Фінанси підприємств

Фінансові аспекти управління витратами підприємства. Оцінка фінансового стану ВАТ "Олімп". Розрахунок базового прибутку, аналіз ліквідності, ділової активності, процесів формування й розподілу прибутку, коефіцієнту рентабельності та структури капіталу.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 13.04.2012
Размер файла 118,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальна робота

з дисципліни "Фінанси підприємств"

Зміст

  • Вступ
  • 1. Фінансові аспекти управління витратами підприємств
  • 2. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства
  • Висновки
  • Література
  • Вступ
  • У процесі переходу України до ринкових умов господарювання та виходу з фінансової кризи зростає роль суб'єктів господарювання як первинної ланки економіки. Ефективне функціонування підприємств значно впливає як на добробут власників, споживачів, так і на економічну ситуацію в країні шляхом поповнення державного бюджету сплатою податків, зборів, обов'язкових платежів. Все це неможливе без здійснення ними ефективної виробничої, маркетингової та фінансової діяльності.
  • Найважливішою фінансовою категорією, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і свідчить про обсяг та якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості, є прибуток.
  • Обсяг отриманого прибутку має досить велике значення в діяльності підприємства. Величина прибутку підприємства впливає на формування фінансових ресурсів підприємства; збільшення ринкової вартості підприємства; ефективність виробничої діяльності підприємства; економічний розвиток держави. Отже, значна роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників та персоналу, а також держави визначають необхідність дослідження питань ефективного управління розподілом та використанням прибутку підприємств.
  • Проблеми вдосконалення напрямів використання прибутку підприємства, його прибуткової діяльності у різних аспектах досліджували науковці України і зарубіжжя, зокрема: І.А. Бланк, І.К. Балабанов, Л.В. Бадалов, Б.В. Данилишин, С.Р. Дорогунцов, І.М. Кац, Г.П. Крамаренко, М.К. Коробов, Л.А. Лігоненко, А.Р. Мазаракі, А.В. Маршалова, Н.С. Менкью, М.А. Мельникова, Л.Р. Омелянович, А. Поддєрьогін, Р.В. Солоу, А.С. Садєков, Р.В. Сайфулін, О.М. Стоянов, Н.А. Ушаков, Н.В. Чумаченко, А.Р. Шеремет.
  • Як за минулих часів, так і в період сьогоденних ринкових перетворень, ці проблеми залишаються актуальними і не до кінця вирішеними. Так, за межами сучасних досліджень залишаються поєднання якісної та кількісної характеристики прибутку, що поширює не тільки систему об'єктів якості, а й просуває показник прибутку на принципово новий рівень і місце у фінансовому механізмі підприємства. Актуальним є дослідження системи управління використанням прибутку підприємства, що спрямоване на забезпечення розвитку підприємства внаслідок капіталізації прибутку, підвищення його вартості через механізм ефективної дивідендної політики та підвищення соціальних стандартів для працівників.
  • Об'єктом розгляду в даній індивідуальній роботі оберемо відкрите акціонерне товариство "Олімп" процес управління якого здійснюється на підставі затвердженої форми власності.
  • Метою роботи є вивчення особливостей формування, розподілу і використання прибутку підприємства; виявлення ефективності управління на основі розрахунку головних фінансових та економічних показників діяльності господарства.
  • Завданням курсової роботи є:
  • 1. Дослідити фінансові аспекти управління витратами підприємства
  • 2. Провести аналіз і оцінку фінансового стану ВАТ "Олімп"
  • 3. Сформулювати пропозиції і рекомендації для вдосконалення фінансової діяльності ВАТ "Олімп"
  • Індивідуальна робота складається із двох розділів, в яких послідовно розглядається поставлена проблема.
  • Інформаційна база індивідуальної роботи є підручники вітчизняних і зарубіжних авторів, журнали, інтернет джерела.
  • 1. Формування, розподіл та використання прибутку підприємства
  • Відомо, що для будь-якого підприємства на сьогодні основною метою діяльності є одержання прибутків. Для виробничих підприємств основним джерелом збільшення власного капіталу являється позитивний фінансовий результат у результаті випуску і реалізації продукції (робіт, послуг) від операційної (основної) діяльності.
  • Хоча методологія формування прибутку виробничого підприємства не є новою для вітчизняного підприємства та обліку, однак постійні зміни в економічній ситуації нашої країни вимагають регулярного коригування в питаннях, що стосуються цих змін (при виникненні нових форм організації виробничого процесу та реалізації, змін в законодавстві тощо.).
  • Згідно з національними положеннями бухгалтерського обліку, в Україні результат від реалізації власної продукції та надання послуг визначають при складанні Звіту про фінансові результати підприємства з використанням методу часткового розподілу загальновиробничих витрат між виробами. Адміністративні витрати, витрати на збут, фінансові витрати та інші витрати періоду в собівартість продукції не включаються. При визначенні прибутку підприємства відповідно до податкового законодавства, необхідно визначати амортизацію, валові витрати та валові доходи, які в значній мірі відрізняються від витрат та доходів бухгалтерського обліку, що значно ускладнює роботу бухгалтерів.
  • Як правильно зазначає Лучко М.Р, в світовій практиці розрізняють дві основні форми складання Звітів з прибутків і збитків: одноступеневу і багатоступеневу. Остання є однією з основних форм фінансової звітності акціонерних товариств України. При такій формі, з кожної категорії надходжень і доходів мінусують відповідні витрати і визначають проміжні підсумки результатів діяльності. Різниця між усіма надходженнями й усіма відрахуваннями з них є сумою чистого прибутку чи збитків. Наведемо схему визначення прибутків і збитків.
  • Основними факторами, які впливають на прибуток від реалізації, є: виробничі витрати (визначаються згідно з ПСБО 16 "Витрати"), адміністративні витрати, витрати на збут. На основі аналізу цих факторів, підраховують втрати, недоодержану економію і резерви зниження витрат. Під економією в даному випадку необхідно розуміти підвищення ефективності використання адміністративних ресурсів, затрат на збут, яке виражається у збільшенні обсягів виробництва та реалізації при незмінному чи зменшеному рівні їх використання, у зниженні частки цих витрат на одиницю продукції (робіт).
  • Прибуток - це перевищення доходів над витратами, а про­тилежна ситуація називається збитком. З економічного погляду прибуток - це різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами. З господарського погляду прибуток - це різниця між майновим станом підприємства на кінець і по­чаток звітного періоду. Теоретиками бухгалтерського обліку описані можливі парадоксальні ситуації, пов'язані з прибутком. Важливо розуміти, що прибуток, обчислений у бухгалтерському обліку, не відображає дійсного результату господарської діяльності. Це привело до чіткого розмежування таких понять, як бухгалтерський та економічний прибуток. Перший є результатом реалізації товарів і послуг, другий - результатом роботи капіталу.
  • Згідно з чинним законодавством розрізняють обліковий і податковий прибутки (збитки) підприємства.
  • Податковий прибуток (об'єкт оподаткування) - це сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством (згідно зі Законом України "Про оподаткування прибутку підпри­ємств"), який є об'єктом оподаткування за звітний період.
  • Обліковий прибуток - це сума прибутку до оподаткування, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку записують у Звіті про фінансові результати підприємства за звітний період. Сума облікового прибутку відрізняється від суми податкового прибутку підприємства через відмінності в методиках їх обчислення.
  • Можна виділити такі види облікового прибутку підприємства:
  • - валовий прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;
  • - прибуток від операційної діяльності;
  • - прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
  • - прибуток від надзвичайних подій;
  • У процесі розподілу облікового прибутку розраховують прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток та нерозподілений прибуток підприємства.
  • Прибуток як найважливіша економічна категорія ринкових відносин виконує низку функцій:
  • 1. Прибуток є критерієм і показником ефективності діяльності підприємства. Іншими словами, сам факт прибутковості уже свідчить про ефективну діяльність підприємств. Однак підприємству потрібен не прибуток взагалі, а конкретний його розмір для задоволення потреб усіх зацікавлених осіб: власника підприємства, його працівників і кредиторів. Розмір прибутку залежить від багатьох факторів, що будуть розглянуті нижче.
  • 2. Прибуток має стимулюючу функцію. Виступаючи кінцевим фінансово-економічним результатом діяльності підприємств, прибуток відіграє ключову роль у ринковому господарстві. За ним закріплюється статус мети, що визначає економічну поведінку господарюючих суб'єктів, добробут яких залежить від розміру та від прийнятого в національній економіці алгоритму розподілу прибутку, включаючи його оподатковування. Прибуток у ринковій економіці - основне джерело приросту власного капіталу, оскільки рішення про дивідендну й інвестиційну політику приймаються тільки з орієнтацією на розмір прибутку, що зали­шається у підприємства після оподаткування. З іншого боку, прибуток також є рушійною силою і джерелом відновлення виробничих фондів та продукції, що випускається. І нарешті, прибуток є джерелом соціальних благ для членів трудового колективу, оскільки з його залишку здійснюються матеріальне заохочення, надання соціальних пільг, утримання об'єктів соціальної сфери.
  • 3. Прибуток є джерелом формування бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків, а також економічних санкцій та використовується для різних цілей, визначених видатковою частиною бюджету і затверджених у законодавчому порядку.
  • Таким чином, прибуток як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі поєднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної виробничої діяльності. Результат цього - вироблена продукція (послуги), що стає товаром за умов її реалізації.
  • На стадії продажу до вартості товару включать витрати ми­нулого (упредметнені) і живої праці. Установивши ціну на продукцію, що реалізується, продавець одержує виручку від реалізації. Для одержання фінансового результату треба зіставити виручку від продажу з витратами на виробництво - собівартість виробництва продукції (робіт, послуг). Можливі три випадки:
  • 1) виручка перевищує собівартість - отримуємо прибуток - позитивний фінансовий результат;
  • 2) виручка дорівнює собівартості - вдається тільки відшко­дувати витрати на виробництво і реалізацію - немає ні збитку, ні прибутку;
  • 3) виручка менша, ніж витрати - зазнали збитків - негативний результат.
  • Сучасний стан української економіки характеризується гли­боким спадом виробництва, кризовими явищами, включаючи кризу неплатежів, що спричиняє погіршення фінансового стану підприємств і нестачу, а найчастіше - й відсутність прибутку.
  • Для підприємця прибуток - це сигнал, де можна домогтися найбільшого фінансового результату, він створює стимул для інвестування. Збитки теж відіграють свою роль, тобто показують наявність помилок і прорахунків у напрямку використання коштів, організації виробництва і збуту продукції
  • Прибуток є економічною категорією, що виражає певні економічні виробничі відносини з приводу формування та використання сукупного національного продукту, вартості та доданої вартості.
  • Прибуток - це частина заново створеної вартості, виробленої та реалізованої, готової до розподілу. Підприємство отримує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обігу та набере грошову, або ресурсну форму, або форму вигод.
  • Спочатку розподіляють прибуток між підприємством і державою у формі сплати податку з прибутку. Слід зазначити, що окремо оподатковується прибуток від звичайної діяльності і окремо - прибуток від надзвичайних подій.
  • Якщо в результаті настання надзвичайних подій у діяльності підприємства виникли втрати, то їх суму (згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати") записують у Звіті про фінансові результати зменшеною на суму податку на прибуток унаслідок збитків від надзвичайних подій. На цю ж суму зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності підприємства.
  • На другому етапі розподіляють прибуток, що залишається після сплати податків, - чистий прибуток. Чистий прибуток підприємства можна використовувати для створення фонду виплати дивідендів та виплат учасникам; поповнення резервного фонду; поповнення статутного капіталу; здійснення інвестицій; формування інших цільових фондів; для покриття поточних витрат.
  • Напрями використання чистого прибутку підприємство переважно визначає самостійно. Суму прибутку підприємства, що залишається після його розподілу, називають нерозподіленим прибутком. Нерозподілений прибуток обліковують на окремому бухгалтерському рахунку і його суму записують у бухгалтерському балансі.
  • В економічній літературі виділяють поняття балансового прибутку підприємства.
  • Балансовий прибуток - це загальна сума прибутку від усіх видів діяльності підприємства за звітний період.
  • Суму балансового прибутку раніше записували в бухгалтерському балансі. Однак після затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 "Баланс" у бухгалтерському балансі підприємства записують суму нерозподіленого прибутку.
  • Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.
  • Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами Украї­ни момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.
  • Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.
  • Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою часто призводить до потреби використати оборотні кошти підприємств на сплату податків, а тому - до погіршання їхнього фінансового стану.
  • Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна об­сягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).
  • Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).
  • Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє недостатня конкуренція, монопольне становище окремих підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції.
  • Отже, можна зробити висновок, що спроможність підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвою.
  • Розгляньмо вплив на формування прибутку собівартості продукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.
  • Беручи загалом, можна дати таке визначення собівартості.
  • Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання).
  • Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість.
  • Як уже було сказано, підприємство може суттєво впливати на формування собівартості. Однак при цьому необхідно взяти до уваги таке.
  • По-перше, склад (перелік) витрат, що їх можна відносити на собівартість, регламентований законодавством. Витрати виробництва, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати.
  • По-друге, у складі витрат, що включаються в собівартість, розмір деяких із них також регулюється державою через визначення нормативів відрахувань. Це передусім стосується таких елементів витрат:
  • - відрахування на соціальні заходи (державне пенсійне стра­хування, соціальне страхування);
  • - амортизація основних засобів і нематеріальних активів;
  • - інші витрати (податки на землю і на транспортні засоби).
  • Вплив підприємств на названі елементи витрат є обмеженим. Однак він можливий через належне управління показниками, до яких застосовуються встановлені нормативи відрахувань: витра­ти на оплату праці; вартість основних виробничих фондів, що належать підприємству, їх структура та визначений підприємством строк їх корисного використання.
  • Без обчислення собівартості неможливо визначити фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства, вкорочення витрат на виробництво продукції, тобто зниження її собівартості, є важливим резервом збільшення прибутку від реалізації. Цього можна досягти за рахунок використання численних факторів, що впливають на зменшення таких витрат. Для цього необхідно знати: повний перелік витрат, особливості складу і формування витрат з урахуванням сфери й галузі діяльності під­приємства.
  • Слід зазначити, що нині підприємства всіх форм власності отримали більше самостійності у прийнятті рішень з формування собівартості. Однак вони не можуть порушувати чинних законодавчих і нормативних документів, що регламентують ці питання.
  • Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що набули чинності з 2000 року (зокрема за положенням бухгалтерського обліку 16 "Витрати"), собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включають: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.
  • Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартос­ті продукції (робіт, послуг) установлює підприємство.
  • Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до виробничої собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на: адміністративні витрати, витрати на збут; інші операційні витрати.
  • Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його плано­вого обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспекти­вних фінансових планів.
  • У виробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від реалізації продукції промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг є особливості визначення прибутку від на­дання послуг комерційними банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами.
  • На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.
  • Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані.
  • 1. Перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації.
  • 2. Собівартість одиниці продукції.
  • 3. Ціна одиниці продукції (ціна виробника).
  • Цей метод розрахунку застосовується за відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний, але надто трудомісткий, особливо коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можливості визначити вплив на при­буток окремих факторів.
  • Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на од­ну гривню продукції. Це укрупнений метод. Може застосовуватись підприємством у цілому для розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. Метод передбачає використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в на­ступному періоді.
  • За цього методу розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.
  • Економічний (аналітичний) метод. Він відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, а йвплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції; асортименту та якості продукції.
  • Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продукцією в плановому періоді (порівнянна - це продукція, що вироблялася в попередньому періоді; непорівнянна - це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді).
  • Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:
  • - визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;
  • - порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;
  • - виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;
  • - розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.
  • Розрахунок базового прибутку здійснюється на підставі звітних або очікуваних даних за попередній період. Базовий прибуток - це прибуток від випуску (реалізації) продукції в періоді, що передував плановому. За його розрахунку здійснюється коригування звітного, очікуваного прибутку з урахуванням чинників, що на нього вплинули тоді, але не діятимуть у періоді, що планується: зміна оптових цін, припинення випуску окремих видів продукції, зміна рентабельності окремих видів продукції, зниження їх собівартості. Від точного розрахунку базового прибутку залежить точність усіх наступних розрахунків.
  • Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визначення фінансових результатів від операційної діяльності підприємства в цілому можна здійснити за такою схемою (тис. грн).
  • 1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
  • 2.Відрахування з доходу:
  • - податок на додану вартість
  • - акцизний збір
  • - інші відрахування
  • 3. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (1-2)
  • 4. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
  • 5. Валовий прибуток (збиток) (3 - 4)
  • 6. Інші операційні доходи
  • 7. Адміністративні витрати
  • 8. Витрати на збут
  • 9. Інші операційні витрати
  • 10.Фінансові результати від операційної діяль­ності (5 + 6 - 7 - 8 - 9)
  • Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.
  • Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.
  • Прибуток, що залишався в розпорядженні підприємства, не дорівнював чистому прибутку. Чинні нормативні акти визначали, що за рахунок прибутку підприємства повинні були сплачувати штрафи в таких випадках:
  • - за порушення господарських договорів із суб'єктами господарювання;
  • - за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків;
  • - за затримку перерахування коштів до бюджету і державних цільових фондів;
  • - за приховування прибутку від оподаткування, заниження інших податків;
  • - за недотримання встановлених лімітів забору води або використання води без укладання відповідної угоди (це стосується використання води з державних водогосподарських систем);
  • - за прострочені банківські позички;
  • - за невиконання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;
  • - за інші порушення.
  • З урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання у різних сферах економіки стягувалися за рахунок прибутку й інші штрафи. Особливо це стосувалося комерційних банків, страхових компаній. Отже, чистий прибуток - це частина прибутку, що залишався в підприємства після сплати податків та можливих штрафів (унаслідок застосування фінансових санкцій).
  • Використання чистого прибутку підприємство могло здійснювати через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також був розподіл чистого прибутку частково через попереднє формування цільових фондів, а частково шляхом безпосереднього фінансування витрат.
  • За рахунок чистого прибутку підприємство формувало ряд цільових фондів, кошти яких спрямовували на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Використання чистого прибутку на виплату дивідендів здійснювалося безпосередньо.
  • Принципове значення в розподілі чистого прибутку мало досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворювалися, а їхню величину можна було встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів. За адміністративної системи управління економікою здійснювалось державне регулювання співвідношення фондів нагромадження і споживання.
  • На сьогоднішній день підприємства всіх форм власності отримали більше самостійності у прийнятті рішень з формування собівартості. Однак вони не можуть порушувати чинних законо­давчих і нормативних документів, що регламентують ці питання.
  • На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.
  • Прибуток у залишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельності продукції. При цьому при­буток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді.
  • 2. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства
  • Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання його фінансових ресурсів.

Фінансовий аналіз - це процес дослідження фінансового стану та основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою забезпечення його ефективного розвитку в майбутніх періодах.

Аналіз поточного фінансового стану підприємства займає особливе місце в широкому колі заходів фінансового управління. Таке становище пов'язане з тим, що в процесі зіставлення фактичного фінансового стану підприємства з його цілями на визначений період діяльності фінансовими службами розробляється і реалізується система конкретних планових заходів, спрямованих на досягнення поточних та середньострокових цілей розвитку.

У практиці фінансового менеджменту найбільш часто використовують такі методи, як трендовий аналіз, структурний аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів й інтегральний аналіз. У індивідуальній роботі пропонується акцентувати увагу на аналізі фінансових коефіцієнтів і інтегральному аналізі. Безпосередньо оцінювання фінансового стану підприємства проводиться на основі використання даних балансу підприємства (Форма № 1), звіту про фінансові результати (Форма № 2).

Відповідно до прийнятого методичного підходу в індивідуальній роботі пропонується оцінити фінансовий стан підприємства на основі розрахунків та аналізу наступної групи показників:

– стану ліквідності підприємства;

– стану ділової активності підприємства;

– стану процесів формування і розподілу прибутків підприємства;

– стану рентабельності підприємства;

– стану структури капіталу підприємства;

– стану ринкової активності підприємства.

У підсумковій частині другого розділу індивідуальної роботи проводиться комплексний аналіз й оцінка фінансового стану підприємства з точки зору забезпечення високоприбуткового рівня його господарської діяльності.

Аналіз і оцінка стану ліквідності підприємства

Показники ліквідності характеризують здатність підприємства погасити (сплатити) свої поточні зобов'язання протягом відповідного періоду. Підприємство вважається ліквідним, якщо воно здатне виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи. До поточних активів відносять оборотні активи та витрати майбутніх періодів. Поточні зобов'язання - це зобов'язання, котрі повинні бути погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців від дати балансу. До них відносять зобов'язання IV розділу пасиву балансу й частину доходів майбутніх періодів, погашення яких відбудеться протягом 12 місяців із дати балансу. У процесі аналітичної роботи найбільш часто використовують наступні показники ліквідності:

1) коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності;

2) коефіцієнт швидкої (миттєвої) ліквідності;

3) коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності;

4) чистий оборотний капітал;

5) коефіцієнт маневреності.

Перераховані показники ліквідності розраховуються наступним чином.

Коефіцієнт поточної ліквідності - це відношення суми всіх поточних активів до суми короткострокових зобов'язань. Розраховується за формулою

Цей коефіцієнт показує, стільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Характеризує рівень платоспроможності підприємства протягом звітного року.

Таким чином, рівень ліквідності підприємства ВАТ "Олімп" наближений до критичного і має тенденцію до зниження. Для покращення ситуації потрібно зменшити суму поточних зобов'язань.

Коефіцієнт швидкої (миттєвої) ліквідності розраховується як відношення високоліквідних поточних активів до короткострокових зобов'язань. До високоліквідних поточних активів відносять грошові кошти, поточні фінансові інвестиції та нормальну дебіторську заборгованість. Коефіцієнт розраховується за формулою:

Характеризує рівень платоспроможності підприємства протягом періоду діяльності у 30-40 діб. Ліквідність підприємства вважається достатньою, якщо коефіцієнт швидкої ліквідності знаходиться на рівні 1 грн/грн. На ВАТ "Олімп" на 1 грн. поточних зобов'язань підприємство має на 2008 рік 0,265 грн. високоліквідних активів і нездатне протягом короткого періоду погасити свої короткострокові зобов'язання, але на кінець 2009 року коефіцієнт піднімається майже до 1 грн. Коефіцієнт швидкої ліквідності нищий за достатній, але спостерігається його збільшення в досліджуваному періоді.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань підприємства може бути погашена на конкретну дату протягом однієї доби. Коефіцієнт розраховується за формулою:

Ліквідність підприємства вважається достатньою, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності досягає значень 0,2-0,25 грн/грн. За 2008 рік ми не розрахували коефіцієнт абсолютної ліквідності, тому що в цьому році на балансі підприємства взагалі відсутні грошові кошти. На підприємстві коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2009 році є критичним, для стабілізації ситуації необхідно негайно збільшити суму грошових засобів та їх еквівалентів.

Чистий оборотний капітал (працюючий капітал) визначається як різниця між сумою поточних активів та сумою короткострокових зобов'язань підприємства.

фінансовий прибуток ліквідність капітал

Підприємство є ліквідним, оскільки воно має позитивне значення чистого оборотного капіталу, спостерігається збільшення цього показника причиною є збільшення суми поточних активів і збільшення суми поточних зобов'язань.

Коефіцієнт маневреності визначається як відношення чистого оборотного капіталу підприємства до суми джерел власного та прирівняного до нього капіталу підприємства. Розраховується за формулою:

Цей коефіцієнт показує, яка частка власних ресурсів уходить до складу найбільш мобільних активів підприємства. Фінансовий стан підприємства вважається достатнім, якщо коефіцієнт маневреності знаходиться в межах 0,3-0,4 грн/грн. Підприємство ВАТ "Олімп" у 2008 році має недостатній фінансовий стан, але у 2009 році збільшення чистого оборотного капіталу призвело до збільшення коефіцієнту маневреності, фінансовий стан стає достатнім.

Таким чином, проаналізувавши і оцінивши стан ліквідності підприємства ВАТ "Олімп" можна сказати, що у 2009 році порівняно з 2008 роком спостерігається погіршення коефіцієнта поточної ліквідності, але по всім іншим показникам спостерігається покращення ситуації. Незважаючи на покращення ситуаці у 2009 році порівняно з 2008 роком рівень ліквідності підприємства не достатній, однією з причин такої ситуації стала відсутність грошових коштів на балансі підприємства.

Аналіз і оцінка стану ділової активності підприємства

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від того, наскільки швидко засоби, що вкладені в активи підприємства, трансформуються в реальні грошові кошти. Стан ділової активності підприємства характеризують наступні показники:

1) коефіцієнт обігу активів підприємства (коефіцієнт трансформації);

2) коефіцієнт обігу поточних активів підприємства;

3) коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості;

4) коефіцієнт обігу поточних зобов'язань підприємства;

5) коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості;

6) коефіцієнт обігу товарно-матеріальних запасів;

7) тривалість операційного циклу підприємства.

Показники ділової активності підприємства розраховуються наступним чином.

Коефіцієнт обігу активів підприємства характеризує швидкість обігу активів підприємства і розраховується за формулою:

Коефіцієнт трансформації показує, скільки гривень чистого доходу від реалізації одержало підприємство протягом звітного періоду з кожної гривні його активів. Чим вищий рівень цього показника, тим кращі умови стабільного фінансового стану підприємства формуються. Важливо підтримувати зростаючу тенденцію коефіцієнта обігу активів підприємства. На підприємстві ВАТ "Олімп" у 2009 році порівняно з 2008 роком спостерігається зниження коефіцієнта у 9 разів, це викликано зменшенням чистого доходу від реалізації продукції.

Як доповнення до характеристики швидкості обігу активів підприємства розраховується також тривалість одного обороту активів у днях за формулою:

, діб.

Значне збільшення тривалості одного обороту активів у 2009 році викликане зменшенням чистого доходу від реалізації продукції.

Коефіцієнт обігу поточних активів розраховується як відношення обсягів чистої реалізації до середньої суми поточних активів підприємства.

Період обігу поточних активів

, діб.

В результаті проведених розрахунків було встановлено, що коефіцієнт поточних активів зменшився у 2009 році порівняно з 2008 роком. Зменшення даного показника викликане зменшенням чистого доходу від реалізації продукції. Термін трансформації оборотних активів у грошові кошти склав у 2009 році 8488 діб. Рівень ділової активності можна оцінити як критичний.

Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості показує, скільки разів протягом звітного року дебіторська заборгованість трансформується в реальні грошові кошти. Розраховується як відношення чистого доходу від реалізації до середньорічної суми дебіторської заборгованості.

Відповідно період погашення дебіторської заборгованості розраховується за формулою

Високі значення коефіцієнта обігу дебіторської заборгованості та короткі терміни часу її погашення характеризують умови стабільного фінансового стану підприємства. Якщо термін погашення дебіторської заборгованості перевищує 40-50 діб, то на підприємстві можуть виникнути проблеми вчасного погашення виставлених ним рахунків. За результатами розрахунку підприємство ВАТ "Олімп" коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості і період погашення дебіторської заборгованості у 2009 році порівняно з 2008 роком значно погіршились. Фінансовий стан як показують розрахунки критично низький. Для того щоб покращити ситуацію необхідно зменшити дебіторську заборгованість підприємства.

Коефіцієнт обігу поточних зобов'язань підприємства показує, скільки підприємству потрібно зробити оборотів, щоб сплатити в повному обсязі свої зобов'язання.

Розраховується наступним чином:

Період погашення поточних зобов'язань:

Коефіцієнт обігу поточних зобов'язань і період погашення поточних зобов'язань, як свідчать розрахунки різко погіршився у 2009 році порівняно з 2008 роком. Для покращення ситуації необхідно збільшити чистий дохід від реалізації продукції і зменшити суму поточних зобов'язань.

Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги показує, скільки підприємству потрібно зробити оборотів, щоб сплатити виставлені рахунки по господарських операціях. Розраховується за формулою

Період обігу кредиторської заборгованості:

Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості і період обігу кредиторської заборгованості, як свідчать розрахунки різко погіршився у 2009 році порівняно з 2008 роком. Погіршення показників викликане різким зменшенням чистого доходу від реалізації продукції і збільшенням суми поточних зобов'язань. Коефіцієнт обігу товарно-матеріальних запасів характеризує швидкість трансформації виробничих запасів в обсяги товарної продукції на складі підприємства. Розраховується як відношення суми операційних витрат до суми товарно-матеріальних запасів.

Тривалість обігу товарно-матеріальних запасів

Коефіцієнт обігу товарно-матеріальних запасів і тривалості обігу товарно-матеріальних запасів у 2009 році порівняно з 2008 роком значно погіршилися. Причиною такої ситуації є збільшення суми запасів. Тривалість операційного циклу характеризує, скільки діб у середньому необхідно для виробництва, реалізації й оплати продукції підприємства, або - протягом якого періоду часу грошові ресурси підприємства "заморожені" в його товарно-матеріальних запасах та операціях. Цей показник розраховується як сума тривалості погашення дебіторської заборгованості (Тодз) і тривалості зберігання запасів на підприємстві (Томз)

Чим більшими є коефіцієнти обігу засобів підприємства та відповідно меншими періоди їх обертання, тим кращою є ділова активність підприємства, тим краще використовуються його ресурси. На підприємстві ВАТ "Олімп" у 2009 році порівняно з 2008 роком тривалість операційного циклу значно виросла, це є негативною зміною. Причинами такої ситуації на підприємстві стали зменшення чистого доходу від реалізації, збільшення поточних зобов'язань. Таким чином, в ході аналізу і оцінки стану ділової активності підприємства було встановлено що у 2009 році розраховані показники стану ділової активності, а також період погашення дебіторської заборгованості, період обігу поточних активів, період обігу кредиторської заборгованості, тривалість обігу товарно-матеріальних запасів значною мірою погіршились, але і 2008 році показники мали критичний стан. Керівництву підприємства потрібно негайно прийняти заходи щодо скорочення тривалості операційного циклу за рахунок збільшення обігу товарно-матеріальних запасів, обігу кредиторської заборгованості та інших факторів.

Аналіз і оцінка процесів формування й розподілу прибутку підприємства

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток. Прибуток підприємства формується як фінансовий результат за всіма видами його діяльності: операційній, інвестиційній, фінансовій. Операції формування та розподілу прибутку підприємства представлені у звіті про фінансові результати підприємства (форма №2).

Процеси формування прибутку підприємства передбачають визначення валового прибутку (збитку), прибутку (збитку) від операційної діяльності, прибутку (збитку) від проведення інвестиційної і фінансової діяльності. Формування прибутку на підприємстві завершується визначенням величини прибутку від звичайної діяльності до оподаткування.

Сформований на підприємстві прибуток від звичайної діяльності до оподаткування є спільною власністю підприємства, держави і в окремих випадках фінансової системи. Розподіл прибутку в рамках діючих законодавчих актів характеризує відносини між підприємством, з одного боку, та державою й фінансовою системою - з другого.

На першому етапі розподілу прибутку визначається частка держави в частині відрахувань до бюджету суми податку на прибуток, податку на транспортні засоби, податку на землю й податку на нерухомість.

Якщо підприємство користується довгостроковим кредитом, то на другому етапі розподілу прибутку визначається обсяг процентних платежів за довгостроковий кредит та погашення основної суми боргу. Після проведення таких платежів у Державний бюджет і фінансову систему формується величина чистого прибутку, який є повністю власністю підприємства й використовується за напрямами, що визначаються статутом підприємства та його органами управління.

Операції формування і розподілу прибутку підприємства наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 Схема формування та розподілу прибутку підприємства, тис. грн.

№ з/п

Показник

Коди форми №2

Розрахунок таблиці

Значення 2008 рік

Значення

2009 рік

1

2

3

4

5

6

1

Дохід (виручка) від валової реалізації

010

17497

10454

2

Податки та збори в ціні продукції

(015+020+ +025+030)

2159

3190

3

Чистий дохід (виручка) від реалізації

035

(стр1-стр2)

15338

7264

4

Собівартість реалізованої продукції

040

12151

6313

5

Валовий прибуток

050

(стр3-стр4)

3187

951

6

Інші операційні доходи

060

933

1679

7

Сумарні операційні доходи

(035+060)

(стр3-стр6)

16271

8943

8

Адміністративні витрати

070

3846

2573

9

Витрати на збут

080

72

12

10

Інші операційні витрати

090

1506

4276

11

Сумарні операційні витрати

(040+070+ +080+090)

(стр4+стр8+ +стр9+стр10)

17575

13174

12

Прибуток (збиток) від операційної діяльності

100(105)

(стр7-стр11)

-1506

-4231

13

Дохід від інвестиційної та фінансової діяльності

(110+120+ +130)

181

307799

14

Витрати від інвестиційної і фінансової діяльності

(140+150+ +160)

-3779

-310207

15

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

170(175)

(стр12+стр13--стр14)

-4902

-6639

16

Податки на прибуток

180

0

0

17

Чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності

190(195) і 220(225)

(стр15-стр16)

-4902

-6639

Оцінюючи проведені розрахунки можна сказати, що на підприємстві ВАТ "Олімп" у 2008 році підприємство отримало збиток в розмірі 4902 тис.грн., а у 2009 році спостерігається ще більша сума непокритих збитків, яка становить 6639 тис.грн. Підприємство має кризовий фінансовий стан. Причиною збитковості заводу виступають великі розміри витрат на виробництво та реалізацію продукції в порівнянні з отриманими доходами.

Аналіз і оцінка стану рентабельності підприємства

Фінансовий стан залежить від того, як ефективно на підприємстві використовують його активи та капітал. Для оцінювання стану рентабельності діяльності підприємства використовують наступні показники:

1) коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства;

2) коефіцієнт рентабельності поточних активів підприємства;

3) коефіцієнт рентабельності інвестицій;

4) коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

5) коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції (комерційна маржа).

Показники рентабельності підприємства розраховуються наступним чином. Коефіцієнт рентабельності активів підприємства показує, скільки прибутку одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. Розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньої суми активів за формулою

Тобто з кожної гривні середньорічної суми активів підприємство віддає 0,11 грн. збитку у 2008 році. Коефіцієнт рентабельності поточних активів підприємства деталізує значення попереднього показника і розраховується за формулою

Коефіцієнт рентабельності поточних активів має критичний стан. Такий стан викликаний збитковістю підприємства у 2009 і 2008 році.

Коефіцієнт рентабельності інвестицій характеризує прибутковість інвестиційної діяльності підприємства. Розраховується за формулою

Коефіцієнт рентабельності інвестицій характеризує майстерність менеджерів підприємства управляти його інвестиціями, але на досліджуваному підприємстві менеджери не проявили свою майстерність управляти інвестиціями. Оскільки менеджери підприємства не можуть впливати на величину сплачуваного податку з прибутку, то для більш точного розрахунку показника в чисельнику використовується величина прибутку до сплати податку.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку "заробила" кожна грошова одиниця, вкладена власниками акціонерного капіталу. Розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до суми власного капіталу.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу на ВАТ "Олімп" у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшився на 0,17 грн/грн.. Для покращення значення показника необхідно вивести підприємство з кризи, тобто зробити прибутковим.

Коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції показує, скільки прибутку одержує підприємство з кожної гривні реалізованої продукції. В літературі цей показник відомий як комерційна маржа. Розраховується за формулою

Можемо зробити висновок, що підприємство працює неефективно, оскільки з кожної грн. реалізованої продукції підприємство не отримує нічого, а лише залишається у збитку. Інтегральний фінансовий аналіз залежності рентабельності активів від швидкості обігу активів та рівня комерційної маржі. В основі інтегрального фінансового аналізу знаходиться "формула Дюпона", згідно з якою коефіцієнт рентабельності активів (Кра) визначається як добуток коефіцієнта трансформації (Кт) і комерційної маржі.

Інтегральний фінансовий аналіз дозволяє виявити вплив на рентабельність активів рівня ділової активності підприємства й рентабельності продажу та обґрунтувати шляхи зростання прибутковості діяльності підприємства.

Проаналізувавши і оцінивши рівень рентабельності підприємства ВАТ "Олімп" можна сказати різке погіршення ситуації на підприємстві. У 2009 році порівняно з 2008 роком коефіцієнт рентабельності підприємства має тенденцію до зниження, а загалом стан підприємства критичний і нерентабельний, причиною є збитковість підприємства. Менеджерам підприємства необхідно негайно збільшити обсяги виробництва і зменшити витрати.

Аналіз і оцінка стану структури капіталу підприємства

Аналіз структури капіталу підприємства передбачає визначення частки власних і позикових засобів у їх загальній сумі з метою оцінювання фінансового ризику проведення інвестиційних чи інших господарських операцій. Фінансовий ризик буде зростати при зменшенні питомої ваги власних засобів. Структуру капіталу підприємства характеризують такі показники:

1) коефіцієнт незалежності (власності);

2) коефіцієнт фінансової стабільності (стійкості);

3) коефіцієнт фінансування;

4) коефіцієнт фінансової залежності.

Показники структури капіталу розраховуються наступним чином.

Коефіцієнт незалежності характеризує частку власного капіталу в структурі всього капіталу підприємства і таким чином визначає співвідношення інтересів власників підприємства й кредиторів. Розраховується за формулою

Структуру капіталу ВАТ "Олімп" не можна вважати стабільною, оскільки питома вага власних засобів (коефіцієнт незалежності) не знаходиться в межах 0,55 - 0,6 грн/грн., більше того у 2009 році відбулося різке погіршився показника.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує частку тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати у своїй діяльності тривалий час (більше від одного року). Розраховується за формулою

Підприємство є неплатоспроможним, щоб покращити становище треба регулювати ресурси для сплати короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт фінансування характеризує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власного капіталу. Для забезпечення стабільного фінансового стану підприємства потрібно, щоб його величина була більшою за одиницю.

Дане підприємство має досить низький рівень стабільності його фінансового стану. На 2008 рік коефіцієнт фінансування складав 0,768 грн., а на 2009 рік він зменшився і дорівнював 0,043 грн. Коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність підприємства від зовнішніх позик. Розраховується за формулою

Величина цього коефіцієнта повинна бути меншою за одиницю. У 2008 і 2009 році коефіцієнт більший за одиницю, то на підприємстві може виникнути ситуація, що призведе його до банкрутства. За таких умов у підприємства виникає загроза дефіциту грошових засобів, тобто загроза неплатоспроможності.

Комплексний аналіз і оцінка фінансового стану підприємства

Призначенням фінансового аналізу є дослідження реального фінансово-господарського стану та оцінка відповідності (чи невідповідності) його змісту задач поточного і стратегічного розвитку підприємства. Аналіз й оцінка фінансового стану - це обов'язкова складова підготовки управлінських рішень на відповідний період діяльності підприємства. Залежно від змісту цілей відповідного періоду діяльності підприємства визначається і зміст фінансового аналізу. Для досягнення окремих середньострокових чи поточних цілей розвитку підприємства (мінімізація рівнів ліквідності, мінімізація нормативу оборотних коштів, стабілізація грошових надходжень на підприємство, оптимізація структури капіталу підприємства та ін.) проводиться тематичний (обмежений) фінансовий аналіз. Для обґрунтування важливих рішень довгострокового чи середньострокового розвитку підприємства здійснюється повний (комплексний) аналіз, спрямований на максимальне врахування всіх варіантів і фінансових аспектів господарської діяльності підприємства.


Подобные документы

  • Сутність, поняття та функції прибутку підприємства. Аналіз ліквідності, ділової активності та фінансової стійкості підприємства. Аналіз формування прибутку й показників рентабельності. Розрахунок впливу підвищення обсягів продажу на прибуток фірми.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.06.2015

  • Організаційно-економічна та господарська діяльність підприємства. Аналіз ліквідності балансу, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності. Рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства. Напрямки використання чистого прибутку.

    курсовая работа [192,9 K], добавлен 10.01.2014

  • Експрес-аналіз фінансового стану підприємства ВАТ "Радсад": майна та капіталу підприємства, фінансової стійкості та ліквідності підприємства, грошових потоків та прогнозування ймовірності банкрутства, ділової активності та рентабельності підприємства.

    курсовая работа [55,6 K], добавлен 24.04.2008

  • Економічна сутність, роль і значення прибутку в сучасних умовах. Зміст аналізу фінансового стану підприємства. Аналіз і оцінка процесів формування й розподілу прибутку підприємства. Порядок формування та використання прибутку господарюючих суб’єктів.

    курсовая работа [108,6 K], добавлен 22.12.2013

  • Аналіз структури активів та пасивів торговельного підприємства, показників ліквідності та платоспроможності, показників ділової активності, рентабельності оборотних активів і коефіцієнту оборотності оборотних активів, структури власного капіталу.

    контрольная работа [59,7 K], добавлен 24.03.2011

  • Оцінка фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності, формування капіталу підприємства ВАТ "Азот", його ліквідності та платоспроможності. Аналіз складу майна, фінансових коефіцієнтів, формування і розміщення коштів в активах підприємства.

    курсовая работа [914,1 K], добавлен 21.03.2011

  • Концепції теорії формування та використання прибутку підприємств. Дані для розрахунку показників фінансового стану підприємства в програмі Project Expert. Стратегічна карта поліпшення фінансового стану підприємства. Аналіз ліквідності і рентабельності.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 31.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.