Для узагальнення всіх попередніх розрахунків обсягів робіт, витрат, джерел фінансування розробляється баланс грошових надходжень і витрат.

Бухгалтерський баланс прогнозується на кінець кожного року проекту. Прогнозування здійснюється на основі прогнозованого руху статей агрегованого балансу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”.

До ресурсів проекту відносяться трудові ресурси, обладнання, матеріали та грошові кошти. Планування ресурсів повинно означати визначення того, які ресурси та в якій кількості будуть використані на роботах проекту.

Розробка альтернативних варіантів бюджету дає можливість керівникові проекту не тільки вибрати найбільш доцільний варіант, але і ухвалити обґрунтовані рішення при контролі за використанням бюджету в процесі здійснення бюджету.

Оптимізація проектного бюджету має за мету контроль витрачання коштів на проект, що полягає в постійному порівнянні фактичних витрат з бюджетом. Порівняння запланованих витрат з реальними дає можливість керівникові проекту прогнозувати витрати на найближче майбутнє і виявляти можливі проблеми.

Суть контролю полягає в тому, щоб об'єктивно виявити існуючі дестабілізуючі чинники і прогнозувати можливість їх виникнення. Тільки в цьому випадку при виникненні відхилень від плану і бюджету вчасно будуть прийняті корегуючи заходи.

Основними завданнями бюджетного контролю є:

- отримання точних оцінок витрат;

- розподіл витрат в часі;

- підтвердження витрат;

- своєчасність звітності за витратами;

- виявлення помилкових витрат;

- підготовка звіту про фінансовий стан проекту;

- прогноз витрат.

Контроль витрат фінансових коштів здійснює спеціальна група контролю при керівнику проекту.

В першу чергу, процедура контролю направлена на визначення відхилень від плану, тому бюджетний контроль проекту сконцентрований на виконанні первинного бюджету і знаходженні відхилень від нього, а не на пошук економії витрат.

Порівняння фактичних витрат із запланованим бюджетом ведеться за наперед встановлюваними контрольними точками, за якими можна визначити, чи все йде так, як намічено. Як правило, плани і бюджети складаються на рік вперед, але це не означає, що потрібне цілий рік чекати, щоб з'ясувати, виконаний план чи ні. Тому контроль за виконанням плану і бюджету здійснюється регулярно.

Контроль за витрачанням фінансових коштів на проект здійснюється в такій послідовності:

- визначаються об'єми виконаних робіт;

- визначаються кошторисна вартість виконаних робіт;

- порівнюється кошторисна вартість виконаних робіт із кошторисною вартістю запланованих робіт;

- визначається вартість запланованих робіт;

- визначаються залишки кошторисної вартості;

- визначаються фактичні витрати за виконаними роботами;

- порівнюються фактичні витрати з кошторисною вартістю виконаних робіт;

- визначається економія або перевитрата фінансових коштів.

Якщо різниці між фактом і планом немає, то немає приводів для хвилювання.

Бюджетний контроль ґрунтується на детальному аналізі інформації про виконання і стан робіт. Керівникові проекту і менеджерові за контролем за витратами слід особливо звернути увагу на статті, за якими є істотні відхилення від бюджету. Потрібно уважно розглянути різні складові вартості робіт.

Інформація, що надходить з бухгалтерських рахунків, використовується для підготовки наступної звітності:

- внутрішньої звітність для щоденного планування, моніторингу і контролю;

- внутрішньої звітності для стратегічного планування;

- зовнішньої звітності для власників та інших зовнішніх організацій.

Зовнішні звіти мають спеціальну форму і процедуру обчислення. Підготовка таких звітів пов'язана з прийнятою системою бухгалтерського обліку.

Постійне порівняння фактичних результатів із запланованими дозволяє керівникові проекту оцінити результативність виконання проекту і встановити ступінь відповідності первинному плану.

Якщо в результаті контролю встановлюється, що бюджет виконується і відхилень немає, то виконання наступних робіт здійснюється відповідно до плану. Якщо ж встановлюється, що фактичні показники бюджету не відповідають плановим, необхідно знайти причину розбіжностей і визначити джерело наявних відхилень.

Для цього спочатку розглядають - чи реальний запланований бюджет, в ситуації, що склалася. Якщо виявиться, що він реальний, то вірогідною причиною його невиконання є недостатність контролю. В цьому випадку необхідно відкоригувати виконання робіт, привівши їх у відповідність з календарним планом і бюджетом.

Якщо ж унаслідок зміни загальної ситуації (наприклад, зміни цін) або через допущені помилки при плануванні або виконанні робіт стає неможливим виконання запланованого бюджету, то його необхідно переглянути і привести у відповідність з поточними обставинами. Переглянуті (відкоректовані) цифри називають прогнозами.

Тому процес бюджетного контролю полягає в порівнянні фактичних витрат з прогнозованою показниками, а останнього прогнозу з первинним бюджетом. На основі такого порівняння встановлюються параметри, до яких повинен бути приведений первинний бюджет, щоб відповідати змінним обставинам. Схема організації бюджетного контролю приведена на рисунку 2.4.

Робота над календарним планом і бюджетом не припиняється протягом всього часу виконання проекту. Зміни і відхилення реального стану подій від плану ведуть до створення нового календарного плану і до зміни вартості і бюджету.

Періодична зміна тривалості і бюджетів майбутніх робіт з урахуванням реальної ситуації створює можливість уникнути передчасного оптимізму в своєчасному виконанні проекту. Очікувані зміни вартості устаткування, матеріалів і заробітної плати повинні бути враховані при прогнозуванні вартості майбутніх робіт. Без урахування цієї зміни календарні плани і бюджети погіршуватимуться з часом. В той же час прогнозовані оцінки тривалості і вартості майбутніх робіт будуть перевірені тільки після їх виконання.

Рисунок 2.4 - Схема бюджетного контролю

В інвестиційному проекті завжди існує взаємозв'язок між часом і вартістю. При виконанні проекту відставання (затримки) впливають на вартість, а бюджетні проблеми у свою чергу можуть потребувати регулювання календарного графіка.

Зазвичай бюджет проекту і календарний графік розробляються різними групами виконавців. Керівник виконання проекту повинен вирішувати завдання встановлення зв'язку між цими двома групами. Складність інтеграції інформації про вартість і календарний графік інвестиційного проекту виникає через рівень деталізації, оскільки одна робота проекту може включати значне число елементів витрат.

Менеджери підприємства розуміють, що розрахунки часу, витрат і ресурсів повинні бути точними, в цьому випадку планування, складання графіків і контроль будуть ефективними. Отже, потрібно зробити все можливе, щоб первинні оцінки і розрахунки з виконання інвестиційних проектів були максимально точними, оскільки за відсутності розрахунків доводиться розраховувати тільки на успіх, а це неприйнятно для керівників проектами.

Складання проектного бюджету інвестиційного проекту та планування ресурсів і витрат є ключовими моментами практично для всіх аспектів управління проектом. Складання проектного бюджету - запорука успішного виконання кожного етапу «життєвого циклу» проекту. Проектне бюджетування забезпечує упевненість в тому, що всі завдання в проекті визначені, і розглядає проект з двох точок зору: з погляду проміжних результатів і з точки зору організаційної відповідальності.

Проектне бюджетування примушує керівників підприємства звертати увагу на реалістичні потреби в працівниках, устаткуванні і кошторисах. Використання проектного бюджетування надає підприємству могутні можливості контролю за проектом, в процесі реалізації якого виявляються певні відхилення від плану, визначає відповідальність і вказує на ту ділянку плану, де треба поліпшити роботу. Без впорядкованого проектного бюджету неможливі ні добре розроблений план проекту, ні система контролю. Проектне бюджетування служить базою даних для розвитку мережі проекту, яка дозволяє розрахувати роботу, персонал, устаткування, витрати.

3. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРОЕКТОМ ПІДПРИЄМСТВА

Акціонерне товариство Добре пиво, розташоване у одному з обласних центрів України, входить до числа найбільших в Україні пивоваренних компаній. Понад 90% акцій товариства належить закордонній компанії Global Brewery, яка є одним із світових лідерів у виробництві пива. Наприкінці 2005 р. АТ Добре пиво та його головний акціонер розглядали можливість розпочати випуск в Україні однієї з всесвітньо відомих марок пива концерну Global Brewery - світлого пива Excellent Lager. Були здійснені відповідні маркетингові дослідження та необхідні техніко-економічні розрахунки. Необхідний обсяг інвестицій у обладнання складав 400 тис. доларів США (2 млн. грн. по курсу 5 грн. за долар). Амортизація обладнання обчислюється за лінійною схемою і складає 12,5% початкової вартості на рік. Пиво планувалось випускати у скляних пляшках і, відносно невелику частину (10 - 13%), - у кегах. Запланована на початок 2006 р. ціна реалізації пива (без ПДВ) у пляшках - 185 грн. за гектолітр, у кегах - 225 грн. за гектолітр. Змінні витрати складатимуть: 52 грн. на гектолітр для пива у пляшках і 38 грн. на гектолітр для пива у кегах. Зростання постійних витрат (крім амортизації нового обладнання), пов'язаних з випуском нової марки пива, не передбачалось. У витрати також включаються існуючі на той момент податки з обороту (внески у інноваційний та шляховий фонд) - 2,2% виручки. Прогноз обсягів реалізації по роках наведений у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Прогноз обсягів реалізації за проектом Excellent Lager у натуральному виразі

	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Обсяг реалізації всього, тис.
гектолітрів	25	45	65	85	100	115	130	145
у тому числі у пляшках	22,5	39	57	74	87	100	113	126
у кегах	2,5	6	8	11	13	15	17	19

Грошові потоки для перших п'яти років проекту за припущення про відсутність інфляції наведені у табл. 3.2. Реалізаційні витрати прогнозуються на рівні 1,2% обсягу чистої виручки, що відповідає існуючій практиці компанії. Маркетингові витрати, включаючи рекламні заходи, будуть зростати з 3 млн. грн у перший рік проекту до 4 млн. грн. у 2007 та подальші роки. Інша частина маркетингових витрат (1 млн. грн. на рік) розглядаються як інвестиції і будуть амортизуватись по ставці 20% на рік. Інвестиції у оборотну тару (пляшки, ящики, кеги) обчислені з розрахунку вартості оригінальної пляшки - 0,12 центів, ящика - 4,5 долара, 6 оборотів пляшки на рік, та втрат пляшок (бій) - 3% на рік. Інші інвестиції у оборотний капітал (приріст дебіторської заборгованості плюс приріст запасів сировини, готової продукції, незавершеного виробництва мінус приріст кредиторської заборгованості) обчислені із розрахунку 10% обсягу чистої виручки.

Таблиця 3.2 - Грошові потоки для перших чотирьох років проекту Excellent Lager, розраховані за припущення про відсутність інфляції та незмінність валютного курсу, млн. грн.

Складові грошового потоку	Кінець 2005	2006	2007	2008	2009
Рік (t)	(0)	(1)	(2)	(3)	(4)
(1) Чиста виручка від реалізації		4,73	8,57	12,35	16,17
Витрати
(2) Змінна собівартість		1,27	2,26	3,27	4,27
(3) Амортизація		0,45	0,65	0,85	1,05
(4) Реалізаційні витрати		0,06	0,10	0,15	0,19
(5) Маркетингові витрати		3,00	3,50	4,00	4,00
(6) Позабюджетні фонди		0,10	0,19	0,27	0,36
(7) Всього витрат		4,88	6,70	8,54	9,87
(8) Приріст оподатковуваного
прибутку: (1) - (7)		-0,15	1,87	3,81	6,30
(9) Приріст податку на прибуток (25%)		-0,05	0,56	1,14	1,89
(10) Приріст чистого прибутку		-0,11	1,31	2,67	4,41
Інвестиції
(11) Інвестиції в обладнання	2,00
(12) Маркетингові інвестиції		1,00	1,00	1,00	1,00
(13) Закупівля тари		2,53	1,49	1,82	1,91
(14) Інші інвестиції в оборотний капітал		0,47	0,38	0,38	0,38
(15) Всього інвестицій	2.00	6,00	2,88	3,20	3,29
Грошовий потік (10) - (15) + (3)	-2,00	-3,65	-0,92	0,31	2,17

Окремих зауважень вимагає розрахунок приросту податку на прибуток. Фактичний розмір податку на прибуток розраховується на підставі рахунків податкового обліку. У табл. 3.2 податок розрахований як приросту прибутку за фінансовим обліком. Звичайно, такий підхід не є цілком точним і прийнятий лише з метою спрощення. В реальності, для точного підрахунку податкових платежів необхідний прогноз рахунків податкового обліку із врахуванням всіх особливостей діючого податкового законодавства

Чисті грошові потоки по проекту та їх приведена вартість наведені у таблиці 3.3. Вартість капіталу будемо на цей момент вважати відомою і рівною 30% (гривнева номінальна ставка, відсотків річних). Але так як грошові потоки розраховані у сьогоднішніх цінах, використання номінальної ставки є неправомірним: ставку необхідно скоректувати на сподіваний рівень інфляції. Нехай базовий сценарій передбачає середньорічний рівень інфляції 12% на рік. Тоді реальною ставкою вартості капіталу буде 16% річних:

(0.30 - 0.12) /(1 + 0.12) = 0.1607

Коефіцієнти дисконтування та приведена вартість грошових потоків по проекту у табл. 3.3 розраховані виходячи з вартості капіталу 16%.

Таблиця 3.3 - Розрахунок приведеної вартості грошових потоків по проекту Excellent Lager за умови вартості капіталу 16% (реальна річна ставка у гривнях), млн. грн.

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Чистий грошовий потік, Ct	-2,00	-3,65	-0,92	0,31	2,17	3,10	3,75	6,21	7,56
Чистий грошовий потік Наростаючим підсумком	-2,00	-5,65	-6,57	-6,26	-4,09	-0,99	2,76	8,96	16,52
Коефіцієнти дисконтування, Pt (при г=16%)	1,00	0,86	0,74	0,64	0,55	0,48	0,41	0,35	0,31
Приведена вартість, Pt* Ct	-2,00	-3,15	-0,68	0,20	1,20	1,48	1,54	2,20	2,30
Дисконтований грошовий потік наростаючим підсумком	-2,00	-5,15	-5,83	-5,63	-4,43	-2,96	-1,42	0,78	3,08

Період окупності проекту без врахування вартості грошей у часі складає 5,4 років, із врахуванням дисконтування - 6,6 років. Сукупна чиста приведена вартість грошових потоків перших восьми років проекту дорівнює 3,08 млн. грн.

Для підрахунку загальної величини чистої приведеної вартості необхідно обчислити залишкову вартість - приведену вартість грошових потоків за межами планового горизонту. Той факт, що розрахунок залишкової вартості потребує прогнозування на довгострокову перспективу а також те, що залишкова вартість може істотно вплинути на загальну чисту приведену вартість проекту, вимагає дуже обережного (консервативного) підходу до оцінки цієї величини. У прикладі, що розглядається, ми оберемо гранично спрощений підхід, припускаючи постійний грошовий потік за межами планового горизонту. Ми вважатимемо, що проект (випуск пива Excellent Lager) продовжується і після 2013 року: таке припущення є природним, тому що припинення виробництва після істотних вкладень у рекламу та просування на ринок нової марки було б нераціональним. Виходячи з того, що чисті грошові потоки у останні два роки проекту складуть відповідно 6,21 та 7,56 млн. грн., припущення про чистий грошовий потік у 6 млн. грн. (у цінах 2005 р.) поза межами горизонту планування виглядає помірно консервативним Залишкова вартість (вартість проекту на кінець 2013 року) буде у цьому випадку рівною:

= 37,5 млн. грн.

Порівнюючи отриману величину з прогнозованими обсягами чистої виручки та чистого прибутку у 2013 р. (27,6 та 9,5 млн. грн. відповідно), можна зробити висновок про відносну обережність та реалістичність такої оцінки.

Сукупна величина чистої приведеної вартості складе, таким чином:

NPV = 3,08 + P₈V₈ = 3,08 + 0.305 * 37,5 = 3,08 +11,44 = 14,52 млн. грн.

Внутрішня норма доходності дорівнює 34,55%.

Таким чином базовий варіант розрахунку говорить про те, що проект є вигідним для підприємства, хоча істотним негативним фактором є відносно довгий строк окупності.

Одержані результати аналізу проекту не можуть розглядатись як остаточні, тому що не враховують такі фактори як можливі зміни цін, валютних курсів, а також вплив на вартість проекту внутрішніх розрахунків між підприємством та головним акціонером та форм фінансування.

Розраховані у табл. 3.2 грошові потоки та величина чистої приведеної вартості проекту Excellent Lager може розглядатись лише як перше наближення, тому що не враховує вплив змін цін та валютних курсів. Для того, щоб це зробити, в першу чергу необхідно вибрати базовий сценарій для інфляції та майбутніх валютних курсів. Щодо інфляції, то на 2006 р. приймемо існуючий на кінець 2005 р. прогноз - 20% річних. В подальшому прогнозується поступове зниження рівня інфляції до 10% на рік (див табл. 3.4).

Таблиця 3.4 - Прогноз інфляції для проекту Excellent Lager

	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Прогноз інфляції, % на рік	20	16	14	12	10	10	10	10
Індекс інфляції, наростаючим підсумком	1,20	1,39	1,59	1,78	1,96	2,15	2,37	2,60

Щодо валютного курсу припускається, що у перші роки проекту знецінення гривні відносно долара буде дещо відставати від темпів інфляції, що пояснюється збереженням відносної недооціненості гривні після кризи 1998 року, а в подальшому приріст курсу буде приблизно рівним темпу інфляції. Базовий сценарій прогнозу курсу долара наведений у табл. 3.5 :

Таблиця 3.5 - Прогноз валютного курсу для проекту Excellent Lager

	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Прогноз курсу долара, грн. за долар США, середньорічний курс	5,55	6,16	6,84	7,59	8,43	9,35	10,38	11,52

Далі необхідно визначити - в якій валюті здійснювати підрахунок грошових потоків. Може бути рекомендовано два підходи до вирішення цього питання. Перший - вести обчислення в тій валюті, в якій виражена основна частина грошового потоку - це зменшує вплив неточностей у прогнозуванні курсу на результат розрахунків. Другий - розраховувати грошові потоки в тій валюті, в якій виражена вартість капіталу. Щодо вартості капіталу, то ми виберемо найбільш простий шлях її визначення - в якості вартості капіталу будемо використовувати вартість капіталу материнської компанії Global Brewery, яку вважатимемо відомою і рівною 16,5% (номінальна ставка у доларах). Відповідно, грошові потоки по проекту також будемо виражати у доларах.

Таким чином, компоненти грошового потоку (табл. 2) повині бути перераховані в долари відповідно до прогнозного курсу та рівня інфляції. Наведемо приклади такого перерахунку. Відносно обсягів реалізації припускається, що ціни на пиво зростатимуть відповідно до середніх темпів інфляції (історичні спостереження це підтверджують). Номінальні обсяги чистої виручки від реалізації наведені у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Прогноз обсягів виручки від реалізації в номінальному виразі для проекту Excellent Lager, млн. грн.

	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Чиста виручка, млн. грн.	5,67	11,92	19,59	28,73	37,18	47,04	58,50	71,78
Чиста виручка, тис. доларів	1022	1935	2865	3785	4413	5030	5636	6229

40% змінних витрат прив'язані до курсу долара, інші 60% змінюються у відповідності з середнім темпом інфляції. До курсу долара прив'язано також 50% маркетингових витрат і 100% витрат на закупівлю тари, яка імпортується. Амортизація нараховуватиметься у гривнях виходячи з номінальної початкової вартості основних фондів. Загальний прогноз грошових потоків перших чотирьох років проекту у доларах із врахуванням базових сценаріїв інфляції та валютного курсу наведений у Табл. 3.7.

Таблиця 3.7 - Грошові потоки для перших чотирьох років проекту Excellent Lager, розраховані на підставі прогнозу інфляції та валютного курсу, тис. доларів США

Складові грошового потоку	Кінець 2005	2006	2007	2008	2009
Рік (t)	(0)	(1)	(2)	(3)	(4)
(1) Чиста виручка від реалізації		1022	1935	2865	3785
Витрати
(2) Змінна собівартість		265	486	716	941
(3) Амортизація		88	125	159	190
(4) Реалізаційні витрати		12	23	34	45
(5) Маркетингові витрати		624	745	864	868
(6) Позабюджетні фонди		22	43	63	83
(7) Всього витрат		1013	1422	1837	2127
(8) Приріст оподатковуваного
прибутку: (1) - (7)		9	513	1028	1658
(9) Приріст податку на прибуток (30%)		3	154	308	497
(10) Приріст чистого прибутку		6	359	720	1160
Інвестиції
(11) Інвестиції в обладнання	400
(12) Маркетингові інвестиції		216	226	232	234
(13) Закупівля тари		505	299	365	381
(14) Інші інвестиції в оборотний
капітал		102	194	286	379
(15) Всього інвестицій	400	823	718	883	994
Грошовий потік (10) - (15) + (3)	-400	-729	-234	-5	356

Розрахунок чистої приведеної вартості чистих грошових потоків по проекту при ставці дисконтування (вартості капіталу) рівній 16,5% наведено у табл. 3.8. Необхідно підкреслити, що на відміну від попереднього розрахунку (табл. 3.2), ставка 16,5% - є номінальною і виражена у доларах. Сумарна приведена вартість грошових потоків за вісім років, як видно з табл. 3.4, дорівнює 255 тис. доларів. Період окупності без врахування дисконтування складає 5,8 років, враховуючи вартість грошей у часі - 7,3 років. Для розрахунку залишкової вартості припустимо, що постійний чистий грошовий потік по проекту у 9-му і подальші роки складе 1 млн. доларів (така оцінка є відносно обережною у порівнянні з грошовими потоками 2012 та 2013 рр., які складають відповідно 1,1 та 1,3 млн. доларів). Отримаємо:

P₈V₈ = 0,29 х 1000/ 0.165= 1788 тис. доларів США.

Таким чином, чиста приведена вартість проекту дорівнюватиме:

NPV = 255 +1786 = 2041 тис. доларів. Отриманий результат є базовою величиною чистої приведеної вартості. Він не враховує вплив на ефективність проекту внутрішніх розрахунків між материнською і дочірньою компанією, а також впливу рішень по фінансуванню. Якщо ці впливи є значними, то необхідно здійснити відповідне коректування значення чистої приведеної вартості.

Таблиця 3.8 - Розрахунок приведеної вартості грошових потоків по проекту Excellent Lager за умови вартості капіталу 16,5% (річна ставка у доларах), тис. доларів США

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Чистий грошовий потік, Ct	-400	-729	-234	-5	356	494	674	1100	1310
Чистий грошовий потік наростаючим підсумком	-400	-1129	-1363	-1368	-1012	-518	156	1256	2566
Коефіцієнти дисконтування, Pt (при r=16,5%)	1,00	0,86	0,74	0,63	0,54	0,47	0,40	0,34	0,29
Приведена вартість, Ptx Ct	-400	-626	-173	-3	193	230	270	378	386
Дисконтований грошовий потік наростаючим підсумком	-400	-1026	-1198	-1201	-1008	-778	-508	-131	255

Об'єктивна оцінка будь-якого важливого для підприємства інвестиційного рішення неможлива без аналізу ризику, пов'язаного з його прийняттям. Часто вигідний інвестиційний проект з великим додатнім значенням чистої приведеної вартості відхиляється по причині неприйнятного рівня ризику. Аналіз ризику не може зводитись лише до констатації того, що результат проекту знаходиться під впливом тих чи інших випадкових факторів - оцінка ризику повинна бути кількісною і виступати практичним інструментом прийняття зважених рішень.

Глибина та складність інструментарію, що використовується для аналізу ризику може бути різною в залежності від масштабності та важливості проекту для підприємства, ступені впливу на результат реалізації проекту різноманітних факторів. Щонайменше, при аналізі важливих інвестиційних рішень, повинні бути зроблені аналіз чутливості та сценарний аналіз.

Розрахунок чистої приведеної вартості інвестиційного проекту, як вже неодноразово відзначалось, завжди базується на певних припущеннях про майбутні значення цін, обсягів реалізації, валютних курсів та інших важливих параметрів. Аналіз чутливості відповідає на запитання - як зміниться чиста приведена вартість проекту, якщо фактичні значення окремих параметрів будуть відхилятись від прогнозу, закладеного у базовий розрахунок.

Наведемо в якості прикладу аналіз чутливості для розглянутого вище проекту Exellent Lager (див. Табл. 3.9). Перший крок в аналізі чутливості - визначити найбільш важливі параметри, що закладені у розрахунок грошових потоків. Для проекту Exellent Lager це будуть: (1) обсяг реалізації, (2) ціни реалізації, (3) майбутній рівень інфляції, (4) валютний курс, (5) змінні витрати (які в першу чергу залежать від цін на сировину), (6) потреби у оборотному капіталі, (7) ставка дисконтування.

Наступний крок - визначення вірогідних відхилень параметрів від значень, закладених у базовий варіант розрахунку і підрахунок зміни величини чистої приведеної вартості проекту в результаті цих відхилень. Нарешті, важливий етап аналізу чутливості - визначення критичних значень параметрів - при яких чиста приведена вартість проекту буде рівною нулю.

З таблиці 3.5 видно, що при зменшенні обсягів реалізації на 5%, чиста приведена вартість проекту зменшиться на 265 тис. доларів (13% базового значення); проект стане невигідним, якщо обсяги реалізації будуть на 38,5% менше від запланованих. Відносно цін реалізації, зменшення їх на 5% зменшить чисту приведену вартість на 404 тис. дол. (20%), і достатньо їх скорочення на 25%, щоб проект став невигідним. Точність прогнозу майбутнього рівня інфляції є менш важливою - збільшення інфляції на 2% на рік зменшить NPV проекту лише на 17 тис. дол. (1%). Важливим для проекту є прогноз потреб у оборотному капіталі - збільшення на 2% приводить до втрат чистої приведеної вартості у 280 тис. доларів (14% базової величини). Нарешті, дуже важливим для проекту параметром є ставка дисконтування - збільшення її на 1,5% зменшує NPV на 409 тис. доларів (20%). Критичне значення ставки дисконтування (30,6%) є величиною внутрішньої норми доходності (IRR) проекту.

Таблиця 3.3 - Аналіз чутливості по проекту Excellent Lager

Показник	Можлива зміна параметру	Зміна NPV (тис. доларів США)	Зміна NPV (відсотків до базового варіанту)	Критична зміна параметру
Обсяг реалізації	-5%	-265	-13%	-38%
Ціни реалізації	-5%	-404	-20%	-25%
Майбутній рівень інфляції	+2%	-17	-1%	-
Змінні витрати	+5%	-123	-6%	+83%
Потреби у оборотному	+2%	-280	-14%	+150%
капіталі
Ставка дисконтування	+1,5%	-409	-20%	30,6%

Аналіз чутливості дає можливість визначити - які параметри є найбільш важливими для успішної реалізації проекту, і прогнозу яких необхідно приділити основну увагу. За результатами аналізу чутливості можуть прийматись певні коригування проекту з метою зменшення впливу на ефективність проекту тих факторів, що виявились найбільш критичними.

Основним недоліком аналізу чутливості є розгляд впливу на чисту приведену вартість можливих змін параметрів ізольовано один від одного. На практиці ключові параметри проекту пов'язані між собою - інфляція і валютний курс, ціни і обсяги реалізації тощо. Аналіз сценаріїв покликаний визначити - як зміниться чиста приведена вартість якщо відбудеться відхилення від базового варіанту декількох (можливо - всіх) параметрів, на яких базуються розрахунки грошових потоків. На практиці здебільшого виділяють три сценарії - поряд з базовим (який є як правило помірно песимістичним), здійснюють розрахунки для песимістичного сценарію (несприятливий розвиток подій) і помірно оптимістичного сценарію. Рівень ризиковості проекту визначається можливими відхиленнями чистої приведеної вартості від базового значення при реалізації різних сценаріїв. За результатами аналізу сценаріїв проекти, які характеризуються значним рівнем ризику (навіть при високому базовому значенні NPV).

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

У даному розділі дипломного проекту аналізується приміщення на предмет виконання основних нормативних вимог по пристрої робочих приміщень, оснащених комп'ютерами.

При роботі на персональних комп'ютерах мають місце наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- фізичні: наявність шуму і вібрації; м'яке рентгенівське випромінювання; електромагнітне випромінювання; ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі; електростатичне поле між екраном і оператором; наявність пилу, озону, оксидів азоту й аэроіонізації;

- психофізіологічні статичні і динамічні перенапруги; перенапруга органів зору.

Монітор, робота якого заснована на використанні електронно-променевої трубки, являє собою джерело дуже інтенсивного випромінювання у виді перемінних електричних і магнітних полів з частотою від 50 Гц. До дисплеїв пред'являються вимоги по технічному обслуговуванню і ремонту, транспортабельності, безпеці за ДСТ 21552-84.

Напруженість електричних і магнітних полів частотою 50 Гц не повинна перевищувати гранично-допустима напруга за ДСТ 12.1.006-84.

Від малорухомого способу життя можуть з'явитися проблеми з хребтом. Ушкодження хребта утворяться в результаті недостатнього рівня эргономічності робітника місця користувача. Значення оптимальних зон досяжності для виконання робіт у положенні сидячи приведені в ДСТ 12.2.032-78.

До потенційних шкідників також можна віднести шум при роботі матричного чи принтера комп'ютера (у компонуванні матричного принтера застарілої конструкції не передбачені шумопонижаючі пристрої; додатковий шум створюють вентилятори, що прохолоджують центральний процесор, блок харчування, відеоадаптер і твердий диск комп'ютера). Тривалий вплив шуму викликає зниження працездатності, прискорює розвиток зорового стомлення, змінює цветоощущение, підвищує витрата енергії, може поступово привести до погіршення слуху і до глухоти. Основними мірами боротьби із шумом є чи усунення ослаблення причин шуму в самім його джерелі в процесі проектування, використання засобів звукопоглинання, раціональне планування виробничих приміщень. Вимоги захисту людини-оператора від рівня звукової потужності шуму встановлює ДСТ 26329-84.

Наявний у даний час комплекс розроблених організаційних заходів і технічних засобів захисту, накопичений досвід роботи ряду обчислювальних центрів (далі ОЦ) показує, що мається можливість домогтися значно великих успіхів у питанні усунення впливу на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів.

4.1 Характеристика приміщення

У відповідності до теми дипломної роботи в якості об'єкта дослідження в розділі «Охорона праці» нами взято приміщення відділу, що знаходиться на другому поверсі адміністративної будівлі. Загальна площа приміщення складає 25,2 м², висота - 3,3 м, приміщення має дві вікна. Кількість працюючих в приміщенні 3 чоловіки.

Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 25,2 : 3 = 8,4 (м²/чол.) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 - 87 [66] на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м²/чол.) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано.

У приміщенні розташовано 2 комп'ютери. Напруга джерела живлення комп'ютерів у приміщенні - 220 В. У приміщенні розміщені 3 письмових столи, шафа для зберігання документів. За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих .

План приміщення наведений на рисунку 4.1.

Умовні позначення: 1 - вікна ; 2 - двері; 3 - письмові столи (робочі місця); 4 - компютери; 5 - шафа.

Рис. 4.1 - Планування приміщення

Головними потенційними небезпечними факторами при роботі у відділі можуть бути:

· небезпека контакту з рухомими частинами обладнання;

· небезпека ураження електричним струмом;

· небезпека одержання термічних опіків при дотику до поверхні технологічного обладнання;

· небезпека вибуху і пожежі;

· небезпека падіння з висоти.

Шкідливі фактори:

· недостатнє освітлення

· підвищений шум

· відхилення параметрів мікроклімату від нормованих значень.

У приміщенні знаходиться 2 ЕОМ і принтер, що працюють від мережі з напругою 220 В. В усіх приладах застосовані сучасні міри захисту. Але все-таки проводиться постійний контроль з боку електриків у відношенні стану електропроводки, вимикачів, штепсельних розеток і шнурів, за допомогою яких включаються в мережу електроприлади.

Приміщення по ступені небезпеки поразки електричним струмом відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки (відповідно до ДСТ 12.1.019-79 [15] ССБТ). Це - сухе, без пильне приміщення з нормальною температурою повітря і з ізолюючим підлогою, що володіють такими ж властивостями, тобто в ньому відсутні умови, властиві небезпечним і особливо небезпечним приміщенням (t< 30⁰ C, <75%), немає струмопровідного пилу і підлог, відсутня можливість одночасного дотику до електроустаткування і металевих частин, що мають контакт із землею, немає особою вогкості, відсутні хімічно активні середовища, що руйнують ізоляцію.

Як поліпшення техніки безпеки в робочому приміщенні передбачені наступні заходи: планово-попереджувальний ремонт устаткування; не допускається захаращення проходів сторонніми предметами і матеріалами; обрані і розміщені знаки безпеки і засобу наочної агітації; працюючі навчаються безпечним умовам праці також організована контроль за станом техніки безпеки.

Для оцінки ефективності існуючої в робочому приміщенні вентиляції і природного висвітлення робочих місць необхідно зробити їхній розрахунок і порівняти отримані значення висвітлення і вентиляції з нормованими.

Розглянемо дане приміщення на виконання вимог по розміщенню оснащення й організації робочих місць.

Робоча площа й обсяг, що приходяться на один працюючого відповідають нормативним вимогам. Щодо світлових прорізів робочі місця розташовуються так, що природне світло падає позаду, що не відповідає встановленим нормам. Відстань від стіни зі світловими прорізами до робочого місця складає 3 м, відстань між бічними поверхнями комп'ютерів складає 1 м, прохід між рядами робочих місць складає 1,1 м, усі перераховані відстані відповідають нормам. У цілому конструкція робочого місця користувача ПК забезпечує підтримку оптимальної робочої пози. Висота робочої поверхні столу для ПК складає 800 мм, що відповідає запропонованої (680 - 800 мм). Ширина - 1000 мм і глибина столу 800 мм забезпечує можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного полючи. Робочий стіл для ПК обладнаний підставкою для ніг, що відповідає нормам. Робоче сидіння користувача ПК має сидіння без спинки. Знімних і стаціонарних підлокітників сидіння не має, що зводить до максимуму несприятливий вплив на кистьові суглоби рук. Сидіння не є підйомно-поворотним, що небагато порушує норми. Глибина сидіння 400 мм, ширина - 450 мм; сидіння є твердим, що не відповідає нормам. Екран монітора і клавіатура розташовуються на оптимальній відстані від очей користувача. Розмір монітора по діагоналі 17”, а відстань до очей працюючого 630 мм, що не суперечить нормам. Клавіатура розташовується на поверхні столу, відстань від її до краю столу може регулюватися користувачем, що не є порушенням норм.

Далі проаналізуємо санітарно гігієнічні умови . Необхідно визначити чи відповідають вони діючої нормативно-технічної документації (у першу чергу державним стандартам ССБТ). Діяльність працівників лабораторії відповідно до ДСТ 12.1.005-88 [42] відноситься до I категорії робіт з ваги (легка): роботи, вироблені сидячи, не потребуючі систематичного фізичного напруги.

При аналізі необхідно досліджувати: достатність природного висвітлення; достатність вентиляції; метеорологічні умови на робочих місцях; оцінити існуючі джерела шуму, надлишкового тепла, електромагнітного й іонізуючого випромінювання; оцінити стан підлоги і спосіб його збирання; оцінити забезпеченість працюючих санітарно - побутовими приміщеннями.

Джерелами штучного висвітлення в приміщенні є люмінесцентні лампи, висота підвіски яких складає 3,0 м, відстань між світильниками в ряді 2 м, відстань між рядами світильників 2м, усього в приміщенні 6 світильників.

Протягом року не завжди підтримуються нормальні значення температури, вологості і швидкості руху повітря, оскільки в приміщенні не встановлений кондиціонер.

Фарбування стін ясно-зелені, стелі - біла, підлога - ліноліумна, ясно-коричнева. Колірне оформлення виконане з урахуванням рекомендацій СН-181-70: кольору стін, стелі, підлоги гармоніюють між собою, що поліпшує настрій працюючих і позитивно впливають на нервову систему і внутрішні органи.

Візуальні ергономічні параметри ЕОМ забезпечуються шляхом придбання високоякісних ЕОМ і їх тривалим попереднім тестуванням, з метою виявлення можливих дефектів.

ЕОМ розглянутого приміщення відповідають вимогам діючих в Україні стандартів, нормативних актів по охороні праці.

ЕОМ закордонного виробництва додатково відповідають вимогам національних стандартів держав-виробників і мають відповідну оцінку в паспорті.

4.2 Аналіз природного освітлення

В процесі роботи використовується сучасне технологічне обладнання нової конструкції. Для попередження пожежі на стелі розміщена пожежна сигналізація. Для попередження травматизму співробітниками відділу охорони праці розроблені «Комплексні заходи щодо встановлення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням, аваріям».

Для аналізу санітарно-гігієнічних умов у досліджуваному приміщенні визначимо, чи відповідають вони діючій нормативно-технічній документації.

При аналізі потрібно дослідити:

· достатність природного освітлення;

· достатність штучного освітлення;

· достатність вентиляції;

· стан підлоги і спосіб її прибирання;

· забезпеченість працюючих санітарно-побутовими приміщеннями;

· оцінити метеорологічні умови на робочих місцях.

При дослідженні достатності природного освітлення необхідно визначити, чи відповідає фактичне значення природного освітлення нормативному за СниП II-4-79. Для аналізу достатності природного освітлення наведемо схему приміщення для розрахунку (Рис. 4.2).

а) вигляд збоку

б) вигляд зверху

Рис. 4.2 - Схема розрахунку природного освітлення

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу України е_IV визначається, %, за формулою:

,(4.1)

де е_нІІІ - нормоване значення КПО для III світлового поясу за СНиП II-4-79. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності), для бокового освітлення е_нІІІ = 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

c - коефіцієнт сонячності знаходиться у межах 0,75-1,0.

Розрахуємо коефіцієнт природного освітлення КПО, прийнявши с=0,85:

е_н^IV =1,5% * 0,9*0,85 = 1,15%.

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна вивести з формули

,(4.2)

,(4.3)

де S_в - площа усіх вікон у приміщенні, м²;

S_n - площа підлоги приміщення, м²;

ф_з - загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями, ф_з =0,4-0,5;

r₁ - коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від вікна до протилежної йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стін, стелі, підлоги, с_сз. Для світлих приміщень із світлими меблями с_сз можна орієнтовно взяти таким, що дорівнює 0,5, для темних - 0,3, для середніх між ними - 0,4.

- світлова характеристика вікна;

К_буд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками; якщо будинків немає, то К_буд=1;

К_з - коефіцієнт запасу, береться в межах 1,3 - 1,5, приймемо К_з= 1,4.

S_в=2,2*2,2*2=9,68 (м²).

S_п=4,2*6=25,2 (м²).

Для визначення коефіцієнта r₁ необхідно знайти такі значення:

1) відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна: 4,2/2,2=1,9.

2) визначаємо відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення: 3,1/4,2=0,7;

3) відношення довжини приміщення до його глибини: 6/4,2=1,4;

4) середньозважений коефіцієнт відбиття світла від стіни, стелі, підлоги=0,5

Звідси r₁ дорівнюватиме:

Знаходимо коефіцієнт ?в:

;

Світлова характеристика вікна дорівнює 14,36.

Кбуд.=1 (будинків напроти вікон немає).

Кзап=1,4

Розрахуємо фактичне значення КПО:

Порівнюючи значення нормованого коефіцієнта природного освітлення і фактичного, можна зробити висновок, що нормоване значення менше фактичного, що свідчить про достатність природного освітлення у приміщенні.

4.3 Організація хімічного контролю на об'єктів господарської діяльності

З метою своєчасного захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до статей 9 та 15 закону України від 08.06.2000 р."Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (1809-14) і Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198 (1198-98 - п) "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" наказом МНС за № 186 від 06.08.2002 р. була введена в дію "Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки".

Ця методика визначає єдиний порядок спостережень щодо оцінки радіаційної обстановки та хімічної обстановки у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У межах цієї методики введені такі терміни:

- зона відповідальності - це визначена територія, на якій здійснюється радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань регламенту;

- пост радіаційного та хімічного спостереження (ПРХС) - позаштатне спеціалізоване формування (від 2 до 4 осіб), яке здійснює періодичне або постійне радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань та регламенту;

- диспетчерська служба - передбачений штатним розписом підприємства, організації або установи в разі потреби (виробничої, службової тощо) підрозділ, який здійснює цілодобове чергування силами однієї або кількох осіб (далі - черговий об'єкта);

- радіаційне та хімічне спостереження - комплекс заходів щодо збирання, обробляння, передавання, збереження та аналізу інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки для прийняття рішень про своєчасне реагування на негативні зміни стану довкілля у разі виникнення надзвичайної ситуації або інших подій з радіоактивними і хімічними речовинами;

- розрахунково-аналітична група (РАГ) - позаштатне спеціалізоване формування, яке здійснює збирання, оброблення, передавання і збереження інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки. Для посту радіаційного та хімічного спостереження відповідно до конкретних завдань, які уточнюються на період спостережень, завчасно визначаються місця розташування або зони відповідальності.

Для виконання окремих завдань посту радіаційного та хімічного спостереження за рахунок суб'єкта можуть оснащуватися автомобілями, зокрема і спеціально обладнаними.

З метою збирання та оброблення великого обсягу інформації, яка надходить від диспетчерських служб і посту радіаційного та хімічного спостереження у період посилення роботи у режимах підвищеної готовності та діяльності у надзвичайних ситуаціях, за рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для роботи в Центрах управління у надзвичайних ситуаціях Автономної Республіки Крим, областей, сільських районів, міст і міських районів у порядку, зазначеному у пункті 17 Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походження, створюються розрахунково-аналітичною групою.

Для роботи у РАГ залучаються спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію (викладачі, математики, хіміки, креслярі, оператори ПК, зв'язківці тощо).

Для ведення радіаційного та хімічного спостереження використовуються:

- прилади радіаційної розвідки - для спостереження за радіаційною обстановкою (стаціонарні), з граничним рівнем інформації 0,05 мР/год (0,5 мкЗв/год), і визначення потужності експозиційної (поглинутої) дози у діапазоні від фонових значень до значень не менше 100 Р/год (1 Зв/год) (переносні);

- спеціальні прилади хімічної розвідки - для визначення типу або виду небезпечної хімічної речовини (переносні автоматичні або ручні).

Усі прилади повинні бути в робочому стані та регулярно перевірятися у встановлений для них термін.

За періодичне обстеження приладів та підтримку їх у робочому стані з працівників об'єкта призначаються відповідальні особи.

На випадок виходу з ладу приладів радіаційного та хімічного контролю на об'єкті може створюватися запас таких приладів, які теж підлягають перевірці в установлені терміни.

Дозиметричний і хімічний контроль є складовою частиною радіаційного і хімічного захисту населення.

Контроль охоплює комплекс організаційних та технічних заходів, які проводяться з метою:

а) одержання даних про дози радіоактивного опромінення особового складу формувань цивільного захисту, робітників і службовців ОГД, інших категорій населення;

б) визначення ступеня забруднення (зараження) радіоактивними, отруйними та іншими шкідливими речовинами людей, техніки, обладнання, 313, продуктів харчування та інших матеріальних засобів.

За даними контролю визначаються:

- працездатність особового складу формувань цивільного захисту, робітників і службовців ОНД;

- первинна діагностика важкості гострих променевих та хімічних уражень;

- режими радіаційного захисту людей;

- необхідність і обсяг санітарного оброблення людей, дезактивації (дегазації) техніки, транспорту, обладнання, одягу та інших засобів;

- можливість використання продуктів харчування і води у зонах радіоактивного і хімічного зараження тощо.

Дозиметричний контроль включає контроль опромінення і контроль радіоактивного забруднення.

Хімічний контроль проводиться для визначення ступеня зараження небезпечними хімічними речовинами (НХР) засобів індивідуального захисту, техніки, продуктів, води, а також місцевості і повітря.

За результатами даних хімічного контролю визначаються можливість дій без застосування 313, повнота дегазації техніки і споруд, ступінь зараження продуктів, води та інших засобів. Крім того, визначають способи та засоби захисту людей в осередку хімічного ураження.

Хімічний контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки відразу після виходу особового складу формувань ЦО і техніки з осередків хімічного ураження і зон хімічного зараження. Кількісне визначення (НХР) у продуктах харчування і воді здійснюється відбором зразків і лабораторним аналізом.

ВИСНОВКИ

До комплексу функціональних стратегій підприємства входить й інвестиційна стратегія, яка передбачає напрями здійснення інвестиційної діяльності для забезпечення реалізації загальної стратегії підприємства. Інвестиційні рішення, майже завжди є стратегічними, бо частіше всього передбачають довгострокові вкладення ресурсів.

Діяльність підприємства з формування та використання інвестиційних ресурсів (інвестицій) називають інвестиційною діяльністю.

Інвестиційна стратегія - це комплекс довгострокових цілей області капіталовкладень та вкладень у фінансові активи, розвитку виробництва, формування оптимальної структури інвестування, а також сукупність дій з їхнього досягнення. У загальному виді інвестиційна стратегія реалізується у розробці плану та програми його здійснення на даному етапі розвитку підприємства. Інвестиційна стратегія підприємства формується з урахуванням існуючих джерел та форм інвестування, їхньої доступності і потенційної ефективності використання.

Інвестиційна стратегія передбачає досягнення таких цілей:

- максимізація прибутків від інвестиційної діяльності;

- мінімізація інвестиційних ризиків.

Розробка інвестиційної стратега підприємства передбачає такі етапи:

1) визначення періоду формування інвестиційної стратегії;

2) вибір стратегічних цілей інвестиційної діяльності;

3) визначення напрямків інвестування та джерел фінансування;

4) конкретизацію інвестиційних програм та термінів;

5) оцінку розробленої інвестиційної стратегії;

6) перегляд стратегії у залежності від зміни зовнішніх умов та становища підприємства.

Оптимальна інвестиційна стратегія має відповідати таким критеріям: інвестиційна привабливість запропонованих стратегією регіонів, галузей та ринків; взаємоузгодженість та взаємозв'язок стратегічних цілей, завдань і програм; низька чутливість стратегії до змін у зовнішньому середовищі (можливість максимально визначити чутливість до змін); прийнятий часовий діапазон реалізації стратегії; відсутність суттєвих перешкод на шляху до реалізації стратегії; прийнятний рівень інвестиційних і фінансових ризиків; адекватне ресурсне та організаційне забезпечення стратегії.

Розробка стратегії покликана забезпечити:

- безперебійну інвестиційну діяльність у передбачених обсягах;

- найбільш ефективне використання власних і особливо позикових коштів;

- фінансову стійкість підприємства у довгостроковій перспективі.

Аналіз ефективності інвестиційних рішень, особливо орієнтованих на залучення зовнішнього фінансування, повинен включати детальний прогноз чистих грошових потоків, пов'язаних з інвестиційним проектом, і розрахунок чистої приведеної вартості, яка є найбільш точним та економічно обґрунтованим критерієм ефективності інвестиційного рішення.

В якості ставки дисконтування грошових потоків при розрахунку чистої приведеної вартості використовуть вартість капіталу - середньозважену (за частками у загальному обсязі фінансування) необхідну доходність боргових зобов'язань та власного капіталу. Необхідна ставка доходності - це найбільша доходність альтернативних інвестиційних рішень з таким самим рівнем ризику.

На перший план у розробці міжнародних інвестиційних рішень виходять проблеми валютного ризику та інфляції. Розрахунок грошових потоків по проекту має здійснюватись у номінальних величинах на основі явних прогнозів інфляції (зміни цін) та валютного курсу. Дисконтування грошових потоків у номінальному виразі здійснюється по номінальній ставці дисконтування.

За наявності значного впливу політичних ризиків на грошові потоки міжнародного інвестиційного проекту, ці фактори необхідно враховувати в розрахунку чистої приведеної вартості шляхом коригування грошових потоків на величину несподіваних втрат або а обсяг страхової премії при страхування даних ризиків.

Податковий захист та інші ефекти, пов'язані з обраними формами фінансування інвестиційного проекту можуть істотно впливати на його ефективність. В таких випадках необхідно користуватись методом скоригованої приведеної вартості: на першому етапі обчислювати базову величину чистої приведеної вартості, як проекту, повністю профінансованого за рахунок власного капіталу, на другому етапі - здійснювати коректування на величину приведеної вартості податкового захисту та інших факторів, пов'язаних з формами внесення інвестицій та отримання доходів інвесторами.

Аналіз важливих для підприємства проектів обов'язково повинен включати аналіз ризику, який в свою чергу повинен бути кількісним - тобто визначати вплив на ефективність проекту (чисту приведену вартість) ключових параметрів, які визначають розміри грошових потоків, а також містити розрахунок грошових потоків та чистої приведеної вартості для різних сценаріїв можливого розвитку подій.