Антикризове фінансове управління на підприємстві (на прикладі приватної виробничо-комерційної фірми "Адлер")

2.2 Діагностування банкрутства підприємства

Банкрутство або фінансова неспроможність - це нездатність боржника в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями або виконати обов'язкові платежі до бюджетів всіх рівнів і в позабюджетні фонди. Банкрутство є наслідком перевищення зобов'язань над ліквідними активами. Головними причинами банкрутства є: прострочена заборгованість перед бюджетом; кредиторами; незадовільна робота по фінансуванню і кредитуванню. Банкрутство може викликати високе податкове навантаження і інші причини.

Банкрутство є невід'ємною частиною ринкового конкурентного середовища, змушує суб'єктів ринкових відносин приймати заходи по забезпеченню фінансової стійкості (формування резервного фонду).

Банкрутство для підприємств - це нездатність задовольнити вимогу кредиторів за грошовими зобов'язаннями або сплаті обов'язкових платежів протягом трьох місяців з моменту настання дати їх виконання, а для підприємств суб'єктів природної монополії термін виконання зобов'язань встановлено на шість місяців.

Для діагностування банкрутства підприємства скористаємося моделлю Альтмана. Відповідно до розрахунків за формулою (1.1) результати аналізу оформимо в таблиці (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Коефіцієнт прогнозування банкрутства приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер»

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.
1	2	3	4
X1	0,4352	0,4448	0,4137
X2	0,0067	0,0083	0,0209
X3	0,0026	0,032	0,0075
X4	0,6421	0,6672	0,5365
X5	0,00559	0,00589	0,00749
Коефіцієнт Альтмана	1,86219	1,05719	0,87984

*Джерело: розрахунки автора.

З табл. 2.2. видно, що коефіцієнт Альтмана має стійку негативну динаміку. За результатами діяльності за 2009 рік значення коефіцієнта 1,86219 говорить про високу ймовірність банкрутства, а на 2011 рік даний коефіцієнт склав 0,87984, що говорить про дуже високу ймовірність банкрутства. Ці дані знаходяться в логічного взаємозв'язку з даними щодо аналізу чистих активів підприємства (табл. 2.3. колонка 2), даними з аналізу фінансової стійкості (див. табл. 2.3. колонка 8), даними з аналізу платоспроможності, а також даними по аналізу рентабельності (табл. 2.3. колонка 11). У кожній зі згаданих частин аналізу існують серйозні проблеми, що не могло не відбитися на коефіцієнті Альтмана, так як цей коефіцієнт аналізує багато аспектів діяльності підприємства.

Тепер нам необхідно проаналізувати сам коефіцієнт Альтмана на предмет придатності його використання в умовах легкої промисловості України. Справа в тому, що коефіцієнт Альтмана був розроблений американським економістом для застосування в умовах американської економіки і багато в чому не враховує реалій функціонування придністровських підприємств та особливостей вітчизняного обліку. Зазначені критичні рівні коефіцієнта Альтмана актуальні при його розрахунку, виконаному на базі американських GAAP (General Accepted Accounting Principles - Стандарти бухгалтерського обліку, що застосовуються в США і деяких інших країнах). GAAP відрізняється (зокрема, від Міжнародних стандартів фінансової звітності) тим, що в GAAP детально регулюється порядок обліку тих чи інших практичних ситуацій

Незважаючи на відносну простоту використання цієї моделі для оцінки рівня кризи, хотілося б звернути увагу на те, що застосування моделі Альтмана у викладеному вигляді не дозволяє отримати об'єктивний результат в наших умовах.

1) Перш за все, при розрахунках показників рівня рентабельності, прибутковості та оборотності активів в умовах інфляції не можна використовувати балансову вартість цих активів, так як в цьому випадку всі розглянуті показники будуть штучно завищені. Тому при розрахунках повинна бути використана відновлювальна (ринкова) вартість цих активів.

2) При розрахунку коефіцієнта співвідношення використовуваного капіталу власний капітал повинен бути також оцінено по відновлювальної (ринкової) вартості з урахуванням його авансування в різні активи (основні фонди, нематеріальні активи, запаси товарно-матеріальних цінностей тощо).

3) При розрахунку відносини чистого робочого капіталу до активів корективи повинні бути внесені в обидва показники. Сума чистого робочого капіталу повинна бути зменшена на суму внутрішньої кредиторської заборгованості, яка носить стабільний характер і не може служити загрозою банкрутства. Сума активів повинна бути скоригована з урахуванням вищевикладених вимог.

Нарешті, сама система коефіцієнтів значущості окремих факторів в умовах нашої економіки повинна бути переглянута. Так, навряд чи можна погодитися з тим, що рівень прибутковості активів в наших умовах (особливо в умовах високого рівня монополізації окремих ринків) більш ніж в п'ять разів перевершує за значимістю коефіцієнт співвідношення різних видів використовуваного капіталу, що визначає фінансову стійкість підприємства. Крім того, значення кожного з цих коефіцієнтів повинні бути в наших умовах диференційовані з урахуванням галузевих особливостей діяльності підприємств (у закордонній практиці в такої диференціації немає такої високої необхідності у зв'язку з вільним міжгалузевим переливом капіталу в цілях вирівнювання норми прибутку). Коригування коефіцієнтів значимості окремих факторів є найбільш настійною вимогою при використанні моделі Альтмана в наших умовах для об'єктивної оцінки загрози банкрутства підприємства.

З усього вище сказаного випливає необхідність зробити деякі висновки. По-перше, необхідно здійснити детальний аналіз діяльності приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер» для виявлення тих специфічних факторів, які впливають на можливість виникнення банкрутства. Цей аналіз допоможе привести в логічне відповідність поступова зміна показника коефіцієнта Альтмана і ті зміни, які відбулися на підприємстві в цей проміжок часу (2010-2012 рр.). По-друге, виявити фактори, характерні саме для даного підприємства, які можуть призвести до банкрутства або погіршення фінансового стану підприємства в майбутньому. Важливість шуканого елемента досить значна, тому що він є тим важелем впливу, впливаючи на який можна знижувати ступінь можливості виникнення банкрутства.

2.3 Оцінка фінансового стану приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер»

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» [3], до складу річної бухгалтерської звітності включаються:

- бухгалтерський баланс - форма № 1. Баланс - головна форма бухгалтерської звітності. Він показує стан активів підприємства та джерела їх формування на певну дату.

- звіт про фінансові результати та їх використання - форма № 2. Звіт про фінансові результати та їх використання містить інформацію про процес формування та використання прибутку за певний період часу. Дані форми № 2 об'єднують показники балансу на початок і кінець звітного періоду.

- звіт про зміни власного капіталу - форма - № 3. Звіт про зміни власного капіталу повинен розкривати додаткові дані про зміни в капіталі (статутному, додатковому, резервному, нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)) організації (залишки на початок звітного року, надходження (зменшення) за звітний період, залишки на кінець звітного року).

Згадані вище документи представлені в другому, третьому і четвертому додатку відповідно. Вони є основою для проведення розрахунків та багатостороннього аналізу фінансової діяльності приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер».

- звіт про рух грошових коштів - форма № 4. Звіт про рух грошових коштів (форма № 4) відображає залишок грошових коштів на початок року, надходження і витрату протягом року, залишок на кінець року.

- додаток до бухгалтерського балансу - форма № 5 - включає дев'ять розділів, що відображають рух власного і позикового капіталів, дебіторської і кредиторської заборгованості та ін..

- звіт про цільове використання грошових коштів - форма № 6 - застосовується некомерційними організаціями, де вони відображають дані по основній (статутний) діяльності про залишки коштів, раніше надійшли в якості вступних, членських, добровільних внесків, дані про надходження таких коштів та їх витрачання в Протягом звітного періоду і залишки на кінець звітного періоду.

Ці документи є базою для здійснення повного багатостороннього аналізу. Отже, проаналізуємо діяльність підприємства за такими основними напрямами: майновий стан, склад, структура і динаміка довгострокових і оборотних активів підприємства, аналіз джерел фінансування діяльності підприємства, структура капіталу, середньозважена вартість капіталу, аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, аналіз прибутку і рентабельності, як основних факторів ефективності функціонування підприємства.

Майновий стан підприємства. Економічний потенціал організації може бути охарактеризований двояко: з позиції майнового стану підприємства і з позиції його фінансового положення. Обидві ці сторони фінансово-господарської діяльності взаємопов'язані - нераціональна структура майна, його неякісний склад можуть привести до погіршення фінансового становища і навпаки. Стійкість фінансового положення підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в активи.

В процесі функціонування підприємства величина активів, їх структура зазнають постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про які мали місце якісні зміни в структурі засобів та їх джерел, а також динаміці цих змін можна отримати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу звітності. Вертикальний аналіз показує структуру засобів підприємства і їх джерел. Вертикальний аналіз дозволяє перейти до відносних оцінок і проводити господарські порівняння економічних показників діяльності підприємств, що розрізняються по величині використаних ресурсів, згладжувати вплив інфляційних процесів, що спотворюють абсолютні показники фінансової звітності. Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження). Як правило, беруться базисні темпи росту за ряд років (суміжних періодів), що дозволяє аналізувати не тільки зміну окремих показників, але і прогнозувати їх значення. Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому на практиці не рідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру бухгалтерської звітності, так і динаміку окремих її показників. Обидва ці види аналізу особливо цінні при міжгосподарських порівняннях, тому що дозволяють порівнювати звітність різних по виду діяльності та обсягами виробництва підприємств.

Актив балансу містить відомості про розміщення капіталу, наявного в розпорядженні підприємства. Основною ознакою угруповання статей активу балансу вважається ступінь їхньої ліквідності. За цією ознакою всі активи поділяються на довгострокові (основний капітал) та поточні (оборотні) активи. Розміщення коштів підприємства має велике значення. Від того, які кошти вкладені в основні та оборотні кошти, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і сфері обігу, в грошовій і матеріальній формі, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, отже, і фінансовий стан підприємства. Тому в процесі аналізу активів підприємства в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі, структурі і дати їм оцінку (табл. 2.3.)

Таблиця 2.3. Аналітичне угруповання і аналіз статей активу балансу, у грн.*

Актив балансу	Кінець 2009 р.	Кінець 2010	Кінець 2011	Зміна 2010 р. до 2009 р.	Зміна 2011 р. до 2010 р.
	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Усього майна (стр.300)	10531256	100	9472988	100	9660762	100	-1058268	-10,04	187774	+1,98
Позаобігові активи (стр.190)	5947376	56,47	5475905	57,8	5446297	56,37	-471471	-7,92	-29608	-0,54
Обігові активи (стр.290)	4583880	43,52	3997083	42,19	4214465	43,62	-586797	-12,80	217382	+5,43
У тому числі:	3514083		2903192		2981245
запаси (стр. 210)		33,36		30,64		30,85	-610891	-17,38	78053	+2,68
дебіторська залежність (стр. 230)	883101	8,38	1085711	11,46	1229587	12,72	202610	+22,94	143876	+13,25
грошові засоби (стр.260)	186696	1,77	8180	0,09	3638	0,05	-178516	-95,61	-4542	-55,52

*Джерело: розрахунки автора.

Таким чином, видно, що за три роки в складі майна підприємства відбулися значні зміни. Головним чином вони пов'язані з тим, що в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. відбулося суттєве скорочення загального розміру майна - приблизно на 10%. Як можна помітити з таблиці 2.3.1, в першу чергу це обумовлено значним (більш, ніж на 12%) зменшенням розмірів оборотних. Одночасно з цим відбувається сумірне зниження розміру необоротних активів підприємства - майже на 7%. До 2010 р. намітилася деяка позитивна тенденція, так як обсяг активів підприємства в порівнянні з 2010 р. збільшився на 1,98%. Варто також відзначити, що незважаючи на падіння розміру оборотних активів в 2009 р. в порівнянні з 2009 р. на 12%, до 2011 р. намічається тенденція збільшення обсягу оборотних активів в структурі активів (на 5,43%). Аналіз майнового стану підприємства неможливо проводити без аналізу його чистих активів. Фактично чисті активи - це власний капітал підприємства. Існує кілька варіантів визначення чистої вартості активів. Скористаємося одним з них, представленим у формулі (1.2.2), який розглядає чисте майно як вартість активів, зменшену на величину зобов'язань.

Здійснимо розрахунок чистих активів в динаміці за 2007-2009 р. (табл. 2.4)

Таблиця 2.4. Чисті активи підприємства, у грн.*

Показник	Кінець 2009 р.	Кінець 2010	Кінець 2011	Зміна 2010 р. до 2009 р.	Зміна 2011 р. до 2010 р.
				абс.	відн., %	абс.	відн., %
Усього активів (стр. 300)	10531256	9472988	9660762	-1058268	-10,04	187774	+1,98
Довгострокові зобов'язання (стр. 590)	0	0	0	0	0	0	0
Короткострокові зобов'язання (стр. 690)	6569347	5755029	6453445	-814318	-12,39	698416	+12,13
Чисті активи	3961909	3717959	3207317	-243950	-6,15	-510642	-13,73

*Джерело: розрахунки автора.

Як видно з табл. 2.4., до кінця 2010 р. розмір чистих активів знизився на 6,15%, що в абсолютному вираженні склало 243950. Зниження обумовлене з одного боку падінням загального обсягу активів (на 10,04%), а з іншого зниженням суми короткострокових зобов'язань. У 2011 р. спостерігається, що причиною зниження суми чистих активів на 13,73% стало відповідне збільшення суми короткострокових зобов'язань на 12,13% (рис. 2.1)

Рис. 2.1. Динаміка чистих активів по роках, у грн..

*Джерело: розрахунки автора.

Склад, структура і динаміка довгострокових активів підприємства. Важливе місце при оцінці фінансового становища того чи іншого підприємства займає аналіз, складу, динаміки та структури його основного капіталу (табл. 2.5). Основний капітал включає в себе основні засоби, дохідні вкладення в матеріальні цінності, нематеріальні активи, обладнання до установки, капітальні вкладення (незавершене будівництво), довгострокові фінансові вкладення та інші необоротні активи.

Таблиця 2.5. Склад, структура і динаміка основного капіталу приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер».

Найменування довгострокового активу	Кінець 2009 р.	Кінець 2010 р.	Кінець 2011 р.	Зміна 2010 р. до 2009 р.	Зміна 2011 р. до 2010 р.
	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Основні засоби (стр. 110)	4911026	82,57	4870366	88,94	4362585	80,1	-40660	-0,82	-507781	-10,42
Нематеріальні активи (стр. 130)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Устаткування до встановлення (стр. 140)	10689	0,17	10689	0,19	8805	0,16	0	0	-1884	-17,62
Капітальні вкладення, незавершене будівництво (стр. 150)	456681	7,67	14212	0,25	268165	4,92	-442469	-96,88	253953	x17,86
Довгострокові фінансові вкладення (стр. 160)	568980	9,56	580638	10,6	806745	14,81	11658	+2,04	226107	+38,94
Усього за розділом I балансу (стр. 190)	5947376	100	5475905	100	5446295	100	-471471	-7,92	-29610	-0,54

*Джерело: розрахунки автора.

Таким чином, найбільшу питому вагу в загальному обсязі позаобігових активів мають основні засоби. Така картина в цілому характерна для переважної більшості підприємств нашого регіону. За результатами розрахунків видно, що сума основних засобів з року в рік (з 2009 по 2011 рр.) падає - спочатку на 0,82%, що, звичайно, незначно, а після до 2011 року значно - на 10,42%. Значні коливання в сумі капітальних вкладень пов'язані з тим, що підприємство не стоїть на місці і вкладає частину своїх коштів в будівництво нових об'єктів. Аналізуючи загальну суму довгострокових активів, слід зазначити, що до 2009 р. в порівнянні з 2009 р. їх рівень знизився на 7,92%, а до 2011 р. в порівнянні з 2010 р. знизився на 0,54%. Остання зміна досить незначно і дозволяє нам зробити висновок про деяку стабільність, характерною для діяльності підприємства в цей проміжок часу.

Склад, структура і динаміка оборотних активів. Для забезпечення безперервності процесу виробництва будь-яка організація (підприємство) повинна мати у своєму розпорядженні певною сумою оборотних коштів. Між тим, під оборотними коштами розуміють вартість, авансовану у вигляді власних, позикових і залучених коштів, для формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу з метою забезпечення безперервності кругообігу в процесі розширеного відтворення. Елементи оборотних коштів безперервно переходять зі сфери виробництва в сферу обігу і знову повертаються у виробництво і т. д. Таким чином, перебуваючи в постійному русі, оборотні кошти трансформуються, змінюючись і переходячи з однієї форми в іншу. При цьому здійснюють безперервний кругообіг, який виражається в постійному відновленні процесу виробництва, що в свою чергу відбивається в балансі підприємства і служить основою для аналізу (табл. 2.6).

Як видно з наведеної табл. 2.6., короткострокові активи підприємства в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. знизилися на 12,8%, а до кінця 2011 р. підвищилися на 5,4%. Аналізуючи окремі елементи можна побачити, що найбільшу питому вагу в структурі короткострокових активів займають запаси. Динаміка зміни запасів (2010 р. в порівнянні з 2009 р. зниження на 17,38%, 2011 р. в порівнянні з 2010 р. збільшення на 2,68%) безпосередньо залежить від елементів, питома вага яких досить значний в сукупному обсязі запасів - це сировина і матеріали, а також готова продукція. По-перше, до 2010 р. обсяг сировини і матеріалів незначно (на 0,18%) збільшується, а до кінця 2011 р. значно падає на 20,54%; а по-друге, обсяг готової продукції до 2010 падає на 59, 87%, до кінця ж 2011 р. збільшується на 101%. Таким чином, простежується деяка динаміка в структурі запасів, яка характеризується великими розривами і відхиленнями. З одного боку, збільшення запасів є адекватною реакцією підприємства на мінливі, нестабільні умови ринкового середовища, в тому числі на високу інфляцію, з іншого боку, таке різке збільшення за статтями «Незавершене виробництво» і «Готова продукція» свідчать про те, що у підприємства існують деякі труднощі з реалізацією продукції.

Таблиця 2.6. Аналіз складу, структури і динаміки поточних активів, у грн.

Вид активів	Кінець 2009	Кінець 2010	Кінець 2011	Приріст 2010 до 2009	Приріст 2011 до 2010
	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Запаси, (стр. 210)	3514083	76,61	2903192	72,63	2981245	70,73	-610891	-17,38	78053	2,68
у тому числі сировина і матеріали (стр. 211)	1981150	43,21	1984855	49,65	1577095	37,42	3705	+ 0,18	-407760	-20,54
МШП (стр. 213)	233296	5,08	212780	5,32	243325	5,77	-20516	-8,7	30545	14,35
незавершене виробництво (стр. 214)	32063	0,69	44860	1,12	21195	0,5	12797	+39,91	-23665	-52%
готова продукція (стр. 215)	1000018	21,81	401216	10,03	808185	19,17	-598802	-59,87	406969	х1,01
товари (стр. 216)	267556	5,83	259481	6,49	331445	7,86	-8075	-3,01	71964	27,73
Дебіторська заборгованість, (стр. 230)	883101	19,26	1085711	27,16	1229585	29,17	202610	+22,94	143874	13,25
у тому числі покупці і замовники (стр. 231)	338886	7,39	597666	14,95	692565	16,43	258780	76,36	94899	15,87
Заборгованість дочірніх підприємств (стр. 234)	50569	1,1	0	0	0	0	50569	100%	0	0
інші дебітори (тр. 241)	493646	10,76	488045	12,21	537018	12,74	-5601	-1,13	48973	10,03
Грошові засоби, (стр. 260)	186696	4,07	8180	0,2	3638	0,08	-178516	-95,61	-4542	-55,52
у т.ч. каса (стр. 261)	319	0,006	857	0,02	1325	0,03	538	х1,68	468	54,60
розрахунковий рахунок (стр. 262)	222	0,004	5561	0,13	675	0,01	5339	х24,04	-4886	87,86
валютний рахунок (стр. 263)	186155	4,06	1762	0,04	1638	0,03	-184393	-99,05	-124	-7,03
Усього КА (стр. 290)	4583880	100	3997084	100	4214465	100	-586796	-12,8	217381	+5,4

*Джерело: дані підприємства і розрахунки автора.

Разом з тим слід мати на увазі й те, що політика накопичення запасів товарно-матеріальних цінностей неминуче веде до додаткового відтоку коштів внаслідок:

- збільшення витрат, що виникають у зв'язку з володінням запасами (оренда складських приміщень та їх зміст, витрати по переміщенню запасів, страхування майна тощо);

- збільшення витрат, пов'язаних з ризиком втрат через старіння і псування, а також розкрадань і безконтрольного використання товарно-матеріальних цінностей; загальновідомо: чим більший об'єм і термін зберігання майна, тим слабкіше (складніше) контроль за його збереженням;

- відволікання коштів з обороту, їх «омертвляння». Надмірні запаси припиняють рух капіталу, порушують фінансову стабільність діяльності, змушуючи керівництво підприємства в терміновому порядку вишукувати необхідні для поточної діяльності грошові кошти (як правило, дорогі).

Аналізуючи дебіторську заборгованість, питома вага якої в загальній структурі короткострокових активів досить-таки великий (до 29,17% до кінця 2011 р.) видно, що з року в рік спостерігається її зростання: 2009-2010 рр. на +22,94%, 2010-2011 рр. на +13,25%. Управління дебіторською заборгованістю є одним з напрямків політики управління оборотними активами. В умовах кризи, з яким зіткнулася світова економіка, деякі положення політики управління дебіторською заборгованістю можуть переглядатися. Сьогодні підприємство стикається з певними труднощами. З одного боку, спостерігається падіння попиту, а з іншого підприємства-контрагенти відчувають труднощі з оплатою. Для фірми «Адлер» характерно експортування більшої (95-98%) частини виробленої продукції. Тому проблему треба розглядати з урахуванням труднощів, викликаних світовою фінансовою кризою, що виникають за кордоном. У зв'язку з падінням попиту підприємство зацікавлене в тому, щоб зберегти темпи продажів на тому ж рівні, або вживає всіх зусиль, щоб темпи продажів упали якомога нижче - тому більш лояльно дивиться на можливість надання комерційного кредиту. З іншого боку, проблема часто посилюється неможливістю підприємств-контрагентів здійснювати розрахунки по відвантаженої продукції точно в строк. Істотне збільшення суми дебіторської заборгованості може порушити рівновагу фінансово-господарської діяльності підприємства і негативно позначитися на рівні його платоспроможності. З цієї точки зору, підприємству необхідно: контролювати стан розрахунків з покупцями, з відстроченим (простроченим) заборгованостях; по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців з метою зменшення ризику несплати одним або декількома великими покупцями; стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості; по можливості мінімізувати відстрочку платежу при реалізації продукції.

Нульова сума за статтею «Короткострокові фінансові вкладення» дозволяє зробити висновок про те, що підприємство взагалі не використовує цей спосіб вкладення коштів. На думку автора, такий підхід необґрунтований, адже подібні вкладення не знижують загальної ліквідності підприємства і здатні генерувати деякий прибуток.

Для оцінки рухливості коштів, які підприємство вкладає у формування запасів, розраховуються показники оборотності запасів - коефіцієнт оборотності запасів, і період обороту запасів. Чим швидше грошові кошти, вкладені в запаси, повертаються на підприємство у формі виручки від реалізації готової продукції, тим вище ділова активність організації.

Аналіз показників оборотності запасів і дебіторської заборгованості на фірмі «Адлер» (табл. 2.7) показує, що коефіцієнт оборотності запасів за аналізований період зростає - спочатку на 1,18, а потім на 2,19. Цей факт слід оцінити дуже позитивно. Це говорить про те, що підприємство проводить грамотну політику з управління запасами: підвищується їх мобільність, скорочуються витрати за складським обслуговування, скорочується ризик втрат, пов'язаних з псуванням запасів при зберіганні, з їх розкраданням.

Таблиця 2.7. Аналіз показників оборотності запасів і дебіторської заборгованості на привітній виробничо-комерційній фірмі «Адлер»

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Приріст 2010 р. до 2009 р.	Приріст 2011 р. до 2010 р.
1	2	3	4	5	6
Виручка від реалізації, грн.	2253 227	21504265	26167481	-648962	4663216
Середньорічна величина запасів, грн.	4006334	3208637,5	2942218,5	-797696,5	-266419
Коефіцієнт оборотності запасів	5,52	6,70	8,89	+1,18	+2,19
Період обороту запасів	65,21	53,73	40,49	-11,48	-13,24

*Джерело: розрахунки автора.

Таким чином, відбувається зменшення потреби в запасах (рис. 2.2) за рахунок підвищення ефективності їх використання і, як наслідок, вивільняється частина оборотних коштів, абстрактних на формування запасів.

Рис. 2.2. Динаміка величини запасів

Розглянемо, яким чином рішення в області політики управління запасами впливають на їх оборотність. (рис. 2.3).



Рис. 2.3. Зміна коефіцієнта оборотності запасів

У зв'язку зі збільшенням коефіцієнта оборотності запасів з року в рік поліпшуються показники періоду обороту - цей період скорочується з 65,21 в 2009 до 40,49 у 2011 р. Так як цей показник знаходиться в зворотній залежності з показником коефіцієнта оборотності запасів, спостерігається назад пропорційне зміна.

Аналіз джерел фінансування діяльності підприємства. Структура капіталу. Середньозважена вартість капіталу. Від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства. Для аналізу динаміки та структури позикового капіталу, співвідношення власного і позикового капіталу необхідні дані за всі три аналізованих року (табл. 2.8.)

Таблиця 2.8. Аналіз складу, структури і динаміки капіталу привітної виробничо-комерційній фірмі «Адлер», у грн.

Статті пасиву балансу	Кінець 2009	Кінець 2010	Кінець 2011	Приріст 2010 до 2009	Приріст 2011 до 2010
	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Капітал і резерви: (стр. 490)	3961909	37,62	3717959	39,24	3207317	33,19	-243950	-6,15	-510642	-13,73
Статутний фонд (стр. 410)	3687781	35,01	3687781	38,92	3687781	38,17	0	0	0	0
Додатковий капітал (стр. 420)	51197	0,48	51197	0,54	51197	0,52	0	0	0	0
Резервний капітал (стр. 430)	27	0,0002	2241	0,02	9338	0,09	2214	ув. в 82	7097	ув. в 3,16
Фонди (стр.440 )	222904	2,11	-23260	-0,24	-540999	-5,59	-246082	-110,39	-517739	ум. в 22,25
Прибуток (стр.470 )	1057550	10,04	1324444	13,98	1840719	19,05	266894	25,23	516275	+38,98
Довгострокові зобов'язання: (стр. 590)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Позики і кредити (стр. 510)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Інші ДЗ (стр. 520)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Короткострокові зобов'язання (стр. 690)	6569347	62,37	5755029	60,75	6453445	66,8	-814318	-12,39	698416	+12,13
Позики і кредити (стр. 610)	4346713	41,27	3961722	41,82	3278564	33,93	-384991	-8,85	-683158	-17,24
Кредиторська заборгованість, у т.ч.: (стр. 620)	2222634	21,10	1633960	17,24	3105423	32,14	-588674	-26,48	1471463	+90,05
поставщики і підрядники (стр. 621)	662887	6,29	398446	4,2	390925	4,04	-264441	-39,89	-7521	-1,88
заборгованість перед дочірніми товариствами (стр. 624)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
заборгованість перед персоналом (стр. 625)	909075	8,63	751737	7,93	1361139	14,08	-157338	-17,30	609402	+81,06
заборгованість перед соц. фондами (стр. 626)	356605	3,38	209015	2,2	378114	3,91	-147590	-41,38	169099	+80,90
заборгованість перед бюджетом (стр. 627)	206072	1,95	247334	2,61	354790	3,67	41262	+20,02	107456	+43,44
аванси отримані (стр. 629)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
інші кредитори (стр. 631)	87995	0,83	27428	0,28	620455	6,42	-60567	-68,8	593027	ув. в 21,62
Доходи майбутніх періодів (стр. 650)	0	0	159347	1,68	69458	0,71	159347	+100	-89889	-56,41
Резерви майбутніх видатків і платежів (стр. 660)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Усього пасивів (стр. 700)	10531256	100	9472988	100	9660762	100	-1058268	-10,04	187774	+1,98

*Джерело: розрахунки автора.

Як видно з табл. 2.8., найбільшу частку всіх джерел формує короткострокові зобов'язання, частка яких до кінця 2011 р. склала майже 67%, при тому, що власний капітал підприємства склав 33%. Найбільшу питому вагу у власному капіталі займає статутний фонд. В цілому, за підсумком балансу спостерігається падіння на 10% в 2010 р. в порівнянні з 2008, що ні в якій мірі не компенсується незначним збільшенням на 1,98% в кінці 2011 р. Позитивно можна розцінити збільшення швидкими темпами резервного капіталу, що існує на підприємстві для внутрішнього страхування господарської діяльності. Спочатку він збільшився в 82 рази (2010 р.), а потім збільшився ще в 3,16. Такий стрибкоподібний ріст обумовлений незначністю суми резервного капіталу на початок аналізованого періоду. Крім цього в структурі позикового капіталу спостерігаються деякі зміни. Так величина позик і кредитів до кінця 2010 р. знизився на 8,85%, а до кінця 2011 р. знизився 17,24%. Аналіз структури та динаміки капіталу привітної виробничо-комерційної фірмі «Адлер» показує, що головним джерелом фінансування діяльності підприємства є позиковий капітал, зокрема, короткострокові зобов'язання (рис. 2.3.4), так як довгострокових зобов'язань у даного підприємства немає.

Рис. 2.4. Динаміка короткострокових зобов'язань привітної виробничо-комерційної фірми «Адлер»

Незважаючи на те, що в динаміці короткострокових зобов'язань в 2010 р. спостерігається деякий спад (-12,39%) частка в загальній сумі пасивів знижується незначно (на 2%).

Тепер нам необхідно проаналізувати один з основних факторів виробництва - капітал (табл. 2.9.).

Таблиця 2.9. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу привітної виробничо-комерційної фірми «Адлер»

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.
1	2	3	4
Капітал, у т.ч.: (стр. 700)	10531256	9472988	9660762
власний капітал (стр. 490)	3961909	3717959	3207317
позиковий капітал (стр. 695)	6569347	5755029	6453445
Частка власного капіталу	37,62%	39,24%	33,19%
Частка позикового капіталу	62,37%	60,75%	66,8%
WACC	5587771,8897	4955107,2291	5375409,7723

*Джерело: розрахунки автора.

Як і будь-який фактор виробництва, капітал має певну вартість, під якою розуміється його прибутковість. Середньозважена вартість капіталу - це є загальна вартість всього капіталу, розрахована як сума відносної прибутковості власного капіталу і позикового капіталу, помножених на їх питомі частки в структурі капіталу.

Аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість - це складова частина загальної стійкості підприємства, збалансованість фінансових потоків, наявність засобів, що дозволяють організації підтримувати свою діяльність протягом певного періоду часу, у тому числі обслуговуючи отримані кредити і виробляючи продукцію. Багато в чому визначає фінансову незалежність організації.

Фінансова стійкість є показником платоспроможності в тривалому проміжку часу. На відміну від кредитоспроможності, є показником, важливим не зовнішнім, а внутрішнім фінансовим службам. Фінансова стійкість та її оцінка - один з найважливіших етапів фінансового аналізу в організації (табл. 2.10.). Основними показниками, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є наступні показники: коефіцієнт концентрації власного капіталу, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт концентрації позикового капіталу, коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів.

Таблиця 2.10. Коефіцієнти фінансової стійкості

Показник	Рекомендовані значення	2009 р.	2010 р.	2011 р.
1	2	3	4	5
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	>0,5	0,37	0,39	0,33
Коефіцієнт фінансової залежності	<2	2,65	2,54	3,01
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	<0,5	0,62	0,6	0,66
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів	<1	1,65	1,54	2,01

*Джерело: розрахунки автора.

Високі показники коефіцієнта концентрації позикового капіталу і низькі коефіцієнта власного капіталу вкрай негативно позначаються на фінансовій стійкості підприємства. Так як ці коефіцієнти знаходяться в зворотній залежності, аналізувати їх варто з точки зору переважання однієї з часток. Для фірми «Адлер» характерно переважання частки позикового капіталу. Це можна оцінити з одного боку як потенційно можливий ризик для підприємства, проте з іншого боку, це може свідчити про здатність підприємства залучати значні обсяги позикових і засобів та ефективно їх використовувати, отримуючи з них віддачу, що позитивно позначається на темпах економічного зростання підприємства. При цьому тенденцію на збільшення значень коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів підприємству слід розглядати як потенційно небезпечну для фінансової стійкості. В цілому рекомендації для фірми «Адлер» стосуватиметься частки позикового капіталу в структурі капіталу. На мою думку, ця частка повинна бути знижена до нормативного значення. Співвідношення позикових і власних коштів має бути приблизно 50% на 50%. В даному випадку при досить високих обсягах залученого капіталу підприємство буде достатньо фінансово стійким.

Аналіз платоспроможності підприємства. Крім фінансової стійкості підприємства, одним із критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися за своїми зовнішніми зобов'язаннями. Для визначення рівня платоспроможності підприємства аналізуються коефіцієнти ліквідності.

Коефіцієнти ліквідності - це відносні фінансові показники, що характеризують платоспроможність компанії в короткостроковому періоді, її здатність витримувати швидкоплинні зміни в ринковій кон'юнктурі і бізнес-середовищі. Розрахунки будемо здійснювати на підставі бухгалтерського балансу з максимальною деталізацією, у зв'язку з важливістю цих показників для аналізу платоспроможності підприємства.

Аналіз платоспроможності почнемо з розрахунку коефіцієнта загальної ліквідності. Даний коефіцієнт показує кредиторам потенційну забезпеченість короткострокової заборгованості грошовими коштами, що утворюються в результаті переходу оборотних активів підприємства в гроші. Фактично, цей коефіцієнт показує якою мірою оборотні активи підприємства покривають його короткострокову заборгованість або скільки рублів оборотних активів припадає на 1 гривню короткострокових боргів.

2009 рік:

К.загальної ліквідності _н.п. = 541569/6696419 = 0,8087

К.загальної ліквідності _к.п. =4583880/6569347 = 0,6977,

2010 рік:

К.загальної ліквідності _н.п. = 4583880/6569347 = 0,6977

К.загальної ліквідності _к.п. =3997083/5755029 = 0,6945,

2011 рік:

К.загальної ліквідності _н.п. = 3997083/5755029 = 0,6945

К.загальної ліквідності _к.п. =4214465 / 6453445 = 0,6530.

Нормативне значення даного коефіцієнта повинно бути більше або дорівнює 2. У разі відповідності значення коефіцієнта нормативного значення сума оборотних активів в два рази більше короткострокових зобов'язань і підприємство може погасити короткострокові зобов'язання в разі пред'явлення вимог контрагентами. Для фірми «Адлер» даний коефіцієнт на початок року практично в два рази нижче нормативного 0,808, а кінець року він знизився до 0,697. В даному випадку на початок року оборотних активів лише на 81% вистачає на покриття короткострокових зобов'язань, а на кінець року на 68%. До кінця 2009 року даний коефіцієнт незначно знизився до 0,694. У 2011 році також спостерігається зниження значення даного коефіцієнта до 0,6530. Аналізуючи значення даного коефіцієнта можна простежити що з 2009 по 2011 рік сума короткострокових зобов'язань знизилася з на початок 2009 року до на кінець 2011 року, що в абсолютному вираженні склало 243051, а у відносному 3,6%.

Наступним необхідно розрахувати показник, що характеризує реальну здатність підприємства отримувати грошові кошти в розмірі, необхідному для погашення короткострокової заборгованості - коефіцієнт поточної ліквідності. Цей коефіцієнт в першу чергу представляє інтерес для кредиторів, які хочуть бути впевненими, що позичальник у змозі своєчасно повертати отримані в борг грошові кошти. Нормативне значення не менше 0,7-0,8.

2009 рік:

К.поточної ліквідності _н.п. = (5415690 - 4498585) / 6696496 = 0,1369

К. поточної ліквідності _к.п. =(4583880 - 3514083) / 6569347 = 0,1628,

2010 рік:

К.поточної ліквідності _н.п. = (4583880 - 3514083) / 6569347 = 0,1628

К. поточної ліквідності _к.п. = (3997083 - 2903192) / 5755029 = 0,1900,

2011 рік:

К.поточної ліквідності _н.п. = (3997083 - 2903192) / 5755029 = 0,19007

К. поточної ліквідності _к.п. = (4214465 - 2981245) / 6453445 = 09106.

Для привітної виробничо-комерційної фірми «Адлер» значення даних коефіцієнтів значно нижче нормативних. Але незважаючи на це в динаміці спостерігається деяка позитивна тенденція. Значення даного коефіцієнта значно змінилося з 0,1369 на початок 2009 року до 0,1910 на кінець 2011 року. Що в абсолютному вираженні склало 0,05416, а у відносному 39,5%. При дотриманні даної тенденції підприємство досягне нормативного значення 0,7 приблизно до 2030 р.

Наступним коефіцієнтом для розрахунку буде коефіцієнт абсолютної ліквідності. Абсолютна ліквідність передбачає володіння підприємством грошовими коштами для розрахунку з контрагентами за строковими зобов'язаннями.

2009 рік:

К. абсолютної ліквідності _кп. = (186696+0+2222634) / 6569347 = 0,3667

2010 рік:

К. абсолютної ліквідності _н.п. = (186696+0+2222634) / 6569347 = 0,3667

К. абсолютної ліквідності _к.п. = (8180+0+1633960) / 5755029 = 0,2853,

2011 рік:

К. абсолютної ліквідності _н.п. = (8180+0+1633960) / 5755029 = 0,2853

К. абсолютної ліквідності _к.п. = (3638+0+3105428) / 6453445 = 0,4817.

Нормативне значення даного коефіцієнта 0,25-0,3. Для привітної виробничо-комерційної фірми «Адлер» цей коефіцієнт на початок року склав 0,3827, що означає можливість 38%-ного покриття термінових вимог, а на кінець року склав, що означає можливість 36% покриття термінових вимог з боку контрагентів. Даний коефіцієнт вище нормативного, що позитивно характеризує діяльність підприємства. Незважаючи на падіння значення даного коефіцієнта до кінця 2010 р. до 0,2853 до кінця 2011 р. значення даного коефіцієнта значно зросла навіть у порівнянні з 2008 і склало 0,4817. Таким чином, за 3 роки функціонування підприємства (з 2009 по 2011 рр.) значення коефіцієнта в абсолютному вираженні виросло на 0,099, а в процентному на 25,8%, що говорить про позитивну тенденцію в діяльності підприємства. Значення даного коефіцієнта за всі аналізовані роки вище нормативного, що дозволяє зробити висновок про те, що підприємство абсолютно ліквідне.

Аналіз прибутку і рентабельності. Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності. Прибуток - найважливіший показник, що характеризує фінансовий результат діяльності підприємства. Метою діяльності будь-якої комерційної структури в умовах ринкової економіки в кінцевому рахунку є отримання прибутку, здатної забезпечити її подальший розвиток. Аналіз динаміки чистого прибутку є одним з невід'ємних елементів фінансового аналізу (табл. 2.11.)

Таблиця 2.11. Аналіз формування чистого прибутку приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер»

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Приріст 2010 до 2009	Приріст 2011 до 2010
	абс.	., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Дохід (виручка) від реалізації (стр. 010)	22153227	91,98	21504265	93,85	26167481	97,56	-648962	-2,92	4663216	17,82
Собівартість проданої продукції (стр. 016)	21445818	89,04	20478555	89,37	24027890	89,58	-967263	-4,51	3549335	14,77
Комерційні видатки (стр. 040)	609962	2,53	581005	2,53	524889	1,95	-28957	-4,47	-56116	-10,69
Управлінські видатки (стр. 050)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Доходи за операціях з довгостроковими і поточними активами (стр. 070)	1310629	5,44	969660	4,23	289843	1,08	-340969	-26,01	-679817	ум. в 2,34
Витрати по операціях з довгостроковими і поточними активами (стр. 080)	892705	3,7	371483	1,62	295246	1,1	-521222	-58,38	-76237	-25,82
Операційні доходи (стр. 090)	48820	0,2	11502	0,05	16527	0,06	-37318	-76,43	5025	30,4
Операційні витрати (стр. 100)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Позареалізаційні доходи (стр. 110)	571637	2,3	426960	1,86	346342	1,2	-144677	-25,3	-80618	-23,27
Позареалізаційні витрати (стр. 120)	78278	0,3	156905	0,68	131449	0,4	78627	ув. в 1,004	-25456	-19,36
Надзвичайні доходи (стр. 140)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Надзвичайні витрати (стр. 150)	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Податок на прибуток і інші аналогічні платежі (стр. 170)	1028883	4,2	1292344	5,64	1768289	6,59	263461	25,6	+475945	+26,91
Прибуток, зо залишився у розпорядженні компанії (стр. 180)	28667	0,11	32100	0,14	72430	0,27	3433	11,97	+40330	+55,68
Сумарні доходи (стр. 010+070+090+110 +140)	24084313	100	22912387	100	26820193	100	-1171926	-4,86	+3907806	+14,57

*Джерело: розрахунки автора.

Аналіз формування чистого прибутку показує, що основними факторами, що визначають величину чистого прибутку, є виручка від реалізації і собівартість реалізованої продукції. Сумарне ж вплив всіх інших показників незначно. За всі аналізовані періоди воно не перевищує 10%. Аналізуючи основні фактори у визначенні величини чистого прибутку, зауважимо, що в 2010 р. спостерігаються спад на 2,92% величини виручки від реалізації і зниження собівартості проданої продукції на 4,51%. До кінця 2011 р. картина змінюється в кращу сторону: виручка від реалізації збільшилася на 17,82%, а собівартість проданої продукції зросла на 14,77%. Вплив цих факторів не могло не позначитися на показнику сумарного доходу. Так до кінця 2010 р. спостерігається зниження на 4,86%, а до кінця 2011 р. збільшення на 14%.

Також підприємство перебуває в певних взаєминах з державою, зокрема з бюджетом - здійснює сплату податків та інших аналогічних платежів. Автор вважає за необхідне проаналізувати вплив податків і податкових платежів на прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після здійснення розрахунків з бюджетом, так як вплив держави на підприємство і на галузь в цілому, здійснюється безпосередньо у встановленні ставок податків і податкових платежів. Аналіз впливу величини податкових платежів на величину чистого прибутку допомагає виявити причину певних змін величини чистого прибутку (табл. 2.12.).

Таблиця 2.12. Аналіз впливу величини податкових платежів на величину чистого прибутку приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер», у грн.

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Приріст 2010 до 2009	Приріст 2011 до 2010
	абс.	., %	абс.	відн., %	абс.	абс.	., %	абс.	відн., %	абс.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Прибуток до оподаткування (стр. 160)	1057550	100	1324444	100	1840719	100	266894	25,23	516275	38,98
Податок на прибуток і інші аналогічні платежі (стр. 170)	1028883	97,29	1292344	97,57	1768289	96,06	263461	25,6	475945	26,91
Прибуток, зо залишився у розпорядженні компанії (стр. 180)	28667	2,7	32100	2,42	72430	3,93	3433	11,97	40330	55,68

*Джерело: розрахунки автора.

Таким чином, частка чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства безпосередньо залежить від того податкового тягаря, яке воно несе

Тепер нам необхідно здійснити аналіз показників рентабельності (див. таблицю 2.13.). Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат і так далі Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами . Їх застосовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Найбільш часто на практиці використовуються наступні коефіцієнти рентабельності: рентабельність основних засобів - , рентабельність продажів, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу.

Таблиця 2.13. Аналіз показників рентабельності приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер»

Показатель	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Абсолютне відхилення (2009 р.до 2011 р.)	Відносне відхилення (2009р. до 2011 р.)
1	2	3	4	5	6
Виручка від реалізації, грн. Ф2 - (стр. 010)	22153227	21504265	26167481	4014254	18,12
Операційний прибуток, грн. Ф2 - (090-100)	48820	11502	16527	-32293	-66,14
Чистий прибуток, грн. Ф2 - (стр. 180)	28667	32100	72430	43763	ув. в 1,52
Середньорічна вартість основних засобів, грн. Ф1 - ((110поч.+110кін.)/2)	5042683,5	4890696	4616475,5	-426208	-8,45
Середньорічний розмір сумарних активів, Ф1 - ((300поч.+300кін.)/2)	10851735	1000212	9566875	-1284860	-11,84
Середньорічний розмір власного капіталу, грн. Ф1 - ((490нач+490кон)/2)	4218813,5	3839934	3462638	-756175,5	-17,92
ROFA	0,56%	0,65%	1,56%	1%	збільшився у 1,78 рази
ROS	0,22%	0,053%	0,063%	-0,157%	-71,36%
ROA	0,44%	1,14%	0,17%	-0,27%	-61,36%
ROE	0,67%	0,83%	2,09%	1,42%	збільшився у 2,11 рази

*Джерело: розрахунки автора.

Аналіз показників рентабельності дозволяє нам зробити вкрай невтішні висновки. Зокрема, аналіз показника рентабельності активів, в основі розрахунку якого лежить показник операційного прибутку, вкрай низький - 1,44% за результатами на 2009-й рік, а його негативна динаміка при досить явно вираженої тенденції до зниження не залишає можливості сподіватися на краще. ROA = 1,44% говорить про те, що на кожні сто рублів, вкладених у виробництво, припадає одну гривню і сорок чотири копійки чистого прибутку в рік. Це вкрай низький рівень рентабельності, значно більшу дохідність приносить розміщення грошових коштів у банківський депозит до запитання, де рівень прибутковості сягає 9-10%.

Таким чином, видно, що підприємству вкрай необхідно збільшувати рівень рентабельності своєї діяльності, вдаючись до різних способів: скорочення собівартості виробленої продукції, збільшенню продуктивності праці, підвищенню ефективності фінансової та операційної діяльності.

2.4 Антикризові заходи в діяльності підприємства

фінансовий управління економічний криза

Як і всі підприємства, приватна виробничо-комерційна фірма «Адлер» зіткнулася у 2009 році і наступних роках з негативним явищем сучасної економіки - світовою фінансовою кризою. Як і всередині підприємства, так і на державному рівні були прийняті різні заходи, спрямовані як на стабілізацію ситуації всередині підприємств, так і на ліквідацію наслідків кризи в державі в цілому. Відзначається також періодичність криз та їх системність [60 c. 2]. Це означає, що, по-перше, кризи в економіці - це закономірне явище, що виявляється через певні періоди, а по-друге, що такого роду явище не є суто «економічним». Тобто спостерігається зміна в багатьох сферах життя людини, починаючи від політики [60 c. 4], і закінчуючи психологією і моральністю [10 c. 62]. Система заходів, яка приймається на приватній виробничо-комерційній фірмі «Адлер» для протистояння кризі спрямована на нейтралізацію негативних наслідків, до яких відносять:

- Зниження попиту на продукцію;

- Масові звільнення;

- Зниження рівня оплати праці;

- Скорочення виробництва;

- Неможливість повернення раніше позичених підприємству або підприємством коштів;

- Недолік коштів для забезпечення основної діяльності;

- Неможливість сплати податків;

Деякі з цих проблем були вирішені підприємством, деякі чекають свого рішення. Розглянемо три основні негативні тенденції, виникнувши на підприємстві в цей період, і ті заходи, до яких підприємство вдався для їх нейтралізації.

Перша тенденція пов'язана з нестачею коштів, необхідних для здійснення своєї діяльності. Специфіка діяльності приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер» передбачає утворення великої суми дебіторської заборгованості, так як необхідно перевезти товар до Німеччини, Італії або Австрії. Виходячи з географічного принципу сегментації збуту, за яким 97% продукції підлягає експорту в країни далекого зарубіжжя, робимо висновок про значущості суми, яка могла «зависнути» при рефінансуванні дебіторської заборгованості. Ці кошти, а точніше їх брак, і є причиною таких відхилень як: нестача коштів, для забезпечення основної діяльності, зниження рівня оплати праці, скорочення виробництва, неможливість повернення раніше позичених підприємству коштів. Проаналізувавши вигоди від можливості використання кредиту приватній виробничо-комерційній фірмі «Адлер» у 2010 році привернуло даний кредит. Це пов'язано з пільговими умовами кредитування, що є одним із напрямів державної політики ліквідації наслідків кризи. Розглянемо дані умови:

- Плата за користування бюджетного кредиту для забезпечення виплат податків, зборів та інших обов'язкових платежів встановлюється в розмірі 6 відсотків річних.

- Відсутність простроченої заборгованості за раніше виданими бюджетних коштів на поворотній основі (бюджетним кредитами) і простроченої заборгованості по платежах до республіканського і місцевого бюджету станом на 1 жовтня 2008 року;

- Наявність висновку виконавчого органу державної влади, у віданні якого знаходяться питання економічної політики про проведення попередньої перевірки фінансового стану організації, на підставі якої буде виявлено негативний вплив світової фінансової кризи на економіку організації, що виразилося:

1) в зниженні обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) в IV кварталі 2010 року по відношенню до середньомісячного обсягу за січень-вересень 2009 року і прогнозованого зниження обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) в 2010 році по відношенню до планових показників на відповідний період ;

2) у скороченні показників ліквідності та фінансової стійкості організації на дату звітного періоду в порівнянні з аналогічним показником за станом на 1 жовтня 2009 року;

3) в зростанні на початок звітного періоду по відношенню до 1 жовтня 2009 року обсягу простроченої дебіторської заборгованості (тривалістю понад 3 місяці) або збільшенні залишків готової продукції через неможливість реалізації;

4) наявність дефіциту оборотного капіталу та його зростання в звітному періоді по відношенню до 1 жовтня 2009 року.

Кошти, отримані в результаті залучення кредиту, підприємство, в основному, направило на сплату податків. Таким чином, державний вплив на економіку в цьому періоді можна назвати успішним і своєчасним, так як 2010 рік вважається переломним роком світової фінансової кризи.

Друга тенденція пов'язана з проблемою кадрів на підприємстві. Справа в тому, що найбільш кваліфіковані кадри залишають підприємство першими в разі, якщо їх щось не влаштовує: будь то рівень заробітної плати, затримки розрахунків по заробітній платі чи умови праці. В період кризи ці негативні тенденції набувають більш виражений характер і можуть проявлятися систематично. Політика приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер» на час кризи полягала в мінімізації рівня звільнень, збереженні на підприємстві можливо більшого числа працівників. Необхідно відзначити, що в основу прийняття такої концепції лягли не лише економічні інтереси, а й деякі інші - моральні та етичні. Колектив працівників цехів - це на 97% жінки. Звільнення такою викликає обурення багато всім колективі і може спричинити масових звільнень. Це пов'язано з тим, що спеціальність швачки - досить-таки вузька, і багато хто з швачок працюють на підприємстві по 10-15 років. Природно, що за цей час вони набувають велике число однодумниць.

Третя тенденція пов'язана з недоліками фінансового менеджменту. На це я вважаю за потрібне зупинитися детальніше. Так як вище мною була поставлені дві мети: по-перше, здійснити детальний аналіз діяльності приватної виробничо-комерційної фірми «Адлер», по-друге, виявити фактори, характерні саме для даного підприємства, які можуть призвести до банкрутства або погіршення фінансового стану підприємства в майбутньому. Перша з поставлених цілей автором виконана. Тепер на основі даних цього аналізу необхідно досягти другої.