень. Одна суттєва вимога - наявних даних має бути достатньо для «навчання» вибраної для аналізу і прогнозування нейромережі.

Прогнозування за суттю є екстраполяцією даних. Однак, нейромережі, на справді, вирішують задачу інтерполяції, що суттєво підвищує надійність рішення. Прогнозування фінансового часового ряду зводиться до типової задачі нейромережі - апроксимації функції багатьох змінних за заданим набором прикладів за допомогою процедури заглиблення часового ряду (Xt) в багатомірний (d-мірний) лаговий простір.

Таким чином, вибравши достатньо великий d-мірний простір, бажано рівний числу ступенів вільності часового ряду, можна гарантовано отримати однозначну залежність майбутнього значення ряду від його d-попередніх значень: Xt = f (Xt-d). Тобто прогнозування часового ряду зводиться до задачі інтерполяції функції багатьох змінних.

Отже, оскільки фінансові часові ряди (хаотична динаміка) містять у собі передбачену складову, застосування нейромережевого аналізу для прогнозування ринку, в тому числі ринку нерухомості, є цілком виправданим.

Вибір моделі нейромережі багатошарового персептрону обґрунтовувався тим, що при розв'язанні задач прогнозування фінансових рядів алгоритмічне рішення наперед невідоме, але можна скласти репрезентативний набір навчаючих прикладів. При «навчанні» нейромережа за рахунок своєї внутрішньої побудови виявляє закономірності щодо зв'язку між вхідними і вихідними даними й тим самим як би «узагальнює» досвід, отриманий на «навчальній» вибірці. Ця властивість - здатність до узагальнення - і є основою привабливості багатошарового персептрону. Ми самі можемо і не знати, якими є залежність і зв'язок між вхідними і вихідними даними. Достатньо мати лише великий набір рядів даних, для яких в минулому був відомий очікуваний результат.

При побудові вхідних даних моделі використовується низка чинників, що потенційно можуть впливати на ціну нерухомості. В остаточний варіант моделі були внесені тільки ті агреговані чинники, що виявилися статистично значущими.

Для тренування («навчання») нейромережі використовувалися наступні дані: індекси цін на житлову нерухомість за минулі періоди (01.01.2007-01.04.2011 рр.); агреговані, згладжені методом ковзаючого середнього, тренди змін значущих макроекономічних показників.

На першому етапі мережа намагається узагальнити дані, що вводяться. Здійснюється усереднення даних, визначення основних тенденцій. Мережа вловлює й узагальнює найбільш важливі елементи вибірки.

За допомогою нейронної мережі можна з певною вірогідністю робити прогнози, що допоможуть прийняти найкраще рішення, при цьому навіть при обмеженості нейромереж, вони є одним з найбільш ефективних інструментів ринкового аналізу, особливо в ситуаціях із сильним «шумом» та нелінійними зв'язками.

Блок 2.2. Вибір прогнозних сценаріїв

Виходячи з аналізу часових рядів динаміки макроекономічних показників України і динаміки індексу цін на нерухомість, можна прийти до однозначного висновку, що штучно створений «ціновий пузир» на ринку житла, не може бути пояснений фундаментальними довгостроковими факторами і має луснути. На практиці спостерігається різке падіння цін на нерухомість (до 40% за час кризи). В залежності від існуючої фінансово-економічної ситуації, динаміка швидкості падіння цін може бути різною і вона буде визначати час падіння і терміни, коли буде досягнуте цінове «дно».

В умовах, коли світова фінансово-економічна криза поглиблюється, навіть у світовому економічному співтоваристві немає чіткого розуміння того, як буде розвиватися ситуація. Більшість прогнозів динаміки кризи, зроблених до цього часу, виявилися неспроможними.

Що стосується економіки України, то всі вітчизняні і світові аналітики дійшли висновку, що Україна протягом усього 2011 року і першої половини 2012 р. буде перебувати в стані економічної рецесії з високим рівнем дефолтних ризиків, про що свідчить також аналіз основних макроекономічних показників України, представлений в [2]. Твердження аналітиків відрізняються тільки в прогнозних цифрах щодо ВВП країни, спаду виробництва, рівня інфляції, курсу гривні, стану банківської системи, погіршення рівня життя населення та інше.

Наш перший прогноз, зроблений на початку 2011 року, який ми вважали песимістичним щодо економічної і фінансової ситуації в Україні, базувався на прогнозних показниках МВФ, Світового банку та рейтингової агенції Fitch Ratings, і виявився занадто оптимістичним. Як показав аналіз реальної динаміки індексу зміни вартості житлової нерухомості за січень-травень 2011 р., динаміка падіння цінового індексу на житлову нерухомість була більш різкою, ніж прогнозні дані, отримані нами (див. рис. 4).

ВВП, спад виробництва, у т.ч. будівельної галузі, з урахуванням позитивних показників виробництва с/г продукції прогнозуються як агрегований середньозважений показник - спад на рівні 2,5% щомісячно протягом 2011 року.

З урахуванням інфляції доходи населення, рівень безробіття, платоспроможний попит населення прогнозуються як агрегований середньозважений показник - спад на рівні 2,7% в місяць протягом 2011 року.

Фінансові інструменти: боргові зобов'язання по внутрішньому і зовнішньому боргу України, притік/відтік зовнішніх і внутрішніх інвестицій, валютний курс, обсяги кредитування промисловості і населення прогнозуються як агрегований середньозважений показник - спад на рівні 6,3% щомісячно протягом 2011 року.

Прогнозний сценарій «песимістичний» - дефолт України. Держава не спроможна обслуговувати внутрішній і зовнішній борги і виконувати свої фінансові зобов'язання. Подібний сценарій, з огляду на непередбаченість зміни макроекономічних показників в цій ситуації, у даній роботі не використовувався. Не хотілося б, щоб у якості аналога подібного сценарію, був реалізований сценарій дефолту Аргентини 2001 року.

Блок 2.3. Прогнозування

Відповідно до «першого» сценарію, як видно з даних рис. 3.6, прогнозна крива падіння індексу цін має більш пологий, але у той самий час і більш тривалий характер спаду цінового ряду. Якби економіка України розвивалася за таким сценарієм, ціновий спад («цінове дно» - рівень цін 2007 року) тривав би майже до кінця 2012 р. Прогнози світових інституцій щодо основних макроекономічних показників країни, виявилися занадто оптимістичними.

Відповідно до «базового» сценарію, прогноз якого будувався з урахуванням динаміки змін основних макроекономічних показників першого кварталу 2011 р., і скорегованих в бік погіршення прогнозних даних розвитку макроекономічних показників, крива цінового спаду має більш різкий характер. «Цінове дно» - кінець 2011 року, рівень цін - 2003 рік.

Для дискримінації (перевірка на відповідність реаліям) моделі були використані дані динаміки ряду індексу цін на нерухомість за січень-травень 2011 р. Як видно з рис. 3.6, спостерігається цілком задовільне співпадіння прогнозних і реальних даних

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Перебуваючи на роботі, людина витрачає комплекс життєвих сил і енергії не лише на досягнення певних результатів праці, але і на реакцію організму, пов'язану з умовами праці.

В умовах ринку ослаблення централізованого контролю над умовами праці загострило проблеми охорони праці працівників. Через те, що мова йде про здоров'я й життя кожного конкретного працівника, то на окремому підприємстві питання охорони праці здобувають відтінок турботи про людину як про виробничий ресурс, який повинен бути якісним і максимально рентабельним (поліпшення умов праці впливає на підвищення продуктивності праці, якість продукції, що випускається, зменшення числа аварій, зниження плинності кадрів, зниження травматизму, профзахворювань і пов'язаних із цим економічних втрат), а в масштабах держави виливаються в необхідність збереження здоров'я й генофонда нації, як природніх передумов економічного процвітання держави. Тому проблеми охорони праці повинні вирішуватися як на макро - так і на мікрорівнях.

На сьогоднішній день питання охорони праці працівників регулюються Законом України «Про охорону праці» №2694-XII від 14.10.1992. Державний нагляд за охороною праці здійснює Державний комітет України з нагляду за охороною праці. З 1994 року функціонує Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, а також територіальні експертно-технічні центри (ЕТЦ) для проведення діагностики встаткування, експертизи проектів, ліцензування й сертифікації виробів, робіт і послуг, навчання й атестації фахівців.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

На досліджуваному підприємстві створена спеціальна служба охорони праці, що відповідає діючому законодавству з охорони праці.

Так, відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону праці» На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Контроль та відповідальність за забезпечення охорони праці на підприємстві несе керівник підприємства.

Основними завданнями забезпечення охорони праці на підприємстві є: виконання правових, організаційно технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у процесі праці. Відповідальний за охорону праці планує заходи щодо техніки безпеки й виробничої санітарії, їх фінансування, відповідає за своєчасне забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, індивідуальними засобами захисту, очолює роботу комісії з перевірки знань по техніці безпеки. Також він проводить лекції, інструктажі з техніки безпеки, веде облік нещасних випадків у спеціальному журналі «Журналі реєстрації нещасних випадків», аналізує причини виробничого травматизму, щомісяця складає звіти про стан охорони праці на підприємстві.

Відповідальний за охорону праці на підприємстві у своїй діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими й галузевими актами про охорону праці. Він має право припиняти роботи, що ведуться з небезпечними порушеннями правил безпеки, а також видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи, скасувати які може тільки керівник підприємства.

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

У даній роботі організація охорони праці розглянута на прикладі бухгалтерії. Бюро розташоване в двоповерховому будинку з несучими стінами із червоної цегли на другому поверсі. Приміщення, у якому розташована бухгалтерія має наступні розміри: довжина - 5 м, ширина - 3 м, висота - 3 м. У приміщенні є три вікна з пластиковими склопакетами. Приміщення обставлене дерев'яними меблями (стіл, стільці, шафи, полиці). Робочі місця бухгалтерів обладнані комп'ютерною технікою.

Крім того є телефон та вогнетривкий сейф.

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1.

Для такої діяльності передбачаються умови праці з урахуванням вимог норм ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99.

В бухгалтерії працює дві особи (за станом на грудень 2010 р.), отже площа приміщення, що доводиться на одного працівника становить 7,5 м2, що задовольняє вимогам норм ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99, у яких найменше припустиме значення площі приміщення на одного працюючого становить 6 м2 (пункт 2.1.8).

Таблиця 4.1 - Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників

Джерела виникнення

Характер дії на організм людини

Нормований параметр

1

2

3

4

Шум

Принтери, сканери, системні блоки

Розлади ЦНС, зниження слуху

Рівень звуку Lр, дБА

Вібрація

Системні блоки ЕОМ

Розлади серцево-судинної системи, ЦНС

Рівень виброшвидкості Lv, дБ

М'яке рентгенівське випромінювання

Монітори ЕОМ

Стомлення, захворювання органів зору,

Еквівалентна доза, Р, мкР/ч

Електромагнітне випромінювання

Монітори ЕОМ

Пониження кров'яного тиску

Напруженість, Е, В/м

Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання

Монітори ЕОМ

Головний біль, сонливість, запаморочення.

Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2

Електростатичне поле

Комп'ютерна техніка

Головний біль, погіршення зору

Напруженість, Е, кВ/м

Яскравість екрану

Монітор

Стомлення очей

Не більше 40 кд/м2

Підвищена іонізація повітря

Комп'ютер

Опромінювання

Кількість іонів в 1см3

n+ =1500 - 3000

n- = 3000 - 5000

Напруга в електромережі

Штучне освітлення

Поразка електрик-ним струмом

Uпр ? 36

Монотонність праці

Безперервна робота на ЕОМ

Стомлення ЦНС

-

Обсяг приміщення, що припадає на одного працюючого, дорівнює 22,5 м3, що також задовольняє вимогам нормативу (20 м3). Санвузол, що включає туалет і вмивальник розташований на цьому ж поверсі.

4.4 Промислова санітарія

Розташування приміщення бухгалтерії на другому поверсі задовольняє вимогу пункту 2.1.7 ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99 (неприпустиме розташування приміщень для роботи з відеотерміналами й ЕОМ у підвалах і цокольних поверхах).

На людину, що працює у вище описаному приміщенні, можуть впливати такі небезпечні й шкідливі фактори: підвищений рівень шуму на робочому місці (вікна виходять на вулицю з інтенсивним рухом авотранспорту), підвищена запиленість (пил, що утворюється при роботі з документацією), небезпечне ураження в електричній мережі, недостатність природного світла, недостатня освітленість робочої зони.

Метеорологічні умови в даному приміщенні практично завжди відповідають оптимальним і навіть припустимим (норми регулює ДЕРЖСТАНДАРТ ССТБ 12-1-005-88).

Мікроклімат регулюється в холодну пору року через систему опалення (приміщення приєднане до загальноміської системи опалення), влітку застосовується кондиціонування повітря.

Незважаючи на те, що велика площа вікон у холодну пору року створює умови для додаткового припливу холодного повітря, а в тепле - для надмірного перегрівання приміщення, наявність склопакетів та системи кондиціонування дозволяють утримувати метеорологічні умови в межах нормативів.

У приміщенні встановлено настінний кондиціонер LG G18LHT:

- Тип по кількості блоків: спліт-система4

- Кількість внутрішніх блоків: 1;

- Режим: охолодження/обігрів/осушення;

- Дистанційне керування: +;

- Споживана потужність: 1,95 кВт;

- Потужність у режимі охолодження: 5.28 кВт;

- Потужність у режимі обігріву: 5.72 кВт;

- Рівень шуму внутрішнього блоку: 40 Дб;

- Рівень шуму зовнішнього блоку 54 Дб.

У таблиці 4.2 зведені середні нормальні й фактичні значення параметрів метеорологічних умов на робочому місці.

Таблиця 4.2 - Оптимальні й фактичні метеорологічні умови

Період року

Температура в приміщенні

Відносна

вологість, %

Швидкість руху повітря, м/сек

середня за нормативами

фактична

середня за нормативами

фактична

середня за нормативами

фактична

У холодний період

22-24

22

40-60

40

0,1

0,1

У теплий період

23-25

25

40-60

40

0,1

0,2

Також підтримка мікроклімату здійснюється у теплий період шляхом екранування вікон за допомогою жалюзей та систематичного вологого прибирання приміщення.

Таким чином, мікроклімат у даному приміщенні утримується в межах нормативів.

Істотну роль у зниженні виробничого травматизму відіграє правильно виконана система освітлення. Вона створює нормальні умови роботи й підвищує загальну працездатність організму. Виробниче освітлення характеризується рядом кількісних і якісних показників відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 (на заміну СНіП ІІ-4-79). Існує два джерела освітлення - природне й штучне. Природне освітлення за своїм спектральним складом є найбільш сприятливим. Велика площа вікон (три вікна шириною по 2 м і висотою по 1,8 м) у весняно-літній період забезпечує нормальне природне освітлення приміщення протягом всього робочого дня. Однак у похмурі дні й узимку виникає потреба в штучному освітленні.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального і персонального користування, повинне бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

Для визначення необхідного числа світильників використовується наступний алгоритм:

(4.1)

N - число світильників;

Emin - мінімальна нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, кв. м.;

Кзап - коефіцієнт запасу;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості;

Фл - світловий потік лампи світильника, лм;

n - число ламп у світильнику;

I - коефіцієнт використання світлового потоку.

Значення Emіn визначається по відповідній таблиці норм освітленості й ураховує ряд параметрів: мінімальний розмір об'єкта розрізнення, у цьому випадку від 0,5 до 1 мм; контраст предмета із фоном - середній, характеристика фону - середня. Виходячи з вище перерахованих параметрів характер зорової роботи в бухгалтерії можна охарактеризувати як роботу середньої точності, розряд ІV, підразряд «Г». У такий спосіб мінімальна освітленість при загальному штучному освітленні Emіn = 200 лк.

Площа приміщення S = 15 м2.

Величина Кзап ураховує старіння ламп, забруднення й старіння світильників і також визначається по таблиці. Кзап = 1,3, коефіцієнт мінімальної освітленості Z = 1,1.

Число ламп у світильнику визначається відповідно до тих, що є в наявності n = 2.

Для визначення величини коефіцієнта використання світлового потоку необхідно взяти до уваги величини коефіцієнтів відбиття стелі - Рп, стін - Рс, підлоги - Рр, а також індекс приміщення, який розраховується по наступній формулі:

(4.2)

i - індекс приміщення;

S - площа приміщення, м;

h - розрахункова висота, м;

a - довжина приміщення, м;

b - ширина приміщення, м.

Під розрахунковою висотою розуміється висота підвісу світильника над робочою поверхнею, розрахована по формулі:

(4.3)

де H - висота приміщення, м;

hc - звис світильника, м;

hp - висота робочої поверхні.

Для бухгалтерії:

Приміщення бухгалтерії має білу стелю, світлі стіни та темно-сіру підлогу, відповідно коефіцієнти відбиття дорівнюють 70%, 50%, 20%). За таблицею 4.3 коефіцієнт використання дорівнює І = 0,44

Лампи використовуються люмінесцентні 18 Вт, в одному світильнику 2 лампи.

Коефіцієнт використання світлового потоку І=0,44; світловий потік лампи у світильнику Фп = 1150 лм.

Таким чином, необхідна кількість світильників складає:

Таблиця 4.3 - Визначення коефіцієнту використання світлового потоку

стеля

80

80

70

70

50

50

30

0

стіни

50

30

50

30

50

30

30

0

підлога

30

10

20

20

10

10

10

0

0,6

36

28

35

29

33

28

28

23

0,8

42

33

40

33

38

32

31

26

1

47

37

44

37

41

36

35

29

1,25

52

41

49

42

45

40

39

33

1,5

57

45

53

46

49

44

43

37

2

63

51

58

52

54

49

48

42

3

76

63

70

65

64

61

60

55

5

89

75

81

78

74

72

71

68

Висновок: для оптимального освітлення бухгалтерії площею 15 м2 необхідно п'ять люмінесцентних світильників із двома лампами в кожному.

Джерелом шуму для даного приміщення є вулицю з інтенсивним рухом автотранспорту, що перебуває на невеликому видаленні від вікон відділу. Однак, використання сучасних склопакетів практично нівелює це джерело шуму.

Джерелом аеродинамічного шуму, який може виникнути в розглянутому приміщенні, є кондиціонер.

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.003 ССБТ «Шум. Загальні вимоги безпеки», СН 3223-85 «Санітарні норми припустимих рівнів шуму на робочих місцях», затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГР №2411-81 «Гігієнічні рекомендації із установлення рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості й ваги праці», затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Рівні шуму на робочих місцях осіб, які працюють із відеотерміналами й ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівень шуму в даному приміщенні перебуває в межах норми (до 60 Дб).

Водопостачання в будинку, у якому розташовано приміщення бухгалтерії, здійснюються з міського водопроводу. Каналізація також є частиною міської каналізації.

4.5 Електробезпека

нерухомість попит модель авторегресійний

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки.

Персональний комп'ютер може бути джерелом небезпеки ураження електричним струмом, тому до роботи допускаються особи, що пройшли відповідний інструктаж. Для усунення можливості дотику людину до струмоведучих частин, усі рубильники встановлені в закритих корпусах. Для забезпечення безпеки дотику людину до металевих струмоведучих частин застосоване захисне заземлення.

Висновки

У країні, що функціонує в стабільних умовах найчастіше присутня пріоритетність розвитку окремо узятих секторів економіки і, хоча, вважається, що це поняття тісне зв'язане з поняттям «планування», необхідно враховувати, що багато країн знаходяться в процесі проведення глибоких реформ в умовах нестабільного розвитку, відповідно до чого виникають проблеми і, можливо, навіть кризові ситуації, тож до цієї ситуації необхідно підходити некласичними методами. Після початку фінансової кризи 2008 р. говорити про подальше проведення житлових реформ і стабілізацію економіки не можна. В цей період вибір вірного пріоритету розвитку країни - дуже складна задача. У тому числі це визначається тим, що поняття оптимальності для кожної ситуації, сформованої в кожній окремо взятій країні і регіоні, буде відмінним від іншого і залежати від поводження різних суб'єктів господарювання, прогноз щодо яких зробити досить складно, що викликано високим ступенем невизначеності, тобто стохастичністю потреб і, відповідно, попиту.

В дипломній роботі було побудовано дві моделі:

модель прогнозування ціни на нерухомість в залежності від часу, що побудована на підставі використання нейронних мереж модель прогнозування попиту на нерухомість в залежності від ціни.

Таким чином, можна розраховувати на відносно обґрунтований прогноз при побудові моделі ціни та попиту на нерухомості, при цьому необхідно враховувати умову стохастичності, критерієм оптимальності в даному випадку може виступати критерій зменшення невизначеності в попиті на нерухомість.

Однак для аналізу отриманих результатів необхідно займатися подальшими дослідженнями в даному напрямку.


Подобные документы

  • Поняття "моделі" та роль економетричних моделей. Формування сукупності спостережень та поняття однорідності. Принципи побудови лінійних, нелінійних економетричних моделей попиту, пропозиції. Відбір факторів і показників для побудови функції споживання.

    курсовая работа [308,9 K], добавлен 09.07.2012

  • Теоретичні аспекти дослідження ID-IS моделей. Попит та пропозиція як економічні категорії. Особливості моделей перехідної економіки. Аналіз підходів щодо моделювання сукупного попиту та пропозиції. Процес досягнення рівноваги та прогнозування ціни.

    курсовая работа [639,7 K], добавлен 15.11.2010

  • Аналіз споживчого вибору між двома благами. Формула бюджетного обмеження. Витрати споживання або вартість даної кількості блага. Математичне дослідження моделі попиту. Зміна обсягу і умов попиту. Взаємозв’язок ціни товару, еластичності і виторгу продавця.

    реферат [241,1 K], добавлен 27.11.2008

  • Кількісний зв'язок між прибутком та основними ресурсами, що на нього впливають. Визначення мультиколінеарності у чинників прибутку за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера. Побудова економетричної моделі прибутку методом Ейткена; гетероскедастичність.

    контрольная работа [72,5 K], добавлен 21.09.2011

  • Дослідження пропозиції і попиту на певні деталі мобільних телефонів (Apple, BlackBerry, Sony). Побудова графіку розподілу ймовірностей для попиту. Визначення рівня збитків за надлишкову одиницю і одиницю, яка в дефіциті. Математичне очікування збитків.

    задача [984,6 K], добавлен 10.06.2013

  • Фінансовий аналіз підприємства. Завдання оптимізації номенклатури товару за допомогою математичної моделі, враховуючої як відхилення від оптимального попиту, так і мінімізацію часу знаходження товару на складі. Шляхи поліпшення діяльності підприємства.

    дипломная работа [3,3 M], добавлен 21.10.2009

  • Аналіз ринку металопластикових конструкцій. Позиція підприємства на регіональному ринку, проблеми ціноутворення та побудування його моделі. Методика розробки моделі прогнозування цін на ПВХ-конструкції, аналіз та оцінка її адекватності на сьогодні.

    дипломная работа [270,3 K], добавлен 09.11.2013

  • Оцінка якості моделі лінійної регресії. Використання методу найменших квадратів при розрахунках параметрів. Згладжування рядів динаміки за методом простої середньої і експоненціального згладжування. Перевірка адекватності моделі за критерієм Фішера.

    контрольная работа [272,3 K], добавлен 10.05.2015

  • Кредитний ринок як складова національної економіки. Показники стану кредитного ринку. Підходи до визначення процентної ставки та аналізу її складових. Побудова моделі взаємозв’язку відсотків та обсягу кредитних ресурсів. Методи дослідження часових рядів.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 09.11.2013

  • Поняття й складові економічного рівня розвитку. Трудовий рівень розвитку як характеристика розвитку національної економіки. Аналіз регіонів України по макроекономічних показниках. Використання методів згладжування для дослідження розвитку регіону.

    дипломная работа [328,5 K], добавлен 20.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.