Оцінка складу платіжних засобів підприємства показує, що навіть за умови повернення засобів (погашення дебіторської заборгованості), можливості погашення своїх поточних зобов'язань не відбудеться.

На підприємстві має місце тенденція скорочення його діяльності, що підтверджується наступними оцінками:

а) зменшення вартості майна підприємства. За 2010 рік вартість майна підприємства зменшилася на 206 тис. грн. (1282 - 1076) (таблиця 11).

Таблиця 11

Відхилення за 2010 рік

№ п/п	Показники	На кінець 2009 р.	На кінець 2010 р.
		Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1.	Вартість майна підприємства	-206	- 16
2.	Необоротні активи	-63	-7
3.	Оборотні кошти	6692	143

Збільшення вартості оборотних коштів, насамперед, відбулося через значний ріст дебіторської заборгованості на суму 5720,5 тис. грн. по виданих авансах, що негативно позначається на фінансовій стійкості підприємства.

б). Зменшення в складі майна вартості і болі засобів виробництва, що характеризує масштаби діяльності підприємства, його виробничий потенціал і здатність безперебійно здійснювати свою діяльність (таблиця 12).

Таблиця 12

№	Показники	На	На	На	На
п/п		01.01.01	31.12.01	31.12.02	31.12.03
1.	Виробничі запаси	225	173	370	227
2.	Основні засоби	968	924	865	800,4
	(залишкова вартість)
3.	Засобу виробництва	1193	1097	1235	1024,4
	(стр.1+стр.2)
4.	Вартість майна	1193	1141	1282	1076
5.	Питома вага засобів	1	0,96 %	0,96 %	0,95 %
	виробництва у вартості
	майна

Дані таблиці 12 показують, що вартість засобів виробництва за підсумками 2010 року зменшилася на 210,6 тис. грн.

в). Зменшення вартості основних засобів у наслідку їхнього вибуття і погіршення їхнього технічного стану. На 31.12.03 р. підприємство має у своєму розпорядженні основні засоби на суму 800,4 тис. грн.

Загальний висновок; Формалізовані обґрунтування незадовільної структури балансу приводять до однозначного висновку про його неліквідність.

- Рівень загального коефіцієнта покриття на останню звітну дату менше 1;

- Нерентабельна робота підприємства (відсутність прибутку).

2.2 Аналіз складу джерел фінансування підприємства

Зведення, що приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки притягнуте в оборот підприємством довгострокових і короткострокових позикових засобів, тобто пасив показує відкіля взялися кошти, кому зобов'язане за них підприємство.

По ступеню приналежності використовуваний капітал підрозділяється на власний (I і II розділи пасиву) і позиковий (III і IV розділ пасиву). По тривалості використання розрізняють капітал постійний (перманентний) (I, II і III розділи пасиву) короткостроковий (IV розділ пасиву) рис. 2.1.

Внутрішній аналіз структури джерел майна зв'язаний з оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства. При цьому основними критеріями вибору є умови залучення позикових коштів, їхня "ціна", ступінь ризику, можливі напрямки використання і т.д.

Рис. 2.1. Схема структури пасиву балансу

У загальному випадку поза залежністю від організаційно-правових видів і форм власності джерелами формування майна будь-якого підприємства є власні і позикові кошти.

У цілому інформація про величину власних джерел представлена в I, II і V розділі пасиву балансу. До них, у першу чергу, відносяться:

статутний капітал - вартісне відображення сукупного внеску засновників (власників) у майно підприємства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і може бути змінений тільки за рішенням засновників підприємства і внесенню відповідних змін в установчі документи;

резервний фонд - джерело власних коштів, створюваний підприємством, відповідно до законодавства, шляхом відрахувань від прибутку. Резервний фонд має строго цільове призначення - використовується на виплату доходів засновникам при відсутності чи недостатності прибутку звітного року, на покриття збитків підприємства за звітний рік і ін.;

фонди спеціального призначення - джерела власних коштів підприємства, утворені за рахунок відрахувань від прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства;

нерозподілений прибуток - частина чистого прибутку, що не був розподілений підприємством за станом на дату складання звіту.

доходи майбутніх періодів - доходи, що будуть отримані у майбутньому.

Дані про склад і динаміку позикових коштів відбиваються в III і IV розділі пасиву. До них відносяться:

короткострокові кредити банків - позички банків, що знаходяться як усередині країни, так і за рубежем, отримані на термін до одного року;

довгострокові кредити банків - позички банків, отримані на термін більш одного року;

короткострокові позики - позички позикодавців (крім банків), що знаходяться як усередині країни, так і за рубежем, отримані на термін не більш одного року;

довгострокові позики - позички позикодавців (крім банків), отримані на термін більш одного року;

кредиторська заборгованість підприємства постачальникам і підрядчикам, що утворився в результаті розриву між часом одержання товарно-матеріальних цінностей чи споживанням послуг і його фактичної оплати;

заборгованість по розрахунках з бюджетом, що виник унаслідок розриву між часом нарахування і датою платежу;

боргові зобов'язання підприємства перед своїми працівниками по оплаті їхньої праці;

заборгованість органам соціального страхування і забезпечення, що утворилася через розрив між часом виникнення зобов'язання і датою платежу;

заборгованість підприємства іншим господарським контрагентам.

Аналіз власних джерел доцільно починати з оцінки їхньої структури і складу за даними балансу і розшифровок до нього. Варто вивчити, чим представлені джерела власних коштів, обсяг фондів спеціального призначення, інформацію про нерозподілений прибуток.

Потім переходять до елементного вивчення кожного джерела, маючи у виді їхню різну роль у функціонуванні підприємства.

Так, при аналізі статутного капіталу насамперед оцінюють повноту його формування, з'ясовуючи, у разі потреби, хто з засновників не виконав (частково виконав) свої зобов'язання по внеску в статутний капітал. У підприємства статутний капітал знаходиться на рівні 2585,8 тис. грн. і оплачений цілком.

Залучення позикових коштів дозволяє підприємству оплатити термінові зобов'язання, а також є способом розширення своєї діяльності. При цьому варто мати на увазі, що використання окремих видів позикових коштів (позички банку, позики, кредиторська заборгованість постачальникам і так далі) мають для підприємства різну вартість. В обов'язковому порядку відсотки за користування позиковими коштами виплачуються по позичках банку. Плата по банківських відсотках відноситься на собівартість продукції і на чистий прибуток.

При розрахунках з постачальниками і підрядчиками плата за тимчасове користування коштами кредиторів, як правило, не стягується, хоча у випадку несвоєчасної оплати підприємству прийдеться заплатити пені (у відсотках від суми договору) за кожний день прострочення. В умовах широко розповсюдженого в нашій державі порядку попередньої оплати продукції додатковим безкоштовним джерелом фінансування багатьох підприємств - товаровиробників стали суми коштів, що надходять від їхніх покупців. При цьому практика показує, що розривши між часом надходження грошей на розрахунковий рахунок підприємства і часу відвантаження в багатьох випадках виміряються місяцями. Аналіз складу джерел фінансування підприємства показаний у таблиці 13.

Таблиця 13

Оцінка власного і позикового капіталу підприємства

Джерело капіталу	Сума. тис. грн.	Структура капіталу, %
	Поч.	Кін.	Від.	Поч	Кін.	Від.
Власний капітал	3967,2	7366,0	+3398,8	38,2	56,5	+18,3
Позиковий капітал	6421,4	5659,8	-761,6	61,8	43,5	-18,3
Разом	10388,6	13025,8	+2637,2	100	100	0

На аналізованому підприємстві за звітний період збільшилася сума власного капіталу, але зменшилася сума позикових коштів Однак у його структурі частка позикових коштів знизилася, що говорить про зниження ступеня фінансової залежності на 18,3 % і відповідно збільшилася частка власних коштів і стала 56,5 %, але раніше узяті кредити і не оплачені під час податки й інші обов'язкові платежі привели дане підприємство до банкрутства.

При внутрішньому аналізі стану фінансів крім цих показників необхідно вивчити структуру власного і позикового капіталу, з'ясувати причини зміни окремих його доданків і дати оцінку цих змін за звітний період.

Дані приведені в таблиці 14, показують зміни в структурі власного і позикового капіталу. Значно збільшилася сума і частка фондів власних коштів , за рахунок збільшення фонду нерозподілений прибуток (рядок у балансі 350 - з 68,3 до 3126,7 тис. грн., частка - з 0,65 до 24%) при одночасному зменшенні питомої ваги статутного фонду (з 24,9 до 19,9%).

Таблиця 14

Динаміка і структура власного і позикового капіталу підприємства

тис. грн.

№	Показники	Джерело інформації	Початок Періоду	Кінець Періоду	Зміна
					тис. грн.	%
			Сума	%	Сума	%
1	Власний капітал	С. 380 (1)	3366,6	32,4	6528,0	50,1	+3161,4	+17,7
2	Статутний фонд	С.300 (1)	2585,8	24,9	2585,8	19,9	0	-5
3	Фонди власних коштів	С. 380-300+430+630 (1)	1381,7	13,3	4780,2	36,7	+3398,5	+23,4
4	Притягнуті кошти - усього	П.(5+6+7)	1088,2	10,5	908,8	7,0	-179,4	-3,5
5	Кредити банків	С.440+500 (1)	880,2	8,5	812	6,2	-68,2	-2,3
6	Позикові кошти	С.450+470 (1)	105	1,0	42	0,32	-63	-0,68

Продовження таблиці 14

№	Показники	Джерело інформації	Початок Періоду	Кінець Періоду	Зміна
					тис. грн.	%
			Сума	%	Сума	%
7	Відстрочені податкові зобов'язання	С.460 (1)	103,0	0,99	54,8	0,48	-48,2	-0,51
8	Розрахунки з кредиторами	С.520+530+ 540+550+560+ 570+580 (1)	5091,5	49,0	4285,4	32,9	-806,1	-16,1
	У тому числі з бюджетом	С. 550+560+ 570(1)	1806,3	17,4	1861,9	14,3	+55,6	-3,1
	У тому числі по оплаті праці	С.580 (1)	1141	11,0	1139,1	8,7	-1,9	-2,3
9	Інші короткострокові пасиви	С. 590+600+ 610 (1)	241,4	2,3	465,6	3,5	+224,2	+1,2
10	Разом	С. 640 (1)	10388,6	---	13025,8	---	2637,2

Загальна сума власного капіталу за звітний період збільшилася 3398,8 тис.грн. або на 18,3%. Сума позикових коштів знизилася на 761,6 тис. грн. або на 18,3%. Відбулися істотні зміни й у структурі позикового капіталу: зниження фонду довгострокових зобов'язань з 208,0 до 96,8 тис грн. і частки з 2 до 0,74%; на кінець року значна частина погашена по кредиторській заборгованості за товари, роботи, послуги з 1110,2 до 602,0, частка 10,7 до 4,6%. При цьому йде збільшення суми розрахунків з бюджетом з 1806,3 до 1861,9 тис. грн. але частка зменшилася на 3,1%.

Основним джерелом фінансування власних коштів є прибуток чи фінансовий результат за звітний період. Проаналізувавши структуру і динаміку фінансового результату які фактори впливають на зміну прибутку, одержуваної підприємством.

З таблиці 15 видно, що сума прибутку збільшилася в основному за рахунок зниження витрат на одиницю продукції на 7833,3 тис.грн. - 25% і збільшення обсягу продажів на 379,8 тис. грн. - 1,2%. Виплачені податки, співі штрафи, збитки від списання боргів, економічні санкції, збільшення частки відрахування від прибутку в благодійні фонди викликали зменшення суми чистого прибутку. Тому, вишукуючи шляху збільшення чистого прибутку, даному підприємству необхідно в першу чергу звернути увагу на фактори, що негативно впливають на формування її величини.

Таблиця 15

Аналіз фінансових результатів підприємства

Показники	Джерело інформації	Відповідний період минул. року	Звітний період
			тис. грн.	від. %
1. Виторг від реалізації (без ПДВ, акцизного збору)	С.035 (2)	32338,0	32717,8	+1,2
2. Витрати на реалізацію продукції - питома вага витрат у виторзі від реалізації, %	С.040 (2) П.2/п.1*100	29751,0 92,0%	21917,7 67,0%	-26,3 -25,0
3. Валовий прибуток (збиток)	С.050;055 (2)	9986,0	10800,1	+8,2
4. Прибуток (збиток) від операційної діяльності	С.100;105 (2)	4917,0	5318,0	+8,2
5. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	С.190;195 (2)	3282,0	3058,4	-6,8
6. Чистий прибуток (збиток)	С.220;225 (2)	3282,0	3058,4	-6,8

Для повного визначення фінансового стану підприємства визначимо коефіцієнти стійкості підприємства таблиця 16.

Таблиця 16

Коефіцієнти стійкості підприємства

Показник	Призначення	Розрахункова формула	Значен.
			Поч	Кін
1. Коефіцієнт незалежності	Характеризує частку власних джерел у загальному обсязі джерел	Джерела власних коштів*100/ Валюта балансу	38,1	56,5
2. Коефіцієнт фінансової стійкості	Показує питома вага тих джерел фінансування, що можуть бути використані тривалий час	Джерела власних коштів + довгострокові позикові кошти * 100/ Валюта балансу	40,1	57,3
3. Коефіцієнт фінансування	Показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних коштів	Власні джерела / позикові джерела	0,61	1,3
4. Коефіцієнт інвестування (власних джерел)	Показує, у якому ступені джерела власних коштів покривають зроблені інвестиції	Джерела власних коштів *100 / Основні кошти та інші вкладення	82,9	67,2
5. Коефіцієнт інвестування власних джерел і довгострокових кредитів	Указує, наскільки власні джерела і довгострокові кредити формують інвестиції підприємства	Джерела власних коштів + довгострокові кредити * 100 /Основні кошти та інші вкладення	87,2	68,0

За підсумками цієї можна зробити висновки про те, що до цього року підприємство практично жило за рахунок використання позикових коштів Питома вага джерел фінансування, що можуть використовуватися тривалий час складає 40,1 і 57,3% від усіх джерел фінансування підприємства. Коефіцієнт інвестування власних джерел знизився за рахунок великої заборгованості перед кредиторами і сум пені і штрафів дорівнює з 82,9 по 67,2- під кінець року, це значить, що підприємство не може робити заміну устаткування виробничого і невиробничого призначення не прибігаючи до використання позикових коштів.

Структура пасивів підприємства свідчить про те, що підприємство не може стійко працювати незалежно від кон'юнктури й умов ринку кредитних ресурсів, тому що воно не може фінансувати усю свою господарську діяльність із власних джерел коштів і “безкоштовних” притягнутих коштів тобто кредиторської заборгованості.

2.3 Діагностика банкрутства підприємства

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності чи боржника визнанні його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ (далі - Закон про банкрутство) під банкрутством розуміють визнану судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів тільки за допомогою застосування ліквідаційної процедури.

Діагностика банкрутства являє собою систему целевою фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують погрозу його банкрутства в майбутньому періоді.

Існує безліч методик проведення діагностики банкрутства, що відрізняються об'єктами спостереження, етапами проведення аналізу, масштабами дослідження, а також набором показників, за допомогою яких виробляється аналіз.

В даний час державними органами розроблений документ, у якому, по суті, викладений новий підхід до методики діагностики банкрутства українських підприємств. Це - Методичні рекомендації з виявлення ознак неплатоспроможності підприємстві й ознак дії по прихованню банкрутства, фіктивного чи банкрутства доведення до банкрутства, затверджені наказом Мінекономіки України від 17.01.2008 р. № 10. Методика проведення діагностики банкрутства, викладена в ньому, максимально враховує вимоги Закону про банкрутство у відношенні наступних дій боржника у випадку, якщо його фінансовому стану присущи ознаки неплатоспроможності.

Методичні рекомендації розрізняють три ступені неплатоспроможності підприємства: поточну, критичну і з верх критичну неплатоспроможність.

Для тою щоб визначити, ознаки якої неплатоспроможності, характеризують фінансовий стан підприємство, розраховують наступні показники:

1) поточної платоспроможності;

2) коефіцієнт забезпечення власними засобами;

3) коефіцієнт покриття.

Показник поточної платоспроможності розраховується по формулі:

Тп = стр. 040 ф. 1 + стр. 045 ф. 1 + стр. 220 ф. 1 + + стр. 230 ф. 1 + стр. 240 ф. 1 - стр. 620 ф. 1	(5)

Коефіцієнт забезпечення власними засобами характеризує наявність власних оборотних коштів підприємства, необхідних для його фінансової стійкості і визначається в такий спосіб:

	(6)

Нормативним значенням коефіцієнта забезпечення є 1,5.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність проротних засобів підприємства для погашення своїх боргів і визначається по наступній формулі:

	(7)

Нормативне значення коефіцієнта покриття - 1,5.

В таблиці 17 приведено алгоритм визначення ступеню неплатоспроможності підприємства в залежності від значень розглянутих вище показників.

Таблиця 17

Алгоритм визначення ступеня неплатоспроможності підприємства

Показник	Ступінь неплатоспроможності
Найменування	Порядок розрахунку	Нормативне значення	Поточна	Критична	Зверхкритич
1. Поточна платоспроможність	Тп = стр. 040 ф. / + стр. 045 ф. 1 + + стр. 220 ф. 1+ стр. 230 ф. 1 + + стр. 240 ф. 1 - стр. 620 ф. 1	>0	Тп< 0	Тп< 0	Тп< 0
2. Коефіцієнт забезпечення		0,1	коб> >0,1	коб< 0,1	коб< 0,1
3. Коефіцієнт покриття		1.5	кп> >1,5	кп<1,5	кп<1,5
4. Чистий прибуток	стр. 220 ф. 2	> 0	>0	> 0	< 0

Фінансовий стан підприємства, у якій н початку і наприкінці звітного кварталу мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, що не в змозі виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого терміну їхньої сплати.

Ознаки критичної неплатоспроможності відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства.

Наявність ознак зверхкритичної неплатоспроможності відповідає фінансовому положенню боржника, коли він відповідно до Закону про банкрутство зобов'язаний звернутися в місячний термін в арбітражний суд із заявою про порушення справи про банкрутство, тобто якщо задоволення вимог одного чи декількох кредиторів; приведе до неможливості виконання його грошових зобов'язань у повному обсязі перед іншими кредиторами.

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу в прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі привести до появи ознак поточної, критичної, а потім і зверхкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз відповідно до у Методичних рекомендаціями проводитися за допомогою коефіцієнта Випера, що розраховується в таким чином:

	(8)

Слід зазначити, що в Методичних рекомендаціях пропонується в чисельнику даної формули використовувати різниця між чистим прибутком і амортизацією підприємства. Спробуємо розібратися, який економічний зміст уклали розробники Методичних рекомендацій у цей п<жаза гель. визначеною часткою спрощення можна сказати, що і даному документі пропонується з різниці доходів і витрат (уже включають у себе амортизацію) ще раз віднімати витрати (їхня частина у виді амортизації)- На наш погляд, цей показник не має ніякої економічної інтерпретації, до того ж знайдеться не багато підприємств, у яких чисельник до формули розрахунку коефіцієнта Вінера буде мати позитивне значення при розрахунку нею і порядку, передбаченому Методичними рекомендаціями. Автор вважає, що при розрахунку значення коефіцієнта Випера в чисельнику необхідно використовувати суму чистого прибутку й амортизації. Цей показник має конкретний економічний зміст: н фінансовому менеджменті він носи м назву потоку коштів.

Крім того, коефіцієнт Вівера не є показником «винайденим» розроблювачами - його широко використовують як вітчизняні, так і закордонні фінансові аналитики. У свою чергу, як ми відзначали вище, приплив коштів являє собою саме суму (а не різниця) чистого прибутку й амортизації.

Таким чином, розрахунок коефіцієнта Вівера необхідно розраховувати таким чином:

	(9)

Якщо значення цього показника протягом тривалого часу (1,5 - 2 роки) не перевищує 0,2, те це свідчить про формування незадовільної структури балансу. Значення коефіцієнта, що рекомендується, Вівера за міжнародними стандартами знаходиться в інтервалі 0,17-0,4'.

У закордонній практиці для опенки ризику банкрутства підприємстві в рамках експрес-аналізу фінансового стану підприємства широко використовують також модель відомого західного економіста Е. Альтмана, розроблену їм у 1968 році. Знаменитий 2-рахунок Альтмана представляє пятифак-ториую модель, розраховану але даним про банкрутство 33 американських компаній у 60-х роках. Виникає глибокий сумнів у правомірності прямого застосування показника, розрахованого 30 ліг назад на вкрай обмеженій вибірці, в українських умовах.

Зіставлення даних, отриманих для ряду країн, показує, що ваги в 7-сверткс сильно відрізняються не тільки від країни до країни, але і від року до року в рамках однієї країни (можна зіставити висновки Альтмана про положення підприємстві США за 10 років аналізу). Виходить, що 2-методи Альтмана не володіють' стійкістю до варіацій у вихідних даних. Статистика, на яку спирається Альтман і його послідовники, можливо, і репрезентативний, але вона не має важливу властивість статистичної однорідності вибірки подій. Іншими словами, підхід Альтмана можна застосовувати тільки як допоміжний інструмент при діагностиці, прогнозуванні банкрутства. Отже, кінцеві висновки повинні робитися тільки після повного аналізу показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства.

Незважаючи на граничність сфери застосування Z-моделі Альтмана, розглянемо все ж порядок розрахунку цього показника:

Z = 1,2Х1 +1,4Х2 +3,3Х3 + 0,6Х4 + 1Х5	(10)

де Z - інтегральний показник рівня погрози банкрутства;

Х₁ - відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;

Х₂ - відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;

Х₃ - рівень прибутковості активів;

Х₄ - коефіцієнт фінансового ризику;

Х₅ - коефіцієнт оборотності активів.

Таблиця 17

Значення показника «Z»	Імовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81 - 2,7	Висока
2,71 -2,99	Можлива
3 і вище	Дуже низька

Так, ми закінчили роботу з розрахунку показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. Розглянута методика аналізу при застосуванні на практиці повинна враховувати особливості конкретного підприємства: галузь, у якій воно працює, обшую економічну ситуацію в країні, статус підприємства. Проводячи аналіз, важливо не просто розрахувати той чи інший показник, важливо зрозуміти його економічну інтерпретацію стосовно до конкретної ситуації, конкретному об'єкту аналізу.

2.4 Фінансові операції при банкрутстві і ліквідації підприємства

Задоволення претензій працівників підприємства виробляється після задоволення вимог, забезпечені заставою і витрати зв'язані з виробництвом у справі про банкрутство. Відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею який - те частини ліквідаційної маси.

На попереднім засіданні кредиторів було встановлено, що не одна заява про не виплату заробітної плати працівником не було подано в арбітражний суд, а тільки заява банку з вимогою про погашення заборгованості за рахунок майна і податкової інспекції про непогашення податкової недоїмки і зборам (обов'язковим платежам). Арбітражний суд ухвалив удовлетворение вимог по заробітній платі перед працівниками підприємства перенести в чергу після погашення заборгованості перед бюджетом і іншими кредиторами. Згідно нового Закону України від 30.06.2007 року № 784-XVI “Про відновлення платоспроможності чи боржника визнання його банкрутом” роздягнула III “Ліквідаційна процедура”, статті 31 “Черговість задоволення вимог кредиторів”, пункт 2: - “у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли з зобов'язання банкрута перед працівниками підприємства банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства), зобов'язань, що виникли в наслідку заподіянні шкоди життя і здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку встановленому Кабінетом Міністром України”. Отже погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства буде здійснюватися в другу чергу, як передбачило законодавство України.

Заборгованість перед працівниками по заробітній платі визначили в пункті 2.3. даної роботи з застосуванням коефіцієнтів компенсації і вона склала 1285,1 тис. грн. Погашення заборгованості перед працівниками підприємства по заробітній платі буде виробляється не на підприємстві, а кошти будуть перераховані на ощадний рахунок кожного працівника, згідно розрахункових реєстрів.

Задоволення вимог по заробітній платі працівникам за рахунок частини від продажу основних засобів після експертній оцінці склала 3687,00 тис. грн. (у зв'язку з протизаконними діями керівництва підприємства). Експертна оцінка балу зроблена балансовим методом витрат - визначення відбудовної дійсної вартості в існуючому виді за ринковими цінами, отут не було враховано те, що на даному підприємстві в знаходяться гарному стані комунікації і там можна поставити нове харчове підприємство. Відповідно продаж основних засобів, по більш високій ціні чим визначений експертною оцінкою, тільки як виробничий комплекс, що і було зроблено. І продана банку, що виділив короткостроковий кредит з урахуванням його вимог до даного підприємства. Сума від продажу склала 3932,75 тис. грн.

Заборгованість перед робітниками даного підприємства складається з заборгованості перед основними робітниками, що у свою чергу поділяються на робітників з ручною працею й операторів ліній, допоміжних робочих обслуговуючих устаткування і цехи підприємства й адміністрації - керівники, службовці. Погашення заборгованості буде по зведених реєстрах складеними ліквідаційною комісією, після проведення аудита підприємства.

Погашення заробленої плати по категоріях працюючих. Погашення заборгованості заробленої плати основних робітників. Тому що на нашому виробництві маються робота з тільки ручний, де не застосовуються автомати й автоматичні лінії. Так само на нашому підприємстві маються оператори автоматичних ліній. Заробітна плата відноситься прямо на витрати на виробництво продукції і враховується по статтях витрат. Розрахунок з основними робітниками подивимося в зведеній таблиці 18.

Таблиця 18

Погашення заборгованості по заробітній платі основних робітників підприємства

Професія	Тарифна ставка	Обсяг робіт, годинник	Розрахункові показники
Боєць	1,875	54830,928	102807,99
Жиловщик	1,764	87400,274	154211,99
Обвальщик	1,810	85400,505	154574,91
Оператор ковбасного цеху	1,785	92160.324	164492,80
Оператор сосискового цеху	1,785	91260,427	162886,61
Оператор коптильного цеху	1,784	89280,896	159352,39
Разом заборгованості по заробітній платі основних робітником	899570,00
Число основних робітників	175
Середня заборгованість по заробітної плаття одного основного робітника	285,58

Розрахунку з допоміжними робітниками. Тому що зарплата допоміжних робітників у собівартості продукції, відносять до непрямих витрат і враховується по трьох їхніх статтях, то розрахунок заборгованості зарплати здійснюють роздільно, по кожній категорії допоміжних робітників у відповідності зі штатним розкладом. Розрахунок по заборгованості заробітної плати допоміжних робітників показаний у таблиці 19.

Таблиця 19

Погашення заборгованості по заробітної плати допоміжних робітників

Професія	Тарифна ставка	Обсяг робіт, годинник	Розрахункові показники
Допоміжні робітники, зайняті обслуговуванням оборуд-ем	1,788	86400,261	154512,65
Допоміжні робочі зайняті обслуговуванням цеху	1,774	57600,358	102507,35
Разом заборгованості по заробітній платі допоміжним робітником	257020,00
Число допоміжних робітників	50
Середня заборгованість по заробітної плаття одного допоміжного робітника	258,58

Погашення заборгованості по заробітній платі для керівників, фахівців, службовців працюючих на даному підприємстві виробляється згідно зі штатно - окладною оплатою праці, показано в зведеній таблиці 20.

Таблиця 20

Погашення заборгованості по заробітній платі адміністрації

Категорії	В працюючих, чіл	Оклад, грн.	Заборгованість, грн.
Керівники	5	285,58	25702,00
Фахівці	8	257,85	41123,2
Службовці	12	215,32	61684,8
Разом:	128510,00

Після задоволенні вимог працівників по заробітній платі підприємства, ліквідаційна комісія відбиває дану операцію в ліквідаційному балансі.

Задоволення вимог по статтях відрахування в Державний бюджет України, цільові фонди, місцевий бюджет буде погашатися в третю чергу, згідно Постанови Арбітражного суду і комітету кредиторів. Кошти будуть вилучатися в міру надходження від продажу майна підприємства, інша заборгованість списується в наслідку визнання Арбітражним судом її безнадійної. Це відбулося в наслідку зменшення вартості ліквідаційної маси, з - за протизаконних дій деяких керівників і працівників підприємства. По даному питанню було порушено дві кримінальні справи. Зменшення балансової вартості основних засобів спричинило зменшення ліквідаційної маси, що і привело визнання заборгованості перед державним бюджетом, пенсійним фондом, місцевими бюджетами і цільовими фондами визнати безнадійної.

Погашення заборгованості, що залишилася, перед Державним бюджетом України, Пенсійним фондом, місцевим бюджетом міста Теодозії і цільових фондів буде списана одночасно зі списанням недоїмки перед Державним бюджетом України, згідно Закону України від 21.12.2008 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань, платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”. Але даний Закон не поширюється на питання погашення чи заборгованості стягнення податкового боргу з обличчя, на яких поширюються процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності чи боржника визнання його банкрутом”, а так можна було списати всю заборгованість перед Державним бюджетом, Пенсійним фондом, місцевим бюджетом і цільовими фондами. Це привело до збільшення вдоволених кредиторів.

Погашення заборгованості перед Державним бюджетом і місцевим бюджетом буде виробляється в другу чергу, після погашення заборгованості перед Пенсійним фондом - 427,00 тис. грн. Інша сума списується. Погашення заборгованості виробляється так:

Спочатку йде погашення заборгованість по основному платежі;

Потім по піні.

Погашення заборгованості по основних платежах податків і зборам (обов'язковим платежам). Залишок від погашення заборгованості перед Пенсійним Фондом 936,00 - 427,00 = 509,88 тис. грн. Цієї суми вистачить на погашення заборгованості по основних платежах податків і зборів і частини пені таблиця 21 (509,88 - 429,2 = 80,68 тис. грн.).

Таблиця 21

Реєстр погашення заборгованості перед Державним бюджетом і місцевим бюджетом

Види податків	Недоїмка по основному платежі тис.грн
1. Плата за воду державного значення Гос . Бюд.	0,72
2. Податок на додаткову вартість отеч. Товарів	112,39
3. Фонд Чорнобиля	7,30
4. Реструктуризація заборгованості Фонду Чорнобиля	1,97
5. Податок на прибуток інших платників	55,43
6. Податок на транспортні засоби	75,91
7. Плата за землю юридичною особою	165,32
8. Плата за торговий патент у роздрібній торгівлі	10,00
9. Комунальний податок	0,16
Разом:	429,2

Сума, що підлягає списанню 808,00 - 80,68 = 727,32 тис. грн. 80,68 тис. грн. погашає частина пені по податку на додаткову вартість через максимальну пеню по податках (362,24 -80,68 = 281,56тис. грн.). Списання заборгованості виробляється на картці особового рахунка підприємства перед Державним бюджетом України і місцевим бюджетом міста Теодозії здійснюється згідно постанови Арбітражного суду і рішення керівника органа державної податкової служби. По кожнім виді податку робиться рішення про списання з указівку суми пені і дати списання з підписом керівника державного органа.

Таблиця 22

Реєстр списання заборгованості перед Державним бюджетом і місцевим бюджетом

Види податків	Пеня, тис.грн
1. Податок на прибуток за рахунок зміни пониж. коеф.	13,26
2. Плата за воду державного значення держ.бюджет	0,76
3. Податок на додаткову вартість вітчиз. товарів	281,56
4. Штраф за порушення указу про наявне звертання	90,02
5. Адміністративні штрафи й інші санкції	0,64
6. Інші надходження (позабюджетний фонд ГНИ)	67,25
7.Інші не податкові надходження (КРУ, СЕС і ін.)	0,41
8. Пеня за порушення термінів розрахунків	1,00
9. Прибутковий податок, нарахований по акті перевірки	4,35
10. Податок на прибуток інших платників	11,63
11. Податок на транспортні засоби	1,02
12. Плата за воду державного значення Местн.	0,29
13. Плата за землю юридичною особою	150,67
14. Плата за торговий патент у роздрібній торгівлі	91,20
15. Комунальний податок	0,76
16. Штраф за порушенні по ЕККА	0,36
17. Штраф за несвоєчасне надання информ.	1,02
Разом	716,2

Задоволення вимог кредитора по короткостроковому кредиті - банку як уже було замічено в пункті 3.1. даної роботи, що даному банку були продані основні засоби (будинки і спорудження з комунікаціями і так далі), з урахуванням вимог перед підприємства. Сума вимог склала 1710,6 тис. грн. - погашена за рахунок майна підприємства.

Після задоволення заборгованості перед Державним бюджетом України, Пенсійним фондом, місцевим бюджетом міста Теодозії і цільових фондів, претензії не задоволені за недостачею ліквідаційної маси - майна банкрута, вважаються погашеними, а заборгованість підприємства вважається безнадійною. Вона відповідає перерахованим далі ознакам:

Заборгованість по зобов'язаннях, згідно яких пройшов термін позову;

Заборгованість, що залишилася непогашеної по недостачі майна боржника юридичної особи, визнаного банкрутом у встановленому законодавством чи порядку юридичної особи, що ліквідується.

Заборгованість, що залишилася непогашеної через недостачу засобів, отриманих від продажу на відкритих аукціонів (публічних торгах) майна позичальника, переданого в заставу, щоб неї забезпечити, при цьому юридичні дії кредитора, що відповідають, спрямовані на примусове стягнення іншого майна позичальника, не привели до повного задоволення заборгованості.

Кредиторська заборгованість по товарах (роботам, послугам), що не забезпечена була запорукою, була не затребувана, тому що багато товарів (роботи, послуги) отримані від фізичних осіб колгоспників, фермерів від який узагалі не були подані заяви з претензіями.

Оставшиеся сума піде на задоволення вимог щодо повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства.

Після проведення всіх розрахунків із кредиторами по задоволенню усіх вимог пред'явлених підприємства ліквідаційна комісія складає і надає в Арбітражний суд звіт і ліквідаційний баланс, вірогідність і повноту його підтверджену аудитором (аудиторською фірмою), до якого додаються:

Показники виявленої ліквідаційної маси (даної інвентаризації);

Зведення про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на висновок договору купівлі продажу;

Копії договорів купівлі продажу й акти приймання - передачі майна;

Реєстр, вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог;

Документи, що підтверджують погашення вимога кредиторів.

Діяльність підприємства була прибуткової, але розкрадання і протизаконні дії керівництва підприємства привели його до збиткового, хоча прибуток підприємство одержував (3126,7 тис. грн.). Після задоволенні частини вимог кредиторів виходить -суми всіх його активів, з умовою повної їхньої реалізації (перероблені в кошти), не вистачило розрахуватися з усіма кредиторами. В активі ліквідаційного балансу чогось немає (усе рівно нулю), а в пасиві першому розділі відбиті непокриті збитки (“зі знаком мінус”); у третьому і четвертому розділі суми не погашеної кредиторської заборгованості. При цьому третій і четвертий розділ пасиву ліквідаційного балансу прирівнюється узагальнюючому значенню першого розділу.

Арбітражний суд після заслуховування звіту ліквідатора і думки членів комітетів чи кредиторів окремих кредиторів вносить визначення об твердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства і ліквідації про завершення і ліквідацію підприємства.

ВИСНОВКИ

Банкрутство і ліквідація підприємства означають не тільки збитки для його акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а і зменшення податкових надходжень до державного бюджету, збільшення росту безробіття, що з іншими може стати одним з факторів макроекономічної не стабільності.

ВАТ “4-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт” було визнано банкрутом і підлягало ліквідації і погашення кредиторської заборгованості через продаж майна підприємства на відкритих торгах. Ліквідаційної маси до погашення заборгованості не вистачило й заборгованість, що залишилась визнана безнадійна і значна частина кредиторів залишилася не задоволена.

Банкрутство ВАТ “4-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт” - результат глибокої фінансової кризи, система мір що до керування якої не дала позитивних результатів.

Під фінансовою кризою мають на увазі фазу розбалансовану діяльності підприємства й обмежених можливостей впливу його на керування на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві. На практики з кризою, як правило ідентифікується погроза неплатоспроможності і банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні чи відсутність у цього підприємства потенціалу для успішного функціонування. З позиції фінансового менеджменту кризове положення підприємства лягати на його нездатності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності. Що привело до неплатоспроможності? Не обґрунтоване не економічно, не законодавчо знищення (вивіз і продаж) основних і оборотних коштів підприємства - діяльність керівництва спрямована на навмисне знищення підприємства. Отже, заборгованість перед працівниками поступово росла, а продукції не вироблялося.

Продаж ліквідаційної маси підприємства і розподіл для задоволення вимог кредиторів, було прийнято на засіданні кредиторів. Ліквідаційна маса - основні кошти, що збереглися комунікаціями, було продано як єдиний виробничий комплекс, тому що продаж по окремості принесло б менш доходів від продажу, і загальною постановою всіх кредиторів було продано банку короткостроковий кредит, що виділив, він також є обслуговуючим банком підприємства. Так ліквідація підприємства було закінчено, з обліком не погашеної заборгованості перед кредиторами.

Кризовий стан економіки країни, загальний спад виробництва, інфляція, нестабільність фінансової системи, ріст цін на ресурси, зміну кон'юнктури ринку, неплатоспроможність і банкрутство партнерів. Однієї з причин неспроможності суб'єктів господарювання може бути неправильна фіскальна політика держави. Високий рівень оподатковування може виявитися непосильним для підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Урядовий кур`єр“ 12 червня 2004 р. №105-106.

Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р. (із змінами та доповненнями).

Закон України “Про підприємства в Україні” 1991 р. (Із змінами та доповненнями).

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 639-12 від 17.06.1993 р., № 297-95 - Верховна Рада від 11.10.2005 р.

Балабанов И.Г. Финансовый менеджмент: Учебник. -Москва: Финансы и статистика, 1994. - 724 с.

Беконя.С.М. Актуальні питання реформи системи оподаткування. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал: «Економіка України.»//№3,1993р.

Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К. Вища школа. 1994.-364 с.

Бородіна Л.М. «Фінанси підприємства» - М.: Юніті, 2004.

Бланк «Фінансовий менеджмент» - К.: 2004.

Балабанов І.Т. «Аналіз та планування фінансово господарського суб'єкту» - М., 2006.

Бандуренко «Фінансова діяльність підприємства» 2007.

Боринець С.Я. «Міжнародні валютно-фінансові відносини» - К. 2006.

Бровкова Е.Г. «Фінансово-кредитна система держави» - К.2008.

Бріхмелі Е. «Осови фінансового менеджменту» - К. 2004.

Борінець С.Я. «Розвиток сучасної грошово-валютних відносин» - К., 2006.

Василик О.Д. Державні фінанси України. - Київ: Вища школа, 2004.- 320 с.

Василик.О.Д. Шляхи зміцнення фінансового становища держави. Науково-технічний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України, “Фінанси України”//№7, 2005 р.

Грабова Н.М. «Теорія бухгалтерського обліку» - Київ: Основи, 1993.- 286 с.

Єфімова О.В. Как анализировать финансовое состояние предприятия.- М.: Интел-синтез, 1994.-124 с.

Ковлев В.В. Анализ финансового состояния и прогнозирования банкротства. - М.: Аудит - 1994. 163 с.

Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 250 с.

Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы. М.: Финансы, 2004.

Комаринский Н.Я., Яремчук І.А. Фінансово-інвестиційний аналіз. - К.: Українська Енциклопедія, 1996. - 350 с.

Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Либідь, 1995 - 160 с.

Кратнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методьі оценки.- М.: - Дис.2004. - 224 с.

Крутиков Р.А. Толковый словарь рыночной єкономики. - М. : Сотрудничество, 1993. - 301 с.

Ловынська Л.Г. Методика фінансового аналізу. - К.: Аудит - Інформ, 1993. - 22 с.

Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - 312 с.

Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів. - К.: НМК ВО, 1993. - 59 с.

Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М.: Финансьі и статистика. 2004 - 176 с.

Макаров В.Г. «Теория бухгалтерского учета» - К.: Вища шк., 2004. - 383 с.

Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. - Київ: Основи, 1993.- 383 с.

Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Підручник.- в 2 т..- К.: “Хвиля-прес”, Донецьк, 1995. - 400 с.

Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учета. - К.: Основи, 2004.- 243 с.

Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции. - М.: Финасы и статистика, - 1993.

Родионова В.М. Финансы. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 400 с.

Суторміна В.М., Федосов В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: Либідь, 1993.- 247 с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. - К.: Вища шк., 2004. - 383 с.

Тальмина П.В. Финансовые рычаги повышения фондоотдачи.- М.: Финансы статистика, 1990.-207 с.

Финансово-кредитный словарь: В 3-х т. - М.: Финансы и статистика, 1984. - т.1. 511 с.

Финансово-кредитный словарь: В 3-х т. М.: Финансы и статистика, 1986. - т.2-511 с.

Финансово-кредитный словарь. В 3-х т. - М.: Финансы и статистика, 1988 т.3. - 511 с.

Черкасов В.Е. Практическое руководство по финансово-экономическим расчетам. - М.Метаинформ, 1995г. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru