Формування та виконання дохідної частини місцевого бюджету

, (3.2)

де yi - і-та точка на прямій, яка відповідає значенню хі.

За критерієм найменших квадратів невідомі параметри b0 та b1 знаходяться таким чином, щоб мінімізувати , звідси:

(3.3)

де - сума квадратів відхилень;

уі - вектор спостережень за обсягом доходів бюджету;

b0, b1 - невідомі параметри регресійної моделі;

хі - вектор спостережень за часовим періодом;

f(b0, b1) - функція від двох невідомих.

Мінімізація функції (3.3) визначає формулу для розрахунку параметра b1:

 (3.4)

де n - кількість періодів спостережень (років);

хі - рівень динамічного ряду (номер року);

уі - фактичне значення обсягу доходів у і-тому році;

- середня хронологічна;

- середній рівень доходів бюджету у досліджуваний період.

У формулі 3.4 чисельник - це коефіцієнт варіації між величинами х та у (cov(x,y)), а знаменник - дисперсія величин х (var(x)), звідси:

, (3.5)

При цьому параметр b0 (перетин) знаходиться за формулою:

(3.6)

де b0, b1 - невідомі параметри регресійної моделі;

- середній рівень доходів бюджету у досліджу вальний період;

- середня хронологічна.

Таким чином, розрахунок параметрів b0 та b1 за методом найменших квадратів дає можливість представити у явному вигляді регресію "у" від "х", де і побудувати модель, яка дозволяє прогнозувати обсяг доходів місцевого бюджету. Адекватність даної моделі можна перевірити за допомогою F - критерію Фішера, для чого необхідно здійснити такі розрахунки:

1) на першому етапі розрахуємо величину F - відношення:

(3.7)

де MSR - середній квадрат, який можна визначити з регресійної моделі;

MSE - середній квадрат помилок;

1, n-2 - ступені вільності відповідно MSR і MSE.

При цьому MSR та MSE. Розраховуються за формулами:

, (3.8)

де SSR - сума квадратів, що визначає регресію;

1 - ступінь вільності SSR;

(3.9)

де SSE - сума квадратів помилок;

n-2 - ступені вільності SSE;

2) на другому етапі необхідно задати рівень значимості ;

3) за статичними таблицями F - розподілу Фішера за визначеними ступенями вільності і рівнем значущості обчислити критичне значення F (Fкр);

4) якщо F>Fкр, то побудована регресійна модель адекватна реальній дійсності і її можна використовувати для прогнозування обсягу доходів місцевого бюджету.

За допомогою даної моделі здійснимо прогноз дохідної частини бюджету Ленінського району міста Харкова на 2010, 2011 роки. Для цього було використано звітні дані за попередні чотири роки в млн. грн. Для зручності здійснення розрахунків, кожному часовому періоду (року) присвоєно порядковий номер, який і використовується при обчисленні окремих показників регресії (2006 рік - "1", 2007 рік - "2", 2008 рік - "3", 2009 рік - "4").

Розрахуємо за методом найменших квадратів невідомі параметри b0 та b1 простої лінійної моделі , що відображає залежність обсягу доходів бюджету району (у) від часового періоду (х). Показники, необхідні для подальшого обчислення параметрів b0 та b1, наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Показники, необхідні для розрахунку параметрів b0, b1

Здійснимо розрахунки згідно з формулою 3.4:

;

;

;

Визначимо дисперсію величин "х" за формулою 3.4:

;

Визначимо коефіцієнт коваріації між величинами "х" та "у" за формулою 3.4:

.

Тоді параметр bi дорівнюватиме:

.

Розрахуємо параметр b0:

Запишемо у явному вигляді регресію, що відображає зміну обсягу доходів бюджету району у часовому розрізі:

(3.10)

де y - прогнозні значення обсягу доходів в х-періоді.

Прогнозний обсяг доходів бюджету Ленінського району м. Харкова в 2010 та 2011 роках (за умови, що порядковий номер 2010=5, 2011=6) становитиме у млн. грн.:

Графічне зображення регресійної моделі, що відображає зміну обсягу доходів Ленінського району в часовому періоді представлено на рисунку 3.1 (згідно даних підрозділу 2.2). В 2006 році фактичні доходи складали 85,6 млн. грн.; в 2007 - 88,8 млн. грн.; в 2008 - 112,7 млн. грн.; в 2009 - 126,6 млн. грн.

Рисунок 3.1 - Обсяг доходів бюджету Ленінського району міста Харкова, млн. грн.

Перевіримо адекватність даної моделі за допомогою F-критерію Фішера. На першому етапі розрахуємо величину F-відношення, розрахункові показники для обчислення якого відображені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Показники, необхідні для розрахунку F- відношення

Розрахуємо показники, необхідні для визначення величин F-відношення:

За таблицею F-розподілу знаходимо критичне значення Fкр з 1 та 2 ступенями вільності, задавши попередньо рівень довіри 95% або рівень значимості (помилки) 5%. Це буде точка F(1;2;0,95)=18,51. Розраховане значення F(1,2)=82,30; а табличне значення F(1;2;0,95)=18,51. Отже, F>Fкр, що дозволяє зробити висновок про адекватність побудованої моделі реальної дійсності.

Таким чином, запропонована вибіркова регресійна модель може використовуватися для прогнозування дохідної частини місцевого бюджету, зокрема бюджету району. Побудована модель свідчить про те, що доходи бюджету району мають тенденцію до зростання, прогнозний обсяг дохідної частини на 2010, 2011 роки складає відповідно 193,83 та 204,15 млн. грн. Таким чином, в результаті написання оптимізаційного розділу може зробити наступні висновки. Згідно з Конституцією про застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі метою його запровадження є встановлення безпосереднього зв'язку між виділянням бюджетних коштів та результатами їх використання. Застосування цього методу спрямовано на забезпечення прозорості бюджетного процесу, що чітко визначає цілі і завдання, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм.

Фінансове планування (особливо прогнозування) є важливим інструментом управління і надає реальні переваги органам місцевого самоврядування в організації бюджетного процесу на місцевому рівні.

Прогнозування має важливе значення в процесі формування дохідної бази місцевих бюджетів. Розроблення адекватних економетричних моделей є одним з актуальних напрямків прикладної економетрики. Прогнозування доходів місцевих бюджетів призначено полегшити процес бюджетного планування, зробити його ефективнішим, сприяти збалансованості місцевих бюджетів.

ВИСНОВКИ

Згідно з Бюджетним Кодексом України бюджетна система України складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети відображають обумовлену адміністративним поділом і бюджетним устроєм держави сферу економічних відносин суспільства, пов'язаних із формуванням, розподілом і використанням централізованих грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і призначених для соціально-економічного розвитку конкретних регіонів країни.

Місцеві бюджети займають не лише важливе місце у бюджетній системі, але й одне з центральних місць в економічній системі кожної країни. Місцеві бюджети слід розглядати як важливу фінансову категорію, основу якої становить система фінансових відносин, а саме: відносини між місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на даній території; відносини між бюджетами і населенням даної території, що складаються при мобілізації й витраченні коштів місцевих бюджетів; відносини між місцевими бюджетами різних рівнів щодо перерозподілу фінансових ресурсів; відносини між місцевими і державним бюджетом.

Трактування поняття "місцевий бюджет" не має єдиного визначення. У Бюджетному кодексі України, різноманітних законах та працях вчених-економістів поняття "місцевий бюджет" визначається по різному Згідно з Бюджетним Кодексом України [2, с. 56] доходи місцевого бюджету класифікуються за розділами: податкові надходження; неподаткові надходження, операції з капіталом; офіційні трансферти.

Доходи місцевих бюджетів за економічною природою поділяються на: власні - це доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади; передані - це доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищого територіального рівня; закріплені - це одна з форм переданих доходів місцевим органам влади на стабільній довгостроковій основі; регульовані - це одна з форм доходів, що передаються центральною владою місцевим органам влади або з бюджетів територій вищого адміністративного рівня до бюджетів нижчого адміністративного рівня. Дохідна частина місцевого бюджету складається з загального фонду бюджету - усі доходи бюджету, визначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не призначені для конкретної мети; спеціального фонду бюджету - гранти та дарунки, одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; резервного фонду - не більше 1% загального фонду місцевих бюджетів. Самостійною статтею доходів місцевих бюджетів є дотації, субвенції і субсидії.

Дотації - форма централізованого регулювання доходів і видатків підприємств, організацій, установ, а також бюджетів, планові витрати котрих перевищують отримані доходи, у вигляді надання грошових коштів, які компенсують збитковість. Субвенції - цільова допомога, вид державного сприяння місцевим органам влади або окремим галузям господарства, яка надається для вирішення певних задач. Субсидії - фінансова допомога, яка надається частіше всього за рахунок коштів державного бюджету місцевим органам влади, юридичним і фізичним особам, іншим державам. Найбільш вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок з доходів фізичних осіб.

Сучасний стан місцевих бюджетів України характеризується низькою часткою дохідних джерел, які не розраховуються при розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів і якими місцеві органи влади можуть розпоряджатися самостійно, виходячи з пріоритетів розвитку адміністративно - територіальної одиниці В світовій практиці існують три основні моделі організації бюджетної системи: перша базується на принципах автономії кожного рівня влади, повному розмежуванні різних податків між територіальними рівнями і закріпленні їх за відповідними бюджетами; друга базується на фіксованому пайовому розподілі основних податків між різними територіальними рівнями; третя базується на тому, що у державі різні рівні влади застосовують спільну базу оподаткування.

Зарубіжний досвід побудови бюджетних систем і способів фінансування місцевих органів влади дозволяє зробити певні висновки щодо реформування бюджетної системи в Україні, що в свою чергу полегшить її перехід до ринкової економіки.

Еволюція місцевих податків пройшла певний шлях і на сьогодні вони є значною фінансовою підтримкою для місцевого самоврядування. Зарубіжний досвід місцевого оподаткування може служити для України орієнтиром при виборі переліку місцевих податків і зборів, а також при встановленні пільг щодо них. У світовій практиці нагромаджено багатий досвід місцевого оподаткування. Безумовно, застосування досвіду набутого розвиненими країнами протягом тривалого часу (більше двох століть) потребує певної етапності в реформуванні вітчизняної системи місцевого оподаткування з урахуванням особливостей розвитку країни.

Сучасна система формування місцевих бюджетів за рахунок переважно місцевих податків і зборів в Україні не відповідає загально визначеним світовою практикою критеріям самодостатності й економічної доцільності. Місцеві податки і збори, їхні ставки не враховують реальних можливостей платників. Це негативно позначається на дотриманні принципів єдності, повноти, достовірності, гласності, прозорості бюджетного устрою України в цілому.

Існують три етапи планування доходів місцевих бюджетів: перший - місцеві органи влади самостійно прогнозують надходження від податків і зборів, які надходять від місцевих платників податків; другий - фінансові органи облдержадміністрацій отримують розраховані містами та районами показники й розраховують податкову базу регіону в цілому та її структуру за окремими податками та зборами; третій - Міністерство фінансів отримує регіональні дані й визначає загальну податкову базу країни та її структуру за окремими податками та зборами.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України: Прийнята на п`ятій сес. Верхов. Ради України 28 черв/ 1996 р. // Відомості Верховної ради України. - 1996. - № 30. - С. 141.

2. Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 08.12.2004 р. № 2222-ІV // Голос України. - 2004. - № 233.

3. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-ІІІ.- К.: Кондор, 2001. - 90 с.

4. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV. - Х.: Одіссей, 2003. - 248 с.

5. Про Державний бюджет України на 2007 рік: Закон України від 23.12.2006 р. № 2285-ІV // Уряд. кур`єр. - 2006. - № 249. - С. 9-16.

6. Про Державний бюджет України на 2008 рік: Закон України від 20.12.2007 р. № 3235-ІV // Голос України. - 2007. - № 354. - С. 8-15.

7. Про Державний бюджет України на 2009 рік: Закон України від 24.12.2008 р. № 112-V // Урядовий кур`єр. - 2008. - № 228. - С. 6-12.

8. Про Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України від 05.10.2000 р. № 143/2000 // Уряд. кур`єр. - 2000. - № 112. - С. 5-12.

9. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 28.04.2001 р. № 147/8 // Уряд. кур`єр. - 2001. - № 19. - С. 24-31.

10. Про місцеві ради народних депутатів та місцеве регіональне самоврядування: Закон України від 14.03.1992 р. № 48/92-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 28. С. 318-457.

11. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 14.07.1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. С. 379-429.

12. Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування: Закон України від 15.07.1997 р. № 452/97 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 30. - С.346-472.

13. Про систему оподаткування: Закон України від 18.02.1997 р. № 77/97- ВР // Відомості Верховної ради України. - 1997. - № 16. - С.255-262.

14. Про порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів: наказ Держ. казначейства України від 04.11.2002 р. № 205 // Нормативні акти з фінансів і податків. - 2002. № 12. С.18.

15. Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15.05.2009 р. №1334-VI - ВР // Відомості Верховної ради України. - 2009. - № 14. - С.255-262.

16. Бабіч Т. Запровадження елементів програмно-цільового методу в бюджетному процесі України / Т.Бабіч // Вісник Академії митної служби України. - 2008. - № 4. - С. 30-35.

17. Барецький В. Передумови реформування місцевих фінансів /В. Барецький // Наук. вісник Національної академії Держ. податк. служби України. - 2008. - № 27. - С. 72-77.

18. Бойцун Н. Є. Адаптація європейського досвіду управління фінансами в Україні / Н.Є. Бойцун // Фінанси України. - 2009. - № 5. - С. 6-11.

19. Василик О. Д. Державні фінанси України: Підруч. / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К.: ЦНЛ, 2003. - 608 с.

20. Василик О. Д. Бюджетна система України: Підруч. / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К.: ЦНЛ, 2004. - 544 с.

21. Гушта О. В. Порядок формування та використання коштів місцевих бюджетів / О. В. Гушта // Фінанси України. 2009. - № 1. - С. 10-15.

22. Гончаренко О. В. Формування бюджетів самоврядування в контексті реформи міжбюджетних відносин / О. В. Гончаренко // Зб. Наук. праць НДФІ при Міністерстві фінансів України. - К. - 2009. - вип. 1-2. - С. 11-21.

23. Дем`яншин В. Г. Бюджетне планування та його особливості в умовах ринкових перетворень / В. Г. Дем`яншин // Світ фінансів. - 2008. - № 1. - С. 62-71.

24. Жемеренко Є. В. Використання коштів місцевих бюджетів / Є. В. Жемеренко // Фінанси України. - 2008. - 3 6. - С. 12-19.

25. Зайчикова В. В. Фінансова регіональна політика держави / В.В. Зайчикова // Фінанси України. - 2009 . № 6. - С. 28-35.

26. Іваненко В. О. Місце і роль місцевих податків та зборів у забезпеченні місцевого самоврядування / В. О. Іваненко // Фінанси України. - 2009. - № 4. С. 32-34.

27. Ільяшенко В. Фінансово-бюджетна система України та шляхи її трансформації / В. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2008. - № 5. - С. 38-42.

28. Катренко Л. А. Охорона праці: Навч. посіб. / Л. А. Катренко, Ю. В. Кіт, І. П. Пістун. - Суми: Університетська книга, 2004. - 496 с.

29. Кириленко О. П. Місцеві фінанси: Навч.посіб./ О. П. Кириленко. - Тернопіль. - 2004. - 192 с.

30. Кондратюк С. Я. Послуги Державного казначейства: сутність і тенденції розвитку / С. Я. Кондратюк // Фінанси України. - 2008. № 1. С. 16-20.

31. Кузьмін О. Регіональні бюджети: способи формування та використання в управлінні / О. Кузьмін, О. Мельник // Регіональна економіка. - 2010. - № 2. - С. 189-202.

32. Кульчицький М. І. Формування та використання бюджету за програмно-цільовим методом / М. І. Кульчицький, З. В. Перун // Фінанси України. -2010. - № 3. С. 78-83.

Размещено на Allbest.ru