Управління проектом надання нових послуг

Роблячи висновок по таблиці 1 можна сказати, що підприємство у 2006 році було забезпечене трудовими ресурсами на 100 %, у 2007 та 2008 роках дане забезпечення збільшилось на 5 %.

Рис. 1. Структура трудових ресурсів підприємства.

Товариство здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші данні, визначенні законом.

Бухгалтерський облік здійснюється по журнально-ордерної формі.

Основні засоби відображені в обліку за фактичною собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації, крім транспортних засобів, облік яких ведеться за переоціненою сумою за вирахуванням накопиченої амортизації. Амортизація нараховується згідно податкового законодавства.

Оцінка запасів здійснюється по ціні придбання.

Таблиця 2 - Основні показники, що характеризують виробничо-господарську діяльність автотранспортного підприємства

Проаналізувавши основні показники, що характеризують виробничо-господарську діяльність підприємства 2012 - 2013 роки, можна зробити висновок, що підприємство отримує прибуток, які у 2013 р. збільшилися до 59,9 тис.грн.

Головна мета фінансової діяльності - збільшення активів підприємства. Для того щоб досягнути цього, підприємство повинно постійно підтримувати платоспроможність та рентабельність, оптимальну структури активу та пасиву балансу. Для цього на першому етапі проводиться фінансовий аналіз підприємства. Основними джерелами для складання фінансового аналізу підприємства являється:

1) Баланс підприємства (форма №1)

2) Звіт про фінансові результати (форма №2)

Фінансовий аналіз стану підприємства має велике значення, оскільки саме аналіз є фундаментом, на якому розробляється фінансова політика підприємства, приймаються та ґрунтуються управлінські рішення по розвитку бізнесу. Для фінансового аналізу були використані 1 та 2 форми балансу.

Фінансова звітність дозволяє оцінити такі показники діяльності підприємства:

- ліквідність та платоспроможність;

- рентабельність діяльності;

- фінансова незалежність;

- ділова активність;

- майнове становище та інші.

У таблиці 3 наведені показники, що характеризують оцінку фінансового стану автотранспортного підприємства.

Таблиця 3 - Оцінка фінансового стану автотранспортного підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів, їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань і показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. За звітний період значення даного коефіцієнту становило 0,3 і відповідало нормативному значенню, тобто підприємство в звітному періоді могло негайно розрахуватися зі своїми кредиторами.

Коефіцієнт грошової (миттєвої ліквідності), фінансовий леверидж також є позитивними в звітному періоді і відповідають нормативному значені, а от коефіцієнт фінансової стійкості, фінансової незалежності у звітному періоді має критичне значення, що говорить про нестабільну фінансову стійкість підприємства.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами, що дорівнює в звітному періоді 0,2 свідчить про забезпечення власними коштами для покриття зобов'язань.

Прибутковість власного капіталу є позитивним і відповідає нормативному значенню.

2. Аналіз проектів

ВАТ «АТП 15» планує відкриття двох нових маршрутів, життєвий цикл яких складає 4 роки.

Таблиця 4 - План обсягу виробництва по маршруту А.

Таблиця 5 - План обсягу виробництва по маршруту Б.

Щоб виявити кращий варіант проекту, потрібно розглянути широке коло можливих його варіантів. Надто часто вибір якогось одного способу чи варіанта проекту робиться передчасно. Корисно внести всі можливі варіанти до початкового переліку обговорюваних ідей, а потім шляхом використання логічної схеми відбору відкинути ті варіанти, які гірші. В міру відсіву альтернативних варіантів деталі й розрахунок кожного аспекту проекту уточнюються. Відхилення варіантів проекту відбувається на основі відбору ідей, які згодом буде прийнято і піддано детальному аналізові на стадіях розробки та експертизи проекту, щоб переконливо мотивувати відхилення якогось варіанту проекту.

Інколи добре виконані дослідження щодо підготовки проекту можуть служити достатнім його обґрунтуванням, проте якщо економічна сторона проекту викликає сумніви, слід неодмінно провести додаткові дослідження за проектом.

Рішення про надання нової послуги може бути прийнято тільки на основі всебічного аналізу. Попередній аналіз є самим відповідальним. Виявлені й виправлені на даному етапі помилки не нанесуть істотної шкоди підприємству, тому що фінансовий збиток буде обмежений сумою коштів, витрачених, наприклад, на розробку маршруту, дослідження попиту населення.

Комплексний підсумковий проектний аналіз необхідно розділити на етапи - контрольні крапки. Це дозволить вчасно виявити негативні ситуації й тенденції та уникнути підвищення витрат фірми і ризику банкрутства.

Аналіз може характеризувати різні сторони об'єкта. Тоді до складу аналізу будуть входити наступні його види:

1. Комерційний.

2. Технічний.

3. Економічний.

4. Організаційний.

5. Соціальний.

6. Екологічний.

Комерційний аналіз.

Ціль комерційного аналізу укладається по суті в оцінці наданої послуги кінцевими споживачами.

Звичайно характер інформації дозволяє провести як якісний, так і кількісний комерційний аналіз.

Співробітники відділу маркетингу підприємства надали консультантам наступну інформацію.

З огляду на призначення й загальну споживчу характеристику маршруту, можна припустити, що його потенційними споживачами є працездатне населення.

Одночасно слід зазначити конкуренцію, що розвивається в даному районі.

Завоювання ніші на ринку маршрутної сітки подібного призначення можливо за рахунок потреб населення.

Попередній маркетинговий аналіз дозволив зробити висновок, що в перший рік впровадження нового маршруту обсяг виробництва маршруту А становить 475366 пас.км. та маршруту Б становить 669369 пас.км., що на 4 роки збільшить «А» до 699793 пас.км., «Б» до 710137 пас.км., тим самим збільшиться обсяг реалізації.

Зробивши комерційний аналіз можемо сміливо сказати, що і один і другий вид нового маршруту може конкурувати на ринку.

Технічний аналіз.

Для проведення технічного аналізу необхідно вивчити альтернативи по існуючим, можливим для надання послуг даним підприємством, або альтернативним приладам, зробленим на інших підприємствах.

Зробивши технічний аналіз надання нових послуг, можна зробити певні висновки, що вони будуть користуватися попитом, хоча вагові параметри маршрутів всіх підприємств майже однакові жодне підприємство, не враховує потребу та бажання населення.

Економічний аналіз.

Попередній економічний аналіз проектів, що впроваджується у наданні нових послуг, має велике значення для попередження виникнення господарського, а надалі й фінансового ризику.

У процесі економічного аналізу необхідно проаналізувати джерела фінансування, розрахувати витрати на впровадження, ефективність реалізації проекту, крапку беззбитковості та зону безпеки.

Визначимо склад та напрям інвестицій за допомогою таблиць 6 і 7.

Таблиця 6- План-графік потоку інвестицій для маршруту А, грн

Таблиця 7 - План-графік потоку інвестицій для маршруту Б, грн.

Для впровадження в дію нового маршруту - будь якого виду, необхідно 76 650 гривен.

ВАТ «АТП 15167», має власні кошти для реалізації нової послуги 11 650 грн., а для реалізації проекту візьме кредит в банку в сумі 65000 грн., на 4 роки під 6% річних. Банк пропонує два варіанти виплати боргу:

а) рівномірний ( однакові суми річної виплати);

б) різні суми за роками (характер виплат наведено в таблиці).

а) Визначаємо суму річної виплати:

PV= Aріч. * FM4 (r;n) => Aріч. = PV/FM4 (r;n)

PV=65000 грн.

Аріч. = 65000 / FM4 ( 6;4 ) = 65000/3,465 = 18759 грн. - сума річних виплат.

План повернення боргу з однаковою річною виплатою:

б) різні суми по рокам:

План повернення боргу з різною річною сумою по рокам, грн.

Таким чином, компанії вигідніше повертати борг різними сумами по роках, оскільки в даному випадку сума відсотків менша і складає 9600 грн.

На другому етапі варто розрахувати й проаналізувати структуру повної собівартості.

На третьому етапі розраховуються прогноз прибутку підприємства.

Розрахунок другого і третього етапів наведемо у таблиці 5.

Таблиця 8 - Прогноз прибутку підприємства при новому маршруті «А» (до амортизації, процентних ставок, податку на прибуток),грн

Таблиця 9 - Прогноз прибутку підприємства при новому маршруті «Б» (до амортизації, процентних ставок, податку на прибуток),грн..

Для загальної характеристики фінансового аналізу розраховуємо прогнозні грошові потоки.

Таблиця 10 - Прогнозні грошові потоки при новому маршруті «А», грн.

Таблиця 10.1 - Прогнозні грошові потоки при новому маршруті «Б», грн.

Далі розраховуємо прогнозні грошові потоки по схемі власного капіталу.

Таблиця 11 - Прогнозні грошові потоки при новому маршруті «А», грн.

Таблиця 11.1 - Прогнозні грошові потоки при новому маршруті «Б», грн.

Організаційний аналіз.

Організаційний аналіз виконується для оцінки внутрішніх і зовнішніх умов реалізації нового інноваційного проекту.

До внутрішніх ставляться умови, що залежать від діяльності самого підприємства, зокрема:

- особливості керування;

- організаційні структури;

- планування;

- комплектування й навчання персоналу;

- координація діяльності;

- інформаційне забезпечення.

До зовнішнього ставляться політична, правова, загальноекономічна й науково-технічна (потенціал, потреба й т.п.) обстановка в суспільстві й регіоні.

Основними завданнями організаційного аналізу є:

1. Визначення завдань і дій учасників проекту щодо політичної й правової обстановки.

2. Оцінка керування й організаційних структур підприємства з позиції їхньої відповідності завданням проекту.

3. Аналіз забезпеченості проекту ресурсами й необхідності перебудови цього забезпечення, підвищення кваліфікації персоналу.

4. Вибір оптимальних управлінських рішень при виявленні негативних організаційних умов реалізації інноваційного проекту.

Зробивши оцінку внутрішніх і зовнішніх умов реалізації обох видів маршрутів, не було виявлено негативних організаційних умов реалізації проекту.

Соціальний аналіз.

Метою соціального аналізу є визначення придатності проекту для його споживачів. За допомогою соціального аналізу повинна бути забезпечена можливість взаємодії між виробником і користувачем даним маршрутом з метою просування даного проекту й розширення обсягу його виробництва в перспективі.

Соціальний аналіз зосереджує свою увагу на трьох основних об'єктах:

1. Соціокультурні й демографічні характеристики населення, що зачіпає проект.

2. Організація населення в районі дії проекту, наявність робочої сили.

3. Прийнятність проекту для наукового потенціалу регіону.

Соціальний аналіз проводиться з використанням якісного підходу.

При проведенні соціального аналізу даних проектів були враховані всі фактори та не яких перешкод для реалізації відкриття нового маршруту виявлено не було.

Екологічний аналіз.

Завданнями екологічного аналізу є встановлення потенційного збитку навколишньому середовищу, що наноситься виробництвом й експлуатацією, а також визначення мір, необхідних для запобігання або пом'якшення цього збитку.

Зробивши певні дослідження, не виявили збитки які наносить навколишньому середовищу, відкриття нових видів маршрутів.

3. Порівняльний фінансовий аналіз проектів

перевезення фінансовий автомобільний проект

Питання економічної ефективності при плануванні інвестиційних проектів розглядаються в різних масштабах та на різних стадіях планування. Відповідно розрізняють і методи, що застосовуються на окремих етапах планування та оцінки:

- на етапі проведення технічного аналізу та при плануванні інвестування проекту, коли відомі не всі умови підприємницької діяльності, вибір здійснюється на практиці за допомогою спрощеного часткового аналізу;

- на вирішальній стадії оцінки необхідно розглянути інвестиційний проект у цілому, беручи до уваги результати часткового аналізу, а потім прийняти позитивне або відхиляюче проект-рішення. Це здійснюється за допомогою глобальних моделей. Глобальними вони називаються тому, що дозволяють враховувати всі умови фінансової сфери.

Ефективність інвестиційних проектів характеризується системою показників, які виражають співвідношення вигод і витрат проекту з погляду його учасників. Виділяють такі показники ефективності інвестиційних проектів:

- показники комерційної ефективності, яка враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

- показники економічної ефективності, які враховують народногосподарські вигоди й витрати проекту, включаючи оцінку екологічних та соціальних наслідків, і допускають грошовий вимір;

- показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслідки здійснення проекту для державного та місцевого бюджетів.

Для розрахунку цих показників можуть використовуватись однакові формули, але значення вихідних показників для розрахунків істотно відрізнятимуться.

Залежно від тривалості циклу проекту оцінка показників ефективності може бути різною. Показники комерційної ефективності можуть розраховуватися не тільки на весь цикл проекту, а й на місяць, квартал, рік.

Розрізняють три основні методи визначення ефективності інвестиційних проектів на початкових етапах проведення технічного аналізу, які не враховують фактор часу або враховують його неповністю:

- порівняння витрат;

- порівняння прибутку;

- порівняння рентабельності, до якого належить як спеціальний випадок статистичний метод окупності.

До найпростіших показників ефективності проектів, які застосовуються при проведенні технічного аналізу відносять:

- капіталовіддачу (річні продажі, поділені на капітальні витрати);

- оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на середньорічний обсяг товарних запасів);

- трудовіддачу (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).

Однак ці показники належать до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв'язку.

Для оцінки ефективності інвестиційних проектів доцільніше використовувати показники, які дають змогу розрахувати значення критеріїв ефективності проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигод і витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники. Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект є запорукою якості розрахунків окупності проекту.

При аналізі ефективності інвестиційних проектів використовують такі показники:

1) Сума інвестицій -- це вартість початкових грошових вкладень у інвестиційний проект, без яких він не може здійснюватись. Ці витрати мають довгостроковий характер. За період функціонування проекту протягом його "життєвого циклу" капітал, вкладений у такі активи, повертається у вигляді амортизаційних відрахувань як частина грошового потоку, а капітал, вкладений в оборотні активи, в тому числі в грошові активи, по закінченню "життєвого циклу" проекту має залишатися у інвестора у незмінному вигляді й розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів;

2) Грошовий потік -- дисконтований або недисконтований дохід від здійснення інвестиційного проекту, який включає чистий прибуток та амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації продукції. Якщо у завершальний період "життєвого циклу" проекту підприємство інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період;

3) Чиста теперішня вартість проекту -- NPV. Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, дисконтовані чисті вигоди. NPV являє собою дисконтовану цінність інвестиційного проекту (поточну вартість доходів або вигод від зроблених інвестицій). Чиста теперішня вартість проекту -- це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної ставки дохідності і сумою інвестицій. Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигод і підсумувати дисконтовані вигоди й витрати (витрати зі знаком мінус). При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту, звичайно, є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконту являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні найприбутковіших альтернативних проектів.

Якщо NPV позитивна, то проект можна рекомендувати для інвестування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NPV менша нуля -- проект не приймається.

Розрахунок NPV робиться за такими формулами:

,

де Вt -- вигоди інвестиційного проекту в рік t;

Сt -- витрати на інвестиційний проект у рік t;

і -- ставка дисконту;

n -- тривалість (строк життя) проекту.

Основна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки провадяться на основs грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність головного проекту можна оцінити шляхом підсумовування NPV його окремих підпроектів. Це дуже важлива властивість, яка дає змогу використовувати NPV як основний критерій при аналізі проекту.

Основним недоліком NPV є те, що її розрахунок вимагає детального прогнозу грошових потоків на термін життя проекту. Часто робиться припущення про постійність ставки дисконту.

4) Термін окупності інвестицій -- час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення інвестиційного проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. У господарській практиці його можуть визначати без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності. Термін окупності інвестиційного проекту -- РВР використовується переважно в промисловості. Це один із найбільш часто вживаних показників оцінки ефективності капітальних вкладень. На відміну від показників, які використовуються у вітчизняній практиці, показник «термін окупності капітальних вкладень» базується не на прибутку, а на грошовому потоці з приведенням коштів, які інвестуються в інновації та суми грошового потоку до теперішньої вартості. Критерій прямо пов'язаний із відшкодуванням капітальних витрат у найкоротший період часу і не сприяє проектам, які дають великі вигоди лише згодом. Він не може слугувати за міру прибутковості, оскільки грошові потоки після терміну окупності не враховуються.

5) Внутрішня норма рентабельності -- IRR.. У літературі зустрічаються й інші назви: внутрішня ставка рентабельності, внутрішня ставка доходу, внутрішня норма прибутковості. Це рівень ставки дисконтування, при якому чиста приведена вартість проекту за його життєвий цикл дорівнює нулю. IRR проекту дорівнює ставці дисконту, при якій сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам, тобто IRR є ставкою дисконту, при якій NPV проекту дорівнює нулю. IRR дорівнює максимальному проценту за позиками,який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.

Розрахунок IRR проводиться методом послідовних наближень величини NPV до нуля за різних ставок дисконту. Розрахунки проводяться за формулою:

На практиці визначення IRR проводиться за допомогою такої формули:

де А -- величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна;

В -- величина ставки дисконту, при якій NPV негативна;

а -- величина позитивної NPV, при величині ставки дисконту А;

b -- величина NPV, при величині ставки дисконту В.

При застосуванні IRR виникають такі труднощі:

- неможливо дати однозначну оцінку IRR проектів, у яких зміна знака NPV відбувається більше одного разу;

- при аналізі проектів різного масштабу IRR не завжди узгоджується з NPV;

- застосування IRR неможливе для вибору альтернативних проектів відмінного масштабу, різної тривалості та неоднакових часових проміжків.

6) Індекс прибутковості -- РІ є відношенням суми наведених ефектів (різниця вигод і поточних витрат) до величини інвестицій:

 (3.5)

де Вt -- вигоди інвестиційного проекту в рік t;

Сt -- витрати на інвестиційного проект у рік t;

і -- ставка дисконту;

n -- тривалість (строк життя) інвестиційного проекту.

РІ тісно пов'язаний із NPV. Якщо NPV позитивна, то й РІ > 1, і відповідно, якщо РІ > 1, проект ефективний, якщо РІ < 1 -- неефективний.

Оцінимо доцільність впровадження нового маршруту за наступними критеріями:

Впровадження нового маршруту «А»:

1) NPV:

Таблиця 12 - Розрахунок NPV

Оскільки NPV > 0 (9742,06 грн.), це каже про доцільність впровадження нового маршруту «А».

2) Індекс прибутковості:

PI = (9742,06+76650) / 76650 = 1,13 > 1 - проект рентабельний

3) Cтрок окупності (DPP)

DPP = 3 + (10950,59/20692,65) = 3,5 роки або 42 місяця.

Розраховані показники зведено в таблицю - 13.

Впровадження нового маршруту «Б»:

1) NPV:

Таблиця 14 - Розрахунок NPV

Оскільки NPV > 0 (20793,93 грн.), це каже про доцільність впровадження нового маршруту «Б».

2) Індекс прибутковості:

PI = (20793,93+76650) / 76650 = 1,27 > 1 - проект рентабельний

3) Cтрок окупності (DPP)

DPP = 3 + (803,11/21597,04) = 3,04 роки або 37 місяців.

Розраховані показники зведено в таблицю -15.

Зробивши порівняльний аналіз проектів відкриття нових маршрутів. Можна зробити висновок, що більш доцільним є проект «Б», оскільки строк окупності даного проекту складає 37 місяців, а строк окупності проекту «А» - 42 місяця. Індекс прибутковості маршруту «А» теж більший - 1,27, а маршруту «Б» - 1,13. Та чиста приведена вартість маршруту «А» теж більша - 20 793,93 грн., а чиста приведена вартість маршруту «Б» менша і становить 9 742,06 грн

4. Управління впровадження проекту за допомогою сітьових методів

Сіткові моделі використовуються на вітчизняних підприємствах при плануванні підготовки виробництва та освоєнні нових виробів. Сіткове планування дозволяє не тільки визначити потреби різних виробничих ресурсів у майбутньому, але й координувати їхнє раціональне використання на даний момент.

Найважливішими етапами сіткового планування є такі:

- розподіл комплексу робіт на окремі частини і їхнє закріплення за виконавцями;

- виявлення й опис кожним виконавцем усіх подій і робіт, необхідних для досягнення поставленої мети;

- побудова первинних сіткових графіків і уточнення змісту планових робіт;

- об'єднання окремих частин сіток і побудова зведеного сіткового графіка виконання комплексу робіт;

- обґрунтування чи уточнення часу виконання кожної роботи у сітковому графіку.

На початку сіткового планування випуску нового виробу необхідно виявити, якими подіями буде характеризуватися комплекс робіт. Кожна подія повинна встановлювати завершеність попередніх дій. Усі події і роботи, що входять у заданий комплекс, рекомендується перераховувати у порядку їх виконання, проте окремі з них можуть виконуватися одночасно.

Базова лінія для відкриття нового маршруту потребує виконання наступних операцій.

Таблиця 16 - Структуризація робіт по фазам життєвого циклу проекту.

У невеликих сітях критичний шлях (безперервний послідовний ланцюг подій і робіт, що зв'язують їх, від початкового до завершуючої події, що вимагає найбільшого часу для її виконання в порівнянні з іншими суміжними ланцюгами) можна легко розрахувати, якщо задано час наступу всіх подій і усі роботи починаються раніше. Якщо визначені ранні моменту наступу всіх подій предшествуючі події j, то ранній момент наступу події j визначається:

Занесемо розрахунки параметрів сітьового графіка до таблиці 17.

Таблиця 17 - Параметри мережевого графіка

Розрахуємо тривалість усіх можливих шляхів для находження максимального та мінімального шляхів.

Т1=1+1+2+2+1+2+2+3+1+1+1=17

Т2=1+1+1+2+1+1+1+1+1+1+1=12

Т3=1+1+2+2+1+2+1+1+3+1+1=16

Т4=1+1+3+2+1+2+2+3+1+1+1=18

Т5=1+1+3+2+1+2+1+2+1+1+1=16

Т6-1+1+3+2+1+2+1+1+3+1+1=17

Т7=1+1+2+3+2+1+2+2+3+1+1+1+1=21

Т8= 1+1+2+2+1+2+1+2+1+1+1+1=16

Т9=1+1+2+2+1+2+1+1+3+1+1=16

Т10=1+1+3+3+3+1+2+1+2+1+1+1=20

Т11= 1+1+3+3+3+2+1+2+2+3+1+1+1=24

Т12=1+1+3+3+3+3+1+2+2+3+1+1+1=25

Т13=1+1+3+3+3+3+1+2+1+2+1+1+1=23

Т14=1+1+3+3+3+3+1+2+1+1+3+1+1=24

Т15=1+1+3+3+3+1+2+2+3+1+1+1=22

Т16=1+1+3+3+3+1+2+1+2+1+1+1=20

Т17=1+1+3+3+3+1+2+1+1+3+1+1=21

Т18=1+1+2+3+3+1+2+2+3+1+1+1=21

Т19=1+1+2+3+3+1+2+1+2+1+1+1=19

Т20=1+1+2+3+3+1+2+1+1+3+1+1=20

Т21=1+1+3+3+3+1+2+2+3+1+1+1=22

Т22=1+1+3+3+3+1+2+1+2+1+1+1=20

Т23=1+1+3+3+3+1+2+1+1+3+1+1=21

Т24=1+1+1+1+1+3+1+2+2+3+1+1+1=19

Т25=1+1+1+1+3+1+2+1+2+1+1+1=16

Т26=1+1+1+1+3+1+2+1+3+1+1=16

Т27= 1+1+3+2+3+1+2+2+3+1+1+1=21

Т28=1+1+3+2+3+1+2+1+2+1+1+1=19

Т29=1+1+3+2+3+1+2+1+1+3+1+1=20

Т30=1+2+2+2+3+1+2+2+3+1+1+1=21

Таким чином мінімальна кількість днів складає-12, а максимальна -25.

Висновок

Виконання курсового проекту посприяло закріпленню знань з курсу „Управління проектами”. В роботі було розглянуто управління проектом надання нових послуг, а саме відкриття нового маршруту.

Отримані розрахунки дозволили визначити більш привабливий проект, що має економічну доцільність та вигоду.

Таким чином, за допомогою методів і засобів управління проектами можна:

Ш Розробити і обґрунтувати концепцію проекту;

Ш Оцінити ефективність проекту з урахуванням факторів ризику і невизначеності;

Ш Виконати техніко-економічне обґрунтування проекту;

Ш Здійснити системне планування проекту на всіх фазах його життєвого циклу;

Ш Забезпечити ефективний контроль і регулювання, а також управління змінами, яких неможливо уникнути в ході реалізації проекту на підставі сучасних інформаційних технологій.

Тільки комплексне вивчення і контроль всіх складників проекту дозволяє повністю реалізувати задуми і досягти всі поставлені цілі підприємства, досягти бажаних результатів реалізації проекту і в подальшому отримувати прибуток.

ВАТ «АТП 15» було запропоновано відкриття двох нових маршрутів. Після проведення всіх розрахунків визначено більш привабливий проект, що має економічну доцільність та вигоду, це - маршрут «Б».

Використана література

1. Волков І.М., Грачова М.В. Проектний аналіз. Підручник для вузів. - М: 1998 - 423 с.

2. Горохів Н.Ю., Малев В.В. Бізнес-планування й інвестиційний аналіз. М.: Філін, 1998-208 с.

3. Кобиляцький Л.С. Управління проектами. МАУП, К. - 2002. 198 с.

4. Фінансовий бізнес-план: Навчальний посібник / Під ред. В.М. Попова. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 480 с.

5. Шапиро В.Д. і ін. Управління проектами. Пос.: Два, Три, 1996. 610 с.

Размещено на Allbest.ru