Зміст та завдання фінансового плану (на матеріалах підприємства "Люстдорф" м. Іллінці, Вінницька область)

Фінансовий план, його зміст, завдання, методика формування. Принципи планування фінансових показників діяльності підприємства. Системний аналіз економічної ефективної діяльності підприємства ТОВ "Люстдорф". Шляхи підвищення прибутковості підприємства.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2015
Размер файла 120,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.аllbеst.ru/

Зміст

  • Вступ
  • Частина І. Наукові основи формування фінансового плану підприємства
  • 1.1Фінансовий план: його зміст і завдання
  • 1.2 Сутність і принципи планування фінансових показників діяльності підприємства
  • 1.3 Методика формування фінансового плану
  • 1.4 Використання інновацій в формуванні фінансового плану
  • Частина ІІ. Системний аналіз економічної ефективної діяльності підприємства ТОВ "Люстдорф"
  • 2.1 Організаційно-економічна оцінка підприємства ТОВ "Люстдорф"
  • 2.2 Розробка фінансового плану та прогнозного бюджету підприємства
  • 2.3 Аналіз динаміки прибутковості підприємства за 2012-2014 рр.
  • 2.4 Аналіз впливу факторів на підвищення прибутковості підприємства
  • Частина ІІІ. Перспективи розвитку підприємства ТОВ "Люстдорф" та шляхи підвищення економічної ефективності його діяльності
  • 3.1 Перспективи розвитку підприємства ТОВ "Люстдорф"
  • 3.2 Шляхи підвищення прибутковості підприємства ТОВ "Люстдорф" та підвищення його конкурентоспроможності
  • 3.3 Зарубіжний досвід прибутковості підприємств, які спеціалізуються на виробництві молочної продукції
  • Висновок
  • Список використаної літератури
  • Додатки

Вступ

Фінансова стабільність є важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності. Вона формує імідж господарюючого суб'єкта, є його візитною карткою. Тому підприємствам і організаціям необхідно постійно дбати про фінансову стабільність, вживати заходи для її зміцнення. У контексті фінансової стабільності фінансовому плануванню має відводитися особлива роль, оскільки кожне підприємство, починаючи свою діяльність, зобов'язане чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи свого підприємства.

Фінансове планування як складова бізнес-планування є одним із найбільш ефективних інструментів менеджменту. Залучення як оперативного так і стратегічного фінансового планування систематизує та впорядковує процес прийняття рішень на підприємстві, що є основною перевагою його використання.

У процесі розробки плану і контролю за ходом його виконання першочерговим його завданням має бути забезпечення фінансової стабільності суб'єкта господарювання шляхом максимального використання внутрішніх важелів ресурсного забезпечення кругообігу виробничих фондів, підвищення фондовіддачі і рентабельності активів, забезпечення високої ліквідності боргових зобов'язань. Водночас фінансовий менеджер повинен аналізувати доступну інформацію про діяльність конкурентів підприємства, прогнозувати вплив зовнішніх чинників на фінансовий стан підприємства, розробляти запобіжні чи альтернативні заходи, щоб забезпечити фінансову стійкість і конкурентоспроможність.

Актуальність теми полягає в тому, що фінансове планування є ключовою ланкою всього процесу планування, яке дозволяє з'єднати стратегічне мислення із здатністю розробити конкретний план дій на плановий період. Використання механізмів фінансового планування та контролю дозволяють підприємству досягти довгострокових позитивних результатів та зайняти стійке становище на ринку.

Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Люстдорф"

Метою дослідження є аналіз поточного стану фінансового планування ТОВ "Люстдорф" та розробка пропозицій по шляхам покращення рівня ефективності діяльності підприємства та підвищення його прибутковості.

фінансовий план прибутковість показник

Частина І. Наукові основи формування фінансового плану підприємства

1.1Фінансовий план: його зміст і завдання

Чому планування життєво важливе для суб'єкта господарювання? Планувати необхідно для того щоб:

розуміти, де, коли і для кого підприємство збирається робити і продавати продукцію (послугу);

знати, які ресурси і коли знадобляться підприємству для досягнення поставлених цілей;

домогтися ефективного використання притягнутих ресурсів;

передбачати несприятливі ситуації, аналізувати можливі ризики і передбачати конкретні заходи щодо їхнього зниження.

Визначення фінансового планування на мікрорівні (в підприємстві) визначається досить одностайно і означає процес планування всіх доходів та оптимальних напрямів витрачання грошових засобів для забезпечення його розвитку, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.

Фінансове планування визначає рух фінансових ресурсів та їх відповідність матеріальним ресурсам, забезпечує реальне використання економічних важелів, органічне поєднання товарно-грошових відносин і механізму управління економікою підприємства. Саме тому, за іншим визначенням, яке більш детально розкриває сутність цього явища, фінансове планування характеризується як процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Це визначення прямо пов'язує фінансове планування як систему з плануванням виробничо-інвестиційної діяльності підприємства. Такий взаємозв'язок водночас сприяє виявленню внутрішніх резервів для потреб підприємства в процесі фінансового планування. Так, показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів та послуг, собівартості продукції, вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів, забезпечувати господарську діяльність підприємства необхідними джерелами фінансування. Саме у цьому і є основне призначення (мета) фінансового планування.

Із загальної мети фінансового планування на підприємстві можемо визначити його основні завдання:

забезпечення виробничо-інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

встановлення раціональних фінансових відносин з іншими суб'єктами господарювання (підприємства, банки, страхові компанії тощо);

визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок оптимізації використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування тісно пов'язане і спирається на маркетинговий, виробничий і інші плани підприємства, підкоряється місії і загальній стратегії підприємства: ніякі фінансові прогнози не знайдуть практичну цінність доти, поки не пророблені виробничі і маркетингові рішення. Фінансові плани будуть нереальні, якщо поставлені недосяжні маркетингові цілі, фінансові плани можуть бути неприйнятні, якщо умови досяжності цільових фінансових показників невигідні для підприємства в довгостроковому періоді.

Отже, розробка фінансового плану розпочинається з усвідомлення місії підприємства на ринку та встановлення цілей його розвитку. Одночасно з цільовою постановкою підприємство визначає можливу сферу застосування капіталу виробництва з метою розширення збуту товарів і послуг, нові ринки для придбання сировини, різноманітних інших матеріалів, машин та устаткування, ліцензій тощо.

Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, найважливіші з них:

невизначеність майбутнього;

координуюча роль плану;

оптимізація економічних наслідків.

Невизначеність майбутнього полягає не у визначенні точних цифр і орієнтирів стану фірми у майбутньому, а у встановленні важливих напрямів (коридору), в межах яких може варіюватись той чи інший показник.

Зміст координуючої ролі плану полягає у наявності добре деталізованих і взаємопов'язаних цільових установок, що дисциплінують оперативну і перспективну діяльність підприємства.

Оптимізація економічних наслідків полягає в тому, що будь-яке неузгодження чи збій діяльності системи потребує фінансових витрат на його подолання. Якщо є план, ймовірність збою є нижчою.

Фінансове планування не тотожне фінансовому прогнозуванню.

Відомо, що прогнозування сконцентровано на найбільш ймовірних подіях і результатах. Якщо уявити наперед, що саме може відхилити заплановане в будь-який інший бік, тоді найбільш імовірно, що підприємство помітить небезпечні симптоми, а, отже, зможе зреагувати швидше, щоб виправити положення.

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.

Для цього підприємства розробляють декілька способів ситуаційного аналізу, відповідаючи на запитання "а що, якщо? ”.

Деякі розробляють план і його результати, виходячи з найбільш імовірного набору умов, а потім змінюють прийняті ними припущення поступово, по одному.

Можна розглядати наслідки кожного варіанту плану в межах визначених комплексних сценаріїв. Наприклад, один сценарій може передбачати високі процентні ставки, які призводять до уповільнення росту світової економіки і зниження товарних цін. Другий сценарій може базуватись на ідеї зростаючого падіння у вітчизняній економіці, високій інфляції і слабкій національній валюті.

Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінансового плану підприємства будуються на основі показників виробничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторисах витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чином, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому плануванні. Проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.

В колишньому СРСР такий взаємозв'язок обумовлював необхідність упорядкування на підприємствах єдиного виробничо-фінансового плану, що називався техпромфінпланом. Він представляв собою комплексний збалансований по розділах і показниках плановий документ, що визначав всі сторони виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства, а також соціального розвитку його колективу. Його складовою частиною був фінансовий план, що відображав в узагальненому вартісному вигляді всю виробничо-господарську діяльність підприємства, забезпечував комплексну збалансованість усіх розділів техпромфінплану. В ньому визначались розміри і джерела одержання прибутків, рівень і напрямки витрат, кредитні взаємовідносини з банком, взаємовідносини з вищестоящими організаціями і державним бюджетом.

В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші показники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.

Однак поряд з факторами, які потребують широкого впровадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють й інші фактори, які обмежують його застосування в Україні.

Такими факторами виступають:

відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підприємств;

нестабільність фіскальної політики держави;

складності при визначенні потреб підприємства в ресурсах;

недостатність досвіду самостійної постановки цілей, планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку;

недоліки існуючої системи управлінського обліку;

застарілі методи оперативного планування;

відсутність кваліфікованих кадрів, обізнаних із сучасними методами планування;

1.2 Сутність і принципи планування фінансових показників діяльності підприємства

Планування як важлива функція управління підприємством - об'єктивно необхідний процес визначення цілей діяльності на певний період і засіб досягнення поставленої мети. Саме планування об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою діяльності, надає всім процесам односпрямованості та скоординованості. Це дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, професійно розв'язувати різноманітні управлінські завдання.

Фінансове планування на підприємстві слід розглядати як цілеспрямовану дію на господарську діяльність в цілому, на окремі ланки і суб'єкти господарювання з метою обгрунтування ефективності прийнятих економічних і соціальних рішень з урахуванням їх забезпеченості джерелами фінансування, оптимізації накреслених витрат і позитивних кінцевих результатів.

Обгрунтування фінансових показників фінансових операцій, як результативність багатьох господарських рішень, досягається у процесі фінансового планування та прогнозування.

Фінансове прогнозування - це науковий процес обґрунтування на певний період руху фінансових ресурсів підприємства і відповідних фінансових відносин. При цьому об'єктом планування є фінансова діяльність підприємства. Для формування і використання різних фондів коштів визначається рух ресурсів, фінансові відносини, які їх опосередковують, і нові вартісні пропорції.

Основна мета внутрішньофірмового планування - забезпечення оптимальних можливостей для успішної господарської діяльності, одержання необхідних для цього коштів і в кінцевому підсумку досягнення прибутковості підприємства.

Таким чином, фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників для забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності у перспективі.

Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку.

Особливо в умовах нестабільності політичної та економічної ситуації, ефективність роботи підприємства багато в чому залежить від стану внутрішньо-фірмового планування. Чим вищий рівень невизначеності, що є наслідком нестабільності в суспільстві, тим більшого значення набуває планування.

Підприємство у процесі своєї господарської діяльності, аби зайняти свою нішу на ринку і успішно працювати, має враховувати багато чинників, що впливають на його діяльність, а це, в свою чергу, вимагає планування і прогнозування власних кроків.

Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства за умов конкуренції і є одним з інструментів одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Методологія фінансового планування базується на таких найважливіших принципах:

принцип об'єктивної необхідності використання фінансового планування для початкової стадії управління фінансами підприємства;

принцип ефективності, який відображає якісну сторону даного процесу та орієнтує його на досягнення позитивних фінансових результатів за окремими операціями від діяльності кожного підрозділу підприємства, на досягнення бажаного економічного і соціального ефекту;

принцип комплексності та єдності мети, який передбачає узгодження виробничих і фінансових ресурсів, планів на різних рівнях управління підприємством;

принцип науковості, який узагальнює основні риси планування, забезпечує реальність, ефективність запланованих завдань.

Процес фінансового планування на підприємстві складається з наступних основних 6 етапів:

1 етап - Аналіз фінансової ситуації.

На першому етапі аналізують фінансові показники діяльності підприємства за попередній період. Використовують дані фінансової документації: бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів. Основна увага приділяється таким показникам, як обсяг реалізації, витрати, прибуток. Проведений аналіз дозволяє оцінити фінансові результати діяльності підприємства і визначити проблеми, що стоять перед ним.

2 етап - Розробка загальної фінансової стратегії підприємства.

На другому етапі проводять розробку фінансової стратегії та фінансової політики за основними напрямками фінансової діяльності підприємства, скидають основні прогнозні документи, які стосуються перспективних фінансових планів.

3 етап - Складання поточних фінансових планів.

На третьому етапі уточнюють і конкретизують основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.

4 етап - Коригування, ув'язування і конкретизація фінансового плану.

Четвертий етап передбачає ув'язування показників фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними та іншими планами і програмами, що розробляються підприємством

5 етап - Розробка оперативних фінансових планів.

На п'ятому етапі здійснюють оперативне фінансове планування, яке визначає розробку поточної виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства і впливає на кінцеві результати його діяльності в цілому.

6 етап - Аналіз і контроль виконання фінансових планів.

Процес фінансового планування на підприємстві завершується аналізом і контролем виконання фінансових планів. Цей шостий етап полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, порівняння їх із запланованими показниками, виявлення причин відхилень від запланованих показників, у розробці заходів щодо усунення негативних явищ.

На протязі перерахованих 6 етапів на підприємстві проводиться розробка фінансових планів за трьома напрямками:

перспективне фінансове планування;

поточне фінансове планування;

оперативне фінансове планування.

1.3 Методика формування фінансового плану

При розробці фінансових планів використовують математичні, статистичні й інші методи для прогнозування майбутньої ситуації.

У загальному плані в процесі фінансового планування застосовується балансовий метод, що полягає в тому, що балансуються не тільки підсумкові показники доходів та витрат, а й для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття.

Цей метод фінансового планування є загальним і всеохоплюючим для узгодження всіх розділів фінансового плану. За допомогою балансового методу узгоджуються витрати з джерелами їхнього покриття, взаємоузгоджуються всі розділи між собою, а також фінансові та виробничі показники. В результаті забезпечується тісний взаємозв'язок матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, попереджаються можливості виникнення диспропорцій між витратами та доходами підприємства.

Збалансованість фінансового планування набуває особливого значення в ринкових умовах, коли не тільки всі поточні витрати, а й витрати на розширення, технічне переобладнання виробництва, забезпечення соціальних потреб, стимулювання робітників підприємства повністю залежать від отриманих доходів.

Це означає, що без чіткого планового визначення реальних джерел фінансування та забезпечення, їх регулярного розширення та поповнення не можуть бути виконані бажані економічні, господарські та соціальні завдання підприємства, не може бути реалізована мета створення бізнесу та отримано високий кінцевий результат.

Нормативний спосіб фінансового планування полягає в тому, що на основі виставлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба підприємства у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Такими нормативами є ставки податків, ставки зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів, норми матеріальних та трудових витрат, тощо. Використання прогресивних норм та нормативів при плануванні забезпечує науковий та стабільний характер фінансових планів підприємства, їх тісний взаємозв'язок з виробничими показниками.

При використанні розрахунково-аналітичного способу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх прогнозні зміни в плановому періоді.

Більшість фінансових завдань на сьогодні розраховуються коефіцієнтним способом, на основі досягнутих результатів у попередньому періоді. Таким способом розраховуються майбутні доходи, витрати, платежі до бюджету.

Спосіб оптимізації планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший.

При цьому можуть використовуватись різні критерії вибору:

максимум прибутку на грошову одиницю вкладеного капіталу;

мінімум фінансових витрат;

економія поточних витрат;

мінімум вкладеного капіталу за максимально ефективного результату;

максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

За допомогою способу економіко-математичного моделювання проводиться точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища. Даний спосіб реалізується за допомогою математичних прийомів і допомагає знайти кількісне вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Таке моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів.

Безумовно, чим точніше прогноз, тим краще спрацює компанія, але ґрунтуватися тільки на результатах прогнозу було б нерозумно. По-перше, довгострокові прогнози відрізняються невисокою точністю. По - друге, ніякий прогноз не зможе врахувати чи передбачити нестандартний поворот подій. По-третє, прогноз, заснований на найбільш ймовірних подіях, своїм результатом припускає конкретний фінансовий план, що втрачає свою цінність вже після першої малоймовірної події, і компанія виявляється перед необхідністю розробляти новий фінансовий план.

Набагато ефективніше на стадії підготовки фінансового плану застосувати ситуаційний аналіз.

Суть моделі ситуаційного аналізу полягає в тому, що, змінюючи вихідні дані про планові обсяги продажів, ціни і інші показники, аналізуються кінцеві результати планування, оцінюються ризики і визначається оптимальний варіант дій.

Ситуаційний аналіз практично неможливо провести без допомоги технічних приладів. Як правило, фінансовий план - це великого обсягу документ зі складними арифметичними і статистичними розрахунками усередині. Складання одного варіанта фінансового плану без комп'ютера є складним процесом, а ситуаційне моделювання припускає в деяких моментах складання десятків і більш родинних фінансових планів.

Розробка програмного забезпечення для таких моделей може здійснюватися висококваліфікованими і талановитими програмістами. В даний час для вирішення досить складних питань, що виникають у фінансовому плануванні, в основному використовуються стандартні програми, засновані на роботі користувача з електронними таблицями, наприклад, Еxсеl.

Більшість компаній відносяться серйозно до фінансового планування і виділяють значні ресурси на ці цілі.

Матеріальний продукт усього процесу - фінансовий план, що описує фінансову стратегію компанії і прогнозує її результатів за допомогою прогнозних фінансових звітів: балансового, звіту про прибутки і збитки, про джерела і використання фондів. План формулює фінансові цілі й еталони для оцінки положення компанії. Звичайно він також дає обґрунтування обраної стратегії і пояснення того, як поставлені цілі повинні бути досягнуті.

1.4 Використання інновацій в формуванні фінансового плану

Фінансове планування як важлива складова механізму фінансової системи та одна із функцій управління підприємством набуває особливої актуальності за сучасних умов, коли суттєвим для діяльності є вплив глобалізації, поступової інформатизації суспільства та його інноваційного розвитку.

На ринку України використовується цілий ряд програмних пакетів, які здатні полегшити процес фінансового планування. Ці програми полегшують роботу, економлячи цінний час і дозволяючи концентруватися на плануванні і аналізі.

У кожного програмного пакету є свої сильні і слабкі сторони, і остаточне рішення, щодо його використання базуватиметься на перевагах користувача, а також на потребах та наявних фінансових ресурсах у даного підприємства.

Порівняльна характеристика основних програмних продуктів фінансового планування для українських підприємствах (таблиця 1)

Представлені на ринку програми розрізняються за ціною і своїми функціональними можливостями. Найскладніші і дорожчі системи, містять більше можливостей, хоча окремі їх функції представляють вузький інтерес. Такі системи часто використовують складніші алгоритми, дякуючи чому деяким змінним прогнозуються точніше. Окремі програми виділяються своєю спеціалізацією в тій або іншій наочній області. Крім реалізації більшого числа функцій, дорожчі системи, як правило, містять гнучкіші можливості настройки і здатні враховувати ширший набір різних ситуацій, хоча це досягається підвищенням складності.

Використання програмного забезпечення значно підвищує ефективність та результативність процесу фінансового планування, полегшує розрахунки та дозволяє більш наглядно показати результати планування за допомогою різноманітних графіків і таблиць.

На досліджуваному мною підприємстві - ТОВ "Люстдорф" для автоматизації процесу фінансового планування я б запропонував почати використовувати програму ЕxесPlаn. Вона є однією з найпопулярніших комп'ютерних програм, що випускається компанію Sаwhnеy Systеm.

Можна обчислювати податкові наслідки і вплив на грошові потоки продажу будь-якого активу, грошових витрат майбутніх періодів або інвестицій. Так, за допомогою більше 100 шаблонів, що настроюються, можна створювати звітні документи по найважливіших майбутніх подіях, по управлінню нерухомістю, за наслідками моделювання управління наявними засобами і аналізу потреб в капіталі. Звіти, створені ЕxесPlаn, експортуються в Wоrd і Еxсеl з метою внесення подальших змін. Вбудована графічна система містить 35 різних типів графіків, якими можна маніпулювати усередині програми, одержуючи окремі зображення або вставляючи в звіти.

Не можна також не сказати про неминучий і одночасно непередбачуваний вплив, який здійснює на фінансове планування Інтернет. Багато сайтів, відкритих для вільного доступу (mісrоsоft.соm, nеtsсаpе.соm, quісkеn.соm) пропонують можливості контролю за інвестиційним портфелем, розраховуючи вартість останнього на основі найсвіжішої ринкової інформації.

Використання спеціальних програмних продуктів на базі програми на платформі "1С: Підприємство 8. Управління та планування підприємства" на ТОВ "Люстдорф" дозволяє вже тепер значно підвищити ефективність процесу фінансового планування, з її допомогою підприємство може:

швидко і зручно планувати свою діяльність;

здійснювати бюджетування та контроль виконання бюджету, планування продажів;

затрачувати на процес планування набагато менше часу.

Застосування додаткових програмних продуктів (з наведених вище, в тому числі ЕxесPlаn) дозволить підприємству:

оперативно вносити зміни у фінансовий план і отримувати новосгенерований майже миттєво;

спробувати "програти" різні стратегії отримуючи у вигляді звітів результат, з якого можна вибрати найкращий;

отримати звіти в зручному для аналізу вигляді - за допомогою таблиць, графіків, діаграм.

Частина ІІ. Системний аналіз економічної ефективної діяльності підприємства ТОВ "Люстдорф"

2.1 Організаційно-економічна оцінка підприємства ТОВ "Люстдорф"

Фірма "ЛЮСТДОРФ" є товариством з обмеженою відповідальністю.

Місцезнаходження: Україна, Вінницька область, Іллінецький район р-н 22700 м. Іллінці вул. Коцюбинського, буд.1

Код ЄДРПОУ: 23063575

ТОВ "Люстдорф" - один із найбільших виробників молочної продукції в Україні. Компанія є власником торгових марок "На здоровье", "Селянське", "Бурёнка". Підприємство розпочало виробничу діяльність в січні 1997 р. та є на сьогоднішній день лідируючим підприємством, що динамічно розвивається, постійно нарощує обсяги продажу та виводить на ринок нові види продукції. Нинішні потужності компанії дозволяють переробити понад 200 тонн продукції найвищої якості, що відповідатимуть міжнародним стандартам. Виробничий завод ТОВ "Люстдорф" знаходиться в м. Іллінці Вінницької області.

Асортиментний ряд молочної продукції налічує 38 найменувань. Підприємство виробляє молоко тривалого зберігання різної жирності - 0,5%; 1,5%; 2,5%; 3,2%; 6,0%; молоко з фруктовими наповнювачами - з полуницею, бананом, шоколадом, кокосом, персиком; молоко стерилізоване для дитячого харчування від 8-ми місяців. Молоко виготовляється в асептичних, зручних і надійних видах упаковки, вагою 500; 1000 та 1500 г.

Підприємство виробляє масло коров"яче солодковершкове Селянське і Вологодське, без додавання рослинних жирів, масою 200 г та 20 кг.

Новинкою минулого року було виробництво вершків до кави 10% жиру, кулінарних вершків 18 і 30% жиру, крему кондитерського для збивання 24% жиру.

Вся продукція ТОВ "Люстдорф" сертифікована, відповідає діючій нормативній документації і потребам споживачів. Для її виробництва проводиться ретельний відбір сировини, новітня технологія температурної обробки дозволяє максимально зберегти корисні якості натурального молока.

Стабільна, висока якість продукції стала вже своєрідною візитною карткою підприємства і завоювала заслужену довіру споживачів.

Місія діяльності підприємства полягає в тому, щоб виготовляти високоякісну продукцію для всієї родини. Саме тому сотні тисяч людей в різних куточках України та ближнього зарубіжжя обирають продукцію "Люстдорф" - це гарантія високої, стабільної якості та безпека здоров'я Головний офіс компанії розташований в м. Києві, а виробничий комплекс в р. Ильниці Вінницької області. Територія, на якій компанія виконує заготівлю сировини, охоплює декілька областей України.

Інформація про чисельність працівників та оплату їх праці

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб): 787

Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб): 5

Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб): 1

Фонд оплати праці: 17 871,9 тис. грн.

Кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації працівників операційним потребам емітента.

Сучасна кадрова політика ТОВ "Люстдорф" спрямована на ринкові умови господарювання. Головна її мета полягає в забезпеченні нині і в майбутньому кожного робочого місця, кожної посади персоналом відповідних професій та спеціальностей і належної кваліфікації. Досягнення кінцевої мети кадрової політики підприємства передбачає виконання таких основних функцій: - розробка і корекція стратегій формування та використання трудового потенціалу відповідно до змін в умовах господарювання; набір та формування необхідних категорій персоналу (відбір, професійна орієнтація, наймання, адаптація); - підготовка персоналу до відповідної професійної діяльності (виробничо-технічне навчання, загальна професійна підготовка, підвищення кваліфікації, просування на службі); - оцінка персоналу (контроль відповідності персоналу конкретним потребам виробництва чи іншої сфери діяльності, аналіз ділових якостей працівників, висунення на певну посаду, службове приміщення); мотивація дотримання належного режиму трудової діяльності та високої продуктивності праці; постійний моніторинг безпеки праці (виробничо-господарської діяльності); забезпечення соціальної захищеності персоналу підприємства; реалізація постійних контактів між керівництвом (керівниками всіх рівнів) і представниками трудових колективів. Ці та деякі інші функції реалізуються службами персоналу, відділом кадрів у тісній співпраці як з генеральною дирекцією, так і з відповідними структурними підрозділами підприємства, які беруть участь у розробці та реалізації кадрової політики.

Основні види діяльності

15.51.0 Перероблення молока та виробництво сиру

15.88.0 Виробництво продуктів дитячого харчування та дієтичних продуктів

15.98.0 Виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв

2.2 Розробка фінансового плану та прогнозного бюджету підприємства

Бюджетування - це розподілена система погодженого управління діяльністю підрозділів підприємства. Ключовими моментами бюджетування є координація, адресність і оцінка витрат. Бюджетування базується на системі кошторисів доходів і витрат (бюджетів) Бюджет {кошторис доходів і витрат) - це фінансовий план на конкретний період, погоджений з виробничою діяльністю підприємства, мета якого виражена в показниках звітності в грошовому вираженні у взаємозв'язку з зобов'язаннями, тобто відповідальністю кожного підрозділу за досягнення цих цілей.

Бюджет поточної (операційної) діяльності - докладний план структури доходів і витрат за центрами відповідальності. Бюджети розробляються управлінською бухгалтерією разом з керівниками центрів відповідальності, процес розробки йде знизу нагору.

У системі управління на основі розроблених бюджетів здійснюється координація різних видів діяльності підприємства, узгодження діяльності всіх його підрозділів, контроль і оцінка ефективності. На початку звітного періоду бюджет являє собою план чи стандарт, що формалізує сподівання менеджерів щодо продажів, витрат й інших фінансових операцій у наступному періоді. Наприкінці звітного періоду бюджет відіграє роль вимірника, що дозволяє менеджерам управляти за відхиленнями: порівнювати отримані результати з запланованими величинами і коректувати подальшу діяльність Бюджетування починається з розробки головного бюджету, тобто плану виробничо-фінансових операцій, що складають план діяльності підприємства на бюджетний період. Бюджет не має стандартизованої форми (на відміну від бухгалтерської фінансової звітності). Бюджет повинен представляти інформацію доступно і ясно, щоб його зміст був зрозумілий користувачу. Бюджет може не містити одночасно даних про доходи і витрати, немає необхідності, щоб вони були збалансовані. Наприклад, у бюджеті закупівель матеріалів представлені зведення тільки про заплановані витрати сировини і напівфабрикатів. Структура бюджету залежить від об'єкта планування, розміру організації і ступеня кваліфікації розроблювачів. Деталізовані розділи бюджету складаються на один рік з поділом їх на квартали, місяці чи 13 чотирьохтижневих періодів.

Основними етапами процесу складання головного бюджету є:

- розгляд поточної програми, що включає загальні плани, напрямки і політику, пропозиції й обмеження, використовувані при підготовці бюджетних оцінок;

- складання бюджету продажів;

- підготовка інших бюджетів менеджерами центрів відповідальності за підтримкою (але не домінуванням) персоналу бюджетного відділу підприємства;

- переговори з узгодження основного бюджету між менеджерами центрів відповідальності і керівниками підприємства, в результаті яких виникають зобов'язання між ними;

- координація і коректування з просуванням первісних бюджетів нагору по системі управління підприємством;

- затвердження вищим керівництвом і радою директорів основного бюджету;

- розсилання затвердженого бюджету за центрами відповідальності на нижчі рівні підприємства.

Головний бюджет - це фінансове кількісно визначене вираження маркетингових і виробничих планів, необхідних для досягнення поставлених цілей діяльності підприємства, що дозволяє в певній мірі підвищити стійкість роботи організації.

За оцінками фахівців, через те, що підприємства не формують річних бюджетів, вони втрачають за рік до 20% своїх доходів. Щоб уникнути цих втрат, необхідно постійно порівнювати бюджет з фактичними даними, аналізувати відхилення, підсилювати сприятливі і зменшувати несприятливі тенденції, удосконалювати методологію планування.

Головний бюджет поділяється на операційний бюджет (бюджет поточної діяльності) і фінансовий бюджет.

Операційний бюджет звичайно складається з двох частин: програмного бюджету і бюджету за центрами відповідальності. Програмний бюджет поєднує погоджені бюджети центрів відповідальності і є базою для розробки фінансових бюджетів. Бюджет за центром відповідальності визначає його обов'язки і ті результати, що повинні бути досягнуті в бюджетному періоді.

Бюджет продажів - план за товарним асортиментом й обсягом продажів кожної номенклатурної позиції і є відправною точкою для розробки всіх наступних операційних бюджетів. Розробляється вищим керівництвом на основі досліджень відділу маркетингу.

Обсяг продажів і його товарна структура визначають рівень і загальний характер діяльності підприємства. Розробка бюджету продажів - найбільш складний етап у процесі бюджетування, тому що обсяг продажів і, отже, виторг від них визначаються не стільки виробничими можливостями підприємства, скільки можливостями збуту на реальному ринку, що підданий впливу неконтрольованих факторів, часто з великою часткою невизначеності.

Фактори, що впливають на прогноз обсягу продажів:

- обсяг продажів попередніх періодів;

- виробнича потужність;

- залежність продажів від загальноекономічних показників, рівня зайнятості, цін, рівня особистих доходів;

- рентабельність продукції;

- вивчення ринку, рекламна кампанія;

- цінова політика, якість продукції;

- конкуренція;

- сезонні коливання.

Існує два основних методи оцінки, що лежать в основі розробки бюджету продажів:

- статистичний прогноз на основі математичного аналізу загальноекономічних умов, кон'юнктури ринку, кривої росту;

- експертна оцінка, отримана шляхом збору думок керівників і працівників відділу збуту.

Бюджет виробництва - це виробнича програма, вихідною інформацією для розробки якої є плановий обсяг реалізації і величина запасів. Бюджет виробництва визначає обсяг виробництва для бюджету реалізації і для підтримки запасів готової продукції (ГП) на рівні, запланованому керівництвом. Складається в натуральному вираженні:

бюджет виробництва = бюджет продажів + + прогнозований запас ГП на кінець періоду - запас ГП на початок періоду. Для визначення сукупних витрат на виробництво необхідно розрахувати собівартість одиниці продукції, що складається з витрат матеріалів, праці і накладних витрат. Наступний етап розробки головного бюджету - складання бюджету витрат матеріалів, бюджету витрат праці, бюджету накладних витрат.

Витрати праці залежать від типу і кількості виробленої продукції, її трудомісткості, системи оплати праці. На основі цієї інформації складається бюджет трудозатрат.

Поняття фінансового плану

Фінансовий план є результатом тривалого процесу прогнозування і планування комерційної та фінансової діяльності акціонерного товариства. Його можна визначити як внутрішній нормативний документ, що окреслює майбутній економічний розвиток корпорації. Вище ми говорили про періоди фінансового планування. Відповідно до них визначаються і терміни, на які складаються фінансові плани. Корпорація складає довгострокові прогнози - прогнози на п'ять або на десять років, а також короткострокові - на один фінансовий рік.

Фінансовий план на майбутній фінансовий рік великих корпорацій - це досить важкий том, що складається з ряду відокремлених, але тісно пов'язаних між собою документів. Кожний з них відбиває спеціальний напрям розвитку; головними з цих напрямів є:

прогноз продажу;

prо fоrmа баланс;

prо fоrmа звіт про прибуток;

prо fоrmа звіт про зміну фінансової позиції;

prо fоrmа звіт про зміну у власному капіталі корпорації;

план зовнішнього фінансування;

бюджет капітальних вкладень;

бюджет грошових надходжень і витрат (касовий план).

Крім основних документів, можуть складатись інші, наприклад, програма пенсійного фонду, програма фундаментальних наукових досліджень та ін. У кожному з документів будуть визначені основні цілі розвитку і поставлені відповідні завдання, обґрунтовуються майбутні витрати, визначаються джерела їх фінансування, основні цілі розвитку тощо.

Складання фінансового плану дає змогу фінансовому відділу (або управлінню) передбачати деякою мірою майбутні події, зокрема визначати фінансові потоки, необхідні для економічного зростання корпорації.

Взаємозв'язок планованих документів фінансової звітності

Усі документи плану між собою взаємозалежні (рис. 1.). За зовнішньою формальністю складання прогнозних документів стоїть глибокий економічний зміст.

Рис. 1. Взаємозв'язок прогнозних фінансових документів

У планованому балансі закладаються основні показники майбутньої економічної діяльності корпорації. Визначається сума активів, необхідна для забезпечення приросту продажу, а також джерела їх фінансування: внутрішні і зовнішні. У планованому балансі prо fоrmа важливо забезпечити поєднання фінансової й інвестиційної політики, необхідне для подальшого прийняття рішень. Prо fоrmа звіту про прибуток виходить із даних планованого балансу, прогнозу продажу і плану підприємницької діяльності. Передбачуваний чистий прибуток ділиться на дивіденди і капіталізований прибуток. Під час складання прогнозу про прибуток враховується як дивідендна, так і інвестиційна політика.

Зазначені вище два документи фінансової звітності дають змогу скласти план зовнішнього фінансування, тобто визначити його суму і склад джерел. Розподіл приросту загальної суми зовнішнього фінансування на приріст зобов'язань і приріст капіталу визначається політикою щодо структури капіталу корпорації та визначення його ціни.

Бюджет капітальних вкладень, як зазначалося вище (див. розд.9), складається з низки короткострокових і довгострокових проектів. На прогнозований фінансовий рік визначаються інвестиції відповідно до плану за кожним об'єктом.

Звіт prо fоrmа про зміну капіталу складається на підставі всіх розглянутих вище документів. Він показує можливий приріст капіталу, обумовлений фінансовою і дивідендною політикою корпорації. Результатом прогнозування фінансової діяльності підприємства є складання prо fоrmа звіту про зміну фінансової позиції, яка до кінця планованого року має поліпшитися. У разі несприятливої кон'юнктури ринку укладачі планових документів повинні врахувати можливе погіршання фінансової позиції.

Особливістю фінансового планування в країнах з розвиненою ринковою економікою є багатоваріантність проектів. Складається кілька прогнозних документів, а саме: залежно від прогнозу продажу за сприятливої кон'юнктури ринків, за стабільного і нестабільного загального економічного розвитку. Тому, коли в середині року стан ринків збуту ускладнюється або відбувається зростання процентних ставок, або посилюється інфляція, фінансові менеджери можуть швидко внести відповідні зміни.

Плановані фінансові документи виконують також контрольні функції. У разі відхилення від прийнятих планів необхідно негайно з'ясувати його причини і прийняти відповідні рішення.

Поєднання планування і контролю є сильною стороною управління фінансами корпорації.

Швидка інформація про відхилення від плану дає можливість негайно відреагувати на фінансове становище, що змінилося. Особливо уважно вивчається навколишнє фінансове середовище, яке може внести несподівані зміни в плани корпорації.

Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.

Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:

прогноз обсягів реалізації;

баланс грошових надходжень та витрат;

таблицю доходів та витрат;

прогнозований баланс активів і пасивів підприємства;

розрахунок точки беззбитковості.

2.3 Аналіз динаміки прибутковості підприємства за 2012-2014 рр.

За даними матеріалу "Звіту про фінансові результати” на ТОВ "ЛЮСТДОРФ" проведемо розрахунки для визначення декількох видів прибутку за 2012 - 2014 роки.

Використовуючи формулу розраховуємо валовий прибуток за три періоди:

Валовий прибуток= чистий дохід (3) - собівартість (4)

Вал. приб2012= 228786 - 192135=36651 тис. грн.

Вал. приб2013 = 355715 - 275488=80227 тис. грн.

Вал. приб2014 = 263562 - 201418=62144 тис. грн.

Із розрахунунків ми побачили, що підприємство має за 2012 рік має найменший валовий прибуток, порівняно з іншими роками, а в 2013 році показник валового прибутку був найбільшим з вище розпрахованих.

Іншим видом прибутку є прибуток від операційної діяльності, який можна визначити з допомогою формули

Прибуток від оп. діяльності=валовий прибуток+інші опер дох-витрати на збут-адмін витрати-інші операц. витрати

Прибут. оп. діял. 2012 = 36651+ 13429 - 21114 - 19068 - 2262= 7636 тис. грн.

Прибут. оп. діял. 2013 = 80227+ 4429 - 34605 - 28064 - 3455= 18532 тис. грн.

Прибут. оп. діял. 2014 = 62144 + 8267 - 20313 - 21107 - 1128= 11329 тис. грн.

Отже, підприємство від операційної діяльності в 2013 році мало найбільший прибуток у порівнянні із 2012 та 2014 роками.

Розрахуємо прибуток від оподаткування:

Прибут. від опод. = Прибут. оп. діял. +інші фін. Доходи+ інші доходи - фінансові витрати - інші витрати

Прибут. від опод. 2012=7636+1052+136-2370-56=6398

Прибут. від опод. 2013=18532+1337+1866-4501-16641=593

Прибут. від опод. 2014=11329+674+102-5706-836=5563

Далі ми розрахуємо прибуток від звичайної діяльності.

Прибуток від звичайної діяльності розраховуєтся наступним чином:

Прибут від звич діял=прибуток від оподаткування-податок на прибуток

Пзв. 2012 = 6398 - 1600 = 4798 тис. грн.

Пзв. 2013 = 593 - 149 = 444 тис. грн.

Пзв2014 = 5563 - 1001 = 4562 тис. грн.

Далі визначимо чистий прибуток підприємства. Оскільки ТОВ "ЛЮСТДОРФ" немає ніяких кредитів у банку, отже чистий прибуток рівний із прибутком від звичайної діяльності. За допомогою данних з "Звіту про фінансові результати” прибуток становить:

Пчист. 2012= Прибут звич. діяльності = 4798 тис. грн.

Пчист. 2013 = Прибут звич. діяльності = 444 тис. грн.

Пчист. 2014 = Прибут звич. діяльності = 4562 тис. грн.

Аналізуючи бачимо, що чистий прибуток аналогічно прибутку від звичайної діяльності у 2013 році є значно меншим ніж у 2012 та 2014 роках. Цей прибуток (чистий прибуток) надходить в розпорядження власника підприємства, він може скориговуватися на розвиток підприємства, на виплату дивідендів, матеріальне стимулювання. Але можна сказати, що це є незначний прибуток для підприємства в порівнянні з 2012 та 2014 роками.

Розрахунок планової величини прибутків підприємства доцільно робити згідно "Звіту про фінансові результати”, тому проведемо порівняння фінансових результатів діяльності швейної фабрики за 2012-2014 роки. (таблиця 2)

Порівнюючи результати діяльності ТОВ "ЛЮСТДОРФ" за 2012-2014 рр. Ми бачимо, що дохід (виручка) від реалізації продукції у 2013 зріс на 152022 тис. грн., порівняно з 2012. податок на додану вартість - на 25093 тис. грн., чистий дохід - на 126929 тис. грн. Валовий прибуток також збільшився на 43576 тис. грн., а разом із ним зросли витрати: операційні на 1193 тис. грн., адміністративні на 8996 тис. грн., а витрати на збут - на 13491 тис. грн. Чистий прибуток фірми за останні три роки суттєво відрізняється, а саме: у 2013 році чистий прибуток зменшився на 4353 тис. грн, порівняно з 2012 роком, а в 2014 - зріс на 4118 тис. грн. порівняно з 2013 роком.

2.4 Аналіз впливу факторів на підвищення прибутковості підприємства

Для обчислення показника, який характеризує ефективність витрат на виробництво продукції та її збут за формулами використовуємо дані із "звіту про фінансові результати”:

За 2012 рік:

Фін результат від операц. діяльності*собівартість

Рпр. зв. заг. = 7636: 192135 * 100% = 3,97%

Чистий прибуток*собівартість

Рпр. зв. ч. = 4798: 192135 * 100% = 2,49%

За 2013 рік:

Фін результат від операц. діяльності*собівартість

Рпр. мин. заг. = 18532: 275488 * 100% = 6,72%

Чистий прибуток *собівартість

Рпр. мин. ч. = 444: 275488* 100% = 0,16%

За 2014 рік

Фін результат від операц. діяльності*собівартість

Рпр. зв. заг. = 11329: 201418 * 100% =5,62%

Чистий прибуток*собівартість

Рпр. зв. ч. = 4562: 201418* 100% =2,26%

З отриманих результатів видно, що ефективність витрат на виробництво продукції та збут більше при вирахуванні по загальному прибутку, що супроводжується його більшим значенням від чистого прибутку.

Обчислюємо рентабельність обороту по формулах за тими ж джерелами даних, що й попередні розрахунки:

За 2012 рік:

Фін результат від операц. діяльності*виручка від реаліз

Рен. обор. оп. діял. = 7636: 274543* 100% = 2.78%

Чистий прибуток*виручка від реалізації

Рентабельність по чистому прибутку = 4798: 274543* 100% = 1,74%

За 2013 рік:

Фін результат від операц. діяльності*виручка від реаліз

Рен. обор. оп. діял. = 18532: 426565 * 100% = 4,34%

Чистий прибуток*виручка від реалізації

Рентабельність по чистому прибутку. = 444: 426565* 100% = 0,10%.

За 2014 рік:

Фін результат від операц. діяльності*виручка від реаліз

Рен. обор. оп. діял. = 11329: 316274* 100% = 3,58%

Чистий прибуток*виручка від реалізації

Рентабельність по чистому прибутку. = 4562: 316274* 100% = 1,44%.

Порівняння проведених розрахунків можна побачити таблиці (таблиця 3)

Проаналізуємо динаміку рентабельності продажу продукції ТОВ "Люсдорф" (таблиця 4)

З таблиці видно що позитивні зрушення, а саме - відхилення від бізнес - плану у додатню сторону спостерігається лише у 2012 році.

У 2013 році, не дивлячись на зростання виторгу від реалізації на 55717 тис. грн (порівняно із бізнес планом) чистий прибуток зменшився на 4356 тис. грн., що є значною цифрою. Проте ці різкі зміни пов'язані з непередбачуваними витратами (підвищенням заробітної плати, подорощення доставки сировини, а також збільшилися витрати на збут).

Частина ІІІ. Перспективи розвитку підприємства ТОВ "Люстдорф" та шляхи підвищення економічної ефективності його діяльності

3.1 Перспективи розвитку підприємства ТОВ "Люстдорф"

Умови функціонування ТОВ "Люстдорф" характеризуються невизначеністю та динамічністю соціально-економічного середовища. Ефективне протистояння підприємства змінам зовнішнього середовища можливе тільки за умов здійснення випереджувальних заходів, спрямованих на збереження його життєздатності та забезпечення конкурентоспроможності, тобто за умов постійного розвитку підприємства.

Розвиток підприємства означає якісні зміни та оновлення його господарської системи та організаційної структури, підвищення ефективності функціонування на основі вдосконалення техніки, технології та організації праці у всіх структурних підрозділах, підвищення якості продукції та послуг, що ним надаються.

Слід зазначити, що поняття "розвиток" та "зростання", хоча й взаємопов'язані, однак за своїм змістом часто можуть не співпадати. Під зростанням підприємства часто розуміють збільшення його розмірів та обсягів виробництва. Про зростання підприємства свідчать показники випуску продукції, обсягу продаж, чисельності працівників тощо.

Зростання розмірів підприємства може бути:

· Горизонтальним. Воно відбувається шляхом збільшення обсягу випуску та продажу одних і тих же товарів на старих і нових ринках. Може приймати вигляд географічної експансії, поглинання інших товаровиробників тієї ж галузі тощо.

· Вертикальним. Таке зростання відбувається шляхом організації нових або об'єднання вже існуючих технологічно взаємопов'язаних виробництв. Здійснюється з метою наближення до кінцевого споживача або до постачальника ресурсів.


Подобные документы

  • Сутність, значення і завдання тактичного планування. Зміст і структура поточного плану діяльності підприємств. Аналіз показників використання основних засобів (фондів) та ефективності оборотних коштів, доходів, собівартості та рентабельності підприємства.

    курсовая работа [189,5 K], добавлен 07.07.2011

  • Сутність, значення та завдання аналізу формування та використання прибутку підприємства. Аналіз складу та динаміки прибутку підприємства, показників ефективності використання прибутку підприємства. Шляхи підвищення прибутковості діяльності підприємства.

    курсовая работа [150,0 K], добавлен 23.08.2012

  • Сучасні методи фінансового аналізу. Аналіз фінансового стану підприємства, основні недоліки фінансової діяльності підприємства. Аналіз структури затрат по собівартості. Чинники збільшення прибутковості і прогноз показників прибутковості підприємства.

    дипломная работа [536,8 K], добавлен 05.11.2011

  • Необхідність та принципи планування діяльності підприємства. Бюджетне планування як один із видів оперативного фінансового планування. Оцінка показників ефективності планування діяльності підприємства. Аналіз виконання плану за допомогою гнучкого бюджету.

    курсовая работа [221,1 K], добавлен 16.10.2011

  • Завдання та інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства. Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства. Методика аналізу майна підприємства та джерел його формування. Квадранти матриці балансу.

    дипломная работа [402,1 K], добавлен 22.03.2009

  • Сутність та значення фінансового аналізу діяльності підприємства. Економічна характеристика ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат". Оцінка рівня і динаміки фінансових результатів, а також показників рентабельності та прибутковості підприємства.

    курсовая работа [369,6 K], добавлен 18.11.2013

  • Економічний зміст рентабельності підприємства за системою показників. Напрямки підвищення прибутковості організацій сучасної України. Дослідження методики аналізу фінансових результатів виробничого підприємства. Зарубіжний досвід оцінки прибутковості.

    курсовая работа [407,7 K], добавлен 02.07.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.