Фінансовий аналіз формування та розподілу прибутку підприємства

Аналіз осноаних показників діяльності також свідчить про ефективну діяльність відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод":

- збільшилася чиста виручка від реалізації товарів;

- збільшився функціонуючий капітал;

- зросла кількість виготовленої продукції;

- довгострокові та поточні зобов'язання скоротилися.

Коефіцієнт автономії та фінансового ризику відповідають нормативам та свідчать про ріст фінансової стійкості підприємства. Рентабельність та оборотність також зросли у 2010 році.

Прибуток підприємства зріс, на що вплинули викладені у розділі фактори. Витрати підприємства в поточному році характеризуються незначним ростом, проте це не вплинуло на діяльність підприємства, так як суттєво скоротилися матеріальні витрати, які займають найбільшу частку у структурі витрат підприємства, таке скорочення виникло в результаті зниження собівартості та інших факторів.

Розділ III. Аналіз та удосконалення механізмів формування та розподілу прибутку

3.1 Аналіз впливу прибутку на фінансовий стан підприємства

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується ним самостійно і направляється на подальший розвиток підприємницької діяльності. Ніякі органи, в тому числі держава, не мають права втручатися в процес використання чистого прибутку підприємства. Ринкові умови господарювання визначають пріоритетні напрями власного прибутку. Розвиток конкуренції викликає необхідність розширення виробництва, його вдосконалення, задоволення матеріальних і соціальних потреб трудових колективів.

Відповідно до цього, у міру надходження, чистий прибуток підприємств направляється: на фінансування НДДКР, а також робіт по створенню, освоєнню і впровадженню техніки; на вдосконалення технології та організації виробництва, на модернізацію обладнання, поліпшення якості продукції; технічне переозброєння, реконструкцію діючого виробництва. Чистий прибуток є джерелом поповнення власних обігових коштів. Крім того, вона направляється на сплату відсотків по кредитам, отриманим на заповнення нестачі власних оборотних коштів, на придбання основних засобів, а також сплату відсотків за простроченими і відстроченими кредитами.

Поряд з фінансуванням виробничого розвитку прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на задоволення споживчих і соціальних потреб. Так, з цього прибутку виплачуються одноразові, а також надбавки до пенсій; дивіденди по акціях і вкладах членам трудового колективу в майно підприємства. Виробляються витрати з оплати додаткових відпусток понад установлену законом тривалості, оплачується житло, надається матеріальна допомога, витрати на безкоштовне харчування або харчування за пільговими цінами (виключаючи спеціальне харчування окремих категорій працівників, що відносяться на витрати виробництва відповідно до чинного законодавства).

Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство повинно прагнути до встановлення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і споживання з тим, щоб враховувати умови ринкової кон'юнктури і разом з тим стимулювати і заохочувати результати праці працівників підприємства.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, служить не тільки джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку, а також матеріального заохочення, але і використовується у випадках порушення підприємством чинного законодавства для сплати різних штрафів і санкцій. Так, з чистого прибутку сплачуються штрафи при недотриманні вимог з охорони навколишнього середовища від забруднення, санітарних норм і правил. При завищенні регульованих цін на продукцію (роботи, послуги) з чистого прибутку стягується незаконно отримана підприємством прибуток [8, с. 271-276].

У випадках приховування прибутку від оподаткування або внесків до позабюджетних фондів також стягуються штрафні санкції, джерелом сплати яких є чистий прибуток.

Одним із основних показників фінансової стійкості та стабільності є рентабельність. Проаналізувавши її показники, можна діти до висновку, що зі зменшенням чистого прибутку у 2009 році, зменшилась і рентабельність:

- рентабельність активів зменшилась на 7%;

- рентабельність діяльності на 4%;

- рентабельність власного капіталу не 6%.

Такий же вплив мало скорочення чистого прибутку на показники оборотності: зі збільшенням чистого прибутку у 2010 році на 652 тис. грн., збільшилися всі розраховані у попередньому розділі показники.

Таким чином, можна зробити висновок, що прибуток відіграє ключову роль в розвитку підприємства і є основним джерелом фінансування витрат. Підприємство повинно знаходити шляхи його збільшення, щоб і в подальшому нарощувати виробничі потужності.

3.2 Рекомендації по вдосконаленню формування та розподілу прибутку підприємства

В аналітичній частині курсової роботи з'ясовано, що основними причинами скорочення прибутку відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод" в 2009 році є зменшення виручки від реалізації продукції, товарів, послуг та ріс собівартості. Як показав аналіз результатів маркетингового дослідження, проведеного в 2009 році силами самого підприємства, зменшення виручки від реалізації перш за все пов'язане з розвитком конкуренції в галузях діяльності здійснюваних даним підприємством, відтоком частини споживачів послуг відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод", звуження ринку збуту. Звідси випливає, що обладнання простоює, а витрати на його обслуговування залишаються колишніми.

Керівництво підприємства має чітко уявляти, за рахунок яких джерел ресурсів організація буде здійснювати свою діяльність і в які сфери діяльності буде вкладатися капітал. Турбота про фінанси є відправним моментом і кінцевим результатом діяльності будь-якого підприємства.

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в діяльності підприємства. Необхідно здійснювати крутий поворот в інтенсифікації виробництва, переорієнтувати підприємство на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання.

В умовах переходу до ринкової економіки дуже важливі заходи науково-технічного характеру. Найважливішим фактором підвищення ефективності виробництва був і залишається науково-технічний прогрес. Недостатньо стимулювалася розробка та впровадження заходів по новій техніці - оновлена техніка в 2010 році становить лише 4%. В сучасних умовах формування ринкових відносин потрібні революційні, якісні зміни, перехід до нових технологій, переозброєння на основі новітніх досягнень науки і техніки. Колектив підприємства, його керівники головну увагу приділяють матеріальному стимулюванню праці, про що свідчить зменшення чисельності робітників на 14 осіб та збільшення фонду оплати праці на 29,2 тис. грн. Більша частина прибутку після сплати податків направляється до фонду споживання. Очевидно, що підприємству потрібно приділяти належну увагу розвитку виробництва на перспективу і направляти необхідні кошти на нову техніку, оновлення виробництва, на освоєння та випуск нової продукції.

Крім цього, необхідно створити організаційні передумови, економічні та соціальні мотивації для творчої праці працівників. Корінні перетворення в техніці і технології, мобілізація всіх, не тільки технічних, але й організаційних, економічних і соціальних чинників створюють передумови для значного підвищення продуктивності праці. Належить забезпечити впровадження новітньої техніки і технології, широко застосовувати на виробництві прогресивні форми наукової організації праці, удосконалювати її нормування, домагатися зростання культури виробництва, зміцнення порядку, дисципліни, стабільності трудових колективів.

Таким чином, можна зробити висновок, що на підприємстві відкрите акціонерне товариство "Дослідний електромонтажний завод" необхідно направляти кошти в:

1) фонд розвитку матеріально-технічної бази, з метою освоєння випуску нових видів продукції, і зниження собівартості;

2) фонд матеріального заохочення.

Дані заходи в перспективі дозволять значно поліпшити конкурентоздатність відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод" за рахунок використання досягнень науково-технічного прогресу і збільшення продуктивності праці.

За своєю природою інвестиції поділяються на виробничі, комерційні, фінансові, соціальні, інтелектуальні і т.д. За цільовим призначенням їх можна поділити на такі види:

а) оновлення наявної матеріально-технічної бази підприємства;

б) нарощування виробничої потужності підприємства;

в) витрати, не пов'язані зі зміною фінансових результатів діяльності (будівництво житла, об'єктів соцкультпобуту, витрати на екологію і т.п.);

г) довгострокові фінансові вкладення в акції інших підприємств, корпоративні спільні підприємства, що забезпечують гарантовані джерела доходів або поставок сировини, збуту продукції і т.д.;

д) нематеріальні активи.

Інвестиції мають велике значення не тільки для майбутнього стану підприємства, а й для економіки країни в цілому. З їх допомогою здійснюється розширене відтворення основних засобів, як виробничого так і не виробничого характеру, зміцнюється матеріально-технічна база суб'єкта господарювання. Це дозволяє підприємствам збільшувати обсяги виробництва продукції, покращувати умови праці та побуту працівників. Від них залежать собівартість, асортимент, якість, новизна продукції, її конкурентоспроможність.

В інвестиційному процесі важливий не тільки екстенсивний метод розвитку, тобто кількісне зростання інвестицій, але і їх якісне зростання, що особливо важливо. Високий технічний склад капіталу або наукомісткі високотехнологічні інвестиції якраз відображає їхні якісні сторони. Кількісний ріст інвестицій забезпечується на підприємстві мобілізацією коштів за рахунок скорочення невиробничих витрат.

Для прийняття рішень про капітальні вкладення підприємству необхідно порівняти суму витраченого фізичного та інтелектуального капіталу з документальним прибутком, який може бути отриманий в майбутньому. Часто майбутні прибутки від капіталовкладень можуть виявитися вище або нижче, ніж очікувалося. Так з'являється необхідність враховувати подібну невизначеність і зв'язані з нею фінансові й інші ризики. Ризиковий бізнес є найбільш ефективною формою організації інвестиційних проектів. Але з точки зору промислового підприємства він має великий недолік, що полягає в занадто високому ступені підприємницького ризику. Крім того, розгляд інвестиційної практики підприємств показало, що немає стандартних рішень по інвестиціях і кожен інвестиційний процес, як правило, вимагає особливого підходу.

Таким чином, слід зазначити, що на підприємстві відкрите акціонерне товариство "Дослідний електромонтажний завод"можна застосувати наступний механізм удосконалення використання прибутку - створення інвестиційного фонду. Фонд створюється шляхом придбання фізичними або юридичними особами інвестиційних паїв таких фондів - за винятком державних органів.

У процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємство ВАТ "Дослідний електромонтажний завод" має самостійно визначити обсяг, напрямки, розміри та ефективність інвестицій і на свій розсуд залучити на договірній, переважно конкурсній, основі (у тому числі через торги підряду) фізичних та юридичних осіб, необхідних йому для реалізації інвестицій.

Отже, прибуток є невід'ємною складовою діяльності будь-якого підприємства. Його збільшення має бути першочерговим завданням відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод", адже саме прибуток впливає не розвиток підприємства. За рахунок чистого прибутку сплачується заробітна плата, частково або повністю фінансується виробництво. Саме з прибутку формуються витрати, без яких не можливе фінансування підприємства.

Основними шляхами вдосконалення формування та розподілу прибутку є розвиток інвестиційної діяльності та направляння прибутку в фонд розвитку матеріально-технічної бази, що приведе до переоснащення підприємства більш новим та економним устаткуванням, яке дозволить виробляти конкурентоздатну продукцію та зменшить її собівартість, що в свою чергу й приведе до збільшення прибутку відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод".

Висновки

В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку -- це стале джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток -- найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя.

Аналіз і цільове планування таких показників як прибуток і рентабельність є невід'ємною частиною стратегії підприємства щодо управління прибутком. Виконання стратегії управління прибутком здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи постійну платоспроможність підприємств, шляхом оперативного фінансового планування.

Для забезпечення фінансової безпеки в процесі формування політики розподілу прибутку необхідно вирішити наступні завдання:

- забезпечити отримання власниками необхідної норми прибутку на інвестований капітал;

- визначити пріоритетні цілі стратегічного розвитку підприємства за рахунок частки прибутку, яка капіталізується, створити умови стимулювання трудової активності і додатково соціального захисту працівників;

- визначити необхідні розміри резервного і інших фондів підприємства.

В ході аналізу було виявлено, що у 2010 році майже всі показники характеризуються позитивною динамікою. Однак показники оборотності та рентабельності зростають повільніше від інших. На такі значення коефіцієнтів вплинув розмір чистого прибутку. Таким чином, щоб покращити існуючі результати діяльності ВАТ "Дослідний електромонтажний завод" необхідно здійснити заходи по збільшенню чистого прибутку, удосконаленню його формування та розподілу між виробничими фондами.

Щоб вирішити поставлені завдання необхідно:

1. Суворе дотримання укладених договорів на виконування робіт.

2. Проведення масштабної та ефективної політики у галузі підготування персоналу, що є особливою формою вкладення капіталу.

3. Необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху обігових коштів, скороченню усіх видів запасів, досягати максимально швидкого просування готових виробів від виробника до споживачів.

5. Також, не останнє місце займає збільшення обсягу продукції шляхом більш повного використання виробничих потужностей підприємства.

6.Скорочення витрат на виробництво, шляхом збільшення рівня продуктивності праці, економічного використання сировини, матеріалів, палива, електроенергії, обладнання.

7.Скорочення невиробничих витрат та виробничого браку.

8.Застосування сучасних механізованих та автоматизованих засобів для.

9.Розглянути та усунути причини появи перевитрачання фінансових ресурсів на комерційні витрати.

10. Підвищувати інвестиційну діяльність.

Виконуючі вищезазначені рекомендації підприємство матиме змогу отримувати максимальний прибуток від реалізації продукції. Чим забезпечить ефективну діяльність, нарощення потужностей та розвиток ВАТ "Дослідний електромонтажний завод" в майбутньому.

Список використаних джерел

1. Бланк И. Основы финансового менеджмента / Бланк И. - К. : Ника - центр, 2001. - Т. 1. - 592 с.

2. Бугріменко Р. Обґрунтування критеріїв та системи показників оцінки ефективності політики фінансування обігових активів [Електронний ресурс] / Р.М. Бугріменко, Л.І. Безгінова, Ю.Э. Чирва // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг (Збірник наукових праць ХДУХТ) 2008. - Вип.1. - С.200 . - с.89.

3. Гридчина М. Финансовый менеджмент: Курс лекцій / Гридчина М. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: МАУП, 2002. - с.78.

4. Данилюк М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. / Данилюк М., Савич В. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - с.86.

5. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 // Все про бухгалтерський облік. - 2009 р. - №20. - С.2.

6. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності./ Кононенко О., Маханько О. - Х. : Фактор, 2012. - 208 с. - с.184.

7. Подольська В.О. Фінансовий аналіз : навч. посібник. / Подольська В.О., Яріш О.В. - К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с. - с. 216.

8. Сорока Р. Визначення джерел формування обігового капіталу підприємства / Р.Сорока // Економіка, планування та управління в лісовиробничому комплексі. - Науковий вісник. - 2007. - вип. 17.1. - С.271-276.

9. Сук Л. Облік продажу основних засобів / Л.Сук // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2010. - № 6 (255). - С. 24-26.

10. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз : навчальний посібник / Шеремет О.О. - К. : 2005. - 196 с. - с.48-51.

11. Білик М.Д. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / [Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю.] - [2-ге вид., без змін.]. - К.: КНЕУ, 2007.- 592 с. - с.412.

12. Мних Є. В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. / Є.В. Мних, Н.С. Барабаш. - К.: КНЕУ, 2010. - 412 с. -с.88.

13. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. / Р.О.Костирко. - Х.: Фактор, 2007. - 784 с.-с.188

14. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз / В.О. Подольська, О.В. Яріш. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с. -с.245

15. Дубницький В.І., Левчук О.Г. Управління прибутком в умовах зв'язано-диверсифікованих систем.// Вісник економічної науки України.- 2006.- №2.

16. Лисенко Ю.Г. Економіка і кібернетика підприємства: Сучасні інструменти управління: Монографія - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД»,2006. -с.41.

17. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Г.Г.Кірейцева.- К.:ЦУЛ.-2005. - 520с.-с.88.

18. Белов М.А. Москалюк В.Е. «Підприємницька діяльність», Навчальний посібник -2002. -620с. -с.451.

19. Экономика предприятия. Под ред. проф. Н.А. Сафронова. М., Экономист - 2006. - 251с. -с.26-27.

20. И.А. Бланк. «Управление прибылью», Учебное пособие -2007. -768с. -с.20-25;с.400-416.

Размещено на Allbest.ru