Тактичне планування фінансової діяльності підприємства

Продуктивність праці - головний фактор зростання обсягів виробництва, найважливіша характеристика ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Аналіз її стану і динаміки має на меті виявити резерви зростання продуктивності праці на підприємстві.

Аналіз показників продуктивності праці наведений у таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 - Аналіз продуктивності праці

Наведені дані свідчать про те, що підприємство має стійки тенденції зростання продуктивності праці. Це свідчить, що підприємству вдалося задіяти резерви зростання продуктивності праці, які враховані при плануванні діяльності на звітний рік.

2.3 Аналіз доходів, собівартості та рентабельності підприємства

Розглянемо аналіз формування доходів підприємства. Необхідні данні наведені у таблиці у таблиці 2.19.

Таблиця 2.19 - Аналіз динаміки доходів підприємства

У структурі доходів також присутні інші фінансові доходи (відсотки за депозитом), але їх питома вага дуже не значна.

Чистий прибуток збільшився на 5,6 тис.грн (44%) у 2009 році, та на 3,1 тис. грн (17%) у 2010 році.

Структура витрат згідно форми 2 наведена у таблиці 2.20

Таблиця 2.20 - Витрати підприємства

Собівартість збільшилась на 22% у 2009 році, та на 26% у 2010.

У розрізі видів продукції собівартість одиниці продукції наведена у таблиця 2.21.

Таблиця 2.21 - Собівартість одиниці продукції

Адміністративні витрати збільшились на 19 тис. у 2009 році (на 29%), та на 41 тис. грн. у 2010 році (на 49%).

Витрати на збут збільшилися на 5 тис. грн. у 2009 році (33%), та у 2010 році збільшились на 20 тис. грн.(97%).

Розглянемо показники рентабельності активів (ROA), капіталу (ROE) та інші згідно таблиці 2.22.

Ці показники показують ефективність використання активів, капіталу та взагалі ефективність ведення господарчої діяльності.

Таблиця 2.22 - Показники рентабельності

Рентабельність активів по чистому прибутку (коефіцієнт ROA) хоча і має стійку тенденцію до збільшення, але має дуже мале значення, що обумовлене низькім рівнем чистого прибутку. ROA показує скільки чистого прибутку отримується від одиниці балансових активів підприємства, незалежно від джерел залучення засобів виробництва. Чим вище показник, тим ефективніше використовуються активі підприємства.

Рентабельність власного капіталу по чистому прибутку (коефіцієнт ROE) має більш приємне значення, що обумовлене відносно невеликим розміром власного капіталу. Тобто власний капітал використовується відносно ефективно.

3 Шляхи покращення фінансово-господарської діяльності підприємства

На думку фахівців підприємства вироби користуються попитом, відрізняються досить високою якістю. Проблема в дуже високій собівартості. Це пов'язано з великим рівнем фондомісткості продукції та високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва даних виробів. Тому найголовніша задача для даного підприємства - зниження собівартості.

Основними шляхами зниження витрат є економія усіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь - якої шкоди для виробництва, це допоможе скоротити простої. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, збільшення їх навантаження.

Можна порекомендувати виробництво продукції значною кількістю маленьких серій, тоді витрати по складуванню готової продукції будуть мінімальними. Але, з іншого боку, збільшаться витрати на підготовку виробництва. Доцільно продати деяку кількість виробничих запасів та незавершеного виробництва.

Як і у всіх інших, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми із збутом (велика сума готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться :

а) реалізація продукції з негайною оплатою або із знижкою;

б) отримання дебіторської заборгованості;

в) продаж резервних грошових активів;

г) продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів);

д) отримання банківських кредитів;

е) залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків до статутного фонду.

Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.

Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела - прибуток та амортизаційні відрахування.

Так, для удосконалення діяльності треба здійснити наступне:

а) прискорити оборотність оборотних коштів через активізацію системи постачання;

б) знизити витрати електроенергії через проведення ревізії обладнання, блокування деяких машин та впровадження блочного, місцевого включення світла та інших заходів;

в) зменшення витрат на обробку продукції через модернізацію обладнання та нові технології.

Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні.

Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку на необхідну величину, що дозволить підвищити рентабельність капіталу.

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу власних фінансових коштів в мінімально можливі строки.

Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.

Оптимізація фінансової структури капіталу є одним з найбільш важливих та складних завдань маркетингу. Оптимальна структура капіталу - це таке співвідношення його власних і залучених джерел, при якому забезпечується оптимальне співвідношення між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансової стійкості, тобто максимізація ринкової вартості підприємства.

Таким чином, в результаті розглянутих варіантів можна сказати, що політика оптимізації структури капіталу спрямована на підвищення долі власного капіталу. А саме прибутку, через неможливість залучення кредитів. Але ж якщо взяти за мету підвищення рентабельності власного капіталу, то теоретично найкращий варіант - залучення позик. Але є обмеження по коефіцієнту платоспроможності, який не дозволяє збільшити позиковий капітал без збільшення оборотних активів. Збільшення питомої ваги оборотних активів дозволяє збільшити позиковий капітал та зменшити власний і зберегти платоспроможність. Рентабельність капіталу тим більша, чим нижче його сума і вище прибуток, а при заміні власного капіталу позиковим вона підвищується.

Висновки

Отже, на відміну від стратегічного планування тактичне планування спрямоване переважно всередину організації.

Для зміцнення своїх позицій, підвищення конкурентоспроможності ТОВ «Агроєкспорт» необхідно більш ефективно використовувати вільні грошові кошти, нерозподілений прибуток за минулі роки, а також розробити програму з метою залучення інвестицій для розширення сфер діяльності підприємства. У зв'язку з цим, у роботі розроблено тактичний план розвитку підприємства, метою яких є обгрунтування необхідності збільшення випуску продукції і розширення ринків збуту, визначення потреби в капітальних вкладеннях, їх ефективності.

Представлений план розвитку ТОВ «Агроєкспорт» обгрунтовують реальність промислового виробництва власної продукції на перспективу за рахунок гарантованого збуту і швидкої окупності витрат. Підприємство прагне в даному виробництві до отримання максимальної величини прибутку, що дозволить йому поліпшити свій фінансово-господарський стан і підвищити загальну рентабельність діяльності фірми.

Таким чином, перспективна діяльність ТОВ «Агроєкспорт» повинна вестися за наступними напрямками:

а) збільшення обсягу продукції, що випускається за рахунок поліпшення асортименту продукції, випуску нової продукції переробки;

б) впровадження нового обладнання, широке застосування ресурсозберігаючих технологій, посилення режиму економії всіх ресурсів;

в) ціна на продукцію встановлюється в залежності від цін конкурентів, трохи нижче їх, можливі знижки постійним клієнтам;

г) збут здійснюється за прямими договорами з клієнтами відповідно до їх замовлень.

Компанія ВАТ «Агроекспорт» є одним з найбільших експортерів зернових та олійних культур. У 2009 році обсяги виробництва (реалізації) продукції збільшились на 23%, у 2010 році обсяги збільшились на 31%.

У 2009 році обсяг виробництва в натуральних одиницях збільшився на 10 533 шт. (15 %), у 2010 році зріс на 6 033 (8 %).

Необоротні активи займають найбільшу питому вагу у загальній сумі активів (69,1 %, 58%, 55,9% у 2008, 2009 та 2010 році відповідно).

У 2009 році залишкова вартість основних фондів знизилась на 19 тис. грн (3,8%), що пов'язано з амортизацією. У 2010 збільшилась на 32 тис. грн (6,6%) у зв'язку з придбанням нових основних фондів (прес та закаточний станок).

Більша частина основних засобів (75% і 74% відповідно у 2008-2010 році) має знос більш ніж 50%, це пояснюється тому, що підприємство придбало не нове сучасне обладнання (тому що воно є досить дорогим), а у більшості своєї парк обладнання складають станки та прилади, які були вироблені за часів Радянського Союзу (частка обладнання 1971-1980 року, найбільш «нове» обладнання має дату випуску 2003 рік).

Найбільшу питому вагу у структурі оборотних коштів займають виробничі запаси та дебіторська заборгованість. Оборотні кошти у структурі балансу складають відповідно 30,9%, 42% и 44% у розглядаємому періоді. Виробничі запаси збільшились на 38,9% у 2009 році, та на 25% у 2010 році. Дебіторська заборгованість збільшилась на 51,0% у 2009 році і на 46,2% у 2010 році. З одного боку зростання дебіторської заборгованості є позитивним фактором, який свідчить про розширення діяльності та надання відстрочки контрагентам, але необхідно провести аналіз структури дебіторської заборгованості на наявність простроченої (безнадійної та сумнівної) заборгованості (такої інформації підприємство не надало).

У структурі доходів також присутні інші фінансові доходи (відсотки за депозитом), але їх питома вага дуже не значна. Чистий підприємства прибуток збільшився на 5,6 тис.грн (44%) у 2009 році, та на 3,1 тис. грн (17%) у 2010 році. Адміністративні витрати збільшились на 19 тис. у 2009 році (на 29%), та на 41 тис. грн. у 2010 році (на 49%). Витрати на збут збільшилися на 5 тис. грн. у 2009 році (33%), та у 2010 році збільшились на 20 тис. грн.(97%).

Основною проблемою таких фінансових результатів є дуже висока собівартість. Це пов'язано з великим рівнем фондомісткості продукції та високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва даних виробів. Тому найголовніша задача для даного підприємства - зниження собівартості.

Основними шляхами зниження витрат є економія усіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь - якої шкоди для виробництва, це допоможе скоротити простої. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, збільшення їх навантаження.

Можна порекомендувати виробництво продукції значною кількістю маленьких серій, тоді витрати по складуванню готової продукції будуть мінімальними. Але, з іншого боку, збільшаться витрати на підготовку виробництва. Доцільно продати деяку кількість виробничих запасів та незавершеного виробництва.

Перелік посилань

1. Басовский Л.Е.. Прогнозирование и планирование в условиях рынка учебное пособие / Л. Е. Басовский. - М.: ИНФРА-М, 2007

2. Батрин Ю.Д., Фомин П.А. Особенности управления финансовыми ресурсами промышленных предприятий. - М.: Высшая школа, 2001

3. Бланк И.А. Финансовый маркетинг: учебный курс/И.А. Бланк.- Изд. 2-е, перераб. и доп. - Киев: Эльга: Ника-Центр, 2007

4. Бобылева А.З. Финансовый маркетинг: проблемы и решения: учебное пособие/А.З.Бобылева.- М.: Дело, 2007

5. Владимирова Л.П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: учебное пособие для вузов/Л.П. Владимирова.- 6-е изд., перераб. и доп. - М.: Дашков и К, 2006.

6. Владыка М.В. Финансовый маркетинг: учебное пособие по специальности "Финансы и кредит"/М. В. Владыка, Т. В. Гончаренко.- М.: Кнорус, 2006

7. Горемыкин В.А. Планирование на предприятии: учебник для вузов по экономическим специальностям/В. А. Горемыкин.- 2-е изд., испр. и доп. - М.: Академический Проект: Трикста, 2006.

8. Дрогомирецкий И.И. Стратегическое планирование: учебное пособие / И. И. Дрогомирецкий, Г. А. Маховикова, Е. Л. Кантор.- СПб.: Вектор, 2006

9. Ефремов В.С. Организации, бизнес-системы и стратегическое планирование // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. - 2

10. Индикативное планирование как основа стратегического развития промышленного предприятия. - М.: Высшая школа, 2002

11. Кобец Е. А. Планирование на предприятии: Учебное пособие.- Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2006.

12. Ковалев В.В. Введение в финансовый маркетинг /В.В.Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 2007.

13. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности.-2-е изд., перераб. и доп.- М.: Финансы и статистика, 2000

14. Любанова Т.П. Стратегическое планирование на предприятии: учебное пособие для вузов по экономическим и инженерным специальностям/Т. П. Любанова, Л. В. Мясоедова, Ю. А. Олейникова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: МарТ; Ростов-н/Д: МарТ, 2005

15. Пивоваров К.В. Планирование на предприятии: учебное пособие / Е. В. Пивоваров.- 3-е изд. - М.: Дашков и К; Ростов-н/Д: Феникс, 2006

16. Планирование на предприятии: Учебное пособие для вузов/Ю.П.Морозов, Е.В. Боровков, И.В. Королев и др.; Под ред. Ю. П. Морозова.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004

17. Рексин А.В. Финансовый маркетинг: учебное пособие/А.В.Рексин, Р.Р.Сароян .- 3-е изд., испр. и доп. - М.: МГИУ, 2006

18. Ромашова И.Б. Финансовый маркетинг: основные темы, деловые игры: учебное пособие для вузов/И. Б. Ромашова.- М.: Кнорус, 2006

19. Самочкин В.Н., Пронин Ю.Б., Логачев Е.Н. Гибкое развитие предприятия: эффективность и бюджетирование. М., Дело, 2000.

20. Старовойтов М.К., Фомин П.А. Практический инструментарий организации управления промышленным предприятием. - М.: Высшая школа, 2002

21. Хотинская Г.И. Финансовый маркетинг: учебное пособие по специальности "Менеджмент организации"/Г.И.Хотинская. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Дело и Сервис, 2006.

22. Финансовый маркетинг: технологии управления финансами предприятия; Учебное пособие для вузов./ Дранко О.И. - М.: Юнити-Дана, 2004.

23. Финансовый маркетинг: Учебник для вузов/Н.Ф. Самсонов, Н.П. Баранникова, А.А. Володин и др.; Под ред. проф. Н.Ф. Самсонова. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 2001

Додатки

Баланс станом на 31 грудня 2010 р

Размещено на Allbest.ru